ЗВІТ

«Кращі практики з електронного урядування

в Дніпропетровській області»

2014 рік

2

ЗМІСТ

стор.

Методологія дослідження

3

Вступ

4

1. Хронологія розвитку процесів інформатизації та

запровадження е-урядування в органах влади

Дніпропетровської області

7

2. Базова ІТ-інфраструктура області

9

3. Регіональна програма інформатизації «Електронна

Дніпропетровщина»

20

4. Проект «Електронний регіон»

28

5. Програма розвитку місцевого самоврядування

Дніпропетровської області. Проект «Електронне село»

35

6. Кращі практики з е-урядування 40

6.1. Віртуальний офіс електронних послуг 40

6.2. Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту 42

6.3. Контакт-центр «Гаряча лінія голови ОДА» 44

6.4. Інформаційно-ресурсний центр «Відкрита влада» 45

6.5. Регіональна мережа пунктів колективного доступу населення

до публічної інформації

47

6.6. Пілотні проекти за напрямом «Електронна освіта»

49

7. Оцінка електронної готовності регіонів України. Показники

е-готовності Дніпропетровської області

52

8. Аналіз впливу технологій е-урядування на зменшення

корупційних загроз

56

Висновки та рекомендації

59

Авторський колектив

66

Рецензії 66

3

Методологія дослідження

При виконанні цього дослідження експертами використано методи

теоретичного та емпіричного дослідження.

Метод аналізу документів використано з метою отримання достовірної

інформації про розвиток інформатизації органів влади та виявлення кращих

практик з електронного урядування (далі – е-урядування) в

Дніпропетровській області. Для цього застосовувався традиційний (якісний)

вид аналізу документів, що передбачає відбір необхідних документів,

виокремлення та узагальнення інформації щодо предмету дослідження,

логічну глибинну інтерпретацію отриманих даних у відповідності із

завданням дослідження.

Для дослідження були відібрані такі документи:

– нормативно–правова база України у сфері інформаційного

суспільства, інформатизації та е-урядування;

– матеріали регіональної програми інформатизації, Програми розвитку

місцевого самоврядування в Дніпропетровській області (текст, завдання та

звіти програм);

– матеріали пілотних проектів, що реалізовані в Дніпропетровській

області (текст, завдання та звіти проектів);

– публічні звіти та виступи працівників місцевих органів влади з

питань інформатизації органів влади та впровадження технологій

е-урядування;

– наукові статті та роботи працівників місцевих органів влади з питань

інформатизації органів влади та впровадження технологій електронного

урядування;

– публічні матеріали громадських організацій, що проводили різні

оцінювання у сфері е-урядування.

Метод інтерв’ювання шляхом проведення фокус-груп використано з

метою отримання практично орієнтованих результатів щодо оцінки різними

групами зацікавлених сторін стану та перспектив упровадження в

Дніпропетровській області технологій е-урядування. У межах фокус-груп

було проведено групове інтерв’ю-дискусію із зазначених питань.

Метод анкетування цільових груп використано з метою отримання

даних зворотного зв’язку щодо якості та ефективності реалізації проектів

інформатизації та електронного урядування в Дніпропетровській області.

Анонімне анкетування проведено серед відвідувачів центрів надання

адміністративних послуг.

Метод експертних оцінок застосовано з метою апробації достовірності

інформації, отриманої на попередніх етапах дослідження. Для цього було

сформовано групу експертів у кількості чотирьох осіб, якими самостійно

було проаналізовано попередні висновки, отримані внаслідок аналізу

4

документів, проведення інтерв’ю з членами фокус-групи, анкетування та

сформульовано власні оцінки щодо результативності проектів е-урядування в

Дніпропетровській області та стану й перспектив подальшого розвитку.

Вступ

Потужні інформаційно-комунікаційні технології (далі – ІКТ), що

стрімко розвиваються, фундаментально змінили природу глобальних взаємин

у світі, джерел конкуренції і можливостей для економічного та соціального

розвитку.

Успіх в інформаційному столітті залежить від поширення інтеграції

ІКТ в суспільство. Пропозиції нових цінностей засновані на розвитку ІКТ,

оскільки люди починають приймати і розуміти їх корисність. Ця зміна у

ставленні і поведінці призводить до творчих рішень і нових моделей, які

радикально змінюють способи роботи органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування, державних установ, бізнесу, лікарень, шкіл, тощо.

На даний час для більшості держав розвиток інформаційного

суспільства є одним з національних пріоритетів. При цьому, ІКТ є

необхідним інструментом соціально-економічного прогресу, одним з

основних чинників інноваційного розвитку економіки.

Започаткована 20 вересня 2011 року міжнародна ініціатива

«Партнерство «Відкритий уряд», до якої вже увійшло 60 країн, у т.ч. Україна,

поставила перед своїми членами нові виклики щодо забезпечення відкритості

та прозорості діяльності державних органів, підтримку залучення інститутів

громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики

з використання ІКТ.

Ініціатива Європейського Союзу «Цифровий порядок денний для

Європи-2020» визначає роль ІКТ як ключовий фактор у нарощенні

соціального та економічного потенціалу новітніх технологій, насамперед

інтернет-, веб-технологій як важливого інформаційного середовища

діяльності суспільства в цілому, підвищення добробуту його громадян і

електронізації ведення підприємництва.

Впровадження електронного урядування є важливою умовою розвитку

інформаційного суспільства та становлення електронної демократії, де кожен

громадянин може мати вільний доступ, користуватися і обмінюватися

інформацією та знаннями, використовувати інформаційні технології для

розширення можливостей реалізації власного потенціалу, сприяти

суспільному і особистісному розвиткові, підвищувати якість життя та

створювати умови для відкритого і прозорого державного управління.

Європейський план дій у сфері е-урядування на 2011 – 2015 роки

(eGovernment Action Plan 2011-2015) вимагає нового покоління відкритих,

гнучких та орієнтованих на співробітництво і взаємодію послуг

е-урядування – для того, щоб надавати громадянам та суб’єктам

5

господарювання Європи необхідні можливості, підвищити їх мобільність на

внутрішньому ринку в XXI столітті та забезпечити таку форму надання

адміністративних послуг, яка б обслуговувала економіку майбутнього.

Концептуальні засади державної політики України у сфері

інформатизації, розвитку інформаційного суспільства та електронного

урядування визначено, насамперед, в низці таких законодавчих актів як:

закони України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних

системах» (1994 року), «Про Національну програму інформатизації» (1998

року), «Про електронний документ та електронний документообіг» (2004

року), «Про електронний цифровий підпис» (2004 року), «Про основні засади

розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» (2007

року), «Про інформацію» (2011 року), «Про доступ до публічної інформації»

(2011 року), «Про захист персональних даних» (2011 року), «Про

адміністративні послуги» (2012 року) тощо; розпорядженнями КМУ від

13.12.2010 року № 2250-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного

урядування в Україні» та від 26.09.2011 року № 1014-р «Про затвердження

плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в

Україні» тощо.

15 травня 2013 року розпорядженням КМУ № 386-р затверджено

Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні, якою визначено

мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства

в Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також основні напрями,

етапи, механізм та індикатори реалізації цієї Стратегії з урахуванням

сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020

року. Разом з тим у Стратегії зазначено, що суттєві позитивні результати

розвитку інформаційного суспільства отримано на регіональному та

місцевому рівні, у тому числі в Дніпропетровській та Одеській областях,

мм. Вінниці, Львові, Славутичі, а одним із базових засад подальшого

розвитку визначено поширення досвіду, набутого під час реалізації пілотних

проектів у сфері е-урядування, зокрема таких як «Електронний регіон» та

«Електронне село» (пілотні проекти, що реалізуються в Дніпропетровській

області).

Саму ж динаміку процесу розвитку інформаційного суспільства, його

результати для громадян, суспільства та держави визначає щорічна Доповідь

про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні.

Зокрема, остання доповідь за підсумками 2013 року зазначає, що стан

впровадження інформаційних систем та проектів у сфері інформаційних

технологій можна виділити за категоріями:

1. Початковий етап «Автоматизація та інформаційна присутність в

мережі Інтернет»: наявність комп’ютерної техніки, локальної мережі, веб-

сайту.

2. Етап «Інформатизація та електронна взаємодія»: наявність систем

е-документообігу, створення локальних інформаційних систем взаємодії.

6

3. Етап «Електронне урядування»: електронна взаємодія та надання

електронних послуг.

4. Етап «Електронна демократія»: запровадження механізмів для

формування та реалізації державної політики.

Також у доповіді визначено, що найбільш розвинутим регіоном в

Україні за кількістю розпочатих та реалізованих ініціатив, системністю та

фаховістю підходу є Дніпропетровська область. Цікавим є досвід Одеської та

Чернівецької ОДА. Решта ОДА знаходяться переважно між першим та

другим етапами впровадження (за даними щорічної доповіді за 2013 рік).

Разом з тим, Дніпропетровщина визначена пілотним регіоном для

реалізації міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в Україні.

До Плану дій України з реалізації зазначеної ініціативи увійшли наступні

пілотні проекти Дніпропетровської області: «Регіональний віртуальний офіс

надання електронних адміністративних послуг» (далі – Віртуальний офіс

електронних послуг), «Електронна черга в ДНЗ», «Е-лікарня».

За підсумками першого Національного конкурсу з електронного

урядування Дніпропетровська область стала переможцем в номінації

«Електронні сервіси» з проектом Віртуальний офіс електронних послуг.

Враховуючи вищенаведене, Дніпропетровщина є визнаним лідером

серед регіонів України з інформатизації органів влади та запровадження

технологій електронного урядування, а тому детальний аналіз, узагальнення

та розповсюдження виявлених кращих практик є надважливим завданням для

забезпечення стійкого розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Необхідність роботи також викликана відсутністю в багатьох регіонах

України чіткого розуміння та затверджених планів щодо запровадження

е-урядування, а також відсутністю необхідної та достатньої інформації

стосовно наявних кращих практик з е-урядування та механізмів їх

запровадження. За результатами останньої оцінки електронної готовності

регіонів України 2013 року лише 40 % облдержадміністрацій відповіли, що

знайомі з кращими практиками е-урядування, втім рівень їх ознайомленості є

недостатнім, та 48 % облдержадміністрацій мають регіональну стратегію

е-урядування, втім оцінюють їх рівень не дуже високо.

Об’єктом дослідження є організаційно-правові та техніко-технологічні

процеси інформатизації органів влади та реалізації проектів з е-урядування в

органах влади Дніпропетровської області.

Метою роботи є виявлення та узагальнення кращих практик з

е-урядування, що реалізовані в Дніпропетровській області, аналіз та оцінка їх

впливу на ефективність, прозорість діяльності місцевих органів влади та

зниження корупційних загроз.

Для досягнення поставленої мети дослідження було визначено наступні

основні завдання:

1. Аналіз загального стану інформатизації та впровадження технологій

е-урядування в роботу місцевих органів влади області.

7

2. Аналіз проектів та програм інформатизації, що реалізовуються чи

вже реалізовані в регіоні, виявлення кращих практик.

3. Дослідження кращих практик та аналіз їх впливу на ефективність,

прозорість діяльності місцевих органів влади, зниження корупційних загроз

та підготовка рекомендацій щодо реалізації кращих практик в інших регіонах

України.

1. Хронологія розвитку процесів інформатизації та запровадження

е-урядування в органах влади Дніпропетровської області

Дніпропетровщина є одним з провідних регіонів в Україні (5,3% її

території з часткою населення 7,4%), економічний розвиток якого значною

мірою визначає загальну ситуацію в державі. Область має вигідне

географічне розташування, природні ресурси, зокрема родючі землі, потужну

промисловість, науковий та освітній потенціал, високорозвинені транспортну

й фінансову інфраструктури. Регіон підтримує економічні відносини зі

світовими ринками, є наближеним до основних ринків Європи, СНД.

Унікальне географічне розташування області на перехресті економічних,

підприємницьких, торговельних та комунікаційних шляхів створює

сприятливі умови для розвитку й подальшого поглиблення всебічного

міждержавного співробітництва, перетворення її на діловий центр України.

У цих умовах значно зростають вимоги до рівня інформатизації

суспільства та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів

виконавчої влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ області.

За результатами вивчення проектів і програм інформатизації та

е-урядування, що реалізуються чи вже реалізовані в Дніпропетровській

області, аналізу побудованої ІТ-інфраструктури регіону та загального стану

інформатизації органів влади регіону можна виділити наступні базові етапи

та події розвитку й становлення інформатизації та е-урядування в

Дніпропетровській області:

Період Базовий етап розвитку

Грудень

1998 року

Утворення у складі апарату Дніпропетровської

облдержадміністрації сектору інформаційних систем.

Червень

2001 року

Створення офіційного веб-сайту Дніпропетровської

облдержадміністрації.

2001 – 2002

роки

Створення локальних мереж в облдержадміністрації та

обласній раді.

2002 рік Розробка та затвердження першої регіональної програми

інформатизації «Електронна Дніпропетровщина» на 2002 –

2005 роки.

2003 – 2004

роки

Розробка проекту та створення Телекомунікаційного

центру органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування (ТКЦ області).

Вересень Утворення управління інформаційно-комп'ютерного

8

2005 року забезпечення облдержадміністрації, на яке покладено

функції державного замовника та головного розпорядника

коштів РПІ.

2006 рік Прокладання оптоволоконних кабелів зв'язку між

адміністративними будівлями ОДА та облради.

Впровадження першої черги електронного документообігу

в апараті ОДА та облраді.

2007 рік Створення та атестація захищеного вузла Інтернет на базі

ТКЦ області.

Підключення всіх РДА та райрад області до єдиної

ІТ-мережі органів влади.

2008 рік Створення відомчої АТС та впровадження єдиної системи

IP-телефонії органів влади області.

Створення регіонального центру сертифікації електронних

ключів Дніпропетровської області.

2009 рік Розробка та старт проекту «Електронне село»: 334 сільські,

селищні та міські ради підключено до єдиної мережі

органів влади; створено веб-сайти всіх районів області;

а також проведена І всеукраїнська ІТ-конференція.

Квітень

2010 року

Підписання першої в історії України електронної Угоди

про співпрацю між Дніпропетровськими ОДА й облрадою

та Одеськими ОДА й облрадою з використання ЕЦП.

2010 рік Розвиток електронного документообігу: підключення до

системи всіх структурних підрозділів ОДА та пілотних

РДА й райрад (в рамках проекту «Електронне село»).

Квітень

2011 року

Створення при облдержадміністрації інформаційно-

ресурсного центру надання публічних послуг «Відкрита

влада» та проведення ІІ всеукраїнської ІТ-конференції.

2011 рік Створення регіональної мережі пунктів колективного

доступу населення до публічної інформації.

Створення Віртуального офісу електронних послуг

Дніпропетровської області.

Серпень

2011 року

Старт проекту «Електронний регіон». 21.08.2011 року

підписано меморандум про співпрацю

Дніпропетровськими ОДА й облрадою та “Майкрософт

Україна”, затвердження «дорожньої карти» проекту.

Травень

2012 року

Проведення ІІІ ІТ-конференції за участю міжнародних

експертів та підписання Меморандуму з

Держінформнауки, Академією е-урядування Естонії та

НЦЕУ щодо розвитку проекту «Електронний регіон».

Червень

2012 року

Впровадження в роботу Контакт-центру «Гаряча лінія

голови облдержадміністрації».

2012 рік Впровадження Віртуального офісу електронних послуг на

базі 35 дозвільних центрів області.

9

Реалізація пілотного проекту «Адміністративні послуги:

спрощений доступ через пошту».

2. Базова ІТ-інфраструктура області

За цей час в рамках реалізації завдань регіональної програми

інформатизації в області створено базову системну ІТ-інфраструктуру

органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яка забезпечує

ефективне впровадження сучасних проектів з інформатизації та

е-урядування, а саме:

– захищений телекомунікаційний центр (далі – ТКЦ), який об’єднує 28

серверів;

– на базі ТКЦ області створено Захищений вузол доступу до мережі

Інтернет та отримано Атестат відповідності комплексній системі захисту

інформації;

– на базі ТКЦ створено єдину регіональну інформаційно-

телекомунікаційну мережу органів виконавчої влади і місцевого

самоврядування Дніпропетровської області, яка об’єднала

облдержадміністрацію та 23 структурних підрозділи, обласну раду, 22

райдержадміністрації та їх структурні підрозділи, 22 районні ради, 334

сільські, селищні та міські ради районного значення із загальною кількістю

понад 2 500 користувачів;

– Дніпропетровщина – перша серед регіонів України створила власний

акредитований Центр сертифікації електронних ключів, завдяки чому

успішно впроваджується система електронного документообігу в органах

влади Дніпропетровської області з використанням електронного цифрового

підпису та штрих-кодування;

– створено єдиний інформаційний простір області: 27 типових веб-

сайтів та 68 інформаційних сенсорних кіосків в обласних та районних

органах влади для забезпечення широкого доступу населення до публічної

інформації та інформації про адміністративні послуги;

– на базі ТКЦ створено систему інформаційно-аналітичного

забезпечення органів влади – типовий набір стандартного та спеціального

програмного забезпечення та загальнодоступних сервісів.

Телекомунікаційний центр

ТКЦ області створено на базі комунального підприємства «Головний

інформаційно-комунікаційний і науково-виробничий центр»

Дніпропетровської обласної ради, у тому числі створені необхідні

технологічні системи забезпечення життєдіяльності ТКЦ: електроживлення

та освітлення, пожежогасіння, пожежна та охоронна сигналізація, контроль

доступу, вентиляція та кондиціювання.

10

Комплекс технічного захисту інформації ТКЦ атестовано на

відповідність ІІІ категорії (ДСК, конфіденційна інформація) від витоку

технічними каналами (підтверджується щорічно).

