ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Повна назва кафедри

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

Н.А. Грозовська (підпис) (ініціали, прізвище)

«_____» _____________20___ р.

Навчальна програма курсу

КУЛЬТУРОЛОГІЯ (КУЛЬТУРОЛОГІЯ, ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА)

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань: 0305

Напрям підготовки: 6020302 – економічна кібернетика

Статус курсу: (за вибором навчального закладу)

Запоріжжя 2011

2

Культурологія (культурологія, етика та естетика): Навчальна програма

курсу. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. - 26 с.

Укладач: Таран В.О., д. філос. н., професор, професор кафедри філософії

Ухвалено на засіданні

кафедри……………….

протокол №_1_______

від “29”серпня 2011р.

Зав.кафедрою філософії

Д.філос.н., професор

Л.Д.Кривега

3

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з курсу культурології (культурології, етики та естетики) відповідає

навчальному плану підготовки бакалаврів

Курс культурології (культурології, етики та естетики) є необхідною складовою

частиною вивчення ......................................................................................................

Він дає можливість оволодіти теоретичними основами культурології, етики та

естетики як складової наукового світогляду ............................................................

Курс культурології (культурології, етики та естетики) розрахований на

студентів денної форми навчання, курс - 4

факультет - економічний, напрям підготовки - 6020302 - економічна

кібернетика

Курс культурології (культурології, етики та естетики) складається з 2

навчальних модулів: модуль 1 – культурологія; модуль 2 – етика та естетика. ...

ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Мета та завдання вивчення навчального курсу. Програма з курсу

культурології (етики й естетики) покликана забезпечити формування системи

теоретичних знань про занономірності виникнення, існування та перспективи

розвитку культури, з одного боку, та основи морально-етичних і естетичних

принципів особистості – з іншого, як важливих складових її світовідчуття і

світорозуміння.

Курс має велике значення у наданні гуманістичного характеру розвитку

особистості, створенні умов для культурно-естетичної, морально-етичної

самореалізації та саморозвитку студентів. Кожна із складових курсу –

культурологія, етика та естетика, - доповнює одна одну, акцентуючи при

цьому увагу на окремих проблемах, обусловлених специфікою власного

предмета дослідження. Так, в межах культурології вивчаються закономірності

культурно-історичного процесу й особливості національної культури за

допомогою наукових культурологічних понять та узагальнюються проблеми

взаємодії й односутності культури і людини. Етика зосереджується на розгляді

найбільш фундаментальні концепції традиційної і сучасної етики, розкритті

змісту моральних категорій і цінностей (щастя, сумління, сенс життя, добро і

зло, любов, справедливість, милосердя), аналізі динаміки розвитку етичної

думки від давніх часів до наших днів. Естетика розкриває загальні закони

художнього освоєння та пізнання дійсності, закономірності розвитку

мистецтва, соціальні функції мистецтва, стосунки між людиною та світом.

4

Вказати мету, завдання, значення курсу. Показати зв’язок із освітньо-

кваліфікаційними вимогами до випускників.

У результаті вивчення курсу студент повинен

Знати:

- багатоманітність філософських, культурологічних, соціологічних,

етнологічних та інших підходів до аналізу культури, що перебувають у

науковому обігу;

- функціональну всепроникність, універсальність та багатозначущість

культури в житті людини і суспільства;

- етапи та закономірності розвитку світової культури і культурологічної

думки;

- місце і роль національної української культури від її витоків до сьогодення.

- відмінність між етикою і естетикою, також розрізняти етичне і естетичне

витлумачення світу;

- сутність основних етичних та естетичних вчень;

- орієнтуватись в основних мистецьких напрямках;

- розуміти, що таке етика, мораль, моральність;

- пояснити сучасний стан етико-моральних цінностей.

Вміти:

- використовувати набуті знання з культурології, етики і естетики у своїй

практичній діяльності.

- оперувати понятійно-категоріальним апаратом культурології, етики і

естетики.

ІІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Вивчення дисципліни передбачає попереднє опанування знаннями та

вміннями з навчальних дисциплін „Філософія”,”«Правознавство”, „Історія

України”, „Університетська освіта” і є необхідною для сприйняття подальших

навчальних дисциплін „Політологія”, „Соціологія”, „Психологія і педагогіка”.

ІV. ЗМІСТ КУРСУ

Модуль 1. Культурологія

Тема 1. Культурологія як наука і нвчальна дисципліна та її категорії. Зміст.

5

Культурологія як наука. Об`єкт і предмет культурології. Основні

напрями культурології (соціальна, гуманітарна, фундаментальна, прикладна).

Методи культурології (діалогічний, діахронічний, синхронічний,

порівняльний, археологічний, типологічний, біографічний, семіотичний,

психологічний). Культурологія як навчальна дисципліна: її філософський сенс.

Культурологія та інші гуманітарні дисципліни. Завдання культурології.

Умови виникнення основних напрямів і концепцій в культурології.

Просвітницький напрямок. Еволюціонізм та його особливості. Цивілізаційний

напрямок у культурології. Фрейдизм та його внесок в розвиток культурології.

Структурно-функціональний напрямок у культурологічних дослідженнях.

Антропологічна та соціологічна концепції. Особливості теологічного підходу в

культурології.

Поняття і сутність культури. Загальне, особливе і одиничне в культурі.

Мультикультуралізм, полікультурність, транскультура. Методи структурного

аналізу культури (структурно-функціональний, семантичний та генетичний).

Структура культури (матеріальна, духовна, політична, технологічна, соціальна,

ідеологічна, національна, елітарна, масова). Наука, мистецтво і мораль як

складові структури культури. Взірець. Місце звичаїв, обрядів, свят та традицій

у культурі. Культура і людина. Культура і стиль життя. Поняття субкультури.

Мистецтво як засіб творення особистості. Функції культури (світоглядна,

інформаційна, гносеологічна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна,

виховна).

Тема 2. Генезис культури. Культура як знаково – семіотична система. Зміст.

Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Взаємозв`язок

космічного, біологічного та культурного чинників. Роль рівня радіаційного

фону, зміни магнітних полюсів, генофонду, стратегії розмноження,

прямоходіння, використання стандартизованих знарядь праці, розвитку

мислення, мови тощо у становленні людини і суспільства. Сутність культурної

еволюції та її відмінність від біологічної: способи передавання інформації;

характер, зміст, оформлення і закріплення інформації; результатах отриманої

інформації. Антропогенез. Соціогенез. Культурогенез. Розвиток знарядь праці,

передавання виробничого досвіду, мова, моральні уявлення, міфологія, перед

магія як основні чинники культурної еволюції. Виникнення мистецтва як

універсального механізму культурної еволюції.

Закономірності розвитку культури. Поняття закону і закономірності.

Загальносоціологічні, загальноформаційні, конкретно-формаційні (первинна,

вторинна, третинна формації), цивілізаційні закономірності та закономірності

розвитку окремих сфер культури.

6

Інформаційно-семіотичне розуміння культури. Адаптаціонізм та

ідеаціонізм. Діяльність як спосіб існування людини. Особливості людської

діяльності. Артефакти як продукти і наслідки людської діяльності. Світ

артефактів. Смисл і мова. Смисли, знання, цінності. Матеріальні і духовні

цінності. Ціннісні уявлення, уяви, ідеали. Регулятиви. Культурні норми. Знак і

символ. Види знаків та символів. Семіотика. Дескриптивна семіотика. Мова як

знакова система. Соціальні функції мовних знаків. Знак і значення.

Структуралізм та пост структуралізм.

Тема 3. Типологія культури. Зміст.

Поняття соціокультурного світу. Типи соціокультурних світів.

Специфіка класифікації типів культур. Типологія культури як наукова

проблема. Основні підходи щодо типологізації культури: світоглядний,

формаційний, локальний, перехідних епох та їх особливості.

Історична типологія культури. Агрегатний стан культури. Характерні

риси історичного типу культури. Види історичного типу культури. Суть

аграрної і технічної культури; культури полювання, рибальства і землеробства;

дикості, варварства і цивілізації як різних історичних типів культур.

Регіональна типологія культури. Поняття культурного регіону. Основні риси

арабо-мусульманського, африканського, далекосхідного, європейського

(європейсько-північноамериканського), індійського, латиноамериканського

культурних регіонів. Місце України в світовій системі культурних регіонів.

