Представлено виконуючого обов'язки начальника

Головного управління Державної фіскальної служби

Полтавщини

Знайомство нового керівництва з колективом Головного

управління ДФС у Полтавській області пройшло в приміщенні ГУ

фіскальної служби області. Представив нового керівника фіскальної

служби Полтавщини начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській

області Василь Андрухів.

Звертаючись до податківців і митників Василь Андрухів

відрекомендував виконуючого обов'язки начальника Головного

управління Бориса Сидорова. Під час зустрічі він зазначив: "Нині в

країні відбувається багато кардинальних реформ, і фіскальна служба

не виняток. І саме під час їх реалізації податківці ставлять собі за мету

викорінити ті підприємства, які "мінімізують" податки та формують

так званні "податкові ями", а сумлінним платникам та малим

підприємцям намагаються створити належні умови для ведення

бізнесу" - наголосив Василь Андрухів. "Платники податків, заходячи

до податкової повинні чітко усвідомлювати важливість сумлінної

сплати податків й обов'язкових платежів. Тож, враховуючи

професіоналізм фахівців Головного управління ДФС у Полтавській

області, я сподіваюся на позитивні результати у майбутньому" -

підкреслив Василь Андрухів, акцентувавши увагу на тому, що

більшість працівників Головного управління працюють у фіскальних

органах області вже понад десять років, тож їх досвід, знання та

навички, обов'язково стануть у нагоді під час виконання поставлених

завдань.

У свою чергу Борис Сидоров подякував за довіру та відзначаючи

основні напрямки своєї подальшої роботи, як керівника фіскальної

служби області наголосив, що головне сьогодні, коли в країні

запроваджується низка кардинальних реформ: "Це сумлінно

ставитися до своєї праці та роботи все необхідне, щоб забезпечити

повноцінні та стабільні надходження до бюджетів, які сьогодні вкрай

необхідні для виконання державою своїх функцій".

ДО ВІДОМА:

СИДОРОВ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

Заступник начальника ГУ ДФС у Полтавській області.

Радник податкової та митної справи І рангу.

Працює на посаді та виконує обов'язки начальника Головного управління.

Народився 10 березня 1959 року в місті Рава-Руська Львівської області.

У 1985 році закінчив Дніпропетровський державний університет, економіст; у 2006 році - Дніпропетровський

національний університет, юрист.

З 1985 року працює на керівних посадах у фінансових і податкових органах, зокрема на посадах: завідуючого

фінансовим відділом міськвиконкому - 2 роки, начальника податкової інспекції - 14 років, заступника голови

обласної податкової адміністрації - 6 років.

Нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України, нагрудним знаком "Почесний працівник державної

податкової служби України".

Батько п'ятьох дітей, виховує двох онуків.

За матеріалами ГУ ДФС у Полтавській області

Виконуючий обов’язки начальника

Головного управління

Державної фіскальної служби Полтавщини

Сидоров Борис Володимирович

2

Газета “Бізнес Ера”

Свідоцтво про державну реєстрацію ПЛ №945-202 Р від 23 березня 2011р.Засновник: ПП “Сонатта” Редактор С.В. Ремига;

Адреса: 36004, м. Полтава, пров. Рибальський 10-”А”; Тел.: факс: (0532) 57-24-12, (0532) 57-26-14, (050)631-28-62

E-mail: navigator_pl@mail.ru, Оригінал-макет ПП “Сонатта”

Редакція не несе відповідальність за зміст статей і рекламних оголошень. Передрук матеріалів без погодження з редакцією заборонено.

№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

25 вересня збігає граничний термін подання бізнесом відомостейпро кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)

компаній - реальних власників компаній

Для того, щоб внести дані представникам компаній необхідно подати так звану Форму 4 до відділів реєстрації.

Нині відповідні дані все ще не подали близько 215 тис. бізнес-структур.

Міністерство юстиції закликає представників бізнесу не відкладати цю справу на останній день.

Це може призвести до черг та незручностей.

Нагадаємо, схожа ситуація була в травні цього року.

Представники бізнесу в останній момент згадали про необхідність подати Форму 4 з даними про реальних власниківкомпаній.

Це призвело до черг та незадоволення з боку відвідувачів реєстраційних служб. Бізнесменам доводилося простоювати покілька днів. І це не було гарантією, що ви потрапите до реєстратора.

Тоді Мін'юст та Уряд, йдучи на зустріч бізнесу, розробили та забезпечили прийняття закону, який відтермінував датуграничного подання документів на 4 місяці - до 25 вересня.

Також було прийнято рішення, що низці організацій не потрібно подавати інформацію про кінцевого бенефіціара: релігійниморганізаціям, державним та комунальним підприємствам, політичним партіям, творчим спілкам, торгово-промисловимпалатам та низці інших організацій.

Так само подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів не потрібно тим юридичним особам, власниками яких є виключнофізичні особи. Але лише у тому випадку, коли саме ці фізичні особи є реальними власниками компанії.

Законопроект спростив процес подачі даних для тих компаній, які все ж мають надати дані про кінцевого бенефіціара.

Їм не доведеться наново заповнювати усі сторінки Форми 4.

Форму 4 було змінено і нині вона нагадує конструктор.

Якщо ви подаєте інформацію виключно по бенефіціарам, немає необхідності подавати всі сторінки. Достатньо титульноїсторінки та сторінки з даними, які ви хочете подати.

Найбільш зручною ця новація буде для тих, хто вирішив надіслати заповнену форму поштою.

У такому випадку закон вимагає, щоб підпис керівника був засвідчений нотаріусом на кожній сторінці документу. За новимиправилами доведеться засвідчувати не 10 сторінок, а всього 1 сторінку.

Ще одне нововведення - це можливість попереднього перегляду адміністратором заявок, поданих у електронній формі.У розділі онлайн-сервісів Мін'юсту можна подати скановану Форму 4. Її перевірить спеціаліст.

Якщо не буде помилок, реєстратор призначить конкретний час, коли громадянин має прийти з паперовим носієм і поза чергоюздати документи.

Так само у Формі 4 з'явився пункт "відсутній кінцевий бенефіціар".

Якщо компанія не має осіб, які підпадають під визначення бенефіціара, передбачене Законом про запобігання легалізаціїдоходів, отриманих злочинним шляхом, то представники компанії можуть обрати цей пункт.

Однак, у разі спроби подати недостовірну інформацію про відсутність бенефіціарів, українське законодавства передбачаєкримінальну відповідальність.

За матеріалами Полтавського міського управління юстиції

3№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

День Незалежності України - головнедержавне свято України, що відзначаєтьсящороку 24 серпня на честь прийняття Вер-ховною Радою УРСР Акту проголошеннянезалежності України, який прийнятовважати датою утворення держави Україна вїї сучасному вигляді.

Вперше День Незалежності України буловідзначено 16 липня 1991 року - в пам'ятьпро те, що рік тому - 16 липня 1990 року -Верховна Рада Української РСР ухвалилаДекларацію про державний суверенітетУкраїни. Одночасно того ж 16 липня 1990року Верховна Рада Української РСРухвалила постанову "Про День прого-лошення незалежності України".

Згодом, 18 червня 1991 року, було внесеновідповідні зміни до статті 73 Кодексузаконів про працю Української РСР,внаслідок чого у переліку святкових днівз'явився запис: "16 липня - Деньнезалежності України".

Оскільки 24 серпня 1991 року ВерховнаРада Української РСР ухвалила Акт

проголошення незалежності України, який 1грудня 1991 року український народпідтвердив на Всеукраїнському референ-думі, виникла потреба змінити дату свят-кування Дня незалежності України. Тож 20лютого 1992 року Верховна Рада Україниухвалила відповідну постанову "Про Деньнезалежності України".

Згідно цього 5 червня 1992 року Верхов-на Рада України постановила: у частиніпершій статті 73 Кодексу законів про працюУкраїни слова "16 липня - День незалеж-ності України" замінити словами "24 серпня- День незалежності України".

Тому від 1992 року День незалежностіУкраїни щороку відзначається 24 серпня.

Державними символами України є пра-пор, герб і гімн. Перелік державних симво-лів визначає стаття 20 Конституції України.Державний Прапор України - стяг із двохрівновеликих горизонтальних смуг синьогоі жовтого кольорів.

Великий Державний Герб Українивстановлюється з урахуванням малого Дер-

жавного Герба України та герба ВійськаЗапорізького законом, що приймається неменш як двома третинами від конститу-ційного складу Верховної Ради України.Головним елементом великого ДержавногоГерба України є Знак Княжої ДержавиВолодимира Великого (малий ДержавнийГерб України).

Державний Гімн України - національнийгімн на музику М.Вербицького із словами,затвердженими законом, що приймається неменш як двома третинами від конститу-ційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України тапорядок їх використання встановлюютьсязаконом, що приймається не менш як двоматретинами від конституційного складуВерховної Ради України.

У 2015 році відзначається 24-та річницяНезалежності України.

Начальник

Київського відділу

ДРАЦС РС ПМУЮ

Н.Тимченко

День Незалежності України - головне державне свято України

Здійснення права інтелектуальної власності

Стаття 41 Конституції України

визначає характер та спрямованість

можливої поведінки суб'єкта права

інтелектуальної власності, а отже, і

напрямів здійснення цього права в

загальному вигляді та встановлює, що

кожен має право володіти, корис-

туватися і розпоряджатися резуль-

татами своєї інтелектуальної, творчої

діяльності.

Правом володіння визнається юри-

дичне забезпечена можливість суб'єкта

фактичного панування над результатом

своєї інтелектуальної, творчої діяль-

ності.

Правом користування визнається

юридичне забезпечена можливість су-

б'єкта видобувати зі свого результату

його корисні властивості для задо-

волення своїх особистих та майнових

потреб.

Правом розпорядження визнається

юридичне забезпечена можливість виз-

начати долю результату своєї інтелек-

туальної, творчої діяльності. Стосовно

майнових прав суб'єкта права інте-

лектуальної власності, розпорядження

нерідко здійснюється шляхом пере-

дання їх іншій особі.

Закріплені у Конституції право-

мочності суб'єкта права інтелектуальної

власності зумовлюють принцип

свободи використання - безпосередньо

або шляхом укладення договору -

об'єкта інтелектуальної власності.

Відповідно до цього принципу суб'єкт

права інтелектуальної власності має

право укладати будь-які договори з

приводу інтелектуальної власності, доз-

воляти використання об'єкта права

інтелектуальної власності, взагалі будь-

яким чином використовувати цей об'єкт

на власний розсуд з додержанням при

цьому вимог щодо здійснення цивіл-

них прав, зокрема вимоги не пору-

шувати права інших осіб.

Способи використання об'єкта права

інтелектуальної власності визначаються

законом.

Відповідно до ст.441 ЦК України

використання твору, що є об'єктом

права інтелектуальної власності, мож-

ливе шляхом: опублікування (випуску у

світ); відтворення будь-яким способом

та у будь-якій формі; перекладу;

переробки, адаптації, аранжування то-

що; включення складовою частиною до

збірників, баз даних, антологій, енцик-

лопедій тощо; публічного виконання;

продажу, передання в найм (оренду)

тощо; порту його примірників, при-

мірників його перекладів, переробок

тощо.

Абсолютний характер права інте-

лектуальної власності означає, що вико-

ристання об'єкта права інтелектуальної

власності іншою особою за загальним

правилом має здійснюватися дозволу

особи (того, хто створив об'єкт інте-

лектуальної власності, уповноваженої

ним особи, спадкоємців тощо), яка має

виключне право дозволяти вико-

ристання об'єкта права інтелектуальної

власності.

Провідний спеціаліст

Полтавського МУЮ

Н.М. Горпинченко

4 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Спершу потрібно уяснити, що ж законназиває громадською організацією - цегромадське об'єднання, тобто добро-вільне об'єднання фізичних та/абоюридичних осіб для здійснення тазахисту прав і свобод, задоволеннясуспільних інтересів, засновниками тачленами якої є фізичні особи.

Громадські організації можуть набу-вати, а можуть і не набувати статусуюридичної особи. Звертаємо вашуувагу на те, що неважливо чи набулагромадська організація статусу юри-дичної особи, ГО не може ставитиметою діяльності здобуття прибутку, чиособисту матеріальну вигоду. Зокремадля реєстрації ГО зі статусом юри-дичної особи, потрібно опиратися наЗакон "Про державну реєстрацію юри-дичних осіб та фізичних осіб-підпри-ємців".

Державна реєстрація здійснюєтьсябезкоштовно.

Поетапний процес реєстраціїгромадських організацій:

Етап 1. Необхідно зібрати установчізбори засновників (засновники повиннімати повну цивільну дієздатність, тобтодосягти 18 річного віку. Під час про-ведення установчих зборів засновниківобов'язковим є ведення протоколу, щопідписується головуючим та секре-тарем зборів. Вимоги до ведення про-токолу містяться в ст. 9 ЗУ "Про гро-мадські об'єднання". За результатамиустановчих зборів засновників вино-ситься рішення про створення гро-мадської організації.

Етап 2. Створення Статуту організації(вимоги містяться в ст.11 ЗУ "Про гро-

мадські об'єднання"). Статут - цесвоєрідна "Конституція організації", деокрім обов'язкових пунктів, можнапередбачити все те, що буде регулюватидіяльність вашої організації в тихаспектах, що не були передбаченінормативними актами, однак жоднеположення Статуту не може суперечитизаконодавству, бо управління юстиції вцьому випадку відмовить Вам у дер-жавній реєстрації.Етап 3. Зібрати необхідні документидля подання в управління юстиції (цепотрібно провести протягом 60 днів здня проведення установчих зборів):1. Заява 2. Протокол установчих зборів3. 2 екземпляри статуту4. Відомості про керівні органи гро-мадської організації, членів іншихкерівних органів, посади в керівнихорганах, контактного номера телефонута інших засобів зв'язку, а такожзазначені відомості про особу (осіб),яка має право представляти громадськеоб'єднання для здійснення реєст-раційних дій, до яких додаєтьсяписьмова згода цієї особи, якщо такаособа не була присутня на установчихзборах;5. Реєстраційна картка форми 16. Заяву та документи, вказані в пунктах4 і 5, підписує керівник або особа(особи), яка має право представлятигромадське об'єднання для здійсненняреєстраційних дій. Справжність під-пису зазначеної особи на заяві прореєстрацію громадського об'єднаннязасвідчується нотаріально.

У разі неподання документів для

реєстрації протягом 60 днів з днястворення, таке громадське об'єднаннявважається не утвореним.

На підставі поданих документівуправління юстиції протягом 7 робочихднів з дня їх надходження приймаєрішення про їх реєстрацію чи відмову уреєстрації, про направлення документівна доопрацювання, чи про залишеннядокументів без розгляду по суті.Для реєстрації молодіжних та дитячихгромадських організацій подаютьідентичний пакет документів як і дляреєстрації громадської організації.Відмінність тільки у віці засновників тачленів цих організацій.

Засновниками молодіжних та дитячихгромадських організацій можуть бутигромадяни України, а також іноземці таособи без громадянства, щоперебувають в Україні на законнихпідставах, які досягли 14-річного віку.

Особи старшого віку можуть бутичленами молодіжних чи дитячихгромадських організацій за умови, якщоїх кількість у цих організаціях неперевищує третину загальної кількостічленів. Вступ неповнолітніх віком до 10років до дитячих громадськихорганізацій здійснюється за письмовоюзгодою батьків.

Державний реєстратор відділу державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців

реєстраційної служби Полтавського МУЮ

О.С. Литовченко

Реєстрація громадських організацій особливості і відмінності

Збережено право на підприємницькудіяльність для приватних підприємців,при їх призові на військову службу підчас мобілізації.

При цьому державна реєстраціяпідприємницької діяльності фізичнихосіб-підприємців не припиняється;

Кодекс законів про працю Українистаття 49-2:

Вимоги частин першої - третьої цієїстатті не застосовуються до праців-ників, які вивільняються у зв'язку іззмінами в організації виробництва іпраці, пов'язаних з виконанням заходівпід час мобілізації, на особливийперіод.

Не припиняється виплата пенсійпенсіонерам, у разі призову їх навійськову службу під час мобілізації, наособливий період на час такої служби.Розміри пенсії.

