ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrrO F F I C I A L P U B L I C AT I O N O F T H E U K R A I N I A N C AT H O L I C E PA R C H Y O F S TA M F O R DO F F I C I A L P U B L I C AT I O N O F T H E U K R A I N I A N C AT H O L I C E PA R C H Y O F S TA M F O R D

VOL XXV; No. 10 STAMFORD, CONNECTICUT 06902 OCTOBER 24, 2010www.stamforddio.org

DDuurriinngg tthheessee wweeeekkss ooff PPyyllyyppiivvkkaa ((AAddvveenntt )) ,,DDuurriinngg tthheessee wweeeekkss ooff PPyyllyyppiivvkkaa ((AAddvveenntt )) ,,aass wwee pprreeppaarree ffoorr tthhee ggrreeaatt FFeeaasstt ooff OOuurraass wwee pprreeppaarree ffoorr tthhee ggrreeaatt FFeeaasstt ooff OOuurrLLoorrdd’’ ss bbii rrtthh,, tthhee SSOOWWEERR ss ttaaff ff rreemmeemmbbeerrLLoorrdd’’ ss bbii rrtthh,, tthhee SSOOWWEERR ss ttaaff ff rreemmeemmbbeerr

yyoouu aanndd yyoouurrss iinn oouurr ddaaii llyy pprraayyeerrss .. yyoouu aanndd yyoouurrss iinn oouurr ddaaii llyy pprraayyeerrss ..

On October 2nd St. Vladimir Catheral sponsored a Fall HarvestFestival on the grounds of the St. Basil College Seminary. The weatherprovided a beautiful backdrop for an afternoon of good food,

and a wonderful program of Ukrainian songs and poems about theharvest season and Ukrainian dancing provided by the children of theUkrainian School inStamford and others fromthe area.

The afternoon alsoprovided time for games andtime to sit with friends andenjoy one another’s compa-ny.

People were alsoencouraged to bring fooditems to be donated to thelocal food pantry. It is hoped that the Harvest Festival will become ayearly cathedral event.

SS tt .. VV ll aa dd ii mm ii rr CC aa tt hh ee dd rr aa ll HH oo ll dd ss HH aa rr vv ee ss tt FF ee ss tt ii vv aa ll OO cc tt .. 22 nn ddSS tt .. VV ll aa dd ii mm ii rr CC aa tt hh ee dd rr aa ll HH oo ll dd ss HH aa rr vv ee ss tt FF ee ss tt ii vv aa ll OO cc tt .. 22 nn dd

TThhaannkk yyoouu ffoorr yyoouurrTThhaannkk yyoouu ffoorr yyoouurrssuuppppoorrtt ooff oouurr ppuubbll iiccaattiioonnssuuppppoorrtt ooff oouurr ppuubbll iiccaattiioonn

Joint Retreat of U.S. Clergy Held in Hershey, PA

The Ukrainian Catholic bish-ops and clergy in the United Statesgathered together for a general retreaton September 20—23, 2010, inHershey, Pennsylvania. The retreatwas conducted by Most Rev.Sviatoslav Shevchuk, the ApostolicAdministrator of Protection of theMother of God Eparchy in Argentina.

Among present at the retreatthere were Most Rev. Stefan Soroka,Metropolitan-Archbishop of thePhiladelphia Archeparchy, Most Rev.

Paul Chomnycky, Eparch of Stamford,Most Rev. Richard Seminack, Eparch ofSt. Nicholas Eparchy in Chicago, MostRev. John Bura, Apostolic Administrator ofSt. Josaphat Eparchy in Parma, Most Rev.Basil Losten, Bishop-Emeritus of StamfordEparchy, also 160 priests of all foureparchies in the United States andhieromonks of monastic orders of St. Basilthe Great and Congregation of the MostHoly Redeemer (Redemptorists).

This was the first general retreatfor the Ukrainian Catholic clergy and

organized under the initiative ofMetropolitan-Archbishop Stefan. In hisconferences and homilies, the retreat mas-ter, Bishop Sviatoslav talked about unique-ness, importance and dynamics of renew-ing personal relationship with Christ in thepriestly life and service by reflecting on thereading from the Gospel of John about anencounter of the Samaritan woman withChrist at Jacob’s well and suggesting tensteps to finding joy in the priestly life.During the retreat bishops together withpriests reflected upon the texts of the

Sacred Scripture, prayed Hours andVespers, celebrated the Divine Liturgyin English and Ukrainian.

As Bishop Sviatoslav stated,“This retreat was a wonderful occasionfor the spiritual renewal and brotherlyfellowship of the priests, who are divid-ed among themselves by thousands ofmiles. It certainly helped to bringtogether and strengthen the unity of theUkrainian Catholic Metropolia in theUnited States.” (Department ofCommunications Eparchy of Protection ofthe Mother of God in Argentina)

OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 SOWERSOWER22

OFFICIAL PUBLICATION OF THEEPARCHY OF STAMFORD

Most Reverend Paul P. Chomnycky, OSBM, D.D., PublisherSr. Natalya Stoczanyn, SSMI, Editor-in-Chief.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 14Peveril Road, Stamford, CT 06902-3019. Subscriptionrate: $20 domestic $25 foreign.

Submissions policy: news articles and press releases must bereceived no later than three weeks before publication, withreturn address and telephone number. Address all mail, includ-ing change of address, to The Sower, 14 Peveril Road,Stamford, CT 06902-3019. E-mail: thesower@optonline.net.Telephone – Editorial Office: (203) 324-7698; Sower Office:(203) 504-2293.

Periodical postage paid at Stamford, CT.POSTMASTER: Send address changes to:

The Sower14 Peveril Road

Stamford, CT 06902-3019

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrr

Dear Friends in Christ,I greet all of you with joy in the Lord and I thank you for your warm recep-

tion. I am grateful to Archbishop Nichols for his words of welcome on your behalf.Truly, in this meeting of the Successor of Peter and the faithful of Britain, “heart speaks unto heart” as we rejoice in thelove of Christ and in our common profession of the Catholic faith which comes to us from the Apostles. I am especial-ly happy that our meeting takes place in this Cathedral dedicated to the Most Precious Blood, which is the sign of God’sredemptive mercy poured out upon the world through the passion, death and resurrection of his Son, our Lord JesusChrist. In a particular way I greet the Archbishop of Canterbury, who honors us by his presence.

The visitor to this Cathedral cannot fail to be struck by the great crucifix dominating the nave, which portraysChrist’s body, crushed by suffering, overwhelmed by sorrow, the innocent victim whose death has reconciled us withthe Father and given us a share in the very life of God. The Lord’s outstretched arms seem to embrace this entire church,lifting up to the Father all the ranks of the faithful who gather around the altar of the Eucharistic sacrifice and share in itsfruits. The crucified Lord stands above and before us as the source of our life and salvation, “the high priest of the goodthings to come”, as the author of the Letter to the Hebrews calls him in today’s first reading (Heb 9:11).

It is in the shadow, so to speak, of this striking image, that I would like to consider the word of God which hasbeen proclaimed in our midst and reflect on the mystery of the Precious Blood. For that mystery leads us to see the unitybetween Christ’s sacrifice on the Cross, the Eucharistic sacrifice which he has given to his Church, and his eternal priest-hood, whereby, seated at the right hand of the Father, he makes unceasing intercession for us, the members of his mys-tical body.

Let us begin with the sacrifice of the Cross. The outpouring of Christ’s blood is the source of the Church’s life.Saint John, as we know, sees in the water and blood which flowed from our Lord’s body the wellspring of that divinelife which is bestowed by the Holy Spirit and communicated to us in the sacraments (Jn 19:34; cf. 1 Jn 1:7; 5:6-7). TheLetter to the Hebrews draws out, we might say, the liturgical implications of this mystery. Jesus, by his suffering anddeath, his self-oblation in the eternal Spirit, has become our high priest and “the mediator of a new covenant” (Heb 9:15).These words echo our Lord’s own words at the Last Supper, when he instituted the Eucharist as the sacrament of hisbody, given up for us, and his blood, the blood of the new and everlasting covenant shed for the forgiveness of sins (cf.Mk 14:24; Mt 26:28; Lk 22:20).

Faithful to Christ’s command to “do this in memory of me” (Lk 22:19), the Church in every time and placecelebrates the Eucharist until the Lord returns in glory, rejoicing in his sacramental presence and drawing upon the powerof his saving sacrifice for the redemption of the world. The reality of the Eucharistic sacrifice has always been at the heartof Catholic faith; called into question in the sixteenth century, it was solemnly reaffirmed at the Council of Trent againstthe backdrop of our justification in Christ. Here in England, as we know, there were many who staunchly defended theMass, often at great cost, giving rise to that devotion to the Most Holy Eucharist which has been a hallmark ofCatholicism in these lands.

The Eucharistic sacrifice of the Body and Blood of Christ embraces in turn the mystery of our Lord’s contin-uing passion in the members of his Mystical Body, the Church in every age. Here the great crucifix which towers aboveus serves as a reminder that Christ, our eternal high priest, daily unites our own sacrifices, our own sufferings, our ownneeds, hopes and aspirations, to the infinite merits of his sacrifice. Through him, with him, and in him, we lift up our ownbodies as a sacrifice holy and acceptable to God (cf. Rom 12:1). In this sense we are caught up in his eternal oblation,completing, as Saint Paul says, in our flesh what is lacking in Christ’s afflictions for the sake of his body, the Church (cf.Col 1:24). In the life of the Church, in her trials and tribulations, Christ continues, in the stark phrase of Pascal, to be inagony until the end of the world (Pensées, 553, éd. Brunschvicg).

We see this aspect of the mystery of Christ’s precious blood represented, most eloquently, by the martyrs ofevery age, who drank from the cup which Christ himself drank, and whose own blood, shed in union with his sacrifice,gives new life to the Church. It is also reflected in our brothers and sisters throughout the world who even now are suf-fering discrimination and persecution for their Christian faith. Yet it is also present, often hidden in the suffering of allthose individual Christians who daily unite their sacrifices to those of the Lord for the sanctification of the Church andthe redemption of the world. My thoughts go in a special way to all those who are spiritually united with this Eucharisticcelebration, and in particular the sick, the elderly, the handicapped and those who suffer mentally and spiritually.

Here too I think of the immense suffering caused by the abuse of children, especially within the Church andby her ministers. Above all, I express my deep sorrow to the innocent victims of these unspeakable crimes, along withmy hope that the power of Christ’s grace, his sacrifice of reconciliation, will bring deep healing and peace to their lives.I also acknowledge, with you, the shame and humiliation which all of us have suffered because of these sins; and I inviteyou to offer it to the Lord with trust that this chastisement will contribute to the healing of the victims, the purification ofthe Church and the renewal of her age-old commitment to the education and care of young people. I express my grati-tude for the efforts being made to address this problem responsibly, and I ask all of you to show your concern for the vic-tims and solidarity with your priests.

Dear friends, let us return to the contemplation of the great crucifix which rises above us. Our Lord’s hands,extended on the Cross, also invite us to contemplate our participation in his eternal priesthood and thus our responsibil-ity, as members of his body, to bring the reconciling power of his sacrifice to the world in which we live. The SecondVatican Council spoke eloquently of the indispensable role of the laity in carrying forward the Church’s mission throughtheir efforts to serve as a leaven of the Gospel in society and to work for the advancement of God’s Kingdom in theworld (cf. Lumen Gentium, 31; Apostolicam Actuositatem, 7). The Council’s appeal to the lay faithful to take up theirbaptismal sharing in Christ’s mission echoed the insights and teachings of John Henry Newman. May the profoundideas of this great Englishman continue to inspire all Christ’s followers in this land to conform their every thought, wordand action to Christ, and to work strenuously to defend those unchanging moral truths which, taken up, illuminated andconfirmed by the Gospel, stand at the foundation of a truly humane, just and free society.

How much contemporary society needs this witness! How much we need, in the Church and in society, wit-nesses of the beauty of holiness, witnesses of the splendor of truth, witnesses of the joy and freedom born of a living rela-tionship with Christ! One of the greatest challenges facing us today is how to speak convincingly of the wisdom and lib-erating power of God’s word to a world which all too often sees the Gospel as a constriction of human freedom, insteadof the truth which liberates our minds and enlightens our efforts to live wisely and well, both as individuals and as mem-bers of society.

Let us pray, then, that the Catholics of this land will become ever more conscious of their dignity as a priest-ly people, called to consecrate the world to God through lives of faith and holiness. And may this increase of apostoliczeal be accompanied by an outpouring of prayer for vocations to the ordained priesthood. For the more the lay aposto-late grows, the more urgently the need for priests is felt; and the more the laity’s own sense of vocation is deepened, themore what is proper to the priest stands out. May many young men in this land find the strength to answer the Master’scall to the ministerial priesthood, devoting their lives, their energy and their talents to God, thus building up his people inunity and fidelity to the Gospel, especially through the celebration of the Eucharistic sacrifice.

Dear friends, in this Cathedral of the Most Precious Blood, I invite you once more to look to Christ, who leadsus in our faith and brings it to perfection (cf. Heb 12:2). I ask you to unite yourselves ever more fully to the Lord, shar-ing in his sacrifice on the Cross and offering him that “spiritual worship” (Rom 12:1) which embraces every aspect ofour lives and finds expression in our efforts to contribute to the coming of his Kingdom. I pray that, in doing so, you mayjoin the ranks of faithful believers throughout the long Christian history of this land in building a society truly worthy ofman, worthy of your nation’s highest traditions.

Cross-country can be the loneliest of sports to beginwith. The solitary training regimen, the typically sparse crowds,competing not in an arena but on pathways in the fields or on for-est trails – and, as often as not, a small team to work with. But ateam of one? Tell that to anyone and you’re likely to hear,“You’ve got to be kidding!”

But James Boeding wasn’t kidding. He was his highschool’s one-man cross-country team, and what’s more, heturned himself into a champion. When I saw the headline abouthim over Joanna Molloy’s recent feature in the New York DailyNews, I knew I wanted to know more about his grit, determina-tion and heroism. I thought the story would be perfect for TheChristophers, and I was right.

Webutuck High School in Dutchess County, NY, had nocross-country team at all until last fall, but it wasn’t for JamesBoeding’s lack of trying. Year after year he’d plead his case withschool authorities – cross-country didn’t cost much, after all – butyear after year he was turned down. Finally, a new administra-tion last year relented, and cross-country (along with soccer) wasoffered as one of Webutuck’s two autumn sports. Still, two prob-lems remained. For one, there was no cross-country coach. Andsecond, when the call went out for tryouts, only Boeding turnedup. He would be, literally, a one-man team.

Far from stopping Boeding, it only pushed him harder.He found a friend and mentor in Landon Johns, a 29-year-oldconstruction worker with a background in both running and foot-ball, who urged Boeding on by way of a six-day-a-week trainingschedule and physically punishing workouts.

“There were days when I actually felt bad for himbecause it was borderline torture,” Johns said. “But that’s whatit takes. He was so far behind everybody else, training by him-self. I never raised my voice, but no matter how insane it sound-ed he would listen.” And before long, the workouts began to payoff.

Not only was Boeding running against other schoolteams in league races; he was winning them. He came in first,for example, in the Mid-Hudson Athletic League Championshiplast October and, on top of that, was named runner of the year.And in November, in the Sectional Championships at BearMountain, he beat out the best runners that other schools in thearea had to offer. A collision cost him a shot at the state title afterthat, but he still managed to get up and finish third.

Even in winning Boeding failed to nail down a title forhis school; every rival team had more runners and could rack upthe points. But that doesn’t bother him.

“While I’m running I try to think about my stride, myform,” he said. “I think about the other times I ran the samecourse, the number of steps per minute, what’s going on in frontof me. I just try to look up.”

James Boeding will have more teammates this year –seven, to be exact. He’s up at Bowdoin College in Maine on anathletic scholarship and looking forward to running with thecross-country squad. But as far as The Christophers are con-cerned, he doesn’t have to win another thing. By holding on tohis dream in a singular display of perseverance, he’s alreadyshown us something. He’s shown that he’s got what it takes.

For a free copy of the Christopher News Note, , TEENS –FIND YOUR INNER STRENGTH, write: The Christophers, 5 HanoverSquare, New York, NY 10004; or e-mail: mail@christophers.org.

THE LONELINESS OF ONETHE LONELINESS OF ONECROSS-COUNTRY RUNNERCROSS-COUNTRY RUNNER

The ChristophersGerald M. Costello

LLLLIIIIGGGGHHHHTTTT OOOONNNNEEEE CCCCAAAANNNNDDDDLLLLEEEEHHHHOOOOMMMMIIIILLLLYYYY OOOOFFFF PPPPOOOOPPPPEEEE BBBBEEEENNNNEEEEDDDDIIIICCCCTTTT XXXXVVVVIIIICCCCaaaatttthhhheeeeddddrrrraaaallll ooooffff tttthhhheeee MMMMoooosssstttt PPPPrrrreeeecccciiiioooouuuussss BBBBlllloooooooodddd

ooooffff OOOOuuuurrrr LLLLoooorrrrdddd JJJJeeeessssuuuussss CCCChhhhrrrriiiissssttttCCCCiiiittttyyyy ooooffff WWWWeeeessssttttmmmmiiiinnnnsssstttteeeerrrr,,,, GGGGrrrreeeeaaaatttt BBBBrrrriiiittttaaaaiiiinnnn

SSSSaaaattttuuuurrrrddddaaaayyyy,,,, SSSSeeeepppptttteeeemmmmbbbbeeeerrrr 11118888,,,, 2222000011110000

SOWERSOWER OCTOBEROCTOBER 24, 201024, 2010 33

Bishop Paul Chomnycky, OSBMEPARCH OF STAMFORD

TThhee RReessiilliieennccyy ooff tthhee UUkkrraaiinniiaann SSppiirriittUntil very recently I

used to enjoy readingUkrainian newspapersand couldn’t wait to getmy weekly fix of

Ukrainian news and gossip from all over the world.However, since the assumption of Viktor Yanukovych tothe office of President of Ukraine last March, I have takento dreading rather than anticipating, the arrival on my desk,of any fresh issue of the numerous Ukrainian newspapersor journals. I’m sure many of you feel the same way.

This is because every week since the spring, thenewspapers are invariably full of reports, some new andunexpected and even shocking revelations of yet anothersell-out of Ukrainian sovereignty to Russia or a fresh roll-back of hard-won democratic freedoms in Ukraine, all exe-cuted with breathtaking speed and efficiency by Mr.Yanukovych and his cabinet. In addition, it seems thatevery week we read new and increasingly disturbingreports of the government’s Ukrainophobic belittling of thenational culture and language, of its active promotion of arevisionist pro-Russian version of Ukrainian history, or ofits pathetic pandering to the every whim of the OrthodoxChurch of the Moscow Patriarchate. In short, reading thenewspapers over the last months has left us with littlemore than a depressing chronicle of Ukraine’s apparentslide back into the ‘brotherly’ embrace of her northernneighbor.

So when the time came for me to pack my bags

for yet another trip to Ukraine – this time for the annualmeeting of the Synod of Bishops of the Ukrainian CatholicChurch in the first week of September in L’viv – I wasexpecting my worst and most depressing fears to be con-firmed. What would Ukraine look like now? Floatingthrough my head were the lyrics to an old Beatles song:“…you don’t know how lucky you are, boy; back in theUSSR!”

Thankfully however, far from confirming my dark-est fears, my latest trip to Ukraine re-affirmed my hope inthe resiliency of the Ukrainian spirit. How?

Well, it helped that I arrived in L’viv on perhapsthe cheeriest day of the year – September 1 – the first dayof school throughout the nation, considered virtually anational holiday – �вято �ершого �звінка. Forsome odd reason, unlike children in the West, Ukrainiankids actually seem to look forward to returning to schoolafter summer vacation! They enjoy it! The streets of thecenter of L’viv on that sun-splashed late summer afternoonwere brimming with students of all ages, from fresh-faced1st graders scampering home to breathlessly tell their par-ents about their first day at school, to high schoolers –boisterous flocks of teen-aged boys and girls, saunteringalong the Prospekt Svobody, eyeing each other from asafe distance, to more serious university students alreadyweighed down with knapsacks packed with textbooks,hurrying to class at the nearby Ivan Franko StateUniversity.

In spite of the dire economic straits in which thecountry finds itself, the rampant corruption of the politicaland corporate elite and the myriad difficulties, hardships

and challenges of everyday life that would quickly overcomethe average westerner, Ukrainians have managed to keep theirsense of humor intact.

As a case in point, whilestrolling through the beautiful andancient Rynok Square next to the L’vivCity Hall that same afternoon, I wasattracted by a large gathering of whatlooked to be university students. Oneyoung man speaking through a mega-phone was encouraging passersby tostop and be photographed with theUkrainian Minister of Education,Dmytro Tabachnyk. “He will be herefor only a very short time” the youngman assured us over the megaphone.“He’s graced us with his presence onthis, the first day of school in Ukraine.Come and take this opportunity to bephotographed with him!” I wasintrigued since, being notorious for hisanti-Ukrainian rhetoric, I thought ithighly unlikely that Mr. Tabachnykwould be well received in L’viv, of allUkrainian cities. I walked over to thecrowd and was soon laughing witheveryone else as student after studentwas photographed with a bespecta-cled billy goat that was munching

placidly on a handful of hayand did indeed bear a strikingresemblance to the goateedHonorable Minister ofEducation!

