МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ШАФРАНСЬКА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК: 174:615:378.147(043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ФОРМУВАННЯ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ

ФАРМАЦЕВТІВ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-

ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Педагогічні науки

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,

результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Т. Ю. Шафранська (підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий керівник:

Запоріжжя – 2018

Конох Анатолій Петрович,

доктор педагогічних наук,

професор

2

АНОТАЦІЯ

Шафранська Т. Ю. Формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. –

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти (015 –

Професійна освіта). – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2018.

Актуальність дослідження. Модернізація та гуманізація освіти в

Україні, особлива увага до морально-етичних норм та понять обумовлені

нормативним підґрунтям, а саме: „Національною стратегією розвитку освіти в

Україні на період до 2021 р.” (2013 р.), Законом України „Про вищу освіту”

(2014 р.), „Концепцією розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони

здоров’я України на 2011-2020 рр.”, „Концепцією розвитку професійної освіти і

навчання в Україні на 2010-2020 рр.” (2010 р.), Програмою розвитку вищої

медичної освіти та стратегічних напрямів інноваційної діяльності на 2011-

2021 рр. (2011 р.).

Пріоритетним напрямом розвитку науки є фундаментальні наукові

дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу, для

забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку

суспільства і євроінтеграції держави, гармонізації вищої фармацевтичної освіти

в Україні з європейською. Вирішення проблем моральних цінностей

залишається актуальним глобальним питанням сучасності, та ставить завдання

в педагогіці сприяти вдосконаленню професійної підготовки майбутніх

фармацевтів.

Крім того, актуалізується проблема особистісного розвитку та

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, розв’язання якої

ускладнюється наявністю низки суперечностей, зокрема між:

– зростанням вимог українського суспільства й держави до фахівців

фармацевтичної галузі, здатних якісно виконувати професійні функції, та

3

недостатньою зорієнтованістю вітчизняної системи їх професійної підготовки

на сучасні світові тенденції та міжнародні стандарти;

– нагальною потребою медичної спільноти у висококваліфікованих

фахівцях фармацевтичного напряму зі сформованою деонтологічною

культурою та недостатнім рівнем науково-теоретичного й організаційно-

методичного забезпечення процесу її формування;

– усвідомленістю вітчизняною наукою складності та різноплановості

процесу формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, де

провідне місце відведено застосуванню інноваційних освітніх заходів та

домінуванням традиційного підходу до організації навчально-виховного

процесу у вищих медичних навчальних закладах.

Роль етики та деонтології у системі фармацевтичної освіти полягає у

забезпеченні зв’язку між моральними цінностями і основними напрямами

роботи в галузі фармації, між психологією клієнта аптеки та фармацевта,

нормами поведінки в професійній фармацевтичній сфері. Комерціалізація в

суспільстві підштовхує фармацевтичних працівників зосереджуватись на

аналізі попиту, ціновій політиці, рентабельності відпуску лікарських

препаратів, та часом заслоняє сприйняття ними клієнта аптеки як особистості,

ускладнює надання фармацевтичної допомоги людині, яка страждає. Не

зважаючи на те, що інтерес до деонтології залишається актуальним, тема

продовжує бути невичерпною.

Провідні ідеї дослідження ґрунтуються на фундаментальних працях

вітчизняних та зарубіжних учених за такими напрямами, як: теоретико-

педагогічні основи професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичної

галузі (І. Бойчук, Е. Кагмарек, Л. Кайдалова, Д. Латіф, Л. Пляка, О. Тернова,

С. Трегуб, Дж. Уінфілд, Н. Шварп); теоретичні положення та наукове

обґрунтування необхідності формування деонтологічної культури у майбутніх

фармацевтів (В. Артемов, О. Боталова, М. Васильєва, Д. Деккерт, І. Камінська,

В. Караваєв, Г. Караханова, А. Кудеріна, С. Селімова, І. Філатова, С. Хлєстова);

концептуальні засади процесу формування професійно-етичної та етико-

4

деонтологічної культури у студентів медичних коледжів (Ю. Колісник-

Гуменюк, М. Кропачова, І. Мельничук, К. Олівера, Л. Переймибіда,

Д. Сальвіоні, А. Санкріз) та ін.

Проте, не зважаючи на зацікавленість дослідників вирішенням проблеми

цілісного осмислення процесу формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін поза

увагою науковців залишається визначення структури та змісту формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін; обґрунтування й розробка структурної

моделі та визначення організаційно-методичних умов, що забезпечать

ефективність цього процесу.

Отже, актуальність порушеної проблеми, її соціально-педагогічна

значущість, наявність суперечностей, недостатній рівень її розроблення й

наукового обґрунтування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження:

„Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін”.

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні

та експериментальній перевірці організаційно-методичних умов формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін.

Відповідно до мети, сформульовано такі завдання дослідження:

1. Визначити сукупність понять, що розкривають науковий тезаурус

дослідження формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

процесі вивченння професійно-орієнтованих дисциплін, обґрунтувати

структуру цього феномену.

2. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у вітчизняній і

зарубіжній педагогічній теорії та практиці.

3. Визначити компоненти, критерії та рівні сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

5

4. Розробити та обґрунтувати структурну модель й організаційно-

методичні умови формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

5. Експериментально перевірити ефективність організаційно-

методичних умов, розробити навчально-методичне забезпечення, що сприятиме

їх реалізації.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фармацевтів.

Предмет дослідження – організаційно-методичні умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше здійснено наукове обґрунтування й експериментальну

перевірку організаційно-методичних умов, що забезпечують ефективне

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, а саме: створення двосторонньої

міжособистісної взаємодії „викладач – студент” шляхом організації

двосторонньої співпраці, завданням якої є становлення у майбутніх

фармацевтів належного світогляду, набуття значущих професійних рис,

оволодіння деонтологічними знаннями, вміннями, навичками; збагачення

освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін деонтологічним змістом з

метою організації безперервного педагогічного впливу; забезпечення науково-

методичного супроводу підготовки на засадах інформаційно-комунікативних

технологій, що передбачає активне залучення новітніх комп’ютерних

технологій, інтерактивних форм та засобів до процесу навчання майбутніх

фармацевтів.

– розроблено й апробовано структурну модель формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно

орієнтованих дисциплін;

– уточнено понятійно-категоріальний професійної педагогіки

(„фармацевтична деонтологія”, „деонтологічна культура майбутніх

6

фармацевтів”); компоненти, критерії та рівні сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів;

– удосконалено форми, методи та засоби професійної підготовки

майбутніх фармацевтів;

– набули подальшого розвитку теоретичні та методичні положення щодо

організації процесу формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів; зміст програм професійно-орієнтованих дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що

створено, апробовано та впроваджено в процес професійної підготовки

майбутніх фармацевтів: спецкурс „Фармацевтична деонтологічна культура”;

авторські методичні рекомендації до практичних та самостійних робіт з

фармацевтичної деонтологічної культури; додаткові теми деонтологічного

змісту для освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін; дистанційна

версія курсу та система науково-методичного супроводу студентів

фармацевтичних відділень медичних коледжів України з використанням

інтерактивних деонтологічних тренінгів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку

використаних джерел (386 найменувань, з них 50 – іноземними мовами), 21

додатків на 122 сторінках. Загальний обсяг – 359 сторінок (14,9 авт. арк.), з

яких основний текст – 188 сторінка (7,8 авт. арк.). Робота містить 14 таблиць,

36 рисунків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв’язок роботи з

науковими програмами, планами, темами; визначено мету та завдання, об’єкт і

предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення

одержаних результатів; подано відомості про їх апробацію, публікації.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів”– проведено дефінітивний

аналіз базових понять дослідження; висвітлено зарубіжний і вітчизняний досвід

формування деонтологічної культури у фахівців-фармацевтів; визначено

7

методологічні підходи до формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін;

досліджено стан сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів.

У другому розділі – „Організаційно-методичні умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін” – виокремлено компоненти, критерії та

рівні сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів;

розроблено й обґрунтовано структурну модель формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін; визначено організаційно-методичні умови та розкрито особливості

їх реалізації в освітньому процесі.

У третьому розділі – „Організація і проведення педагогічного

експерименту” – розкрито особливості організації педагогічного експерименту

щодо перевірки ефективності розроблених організаційно-методичних умов

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін; подано його хід та представлено

результати.

Ключові слова: майбутні фармацевти, фармацевтична деонтологія

майбутніх фармацевтів, деонтологічна культура, організаційно-методичні

умови, структурна модель.

Список публікацій здобувача

Публікації, що відображають основні наукові результати дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях України

1. Шафранська Т. Ю. Основні дефініції деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім І. Франка. 2016.

Вип. 2(84). С. 129-134. URL: http://visnyk.zu.edu.ua/pdf/visnyk84_pedagog.pdf.

(Index Copernicus, Ulrich`s Periodicals Directory, CiteFactor, ISSN 2076-6173).

2. Шафранська Т. Ю. Особливості структури спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура”. Молодь і ринок. 2016. Вип. 7(138).

8

С. 116-120. URL: http://mr.dspu.edu.ua/publications/2016-/7_138_2016.pdf.

(International Centre, ISSN 2308-4634).

3. Шафранська Т. Ю. Технологічна модель формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін. Теорія та методика навчання та

виховання: зб. наук. праць Харківського нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди; за

заг. ред. член-кор. НАПН України А. В. Троцко. Харків: ХНАДУ, 2016. Вип. 40.

136 с. С. 105-113. (Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, OCLC

WorldCat, OAJI, Polsca Bibliografia Naukowa, ISSN 2312-0657, 2312-8046).

4. Шафранська Т. Ю. Методологічні підходи формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Витоки педагогічної

майстерності: зб. наук. праць. Сер. Педагогічні науки. Полтав. нац. пед. ун-т

ім. В. Г. Короленка. Полтава, 2016. Випуск 17. 228 с. C. 195-200.

5. Шафранська Т. Ю. Критерії та рівні сформованості формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Вісник Запорізького нац.. ун-

ту: зб. наук. праць. Педагогічні науки; гол. ред. Г. В. Локарєва. Запоріжжя,

2016. № 1. 158 с. С. 45-51.

6. Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Народна освіта. 2016. Вип. 2(29). URL:

http://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4014.

7. Конох А. П., Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін для формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів. Народна освіта. 2017. Вип. 1(30). URL:

https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4383.

Статті в зарубіжних виданнях

8. Шафранская Т. Ю. Портрет фармацевта в контексте формирования

деонтологической культуры. Символ науки: междунар. науч. журн. Уфа: Омега

Сайнс, 2016. №5(2). С. 228-230. URL: http://os-russia.com/SBORNIKI/SN-16-5-

2.pdf.

9. Shafranska T. The formative stage of the pedagogical experiment of the

9

formation of deontological culture of future pharmacists. International scientific

journal. №11 (21). 2016. 131 р. P. 50-53. URL: http://www.inter-

nauka.com/issues/2016/11/1667.

Публікації, що засвідчують апробацію матеріалів дисертації

10. Шафранська Т. Ю. Актуальні проблеми формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Українська наука: проблеми

сьогодення та перспективи розвитку: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф.

(м. Київ, 25-26 груд. 2015р.). ГО „Ін-т освітньої та молодіжної політики”. Наук.-

навч. центр прикладної інформатики НАН України. К.: ІОМП, 2015. С. 25-26.

11. Шафранська Т. Ю. Необхідність гуманістичного виховання

моральних якостей у процесі формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. Педагогіка і психологія: сучасні методики та інновації, досвід

практичного застосування: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Миколаїв,

18-19 берез. 2016р.). ГО „Ін-т освітньої та молодіжної політики”. Наук.-навч.

центр прикладної інформатики НАН України. Миколаїв: ІОМП, 2016. С. 91-93.

12. Shafranska T. A review of international ethical codes for the formation

of deontological culture of future pharmacists. International academic congress:

European research area: Status, Problems and Prospects (1-2 September

2016). Riga. 2016. 150 р. P. 77-78. URL: http://novaosvita.com.ua/wp-

content/uploads/2016/09/Congress-Riga2016.pdf.

13. Шафранская Т. Ю. Методики диагностики уровней формирования

деонтологической культуры будущих фармацевтов. Информация как двигатель

научного прогресса: сборник статей междунар. науч.-практ. конф.

(г. Челябинск, 3 сент. 2016г.). Уфа: МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2016. 162 с.

С. 107-109.

14. Шафранська Т. Ю. Роль та місце деонтологічної культури у

вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практичній діяльності

фармацевтичних коледжів України. Актуальні проблеми педагогічної науки:

матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11–12 листопада 2016 р.). ГО

„Інститут інноваційної освіти”. Науково-навчальний центр прикладної

10

інформатики НАН України. Київ: ГО „Інститут інноваційної освіти”, 2016. 88 c.

С. 63-67.

15. Шафранська Т. Ю. Впровадження педагогічних умов формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Становлення та розвиток

педагогіки: тези І міжнар.наук.-практ.конф. (м. Івано-Франковськ, 23-24 грудня

2016р.). Івано-Франковськ: 2016. С. 117-120.

16. Shafranska T. Diagnostic and exploratory stage of the pedagogical

experiment of the formation of deontological culture of future

pharmacists. Teoretyczne i badania stosowane w dziedzinie pedagogiki, psychologii i

nauk społecznych: мiędzynarodowa konferencja naukowa (28-29 grudnia 2016 r.)

Kielce, Rzeczpospolita Polska. 2016. 292 р. P. 132-136.

17. Шафранська Т. Ю. Етико-деонтологічний аспект професійно-

орієнтованих дисциплін фармацевтичних коледжів. Педагогіка вищої школи:

досвід і тенденції розвитку: тези доповідей ІІ всеукр. наук.-практ. конф.

(м. Запоріжжя, 17-18 берез. 2016 р.). Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2016.

165 с. С. 69-71.

18. Шафранська Т. Ю. Методи формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування:

матер. всеукр. наук.-практ. конф., (м. Львів, 23-24 груд. 2016р.). Львів, 2016.

С. 162-165.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертаційної

роботи

19. Шафранська Т. Ю. Фармацевтична деонтологічна культура:

навчально-методичні рекомендації до практичних робіт. Запоріжжя: Медичний

коледж ЗДМУ, 2016. 69 с.

ANNOTATION

Shafranska Tetiana Formation of the deontological culture of future

pharmacists in the process of study of the professionally-oriented disciplines. –

Qualifying scientific work on the rights of manuscripts.

11

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences

(Doctor of Philosophy), specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Vocational

Education (015 – Professional education). – Zaporizhzhya National University. –

Zaporizhzhya, 2018.

Research topically. Modernization and humanization of education in

Ukraine, with particular attention to morale and ethical standards and concepts due to

the regulatory basis, namely: „National strategy of education development in Ukraine

for the period till 2021” (2013), Law of Ukraine „On higher education” (2014), „The

Concept of development of pharmaceutical sector of healthcare industry of Ukraine

for 2011-2020”, „The Concept of development of vocational education and training

in Ukraine for 2010-2020” (2010), The program of development of higher medical

education and the strategic directions of innovation activities in 2011-2021 (2011).

The priority direction of science development is the fundamental research on

the most important problems of human potential development, to make sure Ukraine's

competitiveness in the world and sustainable development of society and European

integration of the state, harmonization of higher pharmaceutical education in Ukraine

with the European one. Solving the problems of moral values remains an urgent

global issue of the present, and sets a task in pedagogy to give improving the training

of future pharmacists.

In addition, the problem of personal development and the formation of a

deontological culture of future pharmacists is updated, the solution of which is

complicated by the presence of a number of contradictions, in particular:

– the increasing demands of the Ukrainian society and the state to

professionals in the pharmaceutical industry, able to efficiently do professional

functions, and the lack of sorta national system of vocational training on

contemporary global trends and international standards;

– the urgent need of the medical community as a highly skilled

pharmaceutical areas with established deontological culture and insufficient level of

scientific-theoretical and organizational-methodical provision of the process of its

formation;

12

– awareness of domestic science of the complexity and diversity of the

process of formation deontological culture of future pharmacists, where the leading

place is given to the use creative educational activities and the dominance of the

traditional approach to organization of educational process in higher medical

educational institutions.

The formation of the deontological culture of future pharmacists in the

process of studying professionally oriented disciplines will make it possible to apply

the categories of moral consciousness in everyday professional work. Through the

implementation of ethical actions in the provision of pharmaceutical help and ethics

in interactions, a pharmacist – a client pharmacy and a pharmacist – a doctor, in

pharmacy teams, with medical representatives, between subjects of pharmacy and the

state. The role of ethics and deontology in the pharmaceutical education system is to

give a link between moral values and the main areas of work in the field of pharmacy,

between the psychology of the pharmacy client and the pharmacist, and the rules of

conduct in the professional pharmaceutical field. The main feature of pharmaceutical

activity is the specificity of providing assistance directly to a person, direct impact on

the quality of life, due to the correction of person`s health.

The profession of pharmacist is due to the complexity and variability of the

course of physiological processes in the human body, sufficiently large in terms of

the nomenclature composition of drugs for regulating the above processes, the

variability of the course of diseases with their personal manifestation in each

individual, as well as all the increasing flow of scientific pharmaceutical medical

information, development new diagnostic and therapeutic methods, synthesis of

pharmaceutically active ingredients and the emergence of new drugs.

Increasing commercialization in the community encourages pharmaceutical

workers to focus on analyzing demand, pricing policies, the profitability of drug

dispensing, and sometimes overlooking the perception of the pharmacy client as a

person, complicating the provision of pharmaceutical assistance to the suffering

person. Despite that growing interest in deontology remains relevant, the topic

continues to be inexhaustible.

13

The leading ideas of the study are based on the fundamental works of

domestic and foreign scientists in such areas as: theoretical and pedagogical bases of

professional training of future specialists of the pharmaceutical industry (I. Boychuk

E. Kagmarek, L. Kaidalova, D. Latif, L. Plyaka, A. Ternova, S. Tregub, J. Wingfield,

N. Sharp) theoretical principles and scientific rationale for the formation of

deontological culture of future pharmacists (V. Artemov, A. Botalova, M. Vasilieva,

J. Dekkert, I. Kaminska, V. Karavaev, G. Karakhanova, A. Kuderina, S. Selimova,

I. Filatova, S. Hlestova) a conceptual framework for the process of formation of

professionally ethical and ethical-deontologichal culture of students of medical

colleges (Yu. Kolesnik-Gumenyuk, N. Kropachova, I. Melnychuk, K. Oliveira,

L. Perejmubida, D. Salvioni, A. Sancris), etc.

However, despite the interest of researchers solution a holistic understanding

of the process of formation deontological culture of future pharmacists in the process

of studying of professionally oriented disciplines outside the field of view of

scientists is defining the structure and content of the formation deontological culture

of future pharmacists in the process of studying of professionally oriented disciplines,

the rationale and development of structural models and definition of the

organizational-methodical conditions providing efficiency of this process.

Consequently, the relevance, socio-pedagogical significance, insufficient

study of the problem, the need to eliminate certain contradictions on the theoretical

and practical levels led to the choice of the theme of the dissertation research:

„Formation of the deontological culture of future pharmacists in the process of

studying professionally oriented disciplines”.

The aim of the study is to decide, the theoretical substantiation and

experimental verification of the organizational and methodological conditions for the

formation of the deontological culture of future pharmacists in the process of

studying professionally oriented disciplines.

According to the goal formulated the following research objectives:

1. To define a set of concepts that reveal the scientific thesaurus of the

study of the formation of the deontological culture of future pharmacists in the

14

process of studying professionally oriented disciplines and to substantiate the

structure of the deontological culture of future pharmacists.

2. To analyze the state of the problem under investigation in the domestic

and foreign pedagogical theory and practice.

3. To identify the components, criteria, and levels of formation of the

deontological culture of future pharmacists.

4. To develop and substantiate a structural model, organizational and

methodological conditions for the formation of the deontological culture of future

pharmacists in the process of studying professionally-oriented disciplines.

5. Experimentally verify the effectiveness of the organizational and

methodological conditions, to develop educational and methodological support that

will facilitate their implementation.

The object of research – professional training of future pharmacists.

The subject of research is an organizational and methodological conditions

for the formation of the deontological culture of future pharmacists to the use of

deontological culture.

The scientific novelty of the obtained results is that:

– a scientific substantiation and experimental check of the organizational-

methodical conditions providing effective formation of deontological culture of

future pharmacists in the process of studying of professionally oriented disciplines

have been developed first, namely: creating a two-way interpersonal influence

„teacher-student”, through the organization of bilateral cooperation, which aims the

development of future pharmacists a proper worldview, gaining important

professional skills, mastery of deontological knowledge, skills; enrichment of

educational programs of vocational-oriented disciplines deontology content for the

continuous pedagogical interventions; provide scientific and methodological support

of training through information and communication technologies, that provides for

the active involvement of the latest computer technology, interactive forms and

means in the process of training of future pharmacists;

15

– configured and specified the conceptual-categorical apparatus of the

concepts of „pharmaceutical deontology”, „deontological culture of future

pharmacists”; composite, criteria for readiness and levels of formation of the

deontological culture of future pharmacists have been determined;

– forms, methods and means of formation of the deontological culture of

future pharmacists in the process of studying professionally oriented disciplines have

been improved;

– were to further develop supplementing theoretical and methodological

provisions on the organization of the process of formation of the deontological

culture of future pharmacists, the content of the programs of professionally-oriented

disciplines.

The practical significance of the results obtained is reflected in the

creation, testing, and introduction into the educational process of the specialized

course „Pharmaceutical deontological culture”, the author's methodical

recommendations for practical and independent work on the „Pharmaceutical

deontological culture”, additional topics deontological content of educational

programs of vocational-oriented disciplines, the remote version of the specialized

course and the system of scientific and methodological support for students of

pharmaceutical departments of medical colleges of Ukraine.

The structure and volume of the thesis. The dissertation consists of

introduction, three chapters, conclusions, list of used sources 386 titles (50 of them in

foreign languages), applications 21 on 122 pages. The total volume of the dissertation

is 359 pages, of which the main text is 188 pages. The work has 14 tables, 36 figures.

The introduction substantiates the relevance of the topic; indicated the

connection of work with scientific programs, plans, themes; the purpose and tasks,

object and subject, methods of research are determined; the scientific novelty and

practical value of the obtained results are revealed; information on their testing,

publications is provided.

In the first chapter – „Theoretical and methodological principles of

formation of the deontological culture of future pharmacists” – a definitive

16

analysis of the basic concepts of research is conducted; the experience of the

formation of deontological culture in the native and foreign pedagogical theory of

pharmaceutical education and practice is determined; the methodological approaches

of the deontological culture of future pharmacists in the process of studying

professionally oriented disciplines are highlighted; the state of the formation of the

deontological culture is investigated.

In the second section – „Organizational and methodological conditions for

the deontological culture of future pharmacists in the process of studying

professionally oriented disciplines” – the components, criteria, and levels of

formation of the deontological culture of future pharmacists are singled out; the

organizational and methodological conditions for the formation of the deontological

culture of future pharmacists in the process of studying professionally oriented

disciplines are described; the structural model of the formation of the deontological

culture of future pharmacists in the process of studying professionally-oriented

disciplines is designed and theoretically grounded; organizational-methodical

conditions and the features of their implementation in the educational process are

defined.

In the third section – „Organizing and conducting a pedagogical

experiment” – the features of the organization of the pedagogical experiment to

verify the effectiveness of the developed organizational-methodical conditions for the

formation of deontological culture of future pharmacists in the process of studying of

professionally oriented disciplines are presented; the results of the pedagogical

experiment are highlighted.

Keywords: future pharmacists, pharmaceutical deontology, deontological

culture of future pharmacists, organizational and methodological conditions, structual

model.

List of Author’s Publications

Publications representing the main scientific results of the thesis

Publications in scientific professional journals of Ukraine

1. Shafranska Tetiana The main definitions of the deontological culture of

17

future pharmacists. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. 2016. 2(84).

129-134. URL: http://visnyk.zu.edu.ua/pdf/visnyk84_pedagog.pdf. (Index

Copernicus, Ulrich`s Periodicals Directory, CiteFactor, ISSN 2076-6173).

2. Shafranska Tetiana Features of the structure of the specialized course

„Pharmaceutical deontological culture”. Youth & Market. 2016. 7(138). 116-120.

URL: http://mr.dspu.edu.ua/publications/2016/7_138_2016.pdf. (International

Centre, ISSN 2308-4634).

3. Shafranska Tetiana Technological model of the formation of the

deontological culture of future pharmacists in the process of studying professionally

oriented disciplines. Theory and methods of teaching and education: a collection of

science Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Kharkiv,

2016. 40. 105-113. (Index Copernicus, Ulrichs web Global Serials Directory, OCLC

World Cat, OAJI, Polsca Bibliografia Naukowa, ISSN 2312-0657, 2312-8046).

4. Shafranska Tetiana Methodological approaches to the formation of the

deontological culture of future pharmacists. The sources of pedagogical skills.

Poltava National V.G.Korolenko Pedagogical University. Poltava. 2016. 17. 195-200.

5. Shafranska Tetiana Criteria and levels of formation of the formation of

the deontological culture of future pharmacists. Visnyk of Zaporizhzhya National

University. Zaporizhzhya. 2016. 1. 45-51.

6. Shafranska Tetiana Pedagogical conditions for the formation of the

deontological culture of future pharmacists. Folk education. 2016. 2(29). URL:

http://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4014.

7. Konoch Anatolia, Shafranska Tetiana Pedagogical conditions for the

study of professionally-oriented disciplines for the formation of the deontological

culture of future pharmacists. Folk education. 2017. 1(30). URL:

https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4383.

Publications in international scientific journals

8. Shafranska Tetiana Portrait of a pharmacist in the context of the

formation of a deontological culture. Symbol of science: international scientific

journal. Omega Science. 2016. 5(2). 228-230. URL: http://os-

18

russia.com/SBORNIKI/SN-16-5-2.pdf.

9. Shafranska Tetiana The formative stage of the pedagogical experiment

of the formation of deontological culture of future pharmacists. International

scientific journal. 11(21). 2016. 50-53. URL: http://www.inter-

nauka.com/issues/2016/11/1667.

Publications confirming the approbation of the thesis materials

10. Shafranska Tetiana Actual problems of formation of deontological

culture of future pharmacists. Ukrainian science: the problems of today and

prospects of development: materials ІІ international scientific conference (Kyiv, 25-

26 December 2015). Institute of Educational and Youth Policy. Center of Applied

Informatics of the National Academy of Sciences of Ukraine. 25-26.

11. Shafranska Tetiana Necessity of humanistic education of moral qualities

in the process of formation of deontological culture of future pharmacists. Pedagogy

and psychology: modern methods and innovations, experience of practical

application: materials international scientific conference (Mykolaiv, 18-19 March

2016). Institute of Educational and Youth Policy. Center of Applied Informatics of

the National Academy of Sciences of Ukraine. 91-93.

12. Shafranska Tetiana A review of international ethical codes for the

formation of deontological culture of future pharmacists. International academic

congress: European research area: Status, Problems and Prospects (1-2 September

2016). Riga. 77-78. URL: http://novaosvita.com.ua/wp-

content/uploads/2016/09/Congress-Riga2016.pdf.

13. Shafranska Tetiana Methods of diagnosing the levels of formation of the

deontological culture of future pharmacists. Information as an engine of scientific

progress: materials international scientific conference (Chelyabinsk, 3 September

2016). Ufa: Omega science. 107-109.

14. Shafranska Tetiana The role and place of deontological culture in

domestic and foreign pedagogical theory and practice of pharmaceutical colleges of

Ukraine. Actual problems of pedagogical science: materials X international scientific

conference (Kyiv, 11–12 November 2016). Institute of Educational and Youth Policy.

19

Center of Applied Informatics of the National Academy of Sciences of Ukraine. 63-

67.

15. Shafranska Tetiana Introduction of pedagogical conditions for the

formation of the deontological culture of future pharmacists. Formation and

development of pedagogy: materials I international scientific conference (Ivano-

Frankivsk, 23-24 December 2016). 117-120.

16. Shafranska Tetiana Diagnostic and exploratory stage of the pedagogical

experiment of the formation of deontological culture of future

pharmacists. Teoretyczne i badania stosowane w dziedzinie pedagogiki, psychologii i

nauk społecznych: мiędzynarodowa konferencja naukowa (28-29 grudnia 2016)

Kielce, Rzeczpospolita Polska. 132-136.

17. Shafranska Tetiana Ethical and deontological aspect of professionally

oriented disciplines of pharmaceutical colleges. Higher School Pedagogy:

Experience and Development Trends: materials I all-ukrainian scientific conference

(Zaporizhzhia, 17-18 March 2016). 69-71.

18. Shafranska Tetiana Methods of forming the deontological culture of

future pharmacists in the process of studying professionally oriented disciplines.

Psychology and pedagogy: methods and problems of practical application: materials

I all-ukrainian scientific conference (Lviv, 23-24 December 2016). 162-165.

Works that additionally reflect the scientific results of the dissertation

19. Shafranska Tetiana Pharmaceutical deontological culture: educational

and methodical recommendations for practical work. Zaporozhye: ZSMU Medical

College, 2016. 69.

20

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………….……..………… 23

ВСТУП………....………………………………………………………… 24

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ФОРМУВАННЯ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ

ФАРМАЦЕВТІВ.........................................................................................

31

1.1 Дефінітивний аналіз базових понять деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів…………………………........................................

31

1.2 Вітчизняній та зарубіжній досвід формування деонтологічної

культури у педагогічній теорії фармацевтичної освіти і практичній

діяльності медичних коледжів України……………………………….....

44

1.3 Методологічні підходи до формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін………………………..................................................................

1.4 Сучасний стан сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін..

51

59

Висновки до першого розділу………………………………..................... 69

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ

ФОРМУВАННЯ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ

ФАРМАЦЕВТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-

ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН………................................................

71

2.1 Компоненти, показники, критерії та рівні сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів……………………...

71

2.2 Організаційно-методичні умови структурної моделі формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів……………………….

83

2.3 Форми, методи та засоби формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін…………………….…..................................................................

99

Висновки до другого розділу………………………………..................... 133

21

РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКПЕРИМЕНТУ...................................................

135

3.1 Етапи педагогічного експерименту формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-

орієнтованих дисциплін………………………………………………......

135

3.2 Аналізування та інтерпретація результатів експериментальної

перевірки сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.......................................................................................................

165

Висновки до третього розділу....……………………………..................... 182

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………….. 185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….... 189

ДОДАТКИ……………………………………………………………….... 237

Додаток А Витяги з навчальних програм фармацевтичних факультетів

зарубіжжя…………………………………………………………………..

238

Додаток Б Галузевий стандарт вищої освіти України – освітньо-

професійна програма підготовки молодшого спеціаліста в галузі

знань „Фармація”……………………..........................................................

241

Додаток В Навчальні програми професійно-орієнтованих дисциплін

фармацевтичних відділень медичних коледжів України……………….

266

Додаток Ґ Діагностика деонтологічних знань (модифіковане автором

за О. І. Шепляковою)……………................................................................

272

Додаток Д Матеріали методичного забезпечення методів

інтерактивного навчання для формування деонтологічної культури:

конкурсів, ситуацій успіху, імітаційних ігор……………….……………

275

Додаток Е Інтерактивне заняття з елементами тренінгу „Належність

дій майбутніх фармацевтів”………………………………………………

280

Додаток Ж Навчальна програма спеціалізованого курсу

„Деонтологічна культура майбутніх фармацевтів”………......................

284

Додаток З Робоча навчальна програма спеціалізованого курсу

22

„Фармацевтична деонтологічна культура”…………............................... 293

Додаток И Методичні рекомендації до практичних робіт та

самостійних робіт з фармацевтичної деонтологічної культури..............

306

Додаток К Зміст та структура дистанційної версії спеціалізованого

курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”…………………........

323

Додаток Л Діагностика мотиваційної структури особистості за

В. Е. Мільманом………………..…………................................................

326

Додаток М Діагностика ціннісних орієнтації за М. Рокичем………….. 330

Додаток Н Діагностика власних моральних чеснот (модифіковане

автором за О. І. Шепляковою) ……………................................................

333

Додаток П Діагностика рівня розумових здібностей фармацевта

(модифіковане автором за В. В. Синявським)...........................................

334

Додаток Р Діагностика доброзичливості за шкалою Кемпбелла..……. 340

Додаток С Діагностика сприйняття оточуючих за шкалою Фейя...…… 341

Додаток Т Діагностика рівня розвитку моральної свідомості за

Л. Кольбергом.………………………………..............................................

343

Додаток У Діагностика здатності до збереження особистої інформації

(модифіковане автором за І. Платтом)……………………………….......

348

Додаток Ф Розрахунки відхилень за t-критерієм Ст`юдента…………... 350

Додаток Х Довідки про впровадження результатів педагогічного

експерименту……………………………….................................................

351

Додаток Ц Список публікацій здобувача…………………....................... 356

23

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад

МК – медичний коледж

ЗДМУ – Запорізький державний медичний університет

ЗОР – Запорізька обласна рада

ЕГ – експериментальна група

КГ – контрольна група

НМК – навчально-методичний комплекс

ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика

24

ВСТУП

Актуальність теми. Інтеграція у європейську спільноту, сучасні

тенденції соціально-економічного розвитку українського суспільства

зумовлюють необхідність зміни традиційних підходів до медичного

обслуговування населення, активізують пошук шляхів підвищення якості

підготовки медичних працівників, зокрема, фармацевтів. Особливістю такої

підготовки є формування у майбутніх фахівців умінь та навичок деонтологічної

культури, що є запорукою належного надання фармацевтичної допомоги

населенню, а отже, збереження здоров’я нації. Модернізація та гуманізація

освіти в Україні, особлива увага до морально-етичних норм та понять

обумовлені нормативним підґрунтям, а саме: „Національною стратегією

розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.” (2013 р.), Законом України „Про

вищу освіту” (2014 р.), „Концепцією розвитку фармацевтичного сектору галузі

охорони здоров’я України на 2011-2020 рр.”, „Концепцією розвитку

професійної освіти і навчання в Україні на 2010-2020 рр.” (2010 р.), Програмою

розвитку вищої медичної освіти та стратегічних напрямів інноваційної

діяльності на 2011-2021 рр. (2011 р.).

Необхідність дослідження та вирішення окресленої проблеми, її

актуальність і своєчасність зумовлені наявними суперечностями між:

– зростанням вимог українського суспільства й держави до фахівців

фармацевтичної галузі, здатних якісно виконувати професійні функції, та

недостатньою зорієнтованістю вітчизняної системи їх професійної підготовки

на сучасні світові тенденції та міжнародні стандарти;

– нагальною потребою медичної спільноти у висококваліфікованих

фахівцях фармацевтичного напряму зі сформованою деонтологічною

культурою та недостатнім рівнем науково-теоретичного й організаційно-

методичного забезпечення процесу її формування;

– усвідомленістю вітчизняною наукою складності та різноплановості

процесу формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, де

25

провідне місце відведено застосуванню інноваційних освітніх заходів та

домінуванням традиційного підходу до організації навчально-виховного

процесу у вищих медичних навчальних закладах.

Роль етики та деонтології у системі фармацевтичної освіти полягає у

забезпеченні зв’язку між моральними цінностями і основними напрямами

роботи в галузі фармації, між психологією клієнта аптеки та фармацевта,

нормами поведінки в професійній фармацевтичній сфері. Комерціалізація в

суспільстві підштовхує фармацевтичних працівників зосереджуватись на

аналізі попиту, ціновій політиці, рентабельності відпуску лікарських

препаратів, та часом заслоняє сприйняття ними клієнта аптеки як особистості,

ускладнює надання фармацевтичної допомоги людині, яка страждає. Не

зважаючи на те, що інтерес до деонтології залишається актуальним, тема

продовжує бути невичерпною.

Результати аналізу праць дослідників, щодо феномену деонтологічної

культури, показали високу зацікавленість вітчизняних вчених в педагогіці:

М. П. Васильєва [32], Л. В. Задорожна-Княгницька [95], С. С. Хлєстова [291],

Л. Л. Хоружа [293], І. О. Шеплякова [324] та ін.. Серед зарубіжних науковців,

які акцентували увагу на формуванні деонтологічної культури у педагогіці, слід

відзначити: Г. А. Караханова [116], А. Є. Кудеріна [152], З. І. Селімова [251],

І. А. Філатова [285], О. В. Боталова [342] та ін. В медичній справі формуванню

деонтологічної культури присвячені роботи вітчизняних дослідників:

О. В. Голік [47], І. П. Камінська [113], Ю. І. Колісник-Гуменюк [128],

М. Л. Кропачова [148], Л. В. Переймибіда [213] та ін. Зарубіжними вченими,

які вивчали формування деонтологічної культури у медичній сфері були

Антоніо Санкріз [337], Бардхилл Чип [338], Клара Олівера [345],

Даніела Сальвіоні [354] та ін. Деонтологічну культуру державних службовців

розглядали в роботах науковці: О. І. Денищик [62], М. М. Новікова [199] та ін.,

поліцейську деонтологію вивчали вчені: Є. О. Гіда [43], Д. В. Деккерт [61] та

ін., деонтологічній культурі у військовій справі приділяли увагу: В. А. Караваєв

[115], Н. Ю. Чупрінова [300] та ін., досліджували деонтологічну підготовку

26

фахівців з організації захисту інформації з обмеженим доступом –

В. Ю. Артемов [14] та ін.. Деонтологічну культуру в екології аналізували –

С. Б. Ігнатов [102], А. В. Матвійчук [170] та ін., у бібліотечній справі –

В. С. Пашкова [212]. Проблемам формування деонтологічної культури

гуманітарних наук присвячені роботи дослідників: в психології –

О. К. Веселова [35], в соціології – О. А. Шевченко [322], в філософії –

Л. Т. Рискельдиєва [245] та ін. Феномен професійної підготовки майбутніх

фармацевтичних працівників знайшов висвітлення у роботах вітчизняних

науковців – І. Д. Бойчук [25], Л. Г. Буданова [30], Л. Г. Кайдалова [110],

А. А. Котвіцька [143], Л. В. Пляка [217], С. Є. Трегуб [279], Н. В. Шварп [321]

та ін. Етичними питаннями виховання майбутніх фармацевтів займались

зарубіжні вчені Д. Латіф [355], Дж. Уінфілд [364], Е. Кагмарек [365] та ін.

Натомість, проблема цілісного осмислення процесу формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін вивчена українськими дослідниками

фрагментарно. Отже, актуальність порушеної проблеми, її соціально-

педагогічна значущість, наявність суперечностей, недостатній рівень її

розроблення й наукового обґрунтування зумовили вибір теми дисертаційного

дослідження: „Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми Запорізького

національного університету з наукового напряму „Теоретичні і методологічні

засади підготовки фахівців до майбутньої професійної діяльності на етапі

інтеграції освіти до європейського простору”, реєстраційний номер

№ 0117U000705, одним із виконавців якої є автор.

Тема дисертації затверджена науково-технічною радою Запорізького

національного університету (протокол № 4 від 19.11.2015) й узгоджена в

Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і

психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 15.12.2015).

27

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні

та експериментальній перевірці організаційно-методичних умов формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін.

Відповідно до мети дослідження, поставлено такі завдання:

– визначити сукупність понять, що розкривають науковий тезаурус

дослідження формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, обґрунтувати структуру

цього феномену;

– проаналізувати стан досліджуваної проблеми у вітчизняній і

зарубіжній педагогічній теорії та практиці;

– визначити компоненти, критерії та рівні сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів;

– розробити та обґрунтувати структурну модель й організаційно-

методичні умови формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін;

– експериментально перевірити ефективність організаційно-методичних

умов, розробити навчально-методичне забезпечення, що сприятиме їх

реалізації.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фармацевтів.

Предмет дослідження – організаційно-методичні умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін набуває ефективності за таких умов:

створення двосторонньої міжособистісної взаємодії „викладач – студент”,

збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін

деонтологічним змістом, забезпечення науково-методичного супроводу

підготовки на засадах інформаційно-комунікативних технологій.

28

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і

перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних

загальнонаукових методів:

– теоретичні: аналіз й узагальнення філософської, медичної та

психолого-педагогічної вітчизняної й зарубіжної літератури, нормативно-

правових і програмно-методичних документів для з’ясування структури та

визначення змісту деонтологічної культури майбутніх фармацевтів;

моделювання – для розробки й наукового обґрунтування структурної моделі її

формування;

– емпіричні: діагностичні (спостереження, анкетування, бесіди,

тестування, опитування) – для встановлення рівня сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін; педагогічний експеримент

(констатувальний, формувальний, контрольний етапи) для перевірки

ефективності впроваджуваних організаційно-методичних умов;

– методи математичної статистики: метод середніх величин,

коефіцієнт взаємоузгодження Ст’юдента, критерій Пірсона для кількісного

аналізу отриманих результатів й оцінювання ефективності проведеної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше здійснено наукове обґрунтування й експериментальну

перевірку організаційно-методичних умов, що забезпечують ефективне

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, а саме: створення двосторонньої

міжособистісної взаємодії „викладач – студент” шляхом організації

двосторонньої співпраці, завданням якої є становлення у майбутніх

фармацевтів належного світогляду, набуття значущих професійних рис,

оволодіння деонтологічними знаннями, вміннями, навичками; збагачення

освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін деонтологічним змістом з

метою організації безперервного педагогічного впливу; забезпечення науково-

методичного супроводу підготовки на засадах інформаційно-комунікативних

29

технологій, що передбачає активне залучення новітніх комп’ютерних

технологій, інтерактивних форм та засобів до процесу навчання майбутніх

фармацевтів.

– розроблено й апробовано структурну модель формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно

орієнтованих дисциплін;

– уточнено понятійно-категоріальний професійної педагогіки

(„фармацевтична деонтологія”, „деонтологічна культура майбутніх

фармацевтів”); компоненти, критерії та рівні сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів;

– удосконалено форми, методи та засоби професійної підготовки

майбутніх фармацевтів;

– набули подальшого розвитку теоретичні та методичні положення щодо

організації процесу формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів; зміст програм професійно-орієнтованих дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та

впровадженні у професійну підготовку майбутніх фармацевтів комплексу

навчальних матеріалів: спецкурс „Фармацевтична деонтологічна культура” та

його дистанційна версія на навчальній платформі „Еліадемі”; авторські

методичні рекомендації до практичних та самостійних робіт з фармацевтичної

деонтологічної культури; додаткові теми деонтологічного змісту для освітніх

програм професійно-орієнтованих дисциплін та система науково-методичного

супроводу студентів фармацевтичних відділень медичних коледжів України з

використанням інтерактивних деонтологічних тренінгів.

Результати дослідження впроваджено в освітній процес

фармацевтичного відділення Лиманського медичного коледжу Донецького

національного медичного університету (довідка № 323 від 10.02.2016),

Медичного коледжу Запорізького державного медичного університету (довідка

№260 від 05.12.2016), Комунального закладу „Запорізький медичний коледж”

ЗОР (довідка №7 від 18.01.2017), Комунального закладу „Бердянський

30

медичний коледж” ЗОР (довідка №40 від 25.01.2017), навчальної бази аптеки

№221 КП „Примула” (довідка №17 від 01.02.2017).

Особистий внесок здобувача. У праці, написаній у співавторстві,

автору належить визначення педагогічних умов формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів [135].

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати

дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема:

– міжнародних: „Українська наука: проблеми сьогодення та

перспективи розвитку” (м. Київ, 2015); „Педагогіка і психологія: сучасні

методики та інновації, досвід практичного застосування” (м. Миколаїв, 2016);

„International academic congress: European research area: Status, Problems and

Prospects” (Riga, 2016); „Інформація як рушійна сила наукового прогресу”

(м. Челябінськ, 2016); „Актуальні проблеми педагогічної науки” (м. Київ, 2016);

„Становлення та розвиток педагогіки” (м. Івано-Франковськ, 2016);

„Теоретичні та прикладні дослідження в галузі педагогіки, психології та

суспільних наук” (м. Кєльце, Польща, 2016);

– всеукраїнських: „Педагогіка вищої школи: досвід і тенденції розвитку”

(м. Запоріжжя, 2016); „Психологія та педагогіка: методика та проблеми

практичного застосування” (м. Львів, 2016).

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження

опубліковано в 19 наукових і науково-методичних працях, з них: 7 – статті у

наукових фахових виданнях з педагогіки (з яких 3 – реферуються

міжнародними наукометричними базами), 2 – статті в зарубіжних виданнях, 9 –

матеріали конференцій, 1 – навчально-методичне видання.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку

використаних джерел (386 найменувань, з них 50 – іноземними мовами),

21 додатків на 122 сторінках. Загальний обсяг – 359 сторінок (14,9 авт. арк.), з

яких основний текст – 188 сторінка (7,8 авт. арк.). Робота містить 14 таблиць,

36 рисунків.

