Шановні студенти груп Ю-41, 42!!!

Сьогодні 08.04.2020 ми починаємо дистанційно з Вами вивчати дисципліну «Охорона праці в

галузі». Вона включає в себе: 4 лекції, 10 практичних занять та 26 годин самостійна робота.

Логічним завершенням вивчення цієї дисципліни є ЕКЗАМЕН (питання скину Вам трішки

пізніше).

"Охорона праці в галузі" – це дисципліна, яка вивчає системи заходів правового, соціально -

економічного, організаційно - технічного, санітарно - гігієнічного і лікувально-профілактичного

характеру, що спрямовані на збереження здорових і безпечних умов праці фахівців в галузі.

Мета курсу – полягає у формуванні у молодших спеціалістів умінь та компетенцій для

забезпечення ефективного управління охороною праці та покращання умов праці з урахуванням

досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні

нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог

безпеки праці у конкретній галузі.

Об’єктами вивчання курсу є:

умови та особливості праці фахівців в галузі;

вплив шкідливих та небезпечних виробничих чинників на здоров’я людей;

заходи та засоби, що визначають нешкідливі та безпечні умови праці при експлуатації

інженерного обладнання.

Предметом вивчання курсу є:

правове забезпечення заходів щодо охорони праці фахівців в галузі;

особливості розвитку професійно зумовлених захворювань фахівців;

санітарно-гігієнічна характеристика виробничих факторів середовища та трудового процесу;

вимоги вибухопожежної безпеки;

атестація робочих місць.

Задачами курсу “Охорона праці в галузі” є навчити студентів:

ідентифікувати шкідливі та небезпечні виробничі фактори середовища та трудового

процесу;

оцінювати відповідність санітарно-гігієнічних умов праці встановленим нормативним

вимогам;

прогнозувати наслідки впливу небезпечних та шкідливих умов праці на здоров’я та

працездатність фахівців в галузі.

кваліфіковано використовувати у своїй професійній діяльності профілактичні заходи та

засоби, які спрямовані на нормалізацію умов праці, усунення причин травматизму й професійних

захворювань;

використовувати нормативно-правову базу для захисту прав особистості на забезпечення

нешкідливих та безпечних умов праці.

Ваше завдання на сьогодні включає:

1. Записати конспект за лекцією №1 (Вам знадобиться зошит на 12-18 сторінок, лекції - це

єдине, що ми будемо з Вами виконувати в письмовому вигляді). Вивчити її основні положення.

Сфотографувати та відправити мені за ел.адресою nataplya@ukr.net

2. В підручнику Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний

посібник. – К.: «Основа». 2011. – опрацювати сторінки 17-73. (Варіант підручника скину у Viber).

3. Опрацювати питання самостійної роботи за темами №1, №2. Особливу увагу приділіть

опрацюванню теми №2 т.я. згідно неї завтра 09.04.2020 ми будемо виконувати практичну роботу

(методичні рекомендації скину у Viber).

4. Самостійна робота виконується в електронному вигляді, тобто скидаєте собі на флешки,

опрацьовуєте в документі Microsoft Word, виділяючи маркером основні поняття.

Якщо у Вас виникнуть запитання, щодо опрацювання навчального матеріалу, то телефонуйте за

номером 093 58 139 58 з 9.00 до 16.00

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

(УКООПСПІЛКА)

Новомосковський кооперативний коледж економіки та права

ім. С.В. Литвиненка

ЛЕКЦІЯ № 1

з дисципліни: «Охорона праці в галузі.»

для студентів усіх спеціальностей

Тема:

МІЖНАРОДНІ НОРМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Навчальна дисципліна: «Охорона праці в галузі»

Тема:

МІЖНАРОДНІ НОРМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

План

1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне

партнерство як принцип законодавчого та нормативно – правового забезпечення

охорони праці. Соціальний діалог у Європейському Союзі (ЄС).

2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення

та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної

відповідальності. Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність». Міжнародний

стандарт ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». Вимоги щодо

забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності.

3. Законодавча основа Європейського Союзу з питань охорони праці. Охорона

праці – частина соціальної політики ЄС. Директиви ЄС з охорони праці. Рамкова

директива 89\391\ЄС «Про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню

безпеки та гігієни праці працівників».

4. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації МОП.

Основні Конвенції МОП у галузі охорони праці.

Література

1. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник. –

К.: «Основа». 2011. – С. 15-71.