At the midway point ofthe Synodal deliberations –Sunday, September 5 – I hadthe great honor and privilegeof being a co-consecrator,along with Archbishop IhorVozniak of L’viv and BishopJulian Voronovsky ofDrohobych, of the newAuxiliary Bishop for the

Archeparchy of L’viv, Benedict Aleksiychuk of the StuditeOrder. At the age of 42 years, he becomes one of the youngestbishops in the entire Catholic Church and, more importantly, asa native of Volyn, becomes the first Ukrainian Greek Catholicbishop neither being born, nor having ancestral roots inHalychyna. His Beatitude, Patriarch Lubomyr, took note of thisin his sermon, seeing it as a sign of hope for our Church. “Thepresence of Bishop Benedict as a member of our Synod is areminder to us that our Church is growing and developingthroughout our homeland – another reason for our joy on thisoccasion”, he said.

As the joyous sound of ‘AXIOS – He is Worthy!’echoed throughout the venerable Cathedral of St. Georgewhile, standing in the Royal Doors, Bishop Benedict was robedfor the time in hisepiscopal vest-ments before hun-dreds of faithful, Iwas suddenlystruck by the histor-ical significance ofthe moment andplace. Because itwas from this veryspot before theRoyal Doors, that adecree was pro-claimed 64 yearspreviously by Rev.Gabriel Kostelnykduring the infa-

mous and illegal Pseudo Sobor of 1946, that effectively liq-uidated our Ukrainian Greek Catholic Church from the ter-ritory of our Ukrainian homeland. Who would have thought

then, who could have thought then,that our Church would enjoy suchan unexpected and joyful renais-sance after so many years of brutalsuppression?

Later on the same afternoon,we experienced even more causefor joy and hope for the future on theoccasion of the blessing of the cor-nerstone of the first building – a stu-dent residence – that will be con-structed at the site of the new cam-pus of the Ukrainian CatholicUniversity, near the southern end ofStryiskyi Park. (SOWER, Sept.2010, p.4) In about a decade’s time,God willing, a complex consisting ofa residence, academic building,church & pastoral center, library,museum, a residence for membersof the L’Arche Community and evena hotel, will be functioning and willhave transformed this neglectedpart of the city into an oasis of learn-ing, fellowship and prayer.

Fr. Boris Gudziak, rector ofthe Ukrainian Catholic University, following the blessing ofthe cornerstone, related to the gathered faithful a bit aboutthe history of the place. He said that 25 years ago thereexisted other plans and other hopes for this very site – thehopes and plans of the Communist Party of Ukraine, plansthat were very nearly realized. A large complex of buildingswas in the planning stages at that time – a complex that,had it been completed, would have housed the CommunistParty headquarters for the entire L’viv Oblast and further-more, would have contained an institute for the study ofcommunist ideology – literally a school for communism.

What a sweet and divine contradiction! On thevery spot where God was to have been denied anddespised, He will now be worshiped and glorified. On thevery spot where the human spirit was to have been shack-led, it will now be liberated. On the very spot whereUkrainian traditions and culture were to have been smoth-ered, they will now be nurtured. And on the very spot whereour Ukrainian Greek Catholic Church was to have beenburied forever, it will now flower.

Who would have thought then, who could havethought then, that the plans of the mighty Communist Partywould be usurped by an insignificant and almost powerlessinstitution – the Ukrainian Greek Catholic Church – that,officially at least, no longer existed in Ukraine? In light of allthis, how is it possible not to be filled with hope in thehuman spirit and faith in the power of God? How can wenot declare along with the Psalmist: “You are my refuge andshield; in your word, Lord, I place my hope.” (Ps. 119:114)

Site of new Ukrainian Catholic University campus

“Minister ofEducation”

visitsLviv

Bishop Paul greets newly-ordained Bishop Benedict

OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 SOWERSOWER44

The latest Cantor’s Workshop inStamford continues to build on a great tradition, withmuch recent success.

On the last weekend in September, St.Basil College sponsored the 4th in a series of sixCantor’s Workshops designed to deepen the partici-pants’ knowledge of the vast liturgical music repertoireof the Ukrainian Greek Catholic Church. The three-day workshop series started in 2009, and has contin-ued on different topics twice annually to date.

The program is directed by ProfessorJoseph Roll, who has been teaching church musicfor more than 25 years, and is the author or editor,more than anyone else today, of countless liturgicaland service song books widely used in the U.S. andCanada. In addition to the Stamford site, St. Basil’sCollege is simultaneously sponsoring this modularworkshop series in the Pittsburgh and Philadelphiaareas.

Participants are experienced and newcantors, church choir members, and a deacon (whois not Ukrainian). Altogether, individuals from 10parishes in New York (Astoria, Buffalo, Hempstead,Hudson, Syracuse, Rochester), Stamford,Philadelphia and Massachusetts (Deerfield).

Topics covered to date have included:Resurrectional Tropars, Parastas, Vespers, Pre-Sanctified Liturgy, and Resurrection Matins. The nextWorkshop, scheduled for the Spring of 2011, will fea-ture Matins and Compline (i.e., the 12 PassionGospels of Holy Thursday, the Jerusalem Matins ofHoly Saturday), and the “povecheriya” Compline forChristmas and Epiphany.

The sixth, and final, workshop in the

CCaannttoorrss’’ WWoorrkksshhoopp SSeerriieess iinn SSttaammffoorrdd CCoommpplleetteess 44tthh MMoodduullee by Andrij V.R. Szul, Esq., Ph.D.

The children and teachers of the Lesia Ukrainka School of UkrainianStudies in Syracuse after the Moleben marking the beginning of the newschool year.

New Year of Ukrainian Studies in Syracuse, NY

series, scheduled for the Fall of 2011, will be devoted toMolebens, Akathists and Devotional Hymns. AsProfessor Roll has remarked in class, the sung liturgicaltexts serve a powerful catechetical function because bylearning to sing and understand them, it is possible togrow in the knowledge and appreciation of the tenets ofour faith.

Constant upbeat airWhile the teaching schedule is rigorous,

there is a constant upbeat air of friendliness and comfort-able informality. Classes start at 4:00 pm on a Friday andend on Sunday afternoon, with Divine Liturgies at 7:00 or8:00 a.m., sometimes with added evening services. Thestudents, who can number up to 30 in each class, receivewell selected Ukrainian and English language texts withmusic, and several articles, graphs and diagrams aboutspecific topics being studied.

But mainly there is still a great deal of singinggoing on. Mr. Roll’s engaging teaching style frequentlyhones in on the more challenging sections of the music,applying the evidently well practiced style of Teacher asCoach and Mentor. The naturally harmonized singingexudes an exuberance usually hardly associated with litur-gical music, and especially with Parastas (funeral service).Sometimes experienced cantors (diaks) in the group willhelp lead the intonations, and the others, mostly singers intheir church choirs back home, confidently join in.

A particularly effective feature of Roll’s teachingstyle is incorporating or contextualizing more complexmusic theory principles (such as modes) into an on-goingflow of constant singing and illustrated performances byhim and with the students. And even given his widely rec-ognized expertise as editor, arranger and compiler in thegamut of Byzantine church music, quite obviously he still

devotes endless hours ofpreparation to fill the curricu-lum with systematic, well-cho-sen examples of responses,including verses (and “versi-cles,” as he calls them). Hiscurriculum illustrates what oth-erwise easily could haveseemed overwhelming for theneophyte: the vast andancient beautiful canon of

Eastern Christian tones (hlasy’), liturgies (yes, there is morethan one) and other services for the entire liturgical year.

The Resurrectional, Galician, Kievan,Sahohlasni, Bulgarian and other tones are systematizedand carefully edited into the different books used in class,the vast majority of them edited by him over the past threedecades. By the end of each Workshop, the studentsbecome not only much more confident in their newlyacquired grasp of the material, but go home with valuableadditions to their music libraries.Lectures are an effective complement to the

singing activitiesThe workshops also features lectures-discus-

sions on various related topics that the laity usually would-n’t encounter elsewhere. For example, presentationsabout Rubrics in the context of our Church’s centuries-longliturgical and theological traditions by the College’s Rector,Father Bohdan Danylo, are especially well received, as arethose by the workshop series’ Administrator (who alsoserves as Director of Spiritual Formation at the College), Fr.Maxim Kobasuk, OSBM.

Other experts, such as the College’s AcademicDean, Fr. Ivan Kaszczak, Ph.D., an erudite scholar, authorand most congenial of presenters, bring further insight intospecialty areas of church teaching and history.

And fascinating though controversial topics orquestions are not avoided. Rather Professor Roll, an alum-nus of St. Basil’s, by tapping into his well informed insightinto church traditions and liturgics, keeps the discussionsfocused yet fast moving. So, no minute ever seems to bewasted. As a result, these lectures are an especially effec-tive complement to the music and practical singing sessionbecause the diaks (cantors), whatever their respective levelof expertise, not only hone their performance skills, but also

deepen their thoughtful grasp of Ukrainian churchmusic concepts and issues.

As someone with some advanced aca-demic and performance credentials, especially insacred music, I wondered initially whether therewould be sufficient substance, clarity or accuracy inthe presentation of the material. Yet, recalling a sim-ilar workshop of Mr. Roll’s from almost two decadesago that was organized by the then pastor of St.Vladimir’s in Hempstead, Fr. Kaszczak, and theChurch Choir Director Maria Olynec, I really shouldnot have wondered much. In Stamford, soon againI was able to become comfortable and rather withRoll’s familiar nurturing but intense teaching style.

And it could not escape notice, too, thatstudents at all of the recent Workshops, especiallythose with no Ukrainian language background(though already having started to decipher the texts),and others without even any formal musical training,all were quite caught up in the excitement of theclasses’ welcoming, inclusive atmosphere. And for agroup that had just met a day or so ago at the begin-ning of each workshop, their responsorial singing atthe different services truly was nothing less thanbeautiful, but also evidently spiritually quite uplifting.

So as we look forward to the last twoworkshops in the series, could the next logical stepfor the College be to consider establishing a perma-nent School of Ukrainian Sacred Music, named per-haps for that “Bach” of Eastern European andUkrainian choral music, Dmytro Bortniansky? Forno such institution exists today anywhere, whetherin North or South America.

On August 25 - 26, 2010, thePatriarchal Catechetical Commission of theUGCC met in Toronto, ON to prepare an outlinefor the preparation of the Catechumenate of theUkrainian Greek Catholic Church. In attendancewere: Sr. Luiza Ciupa, SSMI vice chairperson ofthe Patriarchal Catechetical Commission, the co-ordinator of the working group, and Rev. Fr. TarasBarscevski, her deputy, Sr. Ann Laszok, OSBM(USA), Iryna Galadza (Toronto), Vira Chajkowska(Winnipeg), Sr. Marijka Konderewicz SSMI,(Saskatoon),Rev. Fr. Petro Shumelda (Toronto),Oleh Bych (Toronto), Rev. Fr. Petro Babey(Edmonton)The working group was hosted by the

Most Rev. Stephen Chmilar, D.D of the Eparchy ofToronto and Eastern Canada. An outline for a two-yearproposed program was developed and submitted forconsideration by the Synod in September, 2010. The pro-posed outline was approved and the Most Rev. PeterStasiuk, Head of the Patriarchal CatecheticalCommission, who appointed the working group to furtherdevelop the project.

In his letter of appointment Bishop Peterwrites:

“We express our sincere thanks to all mem-bers of the working group of the program of theCatechumenate of the Ukrainian Greek Catholic Church.The Synod of Bishops of the UGCC from 2nd to 9th of

September, 2010 has blessed the presented Proposalsregarding the practice of the Catechumenate in theUGCC and resolved to ‘Bless further work of thePatriarchal Catechetical Commission of the UGCC toimplementation of the work of the Catechumenate.’

I wish to inform you that I am appointing Sr.Luiza Ciupa, SSMI vice chairperson of the PatriarchalCatechetical Commission, the co-ordinator of the workinggroup, and Rev. Fr. Taras Barscevski as her deputy.

I confirm the working group consisting of thefollowing members:

Sr. Ann Laszok, OSBM (USA); Iryna Galadza(Toronto); Vira Chajkowska (Winnipeg); Sr. MarijkaKonderewicz,SSMI (Saskatoon); Rev. Fr. PetroShumelda (Toronto); Oleh Bych (Toronto); Rev. Fr. PetroBabey (Edmonton); Nazar Duda (Ukraine); Rev. Fr. PetroZhuk (Ukraine); Rostyslav Shemechko (Ukraine); Rev. Fr.Anastasiy Kabalya, OSBM (Ukraine).

First and foremost it is necessary to prepareinstructions of the methodology for parish priests and cat-

echists with regard to the program of prepara-tion of the catechist and likewise in cooperationwith the Patriarchal Liturgical Commission toprepare all liturgical services that pertain to thework of the catechist. At the same time it isimperative to begin work on the textbooks thatare essential for the catechist:

1. Evangelization 2. Nicene Creed and the History of Salvation

3. The Beatitudes and the 10 Commandments

4. The Lord's Prayer 5. Mystagogy Because the work of the catechist is

so vital, I ask the working group to commencework as soon as is possible. Please keep meinformed. I pray that your work is fruitful andmay the blessing of the Holy Spirit be upon allmembers of the working group.”

PPaattrriiaarrcchhaall CCaatteecchheettiiccaall CCoommmmiissssiioonn PPaattrriiaarrcchhaall CCaatteecchheettiiccaall CCoommmmiissssiioonn MMeeeettss iinn TToorroonnttooMMeeeettss iinn TToorroonnttoo

On Saturday, September 18th, the stu-dents of St. Vladimir UkrainianSchool, along with their teachers andparents, gathered for a Divine Liturgy

opening the new year of studies. Very Rev. Ihor Midzak, rector of St. Vladimir Cathedral,celebrated the Liturgy. Fr. Ihor explained symbolism of the sign of the cross to the chil-dren and why we do ‘poklony’ for the Feast of the Exaltation of the Holy Cross. At theend of the Liturgy, there was an opportunity to venerate the relic of the Holy Cross.

UUkkrraaiinniiaann SScchhooooll iinn SSttaammffoorrdd

ooppeennss wwiitthh tthheeDDiivviinnee LLiittuurrggyy

Pictured with members of the Catechetical Commission is Sr. Theresa Slota, Provincial Superior of theSisters Servants of Mary Immaculate in Canada.

SOWERSOWER OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 55Mark YourCalendar

Invite YourFriends

Bring YourFamily

St. Michael’s Ukrainian Catholic Church

35 Allen StreetTerryville CT 06786

Will celebrate 100 years 1910-2010 on Sunday November 7, 2010

Hierarchical Divine Liturgy of Thanksgiving

at 11.00 am

Jubilee Banquet 2.00 pm.

Tickets: $75.00

Contact: Sandra Lausier: (860) 261 5659Kris Meinert: (860) 402 3436

NNOOVVEEMMBBEERR 2200,, 220011007777tthh AAnnnniivveerrssaarryy

ooff UUkkrraaiinnee''ss GGeennoocciiddee 11993322--11993333

The now annual national observance to com-memorate Ukraine's Genocide of 1932-1933will take place at St. Patrick's Cathedral (51Street and 5th Avenue) in New York City onSaturday, November 20, 2010 at2PM. This year marks the 77thanniversary of one of the worst casesof man's inhumanity towards man,and perhaps the most extreme exam-ple of the use of food as a weapon,and we urge the Ukrainian Americancommunity to attend the ecumenical serviceand honor the millions of innocent victimswho perished as a result of the Soviet policy offorced collectivization.

For more information, please contact theUCCA National Office either by email atucca@ucca.orgor by phone at (212) 228-6840.

Challenges of the HeartBeing a Man & Living a Christian Life

in Today’s WorldPresented by Neil F. Oberto, MS, LPC

Morning Session: Challenges of the Heart:Understanding our Emotions and their Effects on Others

Afternoon Session: Speaking from the True Heart:Effective Communication amidst the Challenges

This day of reflection will help participants to think constructively andact wisely from a Christian perspective even during times of stress andstrong emotions. How we perceive others, our personality, judgments,and experiences all influence how we interact with people. Exploringthese influences and how they affect us, we will examine ways to estab-lish habits that encourage healthy relationships.The day runs 9:30am-3:30pm, including Divine Liturgy, lunch, and anopportunity for Confession. Registration begins at 9am. Cost: $20. Forinformation/registration, contact Fr Jerome at holydormi-tion@gmail.com or 570-788-1212 x 402.AAbboouutt tthhee PPrreesseenntteerr:: Neil F. Oberto, MS, LPC has 28 years of expe-rience in family services. He is currently Director of Adoption &Foster Care Services for the Diocese of Scranton and Director of theGreater Hazleton Office of Catholic Social Services. He serves onlocal and state boards for family welfare and advocacy efforts. MrOberto has developed many programs on child and family well-being, effective management of emotions, and life enrichment. Healso provides human relations consultation services.

Holy Dormition Friary is on PA-93 at Main St in Conyngham-Sybertsville, PA.

HHoollyy DDoorrmmiittiioonn FFrriiaarryy,, 771122 SSttaattee HHiigghhwwaayy 9933,, PPOO BBooxx 227700,,SSyybbeerrttssvviillllee,, PPAA 1188225511 557700--778888--11221122 –– hhttttpp::////hhddbbffmm..ccoomm ––hhoollyyddoorrmmiittiioonn@@ggmmaaiill..ccoomm

Announcing the New RELIGIOUSEDUCATION-FAMILY LIFE

WEBSITE “A Work in Progress”Go to Eparchy of Stamford Website:

http://www.stamforddio.org under the heading Eparchy of Stamforddrag down and click on “Departments”and go to either Religious Education orFamily Life.

Under Religious Education you willfind helpful links of CatecheticalMaterials and Programs in English andUkrainian. In addition there is a list ofUkrainian materials for sale by theEparchy. Further, one can downloadAdult Catechetical Lessons in Ukrainianwritten on a regular basis by our ownFr. Vasile Colopelnic.

Under Family Life you will find helpfullinks on Pro Life, Marriage, and FamilyLife issues.

Any comments, questions or sugges-tions please e-mail:

stamfordyouth@optonline.net

OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 SOWERSOWER66SSTTAAMMFFOORRDD CCLLEERRGGYY BBEECCOOMMEE BBEETTTTEERR IINNFFOORRMMEEDD OONN IISSSSUUEESS IINN BBIIOOEETTHHIICCSS

TThhee WWeessttcchheesstteerr IInnssttiittuuttee ffoorr EEtthhiiccss && tthhee HHuummaann PPeerrssoonnThe Westchester Institute for Ethics & the HumanPerson is a research institute conducting interdiscipli-nary, natural law analysis of complex, contemporarymoral issues yet unresolved among Judeo-Christianscholars. Anchored in the classic perennial and Catholic viewof the human person, our moral inquires are first andforemost of a scholarly nature. However, we pursueanswers to these disputed questions with an eyetoward enriching the quality of contemporary moraldiscourse, and fostering sound prudential judgmentin cultural and political matters. We are currently dedicated to the following issues: • The genesis of human life & the moral status of the human embryo• The search for scientifically and morally feasible alternatives to embryo-based biomedical research• The use of emergency contraception in rape protocols• The determination of human death, and end-of-life issues• The relationship between religion, science, and reason as sources ofmoral insight for modern society.The Westchester Institute and its scholars have become a distin-guished resource and point of reference for think-tanks, centers for appliedresearch, and institutes of public policy analysis. Together, we seek to makea significant contribution to the common good and to contemporary culture.

SSiisstteerr BBeerrnnaarrddaa,, OOSSBBMM CCeelleebbrraatteess7700 yyeeaarrss iinn RReelliiggiioouuss LLiiffee

The Autumn Eparchial ClergyDays were held from October 4th - 6th atthe Soyuzivka Resort near Kerhonkson,NY. Fr. Thomas Berg, M.A., Ph.D, apriest of the Archdiocese of New York,was invited to speak to the eparchial cler-gy about current bioethical issues, whichare of vital concern for priests in theirpastoral work. Fr. Berg is the founder andSenior Fellow of the WestchesterInstitute for Ethics and the HumanPerson. Over the course of two days,Fr. Berg addressed current topicsin bioethics from the Catholicmoral perspective, including StemCell Research, In Vitro Fertilizationand End-of-Life Issues.

“We are at a defining moment in theprogress of science. The choicesour society makes now will put intoplace the foundations for futureresearch and clinical practice. Onceestablished, these medical prece-dents and scientific techniques willbe difficult to retract or revise.”

William Hurlbut, MDStanford University

President’s Council on Bioethics

If you would like more information on thesubject of Bioethics, go to the WestchesterInstitute website:

www.westchesterinstitute.net

Sister Mary Bernarda received the reli-gious habit in the Order of Sisters of St. Basil theGreat on the feast of the Protection of the BlessedMother, October 1940 from the hands of Most. Rev.Bishop Buchko.

During her 70 years of service sister wasassigned to various parishes. She was assigned prin-cipal of St. Nicholas Cathedral School in the dayswhen the enrollment in the school was 1200. Thesymphony orchestra organized by Sr. Bernardabrought great pleasure to the audiences and was a

great experience for the young musicians. At St. Nicholas School in Philadelphia, a bandura ensemble was

organized and invited to play in Longwood Gardens and the Tylenol Co. inFort Washington; in nursing homes and in many Ukrainian parishes. For over25 years Sr. Bernarda brought great pleasure to the sick and infirm during theChristmas holydays by going caroling with children or sisters and playing heraccordion. Even the elderly were rejuvenated hearing our Ukrainian carols.

After recovering from a serious car accident with anticipated death orpermanent paralysis which she attributes to the intercession of the Servant ofGod Andrew Sheptytsky, Sr. Bernarda has been ministering to the orphansthroughout Ukraine.

Sr. Bernarda has been truly blessed these 70 years of consecrated serv-ice for the glory of God and his people.