Збережено розміри пенсій офіцерам

запасу, які призвані під час мобілізації.При демобілізації цим офіцерам пенсіябуде збільшена з урахуванням новихпосад, військових звань та додатковоївислуги років.

Якщо ж новий розмір пенсії уофіцерів буде нижчим за розмір, якийвони отримували в мирний час, виплатаїм пенсії здійснюється у ранішевстановленому розмірі.

Закон України "Про пенсійнезабезпечення осіб, звільнених з війсь-кової служби, та деяких інших осіб"стаття 2 після:

Пенсіонерам з числа військово-службовців та осіб, які отримуютьпенсію за цим Законом, у разі призовуїх на військову службу під часмобілізації, на особливий період доЗбройних Сил України, інших утво-рених відповідно до законів Українивійськових формувань та Державної

спеціальної служби транспорту, наслужбу до органів внутрішніх справ,Державної служби спеціального зв'язкута захисту інформації України, органівта підрозділів цивільного захисту, по-даткової міліції та Державної кри-мінально-виконавчої служби Українивиплата пенсій на час такої служби неприпиняється.

Після звільнення із служби цих осібвиплата їм пенсій здійснюється зурахуванням додаткової вислуги роківна день їх демобілізації.

Якщо новий розмір пенсії у цих осіббуде нижчим за розмір, який вониотримували в мирний час, виплата їмпенсії здійснюється у розмірі, якийвони отримували на день призову наслужбу у зв'язку з мобілізацією.

За матеріалами

Полтавського МУЮ

Право на підприємницьку діяльність

5№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Щодо деяких питань, пов'язаних з набранням чинності Закону України від 12 лютого 2015 року №191-VIII

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)

Доводимо до відома громадян таюридичних осіб, що 05 квітня 2015року набрав чинності Закон України від12 лютого 2015 року № 191-УІІІ "Провнесення змін до деяких законодавчихактів України щодо спрощення умовведення бізнесу (дерегуляція)", щонабрав чинності 05 квітня 2015 року(далі - Закон). У зв'язку з набраннямчинності Законом, зокрема, внесенізміни до Порядку державної реєстраціїправ на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 17 жовтня 2013року № 868.

Законом розширено коло суб'єктів,яким надано повноваження з прийомута видачі документів у сфері державноїреєстрації речових прав на нерухомемайно. Відтепер на законодавчому рівнізакріплена можливість здійснення цихповноважень посадовими особамиорганів місцевого самоврядування,адміністраторами центрів наданняадміністративних послуг, нотаріусами.Також, Законом з часу набрання нимчинності запроваджено диференційова-ний підхід до визначення розміруадміністративного збору, що залежитьвід площі об'єкта нерухомого майна,права на який заявлені до державноїреєстрації, а також від того, заявником єфізична чи юридична особа. Виз-начається розмір адміністративногозбору у процентному відношенні домінімальної заробітної плати, яка,згідно зі статтею 8 Закону України "ПроДержавний бюджет на 2015 рік"складає з 01 січня - 1218 гривень;з 01 грудня - 1378 гривень.

Звертаємо увагу, що перевірканаявності документа про сплату адмі-ністративного збору та/або документа,що підтверджує внесення плати занадання витягу з Державного реєструправ, відповідності розмірів внесеноїплати законодавству віднесено докомпетенції органу, що здійснюєприйом документів.

Сплачені суми адміністративногозбору за державну реєстрацію речовихправ на нерухоме майно продовжуютьзараховуватись на рахунки за кодомкласифікації доходів бюджету 22012600"Адміністративний збір за державну

реєстрацію речових прав на нерухомемайно", які розміщені на офіційномусайті Державної реєстраційної службиУкраїни в підрозділі "Реквізити рахун-ків для зарахування коштів за державнуреєстрацію речових прав на нерухомемайно та їх обтяжень (адміністративнийзбір) (ККДБ 22012600)" розділу "Дер-жавна реєстрація речових прав нанерухоме майно".

Принагідно зазначаємо, що ЗакономУкраїни "Про внесення змін до деякихзаконів України щодо доступу допублічної інформації у формі відкритихданих" від 09.04.2015 №319-19 буловнесено зміни до ст. 29 Закону України"Про державну реєстрацію речовихправ та їх обтяжень" від 01.07.2004 р.№1952-15 відповідно до якого відсплати адміністративного збору звіль-няються:- органи державної влади та органимісцевого самоврядування;- фізичні та юридичні особи під часпроведення державної реєстрації прав,які виникли та зареєстровані до про-ведення державної реєстрації прав упорядку, визначеному цим Законом;- особи, визначені пунктами 18, 29, 34статті 4 Декрету Кабінету МіністрівУкраїни "Про державне мито", а саме:- громадяни, віднесені до категорій 1 і 2постраждалих внаслідок Чорнобиль-ської катастрофи; - громадяни, віднесені до категорії 3постраждалих внаслідок Чорнобиль-ської катастрофи, - які постійно про-живають до відселення чи самостійногопереселення або постійно працюють натериторії зон відчуження, безумовного(обов'язкового) і гарантованого добро-вільного відселення, за умови, що вониза станом на 1 січня 1993 року прожилиабо відпрацювали у зоні безумовного(обов'язкового) відселення не меншедвох років, а у зоні гарантованого доб-ровільного відселення - не менше трьохроків; - громадяни, віднесені до категорії 4потерпілих внаслідок Чорнобильськоїкатастрофи, які постійно працюють іпроживають або постійно проживаютьна території зони посиленого радіо-екологічного контролю, за умови, що застаном на 1 січня 1993 року вони

прожили або відпрацювали в цій зоні неменше чотирьох років;- інваліди Великої Вітчизняної війни тасім'ї воїнів (партизанів), які загинули чипропали безвісти, і прирівняні до них увстановленому порядку особи;- інваліди I та II груп; - Пенсійний фонд України, його під-приємства, установи й організації;Фонд України соціального захистуінвалідів і його відділення, органиФонду загальнообов'язкового держав-ного соціального страхування Українина випадок безробіття, Фонду со-ціального страхування від нещасних ви-падків на виробництві та професійнихзахворювань України та Фонду со-ціального страхування з тимчасовоївтрати працездатності; - Національний банк України та йогоустанови, за винятком госпрозра-хункових.

У випадку коли заявником запроведення державної реєстрації правбуло сплачено державне мито у розмірі,меншому за розмір адміністративногозбору, розрахованого відповідно доЗакону, вважаємо за можливе наданнязаявником додаткового платіжногодокумента на підтвердження сплатинедостатніх сум.

У разі відмови у державній реєстраціїправ та їх обтяжень адміністративнийзбір не повертається, плата за наданнявитягу з Державного реєстру речовихправ на нерухоме майно підлягаєповерненню, а у разі відкликання заяви- повертаються усі сплачені заявникомгрошові суми.

Механізм повернення коштівурегульований Порядком поверненнякоштів, помилково або надміру зара-хованих до Державного та місцевихбюджетів, затвердженим наказом Мі-ністерства фінансів України від 03вересня 2013 року № 787, зареєст-рованим в Міністерстві юстиції України25 вересня 2013 року за № 1650/24182,шляхом звернення громадян довідповідного органу реєстрації прав.

Начальник

реєстраційної служби

Полтавського МУЮ

М.В. Казак

6 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

4.08.2011 року набрав чинності ЗаконУкраїни "Про внесення змін до ЗаконуУкраїни "Про державну реєстраціююридичних осіб та фізичних осіб-під-приємців" щодо проведення електрон-ної реєстрації", що передбачає запро-вадження можливості подання держав-ному реєстратору документів в елект-ронному вигляді для проведеннядержавної реєстрації фізичної особи-підприємця. До цього часу існувалодва способи, як це зробити: прийтиособисто на прийом до державногореєстратора або надіслати пакет доку-ментів поштою. Відтепер з'явиласяможливість надсилати документи дляреєстрації в електронному вигляді.Правда, тут є одне але - лише занаявності на них електронного підписуособи. А з огляду на те, що подачадокументів, передбачена Законом "Продержавну реєстрацію юридичних осібта фізичних осіб-підприємців" (далі-Закон), має досить стислі терміниреєстрації (державна реєстрація фізич-ної особи-підприємця здійсню-ється непізніше наступного робочого дня післянадходження документів для про-ведення державної реєстрації фізичноїособи-підприємця), то можливістьелектронної подачі документів не лишеполегшує саму процедуру, а й суттєвоекономить час майбутніх підприємців.

Така реєстрація передбачена лишедля новостворених суб'єктів госпо-дарювання та відбувається відповіднодо Порядку подання та обігу електрон-них документів державному реєстра-тору, який затверджений наказомМіністерства юстиції України №2010/5 від 19.08.2011 (зареєстрованийу Міністерстві юстиції України23.08.2011 за №997/19735) (далі-Порядок). Порядок установлює загаль-ні принципи подання електроннихдокументів для проведення державноїреєстрації фізичних осіб-підприємців звикористанням телекомунікаційнихмереж загального користування таобігу цих документів.

Для проведення державної реєст-рації фізична особа, яка має намірстати підприємцем та має реєстра-ційний номер облікової картки плат-ника податків, або уповноважена неюособа (далі - заявник) повинна в разіподання електронних документівподати опис, що містить відомостіпро надіслані електронні документи,в електронній формі) або через упов-новажену особу державному реєст-ратору за місцем проживання такідокументи:

1. заповнену реєстраційну картку напроведення державної реєстрації фіз-ичної особи-підприємця, до якої можебути подана як додаток заява щодообрання фізичною особою спрощеноїсистеми оподаткування та/або реєст-раційна заява про добровільну реєст-рацію як платника податку на доданувартість за формою, затвердженоюцентральним органом виконавчоївлади, що забезпечує формування тареалізує державну податкову і митнуполітику; 2. копію документа, що засвідчуєреєстрацію у Державному реєстріфізичних осіб - платників податків;

3. нотаріально засвідчену письмовузгоду батьків (усиновлювачів) абопіклувальника, або органу опіки тапіклування, якщо заявником є фізичнаособа, яка досягла шістнадцяти років імає бажання займатися підприєм-ницькою діяльністю. При електроннійреєстрації даний документ надсила-ється державному реєстратору пошто-вим відправленням, а в електронномудокументі зазначаються відомості прореквізити поштового відправлення таподається опис, що містить відомостіпро надіслані електронні документи, велектронній формі.

До електронних документів додаєть-ся електронний документ, що засвідчуєповноваження особи, пов'язані з під-готовкою електронних документівфізичної особи.

Для подачі електронних документівдля проведення державної реєстраціївикористовується Комп'ютерна програ-ма "Реєстраційний портал". Реєст-раційний портал - програмне забез-печення, представлене у формі інте-рнет-сторінки, що забезпечує форму-вання та подання документів, необхід-них для проведення державної реєст-рації фізичної особи - підприємця.

Для роботи з реєстраційним порта-лом необхідно самостійно створитиіндивідуальний обліковий запис заяв-ника - запис, який створюється заяв-ником шляхом реєстрації на Реєстра-ційному порталі та використовуєтьсядля ідентифікації заявника на Реєст-раційному порталі, перегляду заяв-ником інформації про стан розглядунаправлених ним електронних доку-ментів для проведення державноїреєстрації фізичної особи -підприємця, а також для отриманнязаявником електронних документів, якінаправлені йому державнимреєстратором.

Державний реєстратор перевіряє

Електронна реєстраціяфізичних осіб-підприємців

До уваги адвокатів!

Оголошено конкурс з відбору

адвокатів, які залучаються

до надання безоплатної

вторинної правової допомоги.

Заяви для проходження

конкурсу приймаються

Головним територіальним

управлінням юстиції

у Полтавській області,

а також всіма районними,

міськрайонними та міськими

управліннями юстиції

до 30 вересня 2015 року.

З повним текстом

оголошення можна

ознайомитися на офіційному

веб-сайті Головного

управління юстиції у

Полтавській області

(http://www.just.gov.ua) та

територіальних управлінь

юстиції.

За матеріалами Полтавського МУЮ

7№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

наявність електронних документів дляпроведення державної реєстрації фі-зичної особи - підприємця за допо-могою програмного забезпечення ве-дення Єдиного державного реєструюридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не рідше двох разів на день(у першій та другій половині робочогодня).

Під час відкриття державнимреєстратором електронних документівзаявнику автоматично надсилаєтьсяповідомлення про підтвердження фактуодержання електронних документівдержавним реєстратором у електроннійформі.

Державний реєстратор здійснюєрозгляд електронних документів тапроводить державну реєстрацію фі-зичної особи - підприємця у порядку,установленому Законом.

Електронні документи розглядаютьсяу порядку черговості їх надходження. Важливо, що відлік часу, передбаченогодля проведення електронної реєстрації,починається з моменту відкриттяелектронного файлу реєстратором. Уцей же період державний реєстраторповинен зробити опис документів як упаперовому вигляді, так і в електрон-ному, з яких саме електронний варіантавтоматично відправляється на адресузаявника. У разі виникнення будь-якихпроблем, що слугували підставою длязалишення документів заявника безрозгляду, програмою передбачено від-повідні вказівки та рекомендації, щонадсилаються заявнику для виправ-лення цих помилок перед повторнимнаправленням документів.

Виписка з Єдиного державногореєстру юридичних осіб та фізичнихосіб-підприємців надсилається заяв-нику у вигляді електронного документата на паперовому носії за вказаноюзаявником адресою рекомендованимлистом.

Система електронної реєстраціїпідприємців значно полегшує входжен-ня в бізнес та робить його прозорішим.Зокрема, за електронної реєстраціїзникнуть черги до тих же реєстраторівта зменшиться обсяг паперової рутини.А в зв'язку з тим, що відпадає потребапрямого контактування заявника звідповідальним за реєстрацію поса-довцем, - зникають і певні можливікорупційні чинники.

Державний реєстраторвідділу державної реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

реєстраційної службиПолтавського міського

управління юстиціїН.В. Петренко

Обмеження після припинення діяльності,

пов'язаної з виконанням функцій

держави, місцевого самоврядування

Основними нормативними актами, що регулюють питання корупції є ЗаконУкраїни "Про запобігання корупції", який визначає основні засади запобіганнякорупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодуваннязавданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди,поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чиінтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розділом IV "Запобігання корупційним та пов'язаним з корупцієюправопорушенням" Закону України "Про запобігання корупції" встановленонизку обмежень для суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Так ст.26 Закону встановлено обмеження після припинення діяльності,пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.

Такі обмеження поширюються на чітко визначене законом коло осіб:1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевогосамоврядування;2) особи, які для цілей антикорупційного законодавства прирівнюються до осіб,уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанняморганізаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, абоспеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особахприватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно дозакону.

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевогосамоврядування, зазначеним вище, які звільнилися або іншим чином припинилидіяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевогосамоврядування, забороняється:1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудовідоговори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльностіз юридичними особами приватного права або фізичними особами -підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягомроку до дня припинення виконання функцій держави або місцевогосамоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовкичи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб абофізичних осіб - підприємців;2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересахінформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень,крім випадків, встановлених законом;3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтересибудь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в якихіншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких)вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

Порушення вищезазначеного обмеження щодо укладення трудового договору(контракту) є підставою для припинення відповідного договору.

Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимогщодо зазначених обмежень, можуть бути визнані недійсними.У разі виявлення порушень, щодо встановленого обмеження, Національнеагентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту),визнання правочину недійсним.

Державний реєстратор юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців

реєстраційної служби

Полтавського міського управління юстиції

Т.І. Кукура

8 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Відповідно до п.10.ч.1 ст. 1 ЗаконуУкраїни "Про запобігання корупції" від14.10.2014 р. (далі - Закон) приватнийінтерес - будь-який майновий чи немай-новий інтерес особи, у тому числізумовлений особистими, сімейними,дружніми чи іншими позаслужбовимистосунками з фізичними чи юри-дичними особами, у тому числі ті, щовиникають у зв'язку з членством абодіяльністю в громадських, політичних,релігійних чи інших організаціях.

