Embed Size (px)
Citation preview
založená v roku 1990
Cena 0,40 e
| fakty | kultúra | história | aktuálne informácie o Rusínoch
a nielen pre Rusínov
Гуманізмус і толеранція в долях Русинів
4
MÉDIÁA AKTUALITY
Rozhovor s víťazom reality show Šéfka
EXKLUZÍVNE PRE INFO
RUSÍN
6Выслідкы Духновічов Пряшів 2011
KALEIDOSKOP MLADÝCH
11| факты | култура | історія |актуалны інформації о Русинах
а не лем про Русинів
ФЕДО
Р ВІЦО
– ІЛЬК
О СО
ВА З
БАЮ
СОВА
č. 16 | ročník VIII. | september 2011ІНФОРМАЧНЫЙ ДВОТЫЖДЕННИК РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА
INFORMAČNÝ DVOJTÝŽDENNÍK RUSÍNOV SLOVENSKA
info РУСИН
Позорні я прочітав выядріня ку теперішньому спо-собу підпоры роботы
русиньскых орґанізацій нелем Анны Плішковой в НН ч. 8-9, але і іншых заступців різных орґаніза-цій. Каждого мерзить роздільова-ня лем про рік 2011. Фінанцованя народностных меншын треба ві-діти в цілковім спектрі і я особні віджу множество нероздуманых вопросів. В роздільовані грошей з державной касы є цілый сістем основаный на механічнім присту-пі, а не хыбує ани велика біро-крація. Проблемы я віджу в тім: приділены грошы не мали бы называти ся підпора, бо підпора давать ся лем худобным жобра-кам. Коли держава мать давати грошы про розвиток культуры народностным меншынам, мав бы по-перше екзістовати закон о фінанцовані народностных меншын, котрый бы мав быти приятый по діскузії з представи-телями народностных меншын. По друге, нияка державна іншті-туція не може механічно приді-льовати пінязі з державной касы подля ока, або подля того, кілько людей приголосило ся при списо-вані людей ку тій котрій меншыні. До теперь не є зроблена аналіза сітуації окремых народностных меншын, і так грошы приділю-ють ся од бучка до бучка. Такый способ роздільованя грошей не є справодливый і сміло можу по-вісти, же в многых припадах гос-подарило ся і господарить ся лем за ціну вычерьпаня грошей і не позерать ся на якость роботы,
►с. 5
о. Франтішек Данцак, ґрекокатолицькый священик
Знова є септембер, векшына з нас вернула ся з доволе-нок, діти пришли з вакацій.
Зась ожывають вшыткы школы і школьскы заряджіня про тісячі шко-лярів. Зачінать ся школьскый рік. Во выходній церькви є то і зачаток нового церьковоно рока – Начало індікта. Слово Індікт є латиньского походжіня і значіть выголошіня або наряджіня. Тот быв установеный уж в Старім завіті на вырівнаня дани. Святы отцьови Першого Нікейского собору в 325 р. прияли 1-ый сеп-тембер як зачаток церьковного рока і тот датум собі выходна церьков утримала до днесь. Западна церьков славила тот день вєдно з восточнов аж до 1907 р. Од того часу быв зача-ток церьковного рока перенесеный на Першу адвентну неділю (на конець новембра або зачаток де-цембра) і кінчіть ся святом Хріста Царя. Церьковный або літурґічный рік є в повнім смыслі слова роком Господа. Не є ідентічным з роком обчаньскым. Його темов є історія спасіня людства, котрой центром є Ісус Хрістос, наш Спаситель. Час є Божый дар. Господь свойов сотво-рительсков мудростьов давать нам рік за роком. Хто прийме дар часу од Господа усвідомлено і вдячні, тот мать час жыти про нього і знать час схосновати. Хто хоснує час нероз-важні, тот уж не мать час... Зато мы вєдно з Церьквов молиме ся зачат-ком нового церьковного рока: Гос-поди вшыткого створіня, во своїй владі часы і рокы єсь становив, благослови і тот рік во своїй до-броті, сохрани в мірі людей і міста твої, про заступництво Богороди-ці, і спаси нас.
GLOSA
І. Бандуріч, Бардійов
Пряшів належав Русинам – Славили свій день
Фінанцованя роботы з підпоры Уряду влады СР
Русины Словеньска славили свій день в своїм історічнім центрі в Пряшові і ослава
то была досправды величезна. Русиньска оброда на Словень-
ску (дале РОС) як главный ор-ґанізатор, вєдно з орґанізаційов молоды.Русины, котра на цілій акції участнила ся як сполуорґа-
Петро Медвідь,Фото автора, сл, рв, і іф.
Русины Словеньска і місто Пряшів конечні дочекали ся! По мину-лорочнім Дні Русинів Словеньска в Пряшові, котрый не міг продо-вжовати во своїм напланованім проґрамі і мусив быти предчасні закінченый з прічін заплав і евакуацій, як і по тогорочных пробле-мах з фінанцованьом проєктів з Уряду влады СР, коли мы не могли орґанізовати славности під назвов День Русинів в юні, так як іс-торічні до того місяця належыть, но хоць нескірше, в септембрі, але прецік нам подарило ся зреалізовати прекрасне свято.
►с. 2
▲ Погляд на масову маніфестацію Русинів в центрі міста Пряшів.
2 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
ДЕНЬ РУСИНІВ DEŇ RUSÍNOV
нізатор, Клуб Русинів Словень-ска (КРС), як і іншы русиньскы орґанізації зорґанізовала про тот рік День Русинів в Пряшові, на 4-го септембра, котрый кулмі-новав по двох дньовых ославах
в Гуменнім. Може кущіцько зо страхом і обавами орґанізаторы чекали, яка выйде на тот день погода, ці дожычіть достойну ославу, яка была приготовлена в самім центрі міста, ці не бу-деме мусити пересувати ся до наградных просторів, котры были на каждый случай забезпечены. Але уж в тото недільне рано, коли засвітило солнце і поглад-кало нас своїм солнечным світ-лом, мы знали, же того року уж ніч не може перешкодити, жебы Русины не маніфестовали свою екзістенцію і культуру в третім найвекшім місті Словеньска в їх історічнім центрі - Пряшові. Три-буна в місті была приготовле-на, автобусы з фолклорістами і участниками помаленькы сходи-ли ся і ославы могли зачати. Уж перед єднов годинов посходили
ся участници з різных реґіонів, де жыють Русины і по цілій око-лиці было чути нашы співанкы допроваджаны гармоніками. Коло пів другой участници, многы в кроях, выбрали ся на першу штацію ослав, котра была при памятнику нашого великана, на-родного будителя Александра Духновіча, яка находить ся на Духновічовім намісцю. Там уж достойно зачав пєтный проґрам на зачатку котрого, за великой участи притомных зазвучав Отче-наш в русиньскім языку (позн. редакції: котрый прекрасныма міцнима голосами заспівали Петро Медвідь, редактор Інфо Русина і о. Лапігуска з Меджіла-борець ). Потім ухопив ся слова тот найглавнішый, предсідатель РОС Владимір Протівняк, котрый участників привитав і пояснив, яке велике значіня мать тот день про нас. По його приговорі на тему русинства, потребы хоро-нити і важыти собі своє коріня, котры суть нам даны од Господа Бога, высловив ся православный
духовный отець Петро Савчак з Варадкы, бардійовского окресу. Славностный акт продовжовав Молитвов за русиньскый народ,
яку по-русиньскы помолив ся ґрекокатолицькый священик о. Володимір Лапігуска, з Меджі-лаборець, член Общества св. Йоана Крестителя. Сімболічне стрітнутя коло нашого найвек-шого будителя закінчів стишками
Миколай Коневал, русиньскый поет з Камюнкы. Потім уже была приготовлена Дыхова музыка з Чех, котра была гостьом Дня Русинів і мы могли сміло выбрати ся до міста, де на нас, але і вшыткых заінтересованых, або нагодні ідучіх Пряшівчанів чекав богатый русиньскый культурно-сполоченьскый проґрам.А вірьте, же Русины дали о собі
дость знати. Хвала Богу, уж не жыєме в часі, коли бы мы муси-ли скрывати ся, ганьбыти ся за своє, або бояти ся приголосити ся к русинству. А так і участвую-чі по пути до центра міста своїм кройованым маніфестом за го-лосного звуку Дыховой музыкы ОУШ Нємчіце над Ганов, котра пришла Русинів на Словеньско підпорити за прекрасных тонів
нашых співанок, котры русиньскы фолклорісты черяли з дыховков, давали ясні знати на каждім метрі свойого маніфесту, каждому уху і оку, котре на уліцях в тім часі находило ся, же мы ту, же мы іщі не вымерли і маме надію, же об-роджуючій процес, котрый зачав ся по 1989 р. принесе і теперь при результатах списованя людей з 2011 р. свої плоды. А маме і прі-чіну, про котру можеме надіяти ся. Бо меджі участниками было відіти много молодых людей, потенціалных продовжователів русинства, молодых фолклоріс-тів, котры мають про русинство запалены свої великы сердця. Маніфестація была реально го-носна. За парібками, котры несли заставы Европской унії, Словаць-кой републікы, Світового конґресу Русинів наслідовала великоліпна дыховка і за ньов велике мно-жество нашых людей і нашых фольклорістів. Через Пожярниць-ку і Флоріанову уліцю помалы Русины приходили до центра міста, котре перешли по обидвох боках ціле місто - од сохы Хріста при „Троїці“ аж по велику трібуну, яка стояла на Главній уліці при Людовій банці. Там о третій го-дині, пресні подля плану, зачав ся культурный проґрам, котрый такого характеру одбывав ся іс-торічно по-першый раз в самім ценрті міста Пряшів. На Русинів в місті уж чекало много людей в публіці, нелем домашні Русины, але і Словаци, котры мають ку на-шій культурі позітівне одношіня, много зведавых, котры лем на-годні переходили в тото неділь-не пообідя через місто і хотіли знати, што властні в місті робить ся. Славностный ґалапроґрам, котрый модеровав Мартін Караш, предсідатель Світового фора ру-синьской молодежі, одштартовав выступліньом дыховой музыкы
►с. 1 ПРЯШІВ НАЛЕЖАВ ...
▲Отченаш в русиньскім языку котрый прекрасныма міцнима голо-сами при памятнику А. Духновіча заспівали П. Медвідь, і о. Лапігуска з Меджілаборець (направо).
▲Першый справа православный духовный отець Петро Савчак, коло нього Н. Коневал, молоды фолклорісты з ФК Рутенія з Братіславі і членкы ФК зо Шарішского Ястрабя.
▲Погляд на выступ ЖСҐ зо Шарішского Ястрабя, котре пришли пряшівске публікум поздравиты в тіпичных крюях характерізуючі їх реґіон.