St. Michael Parish in Tucson, AZ Steps Out at Two Festivals

O c t o b e r2010 turned out tobe a very busymonth for Tucson’sSt. Michael Parish.October 1st and 2ndsaw the parish partic-ipating actively inTucson’s SlavicFestival with a parishbooth for the firsttime. The festival,which has been

organized for many years by St. Melany Byzantine Ruthenian Parish, brings together var-ious Slavic groups, from Poles to Czechs, to Bulgarians to Ukrainians and Russians. Inaddition to staples of Slavic food, crowds come for the varius dance groups and orchestrasthat provide entertainment. For a number of years, Mr. Zenon Korytko has been display-ing his Hutsul style Ukrainian woodcarving. But this year he was joined by a large turnoutof fellow parishioners who brought with them baked goods, Pysanky, Christmas orna-ments and a raffle as well as promotional materials about St. Michael’s and the UkrainianCatholic Church and Ukrainians in general.

The effort was coordinated by Peter W. Fesz, who also explained the art ofPysanka-making to visitors who dropped by in droves. The baked goods supplied by thegood ladies of Sts. Mary and Martha Sisterhood were a big hit with festival goers. Mr.Korytko’s woodcarving earned much admiration. Fr. Andriy Chirovsky prepared a newflyer with critical information for potential visitors (and hopefully some future members)of the parish. . .

After two exhausting yet hope-inspiring days the many parishioners who stopped by the booth to offer moral support came to the conclusion thatthis parish booth at the Slavic Festival needs to be an annual event. . .

The following weekend Mr. Zenon Korytko and the Peter W. Fesz family were back in the heat at another outdoor festival, the 35th AnnualTucson Meet Yourself festival, which brings tens of thousands of visitors out to sample ethnic foods of all kinds while imbibing a wide variety of culturesfrom all over the world in the form of music, dance and ethnic crafts.

These two events did not sap all of the energy from this tightly knit and energetic little parish. Immediately afterward, many parishionersunder the co-chairmanship of Mrs. Nadya Dworian and Mrs. Halia Chirovsky immediately got to work on a two day parish rummage sale which is botha fundraiser and an opportunity for outreach.

Snow birds who plan to spend the winter in Arizona will be pleased to find a vibrant Ukrainian Catholic parish in Tucson. See the parish web-site at www.stmichaeltucson.org for more information.

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrrРІК XXV; ЧИСЛО 10 СТЕМФОРД, КОННЕКТІКУТ 06902 24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К ТО Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К Т

Від Харкова до Львова пройшла акціяпроти законопроекту "Про мови в Україні"

Як відомо, 7 вересня голова фракції Партії регіонів ОлександрЄфремов, голова фракції Комуністичної партії Петро Симоненко і членфракції Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували в парламентізаконопроект № 1015-3 "Про мови в Україні". Цей законопроект – докладнаінструкція зі знищення української мови в усіх сферах суспільного життя.Згідно експертного висновку вченої ради Києво-Могилянської академії, цейзаконопроект має бути знятий з розгляду у Верховній Раді, як такий, щосуперечить основоположним принципам Конституції України, вимогамЄвропейської Хартії регіональних або міноритарних мов і становить загрозуцілісності української держави та самому її існуванню.

В Україні пройшла хвиля протестів: "Займіться ділом, а не язиком!","Єдина мова – єдина держава!", "Ми проти закону про мови!", "Хочешдвомовності – вивчи українську!" В акції прийняли участь представникирізних верств населення: вчителі, лікарі, приватні підприємці, студенти. Відможновладців вимагали зайнятися нарешті справами, які реальнопокращать життя українців , а не розколювати Україну за мовноюознакою. 77-ма річниця Ґеноциду в Україні

20 ЛИСТОПАДА, 2010 у Катедрі Св. Патрика у Нью Йорку

Вшанування жертв геноциду– голодомору 1932–1933 рр.одного із найгірших актів жорстокості одних людей проти інших, інайбільш жахливих прикладів використання продуктів харчування, як

зброї. Щорічний День Памʼяті невинноубієнних Ґеноцидом–голодомором в

Україні у 1932-33 роках відбуватиметься у суботу, 20 листопада 2010 р. o год. 2-ій дня

у Катедрі Св. Патрика (51 вулиця і 5 авеню) в Нью Йорку.Закликаємо нашу громаду, зокрема молодь, взяти участь у цих

відзначеннях і тим самим вшанувати мільйони невинних жертв, якізагинули в результаті радянської політики примусової колективізації.

За більш детальними інформаціями просимо звертатись до Крайової Канцелярії УККАпо е-mail ucca@ucca.org, або за телефоном: (212) 228-6840.

Спільні духовні вправи для українського єпископату та духовенства США уГерші біля Філадельфії

У духовних вправах взяли участь Владика Стефан Сорока,Митрополит Філадельфійський; Владика Павло Хомницький, ЄпархСтемфордський; Владика Річард Семеняк, Єпарх Чиказький; Владика ІванБура, Апостольський Адміністратор Пармської єпархії; Владика–емеритВасиль Лостен; близько 260 священиків з усіх чотирьох українських єпархійСША та ієромонахи чернечих спільнот отців чину Св. Василія Великого йотців Чину Найсвятішого Ізбавителя.

Реколекції відбулися з ініціативи Митрополита Стефана і булипершими спільними реколекціями для усього духовенства УГКЦ уСполучених Штатах. Владика Святослав розкрив унікальність, важливістьта динамічність обновляючого особистого стосунку з Христом у служіннійого священика, запропонував десятиступеневий шлях радості життя усвященстві.

“Такі реколекції стали чудовою нагодою для духовної віднови табратського спілкування для священників, яких віддаляють одні від однихтисячі кілометрі, послужили для згуртування українського клиру таскріплення внутрішньої єдності Української Католицької Митрополії уСполучених Штатах Америки” – відзначив Владика Святослав.

Інформаційна служба єпархії св. Покрови в Аргентині

Дослідження та подання правди пролюдство є покликанням комунікації,

– Папа Венедикт XVIТакі слова Папи Венедикта XVI

стали основою дискусій Світовогоконгресу католицької преси. Разом ізкількома сотнями колег з усього світу(близько 400 учасників з 85 країн,взяли участь о. Ігор Яців, керівникДепартаменту інформації УГКЦ, таДмитро Крикун, керівник Аналітичноговідділу цього департаменту. Конгресвідбувся у Римі 4 - 7 жовтня 2010 року.Учасники обговорили такі питання:«Яка доля друкованої преси у світі?»,«Як доносити слово правди сучаснимаудиторіям», «Загрози та можливостіІнтернету».

«Церква повинна якнай-краще

пізнати можливості сучаснихзасобів комунікації, щоб макси-мально використовувати їх у своїйщоденній місії. При цьому маєморозглядати їх не тільки як засобидля проповідування ДоброїНовини, а і як засоби комунікації зісвітом», – сказав АрхиєпископКлаудіо Марія Челі, головаПапської ради у спра-вахсуспільних комунікацій.

«Розповідаючи про дійсністьу ваших країнах, ви допоможетекраще розуміти завдання, якістоять перед Церквою сьогодні», –наголосив голова Папської ради.

З 20 до 23 вересня у місцевості Герші, Пенсельвенія, відбулися реколекції для українського єпископату та клиру Сполучених Штатів Америкипід проводом Владики Святослава Шевчука, Апостольського Адміністратора української єпархії св. Покрови в Аргентині.

Що вдалося зробити на будівництві Патріаршого соборуза літній період, – стор. 11

Парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Бріджпорті КТ – 60, – стор. 13

24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ88

OFFICIAL PUBLICATION OF THE DIOCESE OF STAMFORD FOR UKRAINIAN CATHOLICS

Most Reverend Paul P. Chomnycky, D.D., PublisherMrs. Myroslava Rozdolska, Ukrainian Section Editor.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 14 Peveril Road, Stamford,CT 06902-3019. Subscription rate: $20 domestic $25 foreign.Submissions policy: news articles, press releases or letters for publication must be receivedno later than three weeks before publication, with return address and telephone number.Address all mail, including change of address, to The Sower, 14 Peveril Road, Stamford, CT06902-3019.Telephone – Editorial Office: 203/324 7698. Fax: 203/967 9948

Periodical postage paid at Stamford, CT.POSTMASTER: Send address changes to:

The Sower, 14 Peveril Road, Stamford, CT 06902-3019tel. 203–504-2293

ССССіііівввваааачччч SSSSoooowwwweeeerrrr

Результати дослідження щодостану сім ї̓ на європейськомуконтиненті, проведеного на основізвітів єпископських конференційта даних офіційних європейськихстатистичних інституцій, таких якEurostat засвідчили, що тоді як вЄвропейському Союзі, передовсімз огляду на імміграцію, до 2050року очікується зростання кількостінаселення на 14 мільйонів, країнинечлени ЄС не дорахуютьсяблизько 23 мільйонів свогонаселення. У випадку України до2050 року передбачаєтьсязменшення населення на 8,4мільйона (!). На 30 % зросте числопенсіонерів у вропейських країнах.Занепокоєння викликають такожнизькі показники народжуваності(1,56 в країнах ЄС, 1,52 – вУкраїні), а також велика кількістьдітей, які народжуються позаподружжям(загальноєвропейський показниксягає майже 33 %!). В Європі лишеза офіційними даними, за 2008 рікздійснено майже 3 мільйониабортів, 59% серед яких припадаєна країни, які не є членамиЄвропейського Союзу. Ці табагато інших явищ науковціокреслили поняттям«демографічна зима», наслідкиякої, на переконання дослідників,для європейського континентуможуть бути ката-строфічними.Аналізуючи дані вищезгаданогодослідження, віце-секретарПапської ради у справах сім ї̓ о.Карлос Сімон Вазкуез запропо-нував богословсько-пасторальнийпогляд на проблематикуєвропейської сім ї̓. Зокремадоповідач зазначив, що одними зосновних причин демографічноїзими, яка охопила Європу, єпоширення споживацького стилюжиття, несприйняття материнстваяк цінності, скерована протинароджуваності ментальність(контрацептиви). Таким чином,демографічну кризу не можнавважати суто економічною чисоціологічною проблемою, вона єпередусім «проблемоюдуховною», оскільки зачіпаєфундаментальні поняттялюдського буття: концепціюлюдської особи, свободи, правди,міжособистісних стосунків,відповідальності та співпраці.Представивши навчанняВчительського уряду КатолицькоїЦеркви щодо сім ї̓ і родиннихцінностей, доповідач повідомивпро ініціативу Папської радизвернути особливу увагу наєвангелізацію сім ї̓ та напоширення особливо вдалих підцим оглядом проектів,здійснюваних у різних країнахЄвропи і світу. В цьому контекстіпідкреслено важливістьособистого прикладу подружжів,життя яких найкраще виявляєправду і красу Божого задумущодо родини.«Це дуже сприятливий момент,коли можна відкрити і поширитидосвід сімей, які характеризуютьсявеликодушною відкритістю додару життя, досвідом родинноїмолитви, людського і

Українців до 2050 року може бути на8,4 мільйона менше

християнського виховання дітей іпідлітків, сімей, які залучені до курсівпідготовки до подружнього життя,сімей, які посвячуються супроводовіподружніх пар, волонтерськомуслужінню тощо, аж до досвіду сімей,активно задіяних у світі культури,політики і соціуму загалом.Душпастирство покликане відкрити ідати пізнати іншим усе це багатство,як рівно ж розвивати його в життіЦеркви», − зазначив представникАпостольської Столиці.На закінчення доповідач підкресливуніверсальну роль сім ї̓ не лише взабезпеченні розвитку поодинокихосіб, а й у розвитку людськогосуспільства загалом: «Сімʼястановить справжній суспільний ілюдський капітал. Сімʼя сама в собі єсуспільною вихователькою. Сімʼяформує громадян. Цицерон вважав її«seminarium rei publicae». Сімʼя єджерелом і популяризаторомсуспільних цінностей і чеснот. Сімʼяможе не тільки внести у суспільствосилу людського життя, − вона єосновною школою, в якій вивчаютьсяфундаментальні відносини, необхіднідля прогресу у світі. Сімʼя є місцем, вякому діти засвоюють суспільнічесноти, щоб стати громадянами,здатними будувати кращий, більшсолідарний і більш людяний світ,оскільки саме в сім ї̓ можна створитиумови для зростання у любові, безякої неможливий суспільний прогресна будь-якому рівні».Під час дискусії учасники Пленарногозасідання ділилися своїмиспостереженнями щодо становищасім ї̓ на європейському континенті тапропозиціями стосовнодушпастирської відповіді на виклики,які несе зі собою сучасний світ ісвітова ментальність. Зокрема, булопідкреслено відповідальність засобівмасової інформації за частоспотворений образ сімейного іродинного життя, за поширеннягедоністичних і споживацькихпоглядів і за інструменталізаціюлюдської статевості, як рівно жвказано на тісний зв'язок між кризоюсім ї̓ та кризою сучасного суспільствазагалом. У цих обставинах завданняЦеркви, на думку зібраних у Загребієпископів, полягає у тому, щобвідважно проповідуватиєвангельське вчення про людину ісімʼю та пропонувати сучасномусуспільству з радістю і надією зразкихристиянської сім ї̓, заснованої наБожому законі.Виступаючи на Пленарному зібранні,представник УГКЦ Владика БогданДзюрах, Секретар Синоду Єпископіві Керівник адміністрації Патріаршоїкурії, наголосив на необхідності тісноїспівпраці як на національному, так іна міжнародному рівнях задлязбереження та пропагування сім ї̓ іродинних цінностей. Це особливоважливо у звʼязку з феноменом

міграції, який спровокував глибоку ітривалу кризу сучасної українськоїсім ї̓. Окрім того, дуже важливим є,поряд з катехизацією молоді тапідготовкою до подружньогожиття, забезпечення супроводу інадання підтримки молодимподружнім парам. Нерідко молодеподружжя, яке бажає матипотомство, змушене долатичисленні випробування і труднощі,в тому числі матеріального плану,які несе щоденне життя. Завданням християнськоїспільноти є проявити дієву любов ісолідарність, всіляко допомагаючитаким подружжям. Церква може іповинна поширювати своюхаритативну діяльність, яка єпроявом живої віри, - віри, «чинноїлюбовʼю», за словами святогоАпостола Павла.Представник Синоду ЄпископівУГКЦ підтримав думку доповідачівщодо євангелізації сім ї̓. «У важкічаси комуністичної неволі, колиЦерква була дуже обмежена усвоїй діяльності, саме християнськіродини в Україні стали тим місцем,в якому зберігалася віра іпередавалися християнські цінностівід старшого покоління домолодшого. Життя батьків ставалотаким чином найпереконливішимкатехизмом, на якому вчилисядіти», − сказав Владика Богдан.На закінчення Секретар СинодуЄпископів УГКЦ розповів про те, якдорогою до Загреба в літаку мавнагоду розмовляти з особоюстаршого віку, мешканцемШвейцарії, який зауважив, що чине найважливішою проблемоюсучасної світу є те, що розірвавсяланцюг передання віри всерединісім ї̓. «Якщо Церквам вдастьсявідновити цей ланцюг, цей живийпотік віри і благодаті в нашихродинах, це буде найбільше інайцінніше, що ми можемо зробити», − сказав на закінчення своговиступу представник УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

За матеріалами пленарного засідання Ради ЄпископськихКонференцій Європи (Consilium Conferentiarum EpiscoporumEuropae (CCEE)), яка відбулася з 30 вересня до 3 жовтня 2010року у Загребі (Хорватія)

Aсамблея СинодуЄпископів Католицької

Церкви у РиміВід 10 до 24 жовтня 2010 рокуу Ватикані проходить Спеціальнаасамблея для Близького СходуСиноду Єпископів КатолицькоїЦеркви. Її тема: «Католицька Церквана Близькому Сході: спільність тасвідчення». До участі у роботіАсамблеї запрошені представникиУГКЦ: Блаженніший Любомир, ГлаваУГКЦ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, та Владика БогданДзюрах, Секретар Синоду ЄпископівУГКЦ. 10 жовтня у ватиканськійбазиліці Святого Петра понти-фікальною Службою Божою Все-ленський Архиєрей, у співслужінні167-ми Синодальних отців та 79-тисвящеників, які допомагають у роботіСиноду, урочисто відкрив цей Синод,− повідомляє українська секція РадіоВатикан.У своїй проповіді Папа Венедикт ХVІсказав, що це вперше біля гробусвятого апостола Петра, навколоЄпископа Риму, зʼєднались уСинодальну асамблею єпископиБлизького Сходу. Папа закликавучасників богослужіння скласти щируподяку Богові за те, що дозволив,щоб, незважаючи на різноманітніісторичні труднощі та непо-розуміння,на теренах Близького Сходу,християни були завжди присутніми.«Дивитись на ту частину світу з Божоїперспективи, озна-чає визнавати у ній«колиску» всеохоплюючого задумуспасіння у любові, таїнства спільності,яке здійснюється у свободі, а тому,просить у людей відповіді», – наго-лосив Вселенський Архиєрей, до-даючи, що Авраам, пророки таПречиста Діва Марія є прикладомтакої відповіді, яка, однак, має своєзавершення в Ісусі Христі, Сині цієїземлі, але Який зійшов з неба. Папавказав, що мета цих Синодальнихзасідань є, передусім, душпастирська.Праця Синоду скерована на свідченняхристиян Близького Сходу на рівніособистому, сімейному тасуспільному. А це вимагає зміцнитиїхню християн-ську ідентичність черезЛітургію Слова та Святі Тайни.Бажанням Папи, як зрештою й усіх, єте, щоб вірні Близького Сходувідчували радість від того, що живутьна Святій Землі, землі, яка єблагословенною завдяки земномужиттю на ній Ісуса Христа.

99СІВАЧСІВАЧ 24 ЖОВТНЯ 2010

Владика Гліб Лончина про УГКЦ уВеликобританії та Ірландії

Владико, ви виконуєте обовʼязкиАпостольського адміністратора дляекзархату УГКЦ у Великобританії таАпостольського візитатора дляІрландії. Якою є церковна ситуація втих країнах, де ви сьогодніслужите?У Великобританії є наша старшаповоєнна еміграція, яка вжедоживає віку. Тому багато нашихпарафій втрачають своїх прихожан.Їхні діти та онуки мало приходять внаші церкви. Натомість у самомуЛондоні наша парафія сильнорозрослася. Це завдяки українцям,які приїхали в Англію за останні 15-20 років. Тож, щонеділі маємо дотисячі людей на двох СлужбахБожих. Я вже не кажу проВеликдень чи Різдво, коли до насприходить до восьми тисяч.В Ірландії набагато менше українців.Але там тільки нова еміграція.Офіційно їх десь вісім тисяч.У Дубліні маємо каплицю, деслужимо щонеділі. Приходить десьдо сотні людей.Та, гадаю, їхня кількість зростатиме,бо раніше Служба Божа булавполудне, а це людям не дужевигідно. Тепер ми маємо своюкаплицю, і можемо служити вранці.Помітно, як людей з кожноюнеділею збільшується.Як узагалі ви ставитеся до питанняеміграції?Еміграція – феномен не тількинаших часів, а й всіх часів, епохісторії. Люди з різних причинемігрують. Сьогодні важко сказати,є позитивною чи негативноюостання хвиля міграції для України.Наразі є багато негативнихмоментів, водночас багато йпозитивних. Якщо родинарозділена, то, звісно, це негативно,а якщо ціла родина проживає закордоном, то що тут поганого?Люди мають можливість побачитидещо інший світ, багато нового. Цізнання вони можуть використати вУкраїні, коли повернуться сюди.Що церква пропонує нашим людямтам, крім Літургії?Ми маємо особисті контакти знашими людьми. Вони до насзвертаються з різних причин.Намагаємося завжди організуватидля них імпрези після Літургії, щобвони мали можливістьпоспілкуватися одні з одними.На жаль, наша діяльність дужеобмежена щодо них, тому щопрактично всі дуже далеко живуть,їх важко збирати щотижня. А щебагато з них мають ненормованіробочі дні. Тому це ускладнюєдушпастирську працю.Чи приходять до вас люди, якіперебувають в цих країнахнелегально? Чим, як правило, ви їмдопомагаєте?Допомагаємо різними порадами.Допомагаємо під час хвороб,операцій, зокрема. Коли хтось

помирає, просимо людейзібратися, щоб відіслати тіло вУкраїну. У такий маленькийспосіб можемо допомагатилюдям.Процес асиміляції ніколи неможна зупинити, хібапризупинити. Що церква вважаєза необхідне робити, абиуповільнити цей процес?Церква старається виховуватисвоїх вірних у власній традиції,допомогти їм пізнати красусхідної духовності. Щоб вонипишалися своєю УкраїнськоюЦерквою, щоб вони хотіли в нійпочитати Господа.Процес асиміляції важкозупинити. Ми повинні бутисвідомі того, що діти, якінароджуються там, кращеговоритимуть англійською іпрагнутимуть утвердитися втому суспільстві, хоча йвідвідують українські недільнішколи. На жаль, це факт.Аби хоч якось зарадитиасиміляції, треба мати свою цілушкільну систему. Та ценеможливо.Ви людина, яка родилася закордонами України (США).Проте ви добре розмовляєтеукраїнською. І, мабуть, у першучергу, завдячуєте цьомубатькам, а не школі. Яку роль васиміляції відіграють батьки?Звісно, головну. Бо якщо дітидома не чують української, тонедільна школа навряд чидопоможе. Також потрібно нелише чути мову, батьки повинніприщеплювати любов до рідногонароду, до землі своїх батьків,рідної культури, історії, абидитина з тим культурнимбагажем уже виростала. Школаможе лише це утверджувати,але не прищепити.Головна тема цьогорічногоСиноду у Львові булаприсвячена міграції. З чим виприйшли на цей Синод, яклюдина, яка працює дляемігрантів? Що ви очікуєте відСиноду в цьому питанні?Ми прийшли на Синод з усімапроблемами й реальністю цьогопитання, бо це зачіпає нас, нашуЦеркву особисто у ВеликійБританії. Під час Синоду мипочули багато цікавого про цейпроцес, а головне про те, що єцерковним обовʼязкомзайматися цим питанням, цимилюдьми, де б вони не були. Хочавони, можливо, вже неповернуться в Україну, але всеодно це наші люди. Усе-такиостаточна мета Церкви – цесвятість кожної людини, щоблюдина жила з Богом і для Бога.