Окрім цього, п.п. 7,11 ч.1 ст. 1 Законунаведені терміни відповідно: потенційний конфлікт інтересів -наявність у особи приватного інтересу усфері, в якій вона виконує свої службовічи представницькі повноваження, щоможе вплинути на об'єктивність чинеупередженість прийняття нею рі-шень, або на вчинення чи невчиненнядій під час виконання зазначенихповноважень;- реальний конфлікт інтересів -суперечність між приватним інтересомособи та її службовими чи пред-ставницькими повноваженнями, щовпливає на об'єктивність або неу-передженість прийняття рішень, або навчинення чи невчинення дій під часвиконання зазначених повноважень.

Розділом V Закону України "Прозапобігання корупції" передбаченозапобігання та врегулювання конфліктуінтересів. Особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону,зобов'язані:1) вживати заходів щодо недопущеннявиникнення реального, потенційногоконфлікту інтересів;2) повідомляти не пізніше наступногоробочого дня з моменту, коли особадізналася чи повинна була дізнатисяпро наявність у неї реального чи потен-ційного конфлікту інтересів безпо-середнього керівника, а у випадку пере-бування особи на посаді, яка не перед-бачає наявності у неї безпосередньогокерівника, або в колегіальному органі -Національне агентство чи інший виз-начений законом орган або коле-гіальний орган, під час виконання пов-новажень у якому виник конфліктінтересів, відповідно;3) не вчиняти дій та не приймати рішеньв умовах реального конфлікту інтересів;4) вжити заходів щодо врегулюванняреального чи потенційного конфліктуінтересів.

Особи, уповноважені на виконанняфункцій держави або місцевого само-врядування, не можуть прямо чиопосередковано спонукати у будь-якийспосіб підлеглих до прийняття рішень,вчинення дій або бездіяльності всу-переч закону на користь своїх при-ватних інтересів або приватних інте-ресів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або

керівник органу, до повноважень якогоналежить звільнення/ініціювання звіль-нення з посади протягом двох робочихднів після отримання повідомлення пронаявність у підлеглої йому особиреального чи потенційного конфліктуінтересів приймає рішення щодо врегу-лювання конфлікту інтересів, про щоповідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадкуодержання від особи повідомлення пронаявність у неї реального, потенційногоконфлікту інтересів упродовж семиробочих днів роз'яснює такій особіпорядок її дій щодо врегулюванняконфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівникоргану, до повноважень якого належитьзвільнення/ініціювання звільнення зпосади, якому стало відомо про кон-флікт інтересів підлеглої йому особи,зобов'язаний вжити передбачені цимЗаконом заходи для запобігання таврегулювання конфлікту інтересів такоїособи.

У разі існування в особи сумнівівщодо наявності в неї конфліктуінтересів вона зобов'язана звернутися зароз'ясненнями до територіального орга-ну Національного агентства. У разіякщо особа не отримала підтвердженняпро відсутність конфлікту інтересів,вона діє відповідно до вимог, перед-бачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердженняпро відсутність конфлікту інтересів,вона звільняється від відповідальності,якщо у діях, щодо яких вона зверталасяза роз'ясненням пізніше було виявленоконфлікт інтересів.

Закони та інші нормативно-правовіакти, що визначають повноваженнядержавних органів, органів владиАвтономної Республіки Крим, органівмісцевого самоврядування, порядокнадання окремих видів державнихпослуг та провадження інших видівдіяльності, пов'язаних із виконаннямфункцій держави, місцевого само-врядування, мають передбачати поря-док та шляхи врегулювання конфліктуінтересів службових осіб, діяльністьяких вони регулюють.

Відповідно до норм ст. 29 Закону,передбачено заходи зовнішнього тасамостійного врегулювання конфліктуінтересів.

Зовнішнє врегулювання конфліктуінтересів здійснюється шляхом:1) усунення особи від виконаннязавдання, вчинення дій, прийняттярішення чи участі в його прийнятті вумовах реального чи потенційногоконфлікту інтересів (здійснюється зарішенням керівника відповідного ор-гану, підприємства, установи, органі-зації, у випадках, якщо конфлікт інте-ресів не має постійного характеру та заумови можливості залучення до прий-

няття такого рішення або вчиненнявідповідних дій інших працівниківвідповідного органу, підприємства,установи, організації);2) застосування зовнішнього контролюза виконанням особою відповідногозавдання, вчиненням нею певних дій чиприйняття рішень;3) обмеження доступу особи до певноїінформації ( здійснюється за рішеннямкерівника органу або відповідногоструктурного підрозділу, в якомупрацює особа, у випадку, якщо конфліктінтересів пов'язаний з таким доступомта має постійний характер, а також заможливості продовження належноговиконання особою повноважень напосаді за умови такого обмеження іможливості доручення роботи з відпо-відною інформацією іншому праців-нику органу, підприємства, установи,організації.);4) перегляду обсягу службових пов-новажень особи (здійснюється за рі-шенням керівника органу, підприємст-ва, установи, організації або відпо-відного структурного підрозділу, вякому працює особа, у разі, якщоконфлікт інтересів у її діяльності маєпостійний характер, пов'язаний зконкретним повноваженням особи, атакож за можливості продовженняналежного виконання нею службовихзавдань у разі такого перегляду іможливості наділення відповіднимиповноваженнями іншого працівника);5) переведення особи на іншу посаду;6) звільнення особи.Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частинипершої статті 3 цього Закону, у якихнаявний реальний чи потенційнийконфлікт інтересів, можуть самостійновжити заходів щодо його врегулюванняшляхом позбавлення відповідногоприватного інтересу з наданнямпідтверджуючих це документівбезпосередньому керівнику абокерівнику органу, до повноважень якогоналежить звільнення/ініціюваннязвільнення з посади.Позбавлення приватного інтересу маєвиключати будь-яку можливість йогоприховування.Службові повноваження здійснюютьсяособою, уповноваженою на виконанняфункцій держави або місцевогосамоврядування, прирівняною до неїособи під зовнішнім контролем у разі,якщо усунення особи від виконаннязавдання, вчинення дій, прийняттярішення чи участі в його прийнятті вумовах реального чи потенційногоконфлікту інтересів, обмеження їїдоступу до інформації чи перегляд їїповноважень є неможливим та відсутніпідстави для її переведення на іншупосаду або звільнення.

Зовнішній контроль здійснюється втаких формах:

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

9№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

1) перевірка працівником, визначенимкерівником органу, підприємства, уста-нови, організації, стану та результатіввиконання особою завдання, вчиненнянею дій, змісту рішень чи проектіврішень, що приймаються або розроб-ляються особою або відповідним ко-легіальним органом з питань, пов'я-заних із предметом конфлікту інтересів;2) виконання особою завдання, вчи-нення нею дій, розгляд справ, підго-товка та прийняття нею рішень уприсутності визначеного керівникоморгану працівника;3) участь уповноваженої особи Націо-нального агентства в роботі колегі-ального органу в статусі спостерігачабез права голосу.

У рішенні про здійснення зовнішньо-го контролю визначаються формаконтролю, уповноважений на про-ведення контролю працівник, а такожобов'язки особи у зв'язку із засто-суванням зовнішнього контролю завиконанням нею відповідного завдання,вчиненням нею дій чи прийняттярішень.

Переведення особи, уповноваженоїна виконання функцій держави абомісцевого самоврядування, прирівняноїдо неї особи на іншу посаду у зв'язку знаявністю реального чи потенційногоконфлікту інтересів здійснюється зарішенням керівника органу, підпри-ємства, установи, організації у разі,якщо конфлікт інтересів у її діяльностімає постійний характер і не може бутиврегульований шляхом усунення такоїособи від виконання завдання, вчи-нення дій, прийняття рішення чи участів його прийнятті, обмеження її доступудо інформації, перегляду її повно-важень та функцій, позбавлення при-ватного інтересу та за наявності вакант-ної посади, яка за своїми харак-теристиками відповідає особистим тапрофесійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду можездійснюватися лише за згодою особи,уповноваженої на виконання функційдержави або місцевого самоврядуван-ня, прирівняної до неї особи.

Звільнення особи, уповноваженої навиконання функцій держави абомісцевого самоврядування, прирівняноїдо неї особи з займаної посади у зв'язкуз наявністю конфлікту інтересів здійс-нюється у разі, якщо реальний чипотенційний конфлікт інтересів у їїдіяльності має постійний характер і неможе бути врегульований в іншийспосіб, в тому числі через відсутність їїзгоди на переведення або на поз-бавлення приватного інтересу.

Провідний спеціаліст Центрального відділу ДРАЦС РС

Полтавського МУЮО.О. Антоненко

Щодо деяких питань, пов'язаних з державною реєстрацією

припинення іпотеки та заборонивідчуження нерухомого майна,

що знаходиться на тимчасово окупованійтериторії та території проведення

антитеррористичної операціїДо Державної реєстраційної служби надходять звернення фізичних та

юридичних осіб щодо порядку проведення державної реєстрації припиненняіпотеки нерухомого майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території татериторії проведення антитерористичної операції, одночасно з державноюреєстрацією припинення заборони відчуження цього майна, яка була накладена узв'язку з виникненням відносин іпотеки.

Пунктами 71 та 78 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їхобтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня2013 року № 868, передбачено, що державна реєстрація припинення обтяженнянерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям нимзаборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.Державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно урезультаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знятозаборону.

В даний час, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на територіїДонецької та Луганської областей та тимчасовою окупацією території АвтономноїРеспубліки Крим, склалася ситуація, коли окремі нотаріуси, що посвідчувалидоговори іпотеки, не мають об'єктивної можливості проведення державноїреєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою, та, відповідно,припинення заборони відчуження цього майна в Державному реєстрі речовихправ на нерухоме майно.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р визначено населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасовоне здійснюють або здійснюють свої повноваження не в повному обсязі, у зв'язку зчим Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в цих населених пунктахне функціонує.

З приводу цього зазначаємо, що статтею 74 Закону України "Про нотаріат"передбачено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чиорганізації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припиненняіпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірваннядоговору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування проусунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майнадитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі,садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до вимог абзацу другого підпункту 5.1. глави 15 розділу ІІ Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказомМіністерства юстиції від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого вМіністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за № 282/20595, якщо нотаріус, якийнаклав заборону позбавлений можливості зняти її (у разі смерті, заміщеннянотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припиненнянотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архівуабо з будь-яких інших причин), заборона може бути знята іншим нотаріусом. Прицьому таким нотаріусом направляється за місцем зберігання справи, що міститьвідомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відомості про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а також про зняттясудовими або слідчими органами та органами державної виконавчої службинакладеного ними арешту на об'єкти нерухомого майна підлягають обов'язковійреєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку,установленому законодавством у сфері державної реєстрації речових прав нанерухоме майно (підпункт 6.2. пункту 6 глави 15 цього Порядку).

Враховуючи наведене, для вирішення питання про зняття заборони відчуженнянерухомого майна та внесення відповідних відомостей до Державного реєструречових прав на нерухоме майно заінтересованій особі необхідно звернутися добудь-якої державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса України, втому числі до нотаріусів інших районів і міст Донецької і Луганської областей, дереєстри працюють- без обмежень.

Начальник

реєстраційної служби

Полтавського МУЮ

М.В. Казак

10 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Законом України "Про запобіганнякорупції" (далі - Закон) передбаченостворення Національного агентства зпитань запобігання корупції.Національне агентство є центральниморганом виконавчої влади зіспеціальним статусом, який забезпечуєформування та реалізує державнуантикорупційну політику. Національнеагентство, у межах, визначених цим таіншими законами, є відповідальнимперед Верховною Радою України іпідконтрольним їй та підзвітнийКабінету Міністрів України. Рішенням Кабінету Міністрів Україниза поданням Національного агентстваможуть створюватися територіальніоргани Національного агентства,територія діяльності яких може незбігатися з адміністративно-територіальним поділом.Національне агентство є колегіальниморганом, до складу якого входить п'ятьчленів. Членом Національногоагентства може бути громадянинУкраїни, не молодший тридцяти п'ятироків, який має вищу освіту, володієдержавною мовою та здатний за своїмиділовими та моральними якостями,освітнім і професійним рівнем, станомздоров'я виконувати відповідніслужбові обов'язки. ЧлениНаціонального агентствапризначаються на посаду КабінетомМіністрів України строком на чотирироки за результатами конкурсу. Одна іта сама особа не може обіймати цюпосаду понад два строки підряд.Прем'єр-міністр України вносить дляпризначення Кабінетом МіністрівУкраїни на посади членівНаціонального агентства кандидатів,відібраних конкурсною комісією, складякої затверджує Кабінет МіністрівУкраїни та яка здійснює організацію тапроведення конкурсу. Не може бути призначена на посадучлена Національного агентства особа,яка:1) за рішенням суду визнана не-дієздатною або дієздатність якої об-межена;2) має судимість за вчинення злочину,якщо така судимість не погашена або незнята в установленому законом порядку(крім реабілітованої особи);3) притягалася на підставі обви-нувального вироку, який набрав закон-ної сили, до кримінальної відпо-відальності за вчинення корупційногоправопорушення або правопорушення,пов'язаного з корупцією;4) яка не є громадянином України абонабула громадянство чи підданствоіншої держави;5) не пройшла спеціальну перевірку абоне надала згоди на її проведення;6) не подала відповідно до цього Закону

декларацію особи, уповноваженої навиконання функцій держави абомісцевого самоврядування за минулийрік;7) впродовж одного року до поданнязаяви на участь у конкурсі на заміщенняцієї посади, незалежно від тривалості,входила до складу керівних органівполітичної партії.

Відповідно до ст. 8 Закону основноюформою роботи Національного агентст-ва є засідання, що проводяться не рідшеодного разу на тиждень. Порядок ден-ний засідань затверджується Націо-нальним агентством.

Рішення Національного агентстваприймаються більшістю голосів відйого загального складу.

Регламент Національного агентства,а також розподіл функціональнихобов'язків між заступником Голови тачленами Національного агентства завідповідними напрямами щодо ви-конання покладених на нього функційзатверджуються рішенням Національ-ного агентства.

Організаційне, інформаційно-довід-кове та інше забезпечення діяльностіНаціонального агентства здійснює йогоапарат.

Положення про апарат Національногоагентства і його структура, а такожположення про самостійні структурніпідрозділи апарату затверджуютьсяНаціональним агентством. Граничначисельність працівників апарату На-ціонального агентства затверджуєтьсяКабінетом Міністрів України за по-данням Голови Національного агентст-ва.

Керівник апарату та його заступникипризначаються та звільняються Націо-нальним агентством.

Рішенням Кабінету Міністрів Україниза поданням Національного агентстваможуть створюватися територіальні ор-гани Національного агентства, те-риторія діяльності яких може не збі-гатися з адміністративно-територіаль-ним поділом. Керівники територіальнихорганів Національного агентства (у разіїх створення) призначаються тазвільняються рішенням Національногоагентства.

Працівники апарату Національногоагентства та його територіальнихорганів (у разі їх створення) регулярно,але не рідше одного разу на два роки,проходять обов'язкове підвищення ква-ліфікації.

Повноваження Національногоагентства закріплені статтею 11 Закону.До них, зокрема, належать:- здійснення в порядку, визначеномуцим Законом, контролю та перевіркидекларацій осіб, уповноважених навиконання функцій держави або міс-цевого самоврядування, зберігання та

оприлюднення таких декларацій, про-ведення моніторингу способу життяосіб, уповноважених на виконанняфункцій держави або місцевого само-врядування;- розробка типової антикорупційноїпрограми юридичної особи;- надання роз'яснень, методичної таконсультаційної допомоги з питаньзастосування актів законодавства зпитань етичної поведінки, запобіганнята врегулювання конфлікту інтересів удіяльності осіб, уповноважених на ви-конання функцій держави або місцевогосамоврядування, та прирівняних до нихосіб.

Припис Національного агентства єобов'язковим для виконання. Прорезультати виконання припису На-ціонального агентства посадова особа,якій його адресовано, інформуєНаціональне агентство упродовждесяти робочих днів з дня одержанняприпису.

Юридичні особи зобов'язані надаватизапитувані Національним агентствомдокументи чи інформацію упродовждесяти робочих днів з дня одержаннязапиту.