▲Сестры Черевковы з Рокытовець, пришли тыж за меджілаборецькый ре-ґіон поздравиты пряшівску публіку.
www.rusin.sk 3info РУСИН [16 I 2011]
DEŇ RUSÍNOVДЕНЬ РУСИНІВ
з ЧР , по якій участників поздра-вив предсідатель РОС Владимір Протівняк і підпредседа Світо-вого Конґресу Русинів Микола Бобинець з Україны. Але то не быв послідній загранічный гость ґалапроґраму, бо підпорити Ру-синів, а тыж одпрезентовати свою оріґінальну культуру при-шли і французьскы Оксітанчани, МСҐ під назвов Semiac en Bigórra, з департменту Вышніх Піреней, котры тыж, як мы Русины, жыють во Франції без свойой державы. В публіці было тыж много вызначных гостей. Окрем функ-ціонарів РОС пришли на День Русинів і порадця підпредсідате-ля Влады СР про народностны меншыны і людьскы права Йозеф Шволік, Мілан Піліп, предсідатель комісії про русиньску народност-ну меншыну, заступця ПСК Юрій Латта, предсідатель МО Матиці Словеньской в Пряшові Ладіслав Матіско, посланець Містьского заступництва і говорця Здружіня міст і сел Словеньска Михал Ка-линяк, приматор сусіднього міста Сабінов Петер Молчан і др. А же то быв реально „Ґалапроґрам“, о тім не мусиме никого пересвід-чати, стачіть кідь уведеме хоць лем дакотрых выступаючіх, котры з радістьов пришли за свій реґі-он презентовати ся на русиньске свято. В скоро тройгодиновім про-ґрамі мож было відіти ФК Барві-нок з Камюнкы, молодый колектів Рутенія з Братіславы, котрый дій-ствує під орґанізаційов молоды.Русины - предсідатель м.Р Пе-тро Штефаняк є і умелецькым шефом в тім колектіві, ФК Крас-нобрідчанка з Красного Броду, молодежницькый ФК Шаріш з Пряшова, котрый про нас при-готовив собі пасьмо з русиньскым фольклором і котрый до проґра-му забезпечів Клуб Русинів Сло-веньска, Дуо Сівулькова – Караш,
лавреаты співацького конкурзу Співы мого роду, молоденькы сестры Черевковы з Рокытовець, ФК зо Шарішского Ястрабя і т. д. Єдным словом, цілым Пряшовом в тот день звучав прекрасный русиньскый фольклор, нашы
звыклости і традіції, і публіка з великым ентузіазмом позерала на якостны выступліня русиньскых умелців. Слово на тій вызначній акції дістав і великый бойовник за навернутя Русинам Русько-го дому в Пряшові, вызначный русиньскый карікатуріста Федор Віцо, котрый участникам, главні тым незаінтересованым пояснив цілу „нещасну“ сітуацію, котра по судах натягує ся уж цілы рокы. РОС забезпечіла про участників і станок з обчерствіньом, де по-давав ся про позваных гостей і выступаючіх ґуляш задарьмо, другый станок приготовив С. Гі-ряк, предсідатель КРС. Так што хоць бы в єдно пообіді в Пря-шові вызерало як на великім фестівалі русиньской культуры. Хоць культурный проґрам коло шестой годины вечор закінчів ся завершалныма словами В. Протівняка і многолітійом про русиньскый народ, яке заспівали
вшыткы выступаючі на акції вєдно з публіков, іщі довго потім люди меджі собов бісідовали, мали добру дяку а лем помали хотіло ся їм одходити з пряшівского на-містя, бо Пряшів в тот день на-лежав їм - Русинам. Были там
меджі своїма. Были во своїм іс-торічнім центрі. Чули ся там быти дома. А добре чутя з выдареной акції не мали лем Русины. Обдів і радість з доброй акції нам до-став ся і од нерусинів. При стан-ку з пропаґачныма матеріалми
о Русинах, котрый тыж забезпе-чіла РОС, мож было чути і таке: „Kedy bude táto akcia zasa? My nie sme Rusínky, ale veľmi sa nám páči váš folklór a kultúra“, - пові-ла єдна з двоїці жен, котры были участничками на цілім проґрамі і брожуры о Русинах, написаных по-словеньскы, взяли нелем про себе, але і про своїх знамых. Є міле чути обдівліня од людей, котры не суть Русинами. А коли буде тота акція зась? Віриме, же о рік. Віриме, же уж в юні, як то мало быти і того року. Надієме ся, же уж без комплікацій, котре нам того року нелем при орґанізовані Дня Русинів, але при дальшых акціях і выдавані нашых новинок приготовив Уряд влады. Тішыме ся на Вас. На вшыткых, на Руси-нів і на Словаків. На людей, котры важать собі нашу культуру і вдяка котрым робота на такых акціях мать ціну. На конець іщі додаваме, же акція была приготовлена з фі-нанчнов підпоров Уряду Влады СР - проґрам культура народностных меншын. Сценар і режія проґраму: С. Лисінова, техночно-орґанізачне забезпечіня акціі: С. Лисінова, А. Онуфряк і П. Медвідь.
▲Погляд на атмосферу Дня Русинів в Пряшові.
▲І не Русины заставовали ся при головной трібуні, жебы вєдно з намы сла-вили наш День.
▲Погляд на публіку святочного Дня, і інформачный панел о Русинах котрый приготовила орґанізація молоды Русины.
4 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
Медія і актуалности Médiá a aktuality
РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ
од 30-го септембра до 18-го октобра 2011
30. 9. 2011 – ПЯТНІЦЯ18.00 – 18.30 Радіоновины
4. 10. 2011 – ВІВТОРОК18.00– 18.30 Радіоновины 20.00 – 21.00 Радіомаґазин 21.00 – 21.30 Літературна релація: Кадило - репріза21.30 – 22.00 Музыка народностей
6. 10. 2011 - ЧЕТВЕРГЬ18.00– 18.30 Радіоновины
8. 10. 2011 – СУБОТА 18.00 – 18.10 Приповідка: Г. Х. Андерсен: О шкаредім качатку18.10 – 19.00 Радіо молодых 19.00 – 20.00 Радіомаґазин – репріза20.00 – 20.30 Подобы жывота 20.30 – 21.00 Музыка народностей
9. 10. 2011 – НЕДІЛЯ7.00 – 8.15 Літурґія ҐКЦ Пряшів8.15 – 9.00 Музычны поздравы18.00 – 18.45 Село грать, співать і думу думать18.45 – 19.00 Музычна релація
10.10. 2011 – ПОНЕДІЛЬОК18.00– 18.30 – Радіоновины
12.10. 2011 – СЕРЕДА18.00– 18.30 Радіоновины
14.10. 2011 – ПЯТНІЦЯ18.00 – 18.30 Радіоновины
18.10. 2011 – ВІВТОРОК 18.00– 18.30 Радіоновины20.00 – 21.00 Радіомаґазин21.00 – 21.30 Подобы жывота - репріза21.30 – 22.00 Гітпарада русиньскых співанок
Článok 6 ods. 1 Ústavy Slo-venskej republiky znie: „Na území Slovenskej republiky
je štátnym jazykom slovenský ja-zyk.“
V časti VIII. Interpunkcia, 2.9 Spojovník záväzné Pravidlá slo-venského pravopisu, pripravené a vydané Jazykovedným ústavom SAV v Bratislave v rokoch 1991
a 2000, stanovujú 19 bodov opráv-nenosti písania spojovníka a dva body oprávnenosti jeho nepísania v slovenčine. Pravidlá slovenského pravopisu v bode 2 nepísanie spo-jovníka defi nujú takto: „Spojovník sa nepíše: ... v pomenovaniach, v ktorých ide o vyjadrenie bližšieho vymedzenia.“
Táto definícia jednoznačne znamená, že spojovník ako inter-punkčné znamienko je v pomeno-vaní Rusín – Ukrajinec, a v jeho
derivátoch, vrátane názvu Zväz Rusínov – Ukrajincov SR, v jed-noznačnom rozpore s citovanými platnými Pravidlami slovenského pravopisu. Pomenovanie Rusín Ukrajinec je totiž jednoznačne bližšie vymedzeným pomenova-ním. Za takéto ho roky, ale aj dote-raz, považujú, prezentujú a inter-pretujú aj všetci jeho užívatelia v Slovenskej republike. Nesprávne ho ale uvádzajú graficky, so spo-jovníkom, na rôznych nosičoch,
vrátane papierových a elektronic-kých. Je to aj v rozpore so Záko-nom o štátnom jazyku! Dodávam, že v Poľskej republike sa roky graficky používa pomenovanie Ukrajinci Lemkovia bez spojovní-ka. Vo veci dlhoročného nespráv-neho a nespisovného používania pomenovania Rusín Ukrajinec so spojovníkom zvažujem podania na príslušné sekcie Ministerstva kultúry SR, Ministerstva vnútra SR a na Jazykovedný ústav Ľudo-víta Štúra SAV v Bratislave, aby meritórne rozhodli. V súlade so zákonom a platnými Pravidlami slovenského pravopisu!
Знамый актівіста в нашім руху і універзітный педаґоґ проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД. - про-декан ФФ ПУ недавно выдав свою нову моно-
ґрафію під назвов Teotetické a sociálno-komunikačné východiská lingvokulturológie. До моноґрафії, яка за-нимать ся обєктівізаційов знань о чоловіку через аналізы його языковой комунікації, автор закомпо-новав і статю під назвов Гуманізм і толеранція в долях Русинів.
Проф Сіпко в моноґрафії так і шыршій фаховій публіці предкладать в словацькім языку основны інформації о Русинах, народі жыючім ціле ста-роча в Карпатах і пояснює історічны факты, котры підписали ся під сучасный стан русинь-ского народу. Діліня держав по першій світовій войні (выникнутя Польші і Ческословеньска) без акцептації єднотной теріторії, на котрій жыли Русины, якы вдяка тому были розділены меджі дві державы, або нескіршу анектацію Підкарпат-тя сталіньскым режімом проф. Сіпко называть „русиньскым Тріаноном.“ Найвекшу увагу але посвячує Русинам на Словеньску і пописує мі-шаня культур Русинів і дальшых народів через знамы фольклорны співанкы, ку чому історічні доходило, вдяка подорожным робітникам або воякам.
В публікації описує Русинів і вызнавать їм характерістічны властности, як: скромність, ро-бітність, прятельскість і здатність легко собі набывати і прияти чуджі етнокультурны елементы. Знова підкреслює, же Русины вєдно з Руса-ми, Українцями і Білорусами суть четвертым выходославяньскым народом з властнов іс-торійов, теріторійов населеня і языком. Як сам парафразує, принадлежність ку конкретному на-роду належыть к нашій фатальній выбаві в духу парафразы: „Кідь солнце світить, то значіть, же дахто потребує його. Кідь я народив ся як Словак, Мадяр, Русин - та тото так мало быти. А свою людь-ску долю мам наповняти як член того народа,“ - го-ворить з любовйов к свойому народу проф. Сіпко. Інтересностьов выдрукованой, одборной моноґра-фії є і факт, де автор уваджать індівідуалізованы етнокультурны цінности языків:
1. вітальны (жывот, здоровя, смысел жывота і т. д.),2. соціалны (штатут і одношіня чоловіка в конкрет-
ній штруктурі, одношіня к роботі, богатство, худо-ба і т. д.),
3. політічны (слобода слова, уровень законів, політічный сістем і т. д),
4. реліґійны(Господь, віра, спаса, Сын Божый, од-пущаня і т. д.),
5. моральны (добро, любов, приятельство, добро-дительство і т. д.),
6. естетічны (краса, ідеал, гармонія, художня твор-чость, художній штіл і т. д).