Розмовляв о. Ігор Яців

«Роздуми у передвиборчий час»:стаття Блаженнішого Любомира у газеті «Дзеркало тижня»

«Щасливий народ, Господь якого –Бог» (Пс. 144, 15).Перед кожними виборами, хоч проякий рівень ідеться, ми звертаємося довірних нашої Церкви та до всіх людейдоброї волі з кількома закли-ками. По-перше, з проханням про молитву – занашу державу Україну та за щасливийперебіг виборчого процесу. По-друге,ми закликаємо вірних нашої Церкви івсіх, хто хоче наше слово почути, щобне легкова-жили правом голосування.По-третє, ми закликаємо всіх, хто захарактером своєї державної службинесе відпові-дальність за проведеннявиборів, забезпечити чесне табезперешкодне волевиявленнянароду. Оскільки ми знову увійшли вперіод підготовки до виборів, я хочуподілитися з вами, виборцями такандидатами на посадові місця, своїмироздумами щодо цього.У житті християнського народу вибори– це дуже важливий державний акт іяк такий, на думку нашу та всіх віру-ючих людей, не повинен відбуватисябез відклику до Господа Бога, Воло-даря світу та історії. Доконче важливо,щоб ми поручили самих себе та всюнашу державу Його святому прови-дінню. Для нас молитва має ключовезначення, бо такі важливі історичнімоменти (як і цілком буденні) ми несміємо відбувати без молитви до Бога.Спілкування з Господом Богом єнадзвичайно важливим у цей час.Поручати Богові нашу державу і нашнарод у передвиборчий час не зна-чить вимагати від нашого Творця, щобВін сповнював те, що ми, люди, вва-жаємо для себе корисним; щоб Вінприйняв наші розвʼязки, наші програмичи улюблених нами кандидатів.Молитва у передвиборчий (як і в будь-який інший) час означає, що ми пору-чаємо себе і все наше життя в рукиПремудрого і Предоброго НебесногоОтця, бо все, що стається (а це зна-чить, що походить з Його предобрихБатьківських рук), є вочевидь нам накористь, навіть якщо не є нам довподоби. Молитва – це не ще одинзасіб у виборчому процесі. Це актдовірʼя до Небесного Отця, який усеробить для добра своїх дітей і у своїйвсемогутності вміє обернути нам накористь навіть те, що тимчасово можевиглядати для нас невдалим.Вибори – це один із суттєвих елемен-тів народовладдя, тобто демократії. Цетакий державний устрій, при якомувладу в державі здійснює народ –безпосередньо чи шляхом делегуван-ня частини влади вибраним представ-никам. Тому в основі народовладдялежить свідомий, добре обґрунто-ваний і відповідальний вибір вільнихгромадян. Кожне слово тут має своювартість і сутнісне значення. Терміном«демократія» легко зловживають –пригадуєте, як пропагандисти Радян-ського Союзу переконували весь світ,що ця держава найбільш демокра-тична? І сьогодні ми не завждиправильно вживаємо цей термін.Багато держав різної політичноїмоделі, не виключаючи й України,подають себе як демократичні.А що, властиво, є демократією?Європейська демократія народилась устародавній Греції та означає, що

вибір з боку народу є вирішальнимчинником в урядуванні. Існуютьрізні форми правління: монархічна,республіканська, олігархічна йнавіть диктаторська. Всі вони діяливпродовж історії, і прихильникикожної з них можуть наводитибільш чи менш позитивні аспектитого ладу, який обстоюють.Декому навіть здається, щопозитивною формою є диктатура,бо обіцяє легку й коротку дорогудо розвʼязання життєвих проблем іцим приманює невторопнихлюдей, що обертається дужепоганими наслідками для всіх.Демократія, побудована на правівибору з боку вільних і мудрихгромадян, є чи не найважчоюформою врядування, але, якщо їїздійснювати сумлінно, є водночаснайбільш тривалою ісправедливою.Існують дві небезпеки длясправжньої демократії: перша зних – це непошанування волінароду, а друга – непошануваннянародом самого себе. Сьогодні вУкраїні існують обидві небезпеки:виборчим правом народулегковажить як влада, так і самнарод, і в цьому проявляєтьсясправжня криза демократії.У цей передвиборчий час виборціповинні докласти всіх зусиль, щобїхнє голосування було свідомим,добре обґрунтованим івідповідальним, бо це будезапорукою справжньої,повноцінної демократії. Томукожний громадя-нин повинендокласти зусиль, щоб добрепізнати кандидатів, якимделегуватиме частину своєї влади,усвідомити справжні потреби своєїмісцевості, а також розуміти тавраховувати інтереси всієїдержави. Кожен повинен запитатисебе, що він у міру своїх сил можезробити для загального блага.Багато хто в народі невдоволенийвзагалі процесом виборів, у якихвони не бачать сенсу. Так, недавномені довелося почути з уст одногогромадянина: “Мені все одно – я небуду голосувати». Болячеусвідомлювати, наскількибезвідповідальним є такеставлення до виборів. Бо відчуття,що від мого вибору нічого незалежить, є наслідком не якоїсьхибності виборів взагалі, а сутолюдських і гріховних маніпуляцій.Але ж зловмисники маніпулюютьлюдськими голосами саме тому,що бачать у них силу! Тому ситуа-цію можна виправити не бойкотомвиборів, а правильним і відпові-дальним голосуванням за належ-ного кандидата. За те щоб здобутивиборче право, наші батьки тадіди, які були свідомими громадя-нами, навіть жертвували своїмжиттям. Злегковажити цимправом сьогодні означає виявитикрайню непошану до їхньоїжертви, а ще – знехтуватиможливістю забезпе-чити своїмнащадкам гідне життя.Продовження на стор. 12

24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1010

Хтось запитав мене кілька днівтому: якби я могла народитисявдруге, чи захотіла б прожитижиття наново? Довго нероздумуючи, я відповіла "ні". Тазгодом трішки замислилась і...Маючи змогу наново прожити своєжиття, я менше говорила б,натомість більше б слухала. Небоялася б запросити до себе навечерю друзів тільки через те, щона килимі є кілька плям, а оббивкадивану трохи вицвіла.Я б смакувала крихкі булочки велегантному салоні і вже зовсім нетурбувалася б через сажу, колигорить коминок. Обовʼязковознайшла б час, аби послухатиспогади дідуся, який розповідає пророки своєї молодості. Влітку невимагала би, щоб позачиняли всівікна в машині, бо я щойно зробиласобі завивку.Я не допустила б, аби свічка уформі ружі так і розплавилась,забута у комірчині, а часто б їїзапалювала, доки вона б недогоріла до кінця.Я б лягла собі на луку іперекочувалася б разом з дітьми,зовсім не хвилюючись, щозабрудню сукенку. Набагатоменше плакала б і сміялася,дивлячись телевізор, а частіше —спостерігаючи життя. Більшоюмірою ділила б відповідальність зісвоїм чоловіком.Почуваючись погано, лягла б уліжко, замість бігти з гарячкою нароботу, наче без мене там світзавалиться. Замість девʼять місяцівпоспіль нетерпляче чекати, коли жнарешті закінчиться моя вагітність,полюбила б кожну її мить,усвідомлюючи, що ця дивовижнадія, яка відбувається у мені, єєдиною можливістюспівпрацювати з Богом у здійсненнічуда.Синові, який прибіг поцілуватимене, не сказала б: "Досить,досить, іди митися, бо вечеря вжеготова". Частіше казала б "Ялюблю тебе", натомість рідше"Мені прикро"... Та передусім, якбия могла розпочати все спочатку, тоцінувала б кожну хвилину...споглядала б її так довго, доки непобачила б, якою вона єнасправді... жила б нею... і ніколи бїї не віддаляла. (Ерма Бомбек)Кожна мить, що нею обдаровуєтебе Бог, є величезним скарбом.Не викидай його. Не бігайневпинно у пошуках непевногозавтра. "Живи найліпше якможеш, мисли найліпше як умієш,дій найліпше як потрафиш нині.Нинішній день скоро станезавтрашнім, а завтра скоро станевічністю".

(А. П. Ґоуті)

Якби я народився вдруге

1 жовтня за новим стилем, 14 жовтня – за старимПокров Пресвятої Богородиці

Серед Богородичних празників нашого церковного року на особливу увагузаслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці.Культ Божої Матері, як Покровительки нашогонароду тягнеться золотою ниткою від княжих часіваж по сьогодні. Секрет того постійного,улюбленого й ревного культу Богоматері, якПокровительки, лежить, мабуть, в тому, що тутідеться не про земське і людське, але небесне ймогуче заступництво. А такого заступництва йопіки хоче кожна людина, родина й народ. Відсамого початку існування нашої держави мипостійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічогодивного, що наш народ шукав такої помочі й опіки,проти якої не може встоятися жoдна людськасила, а тією поміччю був якраз покров Преч. ДівиМарії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашого народу днем великоговияву любови і вдячности для Пресв. Богородиці та днем радісної прослави ізвеличення її покрова й заступництва.

Східня Церква у своїхбогослужбах залюбки підкреслюєтри найкращі привілеї Пресв.Богородиці: Її Богоматеринство, ЇїВседівицтво і Її Заступництво занами перед Богом і якраз цей третійпривілей Божої Матері найбільшеприпав до серця нашому народові.Наші князі, наші королі, нашевійсько, наші козаки й гетьмани радовибирають Преч. Діву Марію засвою Покровительку й Опікунку.

Про ікону: Омофор, „СвятийПокров” Матері Божої, реліквія, якавважалася автентичною, булапривезена до Константинополя зЄрусалима у часи Лева І (457-474).Покривання голови є символом

захисту. За Лева Мудрого (886-912)св. Андрій Салос, „юродивий вХристі”, раб-скіф, разом зі своїмучнем Епіфанієм мав видіння, начеБого родиця покриває цілий світ„велетенським покровом, більшимвід неба”. У слов'янських Церквахпразник на честь цього чуда нази -вається Покров і святкується ужовтні. Починаючи з XV століття вінмає постійне іконографічневираження: простягнений над хри -стиянським народом покров, якийтримає сама Богородиця або ангели.На Заході варіант цієї іконографіївідомий як „Мадонна з серпанком”,під яким знаходять притулок вірні.

Захист з боку могутнього є

По горизонталі: 1 - назва південної меншої частини Палестинипісля розколу давньоєврейської держави на дві окремідержави; 3* -моавітянка, невістка Ноеми, яка після смертічоловіка вернулась до свекрухи, згодом вийшла заміж зародича Ноеми Вооза і народила сина, який став дідом царяДавида; 7 - жорстокий нащадок Каїна з уст якого злетіла першавойовнича поезія; 8 - вбивство ще ненароджених дітей в утробіматері; 9 - пророк з Юдеї, сучасник пророка Єремії, який нерозумів чому Бог карає його народ; 12 – загальна назва тварин,рослин, хліба чи іншого яких в старозавітні часи спалювали навогні для прослави Бога чи прощення гріхів; 14 - імʼя людини, якаохрестила Ісуса Христа; 15 - матерія, яка використовується дляздійснення тайни Пресвятої Євхаристії; 17 - филис-тимськемісто в якому загинув Самсон; 18 - назва, яку євреї дали першимпʼяти книжкам Біблії (Пʼятикнижжю Мойсея); 19 - старозавітнійпророк, який порівнював єврейський народ з невірною

дружиною; 20 - старозавітна міра обʼєму рідини, яка дорівнювала7,3 літра; 21 - острів в Середземному морі, який під час третьоїмісійної подорожі відвідав апостол Павло; 23 - священні ритуали,що були особливо поширені в давньому Єгипті, які полягали взаклинаннях (чарах) над статуетками чи малюнками і булипризначені для оволодіння надприродними силами; 25 - священик,що керує церковно-адміністративною одиницею, яка обʼєднуєдеяке число парафій і є складовою частиною єпархії, наглядає задуховенством цієї одиниці, передає та пояснює накази церковноївлади; 26 - вчення, що суперечить правдам (догматам) ХристовоїЦеркви; 27 - нащадок Адама, який живим згідно із СвятимПисьмом був взятий на небеса; 28 - старозавітній пророк, який тридні провів всередині велетенської риби;По вертикалі: 2 - місто до якого прямував Савло (пізніше апостолПавло), щоби переслідувати там християн; 4 - коротка пісня, щопісля Малого Входу оспівує певне свято або святого; 5 - один знаслідків гріха, який поряд із смертю і стражданням увійшов у світі джерелом якого є сатана; 6 - кількість драхм чи овець в отарі зяких за притчами Ісуса Христа загублено одну; 10 - правительВавилону, якому під час бенкету на стіні зʼявився незрозумілийнапис, що попереджував його про загибель; 11 - мор-ський порт назахідному узбережжі Малої Азії де кінці третьої місійної подорожізупинявся апостол Павло; 12 – найважливіший періодсільськогоспо-дарських робіт яким Христос порівнював Свійприхід на землю; 13 - держава, яка виникла в ст. по Р.Х. внаслідокрозпаду Римської імперії на східних її теренах; 16 – округлезавершення даху церкви, купол; 17 – один з восьми різновидівдуховних співів, що виконується вірними після Малого Входу; 22 -перша найнижча ступінь священства; 24 - суддя Ізраїлю, якийвночі з невеликим загоном, озброївшись порожніми глечиками,смолоскипами і трубами, несподіваним нападом вщент розбивмідіан.

надією для тих, хто почуває себевбогим. В Євангелії вбогіпроголошені блаженними (див. Мт.5, 3), адже вони певні, що матимутьБожу опіку. Але людина є образомБожим. Шукаючи захистку черезсвою убогість, вона водночас хочетакож захищати інших. Богородиця,цілком особливим способомзахищена у вічності, теж стаєзахисницею. „Під Твою милістьприбігаємо” – це одна з найдавнішихмолитов до Богородиці. Знаменнимє те, що покров пере-ходить в рукиангелів, аби руки Марії були вільнимидля молитви. У правому верхньомукуті бачимо Христа, якийблагословить. Він, Бог, що ставлюдиною, жестом благо-словенняпродовжує молитовний ритм рукБлагодатної. Два різні жестиєднаються, щоб стати одним. Саметому візантійські укладачі гімнівнасмілилися звернутися до Бого-родиці зі словами, які звучали бблюзнірством, якби були звернені докогось іншого, а не до самого Бога:„Поза Тобою нема для нас жодноїнадії”. Невипадково іконописецьчерпав натхнення для цієї композиціїв іншій іконі, яка має назву„Отцівство” і представляє Слово нагрудях у Бога-Отця. Через ХристаМатеринство Марії є відображеннямОтцівства Бога, який сходить у світяк воплочене Провидіння. Якщо наіконі „Вознесіння” Богородицясимволізує Церкву на землі, то наіконі „Покрови” Вона означаєнебесну Церкву в молит ві, таїнствовзаємного заступництва.

Катехизація для Дорослих і Дітей�о і як знаєш ти? �ізнай більше.

Відповіді до хрестівки надрукованої у попередньому числі.По горизонталі: 5 - Таргум; 6 - дискос; 10 - нісан; 11 - потоп; 12 -капелан; 15 - Німрод; 16 - Рахиль; 17 - Адам; 18 - віра; 21 - Ханаан;22 - субота; 27 - деканат; 29 - Шумер; 30 - Натан; 31 - Утреня; 32 -печера. По вертикалі: 1 - Лазар; 2 - Кумран; 3 - митрат; 4 - Содом; 7- Сіддім; 8 - Яфет; 9 - Могила; 13 - Йонатан; 14 - папірус; 19 - Талмуд;20 - стихар; 23 - шехіна; 24 - Ваал; 25 - Рамзес; 26 - секта; 28 - лавра.

СІВАЧСІВАЧ 24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ 1111

Генеральний директор Будівельної дирекціїпри Патріархові УГКЦ о. Петро Федюк, ЧНІ,розповів, що за літній період на будівництвіПатріаршого собору Воскресіння Христового уКиєві розпочали виконувати фасадні роботи віднуля до відмітки тринадцять цілих дві десятихметра. «Плануємо завершити усі фасадні роботи ужовтні. Також розпочали штукатурні роботи усоборі». Поштукатурено сходові клітки та колони.

Продовжуються роботи з облаштуванняпокрівлі. «Загальна площа покрівлі півтори тисячіметрів квадратних. З цієї площі вісімсот метрівнавколо центрального куполу собору – цеексплуатована покрівля, де будуть оглядовіплощадки. Її облаштування відбувається заособливою технологією і триватиме довше», –повідомив відповідальний за будівництво собору.

За словами генерального директора, триваєпроцес затвердження плану центрального входу.«Зараз ще відкрите питання, хто виграє тендер навиконання робіт з оздоблення сходів», – сказав о.Петро. Вивчається питання щодо автономного

Що вдалося зробити на будівництвіПатріаршого собору за літній період

На завершенні роботи з облицювання фасаду.

Чудово вписується соборВоскресіння Христового украєвиди Києва. Йогодобре видно як з правогоберега, так і на лівомуберезі, навіть далеко відйого місця знаходження, звисотних будинків, можнамилуватись красою цієїсучасної архітектурноїспоруди.

Розпочато штукатурні роботи в серединісобору, які продовжуватимуться і взимку.

опалення, бо наразі передбачено тількицентралізоване. Крім того роблятьсяпідрахунки можливості використаннясонячних батарей.

Щодо адміністративного будинку, тоотець Петро повідомив, що наразі робітникизакінчують покрівельні роботи. Є фірма, якавиграла тендер на встановлення вікон.“Найближчим часом розпочнемо підклю-чення опалення, освітлення, штукатуркувсередині і наведення фактури», – сказаввін.

Звернення Українського Католицького Університетудо наукової громадськості України

У жовтні 2009 року УкраїнськийКатолицький Університет в особійого Інституту екуменічних студійрозпочав працю надформулюванням проекту Угодиміж УКУ та Службою безпекиУкраїни щодо розширення доступустудентів і викладачів УКУ доархівних матеріалів, якіперебувають у віданні СБУ, дляїхнього наукового аналізу йпублікації. Це був час, коли Службабезпеки України проводилаполітику відкритості й спрощеннядоступу до раніш засекреченихдокументів, зокрема щодо злочинівдвох тоталітарних режимів тарепресій супроти релігійнихспільнот і віруючих в Україні у ХХстолітті.Відтоді в Україні відбулося багатозмін: змінилися Президент країни іГолова СБУ, змінилася й політикаСБУ щодо архівних матеріалів, врезультаті чого можливостівільного доступу до цих матеріалівпочали згортатися. Мало того,

Служба безпеки, яку очолює ВалерійХорошковський, зважилася напоказову розправу над історикомРусланом Забілим та іншимиспівробітниками Львівського музею«Тюрма на Лонцького»,звинувачуючи їх у«несанкціонованому збираннівідомостей, що становлять державнутаємницю, з метою передачі третімособам», конфісковуючи приналежніїм носії інформації і навіть удаючисьдо тимчасового затримання п.Забілого. Спільнота УКУ в різнийспосіб солідаризувалася зі своїмколегою-науковцем, переслідуванняякого ми вважаємо неприпустимимив демократичній державі.Днями з канцелярії Голови СБУтелефоном повідомили, що п.Хорошковський готовий підписатизгаданий вище проект Угоди міжСлужбою безпеки України таУкраїнським КатолицькимУніверситетом і хотів би зробити цеособисто в приміщенні нашогоУніверситету.

УКУ висловлює свою вдячність п.Хорошковському за його готовністьпідписати запропоновану Угоду нанайвищому рівні та підтверджує своєбажання підписати її. УКУпідтверджує також висловленураніше готовність сприяти тому, щобив Україні було випрацювано новумодель стосунків між СБУ тауніверситетами й дослідницькимицентрами. При цьому УКУ не шукаєдля себе преференцій, а прагнеузагальнити здобутий ним досвід іпоширити його на всі навчальні танауково-дослідні інституції, які цьогопобажають.УКУ вважає, що в основі такої моделістосунків має бути покладенопринципи:- притаманної демократичномусуспільству автономії університетів,концепцію якої, розроблену групоюуніверситетів України, було подано нарозгляд відповідних державнихструктур;вільного доступу науковців тастудентів до архівних матеріалів, які

підпорядковані СБУ (окрім матеріалів,що становлять державну таємницю);- академічної свободи, зокремасвободи інтерпретуваннядосліджуваних матеріалів;- відповідальності дослідників занаукову чесність при використаннізгаданих матеріалів, а також заналежне збереження їх.Якщо нинішнє керівництво СБУподіляє цю нашу переконаність уважливості перелічених принципів іготове поширити здобутий тепердосвід на всі університети тадослідницькі центри України,Український КатолицькийУніверситет, у свою чергу, радопідпише підготовану Угоду йсприятиме подальшомуналагодженню взаємокорисноїспівпраці між державою та науковимиінституціями.

о. д-р. Борис Ґудзяк,Ректор Українського Католицького

Університету

Вид з правого берега Дніпра.

"Цеголка" – свідченняВашої причетності до

побудови храмунашого єднання!