Нормативно-правові акти Національ-ного агентства підлягають державнійреєстрації Міністерством юстиції Ук-раїни та включаються до Єдиногодержавного реєстру нормативно-пра-вових актів.

Контроль за витрачанням Національ-ним агентством коштів здійснюєтьсяРахунковою палатою шляхом про-ведення аудиту один раз на два роки.

Громадський контроль за діяльністюНаціонального агентства забезпечу-ється через Громадську раду при На-ціональному агентстві, яка утворюєтьсята формується Кабінетом МіністрівУкраїни з 15 осіб на підставі результатівконкурсу. Порядок організації тапроведення конкурсу з формуванняГромадської ради при Національномуагентстві визначається КабінетомМіністрів України. Громадська рада приНаціональному агентстві заслуховуєінформацію про діяльність, виконанняпланів і завдань Національного агентст-ва, затверджує щорічні звіти продіяльність Національного агентства,надає висновки за результатами екс-пертизи проектів актів Націо-нальногоагентства, делегує для участі в за-сіданнях Національного агентства свогопредставника з правом дорадчогоголосу.

Національне агентство готує щорічнізвіти про свою діяльність, які післязатвердження Громадською радою приНаціональному агентстві оприлюд-нюються на його офіційному веб-сайті.

Провідний спеціаліст Полтавського МУЮ

Н.М. Горпинченко

Національне агенство з питань запобігання корупції

11№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Нещодавно, 26 жовтня 2014 року,

набрав чинності Закон України "Про

запобігання корупції" (далі - Закон),

який почав діяти з 26 квітня 2015 року.

Прийняття цього закону скасовує дію

Закону України "Про засади запобі-

гання і протидії корупції". Новий Закон

дещо змінює, а місцями і встановлює

нові положення та принципи профі-

лактики проявам корупції в Україні.

Відповідно до ст. 3 суб'єктами, на

яких поширюються дія цього Закону, є:

1) особи, уповноважені на виконання

функцій держави або місцевого

самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної

Ради України, його Перший заступник

та заступник, Прем'єр-міністр України,

Перший віце-прем'єр-міністр України,

віце-прем'єр-міністри України, мініст-

ри, інші керівники центральних органів

виконавчої влади, які не входять до

складу Кабінету Міністрів України, та

їх заступники, Голова Служби безпеки

України, Генеральний прокурор Украї-

ни, Голова Національного банку Украї-

ни, Голова Рахункової палати, Уповно-

важений Верховної Ради України з прав

людини, Голова Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, Голова

Ради міністрів Автономної Республіки

Крим;

б) народні депутати України, депутати

Верховної Ради Автономної Республіки

Крим, депутати місцевих рад, сільські,

селищні, міські голови;

в) державні службовці, посадові особи

місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних

Сил України, Державної служби спеці-

ального зв'язку та захисту інформації

України та інших утворених відповідно

до законів військових формувань, крім

військовослужбовців строкової війсь-

кової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України,

інші професійні судді, члени, дисцип-

лінарні інспектори Вищої кваліфі-

каційної комісії суддів України, служ-

бові особи секретаріату цієї Комісії,

Голова, заступник Голови, секретарі

секцій Вищої ради юстиції, а також інші

члени Вищої ради юстиції, народні

засідателі і присяжні (під час виконання

ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького

складу органів внутрішніх справ, дер-

жавної кримінально-виконавчої служ-

би, податкової міліції, особи началь-

ницького складу органів та підрозділів

цивільного захисту;

е) посадові та службові особи органів

прокуратури, Служби безпеки України,

дипломатичної служби, державної лісо-

вої охорони, державної охорони при-

родно-заповідного фонду, центрального

органу виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізацію державної

податкової політики та державної

політики у сфері державної митної

справи;

є) члени Національного агентства з

питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) посадові та службові особи інших

державних органів, органів влади

Автономної Республіки Крим;

2) особи, які для цілей цього Закону

прирівнюються до осіб, уповноважених

на виконання функцій держави або

місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб

публічного права, які не зазначені у

пункті 1 частини першої цієї статті;

б) особи, які не є державними служ-

бовцями, посадовими особами місце-

вого самоврядування, але надають

публічні послуги (аудитори, нотаріуси,

оцінювачі, а також експерти, арбітражні

керуючі, незалежні посередники, члени

трудового арбітражу, третейські судді

під час виконання ними цих функцій,

інші особи, визначені законом);

3) особи, які постійно або тимчасово

обіймають посади, пов'язані з вико-

нанням організаційно-розпорядчих чи

а д м і н і с т р ат и в н о - го с п од а р с ь к и х

обов'язків, або спеціально уповно-

важені на виконання таких обов'язків у

юридичних особах приватного права

незалежно від організаційно-правової

форми, а також інші особи, які не є

службовими особами та які виконують

роботу або надають послуги відповідно

до договору з підприємством, уста-

новою, організацією, - у випадках,

передбачених цим Законом.

Закон встановив обмеження щодо

використання службових повноважень

чи свого становища (ст. 22), щодо

одержання подарунків (ст. 23), щодо

сумісництва та суміщення з іншими ви-

дами діяльності (ст. 25), щодо спільної

роботи близьких осіб (ст. 27).

Суб'єктам, які підпадають під дію

Закону, забороняється використовувати

свої службові повноваження або своє

становище та пов'язані з цим мож-

ливості з метою одержання неправо-

мірної вигоди для себе чи інших осіб, у

тому числі використовувати будь-яке

державне чи комунальне майно або

кошти в приватних інтересах.

Особи, уповноважені на виконання

функцій держави або місцевого само-

врядування, прирівняні до них особи у

разі надходження пропозиції щодо

неправомірної вигоди або подарунка,

незважаючи на приватні інтереси,

зобов'язані невідкладно вжити таких

заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу,

яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у

тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропо-

зицію безпосереднього керівника (за

наявності) або керівника відповідного

органу, підприємства, установи, орга-

нізації, спеціально уповноважених су-

б'єктів у сфері протидії корупції.

За вчинення корупційних або по-

в'язаних з корупцією правопорушень

суб'єкти притягаються до кримінальної,

адміністративної, цивільно-правової та

дисциплінарної відповідальності у

встановленому законом порядку.

Провідний спеціаліст

Полтавськог МУЮ

І.І. Пільщикова

Суб’єкти, на яких поширюєтьсядія закону України “Про запобігання корупції”

12 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Накладання та зняття заборони щодовідчуження нерухомого майна (майновихправ на нерухоме майно) і транспортних

засобів, що підлягають державній реєстрації

Нотаріус накладає заборону щодовідчуження житлового будинку, квартири,дачі, садового будинку, гаража, земельноїділянки, іншого нерухомого майна, майно-вих прав на нерухоме майно і транспорт-них засобів, що підлягають державнійреєстрації, за місцезнаходженням (місцемреєстрації) цього майна або за місце-знаходженням (місцем реєстрації) однієї ізсторін правочину, в зв'язку з якимнакладається заборона.

Накладання заборони при одержанніповідомлення про смерть особи, що зажиття склала спільний заповіт подружжя,провадиться нотаріусом за місцемвідкриття спадщини.

Заборона відчуження майна накла-дається:- за повідомленням установи банку,підприємства чи організації про видачугромадянину позики (кредиту) на будів-ництво, капітальний ремонт чи купівлюжитлового будинку (квартири);- при посвідченні договору застави(іпотеки) житлового будинку, квартири,дачі, садового будинку, гаража, земельноїділянки, іншого нерухомого майна, майно-вих прав на нерухоме майно, а такожтранспортного засобу, що підлягає держав-ній реєстрації, або при посвідченні дого-вору про внесення змін щодо предметазастави (іпотеки), якщо це передбаченодоговором;- за зверненням органу опіки та піклуванняз метою захисту особистих і майновихправ та інтересів дитини, яка має правовласності або проживає у жилому будинку,квартирі, іншому приміщенні, навідчуження якого накладається заборона;- при посвідченні договору довічногоутримання (догляду);- за повідомленням іпотекодержателя;- при видачі свідоцтва про право наспадщину на нерухоме майно спадкоєм-цям фізичної особи, оголошеної померлою(строком на п'ять років);- при одержанні повідомлення про смертьодного з подружжя, які за життя склалиспільний заповіт подружжя;- при посвідченні спадкового договору;та у всіх інших випадках, передбаченихзаконом.

Накладання заборони щодо відчуженнянерухомого майна проводиться шляхомвчинення посвідчувального напису наповідомленні банку, підприємства чиорганізації про видачу позики (кредиту) набудівництво, капітальний ремонт чи купів-лю житлового будинку, квартири. Одинпримірник повідомлення з написом нота-ріуса про накладення заборони щодовідчуження майна видається представникувідповідного банку, підприємства чи орга-нізації, що видав (ло, ла) позику (кредит),а другий залишається у справах нотаріуса.

Накладання заборони щодо відчуженняза спадковим договором, договором до-вічного утримання (догляду), застави(іпотеки), а також при видачі свідоцтва проправо на спадщину на нерухоме майноспадкоємцям фізичної особи, оголошеноїпомерлою, проводиться шляхом вчиненняпосвідчувального напису на всіх примір-никах договору або свідоцтва про право наспадщину.

Накладання заборони щодо відчуженнямайна при одержанні повідомлення просмерть особи, яка за життя склала спіль-ний заповіт подружжя, вчинюється нота-ріусом, яким заведено спадкову справу, напримірнику поданого нотаріусу заповіту,про що надсилається повідомленнянотаріусу, який посвідчив заповіт.

Накладання заборони щодо відчуженнямайна за зверненням органу опіки тапіклування з метою захисту особистих імайнових прав та інтересів дитини, якамає право власності або проживає ужилому будинку, квартирі, іншому при-міщенні, вчинюється нотаріусом на копіїрішення зазначеного компетентногооргану.

Накладання заборони щодо відчуженнямайна реєструється нотаріусами в реєстрідля реєстрації нотаріальних дій та реєстрідля реєстрації заборон відчуженнянерухомого та рухомого майна, арештів,накладених на майно судами, слідчимиорганами, і реєстрації зняття такихзаборон та арештів. Про накладенізаборони щодо відчуження робиться записв Алфавітній книзі обліку реєстраціїзаборон відчуження нерухомого тарухомого майна, а також арештів, накла-

Державна податковаінспекція у м. Полтаві

нагадує, що на 28 серпня2015 року припадає

граничний строк сплатиземельного податку,

транспортного податкута податку на нерухоме

майно, відмінне від земельної ділянки

Громадянам, які відповіднодо норм Податкового кодексумають сплачувати зазначеніподатки, до 1 липня поточногороку було надіслано чи врученоподаткові повідомлення -рішення, в яких зазначено сумута реквізити для сплатиподатку.

У разі, якщо громадянам з тієїчи іншої причини не врученотакі повідомлення, проханнясамостійно звернутися до по-даткової інспекції за адресою м.Полтава вул. Фрунзе, 155, каб.307, 313 та отримати документна сплату податку.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

Повідомленняпро прийняття працівника

на роботу подається до органу ДФСза місцем обліку

Державна податкова інспек-ція у м. Полтаві нагадує, щоПовідомлення про прийняттяпрацівника на роботу за фор-мою згідно з додатком доПостанови Кабінету МіністрівУкраїни від 17.06.2015 р. №413подається власником підпри-ємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним орга-ном (особою) чи фізичною осо-бою до територіальних органівДФС за місцем обліку їх якплатника єдиного внеску назагальнообов'язкове державнесоціальне страхування до по-чатку роботи працівника заукладеним трудовим договоромодним із таких способів:- засобами електронного зв'язкуз використанням електронногоцифрового підпису відпові-дальних осіб відповідно до ви-мог законодавства у сферіелектронного документообігута електронного підпису;- на паперових носіях разом зкопією в електронній формі;- на паперових носіях, якщо

13№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

дених на таке майно судами, слідчимиорганами, і реєстрації зняття таких забо-рон та арештів.

Накладені заборони щодо відчуженняжитлового будинку, квартири, дачі, садо-вого будинку, гаража, земельної ділянки,іншого нерухомого майна та майновихправ на нерухомість підлягають обов'я-зковій реєстрації в Державному реєстріречових прав на нерухоме майно.

Нотаріус, який накладав заборону, знімаєзаборону відчуження майна при одержанніповідомлення:- кредитора про погашення позики;- про припинення (розірвання, визнаннянедійсним) договору застави (іпотеки);- про припинення договору іпотеки узв'язку з набуттям іпотекодержателемправа власності на предмет іпотеки врахунок виконання основного зобов'я-зання, після припинення -договору іпотекиу зв'язку з відчуженням іпотекодержателемпредмета іпотеки;- про припинення, розірвання, визнаннянедійсним договору ренти, довічногоутримання (догляду), спадкового догово-ру;- органів опіки та піклування про усуненняобставин, що обумовили накладеннязаборони відчуження майна дитини;- про скасування рішення суду прооголошення фізичної особи померлою абозакінчення п'ятирічного строку з часувидачі свідоцтва про право на спадщинуна майно особи, оголошеної померлою;- про смерть другого з подружжя, щосклали спільний заповіт;- про скасування рішення суду пропозбавлення батьків дитини батьківськихправ або відібрання дитини без позбав-лення батьківських прав;- про смерть відчужувача за спадковимдоговором або про смерть другого зподружжя, що уклали спадковий договір;- про відчуження майна, переданого підвиплату ренти;- за рішенням суду;та в інших випадках, передбаченихзаконом.

Якщо нотаріус, який наклав заборону,позбавлений можливості зняти її (у разісмерті, заміщення нотаріуса, у разі немож-ливості виконання ним своїх обов'язків,припинення нотаріусом діяльності, пере-дачі документів до державного нотаріаль-ного архіву або з будь-яких інших причин),заборона може бути знята іншим нотарі-усом. При цьому таким нотаріусомнаправляється за місцем зберігання спра-

ви, що містить відомості про накладаннязаборони, повідомлення про зняттязаборони.

У випадках, передбачених частиноюпершою статті 537 Цивільного кодексуУкраїни, нотаріус може зняти заборонувідчуження заставленого майна за заявоюборжника.

Як доказ зазначеного нотаріусуборжником подаються: копія зобов'язання,копія договору застави/іпотеки, квитанціяпро внесення в депозит нотаріусаналежних кредиторові грошових коштівабо цінних паперів, які свідчили б проповне і безумовне виконання зобов'язання,копія повідомлення нотаріуса кредиторовіпро внесення боргу в депозит, копія заявиборжника, переданої нотаріусом креди-торові відповідно до вимог цього Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусамиУкраїни щодо вчинення цим кредиторомнеобхідних дій із зняття заборонивідчуження тощо.

При знятті заборони на примірникуправочину, що залишається у справахнотаріуса, проставляється відмітка прозняття заборони, проставляються дата,підпис нотаріуса та його печатка.

Про зняття заборони нотаріус письмовоповідомляє кредитора.

Повідомлення судових або слідчихорганів та органів державної виконавчоїслужби про зняття арешту після опрацю-вання повертається нотаріусом ініціаторамзвернення. Копія такого повідомленнязалишається у справах нотаріуса.

Про зняття заборони, а також про зняттясудовими або слідчими органами таорганами державної виконавчої службинакладеного ними арешту на майнонотаріус робить відповідні відмітки вреєстрі для реєстрації заборон і арештів тав алфавітній книзі обліку заборон відчу-ження і арештів нерухомого майна.

Відомості про зняття заборони відчу-ження нерухомого майна, а також прозняття судовими або слідчими органами таорганами державної виконавчої службинакладеного ними арешту на об'єктинерухомого майна підлягають обов'язковійреєстрації в Державному реєстрі речовихправ на нерухоме майно в порядку,установленому законодавством у сферідержавної реєстрації речових прав нанерухоме майно.

Державний нотаріус

Третьої полтавської

державної нотаріальної контори

Т.А. Шендрик

трудові договори укладено небільше, ніж із п'ятьма особами.