На конець уж лем додаваме, же проф. Сіпко, окрем того, же свої відомости о Русинах в научнім контексті компонує і до одборных статей лінґвокул-туролоґії, о жывоті, культурі, но і языку Русинів чі-тать рефераты на одборных і якостных конферен-ціях в Руській федерації. Професоре, належыть вам за тото сердечна подяка!
Pomenovanie Rusín – Ukrajinec je v rozpore s Pravidlami slovenského pravopisuA. Kaputa, Svidník
Гуманізмус і толеранція в долях Русинів
-пем-, -сіл-
Sipko J.: Teotetické a sociálno-komunikačné východiská lingvokulturológie. Prešovská univerzita v Prešove, Prešov 2011, 320 s.
www.rusin.sk 5info РУСИН [16 I 2011]
Aréna názorovАрена поглядів
а так страчать ся доцільність на реальну поміч про розвиток культуры той котрой меншыны. Найвеце мене мерзить неспра-водливість, котра походить з того, же найвысшы інштітуції не пізнають стан і условія роботы окремых меншын. Особні веце як 15 років я жадав, жебы была зро-бена аналіза каждой меншыны і на основі ньой жебы приділили ся грошы. Розділюєме на основі пізнаня речі, но не робить ся так! Нияк раз не можу быти спокійный з тым, же мадярьска меншына діс-тала з цілкового розрахунку 4 міл. € суму 2,320.000 €, а русиньска меншына 212.000 €. Мадярьска меншына мать 520.528 жытелів, а русиньска є выказована, же мать 24.201 людей. Тото чісло не може быти реальне зато, бо на 263 русиньскых селах жыє веце як 250.000 людей і реаль-ность є така, же они голосять ся ку іншым народностям, хоць бісідуять по-русиньскы, мають русиньскы обычаї і звыклости. Треба тоту реальность аналізова-ти і гледати прічіны, чом Русины і теперь боять ся голосити ку своїм русиньскым коріням. Одпо-відь є проста. Нашы Русины были страшены, же будуть припоєны ку Україні, же будуть переселены на Україну і же стратять свою сло-веньску родну землю. На конець, наша русиньска народность не была позволена од ІІ-ой світовой войны аж по 1968 р. Тоты великы раны на нашім русиньскім чолові-кови зробили лем велику болість і не кажда болість легко гоїть ся, дакотра тримать і довгы рокы. Дальша реальность є така, же Русины страчали рахунок свойой інтеліґенції, бо множество з них про екзістенчны прічіны пере-шли к Ураїнцям і дальша часть стала ся пасівнов і не анґажова-ла ся, а ани теперь барз не ан-ґажує ся за русиньскы народны ідеї. І яка сітуація є на нашых селах? Не маме ани одділіня ру-синьской літературы в окресных бібліотеках, не маме одділіня в Окресных освітных центрах, не маме на селах русиньскы школы, не маме на русиньскых селах русиньскы книжкы і повіджме собі одкрыто, же коли выдавають ся русиньскы новинкы за державны пінязі, мали бы ся по селах діс-трібуовати бесплатні (так ро-бить і п. Матовіч). Повіджме собі одкрыто, на котры села дістали ся русиньскы книжкы, выданы за послідні 20 років? Скоро ниґде і дакотры авторы за высокы ціны продавали їх сельскым урядам, зреймі друкы, котры не были
евідованы. Основнов різницьов меджі мадярьсков і русиньсков меншынов є тото, же мадярьскы села суть добрі забезпечены, мають свої школы, своїх учітелів – орґанізаторів культурных акцій, мають мадярьскы освітны цен-тра, мають книжніці з міліонами выдрукованых книжок в мадярьчі-ні, мають десяткы новинок, часо-писів, мають фахівців нелем про розвиток освітньой діяльности, але і про розвиток цілой духовной сферы мадярьской меншыны, мають шыроко фахівску інтелі-ґенцію і што є основне, мадярь-ске усвідомліня є незрівнююче протів Русинів, котры стоять на боці свойой народности. На ко-нець мадярьскы села не суть так вылюднены, як русиньскы. Їх меншына не была так понижова-на, як была наша, коли каждый Русин мусив быти Українцьом і кідь мав ку тому процесу одпір. Словом, українізацію не прияв. Жытелі мадярьской народности у нас діставають множество мілі-онів евро, веце як Русины - з по-гляду шыршой екзістенції нелем інштітуціональні, але і цілкового в ставі забезпечіня окресів. Тоту реальность треба одкрыто повісти нелем підпредсідательови Влады СР, але і посланцям НР СР і чле-нам Влады СР. Не бійме ся ани масовокомунікачных медій, котры на Словеньску екзістують і котры нам можуть помочі одкрыти ре-альность. Так, як другы авторы, і п. А. Плішкова ани словом не повіли о тім, же наша влада під-порує і орґанізацію ЗРУС, котра продовжує в акціях, повязаных з епохов екзістенції КСУТ, як суть Свідницькы славности, Маковиць-ка струна, Камюньскы славности, Фестівал драмы і художнього слова А. Духновіча, Не забудь на свою колыску і т. д. Нихто не хоче повісти, же суть то акції напрямены на однародніня Руси-нів. Нихто не хоче повісти правду,
же Музей україньской культуры продовжує в протіворусиньскім обсягу свойой роботы і посліднє Становленя конференції Україн-ців, яка была орґанізована того року в часі свідницького фесті-валу є протіворусиньского намі-ріня і наша держава і тоты акції фінанцує на укор роботы про народне оброджіня Русинів. Ни-яка меншына на Словеньску не мать такы планы условія з каж-дого боку, як мають Русины. Коли хочеме реалізовати Рамкову конвенцію Рады Европы про за-хорону народностных меншын, так русиньска меншына є у нас найвеце огрожена, найглубше проходить асімілація. Уведжены реальности і факты бы мы мали просаджовати вєдно, сполочныма силами і дати гет стары способы ненавісти, котры были в русинь-скім народнім руху в попередніх старочах і жаль, зістали і до тепе-рішніх днів. Што бы стало ся, коли бы мы вшыткы стрітили ся і по-віли собі до оч, же треба робити вшытку роботу про благо нашых Русинів, а не про благо своїх за-робків. Можу повісти за себе, же многы мої ініціатівы в минулости, і кідь нашли уродну землю, не на-шли од нашых Русинів таку підпо-ру, як бы я чекав. Не нашов я під-пору, же україньске высыланя было україньске і жебы не мішали ся редакторы до русиньскых сел, не нашов я підпору, жебы Театер А. Духновіча перешов до посо-бности МК СР, жебы были прияти мої выпрацованы законы о фінан-цовані народностных меншын, закон о народностных меншынах, не походив я ани з тым, жебы выховны предметы на основных школах учіли ся в материньскім языку русиньскім і т. д. Не на-шов я похопіня ани в тім, же бы треба было орґанізовати науковы семінары так про старостів сел, так і про учітелів, ведучіх колек-тівів і ани раз за 20 років не мо-
гли мы стрітити ся з діректорами Окресных освітных заряджінь (книжніці, музеї, центра), котры дійствують в русиньскых реґіонах. Мы не стрітили ся ани в теперіш-нім часі, коли біжыть неясный процес вызначованя русиньскых сел. Робити механічно назвы сел, лем нагніваме нашых Руси-нів. Коли не дорішыме основны вопросы комплексных пробле-мів нашой меншыны, коли не будеме сміло бойовати за права Русинів (Конштітуція СР давать нам права), до тоды будеме гле-дати прічіны в неосновных речах, в зложінях комісій о діліню грошей і т. д. Не памятам ся, жебы ведучі русиньскых орґанізацій стрітили ся з членами комісій о діліні гро-шей за 20 років, мы не стрітили ся ани перед тым, а ани теперь і жаль, і в рамках орґанізацій не екзістує колектівность в розгодо-вані о хосновані грошей. Дотыкать ся то і выдаваня нашых новинок і книжок. Вшытко можеме напра-вити властныма силами і не ходь-ме окреме за підпредсідательом Влады СР, але боюйме колектівні і за основны речі. В многых случа-ях мы собі самы на вині, бо роби-ме даколи несістемову роботу, не видиме головны проблемы, і што є основне, поважуєме другых за винных а свої хыбы крыєме. Не подозрівайме і не шпіонуйме роботу другых, боюйме за чісту роботу всяды, де робиме і де жыєме.Боюйме за то, жебы державны
пінязі ділили ся про меншыны справодливіше і подля реальной сітуації і потреб народностной меншыны. Не потапайме другых на укор свойой орґанізації. Про-цес народного оброджіня Русинів є наш сполочный і зато будьме єднотны і справодливы. Не дай-ме ся в нашых орґанах одбити. Нашы Русины потребують спра-воливість і честність. Будьме їм на каждім кроку проспішны.
►с. 1 ФІНАНЦОВАНЯ РОБОТЫ
▲На фото автор статя І. Бандуріч і председкыня ДР РОС- В. Юрічова.
6 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
Ексклузівно про Інфо Русин Exkluzívne pre Info Rusín
Košičanka Nora Mojsejová je osobnosť, ktorá je v spoločnosti vnímaná rôznorodo. Má mnohých obdivovateľov, ale aj odporcov. Čo Vás napriek týmto skutočnos-tiam viedlo prihlásiť sa do tejto súťaže? Čo Vám účasť v súťaži dala, resp. vzala?
Moje sympatie k osobnostiam prirodzene inklinujú k osobám s pria-mym a úprimným vyjadrovaním. Vždy som si važil ľudí s vlastným názorom, nech už bol akýkoľvek. Mnohým priamosť a slovník, ktorý používa Nora Mojsejová prekáža, ja som však Rusín a u nás sa nezvyk-ne chodiť okolo horúcej kaše a dlho vyberať slová. Jednáme otvorene a férovo v každom ohľade. Čo sa týka prínosu, môžem s určitosťou prehlásiť, že som posunul osobnú schopnosť zvládania medziľudksých vzťahov minimálne o šesť levelov vyššie. Navyše personálna prezen-tácie v TV prispela k získaniu nových klientov. Našťastie v mojom prípa-de mi táto reality show nevzala nič markantné. Zvyčajne Vás to oberie o určitú mieru súkromia, s čím som samozrejme rátal vopred.
Krátko po víťazstve v súťaži a nástupe do pracovného pome-ru v spoločnosti Nora Mojsejová Fashion s Vami Nora pracovný pomer ukončila. Keďže podsta-tou celej show bol ročný kontrakt na 100 000 dolárov, akým spôso-bom bola táto záležitosť dorieše-ná a kde pôsobíte teraz?
Po ukončení spolupráce so spo-ločnosťou Nora Mojsejová Fashion prišla ponuka pracovať na Úseku analýz, marketingu a PR v TV JOJ,
kde v súčasnosti pôsobím. Ročný kontrakt na 100 000 USD bol v svo-jej podstate zachovaný, úpravami prešlo len miesto výkonu a charak-ter vykonávanej práce.
