ukraine hrp 2015 final Ukr - HumanitarianResponse · Область Переміщені Працездатні ... Кіровоградська 7,869 5,036 2,459 1,768 382 3,260

Фото: дитина-сирота, вимушений переселенець з Дебальцевого, УВКБ ООН / Богдан Кінащук / Слов’янськ

2015 План гуманітарного реагування (переглянутий) Україна

Лютий 2015 р. Підготовлено Гуманітарною групою в Україні (ГГК)

РЕЗЮМЕ План гуманітарного реагування був переглянутий у відповідь на ескалацію конфлікту та подальше погіршення гуманітарної ситуації. Гуманітарна група в країні здійснила «незначний» перегляд плану, включаючи визначення пріоритетів діяльності з порятунку та перегляд фінансових потреб. Зміст плану залишається значною мірою незмінним, сценарії залишаються актуальними, а кількість населення, на яких буде спрямована допомога, збільшилася до 3,2 млн. осіб.

Стратегічні завдання

1 Реагування на потреби в захисті переміщених осіб та інших постраждалих від конфлікту, з урахуванням міжнародних гуманітарних норм і стандартів.

2 Надання допомоги для порятунку життя і забезпечення недискримінаційного доступу до високоякісних основних послуг для переміщених осіб та інших постраждалих від конфлікту, з особливою увагою до найуразливіших верств населення.

3

Спрощення доступу переміщених осіб і постраждалих від конфлікту до високоефективної діяльності з відновлення, з особливою увагою до можливостей забезпечення існування, нормалізації основних послуг, програм повернення та постконфліктного примирення, з увагою до зниження соціальної нерівності.

Параметри реагування

За оцінками гуманітарної спільноти, гуманітарної допомоги потребують 5 мільйонів людей, і на 2015 рік пріоритет у цьому надається 3,2 млн. найуразливіших осіб, які живуть головним чином у п'яти найбільш постраждалих регіонах у трьох зонах (див. мапу на сторінці три). Україна належить до країн із середнім рівнем доходів та має загальнонаціональний і місцевий потенціал для реагування. Однак, оскільки цей потенціал швидко вичерпується, гуманітарне співтовариство доповнить місцеве реагування. За

ПЕРІОД Січень – грудень 2015 р.

316 млн. Дол. США, потреба

5 млн. Оцінка кількості населення, що потребує гуманітарної допомоги

(загальне населення України: 45 млн.)

3.2 млн. Кількість осіб, на яких буде спрямована допомога за цим планом

1 млн. Кількість внутрішньо переміщених осіб зі східної України та Криму

Україна 2015 ПЛАН ГУМАНІТАРНОГО РЕАГУВАННЯ

2

кластерною системою, заснованою у грудні 2014 р. партнери забезпечать підтримку внутрішньо переміщеним особам (ВПО), репатріантам, громадам, що приймають, і людям, які живуть у зонах конфлікту, не залишаючи свого житла. Процес реагування також братиме до уваги скорочення значних гендерних відмінностей і забезпечення нарощування потенціалу в гуманітарній готовності та реагуванні.

Головні гуманітарні проблеми

1. Термінове забезпечення житлом на зиму та непродовольчими товарами.

2. Доступ до базових медичних послуг.

3. Захист постраждалих груп населення.

4. Постійна незахищеність.

5. Гуманітарний доступ.

6. Продовження переміщення.

7. Доступ до продуктів харчування

ЗМІСТ Зміст .................................................................................................................................................................. 2

Гуманітарний доступ ........................................................................................................................................ 3

Стратегія ........................................................................................................................................................... 4

Стратегічні завдання та показники ............................................................................................................... 19

Плани за кластерами ..................................................................................................................................... 20

КООРДИНАЦІЯ ТА ДОПОМІЖНІ ПОСЛУГИ...............................................................................................................21

ОСВІТА .........................................................................................................................................................................25

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ТА НАДАННЯ НЕПРОДОВОЛЬЧОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ ......................................................................................................................................................................29

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА .........................................................................................................................................33

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА ХАРЧУВАННЯ...................................................................................................................36

РАННЄ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОХОДІВ ...........................................................................................42

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ .............................................................. Error! Bookmark not defined.

ЗАХИСТ ........................................................................................................................................................................48

ВОДА, САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА (ВСГ) .........................................................................................................................53


3

ГУМАНІТАРНИЙ ДОСТУП

РІВНІ ДОСТУПУ

Обмеженість доступу визначається як наявність доступу для гуманітарних організацій до постраждалого населення, безпеки та фізичних обмежень. Наявність численних показників безпеки та доступу, як описано нижче, визначає доступ до гуманітарної допомоги в районі.

ЗОНА ОДИН: Неконтрольовані урядом райони

ЗОНА ЧОТИРИ: Райони з відносно обмеженим припливом ВПО

КРИМ

ЗОНА ТРИ: Райони, що приймають велику кількість ВПО

ЗОНА ДВА: Райони, за які ведеться боротьба Райони, доступ до яких для гуманітарних організацій пов’язаний з бюрократичними проблемами та проблемами в галузі безпеки. Деякі проблеми пов’язані з нападами на гуманітарних партнерів, у тому числі з викраденням автомобілів.

Райони з нестабільною ситуацією в галузі безпеки, яка може змінюватися щогодини, і в яких можуть бути часті обстріли. Необхідно посилити цивільно-військову

координацію для полегшення доставлення допомоги.

Доступ нормальний, проте напруга у місцевих громадах зростає. Потенціал уряду щодо забезпечення потреб ВПО вичерпаний та підриває довіру до місцевих органів влади.

Райони, до яких застосовуються звичайні (та інколи підвищені) протоколи безпеки та бюрократичні процедури. Можливість збільшення нестабільності в залежності від розвитку ситуації. Особливу увагу необхідно приділити Києву, в якому збільшилася кількість ВПО.

ЗОНА ОДИН: Неконтрольовані урядом райони ЗОНА ОДИН: Неконтрольовані урядом райони


4

СТРАТЕГІЯ

Люди, що потребують допомоги та включені до цільових груп

За оцінками, докризова чисельність населення у районах східної України, постраждалих від конфлікту, що визначаються як зони, які на теперішній час контролюються або раніше контролювалися збройними групами, становила близько 5,2 млн. осіб.1 Ця група так чи інакше постраждала від конфлікту – через порушення законності та порядку, розпад сімей і громад, через пошкодження та/або руйнування базової інфраструктури та основних послуг. Починаючи з березня 2014 року більше мільйона осіб2 було переміщено з Луганської та Донецької областей у безпечніші райони в Україні, 19 000 було переміщено з Криму, а понад 600 000 чоловік3 виїхали за кордон, переважно до сусідньої Росії. Більша частина внутрішньо переміщених осіб зі східної України на теперішній час знаходиться у межах Донецької та Луганської областей, за якими йдуть Харківська, Дніпропетровська та Запорізька. Ця стратегія призначена виключно для надання допомоги постраждалим в Україні.

Серед 5 млн. осіб які вважаються такими, що потребують гуманітарної допомоги в Україні, 3,2 мільйона вважаються дуже уразливими, і на них буде спрямована допомога за цим планом, доповнюючи існуючий загальнонаціональний та місцевий потенціал задоволення їхніх потреб. Ця цифра є оціночною, заснованою на використанні національного коефіцієнта бідності (21,7%)4 як замінника показників найуразливіших груп населення, а також оцінок на основі інформації в цьому кластері. Вважається, що ці 3,2 мільйона осіб уже були уразливими до виникнення конфлікту, а отже, вони більше за інших постраждали від переміщення, втрати доходів/пенсії, зниження купівельної спроможності, обмеження доступу до ринків, зривів основних послуг і суворих зимових умов. Крім того, у Донецькій та Луганській областях проживало майже 31 076 осіб із ВІЛ, з яких 13 449 наразі отримують АРВ-терапію та 4 653 хворих на туберкульоз, 1 078 з яких мають множинну лікарську стійкість (МЛС-ТБ), і особливо значна кількість споживачів наркотиків, що складають групи особливого занепокоєння, враховуючи теперішні проблеми в системі охорони здоров'я.

Рис. 1: Кількість осіб, які потребують допомоги і є цільовими групами, за кластерами

1 Оцінка ООН заснована на даних, наданих Інформаційно-аналітичним центром Ради національної безпеки та оборони України. Розрахунки у таблиці базуються на накладенні даних ГІС у районах, постраждалих від конфлікту, з існуючою інформацією по населених пунктах (28 листопада 2014 року). Обмеженням цих показників є те, що дані про населення є застарілими і на 5,6% вищими, ніж урядові проекції (в цьому випадку правильна цифра може становити 4,9 млн.), а урядове зображення регіонів, що не знаходяться під контролем уряду, може бути неточним. Разом із тим, УКГП упевнене, що правильно включає та виключає основні міста, тому помилки у визначенні кордонів призведуть до неправильного покриття відносно невеликих груп населення. 2 Статистичні дані від Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) / Міністерства соціальної політики (Мінсоцполітики). 3 Статистичні дані надані УВКБ ООН 11 листопада 2014 року, на основі даних, отриманих від міграційних служб країн-реципієнтів. 4 Державна статистична служба України.

3.2 млн. Загальна кількість людей у цільових групах Цей показник заснований на найвищому базисному навантаженні (див. нижченаведену таблицю)


5

Рис. 2: Деталізовані дані по переміщених групах населення на рівні областей, станом на 9 лютого5

Область Переміщені Працездатні дорослі

Діти Інваліди Особи літнього віку

Особи Сім'ї

Харківська 131,685 95,622 27,034 15,053 6,076 83,522

Донецька 357,416 238,602 58,141 28,847 14,893 255,535

Запорізька 73,638 58,253 14,074 8,877 3,706 49,880

Київ 74,989 58,047 31,841 13,252 2,571 26,581

Дніпропетровська 66,223 45,340 17,848 11,183 2,762 34,430

Луганська 122,055 102226 12897 9293 2883 91038

Одеська 21,181 14,800 8,840 5,384 1,386 6946

Київська 32,802 21,975 12,367 7,446 1,288 12989

Полтавська 23,807 15,056 7,455 4,626 1,159 10567

Сумська 12,425 8,624 3,803 2,604 671 5,347

Львівська 7,855 4,745 3,831 2,061 311 1,772

Кіровоградська 7,869 5,036 2,459 1,768 382 3,260

Черкаська 10,882 6,436 3,371 2,546 566 4,324

Чернігівська 7,256 4,515 2,782 1,767 464 3,274

Миколаївська 7,976 4,890 3,030 2,048 362 2536

Херсонська 9,793 6,080 3,014 2,291 524 3,963

Вінницька 9,921 6,448 4,123 2,230 471 3,393

Житомирська 7,758 4,802 2904 1,885 427 2,887

Хмельницька 6,241 3,489 2199 1,572 290 2255

Івано- 3,206 1,639 1401 887 154 764

5Деталізовані дані по Луганській області недоступні, тому підсумкові колонки по категоріях працездатних дорослих, дітей,

інвалідів і літніх осіб не дорівнюють загальній кількості переміщених осіб.

600,000

1,398,000

1,800,000

4,500,000

2,700,000

5,050,000

1,300,000

450,000

473,000

500,000

3,170,000

500,000

1,500,000

805,000

Education

Emergency Shelter / NFI

Food Security

Health / Nutrition

Livelihoods / EarlyRecovery

Protection

WASH

in need

targeted


6

Франківська

Закарпатська 2,739 1,535 1089 812 113 725

Рівненська 2,965 1,584 1182 891 154 788

Чернівецька 2,175 1135 941 620 132 547

Волинська 2,837 1677 1197 775 115 782

Тернопільська 2,223 1,261 899 569 80 675

Загалом 1,007,917 713,817 228,722 129,287 41,940 608,780

Ситуація

Гуманітарна ситуація в деяких регіонах східної України продовжує погіршуватися. В результаті продовження бойових дій між збройними групами та урядовими військами, а також подій, які відбулися в Автономній Республіці Крим (АРК) у березні 2014 року, українці були змушені покинути свої будинки, що погіршує їхню уразливість, по мірі посилення та поширення конфлікту. З травня 2014 року масштаб насильства у Донецькій і Луганській областях розширився. Зусилля уряду, спрямовані на відновлення повного контролю в регіоні, наприкінці червня активізувалися, що призвело до повернення значних територій і захоплення основних міст, які з травня перебували під контролем збройних груп. Внаслідок цього озброєні угруповання відступили в бік міст Донецька та Луганська, і від того часу у приміських і міських районах цих двох обласних центрів відбувалися численні випадки насильства та зростали гуманітарні потреби. Наприкінці серпня конфлікт поширився на південний схід, а деякі території, контрольовані урядом, були захоплені озброєними угрупованнями, що викликало подальше переміщення. Після відкриття нового фронту на південному сході озброєні групи загрожували захопити головний порт Маріуполь. Намагання на високому рівні між урядом, Російською Федерацією та озброєними угрупованнями знайти політичне рішення та домовитися про тривале припинення вогню, якого дотримувалися б обидві сторони, принесли результати 5 вересня, коли в Мінську (Білорусь) було підписано договір про припинення вогню. 19 вересня було видано меморандум із дев'яти пунктів, в якому детально викладалися умови угоди про припинення вогню. У 2015 році угода про припинення вогню була порушена, оскільки конфлікт триває на декількох напрямках. У середині лютого відбулися нові переговори (Німеччина, Франція, Україна і Росія) у Мінську і була прийнята нова угода про припинення вогню до 12 лютого, у яку, серед інших домовленостей, були включені нові гарантії доступу до гуманітарної допомоги. Під час перегляду цього ПГР з’явилися ознаки того, що погоджений режим припинення вогню може бути порушений, що призведе до збільшення людських страждань і подальшого сплеску гуманітарних потреб.

По мірі ескалації військових дій у деяких регіонах східної України, питання захисту прав людини викликають усе більше занепокоєння, а загибель і поранення людей продовжуються. Порушення законності та порядку, безкарність і відсутність відповідальності, а також зникнення основних видів соціальних послуг стають усе поширенішими; громадська згуртованість, єдність і благополуччя сімей стають усе фрагментованішими; економічна та соціальна структура України стає нестабільною та нестійкою. На тлі зусиль, спрямованих на припинення військових дій і встановлення довготривалого миру, захист потерпілих від конфлікту є головним пріоритетом.

Планування сценаріїв: в результаті міжвідомчих консультацій у рамках гуманітарного співтовариства було досягнуто згоди стосовно наступних «найімовірніших» сценаріїв на 2015 рік.

• Режим припинення вогню буде нестійким протягом усієї зими, з обмеженим гуманітарним доступом у райони триваючого конфлікту. Подальше погіршення безпеки людей і посилення громадських заворушень; в інших областях України очікуються певні протести та демонстрації, зокрема, у районах, що межують із Донецьком і Луганськом.

• Гуманітарні потреби, у тому числі потреба у захисті, збільшуються як у районах, контрольованих озброєними угрупованнями, так і у районах, контрольованих урядом. Підвищення ризику спалахів хвороб через порушення функціонування системи охорони здоров’я. Система соціального захисту продовжуватиме погіршуватися протягом усієї зими через проблеми з соціальними виплатами і загальний економічний спад.


7

• Підвищення масштабів переміщення, у тому числі вторинного переміщення, переважно до Західної України. Подальше обмежене переміщення кримських татар і українців з Криму у зв'язку з триваючими порушеннями прав людини. Подальше невідповідне відстеження населення / реєстрація ВПО. Продовження обстрілів та порушення режиму припинення вогню порушення не дозволяють ВПО повернутися в рідні місця.

• Постійно зростаюче соціальне напруження через приплив вимушених переселенців посилює тиск на місцеві громади та вичерпує потенціал реагування місцевих органів влади. Відсутність громадської безпеки погіршується через серйозні порушення прав людини, беззаконня і загального страху Community insecurity exacerbated by severe human rights abuses, access constraints, lawlessness and general fear.

• Визначення гуманітарної допомоги дедалі більше політизується та неналежним чином використовується.

Планування на випадок непередбачених ситуацій: Паралельно з доопрацюванням Плану гуманітарного реагування (ПГР), Гуманітарна група у країні (ГГК) оновлює своє планування заходів на випадок непередбачених ситуацій для України, виходячи з варіанту “найгіршого випадку”, для забезпечення потреб і вчасного поповнення та підготовки запасів - в залежності від наявності коштів. Цей сценарій зосереджуватиметься на подіях, які, хоча і з меншою вірогідністю, але все ж таки можуть відбутися, і передбачає значне погіршення ситуації в результаті масового переселення зі східних регіонів, економічну кризу та нестачу основних послуг, включаючи постачання електричної та теплової енергії (газу) по всій країні.


8

Обсяг реагування

За оцінками гуманітарної спільноти, з 5 мільйонів осіб, які потребують допомоги, уразливими є 3,2 мільйона осіб, які безпосередньо постраждали через конфлікт і на них буде спрямована допомога за цим планом6. Уразливість визначається за чисельністю малозабезпеченого населення, а також із урахуванням проблем, пов'язаних із вимушеним переселенням, зниженням доступу до державної підтримки та соціальних послуг, зимових умов, гендерної нерівності та проблем мобільності для немічних, літніх осіб та інвалідів.

Хоча вимушене переселення відбувається по всій країні, найбільше це зачепило п'ять регіонів, а саме Донецьку та Луганську області, де відбувається активний конфлікт, за якими йдуть Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області, що приймають найбільше число ВПО. ПГР стосується всієї України, але протягом одного року пріоритетне значення надаватиметься цим п'яти областям. Ці найбільш постраждалі області були розділені на три зони (відповідно до мапи на сторінці 3).

Обґрунтування

Переглянута Стратегія 2015 була розроблена з урахуванням рівня потреб в найбільш постраждалих районах, потенціалу уряду та громадянського суспільства щодо реагування, а також наявного потенціалу гуманітарного співтовариства в плані людських ресурсів, матеріально-технічного забезпечення та фінансування.