Матеріально-технічну основу ТКЦ області складають 28 комп’ютерних

серверів, на базі яких функціонують та створюються підсистеми

інформатизації та е-урядування органів влади регіону, а саме:

№ з/п Функціональне призначення

1 Контролер домену (формування правил доступу користувачів в мережі),

файловий сервер (система формування колективного доступу до ресурсів). 2

3 Сервер системи «ЛІГА:ЗАКОН» (актуальне джерело офіційного

законодавства).

4

5 Сервер системи електронного листування Lotus Notes (обмін електронними

листами з кореспондентами корпоративної пошти та зовнішніх систем

Інтернет).

6 Сервер формування доступу абонентів підключених через мережу MPLS VPN

(районні, міські, сільські, селищні ради підключені через канали ДФ ВАТ

«Укртелеком» та «Київстар»), сервер Proxy системи (система розподілення

доступу до ресурсів Інтернет), система формування доступу до мережі органів

статистики.

7

Система серверів захищеного вузла Інтернет.

8

9

10

11

12 Сервер накопичення архівів роботи програмних комплексів.

13 Сервер системи електронного документообігу ОДА та обласної ради.

14 Сервер системи електронного документообігу РДА та райрад.

15

Система серверів центру сертифікації електронних ключів. 16

17

18

19 Сервер для обробки вхідної та вихідної електронної пошти в мережу Інтернет.

20 Сервер формування доступу через мережу Wi-Fi загального доступу до мережі

Інтернет.

21 Сервер формування присутності у мережі Інтернет офіційного веб-сайту

облдержадміністрації, 27 веб-сайтів управлінь та районів.

22 Контролер домену Департаменту економічного розвитку та торгівлі ОДА.

23 Сервер системи «ЛІГА:ЗАКОН» ДЕРТ ОДА.

24 Сервер системи електронної подачі заявок SERVICEDESK, сервер

адміністрування системи антивірусного захисту.

25 Сервер Віртуального офісу електронних послуг Дніпропетровської області

(e-services.dp.gov.ua).

26 Сервер Геоінформаційної системи, системи внутрішнього зв’язку з

організацію відео конференцій за участю керівників органів виконавчої влади

та місцевого самоврядування області, файловий сервер (система формування

колективного доступу до файлових ресурсів).

11

27 Сервер регіональної мережі пунктів колективного доступу населення до

публічної інформації, ресурсно-інформаційного центру «Громади

Дніпропетровщини» (www.ric.dp.gov.ua).

28 Сервер інформаційно-ресурсного центру «Відкрита влада»

(www.openpower.dp.gov.ua) та контакт-центру «Гаряча лінія Дмитра

Колєснікова» (www.callcenter.dp.gov.ua).

Разом з тим, на 2014 рік заплановано масштабну модернізацію ТКЦ та

створення регіонального дата-центру за стандартом Tier-3. З метою

забезпечення виконання зазначеного завдання виділено відповідне

приміщення у дворі обласної ради та розроблено проектно-кошторисну

документацію, на яку вже отримано позитивний висновок

ДП «Укрінвестекспертиза».

Регіональна ІТ-мережа органів влади

На базі ТКЦ області створено регіональну ІТ-мережу органів влади.

Абоненти мережі мають доступ до централізованих інформаційних ресурсів

та систем і забезпечені типовим набором стандартного та спеціального

програмного забезпечення і сервісів для покращення взаємодії органів влади

та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень: корпоративна

електронна пошта на базі Lotus Notes, антивірусний захист інформації на базі

Kaspersky Anti-Virus, електронний документообіг на базі ДОКПРОФ,

нормативно-правова система «ЛІГА:ЗАКОН», IP-телефонія, доступ до

мережі Інтернет, внутрішній веб-сайт, модерування зовнішніх веб-сайтів,

ПЗ «Звернення громадян» тощо.

Корпоративна мережа об’єднує (в тих чи інших сервісах) локальні

мережі або окремих користувачів апарату облдержадміністрації, управлінь

облдержадміністрації, обласної ради, міськвиконкомів, РДА, районних рад,

сільських та селищних рад, територіального відділення антимонопольного

комітету України, ДФІ в Дніпропетровській області, ДРІДУ НАДУ при

Президентові України та інші. Загальна кількість користувачів регіональної

ІТ-мережі, яка включає 173 одиниці мережевого обладнання, становить

понад 2 500 осіб.

Підключення віддалених об’єктів стало можливе завдяки реалізації

багаторічного комплексу заходів з прокладання оптоволоконних кабелів

зв’язку, створення VPN на базі орендованих каналів зв’язку, а також

прокладення оптоволоконних кабелів зв’язку між віддаленим апаратно-

програмним комплексом ТКЦ області, який розміщено на технологічній

площадці ПАТ «Укртелеком».

На сьогодні функціонування регіональної ІТ-мережі забезпечують

наступні канали зв’язку та передачі даних:

Призначення каналу Абоненти Тип організації Кількість Пропускна

12

каналу каналів спроможність

Забезпечення

доступу до мережі

Інтернет

ОДА та структурні

підрозділи, обласна

рада, РДА та

структурні

підрозділи, райради,

сільради

Оптоволокно,

дротовий,

Ethernet,

(є наявність

резервування),

протокол STP

3 100 Мбіт/с

(1 Гбчт/с порт.

підключення)

Забезпечення

підключення

віддалених

структурних

підрозділів ОДА

Віддалені

управління ОДА

(МЧС, Держархів,

Департамент

фінансів тощо)

Оптоволокно,

дротовий,

Ethernet,

L2layer transport

(орендовані)

6 100 Мбіт/с

Віддалені

управління ОДА

(Держархів, МЧС,

Департамент

фінансів тощо)

Оптоволокно,

дротовий

(власні,

побудовані)

4 100 Мбіт/с

Забезпечення

підключення РДА

та райрад

РДА та структурні

підрозділи, райради

MPLS VPN,

дротовий, ADSL

1 Мбіт/с/

1 Мбіт/1

Забезпечення

з’єднання з

телекомунікаційною

площадкою

Укртелеком

ТКЦ області Оптоволокно,

дротовий,

Ethernet

1 10 Мбіт/с

Забезпечення

підключення ОМС

сільських територій

22 районів області

334 сільські,

селищні та міські

ради міст районного

значення рад

області

Бездротовий,

GPRS, EDGE

(Київстар)

334 256 Кбіт/с

(128 Кбіт/с)

Забезпечення

роботи IP-телефонії

органів влади

ОДА та структурні

підрозділи, обласна

рада, МВК

Е1,

Дротовий ADSL

5

3

–

512 Кбіт/с

Забезпечення

роботи контакт

центру

Контакт-центр

«Гаряча лінія

Дмитра

Колєснікова»

Е1,

Оптоволокно,

Дротовий

1

1

–

10 Мбіт/с

Забезпечення

роботи керівництва

мережі Wi-Fi

Wi-Fi губернатора Оптоволокно,

Дротовий

1 50 Мбіт/с

Окремо слід відзначити, що абонентська плата за оренду всіх

вищезазначених каналів зв’язку, які забезпечують функціонування

регіональної ІТ-мережі з доступом до єдиних сервісів та ресурсів, єдиним

центром адміністрування та технічної підтримки, відбувається

централізовано за рахунок регіональної програми інформатизації

«Електронна Дніпропетровщина» та «Програми розвитку місцевого

самоврядування Дніпропетровської області».

Також зазначимо, що з метою забезпечення розвитку широкосмугового

доступу до мережі Інтернет на території Дніпропетровської області, особливо

13

у сільській місцевості, у 2014 році заплановано підписання меморандуму про

співпрацю між Дніпропетровською ОДА й облрадою та всіма провайдерами

телекомунікаційних послуг області. Проект меморандуму вже узгоджено

сторонами.

Захищений вузол доступу до мережі Інтернет

На базі ТКЦ області створено захищений вузол доступу до мережі

Інтернет (далі – ЗУІ) із доступом до інформаційних ресурсів та отримано

атестат відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту

інформації України від 9 листопада 2007р. № 826 на комплексну систему

захисту вузла. Слід відзначити, що Дніпропетровщина першою в Україні

отримала подібний сертифікат щодо захисту інформації.

ЗУІ забезпечує багаторівневий захист інформаційних ресурсів вузла від

несанкціонованого доступу, а саме:

– захист сервісів отримання доступу до мережі Інтернет (служби

доставки www-сторінок, електронної пошти, електронних новин, точного

часу, обмін файлами даних);

– захист www-серверу з інформаційними ресурсами (офіційний сервер

облдержадміністрації);

– керування доступом абонентів до інформаційних ресурсів вузлу та

мережі Інтернет;

– розмежування доступу абонентів вузлу та зовнішніх абонентів мережі

Інтернет до інформації за видами та категоріями;

– блокування несанкціонованих дій з інформацією;

– захист інформації з обмеженим доступом від витоку технічними

каналами;

– контроль та захист внутрішніх та зовнішніх потоків інформації;

– реєстрація спроб реалізації загроз інформації та оперативне

сповіщення про такі спроби.

Вузол забезпечує надійний захист інформації згідно з вимогами

нормативних документів системи технічного захисту від спроб

несанкціонованого доступу, блокування доступу, перекручування та

руйнування інформації, антивірусний захист, розмежування доступу

абонентів до інформаційних ресурсів.

Загальна кількість користувачів, що отримують доступ до мережі

Інтернет через ЗУІ становить понад 1 800 осіб.

На базі ЗУІ адмініструються офіційний веб-сайт облдержадміністрації

та ще 27 веб-сайтів доменної зони dp.gov.ua.

Акредитований центр сертифікації ключів

Регіональний центр сертифікації ключів Дніпропетровської області

(далі – РЦСК ДО) створено у 2009 році на виконання завдань регіональної

програми інформатизації «Електронна Дніпропетровщина» на базі ТКЦ

14

області. Функції технічної підтримки та адміністрування РЦСК ДО

покладено на комунальне підприємство «Головний інформаційно-

комунікаційний і науково-виробничий центр» Дніпропетровської обласної

ради (далі – КП ГІКНВЦ ДОР), в якому створені відповідна служба захисту

інформації та підготовлені адміністратори й оператори РЦСК ДО (свідоцтво

про акредитацію від 23.11.2009 року № 18).

РЦСК ДО є першим регіональним (комунальним) центром в Україні,

який створено для задоволення потреб в електронному цифровому підписі

місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Всього в Україні діє 21 акредитованих ЦСК, з яких, переважна

більшість яких діє для задоволення потреб в ЕЦП суб’єктів для здачі

звітності територіальним фіскальним органам (податкова інспекція,

пенсійний фонд) та здійснення електронних платежів через банківські

структури.

Призначення РЦСК ДО:

– забезпечення працівників органів виконавчої влади, органів

місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств області

електронним цифровим підписом, у т.ч. викладачі, медичні працівники тощо;

– реалізація проектів е-урядування з використанням ЕЦП в

Дніпропетровській області та інших регіонах України;

– надання електронних публічних послуг (здійснення юридично

значимих процедур в електронній формі).

Корпоративна електронна пошта

Одним з основних напрямів розвитку інформаційно-

телекомунікаційної інфраструктури регіону є впровадження відкритого

електронного листування (корпоративної електронної пошти) між органами

виконавчої влади та місцевого самоврядування на базі ТКЦ області та

програмного забезпечення Lotus Notes.

Корпоративна електронна пошта характеризується наступними

показниками:

– кількість користувачів: понад 1 800 осіб;

– середньомісячна кількість внутрішньої почти (між абонентами

регіональної ІТ-мережі): 92 492 листів в середньому;

– середньомісячна кількість вхідних листів від зовнішніх абонентів:

112 048 листів;

– середньомісячна кількість вихідних листів зовнішнім абонентам:

121 604 листів.

Антивірусний захист інформації

15

На базі ТКЦ області створено ефективну систему антивірусного

захисту користувачів корпоративної ІТ-мережі, а також системи

корпоративної електронної пошти.

Система антивірусного захисту побудована на ПЗ Антивірус Kaspersky,

яке ліцензоване для використання в органах влади. Зазначене ПЗ, в різних

конфігураціях в залежності від призначення, встановлено на всіх робочих

станціях корпоративної мережі та серверах ТКЦ області.

Антивірусний захист інформації характеризується наступними

показниками:

– середньомісячна кількість «відбитого спаму», що не пройшов на

сервер більше:160 000 листів;

– середньомісячна кількість випадків атак 476 (типів атак 3, атакованих

ПК до 20, атаковано груп до 12, кількість адрес, що атакували до 360);

– середньомісячна кількість виявлених та ліквідованих вірусів та

небезпечних програм: 220.

Електронний документообіг

Відповідно до Указів Президента України від 20.10.2005 №1497/2005

«Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних

технологій» та від 26.07.2005 року №1132/2005 «Питання контролю за

виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України»

Дніпропетровська облдержадміністрація з 2006 року запроваджує більш

ефективні технології опрацювання документів та контролю виконання

нормативно-правових актів з застосуванням сучасної автоматизованої

системи діловодства.

Система електронного документообігу Дніпропетровської

облдержадміністрації базується на комп’ютерній програмі Автоматизована

система діловодства «ДОК ПРОФ» (платформа Oracle).

Активне запровадження системи електронного документообігу (далі –

СЕДО) в органах влади Дніпропетровської області протягом 2006 – 2013

років дозволило:

1. Значно скоротити час обробки документів та зменшити вплив

людського фактору у технологічних процедурах діловодства.

На пошук і очікування надходження документів витрачається в

середньому на 30% робочого часу менше.

2. Організувати більш якісне опрацювання проектів нормативно-

правових актів, указів, розпоряджень і доручень Президента України, за

рахунок здійснення контролю якості підготовки проектів документів на етапі

їх створення.

На підготовку стандартних звітів про рух документів витрачається на

10 % робочого часу менше.

3. Виключити спроби фальсифікації та втрати документів.

16

До впровадження СЕДО статистика показувала, що 6 % документів

втрачається.

4. Створити єдиний інформаційний простір для вводу, обробки,

аналізу, зберігання документів та міжвідомчої взаємодії (електронний обмін

документами між органами влади).

На передачу документів між підрозділами витрачається на 10 %

робочого часу менше, крім того, статистика до впровадження СЕДО

показувала, що кожен документ копіюється в папері до 20 разів.

5. Забезпечити захист інформації та надійність її зберігання у

відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, СЕДО має у своєму складі модулі, які значно розширюють

звичайну функціональність системи електронного документообігу, а саме:

1. Можливість опрацювання документів засобами електронної пошти, з

автоматизованим введенням інформації до бази даних.

2. Управління (зберігання, класифікація, опис, встановлення зв’язків з

іншими інформаційними об’єктами, пошук) повідомленнями електронної

пошти, ресурсами Інтернет, графічними образами та іншими файлами в

рамках системи електронного документообігу.

3. Автоматизована підготовка проектів структурованих документів

засобами Word з автоматичним перенесенням даних у відповідні поля базі

даних (усунено повторне введення даних при реєстрації документів).

4. Підготовка проектів документів та їх візування в електронній формі з

використанням засобів ЕЦП.

На затвердження документу витрачається на 20 % робочого часу

менше, крім того до впровадження СЕДО статистика показувала, що

погодження проектів паперових документів займає до 90% часу життєвого

циклу документу.

У 2010 році Дніпропетровською та Одеською областями успішно

реалізовано пілотний проект запровадження технологій електронного

урядування згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1

березня 2010 року № 360-р «Питання реалізації пілотного проекту

впровадження технологій електронного урядування», головною метою якого

було відпрацювання єдиних стандартів обміну електронними документами

на основі єдиного формату електронних повідомлень Moreq1. Відпрацювання

вказаного стандарту було реалізовано на базі Автоматизованої системи

діловодства «ДОК ПРОФ».

22 квітня 2010 року вперше в Україні засобами «ДОК ПРОФ» було

здійснено обмін електронними документами з використанням єдиного

формату обміну (на базі міжнародної специфікації MoReq1). Апробація

єдиного формату обміну була здійснена в рамках церемонії підписання угоди

про науково-технічну співпрацю з питань впровадження технологій

електронного урядування між Дніпропетровською та Одеською областями з

використанням електронного цифрового підпису. Таким чином, вперше був

продемонстрований юридично значимий електронний документообіг.

17

СЕДО має наступні технологічні рішення:

– технологія створення та обробки документа на паперовому носії з

використанням штрих-кодової ідентифікації документів, яка охоплює всі

етапи життєвого циклу документа та значно прискорює процеси обробки

документів;

– технологія підготовки проектів документів дозволяє організувати

оперативне ознайомлення керівників з проектами документів вже на етапі їх

опрацювання виконавцями, що забезпечує більш якісне опрацювання

проектів нормативно-правових актів, указів, розпоряджень і доручень

Президента України, крім того, технологія дозволяє маркувати сторінки

проектів документів унікальним штрих-кодом для захисту від фальсифікації;

– технологія обробки складних за структурою документів, яка зменшує

вплив людського фактору, прискорює процес доведення доручень до

виконавців, забезпечує контекстно-залежний пошук документів, завдяки

зберіганню відсканованих образів документів у базі даних в

скомпресованому файлі;

– технологія автоматизованої обробки документів, яка забезпечує

одночасне зберігання у базі даних, як відсканованого образу документа, так і

розпізнаного тексту для здійснення контекстно-залежного пошуку, крім того

для заповнення полів електронних форм застосовуються оптичні олівці, що

значно прискорює процес введення мета даних про документ до

реєстраційно-контрольних карток;

– технологія автоматизованої обробки документів, яка забезпечує

потокове введення документів в базу даних за допомогою швидкісних

сканерів.

Також, СЕДО має експертний висновок на відповідність його

комплексу засобів захисту інформації вимогам нормативних документів

системи технічного захисту інформації в Україні.