Účasťou v súťaži ste sa verej-nosti predstavili v prvom rade ako šikovný a inteligentný mladý člo-vek. Prezraďte niečo o sebe, teda aký je Váš pôvod (odkiaľ pochá-dzajú Vaši rodičia, resp. starí rodi-čia), čo ste študovali a čomu by ste sa chceli venovať v budúcnosti?Čo sa týka môjho pôvodu, som
rodený a hrdý Svidníčan - Rusín ako repa. Rovnako tak moji rodičia a sta-rí rodičia z jednej strany pochádzajú zo Svidníka. Z otcovej strany nám však korene siahajú do Vyšného Mirošova, čo je malá rusínska obec v okrese Svidník. Svoj život som sa
rozhodol v značnej miere zasvätiť oblasti spotrebného a komerčného marketingu. Fascinuje má svet ob-chodu, skryté postupy na vyvolávanie potrieb, techniky na „nenápadné“ zís-kavanie zákazníkov, s tým súvisiace generovanie čistého zisku, ktorý je pre každého podnikateľa kľúčovým aspektom v podnikaní. Praktický mar-keting ponúka neobmedzený priestor pre realizáciu, čo bol zároveň jeden z hlavných dôvodov pri výbere vy-sokoškolského vzdelania. Študoval som tak marketingovú komunikáciu v Trnave a ďalej ašpirujem na prak-tické štúdiá marketingu na London School of Business & Finance. V bu-dúcnosti by som sa veľmi rád venoval rozvíjaniu už existujúceho podnikania v oblasti užitočného marketingového poradenstva pre malých a stredných podnikateľov.
Ešte počas súťaže ste sa zú-častnili živej diskusie na interne-te, kde ste ľuďom priamo odpo-vedali na ich otázky. V rámci tejto verejnej diskusie ste viac krát prehlásili, že ste Rusín a dali ste najavo, že Vám je rusínska kultú-ra blízka (za svoj najobľúbenej-ší hit ste tiež označili pesničku A čija to chyža). Aký je teda Váš vzťah k Rusínom a čo by ste od-porúčali robiť preto, aby sa hlav-ne mladí ľudia viac s hrdosťou hlásili k rusínskej národnosti?
Nenapadá ma nič trefnejšie, ako začať výrokom A. Duchnoviča, ktorý hovorí za všetko: „Ja Rusyn byl, jesm i budu.“ Túto národnosť by som nemenil za žiadnu inú na svete. Milujem našu kultúru, náš jazyk, našu vzájomnú spo-lupatričnosť, otvorenosť a bez-prostrednosť. Sme národ, ktorý apeluje na skutočné hodnoty ži-vota aj v neľahkých časoch, kedy sa ich iné národy dobrovoľne vzdávajú. Som presvedčený, že najväčšia sila národa spočíva vo vzájomnej družnosti a viere, čo nám Rusínom rozhodne nechýba. Čo sa týka otázky hlásenia sa k rusínskej národnosti, nemám priamu odpo-veď. Rozhodne by som mladých ľudí k tomu nenútil. Na jednej strane je to záležitosť výchovy rodičov, na strane druhej dotyčný jedinec na to musí dozrieť. Nedá sa byť predsa polovičným Rusínom. Buď po-riadny alebo žiaden.
Čo by ste chceli odkázať čita-teľom Info Rusína?
Rád by som im zaželal všetko dobré, pevné zdravie a predovšet-kým, nech sa im plnia sny jeden za druhým. Nám Rusnákom to totiž ide. Vždy dosiahneme to, čo si zau-mienime! Držte sa.
Za rozhovor ďakuje S. LysinováFoto: archív M. Pilipa a TV JOJ.
Víťaz reality show Šéfka sa hrdo hlási k Rusínom
,,Nedá sa byť predsa polovičným Rusínom. Buď poriadny alebo žiaden“.
Milí čitatelia, cieľom Info Rusína je mimo iného pri-blížiť Vám úspechy, názory
a ambície mladých úspešných ľudí, ktorí sa hrdo hlásia k Rusí-nom a nehanbia sa za svoje rusín-ske korene. Takýmto spôsobom chceme motivovať iných potenci-onálnych Rusínov, ako aj zvýraz-niť fakt, že byť Rusínom v dnešnej dobe nie je hanlivé, ale skôr veľmi populárne... A isto nemenej popu-lárnym sa stal aj 27 ročný Svid-níčan Michal Pilip, víťaz reality show Šéfka, ktorá bola v TV JOJ odvysielaná v marci 2011. Už po-
čas súťaže bol práve sympatický Rusín Michal najhorúcejším favo-ritom na víťazstvo, o čom svedči-lo množstvo ľudí, ktorí mu fandili a podporovali ho. A oplatilo sa! Michal tú súťaž vyhral a podpísal kontrakt na 100 000 dolárov vo fi rme Nora Mojsejová Fashion. Krátko po nástupe do fi rmy však Nora a Michal spoluprácu nečaka-ne ukončili... Prečo? A ako vlast-ne prebiehala celá reality show? Odpovede na tieto ako aj iné, nie menej zaujímavé otázky, Vám pri-nášame v dnešnom exkluzívnom rozhovore.
▲ Michal Pilip v obkolesení krásnych žien – missiek, pri plnení jednej z mnohých úloh v reality show Šéfka.
www.rusin.sk 7info РУСИН [16 I 2011]
Sféry interkultúrne Сферы інтеркултурны
� 3. 9. 2011 центром великых ослав і потверджіньом того, же і в окресі Собранці жыють Русины, было село Іновці, де одбыла ся інтересна культурно-хрістіяньска акція в рамках Днів русиньскых традіцій. Головным орґанізато-ром той акції была Русиньска оброда на Словеньску і Право-славна парохія в Іновцях на челі з одданым ділу Русином – отцом духовным Павлом Новаком, котрый ку святочному проґраму написав і сам сценар. До капелькы сповненый сценар, достойна презентація русинства, бесхыбна акція, прекрасный культурный проґрам, много духо-венства і хрістіяньского выжытя… Тоты і іншы характерістікы выкликують вздати велике ДЯКУ-ЄМЕ головному ораґанізаторови акціі уж споминаному о. Павло-ви Новакови, котрый быв так само єдным з ініціаторів зало-жіня МО РОС в Іновцях.
� 10. 9. 2011 р. в Цернині (окрес Свиднік) звучали інтересны пісні нашых русиньскых предків. Акція одбыла ся в салі Культурного дому під назвов Пісні нашых предків. Культурно-сполочень-ску акцію орґанізовали: село
Цернина, Русиньска оброда на Словеньску і Піддуклянськый освітный центер во Свіднику. В пообідняйшім культурнім про-ґрамі, якый зачінав о 15-ій годині, выступили школяри з ОШ в Цер-нині, фольклорный колектів Ма-ковиця зо Свідника, ФК „Трепетлі-ка“ з Бурґасу в Болгарії і співаць-ка ґрупа Гажлинчанка з Гажлина. Акція была реалізована з фінанч-нов підпоров Уряду влады СР – проґрам Культура народностных меншын.
� 23. - 24. 9. 2011 в Пряшові была меджінародна научна конференція під назвов SACRUM a príroda - Dom pána, котра одбывала ся на двох місцях - Ґрекокатолицькій теоло-ґічній факулті ПУ в Пряшові і на архієпархіальнім путницькім місті в Лютині, сабинівского окресу.
� 17. 9. 2011 в Хмельовій, бар-дійовского окресу зорґанізовало Село Хмельова і Обчаньске здру-жіня Русин Хмельова традічні
нетрадічны Хмельовскы дні хлі-ба в рамках 12-ых фольклорных славностей і Днів русиньскых тра-діцій. Знаме, же Русины мають свою богату культуру, фольклор, темперамент і традіції. Знамы суть і своїм погощіньом, што мож было відіти і в часі споминаной акції. Но тот выдареный день належав хлібу – його приправі і коштованю, а тыж русиньскому фольклору. Може, многы про-сять ся, чом як раз в „гіпермодер-нім“ часі преферовати хліб? Но все же хліб заслужыть собі і нашу найвекшу почливость. Може собі ани не усвідомлюєме, же даколи хліб приготовляв ся з великов одповідностьов і любовйов. Ці-льом акції было припомянути минулость і выбрати з ньой тото добре і здорове, жебы мы могли дале утримовати, бо тото мать смысел і днесь, жебы і на таке не забывало ся. Ведь і в Отченаші молиме ся: Хліб наш насущный, дай нам днесь... О тоту часть проґраму, котра одбывала ся в суботу дообіда постарала ся знама ґаздинька і вызнавачка здоровой выжывы - Інж. Анна Сасаракова з Хмельовой. Од 17-ой годины одбывав ся в Містнім культурнім домі богатый про-ґрам, в котрім выступили: ФК Шарішан з Пряшова, сельска співацька ґрупа з недалекого Ре-шова бардійовского окресу, На-родна музыка А. Білего з Барді-
йова, Марія і Патрік Шуркаловы зо сусіднього Бехерова, Маріян-на Железна – солова співачка ПУЛЬС-у і школяри з ОШ і МШ в Хмельовій. Модераторьскым словом притомных спроваджала Домініка Гнілічкова.
� 24. 9. 2011 Містна орґанізація Русиньской оброды в Кошыцях зорґанізовала інтересну вы-ставку під назвов Жрідла візань-тійской традіції на Словеньску, за котров єй прихыленці путо-вали до Земпліньского музею в Михалівцях. Сучастьов акції быв і огляд двох деревяных сакральных будов в Собранець-кім окресі, конкретні церьквы Перенесіня мощі св. Николая з 1730 р. в Руській Быстрій, як і церьквы св. Міхаіла арханґела з 1836 р. в Іновцях.
� 24. 9. 2011 Містна орґані-зація русиньской оброды в Снині зорґанізовала 2-ый рочник стрітнутя Русинів під Вігорлатом. В богатім культур-нім проґрамі, котрый проходив од 17-ой год. в Клубі культуры Старина в Снині, окрем іншых премєрово представила ся і 38 членна русиньска мужска спі-вацько-інштрументальна ґрупа РУСИНІЯ з Гуменного під ді-ріґентьсков тактовков Бц. Кріс-тіяна Гуняры зо Стащіньской Розтокы.