Для подання Повідомленнязасобами електронного зв'язкуДФС України розроблено спеці-алізоване клієнтське програмнезабезпечення для формування таподання звітності до "Єдиноговікна подання електронної звіт-ності", яке розповсюджується набезоплатній основі, зокремарозміщено в розділі "Платникамподатків про електронну звіт-ність" офіційного веб-порталуДФС України за адресоюwww.sfs.gov.ua.

У даному програмномузабезпеченні платникам наданаможливість сформувати Пові-домлення про прийняття праців-ника на роботу, накласти елект-ронно-цифровий підпис та нап-равити його до Єдиного вікнаподаткової звітності.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

Правом на податкову знижкуможна скористатися до кінця

року

Шановні мешканці міста!Державна податкова інспекція ум. Полтаві інформує, що прийомподаткових декларацій від гро-мадян на отримання податковоїзнижки за підсумками 2014 рокуздійснюється до кінця 2015 року.Право на податкову знижку ма-ють громадяни, які в 2014 роціотримували дохід у виглядізаробітної плати та: сплачувализа навчання закладам освіти,сплачували проценти за іпо-течним житловим кредитом,страхували себе або членів своєїсім'ї, оплачували допоміжнірепродуктивні технології, вси-новлювали дітей або понесливитрати у зв'язку із переоблад-нанням транспортного засобу.

Якщо платник податку нескористується правом на нараху-вання податкової знижки занаслідками звітного податковогороку, то таке право на наступніподаткові роки не переноситься.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

14 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Полтавський бізнеснаправив на соціальні

виплати більше 1,5 мільярдів гривень

ЄСВ

З початку 2015 року плат-никами міста Полтави сплачено1 мільярд 530 мільйоныв гри-вень єдиного внеску на за-гальнообов'язкове державне со-ціальне страхування, у томучислі у серпні - 158 мільйонівгривень.

Завдяки своєчасній сплатієдиного внеску громадянамгарантується право на соціаль-ний захист. Зокрема, захищенісоціальні гарантії для кожногона випадок безробіття, не-щасних випадків чи про-фесійних захворювань, гіднепенсійне забезпечення та іншівиплати.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

Податок на відсотки подепозитах: до бюджету

сплачено понад 24 мільйони гривень

Державна податкова інспек-ція у м. Полтаві нагадує, щоЗаконом України від 28 грудня2014 року №71-VIII, якийнабрав чинності з 1 січня 2015року, внесено зміни до Подат-кового кодексу України в час-тині оподаткування пасивнихдоходів.

Відповідно до внесених змін,у 2015 році ставка податку дляпасивних доходів, у тому числінарахованих у вигляді відсот-ків, становить 20 відсотків.Нараховані проценти підля-гають оподаткуванню неза-лежно від суми, яка розміщенана депозиті. Станом на 26серпня 2015 року фінустано-вами міста Полтави до бюджетуперераховано 24,8 мільйонывгривень податку на відсотки подепозитах.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

Кожен має право на доступдо публічної інформації

З метою забезпечення про-зорості та відкритості своєї

Особливості реєстрації кооперативів

Державна реєстрація кооперативувідбувається у такому, законодавчо вста-новленому, порядку.

Відповідно ст. 7 Закону України "Прокооперацію" кооператив створюється йогозасновниками на добровільних засадах.Засновниками кооперативу можуть бутигромадяни України, іноземці та особи безгромадянства, а також юридичні особиУкраїни та іноземних держав, які берутьучасть у діяльності кооперативів черезсвоїх представників. Рішення про ство-рення кооперативу приймається йогоустановчими зборами. Рішення уста-новчих зборів оформляється протоколом,який підписують головуючий та секретарзборів. У протоколі зазначаються особи,які брали участь в установчих зборах: дляфізичної особи - прізвище, ім'я та побатькові, паспортні дані (для осіб безгромадянства, які постійно проживають вУкраїні, - дані документа, який йогозамінює); для юридичної особи - прізвище,ім'я та по батькові уповноваженогопредставника юридичної особи, дані продержавну реєстрацію, що підтверджу-ються випискою або витягом з Єдиногодержавного реєстру юридичних осіб тафізичних осіб - підприємців, документ, щопідтверджує його повноваження. Дані профізичну особу засвідчуються її особистимпідписом, а про юридичну особу - під-писом її уповноваженого представника.Чисельність членів кооперативу не можебути меншою ніж три особи. При ство-ренні кооперативу складається списокчленів та асоційованих членів коопе-ративу, який затверджується загальнимизборами.

Відповідно до ст. 9 Закону України"Про кооперацію" державна реєстраціякооперативу проводиться в порядку, перед-баченому законом.

Спеціальним законом, що регулюєпроцедуру державної реєстрації юри-дич-них осіб є Закон України "Про державнуреєстрацію юридичних осіб та фізичнихосіб - підприємців".

Згідно зі ст. 24 цього Закону дляпроведення державної реєстрації юри-дичної особи засновник (засновники) абоуповноважена ними особа повинні осо-бисто подати державному реєстратору(надіслати поштовим відправленням зописом вкладення або в разі поданняелектронних документів подати опис, щомістить відомості про надіслані елект-ронні документи, в електронній формі)такі документи:- заповнену реєстраційну картку на

проведення державної реєстрації юри-дичної особи;- примірник оригіналу (ксерокопію,нотаріально засвідчену копію) рішеннязасновників або уповноваженого нимиоргану про створення юридичної особи увипадках, передбачених законом;- два примірники установчих документів.Відповідно до ст. 8 Закону України "Прокооперацію" Статут кооперативу повиненмістити такі відомості: найменуваннякооперативу, його тип тамісцезнаходження; мета створення ко-оперативу і вичерпний перелік видів йогодіяльності; склад його засновників; умовиі порядок вступу до кооперативу та виходучи виключення з нього; права і обов'язкичленів та асоційованих членів коопе-ративу; порядок внесення змін до статутукооперативу; порядок встановлення роз-мірів і сплати внесків та паїв членамикооперативу та відповідальність за пору-шення зобов'язань щодо їх сплати; формиучасті членів кооперативу в його діяль-ності; порядок формування, склад і ком-петенція органів управління та органівконтролю кооперативу, а також порядокприйняття ними рішень, у тому числі зпитань, рішення з яких приймаєтьсяодноголосно чи кваліфікованою більшістюголосів членів кооперативу, які берутьучасть у загальних зборах; порядок фор-мування, використання та розпорядженнямайном кооперативу; порядок розподілуйого доходу та покриття збитків; порядокобліку і звітності у кооперативі; порядокреорганізації і ліквідації кооперативу тавирішення пов'язаних з цим майновихпитань; порядок скликання загальнихзборів; умови і порядок повернення паю.Статут може містити інші пов'язані зособливостями діяльності кооперативуположення, що не суперечать законо-давству.

Таким чином, для підготовки установчихдокументів кооперативу нам необхідні такідокументи та інформація:- визначення виду кооперативу;- дані про місцезнаходження коопера-тиву;- напрями діяльності кооперативу (длястатуту та реєстраційної картки);

Державний реєстратор

відділу державної

реєстрації юридичних осіб

та фізичних осіб підприємців

реєстраційної служби

Полтавського МУЮ

О.В. Бандур

15№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Частіш за все заявники запитують,чому законом визначено строк здійс-нення виконавчого провадження два абошість місяців, а виконавчий документперебуває в органі державної виконавчоїслужби більше вказаного терміну?

Це пов'язано з тим, що необхідно роз-межовувати строки перебування вико-навчого документа в органах державноївиконавчої служби та строки проведеннявиконавчих дій.

Умови і порядок виконання рішень судівта інших органів (посадових осіб), щовідповідно до закону підлягають при-мусовому виконанню у разі невиконання їху добровільному порядку, визначає ЗаконУкраїни "Про виконавче провадження".

Законодавець встановлює чіткі терміни,протягом яких державним виконавцемповинні бути проведені виконавчі дії,передбачені Законом для того чи іншоговиконавчого документа.

Закон України "Про виконавче про-вадження" встановлює, що державнийвиконавець по рішеннях суду немайновогохарактеру повинен провести виконавчі дії удвомісячний термін, а по інших виконавчихдокументах - протягом шести місяців з днявинесення постанови про відкриття вико-навчого провадження (стаття 25 Закону).

Слід звернути увагу на початок та кінецьобчислення строків здійснення виконавчихпроваджень.

Законодавець встановив, що строк здійс-нення виконавчого провадження не по-ширюється на час відкладення проваджен-ня виконавчих дій або зупинення ви-конавчого провадження та на період реа-лізації арештованого майна.

Підстави для відкладення та зупиненнявиконавчих дій чітко визначені Законом.

Так, за наявності обставин, що переш-коджають провадженню виконавчих дій абонесвоєчасного одержання сторонами до-кументів виконавчого провадження, внас-лідок чого вони були позбавлені мож-ливості використати надані їм цим Закономправа, державний виконавець можевідкласти виконавчі дії за заявою стягувачаабо за заявою боржника, або з власноїініціативи на строк до 10 днів (стаття 35Закону).

Законодавець визначає обставини, напідставі яких державний виконавець зобо-в'язаний зупинити виконавче провадження. Найбільш поширені серед них: прийняття

судом до розгляду скарги на дії органів(посадових осіб), уповноважених розгля-дати справи про адміністративні право-порушення; зупинення виконання відпо-відного рішення або виконавчого про-вадження посадовою особою, якій закономнадано таке право; зупинення судом реалі-зації арештованого майна; порушеннягосподарським судом провадження у справіпро банкрутство боржника, якщо від-повідно до закону на вимогу стягувачапоширюється дія мораторію, введеногогосподарським судом, крім випадківзнаходження виконавчого провадження настадії розподілу стягнутих з боржника

грошових сум (у тому числі одержаних відреалізації майна боржника); надання судом,який видав виконавчий документ, відстроч-ки виконання рішення (стаття 37 Закону).

Крім того, Закон надає державномувиконавцю право на зупинення вико-навчого провадження, це коли державнийвиконавець на власний розсуд може зупи-нити виконавче провадження. Найбільшпоширеними обставинами, коли державнийвиконавець може зупинити виконавчепровадження, є: звернення державноговиконавця до суду, який видав виконавчийдокумент, із заявою про роз'ясненнярішення, що підлягає виконанню, провідстрочку або розстрочку виконання, атакож про встановлення чи зміну способу іпорядку виконання; оголошення розшукуборжника, його майна або розшуку дитини;перебування боржника на лікуванні устаціонарному лікувальному закладі абопроходження строкової військової службиу складі Збройних Сил України, якщорішення неможливо виконати без йогоучасті (стаття 38 Закону).

При цьому, слід зазначити, що держав-ний виконавець при виникненні такихобставин виносить постанову прозупинення виконавчого провадження.

Таким чином, при вирішенні питанняпро те, чи здійснені державним виконавцемдії, передбачені Законом України "Провиконавче провадження", у встановленіЗаконом строки для виконання рішеньнемайнового та майнового характерухотілось звернути увагу на те, що впродовжстроку, на який виконавче провадженнязупинено, виконавчі дії не проводяться.

Тобто, термін, коли державним вико-навцем проводились виконавчі дії єстроками здійснення виконавчого про-вадження, а коли виконавче провадженнязупинено - виконавчий документ простоперебуває на виконанні в органі державноївиконавчої служби і цей термін не вклю-чається до строків здійснення виконавчогопровадження.

Після закінчення існування зазначенихвище обставин, що стали причиною длязупинення виконавчого провадження, дер-жавний виконавець повинен винести пос-танову про поновлення виконавчого про-вадження. З цього періоду перебіг строкуздійснення виконавчого провадженняпродовжується.

Також, хотілось звернути увагу наіснування заходів, які можуть забезпечитиналежне виконання рішення суду, донабрання ним законної сили, це - винесеннясудом ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається набудь-якій стадії розгляду справи, якщоневжиття заходів забезпечення може утруд-нити чи зробити неможливим виконаннярішення суду. Ухвали про забезпеченняпозову виносяться судом за заявою заінте-ресованої особи.

Ухвала про забезпечення позову вико-нується негайно в порядку, встановленомудля виконання судових рішень.

Також, хочеться звернути увагу, що законУкраїни "Про виконавче провадження"

Строки здійснення виконавчого провадження діяльності, реалізації правакожного на доступ допублічної інформації, на-дання інформації за запи-тами відповідно до ЗаконуУкраїни "Про доступ допублічної інформації" Дер-жавною податковою інспек-цією у м. Полтаві забез-печено розгляд документівщодо надання публічної ін-формації.

За січень-серпень 2015року до ДПІ у м. Полтаві нарозгляд надійшло 20 запитівна отримання публічноїінформації, з яких 13 - відюридичних осіб, 6 - від фі-зичних осіб та 1 - відоб'єднань громадян.

Запитувачі зверталися зпроханням надати інфор-мацію щодо: суми спла-чених податків, наданнякопій документів, діяльностіблагодійної організації, ре-єстрації РРО, місцезна-ходження підприємства,фактів порушення податко-вого законодавства, досяг-нення податкового компро-місу, рахунків для сплатиподатків.

За результатами розглядуфахівцями ДПІ задоволено17 запитів, 2 запити задо-волено частково, на 1 запитвідмовлено в наданніінформації.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

Полтавці перерахували на потреби армії

понад 65 мільйонівгривень військового збору

Як відомо, відповідно дозаконодавства з серпня 2014року в Україні було запро-ваджено військовий збір.Тобто, починаючи з 3 серпняз доходів фізичних осібутримується військовий збірза єдиною ставкою - 1,5%від об'єкта оподаткування. Станом на 26 серпня 2015

року на підтримку українсь-кої армії від платників м.Полтави вже надійшло 65,4мільйонів гривень військо-вого збору, у тому числі усерпні - 7,2 мільйони гри-вень.

Відділ комунікаційДержавної податковоїінспекції у м. Полтаві

16 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

визначає, що негайному виконаннютакож підлягають рішення простягнення аліментів; про стягненнязаробітної плати в межах платежів,вирахуваних за один місяць, а також простягнення усієї суми боргу по цихвиплатах, якщо рішенням передбаченоїї негайне стягнення; про поновлення нароботі чи на попередній посадінезаконно звільненого або переве-деного працівника; в інших випадках,якщо негайне виконання передбаченозаконом і про це зазначено у вико-навчому документі.

Разом з цим, Законом України "Провиконавче провадження", яким керу-ється державний виконавець привиконанні рішень, встановлено, щонегайне вико-нання полягає в тому, щобдержавний виконавець не пізнішенаступного дня після надходження донього вико-навчого документа виніспостанову про відкриття виконавчогопро-вадження, а подальші виконавчі діїбудуть проводитись у порядку, вста-новленому Законом.

Законом України "Про виконавчепровадження встановлено, що при ви-

несенні постанови про відкриття вико-навчого провадження державний вико-навець надає строк для самостійноговиконання вимог виконавчого доку-мента, який не може перевищуватисеми днів, а рішень про примусовевиселення - п'ятнадцяти днів, а потімвживає заходи, передбачені Законом,спрямовані на своєчасне, повне танеупереджене виконання рішення.

Слід зазначити, що виконавчі дії постягненню періодичних платежів, алі-ментів перебувають на виконанні ворганах державної виконавчої службипротягом часу, визначеного виконав-чим документом. Тобто, такі виконавчідокументи можуть перебувати навиконанні понад рік і більше і це не будепорушенням строків здійсненнявиконавчого провадження.

Наприклад, у виконавчому документівказано стягувати аліменти до досяг-нення дитиною повноліття, а рішенняпред'явлено до примусового виконання,коли дитині виповнився рік, то такийвиконавчий документ буде перебуватина виконанні в органі державної вико-навчої служби сімнадцять років.

З огляду на викладене, виконавчідокументи, видані на підставі рішеньсудів та інших органів (посадових осіб),можуть перебувати на виконанні ворганах державної виконавчої служ-бипо рішеннях немайнового характеру двамісяці, а по інших рішеннях - шістьмісяців, та до цього терміну додаєтьсячас, на який виконавче провадженнябуло зупинено, час, на який виконавчідії відкладалися, та час, протягом якогопроводилась реалізація арештованогомайна боржника.

У загальній сукупності виконавчийдокумент може перебувати в органахдержавної виконавчої служби рік ібільше, але виконавчі дії повинні бутипроведені протягом двох або шестимісяців, як встановлено Законом.