2. Охорона праці в галузі: Конспект лекцій / укл.:Сівак В.К, Солодкий В.Д.,

Пантело І.М. - Чернівці: Чернівецький нац.ун-т, 2010.- 3-33.

3. Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність».

4. Міжнародний стандарт ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».

5. Рамкова директива 89\391\ЄС «Про впровадження заходів, що сприяють

поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».

Питання для самостійної роботи:

1. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрями

співробітництва. Організація Об’єднаних Націй.

2. Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна агенція з атомної енергії.

Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних

держав.

Література:

Охорона праці в галузі. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

кооперативних технікумів і коледжів /Укл.: Войтович Н.М., Малиш В.І. – К.:НМЦ

«Укоопосвіта», 2014. - С.7-12.

1.Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне

партнерство як принцип законодавчого та нормативно – правового забезпечення

охорони праці. Соціальний діалог у Європейському Союзі (ЄС).

У Європейському Союзі соціальний діалог став прогресивною частиною загальної стратегії, яка

забезпечила конкурентоспроможнішу позицію Європи у стосунках з основними партнерами у світі.

Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського

Союзу

В Україні, згідно з законом «Про соціальний діалог в Україні», який набрав чинність з

18.01.2011 р., передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи

Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних

рад у регіонах.

Соціальний діалог – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних

домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють

інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування,

з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання

трудових, соціальних, економічних відносин.

Трипартизм Біпартизм

Документи, прийняті Міжнародною організацією праці

1948 р. - Конвенція №87 про свободу асоціації і захист права на організацію

1949 р. - Конвенцію №98 про застосування принципів права на організацію і ведення

колективних переговорів

1951р. - Рекомендації №91 про колективні договори

1952р. - №94 - про консультації та співробітництво між підприємцями і трудящими

на рівні підприємства

1960р. - №113 - про консультації та співробітництво між державною владою та

організаціями підприємців і трудящих

1981р. - Конвенцію №154 про сприяння колективним переговорам

Примітка: Україна ратифікувала у різні роки вказані міжнародно-правові акти

Моделі соціального

партнерства

Основа соціального партнерства – це відносини, що мають колективний характер, в їх основі

лежить колективний інтерес сторін.

Аспекти колективний характеру соціального партнерства:

колективна структура сторін соціального партнерства

Принцип соціального партнерства – це співробітництво між роботодавцями і найманими

працівниками.

Предметом соціального партнерства виступають колективні відносини:

між соціальними партнерами з участю трудових колективів у встановленні умов праці;

між трудовими колективами в управлінні організаціями, на яких вони працюють;

щодо укладання і виконання колективних договорів та колективних угод на галузевому,

регіональному, національному рівнях;

щодо діяльності професійних спілок та інших представницьких органів трудового колективу в

соціально-трудових відносинах;

щодо утворення та діяльності об’єднань роботодавців;

з вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів.

Складові соціального партнерства:

досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць,

організації оплачуваних громадських робіт, захисту населення від безробіття;

застосування найманої праці з дотриманням охорони праці, вимог з охорони здоров'я

працівників у процесі праці, оплати праці та забезпечення відтворюючої і стимулюючої функцій

заробітної плати, прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати;

забезпечення нормального режиму праці й відпочинку;

забезпечення права працівників на участь в управлінні працею на підприємстві, в розподілу

прибутку для забезпечення соціальної діяльності підприємства, у визначенні соціальних

стандартів та встановленні їх мінімальних меж, у встановленні порядку проведення колективних

переговорів, вирішенні колективних трудових спорів.

Соціальне партнерство як правовий інститут - це сукупність норм, що регламентують

відносини між соціальними партнерами - трудовими коллективами найманих працівників та їхніми

представниками (профспілками та іншими представниками) і роботодавцями та їхніми

представниками, в також між об'єднаннями вказаних суб'єктів щодо врегулювання трудових і

соціально-економічних відносин у сфері застосування найманої праці й вирішенні колективних

трудових спорів (конфліктів).

Соціальний діалог у Європейському Союзі

Соціальний діалог – форма демократичного регулювання, прийнята для всіх суб’єктів

у сфері соціально-трудових відносин.

наявність колективного інтересу усіх суб'єктів у сфері застосування найманої праці;

наявності колективних відносин у цій сфері;

Соціальний захист

Джерелом соціального забезпечення є Європейська соціальна хартія, яка

ратифікована Законом України 3137-V від 14.09.06.

Права та принципи Європейської соціальної хартії 1. Кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно

обирає.