З русиньского ріхлікаСпрацовалa: -сіл-
Досправды 11-го септембра 2011 р. барз выдарив ся День
культуры в селі Снаків, бардійов-ского окресу, котрый орґанізовало село Снаків і Русиньска оброда – реґіональный клуб в Бардійові по-для проєкту потвердженого Урядом влады СР – секційов народностных меншын. Акція одбыла ся в заповіді русиньскых будителів про сучас-ность. По привитані старостом села Інж. Яном Біялком в приговорі Др. Іван Бандуріч підкреслив заповідь вызначных русиньскых будителів, головні А. Духновіча, А. Павловіча, бл. П. П. Ґойдіча, бл. Василія Гопка, Й. Ґаґанця. Підняв і роботу Еміла Кубека (1857 – 1940), першого ру-синьского романописателя, котрый в роках 1885 – 1904 діяв в селі Снаків як ґрекокатолицькый парох, а вєдно з тым быв і учітельом Снаківчанів, бо до села заваджав модерный способ сельского господарства, зростаня новых плодів, закладаня садів і о общій розвиток села. Быв вірным сыном Русинів і все їм припоминав богатство русиньской культуры, а вєдно з тым вызывав Русинів ку
хороніню культурного богатства. К тій актівности вызывав вшыткых духовных, котры діяли меджі русиньскым жытельством. Діяня Емі-ла Кубека в Снакові і його творчость презентовав духовный о. ПаедДр. Франтішек Данцак в своїх публіка-ціях, выданых в попередніх роках. Русиньскы будителі свойов роботов обогачовали нелем духовный жывот Русинів, але велике снажіня мані-фестовали к народному оброджіню Русинів напрік множеству проблемів, і за свою вірність Ґрекокатолицькій церькви і русиньскому чоловіку были дакотры пронаслідованы і присвяти-ли тому і свій жывот. Великов їх запо-відьов про Русинів є, жебы хоронили свій церьковный обряд, русиньску культуру і были на свої села горды і хоронили їх. В культурнім тройго-
диновім проґрамі выступали містны школяри, але і родаци, выступаючі з родного села, як: З. Якубова, К. Фечанінова, М. Слота (отець похо-дить зо Снакова), С. Пласконьова. Радість з їх выступліня мала нелем участвуюча публіка, але і бывшы учі-телі Слівковці, зато бо їх плодна ро-бота указала ся в прекрасных співах містных выступаючіх. Радість мав і їх сын ПаедДр. А. Слівка, теперішній діректор основной школы, котрый продовжує в утримовані і розвивані фольклорной актівности меджі моло-дов ґенераційов. До Снакова пришли і співаци зо села Кружлів, з Рокытова, Бардійова, Кривого, а то: П. Шол-тисова, С. Манькова, М. Лаурова, М. Сухый, В. Кожена, Е. Кащакова з Кривого, наймолодша перспектівна співачка Клара Ханатгова з Кружльо-ва і знамый С. Попік зо свойов гар-моніков. Одпрезентованый проґрам тых молодых інтерпретаторів быв нелем прекрасный, але быв і прикла-дом про популарных співаків в тім, же їх співанкы были новы, походжа-ючі зо сокровіща русиньского фоль-клору. В богатім проґрамі выступив і колектів Маковиця зо Свідника, котрый співав прекрасны русиньскы співанкы, танці за допроводу якост-ной ґрупы народных музыкантів під
веджіньом С. Калиняка. Танцьо-вально–співацька ґрупа, зо скоро 35 членным колектівом одпрезенто-вала проґрам на высокій художній уровни. Їх танці суть оку лагідны, бо танцьорісты їх указали з радістным усмівом і потішыли вшыткых участ-ників. Радість з прекрансного, єдного з найліпшых русиньскых колектівів на Словеньску, мала нелем уча-ствуюча публіка нововыбудованого культурного станку амфітеатру, але і ведуча колектіву ПгДр. М. Пайзінкова, котра окрем функції діректоркы освітового центра в Свід-нику свій вольный час посвячать уж дакілько років роботі того успішного колектіву. День культуры в Снакові своїм богатым обсягом і якостьов быв першым свойого тіпу в Снакові і зато, же амфітеатер є про великый рахунок навщівників, а выступаючім на великім просторі подія - суть вытворены условія указати своє іску-ство. Подякованя належыть окреме п. старостови Інж. Янови Біялкови, як і вшыткым жытелям, котры помогли при приготовліні і реалізації першо-го Дня культуры в селі. Подякованя належыть і Русиньскій оброді – реґі-ональному клубу Бардійов за приго-товліня культурного проґраму, як і за сценар і режію.
Выдареный день русиньской культуры в Снакові
Іван Бандуріч, ст.
8 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
З меджінародной арены Z medzinárodnej arény
На діскузнім семінарі, котрый зачав ся о другій годині по обіді, брали участь Ю. Латта з Пряшівского самосправного
краю, котрый мать на старости меджінародну співпрацю, конкретні з Департментом Вышні Піренеї во Франціі, дале Владимір Протів-няк - предсідатель РОС, Мірослав Кереканіч - член ВВ РОС і вєдно з тым і головный ор-ґанізатор славностей Русинів в Гуменнім, Ян Допіряк - член ДР РОС, Александер Фецу-ра - предсідатель МО РОС в Гуменнім, Мар-тін Караш - предсідатель Світового конґресу русиньской молодежі і др. Як на зачатку під-креслив Ю. Латта з ПСК, тото стрітнутя меджі Русинами і Оксітанцями не є першым в історії, бо перед трьома роками одбыло ся стрітнутя ПСК і Ґенеральной рады Вышніх Піреней, на котрім участнив ся і предсідатель РОС В. Про-тівняк. Як Ю. Латта дале повів, Пряшівскый край є шпеціфічный тым, же на його теріто-рії жыє найвекше чісло різных народностных меншын на Словеньску і ПСК мать щіру снагу о розвиток їх культуры. Стрітнутя мало за ціль гледати в зєдноченій Европi єднакы одповіді на вопросы двох меншын, котры історічні на першый погляд не мають ніч сполочне, но ре-ально выходять з єднакых або подібных усло-вій. Головным діскутером Оксітанців быв пан Бернард Дубаррі - ведучій співацькой ґрупы, котрый в професіональнім жывоті робить на уряді Ґенеральной Рады Вышніх Піреней про рішіня Оксітанців. Во своїм приговорі пояснив історію і условія жывота Оксітанців, кторы тыж ніґда не мали свою властну державу і жыють во Франції так, як дальшы іншы народнос-ти, котры суть шпеціфічны свойов культуров і реґіональным языком, але высловив тыж різниці меджі тым, як суть меншыны, на роз-діл од нас, розумены во Франції. Французьска леґіслатіва не познать термін „народностна меншына“ і вшыткы жытелі суть Французами. Французьскый язык быв сцілюючім елемен-том Франції уж од Французьской револуції, а нескірше во векшім тиску з боку державы по другій світовій войні. При тім языку, котрый є державным языком, але фурт екзістовали і тзв. реґіональны языкы, котрых носителями были окремы ґрупы жытелів Франції в різных
областях (оксітаньскый язык є найближшый французьскому) і котрыма бісідовало ся в обыстях і на уліцях. Языкы і культуры так вєдно коекзістовали з державным языком аж до 60-ых рр. 20-го стороча, коли держа-ва зачала зневажовати реґіональны языкы і тоты зачали вымерати нелем на школах,
але і в приватнім жывоті молодшых людей. Аж на переломі 70-тых аж 80-ых рр. зачало ся з обновльованьом екзістенції реґіональных языків, главні по 1982 р., коли во Франції за-чав ся першый період децентралізації. Дер-жава была в тім часі іщі фурт протів того, але орґанізації третього сектора, без огляду на тиск державы, зачали свою оброджуючу робо-ту. В тім часі выникли першы дві оксітаньскы школы, аж о много років нескорше такы школы основала і держава, але з цілкового рахунку школ оксітаньскы школы значать лем 1 аж 2 %. Напрік тому, по довгорочнім снажіні орґа-нізацій і оксітаньскых актівістів мож днесь віді-ти першы результаты їх роботы. Ґенеральна рада Вышніх Піреней вєдно зо сельскыма самосправами фінанцує 1 годину тыжденні оксітаньскый язык і культуру на вшыткых основных школах. Лекції суть добровольны, але не навщівують їх лем школяри, котрых родичі собі тото высловні не желають. І так, але перед Оксітанцями і дальшыма заступ-цями реґіональных меншын во Франції стоять недорішены важны вопросы. Потребують до-стати язык назад на уліці і до обысть жытелів,
треба бы было їм просадити до Францзькой Конштітуції пункты, котры бы поясньовали по-зіції, условія і права реґіональных языків.Потім уж слова ухопив ся предсідатель РОС
пан В. Протівняк, котрый загранічным гостям пояснив історію, культуру і условія про жывот і розвиток русиньской народностной меншыны на Словеньску. Окрем історічных фактів інфор-мовав, же РОС рішыть проблематіку Русинів на языковій, реліґійній, архітектонічній, історіч-ній і культурній уровни. За його словами мають на теріторії ПСК і КСК Русины вєдно з Ромами найгіршу позіцію і не суть рівноцінныма парт-нерами з іншыма меншынами, бо лем тоты дві народности не мають властну державу, і так не діставають підпору од материньскых дер-жав, а суть одказаны лем на підпору зо Сло-веньска. Як мож відіти, неекзістенція властной державы, історічный тиск з боку урядів, снагы о выкорініня языка і культуры, слаба підпо-ра розвитку „іншой“ як майорітной культуры - то вшытко суть проблемы, котры споюють жывоты Русинів і французьскых Оксітанців. В зєдноченій Европі можеме о своїх пробле-мах сполочні діскутовати і довєдна пропо-новати свої пожадованя на меджінародній уровни, або демонштровати факт, же мы ту. Што указало ся і в тій высше годиновій діс-кузії, якой результатом было рішіня, же таке
стрітнутя і співпраця не была істо послідньов, а тоты дві меншыны будуть снажыти ся і за помочі ПСК а ҐР Вышніх Піреней меджі собов комуніковати, припадні робити на сполочных проєктах і в будучности. Ославы Дня Русинів в Гуменнім в пятніцю вечор продовжовали предпремєров проґраму ФК Хемлон Гумен-не під назвов Жывість, радість і веселість, яка одбла ся о 19-ій годині в МКЦ в Гуменнім. Во выше 90 минутовім проґрамі, котрый быв одпрезентованый великому множеству на-вщівників, мож было відіти і много русиньскых пасем з різных областей. Спомянеме хоць лем дакотры: А там долов на рыночку – ярный хоровод з Убляньской долины, Цеперка – дітьскы танцьовальны гры зо Старины, У Ка-мінкой – мужскы співы з Камянкы або Федоре, Федоре – што были збойницькы пасторалі іншпірованы історійов о русиньскім збойнико-ви Федорови Головатім. Проґрам славностей Русинів вєдно з осла-
вами юбілея ФК Хемлон продовжовав в Гу-меннім великым кошаром повным музыкы, танцю, фольклору і традіцій і в суботу 3-го септембра од 13-ой годины до вечора.
Меджінародный семінар з нагоды Дня Русинів
Русины стрітили ся і рішыли сполочны вопросы з Оксітанцями
Петро Медвідь, фото автора
Славности Русинів під назвов День Русинів Словеньска того року не одбывали ся лем в Пряшові, бо проґрам зачав уж 2-го септембра в Гуменнім і быв повязаный з ославами 40-го юбілею ФК Хемлон Гуменне, котрый уж в многых державах позітівні презентовав і русиньску культуру з нашой те-ріторії. В рамках того проґраму одбыв ся в тот день во Вігорлатьскім музеї і діскузный меджінародный семінар, присвяченый Дню Русинів Словеньска під назвов Народностны вопросы в пригранічных областях Европы. На тім семінарі вєдно діскутовали заступці Русиинів, главні представителі за Ру-синьску оброду на Словеньску (РОС) і заступці Оксітанців з Франції, котры на Словеньско пришли выступати як співацька ґрупа Semiac en Bigórra і своїм репертоаром снажать ся презентовати оксітаньскый язык і культуру як на-родности, котра жыє без свойой домовской державы, як мы, Русины.