Завершальний етап будівництваПатріаршого собору "ВоскресінняХристового" на Лівому березі Дніправключає у себе внутрішнє мистецькеоформлення храму.Новозбудований соборвідзеркалюватиме нас сьогодні. Коженз нас все ще має добру нагодудолучитися до побудови храму нашогоєднання, придбавши іменну цеголку.«Цеголка» вартістю від $50 до $5,000 –свідчення Вашої співучасті, яку коженжертводавець зможе передати онукам,правнукам, щоб i вони гордилисявчинком своїх батьків–прабатьків за їхпричетність до побудови одного зкращих храмів сучасності, який будуємона віки для себе і для прийдешніхпоколінь. Корінці «цеголок» відправляються доКиєва, дo Патріяршого соборyВоскресіння Христового, де постійнозвучатиме молитва за жертводавців тадоброчинців храму цього.Чеки просимо виписувати: StamfordEparchy, зазначивши: на собор у Києвіі надсилати на адресу:

14 Peveril Rd,Stamford, CT 06902.

Телефон для довідок: 203 504 2293

24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1212Життя Церкви. Екуменічне. Хроніка.

В Херсоні пройшов Собор мирян Одесько-Кримського екзархату УГКЦ

Греко-католики з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоград-ської областей та АР Крим зібралися 25 вересня в Херсоні, у монастирісвятого Володимира Великого для того, щоб обговорити роль мирян урозвитку Церкви на території південної України. За словами екзархаОдесько-Кримського Василя Івасюка, перед мирянами Одесько-Кримськогоекзархату Блаженніший Любомир поставив завдання знайти способиактивізації діяльності Церкви в регіоні. «Ми повинні самі любити Церкву йіншим допомагати її полюбити, бо це Церква Христова», - підкресливВладика.

З доповіддю про історію греко-католицької Церкви на територіїПівденної України виступив канцлер Одесько-Кримського екзархату докторбогослов'я отець Володимир Ждан. Священик почав розповідь з часівапостолів, які за свідченням давніх писемних джерел проповідували вгрецьких містах, розташованих в I столітті нашої ери в ПівнічномуПричорномор'ї. «У 325 році у Нікейському соборі брав участь єпископ Кадим,що жив на території сучасної України, - розповідає отець Володимир, - так щонашим Символом віри православні і католики зобов'язані в тому числі і йому.»

Отець Володимир докладніше зупинився на XVIII-XIX століттях. До XVIIIстоліття, за його словами, практично вся Україна була вже в єдності зРимським престолом, тобто греко-католицька Церква мала всеукраїнськиймасштаб. Проте незабаром, починаючи з часу Петра I, на Українську Церквуобрушилися гоніння, які досягли кульмінації при імператриці Катерині II. Урезультаті греко-католики були насильно переведені в Російську Церкву, їххрами або зруйновані, або передані православним. «У 1795 році - через рікпісля заснування Одеси - Російській Церкві було передано 2300 греко-католицьких храмів, після чого РПЦ стала домінуючою конфесією натериторії Південної України», - зазначив богослов.

На завершення своєї доповіді о. Володимир Ждан розповів про історіюУГКЦ в Одесі - заснування першої української греко-католицької громади у1918 році і аж до заснування Одесько-Кримського екзархату в 2003-му. «Напочаток роботи в Одесі екзарха Василя Івасюка в екзархаті було 7священиків, тоді як сьогодні на Півдні України під його пастирським проводомвже служить 40 священиків, які опікуються близько 100 громадами УГКЦрегіону».

«Ми не прийшли, ми повернулися». «Греко-католики повинні знати, щов України, і тим більше тут, на південних широтах нашої Батьківщини, ми не єгості. Тут жили наші батьки, тут нашими попередниками проповідувалосяСлово Христове », - цитував канцлер екзархату патріарха Любомира ГузараУ другій частині Собору були заслухані свідчення мирян з різних містканонічної території Одесько-Кримського екзархату про життя, проблеми ідосягнення громад та парафій. Зокрема, виступали миряни з Севастополя,Одеси, Євпаторії, Ялти, Алушти, Кіровограда, Чорнобаївки.

За підсумками Собору було прийнято рішення делегуватипредставників Одесько-Кримського екзархату на Конгрес мирян УГКЦ, якийвідбудеться в листопаді 2010 року в Києві з тим, щоб донести напрацюванняхерсонського собору до відома патріарха і всього церковного співтовариства.

Харківська міська влада провокує знесеннямеморіальної дошки Патріархові УГКЦ

блаженнійшому Йосипові СліпомуЯк повідомив відповідальний секретар Комісії з питань топоніміки й

охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради ОлексійХорошковатий міська влада готує грунт для знесення меморіальної дошкивидатному релігійному і громадському діячу України, багатолітньомуполітв'язню сталінських таборів, патріарху Української Греко-КатолицькоїЦеркви Йосипу Сліпому . Ця дошка була встановлена у серпні 2005 рокузусиллями громадських організацій Харкова та Світового Конгресу Українцівна будинку колишньої пересильної в'язниці («Тюремний замок») за адресою:Харків, вул. Малиновського, 5, де у 1960-х роках перебував Патріарх Йосиппід час свого арешту (Тепер у цьому будинку розміщуються підрозділи міліціїЛенінського району м. Харкова).

Рішенням засідання Міської комісії з питань топоніміки й охорониісторико-культурного середовища від 30.03.2010 р., (п. 2 протоколу)рекомендувало відмінити розпорядження Харківського міського голови №1630 від 14.07.2005 р. про дозвіл на встановлення вищезгаданої меморіальноїдошки. На думку української громадськості таким рішенням ксенофобськиналаштовані чиновники Харківської міської ради дають сигналдеструктивним силам краю щодо можливого самовільного демонтажудошки. Вже отримана інформація про ймовірні акти вандалізму щодомеморіальної дошки Патріархові УГКЦ Йосипові Сліпому найближчим часом.

Українська громадськість Харкова, віряни української греко-католицької церкви вважають ухвалу Міської комісії з питань топоніміки йохорони історико-культурного середовища від 30.03.2010 р. щодо долімеморіальної дошки Патріархові УГКЦ Йосипові Сліпому як провокативну ітаку, що руйнує на Харківщині засади громадянського суспільства, створюєпідстави для міжконфесійного і міжнаціонального розбрату, а такожспонукає до ескалації суспільної напруженості у багатоетнічній українськійспільноті. Українські організації краю надіслали тривожні телеграми наадресу Президента України Віктора Януковича і Міністра Внутрішніх справУкраїни Анатолія Могильова щодо недопущення провокацій навколомеморіальної дошки Патріархові УГКЦ блаженнійшому Йосипові СліпомуХаркові.

своїм життям. Злегковажити цимправом сьогодні означає виявитикрайню непошану до їхньої жертви, аще – знехтувати можливістю забезпе-чити своїм нащадкам гідне життя.Продовження на стор. 12Початок на стор. 9 І справді,голосуванням людина виражає своюжиттєву позицію, свої прагнення, своїпереконання, своє баченнямайбутнього країни, в якій живе сама ів якій живуть чи житимуть її діти.Можна без перебільшення сказати, щочерез усвідомлений, зрілий, вільний ідемократичний вибір разом ізпостійною та дієвою участю у громад-сько-політичному житті людина спів-творить майбутнє своєї держави. Тому,ставлячись із байдужістю до цьогоправа або ж топчучи його поту-раннямбеззаконню і корупційним діям, ми самізакладаємо міну під наше і нашихнащадків майбуття.Тому наш вибір мусить бути конкрет-ним і відповідальним. Це вимагає віднас, громадян, немалого зусилля, ботреба здобутися на справжню громад-янську свідомість, подолати свою бай-дужість чи своє лінивство, не підда-тисяспокусі продати свій голос за гроші,продовольчі дарунки або за вигіднупосаду, забуваючи давню остережнуприказку: «Бійся данайців, що дариприносять!»Які небезпеки чигають на нас усуспільно-політичному житті? Цепередусім жадоба грошей. Ні для когоне є таємницею, яку руйнівну роль цейпорок відіграє у діяннях державноївлади. Люди, обізнані з політичнимиреаліями, твердять, що жадоба грошейна місцевому рівні є навітьзахланнішою, ніж на вищих площинах.Це значить, що віруючий кандидат наполітичну карʼєру, який хотів биопанувати цю пристрасть, мав би бутимайже «героєм». Проте хай несумніваються ті, хто відважуєтьсявступити в політичне життя, що такимсправді можна бути. Нехай вонипамʼятають, що власне завдяки такимлюдям по містах і селах нашої державиможе настати справжнє громадськеблаго. Великий руйнівний вплив наефективність і привабливість виборівмає й обман виборців. Часомстворюється враження, що головнадумка сучасного українськогозаконодавця спрямована лише на те,щоб ще раз перекроїти виборчий законі цим забезпечити своїй політичній силімаксимальні виграшні шанси. В хід ідутьспроби усунути небезпечних суперниківз поля змагання й уникнути чесноїборотьби, оскільки вона може дати«непрогно-зовані» результати. Часом востанню мить міняються правилавиборчого процесу, що ставитьнебажаних суперників у невигіднестановище. Все це є не що інше, якобман виборця. Обманом слід вважатитакож нереа-лістичні виборчі партійніпрограми, які мають гарні «вивіски»,але здійснити які практичнонеможливо. Якщо Церкви та релігійніорганізації завжди остерігаютьвиборців, щоб не зневажали своєвиборче право і не продавали своїголоси, то наскільки більшим лихом єкупівля голосів! Бо це не лише прямийзлочин перед зако-ном, а й спокушаннялюдей до гріха. Рівно ж злочинною єфальсифікація результатівголосування, яка здійснюється через

«Роздуми у передвиборчий час»:стаття Блаженнішого Любомира у газеті «Дзеркало тижня»

лукаві маніпуляції зі складом виборчихкомісій, різні «технології»накручування голосів за якусь однупартію чи кандидата, нечеснийпідрахунок бюлетенів тощо. Такафальсифікація спотворює не лишерезультати, а й сам зміст голосування.І навіть якщо комусь вона й принесетимчасову «перемогу», на цьомупозірному «успіху», правдоподібно, небуде спочивати Боже благословення,а відтак плоди його будутьскороминущі.У час виборів (особливо вже післяголосування) у різних повідомленняхчи статтях ми часто знаходимо слова«боротьба», «перемога», «невдача».На перший погляд, йдеться про описспортивних змагань. Післяуважнішого прочитання годі уникнутивраження, що це зведення з фронтубойових дій: хтось переміг і здобуввпливову чи прибуткову посаду;комусь це не вдалося, і кажуть, що вінзазнав невдачі. Уся термінологія маєприсмак завзятого протистояння ісуперництва. Однак якщо боротьбадійсно велася за посади та прибутковіпозиції, то слід зробити висновок, щонасправді невдачі зазнав увесь народ,бо кандидати змагалися не за йогоблаго, а за особисті корисливіінтереси. Все це свідчить про дуженизький рівень духовної та політичноїкультури. Чи так повинно бути?Напевно ні! І тут особливопромовистими і вартісними для нас єті випадки, коли кандидати, маючиБога в серці, стараються обійнятиполітичні посади й позиції, щобипослужити народові, а не – щоб«послужитися» народом задлявласної вигоди.Посилання на релігійні вартості ті чиінші кандидати мали б доводитивідповідною поведінкою, бо саме в нійпроявляється моральний характеркандидата. Не треба боятисяговорити про релігійні вартості, нетреба соромитися бути релігійноюлюдиною, бо щира релігійність маєдуже велику цінність, зокрема і вполітичному житті. Знаємо з історіїминулого століття, що після моральноїруїни, яку спричинила Друга світовавійна, Західна Європа економічно,політично, а головно духовновідродилася завдяки таким глибоковіруючим державним мужам, якКонрад Аденауер, Роберт Шуман йАльчідо де Ґаспері. Сьогодні Україна,яка ще є у процесі відродження післябезбожницького лихоліття, потребуєлюдей саме такого формату.Ми пишаємося тим, що українськакультура закорінена в християнстві. Єу нас великий християнськийпотенціал, і в цьому полягає нашанадія на повноцінне відродження.Вище ми перелічили чималонебезпек, які чигають на нас усуспільно-політичному житті. Вонидіють як на місцевому, так і назагальнонаціональному рівнях, ікожен, хто входить у владу, маєрозуміти, що, з одного боку, отримуєвеликий шанс відповідально і творчодбати про добро загалу, але, з іншого– входить у «зону ризику». Все ж, неслід дивитися на покликання політикавинятково в категоріях якоїсьнеподоланної приреченості: чималозалежить від самої людини та від їїсумління.

СІВАЧСІВАЧ 24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ 1313

Насправді, багата українськанація традиціями та талантами! Вцьому ще раз переконались гості,які завітали 19 вересня насвяткування Дня УкраїнськоїКультури при парафії ЧесногоХреста в Асторії, Нью- Йорк. Цевже стало гарною традицієюпроводити це свято в третю неділювересня і за 9 років перетворилосьіз звичайного церковного пікніка насправжній фестиваль українськоїкультури з демонстрацією їїбагатогранності, величності такраси. При чудовій недільній погодігості насолоджувались грою наскрипці відомої скрипальки ІнесиТимочко, зачаровувалисьукраїнськими мелодіями увиконанні Ярослава Косіва.Танцювальні колективи«Сизокрилі», «Барвінок» та «Трем-біта» - художній керівник ОрландоПаган - не залишили нікого байду-жим, завороживши не тількипрофесійним виконанням, а йрізнобарвʼям українських костюмів.І, як завжди, присутня була

Парафії Покрови Пресвятої Богородиці уБріджпорті КТ – 60

У неділю, 10 жовтня цьогороку, парафіяни церквиПокрови Пресвятої Богородиці,що у Бріджпорті урочистовідзначили 60–ліття своєїпарафії.Перед початком Служби БожоїПреосвященного ВладикуПавла гостинно привітав хлібомі сіллю Голова ЦерковногоКомітету п. Василь Пелещук.Архиєрейську Літургії разом зВладикою Павлом Хомницьким,ЧСВВ співслужили парох,адміністратор церкви ПокровиПресвятої Богородиці о. мітратМихайло Дубович; колишнійпарох, нині адміністраторцеркви св. Петра і Павла вАнсонії о. мітрат Іван

День Української Культури при парафії Чесного Хреста в Асторії, Нью – Йорк

невмируща українська пісня.Завдячуючи заслуженій артистціУкраїни Лілії Остапенко та її учням-співочому дуету сестер Надійки таНаталії Павлишин «Чисте Джерело»-українські пісні зігріли душу тепломлюбові та добра, війнули лагіднимвітерцем спогадів про рідну землю таотчий дім. А веселого настрою добав-ляв своїми дотепаминеперевершений ведучий РоманВасилик.І, звичайно, яке українське свято

можливе без смачних українськихстрав, сувенірів, лотерей тавиграшок. Одним словом, українськийФестиваль вдався на славу! Отецьпарох Януарій Лукавий щиро вдячнийвсім спонсорам та жертводавцям, атакож парафіянам та приятелям, якідоклали багато зусиль для успішногопроведення фестивалю, особливопрацівникам на кухні та при столах вдень свята. Не поспішали люди розходитись,

ділились враженнями, раді булизустрічам зі старими знайомими,знаходили нових і, залишаючивулицю перед церквою, з твердоювпевненістю обіцяли, що обовʼязковозавітають на це свято наступногороку.

Ігор Павлишин

Терлецький; о. Богдан Данило,ректор семінарії св. ВасиліяВеликого та о. МаксимКовбасюк, ЧСВВ, духівниксемінарії.У своїй проповіді ВладикаПавло привітав вірних цієїневеликої, але згуртованоїпарафії зі святом та висловивїм вдячність за працю івідданість своїй Церкві.Під час святкового обіду, наякий зібралось понад стопарафіян та гостей, Владикавручив грамоти Стемфордськоїєпархії довголітнім їїтрудівникам, які своєю працею імолитвою розбудовували,підтримували і підтримуютьсвою церкву.Зі словами привітання та подяки підчас обіду виступили о. парохМихайло Дубович, о. мітрат ІванТерлецький, п. Рома Гайда.Гарного настрою додала іконцертна програма, яку велиОлена та Роман Станіславські.Гостей звеселили піснямиСтефанія і Меланія Кореновські,внучки колишнього пароха о.Степана та імості Орисі Яновських,Микола Максимюк та АнатолійКрутей зі Стемфорду, а також юнітанцюристи ансамблю“Калинонька” зі Стемфорду, підкерівництвом Григорія Момота.

Заслужена артистка України ЛіляОстапенко та відома скрипалькаІнеса Тимочко у колі з наймолодшимиучасниками фестивалю.

На світлині, зліва на право: Владика Василь Лостен; п. ОльгаПендаківська; дяк п. Ярослав Шумигора; парох, о. мітрат МихайлоДубович; п. Марія Сливінська; п. Софія Максимюк; п. Ярослава Ковачта Владика Павло Хомницький ЧСВВ.

Нагороджені грамотами Владики Павла, належать до поколіннязасновників парафії. Шістдесять років тому, вони молоді, повні енергіїгуртувалися у нову спільноту, і разом зі своїми батьками, з якимиприїхали на нове місце поселення з Німеччини, найперше заклалицеркву. “Варениками і печивом”, які і досі у них замовляють американціз ближніх околиць, вони розбудовували свою парафію, що стала дляних другoю домівкою.

Згуртованість старших парафіян церкви Покрови ПресвятоїМатері Божої у Бріджпорті, КТ заслуговує на особливу увагу. Зарадидобра громади вони не раз демонстрували єдність і поборювали різнітруднощі.

Юні танцюристи, що вчаться під керівництвомОрландо Пагана сягнуть колись тих вершин, що івідомі усім “Сизокрилі” (фото справа).

Учителі Стемфордської школиукраїнознавства при парафії св. Володимираразом зі своїми вихованцями підготували іпровили на території семінарії св. ВасиліяВеликого, у суботу, 2 жовтня, чудове святообжинків. Посмакувати українськимистравами, подивитись гарний концертзібралось чимало парафіян.

Своїми таланти у художньому читанні,співі та танцях школярі захопили присутніх.

На світлині, внизу: старша і молодшагрупа ансамблю “Калинонька”, юлюбленогоколективу багатьох імпрез.

Свято обжинків у Стемфорді

На святковій гостині співаютьСтефанія і Меланія Кореновські

Семилітній ЮстинМоргунський був непере-вершений.

24 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1414

Юлія Федунів з чоловікомВасилем і синочком Матвієм,Стемфорд, Конн.Я перший раз за шість роківвідвідування стемфордськогофестивалю зайшла сьогодні домузею. Ми з чоловіком приємновражені – не уявляли собі, щотут може бути така краса.Бракує слів описати, які цепрекрасні рушники! Дивує, щонезважаючи на те, що рушникитакі старі, кольори у них все жтаки прекрасно збереглись.Сподобалось також, що тут, умузею, не тількивиставляються рушники, алевзагалі ширше представленийпобут. Ми із задоволеннямоглянули й інші цікаві виставкив музею. Нашому синочковідуже сподобалися маленькімоделі лемківських хаток.На загал тут є дуже багаточого оглядати. Я обовʼязковоще раз відвідаю цю виставку,коли матиму більше часу, щобидокладніше усе переглянути.Може приведу сюди моїхприятельок, бо не хочу, щобивони пропустили таку гарнувиставку рушників.

Iрина OстапюкГартфорд, Конн.Виставка рушників устемфордськім музею дужегарна. Я з великимзацікавленням і задоволеннямїї оглядала. Люблю зайти домузею, особливо коливиставляються вишивки –може тому, що я сама колисьвишивала, як були ще добрі очі!У мене вдома багато вишивоквласної роботи – подушки,серветки, а на стіні виситьікона, прибрана рушником.Мені приємно сказати, щобагато українських жінок вГартфорді знають простемфордський музей, та провиставку вишивок. Я заохочуювсіх спеціяльно приїхати до

Стемфорду, щоби її оглянути.В іншій частині музею, мене дужезацікавили столик і касетказроблені українськимиполітичними вʼязнями, які булиінтерновані в польських таборах в1920-их роках у Західній Україні.(Ці експонати докладно описані в«Сівачі» з 26-го вересня 2010 р.,ст. 15 – Ред.) Це дужезворушливо, якщо уявити собі вяких важких умовах ці речі буливиготовлені. Як добре, що вони вцьому музеї збереглись!Український музей в Стемфордізберігає різні зразки нашоїукраїнської культури, не тількивишивку. Варто, щоби всі у нашійгромаді його відвідували тацінили.

Ігор Слабіцький,Портсмут, Ровд Aйленд.Кожного разу, коли я приїжджаюна фестиваль до Стемфорду, яобовʼязково відвідую музей, боцікавлюся народним мистецтвом.Вважаю, що нововідкритавиставка рушників єфеноменальною, бо ці рушникидуже гарні, різноманітні,старовинні, але збережені удоброму стані. Вони у різнихстилях, із різних частинУкраїни. То велике щастя, щомузеєві вдалося їх придбати, і, яквідомо, виставлено лишеполовину з цілої колєкції! Думаю,

що в Україні, мабуть, не завждиможна побачити таку виставкурушників. А ми тут, у США, маємотаке щастя.Мені сподобалося, що на виставціпоказано, як рушникивикористовувались дляприкрашення ікон, а також видноїхню роль у важливих подіяхжиття, для прикладу, принародженні дитини, вінчанні інавіть смерті.Oкрім рушників, мені сподобаласятакож постійна виставканародного одягу в інших ґалереяхмузею, в яких можна побачитинародні строї, а не тільки окреміблузки, сердаки, і т.д. Я такожзавжди люблю переглянутилемківські експонати, особливомоделі церков, роботи панаГанчака.