Україна є країною із середнім рівнем доходів і традиційним джерелом сільськогосподарської продукції та продовольства для навколишнього регіону. Уряд має потенціал для реагування, але його обмежують бюрократичні проблеми, економічна криза та політична і військова нестабільність, викликана самим конфліктом. У районах, контрольованих озброєними групами, потенціал фактичних органів влади низький. Україна має сильне і активне громадянське суспільство, і основну частину гуманітарної допомоги спочатку надавали приймаючі громади, місцеві організації громадянського суспільства та національні НУО. На сході також активно діє ряд потужних приватних українських фондів, які надають гуманітарну допомогу в районах, контрольованих як урядом, так і збройними групами. Реагування на місцях наразі є значно вичерпаним, відтак пропоноване реагування спрямоване на його доповнення та підсилення.

З урахуванням цього гуманітарне співтовариство вибрало цілеспрямоване реагування для задоволення потреб найуразливіших верств населення, для яких механізми соціального захисту та подолання труднощів були підірвані. Для забезпечення цілісного охоплення життєво важливих областей реагування були визначені стратегічні цілі: захист постраждалих внаслідок конфліктів, надання гуманітарної допомоги та реагування з метою початкового відновлення. Ця стратегія безпосередньо відповідає основним потребам врятування життя постраждалих від конфлікту в Україні шляхом надання термінової гуманітарної допомоги, житла, придатного для зимових умов, а також вирішення серйозних проблем захисту. Довгострокова мета гуманітарної діяльності та діяльності з відновлення в цій кризі полягає у сприянні поліпшенню добробуту людей, підвищенню стійкості через стабілізацію соціально-економічних умов в районах, що постраждали від конфлікту. Ці цілі були визначені у «Спільній оцінці Європейського союзу, Організації Об'єднаних Націй і Світового банку щодо відновлення та миробудівництва у Східній Україні» (РПА). У рамках першого етапу РПА, який охоплює контрольовані урядом райони, пропонується низка практичних та послідовних рекомендацій з актуальних пріоритетів, пов’язаних з відновленням життєво важливої інфраструктури і послуг, поліпшення економічного стану та зміцнення соціальної стійкості та потенціалу розбудови миру у 2015 -2016 рр. (докладніше див. розділ «Як стратегія доповнює довгострокові плани?» 13).

6 Заходи з гуманітарного реагування повинні бути основоположними принципами Хартії ООН стосовно суверенітету та

територіальної цілісності Держав-учасниць, а також Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 “Територіальна цілісність України”.


9

Як стратегія буде реалізована?

У грудні 2014 року Міжвідомчий постійний комітет (МПК), затвердив пропозицію Гуманітарної групи в Україні (ГГК) щодо запровадження системи кластерів по всій країні. Призначення координатора з гуманітарних питань у січні свідчить про подальше визнання серйозності ситуації. В Україні діють вісім технічних кластерів, які вже встановили партнерські стосунки та розпочали діяльність у чотирьох цільових регіонах реагування. У кожному кластері визначено основних партнерів і заходи, необхідні для вирішення конкретних завдань у кластері.

Обмеження щодо реалізації включають у себе нестабільність і обмеження доступу, обмежений персонал і присутність, бюрократичні перешкоди, політичні потрясіння у Донецькій та Луганській областях.

До можливостей входять підтримка на найвищому рівні та участь з боку уряду України, а також позитивні відносини з основними галузевими міністерствами та їхніми представниками. У лютому 2015 року Уряд оголосив про створення дворівневого координаційного механізму за участі основних зацікавлених сторін на державному рівні та представників гуманітарного співтовариства. Цей механізм, після запровадження, забезпечить необхідну основу для стратегічних обговорень та розгляду питань, що викликають стурбованість. Взаємодія з недержавними суб’єктами в районах, що перебувають під їхнім контролем відбувається для забезпечення доставлення допомоги цивільному населенню, яке її потребує.

Безліч організацій громадянського суспільства та НУО, які забезпечують реагування на кризу формують мережу партнерських можливостей для міжнародних організацій, а також доступ до цієї сфери, зокрема, в складних місцях.

Протягом наступного року Міжгалузевий координаційний форум буде досліджувати, розвивати та використовувати міжгалузеву співпрацю по мірі виконання проектів. Основне завдання всіх гуманітарних організацій щодо захисту вимагає уваги до проблем у галузі захисту (стать, вік, фізичний стан) і дотримання прав людини в реагуванні в цілому і в рамках кожного кластера.

Вирішення наскрізних і контекстно-залежних проблем

Захист

Захист є всеосяжним фактором, який займає центральне місце в гуманітарному плануванні та реагуванні кожного кластера, що діють в Україні. По суті, цей конфлікт викликав термінову потребу в захисті з точки зору жертв і поранень серед цивільного населення, продовження руйнування інфраструктури, порушення довіри між громадами по обидві сторони лінії фронту та триваючого переселення жителів до місць притулку і назад. У зоні конфлікту та поблизу неї помітною була зневага до прав людини, різноманітності політичних точок зору і принципів міжнародного гуманітарного права. По мірі подальшого затягування конфлікту, пріоритетом усіх учасників повинен стати захист груп населення, що входять до сфери інтересів, зокрема тих, хто перебуває у самій зоні конфлікту, ВПО, приймаючих громад, меншин, а також уразливих груп. У сфері захисту виникли значні прогалини, які вимагають комплексних і узгоджених заходів для припинення порушень прав потерпілого населення.

У демографічному профілі ВПО визначені конкретні групи, яким повинен надаватися пріоритет, зокрема, домогосподарства, очолювані однією особою, особи з особливими потребами (у тому числі фізичні та психологічні травми через війну), літні люди (зокрема, люди літнього віку, що залишилися

Ukraine Cluster System


10

самі на піклуванні онуків), діти, розділені зі своїми родинами / без супроводу дорослих, меншини, включаючи лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів і інтерсексуалів (ЛГБТІ), осіб з ВІЛ/СНІД, туберкульозом, осіб, які зловживають психоактивними речовинами, ромські громади, та усі представники цих груп, які живуть у колективних центрах. Також деякі люди потребують заміни документів і реєстрації, доступу до правосуддя та правового захисту, а також є ті, хто хоче повернутися до своїх будинків у постконфліктних районах. Потреба у практичному, юридичному та психологічному захисті зростає, і для задоволення цих потреб необхідно забезпечити цілісне реагування.

Існує значна потреба у пост-травматичній підтримці всіх груп населення, насамперед дітей, колишніх учасників бойових дій і жертв насильства. Хоча додатковий тягар, з яким стикаються жінки, коріниться в соціальних, економічних і структурних проблемах і повинен вирішуватися на цьому рівні, багато жінок також потребують психологічної допомоги для підтримки сімей, розділених через конфлікт.

Люди та сім'ї, що залишилися в зоні конфлікту, є пріоритетною групою, що потребує захисту. Станом на 9 лютого в східній Україні загинуло щонайменше 5617 осіб (у тому числі 298 пасажирів рейсу MH-17), а 13 400 було поранено, причому щотижня повідомляється про все більшу кількість порушень міжнародного права в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права. Повсякденне виживання постраждалих груп у зонах конфліктів накладає на них величезний стрес, не кажучи вже про загибель або поранення, страх самовільного затримання, тортур, сексуального насильства по відношенню до чоловіків і жінок, примусового призову до збройних формувань, незаконні вилучення та знищення майна. Руйнування основних послуг і правопорядку змушує людей — сім'ї, дітей, вдів і літніх людей — залишатися наодинці із залякуваннями та репресіями, практично без доступу до соціальних, медичних і юридичних послуг і без будь-яких засобів до існування. Існує необхідність зміцнення поточного моніторингу, звітності та адвокації щодо потреб у захисті та прогалин, а також забезпечення захисного середовища та розвитку громадської згуртованості та стійкості в області пост-конфліктного відновлення.

Повідомляється про високий рівень насильства проти жінок з боку як учасників бойових дій, що повертаються, так і чоловіків, що не брали участі в них, які не мають заняття у місцях переселення, а також про переслідування, залякування і насильство проти самих чоловіків, які не брали участі у бойових діях. Існують також незадокументовані повідомлення про високий рівень сексуального насильства в зоні конфлікту, що вимагає підтвердження і медичної, психологічної та правової допомоги.

Хоча нещодавно було прийнято нове законодавство про ВПО, при реалізації своїх громадянських прав ВПО стикаються з численними правовими та адміністративними перешкодами. Нормативні акти про зайнятість і бізнес не дають змоги багатьом ВПО відновити засоби до існування. Крім того, багато осіб із зони конфлікту занепокоєні з приводу збереження своїх прав власності на будинки у світлі загроз експропріації і вимог компенсації за пошкодження. Для забезпечення ВПО можливості повної реалізації своїх прав, правова основа потребує подальшого спрощення.

Президент підписав новий закон про ВПО 14 листопада 2014 року. Незважаючи на те, що остаточний текст закону не є досконалим, це важливий крок на шляху спрощення процедур та забезпечення доступу ВПО до реалізації прав. Проте очікується, що будуть визначені невідповідності із прийнятими раніше резолюціями Кабінету міністрів №505, 509 і 595 у відношенні реєстрації вимушених переселенців і надання щомісячної фінансової підтримки переміщеним особам. Гуманітарне співтовариство виступає за вирішення питання невідповідності шляхом прийняття підзаконних актів/указів для сприяння безперешкодній реалізації нового закону.

Крім того, у Рішенні Ради національної безпеки і оборони і відповідному Указі Президента №875/2014 від 14 листопада 2014 року вимагається припинення діяльності усіх державних установ і організацій

Фото: діти вимушених переселенців у Харкові, ЮНІСЕФ-

Україна/2014/Zmey


11

на територіях, які не перебувають під контролем уряду України від 1 грудня 2014 року. Надання банківських послуг, які вже були припинені Національним банком України у серпні 2014 року, також було припинене. Було припинено виплату заробітної плати, пенсій і соціальних допомог. Пенітенціарні установи, будинки престарілих, медичні та інші соціальні установи продовжували функціонувати, але без державного фінансування, будучи повністю залежними від гуманітарної допомоги. Крім того, тимчасовий указ про режим в’їзду та виїзду з районів, контрольованих урядом до неконтрольованих урядом районів, запроваджений урядом 21 січня 2015 року, обмежив переміщення цивільних осіб, рух пасажирських та вантажних транспортних засобів у зонах конфлікту. Ці рішення мають кілька ключових наслідків для людей, що проживають у неконтрольованих урядом районах:

• Найбільш уразливі особи (одержують пенсію і соціальні допомоги) відрізані від фінансових ресурсів;

• Особи, що перебувають у спеціальних закладах відчувають значний дефіцит продовольства і медикаментів та повністю залежать від гуманітарної допомоги;

• Населення в значній мірі не може користуватися існуючими продуктовими магазинами через брак готівкових коштів;

• Міжнародні та національні програми грошової/ваучерної допомоги зазнали невдачі; • Збільшення переміщення ВПО, оскільки люди змушені залишати райони, контрольовані

озброєними групами для отримання доступу до послуг та коштів; • До гуманітарних конвоїв, що проходять через українські блокпости застосовуються додаткові

обмеження і затримки; • Гуманітарна ситуація ще більше погіршилася для тих, хто не в змозі виїхати.

Гендерні аспекти

Для гуманітарної допомоги значні наслідки має гендерна нерівність в Україні. З 2009 по 2012 роки країна опустилася з 10-го на 27-е місце в Індексі соціальних інститутів і гендерних аспектів ОЕСР, і хоча Україна є досить передовою з точки зору законодавства і політики в області гендерної рівності, для її реалізації немає достатньої політичної волі. Жінки в значній мірі виключені з політичної діяльності та процесів прийняття рішень, і обмежено залучалися тільки до переговорів, пов'язаних із конфліктом або підтриманням миру. Вони мають непропорційно обмежений доступ до зайнятості і доходів, і багато з них потерпають від насильства. Особливо необхідною є увага до ромських жінок в Україні, які знаходяться у ще більш несприятливому та маргіналізованому становищі, а стереотипні уявлення про гендерні ролі доходять до крайнощів. Ці питання були висвітлені у ряді міжнародних доповідей.7

Все більше занепокоєння викликають повідомлення про поширення сексуального насильства проти жінок, що надходять із зони конфлікту.

Інформація про різні наслідки конфлікту і вимушеного переселення для жінок і чоловіків була отримана з вторинних джерел і перевірена в ході зустрічей з представниками жіночих організацій громадянського суспільства. Вона була інтегрована до галузевого аналізу та стратегій. Гуманітарні стратегії будуть приділяти увагу на дуже нерівному стартовому положенню жінок і чоловіків в Україні, особливо тим потребам, пов'язаним із кризою, що викликані чи ускладнюються дискримінацією щодо жінок, які погіршують їхню уразливість.

Інвестиції у період кризи для зміцнення ролі, голосу та залучення жінок до попередження та вирішення конфлікту та примирення принесуть дивіденди протягом наступного перехідного періоду.

7 Оціночна доповідь про ситуацію ромів в Україні і вплив поточної кризи (ОБСЄ, серпень 2014 року); Голоси з України: Зміцнення ролі та внеску українських жінок у попередження та врегулювання конфліктів, розбудову миру та примирення (МЖЛМС, вересень 2014 р.); Доповідь про ситуацію з дотриманням прав людини в Україні (УВКПЛ, 16 вересня 2014 року); Альтернативна доповідь про хід виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в Україні (Жіночий консорціум України, 2008 рік); Заключні зауваження Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок (Комітет КЛФДЖ України, 2010 рік).


12

Якщо зараз на приділяти значної уваги участі та залученню жінок, вірогідним є скорочення прав жінок і подальше зміцнення гендерних стереотипів, що негативно позначиться на всьому суспільстві.

Підвищення стійкості до зимових умов, здатності впоратися з проблемами триваючого вимушеного переселення або планування повернення потребують уваги та фінансування, спрямованих на скорочення нерівності в економічних можливостях і у прийнятті рішень між жінками і чоловіками, запобігання і реагування на сексуальне та гендерне насильство, включаючи торгівлю людьми, та забезпечення рівної участі у всіх форумах, пов'язаних із конфліктом і будівництвом миру.

Вимоги для всіх кластерів:

• Залучення однакової кількості чоловіків і жінок, у тому числі із маргіналізованих груп, на рівні прийняття рішень у всіх гуманітарних і миробудівничих форумах.

• Гендерний аналіз повинен стати невід'ємною частиною гуманітарної оцінки для справедливого забезпечення різних потреб і пріоритетів, а також рівноправного користування допомогою чоловіками та жінками.

• Забезпечення підготовки з урахуванням гендерних аспектів гуманітарної діяльності для всіх постачальників послуг. Підготовка планів реагування з урахуванням гендерних аспектів, у тому числі складання карт уразливих груп населення.

• Забезпечення дотримання вимог до деталізованих статистичних даних з розбивкою за статтю і віком статистики з метою моніторингу тих, хто отримує допомогу.

Гуманітарний доступ і безпека

У районах, постраждалих від конфлікту і в тих, які залишаються під контролем озброєних угруповань, гуманітарний доступ продовжує бути проблематичним. У той час як більшість організацій активно діють у контрольованих урядом районах, дуже мало з них присутні в районах, не контрольованих урядом, у Донецьку та Луганську, де невибіркові обстріли та регулярні порушення режиму припинення вогню ставлять під загрозу безпеку і захист працівників гуманітарних місій. 2 жовтня 2014 року під час невибіркового обстрілу в місті Донецьку загинув працівник служби гуманітарної допомоги, що змусило організацію відкласти настільки необхідні послуги та підтримку.

Крім того, в результаті бойових дій були сильно пошкоджені багато доріг, мостів, аеропортів і залізничних сполучень, які на даний момент є повністю нефункціональними. Неможливо було точно оцінити порушення інфраструктури в районах, що перебувають під контролем озброєних угруповань. Луганська область на даний час є переважно недоступною через триваючі бойові дії та небезпеку.

10 січня Рада Безпеки, через державну службу безпеки видала Тимчасовий наказ, який набув чинності 21 січня, створивши тим самим бюрократичну перешкоду, у вигляді дозволу на в'їзд і виїзд з районів, неконтрольованих урядом для бажаючих в’їхати або виїхати з цих районів. Це було додатково уточнено 19 січня, коли Уряд видав ще один Тимчасовий наказ з чітким визначенням переліку необхідних документів. Ці накази створюють додаткові перешкоди для надавачів гуманітарної допомоги для найбільш уразливих громад, розташованих у неконтрольованих урядом районах. Крім того, це негативно впливає на населення регіону, створюючи ситуації, які можуть призвести до порушень прав людини.

До Податкового кодексу необхідно внести поправки для звільнення усіх видів діяльності, пов'язаних з наданням гуманітарної допомоги від оподаткування. Згідно з чинним українським законодавством, є лише два способи звільнення гуманітарної допомоги від оподаткування. По-перше, гуманітарні вантажі або кошти можуть бути звільнені за допомогою встановлених процедур через Міністерство соціальної політики, шляхом надання особливого статусу «гуманітарної допомоги». По-друге, допомога може бути зареєстрована у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі як «проект технічної допомоги». Обидва методи мають суттєві недоліки, які призводять до оподаткування на практиці. У разі отримання статусу «гуманітарної допомоги» для грошових коштів, адміністративні витрати на підтримку гуманітарних операцій (оренда, зарплати, послуги) не звільняються від оподаткування. Це призводить до значних проблем у роботі з місцевими партнерами, НУО та волонтерами. Отримання статусу «проект технічної допомоги» забезпечує більшу гнучкість, але не в повній мірі відповідає процедурі надання гуманітарної допомоги та не звільняє від сплати місцевих податків. Важливо відзначити, що ВПО також не звільняються від сплати податку на прибуток при отриманні фінансової допомоги від агентств ООН, міжнародних організацій, міжнародних або національних НУО або інших благодійних організацій, незважаючи на їхню очевидну уразливість. Крім того, придбання гуманітарної


13

допомоги на території України передбачає сплату податку на додану вартість (ПДВ). Навіть якщо організація звільнена від сплати ПДВ у теорії (дипломатичні організації, не НУО), ПДВ повинен бути сплачений на момент покупки. Цей платіж буде повернений лише через 3-4 місяці.