▲Зліва до права: Інґ. М. Мнягончак, В. Протівняк і Б. Дубаррі при выніняню презентів характерізуючіх данны народности.
www.rusin.sk 9info РУСИН [16 I 2011]
OdporúčameРекомендуєме
Dňa 4. septembra 2011 o 16.00 hod. sa v priestoroch MsKS Humenné uskutočnila premiéra pri príležitosti 40. výročia založe-
nia Folklórneho súboru Chemlon Humenné – Ži-vosť, radosť i veselosť. Podujatie sa realizovalo pod záštitou poslankyne Národnej rady SR a pri-mátorky mesta Humenné – PhDr. Jany Vaľovej a predsedu Prešovského samosprávneho kraja MUDr. Petra Chudíka s fi nančnou pomocou Mi-nisterstva kultúry SR.
Z ofi ciálnych hostí sa koncertu okrem pani primátorky zúčastnili aj zástupca veľvyslanectva Ruskej federácie Gennadij Askaldovič, honorár-ny konzul Ruskej federácie Ladislav Štefko, ve-dúca katedry hudby Prešovskej univerzity Doc. Irena Medňanská, vedúci oddelenia medziná-rodných vzťahov PSK Ing. Juraj Latta, generálny riaditeľ Chemkostavu Humenné Ing. Milan Mňa-hončák, predstavitelia fi rmy Nexis Fibers Ing. An-ton Barančík a Ing.Juraj Mandzák, zástupcovia folklórneho hnutia Emil Bartko, vysokoškolský pedagóg a Milan Hvižďák, šéf FS Zemplín Mi-chalovce.
Folklórny súbor Chemlon Humenné sa za 40 rokov vypracoval medzi popredné kolektívy na Slovensku. Stovky zanietených folkloristov s veľ-kou vervou prezentovali hornozemplínsky folklór nielen na slovenských pódiách, ale i v zahraničí – USA, Egypte, Turecku a takmer v celej Euró-pe. Naposledy v tomto roku v Srbsku a Rusku. A svoje kvality ukázal i v novom programe, kto-rý by sme mohli nazvať i „Marušinoviny“, lebo hlavným tvorcom nového programu je vynikajúci choreograf, šéf PUĽS-u a pedagóg VŠMU v Bra-tislave Mgr. Vladimír Marušín ArtD, takže všetky tanečné choreografi e, ba i spevácke pohybové kreácie, boli v jeho réžii.
Novým premiérovým programom Živosť, ra-dosť i veselosť sme hľadali nové možnosti spra-covania folklórneho materiálu. Zamerali sme sa na rusínsku a sotácku oblasť Horného Zemplína, konkrétne na folklórny materiál z obcí Ubľa, Ulič, Hostovice, Rokytov pri Humennom, Dlhé nad Ci-rochou a Adidovce. Inšpiráciou nám boli i staré legendy a rozprávky o zbojníckom kapitánovi Fe-
dorovi Holovatom z Ruskej Volovej, ktorý sa pred 500 rokmi vyhrážal mestu Bardejov za popravu svojich súkmeňovcov. Tvorcovia siahli hlboko do priečinkov už vyskúmaných materiálov, takže di-vákom ponúkli zaujímavý neobohraný, nevytan-covaný a neospievaný folklórny materiál. Plná sála MsKS v Humennom si mala možnosť po-zrieť dievčenské chorovody z Uble, lúčne hry zo Stariny, párové tance Tancovačka a Chto lipšyj, karičky z Dlhého nad Cirochou, zbojnícke tance, zbojnícku zábavu a i svadbu, kde ženíchom je zbojnícky kapitán.
To všetko je prepojené nádhernými piesňami a klebetnými textami, ktoré vysvetľujú a posú-vajú dej.
A ktože sa to vlastne na novom programe podieľal? Dramaturgia, námet a choreografi a: Mgr.Vlado Marušin, ArtD., hudba: Mgr. Miroslav Kerekanič, Bc. Vierka Behúnová, výber a ná-vrhy krojov: Anna Marušinová, výroba rekvizít: Ľudovít Džubák, Ľubomír Hirjak a Jozef Boško.
V programe účinkovali jednotlivé zložky Ob-čianskeho združenia FS Chemlon v zložení: tanečná zložka FS Chemlon, Detský folklórny súbor Chemloňáčik, spevácka skupina Hačure, Ľudová hudba Sokolej, Trio Magurových, kle-
betnice Klaudia Falátková, Viktória Kováčo-vá a sólisti speváci Lívia Husťáková, Simona Morozová, Ľudovít Džubák a Miroslav Čabák. Muzikantov vynikajúco pripravila a viedla Bc. Vierka Behúnová, tanečníkov Viktória Berdáko-vá, Emília Vantarová, Lukáš Škrlík a spevákov Ľudovít Džubák. Štvornásobný prídavok a standing ovation sú dôkazom toho, že úsi-lie chemloňákov nevyšlo nadarmo. Dôstojnou bodkou za celým podujatím bola slávnostná recepcia v KD Ptičie, za ktorú by sme chceli po-ďakovať sponzorom a to: Nexis Fibers a.s. Hu-menné, Chemkostav Humenné, a.s., Ján Sabo Barter, GVP s.r.o. Humenné, Podvihorlatské pekárne a cukrárne a.s. Humenné, Humenská mliekáreň a.s. Humenné, Ovocentrum Ján Ča-kloš Humenné, ALL FINE Bratislava a Marber s. r. o. Humenné. Nakoniec už lem dodávame, že premiérový program FS Chemlon Humenné bol venovaný aj Dňu Rusínov Slovenska, ktorého oslavy sa toho roku uskutočnili v Humennom a Prešove v dňoch 2.-4..9.2011.
Нашы діточкы і штуденты „пендльо-вали“ і подорожовали горі-долов. Єдны ішли далеко до держав при
морі, далшы собі бріґаднічно зарабляли якесь евро, але многы зістали ту дома і выужывали красу рідной землі.
Мене, як особу, міцно несподівані потішыло, як русиньску поетку, же єд-ного дня, по напрямовані урядничкы сельского уряду в Ублі пані Ріґано-вой, пришов за мнов молодый чоловік з Прагы, штудент Карловой універзіты і представив ся мі, же він є Михал Ва-шічек, же його мамка Пражачка, а отець Остравак, і же він штудує на Карловій універзіті в Празі на Філозофскій факул-ті, шпеціалізацію Славяньска філолоґія і заоберать ся русиньскыма діалектами і лексікоґрафійов на северовыході Сло-веньска.
Прияла я того молодого чоловіка з Прагы до свойого обыстя, присвяти-ла йому цілый єден день. Декламовала я йому віршы о нас – о Русинах, співа-ла йому нашы прекрасны русиньскы співанкы і з камаратков Маґдов Дубя-ковов. Повозила його автом по нашых селах Снинщіны. Відів Стариньску пере-городу, деревяны церьковкы в Тополі і Улич Кривім. Прияв нас сердечно і ста-роста села Кленова Душан Гірча.
Хлопчіскови з Прагы нияк раз не хотіло ся од нас, Русинів, з нашого краю одыйти. Повів мі лем тілько, же тото є прекрасна країна, з мілыма і добросердечныма людьми, з прекраснов фавнов і фло-ров, же є то край чістый і непорушеный, котрый бы мали відіти многы турісты.
Але тото найголовніше, што хочу пові-сти є, же тот молодый хлопець з Прагы зо мнов цілый час бісідовав нашым русиньскым языком так, як кідь бы меджі нами выроснув. Боже, думам собі, чуджа чеська дітина прекрасні научіла ся і знать наш русиньскый язык і обдивує його як і нашых людей, а многа наша русиньска молодеж, нашы потомкы од свойого ру-синьского утікають і ганьблять ся за своє походжіня...
Дорогы нашы діточкы і молодеж, найдьте конечні в собі гордість і пыху на свій русиньскый род! Не утікайте од своїх рідных, але пыште ся тов красов, іс-торійов і прекрасныма традіціями, котры нам зохабили нашы предкы! Може раз, кідь буде світ світом, тот русиньскый прекрасный кутик на земли буде обдиво-вати цілый світ...
ГОЛОСЬМЕ СЯ КУ НЬОМУ!!!
Živosť, radosť i veselosť– premiérový program FS Chemlon Humenné
-mk-, sl-, foto: -pm-
Pohľad na jednu z mnohých prekrásnych pasáži s rusínskym
kontextom úspešného premierového programu Živosť, radosť i veselosť.
Были вакаціїМарія Ґірова, Снина
10 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
Русиньска языконаука Rusínska jazykoveda
bol//i
eť –í
–ia n
edok
. 1 бо
лíти
; hlav
a ma ~
i гóлова
мéне б
олить;
~ia h
o no
hy у
нёго болять
нóгы
2 pr
en. с
мутити
, причін
яти
бóліс
ть; ~
í ma
jeho
sprá
vanie
болить м
éне ёг
ó справовáня
; za
to al.
pre
to ho
hlav
a ne
boli у
нёго од
тóго
гóлова
не болить
; ~í
ma z
toho h
lava м
éне з
тóго
гóлова
болить
; už h
o nič
nebo
li уж
ёг
ó ніч
не бо
лить
, він уж
одмý
чів ся
(= ум
éр); čo
oči n
evidi
a, to
srdce
neb
olí [p
rísl.] шт
о óчі не видять
, о тім сéрдце
не болить;
кáжд
ый на
йлíпш
е знать
, де ё
гó болить á
бо св
óє хв
óре м
íсце
boľš
evick
ý больш
евицькый
boľš
evik
–a m
больш
евик
bo
mb/
/a –y
ž 1 б
óмба
; atóm
ová,
vodík
ová ~
атом
óва, водорóдна
бóмб
а 2 n
ádob
a na
plyn
бóм
ба; k
yslík
ová
~ кіслорóдна бóмб
а; sp
ráva
zapô
sobil
a ako
~ вíстку
прияли
як б
óмбу
bom
bajk/
/a –y
ž ho
vor. в
éста
-ыbo
mba
rďák
–a m
hov
or. бом
бардяк
bo
mba
rdér
–a m
бом
бард
éр
bom
bard
ón –a
/-u m
hud
. тромб
óн
bom
bard
ovac
í бомб
ардýюч
ій;
~ie
lietad
lo бомб
ардýюч
ій ероплáн, бомб
ардяк
bom
bard
ovan
//ie –i
a s бом
бардов
áня
bom
bard
//ovať
–uje
–ujú
nedo
k. 1
бомб
ардовáти
, бомб
и-ти
; ~ m
esto
бом
бардов
áти мíсто
2 ko
ho, č
o, č
ím p
ren.