Виключенням є строки вчиненнявиконавчих дій по виконанню рішеньпро стягнення аліментів і періодичнихплатежів.

Головний державний виконавецьОктябрського ВДВС Полтавського МУЮ

Л.М. Проніна

Особливості звернення стягнення на майно боржникаЯк відомо, на сьогодні порядок вико-

нання рішень судів та інших органів(посадових осіб), що відповідно дозакону підлягають примусовому вико-нанню у разі невиконання їх у добро-вільному порядку визначені ЗакономУкраїни "Про виконавче провадження"від 21.04.1999 № 606-XIV, з відпо-відними змінами та доповненнями.

Статтею 52 Закону встановлено, щозвернення стягнення на майно борж-ника полягає в його арешті, вилученніта примусовій реалізації. Стягнення завиконавчими документами звертаєтьсяв першу чергу на кошти боржника угривні та іноземній валюті, іншіцінності. Готівкові кошти, виявлені уборжника, вилучаються. На кошти таінші цінності боржника, що знаходятьсяна рахунках, вкладах та на зберіганні убанках чи інших фінансових установах,накладається арешт. Слід зазначити, щоЗаконом України "Про виконавче про-вадження" та Законом України "Пробанки і банківську діяльність" перед-бачено, що накладений державнимвиконавцем арешт поширюється такожна кошти на рахунках, які будутьвідкриті після винесення постанови пронакладення арешту, а відкриття новихрахунків у банках чи інших фінансовихустановах боржником-юридичною осо-бою чи підприємцем є підставою длянаправлення державним виконавцемвідповідним правоохоронним органамматеріалів для притягнення винних осібдо кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника коштівта інших цінностей, достатніх для

задоволення вимог стягувача, стягненнязвертається також на належне боржникуінше майно, за винятком майна, на якезгідно із законом не може бутинакладено стягнення. Під поняттям"майно" боржника слід розуміти якокремі речі та їх сукупність, так і всімайнові права боржника, що на моментвчинення виконавчого провадження є унього.

Стягнення на майно боржниказвертається в розмірах і обсягах, необ-хідних для виконання за виконавчимдокументом з урахуванням витрат навиконання та стягнення виконавчогозбору. У випадках коли боржник володіємайном спільно з іншими особами,стягнення звертається на його частку,що визначається судом за поданнямдержавного виконавця (стаття 52Закону).

Арешт майна боржника застосо-вується для забезпечення реальноговиконання рішення. Арешт на майноборжника може накладатися державнимвиконавцем у межах суми стягнення завиконавчим провадженням (з ураху-ванням виконавчого бору, витрат, ін.)шляхом винесення постанови проарешт коштів та інших цінностейборжника, що знаходяться на рахунках івкладах чи на зберіганні у банках абоінших фінансових установах, винесен-ням постанови про арешт коштів, щоперебувають у касі боржника абонадходять до неї, винесення постановипро арешт майна боржника та оголо-шення заборони на його відчуження тапроведення опису майна боржника і

накладення на нього арешту. Опис майна боржника провадиться

державним виконавцем у тому числі замісцем проживання (знаходження)боржника. Про проведення опису майнаборжника і накладення на нього арештудержавний виконавець складає актопису та арешту майна боржника. Підчас проведення опису та арешту майнаборжника державний виконавець маєправо оголосити заборону розпоряджа-тися ним, а в разі потреби - обмежитиправа користування майном, здійснитиопечатування або вилучити його уборжника. Порушення заборони дер-жавного виконавця розпоряджатися абокористуватися майном, тягне за собоюкримінальну відповідальність зберігачамайна.

Визначення вартості майна боржникапроводиться державним виконавцем заринковими цінами, що діють на деньвизначення вартості майна. Для оцінкиза регульованими цінами, оцінки неру-хомого майна, транспортних засобів,повітряних, морських та річкових судендержавний виконавець залучає суб'єктаоціночної діяльності - суб'єкта госпо-дарювання, який провадить свою діяль-ність відповідно до Закону України"Про оцінку майна, майнових прав тапрофесійну оціночну діяльність вУкраїні". Державний виконавець пові-домляє про результати визначеннявартості чи оцінки майна сторонам, якімають право на її оскарження.

Реалізація арештованого майназдійснюється шляхом його продажу наприлюдних торгах, аукціонах або на

17№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

комісійних умовах. Майно пере-дається на реалізацію за ціноюта в порядку, визначенимистаттею 58 Закону. Не реалі-зоване на прилюдних торгах,аукціонах або на комісійнихумовах майно підлягає уцінцідержавним виконавцем (двічі)не більш як на 50 відсотківпочаткової вартості майна. Уразі якщо в місячний строк з дняпроведення повторної уцінкимайно не реалізовано наприлюдних торгах, аукціонахабо на комісійних умовах,державний виконавець пові-домляє про це стягувачу і про-понує йому вирішити питанняпро залишення за собою не-реалізованого майна, крім май-на, конфіскованого за рішеннямсуду. У разі якщо стягувач уп'ятнадцятиденний строк з дняотримання повідомлення дер-жавного виконавця письмово незаявив про своє бажання зали-шити за собою нереалізованемайно, арешт з майна знімаєтьсяі воно повертається боржникові,після чого стягнення звертаєтьсяна інше майно боржника (за йогонаявності).

У разі ж відсутності уборжника - фізичної особи дос-татніх коштів чи рухомого майнастягнення звертається набудинок, квартиру, інше при-міщення, земельну ділянку, що єнерухомим майном.

При цьому, в першу чергу,стягнення звертається на окремувід будинку земельну ділянку,інше приміщення, що належатьборжникові.

У останню чергу, звертаєтьсястягнення на жилий будинок чиквартиру.

Спеціальний порядок відчу-ження будинку, квартири, при-міщення або земельної ділянкипояснюється гуманністю дер-жави, котра передбачає відчу-жувати це майно лише в остан-ню чергу. При цьому зверненнястягнення на будинок, квартиручи земельну ділянку здійс-нюється лише в разі належностіцих об'єктів боржнику на правіприватної власності.

Державний виконавець

Київського ВДВС

Полтавського МУЮ

Т.Ю. Запорожець

Головним конституційним обов'язкомУкраїни на шляху розбудови правовоїдемократичної держави є утвердження ізабезпечення прав і свобод людини та їхгарантії, що визначають зміст і спря-мованість діяльності держави та захи-щаються судом. Основний Закон нашоїдержави в статті 43 закріплює, що коженмає право на працю, що включає мож-ливість заробляти собі на життя працею,яку він вільно обирає або на якувільнопогоджується.

Держава створює умови для повногоздійснення громадянами права на працю,гарантує рівні можливості у виборі про-фесії та роду трудової діяльності, реа-лізовує програми професійно-технічногонавчання, підготовки і перепідготовкикадрів відповідно до суспільних потреб.

Натомість, в повсякденному житті, приздійсненні громадянами свого права напрацю трапляються випадки незаконногозвільнення із займаної посади. Вирішенняпитання про поновлення незаконно звіль-неного працівника вирішується виключнов судовому порядку. Стаття 232 Кодексузаконів про працю України встановлює,що безпосередньо в районних, районниху місті, міських чи міськрайонних судахрозглядаються трудові спори за заявамипрацівників про поновлення на роботінезалежно від підстав припинення тру-дового договору.

Після того, як судом постановлено рі-шення про задоволення позову працівникаі це судове рішення набрало законної сили,настає стадія виконання рішення пропоновлення на роботі. Судові рішення,відповідно до ст. 124 Конституції України,є обов'язковими до виконання на всійтериторії України. На підставі рішення, щонабрало законної сили, судом видаєтьсявиконавчий лист, який є передумовоюздійснення виконавчого провадження.

Згідно ст.2 Закону України "Про вико-навче провадження" примусове виконаннярішень в Україні покладається на Дер-жавну виконавчу службу, яка входить досистеми органів Міністерства юстиціїУкраїни. Тобто, саме до конкретного від-ділу державної виконавчої служби маєзвернутись незаконно звільнений праців-ник задля того, щоб розпочати безпо-середній процес виконання судовогорішення.

Рішення про поновлення на роботінезаконно звільненого або переведеногопрацівника виконується негайно. Відпо-

відно до цього державний виконавецьзобов'язаний відкрити виконавче про-вадження не пізніше наступного дня післяодержання виконавчого листа. При відк-ритті виконавчого провадження органу, щоприйняв рішення про звільнення, держав-ним виконавцем надається строк длясамостійного виконання рішення суду,який не може перевищувати семи днів.

Виконання рішення вважаєтьсязавершеним з моменту фактичного допу-щення зазначеного працівника до вико-нання попередніх обов'язків на підставівідповідного акта органу, що прийнявнезаконне рішення про звільнення абопереведення працівника. Отже, для того,щоб рішення вважалось виконаним,необхідна наявність двох обставин: відпо-відного наказу органу,який прийняв неза-конне рішення про звільнення працівника,та фактичного допущення працівника довиконання попередніх обов'язків. Післянастання другої обов'язкової обставини -фактичного допущення працівника дороботи - складається акт про виконаннярішення і виконавче провадження підлягаєзакінченню.

У разі невиконання власником абоуповноваженим ним органом (посадовоюособою) рішення про поновлення нароботі незаконно звільненого або пере-веденого працівника державний вико-навець застосовує до них штрафні санкціїта інші заходи, передбачені Законом (ст.76Закону України "Про виконавче про-вадження"). У разі повторного невико-нання рішення державний виконавецьвиносить постанову про накладенняштрафу в подвійному розмірі.

При подальшому невиконанні поса-довою особою рішення суду державнийвиконавець направляє подання до право-охоронних органів про притягнення її докримінальної відповідальності за ст. 382Кримінального кодексу України.

Таким чином, чинне законодавствоУкраїни встановлює широкий спектргарантій поновлення прав громадянина усфері застосування праці. Це забезпечуєдотримання законності у взаємовідно-синах працівника та роботодавця у всіхсферах суспільного життя.

Старший державний виконавець

Октябрського ВДВС

Полтавського МУЮ

Л.С. Стасіва

Виконання рішення про поновлення на роботі

18 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Аліментні обов'язки батьків і дітейАліментні правовідносини (зобо-

в'язання) батьків та дітей щодоутримання - це правовідносини, в якиходна сторона зобов'язана надати другійстороні утримання на підставах і впорядку, що встановлені законом, адруга сторона вправі вимагативиконання такого обов'язку.Правовідносини батьків і дітей щодоутримання залежно від самоїзобов'язаної особи можна поділити надві основні групи, кожна з яких має своїпідгрупи. По-перше, це аліментні зобов'язаннябатьків щодо утримання дитини, дояких входять: - зобов'язання батьків щодоутримання дитини до досягнення неюповноліття ст.180 Сімейного кодексуУкраїни (далі по тексту - СК); - зобов'язання батьків щодоутримання повнолітніх дочки, сина, щопродовжують навчання й у зв'язку з цимпотребують матеріальної допомоги (ст.199 СК); - зобов'язання батьків щодоутримання непрацездатних повнолітніхдочки, сина, які потребуютьматеріальної допомоги (ст. 198 СК); - зобов'язання батьків братиучасть у додаткових витратах нанеповнолітню дитину, що викликаніособливими обставинами (ст. 185 СК). По-друге, це аліментні зобов'язанняповнолітніх дітей щодо утриманнябатьків, які складаються з- зобов'язання повнолітніх дітейщодо утримання непрацездатнихбатьків, що потребують матеріальноїдопомоги (ст. 202 СК); - зобов'язання повнолітніх дітейбрати участь у додаткових витратах набатьків, викликаних тяжкою хворобоючи інвалідністю, немічністю (ст.203,206СК).

У зв'язку з особливим станом дитинияк особи, що через свій вік потребуєпевної матеріальної підтримки тазахисту, окреме значення серед алі-ментних правовідносин батьків та дітеймають правовідносини, за якими батькизобов'язані утримувати дитину до їїповноліття. Закон передбачає двапорядки сплати батьками аліментів надитину: добровільний та примусовий.Сімейний кодекс визначає можливостізабезпечення інтересів дитини і надаєправо батькам самим визначатипитання, пов'язані з виконанням нимиаліментних зобов'язань шляхом укла-дання різних договорів. У цьомувипадку йдеться про договірне утри-мання дитини. Батьки, зокрема, можутьдомовлятися про розмір коштів, щовитрачаються на харчування, одяг,навчання, проведення дозвілля й іншіпобутові потреби дитини. Бажаючизабезпечити добровільне виконанняобов'язків на майбутнє, батьки можутьнадати своїй домовленості обо-

в'язкового юридичного значення, укла-вши про це договір (ч. 2 ст. 93, ст.189СК). Законодавство передбачає нетільки добровільний, а й примусовийпорядок сплати аліментів. Він має місцеу разі виникнення спору про наданнякоштів на утримання дитини. Спірщодо утримання дитини можевиникнути як при роздільному, так і приспільному проживанні батьків. Цепов'язане з тим, що, незважаючи наспільність побуту, між батькамиможливі суперечки стосовно обсягукоштів, необхідних для утриманнядитини. У такому випадку кожний зподружжя може звернутися до суду звимогою про стягнення аліментівпримусово.Сімейний кодекс передбачає дваспособи визначення розміру аліментів:1) у частці від заробітку (доходу)матері, батька дитини та 2) у твердійгрошовій сумі. Суд при визначеннічастини заробітку (доходів), стягуваноїяк аліменти, може варіювати залежновід співвідношення одержуваної суми зпрожитковим мінімумом. Аліменти,спрямовані на утримання дитини,повинні бути достатніми і, разом із тим,співрозмірними з урахуванням метиаліментного зобов'язання. Відповіднодо ст. 182 СК при визначенні розміруаліментів суд враховує: а) стан здоров'ята матеріальне становище дитини; б)стан здоров'я та матеріальне становищеплатника аліментів; в) наявність уплатника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка, дружини,батьків, дочки, сина; г) інші обставини,що мають істотне значення. У Сімейному кодексі збережена ідеявстановлення мінімального розміруаліментів. Так, у ч. 2 ст. 182 СКзакріплене правило, відповідно до якогорозмір аліментів на одну дитину ні прияких обставинах не може бути меншимза неоподатковуваний мінімум доходівгромадян. Максимального розміруаліментів СК не встановлює. Якщостягуються аліменти на двох і більшедітей, суд визначає єдину частку відзаробітку (доходу) матері, батька наїхнє утримання, що буде стягуватися додосягнення найстаршою дитиноюповноліття (ч. 2 ст. 183 СК). Якщо післядосягнення повноліття найстаршоюдитиною ніхто з батьків не звернувся досуду з позовом про визначення розміруаліментів на інших дітей, аліментистягуються з вирахуванням тієї рівноїчастки, що припадала на дитину, якадосягла повноліття (ч. З ст. 183 СК).

Аліменти можуть стягуватися впримусовому порядку з обох батьків,зокрема при позбавленні їхбатьківських прав, оскільки останнє незвільняє від обов'язку щодо утриманнядитини (ч. 2 ст. 166 СК). У такомувипадку позов може бути пред'явленийродичем, а також іншою особою, що

здійснює функції опікуна чи піклу-вальника (частини 4, 5 ст. 167, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст. 249 СК).

Перелік обставин, які можутьслугувати підставами для зменшенняабо збільшення розміру аліментів, євичерпним - це зміна матеріального чисімейного стану платника абоодержувача аліментів, погіршення абополіпшення здоров'я когось із них. Посуті, не вказані обставини, а викликаніними ускладнення (наприклад немож-ливість через погіршення здоров'язадовольнити потреби самого платникааліментів або інших його дітей),слугують підставою для зміни розміруаліментів. Так, розмір аліментів можебути зменшений судом у випадкународження в платника аліментівдитини, оскільки при стягненніаліментів у встановленому колисьрозмірі, ця дитина виявилася б меншзабезпеченою, ніж діти, що одержуютьаліменти. Іншою підставою зменшеннярозміру аліментів може стати непра-цездатність платника (інвалідність пер-шої чи другої групи). Розмір аліментівтакож може бути зменшений у випадку,якщо дитина перебуває на утриманнідержави, територіальної громади абоюридичної особи (ч. 2 ст. 192 СК). Крімпримусового виконання аліментногообов'язку в судовому порядку, Сімейнийкодекс містить й інші способи захиступорушених прав у випадку невиконанняаліментних обов'язків. Зокрема перед-бачена можливість звертання платникааліментів до суду за захистом своїх праву випадку, якщо одержувач аліментіввитрачає їх не за цільовим приз-наченням (ст. 186 СК).