2. Усі працівники мають право на справедливі умови праці.

3. Усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці.

4. Усі працівники мають право на справедливу винагороду.

5. Право на свободу об'єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх

економічних і соціальних інтересів.

6. Право на укладання колективних договорів.

7. Право на належні умови для професійної підготовки.

8. Право на соціальне забезпечення тощо.

Зобов’язання України відповідно до Європейської соціальної хартії

- Право на працю, на справедливі, безпечні та здорові умови праці

- Право на справедливу винагороду

- Право на створення організацій та укладання колективних договорів

- Право дітей та підлітків на захист

- Право працюючих жінок на охорону материнства

- Право на професійну орієнтацію та підготовку

- Право на охорону здоров'я, соціальне забезпечення та медичну допомогу. Право на

користування послугами соціальних служб

- Право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства тощо

- країни провели реформування трудового законодавства для узгодження з нормами ЄС; - законодавча база повинна відповідати потребам законодавців і найманих працівників; - баланс інтересів визначається у дерективах ЄС про зайнятість, які закликають соціальних

партнерів вести переговори та виконувати угоди на всіх відповідних рівнях, модернізувати

методи організації праці, включаючи гнучкий графік роботи тощо; - використання нетипових трудових відносин: неповний робочий день, контракти зайнятості,

випробні контракти.

Органи, які здійснюють повноваження у сфері соціального партнерства в Україні:

1. Національна рада соціального партнерства.

2. Національна служба посередництва та примирення (Положення про Національну службу

посередництва та примирення затвердженною Указом Президента України від 17 листопада

1998р. №1258/98) – постійно діючий орган для сприяння врегулюванню колективних

трудових спорів (конфліктів).

Основними завданнями НСПП є: сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних

трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;

прогнозування виникнення колективних трудових спорів та сприяння своєчасному їх

вирішенню;

здійснення посередництва і примирення під час вирішення колективних трудових спорів.

Трудове законодавство

Безпека та гігієна праці

В ЄС близько 50 відсотків

міжнародних норм

Міжнародної організації

праці стосуються охорони

здоров’я

У 1974р. створено Консультативний комітет з питань

безпеки, гігієни праці та охорони здоров’я на робочих

місцях, що має тристоронню структуру, завдання якого

полягає у наданні допомоги Європейській комісії та

активізації співпраці між національною адміністрацією,

профспілками й організаціями роботодавців

2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення

та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної

відповідальності. Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність». Міжнародний

стандарт ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». Вимоги щодо

забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності.

Соціальна відповідальність – відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності

на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору й етичну поведінку,

відповідає сталому розвитку і добробуту суспільства, враховує очікування зацікавлених сторін,

поширена в усій організації та відповідає законодавству і міжнародним нормам поведінки.

Соціальну відповідальність несуть організації всіх типів:

- комерційні;

- громадські;

- неприбуткові;

- органи управління та інші.

Основні принципи соціальної відповідальності: Підзвітність, яка полягає в тому, що організація має звітувати щодо впливу від своєї

діяльності на суспільство і довкілля.

Прозорість, яка означає, що організації слід бути прозорою в її рішеннях і діяльності, які

впливають на інших.

Етична поведінка – стиль поведінки організації. Організація повинна приймати і

застосовувати стандарти етичної поведінки, які якнайповніше відповідають її призначенню і

сфері її діяльності.

Взаємодія з заінтересованими сторонами – цей принцип означає, що організації слід поважати,

розглядати інтереси її заінтересованих сторін та всемірно взаємодіяти з ними.

Правові норми – У контексті соціальної відповідальності повага правових норм означає, що

організація дотримується всіх чинних законів і правил, вживає заходів, аби бути обізнаною

про застосовані нею закони і правила, інформувати тих осіб в організації, хто відповідальний

за дотримання законів і правил, і знати, що такі закони і правила дотримуються.

Міжнародні норми – цей принцип визначає, що організації слід поважати міжнародні норми, в

тих випадках, коли ці норми є важливими для сталого розвитку і добробуту суспільства.

Права людини – цей принцип означає, що організація повинна визнавати важливість і

загальність прав людини, поважати права, зазначені у Всесвітній Декларації з прав людини.

Основні принципи корпоративної соціальної відповідальності, якими керуються

компанії:

1. Виробництво якісної продукції та послуг, які необхідні для суспільства.

2. Безумовне виконання законодавства: податкового, екологічного, праці.