31

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ

У розділі проведено дефінітивний аналіз базових понять дослідження;

висвітлено зарубіжний і вітчизняний досвід формування деонтологічної

культури у фахівців-фармацевтів; визначено методологічні підходи до

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін; досліджено стан сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

1.1 Дефінітивний аналіз базових понять деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів

Результати аналізу наукових джерел підтвердили наявність досліджень

стосовно формування деонтологічної культури в освіті, медицині, військовій

справі, проте виявили малодослідженість феномену в фармації.

Термін деонтологія походить від древньогрецького слова δέον –

належне, вперше був введений Джеремі Бентамом в праці „Деонтологія або

наука про мораль” [340, с. 7] для визначення теорії моральності.

Отже, деонтологія, за філософським енциклопедичним словником,

наука, що вивчає категорії морального обов’язку, є філософією етики, яка

презентує певні дії добрими, інші – поганими незалежно від наслідків, а з

огляду на їх відповідність чи невідповідність принципу, переконанням,

обов’язку [287, с. 149]. Метою морального обов’язку є гармонізація особистого

та громадського блага.

32

У новому філософському словнику поняття, етика (від

древньогрецької ἦθος – етос), подано визначенням норми поведінки,

розглядається як наука про практичну моральність [198, с. 472]. Етика

базується переважно на ірраціональних догмах віри, мораль, в свою чергу,

відрізняється від етики тим, що має логічне обґрунтування.

Термін мораль трактується (від латинського – morеs) як негласні

правила, та служить для узагальненого виразу сфер вищих цінностей та

зобов’язань [197, с. 610]. Саме з позиції зобов’язань, деонтологією, на думку

дослідниці Л. В. Награбової, в контексті мистецтва слід вважати „здійсненням

того, що доцільно зробити”, а з погляду науки – „знанням про те, що доцільно

зробити в тій чи інший ситуації” [187, с. 45].

Проте дослідники О. Д. Мінаков та Н. А. Фадюшина зауважують, що для

чіткого визначення поняття „деонтологія” недостатньо розглянути категорії

„етики”, „моралі”, та „людяності” [176, с. 19]. Відтак, в широкому розумінні

деонтологія, як засвідчує вчена І. Й. Старовойт, „жива онтологія, онтологія в

дії; з почуття обов’язку, його ступеню, випливають певні особисті норми, які

характеризуються високою якістю” [269, с. 310].

Думку щодо безумовності обов’язку поділяє дослідник В. І. Чебан, який

висуває тлумачення деонтології як „етики роботів, у яких закладений алгоритм,

складений програмістом, завдяки чому робот завжди поступає тільки так і не

інакше” [295, с. 96]. З цієї позиції мораль нав’язана зовні, часто ідеологією або

релігією, етика ж розглядається як естетична властивість, надана від природи.

Підходячи з позиції людяності, в основі деонтології, як вважає

науковець В. А. Вишневський, лежить комплекс глибоко обізнаних уявлень про

відчуття співпереживання медичного персоналу стосовно пацієнта. Прояв

чуттєвості виділяється як базовий компонент деонтологічного виховання

студентів вищих медичних навчальних закладів [38, с. 15].

На думку вченої Т. А. Занфірової „професійну деонтологію, можна

визначити як систематизований аналіз обов’язків, які покладаються на певні

суспільні прошарки; обов’язків, що окреслені нормами кодифікованих актів і

33

використовуються під наглядом представницьких органів. Тобто розглядається

певна категорія осіб, які зайняті в тій або іншій професії і репрезентують один

суспільний прошарок. Представницькі органи формулюють норми поведінки,

виходячи з їхніх обов’язків щодо людей, котрі потребують їхньої опіки й

догляду, та щодо колег” [96, с. 125].

Професійна деонтологія медичної справи, як засвідчує дослідниця

С. Д. Поплавська, „є практичним утіленням етичних принципів у професійній

діяльності медичного працівника. Професійна підготовка медичних працівників

у медичних коледжах має ґрунтуватися на визначених деонтологічних засадах.

Поряд з дотриманням етико-деонтологічних норм і високим професіоналізмом

медичний працівник має бути наділений певними особистісними якостями, які

проявляються в комунікативній взаємодії: співстражданням, автентичністю,

конгруентністю, толерантністю, стриманістю, чесністю, любов’ю до своєї

професії, увагою до іншого” [223, с. 122].

Отже, результати аналізу наукових джерел, на нашу думку, дають

можливість систематизувати поняття деонтології в безумовне виконання

морального обов’язку шляхом глибинної внутрішньої мотивації.

Поняття культура є всебічним та широковживаним, що зумовлює

різноманітність його визначення. Як зазначає вчена Ю. О. Євтушенко „у

первісному значенні поняття „культура” у перекладі з латинської означало

„оброблення ґрунту”, тобто зміни в природному об’єкті під впливом людини, її

діяльності, на відміну від тих змін, які викликані природними причинами.

Поняття культури в широкому змісті саме й охоплює сферу доцільної

діяльності людей, сукупність суспільних предметів на відміну від предметів

природи, не перетворених людською працею” [87, с. 37].

Культура за акмеологічним словником тлумачиться як „історично

визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, що

виражається у формах організації життя та діяльності людей, у їх

взаємовідносинах, та створюваних ними матеріальних і духовних цінностей;

рівень освіченості, вихованості людей, а також рівень оволодіння якоюсь

34

галуззю знань або діяльності; сукупність практичних, матеріальних і духовних

надбань суспільства, які відбивають історично досягнутий рівень розвитку

суспільства й людини і втілюються в результатах продуктивної діяльності;

сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом

його історії” [3, с. 15].

У філософському розумінні, за дослідженнями вченої Л. П. Саракун,

культура – „осмислення прагнення нескінченності та універсальності

людського розвитку, спосіб діяльності людини, в якій реалізуються ключові

цінності суспільства, це творча діяльність, яка виражає сутність людини”

[250, с. 4].

Культура, у розумінні вченого С. С. Возняк, є „найбільш

фундаментальним способом буття, базисом реальності для людини. Це –

реплікація суспільної та родової суті людини, сукупний досвід людства, єдності

буття і небуття, вона організує життя, слугує для упровадження досвіду і

регуляції відносин між людьми. Це – певний рівень розвитку суспільства,

творчих здібностей людини, відтворюваний у матеріальних і духовних

цінностях” [40, с. 20].

Науковець І. О. Яковець розглядає культуру як форму здійснення

життєдіяльності, та включає професійну культуру – в культуру трансляції між

поколіннями соціального досвіду, культурної компетентності та знань

[333, с. 136].

Вчена Н. М. Островерхова тлумачить поняття культура – як

„специфічний спосіб соціального існування і процес творчої реалізації

здібностей індивіда, який значною мірою визначається способами життя та

діяльності і є одним із важливих чинників соціального розвитку” [205, с. 28].

Як зазначає науковець І. В. Андрейко „не можна переоцінити роль

культури, оскільки завдяки їй особистість здатна проявляти розуміння і

самовияв, розвивати аналітичні здібності, здатність експериментувати і робити

логічні висновки. Подолання браку духовності, котрий існує у сучасному житті,

35

можливо через збагачення будь-якої діяльності культурою. Культура носій

ініціативи, самостійності і відповідальності” [7, с. 19].

Отже, виходячи з тлумачень вітчизняних та зарубіжних науковців,

культура є рівнем розвитку суспільства, чинником соціального розвитку та

виражається у формах організації життя.

У свою чергу, професійно-етична культура, на думку Ю. І. Колісник-

Гуменюк, „відрізняється складністю й багатомірністю, виступає як предмет,

засіб і результат навчальної та професійної діяльності, у процесі якої

засвоюються й поширюються певні специфічні категорії цінностей” [127, с. 76].

Поняття „деонтологічної культури”, в широкому розумінні, дослідниця

С. С. Хлєстова трактує, як „сукупність соціально-психологічних, духовно-

інтелектуальних, ціннісно-емоційних та професійно-етичних цінностей та

якостей особистості, які визначають етичну та культурну значущість її

життєдіяльності” [290, с. 42].

Вчена І. О. Шеплякова розуміє деонтологічну культуру як

„особистісний феномен, що синтезує у собі сукупність стійких орієнтацій на

базові професійні цінності, їх усвідомлення та належне виконання на рівні

обов’язку та відповідальності” [324, с. 430].

Як зазначає дослідниця І. П. Камінська, деонтологічна культура

майбутніх медиків є „невід’ємною складовою цілісної структури особистості,

що характеризує ціннісну поведінку та взаємини при виконанні широкого

спектра функцій професійної діяльності, а також як відповідний розвиток

розумових здібностей, особистісно значущих та професійно важливих якостей,

що забезпечать належне виконання цієї діяльності” [113, с. 7].

Деонтологічну культуру особистості, як трактує вчена

Л. В. Переймибіда, можна розглядати як „ступінь присвоєння нею певних

цінностей, які закладені в професійному й духовному досвіді розвитку

медицини” [213, с. 8].

Деонтологічна культура, як зазначає науковець В. Ю. Артемов,

„особистісна властивість фахівця, що дозволяє йому ефективно взаємодіяти їх

36

внутрішнім (професіональним) та зовнішнім (соціальним) середовищем завдяки

наявності деонтологічних знань, умінь, навичок, професіонально важливих

деонтологічних якостей, спрямоване на успішну особистісно-професійну

діяльність. Вона характеризується наявністю у спеціаліста системи знань, що

показує змістовну сутність інтелектуальних, світоглядних та моральних

цінностей; спроможністю прогнозувати та констатувати процес професійної

діяльності з урахуванням її специфіки та в площині взаємодії з колегами та

пацієнтами й передбачається змістом норм професійної етики, моральними

імперативами та професійно-етичними ідеалами й цінностями професійної

діяльності” [12, c. 111].

Враховуючи різні підходи, більшість науковців дотримуються єдиної

думки щодо деонтології як втілення належної професійної поведінки, яка

ґрунтується на об’єктивних моральних якостях особистості.

Фармацевтична деонтологія має низку особливостей, пов’язаних з

професійною діяльністю фармацевта. Термін „фармацевт” походить від

єгипетського „фармаки” – „той хто дарує одужання та безпеку” [163, с. 68].

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає фармацевтом – „фахівця, який

має професійну кваліфікацію у сфері фармації – галузі медичних знань,

пов’язаної з виготовленням, наданням та використанням лікарських засобів.

Роль фармацевта еволюціонувала від надавача ліків до носія фармацевтичної

допомоги, яка сконцентрована на пацієнтові” [297, с. 5].

Виходячи з положень належної виробничої практики фармацевти –

„медичні працівники зі спеціальною освітою і підготовкою, яким доручено

їхніми національними або іншими відповідними органами влади (наприклад,

штату або провінції) керування розподілом лікарських засобів для споживачів і

докладання відповідних зусиль щодо забезпечення їх безпечного та

ефективного застосування” [190, с. 3].

За дослідженнями вчених І. М. Перцева та О. А. Рубана „фармацевт –

фахівець з фармацевтичною освітою, основною діяльністю якого є

37

забезпечення широких верств населення фармацевтичними препаратами,

виробами медичного призначення та іншими товарами” [215, с. 21].

Фармацевт як професіонал є суб’єктом медичної команди, який об’єднує

традиційну фармацевтичну науку з клінічними аспектами допомоги пацієнтам,

клінічними вміннями, навичками менеджменту та активною позицією щодо

вирішення питань, пов’язаних з лікарськими засобами [238, с. 16].

За дослідженнями науковця О. О. Кондратенко, майбутній фармацевт

„повинен уміти доводити й обґрунтовувати власну позицію, аргументувати й

переконувати, критикувати й спростовувати, досягати консенсусу, давати

оцінки і висувати ділові пропозиції; володіти технікою ділового спілкування,

риторичними кліше і прийомами, вміти правильно будувати публічні виступи,

доповіді за фахом як рідною, так й іноземною мовою” [132, с. 73].

Фармацевт – найбільш гуманна професія, головним обов’язком якої, на

думку дослідниці К. А. Сметаніни, є піклування про гаразди кожного пацієнта,

що зобов’язує ставити здоров’я людини вище особистих та комерційних

інтересів [263, с. 1530].

Вітчизняний науковець М. В. Слабий схиляється до думки, що

„фармацевт – професіонал в галузі фармації, що має право працювати в

аптечних закладах: аптеках відкритого типу, лікарняних та міжлікарняних

аптеках, аптечних пунктах, на фармацевтичних фірмах та аптечних складах, а

також у фармацевтичних навчальних закладах та наукових лабораторіях”

[257, с. 29].

Майбутній фармацевт – студент вищого медичного (фармацевтичного)

навчального закладу І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю „Фармація”,

який після виконання в повному обсязі навчального плану та навчальних

програм отримує кваліфікацію фармацевта.

Отже, майбутні фармацевти – майбутні кваліфіковані фахівці з

фармацевтичною освітою, які володіють організаційними, технологічними,

контролюючими, технічними функціями, в професійні обов’язки яких, входить

38

надання медичної допомоги шляхом постачання (виготовлення, відпуску)

лікарських засобів населенню та лікарняним установам.

Майбутні фармацевти є студентами медичних та фармацевтичних

коледжів, та здебільшого відносяться до вікової категорії молоді 16-18 років.

Проте вікові особливості сучасної молоді, за дослідженнями вченої

О. Ю. Осипчук, засвідчують загрозливу тенденцію, яка полягає в тому, що

„молодь втрачає важливі людські моральні цінності, їх витісняють байдужість,

жорстокість, іронія, агресія тощо. Ці тенденції проявляються у зростанні

кількості злочинів, скоєних молодими людьми, поширенні наркоманії й

куріння, ранніх статевих стосунках, зневірі у дружбі та коханні” [204, с. 78].

Саме тому, для майбутніх фармацевтів важливим є розвиток

деонтологічної культури, що проявляється в чесності, сумлінності та

професійній відповідальності. Адже у фармацевтичній галузі дуже важливими є

точність та правильність дозування наркотичних, психотропних, отруйних

лікарських субстанцій та прекурсорів, їх належний відпуск, контроль

виготовлення тритурацій з них тощо [371].

Розглянувши трактування деонтології в різних сферах суспільства,

зосередимо увагу на фармацевтичній деонтології. Фармацевтичну деонтологію,

як зазначає вчена А. А. Котвіцька, слід розглядати на ряду з фармацевтичною

аксіологією, складовою фармацевтичної етики як сукупності неформальних

норм моральної поведінки фармацевтичних працівників під час виконання

обов’язків стосовно суспільства та пацієнтів [142, с. 5].

Фармацевтична деонтологія та етика, за дослідженнями українських

вчених М. С. Пономаренко та В. В. Огородник, є „сукупністю моральних

принципів поводження при наданні своєчасної кваліфікованої лікарської

допомоги, що включає забезпечення населення необхідними медикаментами та

виробами медичного призначення, а також інформаційно-консультативними

послугами, пов’язаними з цією допомогою” [221, с. 29].

На основі аналізу наукових підходів до розуміння поняття деонтології, з

урахуванням особливості діяльності фармацевтів, уточнено визначення поняття

39

„фармацевтичної деонтології” як сукупності належних моральних норм,

зумовлених професійною діяльністю в фармації, що застосовують під час

виконання обов’язків стосовно суспільства для забезпечення здоров’я нації.

Здійсненний аналіз наукових джерел, дає підстави сформувати поняття

„деонтологічної культури майбутніх фармацевтів” як сукупності

обов’язкових належних професійно-етичних цінностей фармацевтичних

працівників, необхідних для регулювання їх професійної поведінки, надання

фармацевтичної опіки.

Необхідність знань принципів етики та деонтології, а також розуміння

соціальних наслідків професійної діяльності, висвітлені у положеннях освітньо-

кваліфікаційної характеристики та освітньо-кваліфікаційному стандарті [203,

с. 9]. Сформована деонтологічна культура фармацевтичних працівників, за

дослідженнями вченої Н. О. Ветютневої, здатна подолати непрофесійність,

неуважність, недбалість, лінь, безвідповідальність, нечесність та формалізм

[36, с. 530].

Дослідниця І. П. Камінська, вивчаючи формування деонтологічної

культури, розглядає її як процес новоутворення когнітивних, емоційно-

ціннісних та конативних якостей в структурі особистості, включаючи

індивідуальну культуру, професійну культуру та культуру на соціальному рівні

[112, с. 22].

Вітчизняні науковці Н. О. Ветютнева, С. Г. Убогов та Г. В. Загорій

виокремлюють морально-етичні якості особистості фармацевтичного

працівника, зокрема: правила корпоративної етики (засвоюються у процесі

інтеграції до колективу підприємства), норми професійної поведінки і

відповідальності (вивчаються у процесі професіоналізації та професійно-

ділового розвитку), суспільна мораль та етико-громадські зобов’язання

(реалізуються у процесі громадянизації та розвитку правової культури),

загальнолюдські і національні духовно-культурні цінності (набуваються у

процесі соціалізації, культуралізації та особистісно-духовного розвитку) [36,

c. 524].

40

Вчена А. Н. Бірюкова, звертає увагу на: якостях особистості медичного

персоналу „уважність, серйозність, дотримання етичних норм, духовне

виховання, спокій, емоційна стабільність, доброта, душевність, впевненість в

собі, чесність, гуманізм, врівноваженість, цілеспрямованість, тривожність,

почуття гумору, патріотизм, оптимізм, вольові якості, всебічний розвиток;

якості, що характеризують взаємовідносини з іншими людьми (повага до

людей, привітність, емпатія, розуміння, тактовність, ввічливість, товариськість,

доброзичливість, чуйність, терплячість, стриманість); якості, пов'язані з

трудовою професійною діяльністю (професіоналізм, усвідомленість

професійного вибору, відповідальність, інтелект, вміння швидко приймати

рішення, почуття обов'язку, захопленість роботою, лідерські якості,

працьовитість)” [21, с. 205].

З вищевказаним погоджується дослідниця І. В. Кміть, яка наголошує про

те, що „висока відповідальність за найцінніше – здоров’я людини сприяє

формуванню чесноті, правдивості, дисциплінованості, ретельності, зумовлює

розвиток акуратності, самоконтролю дій” [120, с. 275].

Дослідниця О. В. Пикуза підкреслює, що „професійно-етичні якості,

формулюються: володінням широким колом знань і вмінь в обраній галузі,

умінням знаходити гідний вихід у найскладніших ситуаціях, суворим

дотриманням законів деонтології в кожній дії, будь то взаємини з пацієнтами,

їхніми батьками або медичним персоналом, вмінням визнавати свої помилки,

не редукуючи при цьому своїх результатів” [216, c. 470].

Таку ж думку поділяє дослідниця Л. Г. Кайдалова, яка розглядає

професійно важливі та особистісні якості: людяність, доброта, емоційна

урівноваженість, відповідальність, здатність до емпатії, здатність до

„оволодіння собою”, упевненість у собі [110, с. 7].

Узагальнюючи окреслене, однією зі складових деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів визначено деонтологічні якості.

Серед яких, можна розглядати, й комунікативні якості. За

дослідженнями вченої Н. В. Альохіної комунікативні якості включають „уміння

41

вербального і невербального спілкування, тобто вміння говорити, слухати,

використовувати жести, міміку, пантоміміку, погляд, інші невербальні засоби;

уміння розподіляти свою увагу; уміння соціальної перцепції (сприймати та

розуміти внутрішній стан партнера за зовнішніми ознаками); уміння

здійснювати прогнозування реакції партнера за спілкуванням; уміння керувати

своєю поведінкою в спілкуванні” [5, c. 51].

Ураховуючи вище вказані погляди науковців, професійно-важливі

деонтологічні якості майбутніх фармацевтів, на нашу думку, полягають у:

наявності та розвитку деонтологічного мислення (домінування благ клієнта

аптеки над особистісними благами), засвоєнні й застосуванні моральних

переконань при наданні фармацевтичної допомоги (відповідальності,

обов'язковості, справедливості, диспозитивності, об'єктивності, порядність,

терпіння), вихованні у майбутніх фармацевтів належної поведінки (милосердя,

щирості, чуйності, уважності, тактовності), прищепленні та застосуванні

належного зовнішнього вигляду (акуратності, скромності), вживанні

професійної мови (уміння вислухати, ввічливості, комунікабельності,

розуміння, поблажливості), рефлексії власних морально-етичних переконань на

професійну поведінку майбутніх фармацевтів. Ціннісне ставлення до клієнтів

аптеки, з урахуванням осмисленого вживання деонтологічних принципів

надання фармацевтичної допомоги, забезпечує повноту надання медичного

обслуговування і свідчить про високу компетентність фармацевта.

Отже, ключовими якостями, що формуються у процесі вивчення

професійно-орієнтовних дисциплін майбутніми фармацевтами, є прищеплення:

милосердя, справедливості, відповідальності, нормативності, неупередженості,

правдивості, дотримання інформаційної згоди та лікарняної таємниці.

Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів включає

прищеплення гуманістичного світогляду, що ґрунтується, як зазначає вчений

Є. О. Гіда, на моральних категоріях: обов’язку, чесності, неупередженості,

гідності, непідкупності [43, с. 21].

42

Головною етико-деонтологічною домінантою виступає людяність, а

саме гуманність. Гуманістичний світогляд, в розумінні дослідниці І. І. Гусір

„світобачення, яке засноване на переконанні, що людина є величезною

суспільною цінністю, на впевненості в здібностях людини у безмежному

розвитку і самореалізації всіх її сил, здібностей і талантів” [59, с. 142].

Таку ж думку поділяє науковець Ю. С. Юшкевича, який підкреслює

необхідність в пануванні любові, співчуття, безкорисливості та здатності до

самопожертвування [331, с. 193].

Гуманістичні якості, як зазначає дослідниця О. М. Гомонюк,

„виявляються в міжособистісних взаєминах, вони спрямовують і регулюють

стосунки між суб’єктами, поєднують їх, надають їм діалогічну цілісність. Вони

реалізовані в спілкуванні в ім’я іншого, спрямовані на розуміння та сприяння

його як особистості” [49, с. 162].

Формування гуманістичного світогляду, на думку науковців

А. І. Кузьмінського та Л. І. Прокопенко, передбачає прищеплення почуття

вдячності, вміння мріяти, бути гідними звання Людина [154, с. 189].

Гуманістичний світогляд майбутніх фармацевтів є запорукою дбайливого

ставлення до клієнтів аптеки під час надання фармацевтичної допомоги під час

роботи за фахом.

У фармацевтичній діяльності гуманістичний світогляд дає змогу краще

зрозуміти клієнта аптеки, доцільніше підібрати оптимальні лікарські засоби для

лікування певної хвороби, поліпшити загальний стан, зміцнити здоров’я,

правильно підібрати дозування відповідно до віку, ваги, статі, наявності

супутніх захворювань, особливих фізіологічних станів тощо. Довіра до

фармацевта забезпечує отримання більш детальної, правдивої, щирої та ширшої

первинної інформації від клієнта аптеки про особливості анамнезу певного

захворювання. На основі наданої інформації фармацевту вдається підібрати

доцільне медикаментозне лікування, необхідні вироби медичного призначення,

адекватні фітотерапевтичні або гомеопатичні засоби тощо.

43

Найбільш важливим напрямом формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів є заохочення до залучення в емоційний стан клієнтів

аптеки (емпатійність). Емпатія за акмеологічним словником тлумачиться як

„здатність відчувати почуття іншого, співпереживання; психологічна

властивість особистості, що забезпечує процеси співпереживання, включення в

емоційний стан іншої людини, спроможність зрозуміти її переживання;

пасивно-споглядальне розуміння ставлень, почуттів, психічних станів іншої

особи без активного втручання з метою надати дієву допомогу; здатність до

співчуття, емоційного залучення до переживань інших з формуванням

адекватного емоційного резонансу” [3, с. 9]. Вживання в емоційний стан

клієнта аптеки збільшує його довіру, дає змогу пришвидшити лікування

шляхом налагодження психосоматичної складової.

Отже, враховуючи різні підходи науковців до визначення поняття

деонтологічної культури та аналіз професійної діяльності фармацевтів,

виокремлено її складові: деонтологічні якості (милосердя, нормативність,

сумлінність), комунікативна діяльність, гуманістичний світогляд, заохочення до

залучення в емоційний стан клієнтів аптек (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Структура деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

Майбутнім фармацевтам, поруч з оволодінням організаційними,

технологічними, технічними функціями, в професійні обов’язки яких, входить

надання медичної допомоги шляхом постачання (виготовлення, відпуску)

лікарських засобів населенню та лікарняним установам, необхідно бути

милосердними та сумлінними, що забезпечується сформованістю їх

деонтологічної культури.

ДЕОНТОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ

Милосердя,

нормативність,

сумлінність

Комунікативна

діяльність

Заохочення до

залучення в емоційний

стан клієнтів аптек

Гуманістичний

світогляд

44

1.2 Зарубіжний та вітчизняний досвід формування деонтологічної

культури у педагогічній теорії фармацевтичної освіти і практичній

діяльності медичних коледжів України

Значну увагу до формування етико-деонтологічної домінанти у вищій

фармацевтичній освіті виявили зарубіжні науковці. Аналізування зарубіжного

досвіду щодо формування деонтологічної культури на фармацевтичних

факультетах медичних коледжів проводилось на основі порівняння навчальних

програм і планів та показало наступні результати.

Так одним з найяскравіших прикладів у фармацевтичній освіті є

реалізація польської навчальної програми, в якій курси навчальних дисциплін

були збагачені темами деонтологічного змісту: фармацевтична опіка (45 годин),

заводська етика (30 годин), фармацевтичне право (30 годин) [174] (Додаток А).

Необхідність морального виховання майбутніх фармацевтів підкреслює

у своїх дослідженнях польська вчена Г. Грицхтол, яка розкриває проблеми

моральних дилем в професійній діяльності. У роботах набуту деонтологічну

культуру вбачає у бажанні отримати зовнішнє схвалення, відчутті гордості за

власну професійну діяльність, служінні в соціумі, порядності, повному

виконанні взятих на себе службових зобов’язань [360, с. 105].

Її співвітчизники, дослідники С. Варзесзак, К. Кєтлінська, схиляються до

думки, що формування деонтологічної культури основується на необхідності

фундаментального вивчення етичних засад, зокрема: польського етичного

кодексу фармацевтів [385, с. 221].

З останнім погоджується вчена Д. Сальвіоні, що зазначає, запорукою

високо рівня формування деонтологічної культури є прищеплення

комунікативних якостей майбутнім фармацевтам, ефективна професійна

поведінка майбутніх фармацевтів починається з оволодіння ними етичних

кодексів, що надалі є основою для формування їх високого рівня

комунікативної культури [353, c. 62].

45

Американський вчений Е. Скотт особливу увагу приділяє формуванню у

майбутніх фармацевтів милосердя, та здатності до максимального поліпшення

безпеки пацієнтів [378, с. 489]. У роботі представлені факти прискорення

одужання пацієнтів при наданні грамотної толерантної фармацевтичної

допомоги.

Його співвітчизник Д. Латіф у своїх дослідженнях зосереджує увагу на

необхідності морального виховання у фармацевтичних коледжах США

[355, с. 359]. Головний акцент дослідження на формуванні моральної культури

особистості, розглядаючи її як невід’ємну частину належної професійної

культури.

Американська дослідниця Д. Родіз формування моральних якостей

фармацевтичних працівників вбачає у вихованні здатності до сервісно-

орієнтованого партнерства [363, c. 642]. Вона підкреслює важливість розвитку

комунікативних якостей, тактовності, доброзичливості стосовно клієнтів

аптеки.

Під час проведення аналізу навчальних програм і планів американських

медичних коледжів з фармацевтичними факультетами було виявлено, що

формуванню деонтологічної культури приділяється багато уваги. Медичний

коледж Південної Кароліни збагатив навчальні програми для студентів третіх і

четвертих курсів фармацевтичного відділення деонтологічним змістом шляхом

дисциплін: „Фармацевтичний закон та етика” (3 години) та „Особиста опіка й

елементарна медицина” (4 години) [173] (Додаток А).

У медичному коледжі Вісконсину формування деонтологічної культури

відбувається впровадженням очних занять з елементами риторики (публічних

виступів), що є частиною обов’язкової програми [172] (Додаток А).

Проблемами професійної освіти фармацевтів, а саме безперервністю

навчання та прищепленням професійно-важливих якостей, займались ряд

іноземних науковців, зокрема: К. Кнап та М. Фелдман [366, с. 545]. В роботах

науковців проаналізовано значущі риси характеру майбутніх фармацевтів,

доцільність їх формування на всіх етапах отримання ними професійної освіти.

46

Вчена М. Розентал наголошує, що ключовою роллю у формуванні

аптечної культури є самосприйняття фармацевтів їх професійної позиції

[368, с. 366]. Дослідниця впевнена, що формування деонтологічної культури

полягає в особистісних мотивах до професійної само актуалізації,

стимулюванні підвищення інтересу до професії фармацевта, керованості

професійно-особистісного зростання.

Португальський досвід засвідчує велику роль етики та деонтології в

вищій медичній професійній освіті, відтак вчена К. Коста акцентує увагу на

формуванні етичних якостей медичних працівників для їх подальшої

ефективної роботи [345, с. 193].

Важливість та актуальність виховання професійної фармацевтичної

етики, малайзійський досвід, висвітлено у роботі науковця М. І. Нурдіна [369,

с. 83]. Він наголошує, що формування деонтологічної культури відбувається

внаслідок залучення навчальних дисциплін професійної етики.

Іспанська професійна фармацевтична освіта, за твердженням вченої

Т. Регуени, включає низку питань щодо вирішення етичних проблем у процесі

навчання клінічних фармацевтів [373, с. 255]. Головна роль віддається

розв’язанню конфліктних ситуацій під час виконання професійних обов’язків, а

етико-деонтологічне виховання спирається на проведення тренінгів звільнення

від кар’єрних бар’єрів.

Виховання професійно-важливих моральних якостей фармацевтичних

працівників, як зазначають іноземні вчені Л. Кліфтон та Е. Мертз, забезпечує

високу професійну культуру, підвищує здатність до стратегічного мислення

майбутніх фармацевтів-маркетологів, розкриває їхні лідерські якості, серед

яких інтелектуальні можливості, впевненість у собі, знання справи, творчий

підхід, енергійність, витривалість, активність, домінування, комунікабельність,

ентузіазм, аналітичне мислення, готовність до змін [346, c. 98]. Реалізація

програми виховання здійснюється шляхом індивідуальних занять для

підвищення зацікавленості до професії фармацевта.

47

Сформована деонтологічна культура, в розумінні російського науковця

Д. В. Деккерта, дасть змогу належним чином виконувати професійний

обов’язок, успішно організувати професійну діяльність, надасть ресурс часу, а

вихована відповідальність подолає стресогенність, ризик та високий рівень

професійного травматизму [61, с. 13]. Формування етико-деонтологічної

культури ж вбачається у розвитку бажання та здатності до перенесення

відповідальності, обов’язковій наявності постійної зайнятості.

Дослідниця З. І. Селімова наголошує, що сформованість деонтологічної

культури студентів, забезпечить останнім можливість відпрацьовувати та

удосконалювати вміння професійної майстерності на рівні імпровізації та

здатності будувати свої власні проекти, будувати партнерські відносини з

колегами [251, с. 14]. Формування деонтологічної культури ґрунтується на

позанавчальній роботі.

Російська вчена Г. А. Караханова в своїй роботі підкреслює значущість

деонтологічної культури як результату професійно та соціально важливих

соціально-психологічних якостей особистості в поєднанні з професійною

майстерністю та професійною компетентністю [116, с. 16]. У своїх роботах вона

акцентує увагу на спадкоємності й непереривності формування деонтологічної

культури.

Подібну концепцію висуває її співвітчизниця вчена М. Л. Кропачова, яка

в своїх роботах долучає студентів медичних навчальних закладів до

професійної етико-деонтологічної культури на матеріалах викладання

гуманітарних дисциплін впродовж всього навчального процесу [147, с. 7].

Отже, проведений аналіз навчальної документації вищевказаних

медичних коледжів з фармацевтичними факультетами зарубіжжя та робіт

зарубіжних вчених показав, що проблемам формування деонтологічної

культури приділяється багато уваги, деонтологічним змістом насичують

навчальні дисципліни, проводять індивідуальні, групові, факультативні заняття

спрямовані на формування.

48

Зауважимо, що професійна фармацевтична освіта України зазнала

суттєвих змін. Як засвідчує науковець В. Л. Сліпчук „на сьогодні освіта

фармацевтів має одні з найкращих освітніх показників у нашій державі. Вона

прогресивно інтегрується до Європейського освітнього простору, активно і

цілеспрямовано впроваджуються світові освітні стандарти в систему підготовки

фахівців” [260, с. 63].

До того ж пріоритетними дослідженнями, як засвідчує вчена І. Д. Бойчук

[24], є „формування і прищеплення членам нашого суспільства шанобливого

ставлення до професій, зміцнення авторитету фармацевтичної галузі через

підготовку висококваліфікованих кадрів – еліти суспільства, у тому числі й для

входження в ЄС, відкриття нових актуальних спеціальностей, безперервне

удосконалення змісту освіти у контексті Болонського процесу, широке

запровадження нових технологій і форм освіти, нарощування наукового

потенціалу галузі, забезпечення інтеграції фармацевтичної науки та практики,

удосконалення післядипломної освіти, здійснення кадрового моніторингу,

створення системи атестації та сертифікації фармацевтичних кадрів на

державному рівні” [260, с. 63].

Вітчизняні науковці Н. О. Ветютнева, С. Г. Убогов, Г. В. Загорій

зазначають, що „попри позитивні зрушення в напряму впровадження етичних

принципів у сучасну фармацевтичну практику України, ця сфера має низку

невирішених питань. Так, на рівні регуляторних органів, підприємств та

закладів фармацевтичного сектору приділяється не достатньо уваги питанням

професійної етики, мають місце випадки незнання, грубих порушень або

формального підходу до дотримання етичних положень і норм. Позитивним

кроком у цьому напрямі стало включення плану заходів затвердженого наказом

МОЗ України № 459 від 30.05.2013р. щодо виконання „Концепції розвитку

фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2011–2020 роки”

та моніторингу за дотриманням вимог Етичного кодексу під час здійснення

фармацевтичної діяльності” [36, с. 525].

49

Уперше, дослідження феномену деонтологічної культури у вітчизняній

педагогічній теорії пов’язане з роботами науковця К. М. Левітана. Тема його

робіт набула подальшого розвитку у працях вченої М. П. Васильєвої.

Дослідницею визначено основну мету формування деонтологічної культури, в

контексті деонтологічної підготовки, як „підготовки до здійснення нормативної

професійної поведінки в галузі практичної професійної діяльності через

формування системи ціннісних мотивів, деонтологічних знань, умінь, навичок,

особистісно значущих якостей і вмінь здійснювати рефлексію власної

поведінки, тобто метою є формування деонтологічної компетентності

(інтегрованого особистісного утворення, яке показує теоретичну і практичну

готовність до здійснення нормативної професійної поведінки)” [32, с. 17].

Сформована деонтологічна культура майбутніх фармацевтів надасть

змогу в повному обсязі та доцільно надавати належну фармацевтичну

допомогу. Вчена Л. Г. Буданова акцентує увагу на тому, що „фармацевтична

освіта складна й гетерогенна соціальна система цілеспрямованої підготовки й

удосконалення практичних і науково-педагогічних фармацевтичних кадрів.

Відповідно до принципів світової системи освіти в ХХІ ст., в основі моделі

сучасної фармацевтичної освіти закладена етика професії, цілісність

особистості та світосприйняття, фармацевтична культура і свідомість” [30,

с. 116]. Вітчизняні дослідники, зосереджені на питаннях формування етико-

деонтологічної культури студентів під час отримання вищої медичної освіти,

приділяють увагу вихованню деонтологічних якостей, зорієнтовані на

подоланні браку сумління людей в білих халатах.

Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів забезпечує

надання належної фармацевтичної допомоги клієнтам аптеки, в першу чергу,

спрямованість на милосердне консультування з приводу лікування, а вже потім,

на отримання фінансового прибутку аптечної установи. Таку думку поділяє

вчена Н. В. Губіна, яка наголошує, що „важливими є знання з використання

етичних критеріїв просування лікарських препаратів на ринок, оскільки робота

50

в аптеці має комерційний характер, однак в центрі діяльності фармацевта має

бути не прибуток, а інтереси хворого” [56, с. 267].

Погоджуємось з позицією дослідниці О. В. Голік, що зазначає „у

відповідь на комерціалізацію медицини та пов’язаним з нею невдоволенням

суспільства, більшість вимог до здійснення лікарської діяльності

формулюються з деонтологічних позицій, ролі лікаря і пацієнта змінюються,

їхні взаємовідносини набувають нових ознак і характеристик: інформаційна,

інтерпретаційна та дорадча моделі прийшли на зміну патерналістській моделі

спілкування лікаря з пацієнтом” [47, с. 6]. Відтак, вчена С. І. Корнага

зупиняється на необхідності формування у майбутніх медичних працівників

вміння викликати довіру у пацієнтів, розглядаючи контакт з хворим як

лікувальний процес [136, с. 50].

Більшість вітчизняних науковців вважають, що розвиток деонтологічної

культури та належної професійної поведінки не можливі без виховання етико-

деонтологічних рис, таких як сумлінність, порядність, відповідальність,

неупередженість. За дослідженнями вченого В. А. Вишневського головною

задачею медичних навчальних закладів є виховання та підготовка

кваліфікованих спеціалістів-професіоналів з дотриманням принципів: чуйності,

милосердя стосовно хворої людини, здатності володіти словом та емоціями

[38, с. 17].

Серед найважливіших етико-моральних чеснот, вчені виділяють,

терпимість та делікатність. Відтак, вчена О. С. Ісаєва в своїх працях окреслює

важливість принципів толерантності в освітньому процесі студентів-медиків,

що забезпечує клінічне мислення як орієнтир медичної діяльності та морально-

етичні якості майбутніх медичних працівників [105, с. 532].

З цим твердженням погоджується дослідниця О. М. Акімова, яка

зазначає, що принципи деонтології включають гуманне ставлення, піклування

про стан здоров’я вихованців, незалежне оцінювання результатів навчальної

діяльності, демократичний стиль спілкування, поважне ставлення до

особистості та педагогічний оптимізм [2, с. 29]. Такі самі погляди притаманні

51

вченому В. В. Коломієць, який у своїх дослідженнях кастовості медичних

працівників, наголошує на прищепленні студентам-медикам у процесі навчання

ввічливості, акуратності, тактовності, стриманості [130, с. 97].

Більшість вітчизняних науковців у формуванні деонтологічної культури

вбачають прищеплення етико-деонтологічних рис, серед яких відповідальність,

обов’язковість, порядність, сумлінність, чесність.

В той час як переважна кількість зарубіжних науковців у формуванні

деонтологічної культури зосереджують увагу на етичній нормативно-правовій

базі, корпоративній етиці, розвитку комунікативних якостей особистості.

Дослідження етико-деонтологічної культури вітчизняними та

зарубіжними науковцями підтверджують її вагомість у вихованні

конкурентоспроможного фахівця фармацевтичної галузі, формуванні у

майбутніх фармацевтів професійно важливих рис для надання належної

фармацевтичної допомоги.

1.3 Методологічні підходи до формування деонтологічної культури

айбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін

Для всебічного визначення та пізнання предмета дослідження

формування деонтологічної культури доцільно грамотно підібрати

методологію. Актуальність формування деонтологічної культури у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін зумовлює необхідність розкриття

змісту методологічних підходів до цього феномену, що є багатокомпонентним

та цілісним педагогічним процесом, який реалізується з урахуванням

комплексу методологічних підходів.

За філософським енциклопедичним словником методологія є

сукупністю підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що

52

застосовуються у процесі наукового пізнання та практичної діяльності для

досягнення наперед визначеної мети [287, с. 374]. Окремі аспекти

методологічних підходів розглядались в педагогічній теорії та практиці

науковцями – Н. М. Островерховою [205], С. В. Сапожниковим [249],

І. І. Костікова [138] та ін., значну увагу міждисциплінарному підходу приділили

– С. У. Гончаренко [50], С. О. Сисоєва [254] та ін., особистісно-орієнтованому

підходу – І. Д. Бех [19], М. С. Островська [206] та ін., компетентнісному

підходу – Ю. Д. Бойчук [27], А. М. Політун [219] та ін., системному підходу –

І. В. Сіменко [252], І. А. Янушевич [334], І. О. Шеплякова [326] та ін.,

аксіологічному підходу – С. С. Возняк [40], І. А. Зюзіна [101], Г. П. Полякова

[220] та ін.

Серед методологічних підходів до формування деонтологічної культури,

як зазначають вітчизняні науковці, можна виокремити компетентнісний,

онтологічний, синергетичний, аксіологічний, акмеологічний, праксеологічний

(вчений В. Ю. Артемов [14, с. 25]), структурний підхід внаслідок

кооперативного навчання, скерування прихованої навчальної програми

(дослідниця О. В. Голік [47, с. 11]).

Універсальним фундаментальним методологічним підходом є

діалектичний метод пізнання. Діалектичний підхід до формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів виокремлюємо в першу чергу

як базовий. Діалектика (від грецької διαλεκτική – мистецтво вести бесіду,

сперечатися) – вчення про об’єктивну суперечливість буття, тотожність

протилежностей (кінцеве та нескінченне, перервне і безперервне, зв’язок і

відокремленість, сталість і мінливість), які, однак, не нейтралізують одна одну,

а реалізуючись у своїй тотожності як рух, розвиток і творчість, розгортаються в

багатоманітність конкретних форм сущого [287, с. 158].

Діалектичний підхід визначає суперечності у суті педагогічного явища –

формування деонтологічної культури, розкриває особливості структури

формування, виявляє закономірності для формулювання організаційно-

методичних умов реалізації. За цим підходом можна виявити суперечності:

53

– абсолютне у безумовності деонтологічної культури фармацевтичної

сфери та відносне як особистий моральний обов’язок кожного окремого

майбутнього фармацевта;

– причинність докорів сумління та наслідки неналежної професійної

поведінки;

– необхідність надання клієнтові аптеки інформації щодо

фармакологічних властивостей лікарського препарату та випадковість у

сприйнятті наданої інформації клієнтом аптеки як рекламної;

– заперечення комерціалізації міркувань та збільшення товарообігу

аптеки шляхом збільшення продаж;

– попит на лікарські засоби з природними активними фармацевтичними

інгредієнтами та ліків виготовлених за індивідуальними прописами у клієнтів

аптек та скорочення чисельності аптек, що мають ліцензії на виготовлення

вищевказаних ліків;

– мінливість та неминучість професійної фармацевтичної деформації та

необхідність в конкурентоспроможних компетентних фахівцях

фармацевтичної галузі.

Звертаючись до найважливіших філософських питань щодо етики постає

проблема співвідношення обов'язку (належного) і добра (ціннісного феномена),

деонтології й аксіології. Деонтологія від грецької deon – належне і logos –

учення – розділ етики, в якому розглядаються проблеми належного.

Деонтологію як вчення про належне відрізняють від аксіології (етичної)

[278, c. 110]. Аксіологія від грецької αξια – цінність, вартість, та λόγος – слово,

поняття, вчення – про цінності, філософська теорія цінностей, що з’ясовує

якості й властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольняти потреби,

інтереси та бажання людей [287, c. 14].

Як зазначає вчена І. М. Мельничук під професійними цінностями

розуміються „повага до пацієнта, його честі, гідності та волі, прояви уваги,

співчуття та турботи, а також збереження конфіденційності та дотримання

професійних обов’язків [175, с. 91].

54

Отже, реалізація та осмислення цінностей, що є ключовим моментом

формування деонтологічної культури, передбачені аксіологічним підходом до

розуміння вище вказаних цінностей. Головною цінністю у формуванні

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів є принцип прищеплення

найбільшої важливості людському життю, через збереження здоров’я й надання

належної компетентної фармацевтичної допомоги.

Аксіологічний підхід враховує особистісні потреби до самореалізації та

самовдосконалення, ціннісні орієнтації та загальнолюдські цінності майбутніх

фармацевтів.

Налагодження міждисциплінарних зв’язків є потужним важелем для

генерування деонтологічної культури студентів фармацевтичних коледжів.

Тому для реалізації поставленої задачі виділяємо міждисциплінарний підхід,

що поєднує педагогічну та фармацевтичну науки. Міждисциплінарний підхід

до формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін охоплює окремі фармацевтичні

науки – фармацевтичну хімію, фармакологію, фармакогнозію, організацію та

економіку фармації, технологію ліків, охорону праці в галузі. За допомогою

міждисциплінарного підходу встановлюється єдина програма формування

деонтологічної культури, що охоплює всі професійно-орієнтовані дисципліни.

Найбільш сучасним в умовах євроінтеграції методологічним підходом

до формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів вважаємо

компетентнісний підхід.