Іноді життєві обставини склада-ються таким чином, що виникає необ-хідність робити непередбачувані вит-рати. Це може бути пов'язано з різнимипричинами як позитивного, так і не-гативного характеру, наприклад, пот-ребою придбання для дитини ком-п'ютера, музичного інструмента, спор-тивного спорядження, або необхідністюзабезпечити дитині сторонній догляд тапосилене харчування у зв'язку з хво-робою.

СК передбачає обов'язок батьківбрати участь у додаткових витратах нанеповнолітніх дітей, які викликаніособливими обставинами (розвиткомздібностей дитини, її хворобою, калі-цтвом тощо. Додаткові витрати надитину можуть бути викликані три-валими або тимчасовими за своєюприродою обставинами, і, відповідно,мати разовий або регулярний характер.Тому закон передбачає їх разове,періодичне або постійне покриття. Крімтого, один із батьків, залежно відситуації, що виникла, може за своїмвибором вимагати відшкодування вжепонесених ним додаткових витрат надитину, або вимагати фінансування

19№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

іншим із батьків таких витрат наперед(ч. 2 ст. 185 СК). Розмір додатковихвитрат визначається судом у твердійгрошовій сумі. Сторона, що звертаєтьсяз вимогою про відшкодування вжезроблених додаткових витрат або звимогою про їх попереднє фінансу-вання, повинна надати суду доказифактично понесених або майбутніхвитрат.

Батьки можуть передбачити порядок

несення додаткових витрат у своємудоговорі про сплату аліментів надитину (ст. 189 СК). У першу чергу такевирішення питання може мати місце уразі тривалої хвороби дитини, пос-тійної необхідності надання їй до-даткових коштів.

Укладення між батьками договорупро припинення права на аліменти надитину у зв'язку з набуттям прававласності на нерухоме майно не

звільняє того з батьків, хто проживаєокремо, від обов'язку брати участь удодаткових витратах на дитину (ч. З ст.190 СК).

Головний спеціаліст Октябрського відділу державної

реєстрації актів цивільного стануреєстраційної службиПолтавського МУЮ

С.Л. Корпусенко

Права та обов'язки, соціальний та правовий захиствійськовозобов'язаних, призваних на військову службу

у зв'язку з мобілізацією, резервістів, а також військовослужбовців, прийнятих на військову службу

в добровільному порядку (за контрактом)

Захист Вітчизни, незалежності татериторіальної цілісності Українивідповідно до статті 1 Закону України"Про військовий обов'язок і військовуслужбу" є конституційним обов'язкомгромадян України.

Військовий обов'язок включає,зокрема прийняття на військову службув добровільному порядку (за контрак-том), призов на військову службу,проходження служби у військовомурезерві.

Обов'язки громадян щодо здійсненнямобілізаційних заходів визначеноЗаконом України "Про мобілізаційнупідготовку та мобілізацію".

Згідно зі статтею 22 цього Законувійськовозобов'язані зобов'язані з'явля-тися за викликом до військових ко-місаріатів (військовозобов'язані Служ-би безпеки України - за викликомЦентрального управління або регіо-нального органу Служби безпекиУкраїни) для постановки на військовийоблік та визначення призначення навоєнний час.

Під час мобілізації та переведенняЗбройних Сил України, інших військо-вих формувань, Оперативно-рятуваль-ної служби цивільного захисту наштати воєнного часу громадяни (крімтих, які проходять службу у військо-вому резерві), зобов'язані з'явитися назбірні пункти у строки, зазначені вотриманих ними документах (мобілі-заційних посвідченнях, повістках аборозпорядженнях військових комісарів(військовозобов'язані Служби безпекиУкраїни - керівників органів, де вониперебувають на військовому обліку,військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту- керівників відповідних органівуправління центрального органу ви-

конавчої влади, який забезпечує форму-вання та реалізує державну політику усфері цивільного захисту). Резервістизобов'язані з'явитися до військовихчастин у строки, визначені команди-рами військових частин, в яких вонипроходять службу у військовомурезерві.

Громадянам, які перебувають навійськовому обліку, з моменту оголо-шення мобілізації забороняється змінамісця проживання без дозволу уповно-важеної посадової особи.

Відповідно до статті 23 Закону непідлягають призову на військову служ-бу під час мобілізації військово-зобов'язані: - заброньовані на період мобілізації тана воєнний час за органами державноївлади, іншими державними органами,органами місцевого самоврядування, атакож за підприємствами, установами іорганізаціями в порядку, встанов-леному Кабінетом Міністрів України; - визнані відповідно до висновкувійськово-лікарської комісії тимчасовонепридатними до військової служби застаном здоров'я на термін до шестимісяців (з наступним проходженнямвійськово-лікарської комісії); - чоловіки, на утриманні яких перебу-вають п'ять і більше дітей віком до 16років (такі чоловіки можуть бутипризвані на військову службу у разі їхзгоди тільки за місцем проживання); - жінки, на утриманні яких перебуваютьдіти віком до 16 років (такі жінкиможуть бути призвані на військовуслужбу в разі їх згоди і тільки за місцемпроживання); - зайняті постійним доглядом заособами, що його потребують, відпо-відно до законодавства України, в разівідсутності інших осіб, які можуть

здійснювати такий догляд; - народні депутати України, депутатиВерховної Ради Автономної РеспублікиКрим; інші військовозобов'язані або окремікатегорії громадян у передбаченихзаконами випадках.

Права та обов'язки військово-зобов'язаних під час проходженнязборів та резервістів під час виконанняними обов'язків служби у військовомурезерві встановлюються Законом Украї-ни "Про військовий обов'язок і війсь-кову службу", іншими норма-тивно-правовими актами.

За призваними на збори військово-зобов'язаними на весь період зборів тарезервістами на весь час виконанняними обов'язків служби у військовомурезерві, включаючи час проїзду домісця їх проведення і назад, збе-рігаються місце роботи, а такожзаймана посада та середня заробітнаплата на підприємстві, в установі,організації незалежно від підпо-рядкування і форм власності.

Порядок і розміри грошовогозабезпечення та заохочення військово-зобов'язаних та резервістів визначенопостановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 23 листопада 2006 р. № 1644.

Якщо військовозобов'язаний захворівпід час зборів і продовжує хворіти післяїх закінчення, за ним зберігаютьсямісце роботи і займана посада, а з днязакінчення зборів, у разі тимчасовоїнепрацездатності, замість заробітноїплати виплачується допомога по тим-часовій непрацездатності відповідно дозакону.

Якщо резервіст захворів під часвиконання ним обов'язків служби увійськовому резерві і продовжує хво-ріти після закінчення терміну вико-

20 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

нання цих обов'язків, за ним збері-гаються місце роботи і займана посада,а з дня закінчення терміну виконанняцих обов'язків, у разі тимчасової неп-рацездатності, замість заробітної плативиплачується допомога по тимчасовійнепрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на деньпризову на збори не працюють, на весьперіод зборів та резервістам з числанепрацюючих на весь термін виконанняними обов'язків служби у військовомурезерві, включаючи час проїзду довійськової частини і назад, виплачу-ється грошове забезпечення в розмірімінімальної заробітної плати за рахуноккоштів, передбачених у Державномубюджеті України на утримання Мі-ністерства оборони України та іншихцентральних органів виконавчої влади,які відповідно до закону здійснюютькерівництво військовими формуван-нями.

Статтею 16 Закону України "Просоціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей" перед-бачена виплата одноразової грошовоїдопомоги у разі загибелі (смерті),інвалідності або часткової втратипрацездатності без встановлення інва-лідності військовослужбовців, війсь-ковозобов'язаних та резервістів, якіпризвані на навчальні (або перевірочні)та спеціальні збори чи для проходженняслужби у військовому резерві, у розмірі,встановленому цим Законом.

Основні засади державної політики усфері соціального захисту військово-службовців та членів їх сімей визначеніЗаконом України "Про соціальний іправовий захист військовослужбовцівта членів їх сімей".

Розділом ІІ зазначеного Законувстановлені права військовослужбовцівщодо:- забезпечення громадянських прав ісвобод (військовослужбовці берутьучасть у референдумах, обирають іможуть бути обраними до відповіднихмісцевих рад та інших виборнихдержавних органів згідно з Консти-туцією України);- реалізації права на свободу світоглядуі віросповідання (військовослужбовцівправі сповідувати будь-яку релігію абоне сповідувати ніякої, відкрито вислов-лювати свої релігійні або атеїстичніпереконання);- недоторканності військовослужбовців(військовослужбовцю гарантуєтьсянедоторканність особи. Він не можебути арештований інакше, як на

підставі судового рішення);- вибору місця проживання і виїзду закордон (військовослужбовці при звіль-ненні з військової служби мають правона вибір місця проживання в будь-якомунаселеному пункті України або в іншійдержаві відповідно до законів та між-народних договорів, згода на обо-в'язковість яких надана ВерховноюРадою України);грошового забезпечення (держава га-рантує військовослужбовцям достатнєматеріальне, грошове та інші видизабезпечення в обсязі, що відповідаєумовам військової служби, стимулюєзакріплення кваліфікованих військовихкадрів. До складу грошового забез-печення входять: посадовий оклад,оклад за військовим званням; щомісячнідодаткові види грошового забезпечення(підвищення посадового окладу,надбавки, доплати, винагороди, якімають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошовогозабезпечення);- продовольчого, речового та іншогозабезпечення (продовольче та речовезабезпечення військовослужбовцівздійснюється за нормами і в терміни,що встановлюються КабінетомМіністрів України);- службового часу і часу відпочинку(загальна тривалість службового часувійськовослужбовців на тиждень неможе перевищувати нормальноїтривалості робочого часу за відповід-ний період, визначеної законодавствомУкраїни, за винятком випадківпроведення військових навчань, походівкораблів, бойових стрільб та бойовогочергування, несення служби в добовомунаряді та інших заходів, пов'язаних іззабезпеченням боєготовності війсь-кових частин, які здійснюються безобмеження загальної тривалості служ-бового часу. Вихідні, святкові танеробочі дні є днями відпочинку длявсього особового складу, крім військо-вослужбовців, залучених до виконанняслужбових обов'язків);- права на відпустки (військовослуж-бовцям, крім військовослужбовцівстрокової військової служби, надаютьсящорічні основні відпустки із збере-женням грошового, матеріальногозабезпечення та наданням грошовоїдопомоги на оздоровлення у розмірімісячного грошового забезпечення.Також їм надаються додаткові відпусткиу зв'язку з навчанням, творчі відпусткита соціальні відпустки. Інші додатковівідпустки надаються їм на підставах та

в порядку, визначених відповіднимизаконами України); - охорони здоров'я та медичної до-помоги (військовослужбовці, військо-возобов'язані та резервісти, які призваніна навчальні (або перевірочні) та спе-ціальні збори, мають право на безоп-латну кваліфіковану медичну допомогуу військово-медичних закладах охорониздоров'я. Військовослужбовці щорічнопроходять медичний огляд, щодо нихпроводяться лікувально-профілактичнізаходи. Військовослужбовці (крімвійськовослужбовців строкової війсь-кової служби) та члени їх сімей маютьправо не більше одного разу на рік насанаторно-курортне лікування та від-починок у санаторіях, будинках відпо-чинку, пансіонатах і на туристськихбазах Міністерства оборони України,інших утворених відповідно до законівУкраїни військових формувань таправоохоронних органів з пільговоюоплатою вартості путівок у розмірах тапорядку, встановлених КабінетомМіністрів України. Таким же правомкористуються члени сімей військово-службовців, які загинули (померли) абопропали безвісти під час проходженнявійськової служби);- забезпечення військовослужбовців тачленів їх сімей жилими приміщеннями(держава забезпечує військовослуж-бовців жилими приміщеннями або за їхбажанням грошовою компенсацією заналежне їм для отримання жилеприміщення на підставах, у порядку івідповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Української РСР таіншими нормативно-правовими акта-ми);- пенсійного забезпечення і виплатиодноразової грошової допомоги призвільненні з військової служби(пенсійне забезпечення військово-службовців після звільнення їх звійськової служби провадиться відпо-відно до Закону України "Про пенсійнезабезпечення осіб, звільнених з війсь-кової служби, та деяких інших осіб".Військовослужбовцям, крім військово-службовців строкової військової служ-би, які звільняються зі служби взалежності від підстав звільненнявиплачується одноразова грошова допо-мога в розмірі від 25 до 50 відсотківмісячного грошового забезпечення закожний повний календарний рікслужби)

За матеріалами

Полтавського МУЮ

21№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Права та обов'язки, соціальний та правовий захист учасників бойових дій

Особи, які захищали незалежність,суверенітет та територіальну цілісністьУкраїни і брали безпосередню участь вантитерористичній операції, забез-печенні її проведення для наданнястатусу учасника бойових дій війсь-ковослужбовцям (резервістам, військо-возобов'язаним) та працівникам Зброй-них Сил України командири (началь-ники) військових частин (органів, під-розділів) або інші керівники установ,закладів у місячний строк післязавершення особами виконання завданьантитерористичної операції в районах їїпроведення подають на розгляд комісіїМіністерства оборони України з питаньвизначення учасників бойових дій такідокументи:1) довідку про безпосередню участьособи в антитерористичній операції,забезпеченні її проведення і захистінезалежності, суверенітету та тери-торіальної цілісності України (зразок 1додається);2) витяги із наказів по стройовійчастині про убуття (прибуття) довійськової частини після виконаннязавдань антитерористичної операції;3) витяги із наказів по стройовійчастині першого заступника керівникаАнтитерористичного центру(командира сектору) про прибуття длявиконання завдань антитерористичноїоперації та вибуття до місця постійноїдислокації;4) копії посвідчень про відрядження (вразі їх наявності);5) копії документів про отриманняпоранень (в разі їх наявності);

Список військовослужбовціввійськової частини А0000 ЗбройнихСил України, які захищали незалеж-ність, суверенітет та територіальнуцілісність України і брали безпо-середню участь у антитерористичнійоперації, забезпеченні її проведення,перебуваючи безпосередньо в районахпроведення антитерористичної опе-рації. Список складається в алфавіт-ному порядку та надається в паперо-вому і електронному вигляді разом звідповідними документами на адресу:03168, м. Київ, 168, Повітрофлотськийпр-т, 6, Департамент кадрової політикиМіністерства оборони України. Такожсписок в електронному виглядіMicrosoft Excel (версія 97-2003)надсилається на автоматизовану сис-тему управління Збройних Сил України"Дніпро" (за наявністю) на адресуDeg_dkp@dod.ua. У графі Приміткавищезазначеного списка особам, якімають статус учасника бойових дійнеобхідно зазначити "Учасник бойовихдій з інших підстав".

Комісія Міністерства оборони Україниз питань визначення учасників бойовихдій вивчає документи і направляє їх на

розгляд до міжвідомчої комісії з питаньрозгляду матеріалів про визнанняучасників бойових дій, а у разівідсутності підстав, які підтверджу-ються документами, повертає їх довійськових частин (органів, підроз-ділів), установ, закладів з метоюподальшого доопрацювання.

Право на грошове забезпечення

Учасники АТО мають правоотримувати грошове забезпечення вповному обсязі, з урахуванням всіхнадбавок та премій, на рівнівійськовослужбовців контрактноїслужби (відповідно до посад тавійськових звань), а не на рівнівійськовослужбовців строкової служби,як передбачалося раніше.

У відповідності до постановиКабінету Міністрів України "Питаннягрошового забезпечення військово-службовців, які проходять військовуслужбу за призовом під час мобілізації,на особливий період" від 09.04.2014№ 111 грошове забезпечення зазначенійкатегорії військовослужбовців випла-чується у порядку та розмірах,установлених для військовослужбовців,які проходять військову службу законтрактом.