Поняття цивілізації. Культура і цивілізація. Культурно-історичні епохи

та критерії їх виділення. Особливості формаційного, семіотичного та

діяльнісного підходів.

Тема 4. Основні історичні етапи у розвитку світової культури.

Зміст.

Первісна культура. Світосприймання первісної людини. Міфологічна

свідомість (синкретизм, анімізм): єдність об`єкта і суб`єкта, предмета і знака.

Табу. Чаклунство. Міфи як «педагогіка людського роду». Прислів`я, приказки,

загадки. Зародки мистецтва.

Культура народів Стародавнього Сходу. Історичні передумови і

сутнісні моменти. Основні культурні центри: Месопотамія (Дворіччя) – Ар,

Урук, Шумер, Аккад, Асірія, Вавілон. Державність та суспільно-політичний

устрій. Монументальне будівництво, іригаційні, культові та оборонні споруди.

Писемність. Наука, математика, медицина. Закони Хаммурапі.

Давньоєгипетська культура (ІV-II тис. до н.е.). Релігійні уявлення – від

7

політеїзму до монотеїзму. Архітектура (храм Рамзеса-ІІ в Абу-Сімбелі, храми

Амона-Ра в Карнакі і Луксорі) і мистецтво (портретне мистецтво). Піраміди

(Хеопса, Хефрена). Господарська діяльність, астрономія, наука, медицина.

Культура Стародавньої Індії. Веди – гімни на честь арійських богів.

Рігведи, Самаведи, Яджурведи, Атхарваведи. Епічні поеми Махабхарата,

Рамаяна, Релігійно-світоглядні уявлення (сансара – переродження, дхарма –

закон, моральний порядок, карма – діяння людини, що визначають її

становище). Буддизм, індуїзм, джайнізм і брахманізм. Перші філософські

школи – санкх`я, йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта. Санскрит – єдина

літературна мова. Наука і мистецтво.

Культура Стародавнього Китаю. Шовкопрядіння, бронзоливарна

справа, ієрогліфічна писемність, компас, основи містобудування та складних

інженерних споруд (тунелі, гробниці, храми), технологія буріння як

досягнення давньокитайської культури. Розвиток військово-стратегічної думки

(«Трактат про військове мистецтво»). Сонячно-місячний календар. Знаки

Зодіаку. Перший зоряний каталог. Розвиток медицини (голкотерапія, пульсова

діагностика, припікання). Формування китайської філософії (даосизм,

конфуціанство). Література і поезія. Розвиток ремесел, декоративно-

прикладного мистецтва, вдосконалення техніки гри на музичних інструментах.

Культура Стародавньої Греції та її основні історичні періоди. Полісний

період: Темні століття, або гомерівський період - ХІ-ІХ ст. до н.е. «Іліада» і

«Одіссея». Гончарне коло, прийоми кораблебудування, техніка обробки

металу, культура вирощування винограду та оливкових дерев. Архаїчний

період - VIII-VI ст. до н.е. Відділення ремесел від землеробства, становлення

полісів, розквіт грецької колонізації, карбування монет, поширення рабства,

загострення боротьби демоса з аристократією. Класичний період – V-IV ст. до

н.е. Афіни – центр політичного і культурного життя. «Золоте століття

Перикла». Пелопоннеська війна. Гегемонія Спарти. Перська навала.

Послаблення грецьких полісів. Вивищення Македонії. Елліністичний період

(етап еллінізму) – IV-I ст. до н.е. Римська Греція – І ст. до н.е.-ІІІ-IV ст. н.е.

Давньогрецька міфологія та релігія. Верховні Боги: Зевс – цар богів і людей,

Посейдон – цар вод, Аїд – цар підземного царства, Деметра – богиня

родючості, Гестія – покровительниця домівки, Афіна – богиня військової

мудрості, Арес – бог війни, Гермес – посланник богів, покровитель

мандрівників і купців, Артеміда – покровительниця цнотливості і охоронниця

породілля, Аполлон – покровитель освіти, медицини, мистецтва, Афродіта –

богиня любові і краси. Міфологічні образи Діонісія, Прометея, Геракла.

Розвиток науки. Космоцентризм. Філософські школи (мілетська, елейська,

піфагорійська, софісти). Атомістичне вчення Демокріта. Стихійна діалектика

Геракліта. Соціально-етичні проблеми Сократа. Об`єктивний ідеалізм Платона.

8

Філософське вчення Аристотеля. Вирішення проблеми людини (Протагор,

Епікур). «Історія» Геродота. Розвиток медицини (Гіппократ – чотири

темпераменти, клятва Гіппократа). Евклідова геометрія. Астрономія.

Бібліотека Александрії. Архітектура та її особливості – храми, колонади,

акрополі, фронтони. «Чудеса світу» - гробниця царя Мавзола в Галікарнасі та

Фароський маяк на вході в Александрійську гавань, храм Діонісу в Теосі.

Створення драматургії як окремого жанру та розквіт комедії і трагедії (Есхіл,

Софокл, Евріпід). Розвиток музики, удосконалення музичних інструментів

(кіфара, лютня, авлос, флейта). Створення шедеврів скульптури – Фідій,

Мирон, Поліклет.

Культура Середніх віків у Західній Європі (ІІ-ХІІІ ст.). Соціальні та

світоглядні основи західноєвропейської середньовічної культури (утвердження

феодальних відносин та васалітету, розвиток міст, ремесел і торгівлі,

укріплення ролі християнської релігії та розмежування християнських церков

на католицьку і православну, обґрунтування вчення про триєдиного Бога –

Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого, запровадження аскетизму як офіційної

ідеології католицизму, заперечення античного мистецтва й усіх форм

художньої діяльності (Тертулліан, Климент Александрійський, Оріген ІІ-ІІІ

ст.), визнання позитивної ролі античної культурної спадщини (Августин

Аврелій IV-V ст.), зароджування націй, формування літератури і національних

мов тощо). Духовна культура Раннього Середньовіччя (VI-VIII ст.). Поєднання

принципів античного світосприйняття з християнством (Боецій – 480-524 рр.

«Про Трійцю»). Розвиток шкіл і принципів освіти (Марк Варрон – «сім вільних

мистецтв»). Монастирі як освітянські осередки. Перший енциклопедичний

словник «Етимологія», або «Начала» Ісідора Севільського.

ІХ століття. «Каролінгське Відродження», «Академія» Карла Великого.

Розвиток літератури (художня «біографія імператора» - «Життєпис Карла

Великого» Ейнгарда (770— 841 рр.), започаткована традиція записи пісень,

синтез неоплатонівської філософії і християнства (Іоганн Скот Еріугена).

Період «військового феодалізму» Х-ХІ ст. Розвиток романського будівництва.

Хроніки хрестоносців («Діянні бога через французів» Г. Ноланського, «Діянні

франків та інших подорожніх до Єрусалиму» невідомого автора).

ХІ-ХІІ ст. – розширення економічних відносин (виникнення корпорацій).

Розповсюдження міської готичної культури. Символіка числа в архітектурі.

Розквіт релігійної музики. Проникнення елементів театралізації в релігійні

обряди. Розвиток міської культури. Латинські школи, інтерес до грецької та

латинської мови і літератури. ХІ ст. – перший університет в Болоньї, ХІІ –

Оксфордський університет, ХІІІ – Паризький університет (теологія і світські

науки). Роль схоластики (Ансельм Кентерберійський, П.Абеляр). Дискусія

стосовно універсалій. Реалізм і номіналізм. Трактування мистецтва: живопис,

9

скульптура, архітектура – «механічні» мистецтва, поезія, музика – вільні

мистецтва, музика – філософія математики. Формування світської культури.

Придворно-лицарська література – романи, поезія, жанр реалістичної

віршованої новели, твори героїчного епосу («Пісні про Роланда», «Пісні про

Нібелунгів», «Пісні про Сіда»). Поезія трубадурів та мінезингерів «співців

кохання».

Тема 5. Основні історичні етапи у розвитку світової культури.

Зміст.