За дослідженнями українських науковців, Н. М. Бібік [22, с. 46],

І. Д. Беха [19, с. 27], І. Єрмакова [92, с. 49] та ін., компетентність виступає як

„інтегрована характеристика якості особистості, результативний блок,

сформований через досвід, знання, вміння, ставлення, поведінкові реакції.

Компетентність побудована на комбінації взаємно-відповідних пізнавальних

ставлень і практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів,

знань та вмінь, всього того, що можна мобілізувати для активної дії”

[201, с. 92]. Як зазначає науковець С. В. Сапожников зміст компетентнісного

55

підходу поєднує „здатності майбутнього фахівця, які забезпечують

результативність професійних дій, фундаментальних і спеціальних знань,

навчальні вміння та навички, засоби мислення і відповідальність за рішення, дії

особистості” [249, с. 119].

Компетентнісний підхід формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів не оминає фундаментальні положення закладені державними

галузевими стандартами, але обов’язково містить інтерактивне застосування

засобів формування деонтологічної компетентності. Як зазначає вчений

В. Ю. Артемов, деонтологічна компетенція – „особистісна властивість фахівця,

що дозволяє йому продуктивно взаємодіяти із внутрішнім (професійним) та

зовнішнім (соціальним) середовищем завдяки наявності деонтологічних знань,

умінь та навичок, професіонально важливих деонтологічних якостей,

спрямоване на успішну особистісно-професійну діяльність” [12, с. 111].

За результатами досліджень вченої Л. Г. Кайдалової „до професійних

компетенцій фармацевтів можна віднести: надання фармацевтичної допомоги

будь-якій людині, що її потребує, знання, вміння й навички із професійної

області, комунікативні вміння й навички, здатність вести бесіду, спілкуватись з

відвідувачами аптечних закладів” [108, с. 3].

Таким чином, на нашу думку, компетентнісний підхід у контексті

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів об’єднує цілісну

систематизовану програму формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів шляхом насичення змісту навчальних програм професійно-

орієнтованих дисциплін морально-духовними цінностями, з урахуванням

самовдосконалення та самостійної пізнавальної діяльності, направленої на

засвоєння етико-деонтологічної складової студентами для ефективного

поліпшення зовнішніх емоційно-комунікативних відносин фармацевт – лікар,

фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – медичний представник, фармацевт –

провізор тощо.

Найбільш детальним, поступовим та закономірним методологічним

підходом, що розкриває сутність процесу формування деонтологічної культури

56

майбутніх фармацевтів є системний підхід. Спираючись на тлумачення у

філософському енциклопедичному словнику системного підходу, він

розглядається як „загальнонаукова методологічна концепція, особлива стратегія

наукового пізнання і практичної діяльності, орієнтована на розгляд складних

об’єктів як деяких систем. Формулює певні методологічні принципи, які

забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного

освоєння об’єкта через принцип цілісності, принцип примату, принцип

ієрархічності, принцип полісистемності” [287, с. 591].

Як зазначає вчена І. І. Костікова „під системою слід розуміти множину

взаємопов’язаних елементів цілісного утворення. Мова йде не тільки про

зростання питомої ваги досліджень у галузі педагогіки, де педагогічні явища й

процеси розглядаються як системні об’єкти, але й про перебудову на системних

засадах безпосередньо педагогічної теорії. Педагогічну систему слід розглядати

як цілісну єдність, утворену множиною взаємопов’язаних елементів з метою

цілеспрямованого педагогічного впливу на особистість” [138, с. 2].

Під системним формуванням деонтологічної культури, дослідниця

І. О. Шеплякова, розуміє „цілісний процес (від лат „processus” – просування),

складовими якого є, по-перше, накопичення фахівцем знань про наявні у

суспільстві уявлення про належне, по-друге, їх теоретичне осмислення,

усвідомлення та емоційно-ціннісне „забарвлення”, по-третє, вироблення на цій

основі імперативів діяльності в структурі особистості майбутнього фахівця, що

забезпечать його готовність до якісної реалізації нормативних вимог у

професійній діяльності” [326, с. 155].

Системний підхід до формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів має прояв у послідовній багаторівневій та багатокомпонентній

взаємопов’язаній причинно-наслідковій системі, що поєднує:

– надсистему формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін –

вивчення спеціальних фахових дисциплін фармацевтичного напряму у

спеціалізованому навчальному курсі „Фармацевтична деонтологічна культура”;

57

– підсистему – формування деонтологічної культури під час вивчення

фармакології, фармацевтичної хімії, фармакогнозії, технології ліків, організації

та економіки фармації, охороні праці в галузі;

– об’єкт визначення – професійну підготовку майбутніх фармацевтів;

– предмет визначення – формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів; знаходження в системі освіти – професійна освіта;

– функції – надання належної компетентної фармацевтичної допомоги у

робочому процесі (дотримання етико-деонтологічних норм фармацевтами

першого столу в умовах аптеки);

– елементів формування – технічних та електронних носіїв,

надрукованих матеріалів деонтологічного характеру, включаючи етичні

кодекси фармацевтів (міжнародні, зарубіжні, вітчизняні, регіональні, місцеві),

норми та правила професійної поведінки, матеріали наочного формування

моральних переконань та почуттів, електронні ресурси науково-методичного

супроводу з питань деонтологічної культури;

– латентну функцію – розвиток вольових та високоморальних рис

характеру особистості;

– властивості – врахування готовності студента до заняття,

інтелектуальної спроможності, рівня вмотивованості, стану усвідомлення

культурозначення, індивідуальних особливостей фізичного, психологічного,

соціального стану, врахування вікових, національних, етнічних специфічних

характеристик студентів;

– взаємовідносини педагогічного процесу формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів (педагог медичного коледжу – майбутній

фармацевт);

– зовнішні показники педагогічного процесу – мікросередовище

медичного коледжу.

Особистісно-орієнтований підхід є найбільш гуманістичним

методологічним підходом до формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. У педагогіці він розуміється як індивідуальний підхід педагога до

58

кожного вихованця, що допомагає йому в усвідомленні себе особистістю, у

виявленні можливостей, що стимулюють самоствердження, самореалізацію

[151, с. 66].

Як засвідчують вітчизняні науковці І. О. Погоріла та О. В. Романенко,

особистісний підхід „у справі формування і розвитку людини, її трудової та

громадської діяльності потребує розгляду вибору професії стосовно

особистості в цілому як інтегральної системи, що включає ціннісні орієнтації,

настанови, мотиви, нахили, здібності, характер, темперамент” [218, с. 10].

Особистісно-орієнтований підхід до формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів дає змогу акцентувати увагу на:

– психологічних, фізичних, вікових, гендерних, соціальних

особливостях майбутніх фармацевтів;

– індивідуальних схильностях, талантах, здібностях, можливостях

студентів фармацевтичних факультетів;

– становленні самосвідомості майбутніх фахівців;

– суб’єктивному деонтологічному досвіді кожного студента включаючи

індивідуальний досвід ціннісного ставлення до себе та оточуючих;

– базових сформованих етико-деонтологічних знаннях студентів;

– вміннях та навичках дотримання норм поведінки;

– самостійних моральних переконаннях майбутніх фармацевтів та їх

особистісному гармонійному розвитку;

– залученні до активного самовдосконалення, самоцінності,

самовизначення, самореалізації.

Отже, в результаті дослідження виділено та змістовно охарактеризовано

методологічні підходи до формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін:

діалектичний, завдяки якому обґрунтовано суперечності у явищі формування

деонтологічної культури; аксіологічний, який дає змогу враховувати особистісні

потреби до самореалізації та самовдосконалення, ціннісні орієнтації та

загальнолюдські цінності майбутніх фармацевтів; міждисциплінарний, що дає

59

можливість визначити формування деонтологічної культури у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін, зіставити педагогічні та фармацевтичні

науки; системний, який забезпечує розкриття сутності взаємопов’язаних

причинно-наслідкових компонентів формування означеної культури;

компетентнісний, за допомогою якого обґрунтовано нетрадиційні інтерактивні

засоби формування деонтологічної культури та особистісно орієнтований,

сутність якого полягає у врахуванні особливостей кожного окремого

майбутнього фахівця-фармацевта. Для всебічного пізнання педагогічного

явища формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, що

розглядається, за нашим висновком варто використовувати комплексно всі

вище вказані методологічні підходи.

1.4 Сучасний стан сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін

Значна роль деонтологічної культури у фармацевтичній освіті та

практичній діяльності медичних коледжів України підтверджується вимогами

ринку праці у фармацевтичній сфері.

Відповідність освітніх програм фармацевта вимогам ринку праці

досліджували вітчизняні науковці Л. О. Горяча та Т. С. Прокопенко.

Результатами їхнього дослідження встановлено, що „роботодавці не бачать

суттєвого дисбалансу між програмою підготовки фармацевтів і вимогами ринку

праці. На думку роботодавців, знання і вміння випускників є достатніми для

входження в професію і в них сформовані основи професійної компетентності.

Поряд з цим роботодавцями було запропоновано доповнити програму

підготовки фармацевта курсом етики й деонтології, психології та

60

фармацевтичної опіки. Роботодавці прагнуть отримати як професійно

грамотного спеціаліста, так і соціально сформовану особистість” [51, c. 97].

Поділяючи думку науковців, ми погоджуємось, що розуміння та

сприйняття етичних норм поведінки відносно людей та природи, загальні

принципи етики, входять до найбільш важливих соціально-особистісних

компетенцій майбутніх фармацевтів поряд з адаптивністю, комунікабельністю,

толерантністю.

Галузевий стандарт вищої освіти України в галузі знань 1202

„Фармація” [203, c. 16] (Додаток Б) регламентує необхідність засвоєння

загально-професійних компетенцій – оволодіння інформативною та

комунікативною культурою, професійною лексикою, а також спеціалізовано-

професійних компетенцій – застосування на практиці принципів етики та

деонтології, розуміння соціальних наслідків своєї професійної діяльності,

застосування на практиці основних принципів фармацевтичної опіки.

Спираючись на галузевий стандарт вищої освіти України [203] в галузі

знань 1202 „Фармація”, спеціальності 5.12020101 „Фармація” є актуальним

формування належної деонтологічної культури у майбутніх фармацевтів.

З метою аналізу стану сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів нами було проведено пілотне дослідження.

У ході пілотного дослідження застосовувався аналіз нормативно-

методичної документації (планів та програм) підготовки студентів

фармацевтичних факультетів медичних коледжів.

У зв’язку з відсутністю окремої дисципліни „Основи етики та

деонтології”, та обмеженою кількістю годин на вивчення етико-деонтологічних

аспектів, під час засвоєння загальнокультурних знань, що передбачає цикл

гуманітарної та соціально-економічної підготовки, для формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів мають використовувати

навчальні дисципліни з циклу професійно-практичної підготовки.

До професійно-орієнтованих дисциплін, згідно з галузевим стандартом,

відносяться дисципліни: „Організація та економіка фармації”, „Фармакологія”,

61

„Фармакогнозія”, „Фармацевтична хімія”, „Технологія ліків”, „Охорона праці в

галузі” (Додаток В).

Метою дослідження визначено аналіз змісту програм професійно-

орієнтованих дисциплін на наявність етико-деонтологічного аспекту. Для

досягнення мети було проаналізовано професійно-орієнтовані дисципліни

Медичного коледжу Запорізького державного медичного університету та

Комунального закладу „Запорізький медичний коледж” Запорізької обласної

ради.

В ході науково-педагогічного дослідження використовувались емпіричні

методи: методи відкритого анкетування й вивчення навчальної документації,

теоретичні методи: порівняння та узагальнення.

За результатами дослідження з’ясовано, що робочі навчальні програми

професійно-орієнтованих дисциплін потребували вдосконалення внесенням

питань стосовно етики та деонтології, а саме:

1. „Організація та економіка фармації”: моральний аспект реклами,

етичні взаємини клієнт аптеки – фармацевт (Медичний коледж Запорізького

державного медичного університету); етико-деонтологічні особливості

фармацевт – пацієнт, фармацевт – завідувач аптеки, фармацевт – аналітик тощо,

ділові етичні ігри, етика ділового спілкування (Комунальний заклад

„Запорізький медичний коледж” Запорізької обласної ради).

2. „Фармакологія”: опис належного застосування сучасних лікарських

препаратів, питання фармацевтичної опіки до кожного розділу (Медичний

коледж Запорізького державного медичного університету), опис належного

застосування сучасних лікарських препаратів, питання фармацевтичної опіки

(Комунальний заклад „Запорізький медичний коледж” Запорізької обласної

ради).

3. „Фармацевтична хімія”: вимоги належної виробничої практики під

час виконання фармацевтичного аналізу, валідація, належне виконання експрес-

аналізу в умовах аптеки (Медичний коледж Запорізького державного

медичного університету), практика виробничої діяльності, валідація

62

(Комунальний заклад „Запорізький медичний коледж” Запорізької обласної

ради).

4. „Фармакогнозія”: належне використання лікарської рослинної

сировини (Медичний коледж Запорізького державного медичного

університету), належне використання лікарської рослинної сировини острові

Хортиці (Комунальний заклад „Запорізький медичний коледж” Запорізької

обласної ради).

5. „Технологія ліків”: належна виробнича практика (Медичний коледж

Запорізького державного медичного університету), питання біофармації,

належна заводська технологія ліків (Комунальний заклад „Запорізький

медичний коледж” Запорізької обласної ради).

6. „Охорона праці в галузі”: належне виконання десмургії, належне

виконання ін’єкційних маніпуляцій (Комунальний заклад „Запорізький

медичний коледж” Запорізької обласної ради).

Особливої уваги потребували питання етико-деонтологічного характеру

в навчальних програмах професійно-орієнтованих дисциплін:

1. „Організація і економіка фармації”: етичні кодекси, етичні

співбесіди з медичними представниками.

2. „Фармакологія”: лікарняна таємниця.

3. „Фармацевтична хімія”: належний аналіз фальсифікованих

лікарських засобів.

4. „Фармакогнозія”: відновлення запасів природних ресурсів

лікарської рослинної сировини.

5. „Технологія ліків”: належні технологічні регламенти виробництва

ліків (заводська технологія ліків).

6. „Охорона праці в галузі”: збереження життя та здоров’я,

гуманістичне виховання.

В результаті здійсненого дослідження підтверджено необхідність

впровадження морально-етичних цінностей, належних професійних алгоритмів,

концепцій етичного та морального виховання, насичування деонтологічним

63

змістом професійно-орієнтованих дисциплін фармацевтичних коледжів для

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

Одержані результати підтверджують значущість деонтологічної

культури в практичній діяльності медичних коледжів.

Специфіка навчальної роботи медичних коледжів з фармацевтичними

відділеннями полягає не тільки у формування специфічних знань, умінь та

навичок, але й у розвитку особистісних морально-етичних рис майбутніх

фармацевтів (відповідальності та принциповості), передбачає виховання

комунікативних якостей.

Отже, пілотне дослідження сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

проводилось у 2014-2015 навчальному році на базі медичних коледжів

Запорізької області: медичного коледжу Запорізького державного медичного

університету (м. Запоріжжя), Комунального закладу „Запорізький медичний

коледж” Запорізької обласної ради (м. Запоріжжя), Комунального закладу

„Бердянський медичний коледж” Запорізької обласної ради (м. Бердянськ).

До дослідження стану сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів було залучено студентів третіх курсів фармацевтичних

відділень медичних коледжів відділення „Фармація” в кількості 180 осіб. Вікові

показники обраного контингенту склали – дівчата та юнаки віком 16-19 років.

Для діагностування застосовувались методи емпіричного дослідження, а

саме: методи анкетування, експертного опитування, індивідуальні бесіди.

Змістом пілотного дослідження було уточнення ступеню важливості

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, аналіз теоретичного та

практичного досвіду формування деонтологічної культури впродовж

професійної підготовки спеціалістів.

За допомогою анкетування (Додаток Ґ) було виявлено: складнощі у

формулюванні визначення дефінітивних конструкцій деонтологічної культури

та фармацевтичної деонтологічної культури мають 64% опитаних, труднощі у

64

виокремленні лікарських та фармацевтичних помилок визначені у анкетах 73%

студентів, не зазначені положення належної фармацевтичної допомоги серед

59% майбутніх фармацевтів, не спромоглись ознайомитись з корпоративним

фармацевтичним етикетом 47% респондентів.

В ході анкетування виявлено, що деонтологічними судженнями

володіють лише 33,66% студентів, деонтологічні знання є у 29,33%,

деонтологічні вміння проявляють 32% студентів. Результати дослідження

приблизно однорідні серед медичних коледжів Запорізької області.

Деонтологічні судження притаманні 36% респондентів серед медичного

коледжу Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя), 33%

респондентів КЗ „Запорізький медичний коледж” ЗОР (м. Запоріжжя), та 32%

респондентів КЗ „Бердянський медичний коледж” ЗОР (м. Бердянськ).

Деонтологічними знаннями володіють повною мірою 31%, 28% та 29%

респондентів, та деонтологічними вміннями 33%, 31% та 32% відповідно.

Результати пілотного дослідження (рис. 1.2) виявили необхідність у

підвищенні рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. Експертне опитування та індивідуальні бесіди дали змогу

визначити основні прогалини у деонтологічних вміннях та знаннях, які

забезпечуються у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Серед найбільш складних питань серед респондентів виявились:

вирішення моральних дилем при фармацевтичному консультуванні, поняття

мікроклімату аптечного колективу, правомірність реклами особливого

різновиду товару – ліків, невербальні засоби професійного спілкування в

умовах аптеки, шляхи регулювання професійних взаємовідносин фармацевтів,

морально-правові аспекти клінічних випробовувань.

Найбільшу увагу та інтерес респондентів викликали питання стосовно

власних моральних цінностей, методів подолання стресових ситуацій у

професійній діяльності фармацевта, опрацювання етичних кодексів України,

країн Європи та Америки, деонтологічних аспектів дистрибуції лікарських

засобів, деонтологічної фармацевтичної опіки.

65

36

3133 33

2831 32

2932

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Медичний коледж

ЗДМУ

КЗ Запорізький

медичний коледж

ЗОР

КЗ Бердянський

медичний коледж

ЗОР

Деонтологічні судження

Деонтологічн

і знання

Деонтологічн

і вміння

Рис. 1.2 Пілотне дослідження стану сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів (%)

Проведене анкетування засвідчило зацікавленість майбутніх

фармацевтів до деонтологічної спрямованості професії, розуміння важливості

застосування належної поведінки в професійній справі, та бажання підвищити

рівень сформованості деонтологічної культури.

Проте, під час проведення пілотного дослідження стану сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін було встановлено, що основними

причинами недостатнього рівня сформованості є: відсутність організаційно-

методичних умов її формування, недостатня мотивація студентів коледжу до

вивчення не професійно-орієнтованих дисциплін, відсутність регулярного

моніторингу рівнів сформованості компонентів деонтологічної культури.

Пілотне дослідження дало змогу визначити динаміку зміни ступеню

важливості деонтологічних якостей майбутніх фармацевтів з плином часу та

засвоєнням професійних знань. Для діагностування студентам третіх курсів

медичних коледжів: Запорізького державного медичного університету

(м. Запоріжжя), КЗ „Запорізький медичний коледж” ЗОР (м. Запоріжжя), та

КЗ „Бердянський медичний коледж” ЗОР (м. Бердянськ) в кількості 180 особа

66

надавалась можливість оцінити виразність окремої деонтологічної риси за

п’ятибальною шкалою (5 балів – повний прояв, 1 бал – низький прояв) за

вказаної вище модифікованою методикою діагностики моральних якостей за

І. О. Шепляковою [327, с. 261] (рис. 1.3).

30,5 32,

8 35,6

18,6

16,7

12,3

11,4

6,9

7,2 7,67,1

6,5 7,8 9,7

10,3

6,55,46,2

25,3

21,4

14,2

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Студенти 1 року навчання Студенти 2 року навчання Студенти 3 року навчання

Милосердя

Принциповість

Порядність

Сумлінність

Відповідальність

Неупередженість

Самовідданість

Рис. 1.3 Зміни ступеню важливості деонтологічних якостей майбутніх

фармацевтів (%)

Найбільш важливими деонтологічними рисами, на думку респондентів,

стали милосердя (30,5% студенти першого року навчання, 32,8% студенти

другого року навчання, 35,6% студенти третього року навчання),

самовідданість (25,3% студенти першого року навчання, 21,4% – другого,

14,2% – третього), принциповість (12,3% студенти першого року навчання,

16,7% – другого, 18,6% – третього), порядність (11,4% студенти першого року

навчання, 6,9% – другого, 7,2% – третього), сумлінність (6,5% студенти

першого року навчання, 7,1% – другого, 7,6% – третього), відповідальність

(7,8% студенти першого року навчання, 9,7% – другого, 10,3% – третього),

неупередженість (6,2% студенти першого року навчання, 5,4% – другого, 6,5%

– третього).

Аналіз ціннісних орієнтацій дозволив констатувати, що серед сильних

проявів термінальних цінностей студентів майбутніх фармацевтів були обрані:

психічне та фізичне здоров`я (98%), активна життєва позиція (86%), розвиток,

фізичне та духовне вдосконалення (81%), розваги, приємне необтяжливе

67

проведення часу (80%), впевненість у собі, внутрішня гармонія (78%) [72, с. 1]

(рис. 1.4).

Рис. 1.4 Результати опитування респондентів майбутніх фармацевтів щодо

наявності термінальних цінностей (%)

Областю для покращення виділені життєва мудрість (98%), матеріальне

забезпечення життя, відсутність матеріальних труднощів (92%), наявність

вірних друзів (91%), продуктивність життя, максимально повне використання

своїх можливостей, сил та здібностей (83%), пізнання, можливість розширення

своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток (81%),

свобода, самостійність, незалежність у судженнях та вчинках (79%).

За допомогою анкетування (Додаток Ґ) було визначено якість

деонтологічних суджень, знань та вмінь у студентів трьох курсів

фармацевтичного відділення медичного коледжу Запорізького державного

університету (рис. 1.5).

Серед майбутніх фармацевтів першого року навчання спромоглися

повністю вірно відповісти на поставлені запитання 17,3% респондентів (15,8%

деонтологічні судження, 16,4% деонтологічні знання, 19,8% деонтологічні

вміння), майбутні фармацевти другого року навчання показали приріст на 2%,

19,3% (17,8% деонтологічні судження, 19,5% деонтологічні знання, 20,6%

68

деонтологічні вміння), майбутні фармацевти третього року навчання набрали

ще на 5,5% більше, 24,8% (22,5% деонтологічні судження, 25,3% деонтологічні

знання, 26,7% деонтологічні вміння). Проте навіть результати студентів

останніх курсів фармацевтичного відділення засвідчують недостатній рівень

деонтологічних знань та вмінь, нижче 50%, та потребують подальшого

корегування.

15,8

17,8

22,5

16,4

19,5

25,3

19,8

26,7

20,6

0 10 20 30 40

Перший

рік

Другий рік

Третій рік Деонтологічні

вміння

Деонтологічні

знання

Деонтологічні

судження

Рис. 1.5 Зміни деонтологічних суджень, вмінь, знань

майбутніх фармацевтів впродовж трьох років навчання (%)

Найбільші труднощі респондентів виявлені у розумінні принципів

деонтологічної культури медичних працівників (66%), положень належної

фармацевтичної допомоги (52%), основ фармацевтичної корпоративної

солідарності (49%), шляхів запобігання фармацевтичних помилок (46%).

В ході проведеного пілотного дослідження стану сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів виявлено складнощі у

студентів відносно належності виконання професійних дій, недостатню

мотивацію до сумлінного відтворення елементів фармацевтичної опіки,

невичерпність питань морального виховання.

Отже, результати дослідження сформованості деонтологічної культури у

студентів відділення „Фармація” медичних коледжів Запорізької області:

69

медичного коледжу Запорізького державного медичного університету,

КЗ „Запорізький медичний коледж” ЗОР, КЗ „Бердянський медичний коледж”

ЗОР виявили необхідність у її подальшому формуванні.

Висновки до першого розділу

На основі теоретичного аналізу наукових джерел з’ясовано, що

фармацевтична деонтологія – це сукупність належних моральних норм,

обумовлених професійною діяльністю в фармації, що застосовують під час

виконання обов’язків стосовно суспільства для забезпечення здоров’я нації.

Визначено сутність поняття деонтологічна культура майбутніх фармацевтів,

як сукупності обов’язкових належних професійно-етичних цінностей

фармацевтичних працівників, необхідних для регулювання їх професійної

поведінки, надання фармацевтичної опіки. Виокремлено складові

деонтологічної культури: деонтологічні якості (милосердя, нормативність,

сумлінність), комунікативна діяльність, гуманістичний світогляд, заохочення до

залучення в емоційний стан клієнтів аптек.

Проведено аналіз досвіду формування деонтологічної культури у

вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практиці. Дослідження

специфіки формування деонтологічної культури засвідчило, що увага

зарубіжних науковців зосереджена на етичній нормативно-правовій базі,

корпоративній етиці, розвитку комунікативних якостей особистості, в той час,

як вітчизняні дослідники спираються на виховання професійно-значущих

якостей: милосердя, відповідальності, сумлінності, правдивості,

неупередженості.

З урахуванням аналізу галузевого стандарту вищої освіти України в

галузі знань „Фармація” 1202, спеціальності 5.12020101 „Фармація” та

специфіки деонтологічної культури обґрунтовано необхідність навчання

майбутніх фахівців морально-етичних цінностей, належних професійних

алгоритмів. Відповідно до цього розкрито основні методологічні підходи, що

70

найбільш відповідають особливостям, цілям і загальним вимогам професійної

підготовки майбутніх фармацевтів, а принципи яких забезпечують успішність

цього процесу: діалектичний, завдяки якому обґрунтовано суперечності у

явищі формування деонтологічної культури; аксіологічний, який дає змогу

враховувати особистісні потреби до самореалізації та самовдосконалення,

ціннісні орієнтації та загальнолюдські цінності майбутніх фармацевтів;

міждисциплінарний, що дає можливість визначити формування деонтологічної

культури у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, зіставити

педагогічні та фармацевтичні науки; системний, який забезпечує розкриття

сутності взаємопов’язаних причинно-наслідкових компонентів формування

означеної культури; компетентнісний, за допомогою якого обґрунтовано

нетрадиційні інтерактивні засоби формування деонтологічної культури та

особистісно орієнтований, сутність якого полягає у врахуванні особливостей

кожного окремого майбутнього фахівця-фармацевта.

Проведено пілотне дослідження, результати якого засвідчили низький

рівень сформованості деонтологічної культури серед учасників (деонтологічні

судження притаманні 36% респондентам медичного коледжу Запорізького

державного медичного університету, 33% – КЗ „Запорізький медичний коледж”

ЗОР, та 32% – КЗ „Бердянський медичний коледж” ЗОР; деонтологічними

знаннями володіють 31%, 28% та 29% респондентів та деонтологічними

вміннями 33%, 31% та 32% відповідно), проте констатували зацікавленість

майбутніх фармацевтів деонтологічною спрямованістю професії, розуміння

важливості застосування належної поведінки в професійній справі та бажання

підвищити рівень сформованості деонтологічної культури, а також підтвердили

актуальність й доцільність модернізації освітніх програм професійно-

орієнтованих дисциплін, що буде розглянуто у другому розділі.

У змісті першого розділу дисертаційної роботи відображено результати

виконання першого та другого завдання дисертаційного дослідження.

Результати першого розділу висвітлено у наукових працях автора: [305;

306; 308; 311; 312; 313; 316].

71

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ У

ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН

У другому розділі виокремлено компоненти, критерії та рівні

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів; розроблено і

обґрунтовано структурну модель формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін, визначено організаційно-методичні умови та розкрито особливості

їх реалізації в освітньому процесі.

2.1 Компоненти, показники, критерії та рівні сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

Сучасна фармацевтична освіта в Україні націлена на підготовку

компетентних фармацевтичних кадрів [189]. Спеціалізовано-професійні

компетенції фармацевтичної спеціальності включають застосування на

практиці принципів етики та деонтології, розуміння соціальних наслідків

професійної поведінки. Аналіз професійної діяльності майбутніх фармацевтів, а

також вимог освітньо-професійних програм до них, показали необхідність у

формуванні деонтологічної культури.

Розглянемо та обґрунтуємо компоненти сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін. Думки вітчизняних та зарубіжних науковців збігаються щодо

складових формування деонтологічної культури. В їх розумінні компоненти

являються складовими частинами або елементами системи. Відтак,

72

компонентами формування деонтологічної культури, на думку науковців, є:

мотиваційний (В. Ю. Артемов [14], М. П. Васильєва [32], О. В. Голік [47]),

когнітивний (В. Ю. Артемов [14], М. П. Васильєва [32], Д. В. Деккерт [61],

І. П. Камінська [113], М. Л. Кропачова [148], ціннісний (М. П. Васильєва [32],

Д. В. Деккерт [61], І. П. Камінська [113], М. Л. Кропачова [148],

рефлексивний (В. Ю. Артемов [14], М. П. Васильєва [32], О. В. Голік [47]).

Проте, дослідниця І. П. Камінська [113] вирізняє конативний

компонент, вчена Л. В. Переймибіда [213] – соціальний компонент, науковець

В. Ю. Артемов [14] – креативний компонент (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Компоненти деонтологічної культури в різних сферах

Мотиваційний, когнітивний, креативний,

рефлексивний

В. Ю. Артемов [14, с. 111]

Мотиваційно-ціннісний, когнітивний,

процесуальний, аналітико-рефлексивний

М. П. Васильєва [32, с. 8]

Мотиваційно-особистісний, пізнавальний,

поведінковий, рефлексивний

О. В. Голік [47, с. 8]

Когнітивно-діяльний, ціннісний,

службово-суб’єктивний

Д. В. Деккерт [61, с. 9]

Когнітивний, емоційно-ціннісний,

конативний

І. П. Камінська [113, с. 22]

Інтенціональний, операційно-діяльний,

ідентифікаційний

Г. А. Караханова [116, с. 17]

Когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльний М. Л. Кропачова [148, с. 7]

Особистісний, професійний, соціальний Л. В. Переймибіда [213, с. 10]

Нормативно-правовий, нормативно-

особистісний

І. А. Філатова [285, с. 8]

На основі аналізу робіт та враховуючи підходи вітчизняних та

зарубіжних науковців, нами було виокремлено три компоненти сформованості

73

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін: мотиваційно-аксіологічний, пізнавальний

та рефлексивний компоненти.

Визначені компоненти, відповідно до авторської позиції, співвідносяться

зі складовими деонтологічної культури майбутніх фармацевтів (табл. 2.2).

Погоджуємось з дослідженнями вченої М. П. Васильєвої, та визначаємо

першим компонентом сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів – мотиваційно-аксіологічний, що охоплює залучення досвіду

ціннісного ставлення до особистості, свідомий та самостійний вибір

застосування професійно-важливих морально-етичних якостей, сукупності

морально-духовних цінностей, які мають значення для суспільства й окремої

людини, для підвищення творчого потенціалу кожного окремого майбутнього

фармацевта.

Дослідниця М. П. Васильєва підкреслює, що мотиваційно-ціннісний

компонент „забезпечує професійно-педагогічну спрямованість студентів на

здійснення нормативної поведінки (мотивація на вдосконалення власної

поведінки, сформований інтерес до проблем педагогічної деонтології);

сукупність ціннісних орієнтацій; сформованість особистісно значущих якостей,

необхідних для здійснення нормативної поведінки в галузі професійної

діяльності у взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу при

розв’язанні різноманітних ситуацій” [32, с. 18].

Другим компонентом сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів виокремлюємо пізнавальний, що включає сукупність

деонтологічних знань. Як зазначає вчена М. П. Васильєва, „виокремлений

компонент забезпечує характеристику узагальнених деонтологічних знань, які

необхідні для здійснення нормативної поведінки та адекватного вирішення

ситуацій вибору конфліктів, знання професійної деонтології, її основних

категорій та принципів, нормативно-правових документів деонтологічного

характеру, особливостей поведінки” [32, с. 19].

74

Таблиця 2.2

Структура складових деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

Складові Компоненти Опис

Милосердя,

нормативність,

сумлінність,

Мотиваційно-

аксіологічний

Цінність у впорядкованості, правильності,

загальнообов’язковість та важливість

благодіяння

Пізнавальний Знання про способи піклування, виразу

чутливості, норм поведінки

Рефлексивний Готовність допомогти, поділитись від

щирого серця, прояв чуйності, людяності,

здійснення морального самоконтролю та

оцінка власних моральних вчинків

Комунікативна

діяльність

Мотиваційно-

аксіологічний

Цінність добрих взаємовідносин між

людьми (в т.ч. фармацевт – клієнт аптеки)

Рушійна сила – Слово

Пізнавальний Знання професійного мовлення, фахової

термінології, грамотність

Рефлексивний Надання фармацевтичної допомоги шляхом

належного консультування, розуміння

співрозмовника (клієнта аптеки),

збудження позитивних емоцій в ньому,

чіткість, виразність, послідовність

мовлення

Гуманістичний

світогляд

Мотиваційно-

аксіологічний

Конструктивно-творчі цінності з позиції

людяності, переконання в тому, що

здоров’я людини – найбільша цінність

Пізнавальний Знання фармацевтичної опіки, повага до

права клієнтів аптеки на самолікування або

відмови від лікування

Рефлексивний Щирість поведінки, вміння доброзичливо

відноситись до клієнтів аптек,

вислуховувати

Заохочення до

залучення в

емоційний стан

клієнтів аптек

Мотиваційно-

аксіологічний

Цінності співчуття, відчуття чужого болю

як власного, глибинне розуміння

психосоматичних станів клієнтів аптеки

Пізнавальний Знання щодо відображення (жести, міміка,

тембр голосу, вираз обличчя) почуттів,

вираз фізіологічних розладів

Рефлексивний Емпатійність, вміння поставити себе на

місце іншої людини (клієнта аптеки)

75

Третім компонентом сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів виділяємо – рефлексивний, що поєднує сукупність деонтологічних

вмінь, види, форми та методи контролю, а також критерії для міри оцінки

сформованості.

Аналітико-рефлексивний компонент, в розумінні дослідниці

М. П. Васильєвої, „передбачає аналіз, осмислення, самоаналіз виконаної

роботи, що вимагає критичності мислення, здатності до оцінних суджень,

експертизи якості власної поведінки, рефлексію та корекцію результатів

нормативної професійної поведінки” [32, с. 19].

Для визначення рівнів сформованості деонтологічної культури та шляхів

підвищення, були розглянуті її критерії, показники сформованості як міра

оцінки. У дисертаційних дослідженнях науковців В. Ю. Артемова [14],

М. П. Васильєвої [32], Д. В. Деккерта [61], Л. В. Переймибіди [213],

З. І. Селімової [251], С. С. Хлєстової [291] та ін. визначено критерії та рівні

сформованості деонтологічної культури майбутніх фахівців різних сфер.

Критерії формування деонтологічної культури фахівців з організації

захисту інформації за вченим В. Ю. Артемовим охоплюють ціннісно-

мотиваційний, когнітивний, операційно-технологічний, рефлексивний,

особистісний критерії, що включають сформованість цінностей, смислів і

мотивів для опанування й реалізації фахівцями професійної діяльності, що

базується на принципах деонтології; знання норм і правил професійної

діяльності, коректної поведінки у професійній реалізації; вміння, навички і

здібності, які характеризують деонтологічну компетентність студента; здатність

оцінювати й коригувати процес міжособистісної професійної взаємодії;

наявність якостей і характеристик студента, що впливають на успішну

професійну діяльність [14, с. 5].

Критеріями формування професійно-деонтологічної культури

співробітників державної пожежної служби, як зазначає науковець

Д. В. Деккерт, виступають деонтологічні знання, деонтологічні вміння,

ціннісні орієнтації, професійно-важливі особистісні якості [61, с. 15].

76

Таку ж думку поділяє вчена М. П. Васильєва, та підкреслює, що

критеріями є сформованість мотивації, професійно-значущих якостей

особистості, деонтологічних знань, умінь здійснювати нормативну поведінку,

рефлексію [32, с. 25]. За розумінням дослідниці З. І. Селімової критеріями

формування деонтологічної культури студентів педагогічних коледжів

зазначені розуміння та прийняття місії професії „вчитель”, прояв емоційно-

емпатичних відносин та почуттів, демонстрація професійної моральної

поведінки, мотиви професійної педагогічної діяльності, прояв професійних

якостей та властивостей [251, с. 17].

Вчена С. С. Хлєстова розрізняє когнітивний, емоційно-ціннісний та

операційний критерії формування деонтологічної культури студентів вищих

навчальних закладів. Показниками когнітивного критерію деонтологічної культури,

на думку дослідниці, є деонтологічні знання про: засади професійної деонтології;

норми та вимоги професійної етики; основи деонтологічної культури. Показниками

емоційно-ціннісного критерію деонтологічної культури студентів вчена визначає:

усвідомлення цінностей деонтологічної культури, прийняття їх як особистісних;

прагнення наближення до зразків деонтологічної культури; позитивне емоційне

забарвлення процесу професійної діяльності. Показниками операційного критерію

деонтологічної культури студентів дослідниця вважає: прийняття поведінки, що

відповідає нормам та правилам деонтологічної культури, як особистої; здійснення

вчинків, що відповідають вимогами деонтологічної культури; залучення інших до

виконання норм деонтологічної культури [291, с. 10].

Критеріями розвитку деонтологічної культури учнів медичних ліцеїв, в

розумінні дослідниці Л. В. Переймибіди, визначено рівні сформованості

особистісно, професійно та соціально значущих якостей, необхідних для

розвитку деонтологічної культури майбутнього медика; деонтологічних знань

учнів про нормативну професійну поведінку в різних ситуаціях професійної

діяльності: у взаємовідносинах з пацієнтами, колегами, суспільством; умінь і

навичок здійснення нормативної професійної поведінки в галузі практичної

діяльності; стійкої мотивації формування та вдосконалення власної

77

нормативної професійної поведінки учнів, що визначає їхню професійну

спрямованість на здійснення нормативної поведінки; пізнавального інтересу до

проблем медичної деонтології (нормативної професійної поведінки) [291, с. 12].

На основі результатів аналізу обраних критеріїв сфоррмованості

деонтологічної культури в різних сферах суспільства, для міри оцінки

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, в роботі

виокремлено: особистісний, когнітивний та діяльнісний критерії.

Критерії сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін виділено відповідно до

визначених компонентів формування деонтологічної культури.

Взаємозв’язок компонентів формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

та критеріїв й показників представлено в табл. 2.3. Розглянемо виокремленні

критерії та показники рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін більш

детально.

Особистісний критерій спрямований на виявлення особистих етико-

деонтологічних суджень та переконань, усвідомленні власних ціннісних

ставлень до людського життя та здоров’я, високих моральних, духовних та

правових принципів, внутрішніх та зовнішніх мотивів до здоров’я збереження,

значущого відношення до фармацевтичної сфери діяльності, проявів

позитивних моральних чеснот та рис: милосердя, надійності, справедливості,

емпатії, неупередженості, відповідальності, принциповості, порядності,

щирості, совісності, чемності, об’єктивності, відчуття такту, здатності

викликати довіру тощо.

На нашу думку, за особистісним критерієм можна судити про розвиток

природних здібностей кожного майбутнього фармацевта до професійного

самовдосконалення, належної поведінки, відповідності виконання

фармацевтичної допомоги.

78

Таблиця 2.3

Компоненти та показники сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів

Компоненти Критерії Показники

Мотиваційно-

аксіологічний Особистісний

Володіння особистими етико-

деонтологічними судженнями; мотиви до

здоров’язбереження;

Усвідомлення власних ціннісних ставлень;

прояв позитивних моральних чеснот та

рис

Пізнавальний Когнітивний

Наявність знань щодо: положень належної

виробничої практики; алгоритмів

фармацевтичної опіки; методів

проектування відтворення рідкісної

лікарської рослинної сировини; правил

надання належної фармацевтичної опіки

пацієнтам та клієнтам аптеки; збереження

лікарняної таємниці; оформлення вітрин;

застосування морально-правового аспекту

діяльності; турботливого ставлення до

природних ресурсів лікарської рослинної

сировини та її відтворення; виявлення та

знешкодження фальсифікованих

лікарських засобів.

Рефлексивний Діяльнісний

Наявність комплексу професійно-

педагогічних умінь щодо належної

професійної поведінки в аптеці;

застосування положень етичних кодексів;

надання належних фармацевтичних

консультацій; культури професійного

спілкування; застосування правомірної

реклами; виконання методик належного

експрес-аналізу активних фармацевтичних

інгредієнтів

Когнітивний критерій включає систему деонтологічних знань майбутніх

фармацевтів, зокрема: знання положень належної виробничої практики,

засвоєння алгоритмів фармацевтичної опіки, методів проектування відтворення

ресурсів рідкісної лікарської рослинної сировини, надійних та раціональних

способів перевірки доброякісності ліків.

79

За допомогою критерію можна оцінити ступінь оволодіння знаннями

щодо правил надання належної фармацевтичної опіки пацієнтам та клієнтам

аптеки, своєчасного та відповідного виконання технологічних регламентів

виробництва лікарських засобів, збереження лікарняної таємниці, естетичного

та раціонального оформлення вітрин, застосування морально-правового аспекту

діяльності, турботливого ставлення до природних ресурсів лікарської рослинної

сировини та її відтворення, належного фармацевтичне використання

нефармакопейної лікарської рослинної сировини, виявлення та знешкодження

фальсифікованих лікарських засобів. Отжн, за когнітивним критерієм можна

судити про наявність у студентів деонтологічних знань.

Діяльнісний критерій вимірює у майбутніх фармацевтів здатність до

самостійної належної професійної діяльності, застосування моральних настанов

та принципів в дії, відбиття ціннісних установ в актах поведінки та звичках,

осмислення та впровадження в щоденну діяльність належних моральних

якостей, застосування етичних кодексів у професійній діяльності, уміння

виконання методик належного експрес-аналізу активних фармацевтичних

інгредієнтів, алгоритмів проведення фармацевтичних консультацій, культури

професійного спілкування: фармацевт – лікар, фармацевт – клієнт аптеки,

фармацевт – медичний працівник, фармацевт – провізор тощо, застосування

правомірної реклами особливого різновиду товару – ліків під час надання

фармацевтичних консультацій. Отже, за діяльнісним критерієм можна судити

про наявність у студентів деонтологічних вмінь.

Згідно з позицією зарубіжних вчених Д. В. Деккерта [61], З. І. Селімової

[251], для контролю рівня сформованості деонтологічної культури достатньо

виокремити три рівні: низький або критичний, середній або достатній та

високий.

Проте вітчизняна дослідниця С. С. Хлєстова визначила чотири рівні

сформованості деонтологічної культури студентів вищих навчальних закладів:

адаптаційний, репродуктивний, конструктивний, креативний [291, с. 6].

80

З чотирьохрівневою градацією погоджуються більшість українських

науковців, що досліджували питання освіти студентів вищих медичних

навчальних закладів, зокрема: І. Д. Бойчук [24], О. М. Тернова [271],

О. В. Уваркіна [282], Н. В. Шигонська [328] та ін.

Ґрунтуючись на базових традиціях праць видатних науковців в

педагогіці, вважаємо необхідним виділити чотири рівні сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін, а саме: базовий, достатній, високий та

творчий рівні (табл. 2.4).

Творчий рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів свідчить про всебічне та глибоке виховання етико-деонтологічних

домінант, грамотне та вичерпне оволодіння положеннями належної виробничої

практики, характеризується ґрунтовними знаннями етичних кодексів,

моделюванням власних алгоритмів фармацевтичної опіки, відтворенням

рідкісної лікарської рослинної сировини, самостійною експертизою виявлення

фальсифікованих лікарських засобів, своєчасним повним та ґрунтовним

виконанням технологічних регламентів виготовлення лікарських форм й

практичних робіт пов’язаних з належним обов’язковим контролем, володінням

власними моральними чеснотами; творчим, креативним, видозміненим

вживанням позитивних морально-духовних рис в професійній діяльності,

проявом культури професійного спілкування у нестандартних конфліктних

ситуаціях, повним виконанням належних правомірних професійних умінь та

знань в галузі фармації, власним осмисленням та відтворенням позитивних

моральних чеснот та рис.