Гарантії соціального і правового захисту

Військовозобов'язані, які булипризвані на військову службу під часмобілізації, в особливий період, набу-вають нового юридичного статусу -військовослужбовці, внаслідок чого наних розповсюджуються пільги, перед-бачені Законами України "Про війсь-ковий обов'язок і військову службу","Про соціальний і правовий статусвійськовослужбовців і членів їх сімей",та інших нормативно-правових актів.

Час перебування громадян України навійськовій службі зараховується до їхстрахового стажу, стажу роботи, стажуроботи за спеціальністю, а також достажу державної служби.

Держава гарантує військовослуж-бовцям достатнє матеріальне (продо-вольче, речове), грошове забезпечення(компенсацією за піднайом жилогоприміщення), охорону здоров'я табезоплатне лікування.

Держава забезпечує соціальну тапрофесійну адаптацію військовослуж-бовців, які звільняються з військовоїслужби.

Збереження місця роботи, посади тощо

За всіма громадянами, які призвані

під час мобілізації на військову службу,гарантовано зберігаються місце роботи,посада, середній заробіток на підпри-ємстві, в установі, організації, неза-лежно від підпорядкування та формвласності. Одночасно вони отримуютьгрошове забезпечення як військо-вослужбовці.

Згідно частини другої, третьої статті39 Закону України "Про військовийобов'язок і військову службу" за гро-мадянами України, які проходятьвійськову службу за призовом під часмобілізації, на особливий період, але небільше одного року, зберігаються місцероботи (посада), середній заробіток напідприємстві, в установі, організації,незалежно від підпорядкування та формвласності (зімни внесені ЗакономУкраїни від 27.03.14 № 1169-VII, якінабрали чинності з 01.04.14).

Також внесено зміни до статті 119Кодексу законів про працю України:

Працівникам, які призвані навійськову службу за призовом під часмобілізації, на особливий період, але небільше одного року, гарантуєтьсязбереження місця роботи, посади ісереднього заробітку.

З метою безумовного виконаннязаконодавства в сфері оборони,мобілізації та захисту прав громадянУкраїни, які призвані під час мобілізаціїпостановою Верховної Ради України від06.05.2014 № 1238-VII "Про додатковізаходи щодо зміцнення обороно-здатності та безпеки держави" дорученоГенеральному прокурору Україниперевірити факти звільнення з роботита відмови у виплаті заробітної платигромадянам, призваним на військовуслужбу в зв'язку з мобілізацією. У разівчинення керівникам підприємстввищезазначених фактів військовозо-бов'язаним необхідно звернутися доорганів прокуратури.

Одноразова грошова допомога

Нараховується одноразова грошовадопомога, яка буде виплачуватися надень демобілізації.

Пункт 2 статті 15 Закону України"Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців та членів їхсімей":

Військовослужбовцям, які булипризвані на військову службу запризовом у зв'язку з мобілізацією,виплата одноразової грошової допо-моги, передбаченої цим пунктом, здій-снюється за період такої служби з дняїхнього зарахування на службу безурахування періоду попередньої війсь-кової служби, на якій вони перебували умирний час, за винятком тих осіб, якіпри звільненні з військової служби у

22 №2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

мирний час не набули права наотримання такої грошової допомоги.Зазначена допомога виплачується надень демобілізації таких військово-службовців. Умови та порядок виплатиодноразової грошової допомогивійськовослужбовцям, призваним навійськову службу за призовом у зв'язку змобілізацією, визначаються КабінетомМіністрів України.

Які пільги для учасника бойових дій?Військовослужбовці Збройних СилУкраїни, які брали участь в антитеро-ристичній операції, відповідно допункту 19 статті 6 Закону України "Простатус ветеранів війни, гарантії їхсоціального захисту" отримують статусучасника бойових дій".Учасникам бойових дій згідно зістаттею 12 Закону України "Про статусветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту" надаються понад 20 різнихвидів пільг, найбільш важливими з якихє такі:- безоплатне одержання лікарськихзасобів за рецептами лікарів, першо-чергове безплатне зубопротезування,безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням; користуванняпри виході на пенсію чи зміні місцяроботи поліклініками та госпіталями,до яких вони були прикріплені запопереднім місцем роботи; першо-

чергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першо-чергова госпіталізація; виплата допо-моги по тимчасовій непрацездатності врозмірі 100 процентів середньої заро-бітної плати;1) 75-процентна знижка квартирноїплати та вартості комунальних послуг;позачергове встановлення на пільговихумовах квартирних телефонів2) безплатний проїзд усіма видамиміського пасажирського транспорту,автомобільним транспортом загальногокористування в сільській місцевості;безплатний проїзд один раз на два роки(туди і назад) залізничним, водним,повітряним або міжміськимавтомобільним транспортом;3) використання чергової щорічноївідпустки у зручний час, а такожодержання додаткової відпустки беззбереження заробітної плати строком додвох тижнів на рік; переважне право назалишення на роботі;4) першочергове забезпечення жилоюплощею. Учасники бойових дій, якідістали поранення, контузію абокаліцтво забезпечуються жилоюплощею протягом двох років з днявзяття на квартирний облік.Першочергове відведення земельнихділянок для індивідуального житловогобудівництва, одержання позики на

будівництво з погашенням її протягом10 років починаючи з п'ятого року післязакінчення будівництва;5) щорічна разова грошова допомога до5 травня.

Відповідно до статей 10 та 15 ЗаконуУкраїни "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" відпо-відні пільги отримують також особи, наяких поширюється чинність зазна-ченого Закону, до яких відносяться,зокрема:- сім'ї військовослужбовців, якізагинули (пропали безвісти) абопомерли внаслідок поранення, контузіїчи каліцтва, одержаних під часвиконання обов'язків військової служби(службових обов'язків), а такожвнаслідок захворювання, одержаного вперіод проходження військової служби;- дружини (чоловіки) померлихучасників бойових дій, визнаних зажиття інвалідами, які не одружилисявдруге;- діти померлих учасників бойових дій,які навчаються за денною формоюнавчання у вищих навчальних закладахI-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

За матеріалами Полтавського МУЮ

1. За державну реєстрацію правправляється адміністративний збір утакому розмірі:1) за державну реєстрацію прававласності на нерухоме майно:для фізичних осіб:

- щодо розташованих на земельнихділянках об'єктів нерухомого майнаплощею до 100 квадратних метрів - 0,07мінімальної заробітної плати;- щодо розташованих на земельнихділянках об'єктів нерухомого майнаплощею до 200 квадратних метрів - 0,1мінімальної заробітної плати;- щодо розташованих на земельнихділянках об'єктів нерухомого майнаплощею більше 200 квадратних метрів -0,2 мінімальної заробітної плати;- щодо земельних ділянок - 0,1мінімальної заробітної плати;для юридичних осіб:

- щодо об'єктів нерухомого майнаплощею до 500 квадратних метрів - 0,3мінімальної заробітної плати;- щодо об'єктів нерухомого майнаплощею понад 500 квадратних метрів -0,6 мінімальної заробітної плати;- щодо об'єктів нерухомого майнаплощею понад 5000 квадратних метрів -1,4 мінімальної заробітної плати;

2) за державну реєстрацію іншогоречового права на нерухоме майно, крімправа оренди землі, - 25 відсотківрозміру адміністративного збору за

державну реєстрацію права власностіна нерухоме майно;3) за державну реєстрацію обтяженняправа на нерухоме майно - 0,07мінімальної заробітної плати;4) за державну реєстрацію права орендиземельної ділянки - 0,06 мінімальноїзаробітної плати;5) за внесення змін до записівДержавного реєстру прав, у тому числівиправлення технічної помилки,допущеної з вини заявника, - 0,04мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється увідповідному розрахунку від міні-мальної заробітної плати у місячномурозмірі, встановленому законом на 1січня календарного року, в якомуподаються відповідні документи дляпроведення державної реєстрації прав.2. Від сплати адміністративного збору

звільняються:- органи державної влади та органимісцевого самоврядування;- фізичні та юридичні особи під часпроведення державної реєстрації прав,які виникли та зареєстровані допроведення державної реєстрації прав упорядку, визначеному цим Законом;- особи, визначені пунктами 18, 29, 34статті 4 Декрету Кабінету МіністрівУкраїни "Про державне мито".3. При проведенні державної реєстраціїправ заявник, окрім адміністративного

збору, сплачує за отримання витягу зДержавного реєстру прав.

Органи державної влади, органимісцевого самоврядування звільня-ються від плати за надання витягу зДержавного реєстру прав під часпроведення державної реєстрації прав.4. У разі відмови у державній реєстраціїправ та їх обтяжень адміністративнийзбір не повертається, а плата за наданнявитягу з Державного реєстру правпідлягає поверненню.

У разі відкликання заяви про дер-жавну реєстрацію прав та їх обтяженьадміністративний збір та плата занадання витягу з Державного реєструправ підлягають поверненню.5. Розмір плати за надання інформації зДержавного реєстру прав та порядок їївикористання встановлюються Кабі-нетом Міністрів України.

Органи державної влади, органимісцевого самоврядування, суди, органивнутрішніх справ, органи прокуратури,органи Служби безпеки України звіль-няються від плати за надання інфор-мації з Державного реєстру прав у зв'яз-ку із здійсненням ними повноважень,визначених законом

Державний нотаріус Першої полтавської

нотаріальної конториТ.В. Рой

Плата за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень,внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання

інформації з Державного реєстру прав

23№2(2) від 25 серпня 2015р. газета “Бізнес - Ера”

Порядок розірвання шлюбу

між громадянином Україн та ІноземцемВідповідно до ст. 63 Закону України

"Про міжнародне приватне право"припинення шлюбу та правові нас-лідки припинення шлюбу визна-чаються правом, яке діє на цей часщодо правових наслідків шлюбу.Розірвання шлюбу між громадяниномУкраїни та іноземцем, а також шлюбуіноземців між собою в Україніздійснюється за законом України (ст.279 СК). Вищевикладене означає, щорозірвання шлюбу в Україні незалежить від громадянства подружжя ібуде здійснюватися на підставах і впорядку, передбачених Гл. 11 СК.

Згідно з ч. 4 ст. 280 СК, громадянинУкраїни, який проживає за межамиУкраїни, має право звернутися зпозовом про розірвання шлюбу до судуУкраїни, якщо другий з подружжя,незалежно від його громадянства,проживає за межами України. Наведенеправило закріплене з метою захиступрав й інтересів насамперед громадянУкраїни, що уклали шлюб з іноземцями,законодавство країни громадянстваяких забороняє розірвання шлюбу(наприклад Ірландія). Подібне розір-вання, будучи дійсним в Україні, можебути невизнаним у країні проживання"колишнього" подружжя, якщо відсутнівідповідні уніфіковані колізійні норми.Визнання розірвання шлюбу, укла-деного поза межами України, залежитьвід низки обставин, а саме: чи є под-ружжя, що розлучається, іноземцямиабо ж тільки один з одружених єіноземцем, а інший - громадяниномУкраїни; чи проживає подружжя пос-тійно в одній країні, чи в країні, у якійініційований шлюборозлучний процес,постійно проживає лише один зподружжя.

Розірвання шлюбу між громадяниномУкраїни та іноземцем, здійснене замежами України за законом відповідноїдержави, є дійсним в Україні, якщо вмомент розірвання шлюбу хоча б одиніз подружжя проживав за межамиУкраїни (ч. 1 ст. 280 СК). Зазначенеправило можна за аналогією засто-совувати і до випадків розірвання закордоном шлюбу громадянина Україниз особою без громадянства, що пос-тійно проживає за межами України.

Громадяни України, що постійно чипереважно проживають за кордоном, незавжди мають можливість звернутисядля розірвання шлюбу до українськогосуду. Тому розірвання шлюбу міжгромадянами України, здійснене замежами України за законом відповідноїдержави, є дійсним в Україні, якщо обоєз подружжя в момент розірвання шлюбу

проживали за межами України (ч. 2 ст.280 СК).

Разом із тим, громадяни України, щопроживають за її межами, маютьможливість розірвати шлюб у порядку іна підставах, установлених сімейнимзаконодавством України, у країніпроживання, звернувшись до консуль-ських установ чи дипломатичнихпредставництв України, але лише увипадках, коли відповідно до Сімейногокодексу України подібний шлюб можебути розірваним у державних органахреєстрації актів цивільного стану. Так,ст. 289 СК передбачає, що "...розірванняшлюбу громадян України, які про-живають за межами України, про-вадиться в консульських установах абодипломатичних представництвах Украї-ни за законами України (ч. 1); приреєстрації цих актів цивільного стану нконсульських установах або дипло-матичних представництвах Українизастосовується законодавство України,якщо заінтересовані особи є гро-мадянами України (ч. 2)".

Значним числом консульських кон-венцій (з Азербайджаном, Грузією,Болгарією, КНР, КНДР, Польщею, Ро-сійською Федерацією тощо) на умовахвзаємності допускається реєстрація вконсульських установах або дипло-матичних представництвах іноземнихдержав в Україні розірвання шлюбівміж громадянами цих держав (іно-земцями) згідно з їх "національним"законодавством. Лише в деяких подіб-них конвенціях аналізоване правилоформулюється трохи інакше. Так, від-повідно до п. 1.5 ст. 10 Консульськоїконвенції між Україною і Румунією від03.09.1992 р. консульська посадоваособа має право реєструвати розірванняшлюбу між грмадянами акредитуючоїдержави згідно з законодавством акре-дитуючої держави, але такі акти немають юридичної сили на територіїдержави перебування.

Розірвання шлюбу між іноземцями,здійснене за межами України за закономвідповідної держави, є дійсним вУкраїні (ч. З ст. 280 СК). При цьомувизнання дійсності вищевказаногорозірвання шлюбу між іноземцями незалежить ні від процедури (світської чицерковної), ні від підстави розлучення.У визнанні 11 подібних розлучень можебути відмовлено лише з мотивів пуб-лічного порядку, коли розірванняшлюбу суперечить основним засадамрегулювання сімейних відносин, щовстановлені у ст. 7 СК. Правове регу-лювання розлучення відповідно доуніфікованих колізійних норм. Мінська

конвенція країн СНД у статтях 28 і 29містить спеціальні правила пророзірвання шлюбу.

По-перше, у справах про розірванняшлюбу застосовується законодавстводержави - учасниці Конвенції, грома-дянами якої є подружжя в момент по-дачі заяви. У даному випадку шлюброзривається в компетентній установікраїни, громадянами якої є подружжя вмомент подачі заяви. Однак, якщо намомент подачі заяви обоє проживаютьна території іншої країни - учасниціКонвенції, то компетентні також і уста-нови останньої.

По-друге, якщо одружені є гро-мадянами різних держав - учасницьКонвенції, то застосовується зако-нодавство країни, установа якої роз-глядає справу про розірвання шлюбу. Узазначеному випадку справи про розір-вання шлюбу компетентні розглядатиустанови держави, на території якоїпроживають обоє. Якщо ж подружжяпроживає на території різних країн, торозірвання шлюбу може бути зробленев компетентних установах обох країн -учасниць Конвенції, на територіях якихпроживають одружені.

Договори про правову допомогу,укладені Україною з Польщею, Грузією,Латвією, Литвою, Молдовою, Узбе-кистаном, Естонією, містять правила,подібні, до деякої міри, вищевик-ладеним, котрими передбачається:

а) при розірванні шлюбу застосовуєтьсязаконодавство країни громадянстваодружених;

б) розірвання шлюбу провадитьсяорганами тієї держави, громадянамиякої є одружені; в) якщо одруженіпроживають за межами країни свогогромадянства, то вони можуть пору-шити справу про розлучення у судікраїни, у якій вони проживають;

г) у тих випадках, коли подружжя немає спільного громадянства і проживаєна території різних держав, шлюбо-розлучний процес може бути ініційо-ваний у суді будь-якої з договірних дер-жав, причому кожен суд буде засто-совувати законодавство своєї країни.

Головний спеціалістОктябрського відділу державної

реєстраціїактів цивільного стану

реєстраційної служби Полтавського МУЮ

А.Г. Колтунова