Наталія Домарадськаз доньками Aлександрою іСтефанією,Валдвик, Ню Джерзі.Я в Aмериці вже 17 років,молоденькою виїхала сама зКиєва, залишаючи там батьків,рідних і друзів. Тяжко булорозлучатися з Україною...Але сьогодні, ввійшовши першийраз у цей музей, до кімнати зрушниками, я немов би полинула

до бабусі на село (Новосілки,Київська обл.). У митьпригадалося все – передочима стали різні гарнікартини з мого дитинства.У цих рушниках знаходжучастинку мого серця, моєїдуші, незважаючи на те, щодеякі взори на них з різнихреґіонів України.Якщо подивитися на цючудову виставку рушників, товідчувається праця людей, щоїх творили душеювідчувається, яка то робота.Можна уявити собі, як ті жінкипід час року збиралися разомта поволі вишивали. Для менеці рушники немов ікони.Я привезла зі собою доAмерики декілька бабусинихсорочок, які вона вишиваладовгими зимовими вечорами іодягала в неділю до церкви.Маю також декілька рушниківїї роботи, що вона вживаладля важливих подій у житті їїродини. Зберігаю їх напамʼятку, і маю надію що вдень їхнього весілля передамці рушники моїм доням, яксімейну реліквію.Я дуже рада, що мої дітизаймаються українськиминародними танцями, де частовиринають питання про стилькостюмів, вишивки, обряди іт.п. Таким чином вони помалупочинають усвідомлювативажливість вишивки вукраїнській культурі.

Iнтервʼю провела AнізіяГандзя Савицька

Український Музей і Бібліотекау Стемфорді

Запрошують на виставкурушників, яка триватиме з

вересня 2010 по лютий 2011! Музей відкритий: середа,

четвер, пʼятниця – 1:00 -5:00год. дня субота – 1:00-3:00 год.

дня та за домовленністю.

Ukrainian Museum & Libraryof Stamford, 161 GlenbrookRoad, Stamford, CT 06902

(203) 323-8866е-почта: ukrmul-

rec@optonline.netwww. Ukrainianmuseumlibrary

.org

І на тім рушникові...Відвідувачі виставки українських народних рушників, що в

Українському Музеї у Стемдорді діляться враженнями.

Підчас щорічного фестивалю стемфордської єпархії, якийвідбувся 12-го вересня цього року, багато осіб, користаючисьнагодою відвідали Український Музей, котрий знаходиться угарному історичному будинку на території єпархіяльногоцентру, 161 Glenbrook Road. У день фестивалю, тамвідкрилася спеціяльна виставка українських народнихрушників, яка триватиме до лютого 2011 р. До музею заходятьукраїнці різних еміґраційних “хвиль”, любителі українськоїкультури та мистецтва. У декого ця виставка викликає глибокіпочуття та ностальгію, за словами знаної усім пісні, ʻ... на тімрушничкові оживе все знайоме до болю – і дитинство, йрозлука і вірна любов.”

Українців не потрібно переконувати щодо маґічної силирушника. Треба тільки прийти на виставку і самому її відчути.Дякуємо відвідувачам, які поділились з нами їхнімивраженнями про цю виставку.

Відповідь до хрестівкина стор. 10

По горизонталі: 1 - Юдея; 3 - Рута;7 - Ламех; 8 - аборт;9 - Авакум; 12 - жертва;14 - Іван; 15 - хліб; 17 - Газа;18 - Тора; 19 - Осія;20 - Сата; 21 - Родос;23 - магія; 25 - декан;26 - єресь; 27 - Енох; 28- Йона;По вертикалі: 2 - Дамаск; 4 - тропар; 5- зло; 6 - сто; 10 -Валтасар; 11 - Мілет; 12 -жнива; 13 - Візантія; 16 -баня; 17 - глас; 22 -диякон; 24 - Гедеон.

SOWERSOWER OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 1515

Our Museum and Libraryhas a collection of several thousandphotographs. When examining thesephotographs, we see how importanteach is in its own right, the stories theycan tell, and the information they cantransmit if studied and researched prop-erly and carefully.

Among our photographs isone of the Ukrainian National Choir,under the direction of OleksanderKoshets, performing a concert inMexico City on December 22, 1922.The photograph was a gift from Mr.and Mrs. John Orlyk.

Who was OleksanderKoshets, what was the UkrainianNational Choir, and what were theydoing in Mexico City?

Oleksander Koshets (1875-1944) was born in the Kyiv area andbecame a prominent composer, choir-master, and ethnographer. He was agraduate of the Kyiv TheologicalAcademy and studied at the LysenkoMusic and Drama School. He organizedand conducted choirs, taught choral

music at theK y i vConservatory,conducted theorchestra of theSadovsky the-ater, and wasthe conductorand choirmasterof the KyivOpera.

In 1918Koshets found-ed the Ukrain-

ian Republican Kapelle, which was later reor-ganized and renamed the Ukrainian NationalChoir. It was formed to make Europe and theAmericas cognizant of the newly independentUkrainian State, to win public support for theUkrainian National Republic, and to familiar-ize Europeans and Americans with Ukrainianchoral music and culture. For seven years(1918-1924), the Choir toured Europe andNorth, Central, and South America. With thedemise of the Ukrainian Republic and the com-munist takeover, most of the choir membersremained in exile, settling in various Europeancountries and even, eventually, in America.

The Ukrainian National Choir was asensation in every country and city where itperformed. Critics reviewing the concerts werealmost unanimous in their high praise: “stupen-

TThhee UUkkrraaiinniiaann MMuusseeuumm aanndd LLiibbrraarryy ooff SSttaammffoorrddTThhee UUkkrraaiinniiaann MMuusseeuumm aanndd LLiibbrraarryy ooff SSttaammffoorrddTHE UKRAINIAN NATIONAL CHOIR by Curator Lubow Wolynetz

dous, technical perfection and harmoniousunity”…”resembles a miracle” … “this choir isa human symphony orchestra; pure perfection”… “no words can give the reader an idea aboutthe strength with which the choir holds theaudience” … “voices of heavenly music” …“musical tone unmatched in strength of itsexpressiveness” … “we sat under the spell ofthe magical harmony of sweet sounds of thisoutstanding Ukrainian choir” … and so on.

The referred to above photo wastaken when the Choir performed at MexicoCity’s amphitheater, which can accommodatean audience of 50,000. For the Koshets concert,the audience numbered 32,600. The reviews ofthe concert were as laudatory and acclamatoryas they had been for all the Choir’s previousconcerts. Koshets in his memoirs said “the

audience went absolutelycrazy. They were applaud-ing,continuously yelling bravo,waving with anything they hadin their hands, jumping,screaming.” The 40-personChoir was so powerful that,after the concert, some mem-bers of the audience tore offwooden planks from the podi-um upon which the choir hadbeen standing to check for hid-

den mechanical “tricks” that could haveenhanced the singing.

In 1926 Koshets settled in theNew York area, where he directed choirsand taught choir conducting. In 1941 hemoved to Canada, where he died in 1944.

As a composer, Koshets wrotefive Liturgies and the arrangements formany Ukrainian folk songs.

In our Library we have a hand-written copy of Koshets’s “Liturgy of St.John Chrysostom.” It was writtenbetween July 20 and August 20, 1935 inSeymour, CT.

During the annual UkrainianFestival in Stamford on September 12,many visitors took the opportunity tovisit the Ukrainian Museum located inthe imposing villa on the grounds of theUkrainian Catholic Eparchy at 161Glenbrook Road. They were able toview the newly-opened exhibition‘Rushnyky – Ukrainian Ritual Cloths,’which runs until February 2011. Forsome, Ukrainian folk arts are a famil-iar part of their home décor, for others,those who are several generationsremoved from their immigrant ances-tors, the sight of a rushnyk-bedeckedicon or an embroidered Ukrainiantablecloth, can bring back a flood oflong-forgotten childhood memories --of a grandmother’s house, of a small-town Ukrainian church, of folk dancingin a little Ukrainian outfit. Ukrainianrushnyky and embroideries speakacross generations, linking past, pres-ent and future. We thank the museumvisitors who shared with us theirimpressions of the rushnyky exhibitionand of the entire museum. –A.H.S.

Beverly Lyga, Terryville, CT This is the first time I went

through the museum, and I am so glad it isthere. It is a place you can come to andreaffirm your family roots. The buildingseems so massive on the outside, butinside the space is intricate, warm and verywelcoming. The rushnyky exhibition is thefirst thing you see and it is so inviting, it trulymakes you feel you are in a Ukrainianhome. I also really liked the wedding dis-play. Going through many of the exhibitsbrought back lots of memories of growingup in a Ukrainian household.

My grandmother, who immigrat-ed to the U.S., used to embroider and Iremember her embroidered tableclothsand pillows, which I now have. I also recallbeing in a Ukrainian dance group as a child,

where we spent summers embroidering our ownblouses for our Ukrainian costumes.

Our dancing costumes were one thing,but I also remember how much I admired theUkrainian embroideries on the modern dressesthat women sometimes wore to weddings or otherfestive occasions. I recall going on the pilgrimage toSloatsburg, where the stylish Ukrainian embroi-dered dresses really caught my eye.

I liked visiting the chapel on the secondfloor of the museum. The chapel also brought backlots of memories because I grew up in a small townin Connecticut in a house next door to theUkrainian church – St. Michael’s, which is celebrat-ing its 100th anniversary this year.

This museum has so much to offer. I def-initely plan to come back to it again.

Volodymyr Tanchyn and Kristen Lupulio,Seymour, CT

Volodymyr: This is my fourth time in thismuseum. I like to stop by because I want to makesure not to miss any of the new exhibits. I’m herebecause of the Ukrainian culture that’s shown in themuseum. I like the fact that everything is traditionalhere. If it’s good, why change it? The Ukrainianpeople perfected their artistic traditions and theystuck to what they knew. I feel very comfortablehere. I really enjoy coming back to see the exhibitsagain and again.

Kristen: I’m here for the first time. I havebeen to other ethnic festivals, but I’ve never seenanything like I’ve seen in this museum. I love theexhibit of rushnyky, the ritual cloths -- they are sobeautiful. We Americans don’t have anything likethat in terms of the colors, the variety, the intricacy.It’s so interesting to learn about their use in mar-riage and birth rituals.

Olha Basarab Kolodij, Philadelphia, PA My reaction when I walked into the rush-

nyky exhibition in the museum was “Wow – this isfantastic!” The room positively glows. The rushnykydesigns are so vivid and beautiful and represent somany regions of Ukraine. The dynamic arrange-ment of a bride and groom at a wedding table thatholds a ‘korovai,’ or special festive wedding bread,the use of rushnyky in the couple’s outfits and rush-

nyky-draped religious icons in this scene create awonderful tableau.

I like to come here because this is a liv-ing museum -- by which I mean that the exhibits arenot static, but continually evolving. They haveeverything here – embroidery, Hutsul wood carv-ings, ceramics, pysanky, in addition to fine arts suchas painting and sculpture, and of course, religiousobjects. Not to mention their books, periodicals andarchival collections in the research library!

In my opinion, the director of the muse-um and curator of the exhibits Luba Wolynetz is itsgreatest treasure. She’s very enthusiastic, incredi-bly energetic and extremely knowledgeable – I callher a walking encyclopedia of Ukrainian folk arts!She is also a professional librarian who onceworked for the New York Public Library’s SlavicDivision. Their loss, our gain!

I think that Ukrainian-Americans need toput more emphasis on our culture. It’s what makesus unique as a people and as a community. Weshould appreciate and support the museums in allour communities, because they will preserve ourUkrainian culture for future generations.(Editor’s note:Olha is a folk art collector and tra-

ditional folk artist of ‘gerdany,’ traditional Hutsulbeaded necklaces).

Andrij Molodowec, Old Greenwich, CTAlthough I’m no specialist on

Ukrainian folk arts, I was very impressed withthe rushnyky exhibit. It’s the first thing you seewhen you walk into the museum, and itmakes a very dramatic and very colorfulimpression. All the exhibits in the museumare very nicely displayed; it’s a very profes-sional operation here.

The variety of items on exhibit isalso a plus, because there’s something foreveryone, from folk arts to fine arts, frommusical instruments to religious icons. It’s agreat place and a good opportunity to intro-duce non-Ukrainians in Stamford and sur-rounding areas to various aspects ofUkrainian culture.

More people who come to the fes-tival should make a point to visit the museumand bring their non-Ukrainian friends withthem. In fact, people shouldn’t just wait for thefestival – the museum is open all year round.It’s a valuable community resource and animportant source of information both forUkrainians and non-Ukrainians. We shouldmake use of it.

AAfftteerrnnoooonn aatt tthhee MMuusseeuumm:: VViissiittoorrss ttoo RRuusshhnnyykkyy EExxhhiibbiittiioonn SShhaarree tthheeiirr IImmpprreessssiioonnssbbyy:: AAnniissaa HHaannddzziiaa SSaawwyycckkyyjj

EExxpplloorree aannddEExxpplloorree aannddEExxppeerriieennccee OOuurr PPaassttEExxppeerriieennccee OOuurr PPaasstt

OCTOBER 24, 201024, 2010 SOWERSOWER1616

NNNNEEEEWWWWSSSS BBBBRRRRIIIIEEEEFFFFSSSSU.S. PRIEST TO HEAD PONTIFICAL ORIENTAL INSTITUTE

(CNA/EWTN News).- The Holy See released the names of those chosen as members,experts and auditors in the Synod for the Middle East, which is set for Oct. 10-24th. The synod will involvetwo weeks of discussions on the history, reality and future of the Church and the faithful in the region.

Four cardinals lead the list of the 16 members that the Holy Father selected for the specialassembly: Cardinal Angelo Sodano, Dean of the College of Cardinals; Cardinal Lubomyr Husar, MajorArchbishop of Kyiv-Halyc, Ukraine; Cardinal Walter Kasper, President Emeritus of the Pontifical Council forPromoting Christian Unity and Cardinal John Patrick Foley, Grand Master of the Equestrian Order of theKnights of the Holy Sepulchre of Jerusalem; were all chosen.

Some of the other 12 people named represent Eastern Catholic Churches, such as the Syro-malankars, Syro-Malabars, Greek Catholics of the Byzantine Rite and the Ukrainian Greek CatholicChurch. Among them are also two Apostolic Nuncios to the Middle East and representatives from the LatinPatriarchate of Jerusalem.

Lists of the 70 men and women chosen to be either experts or auditors by Archbishop NikolaEterovic, the Synod's Secretary General, for the assembly were also released by the Holy See.50th ANNIVERSARY OF ESTABLISHMENT OF APOSTOLIC EXARCHATE FOR UKRAINIANCATHOLICS IN FRANCE CELEBRATED IN PARIS

(RISU) Pope John ХХIII established three exarchates for Ukrainians in western Europe – inGermany, France, and England. The Apostolic Exarchate for France was established on July 22, 1960.Fr. Volodymyr Malanchuk, who was then the Protohegumen of the Redemptorist Fathers in Canada, wasappointed exarch. He headed the exarchate till 1983. He was succeeded by Bishop Mykhail Hrynchyshyn,who provided pastoral care not only for France but also for Switzerland and the Benelux countries(Belgium, Netherlands, and Luxemburg).

The celebration of the jubilee began with a mission, which was conducted from September 28to October 1 by Bishop Hlib Lonchyna, the Apostolic Administrator of the Greek Catholic Exarchate in GreatBritain and Apostolic Administrator for Ukrainian Greek Catholics of Ireland.

On October 2, in the City Council of Paris, a celebratory event and spiritual concert of the choirof the Cathedral of St. Volodymyr the Great was held. The celebration ended in the cathedral with a thanks-giving Hierarchical Divine Liturgy on October 3.ARCHBISHOP EMERITUS FRANCIS MANSOUR ZAYEK FALLS ASLEEP IN THE LORD

On September 22nd, Archbishop Francis Mansour Zayek, Bishop Emeritus of the Eparchyof Saint Maron of Brooklyn, New York fell asleep in the Lord at the age of 89. POPE URGES EASTERN CATHOLIC CHURCHES TO CONSERVE IDENTITY

(Zenit.org).- Benedict XVI is encouraging the Eastern Catholic Churches to conserve their identi-ty, patrimony and traditions.

The Pope stated on Saturday Oct. 19th in an audience with participants in a congress markingthe 20th anniversary of the promulgation of the Code of Canons of Eastern Churches.

The congress was organized by the Congregation for Eastern Churches, the Pontifical Councilfor Promoting Christian Unity, the Pontifical Oriental Institute, and the Pontifical Council for Legislative Texts.

The Pontiff affirmed that "the 'sacra canones' of the ancient Church, that inspire the Oriental codi-fication in force, stimulate all the Oriental Churches to conserve their own identity, which is simultaneouslyEastern and Catholic."

"In preserving the Catholic communion the Eastern Catholic Churches did not at all intend to denytheir own tradition," he added.

"As has been many times repeated," the Holy Father said, "the full union of the Eastern CatholicChurches with the Church of Rome that is already realized must not lead to a diminution of the conscious-ness of the unique authenticity and originality of those Churches."

"For this reason," he continued, "it is the task of all the Eastern Catholic Churches to conserve thecommon disciplinary patrimony and nourish their own traditions, which is a treasure for the whole Church."

Benedict XVI noted that "the same 'sacri canones' of the first centuries of the Church constitute toa large extent the same basic patrimony of canonical discipline that also regulates the Orthodox Churches."

"Thus the Eastern Catholic Churches can offer a peculiar and relevant contribution to the ecumeni-cal journey," he said.

"In the context of the Church's current effort for a new evangelization," the Pope affirmed, "canonlaw, as the peculiar and indispensable ordering of ecclesial fellowship, will not fail to contribute to the life andthe mission of the Church in the world, if all the components of the People of God know how to interpret itwisely and apply it faithfully."NEW PAPAL COAT OF ARM DISPLAYED OCTOBER 10TH

The papal crest that hangs from Benedict XVI window is sporting a new design. We still don't knowif the changes are definitive or if it's just one version of the papal coat of arms.

The exterior is inspired by Pope Barberini's crest, which is found on the canopy or baldacchino ofSaint Peter's main altar.

The main difference compared to the prior is the comeback ofthe papal triple crown, which highlights governmental function of the Pope.UKRAINIAN STUDIES IN CAMBRIDGE

The University of Cambridge is opening a permanent pro-gram in Ukrainian studies, where students will be able to learn theUkrainian language and culture. In fact, there are very few departmentsof Ukrainian studies in Europe nowadays. Italy (first and foremost, due toprofessor Oxana Pachliovska’s efforts) and Germany were the first tobreak ground here. Now the possibility of studying the Ukrainian lan-guage and literature is available to British students at Cambridge.

This seems quite a significant step, given that today the firstplace at European universities belongs to Arabic and Chinese rather than the Slavonic languages, let aloneUkrainian. Moreover, among the Slavonic languages Russian has always been first in terms of prospec-tive students. Little wonder: Russian studies have always enjoyed a powerful support on the part of Russiaand its diplomatic corps, as well as Russian cultural centers in various countries. And yet, if Ukraine trulyaspires to join the European community, and if European integration remains a priority, then the openingof a program of Ukrainian studies is extremely important.

“The understanding of Ukraine, the studying of Ukraine on a fundamental level, is hardly everseen in Western Europe, although it exists in North America, especially in Canada. Ukraine appears inEngland only when it is shaken by yet another political or economic crisis. Otherwise, it just stays awayfrom the newspaper pages, and from people’s minds. In our opinion, it is detrimental not only to Ukraine,but to us as well,” said Simon Franklin, professor, Department of Slavonic Studies at the University ofCambridge.

Sadly, Ukraine is indeed only mentioned in the context of gas scandals or political or econom-ic crises. British citizens lack elementary knowledge of Ukrainian history, culture, language, and literature.According to Franklin, one of the program’s main purports is the formation of an understanding of Ukraineamong British people and Western Europeans in general. All this will undoubtedly help speed up theprocess of Ukraine’s reintegration into the European system.