Високий рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів свідчить про грамотне формування етико-деонтологічних рис у

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін; відсутність суттєвих

неточностей під час рефлексії особистих моральних принципів в професійну

поведінку; аналітичне відтворення належних професійних знань: нормативної

документації, що регламентує етичну поведінку, характеризується набуванням

81

Таблиця 2.4

Критерії та рівні сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів

Кр

ите

рії

Рівні сформованості

Базовий Достатній Високий Творчий

Осо

би

стіс

ни

й

Часткове

оволодіння

особистими

етико-

деонтологічним

и судженнями;

неповне

усвідомлення

власних

ціннісних

ставлень;

низький прояв

позитивних

моральних

чеснот та рис

Неповне

оволодіння

особистими

етико-

деонтологічним

и судженнями;

достатнє

усвідомлення

власних

ціннісних

ставлень та

прояв

позитивних

моральних

чеснот та рис

Повне

оволодіння

особистими

етико-

деонтологічним

и судженнями;

повне

усвідомлення

власних

ціннісних

ставлень;

високий прояв

позитивних

моральних

чеснот та рис

Ґрунтовне

оволодіння

особистими

етико-

деонтологічним

и судженнями та

усвідомлення

власних

ціннісних

ставлень; повний

прояв

позитивних

моральних

чеснот та рис

Ко

гніт

ивн

ий

Часткові знання

положень

належної

виробничої

практики та

методів

проектування

відтворення

рідкісної

лікарської

рослинної

сировини;

неповне

засвоєння

алгоритмів

фармацевтичної

опіки та

положень

етичних

кодексів

Неповні знання

положень

належної

виробничої

практики та

методів

проектування

відтворення

рідкісної

лікарської

рослинної

сировини;

достатнє

засвоєння

алгоритмів

фармацевтичної

опіки та

положень

етичних

кодексів

Повні знання

положень

належної

виробничої

практики та

методів

проектування

відтворення

рідкісної

лікарської

рослинної

сировини; повне

засвоєння

алгоритмів

фармацевтичної

опіки та

положень

етичних

кодексів

Ґрунтовні

знання

положень

належної

виробничої

практики та

методів

проектування

відтворення

рідкісної

лікарської

рослинної

сировини;

вичерпне

засвоєння

алгоритмів

фармацевтичної

опіки та

положень

етичних

кодексів

82

Продовж.табл.2.4

Дія

льн

існ

ий

Частково

набута належна

професійна

поведінка в

аптеці; неповні

фармацевтичні

консультації та

застосування

правомірної

реклами;

надання

належної

фармацевтичної

опіки

відчужено;

професійне

спілкування без

вживання в

емоційний стан

клієнта аптек

Достатньо

набута належна

професійна

поведінка в

аптеці;

задовільні

фармацевтичні

консультації та

застосування

правомірної

реклами;

надання

належної

фармацевтичної

опіки

привітливо;

професійне

спілкування з

вживанням в

емоційний стан

клієнта аптек

час від часу

Повністю

набута належна

професійна

поведінка в

аптеці; добрі

фармацевтичні

консультації та

застосування

правомірної

реклами;

надання

належної

фармацевтичної

опіки

неупереджено;

професійне

спілкування з

вживанням в

емоційний стан

клієнта аптек

переважно

Ґрунтовно

набута належна

професійна

поведінка в

аптеці; відмінні

фармацевтичні

консультації та

застосування

правомірної

реклами;

надання

належної

фармацевтичної

опіки

милосердно;

професійне

спілкування з

вживанням в

емоційний стан

клієнта аптек

постійно

деонтологічних якостей для повного виконання належної виробничої практики,

положень фармацевтичної опіки за алгоритмами, ресурсозбереження рідкісної

лікарської рослинної сировини, методик аналізу лікарських субстанцій на

доброякісність; розумінням загальних деонтологічних теорій, застосуванням

правил та норм деонтологічної культури в стандартних професійних ситуаціях;

узагальненням та систематизацією ціннісних орієнтацій, деонтологічних знань

та умінь.

Достатній рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів характеризується засвоєнням деонтологічних знань, умінь та

навичок на репродуктивному рівні, без деталізованого вивчення окремих

положень, є неточності в засвоєнні професійного етикету, недостатньо

правильні формулювання належних алгоритмів професійно-орієнтованих

83

дисциплін, послідовне, але неповне виконання належної фармацевтичної опіки

на практиці, виконання технологічних регламентів виробництва лікарських

засобів з виникненням ускладнень, помилок, вирішення конфліктних ситуацій

за готовими алгоритмами, вирішення належних обов’язкових професійних

задач за допомогою викладача.

Базовий рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів визначається частковими знаннями етико-деонтологічних

положень, етичних норм та законів, правил поведінки, виявленням суттєвих

помилок під час належного виконання професійних алгоритмів та дій,

наявністю фрагментарних уявлень та обізнаності з окремих деонтологічних

положень, професійним спілкуванням без вживання в емоційний стан клієнта

аптеки.

Отже, творчий рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

характеризується ґрунтовним та всебічним набуванням деонтологічних

якостей, високий рівень – повним, достатній – неповним, а базовий –

частковим.

Виокремлено компоненти, показники, критерії та рівні сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, які дають змогу

проаналізувати стан сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів, оцінювати продуктивність та відтворюваність досліджуваного

феномену.

2.2 Організаційно-методичні умови структурної моделі формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

Деонтологічна культура фармацевта ґрунтується на посадовому

сприйнятті культури професійної поведінки й характеризується наявністю

84

морально-етичних якостей, сформованих у процесі фахового навчання.

Завданням викладачів вищого медичного навчального закладу є створення

цілісних організаційно-методичних умов та єдиної програми формування

деонтологічної культури, яка забезпечувала б підготовку фармацевтичних

працівників з розвиненими моральними переконаннями.

Спостерігається значний інтерес науковців до питання моделювання

педагогічних технологій та створення освітніх моделей, зокрема: у вітчизняних

науковців – М. В. Анісімов [10], І. А. Зязюн [101], Т. Б. Гуменюк [57],

Ю. М. Козловський [123], В. В. Корнещук [137], Є. О. Лодатко [165], та ін.

За дослідженнями вчених побудова педагогічних моделей (педагогічне

моделювання) значно спрощує системне відображення процесів та

педагогічних явищ. В роботах вчених С. В. Чусовляновой і К. А. Левчук

зазначено, що „при реалізації моделі формування професійно-особистісної

культури в освітньому процесі медичного вищого навчального закладу у

студентів розвиваються ціннісні якості особистості, культура толерантності та

менталітет, висока професійна грамотність, інтелектуальні й моральні вміння,

творче ставлення до поставлених завдань” [301, с. 17].

Моделювання за філософським енциклопедичним словником

визначається як науковий метод опосередкованого дослідження об’єктів

пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене,

неефективне чи недоцільне, через дослідження їх моделей – предметних,

знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи

відображають певні характеристики оригіналів [287, с. 392].

Дослідник В. Г. Вихор акцентує увагу на тому, що модель в педагогіці –

„створена або вибрана дослідником система, відтворювальна для мети пізнання

характеристик (компоненти, елементи, властивості, відносини, параметри)

досліджуваного об’єкта і внаслідок цього перебуває з ним у такому відношенні

заміщення і схожості, що її дослідження служить опосередкованим способом

отримання знання про цей об’єкт і дає інформацію, що однозначно

85

перетворюється в інформацію про об’єкт пізнання і яка допускає

експериментальну перевірку” [37, с. 1].

Вчений М. В. Анісімов зазначає необхідність ілюстрованого та

деталізованого педагогічного моделювання, виокремлення прогностичних

підходів до моделювання навчальних планів [10, с. 225].

За дослідженням вченого Ю. П. Шапрана моделювання у педагогіці

розглядається як „метод опосередкованого пізнання за допомогою штучних і

природних систем, які зберігають, деякі особливості об’єкта дослідження, та

створюють можливість репрезентувати цей об’єкт у певних відношеннях і

надавати про нього нові знання” [303, с. 42].

Дослідниця О. В. Єжова виділяє кібернетичні та інформаційні моделі за

формою; за структурою: ієрархічні, табличні та мережеві; за ступенем

деталізації: укрупнені, докладні, деталізовані; за об’єктом дослідження: моделі

засобів навчання, моделі навчальних завдань, моделі кваліфікаційні

характеристики, моделі фахівця; за розвитком в часі: статичні та динамічні; за

ступенем відтворення рис: принципові, структурні, функціональні,

параметричні тощо [89, с. 205-206].

На вибір нами структурної моделі формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів вплинули дослідження О. В. Глузмана та

А. О. Костомарової, які зазначають ефективність моделювання та наголошують,

що „невіддільна частина дослідницької роботи в галузі навчальних програм, від

якої її не можна відірватись” [45, с. 97].

Погоджуємось з дослідженням вченої О. В. Ящук „формування

професійної культури у майбутніх медичних фахівців молодшої кваліфікації у

процесі професійної підготовки включає: розвиток загальної культури

(розуміння культуро відповідності професійної діяльності та усвідомлення себе

як носія культурних зразків професійної діяльності); функціональну освіченість

(реалізація засвоєних знань та умінь у процесі вирішення професійних завдань з

урахуванням норм професійної культури); професійно-культурну освіченість

86

(гнучкість мислення у професійній діяльності) та професійну етику, як прояв

вищого рівня сформованості професійної культури” [335, с. 330].

Отже, враховуючи нормативно-законодавче та теоретичне підґрунтя

(В. Артемов, І. Бойчук, Д. Деккерт, С. Хлєстова та ін.), специфіку підготовки

майбутніх фахівців у вітчизняних вищих медичних навчальних закладах та

закладах зарубіжних країн (Іспанія, Малайзія, Польща, Португалія, США),

розроблено авторську структурну модель формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін, що відображає властивості об’єкту дослідження, принципи

функціонування та взаємні зв’язки (рис. 2.1).

Запропонована модель, за нашим дослідженням, буде відноситись до

інформаційних, табличних, деталізованих, динамічних, структурно-

функціональних педагогічних моделей.

У контексті розроблення структурної моделі формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін, вважаємо за необхідне виокремити найвагоміші чинники, які будуть

мати вплив, отже:

– зв’язки над-системи формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів і зовнішнього середовища – нормативно-права база документів

фармацевтичної галузі, законодавство України щодо вищої професійної освіти,

державні стандарти вищої освіти, концепції розвитку фармацевтичної галузі та

професійної освіти в Україні, соціальне замовлення суспільства на

конкурентоспроможного фахівця фармацевтичної галузі, процес професійної

підготовки майбутніх фармацевтів в медичних коледжах України тощо;

– зв’язки підсистеми – формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів впродовж навчання та підсистеми – формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення „Фармакології”,

„Економіки та організації фармації”, „Фармакогнозії”, „Фармацевтичної хімії”,

„Технології ліків”, „Охорони праці в галузі фармації” (системний

методологічний підхід до формування);

87

Рис. 2.1 Структурна модель формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

Переконання: в ефективності застосування деонтологічної

культури діяльності

І Мотива-

ційно-

цільовий

етап

Завдання: Обґрунтувати та перевірити ефективність дотримання організаційно-методичних умов

формування деонтологічної культури в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

Інтереси: ціннісні орієнтації

Прагнення: оволодіння професійно-важливими морально-

етичними якостями

Цінності: людське життя,

збереження здоров’я

Мотиви: внутрішні та зовнішні

Потреби: самореалізація,

самовдосконалення

Особистісно-

орієнтований

підхід

Мета: Cформувати деонтологічну культуру майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно-

орієнтованих дисциплін за рахунок залучення досвіду ціннісного ставлення до особистості,

самостійності вибору та свідомості застосування деонтологічної культури в професійній діяльності,

відповідності підготовки майбутніх фармацевтів до положень освітньо-кваліфікаційної характеристики,

сформувати деонтологічні переконання, навички дотримання нормативів поведінки

Аксіологічний

підхід

Деонтологічний зміст професійно-

орієнтованих дисциплін: „Фармакологія”, „Фармакогнозія”,

„Фармацевтична хімія”, „Організація та

економіка фармації”, „Технологія

ліків”, „Охорона праці в галузі”

Ор

га

ніз

ац

ійн

о-м

ето

ди

чн

і ум

ов

и:

ство

рен

ня

дво

стор

он

ньо

ї м

іжосо

би

стіс

ної

вза

ємо

дії

„ви

клад

ач –

сту

ден

т”,

мо

дер

ніз

ація

зм

істу

осв

ітн

іх п

ро

грам

пр

оф

есій

но

-ор

ієн

тован

их

ди

сци

плін

, за

без

печ

енн

я н

ауко

во

-мет

од

ич

но

го с

уп

рово

ду

під

гото

вки

на

заса

дах

ін

фор

мац

ійн

о-к

ом

ун

ікат

ивн

их т

ехн

оло

гій

Викладання спецкурсу: „Фармацевтична деонтологічна культура”

Традиційні методи формування: бесіди, вправи, демонстрації, дискусії

Інтерактивні методи формування: діалогові технології, імітаційні ігри,

конкурси, деонтологічні тренінги, методи:

асоціацій, евристичних запитань, емпатії,

кейсів, проблемного навчання, ситуації

успіху, творчих проектів

ІІІ Процесу-

альний етап

Зміст інших

циклів:

гуманітарний,

соціально-

економічний

Форми

формування:

лекційні, семінарські та

практичні заняття,

тренінги, самостійна та

індивідуальна

роботи

IV Контро-

льно-оціню-

вальний

етап

Види контролю:

попередній, поточний,

періодичний, підсумковий

Форми контролю: індивідуальний, комбінований,

самоконтроль, фронтальний

взаємоконтроль

Критерії:

особистісний,

когнітивний,

діяльнісний

ІІ Кон-

цепту-

альний

етап

Дистанційна версія: „Фармацевтична деонтологічна культура”

СФОРМОВАНА ДЕОНТОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА

МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ ЗА ЧОТИРМА РІВНЯМИ

Міждисциплі-

нарний підхід

Компе-

тентнісний

підхід

V Результа-

тивний етап

Рівні

сформова-

ності:

базовий,

достатній,

високий,

творчий

Діалектичний

підхід

Системний

підхід

Компоненти сформованості: мотиваційно-

аксіологічний, пізнавальний, рефлексивний

СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО

ФАХІВЦЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

88

– причинно-наслідкові зв’язки між структурними компонентами моделі

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, враховуючи

організаційно-методичні умови формування, методологічні підходи до

формування, методичне забезпечення формування, мотивацію до навчання,

зміст, форми, засоби та методи, види та критерії контролю діагностики

сформованості, корекцію результатів, її відтворення та продуктивність тощо.

У структурній моделі формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

відображено взаємозв’язки між найвагомішими чинниками з врахуванням

основних компонентів.

Основою моделі визначено соціальне замовлення суспільства на

конкурентоспроможного фахівця фармацевтичної галузі, а головними

детермінантами дієвості – організаційно-методичні умови, які призначені

забезпечити ефективність реалізації всіх елементів розробленої структурної

моделі на кожному етапі (мотиваційно-цільовому, змістовно-організаційному,

процесуальному, контрольно-оцінювальному та результативному).

Етапи формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін виокремлюємо умовно,

адже в реальних умовах вони функціонують комплексно.

Мета структурної моделі розкривається у залученні досвіду ціннісного

ставлення до особистості, самостійності вибору та свідомості застосування

деонтологічної культури майбутніми фармацевтами в професійній діяльності,

досягнення відповідності підготовки майбутніх фармацевтів положенням

освітньо-кваліфікаційної характеристики, формуванні деонтологічних

переконань та навичок дотримання нормативної поведінки.

Охарактеризуємо основний зміст та структуру означених етапів. Для

реалізації поставленої мети конкретизовано завдання: забезпечити

організаційно-методичні умови формування деонтологічної культури,

обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність їх дотримання.

89

Мотиваційно-цільовий етап передбачає діагностування початкового

рівня сформованості деонтологічної культури та врахування особистісних

характеристик кожного студента: мотиви, потреби, прагнення, інтереси,

цінності та переконання.

Потреби майбутніх фармацевтів переплітаються з внутрішніми

мотивами: здатності до відчуття радості при виконанні професійних обов’язків,

а також зовнішніми мотивами: престижність фармацевтичної справи, власний

медичний імідж, професійне кар’єрне зростання, схвалення оточення. Мотиви

визначаються потребами, бажаннями, прагненнями, інтересами.

За дослідженням культури фахового мовлення майбутніх фармацевтів

вченої С. Є. Трегуб „формуванню позитивної мотивації сприяє усвідомлення

майбутніми провізорами тісного взаємозв’язку та взаємовпливу високого рівня

розвиненості мовлення й успішної діяльності за їхньою майбутньою професією.

Створення системи стійких позитивних мотивів покращує засвоєння знань,

умінь і навичок, важливих для майбутньої професійної діяльності, впливає на

розвиток фахової діяльності студентів-фармацевтів, слугує засобом

застереження від професійної деформації” [281, с. 342].

Прагненнями мотиваційно-цільового етапу формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів є оволодіння професійно-важливими

морально-етичними якостями: порядністю, милосердям, толерантністю,

відповідальністю, самовідданості, тактовності, об’єктивності тощо.

Вищевказані якості є загальнолюдськими цінностями, та у фармацевтичній

справі акумулюються у здоров’я збереження, подовження людського життя

внаслідок доцільної фармакотерапії. Ціннісні орієнтації підкріплюються

інтересами та переконаннями в ефективності застосування деонтологічної

культури в професійній діяльності.

Таким чином, потреби, прагнення, переконання, мотиви, цінності та

інтереси знаходяться в одній площині мотиваційно-цільового етапу та логічно

взаємопов’язані між собою та з наступними етапами формування.

90

Базовим сегментом концептуального етапу формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів обрано викладання спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура”, а також насичення змістових

модульних занять професійно-орієнтованих дисциплін (фармацевтичної хімії,

фармакології, організації та економіки фармації, технології ліків,

фармакогнозії, охорони праці в галузі) деонтологічним змістом.

Додатковим чинником формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів є засвоєння елементів деонтологічного виховання в процесі

вивчення дисциплін гуманітарного (культурології, латинської мови, іноземної

мови за професійним спрямуванням, української мови за професійним

спрямуванням тощо) та соціально-економічного циклів (основ філософських

знань, соціології, економічної теорії, основ правознавства тощо).

Процесуальний етап формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

передбачає впровадження організаційно-методичних умов, які забезпечують

результативність процесу внаслідок залучення форм, методів та засобів для

формування та розвитку деонтологічних якостей, становлення належного

фармацевтичного світогляду, набуття відповідних професійних рис та

підготовку до майбутньої професійної діяльності в результаті оволодіння

системою деонтологічних знань, вмінь та навичок.

Тому визначаємо, що формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів обумовлюється створенням та реалізацією певних організаційно-

методичних умов.

Як зазначає дослідниця О. Дурманенко „умови – особливості організації

навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, що детермінують

результати виховання, освіти та розвитку особистості студента, об’єктивно

забезпечують можливість їх досягнень” [78, с. 136].

Дослідженню умов формування деонтологічної культури присвячені

роботи ряду вітчизняних науковців – І. П. Камінської [114], Л. В. Переймибіди

[213], С. С. Хлестової [290], та ін., та дослідженню педагогічних умов

91

професійної культури фармацевтів – І. Д. Бойчук [24], Л. Г. Кайдалової [110], та

ін..

Умови формування професійної культури майбутніх медичних

працівників, за дослідженнями вітчизняних науковців (Ю. І. Колісник-Гуменюк

[128], Л. В. Переймибіда [213] та ін.) є сукупністю обставин для реалізації

педагогічного процесу її формування.

Відтак за дослідженням вченої Ю. І. Колісник-Гуменюк „до умов

формування професійно-етичної культури майбутніх медиків у процесі

вивчення гуманітарних дисциплін слід віднести: забезпечення професійної

спрямованості змісту гуманітарної підготовки; застосування комплексу

психолого-педагогічних підходів, упровадження інтерактивних методик

управління пізнавальною діяльністю; цілеспрямована підготовка викладачів

соціально-гуманітарних дисциплін до формування професійно-етичної

культури майбутніх медиків” [129, с. 113].

В розумінні вченої Л. В. Переймибіда для реалізації змісту діяльності

педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури майбутнього

медика необхідно „створення навчального середовища, яке сприяє прояву

творчого потенціалу кожного індивіда, удосконалення структури навчальних

дисциплін, навчального плану, надання їм гнучкості й варіативності з метою

підвищення рівня освітніх потреб і потреб учнів щодо деонтологічної

підготовки; забезпечення професійно-творчої спрямованості змісту навчальних

дисциплін, які сприяють розвитку деонтологічної культури майбутнього

медика” [213, c. 11].

Окремим сегментом медицини виступає фармація, тому ми

погоджуємось з дослідницею Л. Г. Кайдалова, що при підготовці

фармацевтичних кадрів слід реалізовувати наступні умови професійної

підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного профілю як „упровадити

кредитно-модульну систему організації навчально-виховного процесу;

розробити й апробувати навчально-методичний комплекс професійної

підготовки фахівців фармацевтичної галузі; психолого-педагогічну підготовку

92

в підвищенні кваліфікації викладачів; оновити технології неперервної

професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного профілю;

моніторинг якості їхньої неперервної професійної підготовки” [110, с. 21].

Не зважаючи на те, що професійна культура майбутніх фармацевтів

пов’язана з деонтологічною культурою, її формування має низку особливостей.

Дослідниця С. С. Хлєстова підкреслює, що умови формування деонтологічної

культури студентів полягають у „плануванні та організації соціально-виховної

роботи вищих навчальних закладів з урахуванням базових деонтологічних категорій;

упровадженні різноманітних інтерактивних форм соціально-виховної роботи зі

студентами вищих навчальних закладів, спрямуванні комунікативної взаємодії

суб’єктів соціально-виховної роботи на формування деонтологічної культури

студентів вищих навчальних закладів” [291, с. 11].

Вчена І. П. Камінська наголошує, що процес формування деонтологічної

культури майбутніх медиків полягає „у взаємозв’язку учнівської діяльності у

вищому медичному навчальному закладі, а також оптимізації навчального

процесу, введення інтерактивних форм і методів роботи зі студентами” [114,

с. 15].

Науковець В. Ю. Артемов акцентує увагу на тому, що умови

формування деонтологічної культури полягають у забезпечення позитивної

мотивації стимулювання студентів до розвитку, саморозвитку, прагнення до

професійного самовдосконалення та самоствердження [14, с. 25].

Вчений В. А. Караваєв вбачає визначений феномен у розробленні

структурно-логічної схеми деонтологічної підготовки, включенні до

навчального плану деонтологічної підготовки на навчальних зборах військової

частини, проведенні циклів заходів щодо розвитку професійно-педагогічної

спрямованості викладацького складу (семінари, круглі столи, самонавчання

тощо) [115, с. 21].

Дослідниця А. Є. Кудерина розглядає умови формування деонтологічної

культури у збереженні однієї бази практики упродовж всіх років навчання,

пропедевтичності, орієнтації змісту професійних програм на формування

93

деонтологічної культури, особистісно-орієнтованому навчанні, направленому

на максимальне використання деонтології у професійній діяльності, включенні

фахівця у науково-дослідну роботу, забезпеченні результативності контролю

професійних програм на деонтологічну підготовку [152, с. 7].

Погоджуємось з дослідженнями вченої І. Д. Бойчук, щодо умов

забезпечення якісної підготовки майбутніх фармацевтичних фахівців, які

включають „організаційні (забезпечення відповідної матеріально-технічної

бази, впровадження нових форм організації навчального процесу, створення

професійного середовища через між суб’єктну взаємодію зі студентом і

потенційним роботодавцем); методичні (вдосконалення науково-методичного

забезпечення навчально-виховного процесу; укомплектованість педагогічними

кадрами відповідного рівня; функціонування системи методичної допомоги

викладачам); психолого-педагогічні (забезпечення позитивної мотивації

навчання, суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі „викладач – студент”;

індивідуалізація і диференціація навчального процесу)” [24, c. 10].

Для ефективного впливу на формування всіх складових деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів (милосердя, нормативності, сумлінності,

комунікативної діяльності, гуманістичного світогляду, заохочення до залучення

в емоційний стан клієнтів аптек) визначено групу організаційно-методичних

умов формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, а саме:

створення двосторонньої міжособистісної взаємодії „викладач – студент”,

збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін

деонтологічним змістом, забезпечення науково-методичного супроводу

підготовки на засадах інформаційно-комунікативних технологій.

Першою умовою обрано створення двосторонньої міжособистісної

взаємодії „викладач – студент”, яка базується на організації двосторонньої

співпраці викладача зі студентом, завданням якої є становлення у майбутніх

фармацевтів належного світогляду, набуття значущих професійних рис,

оволодіння деонтологічними знаннями, вміннями, навичками; психологічній

стратегії перенесення власних етико-деонтологічних домінант; залучення

94

позитивного людського досвіду надання належної фармацевтичної допомоги

для забезпечення мотиваційно-аксіологічного компонента сформованості.

Формами реалізації першої умови обрано деонтологічні тренінги та

індивідуальну роботу. Серед основних методів формування бесіди, дискусії,

конкурси, метод емпатії, деонтологічні тренінги. Формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів проходить із застосуванням засобів

міжособистісних комунікацій.

Ефективність визначених умов підтверджує науковець

С. В. Сапожников, що підкреслюю „провідною ідеєю організації і реалізації

навчального процесу є педагогічна взаємодія у системі „викладач – студенти”.

Її сутність полягає у постановці творчого навчального завдання, розв’язання

якого передбачає спільне прогнозування, моделювання і розробку шляхів його

вирішення, виконання завдання за допомогою різних підходів та

формулювання висновків про ефективність результатів роботи” [249, c. 117].

Дослідниця Т. В. Воробйова впевнена в головній ролі викладача у

формуванні деонтологічної культури, відтак вона зазначає, що „особистість

викладача, його гуманізм, наукова захопленість, широта кругозору, високий

інтелектуальний рівень викладання, любов до своєї професіональної праці,

етика поведінки визначає успіх навчально-виховного процесу у ВНЗ”

[41, с. 76].

Таку ж позицію поділяє вчена Ю. І. Колісник-Гуменюк, яка наголошує,

що „педагог, виконуючи свої професійні обов’язки, створює власну педагогічну

дію, пропонує свій власний варіант трансформації змісту освіти в знання,

вміння, навички студентів, чим актуалізує особистісну позицію кожного з них.

Безсумнівно, професійна компетентність викладача у своїй галузі має

вирішальне значення для досягнення успіху у справі учення і виховання, бо чим

більше він володіє закономірностями протікання педагогічного процесу, тим

ефективніше впливає на формування майбутнього фахівця” [129, с. 126].

Погоджуємось з думками науковців, щодо важливості міжособистісних

відносин „майбутній фармацевт – викладач вищого навчального закладу”.

95

Власний деонтологічний досвід, педагогічні знання, техніка, моральність,

розвиток здібностей та якостей вдосконалюють методичний арсенал викладача.

Другою умовою визначено збагачення освітніх програм професійно-

орієнтованих дисциплін деонтологічним змістом, що передбачає введення

додаткових курсів, занять, тем („Деонтологія фармацевтичного аналізу»

(„Фармацевтична хімія”), „Обов’язковість у виконанні технологічних

регламентів” („Технологія ліків”), „Морально-правові аспекти фармацевтичної

діяльності” („Організація та економіка фармації”), „Лікувальний ефект

фармацевтичної опіки” («Фармакологія”), „Деонтологічний аспект фітотерапії”

(«Фармакогнозія”), „Належна нетрадиційна фармацевтична допомога”

(„Охорона праці в галузі”), гуманітарного й соціально-економічного циклів для

студентів другого курсу фармацевтичного відділення („Вирішення конфліктних

ситуацій” („Соціологія”), „Етико-деонтологічні риси майбутнього фармацевта”

(„Культурологія”), „Розвиток деонтологічних теорій” („Історія України”)) з

метою організації безперервного педагогічного впливу на формування

деонтологічної культури у майбутніх фахівців; насичення їх питаннями

деонтологічного характеру (деонтологічна складова етичних кодексів України

та зарубіжжя, професійні взаємовідносини, правомірність реклами,

деонтологічні аспекти дистрибуції лікарських засобів („Організація та

економіка фармації”), належний порядок знешкодження недоброякісних

лікарських препаратів, моральні обов’язки уповноваженої особи аптеки,

життєвий цикл фармацевтичної продукції, належний контроль якості активних

фармацевтичних інгредієнтів („Фармацевтична хімія”), положення належної

клінічної, аптечної, виробничої практики, правильність виконання

технологічних регламентів виготовлення екстемпоральних лікарських засобів

(„Технологія ліків”), деонтологічна фармацевтична опіка, дотримання

лікарняної таємниці, належне оформлення аптечних вітрин („Фармакологія”),

відновлення запасів та турботливе ставлення до ресурсів лікарської рослинної

сировини („Фармакогнозія”), моральність відпуску та застосування біологічно-

активних добавок („Охорона праці в галузі фармації”)); вивчення концепцій

96

етичного та морального виховання; викладання спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура” для забезпечення пізнавального

компонента сформованості.

Формами реалізації другої умови визначено лекційні, семінарські та

практичні заняття спеціалізованого курсу. Серед основних методів формування

вправи, діалогові технології, методи асоціацій, проблемного навчання, ситуацій

успіху. Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

досягається шляхом використання засобів друкованих носіїв.

Третьою умовою виокремлено забезпечення науково-методичного

супроводу підготовки на засадах інформаційно-комунікативних технологій,

реалізація якої здійснювалася шляхом застосування новітніх комп’ютерних

технологій; інтерактивних засобів навчання (кейсів, імітаційних ігор); творчих

проектів та демонстрацій; дистанційних можливостей надання інформації та

перевірки рівня знань; введення дистанційної версії курсу «Фармацевтична

деонтологічна культура» на навчальній платформі «Еліадемі» для забезпечення

рефлексивного компонента сформованості. Формами реалізації третьої умови

запропоновано індивідуальну та самостійну роботи.

Важливість застосування інтерактивних форм навчання підтверджує

вчена Л. Г. Кайдалова, яка зазначає, що „найбільш доцільними у професійній

підготовці фахівців є методи активного та інтерактивного навчання, які ми

розуміємо як сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу

на студентів, що (у порівнянні з традиційними методами навчання) першою

чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення,

активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих умінь та навичок

нестандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення

навичок професійного спілкування” [110, с. 263].

Відтворення процесуального етапу дає змогу студентам

фармацевтичного відділення удосконалювати власні професійні компетентності

належним шляхом, набувати вмінь виділяти деонтологічний зміст професійно-

орієнтованих дисциплін, аналізувати моральність власних професійних вчинків,

97

застосовувати належні консультування під час надання фармацевтичної опіки,

проводити належний контроль фармацевтичних активних інгредієнтів, розуміти

категорії морального обов’язку обраної спеціальності, володіти навичками

консультування клієнтів аптеки з питань фармакокінетики, фармакодинаміки,

фармакотерапії в зрозумілій та привітній формі.

Контрольно-оцінювальний етап формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів містить показники оцінки сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів (особистісний, когнітивний,

діяльнісний критерії) та види (попередній, поточний, періодичний, підсумковий

контроль), форми (індивідуальний, комбінований, взаємоконтроль,

самоконтроль, фронтальний контроль) і методи контролю (усний, письмовий,

програмний, операційний контроль) її формування.

Результативний етап відбиває продуктивність та здатність до

відтворення деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та забезпечує

подальшу її корекцію.

Для досягнення цілісності та ефективності педагогічного дослідження з

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів виокремлено

наукові підходи до її формування, зокрема: системний, компетентнісний,

особистісно-орієнтований, міждисциплінарний, діалектичний та аксіологічний

підходи.

Особистісно-орієнтований та аксіологічний підходи тісно пов’язані з

мотиваційно-цільовим етапом, направлені на визначення розвитку моральної

самосвідомості майбутніх фармацевтів.

Міждисциплінарний та діалектичний підходи реалізовані у

концептуальному та процесуальному блоці формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

Методологічні підходи дають змогу інтегрувати педагогічні та

фармацевтичні знання, визначити суперечності у суті педагогічного явища –

формування деонтологічної культури.

98

Контрольно-оцінювальний етап потребує застосування

компетентнісного підходу, за допомогою якого можна визначити відповідність

засвоєння деонтологічних знань майбутніми фармацевтами професійним

освітньо-кваліфікаційним вимогам.

Системний підхід формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів враховує виділення послідовної багаторівневої та

багатокомпонентної взаємопов’язаної причинно-наслідкової системи.

Методологічні підходи до формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

слід розглядати й застосовувати комплексно відповідно до методів та засобів

навчання.

У відповідності до визначених критеріїв сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін виділено чотири рівні: творчий, високий, достатній та базовий.

Формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

обумовлюється реалізацією визначених організаційно-методичних умов, які

пов’язуються усі компоненти структурної моделі в єдиний механізм

відтворення педагогічного процесу формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

На основі педагогічного моделювання було розроблено структурну

модель формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Показані структурні етапи

педагогічного процесу та їх взаємозв’язок, виділені основні особливості.

Представлена структурна модель дає змогу систематизувати методику

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

99

2.3 Форми, методи та засоби формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін

Для реалізації структурної моделі формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

запропоновано застосувати форми, методи та засоби формування, які

віддзеркалені у спеціалізованому навчальному курсі „Фармацевтична

деонтологічна культура” та вжиті для втілення організаційно-методичних умов

формування (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Реалізація організаційно-методичних умов для забезпечення компонентів

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

Компоненти Мотиваційно-

аксіологічний

Пізнавальний Рефлексивний

Умови Створення

двосторонньої

міжособи-

стісної

взаємодії

„викладач –

студент”

Збагачення освітніх

програм

професійно-

орієнтованих

дисциплін

деонтологічним

змістом, введення

спеціалізованого

курсу

Забезпечення

науково-

методичного

супроводу

підготовки на

засадах

інформаційно-

комунікативних

технологій

Форми Тренінги Лекційні, практичні,

семінарські заняття

Індивідуальна та

самостійна роботи

Методи Бесіди,

дискусії,

конкурси,

метод емпатії,

деонтологічні

тренінги

Вправи, діалогові

технології, методи:

асоціацій,

проблемного

навчання, ситуацій

успіху

Демонстрації,

імітаційні ігри,

методи:

евристичних

запитань, кейсів,

творчих проектів

Засоби Міжособистісні

комунікації

Друковані носії

інформації

Комп’ютерні носії

інформації

100

Шляхи формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін досягаються у вигляді

організаційних форм навчання:

– лекційні та практичні заняття (предмет та зміст фармацевтичної

деонтологічної культури, моральність у фармацевтичній галузі, особливості

фармацевтичної деонтології, огляд етичних кодексів фармацевта, деонтологія

фармацевтичного аналізу та належна аптечна практика, обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів, морально-правові аспекти

фармацевтичної діяльності, лікувальний ефект фармацевтичної опіки,

деонтологічний аспект фітотерапії, належна нетрадиційна фармацевтична

допомога);

– семінарські заняття (огляд етичних кодексів фармацевта,

деонтологічний портрет фармацевта), практичні заняття (деонтологія

фармацевтичного аналізу та належна аптечна практика, обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів, морально-правові аспекти

фармацевтичної діяльності, лікувальний ефект фармацевтичної опіки,

деонтологічний аспект фітотерапії, належна нетрадиційна фармацевтична

допомога);

– тренінги (належна фармацевтична опіка при відпуску біологічно-

активних добавок, професійна поведінка фармацевта у разі виявлення

недоброякісних ліків, етичні кодекси як носії деонтологічного виховання,

ресурсозбереження лікарської рослинної сировини, подолання конфліктних

ситуацій, шляхи подолання комерціалізації фармацевтичної галузі);

– самостійна робота (розробка іміджу аптеки, підтримання мікроклімату

колективу аптеки, ознайомлення з досвідом видатних фармацевтичних

працівників України, захист прав споживачів в контексті фармацевтичного

ринку, фармацевтичний етикет);

– індивідуальна робота (есе моральної свідомості майбутнього

фармацевта, створення власного етичного кодексу фармацевтичного

працівника, макет правомірної реклами лікарського засобу, методи подолання

101

професійних стресових ситуацій в діяльності фармацевта, тези ввічливих

відмов при наданні фармацевтичного консультування, методики запобігання

конфліктних ситуацій в умовах аптеки, розгляд деонтологічних рис, доповідь

про належну професійну поведінку фармацевта в екстремальних умовах,

створення професійного деонтологічного портрету фармацевта, схема надання

належної фармацевтичної допомоги, відтворення вербальної лікувальної

техніки, техніки ділового спілкування).

Тренінги дають змогу досягнути першої умови – двосторонньої

міжособистісної взаємодії „викладач – студент” та сформованість мотиваційно-

аксіологічного компонента.

Лекційні, практичні та семінарські заняття забезпечують реалізацію

другої умови формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів –

збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін

деонтологічним змістом і відповідно сформованість пізнавального компонента.

Індивідуальна та самостійна роботи втілюють третю умову –

забезпечення науково-методичного супроводу підготовки на засадах

інформаційно-комунікативних технологій та сформованість рефлексивного

компонента.

Виокремлено методи, які застосовувались для забезпечення

мотиваційно-аксіологічного компонента сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів, а саме: бесіди, дискусії, конкурси, метод

асоціацій емпатії, деонтологічні тренінги.

1. Бесіди (обмін думками щодо етичності фармацевтичної діяльності,

обговорення положень деонтологічних кодексів: обговорення моральних дилем

[318, с. 30-34]).

Погоджуємось з дослідницею В. В. Павленко, яка зазначає, що бесіди

„дозволяють у найкоротший строк передати велику за об'ємом інформацію,

поставити проблему і вказати шляхи її розв'язання. За допомогою слів можна

викликати в свідомості яскраві картини минулого, теперішнього і майбутнього

людства. Слово активізує уяву, пам'ять, відчуття” [208, с. 136].

102

В ході бесід майбутні фармацевти осмислюють положення етичних

кодексів України та зарубіжжя, покращують запам’ятовування окремих статей,

засвоюють чинне законодавство фармацевтичної галузі.

Бесіди проводяться наступним чином: спочатку викладач висуває

гіпотетичну моральну дилему стосовно належної аптечної діяльності для

обговорення, потім студенти приєднуються до обговорення з врахуванням того,

що дилеми не мають абсолютно правильного, бездоганного рішення – кожен

студент може в ході бесіди визначити плюси та мінуси своєї відповіді.

Внаслідок застосування бесід майбутні фармацевти отримають

дидактичні можливості: розвивають гнучкість мислення, увагу, сприйняття

інформації, спілкуються між суб’єктами навчального процесу.

2. Дискусії (круглі столи для обміну думками щодо професійного

деонтологічного портрету майбутнього фармацевта, засідання експертних груп

щодо проблеми необхідності деонтологічного виховання в фармацевтичній

діяльності, дебати вирішення конфліктних ситуацій в умовах аптеки [318,

с. 57]).

Ефективність дискусії, спираючись на дослідження вченої

Л. І. Шкільняк, яка визначає дискусії передовим методом інтерактивного

навчання, „передбачає ретельну підготовку плану, уміння оперувати фактами,

додатковими даними, діловитість, уміння виступати, здатність конструктивно

мислити, створювати в аудиторії демократичну атмосферу. Дискусія корисна у

навчальному процесі. Вона особливо доцільна при дослідженні відносин,

цінностей, для підтримки або обміну ідей, при необхідності вирішити в групі

яку-небудь проблему, для використання ресурсного потенціалу знань

навчальної групи” [329, с. 190].

Майбутні фармацевти, шляхом міжособистісного спілкування,

самостійно здійснюють переосмислення власних деонтологічних переконань,

аргументовано обмінюються думками щодо вирішення професійних конфліктів

в умовах аптеки, завдяки дискусіям, студенти висувають власні ідеї, отримають

теоретичні навички ведення переговорів.

103

Основними питаннями деонтологічних дискусій можна визначити:

відповідальність за порушення моральних норм у фармацевтичній діяльності;

правомірність реклами лікарських засобів і виробів медичного призначення та

форми подання фармацевтичних новин у засобах масової інформації; методи

вирішення конфліктних ситуацій на робочому місці фармацевта. Дискусії

можна проводити у вигляді круглих столів, з обґрунтуванням власних думок.

Дидактичними можливостями дискусій є розвиток самостійного та

критичного мислення студентів, покращення комунікативних навичок,

продуктивність та індивідуалізація навчання.

3. Конкурси (конкурс знавців деонтологічних теорій, конкурс

професійно-досконалого фахівця фармацевтичної галузі (Додаток Д)), які

сприяють розвитку творчого потенціалу, та як підтверджує дослідниця

Л. М. Зелінська, „дають змогу повторювати базові положення, розвивати

винахідливість, підвищують рівень професійної майстерності, виховують

естетичні смаки” [99, с. 70].

Конкурси професійної майстерності майбутніх фармацевтів бажано

проводити з нагоди дня фармацевтичного працівника на базі медичних

коледжів. До проведення конкурсів рекомендовано залучити майбутніх

фармацевтів всіх років навчання.

Серед завдань теоретичного етапу конкурсу професійно-орієнтованих

дисциплін можна виокремити питання деонтологічного змісту, серед яких

належне ресурсозбереження лікарської рослинної сировини, правомірність

реклами лікарських препаратів, належність фармацевтичного аналізу, етика

надання фармацевтичної опіки.

На практичному етапі конкурсу студенти демонструють свої навички

надання доброзичливої фармацевтичної консультації пацієнтам, розв’язання

можливих конфліктних ситуацій в імітаційних умовах аптеки. Завдяки

конкурсу студенти отримують навички подолання комунікативних складнощів

та засвоюють належну професійну поведінку. Конкурси посилюють мотивацію

до навчання, застосування ігрових прийомів покращує уяву та пам'ять.

104

4. Метод емпатії (творчий шлях розв’язання професійних складнощів

комунікації через ототожнення майбутнього фармацевта з клієнтом аптеки,

провізором, лікарем, фармацевтичним працівником [318, с. 58]).

Креативність запропонованого методу підкреслюють вітчизняні

дослідники Т. М. Іщенко та Д. В. Кузьменко, які зазначають, що „традиційні

методи звертаються до людей-слухачів як до істот, які думають (а людина не

лише думає, але й відчуває, діє, приймає рішення); креативні методи (метод

емпатії) намагаються звернутися до всіх форм діяльності людини та залучити їх

до процесу навчання” [107, с. 161].

Доведено, що перенесення себе на місце іншої людини, для більш

глибшого сприйняття її відчуттів, потреб та бажань, дає змогу майбутнім

фармацевтам заохочуватись до залучення в емоційний стан клієнтів аптеки, що

є складовою деонтологічної культури.

Студентам пропонується поставити себе на місце кожного в парі

фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – провізор, фармацевт – лікар, фармацевт

– фармацевтичний працівник. Завданням є виявити особисті етико-моральні

риси кожного, які б стимулювали належне надання фармацевтичної допомоги.

Методу емпатії характерна низка дидактичних можливостей, зокрема:

розвиток творчих здібностей, мислення та навичок, індивідуалізація процесу

навчання, покращення сприйняття інформації, використання невербальних

засобів спілкування.

5. Деонтологічні тренінги, як засвідчують роботи вітчизняних

науковців Л. В. Козак та Л. А. Петровської, забезпечують: „рівність позицій;

визнання активної ролі у процесі пізнання; реалізація активності у вигляді

самопізнання, самовираз та самовиховання; включення в процес взаємодії

елементів дослідження як важливої умови возвеличення людини; актуалізація

потенціалу особистості кожного учасника через апеляцію до особистості та її

возвеличення шляхом пізнання. Для способу отримання знань характерні:

самостійність набуття знань, поєднання знань з практикою, осмисленість,

особистісна зацікавленість та важливість, емоційне забарвлення. Характер

105

участі в тренінгу спрямований на особистісну корекцію. Приймаючи участь в

груповій взаємодії, учасники усвідомлюють себе як особистість через колег в

групі, тобто діє принцип дзеркального відображення” [123, с. 64].

Переваги тренінгів, за дослідженнями вченої Н. В. Шварп, полягають у

„привчанні студентів зіставляти свої досягнення з досягненнями інших

студентів, розвитку в них самоаналізу; закріпленні в них орієнтації на успіх, а

не на уникнення невдач; засвоєнні способів поведінки, типових для особи з

високорозвиненою мотивацією досягнень, вивченні конкретних прикладів, як

поводитись в тих чи інших ситуаціях; формуванні вмінь відпрацьовувати

оптимальну тактику цілепокладання в конкретних видах діяльності; наданні

міжособистісної підтримки” [320, с. 268].

Саме тому в поєднанні з традиційними методами навчання використано

технології деонтологічних тренінгів.

Для втілення першої організаційно-методичної умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та забезпечення мотиваційно-

аксіологічного компонента сформованості в ході дисертаційного дослідження

розроблено інтерактивне заняття з елементами тренінгу „Належність дій

майбутніх фармацевтів” (Додаток Е).

Метою тренінгу є розвиток деонтологічної свідомості студентів групи,

прищеплення етико-деонтологічних рис: відповідальності, милосердя,

доброзичливості.