Розвиток системи електронного документообігу характеризується

наступними показниками:

1. Органи влади, що є абонентами СЕДО: апарат ОДА, 23 структурні

підрозділи ОДА, виконавчий апарат обласної ради, 22 РДА, 22 райради,

5 МВК. На 2014 рік заплановано приєднання до СЕДО всіх сільських та

селищних рад області.

2. Кількість користувачів СЕДО: 620 працівників органів виконавчої

влади та місцевого самоврядування області.

3. Кількість електронних образів документів в базі даних: 690 000.

4. Кількість довідників СЕДО: 828.

5. Кількість картотека СЕДО: 407.

6. Кількість схем взаємодії СЕДО: 51.

7. Серверна платформа СЕДО та бази даних всіх органів влади

розміщені на серверах ТКЦ області з централізованим сховищем даних та

адмініструється штатним персоналом КП ГІКНВЦ ДОР.

18

Окремо слід відзначити, що у навчальний курс з підготовки та

підвищення кваліфікації державних службовців та працівників органів

місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ при Президентові України

включено модуль з навчання роботі у СЕДО на базі спеціально обладнаного

комп’ютерного навчального класу.

Загальний стан інформатизації органів влади регіону

Об’єктом даного дослідження є місцеві органи виконавчої влади та

органи місцевого самоврядування, які є учасниками регіональних проектів та

програм інформатизації, а саме:

– апарат облдержадміністрації та 23 структурних підрозділи

(управління та департаменти);

– виконавчий апарат обласної ради;

– 22 райдержадміністрації області та їх структурні підрозділи;

– 22 районні ради області;

– 13 міськвиконкомів міст обласного значення;

– 334 сільські, селищні та міські ради міст районного значення 22

районів області.

Зазначені органи влади, крім окремих міст обласного значення,

інтегровані до єдиного інформаційного простору регіону, є абонентами

єдиної регіональної ІТ-мережі органів влади, побудованої на базі ТКЦ

області, та мають доступ до спільних інформаційних ресурсів, систем та

спеціального програмного забезпечення.

Загальний стан інформатизації органів влади регіону характеризується

наступними показниками:

1. Канали зв’язку та передачі даних.

Органи влади обласного рівня підключені до єдиної ІТ-мережі за

допомогою оптоволоконних каналів зв’язку швидкістю 100 Мбіт/с (власними

та орендованими); районного рівня – орендованими каналами зв’язку ADSL

швидкістю 1/1 Мбіт/с від ПАТ «Укртелеком»; на рівні села, селища –

орендованими бездротовими каналами зв’язку швидкістю 256 Кбіт/с від

Київстар.

2. Доступ до мережі Інтернет.

В рамках РПІ забезпечено централізований доступ до мережі Інтернет

через захищений вузол Інтернет ТКЦ області, до якого підключено

3 оптоволоконні канали доступу до мережі Інтернет швидкістю 100 Мбіт/с

кожний. Окремі віддалені структурні підрозділи та всі районні органи влади

мають додаткові підключення до мережі Інтернет для власних потреб (реєстр

виборців, реєстр пільговиків тощо), втім ці робочі місця не підключені до

єдиної ІТ-мережі.

3.Електронна пошта.

Зазначені органи влади є абонентами корпоративної системи

електронної пошти, створеної на базі ПЗ Lotus Notes. На обласному рівні

19

майже всі працівники органів влади мають власні поштові скриньки

корпоративної мережі, а також кожний структурний підрозділ має офіційну

електронну пошту; на районному та сільському рівні – лише офіційні

поштові скриньки, втім доступ до них організовано з декількох робочих

місць відповідальних працівників. Доменна зона системи корпоративної

пошти: adm.dp.ua, oblinfo.dp.ua, mail.dp.gov.ua.

4. Офіційні веб-сайти (інфокіоски).

В рамках виконання проектів та програм інформатизації в області

створено єдиний інформаційний простір – 27 офіційних веб-сайтів: ОДА,

обласна рада, 22 районів області, інформаційно-ресурсного центру «Відкрита

влада» та окремих структурних підрозділів, які створені на базі ПЗ Lotus

Notes, розміщені та адмініструються на базі захищеного вузла Інтернет ТКЦ

області в єдиній доменній зоні dp.gov.ua.

Відповідальні працівники структурних підрозділів ОДА, РДА та

районних рад області пройшли відповідне навчання щодо модерування

веб-сайтів та мають доступ до відповідних баз даних з робочого місця.

Крім того, всі зазначені органи влади обладнані інформаційними

сенсорними кіосками – точками публічного доступу населення, які розміщені

в фойє будівель органів влади та надають відвідувачам доступ до інформації

з офіційних веб-сайтів та інших ресурсів органів влади.

5. Електронний документообіг.

Станом на січень 2014 року абонентами електронного документообігу є

апарат ОДА та всі структурні підрозділи (комплект електронної канцелярії

впроваджено у кожному відділі та управлінні); 22 РДА (від 3 до 5 робочих

місць та комплект електронної канцелярії); 22 районні ради області (від 3 до

5 робочих місць та комплект електронної канцелярії); 6 міськвиконкомів

області. Між зазначеними абонентами налагоджена електронна взаємодія з

використанням електронного цифрового підпису.

6. Наявність місцевих програм інформатизації.

В Дніпропетровській області з 2002 року безперервно діє регіональна

програма інформатизації «Електронна Дніпропетровщина».

Відповідно до напрямів та завдань зазначеної програми в районах і

містах області розроблено та затверджено власні районі й міські програми

інформатизації. Станом на грудень 2013 року діючі програми мають 18 з 22

районів області та 8 з 13 міст обласного значення.

20

3. Регіональна програма інформатизації

«Електронна Дніпропетровщина»

Структура РПІ

Цілеспрямована реалізація завдань інформатизації та запровадження

технологій е-урядування у Дніпропетровській області здійснюється з

2002 року, коли була затверджена перша регіональна програма «Електронна

Дніпропетровщина» (далі – РПІ) на 2002 – 2004 роки.

Сьогодні «Електронна Дніпропетровщина» найуспішніша з 10

регіональних програм, що діють та фінансуються в регіонах Україні.

Головною метою РПІ є підвищення ефективності управління

соціально-економічним розвитком регіону, створення інформаційного

суспільства із забезпеченням максимального залучення мешканців області до

цього процесу, рівності громадян незалежно від місця їх проживання в

дотриманні їх конституційних прав із застосуванням сучасних інформаційно-

комп’ютерних технологій та технологій електронного урядування.

Програма визначає комплекс пріоритетних завдань на наступні 3 роки

щодо телекомунікаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення

діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування

області для забезпечення інформаційних потреб громадян, суспільства та

держави, сприяння соціально-економічному розвитку регіону шляхом

упровадження сучасних та перспективних інформаційних технологій в усі

сфери життєдіяльності регіону.

У 2013 році успішно завершилась реалізація вже четвертої регіональної

програми інформатизації «Електронна Дніпропетровщина» на 2011 – 2013

роки та вже розроблена, погоджена й затверджена відповідна програма на

2014 – 2016 роки.

РПІ на 2014 – 2016 роки визначено 4 пріоритетні напрямів діяльності за

якими структуровані всі завдання програми на наступні 3 роки, а саме:

1. Організаційне та методичне забезпечення програми:

1.1. Проведення щорічної оцінки електронної готовності районів та

міст області за визначеними показниками.

1.2. Проведення щорічної інвентаризації інформаційних та програмно-

технічних ресурсів усіх структурних підрозділів облдержадміністрації,

райдержадміністрацій з урахуванням вимог нормативно-правових актів з

використання комп’ютерних програм.

1.3. Розробка нормативно-правових та технічних документів щодо

організації виконання завдань регіональної програми інформатизації,

методичних рекомендацій.

1.4. Організація навчання, у тому числі на базі спеціалізованих установ

та підприємств, фахівців органів виконавчої влади та органів місцевого

21

самоврядування з питань інформаційних технологій та перепідготовка

фахівців КП ГІКНВЦ ДОР (адміністратори мереж та баз даних, захисту

інформації тощо).

1.5. Проведення регіональних семінарів, круглих столів,

відеоконференцій за участю керівників органів влади, лідерів політичних

партій, учених та представників бізнес-структур щодо впровадження новітніх

інформаційних технологій, з питань інформаційного суспільства,

всеукраїнських науково-практичних конференцій.

1.6. Проведення щорічних конкурсів на кращий проект у сфері

інформатизації.

2.Упровадження технологій е-урядування в органах виконавчої влади

та місцевого самоврядування області:

2.1. Розвиток системи електронного документообігу.

2.2. Упровадження пілотних проектів із надання публічних послуг у

місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

Розроблення комплексних проектів інформатизації регіону.

2.3. Організація регіональної служби криптографічного захисту

інформації. Створення комплексних систем захисту інформації на

регіональні програмно-технічні, комплекси, інформаційні системи тощо.

2.4. Співфінансування спільних проектів (програм) з державними,

міжнародними громадськими організаціями (фондами), спрямованих на

розвиток е-урядування.

2.5. Упровадження пілотних проектів системи інформаційно-

аналітичного забезпечення райдержадміністрацій, районних рад, сільських,

селищних рад.

3. Розвиток телекомунікаційного середовища регіону та формування

системи регіональних електронних інформаційних ресурсів, організація

захисту інформації.

3.1. Упровадження спільно з ПАТ «Укртелеком» та іншими

операторами технологій швидкісної передачі даних з використанням каналів

зв’язку високої пропускної спроможності між телекомунікаційним центром

області та районними і сільськими установами органів виконавчої влади й

органів місцевого самоврядування. Підтримка існуючих каналів зв’язку.

Поширення технології бездротової мережі Wi-Fi, WiMax у роботі місцевих

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3.2. Створення регіонального дата-центру Дніпропетровської області.

3.3. Упровадження технологій швидкісної передачі даних з

використанням ІР-телефонії по всій території області.

3.4. Розроблення проекту, запровадження структурованої кабельної

мережі (інформаційної, електроживлення та заземлення, резервний фідер,

автономне електроживлення) будівлі облдержадміністрації (просп. Кірова, 1).

3.5. Розвиток спеціалізованої інформаційно-аналітичної системи

підтримки прийняття управлінських рішень на основі регіональної

геоінформаційної системи.

22

3.6. Упровадження комплексної автоматизованої системи планування й

виконання обласного та місцевих бюджетів області.

4. Підтримка працездатності та забезпечення функціонування існуючих

систем.

4.1. Підтримка безперебійного функціонування системи інформаційно-

аналітичного забезпечення органів влади області, телекомунікаційного

центру області та існуючих інформаційних систем області.

4.2. Придбання засобів інформатизації для органів виконавчої влади та

органів місцевого самоврядування.

4.3. Придбання обладнання та ліцензійного програмного забезпечення

для телекомунікаційного центру області.

4.4. Поновлення ліцензій на використання раніше придбаного

програмного забезпечення.

Обсяг запланованого фінансування на реалізацію завдань РПІ у 2014 –

2016 років становить 59,8 млн. грн.

Порядок розробки та організаційно-методичне забезпечення виконання

РПІ

Регіональна програма інформатизації розробляється місцевим органом

виконавчої влади (або визначеним структурним підрозділом) – державним

замовником терміном на 3 роки як складова частина Національної програми

інформатизації відповідно до Порядку формування та виконання

регіональної програми і проекту інформатизації (далі – Порядок),

затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2000 року № 644. Згідно Порядку

РПІ складається з концепції, завдань на три роки, завдань (робіт) на

наступний бюджетний рік, а також паспорта програми.

Дніпропетровська облдержадміністрація є єдиною в Україні, яка

створила окремий структурний підрозділ – управління інформаційних

технологій та е-урядування ОДА для забезпечення координації, управління

та розвитку сфери інформатизації та е-урядування в регіоні. А відповідно,

функції державного замовника, головного розпорядника коштів, а також

функції з організації виконання завдань РПІ «Електронна

Дніпропетровщина» покладено на вищезазначене управління.

Відповідно до Порядку забезпечення формування та виконання завдань

РПІ, координацію робіт з інформатизації здійснює науково-технічна рада

програми (далі – НТР). До складу науково-технічної ради з питань

інформатизації та е-урядування Дніпропетровської облдержадміністрації

входить 15 чоловік (станом на 2013 рік): представники управління

інформаційних технологій та е-урядування, департаменту освіти і науки,

департаменту охорони здоров’я, департаменту фінансів, департаменту

економічного розвитку і торгівлі, департаменту соціального захисту

населення облдержадміністрації, представники обласної ради та

23

депутатського корпусу, голови райдержадміністрацій, представники

ПАТ «Укртелеком», КП ГІКНВЦ ДОР, науковці.

НТР розглядає та погоджує проекти технічних завдань (робіт) РПІ,

заслуховує виконавців окремих етапів робіт, контролює стан та терміни їх

виконання. У разі необхідності НТР подає пропозиції щодо їх припинення

або додаткового фінансування.

Нагляд за формуванням і виконанням РПІ, аналіз результатів

виконання окремих завдань (робіт) та оцінку їх якості здійснює керівник РПІ,

на якого також покладені функції голови НТР. Керівником РПІ «Електронна

Дніпропетровщина» визначено заступника голови облдержадміністрації

Молокова Станіслава Вікторовича. Науковим керівником програми та

заступником голови НТР визначено директора Дніпропетровського

регіонального інституту державного управління Національної академії

державного управління при Президентові України Серьогіна Сергія

Михайловича.

Згідно з Порядком проект РПІ розробляється державним замовником і

після погодження з НТР та Генеральним державним замовником –

Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України

подається на затвердження сесії місцевої ради.

На прикладі Дніпропетровської області, зазначимо наступні головні

етапи розробки, погодження та затвердження РПІ:

1. Управлінням інформаційних технологій та е-урядування ОДА із

залученням відповідних експертів та членів НТР підготовлено проект РПІ.

2. Проект РПІ розглянуто та погоджено на засіданні НТР.

3. Проект РПІ винесено та попередньо погоджено на черговій колегії

ОДА.

4. Проект РПІ подано на розгляд та погоджено Генеральним державним

замовником Національної програми інформатизації – Державним агентством

з питань науки, інновацій та інформатизації України.

5. Проект РПІ погоджено розпорядженням голови ОДА та направлено в

установленому порядку на розгляд сесії обласної ради.

6. Проект рішення про затвердження РПІ погоджено на засіданні

профільної постійної комісії обласної ради – постійна комісію обласної ради

з питань будівництва, транспорту, зв’язку та благоустрою.

7. Рішення про затвердження РПІ на 2014 – 2016 роки прийнято на

пленарному засіданні чергової сесії обласної ради.

Замовник РПІ

Рішенням обласної ради щодо затвердження РПІ та розпорядженням

голови облдержадміністрації щодо затвердження положення про управління

інформаційних технологій та електронного урядування облдержадміністрації

функції державного (регіонального) замовника та головного розпорядника

24

коштів регіональної програми інформатизації покладено на зазначене

управління.

Згідно положення основними завданнями управління є:

1. Забезпечення:

реалізації державної політики у сфері інформатизації та

електронного урядування на регіональному рівні в інтересах

збереження й розвитку соціально-економічного потенціалу

області та більш ефективного його використання;

розвитку інформаційного суспільства через розбудову елементів

електронного урядування в органах влади регіону;

координаційно-організаційної, технологічної, навчально-

методичної, консультативної підтримки органів виконавчої влади

та місцевого самоврядування області з питань впровадження та

застосування технологій електронного урядування;

координації та інтеграції регіональних, галузевих програм з

питань інформатизації з Національною програмою

інформатизації.

2. Розвиток інфраструктури, що забезпечує інформаційно-технологічну

взаємодію інформаційних систем, які використовуються для надання

адміністративних послуг в електронній формі.

3. Виконання функцій державного замовника регіональної програми

інформатизації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12

квітня 2000 року № 644 «Про затвердження Порядку формування та

виконання регіональної програми і проекту інформатизації» (зі змінами та

доповненнями).

4. Організація формування та виконання завдань регіональної програми

інформатизації, підготовка пропозицій щодо стратегічних цілей, основних

принципів та пріоритетних напрямів регіональної програми інформатизації,

очікуваних наслідків її реалізації.

5. Здійснення контролю за раціональним використанням наявних і

створення нових інформаційних ресурсів, уникненням їх дублювання та

впорядкування доступу до них.

Штатна чисельність управління становить 16 чоловік: начальник

управління, заступник начальника управління, відділ планування та

моніторингу виконання завдань регіональної програми інформатизації, відділ

фінансового та організаційного забезпечення, сектор стратегічного

планування та розвитку електронного урядування.

Головний виконавець РПІ

Рішенням обласної ради про затвердження РПІ функції інформаційно-

аналітичного центру РПІ, головного виконавця робіт РПІ із забезпечення

функціонування систем інформаційно-аналітичного забезпечення органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування покладено на

25

КП ГІКНВЦ ДОР. Також, підприємство виконує функції щодо технічного

забезпечення реалізації нових завдань і проектів інформатизації та

е-урядування.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.02.2003 року

№ 40-р-03 КП ГІКНВЦ ДОР визначено головним оператором системи

електронного листування обласних органів влади.

Відповідно до статуту основним предметом діяльності підприємства є

участь у розробці і реалізації завдань регіональної програми інформатизації,

комп’ютеризації установ і підприємств області, виконання обласних науково-

технічних програм.

Органом управлінням майном підприємства є Дніпропетровська

обласна рада, а Дніпропетровська обласна державна адміністрація координує

діяльність підприємства в частині виконання завдань регіональної програми

інформатизації, комп’ютеризації установ і підприємств області, виконання

обласних науково-технічних програм.

На базі КП ГІКНВЦ ДОР створено базову інфраструктуру

інформатизації області, а саме:

– телекомунікаційний центр органів влади області, до складу якого

входить атестована серверна кімната, 28 серверів та 6 технологічних систем

(електроживлення та освітлення, пожежогасіння, пожежної та охоронної

сигналізації, контролю доступу, вентиляції та кондиціювання);

– захищений вузол доступу до мережі Інтернет;

– регіональний центр сертифікації ключів Дніпропетровської області;

– регіональну ІТ-мережу органів влади регіону тощо.