PARISH UPDATEPARISH UPDATEASTORIA, NY - HOLY CROSS PARISHWe welcome Elijah (Elias) Matzko, son of Ihor and Maria Matzko, who was baptized and confirmed on Sept. 12th,to our faith community and into the Body of Christ. May God bless Elijah and his parents!BUFFALO, NY - ST. NICHOLAS PARISHThe Parish Family of St. Nicholas, Buffalo extends its sympathy to the families of: +Alexandra Melnyczuk, whofell asleep in the Lord on September 1st. Sympathy is extended to her daughters Theresa, Lillian, Sophie andChristine; +Andriy Wojchak, who fell asleep in the Lord on September 9th. Sympathy is extended to his wifeAnastazja, daughter Alexandra, son Zenon and brother Roman Voychak; and +Magdalena Prytula, who fellasleep in the Lord on September 15th. Sympathy is extended to her sons Michael and Bohdan.God’s blessings, congratulations and best wishes are extended to: Andriy & Maria Petryshyn who celebrated their65th wedding anniversary on September 30th; Harry & Emilia Swiatkiwsky who celebrated their 50th weddinganniversary on October 8th; Wasyl & Mary Ann Puhacz who celebrated their 25th wedding anniversary onSeptember 21th. Mnohaya Lita!On Saturday, September 25th, Bishop Paul Chomnycky celebrated the Divine Liturgy at St. Nicholas to commem-orate the 50 “Golden” Years of Oselia CYM “Cholodnyj Yar” and Taboruvannia.On Sunday, September 19th at our Sunday Coffee Hour, the parish family was invited to join with her familyin celebrating of the 100th Birthday of Angelina Pasieka. Greetings were read from Bishop Paul, PresidentObama, and the Prime Minister and Governor General of Canada.HUDSON, NY- ST. NICHOLAS PARISHOur sincere thanks to Joseph Holodook for his donation of an icon of St. John the Baptist to the parish.Cognratulations to Angela and Ethan Foster who were baptized and chrismated on April 18th. May Almighty Godgrant you many years!+Anna Kitsock was born to eternal life with God on March 4th. Our prayers and sympathy are extended to herdaughter, Kathy.+Catherine Van Denburgh was born to eternal life with God on May 27th. Our prayers and sympathy are extend-ed to her brother, Stephen Gurny.KERHONKSON,NY- HOLY TRINITY PARISHA parish picnic was held on October 3rd. Thank you to all who helped and participated in this wonderful parishevent. Thank you to Eugene Deletsky and Hryhoriy Hrynovyts for providing music during the event.NEW YORK, NY - ST. GEORGE PARISHWe welcome into the Mystical Body of Christ the newly baptized and chrismated, Roman Peter Sczesnik, son ofJulie and Edward Rynasewycz, Aug. 14th; Veronica Mostova, daughter of Ruslan and Olha Borug, Aug. 14th;and Yana Lisa Shalko, daughter of Andriy and Iryna Kunitis, Aug. 21st. We wish them and their families God’sblessings. Na Mnohaya Lita!On Aug. 28th, + Mary Kinasewitz; on Aug. 30th +Katherine Kozopas; and on Aug. 31st, +Nicholas Soroka fellasleep in the Lord. Vichnaya Pamyat’!NIAGARA FALLS, NY - PROTECTION OF THE BLESSED VIRGIN MARY PARISHOn Sunday, Sept. 5th,Mrs. Eva Shalayda, long time parishioner, was greeted on the occasion of her 90th birth-day both in the church after Liturgy, and then downstairs at our monthly coffee hour. Congratulations, HappyBirthday and Mnohaja Lita! Bishop Paul will be present for the parish’s 90th anniversary celebration on October 17th. The exterior of thechurch has been professionally painted in preparation for the celebration. Many thanks to John Breznak for his long and hard work the past few months as he worked on building a prop-er “solea” in the church. Also, a big “thank you” to Steve Hlywa, who has volunteered to paint the old garage.The Sunday after returning from his retreat in Hershey, PA, “the sweetest place on earth,” the parishioners were“kissed” by Father Ray with Hershey Kisses passed out with the antidoron.OZONE PARK, NY - ST. MARY PARISHYour prayers are asked for the repose of the soul of +Bazyli Romancio, who was born to eternal rest with Godon Sept. 22nd, at the age of 89. May our Lord receive his soul into His heavenly kingdom and grant him eter-nal rest.PITTSFIELD, MA - ST. JOHN THE BAPTIST PARISH+Amelia Nykorchuk was born to eternal life with God on August 6th. Our prayers and sympathy are extendedto her sons, Peter and Stephen.ROCHESTER, NY - ST. JOSAPHAT PARISHCongratulations to Porter Anthony Cihan, son of Matthew and Natalie (Tedesco) Cihan, who received theSacraments of Initiation on Sept. 19th. God grant him health, salvation and many years! Mnohaya Lita!SOUTH DEERFIELD, MA - HOLY GHOST PARISHOur sincere gratitude is extended to all those who worked in preparation beforehand and during our Craft Fair.God bless all of you for your generosity and hard work!STATEN ISLAND, NY - HOLY TRINITY PARISHCongratulations to Maksym Volodymyr, son of Ihor and Halyna Dmytry; Julia, daughter of Roman and KseniaBodnarchuk; Robert Joseph, Jr., son of Robert and Christina Svet; and Severino Bohdan, son of Ihor and AngelitaKobryn; who received the Sacraments of Baptism and Confirmation on Aug. 7th, Sept. 12th and Sept. 18th,respectively. Many happy and blessed years to all!SYRACUSE, NY - ST. JOHN THE BAPTIST PARISHCongratulations to the parents of twins Melania Tetiana and Talia Romana Czuczak, who were baptized and chris-mated on August 28th. May Almighty God grant them many years!TERRYVILLE, CT - ST. MICHAEL PARISHCongratulations to Mr. and Mrs. Grzegorz and Sandra Bajek, who were joined in the Sacrament of Matrimonyon Sept. 11th. God bless them with health and long life. Mnohaya Lita!The painting and delicate restoration of stencils in parts of the church and choir area have been completed. Wethank Dr. Roman and Mrs. Joanie Fedorciw and their children, Aleah and Julian, for their generous donationwhich covered the total cost of this restoration. May God Bless you richly.WATERVLIET, NY - ST. NICHOLAS PARISHThank you to all those who worked so hard to make our Harvest Festival on Oct. 2nd such a success. Your giftsof time and your donations are greatly appreciated. May God bless you!

SOWERSOWER OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 1717

On Sunday, September 19, 2010, Sister DamienMatyszczak, OSBM, passed quietly from this life into eternalrest in the Kingdom of God. . .

Sister Damien was born in Philadelphia, Pennsylvania onJuly 17, 1920, and attended Immaculate Conception UkrainianCatholic Church. She entered the community June 9, 1938and made her final profession on August 26, 1947. As a mem-ber of the community of the Jesus, Lover of Human Province,she served as an educator in numerous Ukrainian parishesbefore retiring to the Motherhouse, often contributing her con-siderable skills and talents to other ministries. Her work carriedher from her native Philadelphia (her only assignment in theCity of Brotherly Love being St. Nicholas Parish) to the follow-ing parishes administered or supported by the Sisters of St.Basil: St. Nicholas, Watervliet, NY; St. John the Baptist,Pittsburgh, PA; St. Vladimir, New Kensington, PA; SS. Peterand Paul, Parma, OH; St. John the Baptist, Syracuse, NY; St.

John the Baptist, Northampton, PA; Holy Ghost, Chester, PA; St. John the Baptist, Newark, NJ; SS.Peter and Paul, Auburn, NY; and St. Basil, Chesapeake City, MD.

In his homily, Father Troyan reminded those present that “Though we have come to offerthis Divine Liturgy for the repose of Sr. Damien, it is also a Liturgy of thanksgiving for her dedicatedlife. . . On Sunday September 19, the world would say that Sr. Damien woke up dead. However asbelievers, we know she woke to beauty, and love, face to face with the God she lived for and believedin. . . . A touching eulogy was delivered by Provincial Superior Sr. Dorothy Ann Busowski, OSBM,who . . . described her first meeting with Sister Damien—a meeting between a beautiful and sereneBride of Christ and a seven-year-old child preparing for her First Holy Communion. “She was the firstnun I had ever met . . . and who knows, maybe that was the day that God planted the seed ofmy vocation.”

Sister Damien was predeceased by her parents, Mary Simpson Matyszczak andDaniel Matyszczak, and her brother William. She is survived by two brothers, Stephen andJoseph, and by a community that will miss her steadfast goodness and gentleness.

Sister Damien Matyszczak, OSBMSister Damien Matyszczak, OSBMFalls Asleep in the LordFalls Asleep in the Lord

On September 14th, Father Taras TheodoreProkopiw, OSBM, 90, fell asleep in the Lord. Fr. Taras wasborn in the Halychyna region of Ukraine in 1920. In thespring of 1937, the young Fedor Theodore (later to beknown as Fr. Taras) left home to enter the Order of theBasilian Fathers, but due to many circumstances, such asthe need to complete his education and the beginning of thewar, it would not be until April of 1947, when he was sentdocuments to come the America, from Fr. AugustineMelnychuk, OSBM, did he actually enter the BasilianNovitiate. In the course of those 10 years, Fedor worked invarious jobs, among which was one in which he helped an

iconographer paint several churches and chapels. It was this iconographer, who recognizedan untapped talent and taught him the basics of iconography .

After taking his vows, Fr. Taras studied Theology in Rome and was ordained tothe priesthood on Christmas of 1958 by the Most Rev. Ivan Buchko. Fr. Taras was sent,upon completion of his studies, in 1959, to Vienna, where he served for the next 10 yearsas associate pastor. While in Vienna he developed his talent by studying art for 4 years.

In 1969, Fr. Taras was sent to Rome, where he worked until 1978, when hereturned to New York to become Administrator of St. Josaphat Retreat Center in Glen Cove.Fr. Taras remained in New York, working in various ministries and writing icons until his eye-sight became too impaired to enable him to continue.

Vichnaya Pamyatʼ!Vichnaya Pamyatʼ!

Father Taras Prokopiw, OSBMFather Taras Prokopiw, OSBMFalls Asleep in the LordFalls Asleep in the Lord

Ann Burlak Myhajczuk of Hartford, CT passed away on July 8th, one daybefore she was to be reunited with her Ukrainian brother whom she had not seen for

68 years.Her daughter, Helena Thomson also of

Hartford, has been fighting for a year tryingto convince the State Department to permither uncle to come to America so he couldvisit her mother.

With the help of U.S. Senator ChrisDodd, the State Department finally relentedin June and gave permission for IaroslavBurlak to receive a visitor’s visa.

However, Myhajczuk, 88, suffered amassive stroke the day before her brother was

scheduled to arrive in New York.“How sad - but perhaps she did not want her brother to see her in the state

she was in the hospital. If only he could have visited lastyear when she was in ok health-to sit and talk-spend timein the garden-I can’t go on,” Thomson wrote me andDodd’s staff.

She last saw her brother Iaroslav Burlak inUkraine 68 years ago. The family discovered last year thatBurlak was still alive and living in Ukraine.

For months Mr. Burlak made requests to theU.S. Government for a visa to visit his sister, but wasturned down three times on the grounds that he might useit as an excuse to stay in America.

Myhajczuk was taken from her home inUkraine in 1942 by the German army to work as a labor-er in Germany, leaving her family behind never to seethem again.

After World War II she decided not to return to her homeland, then a part ofthe Soviet Union. She moved from the German labor camp to Venezuela, which wasthen accepting displaced people.

She ended up in Connecticut. Last year she located her youngest brother,now 72, still living in Ukraine.

Hartford Woman Loses Battle Against Time to be Reunited With Brother

by George Grombossy ctwatchdog.com

ITEMS OF INTERESTITEMS OF INTERESTBY FR. IVANBY FR. IVAN

1. President Woodrow Wilson gave an arrangement of flowers for BishopOrtynsky’s funeral because he was in town two days before Ortynsky’sdeath to visit his oculist (optometrist). The arrangement was about fivefeet tall.2. The first retreat for Ruthenian Greek Catholic Clergy in the UnitedStates was held March 9-10, 1909 in the Philadelphia Cathedral. BishopOrtynsky led the retreat and about 40 priests attended. They donated$122 for the tabernacle of the new cathedral.3. Bishop Ortynsky permitted some priests to remain subject to LatinBishops as late as May 24, 1912. (See Aposolic Delegate John Bonzano #11467.-d, May 24, 1912.)

4. The first 2 female trustees who held the deeds to Greek Catholicchurches in the USA were: Mrs Pawlyna Wolansky in Shenandoah, PA in1885, and Elizabeth Kosek in Wilkes-Barre, PA in 1890. Elizabeth, thewidow of John Kosek, conveyed the 2 lots on which the church and par-sonage were situated, for the benefit of the Greek Catholic Church inWilkes-Barre, to Michael Jevcsak, Michael Pevowarnick and ArthurPevowarnick, on May 8, 1890.

DeBartolomeo honored asVeteran of the Month

By TOM EVANSWhile Lt. J.G. Michael John

DeBartolomeo did not serve in war time,his final act as a Navy pilot was every bitas heroic as anyone who flew combat mis-sions.

DeBartolomeo was honoredSunday morning as Veteran of the Monthfor October at the monthly ceremony out-side the Frank C. Godfrey AmericanLegion Post 12 at 60 County St.

The native of Los Angeles, whogrew up in Stamford and earned his bach-elor's of science degree in mechanicalengineering from Villanova University,was awaiting takeoff from an aircraft carri-er in the North Arabian Sea portion of theIndian Ocean on July 10, 1984.

DeBartolomeo was in the cock-pit of a Northrop-Grumman EA-6BProwler, described as a twin-engine, mid-wing electronic warfare aircraft.

Since its introduction in 1971, tothe present, the EA-6B carries out mis-sions to jam enemy radar systems, and togather radio intelligence on those and otherenemy air-defense systems. The Prowleralso carries anti-radar missiles.

"Mike lost his life in the IndianOcean, 20 days shy of his 25th birthday,because of a catapult malfunction," saidKevin DeBartolomeo, Michael's brother."He knew the problem seconds before ithappened and called out on his radio 'coldcat, cold cat' -- the call to ready for ejection.Mike saved the lives of his three crew

members that day. He knew the dangersof carrier takeoffs, and he had talked tome about that situation."

Michael DeBartolomeo attend-ed St. Maurice School and St. Basil Prep,both in Stamford, prior to graduatingfrom Villanova in 1981.

He left behind his parents, Pauland Jean DeBartolomeo, another broth-er, Paul, and sisters Paula Napoletanoand Maureen McLaughlin, along withnieces and nephews that brought thetotal family members to 19.

Kevin DeBartolomeo saidthese events are crucial for all the fami-lies of all the veterans who have sacri-ficed for this country.

"It's important for families ofveterans to know that the pain is not justour family's pain," DeBartolomeo said."It's important to remember the sacrificesthat go on, now and then -- for the sol-diers that come home wounded fromIraq, or for those that have died in all thewars. It's important to remember thatfreedom is not free."

Kevin DeBartolomeo appreci-ated those that gathered on Sundaymorning to honor his brother.

"Thank you for honoring Mikein such a meaningful way," KevinDeBartolomeo said. "He paid the ulti-mate price for defending the freedomsthat are so often taken for granted. AndMike's flag was lost in a fire, so the flag(that will fly outside Post 12 this month)is his grandfather's, who served in WorldWar I."

GGii vvee aann GGiivvee aann uunn iiqquuee gg ii ff tt ttoo tthhee ssppeecc iiaa ll ppeeooppllee uunniiqquuee gg ii ff tt ttoo tthhee ssppeecc iiaa ll ppeeoopp llee

oonn yyoouurr CChhrr ii ss ttmmaass LL ii ss tt -- --oonn yyoouurr CChhrr ii ss ttmmaass LL ii ss tt -- --aa ssuubbsscc rr iipp tt ii oonn ttoo tthhee SSOOWWEERRaa ssuubbss ccrr iipp tt ii oonn ttoo tthhee SSOOWWEERR

SSuubbss ccrr ii pptt ii oonn RRaatt ee ::SSuubbssccrr iipptt ii oonn RRaattee ::$$2200..0000 ppee rr yyeeaarr$$2200..0000 ppeerr yyeeaarr

IInntt eerrnnaatt ii oonnaa ll :: $$2255 ..0000IInntteerrnnaatt ii oonnaa ll :: $$2255..0000The Sower

14 Peveril RoadStamford, CT 06902-3019

OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 SOWER SOWER 1818

FFFFOOOOOOOOTTTTSSSSTTTTEEEEPPPPSSSS IIIINNNN FFFFAAAAIIIITTTTHHHHStamford EparchialOffice of Religious Education

www.stamforddio.org/Catechesis.htmwww.stamforddioorg/FamilyLife.htmphone: 203 - 324 - 7698 email: stamfordyouth@optonline.net

...that the first Thanksgiving took placein 1621, when the Pilgrims held a 3-day feast in Plymouth Rock, MA tocelebrate a bountiful harvest? Duringthe 1st year, half of the 110 Pilgrims

who had left England in 1620 survived the cold winter. Duringtheir second year, however, the Pilgrims flourished with plentifulfood sources, thanks in large part to the friendship and guidanceof an Abnaki Indian named Squanto. Therefore, by proclamationof the Pilgrim Governor William Bradford, the first Thanksgivingcelebration was held in the fall of 1621. He also invited the neigh-boring Native Americans to join with the colonists in the celebra-tion.

...that Thanksgiving became a national holiday through theproclamation of President Abraham Lincoln in October of 1863?Because the nation was struggling in the midst of Civil War,Lincoln felt that Americans needed to set aside time to call to mindand acknowledge all the many gifts with which our nation wasendowed— land, freedom, food—were gifts given to us by God. Aday was needed when we could forget our differences and remem-ber our many blessings. In the act of calling to mind our blessings,a sense of gratitude to the Giver of all good gifts is an obvious con-sequence.

...that it was common in many ancient civilizations to have cele-brations of gratitude for good gifts received? In justice, theybelieved that they owed Divine Providence their thanks for all thegood gifts of creation.

...that our Jewish ancestors likewise celebrated an annual“Thanksgiving”? Actually it was two celebrations: Passover andthe Feast of Unleavened Bread. These were observed in thespring when the first crops were harvested and lambs were born.Gratitude extended beyond the gifts of creation to the recognitionthat God had delivered them from slavery....that it was at the Passover celebration that Jesus “took the cup,and after giving thanks... And when He had taken some bread andgiven thanks, He broke it and gave it to them, saying, “This is Mybody which is given for you; do this in remembrance of Me.”(Luke 22:17, 19)

...that the word “Eucharist” comes from theGreek εΰχαρϊστϊα meaning “thanksgiving”? Inthe Eucharist we come together to give thanksand praise to God for all that Jesus did for us, Hislife death and resurrection, and for all that Godcontinues to do everyday.

...that the Divine Liturgy is the supreme act ofpraise and thanksgiving to God?

A Grateful Heart at Thanksgiving A Grateful Heart at Thanksgiving DDIIDD YYOOUU KKNNOOWW.. .. ..

Rev. Albert ForlanoRev. Vasile Colopelnic

Arabic: shoukranCzech: dékujiFrench: merciGreek: efcharisoHebrew: todahItalian: grazie Japanese: arigatoPolish: dziekujePortuguese: obrigadoRumanian: multumiriRussian: spasiboSerbo-Croatian: hvala Spanish: gracias Swahili: asanteTurkish: tesekku� r

SayThank you around

the world:

Ukrainian:Дякую

On each feather write down something

for which you would like to thank God. Ask your family, too.Do you need to add feathers? Color the turkey and use it as your Thanksgiving family prayer.

"Let us give thanks to the Lord""It is right and just to sing of You, to blessYou, to praise You, to thank You, to worshipYou everywhere in Your domain; for You areGod-ineffable, inconceivable, invisible,incomprehensible, always existing and everthe same-You and Your only-begotten Sonand Your Holy Spirit. You brought us fromnothingness into being and, after we fell, Youraised us up again. You did not cease doingeverything until You led us to heaven andgranted us Your future kingdom. For all thiswe give thanks to You, to Your only-begottenSon, and Your Holy Spirit; for all thingswhich we know and do not know, the bene-fits bestowed upon us both manifest andhidden..." ~from the Anaphora of the Divine Liturgy

“If the only prayeryou said in yourwhole life was

‘thank you’, that would suffice

(that would beenough).”

--Meister Eckart Thanks!

1919SOWERSOWER OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010

SSppiinnnniinngg MMooddeerrnn YYaarrnnss

was surprised when Jenny said, "I have the perfectarrangement for you." The door's small bell suddenlyrang.

"Barbara! Hi," Jenny said. She politely excused her-self from Sandra and walked toward a small workroom.She quickly reappeared carrying a massive arrangementof greenery, bows, and long-stemmed thorny roses. Only,the ends of the rose stems were neatly snipped, no flow-ers.

" Want this in a box?" Jenny asked. Sandra watched for Barbara's response. Was this

a joke? Who would want rose stems and no flowers!She waited for laughter, for someone to notice theabsence of flowers atop the thorny stems, but neitherwoman did.

"Yes, please. It's exquisite," said Barbara. "You'd thinkafter three years of getting the special, I'd not be somoved by its significance, but it's happening again. Myfamily will love this one. Thanks."

Sandra stared. "Why so normal a conversation aboutso strange an arrangement? she wondered.

"Ah, said Sandra, pointing. "That lady just left with,ah....."

"Yes?" “Well, she had no flowers!" " Right, I cut off the flowers." “Off?"

"Off. Yep. That's the Special. I call it the ThanksgivingThorns Bouquet."

"But, why do people pay for that?" In spite of her-self she chuckled."

"Do you really want to know?" "I couldn't leave this shop without knowing. I'd

think about nothing else!" "That might be good," said Jenny. "Well," she con-

tinued, "Barbara came into the shop three years ago feel-ing very much like you feel today. She thought she hadvery little to be thankful for. She had lost her father tocancer, the family business was failing, her son was intodrugs, and she faced major surgery."

"Ouch!" said Sandra. "That same year, I lost my husband. I assumed com-

plete responsibility for the shop and for the first time,

spent the holidays alone. I had no children, no hus-band, no family nearby, and too great a debt toallow any travel."

"What did you do?" "I learned to be thankful for thorns." Sandra's eyebrows lifted. "Thorns?" "I'm a Christian, Sandra. I've always thanked

God for good things in life and I never thought toask Him why good things happened to me? But,when bad stuff hit, did I ever ask! It took time tolearn that dark times are important. I alwaysenjoyed the 'flowers' of life but it took thorns toshow me the beauty of God's comfort. You know,the Bible says that God comforts us when we'reafflicted and from His consolation we learn to com-fort others."

Sandra gasped. "A friend read that passage tome and I was furious!

I guess the truth is I don't want comfort. I'velost a baby and I'm angry with God." She startedto ask Jenny to "go on" when the door's bell divert-ed their attention.

"Hey, Phil!" shouted Jenny as a balding, rotundman entered the shop. She softly touched Sandra'sarm and moved to welcome him. He tucked herunder his side for a warm hug.

"I'm here for twelve thorny long-stemmed stems!"Phil laughed, heartily.

"I figured as much," said Jenny. "I've got themready." She lifted a tissue-wrapped arrangementfrom the refrigerated cabinet.

"Beautiful," said Phil. "My wife will love them." Sandra could not resist asking. "These are for your

wife?" Phil saw that Sandra's curiosity matched his

when he first heard of a Thorn Bouquet. "Do you mind me asking, "Why thorns?" "In fact, I'm glad you asked," he said. "Four years

ago my wife and I nearly divorced. After fortyyears, we were in a real mess, but we sloggedthrough, problem by rotten problem. We rescuedour marriage, our love, really. Last year atThanksgiving I stopped in here for flowers. I musthave mentioned surviving a tough process becauseJenny told me that for a long time she kept a vaseof rose stems-stems!-as a reminder of what shelearned from "thorny" times. That was good enoughfor me. I took home stems. My wife and I decidedto label each one for a specific thorny situation andgive thanks for what the problem taught us. I'm

Sandra felt aslow as the heels

of her Birkenstocks as she pushed against aNovember gust and the florist shop door. Herlife had been easy, like a spring breeze.