Завданнями тренінгу є організація сприятливих умов для роботи

студентів в групі; сформованість цілісних уявлень про належні дії

фармацевтичних працівників; презентація деонтологічного портрету

фармацевта; візуалізація найважливіших етико-деонтологічних рис; активізація

критичного мислення студентів, здатності до самовдосконалення та

саморозвитку.

Першим завданням є опрацювання етико-деонтологічних рис

фармацевтичного працівника та їх виявлення серед студентів. По закінченню

вступних слів тренера студенти відповідають на запитання: „Якими рисами має

106

володіти майбутній фармацевт?”. Надавши відповідь, студенти по черзі

прикріплюють свої заповнені аркуші на плакат „Деонтологічний портрет

фармацевта”. Тренер узагальнює та оголошує результати. Наприкінці вправи,

студенти залучаються до обговорення наступних запитань:

– яка деонтологічна риса майбутнього фармацевта є

найважливішою?

– чи можна створити ідеальний деонтологічний портрет фармацевта

та реалізувати його на практиці?

– які причини відсутності реалізації практичного застосування

ідеального деонтологічного портрету фармацевта?

– як оптимізувати власні етико-деонтологічні риси?

– які фактори стимулюють деонтологічний розвиток особистості?

Метою другого завдання є опрацювання здатності студентів до вибору

ціннісних орієнтирів. Студенти обирають бажані термінальні та

інструментальні цінності, кількість яких обмежена умовами вправи.

Наприкінці, студенти залучаються до обговорення власного вибору.

Третім завданням є визначення шляхів професійної самореалізації

майбутніх фармацевтів. Студенти намагаються зафіксувати особисті бажання

щодо покращення фармацевтичного обслуговування в аптеках міста.

Наприкінці вправи проходить обговорення з приводу проявів милосердя

фармацевтичних працівників.

В ході четвертого завдання визначаються основні деонтологічні питання

у фармації. На дошці по черзі прикріплюються тези для обговорення, студенти

залучаються до дискусії, аргументовано відстоюють власні позицію, тренер

аналізує та координує роботу студентів.

Тезами обговорення є латинські крилаті вирази та афоризми, зокрема:

„Нам вважається недостатнім залишити тіло і душу дітей в такому стані,

в якому вони дані природою, ми піклуємося про їх виховання і навчання, щоб

добре, стало набагато кращим, а погане – змінилося і стало добрим”. Лукіан

(грецький письменник-сатирик).

107

„Medicamenta heroica in manu imperiti sunt, ut gladius in dextra furiosi (in

dextra manu)”. Сильнодіючі ліки в руці недосвідченого, як меч в руці

божевільного.

„Morbi non eloquentia, sed remediis curantur”. Хвороби лікують не

красномовством, а ліками.

„Аve ne laedas”. Перш за все – не нашкодь.

„Si juvatur, natura laudatur, si non juvatur, medicus accusator”. Якщо

допомагає, хвалять природу, якщо не допомагає, звинувачують лікаря.

Метою п’ятого завдання є мотивувати студентів майбутніх фармацевтів

до професійного зростання та належності в професійних діях. По закінченню

вступних слів тренера студенти на аркушах паперу записують власні роздуми у

вигляді твору на тему: „Яким чином належні професійні дії фармацевта є

запорукою здоров`я?”.

Наприкінці вправи, студенти залучаються до обговорення наступних

запитань:

– у чому полягає належність професійних дій?

– як класифікують фармацевтичні помилки?

– яким чином можна попередити фармацевтичні помилки?

Шосте завдання полягає у формуванні самоповаги, терпимості,

доброзичливості у майбутніх фармацевтах. Студенти об’єднуються у команди

та презентують свою гідність та належність, відтворюють позитивні риси та

демонструють їх, фіксують результати обговорення.

Інтерактивні деонтологічні тренінги підвищують інтерес майбутніх

фармацевтів до навчання, а ігрова форма сприяє ефективному формуванню їх

деонтологічної культури.

Шляхом самостійності набуття вмінь та знань студентами, високої

особистісної зацікавленості, емоційного забарвлення заняття у формі тренінгу,

майбутні фармацевти більш ефективно та швидко визначаються з власними

етико-деонтологічними рисами, що покращує формування їх деонтологічної

культури.

108

Виокремлено методи, які застосовувались для забезпечення

пізнавального компонента сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів, а саме: вправи, діалогові технології, методи: асоціацій,

проблемного навчання, ситуацій успіху.

1. Вправи (доцільний вибір алгоритмів надання належної

фармацевтичної опіки з врахуванням милосердя, уважності та конфіденційності

[318, с. 60], послідовність виконання належної виробничої практики, діалогові

операції взаємовідносин фармацевт – лікар, фармацевт – клієнт аптеки,

фармацевт – фармацевтичний працівник [318, с. 57]).

За дослідженнями науковців Л. Ф. Мустафаевої та О. С. Назарової „для

того, щоб вправи формувалися успішно та були досконалими, необхідно щоб

вони забезпечували цілеспрямоване і послідовне виконання практичних дій,

поетапне зростання ступеня складності цих дій, самостійності роботи учнів,

забезпечували систематичність, системність виконання вправ. В залежності від

дидактичної мети вправи поділяються на засвоєння трудових операцій,

засвоєння простих технологічних процесів, засвоєння складних технологічних

процесів” [185, с. 108].

Студентам надаються медичні картки з особистою інформацією клієнта

аптеки (де вказані: вік, вага, фізіологічний стан, скарги тощо), ознайомившись з

наданою інформацією, студентам рекомендовано визначитись: як надавати

фармацевтичну опіку клієнтові аптеки з врахуванням лікарської таємниці.

Вправи дозволяють студентам, при багаторазовому повторенні дій у

вигляді алгоритмів (фармацевтична опіка, експрес-аналіз якості активних

фармацевтичних інгредієнтів згідно з вимогами належної виробничої практики)

формувати належні професійні навички.

Дидактичними можливостями вправ є посилення репродуктивності

мислення майбутніх фармацевтів, перевірка засвоєння послідовності викладу

матеріалу, системність та логічність.

109

2. Діалогові технології (деонтологічні тренінги майбутній фармацевт –

завідуючий аптеки міста для розширення комунікативного простору [318,

с. 57]).

Погоджуємось з дослідженнями вченої О. Л. Тамаркіної, яка зазначає,

що діалогові технології „створюють атмосферу невимушеного обговорення

навчальних, наукових, педагогічних проблем; знімають з людини ряд бар’єрів –

страх помилитися, не знати, виглядати смішним, некомпетентним, тощо;

дозволяють імпровізувати, виходити за рамки звичних способів, дій та

мислення, випробувати себе в різних амплуа; невдачі, промахи, погрішності не

тягнуть за собою серйозних наслідків; сприяють розкриттю творчих

можливостей людини, дозволяють побачити себе та інших у більш широкому

масштабі; активізують і розширюють науковий світогляд учасників; сприяють

виробленню власного стилю діяльності майбутніх фахівців; формують

різноманітні вміння, що будуть необхідними в роботі: правильно дискутувати,

відчувати повагу опонента, брати інтерв’ю, проводити соціологічні опитування,

зіставляти результати досліджень і робити висновки” [270, с. 2].

Заняття з використання діалогових технологій побудоване наступним

чином: спочатку йде постановка проблеми професійних фармацевтичних

взаємовідносин, виявлення актуальності, важливості, створення атмосфери

дискусії. Потім застосовується технологія критичного мислення: зіставлення та

оперативний обмін думками щодо визначеної теми. Наступним кроком

проходить стадія консолідації, формування єдиних належних форм професійної

фармацевтичної поведінки в рамках спілкування: фармацевт – пацієнт,

фармацевт – лікар, фармацевт – провізор, фармацевт – медичний представник

тощо. По завершенню обробляються висновки, виводиться важливість

результатів.

Діалогові технології дають змогу майбутнім фармацевтам виражати

власні думки деонтологічного змісту відкрито та прозоро, знаходити істину в

процесі спілкування, приходити до єдиного смислового діапазону. Внаслідок

застосування діалогових технологій студенти підвищують ефективність

110

навчання, отримають пізнавальні та комунікативні навички, розвивають

гнучкість та критичність мислення.

3. Метод асоціацій (завдання-розробка належної правомірної

рекламної компанії лікарського препарату [318, с. 56]).

Як підкреслює дослідниця О. Каленюк „асоціації ґрунтуються на

відповідному досвіді, і одна і та ж тема, в залежності від особистості,

відображається по різному. Як форма чуттєвого зображення предмета,

сприйняття включає виявлення об’єкта як цілого, відмінність окремих ознак в

об’єкті, виділення в ньому інформативного змісту, адекватного цілі дії,

формування чуттєвого образу. Сприйняття також передбачає усвідомлення

суб’єктом самого факту стимулювання і певні уявлення про нього. Передує

сприйняттю введення сенсорної інформації, тобто відчуття” [111, с. 170].

Завдяки методу асоціацій майбутні фармацевти активізують фантазію,

асоціативне мислення, що дозволяє вирішити певні професійні задачі

(фармацевтичне консультування) творчо та переосмислено.

Викладач пропонує студентам уявити себе на місці рекламних агентів

аптеки. Їх задача: асоціювати слова „реклама” та „фармацевт”. У процесі

обговорення присутні висувають свої ідеї: яким чином рекламувати ліки; які

додаткові акції можна провести для збільшення продажів; чи варто

попереджати клієнтів аптек про можливі побічні дії ліків тощо.

Дидактичними можливостями методу асоціацій є розвиток творчого

мислення та навичок, продуктивність, посилення мотивації до навчання,

активізація пізнавальної діяльності.

4. Метод проблемного навчання (проблемний виклад навчального

матеріалу курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”). Проблемно-

пошукові лекції: лікувальний ефект фармацевтичної опіки, деонтологічний

аспект фітотерапії тощо.

Завдяки обраному методу, як зазначає вчена В. В. Павленко,

„формується активна пізнавальна діяльність, досягається самостійність

застосування способів розумових дій. Проблемне навчання забезпечує

111

можливість творчої участі учнів у процесі засвоєння нових знань, формування

пізнавальних інтересів і творчого мислення, високий ступінь засвоєння знань і

мотивації учнів. Основою для цього є моделювання творчого процесу шляхом

створення проблемної ситуації й управління пошуком рішення проблеми.

Усвідомлення і розв’язок проблемних ситуацій відбувається за оптимальної

самостійності учнів, але під загальним керівництвом педагога в ході спільної

взаємодії” [207, с. 77].

На заняттях майбутні фармацевти, вирішуючи ланцюги проблемних

ситуацій, навчаються самостійно вирішувати складні професійні проблеми

етико-деонтологічного характеру.

Проблемний виклад навчального матеріалу дає змогу студентам

покращити навички пошукової діяльності, розвити самостійність та гнучкість

мислення.

5. Метод ситуації успіху (ситуації застосування не фармакопейної

лікарської рослинної сировини, належності в технологічних регламентах [318,

с. 62] (Додаток Д)).

Традиційно модель ситуації успіху, як зауважує дослідниця

А. М. Велика, розглядається як „оптимальна комбінація умов, що забезпечує:

поставлене навчальне досягнення; момент позитивних переживань від

досягнутих навчальних результатів; високу соціальну оцінку, суспільне

визнання індивідуальних досягнень особистості” [34, с. 32].

Позитивна реалізація особистості майбутніх фармацевтів дає змогу

покращити результативність навчальної діяльності.

Студентам пропонується знайти практичне вирішення оптимістичної

реальної ситуації на робочому місці фармацевта.

Наведено приклад. До аптеки поступила партія лікарської рослинної

сировини від заготівельника. Доброзичливий заготівельник потребував

матеріального заохочення. За морфологічними ознаками фармацевтом була

встановлена родинна приналежність (родини Айстрові, Капустяні, Розові,

Бобові, Пасльонові, Лілійні, Гречкові, Вересові, Зонтичні тощо), стан

112

відповідності нормативним документам (розмір подрібнення, однорідність,

наявність домішок, стан стандартизації, якість сушки тощо). Охарактеризувати

дії фармацевта від початку прийму сировини до моменту її відпуску з аптеки.

Дидактичними можливостями, що розкриває метод ситуації успіху, є

диференціація та індивідуалізація освітнього процесу, розвиток творчих

здібностей, посилення продуктивності та ефективності навчання.

Для втілення другої організаційно-методичної умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів – збагачення освітніх програм

професійно-орієнтованих дисциплін деонтологічним змістом та забезпечення

пізнавального компонента сформованості в ході дисертаційного дослідження

було розроблено спеціалізований навчальний курс „Фармацевтична

деонтологічна культура” (Додатки Д, Е, Ґ).

Розробленням спеціалізованих курсів деонтологічної тематики

займались вітчизняні науковці в медицині, педагогіці, юриспруденції, зокрема:

М. П. Васильєва [32], А. О. Максютов [169], Г. П. Полякова [220],

С. С. Хлєстова [291] та ін., проте феномен деонтологічної культури

фармацевтичних кадрів потребує подальшого детального дослідження. На

думку вченої М. Ю. Прокоф’євої, „спецкурси в загальній структурі навчання у

ВНЗ – це курси спеціалізованого доповнення, які поглиблюють та розширюють

зміст дисциплін інваріантної складової навчальних планів, посилюють

практичну підготовку студентів. Порівняно з дисциплінами фахового

спрямування, гуманітарного та психолого-педагогічного циклів спецкурси

мають більшу варіативність змісту, посилюють практичну, проективну,

дослідно-експериментальну складові професійної підготовки студентів” [233,

с. 219].

У розумінні дослідниці О. Г. Кісельової „безперервне вдосконалення

навчально-виховного процесу у сфері гуманітарної складової підготовки

студентів-медиків, спирається на фундаментальні і прикладні дослідження,

спрямовані на поглиблення теоретичних знань, вдосконалення навичок у

113

конкретній галузі та підготовку ерудованих фахівців, здатних кваліфіковано

вирішувати професійні завдання” [119, с. 64].

Як зазначає вчена І. Д. Бойчук „професійна освіта фармацевтів є

складовою частиною ступеневої освіти, що передбачає оволодіння знаннями,

уміннями, навичками майбутнього фармацевта, спрямована на максимально

повноцінну професійну самореалізацію особистості і зорієнтована на

кон’юнктуру ринку праці” [25, с. 19].

Для студентів фармацевтичних факультетів медичних університетів зі

спеціальності „Технологія парфумерно-косметичних засобів”, як вказують

вітчизняні науковці Н. О. Ткаченко, Т. П. Зарічна, В. О. Демченко, на п’ятому

курсі викладається дисципліна „Етико-правові норми діяльності в галузі”,

метою якої є вивчення основ етики та деонтології у фармації, фармацевтичного

права, формування системи знань з моралі, етики, деонтології та права, набуття

майбутніми спеціалістами умінь успішної роботи в умовах ринку [277, с. 96].

В медичних коледжах України на фармацевтичних факультетах не

передбачене освітньо-професійною програмою [203] окремої навчальної

дисципліни, яка б формувала деонтологічні знання.

Для виправлення цієї ситуації створено спеціалізований курс навчальної

дисципліни „Фармацевтичної деонтологічної культури” (Додаток Ж), який

впроваджено в освітній процес професійної підготовки майбутніх фармацевтів

для підвищення рівня сформованості їхньої деонтологічної культури на базі

Медичного коледжу Запорізького державного медичного університету.

Метою викладання навчальної дисципліни „Фармацевтичної

деонтологічної культури” є засвоєння майбутніми фармацевтами вмінь та

навичок деонтологічної культури, що є запорукою належного надання

фармацевтичної допомоги населенню, а отже, збереження здоров’я нації.

Фармацевтична деонтологічна культура є сукупністю обов’язкових належних

професійно-етичних цінностей фармацевтичних працівників, необхідних для

регулювання їх професійної поведінки.

114

Основними завданнями вивчення дисципліни „Фармацевтична

деонтологічна культура” є оволодіння знаннями цілісних уявлень про належну

професійну поведінку фармацевтичної діяльності, розкриття основних

деонтологічних положень професійно-орієнтованих дисциплін; продукування

вмінь щодо визначення доброякісності ліків, виховання милосердя,

справедливості, чемності, емпатійності у майбутніх фармацевтах; розвиток

здатності правильно вислухати страждаючу людину, надавати повноцінну

фармацевтичну допомогу, уникати конфліктних ситуацій в професійній справі.

В ході вивчення курсу студенти отримають знання щодо сутності

фармацевтичної деонтологічної культури; особливостей деонтології

фармацевтичної діяльності, деонтологічних аспектів у фармації, вимог

нормативної документації щодо морально-правового регулювання, методик

надання деонтологічної фармацевтичної опіки; належних взаємовідносин

фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – лікар, фармацевт –провізор. Майбутні

фармацевти навчаються виділяти деонтологічний зміст в професійно-

орієнтованих дисциплінах; аналізувати моральність професійних вчинків,

застосовувати правильні деонтологічні дії під час надання фармацевтичної

опіки, контролювати якість фармацевтичних активних інгредієнтів, розуміти та

вживати категорії морального обов’язку обраної спеціальності, консультувати

клієнтів аптеки з питань фармакодинаміки, фармакокінетики та фармакотерапії

в зрозумілій та привітній формі, удосконалювати власну професійну

компетентність належним шляхом.

На вивчення дисципліни „Фармацевтичної деонтологічної культури”

відводиться: для напряму 5.12020101 „Фармація” 54 години 1,5 кредитів ЄКТС;

з них: 12 годин – лекційні, 12 годин – практичні, 4 годин – семінарські занятті,

4 години індивідуальна та 22 години самостійна робота. Вага деонтологічного

змісту дисциплін гуманітарного, природничо-наукового та професійного циклів

підготовки відображена на рис. 2.2.

115

Перший модуль (18 годин) висвітлює особливості фармацевтичної

деонтологічної культури, її предмет та зміст. Серед яких – 6 годин лекційних

занять, 2 години – семінарських годин, 10 годин – самостійна робота.

Перша тема модулю (4 години) відображує предмет та зміст

фармацевтичної деонтологічної культури. На першому лекційному занятті

(2 години) розглядається термінологія дисципліни, основні принципи

фармацевтичної деонтології, філософські деонтологічні теорії, фармацевтичні

асоціації та комітети регулювання деонтологічної свідомості, положення

належної фармацевтичної допомоги (Dobra apotekarska praksa) [357].

16%

27%

57%

8%10

%

83%

28%

9%

63%

16% 17

%

67%

0,00%

10,00%

20,00%

30,00%

40,00%

50,00%

60,00%

70,00%

80,00%

90,00%

Лекційні заняття Практичні

заняття

Семінарські

заняття

Самостійна

робота

Деонтологічний

аспект гуманітарного

циклу

Деонтологічний

аспект природничо-

наукової підготовки

Деонтологічний

аспект професійної

підготовки

Рис.2.2 Розподіл деонтологічного змісту циклів навчальних дисциплін у

спеціалізованому курсі предмету „Фармацевтична деонтологічна культура” (%)

Самостійна робота (2 години) теми передбачає вивчення філософських

концепцій деонтологічних теорій, зокрема: ознайомлення з роботами

Дж. Бентама „Деонтологія або наука про мораль”, Л. Кольберга „Теорія

моральної здатності”, Е. Канта „Категоричний імператив”, Дж.Ролза „Теорія

справедливості”, Ч. Брода „П’ять типів етичної теорії”, Дж. Мілля „Свобода”,

В. Росса „Право та добро”.

Друга тема модулю (6 годин) вивчає моральності у фармацевтичній

галузі та особливості фармацевтичної деонтології. На лекційному занятті

(2 години) з теми розглядаються питання фармацевтичної деонтології,

116

духовність у фармацевтичній галузі, норми належної професійної поведінки,

деонтологічні вимоги до професійної діяльності фармацевтичних працівників,

фармацевтичні помилки та їх наслідки. Самостійна робота (4 години)

передбачає короткий нарис основних дефініцій: „мораль”, „моральність”,

„етика” та „деонтологія”.

Завершальною темою модулю (4 години) передбачено опрацювання

нормативно-правових актів, а саме: огляд етичних кодексів фармацевтів – третє

лекційне заняття (2 години) та перше семінарське заняття (2 години) курсу.

На занятті проходить аналіз етичних кодексів, розглядається їх

структура та розділи, основні положення та загальні принципи, деонтологічна

складова етичних кодексів. Найбільша увага приділяється етичному кодексу

фармацевтичних працівників України. Семінарське заняття дозволяє студентам

ознайомитись з міжнародним досвідом регулювання деонтологічної культури

фармацевтичних працівників. В ході заняття, поруч з вітчизняним етичним

кодексом фармацевтичних працівників опрацьовуються положення

Міжнародного етичного кодексу фармацевтів (Code of Ethics for Pharmacists

FIP) [350], етичного кодексу Американської фармацевтичної асоціації (Code of

Ethics of the American Pharmacies Association APhA) [349], Польського кодексу

аптекаря (Kodeks Etyki Aptekarza) [367], Італійського деонтологічного кодексу

фармацевта (Codice deontologico del farmacista) [351], етичного кодексу

студентів-фармацевтів генерального фармацевтичного консульства (Code of

conduct for pharmacy students in England, Scotland and Wales) [347],

декларативних та розгорнутих корпоративних етичних кодексів у

фармацевтичній галузі (Етичний кодекс Sanofi Aventis, кодекс роботи з

постачальниками Norvatis) [85].

Самостійна робота (4 години) полягає у опрацюванні робіт видатних

діячів в галузі фармації в Україні. Студенти готують доповіді, в яких

відображується особистий внесок діяча та короткий біографічний нарис,

формулюють тези дискусій (4 години) про історію фармацевтичної деонтології.

117

Контроль якості засвоєння знань по закінченню першого модулю перевіряється

за допомогою тестових технологій.

Другий модуль (36 годин) передбачає розгляд питань фармацевтичної

деонтології в курсі професійно-орієнтованих дисциплін. Серед яких – 6 годин

лекційних, 12 годин – практичних, 2 години – семінарських занять, 12 годин –

самостійної роботи, 4 години – індивідуальні завдання.

„Деонтологія фармацевтичного аналізу” – перша тема модуля (5 годин),

пов’язана з курсом дисципліни „Фармацевтична хімія”, та зосереджує увагу на

належному виконанні фармацевтичного аналізу.

В змісті лекційного заняття (1 година) відображено доброякісність

фармацевтичних активних інгредієнтів, їх визначення, ідентифікацію та

знешкодження фальсифікованих лікарських засобів, моральні обов’язки

уповноваженої особи аптеки. Особлива увага приділяється професійній

поведінці фармацевта у разі виявлення недоброякісних ліків. На практичному

занятті (2 години) студентами проводиться аналіз фальсифікованого,

неякісного або зіпсованого лікарського препарату. Визначаються ознаки

неякісних ліків, їх вплив на організм людини, методи утилізації; розглядається

життєвий цикл фармацевтичної продукції; узагальнюються висновки щодо

належного контролю якості фармацевтичних активних інгредієнтів. Самостійна

робота (2 години) передбачає визначення шляхів утилізації фальсифікованих

лікарських засобів. Студенти розробляють блок-схеми алгоритмів утилізації.

Друга тема модулю (5 годин) „Належна аптечна практика та

обов’язковість у виконанні технологічних регламентів”. Вона пов’язана з

курсом аптечної технології ліків. Теоретичними питаннями на лекційному

занятті (1 година) є положення належної виробничої практики (Good

Manufacturing Practice, GMP) [190], обов’язковість у виконанні технологічних

регламентів виготовлення екстемпоральних лікарських засобів, розроблення

нових лікарських засобів, контроль якості, ефективність та безпечність,

доцільність впровадження. На практичному занятті (2 години) студентами

розглядаються положення належної: клінічної практики (Good Clinical Practice,

118

GCP), аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice, GPP), виробничої

практики (Good Manufacturing Practice, GMP), виробничої практики активних

фармацевтичних інгредієнтів (GMP Guide For Active Pharmaceutical Ingredients,

GMP APhI) [190]. На самостійну роботу (2 години) відводиться опрацювання

інформації щодо морально-правових аспектів клінічних випробовувань.

Студенти готують розгорнуті доповіді. Найбільшу увагу приділяють

деонтологічному змісту поєднання технологічних, хімічних та фізичних

несумісних компонентів в лікарських засобах, виготовлених в умовах аптеки.

Третя тема модулю (5 годин) пов’язана з курсом організації та

економіки фармації та містить питання морально-правових аспектів

фармацевтичної діяльності. На лекційному занятті (1 година) акцентується

увага на правовому регулюванні фармацевтичної діяльності, правомірності

реклами, відповідальності за порушення моральних норм у фармацевтичній

діяльності. В інтерактивній взаємодії відпрацьовуються належні професійні

взаємовідносини фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – лікар, фармацевт –

провізор, фармацевт – фармацевтичний представник, фармацевт – суспільство

тощо. У ході практичного заняття (2 години) обговорюються деонтологічні

аспекти дистрибуції лікарських засобів. Відбувається розгляд положень

належної: практики дистрибуції (Good Distribution Practice, GDP), практики для

національних лабораторій з контролю якості ліків (Good Practices for National

Drug Control Laboratories, GPNL), практики зберігання фармацевтичної

продукції (Guide to good storage practices for pharmaceuticals, GSP) [190].

Самостійна робота (2 години) зосереджує увагу на питаннях фармацевтичного

етикету. Студенти відокремлюють моральні чесноти фармацевтичного

працівника, оформлюють макет іміджу сучасної аптеки, створюють власний

статут аптечної корпоративної культури.

Четверта тема модуля (5 годин) має міждисциплінарний зв'язок з курсом

фармакології та висвітлює лікувальний ефект фармацевтичної опіки.

Теоретичним змістом є деонтологічна фармацевтична опіка. На лекційному

занятті (1 година) зазначається важливість дотримання лікарської таємниці

119

фармацевтами. Пропонується до уваги належне цільове естетичне оформлення

аптечних вітрин. Протягом заняття ключовим питанням є моральний аспект

урахування побічної дії лікарських препаратів та оптимізація їх фармакотерапії.

Під керівництвом викладача на практичному занятті (2 години) студентами

вирішується доцільний підбір алгоритмів надання фармацевтичної допомоги, з

урахуванням конфіденційності, уважності, милосердя. Особливе значення, з

позиції деонтологічної культури майбутніх фармацевтів, притаманне елементам

вербального супроводження лікування. В ході активних тренінгів та

імітаційних ігор розглядаються питання самолікування пацієнтів, вносяться

практичні поради. Самостійна робота (2 години) зводиться до створення

належних професійних алгоритмів надання фармацевтичної допомоги за

основними симптомами хвороб.

„Деонтологічний аспект фітотерапії” є п’ятою темою модулю (5 годин),

яка пов’язана з курсом фармакогнозії. На лекційному занятті (1 година) значну

увагу приділяють відновленню запасів ресурсів лікарської рослинної сировини.

Студентам прищеплюється турботливе ставлення до природних лікувальних

джерел. Надається інформація щодо використання нефармакопейної лікарської

рослинної сировини в фармакотерапії. Специфічним деонтологічним питанням

теми є радіологічний контроль лікарської рослинної сировини. На практичному

занятті (2 години) за допомогою методу кейсів студентами засвоюються

основні положення відновлення рідкісних лікарських рослин. Самостійна

робота (2 години) стосується створення власного диференційованого підходу

до надання фармацевтичної допомоги клієнтові аптеки. Студенти готують опис

методів невербального спілкування під час надання фармацевтичної

консультації, розв’язують тренувальні завдання конфліктних професійних

ситуацій в аптеці.

Наступна тема модуля (3 години) „Належна нетрадиційна

фармацевтична допомога” тісно пов’язана з курсом предмету „Охорона праці в

галузі фармації”. На лекційному занятті (1 година) опрацьовуються шляхи

збереження здоров’я та життя людини; розглядаються нетрадиційні методики

120

терапії; вивчаються біологічно-активні добавки, особливості їх відпуску та

дозування. На практичному занятті (2 години) під керівництвом викладача

вирішується деонтологічна доцільність застосування нетрадиційних лікарських

засобів. Головною оперативною метою практичного заняття є формування

моральності використання в лікуванні альтернативних методик.

Остання тема модуля узагальнює деонтологічний портрет фармацевта.

Семінарське заняття (2 години) розкриває тему моральної відповідальності

фармацевта та повагу до фармацевтичної професії. Індивідуальними

завданнями курсу є підготовка (за жеребкуванням):

– есе, щодо важливості моральної свідомості майбутнього фармацевта;

– власного етичного кодексу фармацевтичного фахівця, на основі

розглянутих міжнародних;

– макета правомірної реклами лікарського препарату;

– тренінгу для подолання стресових ситуацій в професійній діяльності

фармацевта;

– доповіді про належну професійну поведінку фармацевта в

нестандартних умов;

– розгорнутого професійного портрету фармацевта;

– схем надання фармацевтичної допомоги за алгоритмом для кожної

фармакологічної групи лікарських засобів;

– програми „лікувальних установок” для належної фармацевтичної

опіки;

– доповіді, про невербальні засоби комунікації, що можна застосувати

при наданні фармацевтичної допомоги;

– власної техніки ділового спілкування, що викликає довіру клієнтів

аптеки;

– програми утилізації недоброякісних лікарських засобів;

– доповіді, про шляхи відтворення рідкісної лікарської рослинної

сировини.

121

Серед методів навчання спеціалізованому курсу „Фармацевтична

деонтологічна культура” які обрано, є: аналітико-синтетичний; індуктивний;

дедуктивний; традуктивний, а також інтерактивні методи навчання: проблемне

викладання для виявлення пізнавальної активності студентів; інформаційно-

рецептивний – студентам надається матеріал (пояснення, алгоритми, схеми,

відео-презентації, способи правильного розв’язування професійних ситуацій)

для запам’ятовування інформації в представленому вигляді; репродуктивний:

студенти виконують завдання за певним зразком згідно інструкцій викладача;

словесно-евристичний: організація самостійної пошукової роботи студентами з

використанням накресленого оговореного плану пошуку; дослідницький:

самостійний творчий пошук студентами глибоких знань для розв’язування

проблемних завдань.

Засобами діагностики успішності визначено: попередній, поточний,

періодичний та підсумковий контроль знань індивідуального, комбінованого,

фронтального, взаємного характеру. Формою підсумкового контролю

успішності вивчення курсу „Фармацевтична деонтологічна культура” є залік.

Виокремлено методи, які застосовувались для забезпечення

рефлексивного компонента сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів, а саме: демонстрації, імітаційні ігри, методи: евристичних

запитань, кейсів, творчих проектів.

1. Демонстрації (наочне зображення відео-презентацій

деонтологічного змісту). Викладачам рекомендовано представити

деонтологічні положення у вигляді пояснювально-ілюстративного матеріалу

для збільшення повноти зорового сприйняття інформації.

Погоджуємось з висновками вітчизняних дослідників

Л. Ф. Мустафаевої, О. С. Назарової, що „необхідно враховувати: метод

демонстрації більш результативний на початковому етапі формування

професійних знань й умінь за допомогою різного роду наочності, ілюстрацій,

документації письмового інструктування, навчальних посібників тощо. Тому,

що наочні методи (натуральні і образотворчі) мають різні функції, то в одному

122

випадку вони є ілюстрацією для пояснення викладачем сутності операції,

послідовності виконання складного процесу, а в іншому – наочність, що

забезпечує уявлення про роботу механізмів, обладнання, які застосовуються у

галузі. Водночас засоби навчання можуть бути застосовані для самостійного

формування знань й умінь. Це, в основному, засоби, які виконують функції

письмового інструктування (опорні схеми, операційні, інструктивні та

технологічні карти); розтини механізмів й обладнання; показ фрагментів

відеозаписів з принципом та вимогами до обслуговування, в тому числі й вимог

правил безпеки” [185, с. 106].

Опорні схеми, інструктивні карти, відеозаписи належних професійних

дій допомагають майбутнім фармацевтам наочно засвоїти знання

деонтологічного змісту. Дидактичними можливостями методу демонстрацій є

покращення уваги, сприйняття інформації, системність та послідовність

викладу навчального матеріалу.

2. Імітаційні ігри (належний обов’язковий контроль якості ліків в

умовах аптеки, рольова гра для активізації критичного мислення: заміна

нетрадиційних прописів лікарських форм нормативними [318, с. 63-64])

(Додаток Д).

Звертаючись до наукових робіт вченої Л. М. Іваненко, зосереджуємо

увагу, що перевагами імітаційних ігор є „по-перше, це ефективність – значне

збільшення обсягів здобутих знань і навичок за одиницю часу. По-друге,

багаторазове стиснення часу: процеси, які в реальному житті тривають роками,

їх імітаційна модель „прокручує” за секунди, а в разі застосування комп’ютерів

– практично миттєво. І, зрештою, безпечність” [103, с. 59].

Безпечність імітаційних ігор, на нашу думку, диктує їх широке

застосування для формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів,

адже фармацевтичні помилки можуть коштувати найціннішого – життя

людини. Невірно зроблений аналіз неприпустимих домішок активних

фармацевтичних інгредієнтів та лікарських форм, плутанина у номенклатурі

фармацевтичних препаратів, хибне консультування клієнтів аптеки може

123

призвести до страшних негативних наслідків. Тому подолання фармацевтичних

помилок є важливою частиною фармацевтичної освіти.

Імітаційні ігри забезпечують повне перенесення в умови робочої

атмосфери майбутніх фармацевтів. Майбутнім фармацевтам пропонуються до

розгляду справжні рецептурні бланки в яких допущені суттєві недоліки –

помилки людського фактора (неуважність оформлення, що призвела до

фізичних, хімічних або фармацевтичних несумісноcтях в рецептурних

прописах). Студентам за декілька хвилин необхідно визначити недолік та

запропонувати шляхи його подолання.

Застосування ігрових методів навчання підсилює мотивацію студентів,

розвиває творче мислення та навички, активізує пізнавальну діяльність.

3. Метод евристичних запитань (самостійне міркування студентів

щодо власної концепції належної фармацевтичної допомоги, самоаналіз

особистих деонтологічних рис [318, с. 59]). Метод засновано на вживанні

евристичних розпоряджень. Студентам запропоновані питання до розгляду, в

яких передбачено певну стратегію та гарантовано успішне вирішення.

Погоджуємось з вченою В. В. Павленко, яка наполягає, що

„користуючись евристичною бесідою, викладач спрямовує пошукову діяльність

вихованців у потрібний напрям, підводячи їх поступово до висновку і тим

активізує їх навчальну діяльність” [207, с. 138].

Таку ж думку поділяє дослідник О. Б. Кривонос, який рекомендує

„метод евристичних запитань застосовувати для збору додаткової інформації в

умовах проблемної ситуації чи упорядкування вже наявної інформації у процесі

рішення творчої задачі. Евристичні запитання служать додатковим стимулом,

формують нові стратегії й тактики рішення творчої задачі. Не випадково в

практиці навчання їх називають навідними запитаннями, тому що вдало

поставлене педагогом запитання наводить учня на ідею рішення, правильну

відповідь. Для визначення відмінності евристичних запитань від неевристичних

використовують поняття „відкрите” запитання, тобто запитання без заданого

напряму пошуку відповіді, коли учню відкриті різні шляхи й засоби його

124

розв’язання. Перевага методу евристичних запитань полягає в його простоті й

ефективності для рішення будь-яких задач. Вони не потребують додаткової

наочності чи використання інноваційних технологій, а лише педагогічної

майстерності вчителя. Евристичні запитання особливо розвивають інтуїцію,

мислення, логічну схему рішення творчих задач. Евристичні запитання

дозволяють логічно будувати відповідь, конструктивно відповідати на

запитання, комплексно пізнавати предмет дослідження. Набір п’яти питань

здатен всебічно описати предмет та знайти його суть без зайвої інформації”

[146, с. 165].

Наведено приклад. Проблемність в наданні фармацевтичної допомоги.

Доцільність. Оптимальність. Умови надання. Вимоги до суб’єкта надання. Час.

Якість. Основні питання: В чому полягає зміст поняття „Належна

фармацевтична опіка”? Навіщо знати положення доцільної фармацевтичної

допомоги фармацевту? Яким чином побудувати алгоритм надання належної

фармацевтичної опіки? У яких випадках фармацевту необхідно зберігати

лікарняну таємницю? Чим відрізняється належне безпечне самолікування

клієнтів аптек від безконтрольного помилкового? Скільки часу слід відвести

кожному окремому пацієнту на надання фармацевтичного консультування?

Відкриті запитання деонтологічного змісту підвищують зацікавленість

майбутніх фармацевтів, творчу активність, покращують продуктивність та

рефлективність діяльності.

4. Метод кейсів (аналіз ситуацій неетичної поведінки фармацевтів

[318, с. 57], кейс-вправи ресурсозбереження рідкісної лікарської рослинної

сировини [318, с. 61], кейс-ситуації біоетики використання нетрадиційних

лікарських препаратів [318, с. 65]).

Дослідники Т. М. Іщенко та Д. В. Кузьменко зазначають, що „основна

мета кейсового методу – навчити на прикладі конкретної ситуації (кейса)

груповому аналізу проблеми та самостійному прийняттю рішень” [107, с. 158].

Науковець І. Р. Романов підкреслює особливості кейс-методу, що

„завойовує позитивне ставлення з боку студентів, які бачать в ньому особливу

125

гру, що сприяє освоєнню теоретичних положень і оволодінню практичним

використанням матеріалу. Кейс-метод сприяє розвитку різних практичних

навичок. Вони можуть бути описані однією фразою – творче вирішення

проблеми і формування вміння аналізу ситуації і прийняття рішення”

[243, с. 530]. Вчений наголошує, що за допомогою методу кейсів можна

„враховувати навчальні, особисті інтереси і потреби студентів, їх

індивідуально-психологічні особливості; здійснювати контроль знань;

застосовувати всі форми аудиторної роботи зі студентами: індивідуальну,

парну, групову, фронтальну; розвивати всі види мовної діяльності: читання

(оглядове, селективне, детальне), говоріння (монологічна, діалогічна мова),

письмо (складання плану, написання есе, тощо), аудіювання та переклад;

здійснювати між предметні зв’язки; стимулювати творчу активність студентів”

[243, с. 532].

Наведено приклад №1: Стаціонарним пацієнтам відділення лікарні

штучної нирки терміново необхідний розчин перекису водню 6% для обробки

апаратури. В аптеку надійшла вимога-замовлення з оплатою по факту

отримання. Для виготовлення лікарської форми фармацевту необхідно

використати концентрований розчин – пергідролю 32,6-33,4%. В яку фірму слід

звернутись.

Пацієнт: лікування планове невідкладне, потрібні ліки. Фармацевт: для

виготовлення ліків необхідний розчин концентрат. Постачальник №1

ООО „Істок-Плюс” м. Запоріжжя: доставка по місту, але потрібні ліки відсутні

в даний момент. Постачальник №2 ООО „Вітекс-Фарм” м. Одеса: ліки є в

наявності, доставка здійснюється через поштове відділення, необхідне

спеціальне обладнання для доставки, відсутня самостійна доставка кур’єром.

Постачальник №3 ООО „НПП-Хімреактив” м. Київ: ліки є в наявності.

Постачальник працює лише за передоплатою.

Наведено приклад №2: Заготівельник лікарських рослин пропонує

прийняти 20 кг квітів ромашки лікарської в аптеці. Мешкає заготівельник в

радіологічній зоні. Які дій слід провести фармацевту?

126

Фармацевт: треба перевірити лікарську рослинну сировину на

радіологічний фон, відправити в контрольно-аналітичну лабораторію коштом

заготівельника й прийняти її за сертифікатом якості та безпеки. Заготівельник:

швидко здати партію лікарських рослин за вигідною ціною.

Наведено приклад №3: Студентам надані картки для вирішення

морально-етичних складнощів.

Пацієнт №1: для лікування онкологічної хвороби підшлункової залози за

рекомендаціями сусіда звертаюсь до аптеки за настоянкою мухомору.

Фармацевт: червоний мухомор та лікарські форми з нього не є

сертифікованими лікарськими препаратами, пацієнта слід направити до лікаря

для призначення традиційних знеболювальних ліків. Лікар: проаналізувавши

стадію розвитку пухлини виписую рецепт форми Ф-3 на отримання таблеток

трамадолу.

Пацієнт №2: за рекомендаціями офтальмолога в реабілітаційний період

покрапати очі ізотонічними краплями прополісу. Фармацевт: запропоную

пацієнту вітамінні очні краплі для живлення ока з аденозинтрифосфорною

кислотою, як заміну.

Пацієнт №3: читаючи медичні портали електронних засобів масової

інформації знайшов рекомендації щодо вживання крейди для поліпшення

зростання перелому променевої кісти руки. Фармацевт: пропоную заповнити

втрату кальцію таблетками кальцію глюконату 500 мг №12. Лікар: призначити

пацієнту муміє в таблетках.

Пацієнт №4: отримав перелом кісток стопи після втрати свідомості,

місяць тому провели резекцію шлунка на фоні онкології. Фармацевт: замінити

таблетки муміє на супозиторії, виготовити та відпустити.

Дидактичні можливості методу кейсів розвиток у майбутніх фармацевтів

самостійного та критичного мислення, співтворчість та індивідуалізація

навчання.

5. Творчі проекти (практичні випадки застосування деонтологічної

культури [318, с. 14]).

127

Проекти, за дослідженнями вченої Т. В. Воробйової, здатні

„актуалізувати міжпредметні зв’язки у процесі професійної підготовки

майбутніх медиків; більш повно реалізувати взаємозв’язок теорії та практики в

навчально-професійній діяльності студентів; підвищити рівень засвоєння

студентами знань і вмінь; підвищити активність студентів як суб’єктів

навчального процесу, підсилити роль самоосвіти, самонавчання, саморозвитку;

цілеспрямовано формувати професійно значущі якості” [41, с. 1].

Творчим навчальним проектом для досягнення сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін визначено індивідуальну науково-дослідну

роботу для систематизації, узагальнення та закріплення навчального

спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”.

Студенти самостійно обирали тему деонтологічного змісту стосовно

фармацевтичної діяльності, формулювали актуальність, обирали методи

дослідження, мету та завдання, розробляли власний розгорнутий план науково-

дослідної роботи, в логічній послідовності компонували використані джерела

інформації, визначали практичну новизну та стан дослідження, обґрунтовували

власні думки, робили висновки та узагальнення, визначали подальші

перспективи, по закінченню роботи оформляли результати згідно з вимогами до

наукових робіт.

Також, однією з форм формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів обрано роботу творчої групи студентів, які були прихильниками

належності, принциповості та сумлінності. Робота творчої групи проходила під

керівництвом викладача.

Спираючись на дослідження О. В. Глузман та А. О. Комарова [45, с. 89],

творчі групи створювались за функціональним принципом – з врахуванням

педагогічної потреби. Групи формували так, щоб в кожній був „лідер”,

„генератор ідей”, „функціонер”, „опонент”, „дослідник”. Зміну лідера

проводили через кожні два-три практичних заняття, це стимулювало розвиток

організаторських здібностей усіх студентів. Створювалась творча група

128

дослідження очно, на постійній основі, для вдосконалення та розвитку

деонтологічної культури кожного члена групи. Студенти, що виявили бажання

брати участь, показали свою креативність, ініціативність та старанність.

Чисельність групи склала 15 студентів: лідер – 1, генератори ідей – 2,

функціонери – 2, опоненти – 3, дослідники – 7.

Робота творчої групи здійснювалась для створення теоретичного

портрета деонтологічно-обізнаного фахівця в галузі фармації. Проблемою для

розв’язання визначено питання прищеплення етико-деонтологічних знань

майбутнім фармацевтам. Метою роботи творчої групи: підвищити рівень

загальної моральної та професійної культури. Очікувані результати: зацікавити

студентів щодо обраної теми, мотивувати їх до самостійної роботи по

самовдосконаленню етико-деонтологічних рис.

Під час роботи творчої групи під керівництвом викладача проводились:

творчі діалоги обговорення етичних кодексів у сфері фармації з врахуванням

вітчизняного та зарубіжного досвіду, „круглі столи” перевірки деонтологічних

знань, творчі дискусії „Відтворення належних поведінкових рис сучасного

фармацевта”, захисти проектів „Деонтологічний портрет провізора-аналітика”,

„Належний фармацевтичний аналіз: точність та правильність дій”,

„Фармацевтична опіка надана милосердним фахівцем”, „Правомірна реклама

фармацевтичної продукції”, „Використання не фармакопейної лікарської

рослинної сировини для виготовлення екстемпоральних лікарських засобів”,

„Отрути – альтернатива продуктивного лікування невиліковних хвороб”,

„Альтернативні методики надання належної фармацевтичної допомоги”,

„Належна охорона праці у фармацевтичній галузі”.

Серед найбільш цікавих засідань творчої групи для студентів майбутніх

фармацевтів були огляди відеозаписів алгоритмів належних дій

фармацевтичної допомоги та практичне заняття з запрошеним гостем

фармацевтичним представником фірми „Sanofi” з теми: „Належність,

безпечність та правомірність лікарських препаратів для лікування онкології”.