Штат підприємства становить 28 чоловік, більшість з яких досвідчені

системні адміністратори та провідні інженери з питань ІТ.

Значною частиною послуг, що надає підприємство, є не заходи

розвитку, а заходи з підтримки та забезпечення функціонування існуючих

систем інформатизації та е-урядування в органах влади регіону, а саме:

– забезпечення та адміністрування каналів зв’язку (оптоволоконні

канали до ОДА, ТКЦ, віддалених структурних підрозділів ОДА, обласної

ради) та доступу до мережі Інтернет (2 канали по 100 Мбіт/с, 1 канал 50

Мбіт/с, 3 канали 10 Мбіт/с);

– забезпечення технічної підтримки та розвитку системи передачі

даних з районними абонентами регіональної ІТ-мережі (22 райради, 22

райдержадміністрації, управління райдержадміністрацій, 334 сільські,

селищні ради та міські ради міст районного значення);

– обслуговування взаємоз’єднання мережі ІР-телефонії з ТМЗК

ВАТ «Укртелеком»;

– забезпечення працездатності та експлуатація технологічних систем

телекомунікаційного центру області (електроживлення та освітлення,

пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації, контролю доступу,

вентиляції та кондиціювання);

26

– адміністрування та обслуговування телекомунікаційного центру

області (28 серверів);

– адміністрування та обслуговування корпоративної комп’ютерної

мережі (більше 2 000 користувачів, 173 одиниці мережевого обладнання);

– забезпечення користувачів корпоративної мережі доступом до мережі

Інтернет через захищений вузол (понад 1800 користувачів);

– адміністрування та обслуговування системи антивірусного захисту

користувачів корпоративної мережі та системи електронної пошти (понад

1800 користувачів);

– технічна підтримка та адміністрування системи електронного

документообігу (АСД «Док Проф») в облдержадміністрації, обласній раді,

РДА, райрадах (620 місць користувачів, 51 база даних, 407 картотек та 828

довідників системи, 690 тис. електронних образів документів);

– адміністрування та технічна підтримка системи електронного

листування (понад 1800 користувача);

– адміністрування системи «ЛІГА:ЗАКОН» (769 користувачів);

– консультації користувачів з питань використання встановленого

програмного забезпечення та засобів інформатизації;

– супроводження спеціалізованого програмного забезпечення органів

влади («Облік ОДА», «Звернення громадян», система проведення нарад,

система стенографування);

– забезпечення експлуатації системи IP-телефонії органів виконавчої

влади та місцевого самоврядування на базі корпоративної та локальних

мереж СІАЗ (244 абонентів, 5 PRI - потоків), у тому числі введення та

виведення абонентів, перенесення місць розташування абонентів ;

– адміністрування та технічна підтримка інформаційно-ресурсного

центру «Відкрита влада» (5 спеціалізованих інформаційно-аналітичних

систем);

– забезпечення експлуатації центру сертифікації ключів;

– розвиток доменної структури СІАЗ, поточне обслуговування

користувачів (249 користувачів);

– технічна підтримка Web-сайту облдержадміністрації;

– технічна підтримка мережі Wi-Fi (пр. Кірова, 1 та пр. Кірова, 2, 15

точок);

– технічна підтримка Web-сайтів управлінь облдержадміністрації та

районів області (27 Web-сайтів);

– технічна підтримка та адміністрування Віртуального офісу

електронних послуг;

– адміністрування та технічна підтримка «Контакт-центру «Гаряча

лінія Дмитра Колєснікова» (технічна підтримка каналів зв’язку, мережевого

обладнання, щоденний моніторинг працездатності системи);

– технічна підтримка та обслуговування мережі пунктів колективного

доступу населення до публічної інформації (68 інформаційних сенсорних

кіосків);

27

– адміністрування та технічна підтримка проекту «Адміністративні

послуги: спрощений доступ через пошту»:

– адміністрування та технічна підтримка геоінформаційної системи

регіону;

– адміністрування, технічна підтримка, забезпечення розвитку системи

внутрішніх відеоконференцій та проведення відео селекторів;

– технічна підтримка відео- та аудіо комплексів, системи

стенографування для проведення нарад;

– забезпечення проведення щотижневих селекторів керівництва

облдержадміністрації з районами та містами області;

– системно-технічне обслуговування, ремонт та налагодження засобів

інформатизації користувачів регіональної ІТ-мережі органів влади;

– модернізація та розвиток корпоративної та локальних

обчислювальних мереж облдержадміністрації, обласної ради;

– системно-технічне обслуговування, заправка та ремонт друкувальних

засобів інформатизації.

Зазначені послуги КП ГІКНВЦ ДОР надає для органів виконавчої

влади та місцевого самоврядування області (абонентів ТКЦ області) на

підставі щорічного контракту з управлінням інформаційних технологій та

е-урядування ОДА, як регіональним (державним) замовником та головним

розпорядником коштів РПІ, після проведення відповідної конкурсної

закупівлі за процедурою в одного учасника. Також, додатками до контракту

затверджуються Порядок проведення системно-технічного обслуговування

засобів інформатизації органів влади та Порядок забезпечення

працездатності корпоративної та локальних обчислювальних мереж.

Послуги з підтримки працездатності та розвитку існуючих систем

підприємство надає на підставі заявок відповідальних працівників з

інформатизації структурних підрозділів ОДА, обласної ради, РДА, райрад,

сільських та селищних рад. За результатами виконання кожної заявки

складається технічний акт, який підписується представником заявника й

керівником відповідного структурного підрозділу, з однієї сторони, та

виконавцем робіт й керівником підприємства, з іншої сторони. На підставі

цих актів складається щоквартальний технічний звіт щодо забезпечення

КП ГІКНВЦ ДОР підтримки працездатності існуючих систем, який надається

на затвердження до управлінням інформаційних технологій та е-урядування

ОДА.

Крім того, на базі КП ГІКНВЦ ДОР функціонує стаціонарний та

мобільний (15 ноутбуків, об’єднанні через бездротову мережу) навчальні

класи, на базі яких постійно проводяться семінари навчання для державних

службовців та працівників ОМС.

28

4. Проект «Електронний регіон»

На виконання Програми економічних реформ України на 2010 – 2014

роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна

держава» з 2010 року в Україні почалася масштабна модернізація економіки і

соціальної системи.

Відповідно до зазначеної Програми Дніпропетровською обласною

радою у 2011 році прийнято Комплексну стратегію розвитку регіону до 2015

року, для розробки якої були залучені провідні світові консультанти, що

мають досвід підйому регіональних економік в десятках країн

(консалтингова компанія «Монітор Груп» та Фонд «Ефективне управління»).

Поряд з підтримкою розвитку та модернізації базових галузей, одним з

головних напрямків Комплексної стратегії визначено диверсифікацію

регіональної економіки, підвищення інвестиційної привабливості та

конкурентоспроможності регіону.

Саме конкурентоспроможність є одним з головних чинників сталого

розвитку регіону і держави в цілому. Ті держави чи регіони, які

демонструють високий рівень використання інформаційно-комунікаційних

технологій, є більш конкурентоспроможні. За даними Світового

економічного форуму Україна посідає 89 місце з 139 країн світу за

Глобальним індексом конкурентоспроможності, а за індексом Технологічної

готовності Україна посідає 83 місце, що також є дуже низькою позицією.

Міжнародний досвід показує, що технології електронного урядування (далі –

е-урядування) сприяють покращенню ефективності та якості

адміністративних послуг, зниженню корупції, зниженню адміністративного

тягаря на громадян та бізнес, а також посиленню демократії та

конкурентоспроможності.

З метою забезпечення комплексного підходу та досягнення визначених

цілей, а також ураховуючи наявний технічний, технологічний та кадровий

потенціал керівництвом області в 2011 році ініційовано реалізацію

комплексного інноваційного пілотного проекту з електронного урядування

«Електронний регіон».

31 серпня 2011 року Дніпропетровською облдержадміністрацією та

обласною радою з компанією Microsoft підписано Меморандум про

співпрацю у реалізації проекту «Е-регіон» терміном на 5 років.

Спеціалістами компанії проведено бенчмаркінг кращого світового досвіду та

надано відповідні пропозиції та аналітичні матеріали для підготовки проекту

«Е-регіон».

На виконання доручення Президента України від 05.01.2012 року

№ 1-1/26 облдержадміністрацією та обласною за участю провідних світових

та вітчизняних експертів підготовлено відповідний проект.

В основу проекту «Е-регіон» покладено метод проектного управління з

урахуванням Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області. Для

покрокового отримання конкретних результатів напрацьовано портфель

29

проектів (50) з електронного управління, на базі якого створено «дорожню

карту» проекту «Електронний регіон». В основу «дорожньої карти»

покладені 8 цільових напрямків (цільових програм), за якими структуровані

всі проекти, а саме:

1. Розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури

регіону:

– побудова єдиної регіональної мультисервісної мережі області з

використанням сучасних технологій швидкісної передачі даних на базі ТКЦ

області;

– створення та упровадження регіонального дата-центру;

– створення комплексних систем захисту інформації на існуючі

системи;

– упровадження системи відеоконференції органів виконавчої влади та

місцевого самоврядування області (ОДА, облрада, РДА, райради);

– розвиток системи IP-телефонії органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування області (РДА, райради);

– створення системи контакт-центрів області.

2. Системи підтримки прийняття управлінських рішень:

– упровадження інформаційно-аналітичної системи управління

соціально-економічним розвитком області та реалізацією Комплексної

стратегії розвитку регіону і Стратегією підвищення економічної

конкурентоспроможності Дніпропетровської області;

– розвиток системи електронного документообігу органів виконавчої

влади та місцевого самоврядування області (у тому числі підсистема

звернень громадян, кадрова служба);

– розробка геоінформаційної системи регіону;

– упровадження системи «Електронний земельний кадастр області» із

застосування ГІС-технологій;

– упровадження системи «Електронний містобудівний кадастр області»

із застосування ГІС-технологій;

– упровадження інформаційно-аналітичної системи «Електронний

кабінет депутата» та «Електронний кабінет посадовця»;

– організація системи безперервної ІТ-освіти держслужбовців та

працівників органів місцевого самоврядування регіону (дистанційне

навчання, мобільний навчальний клас, тестування при прийомі на роботу);

– створення регіональної бази даних нормативно-правових актів;

– упровадження системи інформаційно-аналітичного забезпечення

діяльності сільської (селищної) ради «Інтелектуальне село».

3. Електронне управління пілотними кластерами регіону:

– створення регіональної системи обліку та контролю об'єктів

будівництва, жилого фонду, приватизації із застосуванням ГІС-технологій;

– упровадження системи управління сільським господарством із

застосуванням супутникових технологій (визначення кількості та якості

30

врожаю, загибель посівів та інше на підставі обробки інформації з

супутника);

– створення регіональної системи обліку та контролю об'єктів житлово-

комунального господарства та інженерних мереж із застосуванням ГІС-

технологій;

– створення регіональної системи обліку та контролю розрахунків за

комунальні платежі (можливість електронних платежів, інформація про

нарахування);

– упровадження електронної системи обліку та управління

комунальним майном області.

4. Електронні послуги:

– створення системи міжвідомчої електронної взаємодії на базі ТКЦ

області (розробка єдиних стандартів та протоколів обміну електронними

документами);

– впровадження Віртуального офісу електронних послуг;

– автоматизація надання адміністративних послуг за єдиними

стандартами по всій області;

– створення регіональної мережі інформаційно-ресурсних центрів

«Відкрита влада»;

– реалізація пілотних проектів запровадження 12 комплексних

адміністративних електронних послуг (згідно з вимогами Європейського

Союзу);

– створення регіональної мережі пунктів колективного доступу

населення до публічної інформації на базі інформаційних сенсорних кіосків;

– реалізація проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ

через пошту».

5. Електронне управління охороною здоров’я:

– створення регіональної системи обліку та управління медичними

установами області;

– розробка та упровадження типової інформаційно-аналітичної системи

«Е-лікарня» (типове програмне забезпечення та засоби інформатизації);

– створення центрів телемедицини;

– створення єдиної регіональної телемедичної мережі;

– упровадження єдиної системи диспетчеризації машин швидкої

допомоги області;

– створення регіонального веб-порталу для звернень та електронного

запису пацієнтів.

6. Електронне управління соціальним розвитком:

– упровадження системи електронних соціальних послуг (адресна

допомога, субсидії, працевлаштування, соціальні пільги);

– упровадження електронної системи «Електронна дошкільний

навчальний заклад»;

– упровадження соціальних проектів для дітей з обмеженими

можливостями (ігрове навчання на базі Microsoft Kinect);

31

– створення єдиного інформаційно-освітнього простору регіону (веб-

портал, бази знань, електронні підручники, електронні щоденники, залікові);

– реалізація проекту: «Один учень – один комп'ютер»;

– створення системи регіонального дистанційного навчання;

– створення електронних бібліотек та музею регіону (Центр

розповсюдження знань, Центр високих технологій, Центр мистецтв);

– створення системи управління та веб-порталу туристичних

можливостей регіону;

– створення регіональної системи обліку та контролю об'єктів

культурної спадщини.

7. Електронне управління екологічною, техногенною та громадською

безпекою:

– створення регіональної системи обліку та моніторингу поводження з

відходами в регіоні із застосуванням ГІС-технологій;

– створення регіональної системи обліку та контролю водних ресурсів

та каналізаційних стоків із застосуванням ГІС-технологій;

– створення регіональної системи обліку та контролю лісних ресурсів,

планування зелених насаджень із застосуванням ГІС-технологій;

– створення регіональної системи обліку та контролю підтоплень із

застосуванням ГІС-технологій;

– реалізація комплексного пілотного проекту «Безпечне місто».

8. Соціально-психологічна трансформація свідомості мешканців

регіону при переході до інформаційного суспільства:

– проведення інформаційних PR-компаній (інформування громадян про

переваги та можливості інформаційних технологій);

– стимулювання відкриття в області провідними ІТ-компаніями центрів

навчання громадян ІТ-технологіям;

– публічне упровадження систем електронного управління.

Всі ці проекти розширюють можливості при реалізації вже розпочатих

у регіоні реформ у таких сферах, як медицина, освіта, житлово-комунальне

господарство, екологічна та техногенна безпека тощо.

У травні 2012 року Дніпропетровською облдержадміністрацією та

обласною радою підписано Меморандум взаєморозуміння з

Держінформнауки України, Академією е-урядування Естонії та

Національним центром е-урядування України про співробітництво в

реалізації пілотного проекту «Електронний регіон». Відповідно до якого,

Національним центром електронного урядування розроблено концепцію

проекту «Е-регіон», а Академією е-урядування Естонії проведено

міжнародну експертизу концепції та завдань проекту на відповідність

сучасним світовим стандартам та принципам розвитку е-урядування.

На базі «дорожньої карти» створено цільову модель проекту «Е-регіон»

до 2016 року:

1. Розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури

регіону:

32

– запроваджено регіональний дата-центр, який забезпечує

функціонування 100% систем «Е-регіон»;

– впроваджено регіональну мультисервісну мережу;

– впроваджено регіональну геоінформаційну систему;

– технологію електронного цифрового підпису впроваджено в

електронний документообіг;

– 100% органів влади та місцевого самоврядування працюють в системі

електронного документообігу;

– впроваджено систему ідентифікації громадян в електронній формі.

2. Системи підтримки прийняття управлінських рішень:

– можливість доступу органів влади до якісної та наочної графічної

інформації про всі сфери життєдіяльності регіону;

– ведення органами влади 100% реєстрів та кадастрів області із

застосуванням ГІС-регіону;

– керівництву області надається інформація щодо показників

соціально-економічного розвитку та розвитку пілотних кластерів регіону;

– 100% органів влади працюють в системі контролю виконання

доручень та реалізації регіональних проектів;

– керівництву області надається інформація щодо роботи комунальних

підприємств, державних підприємств, установ освіти, закладів охорони

здоров'я, установ культури тощо в електронному вигляді;

– 100% торгів з державних закупівель проводиться на електронних

майданчиках.

3. Електронні послуги:

– інформація про 100% адміністративних послуг надається через

Інтернет та інформаційні кіоски;

– 100% суб'єктів надання адміністративних послуг працюють через

Віртуальний офіс електронних послуг;

– інформація про хід розгляду справи при наданні адміністративних

послуг надається через Інтернет і SMS;

– 40% адміністративних послуг надаються в електронній формі;

– 20 базових послуг державного рівня надаються в електронній формі

(згідно з вимогами Євросоюзу);

– інформаційні сенсорні кіоски встановлені у 100% суб'єктах надання

адміністративних послуг;

– громадяни мають можливість оперативного подання звернень до

органів влади та покрокового контролю за ходом розгляду.

4. Електронне управління охороною здоров’я:

– надається можливість запису на прийом до всіх лікарів закладів

I рівня і направлення лікарем в установи II і III рівня;

– 70 % населення області мають електронні медичні картки;

– надано можливість отримання результатів аналізів в електронній

формі;

33

– інформаційно-аналітична система «Е-лікарня» впроваджено в 100%

медичних установ області;

– інформація по 100 % медичних установ в області представлена в

мережі Інтернет;

– до 40% населення області мають можливість отримати якісніші та

доступніші послуги за допомогою телемедицини;

– оперативний контроль і управління 100 % машин швидкої допомоги

області здійснюється через єдиний центр диспетчеризації.