Культура епохи Відродження ХІІІ-ХVI ст. Передумови епохи

Відродження (зародження буржуазних відносин, розвиток міст, поява

мануфактурного виробництва, нова соціальна структура суспільства,

встановлення республіканського правління, становлення сучасного

природознавства та експериментальної науки, географічні відкриття

(Магеллан, Христофор Колумб, Васко да Гамо), попит на мистецтво,

демократизація мистецтва тощо). Основні етапи: проторенесанс (ХІІІ-ХІV ст.),

раннє Відродження (ХV ст.), Високий Ренесанс (кінець ХV – початок ХVІ ст.),

пізній Ренесанс (ХVІ ст.). Витоки і характер ренесансного гуманізму.

Антропоцентризм. Індивідуалізм як основа світогляду. Особливості ставлення

до релігії. Місце біблійних сюжетів у мистецтві. Геоцентрична концепція

(М.Коперник, Дж.Бруно, Галілео Галілей). Розвиток літератури, поезії

(«Божественна комедія» Данте Аліг`єрі, сонети Франческо Петрарки,

«Декамерон» Бокаччо). Філософська проблематика (вплив ідей Платона і

Арістотеля), соціально-правові та соціалістично-утопічні теорії («Про сім`ю»

Леон Альберті, «Государ» Ніколо Макіавеллі, «Місто Сонця» Томазо

Компанелла, «Утопія» Томаса Мора). Здобутки науки: анатомії, фізіології,

ботаніки, географії, геології, астрономії (конструювання Галілеєм у 1609 р.

телескопу), математики (потреби артилерії, складних інженерних споруд),

механіки (ідея летального апарата і парашута, конструкції баштового

підйомного крану, ґвинтового домкрату, роликового підшипника і ін.).

Винахід Йоганом Гутенбергом книгодрукування (біля 1445 р.). Розвиток

архітектори (Філліппо Брунеллескі), скульптури (Донателло, Мікеланджело),

живопису (Мазаччо, Сандро Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаель,

Джорджоне, Тіціан) та театрального мистецтва (комедія масок: Арлекін,

Панталоне, Лікар, Коломбіна, Брігелла та ін.).

Реформація і Контрреформація XVI ст. Мартін Лютер та його ідеї.

Переклад Біблії на німецьку мову. Рух гугенотів і пуритан. Протестантська

церква. Лютеранство і кальвінізм. Протестантські секти: баптисти, адвентисти,

п'ятидесятники. Орден єзуїтів та інквізиція. Література: релігійно-філософська

та морально-етична проблематика («Корабель дурнів» Себастьяна Бранта,

10

«Похвала дурості» Еразма Роттердамського, «Листи темних людей» Ульріха

фон Гуттена, «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле, «Досліди» Мішеля

де Монтеня, «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса).

Європейська культура Нового часу. Історичні умови та особливості

розвитку культури в XVII-XVIII ст. (остаточне утвердження національних

держав, чітке окреслення специфіки національних культур, роль Англії і

Франції). Розвиток природознавства (концепція геліоцентризму, закони

М.Кеплера, теорія кровообігу В.Гарвея, мікроскоп, відкриття мікроорганізмів

А.Левенгуком, мікроскопічна анатомія М.Мальпігі, створення таблиць

логарифмів у математиці, розробка Ф.Беконом та Р.Декартом

експериментального методу, закони механіки І.Ньютона, перша електрична

батарея А.Вольта, розробка К.Ліннеєм класифікації рослин, розробка І.Гізелем

та М.Ломоносовим принципу збереження матерії і кількості руху, механічна

прядильна машина і ткацький верстат, парова машина Д.Ватта тощо).

Формування автономного індивіда. Звільнення філософії від схоластики і

повернення її обличчям до науки (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Ф.Декарт, Б.Спіноза, Г.

Лейбніц та інші). Розум як основа пізнання. Автономізація мистецтва.

Народження роману як літературного жанру, опери, сучасного театру,

архітектури масових забудов, промислової архітектури. Національні Академії

наук, перші газети та часописи, у тому числі і наукові, поява міського

транспорту. Формування нового світогляду. Багатонаціональність та

багатомовність як особливість культури Нового часу. Підйом національних

культур. Розвиток живопису (Рубенс, Рембрандт, Веласкес, Гойя, Пуссен),

драматургії (Лone де Bera, Мольер), музики (Глюк), педагогіки (Ян Амос

Коменський). У мистецтві розвиток стилів бароко і класицизму.

Культура епохи Просвітництва (друга половина XVII-XVIII ст.) Ідейні

витоки Просвітництва та його соціальна база. Щастя як мета суспільного

розвитку. Роль розуму. Теорія природного права. Світоглядні особливості:

концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви,

патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості

й самооцінки особи. Укріплення інституцій громадського життя (Французька,

Прусська, Петербурзька академії, наукові товариства, гуртки, салони, кав'ярні,

масонські ложі тощо). Розвиток друкарського мистецтва («Енциклопедія або

Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» під керівництвом Дені Дідро та

Жана ле Рона д'Аламбера). Нові філософські ідеї: деїзму та матеріалізму

(французькі філософи-просвітники Вольтер, Етьєн Кондільяк, Шарль Луї де

Монтеск'є, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Жульєн Ламетрі, Клод Гельвецій, Поль

Гольбах), буття, субстанції, сутності, атрибутів, причини, свободи (Джон Локк,

Г.Лейбніц, Джон Толанд, Антоні Шефтсбері, Ентоні Коллінз, Бернард

Мандевіль, Християн Вольф, Александр Баумгартен, Готгольд Лессінг).

11

Містицизм. Розвиток літератури і мистецтва. Бароко (культ гармонії і

закономірності буття). Культурний психотип "людини бароко". Реалістичний

роман («Робінзон Крузо» Д.Дефо, твори Г.Філдінга). Жанр трагедії

(В.Шекспір, Андреас Грифіус). Сентименталізм – як вираження культу

людських почуттів (С.Річардсон, Л.Стерн, О.Голдсміт, Т.Смолетт (пізні

твори), Ж.Ж.Руссо). Синтез різних видів і жанрів творчості. Культова

архітектура, ускладнений декоративний і психологічно насичений портретний

живопис та скульптура - як головні різновиди мистецтва барокко

(архітектори, скальптори - Джованні Лоренцо Берніні, Бартоломео-Франческо

Растреллі, художники - Караваджо, Рубенс, Веласкес, Рембрандт, Ван Дейк).

Музика – ораторії, симфонії, концерти (Антоніо Вівальді, Йоган-Себастьян

Бах, Георг Фрідріх Гендель). Класицизм (чітке дотримування правил) та його

зв`язок з античним мистецтвом (художники - Ніколя Пуссен, Жак Луї Давид,

Жан Огюст Доменік Енгр; письменники - Корнель, Расін та Мольєр, поет –

Лафонтен). Рококо - візерунки, асиметрія, еротичність (у живописі - Буше,

Ватто, Фрагонар, у літературі - Е. Парні. Вольтер ("Орлеанська діва"), Дідро

("Нескромні скарби"), в музиці - В. Моцарта ("Чарівна флейта"). Готфрід

Гердер і група штюрмерів «Буря й натиск» - засновники романтизму (історизм

в оцінці культурних явищ, національна самобутність літератури кожного

народу, підвищена увага до народної творчості, культ індивідуальності у

творчості).

Культура ХІХ століття. Хронологічні межі культурного феномена

XIX ст. : Французька буржуазна революція – Перша Світова війна.

Утвердження буржуазних відносин у найбільших країнах, схожість соціально-

економічного і суспільно-політичного ладу, складання світового ринку,

активні ділові, дипломатичні, революційні, культурні зв'язки, зближення

культур. Національно-визвольний рух (Іспанія, Росія, Греція, Болгарія, Італія,

Угорщина, Польща, Кавказ, об`єднання Німеччини). Капіталістичне

виробництво (пролетаріат, інтелігенція), текстильне виробництво, паровий

молот, паровоз, автомобільний транспорт, дирижаблі, підводні човни,

бензиновий двигун, двигун внутрішнього згоряння. Ідеї Просвітництва:

гуманізм, раціоналізм, сцієнтизм, європоцентризм. Наука. Диференціація та

інтеграція наук, технічні науки. Термодинаміка, закон збереження і

перетворення енергії (Ю.Майєр, Дж.Джоуль, Г.Гельмгольц), явище

електромагнітної індукції (М.Фарадей), електромагнітна теорія світла та теорія

електромагнітного поля (Д.Максвелл), відкриття електрону, періодичний закон

хімічних елементів (Д.Менделєєв), еволюційна теорія (Ч.Дарвін), закон

спадковості (Г.Мендель), мікробіологія (Л.Пастер), відкриття промені

(В.Рентген), явище радіоактивного розпаду (П`єр і Марія Кюрі), модель атома

(Н.Бор) тощо. Праці із всесвітньої історії, історії мистецтв, історії філософії;

12

філософські і соціальні теорії (Геґель, Конт, Спенсер, Маркс і Енгельс).