exp
r. бомб
ардовáти
; ~ ni
ekoh
o list
ami бом
бардов
áти к
огóсь п
исьм
а-ми
; ~ ni
ekoh
o otáz
kami
бом
бардов
áти д
акóго в
опрóсами
bom
bast
–u m
бом
бáст
-у; пор
óжні,
пусты фр
азовиты рéчі
bom
bast
ick//ý
бомб
астíч
ный, порóжн
ій, пу
стый
; ~é r
eči пусты
фр
áзы
bom
báž –
e ž бом
бáж,
вздýты
й обал сказ
éной
конз
éрвы
bom
bolec
p. b
rmbo
lecbo
mbo
vý бо
мбóвый
; ~ út
ok бом
бардов
áня
bon
–u m
fi n. бон
bo
n//a
–y ž
zasta
r. бóна -ы,
выховáтелька
(діт
éй в родині)
bonb
ón –
u m
бонб
óн, чоколадóвы
й цýкрик
; lik
érov
ý ~
чоколадóвы
й цýкрик з
лíке
ром
bonb
oniér
//a –y
ž бонбонєра
boni
fi kác
//ia –i
e ž боніфікá
ція, злява
з цін
ыbo
nit//
a –y ž
odb
. (вы
соко
) якостность, цíнность
; ~ pô
dy як
ост-
ность, цíнность
зéмл
іbo
nitá
c//ia
–ie ž
odb
. якостна
оцíнка;
~ pô
dy якостна
оцíнка
зéмл
іbo
nit//
ovať
–uje
–ujú
nedo
k. od
b. бо
нітов
áти, оц
íнёвати
якость
; ~
pôdu
оцíнё
вати
якость
зéмл
іbo
ntón
–u m
бóнтон
bor –
u m 1 сóсна
2 соснóвы
й ліс
bór –
u m ch
em. бор
bó
r//a –
y ž (v
ietor
) бóра -ы
bóra
x –u m
chem
. бор
áкс -у, сіл
ь тетрабóрной
кіслоты
bord
ó pr
íd. n
eskl.
hov
or. бордó
, бордóвы
й, тмавочервéны
й; ~
šaty борд
óвы шм
áты
bord
úr//a
–y ž рубéць
-бця
bor//
ec –c
a m šp
ort. борéць
-рця
borg
–u
m ľu
d. борґ, кред
íт, довг;
pred
ávať
na
~ продав
áти на
довг
borie
vča –
ťa s борóвча -атя, ядловéць
-вця
borie
vč//ie
–ia s
ядловцёвый
пóраст
, ядловчíн
а bo
rievk
ový я
дловцёвы
йbo
rin//a
–y ž
сосняк
-а, соснóвы
й ліс
bor//
iť –í
–ia n
edok
. бýряти,
ламá
ти, р
озвáлёвати
, валяти,
ничíт
иbo
r//iť
sa –
í sa
–ia s
a ne
dok.
1 (rú
cať s
a) розвáлёвати
ся,
ва-
ляти
ся;
stena
sa
~í стін
á розв
áлює
ся
2 do
čoh
o (v
nárať s
a)
вязн
ýти, увязнýти
в чім
; kole
sá sa
~ia
do b
lata кóлеса
вязнуть
в б
óлоті 3
čím
(pre
dierať s
a, pr
enika
ť) продер
áти с
я, пробив
áти
ся ч
éрез
што;
~ sn
ehom
пробивáти
ся по снігý
4 za
čo,
o č
o,
s čím
бор
óти ся
, воёвáти
за ш
то,
з чім
; ~ z
a slo
bodu
бор
óти
ся за
слоб
óду
born
it –u
m m
in. борнíт
-уbo
rovic
//a –e
ž сóсна
boro
vicov
ý соснóвы
йbo
rovič
//ie –i
a s со
сновина -ы,
сосн
óвый
ліс
boro
vičk//
a –y ž
боров
íчка –
ы (п
áлінк
а)bo
rový
сосн
óвый
; ~ le
s соснóвы
й ліс;
fi gu ~
ú фиґу б
орóву, ніч
не
достáнеш
bóro
v//ý
chem
. бор
óвый
; ~á
vaze
lína борóва
вазелина
; ~á
ky-
selin
a бор
óва к
іслот
ábo
rt –u
m o
db. борт, алмá
зный
пóрошо
к (на
брусíн
я)bo
sák –
a m босяк
-а, худ
óбны
й, потýлю
ючій чоловíк
bosk
y prís
l. наб
óсо;
chod
iť ~ ходити
бóсым
Bosn
iačk//
a –y ž
Боснячка, жы
телька
Бóсны
Bosn
iak –a
m Босняк, жы
тель
Бóсны
bosn
iak¹ –
a m
hov
or. (с
óрта
печ
íва як) булка,
жéмл
я, бóхник
(із
солéного
тíст
а)bo
sniak
² –a m
ľud.
zasta
r. подом
óвый
продав
áч, склеп
áрь
boso
prísl
. бóсо, набóсо
boso
nohý
босонóгый, бóсы
йbo
sorá
cky б
осор
áцькый
bo
sorá
ctv//
o –a
s босорáцтво
bo
sorá
k –a m
босоряк
bo
sork
//a –y
ž босóрка
boso
r//ov
ať –u
je –u
jú ne
dok. босорити
bosý
босый
, босонóгый;
chod
iť ~ ходити
бóсый
/-ым;
~ k
ôň
непоковáны
й кінь
bota
nick
//ý ботан
íчный
; ~á
záhr
ada ботанíч
ный сад;
~ kľúč
ботанíч
ный к
люч, вы
значов
áтель р
остлин
bota
nik –
a m бот
áнік
bota
nik//
a –y ž
бот
áніка
bo
tani
z//ov
ať –
uje –
ujú n
edok
. hov
or. ботанізо
вáти
, зберáти
áбо шт
удов
áти р
остлины
box¹
-u m
špor
t. бокс
, боксéрство с
box²
-u m
1 бокс, окремíшн
є одділíня
(в реш
таврáції
і т
. п.)
2 tec
h. бо
кс; p
arko
vací
~ парк
ýючій
бокс
; umý
vací
~ ум
ывáю
чій
бокс
box³
-u m
(dru
h ko
že) б
окс
box4 –
u m
ľud.
бок
(на обув
); n
atrieť
topá
nky
~om
натéрти
топáнкы бóксом
, боксовáти
boxe
r¹ –a
m šp
ort.
hist. бóксер
boxe
r² -a
m (z
braň
) бóксер
(ков
óва збрань
, кот
рá над
íне ся
на
рýку)
, оловянка н
ар.
boxe
rsk//
ý špo
rt. бо
ксéрьскый;
~é ru
kavic
e боксéрьскы рукавíц
іbo
x//ov
ať ¹
-uje
–ujú
nedo
k. šp
ort. боксов
áти,
заобер
áти ся
бóксом
, боксовáнём
box//
ovať
² -
uje –
ujú n
edok
. ľu
d. боксовáти
, чіст
ити
(óбув)
бóксом
boxo
vý бо
ксóвый
; ~á k
oža б
оксóва
кóжа
bozk
–u m
поціл
ýнок
-у; m
aterin
ský ~
материньскы
й поцілý
нок;
prvý
~ пé
ршый
поціл
ýнок
bozk
//ať –
á –ajú
dok. ціл
овáти;
~ na
čelo
(по)ціл
овáти н
а чел
óbo
zk//ať s
a –á s
a –ajú
sa do
k. ціл
овáти с
яbo
zkáv
//ať
–a s
a –a
jú sa
ned
ok. ц
іловати
; (ru
ky) ~
am цілý
ю рýчкы
(фóрма
вічливого витаня, обернéного
к же
нí)
bozk
áv//ať s
a –a s
a –ajú
sa ne
dok. ціл
овáти с
яbo
žcov
ník
–a m
bot
. (liečiv
á ra
stlina
) бож
цóвник
, ясм
éнник;
~ voňa
vý ясм
éнник п
ахнячій
(Asp
erula
odo
rata
)bo
že ci
t. бóже
, бóж
е мій,
бог
мій,
гóсподи, гóсподи б
óже
bože
daj č
ast.
i cit. дай б
ог, дай
бóж
еbo
žech
ráň
cit. i
prís
l. хрань бог, хрань бóже
, бóж
е хрань,
не
дай б
ог(же)
bo
žek//
ať –
á –a
jú ne
dok.
expr.
бож
éкати
(нар
. і бож
éйкати
), жá
ловати
ся, плáкати
, фню
кати
, гореков
áти
bože
ník
–a m
zas
tar.
1 член
сéльской гром
áды
2 сéльскый
писáрь
bože
ucho
vaj p
. bož
echr
áňbo
ž//í б
óжый
; z m
ilosti
~ej з м
íлости
бóж
ой, з
бóж
ой м
íлости
; Ma
tka
Božia
ná
b. богомá
тірь,
богорóдиця
; slu
žby
~ie
богослуж
íня, слýжб
а; slo
vo ~
ie пр
óповідь
; sluh
a ~ служ
ытель
бóжы
й, свящ
éник
; ~ie
pože
hnan
ie бóже
благослов
íня; B
ožie
naro
denie
рожд
еств
ó Хріс
тóво
; ~ te
lo (h
ostia
) обл
áтка
при п
ри-
части,
евхарíс
тія, п
росф
óра;
Božie
telo
(svia
tok)
свято
тíла
Хріст
óвого á
бо го
спóдня
; nec
h sa s
tane v
ôľa ~
ia да
бýдет в
óля
бóжь
я; od
dať s
a vô
le ~e
j оддати ся
вóлі б
óжій;
vyjsť
na
svetl
o ~ie
вый
ти на св
íтло бóже
; už j
e na
~om
súde
al. n
a pr
avde
~ej
він уж
предст
áв пé
ред б
óжым
сýдом;
už je
~ a)
він у
ж спить; б)
ёг
ó уж
взяв госп
óдь; він
спить в
íчным
сном
; celý
~ d
eň ц
íлый
бóжы
й день
; od
~ieho
rána
од ск
óрого
áбо сáмо
го р
áна;
~ie
muky
бóж
ы мý
кы a
) роспятя
; б) ч
асóвня
; ani
za ~
svet
áни
за
што н
а свíт
і; ~ do
puste
nie до
пущíня
бóже
; mlyn
y ~ m
elú po
maly,
ale is
te [pr
ísl.] б
óжы мл
ины помá
лы м
éлют
ь, áле íсто
bož//
iť sa
–í sa
–ia s
a ned
ok. б
óжати с
я, кляти с
я, присяг
áти с
я, давáти
присягу, дýша
ти ся
božs
k//ý 1
бóжс
кый, бóжы
й; ~é
pože
hnan
ie благословíн
я бóж
е; ~ie
záko
ny за
кóны
бóжы
2 ho
vor. e
xpr. (
výbo
rný)
бóжс
кый, барз
дóбрый
, выз
начный
; ~ hl
as бó
жскы
й, кр
ácны
й гóлос
; ~ vz
duch
бóжс
кый, барз
дóбры
й, пред
óбры
й вóздух
božs
tv//o
–a s
1 (bo
žská
byto
sť) б
óжство
-а 2
len j. č.
(bož
skosť)
бóжс
кость –
ости
жbô
b – u
m b
ot.боб
-уbô
bik –
a m zd
rob.
exp
r. бóбок
бóбка
bôbo
vit//é
–ých
mn.