5. Електронне управління соціальним розвитком:

соціальна сфера:

– надана можливість одержання до 30% соціальних послуг в

електронній формі;

– інформація про 100% соціальних послуг області представлена в

мережі Інтернет;

– громадянам надана можливість автоматичного розрахунку розміру

адресної допомоги та права на її отримання через Інтернет;

– громадянам надана можливість автоматичного розрахунку тарифів на

житлово-комунальні послуги;

– громадянам надана можливість оплати житлово-комунальних послуг

онлайн;

освіта:

– система «Електронний дошкільний навчальний заклад» впроваджена

на 100 % у міських та районних дитячих садах;

– єдиний інформаційно-освітній портал охоплює 100 %

загальноосвітніх навчальних закладів області;

– 100 % цільової аудиторії громадян мають доступ до електронних

щоденників учнів;

– 100 % дітей, що мають особливі освітні потреби охоплено

дистанційним навчанням;

– 100 % талановитих дітей, охочих розширити свої знання Малої

академії наук охоплено дистанційним додатковим навчанням;

– через мережу Інтернет надається онлайн інформація про рух

шкільних автобусів;

– 100 % шкіл області підключені до Єдиного електронного

бібліотечного ресурсу.

6. Електронне управління екологічною, техногенною та громадською

безпекою:

екологічна безпека:

– підприємства забруднювачі працюють через єдину систему обліку

поводження з відходами;

– підприємства мають можливість автоматичного розрахунку базових

документів діяльності, пов'язаної з відходами;

– підприємства забруднювачі мають доступ до бази знань у сфері

поводження з відходами;

34

– органи влади мають можливість онлайн моніторингу повного

життєвого циклу відходів на території області;

– підприємства забруднювачі мають можливість отримання послуг у

сфері поводження з відходами в електронній формі;

– населення має доступ до повної інформації до системи поводження з

відходами через Інтернет;

громадська безпека:

– 100 % центральних площ міст та інших місць скупчення людей і

автотранспорту охоплені системою відеоспостереження;

– 100 % доріг-виїздів/в'їздів з міст і мости через річки охоплені

системою відеоспостереження з розпізнаванням реєстраційного номера;

– створено відеоархів і база даних всіх подій області;

– система відеоспостереження на 100 % обладнана необхідними

пристроями – відеоаналітіка, детекторами руху тощо;

– можливість оперативного звернення громадян з усіх питань

громадської безпеки за єдиним коротким номером 112 і контролю з боку

органів влади та заявника ходу вирішення проблеми;

– 100 % патрульного автотранспорту обладнані спеціальними

технічними засобами (GPS , відео реєстратори).

Стратегічною метою проекту «Е-регіон» є відпрацювання типових

рішень з е-урядування для подальшого поширення на всеукраїнському рівні.

Завдання та цілі проекту «Е-регіон» значно виходять за рамки РПІ та

об’єднують заходи багатьох галузевих програм та проектів

Дніпропетровської області.

35

5. Програма розвитку місцевого самоврядування

Дніпропетровської області. Проект «Електронне село»

У 2007 році Дніпропетровська обласна рада першою в Україні

розробила та прийняла «Програму розвитку місцевого самоврядування

Дніпропетровської області» (далі – Програма), яка згодом стала прикладом та

стимулом для розробки відповідних програм іншими регіонами України.

Головною метою Програми визначено створення належних умов

роботи для органів місцевого самоврядування різних рівнів у

Дніпропетровській області, надання допомоги у процесах їх трансформації та

адаптації до нових політичних і соціально-економічних умов та сприяння

збільшенню ефективності їх роботи в цілому.

Одним з пріоритетів Програми є розвиток ІТ-інфраструктури в

сільській місцевості та запровадження технологій е-урядування в роботу

органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) області.

Рішенням обласної ради від 27.12.2011 року № 225-10/VI затверджено

нову Програму розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської

області на 2012 – 2016 роки, головними завданнями якої визначено:

1. Розвиток активності територіальних громад: проведення обласного

конкурсу «Ярмарок ідей». Цей конкурс-виставка проводиться щорічно за

участі міжнародних та українських донорських організації для презентації

кращих ідей ОМС та залучення соціальних інвестицій.

2. Зміцнення матеріально-технічної бази органів місцевого

самоврядування: придбання автомобілів для сільських рад, ремонт

приміщень сільських рад. Щорічно за результатами аналізу умов роботи

ОМС та досягнень відповідних рад обласна рада виділяє кошти на придбання

автомобілів та ремонт приміщень для сільських й селищних рад області.

3. Проведення щорічного обласного конкурсу серед посадових осіб

ОМС. За результатами 2013 року переможцями визначені 23 проекти

загальною вартістю понад 3 млн грн.

4. Висвітлення діяльності депутатів в місцевих ЗМІ.

5. Навчання та підвищення кваліфікації працівників ОМС, у т.ч.

використанню сучасних ІКТ.

6. Співфінансування органів місцевого самоврядування області –

переможців конкурсів, учасників спільних проектів (програм) державних,

міжнародних, громадських організацій (фондів), спрямованих на розвиток

місцевого самоврядування.

На виконання цього заходу в області реалізовано ряд пілотних

успішних проектів: «Електронне село», «Чиста енергія: партнерство для

майбутнього Дніпропетровщини», «Місцевий розвиток, орієнтований на

громаду».

За результатами 2013 року переможцями Всеукраїнського конкурсу

визначено 34 проекти ОМС області загальною вартістю понад 8 млн грн.

36

7. Створення інформаційно-ресурсних центрів в міських та районних

радах.

8. Проведення щорічних конференцій, форумів, круглих столів.

Окремо слід зазначити, що Дніпропетровська обласна рада тричі

ставала переможцем Всеукраїнського конкурсу з проектами щодо

запровадження технологій е-урядування в ОМС та комунальних установах

області, а саме:

– Створення автоматизованої системи оцінки та прогнозування

результатів діяльності органів місцевого самоврядування «Сталий розвиток

територій» (2009 рік);

– «Електронне урядування на службі громад. Створення районних

інформаційно-ресурсних центрів надання електронних адміністративних

послуг» (2010 рік);

– «На шляху до Європейських стандартів медичних послуг.

Запровадження пілотного проекту з телемедицини на базі міських та

районних лікарень області в умовах реформування системи охорони

здоров'я» (2013 рік).

Пілотний проект «Електронне село»

Сьогодні в сільських районах України спостерігається так званий

інформаційний голод – обмеження можливостей соціальних груп для

розвитку та нормальної життєдіяльності, що призводить до виникнення

значної «інформаційної нерівності» територій. «Інформаційна нерівність» є

головною причиною постійного поглиблення «соціально-економічної

нерівності» – розшарування суспільства за рівнем доходів, складу сім'ї,

рівнем освіти – як між містом та селом, так і між окремими районами.

Дніпропетровською обласною радою та облдержадміністрацією разом з

Головним управлінням статистики в Дніпропетровській області й ДРІДУ

НАДУ у 2008 – 2009 роках проведено оцінювання електронної готовності

територіальних угруповань області.

За результатами оцінювання основними проблемами електронного

розвитку територіальних угрупувань в області визначено:

нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до

комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення

«інформаційної нерівності»;

істотний дисбаланс у розвитку ІКТ-інфраструктури;

нерозвиненість інформаційних послуг і ресурсів для громадян та

організацій;

низький рівень інформаційної грамотності й готовності

населення до використання ІКТ та низька мотивація населення;

високий рівень соціально-економічного розшарування населення

і низький платоспроможний попит на ІКТ;

37

низький рівень участі держави і бізнесу в навчанні навичкам

використання ІКТ.

Головною передумовою розв’язання цих проблем є створення

належних інфраструктури та технічного забезпечення, що вимагає значних

фінансових ресурсів і не може бути вирішено на районному чи сільському

рівні.

Враховуючи дотаційний характер бюджетів сільських громад,

неможливість самостійно вирішувати вказані проблеми за допомогою

бюджету району, а також відсутність мотивації ІКТ-бізнесу для створення

інфраструктури в сільський місцевості (низька щільність населення, великі

відстані та затрати), низький рівень платоспроможності сільських громад,

обласною радою у 2009 році висунуту проектну ініціативу, яку підтримано

Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Фондом Східна Європа, щодо

розроблення та впровадження відповідного проекту, який передбачав би

комплексне (інфраструктурне, технічне, технологічне, кадрове та

організаційне) вирішення зазначених вище проблем. Спільний проект

отримав назву «Електронне село». Проект реалізовано на умовах

співфінансування: 50 % кошти обласного бюджету – Програма розвитку

місцевого самоврядування Дніпропетровської області; 50 % – кошти

Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Фонду Східна Європа, програма

«Належне врядування».

Оскільки встановлено прямий взаємозв’язок між проникненням ІКТ та

підвищенням конкурентоспроможністю територій, метою проекту визначено

масштабне впровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності сільських

територій. Визначені проектом цілі є взаємопов’язаними та спрямовані на

підвищення «електронної готовності» головних суб’єктів громади одночасно:

активне залучення громадян до використання ІКТ; впровадження ІКТ в

місцевих органах влади; надання нових можливостей місцевим підприємцям

заснованих на ІКТ; а також сприяють налагодженню та становленню нових

сучасних форм ефективної взаємодії між цими суб’єктами.

Реалізація проекту протягом 2009 – 2011 років дозволила отримати

наступні головні результати:

1. 334 сільські, селищні та міські ради міст районного значення 22

районів Дніпропетровської області підключено до регіональної ІТ-мережі:

область – місто/район, район – сільська/селищна рада, місто районного

значення з наданням доступу до мережі Інтернет, системи корпоративної

електронної пошти, системи антивірусного захисту інформації та

нормативно-правової бази «ЛІГА:ЗАКОН». Всі ОМС пройшли відповідне

навчання щодо володіння навичками ІКТ.

На сьогодні в Україні не існує передумов появи надійних та

швидкісних каналів передачі даних на рівні села/селища. Операторам зв’язку

та телекомунікаційних послуг економічно невигідно вкладати кошти в

побудову оптоволоконних каналів зв’язку, що забезпечують високу якість та

надійність, до сіл та селищ області. Такі канали побудовані ПАТ

38

«Укртелеком» лише на районному рівні. За результатами відповідного

аналізу для підключення ОМС сільських територій використані бездротові

канали зв’язку від компанії Київстар, що об’єднані в єдину VPN.

2. Створено та впроваджено офіційні веб-сайти 22 районів

Дніпропетровської області. Відповідальні працівники РДА та райрад

пройшли відповідне навчання щодо модерування веб-сайтів, а також

кожному працівнику надано відповідний доступ бази сайту.

Всі веб-сайти мають єдину домену зону dp.gov.ua, типову

інформаційну структуру та хостінг на базі ТКЦ області. Слід зазначити, що

сайти є спільними для РДА і райрад та введені в дію відповідним спільним

розпорядженням.

3. Систему електронного документообігу на базі ДОКПРОФ

впроваджено в 22 районних радах області. Відповідальні працівники від

кожної районної ради пройшли відповідне навчання щодо роботи в системі.

Електронний документообіг є базовим елементом формування

регіональної ІТ-інфраструктури, що забезпечує юридичну значимість і

інформаційну безпеку електронних форм взаємодії органів влади між собою,

а також із громадянами й організаціями, та стимулює перехід на новий рівень

якості державного управління і надання послуг громадянам і організаціям на

основі ІКТ.

4. Забезпечено розвиток регіональної мережі пунктів колективного

доступу населення до публічної інформації шляхом встановлення

22 інформаційних сенсорних кіосків в приміщеннях районних рад області.

Всі кіоски об’єднані в єдину інформаційну мережу, підключені до

центральної бази даних (ТКЦ області), мають типову інформаційну

структуру та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс.

5. Створено Віртуальний офіс електронних послуг Дніпропетровської

області.

Віртуальний офіс представляє собою систему веб-порталів та

забезпечує, для заявників, в першу чергу, – єдине джерело актуальної, повної,

несуперечливої та точної інформації про всі послуги, а також можливість

отримання цих послуг за принципом «єдиного вікна»; для місцевих органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – це фактор

вдосконалення системи управління у сфері результативності та ефективності

надання адміністративних послуг, а також механізм організації міжвідомчої

взаємодії.

6. Створено веб-сторінки 334 сільських, селищних та міських ради міст

районного значення 22 районів Дніпропетровської області.

Типові веб-сторінки створені на базі веб-сайтів районів області.

Відповідальні працівники від кожної ОМС пройшли відповідне навчання та

отримали доступ до бази даних сторінки. У разі, коли сільська рада не має

можливості здійснити оновлення сторінки, цю процедуру може виконати

відповідальний працівник районної ради.

39

7. Проведено три Всеукраїнські конференції (остання міжнародна) з

питань інформатизації та впровадження технологій е-урядування.

Щороку конференція збирає представників понад 15 регіонів України,

що забезпечує ефективний та широкий обмін досвідом та кращими

практиками.

Виконання заходів проекту супроводжувались великою кількістю

семінарів-навчань щодо підвищення кваліфікації працівників ОМС з питань

використання ІКТ. За час реалізації проекту проведено більше 50 семінарів

навчань, участь в яких взяли понад 1000 працівників ОМС.

Реалізація проекту здійснювалась під постійним контролем обласної

координаційної ради, представників Координатора проектів ОБСЄ в Україні

та Фонду Східна Європа, а також керівництва Дніпропетровської обласної

ради.

Реалізація заходів проекту була спрямована на вирішення таких

питань:

1. Прискорення розробки та впровадження новітніх

конкурентоспроможних ІКТ у всі сфери суспільного життя, зокрема в

діяльність органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.

2. Розвиток районної інформаційної інфраструктури та її інтеграція в

регіональну інфраструктуру.

3. Використання ІКТ для вдосконалення державного управління,

відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм

взаємодії між органами місцевого самоврядування, державної влади області

та фізичними й юридичними особами.

4. Досягнення ефективної участі всіх громад у процесах становлення

інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки

регіональних і місцевих ініціатив.

5. Забезпечення вільного доступу населення, особливо учнівської

молоді, до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет.

6. Збільшення різноманітності та кількості послуг населенню та

бізнесу, що надаються за допомогою ІКТ, у т.ч. із використанням офіційних

веб-сторінок органів місцевого самоврядування.

7. Досягнення нового рівня електронної готовності регіону для

забезпечення подальшого поширення технологій е-урядування в органах

місцевого самоврядування та виконавчої влади області.

40

6. Кращі практики з е-урядування

6.1. Віртуальний офіс електронних послуг

Створення та впровадження в Дніпропетровській області програмно-

апаратного комплексу електронної інформаційної взаємодії центрів надання

адміністративних послуг, адміністративних органів, дозвільних органів,

суб’єктів господарювання та громадян «Віртуальний офіс електронних

послуг» визначено одним з ключових проектів «Електронного регіону».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2012 року

№ 514-р завдання з упровадження Віртуального офісу включено до Плану

заходів з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2012

році.

Головною метою пілотного проекту є створення єдиного джерела

актуальної, повної, несуперечливої і точної інформації про всі

адміністративні послуги та документи дозвільного характеру, що надаються

на території Дніпропетровської області, а також забезпечення можливості

отримання громадянами та суб'єктами господарювання цих послуг в

електронній формі за принципом «єдиного вікна» з використанням

технологій електронного урядування.

Стратегічними цілями створення Віртуального офісу є:

підвищення якості надання адміністративних послуг згідно

європейських стандартів;

підвищення прозорості діяльності органів влади, створення

інфраструктури взаємодії між громадянами, бізнесом і державою,

зниження можливостей для корупції;

впровадження єдиного регіонального простору надання

інформації та послуг – забезпечення доступу до системи надання

адміністративних послуг з будь-якої точки регіону та вирішення

проблеми цифрової нерівності між районами та містами на

доступ до адміністративних послуг;

забезпечення інформаційної відкритості за єдиними стандартами

про діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування;

скорочення адміністративно-управлінських процесів при наданні

адміністративних послуг та дебюрократизація роботи бізнесу;

надання електронних адміністративних послуг.

З метою забезпечення реалізації вищезазначених цілей 29.03.2013 року

підписано Меморандум між Дніпропетровською обласною державною

адміністрацією, Дніпропетровською обласною радою, територіальними

органами центральних органів виконавчої влади в Дніпропетровській

області, міськими радами та райдержадміністраціями про взаємодію у сфері

надання адміністративних послуг та дозвільних документів через

Віртуальний офіс електронних послуг Дніпропетровської області.

41

За результатами реалізації пілотного проекту у 2011 – 2013 роках році

Віртуальний офіс впроваджено на базі 35 Центрів надання адміністративних

послуг (далі – ЦНАП) Дніпропетровської області, що дозволило забезпечити:

для громадян та суб’єктів господарювання:

– доступ до повної інформації про всі ЦНАП, адміністративні

органи, дозвільні органи, адміністративні послуги та документи

дозвільного характеру Дніпропетровської області з єдиного

інформаційного джерела (регламенти, картки, перелік

документів, порядок отримання, терміни,

платність/безоплатність, графік прийому тощо);

– можливість отримати інформацію про хід розгляду справи через

особистий електронний кабінет та, додатково, через смс;

– можливість отримати електронну консультацію ЦНАП,

адміністративного чи дозвільного органу;

– можливість отримати «швидкі послуги» (попереднє замовлення

послуги з наступним одноразовим відвідування ЦНАП) та

записатись на прийом через електронний кабінет (в стадії

впровадження);

для органів влади регіону:

– контроль дотримання законності у сфері надання

адміністративних послуг (за термінами, переліком документів,

результатами та видачею дозволів (ліцензій) на всій території

області;

– моніторинг якості та своєчасності надання адміністративних

послуг на всій території області;

– електронна міжвідомча взаємодія: передача та отримання

проміжних документів в електронній формі в процесі надання

документів дозвільного характеру.

З огляду на вищенаведене, цільовою аудиторію проекту є:

– понад 100 000 активно діючих суб’єктів підприємницької діяльності

Дніпропетровської області;

– понад 700 000 мешканців області, які є активними користувачами

мережі Інтернет.