Наразі ООН сприяє переговорам стосовно доступу з метою створення умов для надання гуманітарної допомоги найуразливішим категоріям осіб, постраждалих від кризи в районах, контрольованих збройними групами. Деякі гуманітарні організації змогли отримати обмежений доступ у ці райони, переважно через національних партнерів і віддалену діяльність.

Навколишнє середовище

Захист навколишнього середовища є основним питанням у наданні гуманітарної допомоги, зокрема, у тих кластерах, що опікуються підготовкою до зими, ремонтними і будівельними заходами, включаючи життєзабезпечення / якнайшвидше відновлення, термінове забезпечення житла / НПТ, а також водопостачанням, санітарією та гігієною.

Для кластерів забезпечення житла та засобів до існування / якнайскорішого відновлення, екологічні проблеми вирішуватимуться шляхом реалізації міжнародних стандартів, у тому числі використання безазбестових будівельних матеріалів (покрівлі) та оцінки сертифікатів на постачання деревини для забезпечення походження з місцевих лісів, де вирубка ведеться невиснажуючими методами. Багато будівель в Україні, у тому числі колективних центрів для ВПО, були побудовані з використанням азбестовмісних матеріалів. На підтримку зобов'язань уряду України щодо поновлюваних джерел енергії та енергоефективності, у цих кластерах будуть використовуватися альтернативні тверді види палива, за можливості, а також буде проведено заходи по зміцненню та поліпшенню теплоізоляції у громадських, комунальних і приватних будівлях для зменшення викидів парникових газів, відповідно до вимог Кіотського протоколу. У процесі підготовки до зими та реконструкції будуть застосовуватися енергозберігаючі технології, зокрема, вдосконалене освітлення, армоване віконне скло та покращена теплоізоляція.

Сталість і охорона навколишнього середовища завжди знаходяться в центрі уваги заходів реагування ВСГ у надзвичайних ситуаціях і відновлювальних заходів. Моніторинг якості води для блокування забруднюючих речовин, таких як людських фекалії, миш'як, фтор і нітрати, очищення води, поліпшення санітарних умов, видалення твердих відходів, належна переробка та видалення стічних вод, а також забезпечення дотримання правил гігієни — все це покладено в основу заходів реагування ВСГ у надзвичайних ситуаціях і відновлювальних заходів, які безпосередньо сприяють охороні навколишнього середовища. Для забезпечення охорони навколишнього середовища під час діяльності ВСГ кластер ВСГ дотримується міжнародно визнаних і погоджених стандартів. Робота кластера по забезпеченню гігієни спрямована на заохочення миття рук, очищення побутової води, збереження води, очищення стічних вод, захист джерел води та належну утилізацію екскрементів з метою забезпечення безпечного та чистого довкілля для постраждалих в результаті конфлікту. Будівельні методи, які будуть застосовуватися у кластері ВСГ, забезпечать мінімальну шкоду навколишньому середовищу завдяки використанню наявних на місці екологічно чистих матеріалів.

Як і в більшості промислово розвинених регіонів країни, на Донбасі (у Донецьку та Луганську) знаходяться багато небезпечних виробничих об'єктів, зокрема, хімічних заводів, вугільних і ртутних шахт, а також трубопроводи для транспортування хлористого амонію. Двадцять одне підприємство відноситься до групи високого екологічного ризику, і ще ряд інших підприємств негативно впливають на місцеве навколишнє середовище. На теперішній час, принаймні дев'ять шахт затоплені. Через неконтрольоване затоплення шахт отруйні хімікати та радіоактивні речовини можуть потрапити до ґрунтових вод, отруюючи питну воду і значні площі орних земель. Затоплення шахт може також викликати просідання ґрунтів у регіоні. Якщо це залишиться без уваги, це може призвести до забруднення басейну річки Дон і Азовського моря, погіршення екологічної ситуації у всьому субрегіоні і негативно позначиться на біорізноманітті. Невибіркові обстріли об'єктів зберігання небезпечних матеріалів також викликають серйозне занепокоєння і будуть надалі проаналізовані в процесі планування дій у надзвичайних ситуаціях. Ця ситуація не контролюється будь-яким урядовим органом або партнером Організації Об'єднаних Націй. Це серйозна проблема з точки зору людського здоров'я та навколишнього середовища. Агентства ООН і Світовий банк працюють над вирішенням цих проблем у рамках діяльності по примиренню та миробудівництву у Східній Україні.

Яким чином ця стратегія доповнює довгострокові плани?


14

Для країни із середнім рівнем доходу, важливе значення має довгострокове відновлення, відбудова та програмування розвитку. Третє стратегічне завдання ПГР стосується програм якнайшвидшого відновлення, забезпечення засобів до існування і примирення в цілях поєднання гуманітарної допомоги та розвитку в рамках загальної стратегії на рівні кластера.

«Спільна оцінка Європейського союзу, Організації Об'єднаних Націй і Світового банку щодо відновлення та миробудівництва у Східній Україні» (РПА) буде завершена у березні 2015 року. Перший етап оцінки включає швидку оцінку короткострокових і середньострокових потреб і пріоритетів відновлення в районах, контрольованих урядом, програми тимчасового відновлення та оцінку середньо- і довгострокових потреб відновлення і розвитку, що охоплює всі райони, що постраждали від конфлікту, по відношенню до ширшої загальнонаціональної стратегії розвитку та відповідних політичних і галузевих реформ.

У звіт включені узгоджені рекомендації та заходи у розрізі пріоритетів у 3 областях:

• відновлення критично важливих об'єктів інфраструктури і послуг

• поліпшення економічного стану та зміцнення соціальної стійкості

• соціальна згуртованість та потенціал миробудівництва

Під час роботи конференції донорів 2015 року для України може бути запроваджений багатоканальний Донорський трастовий фонд (MDTF), включно з одним каналом для уряду (зокрема, на субнаціональному рівні), і другим — для агентств ООН (і НУО).

Рамкова програма Організації Об'єднаних Націй для надання допомоги з метою розвитку (ЮНДАФ) для України розрахована на 2012-2016 роки і її планується продовжити на 2017 рік.

Моніторинг реагування

Координаційний міжкластерний форум і Гуманітарна група у країні (ГГК) регулярно переглядатимуть інформацію, зібрану на основі оцінок і реагування на місцях, і діятимуть на її основі. Координаційний міжкластерний форум щотижня проводитиме наради для вирішення спільних проблем і забезпечення комплексного та всебічного надання гуманітарної допомоги. Кожен кластер, який включає в себе агентства ООН і партнерські НУО, несе відповідальність за моніторинг стратегічних показників по конкретних кластерах і надання щоквартальної звітності великій групі. Заохочується спільний міжкластерний моніторинг і звітність.

ГГК відповідає за загальне відстежування стратегічних показників і проводить наради кожні два тижні. Під керівництвом Постійного координатора ООН, керівники УКГП та НУО/агентств ООН відповідають за координацію моніторингу заходів із реагування та забезпечення активного залучення всіх кластерів і звітності.

Спільний проект Моніторингу гуманітарної ситуації (МГС) забезпечує дані та щомісячний аналіз основних гуманітарних показників, визначених кожним кластером. Ця інформація використовується кожним кластером для оцінки та цільового спрямування заходів із реагування, а також актуалізації заходів із реагування, як того можуть вимагати зміни потреб. Цей проект спрямований на задоволення виявлених потреб заходами з реагування.

Моніторингова структура Рівень Моніторинг чого? Хто здійснює? Практичні досягнення

Проект Проектна діяльність Практичні результати проекту Досягнення проекту

Учасники кластера Звіти за проектами

Кластер Практичні результати кластера Досягнення кластера Показники впливу

Керівники кластерів Періодичні звіти з моніторингу

План гуманітарного

Стратегічні завдання Мобілізація ресурсів

ГГК за підтримки УКГП Періодичні звіти з моніторингу


15

реагування Потенціал для реалізації Отримувачі, охоплені порівняно до запланованих

Процес і залучення

У 2014 році гуманітарне співтовариство підготувало перший Попередній план реагування (ППР) з метою координації міжнародних гуманітарних заходів протягом періоду з 15 серпня по 31 грудня 2014 року. Через продовження загострення кризи, незважаючи на меморандум і припинення вогню у вересні, ГГК в Україні почала процес планування гуманітарного реагування на 2015 рік, спрямований на забезпечення стратегічних цілеспрямованих спільних заходів із реагування на погіршення умов на сході України. Перша частина цього процесу була спрямована на підготовку Огляду гуманітарних потреб України (ОГП), який був започаткований у жовтні 2014 року в тісній співпраці з усіма кластерами. Після цього, 30-31 жовтня було проведено півтораденний семінар ПГР під егідою Постійного координатора ООН. Серед учасників були представники міністерств України, донорської спільноти, Організації Об'єднаних Націй, багатосторонніх установ, міжнародних неурядових організацій, національних НУО та громадянського суспільства. ПГР було розроблено на основі підсумків семінару та процесу ОГП. Поточний проект МГС забезпечив інформацію по конкретних кластерах і статистичні дані про потреби та реагування для обох процесів.

Рішення про перегляд ПГР було прийнято в результаті погіршення гуманітарної ситуації в січні 2015 року, у тому числі через істотне збільшення переміщення по всій країні. Гуманітарна група в країні разом з партнерами по кластерах уточнили сценарій і переглянули кластерні цілі, заходи і бюджет з урахуванням останніх подій в ході одноденного семінару, який відбувся 12 лютого під головуванням ГГК.


16

Оцінки потреб, проведені на сьогоднішній день (січень 2015 р.)

Кластер Орієнтовні географічні райони та групи населення

Провідне агентство і партнери

Дата Назва або тема

Освіта 5 найбільш постраждалих регіонів Донецька і Луганська області, контрольовані урядом райони Постконфліктні райони

Save the Children ЮНІСЕФ, ПРООН ЮНІСЕФ, DRC

лютий - березень 2015 р. лютий 2015 р. лютий - березень 2015 р.

Багатокластерна оцінка потреб Оцінка пошкоджених закладів освіти Дослідження мінного ризику KPB

Забезпечення житлом та надання непродовольчої гуманітарної допомоги в надзвичайній ситуації

Вся Україна Вся Україна

УВКБ ООН, КРИМ-СОС, R2P УВКБ ООН

вересень/ грудень2014 р.

постійно

Загальний моніторинг ВПО Моніторинг колективних центрів

Продовольча безпека8

32 райони у 5 найбільш постраждалих регіонах Вся Україна Вся Україна Донецька і Луганська області, контрольовані урядом райони

ВПП ВПП ВПП ФАО і Міністерство аграрної політики та продовольства України

жовтень – листопад 2014 р. червень – липень 2014 р. березень – квітень 2014 р. січень 2015 р.

Постійна оцінка продовольчої безпеки Аналіз похідних даних: Продовольча та харчова безпека Оцінка практичності допомоги готівкою та ваучерами Спільна швидка оцінка потреб

Охорона здоров'я

Дніпропетровськ Донецьк Ізюм Сєвєродонецьк

ВООЗ, УВКБ ООН Спільна оцінка ДОБООН, УКГП, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ВПП та УВКБ ВООЗ

2-3 червня 2014 р. листопад 2014 р. грудень 2014

Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони

8 PIN та PU також здійснили багатоаспектну оцінку компоненту харчування


17




Куп'янськ Харків, Слов'янськ, Артемівськ, Краматорськ Донецьк (неконтрольовані урядом райони) Харківська область (Харків, Куп'янськ) Північна Донецька область (Сєверодонецьк, Сватове, Старобільськ, Слов'янськ, Свєтогорськ, Красний Лиман, Ніколаєвка, Краматорськ, Артемівськ Луганськ

ВООЗ ВООЗ і Посол США ВООЗ, ЮНІСЕФ, УВКБ, ВПП, УКГП ВООЗ ВООЗ ВООЗ

р. 30 грудня 2014 р січень 2015 р. 13-16 січня 2015 р. 27-31 січня лютий 2015 р. лютий 2015 р. лютий 2015 р.

здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Оцінка стану охорони здоров’я Швидка оцінка стану охорони здоров’я

Засоби до існування / Якнайскоріше відновлення

Донецька і Луганська області Донецька і Луганська області Донецька і Луганська області Донецька і Луганська області Донецька і Луганська області Донецька і Луганська області

ПРООН ПРООН ПРООН ПРООН, ЮНІСЕФ ООН, Світовий банк, Європейський союз ПРООН

18-20 серпня 2015 р. вересень 2014 р. жовтень 2014 р. 14-18 грудня 2014 р. 16 лютого 2015 р. листопад 2014 р.

Базова оцінка для ПРООН Стратегія якнайскорішого відновлення Оцінка пошкодження інфраструктури Миробудівництво і примирення на Донбасі: роль і потреби громадянського суспільства Спільний звіт «Якнайскоріше відновлення соціальних послуг та миробудівництво у Донецькій і Луганській областях» Оцінка відновлення та миро будівництва в Україні: аналіз впливу кризи та потреб на сході України Звіт з оцінки потенціалу місцевого самоврядування

Захист Вибрані райони у 5 постраждалих регіонах Постконфліктні райони

ЮНІСЕФ, Save the Children ЮНІСЕФ, DRC

грудень 2014 р. – січень 2015 р. грудень 2014 р. – січень 2015 р.

Оцінка стану захисту дітей Дослідження мінного ризику KPB


18




Донецька і Луганська області, Крим, інші регіони України Вибрані райони у 5 постраждалих регіонах, плюс інші регіони, де проживають ВПО

УВКПЛ УВКБ ООН

березень – листопад 2014 р. вересень – грудень 2014 р.

Щомісячний звіт по ситуації з правами людини Моніторинг захисту ВПО

Вибрані райони у 5 постраждалих регіонах Вся Україна – перегляд плану Зони 1,2, 3, 4 і 5

Вибрані райони у 5 постраждалих регіонах, плюс інші регіони, де проживають ВПО

Save the Children Всесвітня РГЗД/ ЮНІСЕФ

УВКПЛ

УВКБ ООН

лютий – березень 2015 р. лютий 2015 р.

січень – триває

вересень – грудень 2014 р.

Багатокластерна оцінка потреб Аналітичний огляд/ резюме оцінок (на основі методології РГЗД)

Моніторинг та документування порушень МППЛ і МГП Моніторинг захисту ВПО

ВСГ Харків, Луганськ, Лисичанськ, Севєродонецьк

ЮНІСЕФ грудень 2014 р. – січень 2015 р.

Доступ до ВСГ для учнів у школах

Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Луганськ, Запоріжжя

ЮНІСЕФ грудень 2014 р. – січень 2015 р.

Швидка оцінка ВСГ за кластерами

Постраждалі регіони та регіони, що приймають ВПО, у тому числі зони 1,2,3,4

ACAPS лютий-березень 2015 р.

Спільна оцінка

СПІЛЬНО Маріуполь і Волноваха Харків Запорізька область Слов'янськ, Святогорськ Донецьк (3 райони) і Луганськ (6 районів) 5 найбільш постраждалих регіонів (88 об’єктів)

УГКП, ЮНІСЕФ, ВООЗ і ДСНС ECHO, УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ ЮНІСЕФ, ЮНФПА, ВПП, ВООЗ ПРООН, УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, УГКП, ВПП, ВООЗ УГКП (7 кластерів) УГКП (7 кластерів)

8 серпня 2014 р. 11-12 серпня 2014 р. 9-15 вересня 2014 р. 17-19 вересня 2014 р. 4 липня 2014 р. 21 липня 2014 р.

Спільна оцінка Спільна оцінка Спільна швидка початкова оцінка Спільна оцінка Моніторинг гуманітарної ситуації I Моніторинг гуманітарної ситуації II


19

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ПОКАЗНИКИ

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1: Реагування на потреби в захисті переміщених осіб та інших постраждалих від конфлікту, з урахуванням міжнародних норм і стандартів.

Показник Базисні Цільові

Рівень доступу до людей, які потребують допомоги 5 організацій 20 організацій

Показник Базисний Цільовий

Численність цільових груп населення, що мають доступ до основних життєво важливих послуг

Н/Д 100%

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3: Покращення доступу переміщених осіб і постраждалих від конфлікту до високоефективних заходів відновлення, з особливою увагою до забезпечення засобів до існування, нормалізації надання основних послуг, програм повернення та постконфліктного примирення, з увагою до скорочення соціальної нерівності.


Чисельність цільових домогосподарств нижче межі бідності, які потребують допомоги з отриманням доходів

0 120 000

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2: Надання допомоги для порятунку життя і забезпечення недискримінаційного доступу до якісних основних послуг переміщеним особам та іншим постраждалим від конфлікту, з особливою увагою до найуразливіших верств населення.


20

ПЛАНИ ЗА КЛАСТЕРАМИ

ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ 5 млн.

ЛЮДИ, НА ЯКИХ СПРЯМОВАНІ ЗАХОДИ 3,2 млн.

ПОТРЕБИ (дол. США) 316 млн.

600,000

1,398,000

1,800,000

4,500,000

2,700,000

5,050,000

1,300,000

450,000

473,000

500,000

3,170,000

500,000

1,500,000

805,000

Coordination

Education

EmergencyShelter / NFI

Food Security

Health

Livelihoods /Early Recovery

Logistics

Protection

WASH

in need

targeted

n/a

7.0

19.5

82.0

65.0

50.0

22.0

1.5

21.0

48.0

n/a


21

КООРДИНАЦІЯ ТА ДОПОМІЖНІ ПОСЛУГИ

Керівне агентство: УГКП Контактні дані: Барбара Манзі ([email protected])

КІЛЬКІСТЬ КЛАСТЕРІВ, ЩО ДІЮТЬ В УКРАЇНІ 8

ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ н/д

ОСІБ У ЦІЛЬОВИХ ГРУПАХ н/д

ПОТРЕБИ (ДОЛ. США) 7 млн.

Цей кластер призначений забезпечити функціонування координаційних структур, ефективних партнерських відносин з усіма учасниками гуманітарної діяльності, включаючи центральні та місцеві органи влади, посилені заходи безпеки і захисту гуманітарних працівників та розширення інформаційної діяльності ЗМІ.