č. бобовиты
bôbo
vý бо
бóвы
й; ~á
polie
vka б
обóва п
óливка
; ~é p
ole боб
óве
пóле
, бобовина
bôč//
ik –ik
a/-ka
1 z
drob
. exp
r. бóчік
; polo
žiť d
ieťa
spať
na
~ положы
ти сп
áти д
ітину
на б
óчік
2 kuc
h. б
óчік
(свиньске мя
со)
bôľ -
u m
1 боль
-ю ж
; vyk
ríknuť o
d ~u
вык
рікнути
од бóлю
2
(žiaľ
, súž
enie
боль
, бóліст
ь, жа
ль, с
мýток;
s ~o
m v
srdci з
бóлём в с
éрдці; ť
ažký
~ ве
ликы
й жаль, біл
ьbô
ľhoj
–a m
bot
. бóльг
oйbô
ľny б
олестивы
й, бóлiс
тный
, мýковый
(од мý
ка)
bór,
bóro
vý p.
bor
, bor
ový
bôžik
–a m
1 бóжо
к, íдол
; ~ lá
sky б
óжок
люб
ви, амý
р 2 (s
oška
) íдол br, b
rr, bŕ,
bŕŕ c
it. бр
; ~, a
ko je
zima
! бр, як
зимн
о! br
aček
–a
m 1
hov
or. брáтчек
-а, б
ратíш
ка -ы
2 fa
m. б
рáтку,
брат
íшка
(при
ослов
íні);
~ov
ci mo
ji! братішкóве
мóї!
brač
ek//o
vať s
a –uje
sa –u
jú sa
nedo
k. ho
vor. б
рáтати
сяbr
ad//a
–y
ž 1 під
борóдок 2
бóрода;
nosiť
~u носити
бóроду;
ešte
mu tečie
mlie
ko po
~e у нёго
íщі мол
óко п
о ґáм
бах т
ечé á
бо
íщі на ґáмб
ах молоко не
обс
óхло
; nec
hať s
i rásť ~
u зохабити
собí
рости
бóроду,
(за)пустити
бóроду;
už je
hor
e ~o
u ho
vor.
він уж
оддáв с
вóю душý
brad
áč –a
m бород
áч
brad
atý б
ород
áтый
brad
avic/
/a –e
ž бородáвка
brad
avičn
atý б
ород
aвкáты
йbr
adav
k//a
–y ž
ana
t. бородáвка
-ы ціцё
к; pr
sná
~ гр
ýдны
й ціц
ёк; c
huťo
vá ~
смак
óва б
ород
áвка
(на язык
ý)br
ad//d
lá –ie
l s p
omn.
tel. б
рáдла -ел
brad
l//o –a
s za
star. б
рáдло -а, бр
áла,
(одв
íсна)
скáла ж
, br
ahm
an –a
m брáма
н br
ahm
anizm
//us –
u m брамa
нíзм
brac
hiáln
y грубый
, насилны
й; po
užiť
~ú m
oc поужы
ти насил
-ность
brac
hyce
fal//u
s –a m
odb
. брахіц
ефáл
br
ak –
u m
брак
-у, б
eсцíнность
, хыб
а (товару)
; lite
rárn
y ~
макулатýра
, літе
ратýрный
брак
brak
//ovať –
uje –u
jú ne
dok.
hovo
r. pre
n. др
анцовáти
, рабов
áти,
улупити
brak
ov//ý
з бр
áком
, брáковы
й, неякостный
, бесцíнный
; ~ to
vár
бесц
íнный
товáр а
бо то
вар з
браком,
браковы
й товар
; ~á l
ite-
ratúr
a макулат
ýра
(о літерат
ýрі),
брáкова
літе
ратýра
Позн
. ред
.Да
льше п
родо
вжіня Сл
овни
ка в
букві
Б в
ІР ч
17 / 2
011
SLOV
ENSK
O-RU
SÍNS
KY S
LOVN
ÍK
20. č
asť
Б
Юрій
Панько
Доц.
ПгД
р. Ю
рій
Панько
, ЦСц
., автор
Словеньско–
русиньского
словника
, заєдно
і коректор
Інфо
Русина
.
www.rusin.sk 11info РУСИН [16 I 2011]
Kaleidoskop mladýchКалеідоскоп молодых
При памятнику ДухновічаНиколай Коневал
При Торисі, на краю містаПамятник Духновіча стоїть.Кілько Русинів коло нього перейде,Кілько ся заставить?
Заставить ся? Вспомяне?Буде роздумовати?Духновічу, наш будителю,Маш ты такый народ,Якый ты хотів мати?Зобудив ся? Обродив ся?Або зістав спати?
Встав він зо сна? Дримле,Як перед віками?Чудже за своє тримле?Заливать ся слызами?Стратив віру, надіюПлекану дідами, прадідами?Перекручать історіюСвоїми роботами?Одповідж нам, Духновічу!Ту єсь Ты меджі нами!!!
Духновіч смутно стоїтьЗ хлопцьом при Ґорисі.Не дасть нам одповідьТу... він уж на другім місці.
(Позн. редакції: властна творчость од Н. Ко-невала з Канюнкы была презентована і на цілословеньскых ославах Дня Русинів 4.9.2011 в Пряшові і так само автор зо стишком выступив на цілословеньскім конкурзі Духновічів Пряшів, котрый одбыв ся 16.9.2011 в Пряшові, де йому одборна порота, як раз за тот стишок, присуди-ла перше місце. Редакція Інфо Русин йому з той нагоды высловлює велике подякованя за так харізматічный принос до сокровіща русиньской літературы).
0. катеґорія - поезія1. місце Вероніка Панчакова, ОШ Чабины 2. місце Максім Сійка, ОШ Меджілабірці, ул.
Духновічова3. місце Браніслав Бандуріч, ОШ і МШ Убля
0. катеґорія – властна творчость1. місце Естер Караффова, ОШ з МШ Кленова
1. катеґорія - поезія1. місце Зузана Ґайдошова, ОШ Пчолине2. місце Юрій Ванчік, ОШ Шарішске Ястрабє3. місце Домініка Панькова, ЦОШ св. Ґеорґія
Свідник
1. катеґорія - проза1. місце Еріка Лабашова, ОШ Шарішске
Ястрабє2. місце Філіп Штець, ОШ Меджілабірці, ул.
Коменьского3. місце Славка Ковачова, ОШ Пчолине
1. катеґорія – народне росповіданя1. місце Мартін Філічко, ОШ Шарішске
Ястрабє
2. катеґорія – поезія1. місце Станіслава Швабова, ОШ з МШ
Кленова2. місце Славка Черевкова, ОШ ул.
Коменьского Меджілабірці3. місце Маріянна Франкова, ЦОШ св. Ґеорґія
Свідник
2. катеґорія - проза1. місце Барбара Штецова, ОШ ул.
Коменьского Меджілабірці2. місце Сімона Чернакова, ОШ Брезно3. місце Славомір Штуцька, ОШ Якубяны
2. катеґорія – малы сценічны формы
1. місце художній колектів Солнечко, ОШ Шарішске Ястрабє
1. місце Якуб Зелінка, Шпортова ґімназія Кошыці і Матуш Зелінка, ОШ Пожарницька Кошыці
2. катеґорія – духовна декламація1. місце Яна Вайдова, ОШ з МШ Кленова2. місце Юлія Філічкова, ОШ Шарішске
Ястрабє
3. катеґорія – поезія1. місце Петра Каланцьова, ОШ ул.
Коменьского Меджілабірці2. місце Мірослава Танчакова, ОШ Пчолине
3. катеґорія – проза1. місце Вероніка Шкварова, ОШ Камюнка 2. місце Сімона Коршнякова, ОШ Якубяны3. місце Крістіна Юркова, Споєна школа ул.
Централна Свідник
3. катеґорія – малы сценічны формы1. місце Матуш Оцетник, ОШ і МШ Кленова
3. катеґорія – народне росповіданя1. місце Матуш Оцетник, ОШ і МШ Кленова
4. катеґорія – поезія1. місце Марія Шуркалова, ФФ ПУ, Пряшів2. місце Аннамарія Ґніпова, Ґімназія Снина
4. катеґорія – проза1. місце Нікола Шкварова, Ґімназія Стара
Любовня 2. місце Тереза Мандзакова, Готелова
академія Гуменне
5. катеґорія – властна творчость1. місце Миколай Конєвал, Камюнка1. місце Мґр. Квєта Галасова - Мороховічова,
Новы Замкы
Вшыткым сердечні ґратулуєме і дякуєме за достойну презентацію русиньского поетічного і прозового слова. Дальшы інтересности з той великой події вы дочітате ся в слідуючім чіслі ІР.
Результаты 12-го рочника Духновічів Пряшів16.9.2011 / подля катеґорій і жанрів
▲Часть участників Духновічового Пряшова 2011, перед Театром А. Духновіча в Пряшові.
12 www.rusin.skinfo РУСИН [16 I 2011]
Інформачный сервіс Informačný servis
Platené v hotovosti080 10 Prešov 10
Rusínska obroda-Info RusínLevočská 9080 01 Prešov 1“D+4”4/2007/RPC PO
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s fi nančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfre-daktorka Bc. Silvia Lysinová, redaktor Mgr. Peter Medviď. Korektor: Doc. PhDr. Juraj Paň-ko, CSc.. Výroba: ADIN. s.r.o., Prešov. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia INFO RUSÍN, Levočská, č. 9, 080 01 Prešov. Tel: 051/7722889, 051/7482776, 0918 176 804. E-mail: [email protected], [email protected], www.rusyn.sk. Predplatné na rok: Slovensko: 6,64 Є, Európske štáty: 12,66 Є, mimoeurópske štáty: 18, 66 Є. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme v redakcii Info Rusin, Prešov (budova Daňového úradu, 2. posch.), každý pracovný deň od 12.00 - 16.00 hod. Neobjednané rukopisy a fotografi e nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníc-tvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).
В слідуючім чіслі Інфо Русина дочітате ся:
Наш юбілант Осіф Кеселиця
17/2011
Русиньскый меджінародный фестівал
Пріматор Пряшова передав ціну Лавреатови
17/2011
17/2011
ПОЗЫВАМЕ ДО РЕШОВАСЕЛО РЕШОВ (бардійовского окресу),РУСИНЬСКА ОБРОДА – РК-Бардійов іГОРНОШАРІШСКЫЙ ОСВІТНЫЙ ЦЕНТЕР В БАРДІЙОВІ
ВАС СРЕДЕЧНО ПОЗЫВАЮТЬ НА
ДЕНЬ КУЛЬТУРЫ В РЕШОВІ в рамках заповіді русиньскых будителів про сучасність
Акція одбуде ся 2-го октобра 2011 р. о 14,00 год., в культурнім домі в РЕШОВІ
Проґрам: Приговор і стишкы од Е. Кубека – Мой родимый краю, співацькый солоспів Кла-ра Ханатгова і Крістіна Фечанінова, спі-вацьке дуо Крістіна Фечанінова – Мартін Слота в сценічных формах У лікаря пред-ставлять ся Сандра Пласконьова – Еріка Кащакова. Заслухайте ся і до співацького солоспіву Мартіна Слоты і Вікторії Ко-женной. Представить ся і домашня ЖСҐ з Решова. Дальшы інтересны сценічны формы представляють выступаючі з Н. Волі. В співі буде продовжовати ся і в по-добі співацького тріа - парібці з Решова, співацького тріа, С. Манькова – П. Шол-тісова – М. Лаурова за музычного допро-воду М. Сухого і МСҐ з Решова. Не буде хыбовати ани солова співачка ПУЛЬС-у Маріянна Железна з Хмельовой, ці ФК Маковиця зо Свідника. Вірте, же мате ся на што тішыти!
Акція є реалізована з фінанчнов підпо-ров Уряду влады СР – проґрам Культура народностных меншын.