Віртуальний офіс представляє собою систему веб-порталів на

платформі Microsoft SharePoint – зовнішній (front-office) та внутрішній (back-

office):

зовнішній веб-портал – для громадян та суб’єктів

господарювання, що забезпечує інтерактивну та транзакційну

взаємодію між центрами надання адміністративних послуг

(дозвільними центрами) та громадянами і суб’єктами

господарювання в процесі надання адміністративних послуг

(дозвільних документів);

внутрішній веб-портал – для державних адміністраторів та

уповноважених представників дозвільних органів і

42

адміністративних органів, що забезпечує автоматизацію

внутрішніх процедур та електронну взаємодію в процесі надання

адміністративних послуг (дозвільних документів).

Слід зазначити, що завдання зі створення Віртуального офісу

електронних послуг реалізоване за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в

Україні та Фонду Східна Європа, а завдання із запровадження системи на

базі 35 ЦНАП – МФ «Відродження».

У жовтні 2013 року проект зі створення Віртуального офісу

електронних послуг став переможцем першого Національного конкурсу

проектів е-урядування у номінації «Електронні сервіси».

Окремо слід відзначити, що у навчальний курс з підготовки та

підвищення кваліфікації державних службовців та працівників органів

місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ при Президентові України

включено модуль з навчання роботі Віртуальному офісі електронних послуг

на базі спеціально обладнаного комп’ютерного навчального класу, а також

видано спеціальні методичні вказівки до виконання практичних робіт за

темою «Електронні адміністративні послуги».

6.2. Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту

15 жовтня 2012 року, вперше в Україні, за ініціативи голови

Дніпропетровської облдержадміністрації та генерального директора

Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»

стартував пілотний проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ

через пошту». Першими відділеннями поштового зв’язку (далі – ВПЗ)

пілотного проекту стали ВПЗ №№ 6, 69, 84 (м. Кривий Ріг), ВПЗ Могилів

(Царичанський район), ВПЗ № 6 (м. Марганець) та ВПЗ Залелія

(Царичанський район).

Головною метою пілотного проекту є підвищення доступності та

ефективності надання адміністративних послуг в сільських територіях

області та віддалених районах міст Дніпропетровської області. На практиці

це означає, що громадянин або суб’єкт господарювання зможе отримати

одну з пріоритетних адміністративних чи соціальних послуг через будь-яке

ВПЗ в Дніпропетровській області або, навіть, замовити листоношу додому.

Для реалізації пілотного проекту та відпрацювання регламентів та

механізмів взаємодії було обрано 20 адміністративних та 2 соціальні послуги

(довідка про розмір доходів (пенсій), призначення субсидії).

Пілотні ВПЗ були обладнано інформаційними стендами, сучасною

комп’ютерною технікою, що дає можливість надавати споживачам послуги з

ксерокопіювання, ламінування, факсимільного зв’язку. Для відстеження

етапу виконання послуги на робочому місці оператора встановлено

відповідне програмне забезпечення. У всіх вищезазначених ВПЗ встановлено

інформаційні сенсорні кіоски, в яких розміщено всі необхідні матеріали про

адміністративні послуги, забезпечено в режимі онлайн відслідковування

43

етапів поштового відправлення з оформленим пакетом документів, а також

надається інформація про події, що відбуваються в області, можливість

звернення до керівництва регіону за допомогою «Гарячої лінії». За перші три

місяці реалізації проекту через 6 пілотних ВПЗ мешканці області отримали

понад 200 послуг.

За результатами реалізації пілотної черги проект «Адміністративні

послуги: спрощений доступ через пошту» включено до Національного плану

дій на 2013 року щодо впровадження Програми економічних реформ на

2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка,

ефективна держава», затвердженого Указом Президента від 12 березня 2013

року № 128, та прийнято рішення щодо впровадження проекту в усіх

регіонах України.

Розвиток проекту в дніпропетровській області у 2013 році

характеризується наступними показниками:

– перелік пріоритетних адміністративних послуг, які громадянин може

отримати через ВПЗ Укрпошти, розширено до 57;

– проект поширено на всі 658 ВПЗ Укрпошти в Дніпропетровській

області, які обладнанні необхідними засобами інформатизації та

інформаційними стендами, у т. ч. 35 ВПЗ капітально відремонтовані;

– 3985 працівників Укрпошти пройшли відповідне навчання для

організації надання послуг через ВПЗ Укрпошти;

– 22 райдержадміністрації та 13 міськвиконкомів області підписали

регламенти взаємодії з Укрпоштою для забезпечення реалізації проекту та

внесли зміни у відповідні інформаційні картки та стандарти надання

пріоритетних послуг;

– 21 інформаційний сенсорний кіоск встановлено у найбільших

відділеннях для надання громадянам доступу до повної інформації про

послуги та хід розгляду справи.

За результатами реалізації проекту створені нові ефективні сервіси для

громадян та бізнесу:

– можливість отримання повної інформації про порядок надання

(перелік документів, нормативна база, причин відмов) пріоритетних 57

послуг через найближче ВПЗ Укрпошти, мережу Інтернет чи мережу

інформаційних сенсорних кіосків;

– можливість подання пакету документів на отримання однієї з 57

пріоритетних адміністративних послуг через найближче ВПЗ Укрпошти або

листоношу;

– можливість отримання результати адміністративної послуги через

найближче ВПЗ Укрпошти або листоношу;

– можливість отримання інформації про хід розгляду справи та стан

надходження поштового відправлення через найближче ВПЗ Укрпошти, у

т.ч. телефоном), мережу Інтернет чи мережу інформаційних сенсорних

кіосків.

44

Таким чином, цей проект дозволив розширити кількість каналів

доступу громадян і бізнесу до адміністративних послуг за рахунок інтеграції

в систему надання адміністративних послуг ВПЗ Укрпошти. Цей канал

доступу є затребуваним для людей похилого віку, людей з обмеженими

можливостями та населення сільських територій, які мають труднощі у

використанні традиційних каналів – відвідування ЦНАП чи використанні

сучасних каналів – Інтернет, інформаційні сенсорні кіоски.

З огляду на вищезазначене, базовою цільовою аудиторією проекту

визначено:

– населення сільських територій області – 600 тис. чоловік;

– соціально незахищені верстви населення – 124 тис. сімей області;

– пенсіонери – більше 1 млн чоловік.

6.3. Контакт-центр «Гаряча лінія голови ОДА»

5 червня 2012 року на Дніпропетровщині відкрився перший в Україні

регіональний контакт-центр, побудований за моделлю «Урядового

контактного центру» на технологічній базі Cisco CallManager.

У робочі дні з 9 до 18 години звернення мешканців Дніпропетровської

області за телефоном контакт-центру «Гаряча лінія голови ОДА»

0-800-505-600 реєструють 10 операторів, робочі місця яких обладнання

IP-телефонами з «розумною чергою» та спеціальним програмним

забезпеченням для автоматизації введення карток звернень. Крім того,

створенні додаткові канали подання звернень з використанням засобів

сучасних ІКТ, такі як: веб-сайт, електронна пошта, інформаційний сенсорний

кіоск. Ще 4 спеціалісти аналізують звернення, визначають виконавців

вирішення питань громадян, перевіряють якість реагування та вирішення

питання. Усі співробітники контакт-центру пройшли спеціальне навчання під

керівництвом експертів з Урядового контактного центру.

У сфері контролю «гарячої лінії» понад 100 органів влади та їх

підрозділів: це місцеві міські та районні органи влади, управління та

організації, територіальні підрозділи органів центральної виконавчої влади.

Щодня до контакт-центру надходить близько 260 звернень.

Кожне звернення, яке надходить на «гарячу лінію», знаходиться на

особистому контролі голови облдержадміністрації. Розгляд звернення

завершується тільки після того, як громадянин-заявник особисто підтвердив

позитивний результат вирішення питання операторам контакт-центру

«Гаряча лінія». На основі цієї інформації щодня ведеться статистика щодо

моніторингу роботи органів влади з відпрацювання звернень та

задоволеності заявників, на підставі чого складаються відповідні рейтинги та

антирейтинги.

За результатами реалізації проекту створені нові ефективні сервіси для

громадян:

45

– можливість доступного та зручного звернення до керівництва області

за допомогою телефону, факсу, Інтернету (callcenter.dp.gov.ua), e-mail чи

інформаційного сенсорного кіоску;

– можливість отримання інформації про хід розгляду звернення;

– можливість особисто оцінити якість вирішення звернення.

За результатами роботи у 2012 році (з червня) до контакт-центру

надійшло понад 31 тис. звернень, з яких понад 1,7 тис. звернень надійшли

через Інтернет.

За результатами роботи у 2013 році до контакт-центру надійшло 54 тис.

дзвінків та зареєстровано 40 тис. звернень, з яких понад 3 тис. надійшли

через веб-портал. За підсумками року 70 % звернень вирішено позитивно.

Структура звернень за тематикою виглядає наступним чином:

комунальне господарство: 38 %;

благоустрій та будівництво: 13 %;

соціальний захист населення: 5 %;

земельні відносини: 3,5 %;

функціонування мережі зв’язку: 3 %;

виплата заробітної платні: 3 %;

побутові справи: 2,5 %;

охорона здоров’я: 2,5 %;

діяльність службових осіб: 2,5 %;

освіта: 1,7 %;

транспортне забезпечення: 1,7 %;

пенсійне забезпечення: 1,4 %;

подяки: 1,4 %;

питання правосуддя: 1,0 %;

пропозиції: 0,2 %;

інше 20 %.

Слід зазначити, що для Дніпропетровщини контакт-центр це також

«банк ідей» розвитку області, адже від громадян надходить чимало доречних

пропозицій. Ці пропозиції, а також ресурси для вирішення питань, з якими

люди телефонували на гарячу лінію голови ОДА, були враховані у місцевих

планах розвитку територіальних громад на 2013 рік – за попередніми даними,

близько 130 млн грн. у місцевих бюджетах передбачено на їх реалізацію.

6.4. Інформаційно-ресурсний центр «Відкрита влада»

Регіональний інформаційно-ресурсний центр «Відкрита влада»

відкрито 21 березня 2011 року за особистої ініціативи голови

облдержадміністрації. Центр є важливою ланкою у реалізації комплексного

регіонального проекту «Відкрита влада» (один з проектів «Е-регіон»),

спрямованого на дебюрократизацію надання адміністративних послуг та

розширення сфери взаємодії обласної влади з громадськістю. Його

46

складовими є: центр прийому громадян та опрацювання звернень з державної

установи «Урядовий контактний центр», центр надання адміністративних

послуг, веб-портал «Відкрита влада», мережа пунктів колективного доступу

населення до інформації, місце для роботи відвідувачів з документами, що

містять публічну інформацію та центр надання безоплатної первинної

правової допомоги.

Таким чином, у проекті було поєднано можливості для безпосередніх і

опосередкованих комунікацій з громадськістю, координації зусиль

центральної та місцевої влади по роботі з громадянами, упроваджено сучасні

інформаційні технології.

Головні компоненти центру «Відкрита влада»:

1. Звернення громадян та доступ до публічної інформації.

У рамках проекту в Дніпропетровській області були запроваджені нові

підходи до організації роботи зі зверненнями. Спеціально розроблена

електронна інформаційно-аналітична система забезпечує проведення

щоденного електронного моніторингу звернень громадян, який дає

можливість всебічно проаналізувати всі звернення, які надійшли до кожної

райдержадміністрації, кожної міської ради як за конкретний день, так і за

будь-який період з початку року. Реалізація такого підходу допомагає

виявити актуальні питання мешканців міст і районів, проблемні ситуації та

вживати оперативних заходів щодо їх вирішення.

Наявне інформаційно-аналітичне забезпечення дозволяє оперативно

отримувати інформацію про стан надання публічної інформації запитувачам

усієї області.

2. Веб-портал «Відкрита влада» (openpower.dp.gov.ua), який надає

мешканцям області нові можливості отримання необхідної інформації: від

кількості місць у дошкільних закладах, роботи гуртків, інноваційної

діяльності шкіл, питань усиновлення – до тарифів на житлово-комунальні

послуги, роботи медичних закладів, порядку одержання субсидій тощо. На

цей час база веб-порталу містить понад 20 тисяч документів та постійно

ведеться робота по наповненню та оновленню цих документів. Встановлено

спеціалізоване програмне забезпечення в усіх управліннях – учасниках

проекту для спільного ведення веб-порталу.

3. Інформаційні сенсорні кіоски.

У центрі також розміщено сенсорні інформаційні кіоски, через які

відвідувачі мають можливість отримати всю необхідну інформацію, а також

залишити своє електронне звернення до керівництва облдержадміністрації.

Таким чином для відвідувачів створюються умови для максимально повного

задоволення їх законного права на звернення, участі в обговорення важливих

питань життя держави та регіону.

4. Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових

послуг: надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з

правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового

характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в

47

забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації

(сприяння третьої сторони в мирному вирішенні спорів).

5. Центр надання адміністративних послуг.

Звернувшись до центру, підприємець Дніпропетровщини має змогу

отримати одну з 21 адміністративних послуг, які надають 6 управлінь

облдержадміністрації за принципом «єдиного вікна». Це стосується житлово-

комунального господарства, освітніх послуг, культури, туризму, державно-

церковних відносин, видавничої справи, інвестиційної діяльності.

Для підвищення ефективності та якості надання цих послуг

запроваджено підсистему «Адміністративні послуги» в системі внутрішнього

електронного документообігу (автоматизована система діловодства «ДОК

ПРОФ») на принципово новому рівні, що базується на використанні

технологій електронного цифрового підпису, штрих-кодування, можливостей

спеціального комп’ютерного обладнання. Ця система дозволяє суттєво

спростити технологічні операції, що можуть виконуватися в автоматичному

режимі без участі людини, а також допомагає запобігти можливим

порушенням встановленого порядку документообігу.

Крім того до функцій центру віднесено:

– аналіз загальної ефективності роботи всіх ЦНАП області в режимі

онлайн;

– контроль кожного етапу роботи ЦНАП в режимі онлайн;

– контроль надання адміністративних послуг в режимі онлайн в розрізі

територій, дозвільних органів, адміністративних органів;

– контроль роботи державних адміністраторів в режимі онлайн.

Також, у щоденному режимі працює «Єдине інвестиційне вікно».

Інформаційно-ресурсний центр Дніпропетровської обласної державної

адміністрації «Відкрита влада» є прикладом реалізації в органах місцевої

влади України сучасних науково обґрунтованих підходів та передового

зарубіжного досвіду щодо взаємодії з громадськістю. Ефективність цієї

роботи досягається за рахунок раціонального структурування процесів та

послуг центру «Відкрита влада», сучасного інформаційного забезпечення та

використання технологій е-урядування, комплексного поєднання в одній

структурі комунікативних, аналітичних, організаційних і координуючих

функцій, надання адміністративних послуг та розгляд звернень громадян.

Аналіз підходів, з використанням яких створювався цей центр, доводить, що

в його основу покладені сучасні наукові розробки у сфері зв’язків з

громадськістю та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у

публічному управлінні. Робота центру ґрунтується на принципах

доступності, відкритості, прозорості, демократизму, верховенства права, що

відповідає сучасним європейським вимогам до органів публічного

управління.

6.5. Регіональна мережа пунктів колективного доступу населення

до публічної інформації

48

Головною метою проекту є створення на базі місцевих органів влади,

відділень поштового зв’язку Укрпошти, клубів, бібліотек, інших громадських

місць електронних пунктів колективного доступу мешканців до публічної

інформації, інформації про діяльність органів влади та адміністративні

послуги, інформаційно-довідкових та аналітичних матеріалів щодо

соціально-економічного стану регіонів, а також залучення громадян до

активної участі в обговорені нормативно-правових актів та формування

пріоритетів розвитку територій через Інтернет, надання електронних сервісів

населенню, впровадження реального механізму взаємодії громадськості та

влади.

Протягом 2006 – 2013 років у Дніпропетровській області створено

регіональну мережу, яка налічує 68 пунктів колективного доступу населення

до публічної інформації. Переважна більшість цих пунктів створено на базі

районів області: фойє будівель районних рад, РДА, центрів надання

адміністративних послуг, відділень поштового зв’язку Укрпошти.

Такі пункти обладнані сенсорними інформаційними кіосками,

об’єднаними в єдину регіональну інформаційну мережу з доступом до

центральної бази даних в ТКЦ області та єдиним центром управління,

адміністрування й актуалізації інформації. Завдяки сенсорному екрану та

інтуїтивно-зрозумілому графічному інтерфейсу забезпечується легкість,

зручність, доступність користування сервісними кіосками навіть за умови

відсутності у клієнтів навиків роботи з комп’ютерною технікою.

Сьогодні регіональна мережа інформаційних кіосків забезпечує доступ

громадян до наступної інформації та сервісів:

o новини регіону, міста, району, актуальні події та заплановані

заходи;

o повна інформація про всі адміністративні послуги (нормативно-

правова база, порядок отримання, перелік документів) та центри

надання адміністративних послуг;

o електронні сервіси Віртуального офісу електронних послуг через

особистий кабінет;

o інформація щодо порядку доступу до публічної інформації та

звернення громадян до відповідного органу влади;

o відео звернення до керівництва області;

o інформація про керівництво, структуру, проекти рішень та

розпорядчі документи відповідного органу влади;

o доступ до інформації про порядок отримання пріоритетних

послуг через відділення поштового зв’язку Укрпошти;

o формування пріоритетів регіональної політики;

o інформаційно-довідкові та аналітичні матеріали;

o онлайн визначення права на пільги та субсидії тощо.

У результаті впровадження мережі сенсорних кіосків можна досягти

значного соціального ефекту. Для України, що є однією з найбільших країн у

49

Європі за територією та кількістю населення — це найефективніший шлях до

подолання цифрової нерівності та побудови інформаційного суспільства.

Адже долучитися до використання інформаційних технологій у

повсякденному житті через такі пункти зможуть зокрема люди, які не мають

Інтернету, навичок роботи з комп'ютером, мешканці віддалених населених

пунктів тощо.