Початкова освіта, державна освіта, жіноча освіта. Друкарська справа.

Національні літератури (Стендаль, Байрон, Л.Толстой, Ш.Петефі, Е.Золя,

О.Пушкін, М.Некрасов, Й.Гете та ін.). Художня культура: класицизм (античні

традиції, Гете, Шіллер); романтизм (протест проти дійсності, сюжети і герої

минулого, О. Пушкін, М.Лермонтов, А.Мицкевич, Г. Гейне, В. Гюґо, В. Скотт,

А.Дюма, Ф.Купер); реалізм (правдиве відображення дійсності, М.Горький,

Ч.Діккенс, В.Теккерей, Стендаль, О.Бальзак, Дж.Байрон, М.Гоголь, Л.Толстой,

Ф. Достоєвський, А.Чехов); декаданс – занепад (натуралізм - брати Гонкури,

Г.Гауптман; символізм – Ш.Бодлер, П.Верлен, А.Рембо, М.Метерлінк, О. Блок,

А.Бєлий; «чисте мистецтво» - О.Уайльд). Жанри детективу і фантастики (Е.По,

А.Конан-Дойл, Ж.Верн, Г.Веллс). Образотворче мистецтво: класицизм

(Ж.Давид, академізм); романтизм (Ф.Гойя, Е.Делакруа); реалізм (О.Дом`є,

Л.Філіпп, Г.Курбе, художники-передвижники І.Крамськой, І.Рєпін, В.Суриков,

В.Перов, О.Саврасов, І.Шишкін, І.Левітан, А.Куїнджі); імпресіонізм (Е.Мане,

К.Моне, П.-О.Ренуар, К.Піссарро, А.Сіслей, Е.Деґа, Б.Морізо);

постімпресіонізм (П.Сезанн, В.Ван Гог, П.Гоген). Скульптура (Антоніо

Канова, Бертель Торвальдсен, Франсуа Рюда, Огюст Роден). Архітектура:

класицизм – ампір (монументальність, урочистість, військова атрибутика;

Вандомська колона, Тріумфальна арка (Ф.Шальгрен); Васильєвський острів

(Тома де Томон), Адміралтейства (А. Захаров), Казанський собор

(А. Н. Вороніхін), Ісаакіївський собор (О.Монферран); романтизм - неоготика,

неоренесанс, романсько-візантійський стиль, необароко (англійський

парламент у Лондоні, паризька церква Сакре Кер, Красна площа у Москві);

еклектизм – змішування стилів (Берлінський рейхстаг, «Гранд-Опера»).

Будівельна техніка – чавун, сталь, залізобетон, збірні конструкції

(«Кришталевий палац» у Лондоні, Ейфелева вежа в Парижі). Модерн –

асиметричне планування (чиказька школа архітектури, хмарочоси). Музика –

класицизм, романтизм (Л.Бетховен, Ф.Шуберт, Р.Шуман, Г.Берліоз, Р.Ваґнер,

Ф.Ліст, Ф.Шопен, опери Дж.Верді, М.Мусоргського і П.Чайковського, Гуно і

Бізе, балети П.Чайковського, оперети Ж.Офенбаха і І.Штрауса-сина). Театр.

Кіно.

Тема 6. Культура ХХ століття (Модерн. Постмодерн). Зміст.

Розширення зони європейської культури і створення моделі «західної

культури». Вплив – дві світові війни, фашистський та комуністичний режими,

перехід до нового типу суспільства (постіндустріального, інформаційного),

глобалізаційні процеси, умови для збільшення свободи людини, демократичні

13

цінності, криза ліберальної доктрини, націоналістичні тенденції, міжрелігійні

протиріччя, тероризм. Наука: відкриття в галузі фізики (А. Ейнштейн, Н. Бор,

Е. Резерфорд), розширення уявлень про мікросвіт (Макс Планк, Нільс Бор),

відкриття структури ДНК (Д.Вотсон, Ф. Крік), проникнення в таємниці

походження Всесвіту (С. Гокінг); досягнення медицини – ультразвукова

діагностика (Я.Дональд), трансплантація нирки (В.Вороний, Д.Мюррей),

трансплантація серця (К.Барнард); перший летальний апарат (брати Райт),

аеронавтика, перший гелікоптер (І.Сікорський), штучний супутник Землі

(С.Корольов), запуск людини у Космос (Ю.Гагарін), висадка людини на Луну

(Нейл Армстронг і Едвін Олдрін), орбітальна космічна станція; телебачення,

електронний мікроскоп; комп`ютор та комп`юторна мережа «Інтернет».

Загальні характеристики культури: динамізм, практицизм, індивідуалізм,

погоня за матеріальними благами, специфічне відношення до часу. Основа -

підприємництво, бізнес, діловитість. Головні герої - люди що, вміють

заробляти гроші. Критерії оцінки - активність, раціональність, професіоналізм.

Плюралізм та уніфікація. У мистецтві - різні течії і напрямки (експресіонізм,

кубізм, абстракціонізм, сюрреалізм, неореалізм, гіперреалізм та ін.), нові

форми і жанри мистецтва (художня фотографія, електронна музика,

комп'ютерна графіка, тощо), масові художні видовища, тенденція до синтезу

різних мистецтв, перетворення спорту на «мистецтво». Шаблонізація,

стандартизація і тиражування. Елітарність (символізм, кубізм, абстракціонізм,

сюрреалізм) і масовість (пригодницька і детективна література, любовна

лірика, кінематографія з бійками, вампірами, вбивцями, еротикою, поп-музика

рок, реп, реггі, популярні очерки про наукові, навколонаукові і псевдонаукові

справи, зразки техніки, магазини, сенсаційні новини, реклама, спорт, містика).

Дві тенденції у масовій культурі (антикультура і контркультура та

розповсюдження знань про важливе). Кризові явища (бездуховність,

аморальність, поверховість почуттів, розважальність, культ сексу і

насильства). Технізація (сцієнтизм і антисциєнтизм). Альтруїзм і егоцентризм.

Поняття субкультури (Т.Роззак, Н.Смелзер). Модерн та постмодерн як дві

моделі сучасної культури. Модернізм: модерністська модель світу постулює

ідеї хаосу, випадковості, змістової поліфонічності, плинності реального світу,

непідвладного впорядкованості. Модерн – «нова культура», один із видів

неоромантичного протесту проти антиестетичності буржуазного способу

життя, реакція на зусилля позитивізму та прагматизму (Шопенгауер, Ніцше,

Фрейд, Юнг). Школи модернізму – кубізм, футуризм, імажинізм, сюрреалізм,

абстракціонізм, поп-арт. Основні естетичні принципи в мистецтві –

заперечення зображуваного, абстракціонізм і поп-арт; у музиці – заперечення

«мелодії, гармонії», домінування електронної контрастної музики; у театрі –

відсутність логіки, драматичної дії. Найбільш повно – у будівництві

14

(індивідуальне житло, ділові, промислові та портові споруди, вокзали, театри,

мости). Постмодернізм - епохальна заміна європоцентричності глобальною

поліцентричністю, обумовленою появою постколоніального світу. Перехід від

антропоцентризму до універсалізму з релігійним, культурним, екологічним

екуменізмом. .Роль інформації. Синергетична картина світу. Характерні риси

постмодернізму (Чарлз Дженкс) - деканонізація традиційних цінностей,

деконструкція естетичного суб'єкта, стильовий синкретизм,

інтертекстуальність, цитатність як метод художньої творчості,

фрагментарність і принцип монтажу, іронізм, пародійність, гедонізм,

естетизація потворного, змішування високих і низьких жанрів, театралізація

всіх сфер культурного буття, репродуктивність і тиражування, орієнтація на

споживацьку естетику, запозичення принципів інформаційних технологій. У

культурі - поєднання толерантності, плюралістичності, відкритості,

антитоталітарності як заперечення влади над природою й особистістю, втрата

ціннісних критеріїв, емоційності, цинізм, поверховість, естетична вторинність.