3. Ефективне ведення бізнесу, який орієнтований на створення додаткової економічної вартості

та підвищення конкурентоспроможності в інтересах власників та суспільства.

4. Розбудова сумлінних та взаємовигідних відносин зі всіма заінтересованими сторонами.

5. Дотримання міжнародних угод та використання рекомендацій міжнародних стандартів.

6. Використання ресурсозберігаючих технологій, забезпечення екологічної безпеки виробництва.

7. Надання ефективних робочих місць з достойним рівнем оплати праці та соціальних пільг.

8. Забезпечення безпеки праці.

9. Сприяння усесторонньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації працівників.

10. Врахування очікувань суспільства та загальноприйнятих етичних норм в діловій практиці.

11. Внесок в формування громадянського суспільства проведення партнерських програм,

соціальних та благодійних проектів.

Соціальні програми компанії – добровільна та послідовна діяльність в соціальній,

економічній та екологічній сферах. Соціальні програми компанії можуть бути внутрішніми та

зовнішніми.

Стандарт SA 8000 «Соціальна відповідальність»

Мета стандарту – сприяння постійному поліпшенню умов наймання та здійснення трудової

діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства.

Стандарт SA 8000 спрямований на забезпечення привабливості умов наймання для

співробітників, поліпшення умов їхньої праці і життєвого рівня. Компанії, у яких менеджмент

здійснюється відповідно до вимог стандарту SA 8000, мають конкурентну перевагу, яка полягає у

високій мотивації персоналу, що у свою чергу дозволяє ефективніше застосовувати сучасні системи

менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.

Міжнародний стандарт ISO 2600 «Настанова по соціальній відповідальності»

Стандарт ISO 26000 – це добровільна настанова з соціальної відповідальності і не є

документом, що передбачає сертифікацію, як, наприклад, ISO 9001 та ISO 14001. Згідно ISO 26000

компанія включає такі компоненти, як захист прав людини, навколишнього природного середовища,

безпеку праці, права споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та

етику бізнесу. Тобто у керівництві враховані усі принципи, які зазначені у Глобальній ініціативі ООН

(документі, до якого приєдналося 6 тисяч компаній та організацій, серед яких 130 українських).

Компоненти соціальної відповідальності компанії

- Захист прав людини.

- Захист навколишнього природного середовища.

- Безпека праці.

- Права споживачів.

- Розвиток місцевих громад.

- Організаційне управління.

- Етика бізнесу.

Значення використання цього міжнародного стандарту:

Підтримує кожну організацію у прагненні стати більш соціально відповідальною.

Брати до уваги інтереси її членів.

Відповідати чинному законодавству.

Поважати міжнародні норми поведінки.

3. Законодавча основа Європейського Союзу з питань охорони праці. Охорона

праці – частина соціальної політики ЄС. Директиви ЄС з охорони праці.

Рамкова директива 89\391\ЄС «Про впровадження заходів, що сприяють

поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»

4. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації

МОП. Основні Конвенції МОП у галузі охорони праці

Мета Міжнародної організації праці – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків

отримати гідну та продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціальної захищеності і поваги

людської гідності.

Діяльність МОП охоплює основні методи її роботи:

Розвиток соціального партнерства урядів, організацій працівників та підприємств.

Розробка та ухвалення міжнародних трудових норм.

Затвердження конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім виконанням.

Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем.

Україна та МОП:

Ратифікувала 90 конвенцій МОП.

Основні конвенції – це нормативні акти, що стосуються основоположних прав людини.

У Декларації про державний суверенітет України проголошено пріоритет загальновизнаних

норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» визначає, що прийняті

й належним чином ратифіковані Україною міжнародні угоди є невід’ємною частиною

національного законодавства України та використовуються у порядку, передбаченому для

норм національного законодавства.

Конвенції та Рекомендації МОП, ратифіковані Україною у сфері праці

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Що означає поняття «соціальний діалог»?

2. Які існують форми реалізації принципу співробітництва?

3. Які організації несуть соціальну відповідальність?

4. На яких принципах заснована соціальна відповідальність?

5. Які внутрішні напрями передбачають соціальні програми?

6. З якою метою був розроблений стандарт SА 800 "Соціальна відповідальність"?

7. З яких компонентів складається соціальна відповідальність компанії?

8. Яку мету має Міжнародна організація праці?

9. У чому полягають основні завдання Міжнародної організації праці?

Викладач Н.В. Правда