Головною перевагою створення регіональної мережі є перспектива

долучення до використання сучасних інформаційних технологій широких

верств населення, і перш за все – найменш захищених громадян, які не мають

такої можливості удома чи на роботі, та мешканців віддалених територій.

Для пересічного мешканця практична користь полягає у можливості

спрощеного та постійного доступу до отримання потрібної інформації, а

також електронних сервісів, перелік яких постійно зростає.

А тому, регіональна мережа пунктів колективного доступу це не просто

відповідь на сучасні світові виклики, а принципово новий погляд на

організацію соціальної взаємодії та підвищення громадянської активності.

6.6. Пілотні проекти за напрямом «Електронна освіта»

У 2010 році в Дніпропетровській області започатковано реалізацію

пілотного проекту «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти».

Одним з головних пріоритетів зазначеного проекту є формування єдиного

інформаційно-освітнього простору регіону та впровадження інноваційних

освітніх проектів, заснованих на сучасних ІКТ.

Основна робота з реалізації проекту зосереджена за двома напрямами:

– використання інтернет- та медіаосвітніх технологій у навчально-

виховному процесі сучасної школи та їх вплив на становлення інноваційної

особистості.

– науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі

медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних

закладів.

Протягом 2010 – 2013 років в області реалізовано ряд електронних

пілотних проектів, які Міністерством освіти та науки України визначені

одними з найкращих в Україні, а саме:

1. «Інформаційна система управління освітою» направлена на

вирішення проблеми автоматизації управлінської діяльності. За результатами

реалізації проекту створено єдину інформаційно-аналітичну базу області, де

зосереджена інформація про загальноосвітні навчальні заклади, стан їх

матеріально-технічного забезпечення, наявність навчальних кабінетів,

педагогічних працівників, учнів. Реалізація цього проекту дає можливість

усім зацікавленим швидко знайти інформацію про кожний загальноосвітній

навчальний заклад. Крім того, отримано систему ресурсів з електронними

базами даних про учнів, вчителів, матеріально-технічне оснащення

50

навчальних закладів, що дозволяє автоматично формувати всі державні

статистичні звіти.

2. «Освітній портал Дніпропетровщини» – це навчально-виховний

портал, на якому кожна школа області та дошкільний навчальний заклад

створюють свої сторінки, розміщують інформацію, корисну для батьків,

учнів, поради спеціалістів, матеріали для організації методичної роботи

вчителів, віртуальних методичних об’єднань, майстер-класів. Портал

забезпечує можливість проведення мережевих конкурсів,

телекомунікаційних проектів. Також, з порталу є вихід на систему

дистанційного навчання педагогів області через платформу Moodle.

3. «Електронний щоденник», завдяки якому кожна школа області має

можливість працювати з електронним журналом та щоденником через власні

сайти, розроблені у системі «Мої знання». Основною метою електронного

щоденника є створення єдиної освітньої мережі для всіх учасників освітнього

процесу. Навчальна інформація стає доступною не тільки для вчителів та

учнів, а й для батьків. Ця система надає можливості побачити розклад уроків,

дзвінків у школі. У будь-який час можна переглянути у якому кабінеті

проходять уроки, який вчитель веде заняття. Доступ в систему здійснюється

тільки за спеціальним кодом, отриманим в освітній установі. Тому батьки

можуть бачити інформацію про успішність тільки власної дитини. Крім того,

батьки мають можливість обрати додатковий спосіб отримання інформації

через смс на мобільний телефон.

4. «Електронна бібліотека» створена на основі електронної програми

ІРБІС-128, яка дозволила розробити бібліотечний каталог, скомпонувати

бібліотеки електронних підручників, періодичних видань та частково

скановані тексти творів, що не суперечить Закону «Про захист авторського

права». Сервер дає можливість для розташування бібліотечного ресурсу та

відкриття до нього доступу читачів.

5. «Електронний дошкільний навчальний заклад» надає можливість

цільовій аудиторії ознайомлюватися з інформаційними матеріалами дитячих

садків області через їх власні сайти, віртуально подорожувати по закладу та,

головне, здійснити запис до електронної черги дітей у дошкільні заклади.

Станом на грудень 2013 року до електронної черги здійснено 18 тисяч

записів.

6. «Електронна школа для дітей з особливими освітніми потребами»

дозволяє сформувати навчально-методичний ресурс для учнів 5-9 класів з

усіх предметів інваріантної складової навчального плану, надає зазначеній

категорії дітей доступ до навчання через систему дистанційної освіти, а

також зворотній зв’язок із вчителями.

7. «Електронна школа для обдарованих учнів» надає можливість

формувати інформаційний ресурс для участі учнів 9-11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів області в предметних олімпіадах,

конкурсах та Малій академії наук. Вже запроваджено проведення онлайн

51

лекцій за участю провідних викладачів вищих навчальних закладів регіону.

Передбачається залучення до проведення вебінарів закордонних викладачів.

8. «Логістика шкільних автобусів» дозволяє відстежувати рух

шкільного автотранспорту під час перевезення учнів до місць навчання та у

зворотному напрямку, здійснювати логістику транспортних засобів через

використання GPS навігації. Для забезпечення реалізації даного проекту

проведена масштабна робота з нанесення маршрутів шкільних автобусів на

веб-карти.

Реалізація запроваджених електронних проектів та заходів дозволяє

забезпечувати рівні стартові умови для розвитку інноваційної особистості

XXI століття та поетапний перехід до нового рівня забезпечення якості

освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

52

7. Оцінка електронної готовності регіонів України.

Показники е-готовності Дніпропетровської області.

До 2013 року, перший і єдиний раз оцінка готовності України до

електронного управління проводилася у 2002 році, тобто більше 10 років

тому. Її результати мали стати основою інформаційно-аналітичної складової

загальнодержавної програми «Електронна Україна». Через об’єктивні та

суб’єктивні причини реалізація зазначеної програми не відбулася. За цей

період суттєво змінилися інформаційні технології, спосіб їх використання та

рівень інформаційної культури користувачів.

З метою формування необхідних статистичної та аналітичної бази для

стратегічного планування розвитку інформаційного суспільства в Україні, у

тому числі е-урядування, Національним центром е-урядування в Україні на

замовлення Державного агентства з питань науки, інновацій та

інформатизації України у 2013 році проведено оцінку електронної готовності

центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій

на основі підходів Євросоюзу.

Під «електронною готовністю» розуміють готовність до впровадження

ІКТ регіональними органами державного управління. В рамках

вищезазначеного дослідження було проведено оцінку чотирьох основних

сфер:

– надійна та доступна інфраструктура: готовність до розвитку

інфраструктури інформаційного суспільства, включаючи інфраструктуру

телекомунікацій;

– ефективне управління: готовність органів державної влади до

побудови системи ефективної функціональної організації та бізнес-процесів

у бек-офісі на основі використання переваг ІКТ, включаючи розвиток G2G

послуг;

– демократичне управління: готовність органів державної влади до

побудови системи прозорого, відкритого та відповідального управління на

основі використання переваг ІКТ, включаючи розвиток G2C послуг;

– корисні та якісні державні послуги: готовність органів державної

влади до побудови системи базових електронних послуг (е-послуг) на основі

використання переваг ІКТ у фронт-офісі, орієнтованих на задоволення

основних потреб населення та бізнесу, включаючи розвиток G2C та G2B

послуг.

Від регіонів участь в оцінюванні взяли 20 ОДА, що становить близько

74 % від їх загальної кількості. В рамках цього дослідження проведено аналіз

та порівняння середніх показників е-готовності по регіонах України,

отриманих в рамках зазначеної оцінки е-готовності 2013 року, з показниками

е-готовності Дніпропетровської області, отриманих в рамках цього

дослідження, та отримано наступні результати:

53

Найменування

показника

% від

кількості

ОДА

В середньому по Україні В Дніпропетровській

області

Наявність плану

впровадження ІКТ

66 %

Дві третини ОДА

відповіли, що мають

план впровадження ІКТ,

втім за інформацією

Держінформнауки в

Україні у 2013 році

діючими є лише 10 РПІ

У 2013 році успішно

завершилася реалізація

завдань РПІ «Електрон-

на Дніпропетровщина»

на 2011 – 2013 роки та

вже погоджено й

затверджено РПІ на 2014

– 2016 роки

Наявність бюджету для

фінансування плану

ІКТ

31 %

Менше третини ОДА

мають бюджет для

впровадження ІКТ, який

становить лише 33 % від

необхідного для

реалізації затверджених

планів

Фактичне фінансування

завдань РПІ на 2011 –

2013 роки склало 60,7%

від плану, разом з тим,

фактичне фінансування у

2013 році – 94,8% від

річного плану

Наявність рішення для

надання послуг онлайн

25 %

Лише чверть ОДА

намагаються створити

чи створили рішення,

яке забезпечуватиме

надання послуг онлайн,

втім більшість цих

рішень знаходиться на

інформаційному рівні

Створено та

впроваджено ІТС

Віртуальний офіс

електронних послуг,

головною метою якого є

надання е-послуг

громадянам та бізнесу

області (е-консультації,

хід розгляду справи)

Наявність стратегії

розвитку е-урядування

48 %

Майже половина ОДА

мають стратегію

розвитку е-урядування

регіону, разом з тим,

якість цієї стратегії

самими ж ОДА оцінено

досить посередньо

В 2011 році в області

розпочато реалізацію

комплексного пілотного

проекту «Е-регіон» та

затверджено «дорожню

карту» проекту до 2016

року (49 підпроектів за 8

напрямами)

Наявність

фінансування розвитку

е-урядування

16 %

Менше 1/5 ОДА мають

бюджет для реалізації в

області стратегії е-уря-

дування, який становить

лише 18 % від

необхідного для

реалізації визначених

завдань

Найбільш ефективно

розвиваються напрями е-

послуги, е-освіта та е-

медицина, за якими у

2011 – 2013 роках

реалізовано ряд проектів

та отримано необхідне

фінансування

Використання

криптозахисту наявних

ресурсів

26 %

Лише чверть ОДА

намагаються виконувати

вимоги чинного законо-

давства щодо захисту

інформації в інформацій-

но-телекомунікаційних

мережах

На базі ТКЦ області

створено захищений

вузол Інтернет та

акредитований ЦСК, які

мають атестати відповід-

ності КСЗІ, а також

створюється КСЗІ на

Віртуальний офіс

54

Обізнаність щодо

кращих практик е-

урядування

40 %

Менше половини ОДА

обізнані щодо кращих

практик з е-урядування,

втім й вони вважать

свою обізнаність недо-

статньою для ефектив-

ного впровадження е-

урядування

На базі Дніпро-

петровської області

проходить щорічна Все-

українська (у 2012 році

міжнародна) конферен-

ція з питань е-урядуван-

ня для обміну досвідом

між регіонами

Досвід міжнародного

співробітництва

24 %

Майже чверть ОДА

мають досвід міжнарод-

ної співпраці з розвитку

е-урядування, втім у

більшості випадків ця

співпраця носить харак-

тер інформаційного

обміну досвідом

Область має успішний

досвід співпраці з

Координатором проектів

ОБСЄ, Фондом Східна

Європа, МФ «Відрод-

ження», ТОВ Майкро-

софт, Естонією, Півден-

ною Кореєю

Практика

використання ЕЦП в

ОДА

35 %

Більше третини ОДА

використовує в роботі

ЕЦП, переважно в

системах внутрішнього

електронного доку-

ментообігу та електрон-

ної звітності

Єдиний регіон в Україні,

який побудував власний

комунальний акредито-

ваний ЦСК, завдяки

чому успішно впрова-

джує ЕЦП в роботу

СЕДО та надання

е-послуг

Використання ЕЦП для

аутентифікації

55 %

Більше половини ОДА

відповіли, що працюють

з системами цифрового

підпису, в яких ЕЦП

використовується для

аутентифікації користу-

вачів

ЕЦП впроваджується в

ІТС Віртуальний офіс

для реалізації процедур

аутентифікації та іденти-

фікації громадян й

працівників ЦНАП, без

чого не можливе надання

е-послуг

Надання е-сервісів

населенню та бізнесу

10 %

Лише десята частина

ОДА намагається пере-

вести надання частини

сервісів (послуг) для

громадян та бізнесу в

електрону форму (пере-

важно послуги інформа-

ційного характеру)

Через Віртуальний офіс

електронних послуг

громадяни та бізнес

області мають мож-

ливість отримувати е-

сервіси: е-консультації,

хід розгляду справи,

швидкі послуги …

Наявність чітких цілей

розвитку е-послуг

38 %

Більше третини ОДА

мають чіткі цілі

розвитку е-послуг, втім

головною перешкодою є

відсутність затверд-

жених стандартів пере-

ведення надання послуг

в електрону форму

Одним з базових

цільових напрямів

«дорожньої карти»

проекту Е-регіон

визначено напрям «Е-

послуги», за яким

заплановано реалізацію 8

підпроектів з розвитку е-

55

послуг

Наявність

регіонального порталу

послуг

44 %

Менше половини ОДА

створили регіональний

портал послуг. Більшість

цих порталів містять

повну інформацію про

перелік публічних

послуг та порядок їх

отримання

Функції регіонального

порталу послуг виконує

Віртуальний офіс

електронних послуг, на

якому представлено

повну інформацію про

всі адміністративні

послуги 35 ЦНАП

області

Наявність функцій

е-кабінету на порталі

послуг

10 %

Лише десята частина

ОДА реалізували чи

реалізовують функції

електронного кабінету

для надання можливості

громадянам та бізнесу

доступу до додаткових

послуг

Громадяни та бізнес

області мають можли-

вість створити електрон-

ний кабінет у Віртуаль-

ному офісі та отримати

доступ до електронних

сервісів ЦНАП

Результати оцінки е-готовності показали, що країна відійшла від

початкового етапу готовності до фази впровадження

е-урядування, втім, існує великий незадіяний потенціал використання

переваг ІКТ практично в усіх напрямках державного управління, особливо це

стосується е-послуг. Дніпропетровська область визначена одним із лідерів за

показником електронної готовності завдяки наявності розвинутої ІТ

інфраструктури, централізованому підходу до реалізації місцевих проектів,

кількості розпочатих проектів та фаховістю підходів до їх реалізації.

56

8. Аналіз впливу технологій е-урядування

на зменшення корупційних загроз

Статистика роботи при наданні послуг на базі обласного ЦНАП

За результатами аналізу статистичних показників роботи дозвільних

центрів області (в стадії реформування у ЦНАП) можна відмітити наступні

позитивні зміни у роботі органів влади в процесі надання адміністративних

послуг та взаємодії з громадськістю:

1. У 2013 році 95% дозвільних документів видано достроково та

0 % документів видано з порушенням строків.

2. Ефективність виконання дозвільно-погоджувальних процедур у 2013

році в області зросла більш ніж на 70% у порівняні з 2011, та на 30 % у

порівнянні з 2012 роком.

Завдяки тому, що кожен адміністратор та відповідальний працівник

мають електронні кабінети для роботи зі справами, які рухаються згідно

автоматизованих регламентів, швидкість розгляду справи значно зросла.

Також, процес надання послуги став прозорішим завдяки контролю всіх

етапів розгляду справи та їх термінів, а також контролю зі сторони

керівництва та громадськості.

Кожен заявник може отримати інформацію про хід розгляду справи

через особистий кабінетна зовнішньому , а також він отримує цю інформацію

через смс. За 2013 рік надіслано понад 13 000 смс.

Керівництво області, ЦНАП мають доступ до повної статистики щодо

проходження справ через особистий кабінет для здійснення наглядового

контролю.

3. Кількість відмов зменшилось на 50 % у порівняні з 2012 роком.

Кожен заявник може отримати через особистий кабінет консультацію

дозвільного органу чи дозвільного центру. Крім загальних питань, заявник

може додати заповнені документи для того, щоб представник органу влади

міг перевірити пакет документів завчасно, що значно зменшує процент

відмов через неякісно підготовлені документи.

Ці показники свідчать про суттєве зменшення корупційних загроз під

час надання послуг громадянам та бізнесу за рахунок чіткого фіксації та

контролю всіх етапів та строків надання послуг, унеможливлення

безпосереднього контакту заявника та надавача послуг, прозорості надання

послуг для заявників, контролю обґрунтованості й кількості відмов.

Громадська думка

1. За результатами анкетування (січень 2013 року) 46 адміністраторів

дозвільних центрів, 300 відповідальних працівників дозвільних органів, 500

підприємців та 10 профільних громадських організацій, які взяли участь в

57

навчальних семінарах та відкритих семінарах щодо впровадження

віртуального офісу отримані наступні результати:

1) Чи розумієте Ви необхідність запровадження Віртуального офісу та

включення його в роботу дозвільного органу?

o адміністратори районних дозвільних центрів надали такі

відповіді:

так – 91% ні – 4 % не знаю – 4 %

o адміністратори міських дозвільних центрів:

так – 100% ні – 0 % не знаю – 0 %

o відповідальні працівники дозвільних органів:

так – 93% ні – 0 % не знаю – 7 %

2) Наскільки Віртуальний офіс задовольняє потреби при здійсненні

службових обов’язків?

o адміністратори районних дозвільних центрів:

повністю – 65% частково – 30 % не знаю – 5 %

o адміністратори міських дозвільних центрів:

повністю – 83% частково – 17 % не знаю – 0 %

o відповідальні працівники дозвільних центрів:

повністю – 63% частково – 35 % не знаю – 2 %

3) Назвіть найбільшу перевагу Віртуального офісу:

o представники бізнесу:

електронні консультації – 68,9 %

інформація про хід розгляду справи – 53,7 %

інформація про всі послуги – 40,5 %

4) Чи працювали Ви у Віртуальному офісі?

o представники бізнесу:

так – 21,9 % ні – 78,1 %

Ці данні свідчать про готовність органів влади до використання

сучасних технологій у своїй роботі, у т.ч. надання електронних сервісів, з

одного боку, а громадяни, з іншого боку, зацікавлені в розвитку цих послуг

задля підвищення прозорості та доступності.