Література (У.Еко, М.Павич, В.Сорокін, Ю.Андрухович, О.Забужко),

архітектура (Ж.Фінлі, Дж.Стерлінг).

Тема 7. Українська культура як феномен. Основні історичні етапи її

розвитку. Зміст.

Культура доби Київської Русі. Формування Київської державності.

Князі Аскольд і Дір, їхня державотворча діяльність. Об’єднання

наддніпрянських племен навколо Києва. Орієнтація на Візантію. Князівський

побут. Організація князівської влади. Діяльність. Міське облаштування життя.

Постаті князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира. Історичні

передумови для запровадження християнства в Україні-Русі. Розквіт держави і

культури за князювання Я.Мудрого. Проблема виникнення писемності (Кирил

і Мефодій). Пам’ятки писемності. «Повість минулих літ». Перший звід законів

«Руська правда». «Ізборник Святослава», «Слово про закон і благодать»

Митрополита Іларіона як пам’ятка літературної, філософської, політичної

думки. Синтез античної культури, християнства, язичницької культури.

«Повчання дітям» В.Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі

і дидактики. Світська література ХІ—ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім».

Значення хрещення України-Русі. Релігійне християнське мистецтво. Храми

монастири, монументальна архітектура, скульптура, ювелірне мистецтво,

мініатюра, ремесла. Візантійські впливи в мистецтві. Будівництво церкви Іллі,

Десятинної, Софійського собору в Києві, Спаського в Чернігові. Софійський

собор. Богородиця Оранта, церква Архангела Михаїла у Видубичах,

15

Михайлівський Золотоверхий собор. Освіта. Будівництво шкіл. Створення

шкіл при церквах. Світська вища школа. Школа для дівчат онуки Ярослава

Мудрого Янки. Іконопис. Ікони візантійського письма. Музика. Пісні. Танок.

Усна народна творчість. Епос. Билини. Церковна музика. Початок української

філософії. Мислителі митрополит Іларіон, Климент Смолятич, Кирило

Туровський. Людина і Всесвіт: мікрокосм і макрокосм. Добро і зло. Звичаєве

право. Візантійське право. Князівські устави. Розквіт культури Київської Русі.

Виникнення культурних центрів.

Українська культура ХІV-ХVІ ст. Розвиток культури в Галицько-

Волинському князівстві і входження його до складу Великого князівства

Литовського. Галицько-Волинський літопис. Автономна державність України у

складі Литовської федерації. «Устав на волоки». Кревська унія (1385 р.).

Об’єднання Литви і Польщі. Посилення польських впливів на Україну

Зміцнення держави. Оголошення Москви спадкоємницею Київської держави, а

потім і спадкоємницею Візантії (теорія «третього Риму»). Литва й Україна.

Українська автономія. Позитивні та негативні наслідки перебування України у

складі Литви. Організація самоврядування. Руське, волоське, магдебурзьке

право. Бранства (Львів, Острог, Луцьк, Київ). Цехова організація. Розвиток

перекладної та світської літератури. Навчання молоді в європейських

університетах. Поширення гуманістичних ідей Відродження. Українські

гуманісти епохи Відродження (Ю.Дрогобич-Котермак, Ст.Оріховський

(Роксолан), П.Русин). Острозька академія (Г. Смотрицький, Л.Зизаній,

К.Лукаріс, Кл.Острозький, Д.Наливайко). Рукописне Пересопницьке євангеліє

— пам’ятка української книжної культури. Характерні риси середньовічних

стилів романського і готичного. Вплив Ренесансу. Характеристика пам’яток

Ренесансу: ратуші, Успенської церкви, Чорної Кам’яниці, Вежі Корнякта у

Львові. Оборонні зразки замкової архітектури: Луцька, Кам’янець-Подільська,

Збаразька, Крем’янецька фортеці, замок Острозьких та ін. Розвиток друкарства

(«Октоїх», «Часослов», «Апостол». Друкар Іван Федоров і видання Острозької

біблії. Характерні риси живопису ренесансного стилю (образи Богородиці,

Святого Миколая, Юрія Змієборця). Декоративне оздоблення, різьба по дереву.

Розвиток золотарської справи. Музика. Усна народна творчість. Думи. Історичні

пісні, легенди, вірші. Виникнення козацтва і Запорозької Січі. Продукування

ідеї народовладдя і свободи особистості. Запорозька Січ П. К. Сагайдачного.

Роль козацтва в розвитку української культури.

Українська культура козацької епохи. Просвітництво. Характеристика

соціокультурної ситуації. Вплив гуманістичних ідей західноєвропейського

Відродження. Передумови початку нового етапу в українській культурі.

Полемічна література. Берестейська церковна унія. Національно-визвольна

боротьба за незалежність України під проводом Б. Хмельницького. Договори

16

Хмельницького з Польщею, Росією. Соціальна та культурна активність

українського народу. Світська культура та система освіти. Технічні досягнення.

Масове книгодрукування в Острозі, Львові, Києві. Діяльність Острозької

академії, Києво-Могилянської академії. Культурно-освітній гурток при Києво-

Печерській лаврі. Ідея народовладдя і свободи особистості. Конституція Пилипа

Орлика. Культура українського бароко. Бароко як відображення патетики

національно-визвольної боротьби. Характерні риси бароко: дивовижність,

динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Літературне бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети,

метафоричність, антитези (С.Яворський, Ф.Прокопович, З.Копистенський,

Л.Баранович, М. Смотрицький та ін.; козацькі літописи Самовидця, С.Величка,

Г.Граб’янки. Прихильність до західної моделі культури. Філософія барокко. Ідеї

гуманізму, реформації, просвітництва. Людина як мікрокосм у макросистемі

Всесвіту. Мислення і дух як засіб єднання людини з Богом. Прагнення добра і

блага через очищення від гріховності. Г.Сковорода (дві натури, три світи, ідея

«сродної праці»). Українське бароко в архітектурі - планово-ландшафтно-

просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність

(Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський у Києво-Печерській лаврі, там

само церква Різдва Богородиці, дзвіниця Й. Г. Шеделя, дзвіниця Степана

Ковніра, будинок музею книгодрукування в лаврі, церква Спаса на Берестові,

будинок полкової канцелярії в Чернігові, Воздвиженський собор у Полтаві).

Бароковий іконопис та світський живопис. Епітафіальний, ктиторський,

парсунний, монарший портрет. Характерні риси: рослинний орнамент,

використання елементів фольклору; поєднання світських та іконописних

елементів в одязі; реалізм трактування обличчя; уквітчаність, незвичайність,

дивовижність, їх протиставлення реалістичності, героїчна патетика. Музична

культури XVII—XVIII ст. (М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський).

Українська культура ХІХ-ХХ ст. Культуротворчі, суспільно-

економічні, політичні процеси в Україні на початку ХІХ ст. Колоніальна

політика Російської імперії у зв’язку з територіальними поділами Польщі,

ліквідацією Гетьманщини, знищенням Запорозької Січі. Криза кріпацтва, рух за

розвиток національної культури. «Історія Русів». Творчість І.Котляревського.

Таємні гуртки і товариства антиурядової спрямованості. Пробудження

національної свідомості, інтересу до минулого свого народу. Українське коріння

декабристського руху, Кирило-Мефодіївське товариство. Харківський (1804) та

Київський (1834) університети. Наукові праці, збірки української народної

творчості: «Харьковский демократ», «Украинский вестник», «Украинский

журнал» і т. д. І.Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.

Просвітницька філософія. Київська релігійно-філософська школа. Проблема

віри і знання. Діяльність М.Максимовича, П.Куліша, М.Костомарова.

17

Нагромадження українського етнографічного матеріалу. Розвиток літератури,

професійної музики, живопису, архітектури, театру. Т.Шевченко. Видання

«Кобзаря». Новий етап в розвитку української літератури. Класичний,

романтичний стиль та стиль ампір, реалізм в українській культурі. Заборона

будувати храми в стилі українського бароко (1801). Діяльність кріпацьких

театрів, симфонічних оркестрів у Глухові, Сокиринцях, Качанівці і т. д.