Гуманітарне реагування на кризу вимагає узгоджених дій багатьох учасників у восьми кластерах. Узгодження дій на національному (у районах, що контролюються урядом та неконтрольованих урядом районах), регіональному та місцевому рівнях та між усіма партнерами, в тому числі органами влади, ООН та іншими міжнародними організаціями, національними та міжнародними НУО та донорами, мають важливе значення для забезпечення стратегічного, принципового реагування на потреби найуразливіших, мобілізації ресурсів та запровадження надійної системи моніторингу. На національному рівні діють вісім кластерів і чотири підкластери, а також щотижневий міжкластерний координаційний форум для вирішення загальних проблем. Постійний гуманітарний координатор, за підтримки УКГП є головою ГГК, стратегічного органу, який керує заходами з реагування та взаємодією з урядовими та неурядовими партнерами.

Після введення в дію кластерної системи в грудні 2014 року, і з подальшим погіршенням гуманітарної ситуації, сторони нарощують свою присутність. Зміцнюються польові координаційні механізми. УКГП направило співробітників у Донецьк, Харків, Маріуполь та Сєвєродонецьк та відкриває відділення у Луганську і Дніпропетровську. Військово-громадянська координація є пріоритетом для полегшення доступу для гуманітарних партнерів. Головний офіс у Києві забезпечує загальну координаційну підтримку, у тому числі з адвокації, головування у міжвідомчих оцінках та наданні послуг з управління інформацією. УКГП продовжуватиме розробляти та широко розповсюджувати інформаційні продукти, у тому числі звіти, доповіді за формою 3W (хто робить що і де), тематичні карти, списки контактів, графіки засідань та реєстри оцінки потреб.

Питання зростання розгубленості, розчарування та ізоляції серед ВПО буде вирішуватися у рамках ініціатив з комунікації з громадами. Люди, що залишилися в живих повинні мати доступ до інформації, у тому числі про надання допомоги та критерії відбору. Дуже важливо управляти очікуваннями та звести до мінімуму чутки, підвищити здатність партнерів забезпечувати ефективне планування, надання допомоги та сприяння у вирішенні питання зростання соціальної напруженості.

Прибуття багатьох гуманітарних агенцій в Україну прискорило створення Форуму НУО в жовтні 2014 року. Форум НУО забезпечує платформу для координації, обміну інформацією та адвокації з питань, які стосуються національних та міжнародних неурядових організацій. Він служить в якості простору, де обговорюються багатокластерні важливі питання координації, які можуть залишитися поза увагою у кластерах. Форум НУО, на запит донорів та агенцій ООН, часто представляє НУО на засіданнях і заходах. Наразі у ньому беруть участь більш ніж 20 національних та міжнародних організацій, під спільним головуванням трьох з цих організацій. Форум НУО буде формалізовано у найближчому майбутньому, коли будуть створені сталі управлінські механізми та механізми розвитку. Він здійснюватиме координацію оцінок, спочатку через міжвідомчу, міжкластеральну оцінку гуманітарних потреб ВПО і постраждалих в результаті конфлікту в Україні, у партнерстві з професійним міжнародним агентством оцінки. Департамент Організації Об'єднаних Націй з питань охорони та безпеки (ДБ ООН) буде працювати з партнерами по гуманітарній діяльності, у тому числі НУО, з метою реалізації принципу «порятунку життів разом» та проведення аналізу безпеки і доступу в


22

інтересах забезпечення безпеки і благополуччя співробітників гуманітарних організацій та мінімізації ризиків при наданні допомоги.

Завдання Кластера 1: Адаптування координаційних механізмів до контексту, забезпечення ефективного, цілісного та послідовного надання гуманітарної допомоги

Підтримка Стратегічних завдань 1, 2, 3


1. Зміцнення існуючої координації (ГГК, міжкластерної, загальної координації, координації на місцях)

Так Так

Діяльність Місце Показник Базисний Цільовий

Моніторинг та аналіз подій, що впливають на надання гуманітарної допомоги, у тому числі звітність, документи з адвокації, аналіз потреб/прогалин.

По всій країні, з особливою увагою до зон 1,2,3

• Підготовка якісних звітів, документів з адвокації для розповсюдження серед зацікавлених сторін.

• Дані оновлені та розповсюджені серед зацікавлених сторін, з розбивкою за віком і статтю.

Реалізовано лише частково Реалізовано лише частково

Регулярні звіти Поновлюється регулярно

•

Завдання Кластера 2: Гуманітарна діяльність керується спільним стратегічним плануванням та заходами реагування на основі пріоритетних потреб



1. Ефективна координація оцінок спільних потреб Частково Повністю реалізовано

2. Ефективне забезпечення координації з метою спільного моніторингу та оцінки колективних результатів Ні Повністю

реалізовано

3. Підвищення якості та своєчасності інформаційної продукції (3W, веб-сайту по заходах гуманітарного реагування, панелі управління гуманітарними заходами, знімків, ситуаційних звітів)

Частково Повністю реалізовано


Спільні місії з оцінки та звіти за результатами Розробка та підтримка гуманітарних панелей управління МГС продовжує забезпечувати платформу для

По всій країні, з особливою увагою до зон 1,2,3 По всій країні Зони 1,2,3

• Місії відбуваються на регулярній основі

• Гуманітарні панелі управління регулярно оновлюються

• МГС регулярно використовується у якості

За потребою Ні Ні

За потребою Щомісяця За потребою


23

ефективних багатокластерних оцінок

інструмента оцінки

Завдання Кластера 3: Фінансування гуманітарної діяльності є передбачуваним, своєчасним і розподіляється за пріоритетними потребами



1. Для гуманітарної діяльності мобілізовано достатні ресурси Ні 100% (SRP)

2. На національному рівні запущено SRP (+перегляд), із залученням відповідних донорів Н/Д Так

3. Координаційні зустрічі донорів проводяться на регулярній основі Ні Так


Регулярний моніторинг прогалин у фінансуванні Зустрічі донорів з питань пріоритетів і прогалин

По всій країні По всій країні, у тому числі місії на місцях, за потреби

• Регулярні оглядові звіти гуманітарних заходів включають у себе стан фінансування гуманітарної діяльності

• Щомісячні зустрічі донорів

відбуваються у Києві та на місцях

Раз на два тижні 0

Щотижня Щомісяця

Завдання Кластера 4: Включення гуманітарної діяльності та співробітників до програм безпеки в Україні



1. Надання актуальної та своєчасної інформації про ситуацію в галузі безпеки співробітникам ООН та НУО, що працюють в Україні, так збільшення присутності співробітників з питань безпеки гуманітарних організацій на місцях Частково 60%


Підвищення обізнаності з питань безпеки та підтримки гуманітарного співтовариства у рамках розширення оперативних можливостей

Київ та східна Україна (зони 1,2,3)

• Запровадження наступних посад: 1 х аналітик з питань безпеки у Києві, 1 х FSCO з 1 х LSA в Донецьку, 1 х FSCO з 1 х LSA в Луганську, 1 х FSCO з 1 х LSA в Краматорську.

• Відсоток зареєстрованих НУО,

які отримують брифінги, звіти та бюлетені, та які заявляють що брифінги сприяли поліпшенню розуміння ситуації в галузі безпеки та охорони в Україні

Н/Д Н/Д

1 x SIA, 3 x FSCO, 3 x LSA 60%


24

Проведення оцінки ризику безпеки на підтримку гуманітарних операцій

Східна Україна (зони 1,2,3)

• Оцінка ризику безпеки проводиться для підтримки гуманітарних програм у східних районах конфлікту

Н/Д 240

Подання своєчасних аналітичних та ситуаційних звітів для підвищення обізнаності та виявлення тенденцій загроз


• Щоденне подання ситуаційних звіті.

• Щомісячне подання аналітичних звітів.

• Встановлення системи SMS – оповіщення про небезпеку.

Н/Д 300

Навчання з SSAFE для ООН та партнерів по оперативній діяльності


• Проведення раз на два місяці навчання з SSAFE за участі співробітників партнерів з гуманітарної діяльності

200 співробітників пройшли підготовку

Координація з питань безпеки з де-факто та українськими урядовими органами для ООН та партнерів по гуманітарній діяльності


• Подання щоденних запитів про координацію та наступні заходи для забезпечення руху гуманітарних вантажів і співробітників

• Налагодження та підтримка робочих відносин з де-факто та представниками українських силових структур.

Подання 300 запитів про координацію

Таблиця запланованого охоплення за регіонами: координаційні та допоміжні послуги

Регіон Пункт Розташування

Дніпропетровськ Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Донецьк Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Харків Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Краматорськ Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Київ ГГК, Міжкластерний координаційний форум, Генеральні координаційні збори, брифінги для донорів ООН / УГКП

Луганськ Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Маріуполь Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН

Сєверодонецьк Генеральні координаційні збори Польовий офіс ООН


25

ОСВІТА

Керівне агентство: ЮНІСЕФ Контактні дані: Руді Лухманн ([email protected])

КІЛЬКІСТЬ ПАРТНЕРІВ 20

ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ 600 000

ОСІБ У ЦІЛЬОВИХ ГРУПАХ 450 000

ПОТРЕБИ (ДОЛ. США) 19,5 млн.

Українська шкільна система досить успішно впоралася з розміщенням понад 76 000 дітей ВПО у навчальних закладах по всій країні, особливо у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській областях та у Києві . Партнери Кластеру освіти продовжують здійснювати моніторинг доступу дітей ВПО до освіти. Потреба у шкільному приладді, а саме зошитах, ручках, ранцях і книгах залишається головним пріоритетом. Система освіти є також найефективнішим каналом для розповсюдження інформації про мінну небезпеку, що має надати дітям критично важливих знань про те, як уникнути поранення у зонах, які й досі рясніють мінами та непідірваними боєприпасами. Оцінки ЮНІСЕФ показують, що приблизно 100 000 дітей та їхні батьки потребують підтримки у вирішенні психологічних проблем, що викликані травмуючими подіями, свідками яких вони були. Діти ВПО часто стикаються з деяким опором при вступі до нових шкіл і дитячих садків, а саме із дискримінацією з боку однокласників через їхній соціальний статус та мовою. Необхідно забезпечити постійну психологічну допомогу для пом'якшення цій невидимій загрозі, як і забезпечення педагогічних кадрів та піклувальників можливостями, необхідними для виконання цього завдання. Значна частина освітніх закладів у Донецькій та Луганській областях були пошкоджені в ході конфлікту, зокрема, у лютому було пошкоджено чотирнадцять будівель. Крім того, положення шкіл у зонах, які на даний час не контролюються урядом України, продовжує викликати занепокоєння, тому що школи працюють із перебоями через небезпеку. Складання випускних та вступних іспитів залишається проблемою для учнів середніх шкіл в районах, які не контролюються українським урядом. Стратегічні завдання Кластера освіти на 2015 рік є наступними:

1. Забезпечення доступу до якісної освіти для всіх дітей, постраждалих від кризи. 2. Забезпечення занять з мінної небезпеки для дітей, батьків (опікунів), педагогів та

представників громадянського суспільства. Кластер освіти намагається забезпечити наступні основні потреби:

• Дітей та молоді, що знаходяться у зонах активного конфлікту. • Дітей та молоді, вимушено переселених у межах України. • Дітей та молоді, що почали повертатися до районів, де до цього проходив конфлікт. • Дітей та молоді у приймаючих громадах.

Заходи реагування у кластері освіти охоплюватимуть:

• Постконфліктні райони Луганської та Донецької областей. • Райони конфлікту Луганської та Донецької областей (що не знаходяться під контролем

українського уряду). • Регіони з найвищою концентрацією ВПО (Дніпропетровська, Харківська, Київська, Одеська та

Запорізька області). На сьогоднішній день, заходи з реагування забезпечують:

• Ефективну координацію, моніторинг та оцінку прогалин в наданні освітніх послуг для дітей.


26

• Відповідну базову освіту, навчальні та розвиваючі матеріали для 20 000 дітей вимушених переселенців.

• Інформація по мінній небезпеці для шкіл і громад, спрямована на дітей і вихователів: 220 000 плакатів та 600 000 листівок розповсюджено через МНС і ДСНС у Луганській і Донецькій областях.

Завдання Кластера 1: Забезпечення доступу до якісної освіти для всіх дітей, постраждалих від кризи

Підтримує Стратегічне завдання 3


1. % постраждалих дітей (хлопчиків і дівчаток), які мають доступ до якісної освіти Н/Д 90% дітей ВПО по всій країні

2. % функціональних/ забезпечених навчальних закладів у зонах конфлікту станом на 1 вересня 2015 р.

Н/Д 100%

Діяльність Місце Показник Базисний

Базисний

Створення ефективної системи управління інформацією та засобів для швидкої оцінки, базових досліджень, аналізу потреб / прогалин планування заходів реагування, моніторингу та оцінки пошкоджених шкільних будівель у районах конфлікту та пост конфліктних районах.

Зони 1, 2, 3, 4

База даних створена та містить інформацію про 70% дітей, постраждалих від конфлікту та пост-конфліктних ситуацій.

Оцінка пошкоджених шкільних будівель проводиться (% пошкоджених будівель оцінюється).

Бази даних немає 0

Так раз на два тижні / щомісяця раз на два тижні / щомісяця 90%

Ремонт / забезпечення діяльності навчальних закладів після відновлення та забезпечення безпеки.

Зони 1, 2, 3

• 100% шкіл знову відкриті / функціонують для надання освіти дітям.

0

100%

Створення тимчасових навчальних закладів (для дітей, молодших за шкільний вік: у регіонах розселення ВПО, у пост-конфліктних регіонах і зонах конфлікту; для дітей шкільного віку в зонах конфлікту)

Зони 1, 2, 3

• Кількість тимчасових навчальних місць, створених у постраждалих районах.

• % дівчаток і хлопчиків у віці до 6 років, які не потрапили до дитячих садків і відвідують тимчасові навчальні заклади.

• % Дівчаток у віці до 6 років, які не потрапили до дитячих садків і відвідують тимчасові навчальні заклади.

• % хлопчиків шкільного віку в зоні конфлікту, які не відвідують школу та які відвідують тимчасові навчальні заклади.

• % дівчаток шкільного віку в зоні

0 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

Буде визначено 80% 100% 100%


27

конфлікту, які не відвідують школу та які відвідують тимчасові навчальні заклади.

Підтримка органів влади в організації випускних іспитів, їхньої безпеки та доступності для усіх випускників з неконтрольованих українським урядом районів.

Зони 1, 2, 3 • Випускні іспити безпечні та доступні для усіх випускників з неконтрольованих українським урядом районів.

• Забезпечення проведення кампанії з підвищення поінформованості.

Ні

Так

Придбання та розповсюдження навчальних матеріалів і устаткування для шкіл (для ВПО, приймаючих та місцевих громад)

Зони 1, 2, 3 • % навчальних закладів, які потребують забезпечення навчальних матеріалів, отримують постачання.

Н/Д

90%

Забезпечення доступу до освіти для дітей ВПО-ромів

Зони 1, 2, 3, 4

• % дітей ВПО-ромів, дівчаток і хлопчиків, які відвідують школи та розважальні заходи.

Н/Д

70%

Забезпечення комплектів для навчання та раннього розвитку

Зони 1, 2, 3, 4

• % найуразливіших дітей у постконфліктних районах, які отримують комплекти для навчання та раннього розвитку.

• % дітей ВПО, які отримують комплекти для навчання та раннього розвитку.

0 10%

100 % 100%

Забезпечення наявності, доступності та використання навчальних матеріалів і засобів, які враховують вікові та гендерні аспекти, (ОЖН, миробудівництво, ВІЛ/СНІД)

Зони 1, 2, 3, 4

• % шкіл, які використовують інформаційні комплекти по правах дитини, ВІЛ/СНІДу, елементарній гігієні, посібники для батьків щодо боротьби зі стресом, доступних послуг, виявлення зловживань і зневаги, тощо.

• Надані матеріали вільні від гендерних стереотипів.

10% Н/Д

100% 100%

Завдання Кластера 2: Сприяння розвитку потенціалу вирішення/пом'якшення конфліктів, примирення з приймаючими громадами, психосоціального консультування та навчання з питань мінної небезпеки для шкільних працівників, дітей та позашкільної молоді

Підтримує Стратегічні завдання 1 і 3


1. Відсоток дітей, батьків (опікунів), педагогів та активістів громадянського суспільства у постраждалих регіонах, які мають доступ до освіти з питань мінної небезпеки / ризиків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами, та поінформовані про безпечну поведінку з наземними мінами та іншими неявними та/або незаконними типами зброї.

20% 100%


28


Навчання педагогів, дітей, батьків (опікунів) та представників місцевих громад у постраждалих регіонах про мінну небезпеку / ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами та ушкодженнями.

Зони 1, 2, 3, 4 • Кількість хлопчиків і дівчаток, батьків, педагогів та активістів громадянського суспільства у постраждалих регіонах, які мають доступ до освіти з питань мінної небезпеки / ризиків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами та поінформовані про безпечну поведінку з наземними мінами та іншими саморобними вибуховими пристроями.

• % жителів громади (жінок і чоловіків), здатних ідентифікувати інформацію про мінну небезпеку / ризики пов’язані з вибухонебезпечними предметами в реальних життєвих ситуаціях.

40 000 20%

500 000 100%


ТИМЧА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ТА НАДАННЯ НЕПРОДОВОЛЬЧОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Керівне агентство: Верховний комісар Організації Об'єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН) Контактні дані: Ігор Шантфорт ([email protected] )


ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ 1 398 000



Потреби у житлі та непродовольчих товарах аналізуються на двох різних рівнях: наскрізному та взаємопов'язаному. Перший із них пов'язаний із моделлю переміщення шляхом зонування (див. карту), а другий пов'язаний із типом розміщення та діяльності.