2. За результатами анкетування (щорічне анкетування, листопад 2013

року) 300 заявників Центру надання адміністративних послуг

Дніпропетровської міської ради, що виконує функції й обласного ЦНАП та

надає понад 75 % всіх послуг в Дніпропетровській області, отримані наступні

результати (нижче зазначена не вся анкета, а окремі питання):

58

1) Які джерела інформації щодо отримання документа дозвільного

характеру Ви використовували?

Віртуальний офіс електронних послуг – 35,7 %

інформаційні стенди в приміщенні ЦНАП – 46,6 %

інформаційні стенди дозвільних органів – 28,8 %

інформаційний сенсорний кіоск – 20,9 %

2) Чи користуєтесь Ви електронними сервісами Віртуального офісу

електронних послуг через особистий кабінет e-services.dp.gov.ua?

так – 19,3 % ні – 80,7 %

3) Чи зменшились корупційні загрози при наданні адміністративних

послуг після впровадження Віртуального офісу електронних послуг e-

services.dp.gov.ua?

так – 53,7 % ні – 46,3 %

4) На Вашу думку, на скільки поширена корупція в системі

отримання документів дозвільного характеру через ЦНАП?

зовсім не поширена – 29,7 %

скоріше не поширена – 38,9 %

скоріше поширена – 5%

важко сказати – 26,4%

Слід зазначити, що за результатами оцінювання у 2012 році ці

показники буле менш на користь органам влади, а саме:

зовсім не поширена – 11,9 %

скоріше не поширена – 48,7 %

скоріше поширена – 9 %

важко сказати – 30,4%

що свідчить про певні успіхи та підвищення якості надання

адміністративних послуг органами влади, зокрема, за рахунок

впровадження технологій електронного урядування.

59

Висновки та рекомендації

Головні висновки та рекомендації

Результати дослідження показали, що Дніпропетровська область має

потужну регіональну ІТ-інфраструктуру, єдиний інформаційний простір

органів влади області, сучасний рівень інформатизації місцевих органів

влади, ефективні організаційно-управлінські схеми, є лідером за кількістю

ініційованих проектів у сфері електронного урядування та фаховістю

підходів до їх запровадження.

Досвід Дніпропетровської області з інформатизації місцевих органів

влади та запровадження е-урядування є унікальним і рекомендований до

використання в інших регіонах України.

Комплексні плани, завдання та цілі Дніпропетровської області з

розвитку е-урядування відповідають стратегічним напрямам щодо

формування інформаційного суспільства в Україні, сучасним світовим

тенденціям, принципам та пріоритетам у цій сфері.

Також, однією з головних переваг зазначеного досвіду є впровадження

регіонального підходу для досягнення поставлених цілей, що дозволяє

використати наявний ресурсний потенціал регіону та подолати наявні

загальнодержавні проблеми, що стримують розвиток електронного

урядування в Україні в цілому. Для реалізації таких комплексних завдань

вводяться єдині правила, механізми, методики, стандарти та, нарешті,

конкретні платформні програмні й апаратні ІТ-рішення, які є зрозумілим

орієнтиром на шляху приєднання до системи електронної взаємодії органів

влади. Застосування проектного підходу до впровадження та розвитку

електронного урядування в області дозволило зосередити необхідні ресурси

для вирішення найбільш актуальних завдань, забезпечити чіткість цілей та

прозорість оцінювання отриманих результатів, залучити до реалізації

проектів найрізноманітніші організації, установи, провідних фахівців.

Окремо слід зазначити, що значним каталізатором розвитку

е-урядування в Дніпропетровській області стала співпраця місцевих органів

влади з міжнародними донорськими фондами й організаціями та реалізація

спільних пілотних проектів, таких як: «Електронне село», «Електронний

регіон», «Віртуальний офіс електронних послуг», «Регіональна мережа

пунктів колективного доступу населення до публічної інформації» тощо.

Щодо розвитку системи електронних послуг

Висновки:

Основною вимогою з боку громадян та бізнесу до адміністративних

послуг є їх доступність та прозорість, що ефективно забезпечується

поетапним переведенням надання послуг в електронний форму. Саме

надання електронних послуг є головною передумовою наближення влади до

60

пересічного громадянина, задоволення його потреб, та одним з головних

пріоритетів розвитку е-урядування у світі.

З метою розвитку системи надання електронних послуг в

Дніпропетровській області реалізовано унікальний для України пілотний

проект «Віртуальний офіс електронних послуг». Віртуальний офіс виконує

функції регіонального порталу адміністративних послуг – єдиної точки

доступу населення та бізнесу до повної інформації про всі послуги, що

надається на території області, а також забезпечує електронну міжвідомчу

взаємодію органів влади – суб’єктів надання адміністративних послуг.

Для забезпечення юридично значимих транзакцій та впровадження

надання пілотних послуг в електронній формі у Віртуальний офіс

інтегровано електронний цифровий підпис та розроблені відповідні

регламенти та стандарти пілотних електронних послуг. Результати

дослідження показали, що технології та підходи, що використані при

впроваджені Віртуального офісу, відповідають прийнятим у світі стандартам

у сфері е-урядування.

Разом з тим слід зазначити, що більшість завдань з розвитку

Віртуального офісу реалізується на випередження існуючої нормативно-

правової бази та вимагають розробки відповідних проектів документів й

подолання додаткових труднощів.

Не зважаючи на те, що Віртуальний офіс на 70 % сконцентровано на

послугах регіонального та місцевого рівня, відносним недоліком можна

вважати впровадження такої системи до створення єдиного державного

порталу адміністративних послуг.

Втім, головною проблемою на шляху запровадження електронних

послуг в Україні є відсутність необхідної нормативно-правової бази та чіткої

державної політики цій сфері.

Рекомендації.

1. З метою забезпечення реалізації наявних планів та «дорожньої

карти» проекту «Е-регіон», які передбачають впровадження пілотних та

унікальних для України заходів, вбачається необхідних розробити та

прийняти Постанови КМУ щодо реалізації в Дніпропетровській області

комплексного пілотного проекту з е-урядування для отримання статусу

пілотного регіону й можливості ініціювання відповідних змін до чинної

нормативно-правової бази.

2. Ураховуючи пілотний досвід Дніпропетровської області, забезпечити

узагальнення матеріалів проекту та розробку проекту нормативно-правового

акут України щодо вимог до структури, змісту, оформленню та порядку

розробки стандартів адміністративної послуги, що надається в електронній

формі відповідно до кращих європейських стандартів.

3. Ураховуючи пілотний досвід Дніпропетровської області, забезпечити

узагальнення матеріалів проекту та розробку проекту нормативно-правового

акут України щодо методики розробки стандартів надання електронної

61

послуг на підставі діючих регламентів надання послуг у паперовій формі, що

передбачає проведення реінжинірингу існуючих бізнес-процесів.

4. Розробити та впровадити на базі Віртуального офісу окрему

підсистему, що забезпечить розробку, обговорення та ведення реєстрів

стандартів електронних послуг.

5. Забезпечити інтеграцію Віртуального офісу з державним порталом

адміністративних послуг.

6. З метою забезпечення подальшого розвитку системи надання

адміністративних послуг необхідно забезпечити розробку чіткої стратегії

підвищення зрілості послуг – від простого одностороннього надання

інформації до двосторонньої транзакційної взаємодії.

7. Розробити та впровадити на базі Віртуального офісу окрему

підсистему, що забезпечить онлайн оцінку якості надання адміністративних

послуг заявниками.

8. Провести інформаційну кампанію для поширення популярності

технологій е-урядування серед населення.

9. Створити окремі інформаційні ресурси для навчання та

інформування мешканців з питань е-урядування.

10. Створювати або відкривати публічні інформаційні ресурси у галузі:

– соціально-економічного розвитку;

– бюджету та фінансів;

– управління майном, приватизації і підприємництва;

– містобудування, житлово-комунального господарства, побутового,

торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку;

– використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони

довкілля;

– науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту,

материнства і дитинства, сім’ї та молоді;

– соціального забезпечення та соціального захисту населення;

– зайнятості населення, праці та заробітної плати;

– забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян;

– міжнародних та зовнішніх економічних відносин.

11. Створити громадську раду з питань е-урядування при

облдержадміністрації.

Щодо розвитку електронної демократії

Висновок.

Дніпропетровщина є визнаним лідером з розвитку електронного

урядування. Разом з тим, слід зазначити недостатній рівень розвитку

електронної демократії (далі – е-демократія) в регіоні, навіть, у порівнянні з

іншими регіонами, які мають набагато нижчі показники електронної

готовності.

Поява та розвиток технології web 2.0 (web 3.0) обумовили становлення

нових форм сучасного ефективного управління містом, регіоном, галуззю чи

62

країною в цілому за рахунок активного залучення громадян до процесів

управління, формування пріоритетів розвитку та прийняття управлінських

рішень, а також сприяння самоорганізації та самодопомозі населенню.

Запровадження електронної демократії є вимогою часу та дієвим механізмом

протистояння сучасним економічним викликам XXI століття.

Однією з небагатьох ініціатив з е-демократії в Дніпропетровській

області є пілотний проект «Формування пріоритетів регіональної політики за

участю громадськості». Втім, проект не дуже затребуваний серед мешканців

через відсутність належної інформаційної кампанії та популяризації з боку

органів влади. Слід зазначити й відсутність чіткого бачення та цілей розвитку

е-демократії в поточних планах з інформатизації.

Рекомендації.

1. Провести аналіз кращого вітчизняного та світового досвіду щодо

запровадження технологій е-демократії, узагальнення та вивчення кращих

практик.

2. Доповнити завдання та заходи регіональної програми «Електронна

Дніпропетровщина» на 2014 – 2016 роки проектами з е-демократії.

3. Доопрацювати «дорожню мапу» та цільову модель проекту

«Е-регіон» з урахуванням завдань з розвитку е-демократії в регіоні.

4. Ураховуючи актуальність теми серед міжнародних донорських

організацій, активізувати роботу з цими організаціями щодо розвитку

е-демократії та реалізації пілотних проектів у Дніпропетровській області.

5. Активізувати роботу з наявними партнерами: Фонд Східна Європа,

Академія електронного урядування Естонії та Національним центром

е-урядування України щодо розвитку е-демократії.

6. Створити окремі інформаційні ресурси для навчання та

інформування мешканців з питань е-демократії.

7. Стимулювати розвиток соціальних медіа на регіональному рівні.

Щодо розвитку багатоканальних послуг

Висновок.

Одним з головних сучасних пріоритетів розвитку е-урядування в

Європейському Союзі є запровадження багатоканальних послуг для

населення та бізнесу, що передбачає доступність публічної послуги у будь-

який час різними каналами доступу. Така система забезпечує мобільність та

динамічність економіки відповідно до сучасних вимог.

В Дніпропетровській області протягом останніх двох років реалізовано

ряд пілотних проектів щодо розвитку каналів доступу громадян та бізнесу до

публічних послуг, а саме:

– Віртуальний офіс електронних послуг;

– Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту;

– Регіональна мережа пунктів колективного доступу населення до

публічної інформації;

63

завдяки чому в області успішно розвивається 4 канали доступу до

публічних послуг, а саме:

1. Традиційне відвідування Центрів надання адміністративних послуг;

2. Замовлення пріоритетних послуг через найближче відділення

поштового зв’язку.

3. Доступ через мережу Інтернет (web-доступ).

4. Доступ через інформаційні кіоски.

Цей досвід є унікальним для України. Разом з тим, слід зазначити

недостатній розвиток мобільного доступу до публічних послуг в регіону, як і

в країні в цілому. Відповідно до останнього Звіту ООН щодо розвитку

е-урядуваня мобільний доступ до публічних послуг є каналом, що найбільше

розвивається та має найпотужніший потенціал у майбутньому. Сьогодні цей

канал доступу до публічних послуг вийшов на друге місце у світі після

web-доступу. Інформаційні кіоски на третьому місці.

Рекомендації.

1. Провести аналіз кращого світового досвіду щодо запровадження

мобільних технологій у процеси е-урядування, узагальнення та вивчення

кращих практик.

2. Доповнити завдання та заходи регіональної програми «Електронна

Дніпропетровщина» на 2014 – 2016 роки проектами з розвитку

ІТ-інфраструктури шляхом використання мобільних технологій та розвитку

мобільного доступу для отримання публічних послуг.

3. Доопрацювати «дорожню карту» та цільову модель проекту

«Е-регіон» з урахуванням завдань з розвитку мобільних технологій та

додатків.

4. Забезпечити доопрацювання й адаптацію існуючих систем та

ресурсів е-урядування для мобільних технологій.

Щодо розвитку широкосмугового доступу

Висновки.

За результатами дослідження експерти Всесвітнього економічного

форуму визначили розвиток широкосмугового доступу до мережі Інтернет

одним з головних чинників підвищення конкурентоспроможності міста,

регіону чи країни (Networked Readiness Index 2011-2012).

Дніпропетровщина є єдиним регіоном України, в якому побудовано

регіональну ІТ-мережу, що об’єднує всі місцеві органи виконавчої влади та

місцевого самоврядування. Побудова цієї мережі значно активізувала

розвиток телекомунікаційної інфраструктури регіону, особливо у сільській

місцевості.

Окремо слід зазначити, що підтримка цих каналів здійснюється

централізовано за рахунок коштів обласного бюджету, що забезпечує

надійність, системність та ефективність роботи цієї мережі.

64

Важливим стимулюючим кроком у розвитку широкосмугового доступу

стане підписання меморандуму з усіма місцевими провайдерами.

Рекомендації.

1. Ураховуючи, що до сьогодні цільовою аудиторією завдань з

розвитку телекомунікаційної інфраструктури були місцеві органи влади,

вбачається необхідним доопрацювання й включення до завдань регіональної

програми інформатизації та «дорожньої карти» проекту «Е-регіон» заходів з

централізованого розвитку широкосмугового доступу для комунальних та

державних установ області: лікарні, школи, ДНЗ, клуби, бібліотеки тощо;

шляхом розвитку публічно-приватного партнерства.

2. Також, необхідним вбачається доопрацювання й включення до

завдань регіональної програми інформатизації та «дорожньої карти» проекту

«Е-регіон» заходів з розвитку вільних зон Wi-Fi шляхом розвитку публічно-

приватного партнерства.

3. Сприяти розвитку оптоволоконних каналів зв’язку.

Щодо розвитку ІТ-інфраструктури

Висновки.

На підставі оцінки електронної готовності регіонів України 2013 року

та результатів даного дослідження можна сміливо стверджувати, що

Дніпропетровська область має найпотужнішу ІТ-інфраструктуру в місцевих

органах влади серед інших регіонів України.

У звіті за результатами дослідження чітко визначено шлях та основні

етапи формування ІТ-інфраструктури області, починаючи з 2002 року.

Створення належної ІТ-інфраструктури в органах влади є еволюційним

процесом без якого неможлива реалізація проектів у сфері е-урядування,

таких як електронні послуги чи міжвідомчий обмін.

Дніпропетровська область була пілотною в реалізації багатьох завдань

інформатизації, що передбачало створення такої інфраструктури за

відсутності альтернативи. Разом з тим слід зазначити, що сьогодні з

розвитком хмарних технологій шлях з розвитку е-урядування в інших

регіонах може бути значно швидшим та коротшим за рахунок використання

наявної державної ІТ-інфраструктури чи ІТ-інфраструктури інших регіонів.

Світовий досвід показує, що для держав подібних за масштабом до

України немає необхідності розвивати потужні регіональні дата-центри, а

достатньо мати 3-5 таких центрів у найбільш потужних регіонах, які

забезпечуватимуть інші.

Рекомендації.

1. Вбачається необхідним забезпечити подальший розвиток

ІТ-інфраструктури регіону з активним використання хмарних технологій.

2. З метою отримання зворотного зв’язку та необхідних даних для

коригування планів інформатизації забезпечити проведення щорічної оцінки

е-готовності територіальних угруповань області.

65

3. Ураховуючи пілотних досвід Дніпропетровської області, вбачається

необхідним підготовити методичні матеріали щодо оцінки ефективності

інвестицій в ІТ у державному секторі.

66

Авторський колектив:

Олеся Архипська – директор Національного центру електронного урядування

Олексій Вискуб – директор комунального підприємства «Головний інформаційно-

комунікаційний і науково-виробничий центр» Дніпропетровської обласної ради

Валерій Дрешпак – завідувач кафедри інформаційних технологій та

інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного

управління Національної академії державного управління при Президентові

України

Олексій Літвінов – голова Дніпропетровської обласної громадської організації

«Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної

політики»

Софья Беленкова – голова робочої групи з питань вироблення урядової політики

у сфері е-урядування при Віце-прем'єр-міністрові України

Валерія Казбан – менеджер Майкрософт Україна по роботі з державними

органами, член робочої групи з питань вироблення урядової політики у сфері е-

урядування при Віце-прем'єр-міністрові України

Рецензії:

Юрій Циганенко – заступник голови Дніпропетровської обласної громадської

організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань

регуляторної політики»

Вячеслав Заморський – голова Громадської правозахисної організації

«Громадський захист»

Олена Шаройкіна – голова правління Дніпропетровського центру соціальних

досліджень

Наталія Стаднійчук – експерт Центру підтримки громадських і культурних

ініціатив «Тамариск»

Тетяна Барашкова – президент Центру підтримки громадських і культурних

ініціатив «Тамариск»

Звіт підготовлений в рамках проекту «Партнерство для прозорості влади», що

реалізується Фондом Східна Європа за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.

Зміст публікації є відповідальністю Фонду Східна Європа. Точка зору, відображена

у даному звіті, може не співпадати з позицією Посольства Фінляндії в Україні.