Композитори Й.Витвицький, С.Гулак-Артемовський. Перша українська

національна опера «Запорожець за Дунаєм». Композитори П.Ніщинський,

П.Сокальський, М.Калачевський, М.Лисенко. Архітектура. А.Меленський,

В.Беретті, М.Мощеканов, П.Ярославський. Будівництво в стилі класицизму

(Київський університет (арх. В. Беретті, 1837), палац К. Розумовського (арх. Ч.

Камерон), театр ім. М. Заньковецької у Львові (1836—1842) (арх. Л. Пикаль, І.

Зальцман), Львівська політехніка (1872—1877) (арх. П. Захаревич), театри в

Одесі та Києві. Володимирський собор (1862—1896) (арх. І. Штром, П. Спадро,

О. Беретті, В. Ніколаєв) — російсько-візантійський стиль тощо. Скульптура

(І.Мартос (1754—1835) - пам’ятники Мініну і Пожарському в Москві (1804—

1818), Рішельє (1823—1828) в Одесі, Потьомкіну (1829—1835) в Херсоні,

Ломоносову в Архангельську; пам’ятник Богдану Хмельницькому (арх.

В. Ніколаєв); пам’ятник Володимиру Святославичу в Києві (1853) (скульптори

П.Клодт, В.Демут-Малиновський, арх. К.Тон). Живопис: станковий,

портретний, історико-батальний, пейзажний, побутовий. В.Тропінін,

В.Штернберг, Т.Шевченко, І.Сошенко. Малювальна школа М.Мурашка та його

учні - М.Пимоненко, Ф.Красицький, К. Малевич та ін. Основні напрями і стилі в

мистецтві: класицизм, романтизм, реалізм, академізм, ампір, модерністські

напрями: символізм, футуризм, акмеїзм, кубізм, супрематизм, імпресіонізм

тощо. Соціокультурна ситуація в другій половині ХІХ ст. Феномен Т. Шевченка.

М. Гоголь. Розвиток науки. П. Чубинський, О. Потебня, І. Пільгуй. Журнал

«Основа». Об’єднання інтелігенції навколо «Старої громади» та «Молодої

громади». М.Вовчок, М.Драгоманов, І.Франко, М.Павлик, Л.Українка,

І.Рудченко. В.Антонович та його творчість. Валуєвський циркуляр (1863).

Емський указ (1867) про заборону українських видань. Реалізм у творчості

Нечуя-Левицького, П.Мирного, Карпенка-Карого, Кропивницького,

Старицького. Український театр.

Політична ситуація на межі ХІХ—ХХ ст. Модернізм в українській

культурі. М.Коцюбинський, П.Тичина, О.Олесь, М.Грушевський,

В.Винниченко. Українська музика Я.Степовий, К.Стеценко, М.Леонтович.

Розвиток культури в роки революції і громадянської війни. Культура в

радянські часи. Наслідки для України від перебування в СРСР. Українізація.

«Розстріляне відродження». Культурний розвиток у 30-ті роки. Голодомор.

Сталінізм як тип тоталітаризму. Характерні риси тоталітарної культури.

18

Мистецтво радянського періоду. Соцреалізм. О.Довженко, В.Липинський.

Розвиток культури в 50—60-ті роки. Громадсько-літературний рух

шестидесятників. Сучасна культура та її майбутнє. Характеристика

соціокультурної ситуації пострадянської доби: основні тенденції розвитку

сучасної культури. Загальнолюдське і національне в цінностях культури.

Постмодерн у сучасній культурі. Гуманізм і сучасна культура. Масова

культура, її функції. Популярна, елітарна, народна культура і їх місце в

сучасному світі. Українська мова. Кризи сучасної культури і шляхи її

подолання. Концепції космізму і антропокосмізму в сучасній культурі.

Характерні риси і тенденції розвитку культури постіндустріального

(інформаційного) суспільства. Концепція дійової творчої особистості.

Творчість як основа самореалізації особистості.

Модуль 2. Етика та естетика

Тема 8. Предмет етики та її місце у системі наукового знання. Зміст.

Предмет етики. Етика як розділ філософії і як наука про мораль.

«Нікомахова етика» Арістотеля. Етика як філософія життя. Генезис та

історична еволюція термінів “етика” і “мораль”. Специфіка моралі. Мораль і

моральність. Природна моральність і позитивна мораль. Норми позитивної

моралі. Мораль і звичаї. Мораль і право. Природа, сутність та структура

моралі. Моральна свідомість, моральна практика, моральні відносини.

Особливості етики як науки. Структура предмета етики. Взаємозв`язки етики з

іншими науками. Методологічні принципи етики (гуманізм, модальність,

діалектика, плюралізм). Мова етики і мова моралі. Суспільна роль етики.

Тема 9. Історія етичних вчень.

Зміст.

Сутність та проблематика історії етики. Етика Стародавнього світу.

Етика Близького Сходу. Етика Стародавньої Індії (веданта, його, джайнізм,

буддизм, локаята, чарвака). Етика Стародавнього Китаю (конфуціанство,

дарсизм, моїзм, легізм). Етичні вчення Давньої Греції і Риму (Сократ, Платон,

Арістотель, стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, платонізм (неоплатонізм).

Етична думка Середньовіччя. Концептуальні основи християнської

етики. Теоцентризм. Етика Августина Аврелія. Етика Фоми Аквінського.

Оріген, Тертуліан, Гр.Богослов, Ан.Кентерберійський, І.Росцелін, П.Абеляр,

А.Великий, І.Д.Скот.

19

Етика епохи Відродження. Проблема індивідуальності і свободи. Етика

Франческо Петрарки. Етика Лоренцо Валла. Етика Джованні Піко делла

Мірандоли. Етика Нікколо Макіавеллі. Еттика Френсіса Бекона. Альтруїзм.

Етика Мішеля де Монтеня. Етика протестантизму.

Етика Нового часу. Основні напрями етики Нового часу.

Раціоналістичний напрям (Р.Декарт, Б.Спіноза). Емпіричні тенденції в етиці

(Ф.Бекон, Дж.Локк, Д.Юм). Матеріалістичні тенденції етики (Т.Гоббс,

Б.Мандевіль, К.-А.Гельвецій).

Етика Просвітництва. Роль молодої буржуазії. П.-А.Гольбах, Ж.-

Ж.Руссо, Д.Дідро, Вольтер.

Етика мислителів німецької класичної філософії. Раціоналізм. Етика

І.Канта. Категоричний імператив. Три ступені діяльності суб`єкта (техніко-

механістичний, прагматичний, моральний). Мораль і релігій. Добро як закон.

Природа людини. Мораль як обов`язок. Етика Г.-В.-Ф.Гегеля. Проблема

свободи: три стадії розвитку. Мораль, право, економіка і політика. Мораль і

моральність. Сім`я, громадянське суспільство і держава. Етика Л.-

А.Фейєрбаха. Проблема людини. Бог і людина. Егоїзм. Етика щастя. Роль

любові. Етика марксизму. Базис і надбудова. Мораль як форма суспільної

свідомості. Мораль і власність. Проблема класовості. Роль насилля.

Етика Новітнього часу. Загальна характеристика. Ірраціоналізм.

Філософія життя. А.Шопенгауер – «Світ як воля і уявлення», «Дві основні

проблеми етики», «Афоризми і максими»; проблема волі, песимізм, етика

страждання. Ф.Ніцше – «По той бік добра і зла», «Антихрист», «Генеалогія

моралі», «Так говорив Заратустра»; діонісійське та аполлонівське начала,

етика аристократів та етика рабів, воля до влади, концепція надлюдини.

О.Шпенглер – «Занепад Європи»; А.Швейцер – благоговійне ставлення до

життя. Х.Ортега-і-Гассет.

Етика екзистенціалізму. Проблема існування людини. Існування і

сутність. Феномен відчуження. Свобода і відповідальність. Свобода вибору.

Турбота. Ніщо. Інший. Гранична ситуація. Самотність. Проблема самогубства.

Життя і смерть. Атеїстичний і релігійний напрямки. С.К`єркегор, Г.О.Марсель,

Ж.-П.Сартр, А.Камю, М.Хайдеггер, К.Ясперс.

Етика прагматизму. Витоки та основні риси. Різновиди прагматизму

(американський і європейський). Ч.С.Пірс, В.Джемс, Дж.Дьюї.