Західні та центральні області України приймають понад 35%9 переміщеного населення, яке переважно розміщується у приватних будинках або у родичів (понад 95%). Тип їхнього переміщення не передбачає регулярних поїздок або повернення у найближчому майбутньому (33% загальної чисельності ВПО — це діти, що навчаються в школі10). Для збереження відносин із приймаючими громадами та позитивного впливу на місцеву економіку, настійно рекомендується монетизація допомоги на житло та непродовольчі товари.

9 Станом на 4 листопада 2014 р, у ДСНС було зареєстровано 148 827, з використанням старої методології обліку. 10 Джерело те ж, немає значної відмінності від результатів триваючої «нової» реєстрації.

West and C entral regions

Government - controlled areas

Conflict area


30

Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області (що межують із зонами конфлікту11) є областями масового переміщення: ці регіони прийняли 43%12 ВПО. Можливості працевлаштування у Дніпропетровську, Харкові та Кривому Розі, плюс близькість до областей, де ВПО попередньо проживали, призвели до того, що більший відсоток ВПО проживає в місцях компактного проживання (5-7%).

Донецька та Луганська області розділяються на райони, контрольовані урядом, які прийняли 22% від переміщеного населення, та території, за які ведеться боротьба. Види допомоги можуть бути різними, залежно від конкретного місця, і можуть передбачати надання непродовольчої допомоги товарами там, де відсутня інфраструктура, та/або проведення легкого і середнього ремонту пошкоджених будинків. Чисельність ВПО у місцях компактного проживання становить приблизно 10%13 і для них продовжує бути актуальною підтримка в натуральній формі, особливо у віддалених районах і зоні конфлікту. Крім того, там, де боротьба ще триває, з метою попередження майбутнього руйнування будівель буде здійснюватися невідкладна допомога з житлом.

Грошова допомога визначена як один з найприйнятніших засобів для регіонів, які безпосередньо не постраждали від конфлікту, з використанням платіжних карт і ваучерів. Крім того, УВКБ ООН підтримує виплати уразливим ВПО, які раніше отримували підтримку з боку регіональних державних служб. Механізми грошової допомоги використовують уже понад 9 організацій, і якщо криза поглиблюватиметься, ця мережа може імплементувати наступні етапи, включаючи підготовку до зими 2015-2016 років.

Незважаючи на незначну частку ВПО, що проживають у місцях компактного проживання14, це рішення залишається актуальним, як останній засіб для найуразливіших верств населення. У якості подальшої підготовки до зимового періоду 2014-2015 рр., буде продовжено технічне обслуговування та ремонтні роботи відповідно до діяльності з управління місцями компактного проживання, яку здійснюють місцеві партнери.

Прояви насильства викликали значне погіршення житлових умов. У районах під контролем уряду проводитимуться легкі та середні ремонтні роботи з використанням будівельних матеріалів і непродовольчих товарів. Крім того, невідкладна діяльність по забезпеченню тимчасового житла з використанням полімерних плівок сприятиме негайному ремонту дахів і вікон, поки стабілізація безпеки не дозволить почати серйозніший ремонт.

Відсутність безпеки вимагає створення запасів на випадок надзвичайних ситуацій та розподілу непродовольчих товарів. У 2015 році на кількох основних складах у Дніпропетровську, Харкові та Києві, на випадок надзвичайних ситуацій, будуть забезпечені та розміщені ковдри, одяг, ліжка та постільна білизна, складані каністри і, меншою мірою, кухонні набори. Крім того, потреба у непродовольчих товарах для підготовки до зими може знову стати актуальною восени 2015 року, якщо кризу не буде вирішено.

У січні 2015 року партнери кластеру тимчасового забезпечення житла / непродовольчої гуманітарної допомоги вирішили продовжити поділ праці між партнерами по кластеру, відповідальними за оптові закупівлі і доставлення на фронт та «фронтовими організаціями», відповідальними за забезпечення зберігання та розподіл допомоги у найбільш постраждалих районах.

Дві організації вже реалізували пілотні проекти з забезпечення постійного житла, спрямовані на конкретні групи (ВПО з Криму у Львові та відбудова на Сході). Такі урядові ініціативи зростатимуть відповідно до державної політики та розвитку конфлікту, але, незважаючи на спрямованість на значне основне навантаження, визначення відповідних стандартів та методології стане корисним внеском Кластеру з забезпечення житлом. Навантаження може бути значним.

11 Декілька регіональних робочих груп СектораСектораКластера житла повідомляють про населення, що регулярно подорожує, але за відсутності комплексних досліджень їхня частка не визначена. 12 184,024, джерело те ж саме. 13 Статистичні дані по колективних центрах у цій області відсутні. 14

30 000 – 40 000, відповідно до коливання та регіону переміщення.


31

Завдання Кластера 1: Консолідація допомоги ВПО, що перебувають у зонах вимушеного переселення, з наданням переваги грошовій допомозі з метою максимізації впливу на місцеву економіку

Підтримка Стратегічних завдань 2, 3


1. Чисельність населення, забезпеченого доступом до пристосованого житла на НПТ 3 000 13 000

2. Чисельність уразливих домогосподарств, які отримують допомогу із доходами 21 800 90 000

Багатофункціональна грошова допомога на житло та непродовольчі товари

Зона 3,4 • Кількість домогосподарств, яким були надані грошові гранти для пристосування до зими

17 200 80 000 домогосподарств, еквівалент ~ 240 000 осіб

Соціальна грошова допомога через обласні органи влади

Зона 3,4 • Кількість домогосподарств, яким була надана допомога через обласні соціальні служби для відповідних уразливих ВПО

4 600, еквівалент ~ 11,800 осіб

10 000 еквівалент ~ 15 000 осіб

Основний ремонт і утримання центрів місць компактного проживання

Зона 3,4 • Кількість місць у місцях компактного проживання, з урахуванням обслуговування або ремонту та з увагою до забезпечення гуманітарних стандартів гідного перебування.

3 000 13 000

Управління місцями компактного проживання (комунальні послуги, соціальна підтримка, тощо)

Зона 3,4 • Кількість місць у місцях компактного проживання для особливо уразливих осіб (інвалідів, літніх людей, сиріт), забезпечених коштами на адміністративну та експлуатаційну підтримку на один рік

Н/Д 7 000

Діяльність

Місце

Показник

Базисний

Цільовий


Завдання Кластера 2: Стабілізація стану об’єктів для ВПО/подорожуючих осіб/ постраждалого населення протягом 2015 року та в майбутньому, з прямою підтримкою ремонту будинків і забезпечення необхідними НПТ.



1. Кількість домогосподарств з поліпшеними житловими умовами за рахунок належних заходів з надання тимчасового житла / НПТ

26 700

140 000 домогосподарств, еквівалент ~ 420 000 осіб


32

Розповсюдження матеріалів для легкого та середнього ремонту житла

Зона 1,3, зона 2 у виняткових випадках

• Кількість дахів, вікон, дверей та інших необхідних предметів для стабілізації умов життя отримувачів допомоги.

Н/Д

15 000

Надання твердого палива

Зона 1,2 • Кількість домогосподарств, забезпечених твердим паливом (вугіллям, дроваи) для опалення протягом 4 місяців

1 145 30 000 домогосподарств, еквівалент ~ 90 000 осіб

Терміновий ремонт у зоні конфлікту (пластикове покриття)

Зона 2

• Кількість сімей, забезпечених належними матеріалами для житла, а саме пластиковою плівкою, обрешіткою та іншими предметами для забезпечення швидких інтервенцій у зоні конфлікту.

Н/Д

20 000

Місцеві та міжнародні НУО, що розподіляють нехарчову продукцію

Зона 1, 2, зони 3, 4 у виняткових випадках

• Кількість домогосподарств у зонах повернення та конфлікту, забезпечених одягом, постільними предметами та іншими комплектами непродовольчої допомоги, що надаються відповідно до потреб. Залежно від типу допомоги, непродовольчі набори можуть готуватися для окремих осіб або сімей

40 000

140 000

Запаси на випадок надзвичайних ситуацій

Зона 1,3 • Кількість одягу, постільних предметів та комплектів інших НПТ (пластикового покриття, складних ліжок тощо), доступних для використання протягом 24-48 годин у випадку погіршення ситуації

Н/Д 70 000

Завдання Кластера 3: постійне житло для ВПО, які не можуть повернутися додому



1. Чисельність населення, забезпеченого непродовольчою допомогою та житлом, Н/Д 200, еквівалент ~ 600 осіб


Постійне житло, надане НУО та міжнародними НУО

Зона 4 і 5 • Кількість сімей, які мають як варіант рішення у вигляді постійного належного житла (новий окремий будинок або ремонт квартири). Критерії відбору будуть визначені у відповідності з політикою уряду щодо переселення

Н/Д 200, еквівалент ~ 600 осіб

Таблиця планового охоплення за різними місцями: тимчасове житло / НПТ

Місце Область Організація Кількість орг-цій на район

Черкаська Save Ukraine, WJR 2

Чернівецька Карітас-Україна 1


33

Київська область і місто

УВКБ ООН, КРИМ-СОС, РОКАДА, ADRA, Save Ukraine, WJR, Коловорот, Кримська діаспора

8

Львівська УВКБ ООН, R2P, Карітас-Україна, МКПЛ 4 Івано-Франківська Карітас-Україна, МОМ, МКПЛ 3

Вінницька УВКБ ООН, МОМ 2

Одеська УВКБ ООН, R2P, Карітас-Україна, МОМ, Save Ukraine, WJR, ПРООН 7

Житомирська Save Ukraine 1 Полтавська ПРООН 1

Сумська Save Ukraine 1

Волинська Карітас-Україна 1

Закарпатська R2P 1

Тернопільська МКПЛ 1

Хмельницька МОМ 1

Миколаївська УВКБ ООН, R2P, МОМ 3

Херсонська УВКБ ООН, R2P, МОМ, WJR 4 Дніпропетровська

УВКБ ООН, R2P, Допомога Дніпра, ADRA, Save the Children, Карітас-Україна, МОМ, МКПЛ, DRC, Harmonia Foundation 10

Харківська УВКБ ООН, R2P, WJR, Save Ukraine, Карітас-Україна, МОМ, ПРООН 7

Запорізька УВКБ ООН, R2P, Карітас-Україна, Save the Children, МОМ, Save Ukraine, WJR, DRC, ПРООН 9

Донецька15 УВКБ ООН, R2P, ADRA, Карітас-Україна, МОМ, PiN, Восток-СОС, Save Ukraine, WJR, IRD, Агентство розвитку та реконструкції Донбасу, DRC, ПРООН, NRC

143

Луганська УВКБ ООН, PiN, Save Ukraine, IRD, Восток-СОС, ПРООН, IHCR, NRC 87

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА

Провідне агентство: Всесвітня Продовольча програма (ВПП) Контактні дані: Елена Роваріс ([email protected])


ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ 1,8 млн.



Конфлікт у східній частині країни, а також загальний економічний спад в Україні впливають на наявність продовольства на ринках та становлять загрозу для постачання продовольства та безпечного доступу до їжі. Така ситуація спостерігається, зокрема, у східній Україні, де продовжується скорочення фізичної наявності продовольства на ринках за відсутності політичного вирішення конфлікту. Зниження економічного доступу також дуже поширене в районах, що постраждали від конфлікту, де значна частина економічної діяльності або повністю зупинена, або значно скорочена. 15 МКЧХ, MSF і “Фонд Ріната Ахметова” (що діє у Донецькій та Луганській областях) координують свою діяльність із секторомсекторомкластером для запобігання дублюванню і скорочення прогалин.


34

Бракує готівки та не виплачується заробітна плата, пенсії і соціальні виплати у зв’язку з призупиненням надання банківських послуг. . Це обмежує здатність населення щодо придбання необхідних продуктів, навіть якщо вони наявні. ВПО, які виїхали до сусідніх районів, стикаються з проблемами в отриманні соціальної допомоги і відчувають труднощі в отриманні доступу до заощаджень на своїх банківських рахунках. Ціни на продукти харчування в гарячих точках зростають більш високими темпами, ніж середній показник інфляції, що спричинено, головним чином, збільшенням вартості палива, витрат на постачання продовольства у Донецьку і Луганську області та зростаючим дефіцитом продуктів харчування у регіоні. Домогосподарства населення, у тому числі пенсіонери, та дрібні фермерські господарства, , які зазвичай надають землю в оренду великим підприємствам та обробляють невеликі земельні ділянки біля будинків, вирощуючи овочі та декілька голів худоби для споживання у домашньому господарстві, та продають надлишки на місцевому ринку, також серйозно постраждали. У спільній експрес-оцінці потреб, проведеній Міністерством аграрної політики та продовольства / ФАО у січні 2015 року, вказується, що близько 26 750 уразливих малих фермерських господарств, розташованих у районах, контрольованих урядом у Донецькій та Луганській областях (зона 3) потребують забезпечення негайного доступу до вхідних матеріальних ресурсів для сільськогосподарського виробництва. Якщо цього не буде забезпечено, то ця група стане значно залежною від зовнішньої продовольчої допомоги. Ці фактори у поєднанні із зростаючими потребами та недостатньою гуманітарною допомогою на тлі зростаючих безпекових ризиків, питання щодо доступу до районів з найбільшими потребами, створили надзвичайно складні умови для партнерів кластеру. У ситуації, що склалася, на основі наявної інформації та з урахуванням участі та можливостей партнерів кластеру з питань продовольчої безпеки, партнери спрямують продовольчу допомогу для 500 000 людей з приблизно 1,8 мільйона людей, які її потребують. При визначенні кількості та кола людей для надання допомоги, пріоритет надавався найбільш уразливим ВПО, особам, які повертаються у постійне місце проживання у безпечних районах, приймаючі громади, дрібні сімейні фермерські господарства та місцеве населення у гарячих точках. Потреби в галузі продовольчої безпеки, які не були включені до цього плану, як і раніше будуть вирішуватися організаціями громадянського суспільства, приватними фондами та іншими основними заінтересованими сторонами. Операційна стратегія кластеру буде дворівневою: продовження задоволення негайних потреб у сфері продовольчої безпеки, в першу чергу у п'яти східних областях, а також розбудова потенціалу для забезпечення необхідного запасу продовольства у рамках ширшого та масштабнішого реагування згодом у 2015 році. Партнерикластеру в основному зосереджуватимуть увагу на Донбасі (Донецькій та Луганській областях) та трьох сусідніх областях: Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій. Якщо ситуація в галузі продовольчої безпеки в подальшому погіршиться, продовольча безпека літніх людей, дітей, які страждають хронічними захворюваннями та неповних домогосподарств (родини з одним з батьків) може перебувати під особливою загрозою, що може обумовити внесення змін до плану. Спираючись на досягнення та уроки, засвоєні у 2014 році, кластер з питань продовольчої безпеки буде як і раніше залучати партнерів, активно підтримуючи удосконалення координації та обмін інформацією, а також раціональної спрямованості допомоги у постраждалих районах. Сектор. Кластер буде гарантувати своєчасне та ефективне надання допомоги16. Партнери кластеру будуть координувати забезпечення продовольчих та сільськогосподарських потреб за рахунок поєднання закупівель продовольства на місцях, грошових переказів, ваучерів та доставки матеріальних ресурсів для сільськогосподарського виробництва. Партнери застосовуватимуть підходи спільної роботи на місцях для забезпечення охоплення осіб, які найбільше потребують допомоги. Із розширенням обсягів

16 Витрати на координацію та моніторинг продовольчої безпеки будуть здійснюватися у рамках загальних секторнихкластернихфінансових потреб кластеру.


35

реагування з боку партнерів необхідна буде спільна платформа в якості передумови для забезпечення цілісного, взаємодоповнюючого реагування та максимально ефективного використання ресурсів.

Завдання Кластера 1: Забезпечення невідкладного доступу найбільш уразливих груп, які постраждали від конфлікту, до продовольства



1. Прийнятне продовольче споживання цільовим населенням Буде визначено пізніше

80 % цільових домогосподарств мають прийнятне продовольче споживання


• Надання харчових продуктів, готівкових коштів і ваучерів цільовим отримувачам

Зона 1, 2 та цільові інтервенції у зоні 3

• Кількість осіб, які отримують продукти/готівкові кошти/ ваучери

Н/Д

500 000

• Надання матеріальних ресурсів для сільськогосподарського виробництва (кормів для тварин, насіння та розсади овочевих культур)

Цільові інтервенції у зоні 3

• Кількість дрібних сільських господарств, які отримали допомогу

Н/Д 5 000 домогосподарств

Таблиця планового охоплення за місцями: продовольча безпека

Розташування Область Організація Кількість орг-цій на область

Луганська ВПП, ADRA, URCS, PIN, УВКБ ООН, UPF, ФАО, IRD 9

Донецька ВПП, ADRA, URCS, PIN, УВКБ ООН, UPF, КАРІТАС, ФАО, SC

9

Дніпропетровська ВПП, UPF, ADRA, URCS, УВКБ ООН, SC 6

Харківська ВПП, УВКБ ООН, КАРІТАС 4

Запорізька ВПП, УВКБ ООН, КАРІТАС, URCS, SC 5


ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА ХАРЧУВАННЯ

Керівне агентство: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) Контактні дані: д-р Доріт Ніцан ([email protected]) п. Патрісія Кормосс ([email protected])



ОСІБ У ЦІЛЬОВИХ ГРУПАХ 3,17 млн.17


І без того слабка докризова система охорони здоров'я в Україні на теперішній час є вкрай перевантаженою, особливо у регіонах, постраждалих від конфлікту, з найбільшими контингентами ВПО та осіб, які повертаються. Протягом останніх шести років до 2014 р., загальний бюджет на охорону здоров'я в Україні збільшувався, проте криза викликала сильне зниження у 2014 році і витрати на охорону здоров'я наразі в середньому становлять 3,3% від валового внутрішнього продукту (ВВП). ВООЗ рекомендує країнам світу виділяти принаймні 5% ВВП на охорону здоров’я. Державна підтримка у зонах конфлікту була припинена, і засоби, постачання та кадровий склад гостро потребують бюджетних ресурсів. У зв'язку з триваючою девальвацією української гривні бюджет охорони здоров'я на 2015 рік буде охоплювати, за оцінками, лише 30% потреб у цій сфері.