Then in the fourth month of her second preg-nancy, a minor automobile accident stole herease. During this Thanksgiving week she wouldhave delivered a son. She grieved over her loss.As if that weren't enough, her husband's com-pany threatened a transfer. Then her sister,whose holiday visit she coveted, called sayingshe could not come. What's worse, Sandra'sfriend infuriated her by suggesting her grief wasa God-given path to maturity that wouldallow her to empathize with others who suffer."Had she lost a child? -No--she has no idea whatI'm feeling,"

Sandra shuddered. Thanksgiving?"Thankful for what?" she wondered.

For a careless driver whose truck was hard-ly scratched when he rear-ended her? For anairbag that saved her life but took that of herchild?

"Good afternoon, can I help you?" The flowershop clerk's approach startled her. "Sorry," saidJenny, "I just didn't want you to think I wasignoring you."

"I need an arrangement." "For Thanksgiving?" Sandra nodded. "Do you want beautiful but ordinary, or

would you like to challenge the day with a cus-tomer favorite I call the Thanksgiving Special."

Jenny saw Sandra's curiosity and contin-ued. "I'm convinced that flowers tell stories,that each arrangement insinuates a particularfeeling. Are you looking for something that con-veys gratitude this Thanksgiving?"

"Not exactly!" Sandra blurted. "Sorry, but inthe last five months, everything that could gowrong has." Sandra regretted her outburst but

TThhee TThhaannkkssggiivviinngg SSppeecciiaall

Monday, November 15The Holy Martyrs and Confessors Gurias,Samonas, and Habib. Dark vestments. Weekday Service for Monday. Scripture readings of the Twenty-sixth Monday: Epistle: 1 Timothy §278 [1:1-7].Gospel: Luke §75 [14:1, 12-15].

Tuesday, November 16The Holy Apostle and Evangelist Matthew. Bright vestments. Service for November 16 (St.Matthew’s).Scripture readings from the Common for anApostle: Epistle: 1 Corinthians §131 [4:9-16].Gospel:Matthew §30 [9:9-13].

Wednesday, November 17Our Holy Father Among the Saints Gregory,Wonderworker, Bishop of Neocaesaria. Dark vestments. Weekday Service forWednesday.Scripture readings of the Twenty-sixthWednesday: Epistle: 1 Timothy §281 [1:18-20; 2:8-15].Gospel: Luke §78 [15:1-10].

TYPICON CONTINUED FROM PAGE 20

Thursday, November 18The Holy Martyrs Plato and Roman.Dark vestments. Weekday Service for Thursday.Scripture readings of the Twenty-sixth Thursday: Epistle: 1 Timothy §283 [3:1-16].Gospel: Luke §80 [16:1-9].

Friday, November 19The Holy Prophet Obadiah; and the Holy MartyrBarlaam. Dark vestments. Weekday Service for Friday.Scripture readings of the Twenty-sixth Friday: Epistle: 1 Timothy §285 [4:4-8; 16].Gospel: Luke §82 [16:15-18; 17:1-4].

Saturday, November 20Pre-Feast of the Presentation in the Temple of theMost Holy Mother of God, and Our Venerable FatherGregory of Decapolis; Our Father Among the SaintsProcopius, Archbishop of Constantinople; andBlessed Sister Josaphata Hordashevska, SSMI. Bright vestments. Tropar of the PrefeastGLORY:/NOW: Kondak of the Prefeast; Prokimen,Alleluia Verses and Communion Hymn of Saturday. Scripture readings of the Twenty-sixth Saturday:Epistle: Galatians §205 [3:8-12].Gospel: Luke §49 [9:57-62].

Sunday, November 21 Twenty-sixth SundayTHE PRESENTATION IN THE TEMPLE OF OURMOST HOLY LADY THE MOTHER OF GOD ANDEVER-VIRGIN MARY. Blue vestments. Tone 1. Matins Gospel IV. Resurrection Tropar (Tone 1); Tropar of the Feast;GLORY: Resurrection Kondak; NOW: Kondak of theFeast. Prokimen, Alleluia Verses, and CommunionHymn of Sunday and the Feast, including proper hir-mos. Scripture readings of the Twenty-sixth Sunday: Epistle: Ephesians §229 [5:9-19].

Gospel: Luke §66 [12:16-21].Monday, November 22 Presentation Postfeast The Holy Apostle Philemon and companions. Blue vestments. Service for November 21, includingproper hirmos. Scripture readings of the Twenty-seventh Monday: Epistle: 1 Timothy §Mid-285 [5:1-10].Gospel: Luke §86 [17:20-25].

Tuesday, November 23Presentation Postfeast Our Father Among the Saints Amphilocius, Bishop ofIconium; and Gregory, bishop of Agrigentum. Blue vestments. Service for November 21, includingproper hirmos. Scripture readings of the Twenty-seventh Tuesday: Epistle: 1 Timothy §286 [5:11-21].Gospel: Luke §87 [17:26-37].

Wednesday, November 24 Presentation Postfeast Catherine, Great Martyr.Blue vestments. Service for November 21, includingproper hirmos. Scripture readings of the Twenty-seventhWednesday: Epistle: 1 Timothy §287 [5:22-6:11].Gospel: Luke §90 [18:15-17; 26-30].

Thursday, November 25 Final Day of PresentationThe Holy Martyr Clement, Pope of Rome; and theHoly Martyr Peter, Archbishop of Alexandria. Civil Holiday: Thanksgiving Day. Blue vestments. Service for November 21, includingproper hirmos. Scripture readings of the Twenty-seventh Thursday: Epistle: 1 Timothy §289 [6:17-21].Gospel: Luke §92 [18:31-34].

Note: Philip’s Fast (Pylypivka), the pre-Christmas fast which begins today – the dayafter the feast of St. Philip – is a 40 day period ofspiritual preparation for the celebration of theNativity/Theophany cycle of the church year. Itwas once a period of strict fasting which hasnow been abrogated in favor of voluntary fastingand works of penance. Dark vestments are the norm for this penitentialseason with exception of Saturdays, Sundaysand feasts of the first class.

pretty sure this stem review is becoming a tra-dition."

Phil paid Jenny, thanked her again and ashe left, said to Sandra, "I highly recommend theSpecial!"

"I don't know if I can be thankful for thethorns in my life." Sandra said to Jenny.

"Well, my experience says that thorns makeroses more precious. We treasure God's provi-dential care more during trouble than at anyother time. Remember, Sandra, Jesus wore acrown of thorns so that we might know Hislove. Do not resent thorns."

Tears rolled down Sandra's cheeks. For thefirst time since the accident she loosened hergrip on resentment. "I'll take twelve long-stemmed thorns, please."

"I hoped you would," Jenny said. "I'll havethem ready in a minute.

Then, every time you see them, remember toappreciate both good and hard times. We growthrough both."

"Thank you. What do I owe you?" "Nothing. Nothing but a pledge to work

toward healing your heart. The first year'sarrangement is always on me." Jenny handed acard to Sandra. "I'll attach a card like this toyour arrangement but maybe you'd like to readit first. Go ahead, read it."

" My God, I have never thankedThee for my thorn! I have thanked Thee athousand times for my roses, but never once formy thorn. Teach me the glory of the cross I bear,teach me the value of my thorns. Show me thatI have climbed to Thee by the path of pain.Show me that my tears have made my rain-bow. --George Matheson"

Jenny said, "Happy Thanksgiving,Sandra," handing her the Special."

"I look forward to our knowingeach other better."

Sandra smiled. She turned, openedthe door and walked toward hope.

~Unknown AuthorWill you thank God for any thornsalong with your blessings on this

Thanksgiving Day? Think about it. God bless you.

Sister Natalya, SSMI

For a Thanksgiving Day Liturgy:Propers for Thanksgiving. IncludingThanksgiving petitions in the Ektenia. ThePrayer of Thansgiving (cf. Molytvennyk) may besaid after the Ambo Prayer.Scripture readings for a Thanksgiving Day:Epistle: Ephesians §229 [5:9-21].Gospel: Luke §85 [17:12-19].

Friday, November 26Our Venerable Father Alypius the Stylite; andDedication of the Church of the Great MartyrGeorge, before the Gates of St. Sophia in Kiev.Dark vestments. Weekday Service for Friday.Scripture readings of the Twenty-seventhFriday: Epistle: 2 Timothy §290 [2:1-2; 8-18].Gospel: Luke §95 [19:12-28].

Saturday, November 27The Holy Martyr James the Persian; and OurVenerable Father Palladius. Dark vestments. Weekday Service forSaturday. Scripture readings of the Twenty-seventhSaturday:Epistle: Galatians §213 [5:22-6:2].Gospel: Luke §51 [10:19-21].

Sunday, November 28 Twenty-seventhSundayThe Venerable Martyr Stephen the Younger;and the Holy Martyr Irenarchus. Bright vestments. Tone 2. Matins Gospel V. Resurrection Service in Tone 2. Scripture readings of the Twenty-seventhSunday:Epistle: Ephesians §233 [6:10-17].Gospel: Luke §71 [13:10-17].

OCTOBER 24, 2010OCTOBER 24, 2010 SOWER SOWER 2020

REMEMBER OUR DECEASED PRIESTS AND RELIGIOUSOCTOBER, 2010

October 24, 1974†Father Stephen Horodecky

October 24, 1976†Father Henry Sagan

October 24, 1988†Father Innocent Rychkun, OSBM

October 24, 1996†Father Mykola Kosarchyn

October 25, 1973†Father Volodymyr Rabij

October 26, 1956†Father John Dorohovich

October 27, 1948†Father C. Kondratiuk, OSBM

October 27, 1971†Father Jaroslav Kekish

October 27, 2003†Father Anthony Radchuk

October 28, 1966†Father Dmytro Szul

October 28, 1974†Father Wolodymyr Kozoriz

October 28, 1979†Sister Josaphata Pilus, OSBM

October 28, 1990†Father Myron Kozmoski

October 29, 1956†Sr. Aloysius Dobrowolska, OSBM

October 29, 1977†Father Stephen Kruchowsky

October 30, 1950†Father Andrew Strotsky

October 30, 1980†Sister Meletia Karbowska, OSBM

October 30, 1986†Father Jaroslaw Trostianetsky

October 30, 1998†Sr. Justine Adrianne Kowal SSMI

NOVEMBERNovember 1, 1975

†Sister Patricia Simchak, OSBMNovember 1, 1976

†Father Peter OleksiwNovember 2, 1992

†Mitered Monsignor Paul IwachiwNovember 3, 1964

†Father George PazdreyNovember 3, 1969

†Sister Petronella Zydyk, OSBMNovember 3, 2008

†Mitered Archpriest Stephen Andrew ChomkoNovember 4, 1918

†Father Basil DobushowskyNovember 4, 1964

†Father Alexander SterankaNovember 4, 1970

†Father Leo YacykewychNovember 4, 1978

†Father John WeisengoffNovember 6, 1887

†Father Zenon Lachowych (First Ukrainian Catholic priest to die in USA)

November 6, 1942†Father Alexander Rotko

November 6, 2001†Sister Rose Ann Syroid, OSBM

November 7, 1959†Father Gregory Kanda

November 7, 1986†Father Alexis Floridi, SJ

November 8, 1940†Father Nicholas Kapec

November 8, 1940†Father Nicholas Kopachuk

November 8, 2002†Sr. Myron Woynarowsky, OSBM

November 9, 1945†Father Michael Lysiak

November 9, 1990†Monsignor Myron Plekan

November 9, 2002†Mitered Archpriest John J. Mowatt

November 9, 2003†Sister Alphonse Chrunik, SSMI

November 10, 1929†Father Emil Baransky

November 10, 1929†Father Tymotey Wasylewych

November 10, 1971†Father Wolodymyr Buk

November 10, 1998†Msgr. Raymond Revak

November 11, 1998†Sister Dionysia Kolody, OSBM

November 12, 1995†Father Anthony Canon Kuchma

November 12, 1997†Father Bohdan Levytsky

November 14, 1916†Father Elias Kuziw

November 14, 1985†Archpriest Bohdan Volosin

November 14, 1992†Sister Severine Haverluk, SSMI

November 15, 1959†Sr. Jeremiah Ewasieczko, OSBM

November 15, 1984†Sister Olympia Harasymuk, OSBM

November 15, 1999†Father John Stuchliak, C.Ss.R.

November 16, 1963†Father Theodore Lewycky

November 17, 1999†Father Leo Tymkiw

November 18, 1901†Father George Gulovych

November 19, 1938†Sister Cornelia Klepach, OSBM

November 20, 1955†Sister Michael Struch, OSBM

November 20, 1956†Father Theodore Pryshlak

November 20, 1994†Father Joseph Chupil

November 20, 2002†Monsignor Theodore Boholnick

November 20, 2003†Father Patrick Paschak, OSBM

November 21, 1941†Father Franz Bonn, C.Ss.R.

November 21, 1972†Father Eugene Maceluch

November 21, 1981†Father Zenobius Bachynsky

November 21, 1993†Sister Charitina Bendera, SSMI

November 21, 2000†Sister Ignatius Borutsky, OSBM

November 23, 1953†Father Philemon Pobihushka

November 23, 1962†Father Nicholas Wolensky

November 23, 1968†Sister Theresa Serbeniuk, OSBM

November 23, 1982†Father Leo Dorosh

November 23, 1987†Father Sam Evanochko, CSsR

November 23, 1990†Sr. Josepha Maria Bilan, SSMI

November 24, 1961†Father Simeon Iwanchuk

November 25, 1971†Father John Bihun

November 25, 1987†Father Joseph Lukasewycz

November 27, 1961†Sister Martha Chornanky, OSBM

November 27, 2001†Sister David Harchysen, SSMI

November 27, 2002†Sister Vincent Yaremovich, SSMI

November 28, 1943†Father Dimiter Dobrotwor

November 28, 1996†Sister Anna Duda, SSMI

November 28, 2003†Sister Demetriada Rychkun, SSMI

PLEASE REMEMBER TO PRAY DAILY FOR VOCATIONS

TT YY PP II CC OO NNOctober, 2010

Sunday, October 24 Twenty-second SundayThe Holy Martyrs Arethas and those with him. Bright vestments. Tone 5. Matins Gospel XI. Resurrection Service in Tone 5. Scripture readings of the Twenty-second Sunday: Epistle: Galatians §215 [6:11-18].Gospel: Luke §83 [16:19-31].

Monday, October 25The Holy Martyrs and Notaries Marcian andMartyrius. Dark vestments. Weekday Service for Monday. Scripture readings of the Twenty-third Monday:Epistle: 1 Thessalonians §262 [1:1-5].Gospel: Luke §52 [10:22-24].

Tuesday, October 26The Holy and Glorious Great Martyr Demetrius,Aflow with Myrrh; and Commemoration of the Greatand Terrible Earthquake [Constantinople, 740]. Dark vestments. Service for October 26.Scripture readings from the Common for a Martyr: Epistle: 2 Timothy §292 [2:1-10].Gospel: John §52 [15:17-16:2].

Wednesday, October 27The Holy Martyr Nestor; and the Holy MartyrsCapitolina and her handmaid Eroteis. Dark vestments. Weekday Service for Wednesday.Scripture readings of the Twenty-third Wednesday: Epistle: 1 Thessalonians §264 [2:1-8].Gospel: Luke §56 [11:9-13].

Thursday, October 28The Holy Martyr Paraskevia of Ikonium and theHoly Martyrs Terence and Neonilia; and OurVenerable Father Stephen the Sabbaite, composerof the Canons.Dark vestments. Weekday Service for Thursday.Scripture readings of the Twenty-third Thursday: Epistle: 1 Thessalonians §265 [2:9-14].Gospel: Luke §57 [11:14-23].

Friday, October 29The Holy Venerable Martyr Anastasia the Roman,and the Passing of Our Venerable FatherArchimandrite Abraham, Wonderworker of Rostov. Dark vestments. Weekday Service for Friday. Scripture readings of the Twenty-third Friday:Epistle: 1 Thessalonians §266 [2:14-19].Gospel: Luke §58 [11:23-26].

Saturday, October 30The Holy Martyrs Zenobius and Zenobia, his sister. Dark vestments. Weekday Service for Saturday.Scripture readings of the Twenty-third Saturday: Epistle: 2 Corinthians §185 [8:1-5].Gospel: Luke §36 [8:16-21].

Sunday, October 31 Twenty-third SundayThe Holy Apostles Stachys, Amplius and those withthem, and the Holy Martyr Epimachus. Bright vestments. Tone 6. Matins Gospel I. Resurrection Service in Tone 6. Scripture readings of the Twenty-third Sunday: Epistle: Ephesians §220 [2:4-10].Gospel: Luke §38 [8:26-39].

November, 2010

Monday, November 1The Holy Wonderworking Unmercenaries Cosmasand Damian; and the Servant of God TheodoreRomzha, Bishop of Mukachevo Eparchy. Bright vestments. Service for Holy Healers. Scripture readings for the Holy Healers: Epistle: 1 Corinthians §153 [12:27-13:8].Gospel: Matthew §Mid-34 [10:1-8].

Tuesday, November 2The Holy Martyrs Acindnus, Pegasius, Aphthonius,Elpidephorus, and Anempodictus. Dark vestments. Weekday Service for Tuesday.Scripture readings of the Twenty-fourth Tuesday: Epistle: 1 Thessalonians §268 [3:9-13].Gospel: Luke §60 [11:34-41].

Wednesday, November 3The Holy Martyrs Acepsimas, bishop, and Joseph,priest, and Aithalas, deacon. Dark vestments. Weekday Service for Wednesday. Scripture readings of the Twenty-fourthWednesday:

Epistle: 1 Thessalonians §269 [4:1-12].Gospel: Luke §61 [11:42-46].

Thursday, November 4Our Venerable Father Joannicus the Great, and theHoly Martyr Nicander, Bishop of Myra; and Hermaeus,priest. Bright vestments. Weekday Service for Thursday.Scripture readings of the Twentieth-fourth Thursday: Epistle: 1 Thessalonians §271 [5:1-8].Gospel: Luke §62 [11:47-12:1].

Friday, November 5The Holy Martyrs Galaction and Epistema. Dark vestments. Weekday Service for Friday.Scripture readings of the Twentieth-fourth Friday:Epistle: 1 Thessalonians §272 [5:9-13; 24-28].Gospel: Luke §63 [12:2-12].

Saturday, November 6Our Venerable Father Among the Saints Paul,Archbishop of Constantinople, confessor. Bright vestments. Weekday Service for Saturday.Scripture readings of the Twenty-fourth Saturday:Epistle: 2 Corinthians §191 [11:1-6].Gospel: Luke §40 [9:1-6].

Sunday, November 7 Twentieth-fourth SundayThe Holy Thirty-three Martyrs of Melitene, and OurVenerable Father Wonderworker Lazarus, hermit ofMount Galesius. Bright vestments. Tone 7. Matins Gospel II. Resurrection Service in Tone 7. Scripture readings of the Twentieth-fourth Sunday: Epistle: Ephesians §221 [2:14-22].Gospel: Luke §39 [8:41-56].

Monday, November 8Synaxis of the Archangel Michael and the OtherIncorporeal Powers. Bright vestments. Service for November 8. Scripture readings for November 8: Epistle: Hebrews §305 [2:2-10].Gospel: Luke §51 [10:16-21].

Tuesday, November 9The Holy Martyrs Onesiphorus and Porphyry, and OurVenerable Mother Matrona; and the VenerableTheoctista of Lesbos. Dark vestments. Weekday Service for Tuesday.Scripture readings of the Twenty-fifth Tuesday: Epistle: 2 Thessalonians §Mid-274 [1:1-10].Gospel: Luke §68 [12:42-48].

Wednesday, November 10The Holy Apostles Erastus, Olympas, Herodion, andthose with them. Bright vestments. Weekday Service for Wednesday.Scripture readings of the Twenty-fifth Wednesday: Epistle: 2 Thessalonians §275 [2:1-12].Gospel: Luke §69 [12:48-59].

Thursday, November 11The Holy Martyrs Mennas, Victor, and Vincent, and theHoly Martyr Stephanida, and Our Venerable FatherConfessor Theodore the Studite. Dark vestments. Weekday Service for Thursday.Scripture readings of the Twenty-fifth Thursday: Epistle: 2 Thessalonians §276 [2:13-3:5].Gospel: Luke §70 [13:1-9].

Friday, November 12Our Father among the Saints John the Almsgiver, patri-arch of Alexandria; and our Venerable Father Nilus;and the Holy Hieromartyr Josaphat, Archbishop ofPolotsk. Dark vestments. Service for November 12 (St.Josaphat).Scripture readings from Common for a Bishop: Epistle: Hebrews §311 [4:14-5:10].Gospel: John §36 [10:9-16].

Saturday, November 13Our Father Among the Saints John Chrysostom,Archbishop of Constantinople. Bright vestments. Service for November 13 (St. John).Scripture readings from Common for a Bishop:Epistle:Hebrews §311 [4:4-14-5:10].Gospel: John §36 [10:9-16].

Sunday, November 14 Twenty-fifth SundayThe Holy and All-Praised Apostle Philip. Bright vestments. Tone 8. Matins Gospel III. Resurrection Tropar (Tone 8); Tropar of St. Philip;GLORY: Kondak of St. Philip; NOW: Resurrection

Kondak. Prokimen, Alleluia Verses, and CommunionHymn of Sunday and the Saint.Scripture readings of the Twenty-fifth Sunday: Epistle: Ephesians §224 [4:1-6].Gospel: Luke §53 [10:25-37].

TYPICON CONTINUED ONPAGE 19