Етика неопозитивізму. Мова моралі. Різновиди неопозитивізму та їх

особливості (логічний позитивізм, позитивізм лінгвістичного аналізу).

Метаетика. Наявне і належне. М.Шлік, Л.Вітгенштейн, Р.Карнап, Б.Рассел,

А.Тарський, Я.Лукасевич.

Етика психоаналізу. Концептуальні засади. З.Фрейд. Роль підсвідомого.

Структура і мотиви поведінки. Ерос і Танатос. Лібідо. «Я» - « Воно» - «Над-

20

Я». «Едіпов комплекс». Сублімація. К.-Г.Юнг і колективіне несвідоме.

А.Адлер: комплекс неповноцінності та принцип компенсації. «Гуманістична»

етика» Е.Фромма. Проблема моральної природи людини. Гуманізм і егоїзм.

Проблема любові.

Історія етичної думки в Україні. Зародження етичної думки на

українських теренах. Міфологічна основа моралі. Етика Києворуської доби.

Пам`ятки писемності: «Повість минулих літ», «Слово про Закон і Благодать»

Іларіона, «Ізборники Святослава», «Повчання Володимира Мономаха»,

«Велесова книга». Моральна проблематика. Роль Хрещення Русі. Вплив

Античності та Візантії. Етична думка XVI-XVII століть. Національно-релігійні

організації (І.Копинський). Проблема почуттів, віри і розуму. Основні чесноти

(віра, працелюбство, доброта, чиста совість, правдивість, мудрість,

розсудливість, здатність терпіти, лагідність). Особливості козацької етики.

Проблема свободи і рівності. Патріотизм. Православна віра. Становлення

етики як науки в Україні. (Г.Кониський, Г.Щербацький, І.Гізель). Проблема

добра і зла. Гармонія розуму і волі. Києво-Могилянська академія. Етичні

погляди Г.Сковороди: «Пізнай самого себе», ідея «рівної нерівності»,

концепція «сродної праці». Проблема щастя. Етичні погляди Т.Шевченка:

«воля», «доля», «правда», «образ України». Кирило-Мефодіївське братство.

І.Франко: голод і любов, свобода особистості. М.Драгоманов: ідея

справедливості і вільна особистість. Українська етична думка ХХ століття.

В.Винниченко, Д.Донцов, В.Липинський, Ю.Липа. Українізація та

«розстріляне відродження». Ідея конкордизму. Соціально-економічна та

національна нерівність як провідна вада на шляху до щастя. Ідея інтегрального

націоналізму. Сучасні етичні вчення (В.Нічик, В.Горський, М.Лук,

В.Єрмоленко, В.Малахов, В.Лісовий).

Тема 10. Етичні категорії.

Зміст.

Поняття категорії етики. Проблема класифікації та визначення змісту

категорій етики. Категорія моральної вимоги. Моральні вимоги і моральний

поступ. Моральні вимоги і терпимість. Ознаки моральних вимог

(імперативність, усе загальність, усе проникливість, безособовість,

неадекватність виражальним засобам). Моральна вимога і моральна норма.

Моральні правила і приписи.

Моральний вибір. Моральний намір, моральна спонука. Моральна

свобода, моральна відповідальність. Моральна самооцінка, моральний

самоконтроль, самовладання. Усвідомлення власної гідності. Моральний

обов`язок і моральний вчинок.

21

Моральні чесноти (доброчесності) і вади. Моральна якість людини.

Класифікація моральних якостей людини. Розум, слово чи діло. Негативні та

позитивні моральні якості.

Добро і зло. Проблема природи добра і зла в історії етичної думки.

Абсолютистські концепції добра і зла. Релятивістські концепції добра і зла.

Сучасні підходи до проблеми добра і зла. Добро як процес (ідея, стан, спосіб

буття). Конструктивне і деструктивне зло. Прогрес і регрес як прояви добра і

зла.

Справедливість. Конкретно-історичний характер справедливості.

Релятивізм і нігілізм. Політико-економічний і правовий аспекти. Глобальний і

національний аспекти справедливості. Принципи соціальної справедливості

(правова рівність і економічна нерівність). Проблема справедливості як спосіб

поведінки індивіда.

Совість (сумління) як моральний комплекс особистості. Функції совісті.

Страх, сором, вина, каяття, тривога, неспокій.

Гідність і честь. Ідеал (моральний) як нескінченний процес пошуку

досконалості. Ідеал (моральний) як взірець.

Смисл (сенс) життя. Егоїзм і альтруїзм як два концептуальних підходи до

усвідомлення смислу життя. Багатоманітність сенсів життя.

Щастя. Поняття і феномен щастя. Об`активна основа щастя. Щастя,

здоров`я, багатство і природні катаклізми.

Тема 11. Культура спілкування і етикет.

Зміст.

Спілкування як складова сучасної культури. Відкритість і замкненість,

монологічність і діалогічність людської особистості. Моральні передумови

спілкування, культура спілкування й етики. Комунікативний поворот у

філософії. Комунікація. Діалог, відкритість, замкненість і дистанція.

Монологічність, діалогічність і поліфонія. Повага, пошана і самоповага.

Співчуття і ненависть. Моральна культура. Культура спілкування, моральний

дискурс, етикет, ввічливість. Співмірність етики і етикету. Спілкування як

основа етикету. Структура і функції спілкування.

Тема 12. Естетика як наука та її категорії. Зміст.

Предмет етики. Формування предмета естетики в межах філософського

знання. Зв`язок етики та естетики. Естетика і наука. Проблема визначення

естетики. Естетика як філософія мистецтва. Співвідношення художнього і

естетичного. Відношення естетики до природи, мистецтва і людської

діяльності. Генезис естетичного знання. Сфери впливу естетичного пізнання.

22

Функції естетики. Структура та особливості естетичної свідомості. Естетичне

почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетична свідомість. Естетичне

відношення . Естетична діяльність. Естетична діяльність і спосіб мислення.

Естетичне сприйняття та переживання. Роль художнього освоєння дійсності в

суспільному житті і світогляді особистості.

Сутність і специфіка естетичного. Естетичне як мета естетики. Моделі

естетичного. Категорії естетики. Підходи до визначення прекрасного.

Прекрасне і потворне. Піднесене та низьке. Трагічне та комічне.

Тема 13. Історія естетичної думки.

Зміст.

Характерні риси естетики Давнього Сходу та Давньої Греції. Естетика

Середньовіччя. Естетична думка епохи Відродження. Розвиток естетичної

думки епохи Нового часу. Естетичні думки представників Просвітництва.

Особливості естетики ХІХ століття. Основні тенденції розвитку естетики у ХХ

століття і сучасну добу. Історичний розвиток естетичної думки України.

Естетичні ідеї доби Київської Русі. Естетичні уявлення в Україні в період

козацької доби і Просвітництва. Естетика в Україні ХІХ століття.

Концептуальні естетичні підходи в Україні ХХ- ХХІ століття.

Тема 14. Художня реальність в Україні і шляхи естетичного виховання

економічних кадрів.

Зміст.

Поняття предмету мистецтва. Суб`єктивний і об`єктивний компонент

предмету мистецтва. Природа художнього образу та його особливості в різних

видах мистецтва. Принципи класифікації мистецтва, види мистецтва та їх

специфіка. Поняття «художньої» реальності. Художні та естетичні засади

сучасного культурного розвитку. Естетичне ставлення до природи і сучасна

екологічна свідомість. Естетичні засади економічної діяльності.

V. ЛІТЕРАТУРА

Основна література з культурології:

1. Богословский М. Парадоксы культуры XX ст. - X., 2000.

2. Бокань В. Культурологія: Нав. посіб. -К., 2000.- 410 с.

3. Гіптерс З.В. Культурологічний словник-довідник. — К.: ВД «Професіонал»,

2006.

23

4. Горелов Д.Д. Культурологія.-М., 2001.-290 с.

5. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та

української культури. - К., 2000

6. Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. - М., 1998.

7. Історія української культури: навч. посіб. /В.М.Шейко,

В.Я.Білоцепківський. – 2-ге вид., виправл. – К.: Знання, 2010. – 271 с.

8. Культурологія: курс лекцій: навч.посіб./За ред А.І. Баканурського, Г.Є.