Жодні позабюджетні ресурси не були виділені для забезпечення медичних послуг для ВПО, в результаті чого скрізь, де є переміщені особи, заклади системи охорони здоров'я дуже перевантажені. Доступ до медичних послуг та лікарських засобів забезпечується за рахунок власних коштів. ВПО втратили свою купівельну спроможність і не мають доступу до послуг охорони здоров'я та лікування. Крім того, медичні послуги погіршилися в багатьох місцях; також відсутня можливість для поповнення запасів. Зимові умови сприяють підвищенню уразливості постраждалого населення.

За спостереження партнерів кластеру охорони здоров’я, функціонуюча система охорони здоров'я, яка може забезпечувати потреби хворих і літніх людей, жінок і дітей, а також доступність послуг охорони здоров'я та харчування для уразливих і переміщених осіб, є важливими факторами у підтримці соціальної згуртованості. Вони також є важливими факторами, що спричиняють масовий відтік населення за межі країни.

Пріоритети кластеру охорони здоров'я є наступними: • Зменшення прогалин та розширення доступу до якісних послуг з профілактики та лікування, у тому

числі до ліків та медичних технологій. • Забезпечення надійної медичної інформації на основі фактичних даних у надзвичайних ситуаціях,

для моніторингу та прийняття стратегічних рішень. • Зміцнення епіднагляду та раннього реагування, у тому числі лабораторного потенціалу та

технічного керівництва з пріоритетних питань охорони здоров'я населення та загроз. • Сприяння запобіганню захворюваності та смертності уразливих груп населення внаслідок

надмірного харчування.

Планується, що у рамках автономних оцінок харчування, буде зібрана остання актуальна інформація про ситуацію з харчуванням уразливих груп населення. У під - кластері харчування будуть реалізовані пріоритетні заходи з надання невідкладної харчової допомоги для підтримки, захисту та заохочення грудного вигодовування та належного прикорму. Це передбачає проведення адвокаційної роботи для запобігання донорства та розповсюдження замінників грудного молока; надання консультаційних

17 Зона 1: 1,42 млн.; зона 2: 1,07 млн.; зона 3: 0,5 млн.; зона 4: 180 000.


37

послуг для вагітних і годуючих жінок та опікунів хлопчиків і дівчаток у віці 0-23 місяців, а також надання та розповсюдження прикорму для хлопчиків і дівчаток у віці 6-23 місяців у районах, які не контролюються урядом. Реагування на потреби у харчуванні планується організувати в основному за рахунок мережі первинної медико-санітарної допомоги та існуючих структур інших кластерів. У важкодоступних районах, які не контролюються урядом, реагування планується організувати за рахунок місцевих та міжнародних партнерів, за підтримки мобільних груп ВООЗ та у співпраці з кластерами продовольчої безпеки, ВСГ та захисту дітей. Очікується збільшення випадків гострого недоїдання та кількості осіб з дефіцитом поживних мікроелементів серед уразливих груп. Заходи в цій області будуть визначатися за результатами запланованих оцінок харчування. Партнери кластера охорони здоров'я продовжують тісно співпрацювати з Міністерством охорони здоров'я на центральному рівні, а також посилювати координацію з відділами охорони здоров'я на регіональному та районному рівнях, за допомогою механізмів координації кластера охорони здоров'я. Партнери визначили, що допомоги потребують 2,2 млн. осіб (ВПО, приймаючі громади, особи, що повертаються, та ті, хто проживає в зонах конфліктів), які не в змозі придбати медичні послуги за рахунок власних ресурсів. Ця цифра включає в себе:18

• 154, 000 (7%) діти у віці до 59 місяців (немовлята потребують щомісячного нагляду протягом перших 12 місяців).

• 15% - підлітки. • 3% - вагітні та годуючі жінки, у тому числі з ризикованими вагітностями, небажаними

вагітностями; • 20% - літні люди; • 10% - інваліди; • 16% - пацієнти із інфекційними та неінфекційними захворюваннями.

Завдання Кластера 1 Заповнення прогалин і розширення доступу до якісних профілактичних і лікувальних послуг, зокрема, ліків і медичних технологій

Підтримує Стратегічні завдання 1,2,3


1. Частка цільової групи населення, охоплена послугами Груп мобільної екстреної первинної медичної допомоги та закладів охорони здоров'я 0 100%


• Вдосконалення доступу до комплексних первинних медико-санітарних послуг, та послуг на вторинному та третинному рівнях, у тому числі комплексне лікування дитячих хвороб, інфекційних захворювань, неінфекційні захворювання, сексуальне та репродуктивне здоров’я і сексуальне та гендерне насильство (СРЗ та СГН), психічне здоров’я та психосоціальна підтримка (ПЗПСП), ТБ та стоматологія

Зона 1,2,3,4 • Загальна кількість консультацій мобільних груп лікарів

• Кількість підозрюваних / направлених / діагностованих осіб у зв'язку з хронічними неінфекційними захворюваннями (наприклад, цукровий діабет, гіпертонія і ниркова недостатність) мобільними групами лікарів

863 215

300 000 75 000

18 Детальніша інформація з розбивкою за статтю на теперішній час відсутня.


38

• Підтримка ВІЛ-інфікованих та постраждалих осіб, які не отримують лікування через надзвичайну ситуацію

По всій країні Кількість підозрюваних/направлених пацієнтів з ВІЛ/СНІД забезпечених доступом до лікування

13 435 31 000

• Забезпечення термінових послуг з охорони репродуктивного здоров'я - допомога вразливим жінкам

Зона 1,2,3 • % вагітних жінок (з цільової групи), які здійснили принаймні 4 допологові візити під час вагітності

0 100%

• Надання прямої підтримки лікарням та медичним пунктам у санаторіях, де проживають ВПО, у персоналі і матеріалах за підтримки міжнародних НУО

Зона 1,2 • Кількість пацієнтів у лікарнях, які повністю забезпечені за рахунок міжнародного втручання

0 200 000

• Підтримка в поліпшенні якості надання невідкладної допомоги для дітей шляхом впровадження Інтегрованого ведення хвороб дитячого віку

Зона 1,2,3 • Кількість дитячих лікарень та педіатрів, яким надана підтримка

1 30

• Вдосконалення виявлення , направлення та доступу до послуг охорони психічного здоров'я

Зона 1,2,3, з можливим розширенням у зону 4

• Частка медичних консультацій щодо охорони психічного здоров'я та психосоціальної підтримки

• Кількість нових консультацій щодо ПЗПСП у пунктах обслуговування (мережі НУО, громадянське суспільство, мобільні групи та / або у медичних закладах)

0 0

20% 100 000

• Вдосконалення виявлення, направлення та доступу до послуг медичної допомоги у випадках сексуального та гендерного насильства (СГН)

Зона 1,2,3, з можливим розширенням у зону 4

• % медичних закладів, які надають послуги клінічного ведення жертвам зґвалтування

0 15%

• Посилення готовності та організації травматологічної допомоги

Зона 1,2,3 • Кількість підготовлених фахівців з екстреної хірургічної допомоги

• Кількість лікарень екстреної хірургічної допомоги, забезпечених запасами для травматологічної допомоги

0 0

100 Залежно від оцінки потреб

• Створення сприятливого робочого середовища для волонтерів і забезпечення спеціалізованої підготовки відповідно до потреб

Зона 1,2,3,4 • Кількість консультацій, що надаються НУО

• Кількість волонтерів / НУО, які пройшли навчання з конкретних тем

0 150 осіб, які пройшли навчання

Завдання Кластера 2: Забезпечення надійної медичної інформації та інформації про харчування на основі фактичних даних щодо заходів із реагування у надзвичайних ситуаціях, моніторингу та прийняття стратегічних рішень

Підтримує Стратегічні завдання 1, 2, 3, 4



39

1. Частка ВПО та уразливих верств населення, що отримали допомогу з направлення, реабілітації та повернення, в розбивці за статтю та віком 0 100%


Цільовий

• Проведення спільних оцінок, пов'язаних із безпечним і рівноправним доступом до первинних медико-санітарних послуг найбільш постраждалих груп населення, включаючи жінок, дітей і людей з обмеженими можливостями

Зона 1,2,3 • Кількість спільних оцінок, проведених за рік

3 12

• Зміцнення системи управління медичною інформацією для екстрених і регулярних медичних послуг

По всій країні • Кількість мобільних підрозділів з надання послуг первинної медико-санітарної допомоги (МГЕД), які надають регулярну звітність

• Кількість пунктів екстреної первинної медичної допомоги (ПЕМД), які надають регулярну звітність (принаймні 10 разів за 12 місяців)

0 0

30 50

• Посилення координації в кластері охорони здоров'я та під – кластері харчування для задоволення потреб у захисті осіб, постраждалих від кризи, зокрема, вагітних і годуючих жінок, жертв сексуального і гендерного насильства, інвалідів, літніх людей, молодих дівчат і хлопців, людей, які живуть з ВІЛ і ТБ та іншими хронічними інфекційними та неінфекційними захворюваннями

По всій країні • Кількість координаційних нарад з питань охорони здоров'я, проведених у 2015 р.

1 12

• Підтримка окремих медичних послуг та інфраструктури, постраждалих від кризи, відповідно до реформи системи охорони здоров'я, а також відновлення надання медичних послуг і відбудова об'єктів охорони здоров'я у постраждалих районах

• Реалізація стратегічних комунікаційних заходів у галузі охорони здоров'я, що дозволяють постраждалим сім'ям отримати доступ до відповідної інформації про здоров'я матері і дитини та практику харчування на основі фактів

По всій країні По всій країні

• Проект переліку основних лікарських засобів складено

• Кількість медичних закладів, забезпечених екстреними поставками (міжвідомчими медичними наборами для невідкладної допомоги (IEHK), комплектами RH)

• Кількість постраждалих сімей, охоплених ключовими повідомленнями про здоров'я матері і дитини та харчування Кількість медичних працівників, охоплених інформацією про здоров'я матері і дитини та консультуванням з

0 X 0/ після оцінки

1 30 80% постраждалих сімей з дітьми


40

ефективного харчування у надзвичайних ситуаціях

Завдання Кластера 3: Посилення епіднагляду і відповідних заходів реагування, зокрема, лабораторного потенціалу та технічного керівництва з пріоритетних питань охорони громадського здоров'я і загроз

Підтримує Стратегічні завдання 1,3


1. Кількість нових дозорних ділянок, які надають регулярну звітність 0 25


• Зміцнення синдромного нагляду, моніторингу захворювань і раннього попередження

Зона 1,2,3 • % дітей, що пройшли оцінку статусу вакцинації

• Кількість підозрюваних і направлених пацієнтів з туберкульозом, з розбивкою за статтю та віком у неконтрольованих урядом районах

<50% 1 078

>85% 4 700

• Профілактика, завчасне виявлення і заходи реагування на спалахи епідемічно небезпечних захворювань (таких, як поліомієліт і кір)

Зона 1,2,3,4 • % повідомлених попереджень, на які було надано реакцію протягом 48 годин

0 100%

• Попереднє розміщення медичних припасів і матеріалів для забезпеченню своєчасного реагування на спалахи епідемічно небезпечних захворювань

Зона 1,2,3, з потенційним розширенням у зону 4

• Кількість лікарень екстреної медичної допомоги, що отримали Міжвідомчі протидіарейні комплекти

0 20

Завдання Кластера 4: Сприяння запобіганню захворюваності та смертності уразливих груп населення, спричинених надмірним харчуванням

Підтримує Стратегічні завдання 1, 2, 3


Кількість вагітних і годуючих жінок та опікунів немовлят і дітей у віці 0-23 місяців, охоплених заходами підтримки, захисту та сприяння належному грудному та ранньому годуванню дітей

0 60 000


• Забезпечення передбачуваного, своєчасного та ефективного реагування в галузі харчування

Зона 1,2,3 • Кількість національних нарад, на місяць

• Кількість суб-національних нарад, на місяць

0 0

2 4


41

• Надання достовірної інформації про стан харчування найбільш уразливих груп для реагування на надзвичайні ситуації, моніторингу та прийняття стратегічних рішень

Зона 1,2,3 • Кількість проведених оцінок харчування

0 4

• Підтримка зміцнення потенціалу основних зацікавлених сторін з питань харчування у надзвичайних ситуаціях

Зона 1,2,3 • Кількість фахівців з первинної медико-санітарної допомоги, охорони материнства і дитинства та партнерів, які пройшли навчання з питань харчування у надзвичайних ситуаціях

0 1 000

• Підтримка, захист та заохочення належного грудного та раннього годування дітей

Зона 1,2 • Кількість вагітних і годуючих жінок, вихователів дітей у віці 0-6 місяців, охоплених ключовими повідомленнями про практику належного грудного та раннього годування дітей

• Кількість вихователів, які мають доступ до своєчасного, відповідного, повноцінного та безпечного прикорму для немовлят і дітей у віці від 6 до 23 місяців

0 0

22 000 30 000


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОХОДІВ ТА РАННЄ ВІДНОВЛЕННЯ

Координуюче агентство: Програма Розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) Контактні дані: Ініта Пауловіча ([email protected])





Конфлікт суттєво вплинув на соціально-економічні, політичні та соціальні структури Донецької та Луганської областей, що призвело до значної вразливості різних груп населення, постраждалих внаслідок збройного конфлікту. Зниження рівня безпеки та якості життя викликало масштабну міграцію з регіону. У постраждалих регіонах, крім того, відбулося послаблення основних функцій місцевого самоврядування та погіршилася якість надання державних послуг. Критично важлива інфраструктура у значній мірі пошкоджена. За неопублікованими попередніми даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (жовтень 2014 року), були пошкоджені або зруйновані не менше ніж 12 тисяч громадських об'єктів та житлових будинків, у тому числі 4773 об'єкти енерго-, водо- та теплопостачання, 45 медичних центрів, 1551 об'єкт транспортної інфраструктури та 217 навчальних закладів. Триваючі бойові дії та невизначеність щодо можливостей надання державної допомоги районам, контрольованим збройними угрупованнями, перешкоджають відновленню ключових об'єктів інфраструктури, важливих для постачання води та енергії протягом зими. Рівень стійкості є низьким. Якщо ці проблеми не будуть вирішені, зростання бідності та соціальна дезінтеграція стануть довгостроковими наслідками конфлікту. Негайні потреби щодо забезпечення доходів є значними, тому що приблизно 80% офіційної економіки Донбасу не працює. Станом на вересень 2014 року, зниження промислового виробництва досягло 60% в Донецькій і 85% - в Луганській областях, що вже призвело до зростання безробіття, неповної зайнятості та збільшення залежності від грошових переказів. Невиплата зарплат, пенсій і соціальної допомоги призводить до нестачі готівки. Це,в свою чергу, обмежує здатність людей купляти необхідні товари, навіть за їхньої наявності. Обмежений доступ до фінансових установ погіршує як роботу підприємств, так і грошову забезпеченість постраждалих людей. Здатність реагувати на кризу скоординовано та узгоджено залишається в Україні обмеженою. Відсутність комплексного підходу і координації перешкоджають своєчасному та ефективному реагуванню, а зусилля різних установ були недостатніми, фрагментарними та ситуативними. Є сподівання, що Оцінка відновлення та миробудівництва, проведена спільною місією Організації Об'єднаних Націй / Світового банку / Європейського союзу забезпечить основу для державного плану відновлення. Потенціал місцевих державних органів у постраждалих районах був порушений через військові дії (деякі активісти втекли, канали зв'язку були зірвані, ресурси відсутні), а функції управління на Донбасі здійснюються неефективно. Уразливі особи, що перебувають в державних установах по догляду за розумово- і невиліковно хворими, дітьми-сиротами та інвалідами, знаходяться в особливо важкому становищі по обидва боки конфлікту. Рішення уряду України припинити роботу всіх державних установ, включаючи банки, у районах, контрольованих збройними групами, погіршить становище найуразливіших. Крім того, нові групи, травмовані насильством — колишні учасники бойових дій, діти, особи, що постраждали від насильства за ознакою статі і родичі зниклих безвісти людей — потребують психологічної підтримки. У найближчому майбутньому нагальна потреба у примиренні стане помітнішою, особливо якщо сторони будуть дотримуватися вимог останніх домовленостей, досягнутих у Мінську (11-12 лютого 2015 р.). Визначення стратегічних цілей вимагає врахування того, що Україна є країною з середнім рівнем доходу і достатніми ресурсами для забезпечення деяких потреб постраждалого населення (у тому числі відновлення зруйнованих об’єктів та надання допомоги ВПО). У той же час постраждале


43

населення є різноманітним, і деякі групи, хоча і обмежені за розміром, в змозі самостійно забезпечити собі засоби до існування, без значної залежності від програм державної допомоги. Партнери кластеру спрямують підтримку на найуразливіші верстви - бідних, сиріт, людей похилого віку та інвалідів, тому що уряд не завжди в змозі забезпечити потреби громад у всьому їх різноманітті. Більшість державних послуг, які надаються у високоурбанізованих регіонах Донецької та Луганської областей, є централізованими, а це означає, що відновлення критично важливих об'єктів галузевої інфраструктури (водопостачання, електроенергія) означатиме покращення життя значної кількості людей. Підхід з урахуванням участі громади у відновленні інфраструктури та розвиткові економічних можливостей забезпечуватиме залучення постраждалого населення та гарантуватиме стійкі результати протягом довгого часу. Кластер зміцнюватиме потенціал урядових органів на Донбасі, зокрема, здатність місцевих органів влади реагувати на надзвичайні ситуації; визначатиме основні потреби щодо реабілітації інфраструктури та надаватиме підтримку їх забезпеченню; надаватиме допомогу в створенні джерел доходу для ВПО, і в задоволенні негайних потреб найуразливіших груп населення, зокрема, з боку приймаючих громад. Будуть докладатися зусилля для надання можливостей місцевим малим та середнім підприємствам (МСП)розвивати та сприяти участі громад у відновленні послуг у постраждалих районах.