129

По закінченню кожного засідання проводились анкетування, моніторинги

отриманих деонтологічних знань.

Для втілення третьої організаційно-методичної умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та забезпечення

рефлексивного компонента сформованості в ході дисертаційного дослідження

було введено дистанційну версію навчального курсу „Фармацевтична

деонтологічна культура”. В умовах тенденції професійної освіти до відкритої

глобалізації, використання сучасних освітніх технологій, автором створено

дистанційну версію вище означеного спеціалізованого навчального курсу на

платформі електронного навчання „Еліадемі”, яка дає змогу викладачам

керувати он-лайн-курсами (Додаток К).

Як засвідчують вітчизняні науковці Н. М. Самолюк та М. Д. Швець

дистанційне навчання є „індивідуалізованим процесом передання і засвоєння

знань, умінь, навичок і способом пізнавальної діяльності людини, який

відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного

учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі

сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій”

[248, с. 194].

Характерними рисами дистанційного навчання, як зазначають українські

дослідники Л. М. Унгурян, Г. В. Черневецька, І. А. Науменко, „гнучкість

(студенти не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій і семінарів, а

працюють у зручний для себе час у зручному місці), модульність (кожний

окремий курс створює цілісне уявлення про певну галузь знань), економічна

ефективність (досвід вітчизняних недержавних центрів показує, що їх витрати

складають приблизно 60% витрат на підготовку фахівців за денною формою),

нова роль викладача (на нього покладаються такі функції, як координування

пізнавального процесу, коректування курсу, що викладається, консультування

при складанні індивідуального навчального плану та ін.), спеціалізовані форми

контролю (в якості форм контролю використовуються дистанційно організовані

співбесіди, практичні та курсові роботи), використання спеціалізованих

130

технологій (технологія дистанційної освіти – сукупність методів, форм і засобів

взаємодії у процесі самостійного, але контрольованого освоєння певного обсягу

знань)” [283, с. 96].

Доступ до навчального ресурсу можливий після попередньої реєстрації

студентами за посиланням URL: https://eliademy.com/catalog/farmacevtichna-

deontologichna-kul-tura.html. Екстериторіальна навчальна взаємодія, яку надає

дистанційна версія курсу, дає змогу доповнити деонтологічні знання та належні

фармацевтичні навички в поза аудиторний час, що стимулює непереривність

освоєння курсу.

На платформі електронного навчання „Еліадемі” курс „Фармацевтична

деонтологічна культура” (рис. 2.3) входить до каталогу відкритих он-лайн

курсів, що дає доступ до навчання за запрошенням адміністратора або після

попередньої реєстрації.

Рис. 2.3 Зміст та структура дистанційного курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура”

131

Дистанційний курс надає доступ до ілюстрованого лекційного

матеріалу, дає змогу проводити он-лайн консультування студентів

експериментальної групи, обирати завдання для самостійної роботи, проводити

вебінари деонтологічного змісту, вести журнал досягнень студентів в засвоєнні

спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”, оцінювати

виконані завдання, надавати сертифікати по закінченню навчання.

На навчальній платформі встановлено термін проведення, вказано мету

курсу, план кожного окремого заняття, розкриті основні питання

деонтологічного змісту, вказані нові терміни, які мають бути засвоєні,

представлені проблемні ситуації для пошуко-сематичної діяльності студентів,

наданий перелік літератури для самоконтролю, адаптивні тести та відкриті

завдання для тематичного контролю.

На навчальному порталі доступний пошук інформації деонтологічного

змісту у вигляді аудіо- та відеоматеріалу кожного заняття. Представлено: план

занять, презентація дистанційної версії курсу „Фармацевтична деонтологічна

культура”, вправи як індивідуальні завдання, розгорнуті доповіді, кейс-вправи

„етичність використання нетрадиційних лікарських препаратів”,

„ресурсозбереження рідкісної лікарської рослинної сировини”, „етичної

поведінки фармацевта”, кросворд „деонтологічні риси”, завдання методу

евристичних запитань „власна концепція належної фармацевтичної допомоги”,

завдання ситуації успіху „застосування не фармакопейної лікарської рослинної

сировини”, міні-ігри належного фармацевтичного аналізу, рецептурні вправи

технологічних, хімічних та фізичних несумісних компонентів в лікарських

засобах виготовлених в умовах аптеки, ситуаційні міні-ігри, гра

„фальсифіковані ліки”, імітаційна гра „заміна нетрадиційних прописів

лікарських форм нормативними”. Для роз’яснення елементів навчального

матеріалу використовується електронна пошта, голосова пошта та коментарі в

системі електронних конференцій.

Засобами формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін:

132

– засіб міжособистісних комунікацій (перенесення власних етико-

деонтологічних суджень та особистого деонтологічного досвіду від викладача

до студента шляхом вербального спілкування); що застосовувався для

забезпечення мотиваційно-аксіологічного компонента сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів;

– технічні друковані носії (методичні рекомендації до практичних та

самостійних робіт, комплект лекційного матеріалу, паперові блок-схеми та

презентації деонтологічного змісту, картки алгоритмів надання належної

фармацевтичної допомоги, графологічні схеми належного фармацевтичного

аналізу, рецептурні бланки лікарських прописів з несумісними компонентами,

збірники етичних кодексів); які забезпечили пізнавальний компонент

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів;

– комп’ютерні електронні носії (дистанційна версія спеціалізованого

курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”, вебінари деонтологічного

змісту, електронні завдання, он-лайн обговорення, віртуальний журнал тощо);

що втілювали рефлексивний компонент сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів.

Висновки до другого розділу

Визначено компоненти сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін: а саме: мотиваційно-аксіологічний – охоплює залучення досвіду

ціннісного ставлення до особистості, свідомий та самостійний вибір

застосування професійно-важливих морально-етичних якостей, сукупність

морально-духовних цінностей, які мають значення для суспільства й окремої

людини, для підвищення творчого потенціалу кожного окремого майбутнього

фармацевта; пізнавальний – включає сукупність деонтологічних знань;

рефлексивний – поєднує сукупність деонтологічних вмінь, види, форми та

методи контролю, а також критерії для міри оцінки сформованості.

133

Виокремлено критерії: особистісний (ступінь сформованості мотиваційно-

ціннісного компонента), когнітивний (ступінь оволодіння теоретичними

знаннями, деонтологічним змістом професійно-орієнтованих дисциплін),

діяльнісний критерій (ступінь опанування етико-деонтологічних вмінь, їх

реалізація в професійній діяльності). Визначено рівні сформованості: базовий,

достатній, високий та творчий, що дозволяють оцінювати та здійснювати

моніторинг процесу формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

На основі аналізу педагогічного моделювання розроблено структурну

модель формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Показано структурні

компоненти педагогічного процесу та їх взаємозв’язок, виділено основні

особливості кожного етапу. Виокремлено мотиваційно-цільовий, змістовно-

організаційний, процесуальний, контрольно-оцінювальний та результативний

етапи. Головними детермінантами дієвості структурної моделі формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін визначено організаційно-методичні умови,

а саме: створення двосторонньої міжособистісної взаємодії „викладач –

студент”, збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін

деонтологічним змістом, забезпечення науково-методичного супроводу

підготовки на засадах інформаційно-комунікативних технологій.

Для забезпечення першої організаційно-методичної умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та мотиваційно-аксіологічного

компонента сформованості в ході дисертаційного дослідження розроблено

деонтологічні тренінги, досягалась реалізація засобами міжособистісних

комунікацій за допомогою бесід, дискусій, конкурсів, методу емпатії.

Для втілення другої умови та забезпечення пізнавального компонента

сформованості насичено деонтологічним змістом освітні програми професійно-

орієнтованих дисциплін, введено спеціалізований курс „Фармацевтична

деонтологічна культура”, засобами друкованих носіїв за допомогою вправ,

134

діалогових технологій, методів: асоціацій, проблемного навчання, ситуацій

успіху.

Для реалізації третьої умови та рефлексивного компонента

сформованості створено дистанційну версію спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура” засобами комп’ютерних носіїв за

допомогою методів: евристичних запитань, кейсів, імітаційних ігор, творчих

проектів та демонстрації.

У змісті другого розділу дисертаційної роботи відображено результати

виконання третього та четвертого завдання дисертаційного дослідження.

Результати другого розділу висвітлено у наукових працях автора: [135;

307; 309; 310; 314; 315; 317; 318; 379].

135

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКПЕРИМЕНТУ

У третьому розділі розкрито особливості організації педагогічного

експерименту щодо перевірки ефективності розроблених організаційно-

методичних умов формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін; подано його хід та

представлено результати.

3.1 Етапи педагогічного експерименту формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-

орієнтованих дисциплін

Педагогічний експеримент з упровадження та перевірки ефективності

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін організовано відповідно до

вимог проведення педагогічного експерименту, починаючи з вивчення стану

сформованості деонтологічної культури експериментальної та контрольної

групи студентів до впровадження організаційно-методичних умов структурної

моделі формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів з

наступною перевіркою її ефективності за допомогою засобів математичної

статистики.

Як зазначає дослідниця Е. А. Панасенко „педагогічний експеримент є

комплексним багатокомпонентним методом дослідження, що призначено для

об’єктивної та доказової перевірки вірогідності гіпотези, теоретичних

конструкцій, уточнення окремих висновків наукової теорії, який є ієрархічно

організованим і контрольованим процесом науково-педагогічної діяльності.

Виходячи з комплексної природи експерименту, в одному й тому ж

136

педагогічному експерименті реалізуються декілька (або всі) функції:

перевіряється істинність теоретичних тверджень дослідника, оновлюється зміст

педагогічної науки, по-іншому пізнається сутність взаємозв’язків педагогічних

явищ, висуваються нові припущення, по-новому тлумачаться факти” [210,

с. 214].

Для ефективного формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів навчальний процес вдосконалювався реалізацією структурної

моделі формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін через створення організаційно-

методичних умов її формування.

Експериментальне дослідження з формування деонтологічної культури

майбутніх фахівців галузі освітньо-кваліфікаційного рівня „молодший

спеціаліст” в галузі фармації проводилось у три етапи: констатувальний,

формувальний, контрольний впродовж трьох років. На кожному етапі

вирішувались конкретні завдання з використанням необхідного комплексу

діагностичних методів.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту з формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів було визначено необхідність у

її формуванні та по завершенні проведено вхідну діагностику рівнів

сформованості деонтологічної культури у майбутніх фармацевтів. Етап

проводився на базі медичного коледжу Запорізького державного медичного

університету (м. Запоріжжя) у 2015-2016 роках. Вікові показники обраного

контингенту склали – дівчата та юнаки віком 16-18 років.

Чисельність експериментальної групи студентів – 30 осіб та контрольна

група – 31 особа. Контингент респондентів був ідентичним за структурою

навчальних планів і навчальних програм, та віковим діапазоном. За вимогами

експерименту – склад та характеристика обраних груп була однорідна.

Для обґрунтування однорідності та однотипності досліджуваних груп на

констатувальному етапі педагогічного експерименту застосовано метод

середніх величин.

137

Середня арифметична зважена розраховувалась за формулою (3.1):

(3.1)

Для експериментальної групи значення склало 16,83 (30 осіб: 16 років –

7 респондентів, 17 років – 21 респондент, 18 років – 2 респонденти).

Для контрольної групи значення склало 16,77 (31 особа: 16 років – 8

респондентів, 17 років – 22 респонденти, 18 років – 1 респондент).

Середня помилка середньої арифметичної (розрахунок дисперсії)

проводився за формулою (3.2):

(3.2)

Середня помилка середньої арифметичної в експериментальній групі

дорівнювала 3,4641. Середня помилка середньої арифметичної в контрольній

групі дорівнювала 3,1623.

Кількість вимірювань експериментальної групи 30 респондентів,

контрольної групи – 31 респондент.

Значення t-критерію Ст’юдента NaN, отже відмінності статистично не

значущі (р=NaN). Число ступенів свободи f=59. Критичне значення t-критерію

Ст`юдента 2,002, при рівні вагомості 0,05.

Однорідність та однотипність експериментальної та контрольної груп

констатувального етапу педагогічного експерименту з формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін підтверджено.

Впродовж педагогічного експерименту (двічі – на початку та наприкінці

формувального етапу) експериментальну та контрольну групу студентів

перевірено за трьома критеріями сформованості деонтологічної культури:

особистісним, когнітивним та діяльнісним (табл. 3.1).

138

Таблиця 3.1

Методики діагностики сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за відокремленими критеріями

Компоненти Методики діагностики Показники

Особистісний критерій

Мотиваційно-

аксіологічний

Діагностика мотиваційної

структури особистості (за

В. Е. Мільманом) [68]

Виявлення мотивів здоров’я

збереження

Діагностика ціннісних

орієнтації (за

Мілтоном Рокичем) [72]

Усвідомлення власних

ціннісних ставлень, прояв

позитивних моральних чеснот

та рис, володіння особистими

деонтологічними судженнями

Когнітивний критерій

Пізнавальний

Методика визначення рівня

розумових здібностей

фармацевта (модифіковане

автором за

В. В. Синявським) [253]

Спроможність належного

виконання фармацевтичного

аналізу, ресурсозбереження,

надання фармацевтичної

допомоги тощо

Діагностика виразності

деонтологічних рис та

діагностика деонтологічних

знань шляхом анкетування з

загальних питань фарм.

деонтології

(модифіковане автором за

О. І. Шепляковою) [327]

Засвоєння етичних та

деонтологічних понять,

уміння виконання методик

належного експрес-аналізу

активних фармацевтичних

інгредієнтів, знання положень

належної виробничої практики

139

Продовж.табл.3.1.

Діяльнісний критерій

Рефлексивний

Діагностика

доброзичливості (за

шкалою

Дональда Кемпбелла)

[66]

Виявлення рівня культури

професійного спілкування,

здатності надання належного

фармацевтичного

консультування

Діагностика здатності до

збереження особистої

інформації

(модифіковане автором

за І. І. Платтом [372])

Здатність дотримання лікарської

таємниці при наданні

фармацевтичного

консультування

Діагностика рівня

розвитку моральної

свідомості (за

Лоренсом Кольбергом)

[69]

Здатність до застосування

правомірності реклами,

вирішення професійних етичних

питань та виявлення

принциповості у

фармацевтичній справі

Діагностика сприйняття

оточення (за шкалою

Вільяма Фейя) [71]

Здатність до надання належної

фармацевтичної опіки

Формувальний етап педагогічного експерименту проводився у реальних

умовах освітнього процесу медичного коледжу Запорізького державного

медичного університету впродовж 2016-2017 років.

До формувального етапу залучено експериментальну групу студентів в

кількості 30 осіб та контрольну групу 31 особа (які брали участь у

констатувальному етапі), контингент респондентів був ідентичним за

структурою навчальних планів та навчальних програм, та віковим діапазоном

(17-18 років).

140

Формувальний етап педагогічного експерименту проводився з метою

перевірки ефективності впровадження організаційно-методичних умов й

структурної моделі формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Для реалізації формувального експерименту було залучено педагогічний

колектив медичного коледжу для забезпечення двосторонньої міжособистісної

взаємодії „викладач – студент”, модернізовано зміст освітніх програм

професійно-орієнтованих дисциплін, введено спеціалізований курс

„Фармацевтична деонтологічна культура”, надано доступ до дистанційного

навчання шляхом електронного науково-методичного супроводу для студентів

другого та третього курсу відділення „Фармація”. Формами навчання були:

лекції, семінари, тренінги, практичні, індивідуальні та самостійні роботи.

У педагогічному експерименті дотримано першої умови формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів (створення двосторонньої

міжособистісної взаємодії „викладач – студент”), що характеризувалась

підключенням викладачів, кураторів, психологів, керівників виробничих

практик на базах аптек до систематичного та послідовного формування

деонтологічної культури майбутніми фармацевтами (м. Запоріжжя,

КП „Примула”, аптеки № 4, 9, 221), вжита особистісно-орієнтована педагогічна

техніка прищеплення деонтологічної культури при викладанні спеціалізованого

курсу, з елементами педагогічної творчості для її забезпечення, враховані

педагогічна майстерність та культура викладачів коледжу, залучено

педагогічний досвід для підвищення ефективності та спроможності досягнення

високого рівня сформованості.

На формувальному етапі педагогічного експерименту враховувались:

пізнання деонтологічної культури викладачем, вміння пояснювати, передавати

знання деонтологічного змісту, здатність проектувати навчально-виховний

матеріал з врахування формування деонтологічної культури, вміння проникати

у внутрішній світ студентів, здатність до співчуття, емпатійності, здійснення

педагогічного передбачення. Двостороння взаємодія педагогічного процесу

141

формування включала співучасть викладача, перенесення власних етико-

деонтологічних домінант, впровадження регулярного моніторингу рівня

сформованості компонентів деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

Для впровадження другої умови формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів (збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих

дисциплін деонтологічним змістом) були вжиті характеристики зовнішніх

показників (мікросередовища – медичний коледж, засобів масової інформації –

тематичних груп в соціальних мережах, зокрема: „Фармацевтична

деонтологічна культура”).

Освітні програми професійно-орієнтованих дисциплін для студентів

третіх курсів фармацевтичного відділення експериментальної групи доповнено

питаннями деонтологічного змісту, зокрема: деонтологія фармацевтичного

аналізу (5 годин, „Фармацевтична хімія”), обов’язковість у виконанні

технологічних регламентів (5 годин, „Технологія ліків”), морально-правові

аспекти фармацевтичної діяльності (5 годин, „Організація та економіка

фармації”), лікувальний ефект фармацевтичної опіки (5 годин,

„Фармакологія”), деонтологічний аспект фітотерапії (5 годин,

„Фармакогнозія”), належна нетрадиційна фармацевтична допомога

(7 годин, „Охорона праці в галузі”), що дало змогу забезпечити непереривність

педагогічного впливу. Впродовж навчального року додатково насичено

деонтологічним змістом модульні заняття дисциплін гуманітарного та

соціально-економічного циклів для другого курсу фармацевтичного відділення

(включаючи: вирішення конфліктних ситуацій (2 години, „Соціологія”),

розвиток деонтологічних теорій (2 години, „Історія України”), етико-

деонтологічні риси майбутнього фармацевта (2 години, „Культурологія”).

Повноцінність деонтологічного змісту була віддзеркалена в друкованих носіях

навчальної інформації (розроблені методичні рекомендації для студентів до

практичних та самостійних робіт [318]).

Впроваджено викладання спеціалізованого курсу „Фармацевтична

деонтологічна культура” та його дистанційної версії. Навчальні години

142

спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна культура” заплановано

та виконано в повному обсязі.

Для ефективного формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів була впроваджена третя умова (забезпечення науково-методичного

супроводу підготовки на засадах інформаційно-комунікативних технологій), що

характеризувалась застосуванням передового міжнародного досвіду, а саме

сучасних комп’ютерних технологій – на навчальній платформі „Еліадемі”

створено дистанційну версію курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”.

Дидактичними можливостями режиму віддаленого доступу дистанційного

курсу визначені: загальна доступність методичних матеріалів деонтологічного

змісту в електронному вигляді, впровадження віртуальних консультацій для

контролю рівня отриманих знань та спілкування між суб’єктами освітнього

процесу, віддалений доступ до бази інтерактивних методів перевірки вмінь.

Під час вивчення спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна

культура” також враховувались наявність особистісних фізичних, психічних та

соціальних характеристик. Студенти з особливими потребами навчались за

допомогою дистанційного курсу. Введено постійний контроль рівнів засвоєння

деонтологічних знань та вмінь за допомогою тестових технологій.

Дистанційна версія надала доступ до ілюстрованого лекційного

матеріалу. Проводились он-лайн консультування студентів експериментальної

групи. Надавались завдання для самостійної роботи. Організовувались вебінари

деонтологічного характеру. Заповнювався журнал досягнень студентів в

засвоєнні спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”,

оцінювались виконані завдання, студентам експериментальної групи були

видані сертифікати по закінченню навчання. Впродовж навчання

експериментальна група студентів була проаналізована на наявність мотивів до

оволодіння професійно-важливими морально-етичними якостями, прагнень в

ефективному застосуванні деонтологічної культури в професійній

фармацевтичній сфері, індивідуальних потреб в самореалізації та

самовдосконаленню, ціннісних орієнтацій збереження людського здоров’я

143

шляхом надання належної фармацевтичної допомоги.

Формувальний етап педагогічного експерименту проводився з

дотриманням організаційно-методичних умов, для забезпечення першої умови

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та мотиваційно-

аксіологічного компонента сформованості проводились деонтологічні тренінги,

досягалась реалізація засобами міжособистісних комунікацій за допомогою

бесід, дискусій, конкурсів, методу емпатії. Для втілення другої умови та

забезпечення пізнавального компонента сформованості було насичено

деонтологічним змістом освітні програми професійно-орієнтованих дисциплін,

введено спеціалізований курс, засобами друкованих носіїв перевірялись знання

за допомогою вправ, діалогових технологій, методів: асоціацій, проблемного

навчання, ситуацій успіху. Для реалізації третьої умови та рефлексивного

компонента сформованості було створено дистанційну версію спеціалізованого

курсу, формування проводилось засобами комп’ютерних носіїв за допомогою

методів: евристичних запитань, кейсів, імітаційних ігор, творчих проектів та

демонстрацій.

На початок формувального етапу педагогічного експерименту виникла

необхідність в отриманні результатів вхідного рівня сформованості

деонтологічної культури у майбутніх фармацевтів за особистісним,

когнітивним та діяльнісним критеріями, тому на констатувальному етапі було

проведене вхідне тестування.

Рівень сформованості деонтологічної культури за особистісним

критерієм оцінювався:

1. Діагностикою мотиваційної структури особистості за

В. Е. Мільманом (Додаток Л) [68], з врахуванням робочого та загально

життєвого мотиваційного профілю, включаючи: життєзабезпечення, комфорт,

спілкування, загальну активність, творчу активність, соціальну необхідність для

виявлення професійної спрямованості особистості.

2. Діагностикою ціннісних орієнтацій за Мільтоном Рокичем

(Додаток М) [72] за інструментальними та термінальними наборами цінностей.

144

Рівень сформованості деонтологічної культури за когнітивним критерієм

діагностовано:

1. За власними деонтологічними знаннями, шляхом анкетування, та

оцінюванням за п’ятибальною шкалою виразності окремих деонтологічних рис,

опитувальником, модифікованим автором, за О. І. Шепляковою [327]

(Додаток Н) (милосердя, обов’язковості, принциповості, порядності,

сумлінності, справедливості, відповідальності, правдивості тощо).

2. Деонтологічними знаннями у фармацевтичній сфері:

опитувальником, модифікованим автором, за О. І. Шепляковою (Додаток Ґ)

[327] (основні поняття фармацевтичної деонтологічної культури, особливості,

завдання, принципи, розуміння належної фармацевтичної допомоги,

фармацевтичної корпоративної солідарності, нормативність фармацевтичної

етики).

3. Методикою визначення рівня розумових здібностей фармацевта

[318, с.25], модифікованою автором за В. В. Синявським (Додаток П) [253]).

Для виявлення здатності до узагальнення та аналізу матеріалу фармацевтичного

змісту, гнучкості мислення, інертності мислення та відволікання, емоційних

компонентів мислення та їх відхилення, швидкості та точності сприйняття,

розподілу та концентрації уваги, грамотності, орієнтування та просторової

уяви.

Рівень сформованості деонтологічної культури за діяльнісним критерієм

вимірювався:

1. Опитувальником доброзичливості за шкалою Дональда Кемпбелла

(Додаток Р) [66], для перевірки рівня культури професійного спілкування.

2. Методикою діагностики сприйняття оточення за шкалою

Вільяма Фейя (Додаток С) [71].

3. Методикою діагностики рівня розвитку моральної свідомості за

Лоуренсом Кольбергом (Додаток Т) [69], включаючи моральні дилеми, для

характеристики моральності професійної поведінки майбутніх фармацевтів.

4. Методикою діагностики здатності до збереження особистої

145

інформації модифікована автором за І. І. Платтом (Додаток У) [372] для

передбачення готовності фармацевтів до професійного спілкування з клієнтами

аптеки.

За нашою методикою інтегральний показник рівня сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін визначається цільовою функцією L, яка

складається з результатів діагностичних випробовувань та розраховується за

формулою (3.3).

L = C1X1 + C2X2 + C3X3 + C4X4 + C5X5 + C6X6 + C7X7 + C8X8 (3.3)

де, X1; X2 – середні значення вибірки, що характеризують рівень

сформованості мотиваційно-аксіологічного компонента (результати

діагностики мотиваційної структури особистості за В. Е. Мільманом;

визначення ціннісних орієнтацій за Мільтоном Рокичем);

X3; X4 – середні значення вибірки, що характеризують рівень

сформованості пізнавального компонента (результати анкетування за

О. І. Шепляковою; тесту визначення рівня розумових здібностей фармацевта за

В. В. Синявським);

X5; X6; X7; X8 – середні значення вибірки, що характеризують рівень

сформованості рефлексивного компонента (результати опитувальника

доброзичливості за шкалою Дональда Кемпбелла; визначення сприйняття

оточення за шкалою Вільяма Фейя; опитувальника для визначення моральної

свідомості за Лоуренсом Кольбергом; тесту здатності до збереження особистої

інформації модифікованого автором за І. І. Платтом).

Вагові коефіцієнти, що підбирались методом експертних оцінок:

C1 = ¼ (0,25); C2 = 1/20 (0,05); C3= ¼ (0,25); C4 = 1/20 (0,05); C5 = ¼ (0,25);

C6 = 1/20 (0,05); C7= 1/20 (0,05); C8= 1/20 (0,05).

Розроблено шкалу оцінки інтегрального показника рівня сформованості:

Творчий (5) 90-100 балів – коефіцієнт 0,9-1;

Високий (4) 75-89 балів – коефіцієнт 0,75-0,89;

146

Достатній (3) 60-74 балів – коефіцієнт 0,6-0,74;

Базовий (2) 0-59 балів – коефіцієнт 0-0,59.

Особистісний критерій сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів застосовано для перевірки формування мотиваційно-

аксіологічного компонента.

Ключовою діагностичною методикою перевірки сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів за особистісним критерієм

обрано методику діагностики мотиваційної структури особистості

В. Е. Мільмана (Додаток Л) для ідентифікації мотивів до збереження здоров'я

пацієнтів (клієнтів аптек) [318, с. 38].

Студентам надавались 14 тверджень з 8 варіантами відповіді наступного

змісту: життєві принципи, прагнення щодо дозвілля, роботи, обставин та

оточення, власних вподобань.

Мотиваційний профіль особистості оцінювався за шкалами робочого та

загально життєвого мотиваційного профілю включаючи: життєзабезпечення,

комфорт, спілкування, загальну активність, творчу активність, соціальну

необхідність для виявлення професійної спрямованості особистості.

Опитувальник дав змогу оцінити мотиви до здоров’я збереження майбутніх

фармацевтів.

Відтак професійна направленість особистості характерна 46% студентів,

загально життєві позиції спрямованості особистості 54% (рис. 3.1).

46

54

Професійна

Загальножиттєва

Рис. 3.1 Результати перевірки мотиваційного профілю особистості

(мотиваційно-аксіологічний компонент) на початку формувального етапу (%)

147

Високий рівень професійної спрямованості виявлено у 3,3%

респондентів (ЕГ 3,33% та КГ 3,34%), 13,1% рівень вище середнього (ЕГ

13,33% та КГ 12,9%), 45,9% середній рівень (ЕГ 46,67% та КГ 45,16%), 37,7%

низький рівень (ЕГ 36,67% та КГ 38,7%) (рис. 3.2).

36,6738,7

46,6745,16

13,3312,9

3,33 3,34

0

10

20

30

40

50

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.2 Результати перевірки мотиваційної структури особистості за рівнем

професійної спрямованості (мотиваційно-аксіологічний компонент)

на початку формувального етапу (%)

Для аналізу власних ціннісних якостей обрано методику діагностики

ціннісних орієнтацій за Мільтоном Рокичем (Додаток М) [318, с. 35]. Кожен

студент ознайомився зі списком термінальних та інструментальних цінностей,

надаючи кожному своє рангове місце. Конкретні та абстрактні цінності в

діагностики ціннісних орієнтацій дали змогу виділити групу цінностей до

професійної самореалізації, альтруїстичні цінності та цінності сприйняття

інших, що дозволило схарактеризувати особистісний критерій формування

деонтологічної культури надалі. Шляхом анкетування враховано власні ціннісні

ставлення студентів.

Серед інструментальних цінностей майбутні фармацевти найвищі

рангові місця надали: освіченості, широті знань, високій загальній культурі

(81% студентів віддали першу позицію), відповідальності (52% студентів

148

віддали другу позицію) та чесніть, правдивість та щирість (42% студентів

віддали третю позицію) (рис. 3.3).

1981

Перше рангове місце

освіченість

Не визначили освіченість серед

перших рангових місць

48

52

Друге рангове місце

відповідальність

Не визначили

відповідальність серед

перших рангових місць

42

58

Третє рангове місце щирість

Не визначили щирість серед

перших рангових місць

Рис. 3.3 Результати перевірки інструментальних цінностей (мотиваційно-

аксіологічний компонент) на початку формувального етапу (%)

Серед термінальних цінностей майбутні фармацевти найвищі рангові

місця надали: фізичному та психічному здоров’ю (92% студентів віддали першу

позицію), щасливому сімейному життю (52% – другу) та продуктивності життя,

максимально повному використанню своїх сил та здібностей (49% – третю)

(рис. 3.4).

92

8

Перше рангове місце здоров`я

Не визначили здоров`я серед

перших рангових місць

48

52

Друге рангове місце

сімейне щастя

Не визначили сімейне

щастя серед перших

рангових місць

4951

Третє рангове місце

продуктивність життя

Не визначили продуктивність

життя серед перших рангових

місць

Рис. 3.4 Результати перевірки термінальних цінностей (мотиваційно-

аксіологічний компонент) на початку формувального етапу (%)

Когнітивний критерій сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

діагностовано для перевірки формування пізнавального компонента.

Аналіз здатності до прояву позитивних деонтологічних рис проведено за

149

модифікованою методикою визначення моральних якостей за І. О. Шепляковою

(Додаток Н) [327, с. 261]. Автором збережена структура опитувальника, проте

запропоновано включити до якостей особистості деонтологічні риси більш

пов’язані з медичною сферою, а саме: милосердя, обов’язковість,

принциповість, порядність, раціональність, сумлінність, правдивість,

неупередженість, об’єктивність, самовідданість, дисциплінованість,

тактовність. Опитувальники надані студентам майбутнім фармацевтам дали

змогу визначити ступінь оволодіння власними етико-деонтологічними

судженнями. Студентам надавалась можливість оцінити власну виразність

кожної окремої деонтологічної риси за п’ятибальною шкалою (5 балів – повний

прояв, 1 бал – низький прояв).

Результати діагностичного опитування щодо сформованості

деонтологічної культури студентів відділення „Фармація”, які оцінювали власні

деонтологічні знання шляхом анкетування, за п’ятибальною шкалою показали

виразність окремих деонтологічних рис: 9,84% (10% ЕГ та 9,68% КГ) студентів

показали високий рівень, 39,34% (40% ЕГ та 38,71% КГ) вище середнього

рівня, 36,07% (33,34% ЕГ та 38,71% КГ) середній рівень, та 14,75% (16,6% ЕГ

та 12,9% КГ) низький рівень (рис. 3.5).

Рис. 3.5 Результати перевірки власної виразності деонтологічних рис

(пізнавальний компонент) на початку формувального етапу (%)

16,6

12,9

33,34

38,71 40 38,71

10 9,68

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

150

Засвоєння етичних і деонтологічних понять, уміння проводити методики

належного експрес-аналізу активних фармацевтичних інгредієнтів, знання

належної виробничої практики досліджувались методикою діагностики

деонтологічних знань модифікованою автором за І. О. Шепляковою [327,

с. 256]. Автором була збережена структура опитувальника та базові питання

деонтологічного змісту, особливостей, завдань та принципів, філософських

деонтологічних теорій, проте в діагностику деонтологічних знань майбутніх

фармацевтів були додані питання щодо положень належної виробничої

практики, належної фармацевтичної допомоги, поняття фармацевтичної

корпоративної солідарності, фармацевтичних помилок, етико-деонтологічних

рис фармацевта тощо.

Перевірка деонтологічних знань у фармацевтичній сфері показала

високий рівень деонтологічних знань у 10,0% опитаних, 40,0% середній з

тенденцією до зростання, 33,34% – середній, 16,66% – низький рівень (рис. 3.6).

16,66

33,34

10

40

Високий

Вище середнього

Середній

Низький

Рис. 3.6 Діаграма результатів перевірки деонтологічних знань студентів

(пізнавальний компонент) на початку формувального етапу (%)

В ході діагностики стану сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів була перевірена здатність до відтворення

деонтологічних знань на практиці, а саме спроможність до належного

151

проведення фармацевтичного аналізу, прагнення до оптимізації збереження

ресурсів лікарської рослинної сировини, вміння надавати обов'язкову

фармацевтичну допомогу, які реалізуються через перенесення теоретичних

знань у їх практичне виконання.

Фармацевтичне мислення в контексті формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів перевірялось методикою визначення рівня

розумових здібностей фармацевта [318, с. 25], адаптована методика за

В. В. Синявським (Додаток П) [253]. Автором збережено структуру

опитувальника, проте наповнено зміст опитувальника базовими поняттями

професійно-орієнтованих дисциплін фармацевтичної спеціальності.

Опитувальник дав змогу оцінити здібності до узагальнення та аналізу матеріалу

фармацевтичного змісту, гнучкість мислення, інертність мислення, емоційні

компоненти мислення та їх відхилення, швидкість та точність сприйняття,

розподіл та концентрацію уваги, грамотність, орієнтування та просторову уяву.

Оброблення результатів визначення інтегрального показника розумових

здібностей проводилось відповідно до кількості правильно вирішених завдань з

професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності „Фармація”. Високий рівень

професійних здібностей показали 11,67% респондентів, 25% студентів – вище

середнього, 20% – середній, 43,33% – низький рівень (рис. 3.7).

43,33 25

20

11,67

Високий

Вище середнього

Середній

Низький

Рис. 3.7 Результати перевірки професійних здібностей (пізнавальний

компонент) на початку формувального етапу (%)

152

Діяльнісний критерій сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

діагностовано для перевірки формування рефлексивного компонента.

Схильність фармацевтів до надання належного фармацевтичного

консультування діагностовано методикою діагностики доброзичливості за

шкалою Дональда Кемпбелла (Додаток Р) [318, с. 48].

Високий рівень доброзичливості мають 8,25% студентів (ЕГ 10% та КГ

6,5%), рівень вище середнього – 40,9% (ЕГ 36,7% та КГ 45,1%), середній –

13,1% (ЕГ 13,3% та КГ 12,9%), низький – 37,75% (ЕГ 40% та КГ 35,5%)

(рис. 3.8).

40

35,5

13,3

12,9

36,7

45,1

106,

5

0

10

20

30

40

50

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.8 Результати перевірки рівня культури професійного спілкування

(рефлексивний компонент) на початку формувального етапу (%)

В результаті діагностування виявлені приблизно однорідні показники в

експериментальній та контрольній групах.

Комунікативний аспект та можливості здійснення належної

фармацевтичної опіки діагностувались методикою сприйняття оточення за

шкалою Вільяма Фейя (Додаток С) [318, с. 43].

Високим рівнем сприйняття оточення володіють 22,95% студентів,

середній рівень з тенденцією до підвищення 26,23% студентів, 27,87%

153

студентів показали середній рівень, 22,95% студентів низький рівень

сприйняття оточення (рис. 3.9).

26,2327,87

22,95 22,95

Високий рівень

Вище середнього рівень

Середній

Низький

Рис. 3.9 Результати перевірки адекватності сприйняття оточуючих

(рефлексивний компонент) на початку формувального етапу (%)

Здатність до використання правомірної реклами лікарських препаратів,

здійснення належної аптечної корпоративної комунікації, вирішення

професійних етичних питань і прояв принциповості у фармацевтичній справі,

аналізувались методикою діагностики рівня розвитку моральної свідомості за

Лоуренсом Кольбергом (Додаток Т) [318, с. 30].

Запропоновані моральні дилеми методики [69] дали змогу

схарактеризувати моральність професійної поведінки майбутніх фармацевтів.

Преконвенційний рівень показали 1,67% студентів (визначили цінність

людського життя, що вимірювалась через власні задоволення), конвенційний

78,34% (обрали сакральну цінність людського життя), в тому числі 52,23% з

тенденцією до зростання, постконвенційний (зробили вибір на унікальній та

священній цінності людського життя) – 20% (рис. 3.10).

Вміння зберігати лікарську таємницю фармацевтами під час надання

фармацевтичних консультацій визначалось методикою діагностування

здатності до збереження особистої інформації модифікованою за І. І. Платтом

[318, с. 42]. Автором структуровані, сформовані та надані українською основні

тези, що засвідчують надійність щодо збереження особистої інформації.

154

20

52,23

1,67

26,11

Преконвенційний

Конвенційний +

Конвенційний

Постконвенційни

й

Рис. 3.10 Результати перевірки рівнів розвитку моральної свідомості

(рефлексивний компонент) на початку формувального етапу (%)

Діагностика модифікована автором за І. І. Платтом [372] показала, що

30% студентів мають високу надійність, щодо збереження особистої

інформації, 38,34% – помірну, в тому числі 25,56% з тенденцією до зростання,

31,67% респондентів – сумнівну (рис. 3.11).

12,38

30

25,56

31,67

Висока

Помірна +

Помірна

Сумнівна

Рис. 3.11 Результати перевірки здатності до збереження особистої інформації

(рефлексивний компонент) на початку формувального етапу (%)

Таким чином, було визначено результати на початку формувального

етапу педагогічного експерименту по формуванню деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за обраними критеріями (табл. 3.2), суттєвих

відмінностей в однорідності експериментальної та контрольної груп не

155

виявлено, порівняльний аналіз рівня сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за інтегральним показником представлено на рис. 3.12.

Таблиця 3.2

Перетворення отриманих відсотків для градації респондентів за рівнями

на початку формувального етапу педагогічного експерименту

Критерії

Рівні

Базовий Достатній Високий Творчий

Особистісний

∑37,7 ∑45,9 ∑13,1 ∑3,3

ЕГ36,67∙30/100=

11 (осіб)

ЕГ46,67∙30/100=

14 (осіб)

ЕГ13,33∙30/100=

4 (особи)

ЕГ3,33∙30/100=1

(особа)

КГ 38,7∙31/100

=12 (осіб)

КГ 5,16∙31/100

=14 (осіб)

КГ 12,9∙31/100

=4 (особи)

КГ 3,34∙31/100

=1 (особа)

Когнітивний

∑14,75 ∑36,07 ∑39,34 ∑9,84

ЕГ 16,6∙30/100

=5 (осіб)

ЕГ 33,34∙30/100

=10 (осіб)

ЕГ 40,0∙30/100

=12 (осіб)

ЕГ 10,0∙30/100

=3 (особи)

КГ 12,9∙31/100

=4 (особи)

КГ 38,71∙31/100

=12 (осіб)

КГ 38,71∙31/100

=12 (осіб)

КГ 9,68∙31/100

=3 (особи)

Діяльнісний

∑ 37,75 ∑13,1 ∑40,9 ∑8,25

ЕГ 40,0∙30/100

=12 (осіб)

ЕГ 13,3∙30/100

=4 (особи)

ЕГ 36,7∙30/100

=11 (осіб)

ЕГ 10,0∙30/100

=3 (особи)

КГ 35,5∙31/100

=11 (осіб)

КГ 12,9∙31/100

=4 (особи)

КГ 45,1∙31/100

=14 (осіб)

КГ 6,5∙31/100

=2 (особи)

За особистісним критерієм базовим рівнем сформованості

деонтологічної культури володіють 23 особи (11 осіб ЕГ та 12 осіб КГ),

достатнім рівнем – 28 осіб (14 осіб ЕГ та 14 осіб КГ), високим рівнем – 8 осіб (4

особи ЕГ та 4 особи КГ), творчим рівнем 2 особи (1 особа ЕГ та 1 особа КГ).

За когнітивним критерієм базовим рівнем сформованості деонтологічної

культури володіють 9 осіб (5 осіб ЕГ та 4 особи КГ), достатнім рівнем – 22

особи (10 осіб ЕГ та 12 осіб КГ), високим рівнем – 24 особи (12 осіб ЕГ та 12

осіб КГ), творчим рівнем 6 осіб (3 особи ЕГ та 3 особи КГ).

За діяльнісним критерієм базовим рівнем сформованості деонтологічної

культури володіють 23 особи (12 осіб ЕГ та 11 осіб КГ), достатнім рівнем –8

156

осіб (4 особи ЕГ та 4 особи КГ), високим рівнем – 25 осіб (11 осіб ЕГ та 14 осіб

КГ), творчим рівнем 5 осіб (3 особи ЕГ та 2 особи КГ).

25,5 26,1

30,9 32,138 40

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Особистісний Когнітивний Діяльнісний

ЕГ

КГ

Рис. 3.12 Порівняльний аналіз даних тестування (інтегральний показник) за

критеріями сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів на

початку формувального етапу (у.о.)

Таким чином, отримані результати за особистісним, когнітивним та

діяльнісним критеріями, представлені у вигляді гістограми (рис. 3.13),

засвідчують однорідність експериментальної та контрольної груп педагогічного

експерименту.

Отже, результати констатувального етапу педагогічного експерименту

показали, що формуванню деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

приділяється недостатньо уваги, тому що більшість респондентів володіють

базовим рівнем сформованості деонтологічної культури.

На початку формувального етапу педагогічного експерименту

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін було підтверджено однорідність

складу експериментальної та контрольної груп, вхідний рівень сформованості

деонтологічної культури студентів шляхом порівняльного аналізу даних

тестування за інтегральним показником. Розкрито основний зміст

формувального етапу експерименту.

157

4

10

4

124

11

4

11

1

14

1

12

4

14

5

12

3

3

12

12

3

11

2

14

0 5 10 15

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

Діяльнісний КГ

Діяльнісний ЕГ

Когнітивний КГ

Когнітивний ЕГ

Особистісний КГ

Особистісний ЕГ

Рис. 3.13 Розподіл за рівнями сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів на початку формувального етапу

По закінченню формувального етапу педагогічного експерименту

проведена вихідна діагностика рівнів сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

для підтвердження ефективності впровадження організаційно-методичних умов

структурної моделі формування культури майбутніх фармацевтів.

Рівень сформованості деонтологічної культури за особистісним

критерієм після проведення формувального етапу педагогічного експерименту

оцінювався діагностикою мотиваційної структури особистості (за

В. Е. Мільманом) (Додаток Л) [68] та діагностикою ціннісних орієнтації (за

Мільтоном Рокичем) [72] (Додаток М).

Відтак відносні показники професійної спрямованості особистості

збільшились до 59% студентів (загально життєві позиції спрямованості

особистості 41%).

Професійна направленість особистості зросла на +13% в порівнянні з

констатувальним етапом. Динаміка виявила суттєві зміни в експериментальній

та контрольній групах.

158

Високий рівень професійної спрямованості виявлено у 5% респондентів

(ЕГ 6,66% та КГ 3,34%), 28,0% рівень вище середнього (ЕГ 36,67% та КГ

19,34%), 50,8% середній рівень (ЕГ 53,33% та КГ 48,3%), 16,2% низький рівень

(ЕГ 3,34% та 29%) (рис. 3.14).

3,34

29

53,3

3

48,3

36,6

7

19,3

4

6,66

3,34

0

10

20

30

40

50

60

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.14 Результати перевірки мотиваційної структури особистості за

рівнем професійної спрямованості (мотиваційно-аксіологічний компонент) по

закінченню формувального етапу (%)

Відносні показники ціннісних орієнтацій у респондентів

експериментальної та контрольної груп (зокрема: цінності до професійної

самореалізації, альтруїстичні цінності та цінності сприйняття інших) зазнали

змін: серед інструментальних цінностей майбутні фармацевти найвищі рангові

місця надали: освіченості, широті знань, високій загальній культурі (83%

студентів віддали першу позицію), відповідальності (56% студентів віддали

другу позицію) та чесніть, правдивість та щирість (44% студентів віддали третю

позицію).

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала в

середньому +2,67% в бік зростання.

159

Серед термінальних цінностей майбутні фармацевти найвищі рангові

місця надали: фізичному та психічному здоров’ю (95% студентів віддали

першу позицію), щасливому сімейному життю (53% студентів віддали другу

позицію) та продуктивності життя, максимально повному використанню своїх

сил та здібностей (52% студентів віддали третю позицію).

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+2,34% в бік зростання.