Краснокутського, Л..Л. Сахненко. – К., 2004.

9. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. /

М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.Л.Шевнюк та ін.; За ред. М.М.Заковича. – 5-те вид.,

стер. – К.: Знання, 2010. – 589 с.

10. Левчук Л. Т. Історія світової культури. – К.: Либідь,1999.-477 с.

11. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток

людства.-К.,2000.-С.198-228.

12. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний

посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2003.

13. Попович М.В. Нарис історії культури України. - К., 1998.

14. Успенский Б. А. Семиотика искусства. - М., 1985.

15. Чорненький Я.Я. Культурологія: теорія, практика, самостійна робота:

Навч.посіб. – К., 2004.

Основна література з Етики та Естетики

1. Борев Ю. Эстетика.Т.1-2. — Смоленск, 1997.- 891 с.

2. Бычков В. В. Эстетика: Учебник. — М., 2004.- 543 с.

3. Введение в теорию художественной культури: Учебное пособие. — СПб.,

1993.- 578 с.

4. Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика: Учебник для студ. вузов. — М.,

1998.- 489 с.

5. Гусейнов А.А. История этических учений.- М., 2004.- 947 с.

6. Естетика. За ред. Левчук Л., Лозовий В., та ін. - К., 2006.- 291 с.

7. Естетика: Навч. Посібник / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова,

В.О. Лозовий та ін.: В. О. Лозовий (ред.) - К., 2003.- 645 с.

8. Етика: Навч. посібник/В. О. Лозовий, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін.: В.

О. Лозовий (ред.). - К., 2002. – 501 с.

9. Левчук Л. Т. та ін. Естетика: Підр. для студ. ВНЗ. — К., 1997. - 538 с.

10. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. — К., 1996.- 388 с.

11. Мовчан В. Історія і теорія етики: Курс лекцій: Навч. посібник для

студ. ВНЗ. - Дрогобич: Коло, 2003.- 524 с.

12. Пустовит А.В. Этика и эстетика: Наследие Запада. История красоты и

24

добра: Учеб. пособие.- К.: МАУП, 2006.- 680с.

13. Семашко О.М. Соціологія мистецтва: навчальний посібник. – 2-ге видання.

Львів, 2005.- 417 с.

14. Тофтул М.Г. Етика. - К., 2005.- 478 с.

15. Эстетика: Словарь/ Под общ. ред. А. А. Беляева й др. — М., 1989.- 385 с.

16. Этика. Энциклопедический словарь./ Под ред. Р.Г.Апресян и А.А.

Гусейнова.- М., 2001. С.407-410.

17. Этика: учебник для студ. филос. фак.-тов вузов / А. А. Гусейнов,

Е. Л. Дубко, С. Ф. Анисимов и др. - М., 1999.- 482 с.

18. Этика: Учебн. пособие. — Минск, 2002.- 563 с.

19. Яковлев Е. Г. Эстетика: Учебн. пособие. — М., 1999.- 507 с.

Додаткова література з культурології:

1. Бердяев Н. Смысл истории. - М., 1990.

2. Богословский М. Парадоксы культуры XX ст. - X., 2000.

3. Бублер В. С. Цивилизация и культура. - М., 1993.

4. Вейнберг. И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. - М., 1986

5. Вернадский В.и. Несколько слов о ноосфере // Научная мысль как

планетное явление. – М., 1991.

6. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т. 3. – Философия духа. – М.,

1977.

7. Гердер Й. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

8. Годаф Ж.Л. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.

9. Грушевський М.С. Культурно-національний рух на Україні в XIII - XVII. -

Львів, 1916.

10. Емохонова Л.Г. Мировая художественная культура. - М,, 1998.

11. Ерасов Б. С. Социальная культурология. В 2 ч. - М., 1999.

12. Забужко О. Дві культури. - К., 1990.

13. Історія української культури. /За загал.ред. І.Крип’якевича. - К.,1994

14. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1989.

15. Макаров А.М. Світло українського бароко.-К., 1994

16. Культорология в вопросах й ответах. - М., 1999.

17. Кун М. Легенды и мифы Древней Греции. - М., 1990.

18. Мартьшов В.Р. Мировая художественная культура. - Минск, 1997.

19. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.

20. Семчишин М. Тисяча років української культури. - К.: 1994.

21. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество - М , 1992.

22. Тейлор Э. Первобытная культура. - М., 1989.

25

23. Тойнби А. Дж. Постижение истории. - М., 1995.

24. Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. - К.: Либідь, 1993.

25. Франк С. Духовные силы общества. – М., 1992.

26. Франкл. В. Человек в поисках смысла. СПб./Пер.с англ. и нем. - М, 1990.

27. Фрейд З. Неудовлетворенность культурой // Мир философии. – Ч.». – М.,

1991.

28. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

29. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992.

30. Шлемкевич М.Загублена українська людина.-К.,1992.

31. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1991.

32. Юнг К.-Г. Архетип и символ. – М., 1991.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА З ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ:

1. Біблія. -К., 1992.- 1053 с.

2. Гилберт К., Кун Г. История естетики. Кн.1-2.- М., 2000.- 764 с.

3. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. — М., 1987.- 798 с.

4. Западноевропейская эстетика XX века: сборник переводов. — М., 1991.-

323 с.

5. Зарубежная эстетика й теория литературы ХІХ-ХХ веков. Трактаты.

Статьи. Эссе. — М., 1987.- 622 с.

6. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: в 5 тт. — М,

1962-1968.

7. История эстетической мысли. Становление й развитие эстетики как науки:

В 6-ти тт. Т. 1-5. — М., 1985 — 1990.

8. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика. Эстетика. — Ростов-на-Дону, 1998.-

538 с.

9. Кривцун О. А. Эстетика: Учебник. — М., 2003.- 447 с.

10. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика XX століття: Навч. посібник. —

К., 1997.- 237 с.

11. Леонардо да Винчи. Избранные произведения. В 2-х тт. — М., 1995.- 741 с.

12. Лутаєнко В. С. Естетика мистецтва: Навч. посібник. — К., 1991.- 468 с.

13. Мировое искусство. Направления и течения от импрессионизма до наших

дней. Энциклопедия / Составитель И.Г. Мосин. – СПб.: СЗКЭО «Кристалл»;

М.: «Оникс», 2006. – 192 с. – (Сайт «ПлатонаНет»).

14. Мовчан В. Історія і теорія етики: Курс лекцій. Навчальний посібник / Віра

Мовчан. – Львів, 2005. – 488 с. – (Бібліотека ЗНУ).

15. Наливайко И.М. Эстетика. Учебно-методический комплекс: Для студ. фак-

та философии и социальных наук / И.М. Наливайко. – Минск: БГУ, 2002. – 84

с. – (Бібліотека ЗНУ).

26

16. Сиднев Л.Н. Десять лекций по этике: учеб.-метод. пос. / Лев Николаевич

Сиднев. – изд. второе, доп. – Запорожье: Полиграф, 2009. – 248 с. – (Бібліотека

ЗНУ).

17. Шестаков В. П. Очерки по истории эстетики от Сократа до Гегеля. — М.,

1979.- 630 с.

18. Эстетика Ренессанса. Т. 1 — 2. — М., 1981.- 930 с.

19. Эстетика и теория искусства XX века: Хрестоматия / Сост. Н.А. Хренов,

А.С. Мигунов. – М.: Прогресс-Традиция, 2008. – 688 с. – (Сайт «ПлатонаНет»).

20. Этика и эстетика: Учебное пособие для самостоятельного изучения

дисциплины, 2-е изд. / Сост.: Н.Д. Пальм, Т.Е. Гетало, И.В. Тарасенко,

И.Н. Сивовол, Ю.И. Потоцкая. Отв. За вып. Кузь О.Н. – Х.: ИД «ИНЖЭК»,

2005. – 184 с.

21. Этика: Учебно-методическое пособие по спецкурсу / Под ред.

А.В. Прокофьева. – Тула: Тул. гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого, 2000. –

http://ebooks.znu.edu.ua/files/2007/10/edu_29sept2006_1328.rar. – (Бібліотека

ЗНУ).

22. Яковлев Е.Г. Эстетика: Учебное пособие / Евгений Георгиевич Яковлев. –

М.: Гардарики, 2003. – 464 с. – (Бібліотека ЗНУ).