Завдання Кластера 1: Зміцнення потенціалу урядових органів на національному та місцевому рівні щодо реагування на кризу на скоординованої основі, відновлення державних послуг, а також розробки та впровадження комплексної стратегії відновлення та забезпечення доходів

Підтримує Стратегічні завдання 2, 3


1. Наявність урядової системи відновлення (зокрема, стратегія відновлення, координаційний механізм, людський потенціал, система прийняття рішень) для забезпечення заходів реагування на кризу

Державна система відновлення відсутня

Система належного реагування створена

2. Кількість уразливих осіб, які отримують допомогу завдяки ефективнішим заходам реагування на кризу та послугам, пов'язаним із відновленням 0 500 000


A.1.1. Розробка та впровадження програми розвитку потенціалу для Міністерства соціальної політики, Міністерства регіонального розвитку, Державного агентства з відновлення Донбасу та інших ключових державних структур, а також підтримка розробки та реалізації Державної програми відновлення шляхом ефективної координації з іншими зацікавленими сторонами

Зона 3 Кількість програм розвитку потенціалу Міністерства соціальної політики, Міністерства регіонального розвитку, Державного агентства з відновлення Донбасу (ДАВД) та інших ключових державних структур Наявність комплексної урядової стратегії відновлення постраждалих районів Донецької та Луганської областей та її реалізація Наявність координаційного механізму розробки та реалізації Державної програми відновлення

Н/Д Н/Д Н/Д

Принаймні 10 заходів з розвитку потенціалу для ключових державних структур Уряд ухвалив комплексну стратегію відновлення та приступив до її реалізації Координаційний механізм створений і функціонує

Розвиток потенціалу місцевих органів влади зокрема, потенціалу з реагування на надзвичайні ситуації, навчання персоналу, підтримку

Зона 3 Кількість посадових осіб (місцевого самоврядування), потенціал яких у реагуванні на надзвичайні ситуації та громадянської підтримки та залучення було посилено

Н/Д

100 посадовців підвищили потенціал з реагування у надзвичайних ситуаціях,


44

Громадянського дорадчого бюро, громадських рад

громадянської підтримки та залучення

Завдання Кластера 2: Відновлення критично важливих об'єктів інфраструктури та діяльності державних організацій, що обслуговують найуразливіші верстви населення

Підтримує Стратегічні завдання 2


1. Кількість уразливих осіб, доступ яких до соціальних та державних послуг було поліпшено (відновлено) 25 000 200 000 (50%

жінок)


Визначення, під керівництвом місцевих органів влади, пріоритетних об'єктів соціальної та державної інфраструктури для ремонту та відновлення

Зона 3 Кількість об'єктів інфраструктури, визначених для ремонту і відновлення

0 100

Реалізація проектів відновлення на основі передових міжнародних стандартів (зокрема, загальної рівноправної участі, проектування та технічної допомоги, енергоефективних підходів, розвитку потенціалу та передачі для сталого обслуговування) на основі координації з іншими кластерами

Зона 3 Кількість відновлених об'єктів

30 50

Створення передумов для відновлення та сталого обслуговування житла, насамперед — для найуразливіших осіб у співпраці з кластером тимчасового житла

Зона 3 Кількість визначених місць для відновлення важливих об'єктів інфраструктури (електростанцій, АЗС, невеликих доріг, мостів тощо)

0 50

Завдання Кластера 3: Сприяння зайнятості та формуванню доходів постраждалого населення, необхідного для сталого життя, з особливою увагою до найуразливіших (у тому числі ВПО, жінок, інвалідів тощо)



1. Кількість постраждалих домогосподарств, у тому числі ВПО, які підвищили свої можливості для отримання доходів (за винятком соціальної допомоги) 700

20 000 домогосподарств (50 000 осіб)


Підвищення можливостей отримання доходів через програму підготовки, перепідготовки, професійно-технічної освіти, інструктаж з працевлаштування та інші заходи для найуразливіших

Зона 3 Кількість осіб, які покращили свої можливості для отримання доходів завдяки участі у програмах підготовки, перепідготовки, професійно-технічної

400 10 000, у тому числі 6 000 жінок


45

осіб, включаючи ВПО, у тому числі через зміцнення потенціалу державних центрів зайнятості

освіти

Збільшення доходів завдяки запровадженню тимчасових робочих місць у надзвичайній ситуації, у тому числі програми “готівка за роботу”, суспільних робіт, тимчасових робочих місць тощо у партнерстві з державною службою зайнятості та НУО

Зона 3 Кількість осіб, чиї доходи зростають завдяки спеціальним заходам підтримки отримання доходів

0 3 000, у тому числі 2000 жінок

Створення можливостей для отримання доходів для постраждалого населення, в тому числі ВПО, шляхом організації бізнес – тренінгів, надання грантів на відкриття МСП та іншої технічної допомоги для МСП, у том числі для сільськогосподарських виробників

Зона 3 Кількість осіб, доходи яких виросли за рахунок підтримки на відкриття або відновлення бізнесу

300 10 000, у тому числі 5 000 жінок

Підтримка проектів на рівні громади, спрямованих на успішну економічну та соціальну інтеграцію ВПО з метою попередження напруженості у відносинах між ВПО і приймаючими громадами

Зона 3 Число бенефіціарів проектів на рівні громади

0 10 000

Завдання Кластера 4: Забезпечення негайних потреб найуразливіших груп у державних послугах (у тому числі інвалідів, людей похилого віку, сиріт, осіб, які перебувають в установах опіки), які живуть на територіях, що не контролюються урядом України



1. Кількість уразливих людей, доступ яких до державних послуг на територіях, що не контролюються урядом України, було поліпшено (відновлено) 0 6 000 (50%

жінок)


Визначення, ремонт і відновлення критично важливих об’єктів і послуг для найуразливіших груп населення в координації з іншими кластерами

Зона 1 Кількість визначених, відремонтованих та відновлених об’єктів інфраструктури та послуг для відповідних громад

0 30


МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Координуюче агентство: ВПП Контактні дані: Джон Миронет ([email protected])

#

ЛЮДИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ н/д

ОСІБ У ЦІЛЬОВИХ ГРУПАХ н/д

ПОТРЕБИ (ДОЛ. США) 1,5 млн.

Через нестабільність та конфлікт, які тривають в Україні з квітня 2014 року, люди у найбільш постраждалих районах Донецької та Луганської областей мають обмежений доступ до гуманітарної допомоги. У лютому 2015 року ГГК рекомендувала запровадити кластер матеріально-технічного забезпечення (офіційне запровадження відбудеться 18 лютого з урахуванням терміну Amos - 17 лютого. До цього пункту можна додати наступне: «Кластер матеріально-технічного забезпечення (логістики) був офіційно запроваджений ERC 18 лютого»). Головна місія кластеру логістики виявила необхідність вирішення питань координації логістики та подолання інформаційних прогалин, організації конвоїв та облаштування загального складування.

Регулярні засідання представників кластеру будуть приводом для обговорення зусиль з надання гуманітарної допомоги, надаючи партнерам можливість обмінюватися інформацією про труднощі, обмеження та способи ліквідації прогалин.

Оновлена інформація про ситуацію з доступом та інфраструктурою буде своєчасно розповсюджуватися. Кластер буде стежити за розвитком ситуації на місцях і надаватиме оновлені дані оцінки матеріально-технічного потенціалу. Ці оцінки будуть регулярно надсилатися гуманітарним організаціям для забезпечення досягнення цілей ефективного доставлення.

Кластер логістики, у співпраці та координації з УКГП та ГК, виступатиме за подолання обмежень у галузі логістики для забезпечення гуманітарного доступу до постраждалого населення.

При необхідності будуть організовані гуманітарні конвої по всій лінії конфлікту з використанням парку невеликих вантажних автомобілів. Кластер логістики створить гуманітарні центри із загальними складськими приміщеннями для гуманітарних організацій. Ці місця зберігання використовуватимуться для консолідації вантажів для потенційних конвоїв

В якості координуючого агентства глобального кластеру аварійних телекомунікацій (ETC), ВПП також проведе онлайн - опитування з оцінки потреб для збору інформації про інформаційні потреби та потреби в галузі інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ) гуманітарних партнерів. Ця інформація дозволить ETC краще зрозуміти загальні потреби в галузі ІКТ та визначити найкращі заходи для підтримки гуманітарних партнерів в Україні та надання послуг безпеки телекомунікаційних служб, передачі даних та координації послуг. В Україні, у 2014 році була створена робоча група у галузі ІКТ і діє як Форум для обговорення питань, пов'язаних з ІТ. Вона підтримується відповідними організаціями.

Завдання Кластера 1: Забезпечення координації в галузі логістики у надзвичайних ситуаціях та управління інформацією в гуманітарній діяльності



1. Ефективна координація та регулярні інформаційні продукти Відсутня Функціонує


Координація та адвокація логістики

По всій країні Координаційні наради з питань логістики та оновлення інформації для партнерів

Н/Д Щотижня


47

Інформаційний менеджмент - забезпечення актуальних оперативних даних щодо потенційного скупчення точок входу, а також публікації оперативних звітів та брифінгів

По всій країні Оновлення оцінки матеріально-технічного потенціалу та ситуації

Н/Д Щотижня

Завдання Кластера 2: Поліпшення гуманітарного доступу на основі загальних логістичних послуг



1. Організація регулярних гуманітарних конвоїв на основі потреб Відсутня Функціонує


Транспортні послуги Східна Україна Наявність вантажівок Н/Д 10

Загальне складування Східна Україна Наявність складських приміщень

Н/Д 5 000 м2


48

ЗАХИСТ

Керівне агентство: УВКПЛ & УВКБ ООН Контактні дані: Фіона Фрейзер ([email protected] ); Ілія Тодорович ([email protected] )



ОСІБ У ЦІЛЬОВИХ ГРУПАХ 1,5 млн.


Головна мета кластеру захисту, а також під – кластерів захисту дітей та жертв гендерно-обумовленого насильства полягає у захисті, підтримці та зміцненні стійкості, єдності сімей і благополуччя населення, постраждалого від конфлікту. Ці завдання, які визнають невід'ємну цінність сім'ї та підтверджують те, що добробут сім'ї лежить в основі громадянського суспільства, засновані на міжнародному праві в галузі прав людини (МППЛ) і міжнародному гуманітарному праві (МГП). Кластер захисту та під-кластери братимуть до уваги інші параметри служб захисту, такі як доступ, можливості та ресурси у період конфлікту. Він застосовує поетапний підхід на 2015 рік, за яким ресурси і можливості є максимальними, відповідно до наступних критеріїв: • Забезпечення постійного моніторингу захисту, що дасть можливість проведення адвокаційної

роботи та здійснення заходів по захисту для постраждалого населення (з особливою увагою до захисту цивільних осіб, жертв гендерного насильства, вимушених переселенців, жінок, дітей, літніх людей та представників меншин).

• Спрямування на тих, хто має негайну потребу, включаючи зміцнення потенціалу для реєстрації ВПО, послуги по захисту дітей, надання правової допомоги та інших юридичних послуг, а також механізми перенаправлення.

• Посилення потенціалу держави та громадянського суспільства, включно з удосконаленим управлінням інформацією, охоплення питань захисту населення за віковими та гендерними аспектами та захист різноманітності, заходи на рівні громад і системи адвокаційних заходів і реформ з урахуванням інтересів дітей і гендерних аспектів.

• Забезпечення запровадження захисту до всіх заходів гуманітарного реагування. • Розробка механізмів звітності перед постраждалим населенням.

Кластер захисту, а також під –кластери захисту дітей та гендерного насильства разом із зацікавленими сторонами, сприятимуть підвищенню обізнаності про захист постраждалого населення в зоні конфлікту і вимагатиме від усіх відповідальних осіб забезпечення права на доступ до належної гуманітарної допомоги — або на виїзд із районів, постраждалих від насильства, гідним і безпечним чином, на добровільній основі зі збереженням єдності сім’ї. Ризик нових переміщень населення залишається високим. Це може ще більше ускладнити обмежені можливості прийому, особливо на сході, де, у певних постраждалих районах, зростає напруженість у відносинах між приймаючими громадами та ВПО. Відповідно, заходи з реагування Кластера захисту будуть спрямовані на інформування громад для забезпечення діалогу з метою зниження напруженості у громадах. Кластер підтримуватиме розробку стратегій моніторингу безпеки та визначення «гарячих точок» з високим ризиком на рівні громад. Кластер захисту та під –кластери підтримуватимуть узгоджений підхід до моніторингу захисту, звітності та адвокації в середовищі, яке приваблює все більшу кількість міжнародних і національних організацій. Такий підхід буде скоординованим, спільним, інклюзивним за гендерними та віковими параметрами, і спиратиметься на місцеві заходи, які на сьогоднішній день забезпечують найважливішу частину підтримки населення, постраждалого від конфлікту. Моніторинг виявлятиме тенденції у сфері захисту для створення можливостей для інтервенцій та забезпечення даних для планування та розробки програм партнерів, а також виявлятиме та забезпечуватиме реагування на


49

порушення, особливо для «груп ризику» та окремих осіб (включаючи жінок, дівчаток і хлопчиків). Особливу увагу буде приділено юридичним і фізичних потребам осіб, що проживають в установах. Кластер захисту та під –кластери будуть притримуватися цілісного підходу до надання послуг. Цей підхід включатиме в себе підтримку для тих, кому потрібно зареєструватися в якості ВПО, отримати копії документів, а також мати доступ до правосуддя, правової допомоги та правового захисту. Особлива увага приділятиметься тим, кому потрібна допомога у життєзабезпеченні та в отриманні безпечного місця, щоб мати можливість пристосуватися до мінливих обставин. Це включатиме в себе тих, хто хоче повернутися до свого постійного місця проживання. Діти та їхні опікуни, жертви сексуального та гендерного насильства повинні мати можливість скористатися різноманітними заходами з надання соціальних послуг.

Завдання Кластера 1: Посилення захисту людей, що входять до сфери інтересів Підтримує Стратегічне завдання 1

Показники Базисний Цільовий

1. Збільшення відсотку зареєстрованих і проаналізованих випадків порушень прав людини і МГП для забезпечення профілактичних заходів та заходів з реагування.

2. Зміцнення моніторингу захисту для подолання прогалин та вирішення індивідуальних випадків

25% 40 000

50% 250 000

3. Чисельність жертв порушень прав людини, яким була надана правова допомога / консультації, компенсації та реабілітація 5 200 52 000

4. Кількість НУО та державних агентств, потенціал яких щодо надання юридичної допомоги, відшкодування та реабілітації жертвам порушень прав людини і ВПО, було посилено

10 15

5. Адвокаційні заходи за участі держави та інших відповідних суб'єктів для попередження та реагування на порушення 1 5


Цільовий

Моніторинг та аналіз захисту прав фізичних осіб відповідно до МГП та МППЛ та проблеми захисту постраждалих від конфлікту людей (з особливою увагою до захисту цивільних осіб, осіб, які пережили СГН/ГН, ВПО, жінок, дітей, літніх людей та меншин) та виникаючих проблем, пов’язаних з торгівлею людьми, евакуацією, дітьми, пов'язаними зі збройними силами/групами, примусовим виселенням, демобілізованими військовослужбовцями.

Усі зони, з особливою увагою до зони 1, 2 і 3.

• % виявлених та відстежених порушень, які були задокументовані та включені у звітність.

НД 5%

80% 25%

Моніторинг захисту найуразливіших груп, особливо осіб, які перебувають в установах [наприклад, в дитячих установах, пологових будинках виправних установ (покинуті), будинках пристарілих, бомбосховищах, центрах для ВПО, підвалах тощо]

Зони 1 і 2. • % установ у зазначених зонах, до яких було здійснено щонайменше один моніторинговий візит.

• % вимушених переселенців, щодо яких здійснюється моніторинг для задоволення потреб у захисті.

0% 3%

60% 25%

Політичні консультації та координація з питань захисту (з особливою увагою до захисту цивільних осіб, осіб, які пережили СГН/ГН, ВПО, дітей, літніх людей та

Усі зони Кількість брифів, розроблених на основі визначених проблем, інформація щодо яких надається відповідним зацікавленим сторонам

0 6


50

меншин)

Забезпечення правової допомоги та доступу до механізмів направлення для полегшення реабілітації та правового захисту ВПО та постраждалих в результаті конфлікту

Зони 1,2 і 3 % зареєстрованих випадків надання правової допомоги постраждалому населенню та ВПО

0%

50%

Нарощування потенціалу уряду та недержавних суб'єктів у забезпеченні дотримання ними міжнародних зобов'язань, а також досвіду громадянського суспільства для відповідного контролю за дотриманням.

Усі зони. • Кількість державних і недержавних суб'єктів підготовлених за міжнародними стандартами для забезпечення захисту ВПО та постраждалого населення.

5

15

Завдання Кластера 2: Населення, що входить до сфери інтересів, користується повним і недискримінаційним доступом до державних і громадських служб і соціальними та економічними правами, насамперед уразливі групи (діти/опікуни, жінки, ВПО, жертви СГН/ГН, демобілізовані учасники бойових дій, люди похилого віку, представники меншин ). Обґрунтовані рішення спрямовуються на підтримку єдності та благополуччя сімей.



1. Частка уразливих груп, що входять до сфери інтересів (у тому числі діти, опікуни, жертви СГН/ГН, ВПО) які мають недискримінаційних доступ до відповідних послуг із захисту (а саме юридичних, медичних та психосоціальних)

Н/Д 20%

2. Частка державних і недержавних суб'єктів, потенціал яких було поліпшено для забезпечення заходів реагування у сфері захисту (правових, соціальних та психосоціальних) для уразливих груп населення, які постраждали внаслідок конфлікту

Н/Д 25%

3. Кількість постраждалих дітей та опікунів, які мають доступ до безпечних місць, де здійснюється діяльність з підтримки єдності сім'ї та психосоціального благополуччя

0 60 000

4. Кількість постраждалих від конфлікту, які мають інформацію, необхідну для зниження особистих ризиків, пов'язаних з питаннями захисту 0 250 000


Цільовий

Відображення та моніторинг надання послуг із захисту постраждалому населенню.