Результати опитування студентів після проведення формувального етапу

для аналізу за когнітивним критерієм сформованості деонтологічної культури

студентів фармацевтичного факультету, які оцінювали власні деонтологічні

риси (опитувальник модифікований за О. І. Шепляковою [327]) (Додаток Н),

показали наступні результати: 16,45% (20% ЕГ та 12,9% КГ) студентів –

високий рівень, 54,10% (66,67% ЕГ та 41,53% КГ) – вище середнього рівня,

22,95% (10% ЕГ та 35,9% КГ) – середній рівень, та 6,57% (3,33% ЕГ та 9,8%

КГ) – низький рівень (рис. 3.15).

3,33

9,8 10

35,9

66,6

7

41,53

20

12,9

0

10

20

30

40

50

60

70

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.15 Результати перевірки власної виразності деонтологічних рис

(пізнавальний компонент) по закінченню формувального етапу (%)

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+24,31% в бік зростання.

160

Виявлені суттєві відмінності показників в експериментальній та

контрольній групах.

Перевірка деонтологічних знань у фармацевтичній сфері (Додаток Ґ)

показала високий рівень деонтологічних знань у 16,66% опитаних, 51,48% –

вище середнього, 25,74% – середній, 6,12% – низький.

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+10,54% в бік зростання.

Фармацевтичне мислення, що перевірялось методикою визначення рівня

розумових здібностей фармацевта [318, с. 25] (модифікований автором за

В. В. Синявським [253]) (Додаток П), теж зазнало змін після проведення

формувального етапу педагогічного експерименту.

Зросли здібності респондентів до узагальнення та аналізу матеріалу

фармацевтичного змісту, покращились гнучкість мислення, здатність до

відволікання, швидкість та точність сприйняття, розподіл та концентрація

уваги, грамотність, орієнтування та просторова уява.

Оброблення результатів визначеного інтегрального показника

розумових здібностей проводилося відповідно до кількості правильно

вирішених завдань з професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності

„Фармація”. Майбутні фармацевти показали 15,17% високий рівень

професійних здібностей, 36,3% – вище середнього, 18,2% – середній, 30,33% –

низький.

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+13% в бік зростання.

Рівень сформованості деонтологічної культури за діяльнісним критерієм

після проведення формувального етапу педагогічного експерименту оцінювався

з врахуванням комунікативної складової та показав наступні результати.

Для перевірки рівня культури професійного спілкування ключовою

методикою діагностування застосовувався опитувальник доброзичливості за

шкалою Дональда Кемпбелла [66] (Додаток Р).

161

Високий рівень доброзичливості мають 13,25% студентів (ЕГ 20% та КГ

6,5%), рівень вище середнього – 50,9% (ЕГ 53,3% та КГ 48,5%), середній – 18%

(ЕГ 20% та КГ 16%), низький – 17,85% (ЕГ 6,67% та КГ 29%) (рис. 3.16).

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+20,27% в бік зростання. Виявлені суттєві відмінності показників у

експериментальній та контрольній групах.

6,67

29

20

16

53,3

48,5

20

6,5

0

10

20

30

40

50

60

Базовий Достатній Високий Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.16 Результати перевірки рівня культури професійного спілкування

(рефлексивний компонент) по закінченню формувального етапу (%)

Комунікативний аспект у формуванні деонтологічної культури, що

перевірявся методикою діагностики сприйняття оточення за шкалою

Вільяма Фейя [71] (Додаток С), теж зазнав змін.

Високий рівень сприйняття оточення збільшився до 29,51% студентів,

середній рівень з тенденцією до підвищення – 36,07% студентів, у свою чергу

середній рівень знизився до 26,23%, низький – 8,2%.

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+16,4% в бік зростання.

Результати даних розв’язання моральних дилем методики діагностики

рівня розвитку моральної свідомості за Лоуренсом Кольбергом [69]

(Додаток Т) після проведення формувального етапу педагогічного

162

експерименту показали тенденції до більш частого залучення норм моралі у

професійну поведінку майбутніх фармацевтів.

Преконвенційний рівень показали 1,84% студентів (цінність людського

життя вимірюється через власні задоволення), конвенційний – 81,96%, в тому

числі 54,64% з тенденцією до зростання, (сакральна цінність людського життя),

постконвенційний (унікальна та священна цінність людського життя) – 16,2%.

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+3,79% в бік зростання.

Результати діагностики здатності до збереження особистої інформації

(модифікована автором за І. І. Платтом [372]) (Додаток У) змінились, після

проведення формувального етапу 33,9% студентів мають високу надійність,

щодо збереження особистої інформації, 39,18% – помірну, в тому числі 26,12%

– з тенденцією до зростання, 26,92% – сумнівну.

Динаміка в порівнянні з результатами констатувального етапу склала

+4,74% в бік зростання.

Проаналізовано результати даних тестування після проведення

формувального етапу педагогічного експерименту за обраними критеріями:

особистісним, когнітивним та діяльнісним (табл.3.3), виявлено суттєві

відмінності результатів тестування експериментальної та контрольної груп за

інтегральним показником (рис. 3.17).

За особистісним критерієм базовим рівнем сформованості

деонтологічної культури володіють 10 осіб (1 особа ЕГ та 9 осіб КГ), достатнім

рівнем – 31 особа (16 осіб ЕГ та 15 осіб КГ), високим рівнем – 17 осіб (11 осіб

ЕГ та 6 осіб КГ), творчим рівнем 3 особи (2 особи ЕГ та 1 особа КГ).

За когнітивним критерієм базовим рівнем сформованості деонтологічної

культури володіють 4 осіб (1 особа ЕГ та 3 особи КГ), достатнім рівнем – 14

осіб (3 особи ЕГ та 11 осіб КГ), високим рівнем – 33 особи (20 осіб ЕГ та 13

осіб КГ), творчим рівнем 10 осіб (6 осіб ЕГ та 4 особи КГ).

163

Таблиця 3.3

Перетворення отриманих відсотків для градації респондентів за рівнями

по закінченню формувальному етапі педагогічного експерименту

Критерії

Рівні

Базовий Достатній Високий Творчий

Особистісний

∑16,39 ∑50,82 ∑27,87 ∑4,92

ЕГ3,34∙30/100=1

(особа)

ЕГ53,33∙30/100=

16 (осіб)

ЕГ36,67∙30/100=

11 (осіб)

ЕГ6,66∙30/100=2

(особи)

КГ 29∙31/100

9= (осіб)

КГ 48,3∙31/100

=15 (осіб)

КГ 19,34∙31/100

=6 (осіб)

КГ 3,34∙31/100

=1 (особа)

Когнітивний

∑6,56 ∑22,95 ∑54,10 ∑16,39

ЕГ 3,33∙30/100

=1 (особа)

ЕГ 10,0∙30/100

=3 (особи)

ЕГ 66,67∙30/100

=20 (осіб)

ЕГ 20,0∙30/100

=6 (осіб)

КГ 9,8∙31/100

=3 (особи)

КГ 35,9∙31/100

=11 (осіб)

КГ 41,53∙31/100

=13 (осіб)

КГ 12,9∙31/100

=4 (особи)

Діяльнісний

∑ 17,85 ∑18,0 ∑50,9 ∑13,25

ЕГ 6,67∙30/100

=2 (особи)

ЕГ 20,0∙30/100

=6 (осіб)

ЕГ 53,3∙30/100

=16 (осіб)

ЕГ 20,0∙30/100

=6 (осіб)

КГ 29,0∙31/100

=9 (осіб)

КГ 16,0∙31/100

=5 (осіб)

КГ 48,5∙31/100

=15 (осіб)

КГ 6,5∙31/100

=2 (особи)

31,227,3

36,333,3

46,441,2

0

10

20

30

40

50

Особистісний Когнітивний Діяльнісний

ЕГ

КГ

Рис. 3.17 Порівняльний аналіз даних тестування за критеріями

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів по закінченню

формувального етапу (у.о.)

164

За діяльнісним критерієм базовим рівнем сформованості деонтологічної

культури володіють 11 осіб (2 особи ЕГ та 9 осіб КГ), достатнім рівнем – 11

осіб (6 осіб ЕГ та 5 осіб КГ), високим рівнем – 31 особа (16 осіб ЕГ та 15 осіб

КГ), творчим рівнем 8 осіб (6 осіб ЕГ та 2 особи КГ).

Таким чином, результати (рис. 3.18) засвідчують ефективність

підвищення рівня сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів в результаті формувального експерименту внаслідок виявлення

відмінностей у рівнях експериментальної та контрольної груп.

1

11

2

6

1

1

3

6

11

13

4

2

6

16

9

15

20

3

16

6

9

15

5

2

0 5 10 15 20

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

Діяльнісний КГ

Діяльнісний ЕГ

Когнітивний КГ

Когнітивний ЕГ

Особистісний КГ

Особистісний ЕГ

Рис. 3.18 Розподіл за рівнями сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів по закінченню формувального етапу

По закінченню формувального етапу педагогічного експерименту

проведена вихідна діагностика рівнів сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін, за результатами отриманих інтегральних показників, яка засвідчила

ефективність впровадження організаційно-методичних умов структурної моделі

формування культури майбутніх фармацевтів, проте для підтвердження

вірогідності отриманих результатів слід провести аналізування

165

експериментальної перевірки сформованості культури майбутніх фармацевтів

по кожному критерію в наступному підрозділі роботи.

3.2 Аналізування та інтерпретація результатів експериментальної

перевірки сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін

Для підтвердження результатів педагогічного експерименту слід

відстежити динаміку результатів на початку та наприкінці формувального

етапу по кожному критерію сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів.

Таким чином, щоб проаналізувати отримані дані емпіричного

дослідження запропоновано дві статистичні гіпотези:

Основна гіпотеза (Н0) – про відсутність відмінностей у сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів з експериментальної та

контрольної груп за трьома критеріями.

Конкурентна гіпотеза (Н1) – про значущість відмінностей у

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

експериментальної та контрольної груп за трьома критеріями.

Для ухвалення вірної гіпотези було застосовано критерій узгодженості

розподілів Пірсона.

Вірогідність результатів емпіричного дослідження 95%. Критичне

значення критерію узгодженості Пірсона за таблицями імовірності для

запропонованої вибірки склало 5,99.

Значення критерію розраховується за формулою (3.4):

(3.4)

166

де, N – кількість студентів експериментальної групи;

N1 – кількість студентів контрольної групи;

n, n2, n4, n6 – кількість студентів експериментальної групи з відповідним

рівнем градації;

n1, n3, n5, n7 – кількість студентів контрольної групи з відповідним рівнем

градації.

Якщо практичне значення розрахованого критерію буде менше або

дорівнювати критичному, то приймається основна гіпотеза.

Відсутність відмінностей у сформованості деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів з експериментальної та контрольної груп з ймовірністю

95%. Проте, якщо практичне значення розрахованого критерію буде більше

критичного, то приймається конкурентна гіпотеза. Значущість відмінностей у

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

експериментальної та контрольної груп з ймовірністю 95%.

Для доведення ефективності впровадженої структурної моделі

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін додатково було проведено

перевірку коефіцієнту взаємоузгодження за критерієм Ст`юдента для

збільшення потужності критерію Пірсона (адже обсяг вибірки респондентів в

експериментальній та контрольній групах виявилась менш як 50 осіб

відповідно в кожній).

Розрахунки відхилень значень t-критерію Ст`юдента в

експериментальній та контрольній групах педагогічного експерименту по

формуванню деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін представлені в

табл. (Додаток Ф).

Емпіричний критерій дорівнює 4,3.

Критичне значення р≤0,05 відповідно 2,37, р≥0,01 – 3,5.

Отримане емпіричне значення t-критерію (4,3) знаходиться у зоні

значущості (рис.3.19).

167

Рис. 3.19 Вісь значущості емпіричного значення t-критерію

Спочатку розглянемо ототожнені результати сформованості

мотиваційно-аксіологічного компонента для експериментальної та контрольної

групи.

За особистісним критерієм динаміка результатів педагогічного

експерименту склала: базовий рівень (13; 7,93%), достатній рівень (3; 1,83%),

високий рівень (9; 5,49%), творчий (1; 0,61%) (рис. 3.20).

23

31

8

2

10

28

17

3

13

3

9

1

0 1

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

Вхідний

Вихідний

Динаміка

Рис. 3.20 Динаміка результатів на початку та наприкінці формувального

етапу педагогічного експерименту формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за особистісним критерієм

Аналіз результатів анкетування (табл. 3.4, рис. 3.21) засвідчили, що на

початок формувального етапу педагогічного експерименту значення показників

контрольної групи не суттєво відрізняються від експериментальної: студентів з

творчим рівнем сформованості деонтологічної культури за особистісним

критерієм на 3,33% нижче в контрольній групі, та за достатнім рівнем нижче на

1,51%, проте за базовим рівнем сформованості деонтологічної культури у

168

контрольній групі більше на 2,03% за експериментальну, та за високим рівнем

більше на 2,8%. Графічно порівняння показників експериментальної та

контрольної груп сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за особистісним критерієм на початок та кінець експерименту

представлено на рис. 3.21, 3.22.

38,7

45,16

12,9

3,33

36,67

13,33

46,67

3,33

0 25 50

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.21 Вхідні дані за особистісним критерієм

29,02

48,3

19,34

3,34

53,33

36,67

6,66

3,34

0 25 50

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис.3.22 Вихідні дані за особистісним критерієм

Після проведення педагогічного експерименту результати суттєво

змінились, а саме кількість студентів з творчим рівнем сформованості

169

деонтологічної культури за особистісним критерієм зросла на 3,34% в

експериментальній та контрольній групі, з високим рівнем на 10% в

експериментальній групі та на 3,2% у контрольній групі, з достатнім рівнем на

6,66% в експериментальній групі та на 3,14% у контрольній групі, кількість

студентів з базовим рівнем сформованості деонтологічної культури за

особистісним критерієм зменшилась відповідно на 20% в експериментальній

групі та 9,68% у контрольній групі. Таким чином, рівень сформованості

деонтологічної культури за особистісним критерієм в експериментальній групі

на 10,32% більше ніж в контрольній групі.

В результаті експерименту згідно зі статистичними даними відбулись

позитивні якісні зміни у сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за особистісним критерієм: кількість студентів з творчим та

високим рівнем сформованості деонтологічної культури в експериментальній

групі більше ніж у контрольній на 20,65%.

Для підтвердження висновку зробимо підрахунки за критерієм

узгодженості Пірсона. Вірогідність результатів емпіричного дослідження 95%.

Критичне значення критерію узгодженості Пірсона за таблицями імовірності

для запропонованої вибірки склало 5,99.

Щоб проаналізувати отримані дані емпіричного дослідження було

використовуємо дві статистичні гіпотези:

Основна гіпотеза (Н0) – про відсутність відмінностей сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів з експериментальної та

контрольної груп за особистісним критерієм

Конкурентна гіпотеза (Н1) – про значущість відмінностей у

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

експериментальної та контрольної груп за особистісним критерієм.

Значення на початку формувального етапу педагогічного експерименту

за особистісним критерієм складає (3.5):

170

(3.5)

Обчислене значення менше за табличне критичне значення (0,027<5,99;

5,963), отже на початку формального етапу приймається нульова гіпотеза.

Значення після проведення формувального етапу педагогічного

експерименту за особистісним критерієм складає (3.6):

(3.6)

Обчислене значення більше за табличне критичне значення (8,22>5,99;

2,23), а також більше за отримане значення на початку формувального етапу

(8,22>0,027; 8,193), отже після проведення формувального етапу відкидається

нульова гіпотеза, та приймається конкурентна гіпотеза.

Відтак, доведено, що стимуляція до розвитку особистих етико-

деонтологічних суджень та переконань, проведення „круглих столів” та

дискусій для усвідомлення власних ціннісних ставлень до людського життя та

здоров’я, прищеплення високих моральних, духовних та правових принципів,

розвинення внутрішніх та зовнішніх мотивів до здоров’я збереження,

акцентування уваги на поважному відношенні до фармацевтичної сфери

діяльності, прояви позитивних моральних чеснот та рис в професійній справі:

милосердя, надійності, справедливості, емпатії, неупередженості,

відповідальності, принциповості, порядності, щирості, совісності, чемності,

об’єктивності, відчуття такту, здатності викликати довіру, через використання

ігрових форм навчання, значно підвищують рівень сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів за особистісним критерієм.

Результати контрольного етапу педагогічного експерименту по

формуванню деонтологічної культури майбутніх фармацевтів за особистісним

критерієм представлені в табл.3.4, 3.5.

171

Таблиця 3.4

Динаміка рівнів сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за особистісним критерієм, %

Рівні

Експериментальна група

(кількість студентів, n = 30)

Контрольна група (кількість

студентів, n = 31)

вхідний вихідний

динаміка

вхідний вихідний

динаміка

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

сту

ден

тів

Базовий 11 36,67 1 3,34 - 33,33 12 38,7 9 29 - 9,7

Достатній 14 46,67 16 53,33 + 6,67 14 45,16 15 48,3 + 3,2

Високий 4 13,33 11 36,67 + 23,34 4 12,9 6 19,34 + 6,43

Творчий 1 3,33 2 6,66 + 3,33 1 3,34 1 3,34 0

Всього 30 100 30 100 31 100 31 100

Таблиця 3.5

Порівняльний аналіз рівня сформованості мотиваційно-аксіологічного

компонента на початок та наприкінці формувального етапу

Результати абсолютних та відносних змін Експеримен

тальна

група

Контрольна

група

На початок формувального експерименту (у.о) 25,5±0,14 26,1±0,16

Наприкінці формувального експерименту (у.о.) 31,2±0,19 27,3±0,17

Відносні зміни (%) 5,7 1,2

Вірогідність 0,027 <5,99 8,22 >5,99

Отже, результати абсолютних та відносних змін рівня сформованості

мотиваційно-аксіологічного компонента після проведення педагогічного

експерименту в експериментальній та контрольній групах, підтверджують

ефективність впровадження організаційно-методичних умов формування

172

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін.

Розглянемо ототожнені результати сформованості пізнавального

компонента для експериментальної та контрольної групи.

За когнітивним критерієм динаміка результатів педагогічного

експерименту склала: базовий рівень (5; 3,05%), достатній рівень (8; 4,88%),

високий рівень (9; 5,49%), творчий (4; 2,44%) (рис. 3.23).

9

22

24

6

4

14

33

10

5

8

9

4

0 1

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

Вхідний

Вихідний

Динаміка

Рис. 3.23 Динаміка результатів на початку та наприкінці формувального

етапу педагогічного експерименту формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за когнітивним критерієм

Аналіз результатів анкетування (табл. 3.6, рис. 3.24) засвідчують, що на

початок формувального етапу педагогічного експерименту значення показників

контрольної групи не суттєво відрізняються від експериментальної: студентів з

творчим рівнем сформованості деонтологічної культури за когнітивним

критерієм на 0,3% нижче в контрольній групі, за базовим рівнем на 3,77% та за

високим рівнем нижче на 1,3%, проте за достатнім рівнем сформованості

деонтологічної культури у контрольній групі більше на 5,4% за

експериментальну групу.

Графічно співставлення показників експериментальної групи та

контрольної групи сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за когнітивним критерієм на початок та кінець експерименту

представлено на рис. 3.24, 3.25.

173

12,9

38,7

38,7

9,7

16,67

33,33

40

10

0 25 50

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.24 Вхідні дані за когнітивним критерієм

9,7

35,5

41,9

12,9

3,33

10

66,67

20

0 25 50 75

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.25 Вихідні дані за когнітивним критерієм

Після проведення педагогічного експерименту результати суттєво

змінились, а саме кількість студентів з творчим рівнем сформованості

деонтологічної культури за когнітивним критерієм зросла на 10% в

експериментальній групі та на 3,2% у контрольній групі, з високим рівнем на

26,67% в експериментальній групі та на 3,2% у контрольній групі, кількість

студентів з достатнім рівнем зменшилась на 23,33% в експериментальній та на

174

3,2% у контрольній групі, з базовим рівнем сформованості деонтологічної

культури за когнітивним критерієм зменшилась відповідно на 13,34% в

експериментальній групі та 3,2% у контрольній групі.

Тобто рівень сформованість деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за когнітивним критерієм в експериментальній групі на 30,27%

більше ніж в контрольній групі.

В результаті експерименту згідно зі статистичними даними відбулись

позитивні якісні зміни у сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за когнітивним критерієм: кількість студентів з творчим та

високим рівнем сформованості деонтологічної культури в експериментальній

групі більше ніж у контрольній на 31,87%.

Для підтвердження висновку зробимо перевірку за критерієм

узгодженості Пірсона. Вірогідність результатів емпіричного дослідження 95%.

Критичне значення критерію узгодженості Пірсона за таблицями імовірності

для запропонованої вибірки склало 5,99.

Щоб проаналізувати отримані дані емпіричного дослідження було

використовуємо дві статистичні гіпотези:

Основна гіпотеза (Н0) – про відсутність відмінностей сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів з експериментальної та

контрольної груп за когнітивним критерієм

Конкурентна гіпотеза (Н1) – про значущість відмінностей у

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

експериментальної та контрольної груп за когнітивним критерієм.

Значення на початку формувального етапу педагогічного експерименту

за когнітивним критерієм складає (3.7):

(3.7)

Обчислене значення менше за табличне критичне значення (0,28<5,99;

5,71), отже на початку формувального етапу приймається нульова гіпотеза.

175

Значення після проведення формувального етапу педагогічного експерименту

за когнітивним критерієм складає (3.8):

(3.8)

Обчислене значення більше за табличне критичне значення (7,44>5,99;

1,45), а також більше за отримане значення на початку формувального етапу

педагогічного експерименту (7,44>0,28; 7,16), отже після проведення

формувального етапу відкидається нульова гіпотеза, та приймається

конкурентна гіпотеза.

Відтак, доведено, що викладання системи деонтологічних знань, умінь

та навичок майбутнім фармацевтам шляхом використання інтерактивних

лекцій, ігрових практичних занять, дистанційної версії спеціалізованого курсу

на електронній навчальній платформі (зокрема: виклад мультимедійних схем

положень належної виробничої практики, дискусійний вебінар засвоєння

алгоритмів фармацевтичної опіки, методи проектування відтворення ресурсів

рідкісної лікарської рослинної сировини за індивідуальними картками, знання

методик належного експрес-аналізу активних фармацевтичних інгредієнтів,

інтерактивне обговорення надійних та раціональних способів перевірки

доброякісності ліків) значно підвищують рівень сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів за когнітивним критерієм.

Результати контрольного етапу педагогічного експерименту по

формуванню деонтологічної культури майбутніх фармацевтів за когнітивним

критерієм представлені в табл. 3.6, 3,7.

Отже, результати абсолютних та відносних змін рівня сформованості

пізнавального компонента після проведення педагогічного експерименту в

експериментальній та контрольній групах, підтверджують ефективність

впровадження організаційно-методичних умов формування деонтологічної

176

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

Таблиця 3.6

Динаміка рівнів сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за когнітивним критерієм, %

Рівні

Експериментальна група

(кількість студентів, n = 30)

Контрольна група (кількість

студентів, n = 31)

вхідний вихідний

динаміка

вхідний вихідний

динаміка

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

Базовий 5 16,67 1 3,33 - 13,34 4 12,9 3 9,7 - 3,2

Достатній 10 33,33 3 10 - 23,33 12 38,7 11 35,5 - 3,2

Високий 12 40 20 66,67 + 26,67 12 38,7 13 41,9 + 3,2

Творчий 3 10 6 20 + 10 3 9,7 4 12,9 + 3,2

Всього 30 100 30 100 31 100 31 100

Таблиця 3.7

Порівняльний аналіз рівня сформованості пізнавального

компонента на початок та наприкінці формувального етапу

Результати абсолютних та відносних змін Експеримен

тальна

група

Контрольна

група

На початок формувального експерименту (у.о) 30,9±0,18 32,1±0,20

Наприкінці формувального експерименту (у.о.) 36,3±0,23 33,3±0,21

Відносні зміни (%) 5,7 1,2

Вірогідність 0,28 <5,99 7,44 >5,99

Розглянемо ототожнені результати сформованості рефлексивного

компонента для експериментальної та контрольної групи.

177

За діяльнісним критерієм динаміка результатів педагогічного

експерименту склала: базовий рівень (12; 7,32%), достатній рівень (3; 1,83%),

високий рівень (6; 3,66%), творчий (3; 1,83%) (рис. 3.26).

23

8

25

5

11

11

31

8

12

3

6

3

0 1

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

Вхідний

Вихідний

Динаміка

Рис. 3.26 Динаміка результатів на початку та наприкінці формувального

етапу педагогічного експерименту формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів за діяльнісним критерієм

Аналіз результатів анкетування (табл. 3.8, рис. 3.27) засвідчують, що на

початок формувального етапу педагогічного експерименту значення показників

контрольної групи не суттєво відрізняються від експериментальної: студентів з

творчим рівнем сформованості деонтологічної культури за діяльнісним

критерієм на 3,5% нижче в контрольній групі, за базовим рівнем нижче на

4,5%, за достатнім рівнем нижче на 0,4% за експериментальну групу, проте за

високим рівнем сформованості деонтологічної культури у контрольній групі

більше на 8,4% у контрольній групі.

Графічно порівняння показників експериментальної групи та

контрольної групи сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за діяльнісним критерієм на початок та кінець експерименту

представлено на рис. 3.27, 3.28.

Після проведення педагогічного експерименту результати суттєво

змінились, а саме кількість студентів з творчим рівнем сформованості

деонтологічної культури за діяльнісним критерієм зросла на 10% в

експериментальній групі та залишилась без змін у контрольній групі, з високим

178

рівнем на 16,6% в експериментальній групі та на 3,4% у контрольній групі, з

достатнім рівнем на 6,7% в експериментальній групі та на 3,1% у контрольній

групі, з базовим рівнем сформованості деонтологічної культури за діяльнісним

критерієм зменшилась відповідно на 33,3% в експериментальній групі та 6,5% у

контрольній групі.

35,5

12,9

45,1

6,5

40

13,3

36,7

10

0 25 50

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.27 Вхідні дані за діяльнісним критерієм

29

16

48,5

6,5

6,67

20

53,3

20

0 25 50

Базовий

Достатній

Високий

Творчий

ЕГ

КГ

Рис. 3.28 Вихідні дані за діяльнісним критерієм

179

Тобто рівень сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за діяльнісним критерієм в експериментальній групі на 26,8%

більше ніж в контрольній.

Для підтвердження висновку зробимо підрахунки за критерієм

узгодженості Пірсона. Вірогідність результатів емпіричного дослідження 95%.

Критичне значення критерію узгодженості Пірсона за таблицями імовірності

для запропонованої вибірки склало 5,99.

В результаті експерименту згідно зі статистичними даними відбулись

позитивні якісні зміни у сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за діяльнісним критерієм: кількість студентів з творчим та високим

рівнем сформованості деонтологічної культури в експериментальній групі

більше ніж у контрольній на 18,3%.

Щоб проаналізувати отримані дані емпіричного дослідження було

використовуємо дві статистичні гіпотези:

Основна гіпотеза (Н0) – про відсутність відмінностей сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів з експериментальної та

контрольної груп за діяльнісним критерієм

Конкурентна гіпотеза (Н1) – про значущість відмінностей у

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

експериментальної та контрольної груп за діяльнісним критерієм.

Значення на початку формувального етапу педагогічного експерименту

за діяльнісним критерієм складає (3.9):

(3.9)

Обчислене значення менше за табличне критичне значення (0,59<5,99;

5,4), отже на початку формувального етапу приймається нульова гіпотеза.

Значення після проведення формувального етапу педагогічного

експерименту за діяльнісним критерієм складає (3.10):

180

(3.10)

Обчислене значення більше за табличне критичне значення (6,56>5,99;

0,57), а також більше за отримане значення на початку формувального етапу

педагогічного експерименту (6,56>0,59; 5,99), отже після проведення

формувального етапу відкидається нульова гіпотеза, та приймається

конкурентна гіпотеза.

Таким чином, доведено, що спеціалізований навчальний курс

„Фармацевтична деонтологічна культура” стимулює бажання майбутніх

фармацевтів до самостійної належної професійної діяльності.

Ситуаційні вправи на практичних заняттях призводять до застосування

моральних настанов та принципів в дії, семінарські заняття з використанням

мультимедійного оснащення для зображення ціннісних установок в

нормативних актах поведінки та фармацевтичних етичних кодексах, міні-ігри

на практичних заняттях наштовхують студентів на осмислення та

впровадження в щоденну діяльність належних моральних якостей, дистанційна

версія спеціалізованого курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”

прищеплює вміння застосовувати деонтологічні знання в професійній

діяльності, надає алгоритми проведення фармацевтичних консультацій,

вебінари етико-деонтологічного змісту стимулюють до покращення культури

професійного спілкування: фармацевт – лікар, фармацевт – клієнт аптеки,

фармацевт – медичний працівник, фармацевт – провізор тощо, впроваджені

деонтологічні тренінги щодо правомірності реклами особливого різновиду

товару – ліків, значно підвищують рівень сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів за діяльнісним критерієм.

Результати контрольного етапу педагогічного експерименту по

формуванню деонтологічної культури майбутніх фармацевтів за діяльнісним

критерієм представлені в табл. 3.8, 3,9.

181

Таблиця 3.8

Динаміка рівнів сформованості деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів за діяльнісним критерієм, %

Рівні

Експериментальна група

(кількість студентів, n =30)

Контрольна група (кількість

студентів, n = 31)

вхідний вихідний

динаміка

вхідний вихідний

динаміка

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

кіл

ькіс

ть

студ

енті

в

від

сото

к

студ

енті

в

Базовий 12 40 2 6,67 - 33,3 11 35,5 9 29 - 6,5

Достатній 4 13,3 6 20 + 6,7 4 12,9 5 16 + 3,1

Високий 11 36,7 16 53,3 + 16,6 14 45,1 15 48,5 + 3,4

Творчий 3 10 6 20 + 10 2 6,5 2 6,5 0

Всього 30 100 30 100 31 100 31 100

Таблиця 3.9

Порівняльний аналіз рівня сформованості рефлексивного

компонента на початок та наприкінці формувального етапу

Результати абсолютних та відносних змін Експеримен

тальна

група

Контрольна

група

На початок формувального експерименту (у.о) 38,0±0,28 40,0±0,29

Наприкінці формувального експерименту (у.о.) 46,4±0,33 41,2±0,31

Відносні зміни (%) 8,4 1,2

Вірогідність 0,59 <5,99 6,56 >5,99

Отже, результати абсолютних та відносних змін рівня сформованості

рефлексивного компонента після проведення педагогічного експерименту в

експериментальній та контрольній групах, підтверджують ефективність

впровадження організаційно-методичних умов формування деонтологічної

182

культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

Контрольний етап педагогічного експерименту формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін дав змогу зробити підсумки та

проаналізувати результати констатувального та формувального етапів.

Отже, результати перевірки вірогідності підтверджують ефективність

впровадженої структурної моделі формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

Результати експериментального дослідження підтвердили ефективність

застосування організаційно-методичних умов формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів, та розроблення і впровадження структурної

моделі формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, що підкріплюється введенням

спеціалізованого навчального курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”

та дистанційної версії курсу „Фармацевтична деонтологічна культура”.

Висновки до третього розділу

У розділі викладено та проаналізовано результати експериментальної

роботи з формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі

вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Базою для проведення

педагогічного експерименту став медичний коледж Запорізького державного

медичного університету. За результатами проведеного пілотного дослідження

визначено структуру, критерії та показники сформованості деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів, сформовано групи: експериментальну (ЕГ),

кількістю 30 респондентів, та контрольну (КГ), кількістю 31 респондент.

Навчання майбутніх фармацевтів ЕГ супроводжувалось впровадженням

183

авторських формувальних заходів, підготовка студентів КГ залишилась

традиційною.

Метою констатувального етапу було з’ясування вхідного рівня

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Для

діагностики рівнів сформованості розроблено комплекс методик, а саме:

адаптовані методики (В. Мільман „Мотиваційна структура особистості”,

М. Рокич „Цінні орієнтації”) для мотиваційно-аксіологічного компонента,

адаптовані методики (О. Шеплякова „Опитувальник деонтологічних знань”,

В. Синявський „Методика визначення рівня розумових здібностей”) для

пізнавального компонента, адаптовані методики (Д. Кемпбелл „Опитувальник

рівня доброзичливості”, В. Фей „Методика сприйняття оточення”, Л. Кольберг

„Діагностика рівня розвитку моральної свідомості”, І. Платт „Здатність до

збереження особистої інформації”) для рефлексивного компонента.

В результаті порівняння кількісних показників засвідчено відсутність

відмінностей в ЕГ й КГ, доведено недостатній рівень сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів та підтверджено необхідність

впровадження авторських формувальних заходів.

Формувальний етап експерименту передбачав поступове впровадження

в навчальний процес майбутніх фармацевтів організаційно-методичних заходів

з формування кожного з компонентів деонтологічної культури. Для

формування мотиваційно-аксіологічного компонента деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів було впроваджено: бесіди, дискусії, конкурси,

деонтологічні тренінги, зокрема інтерактивне заняття з елементами тренінгу

„Належність дій майбутніх фармацевтів”. На формування пізнавального

компонента були спрямовані: вправи, діалогові технології, метод асоціацій,

метод проблемного навчання, метод ситуації успіху; спеціалізований курс

„Фармацевтична деонтологічна культура”, що передбачав: оволодіння

знаннями цілісних уявлень про належну професійну поведінку фармацевтів,

розкриття основних деонтологічних положень професійно-орієнтованих

дисциплін, особливостей деонтології фармацевтичної діяльності,

184

деонтологічних аспектів у фармації, вимог нормативної документації щодо

морально-правового регулювання, методик надання деонтологічної

фармацевтичної опіки; належних взаємовідносин; продукування вмінь щодо

визначення доброякісності ліків, виховання милосердя, справедливості,

чемності; надання належної повноцінної фармацевтичної допомоги. Для

формування рефлексивного компонента було застосовано: демонстрації,

імітаційні ігри, метод евристичних запитань, метод кейсів, творчі проекти.

Розроблено та впроваджено структурну модель та дотримано

організаційно-методичних умов формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін, що в ході педагогічного експерименту були визначені ефективними.

Вихідний контроль діагностував динаміку позитивних змін результатів

сформованості компонентів деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у

респондентів ЕГ: мотиваційно-аксіологічний (творчий +3,33%; високий

+23,34%; достатній +6,67%; базовий –33,33%); пізнавальний (творчий +10%;

високий +26,67%; достатній –23,33%; базовий –13,34%); рефлексивний

(творчий +10%; високий +16,6%; достатній +6,7%; базовий –33,3%).

Для перевірки вірогідності отриманих результатів на контрольному

етапі педагогічного експерименту використано методи математичної

статистики на основі порівняння дисперсії за допомогою критеріїв

узгодженості Пірсона (за особистісним 8,22>0,027; за когнітивним 7,44>0,28; за

діяльнісним 6,56>0,59 критеріями), взаємоузгодження t-критерію Ст`юдента

(4,3>3,5), що знаходяться у зоні значущості. Підтверджено ефективність

впровадження в навчальний процес організаційно-методичних умов та

структурної моделі внаслідок вагомості відмінностей у сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в ЕГ, КГ за трьома критеріями.

У змісті третього розділу дисертаційної роботи відображено результати

виконання п’ятого завдання дисертаційного дослідження.

Результати третього розділу висвітлено у наукових працях автора: [304;

307; 318; 381; 380].

185

ВИСНОВКИ

Проведене науково-педагогічне дослідження з формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно

орієнтованих надало можливість сформулювати загальні висновки.

1. Здійснено аналіз наукового тезауруса, що дало змогу виокремити

базові поняття дослідження формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема:

„фармацевтична деонтологія”, яку розуміють як сукупність належних

моральних норм, обумовлених професійною діяльністю в фармації, що

застосовують під час виконання обов’язків стосовно суспільства для

забезпечення здоров’я нації; „деонтологічна культура майбутніх

фармацевтів”, яку визначено як сукупність обов’язкових належних

професійно-етичних цінностей фармацевтичних працівників необхідних для

регулювання їх професійної поведінки, надання фармацевтичної опіки.

Обґрунтовано структуру деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів, що складається з деонтологічних якостей, комунікативної

діяльності, гуманістичного світогляду, заохочення до залучення в емоційний

стан клієнтів аптек.

2. На підставі проведеного дослідження й аналізу зарубіжної й

вітчизняної педагогічної теорії та практики фармацевтичної освіти,

емпіричного дослідження підтверджено актуальність та доцільність обраної

проблеми, недостатню розробленість щодо наявності етико-деонтологічного

аспекту у змісті програм професійно-орієнтованих дисциплін. Згідно з цим

окреслено наукові підходи, які найбільш відповідають особливостям, цілям і

загальним вимогам професійної підготовки майбутніх фармацевтів, а принципи

яких забезпечать успішність цього процесу, зокрема: діалектичний,

аксіологічний, міждисциплінарний, компетентнісний та особистісно

орієнтований.

186

3. Виокремлено й охарактеризовано компоненти (мотиваційно-

аксіологічний: залучення досвіду ціннісного ставлення до особистості, свідомий

та самостійний вибір застосування професійно-важливих морально-етичних

якостей, сукупність морально-духовних цінностей; пізнавальний: сукупність

деонтологічних знань; рефлексивний: сукупність деонтологічних вмінь, види,

форми та методи контролю), критерії (особистісний: ступінь сформованості

мотиваційно-ціннісного компонента; когнітивний: ступінь оволодіння

теоретичними знаннями, деонтологічним змістом професійно-орієнтованих

дисциплін; діяльнісний: ступінь опанування етико-деонтологічних вмінь, їх

реалізація в професійній діяльності), рівні (базовий, достатній, високий та

творчий) сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

4. Розроблено та обґрунтовано структурну модель формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів у процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін. Показано структурні складові

педагогічного процесу та їх взаємозв’язок, виділено основні особливості кожної

з них. Виокремлено етапи формування фармацевтичної деонтологічної

культури: мотиваційно-цільовий (врахування особистісних прагнень до

самовдосконалення, прагнення оволодіти професійно-важливими якостями,

цінності здоров’я збереження, переконання в ефективності застосування

деонтологічної культури в професійній діяльності); концептуальний

(міждисциплінарний зв'язок професійно-орієнтованих дисциплін за

деонтологічним змістом); процесуальний (впровадження організаційно-

методичних умов формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів

у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін); контрольно-

оцінювальний (відбір видів, форм та методів контролю сформованості

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів) та результативний

(ідентифікація якості відтворення, продуктивності та елементів корекції

сформованості деонтологічної культури майбутніх фармацевтів).

Доведено, що формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів набуває ефективності завдяки впровадженню організаційно-

187

методичних умов, а саме: створення двосторонньої міжособистісної взаємодії

„викладач – студент” (проведення деонтологічних тренінгів, бесід, дискусій,

конкурсів); збагачення освітніх програм професійно-орієнтованих дисциплін

деонтологічним змістом (насичення деонтологічним змістом освітніх програми

професійно-орієнтованих дисциплін, введення спецкурсу „Фармацевтична

деонтологічна культура”, перевірка знань за допомогою вправ, діалогових

технологій, методів асоціацій, проблемного навчання, ситуацій успіху);

забезпечення науково-методичного супроводу підготовки на засадах

інформаційно-комунікативних технологій (створення дистанційної версії курсу,

використання методів евристичних запитань, кейсів, імітаційних ігор, творчих

проектів та демонстрацій).

5. Застосування статистичних методів обробки результатів

педагогічного експерименту підтвердило ефективність впровадження

організаційно-методичних умов з формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін. У студентів експериментальної групи було виявлено позитивну

динаміку за всіма критеріями сформованості деонтологічної культури у

порівнянні з вхідним рівнем та контрольною групою. Вірогідність отриманих

результатів педагогічного експерименту перевірено за допомогою критеріїв

Пірсона (за особистісним 8,22>0,027; за когнітивним 7,44>0,28; за діяльнісним

6,56>0,59 критеріями) та Ст`юдента (4,3>3,5).

Ефективність реалізації організаційно-методичних умов забезпечено

розробленою та впровадженою в навчальний процес навчальною програмою

„Фармацевтична деонтологічна культура” та навчально-методичними

матеріалами її супроводу.

Отже, вирішення завдань дослідження зумовило досягнення його мети,

що полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній

перевірці організаційно-методичних умов формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів у процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін.

188

Разом з тим, проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми

формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів й підтверджує

необхідність подальшої роботи за таким напрямом, як доповнення програм

професійно-орієнтованих дисциплін включенням деонтологічних принципів,

що дозволить значно підвищити соціально-особистісні, загально-професійні та

спеціалізовано-професійні компетенції майбутніх фахівців фармацевтичної

ланки.

189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаркова А. О. Формування професійно-етичної культури

майбутніх лікарів у вищих навчальних закладах: автореф. дис. … канд. пед.

наук: 13.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2011. 21 с.

2. Акімова О. М. Педагогічна деонтологія як компонент інклюзивної

освіти майбутніх учителів початкових класів. Наукові записки кафедри

педагогіки. 2015. Вип. 38. С. 23-30. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzkp_2015_38_5 (дата звернення: 16.12.2015).

3. Акмеологічний словник / упор. І. О. Ніколаєску. Черкаси: ОІПОПП,

2012. 28 с.

4. Актуальні питання підготовки майбутніх фармацевтичних та

медичних фахівців в умовах сучасної освіти: збірник матеріалів всеукр. наук.-

практ. конф., 15 лютого – 24 березня 2016. Житомир: КВНЗ „Житомирський

базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича” Житомирської обласної

ради, 2016. 290 с.

5. Альохіна Н. В. Формуванння комунікативної компетентності

майбутніх фахівців. Проблеми сучасної пед. освіти. Педагогіка і психологія.

2013. Вип. 40(2). С. 51-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_40(2)__11

(дата звернення: 07.09.2015).

6. Амиразян С. А., Мороз В. А. Терапия, фармакология, этика

врачебного назначения. Провизор. 2008. № 22. С. 32-34.

7. Андрейко І. В. Особливості впливу освіти та культури на

формування особистості в контексті сучасних реалій глобалізації. Вісн. нац.

технічного ун-ту України „Київський політехнічний ін-т”.

2009. № 3(27) Ч. 1. С. 15-18. (Серія: Філософія, психологія, педагогіка)

8. Андрущенко В. Демократична культура особистості: проблема

формування. Вісн. ін-ту розвитку дитини. 2014. Вип. 32. C. 5-9.

190

9. Анісімов В. Ю., Унгурян Л. М., Прилипко Н. А. Становлення та

розвиток фармацевтичної освіти в південному регіоні. Мед.

освіта. 2014. № 4. С. 11-13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_4_5 (дата

звернення: 02.10.2015).

10. Анісімов М. В. Теоретико-методологічні основи прогнозування

моделей у професійно-технічних навчальних закладах: монографія. Київ-

Кіровоград: ПОЛІУМ, 2011. 464 с.

11. Аристотель. Этика / пер. Н. В. Брагинской, Т. А. Миллер; вступ.

ст. Ф. Х. Кессиди; примеч. Н. В. Брагинской, В. В. Бибихина. Москва: АСТ

Астрель, 2011. 492 [2] с.

12. Артемов В. Ю., Литвиненко Н. І. Визначення сутності і змісту

деонтологічної складової компетентністного навчання. Зб. наук. праць

Військового ін-ту Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 2014. Вип. 45.

С. 109-114. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2014_45_19 (дата

звернення: 06.10.2015).

13. Артемов В. Ю. Історико-педагогічна сутність феномена

деонтологічної компетенції. Педагогіка формування творчої особистості у

вищій і загальноосвітній школах. 2014. Вип. 37. С. 9-16. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2014_37_3 (дата звернення: 14.10.2015).

14. Артемов В. Ю. Теоретичні та методичні основи формування

деонтологічної компетентності фахівців із організації захисту інформації з

обмеженим доступом: автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Ін-т

інформаційно-діагностичних систем Нац. авіаційного ун-ту. Київ, 2015. 43 с.

15. Артемов В. Ю. Теоретичні та методичні основи формування

деонтологічної компетентності фахівців із організації захисту інформації з

обмеженим доступом: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Ін-т інформаційно-

діагностичних систем Нац. авіаційного ун-ту. Київ, 2015. 489 с.

16. Баєва О. В. Формування державних вимог до організаційної

компетентності менеджерів підприємств і організацій у галузі охорони здоров'я.

191

Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 10. С. 68-72. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2010_10_21 (дата звернення: 03.11.2015).

17. Балашова С. П. Творчість і технології в наукових дослідженнях

неперервної професійної освіти: наук. вид. / авт. колектив: С. П. Балашова,

Н. П. Баловська, С. О. Сисоєва та ін.; за заг. ред. С. О. Сисоєвої; АПН України,

ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Київ: КІМ, 2008. 423 с.