По всій країні • Кількість публікацій з розбивкою за віком та статтю

0

12

Надання соціальних і правових послуг та поширення інформації про доступні послуги та права постраждалих від конфлікту осіб (з особливою увагою до захисту цивільних осіб, жертв СГН/ ГН, ВПО, хлопчиків та дівчаток, літніх людей та меншин)

Зона 1,2 і 3 • Частка цільових уразливих груп, які мають доступ до юридичних та соціальних послуг

• % населення, що входить до сфери інтересів, яке повідомило про обізнаність щодо доступних послуг та їхні права, у тому числі жінок, дівчаток і хлопчиків

0% 0%

70% 85%

Нарощування потенціалу державних / недержавних суб'єктів, які надають послуги, дотримання прав та застосування механізмів

Зони 1 і 3 • % державних/недержавних суб'єктів, підготовлених для надання правової та соціальної допомоги

0

20%


51

перенаправлення (у тому числі системи управління інформацією або бази даних щодо захисту дітей та гендерного насильства).

Зміцнення та розширення систем захисту на рівні громад для забезпечення психосоціальних заходів реагування для постраждалих груп і приймаючих громад, з особливою увагою до хлопчиків та дівчаток, ВПО, жертв сексуального та гендерного насильства

Зона 1, 3, 4 і 5. Кількість установ з підвищеною психосоціальною складовою системи надання послуг

0 100

Надання послуг із захисту дітей, які сприяють і підтримують єдність і благополуччя сімей, а також забезпечення захисту від усіх форм насильства, експлуатації, жорстокого поводження і зневаги

Зони 1, 3, 4 і 5 • Кількість постраждалих дітей і опікунів, які мають доступ до безпечних місць, де здійснюється діяльність з підтримки єдності та благополуччя сім'ї

• Кількість дітей без супроводу та дітей, розлучених з родиною, які возз'єдналися зі своїми опікунами або перебувають у відповідній установі довгострокового альтернативного догляду

0 0

10 000 100

Оцінка потенціалу та зміцнення систем захисту на рівні громад, у тому числі для дітей, сімей, ВПО та жертв гендерного насильства

Зона 1 Стратегія зміцнення системи захисту на рівні громад (включаючи нарощування потенціалу) розроблена і погоджена з усіма зацікавленими сторонами

0 1

Кампанія з підвищення обізнаності / громадського інформування для постраждалих

Зони 1 і 3

• Кількість осіб, постраждалих від конфлікту, охоплених у рамках кампаній з підвищення обізнаності/громадського інформування

0 250 000

Завдання Кластера 3: Довгострокові рішення для людей, що входять до сфери інтересів, розроблені з метою забезпечення прийняття ними обґрунтованого рішення про добровільне повернення в умовах безпеки та гідності, інтеграції до місцевих громад і/або переміщення добровільно та відповідно до національних і міжнародних норм і стандартів



1. Частка зареєстрованих ВПО / постраждалого населення / осіб, які повертаються 50% 95%

2. Частка опитаних осіб / громад, які повідомляють про житлові, земельні, майнові суперечки 4% 20%

3. Довготривала стратегія рішення розроблена та узгоджена між усіма зацікавленими сторонами 0 1

4. Частка людей, які потребують юридичної допомоги, що отримують юридичну допомогу / консультації 4% 20%


Цільовий


52

Роз'яснювальна / інформаційна кампанія серед ВПО та приймаючих громад про ситуацію в їхніх районах повернення; сприяння поверненню в умовах безпеки та гідності

Зони 1, 3, 4 і 5 • % ВПО, обізнаних про умови існування після повернення для прийняття обґрунтованого та добровільного рішення

0 30%

З метою відновлення згуртованості громад у в пост-конфліктних регіонах: ініціювати форуми для інклюзивного діалогу з громадськістю; реєструвати випадки розпалювання ненависті та шукати рішення у співпраці з органами влади та громадянським суспільством; розробити програми сприяння примиренню за активної участі уразливих груп (молоді, ВПО, жертв ГН тощо)

Зони 1, 2 і 3 • Довготривала стратегія рішення розроблена та узгоджена між усіма зацікавленими сторонами

0 так

У районах, які приймають переміщених осіб, розвиток і поширення громадського інформування та мобілізації, що зможуть вирішити проблему розбіжностей між приймаючими громадами та групами переміщених осіб з приділенням особливої уваги участі уразливих груп (молоді, ВПО, жертв ГН тощо)

Зони 3, 4 і 5 • Довготривала стратегія рішення розроблена та узгоджена між усіма зацікавленими сторонами

0 так

Надання юридичної допомоги та інформації постраждалим громадам, зокрема, переміщеним особам, щодо проблем, пов'язаних із земельними та житловими питаннями в районах походження, доступом до соціальних послуг і пільг в регіонах переміщення, а також законністю запропонованих схем переселення

Зони 1, 2, 3, 4 і 5

• % опитаних осіб / громад, які повідомляють про житлові, земельні, майнові суперечки

НД 20%


ВОДА, САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА (ВСГ)

Керівне агентство: ЮНІСЕФ Контактні дані: Руді Лухманн ([email protected] )





Криза в Україні залишила тисячі людей без доступу до питної води, відтак багато з них опинилися у вкрай уразливому становищі; постраждале населення розтоплює сніг або вживає воду з відкритих джерел, наприклад з озер. Наразі, принаймні 700 000 людей не мають доступу до питної води. Конфлікт спричинив порушення водної інфраструктури, а саме трубопроводів, станцій очищення води та водосховищ, водних джерел та насосних станцій, залишивши постраждале населення без доступу до води, надійних водних джерел або засобів гігієни та санітарії. У зв'язку з погіршенням якості води є повідомлення про випадки захворювань, які становлять загрозу здоров'ю населення в цілому. Багато ВПО, які втратили доходи та вичерпали свої заощадження, ставляться до витрат на гігієну та миючі засоби як до зайвого фінансового тягаря. Огляди та спостереження під час візитів на місця показують, що існує постійна необхідність у постачанні предметів гігієни, особливо серед уразливих сімей. Відсутність грошей вимушує ВПО йти на компроміси у питаннях гігієни. Існує значна потреба в забезпеченні предметами гігієни, найуразливіші категорії населення, такі як новонароджені, сім'ї з кількома дітьми, люди похилого віку, домогосподарства самотніх людей, і люди, що живуть у колективних центрах з неналежними послугами водопостачання та санітарії. Лікарні, геріатричні та соціальні установи також стикаються із значною потребою у гігієнічних засобах. Тисячі людей, що живуть у бункерах, бомбосховищах та підвалах складають окрему категорію уразливих верств населення, чиї потреби повинні бути визначені як пріоритетні, особливо щодо доступу до належних і чистих засобів санітарії, оскільки у бункерах/місцях тимчасового проживання немає таких засобів. Реагування на вищезазначені проблеми повинно поєднуватися з уроками гігієни серед населення постраждалих районів. На сьогоднішній день, партнери кластера ВСГ та уряд забезпечили наступні найважливіші потреби постраждалого населення:

• Пошкоджені в результаті конфлікту водопровідні труби, системи очистки та насосні станції, у тому числі канал Сіверський Донець, були частково відновлені для повторного під’єднання різних районів до системи водопостачання.

• Вода доставляється автомобілями та розподіляється у пляшках у Донецькій, Харківській і Луганській областях.

• ДСНС здійснює контроль якості води. • Розподіл гігієнічних комплектів. • Уроки гігієни (у громадах і школах) у Харкові, Києві, Луганську та Севєродонецьку.

Метою кластера ВСГ є надання підтримки органам влади в забезпеченні контролю над рівнем смертності, захворюваності та будь-якими можливими спалахами захворювань, пов'язаних із водопостачанням і санітарією, наприклад, діареї (включаючи холеру), шляхом забезпечення доступу та використання адекватної та безпечної води і санітарних послуг, та також безпечних методів гігієни.


54

Кластер ВСГ намагатиметься забезпечити основні потреби наступних категорій:19 • Зона 1 (неконтрольовані урядом райони) – 165 000 дітей, жінок і чоловіків, що проживають у

неконтрольованих урядом районах. • Зона 2 (райони активного конфлікту – Донецька і Луганська області) – 330 000 дітей, жінок і

чоловіків, що проживають у зонах активного конфлікту. • Зона 3, райони з високою концентрацією ВПО (Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ і Запоріжжя)

210 000 дітей, жінок і чоловіків, вимушено переселених через кризу або тих, які повертаються до районів, де раніше проходив конфлікт та приймаючих громад.

• Зона 4, райони з невеликою кількістю ВПО (Харківська, Київська та Одеська області – 100 000 дітей, жінок і чоловіків, вимушено переселених.

• 115 000 школярів, які позбавлені безпечної питної води, санітарії та /або санітарно-гігієнічної освіти через пошкодження або руйнування шкіл у зоні 1,2 і 3.

Кластер ВСГ запровадить відповідні механізми зворотного зв'язку та залучатиме постраждале населення на кожному етапі гуманітарної програми, у тому числі до оцінки, розробки та контролю. Регіони, які є пріоритетними для реалізації заходів ВСГ були обрані на основі шкали складності ситуації, яка міститься у оцінці ВСГ ЮНІСЕФ та результатів моніторингу кластеру партнерами, районними органами влади, водоканалами та спостерігачами ЮНІСЕФ на місцях. Оскільки ситуація на місцях змінюється і погіршується через бойові дії, діти, жінки і чоловіки наражаються на небезпеку захворювання на інфекції, які передаються через воду, а саме діарею. У зв'язку з цією ситуацією, партнери кластеру, на випадок непередбачених обставин, вирішили зробити запаси гігієнічних засобів та дезінфікуючих матеріалів (aquatabs) для 50 000 дітей, жінок і чоловіків.

Завдання Кластера 1: Забезпечення доступу громад, постраждалих внаслідок конфлікту, до достатньої кількості питної води належної якості, яка може використовуватися для приготування їжі, особистої гігієни; до санітарно-технічного обладнання для людей у бункерах; а також отримання важливих засобів санітарії та гігієни та інформації для запобігання захворювань, що передаються через воду



1. Кількість населення у цільових групах (Х/Д/Ж/Ч), яке має доступ до 15 л/на день питної води 100 000 675 000

2. Кількість населення у цільових групах (Х/Д/Ж/Ч), яке забезпечене наборами засобів гігієни

19 944 400 000

3. Кількість населення у цільових групах (Х/Д/Ж/Ч), яке забезпечене рівним доступом до відповідних засобів санітарії у бункерах/бомбосховищах, з урахуванням гендерного аспекту

Н/Д 30 000

4. Кількість населення у цільових групах (хлопчиків/дівчаток/жінок/чоловіків), поінформованих про належну практику підтримання гігієни, і які застосовують практику безпечної гігієни

8 000 500 000


• Допомога органам влади з наданням хімічних речовин для знезараження води та допоміжного обладнання для контролю та забезпечення якості води

Зона 1,2,3

• Чисельність людей, які мають доступ до безпечної питної води

0 3

300 000 30

19 Цільові показники узяті з оцінки ВСГ ЮНІСЕФ, надані партнерами секторусекторукластеру ВСГ, районними адміністраціями, у тому числі мерами та водоканалами


55

• Допомога органам влади з наданням портативних пристроїв очищення води, відновлення насосних станцій/джерел та відновлення систем фільтрації питної води у районах, де ситуація є критичною

Зона 1,2,3

• Кількість портативних установок водоочищення, встановлених і діючих, відновлених насосних станцій /водних джерел та фільтраційних систем

• Кількість населення у постраждалих регіонах, що має доступ до безпечної питної води

0

150 000

• Регулярний моніторинг доступності та якості води в районах, постраждалих від конфліктів; реагування на визначені потреби у постачанні та очищенні води, по мірі необхідності

Зона 1,2,3

• Кількість проведених проб води

• Кількість людей, які користуються інформацією про перевірку та очищення води

Н/Д Н/Д

150 450 000

• Екстрене забезпечення бутильованої води або розподіл води шляхом доставки автомобілями обраним критичним отримувачам

• Відновлення/встановлення ручних насосів, колодязів у сільській місцевості

Зона 1,2,3

• Кількість людей, які отримують безпечну питну воду (мінімум 15 л питної води на день)

• Кількість людей, які отримують безпечну питну воду (мінімум 15 л питної води на день)

100 000 Н/Д

200 000 25 000

• Забезпечення засобів санітарії у бункерах (мінімум 1 туалет на 20 осіб)

Зона 1,2,3

• Кількість людей, які мають рівний доступ до засобів санітарії з урахуванням гендерного принципу

0 30 000

• Розподіл гігієнічних комплектів для немовлят, дорослих і сімей серед найуразливіших осіб у постраждалих від кризи груп населення, з особливою увагою до новонароджених, домогосподарств із кількома дітьми, інакше дієздатних і людей похилого віку

• Надання інформаційних пакетів, що містять інформацію про базову санітарію та гігієну, очищення води у домашніх умовах під час надзвичайних ситуацій, миття рук у критичні моменти

Зона 1,2,3,4 Зона 1,2,3,4

• Кількість осіб (Ч/Ж/Х/Д), які отримали гігієнічні комплекти

• Кількість осіб, серед яких було розповсюджено інформаційні пакети з питань ВСГ

19 944 8 000

400 000 500 000

Завдання Кластера 2: Забезпечення постраждалим від кризи дітям (дівчаткам і хлопчикам) доступу до безпечної питної води, об'єктів санітарії та гігієни у школах, де вони навчаються

Підтримує Стратегічні завдання 1,2,3


1. Кількість дітей у цільових школах і тимчасових навчальних центрах, що мають належне обладнання ВСГ відповідно до узгоджених мінімальних стандартів у зоні 1, 2, 3

Н/Д 115 000

2. Кількість шкіл і тимчасових навчальних центрів, що мають належне обладнання ВСГ відповідно до узгоджених мінімальних стандартів у зоні 1,2,3

Н/Д 150



56

• Дрібний ремонт небезпечних і пошкоджених туалетів, обладнання для водопостачання та миття рук у цільових школах, пошкоджених через кризу

Зона 1,2,3 • Кількість шкіл, де було відновлено обладнання ВСГ

• Чисельність дітей, які користуються поліпшеними послугами ВСГ у школах

Н/Д Н/Д

150 60 000

• Розробка та впровадження програми підготовки тренерів з метою пропаганди гігієни для 50 вчителів у постраждалих районах Донецької та Луганської областей, а також розробка та поширення посібника з ВСГ для вчителів

Зона 1,2,3 • Кількість шкільних учителів, які пройшли підготовку в області гігієни під час надзвичайних ситуацій

Н/Д

600

• Заняття з пропаганди гігієни для дітей у школах

Зона 1,2,3 • Чисельність школярів, які застосовують практику безпечної гігієни

Н/Д 115 000

Photo credit: Displaced Orphan from Luhansk, UNICEF Ukraine/2014/A.Krepkih

ПЛАНУВАННЯ ОЦІНКИ НА 2015 Р. Серія оцінок, спільних і за кластерами, запланованих на 2015 рік. Кластер(и) Назва /Тип оцінок Агентство-

виконавець Заплановані дати

Географічні регіони та цільові групи населення

Освіта Тимчасовий притулок/ НПТ

Швидка багатокластерна оцінка з особливою увагою до дітей у районах, постраждалих від конфлікту Вихідне обстеження навчання з питань мінної небезпеки Швидка оцінка пошкоджень

Save the Children, ЮНІСЕФ ЮНІСЕФ, DRC, учасники кластера УВКБ ООН та партнери

Грудень 2014 р. - січень 2015 Листопад – грудень 2015 р. Січень – березень 2015 р.

Зони конфлікту та пост-конфліктні регіони Пост-конфліктні регіони; вибрані приймаючі громади Зони конфлікту та пост-конфліктні регіони

Моніторинг колективних центрів

УВКБ ООН, PIN Щосмісяця Вся Україна

Практичний ефект допомоги у наданні притулку /НПТ і грошової допомоги

УВКБ ООН, усі партнери з надання коштів

Лютий – березень 2015 р.

Всі доступні зони (вибірково)

Потреби у НПТ на зиму 2015-2016 рр.

УВКБ ООН

Липень – серпень 2015 р.

Всі доступні зони (вибірково)

Продовольство та харчування

Оцінка продовольчої безпеки

ВПП і учасники кластера

Постійно 2014/15

Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Харків і Запоріжжя

Оцінка ринку ВПП, Уряд України і учасники кластера

Періодично Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Харків і Запоріжжя

Охорона здоров’я

Спільна оцінка кластера охорони здоров’я

НУО, ЮНФПА, ЮНІСЕФ, ВООЗ

Перший і третій квартали 2015 р.

Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Харків і Запоріжжя

Життєзабезпечення /якнайскоріше відновлення

Оцінка пошкодження інфраструктури Оцінка ризиків уразливості

Примирення у громадянському суспільстві та миробудівництво

ПРООН ПРООН ПРООН, НУО

Січень 2015 Грудень 2014 р. – січень 2015 Лютий- травень 2015 р.

Донецьк і Луганськ Вся країна, з особливою увагою до постраждалих регіонів Райони під урядовим контролем у Донецькій і Луганській областях

Захист

Дослідження мінної небезпеки KPB Моніторинг захисту Звіт про ситуацію з правами людини

DRC, ЮНІСЕФ УВКБ ООН, КРИМ-СОС, R2P УВКПЛ

Січень 2015 – Постійно Січень 2015 – Постійно Грудень 2014 р. – грудень 2015 р.

Вибрані райони Донецької та Луганської областей Цільові східні області та вся країна Донецька та Луганська області, Крим, інші регіони України

ВСГ

Доступ до ВСГ для дітей у школах

ЮНІСЕФ

Грудень 2014 р. - січень 2015

Харків, Луганськ, Лисичанськ, Севєродонецьк

Ukraine 2015 STRATEGIC RESPONSE PLAN

58

Швидка оцінка у кластері ВСГ

ЮНІСЕФ Грудень 2014 р. - січень 2015

Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Луганськ і Запоріжжя

Documents

ukraine hrp 2015 final Ukr - HumanitarianResponse · Область Переміщені Працездатні ... Кіровоградська 7,869 5,036 2,459 1,768 382 3,260