18. Бандурка А. М., Землянская Е. В. Психология руководителя:

монографія. Харьков: Золотая миля, 2013. 720 с.

19. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в

педагогіці. Вісник АПН України: педагогіка і психологія. 2009. № 2. С. 27–33.

20. Бєлікова І. Проведення семінарських занять із медичним

персоналом щодо дотримання етики і деонтології. Управління закладом охорони

здоров’я. 2015. № 7. С. 16-20.

21. Бирюкова А. Н. Профессиональные и личностные качества

будущих врачей (результаты экспериментального исследования). Наука и

современность. №8-1. 2011. С. 201-206.

22. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз

застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та

українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: К.І.С., 2004. 46 c.

(Бібліотека з освітньої політики).

23. Богданова Н. Г. Формування культури життєтворчості особистості.

Вісн. нац. технічного ун-ту України Київського політехнічного ін-ту.

Філософія. Психологія. Педагогіка. 2011. № 1. С. 18-20. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_fpp_2011_1_3 (дата звернення: 17.11.2015).

24. Бойчук І. Д. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх

фармацевтів у коледжі: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 /

Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка. Житомир, 2010. 22 с.

25. Бойчук І. Д. Науково-теоретичні основи професійної підготовки

майбутніх фахівців у коледжі. Педагогіка, психологія та медико-біологічні

проблеми фізичного виховання та спорту. Харків, 2009. № 9. С. 18–22.

192

26. Бойчук І. Д. Професійна педагогічна освіта: компетентнісний

підхід: моногр. / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка,

2011. С. 209-224.

27. Бойчук І. Д., Козаченко Г. В. Формування здатності до професійної

комунікації як складової професійної компетентності фармацевтів. URL:

http://college.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2014/05/КозаченкоБойчук-фпк.pdf

(дата звернення: 12.11.2015).

28. Братішко Ю. С. Роль корпоративної культури у формуванні

системи соціальної відповідальності фармацевтичних підприємств. Молодий

вчений. 2014. №12(15). С. 232-238. URL:

http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2014/12/131.pdf (дата звернення:

18.11.2015).

29. Буданова Л. Г. Моніторинг якості ключових компетенцій

майбутніх фармацевтів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

загальноосвітній школах. 2015. Вип. 42. С. 81-86. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2015_42_13 (дата звернення: 23.11.2015).

30. Буданова Л. Г. Особливості професійної підготовки студентів для

фармацевтичної галузі в Україні. Педагогіка формування творчої особистості

у вищій і загальноосвітній школах. 2014. Вип. 36. С. 110-117. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2014_36_19 (дата звернення: 21.11.2015).

31. Бутенко Л. Л. Сходинки до педагогічної майстерності: словник з

курсу основи педагогічної майстерності / уклад.: Л. Л. Бутенко, О. Г. Ігнатович.

Старобільськ, 2015. 136 с.

32. Васильєва М. П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки

педагога: автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Харківський держ. пед. ун-т

ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2004. 38 с.

33. Васкес Абанто Х. Э., Васкес Абанто А. Э., Арельяно Васкес С. Б.

От Гиппократической морали до современной этики и деонтологии в медицине.

Вестн. Башкирского гос. мед. ун-та. 2015. №1. С. 13-28.

193

34. Велика А. М. Ситуація успіху як визначальна умова підвищення

якості навчання старшокласників гуманітарним дисциплінам. Зб. наук. праць

Уманського держ. пед.. ун-ту ім.. П. Тичини. Умань: ПП Жовтий, 2009. ч. 3.

С. 30-38.

35. Веселова Е. К. О перспективах развития психологической

деонтологии. Вестн. Ленинградского гос. ун-та им. А. С. Пушкина.

Психология. 2012. Т. 5. №1. С. 27-35. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/o-

perspektivah-razvitiya-psihologicheskoy-deontologii (дата звернення: 29.10.2015).

36. Ветютнева Н. О., Убогов С. Г., Загорій Г. В. Дослідження етичних

аспектів діяльності провізорів – уповноважених осіб аптечних закладів. Зб.

наук. праць співробіт. НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2014. №23(1). С. 522-533.

37. Вихор В. Г. Моделювання підготовки майбутніх учителів до

управління навчальною діяльністю учнів. Вісник Чернігівського національного

педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 108.2. С.24-28.

38. Вишневский В. А. Современные подходы к деонтологии и

воспитательной работе со студентами медицинских вузов. Проблеми

безперервної медичної освіти та науки. 2014. №3. С. 15-17. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2014_3_5 (дата звернення: 16.11.2015).

39. Возняк А. Б., Возняк Я. В. Формування професійної культури

майбутніх фахівців – соціальних педагогів. Зб. наук. праць Військового ін-ту

Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 2014. Вип. 45. С. 161-168. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2014_45_28 (дата звернення: 26.11.2015).

40. Возняк С. С., Костюк Т. В. Культура як соціальне явище:

аксіологічний вимір. Соціологічні студії. 2012. № 1. С. 16-22. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/socst_2012_1_5 (дата звернення: 05.11.2015).

41. Воробйова Т. В. Мотиваційно-ціннісне ставлення майбутніх

медиків до формування професійно значущих якостей засобами проектних

технологій. Вісн. Луганського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Пед. науки.

2012. № 15(1). С. 73-77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_15(1)__12

(дата звернення: 25.11.2015).

194

42. Воронова Е А., Подлужная М. Я., Девяткова Г. И. Этико-

деонтологические проблемы паллиативной помощи. Здоровье семьи – 21 век.

2014. № 3 (3). С. 13-22. URL: http://elibrary.ru/item.asp?id=22448839 (дата

звернення: 05.01.2016).

43. Гіда Є. О. Деонтологічні засади діяльності поліції та їх закріплення

у міжнародно-правових документах. Наук. вісн. Ужгородського нац. ун-ту.

Право. 2014. Вип. 25. С. 20-23. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2014_25_5 (дата звернення: 06.01.2016).

44. Гіда Є. О. Деонтологічні засади забезпечення прав і свобод

людини та громадянина працівниками міліції у сфері правопорядку: моногр. /

Нац. акад. внутр. справ. Київ: О. С. Ліпкан, 2011. 416 с.

45. Глузман О. В., Комарова А. О. Інноваційні освітні технології в

умовах реформування системи вищої освіти України. Теорія і практика

управління соціальними системами. 2013. №2. С. 86-92.

46. Голік О. В. Аналіз найпоширеніших моделей кооперативного

навчання та виділення домінуючої в процесі формування в майбутніх лікарів

предметних компетентностей з медичної деонтології. Пед. науки: теорія,

історія, інноваційні технології; ін-ту педагогіки і психології Сумського держ.

пед. ун-ту ім. А. С. Макаренко / гол. ред. А. А. Сбруєва. Суми: СумДПУ

ім. А. С. Макаренко, 2014. № 3(37). С. 94-105.

47. Голік О. В. Формування у майбутніх лікарів предметних

компетентностей з медичної деонтології засобами кооперативного навчання:

автореф. дис. …. канд. пед. наук: 13.00.02 / Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця.

Київ, 2015. 22 с.

48. Голік О. В. Формування у майбутніх лікарів предметних

компетентностей з медичної деонтології засобами кооперативного навчання:

дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. Київ,

2015. 302 с.

49. Гомонюк О. Гуманістичне освітнє середовище - провідна умова

формування професійно-педагогічної культури майбутнього соціального

195

педагога. Вісн. Львівського ун-ту. Серія педагогічна. 2009. Вип. 25. Ч. 1. С. 160-

168.

50. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь,

1997. 336 с.

51. Горяча Л. О., Прокопенко Т. С. Оцінка відповідності освітньої

програми фармацевта вимогам ринку праці. Фармацевтичний

журнал. 2014. № 3. С. 95-99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2014_3_15

(дата звернення: 19.01.2016).

52. Гриценко О., Тернова О. Етичні аспекти фармацевтичної науки і

технологій. Вісн. фармакології та фармації. 2008. № 11-12. С. 57-62.

53. Громовик Б. П., Унгурян Л. М. Наукове бачення взаємозв’язку

логістичного обслуговування пацієнтів з концепціями фармацевтичної

допомоги і належної аптечної практики. Запорожский мед. журнал. 2012. № 4.

С. 81-84.

54. Громовик Б. П., Унгурян Л. М. Ролі аптечних фахівців з погляду

соціальної фармації. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та

практики. 2013. № 3. С. 126-128. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_3_39 (дата звернення: 17.12.2015).

55. Громовик Б. П. Сучасні аспекти фармацевтичної практики в

Україні: колективна моногр. / Б. П. Громовик, А. В. Горілик, І. Я. Городецька

та ін.. Львів: Ліга-Прес, 2014. 386 с.

56. Губіна Н. В. Етика і деонтологія у фармації: нові аспекти

викладання в рамках кредитно-модульної системи. Наук. вісн. Ужгородського

ун-ту. Серія: Медицина. 2015. Вип. 1. С. 266-268. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2015_1_56 (дата звернення: 21.01.2016).

57. Гуменюк Т. Б. Моделювання в педагогічній діяльності. Науковий

часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Проблеми трудової та професійної

підготовки. Серія 13. URL:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nchnpu_13/2010_7/13.pdf (дата

звернення: 26.01.2016).

196

58. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні

аспекти: моногр.. Київ: Знання, 2005. 375 с.

59. Гусір І. Філософсько-культурологічне розуміння гуманізму в

сучасній етиці. Наукові зап. нац. ун-ту „Острозька академія”. Серія:

Філософія. Острог, 2014. № 15. С. 141-146. URL:

http://eprints.oa.edu.ua/2803/1/28.pdf (дата звернення: 09.02.2016).

60. Деккерт Д. В. Модель формирования профессионально-

деонтологической культуры сотрудников ГПС МЧС России в организации

дополнительного профессионального образовани и комплекс педагогических

условий ее эффективного функционирования. Современные проблемы науки и

образования. 2014. № 4. URL: http://www.science-

education.ru/ru/article/view?id=13918 (дата звернення: 10.02.2016).

61. Деккерт Д. В. Формирование профессионально-деонтологической

культуры сотрудников ГПС МЧС России в организации дополнительного

профессионального образования: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 /

Челябинский гос. пед. ун-т. Челябинск, 2014. 26 с.

62. Денищик О. І. Управлінська культура державних службовців

(деонтологічні аспекти). Вісн. Хмельницького ін-ту регіон. управління та права.

2003. № 2. С. 186-192. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2003_2_42 (дата

звернення: 03.09.2015).

63. Деонтологічні основи педагогічної професії. Роль педагогічної

етики у професійній підготовці сучасного вчителя: матер. всеукр. наук.-метод.

конф. / Київ. міськ. пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка ; редкол.: В. О. Огнев’юк,

Л. Л. Хоружа та ін.. Київ, 2008. С. 16–18.

64. Джон Роулз. Теорія Справедливості / науч. ред. проф.

В. В. Целищев. URL:

https://baumands.files.wordpress.com/2011/02/24_rawls_theory_of_justice.pdf (дата

звернення: 11.09.2015).

65. Димов А. С. Кризис деонтологии: методологические аспекты.

Обзор. Клиническая медицина. 2008. № 12. С. 4-7.

197

66. Діагностика доброзичливості за шкалою Кемпбелла. URL:

http://psycabi.net/testy/566-test-na-dobrozhelatelnost-diagnostika-po-shkale-d-

kempbella (дата звернення: 23.02.2016).

67. Діагностика комунікативної толерантності за В. В. Бойко.

URL: http://vsetesti.ru/73 (дата звернення: 24.02.2016).

68. Діагностика мотиваційної структури особистості за

В. Е. Мільманом. URL: http://www.miu.by/kaf_new/mpp/017.pdf (дата звернення:

25.02.2016).

69. Діагностика рівня розвитку моральної свідомості за Л. Кольбергом.

URL: http://psychologis.com.ua/-1-20.htm (дата звернення: 23.02.2016).

70. Діагностика розумових здатностей за прогресивними матрицями

Д. Равена. URL:

https://moemesto.ru/rorschach_club/file/14842176/raven_opisanie.pdf (дата

звернення: 23.02.2016).

71. Діагностика сприйняття оточуючих за шкалою Фейя.

URL: http://vsetesti.ru/75. (дата звернення: 24.02.2016).

72. Діагностика ціннісних орієнтації за М. Рокичем. URL:

http://psychologis.com.ua/metodika_cennostnye_orientacii_rokicha.htm. (дата

звернення: 24.02.2016).

73. Дмитриенко Н. Ф., Дмитриенко Е. В. Деонтологический аспект

обучения в медицинском вузе. Вісн. Харківської держ. акад. дизайну і

мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. 2007. № 3. С. 165-168. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2007_3_20 (дата звернення: 08.10.2015).

74. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників:

офіц. текст затверджений наказом М-ва охорони здоров’я України №117 від

29.03.2002р. : із змінами і доп. станом на 23.12.2013р. / М-во охорони здоров’я

України. Київ, 2013. 196 с. URL: http://cct.com.ua/2015/78_03022014.pdf (дата

звернення: 24.09.2015).

75. Донцов А. В. Моральна культура вчителя: моногр.. Харків: ХНУ

ім. В. Н. Каразіна, 2008. 240 с.

198

76. Донцов А. В. Формування моральних механізмів поведінки

студентської молоді. Харків: Шлях, 1999. 226 с.

77. Дубасенюк О. А., Антонова О. Є., Вітвицька С. С. Професійно-

педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку:

моногр.. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2006. 316 с.

78. Дурманенко О. Теоретичний аналіз поняття „педагогічні умови” в

контексті моніторингу виховної роботи у вищому навчальному закладі. Молодь

і ринок. 2012. № 7. С. 135-138. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_7_34

(дата звернення: 08.10.2015).

79. Дэйли Р. Этические ценности и изучение личностных

характеристик сотрудников как элемент управления организационным

поведеним. Головна медична сестра. 2013. № 10. С. 19-28.

80. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; голов. ред.

В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 c.

81. Ермолович М. М. Педагогическая деонтология в образовательном

пространстве. Управление качеством высшего образования в условиях перехода

к двухступенчатой системе подготовки кадров: матер. междунар. науч.-практ.

конф., (Минск, 6-7 июня 2007г.) / ред. В. В. Самохвал. Минск: БГУ, 2007.

С. 341-344.

82. Есатова Е. Р. Історичні передумови зародження та розвитку

деонтології. Вісн. Чернігівського нац. пед. ун-ту. Пед. науки. 2013. Вип. 108.1.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_1_108_48 (дата звернення:

09.10.2015).

83. Етика аптечної діяльності. Аптечний саміт 2014. URL:

http://www.apteka.ua/wp/wp-content/uploads/2014/12/kotvicka.pdf (дата звернення:

09.09.2015).

84. Етичний кодекс фармацевтичних працівників України. Харків,

2010. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20100528_1.html (дата

звернення: 16.09.2015).

199

85. Етичний кодекс Sanofi. URL:

http://www.sanofi.ua/l/ua/uk/layout.jsp?scat=B47A1C42-85ED-4237-AF6B-

46E5A3E4D67F (дата звернення: 05.10.2015).

86. Євтух М. Б., Нісімчук А. С. Технологія інноваційної педагогічної

освіти: моногр. / Ін-т пед. технологій. Луцьк: Твердиня, 2011. 453 c.

87. Євтушенко Ю. О. Формування деонтологічної культури майбутніх

лікарів у навчально-виховному процесі медичного ВНЗ: дис. … канд. пед. наук:

13.00.04 / ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Старобільськ, 2017. 242 с.

88. Єжова О. О. Формування ціннісного ставлення до здоров’я в учнів

професійно-технічних навчальних закладів: моногр.. Суми: МакДен, 2011.

412 с.

89. Єжова О. В. Класифікація моделей в педагогічних дослідженнях.

Наукові записки КДПУ. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і

технологічної освіти / ред. Величко С. П.. Кіровоград: КДПУ

ім. В. Винниченка, 2014. Вип. 5. Ч. 2. С. 202-207.

90. Єжова Т. Є. Соціально-психологічні аспекти інформаційної

діяльності аптек. Фармац. журнал. 2001. № 5. С. 38-41.

91. Єрахторіна О. М. Cамовдосконалення особистості у науковій

рефлексії і реалізації біографічних проектів: моногр.. Харків: Іванченка, 2013.

215 с.

92. Єрмаков І. Компетентісний потенціал освіти: проектні засади.

Рідна шк.. 2006. № 12. С. 49–51.

93. Жорнова О. І. Теоретико-методологічні засади формування

культуротворчості студентів університетів: автореф. дис. … д-ра пед. наук:

13.00.04 / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2007. 45 с.

94. Завальнюк А. Х., Юхимець І. О., Кравець О. Ф., Бартіш В. Р. Про

особливості етики і деонтології в судово-медичній діяльності. Судово-медична

експертиза. 2012. №6. С. 3-6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sme_2012_6_3 (дата

звернення: 22.10.2015).

200

95. Задорожна-Княгницька Л. В. Деонтологічні засади професійної

підготовки керівників навчальних закладів: концепція дослідження. Педагогіка

формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2015.

Вип. 40. С. 128-136. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2015_40_19.pdf (дата

звернення: 23.09.2015).

96. Занфірова Т. А., Радиш Я. Ф. Етико-правові засади регулювання

медичної діяльності в Україні. Медичне право України: правовий статус

пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток,

проблеми, перспективи, вдосконалення): матер. ІІ всеукр. наук.-практ. конф.,

(Львів, 17-18 квіт. 2008 р.). Львів, 2008. С. 124-128.

URL: http://medicallaw.org.ua/uploads/media/02_124.pdf (дата звернення:

29.10.2015).

97. Запорожан В. Біоетика у сучасній медицині: виступ на Першому

національному конгресі з біоетики. Вісн. нац. акад. наук України. 2002. №1.

С.16-25.

98. Запорожан В. М., Шкіряк-Нижник З. А., Горовенко Н. Г.,

Ципкун А. Г. Біоетичні та деонтологічні принципи у роботі наукових та

лікувальних закладів Національної акад. медичних наук України. Журн. нац.

акад. мед. наук України. 2014. Т. 20. № 1. С. 3-10. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_1_3 (дата звернення: 03.10.2015).

99. Зелінська Л. М. Конкурс педагогічної майстерності. Педагогічний

пошук. 2014. Вип. 1. С. 70-72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedp_2014_1_21

(дата звернення: 29.10.2015).

100. Зюзіна Л. С. Деонтологічні аспекти та актуальні проблеми

спілкування лікарів-педіатрів з батьками хворої та передчасно народженої

дитини. Вісн. проблем біології і медицини. 2010. Вип. 3. С. 212-215. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2010_3_46 (дата звернення: 14.11.2015).

101. Зязюн І. А. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки,

перспективи: кол. моногр.. Київ: Віпол, 2000. 636 с.

201

102. Игнатов С. Б. Экологическая деонтология и коэволюционная

стратегия. Знание. Понимание. Умение. 2012. № 1. С. 34–38. URL:

http://www.zpu-journal.ru/zpu/contents/2012/1/Ignatov_Ecological-Deontology/

(дата звернення: 17.09.2015).

103. Іваненко Л. Імітаційні ігри – ракурси й перспективи. Вісн.

нац..академії наук України. 2007. № 5. С. 58-67. URL: http://visnyk-

nanu.org.ua/sites/default/files/pictures/11.pdf (дата звернення: 22.09.2015).

104. Іванова К., Лантух А., Мирошниченко М., Мирошниченко М.

Етичний кодекс фармацевтичних працівників України як основа діяльності

фармацевтів у сучасному суспільстві. Освіта і суспільство. Новий колегіум.

2011. №4. С. 3-8.

105. Ісаєва О. С. Особливості формування комунікативної культури

майбутнього фахівця медичного профілю. Проблеми інженерно-педагогічної

освіти. 2013. № 38-39. С. 134-141. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2013_38-

39_20 (дата звернення: 25.11.2015).

106. Ісаєва О. С. Формування культури толерантності студентів як

пріоритет вищої медичної освіти. Педагогіка формування творчої особистості

у вищій і загальноосвітній школах. 2013. Вип. 29. С. 527-533. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2013_29_86 (дата звернення: 07.09.2015).

107. Іщенко Т. М., Кузьменко Д. В. Креативні методи навчання та їх

застосування при вивченні ділової іноземної мови студентами немовних вищих

закладів освіти. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті

сучасного ВНЗ: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ (15 берез.

2016 р.). Київ: КНЕУ, 2016. С. 159–163.

108. Кайдалова Л. Г. Компетентнісний підхід у підготовці

фармацевтичних кадрів. Проблеми освіти: наук.-метод. зб.. Київ, 2006. Вип. 43.

С. 39-43. URL: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/5521 (дата звернення:

22.10.2015).

202

109. Кайдалова Л. Г. Професійна підготовка майбутніх фахівців

фармацевтичного профілю у вищих навчальних закладах: моногр.. Харків:

НФаУ, 2010. 411с.

110. Кайдалова Л. Г. Теоретичні та методичні засади непреревної

професійної підготовки майбутніх фахівців фармацевтичного профілю:

автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Класичний приват. ун-т. Запоріжжя,

2011. 42 с.

111. Каленюк О. Метод асоціацій в створенні декоративної композиції.

Вісник Львівського ун-ту. 2015. Вип. 16. С. 169-174.

112. Камінська І. П. Дослідження складових компонентів деонтологічної

культури майбутніх медиків в умовах англомовного навчання. Освіта та

розвиток обдарованої особистості. 2015. №9. С. 21-25. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2015_9_6 (дата звернення: 29.12.2015).

113. Камінська І. П. Психологічні особливості формування

деонтологічної культури майбутніх медиків засобами іноземної мови: автореф.

дис. … канд. псих. наук: 19.00.07 / Київський ун-т ім. Б. Грінченка. Київ,

2015. 22 с.

114. Камінська І. П. Психолого-педагогічні умови формування

деонтологічної культури майбутніх медиків в умовах англомовного навчання.

URL: http://psytir.org.ua/upload/journals/10/authors/2015/Kaminska_Iya_Petrivna_p

syhologo_pedagogichni_umovy_formuvannya_deontologichnoi_kultury_majbutnih_

medykiv_v_umovah_anglomovnogo_navchannya.pdf (дата звернення: 11.09.2015).

115. Караваев В. А. Педагогические условия деонтологической

підготовки студентов, обучающихся на военной кафедре в техническом вузе:

автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Ижевский гос. технический ун-т.

Ижевск, 2011. 29 с.

116. Караханова Г. А. Формирование деонтологической культуры

учителей в системе непрерывного профессионального образования: автореф.

дис. … д-ра пед. наук: 13.00.08 / Рос. гос. социал. ун-т. Москва, 2007. 40 с.

203

117. Карпінська Р. Етичні та деонтологічні проблеми в діяльності

медичного психолога. Наук. зап. нац. ун-ту „Острозька академія”. Серія:

Психологія та педагогіка. 2010. Вип. 16. С. 94-103. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2010_16_12 (дата звернення: 02.09.2015).

118. Кичма О. Ю. Медико-правове значення медичної таємниці.

Європейські перспективи. 2013. № 11. С. 11-15. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2013_11_4 (дата звернення: 01.10.2015).

119. Кісельова О. Г. Методика навчання медичної термінології

майбутніх лікарів. Педагогічний процес: теорія і практика. 2013. Вип. 4. С. 62-

68.

120. Кміть І., Головачук Л. Професійно-деонтологічий потенціал

медичної сестри. Вища школа. 2012. № 10. С. 60-67.

121. Ковальчук В. А. Професійний саморозвиток майбутнього фахівця:

моногр. / за ред. В. А. Ковальчук. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 204 с.

122. Кодекс роботи з постачальниками компанії „Novartis”. URL:

http://www.sandoz.ua/cs/groups/public/@sge_ua/documents/document/n_prod_5642

96.pdf (дата звернення: 14.10.2015).

123. Козак Л. В. Формування комунікативної компетентності майбутнього

викладача дошкільної педагогіки і психології засобами тренінгу. Неперервна

професійна освіта: теорія та практика. 2013. №1-2. С. 64-72.

124. Козловський Ю. М. Моделювання наукової діяльності вищого

навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: монографія. Львів:

Сполом, 2012. 484 с.

125. Колишкін О. В. Педагогічна деонтологія вчителя-дефектолога. Пед.

науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 4. С. 429-437. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2014_4_53 (дата звернення: 06.10.2015).

126. Колісник-Гуменюк Ю., Гуменюк В. Взаємозалежність професійної

культурно й професійної етики в процесі формування професійно-етичної

культури медичного фахівця. Освітній простір України. 2015. Вип.5. С. 62-70.

204

URL:http://lib.iitta.gov.ua/10331/1/Стаття-журнал-

Освітній%20простір%20України.pdf (дата звернення: 27.10.2015).

127. Колісник-Гуменюк Ю. І., Гуменюк В. В. Особистісна

характеристика медичного працівника. Неперервна професійна освіта: теорія і

практика. 2015. Вип. 1-2. С. 72-77. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/NPO_2015_1-

2_15.pdf (дата звернення: 15.12.2015).

128. Колісник-Гуменюк Ю. І. Формування професійно-етичної культури

майбутніх фахівців у процесі гуманітарної підготовки в медичних коледжах:

автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. пед. ун-т

ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2012. 22 с.

129. Колісник-Гуменюк Ю. І. Формування професійно-етичної культури

майбутніх фахівців у процесі гуманітарної підготовки в медичних коледжах:

моногр.. Львів: Край, 2013. 296 с.

130. Коломієць В. В., Ванханен Н. В., Грона Н. В., Красьоха-

Денисова В. В. Деонтологічні аспекти навчання студентів внутрішньої

медицини в умовах болонської системи. Мед. освіта. 2011. № 3. C. 95-98. URL:

http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/944 (дата звернення:

02.10.2015).

131. Компанейцев С. Б. Деонтологічні засади діяльності адвоката:

поняття, ознаки. Вісн. Луганського держ. ун-ту внутрішніх справ ім.

Е. О. Дідоренка. 2012. Вип. 3. С. 301-308. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2012_3_36 (дата звернення: 19.10.2015).

132. Кондратенко О. О. Культура ділового спілкування майбутніх

фармацевтів як наукова проблема. Педагогіка та психологія. 2013. Вип. 44.

С. 66-74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2013_44_9 (дата

звернення: 12.11.2015).

133. Кононець М. О. Психологія професійної моральності підприємця:

теорія і сучасна практика: моногр.. Київ: Дія, 2013. 165 с.

134. Конох А. П. Професіонально-педагогічна компетентність майбутніх

фахівців фізичної культури і туризму. Наук. вісн. Мелітопольського держ. пед.

205

ун-ту. Серія: Педагогіка. 2014. № 1. С. 180-183. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdpu_2014_1_31 (дата звернення: 08.10.2015).

135. Конох А. П., Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін для формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів. Народна освіта. 2017. Вип. 1(30). URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2017_1_6 (дата звернення: 16.05.2017).

136. Корнага С. І., Денефіль О. В., Мандзій З. П. Етика і деонтологія в

навчальному процесі студента-медика. Мед. освіта. 2013. № 4. С. 48-50. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2013_4_15 (дата звернення: 06.11.2015).

137. Корнещук В. В. Моделювання в системі підготовки професійно

надійного спеціаліста: теоретичний аспект. Гуманітарний вісник ДВНЗ

„Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія

Сковороди”: наук.-теор. збірник. Переяслав-Хмельницький, 2008. Вип. 14.

C. 14-16.

138. Костікова І. І. Сучасні методологічні підходи професійної

підготовки вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і

спорту. 2008. № 8. С. 79-83.

139. Костомарова Е. В. Деонтологическая компетентность студента-

медика как фактор успешности профессиональной деятельности врача. Изв.

Волгоградского гос. пед. ун-та. 2014. № 4(89). С. 134-138. URL:

http://elibrary.ru/item.asp?id=22133358 (дата звернення: 08.10.2015).

140. Костомарова Е. В. Сущность и содержание деонтологической

компетентности студента-медика. Междунар. науч.-исслед. журн.. 2013.

№8(15). С. 111-113. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/suschnost-i-soderzhanie-

deontologicheskoy-kompetentnosti-studenta-medika (дата звернення: 11.11.2015).

141. Котвіцька А. А., Cурікова І. О., Гавриш Н. Б. Дослідження

впровадження Етичного кодексу фармацевтичних працівників України у

практичну діяльність. Соціальна фармація в охороні здоров’я. 2015. Т. 1. № 1.

С. 45-52.

206

142. Котвіцька А. А. Етика аптечної діяльності. Аптечний саміт України

2014. Київ, 2014. URL: http://www.apteka.ua/wp/wp-

content/uploads/2014/12/kotvicka.pdf (дата звернення: 05.11.2015).

143. Котвіцька А. А., Немченко А. С. Науково-практичні рекомендації

впровадження соціальних та етичних норм регулювання обігу лікарських

засобів в Україні. Запорожский мед. журн.. 2009. № 1. С. 84-88.

144. Котвіцька А. А., Чмихало Н. В. Ретроспективний огляд формування

моральних принципів медичної та фармацевтичної етики. Менеджмент та

маркетинг у складі сучасної економіки, науки, освіти, практики: матер. ІІ

міжнар. наук.-практ. іnternet-конф. (27-28 берез. 2014 р., м. Харків). Харків:

НФаУ, 2014. С. 101-103. URL: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/4692

(дата звернення: 02.10.2015).

145. Кравченко О. Медсестринська етика у вимірах педагогічної дії.

Рідна школа. 2012. № 12. С. 54-56. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2012_12_12 (дата звернення: 28.10.2015).

146. Кривонос О. Б. Активізація пізнавальної діяльності учнів в умовах

евристичного навчання. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні

технології. 2013. №4 (30). С. 159-167.

147. Кропачева М. Л. Приобщение студентов медицинского вуза к

профессиональной этико-деонтологической культуре: автореф. дис. … канд.

пед. наук: 13.00.08 / Удмуртский гос. ун-т. Ижевск, 2012. 23 с.

148. Кропачева М. Л. Роль гуманитарных дисциплин в процессе

формирования этико-деонтологической культуры студентов медицинских

вузов. Вестник ЧГПУ. 2012. № 7. С. 95-104. URL:

http://cyberleninka.ru/article/n/rol-gumanitarnyh-distsiplin-v-protsesse-

formirovaniya-etiko-deontologicheskoy-kultury-studentov-meditsinskogo-vuza (дата

звернення: 14.10.2015).

149. Круковська І. М. Естетичні чинники етико-деонтологічного аспекту

професійної діяльності медичного працівника. Естетичне виховання дітей та

молоді: теорія, практика, перспективи розвитку: зб. наук. праць / за ред.

207

О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2012. С. 231-

240.

150. Круковська І. М. Етичні засади професійної діяльності та

вдосконалення медичних працівників. Освіта дорослих: теорія, досвід,

перспективи. 2014. Вип. 1. С. 101-108. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2014_1_15 (дата звернення: 20.10.2015).

151. Крупський Я. В., Михалевич В. М. Тлумачний словник з

інформаційно-педагогічних технологій слов. Вінниця: ВНТУ, 2010. 72 с.

152. Кудерина А. Е. Формирование деонтологических качеств будущего

учителя в процессе профессиональной практики (в условиях педагогического

колледжа): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Павлоградский гос. ун-т

им. С. Торайгырова. Караганды, 2008. 28 с.

153. Кузьменко В. В. Специфика преподавания философии при

подготовке правоведов: деонтологический аспект философских учений. Право і

суспільство. 2012. № 2. С. 322-330. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2012_2_69 (дата звернення: 25.09.2015).

154. Кузьмінський А. Гуманісти потрібні людству. Наукові зап.

Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. Серія: Пед.

науки. 2013. Вип. 123(2). С. 186-190. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_123(2)__49 (дата звернення: 18.10.2015).

155. Кузнєцова О. О. Вплив І. Канта на формування філософської

концепції Л. Кольберга. Гуманітар. вісн. ЗДІА. 2009. №38. С. 139-149. URL:

http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_38_14.pdf (дата звернення: 07.09.2015).

156. Лавник П. Н. Деонтологическое воспитание как важнейший

компонент формирования профессиональных компетенций у студентов

медицинского колледжа. Медицина: вызовы сегодняшнего дня: матер. II

междунар. науч. конф. (г. Москва, декабрь 2013г.). Москва: Буки-Веди, 2013.

С. 2-4. URL: http://www.moluch.ru/conf/med/archive/118/4611/ (дата звернення:

23.09.2015).

208

157. Лаврентьєва О. О. Теорія і практика професійного становлення

особистості в соціокультурному просторі: моногр. / ред. О. О. Лаврентьєвої,

О. П. Крупського, Є. В. Намлієва. Дніпропетровськ: Акцент ПП, 2014. 360 с.

158. Латенко Ю. А. К вопросу о формировании профессиональной

культуры и деонтологического поведения специалистов-медиков среднего

звена. Альманах современной науки и образования. Тамбов: Грамота, 2009.

№10(29). С. 85-87. URL: http://scjournal.ru/articles/issn_1993-5552_2009_10-

1_31.pdf (дата звернення: 08.10.2015).

159. Латишева Т., Манжелєєв Г., Тарапата М. Напрямки соціально-

педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика.

Донецький вісн. наук. товариства ім. Шевченка. 2008. Т. 20. С. 145-157.

160. Левенець С. С. Медична етика і деонтологія. Мед. освіта. 2012. №4.

С. 87-90. URL: http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/1350.

161. Левкулич В. Моральні та правові аспекти справедливості у

філософії Канта і Гегеля. Гілея: наук. вісн.. 2013. № 75. С. 281-283.

URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/gileya_2013_75_118.pdf (дата звернення:

01.10.2015).

162. Литвиненко Т. М. Актуальные вопросы преподавания спецкурса

„Биофармация” в реализации фармацевтической опеки нового направления

профессиональной деятельности провізора. Актуальні питання

фармацевтичної і медичної науки та практики. 2013. №2 (12). С. 64-66.

163. Литвиненко Т. М., Соловйова В. П., Пучкан Л. А. Належна аптечна

практика: все починається з якісної підготовки фармацевтичного фахівця.

Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2013. № 2.

С. 67-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_2_21 (дата звернення:

06.10.2015).

164. Лікарські засоби. Фармацевтична система якості (ICH Q10)

Настанова. СТ-Н МОЗУ 42-4.3:2011. Київ: МОЗ України, 2011. 22 с. URL:

http://www.gmpua.com/World/Ukraine/nastanova42432011.pdf (дата звернення:

19.10.2015).

209

165. Лодатко Є. О. Педагогічні моделі, педагогічне моделювання і

педагогічні вимірювання: that is that? Педагогіка вищої школи: методологія,

теорія, технології. Вища освіта України: Теоретичний та науково-

методичний часопис у 2-х тт. 2011. Т. 1. Вип 3. С. 339–344.

166. Любомудрова Н. П., Смолінська Н. В., Грибик І. І. Роль

організаційної культури в забезпеченні ефективної трудової адаптації

персоналу підприємства. Вісн. нац. ун-ту „Львів. політехніка”. Львів, 2009.

№ 640. URL: http://vlp.com.ua/node/3181 (дата звернення: 29.10.2015).

167. Майборода Г. П. Технологічний підхід у професійній підготовці

соціальних педагогів: теоретичний аспект. Періодична періодика. 2017. Вип.3.

URL:

http://pedagogy.lnu.edu.ua/departments/pedagogika/periodic/pedos3t/tom3/09_majbo

roda.pdf (дата звернення: 23.06.2017).

168. Макаренко О. А. Професійна етика як складова професійної

культури майбутніх педагогів. Проблеми та перспективи формування

національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр. / ред.

Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський. Харків: НТУ ХПІ, 2015. Вип. 43(47):

матер. міжнар. наук.-практ. конф.: „Ідеї академіка Івана Зязюна у працях його

учнів і соратників”, 14-15 трав. 2015р. С. 33-40. URL:

http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15390 (дата звернення:

02.03.2016).

169. Максютов А. О. Деонтологічна підготовка студентів у процесі

вивчення спецкурсу „Педагогічна деонтологія”. Вісник Нац. акад. Держ.

прикордонної служби України. Сер.: Педагогіка. 2016. Вип. 1. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_1_3 (дата звернення: 22.12.2016).

170. Матвійчук А. В. Екологічна деонтологія в контексті сучасної

філософської думки. Проблеми раціонального використання соціально-

економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика

та інвестиції. 2013. Вип. 19(4). С. 165-179. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvse_2013_19_4_21 (дата звернення: 20.04.2016).

210

171. Матвійчук А. В. Етика обов’язку Канта у контексті деонтологічної

традиції. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2013. Вип. 5.

С. 31-36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/filipol_2013_5_10 (дата звернення:

02.10.2015).

172. Медичний коледж Вісконсина – офіційний сайт. URL:

http://www.mcw.edu/Pharmacy-School/Prospective-Students/Prerequisites.htm (дата

звернення: 06.10.2015).

173. Медичний коледж Південної Кароліни – офіційний сайт. URL:

http://academicdepartments.musc.edu/esl/bulletin/pharmacy/pharmD/curriculum.html

(дата звернення: 06.10.2015).

174. Медичний коледж Ягеллонського університету – офіційний сайт.

URL:

http://www.farmacja.cm.uj.edu.pl/documents/41668/94773208/Program+wykładów+

i+cwiczeń+2017-2018.pdf/355970d4-981f-457d-9e5d-51965a444d08 (дата

звернення: 19.10.2016).

175. Мельничук І. М., Стасюк І. Л. Особливості формування

деонтологічної компетентності у професійній підготовці майбутніх бакалаврів

сестринської справи. Молодий вчений. 2017. №3(43). С. 90-93. URL:

http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/3/23.pdf (дата звернення: 12.09.2017).

176. Минаков О. Д., Фадюшина Н. А. Философские основы развития

деонтологии как предметной области педагогической науки. Вестн. МГОУ.

Сер. Педагогика. 2013. № 4. С. 18-20. URL: http://www.vestnik-

mgou.ru/Articles/Doc/6266 (дата звернення: 24.12.2015).

177. Мірошніченко В. І. Деонтологічні засади виховання майбутніх

офіцерів-прикордонників. Духовність особистості: методологія, теорія і

практика. 2015. № 3(66). С. 143-155. URL: http://oaji.net/articles/2015/690-

1451305901.pdf (дата звернення: 28.01.2016).

178. Мішина І. Ю., Гаврилова Н. Б. Професійна компетентність

фармацевта як сукупність ключової базової і спеціальної компетентностей

211

URL: http://college.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2014/05/Мишина-фпк.pdf

(дата звернення: 12.05.2016).

179. Мнушко З. Н., Євтушенко О. М., Рогуля О. Ю. Маркетингова

політика комунікацій у фармації: моногр. / за ред проф. З. М. Мнушко. Харків:

НФаУ, 2010. 168 с.

180. Мнушко З. Н., Чміхало Н. В., Мусиенко Н. М. Международный

маркетинг в фармации: моногр.. Харків: НФаУ Золотые страницы, 2006. 392 с.

181. Мовна комунікація: наука, культура, медицина: зб. матер. наук.-

практ. конф. до 55-річчя Тернопільського держ. мед. ун-ту

ім. І. Я. Горбачевського. Тернопіль: ТДМУ, 2012. 184 с.

182. Москаленко Ю. Філософські засади проблеми морально-духовного

становлення особистості. Гірська шк. укр. карпат. 2013. № 10. С. 93-94. URL:

http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gsuk_2013_10_23.pdf (дата звернення: 11.06.2016).

183. Москальова Л. Ю. Теоретико-методичні засади виховання у

майбутніх учителів морально-етичної культури: автореф. дис. … д-рa пед. наук:

13.00.07 / Ін-т проблем виховання нац. акад. пед. наук України. Київ, 2011. 22 с.

184. Музика Н. Я., Горошко О. М., Паламар А. О., Ткачук О. Ю.

Особливості та проблеми фармацевтичної деонтології. URL:

http://socpharm.nuph.edu.ua/files/2013/04/6T1-M-G-P-T.pdf (дата звернення:

07.10.2015).

185. Мустафаева Л. Ф., Назарова О. С. Застосування різних методів

професійного навчання для підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у

професійно-технічних навчальних закладах. Професійна освіта: проблеми і

перспективи. 2013. Вип. 4. С. 104-111.

186. Навчук Г. В., Шутак Л. Б. Культура мови медика як невід’ємна

складова лікарської деонтології. Дослідження з лексикології і граматики

української мови. 2014. Вип. 15. С. 133-140. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/dlgum_2014_15_18 (дата звернення: 20.01.2016).

187. Награбова Л. В. Деонтологічні погляди І. Бентама. Вісн.

Луганського держ. ун-ту внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. 2013. Вип. 3.

212

С. 45-50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2013_3_7 (дата звернення:

08.10.2015).

188. Назарова М. С. Социологическое исследование этических аспектов

консультационной деятельности фармацевтического работника. Провизор.

2009. № 2. С. 14-18.

189. Наказ МОЗ України № 769 „Про затвердження Концепції розвитку

фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2011-2020 рр.”

від 13.09.2010 р. URL : http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100913_769.html

(дата звернення: 04.11.2015).

190. Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг

(Спільна настанова МФФ/ВООЗ з НАП) ВООЗ ; Міжнар. док. від 01.01.11р.

URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/897_009 (дата звернення: 12.11.2015).

191. Науменко Л. Ю., Борисова І. С., Березовський В. М. Особливості

етичного спілкування та деонтологічної поведінки з людьми з інвалідністю в

практиці лікаря медико-соціальної експертної комісії. Вісн. ВДНЗУ Українська

медична стоматологічна академія. 2017. Т. 17. Вип. 2(58). С. 307-310.

192. Немченко А. С., Котвіцька А. А., Тетерич Н. В. Соціально-

психологічні та етичні аспекти реалізації лікарських засобів. Клінічна

фармація. 2009. № 3. С. 28-30.

193. Нечепоренко М. В. Емоційно-вольова культура студента: моногр..

Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. 180 с.

194. Нильва И. Е. Этика фармацевтического бизнеса как основа

саморегулирования аптечного ритейла. Фармация. 2008. № 3. С. 7-9.

195. Німченко Н. М. Психологічний підхід до еколого-деонтологічної

культури працівників медичної сфери. Вісн. Чернігівського нац. пед. ун-ту.

Серія: Психол. науки. 2014. Вип. 121(2). С. 62-67. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2014_121(2)__15 (дата звернення:

27.10.2015).

213

196. Новая философская энциклопедия: [в 4 т.]. T. І: А-Д / ред.:

В. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, А. П. Огурцов. Ин-т философии

РАН, Нац. общ.-научн.фонд. Москва: Мысль, 2010. 741 [3] с.

197. Новая философская энциклопедия [в 4 т.]. T. IІ / ред.: В. С. Степин,

А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, А. П. Огурцов. Ин-т философии РАН, Нац.

общ.-научн.фонд. Москва: Мысль, 2010. 634, [2] с.

198. Новая философская энциклопедия [в 4 т.]. T. IV. / ред.:

В. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, А. П. Огурцов. Ин-т философии

РАН, Нац. общ.-научн.фонд. Москва: Мысль, 2010. 736 с.

199. Новікова М. М. Щодо правового регулювання деонтологічних

аспектів службової діяльності посадових осіб державних органів влади. Наук.

вісн. Херсонського держ. ун-ту. Серія: Юрид. науки. 2014. Т.2. Вип. 4. С. 87-91.

URL: http://www.lj.kherson.ua/2014/pravo04/part_2/19.pdf (дата звернення:

18.11.2015).

200. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація

феномену, основні функції: монографія. Київ, 2003. 159 с.

201. Овчарук О. В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий

досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред.

О. В. Овчарук. Київ: К.І.С., 2004. 112 с.

202. Орел-Халік Ю. В. Формування морального та естетичного

світогляду майбутніх медичних працівників. Педагогіка формування творчої

особистості у вищій і загальноосвітній школі. 2012. Вип. 27(80). С. 289-293.

203. Освітньо-професійні програми підготовки молодшого спеціаліста

галузі знань 1202 „Фармація”. Київ: Галузевий стандарт вищої освіти, 2011.

178 с.

204. Осипчук О. Аспекти культурного розвитку сучасної молоді (на

прикладі смт. Бородянка на Київщині). Українознавство. 2013. № 3-4. С. 78-82.

205. Островерхова Н. Методологія формування технологічної культури

керівника ЗНЗ. Рідна школа. 2012. №6. С. 27-33.

214

206. Островська М. С., Блудова Т. В. Теоретико-методологічні підходи

щодо оцінки рівня економічної безпеки держави. Формування ринкових

відносин в Україні. 2012. №2. С. 24-28.

207. Павленко В. В. Методи проблемного навчання. Нові технології

навчання: наук.-пед.зб. Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти. Київ, 2014.

Вип. 81. 84 с. С. 75-79.

208. Павленко В. В. Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання

у початковій школі. Дослідницький компонент у діяльнісності загальноосвітніх

навчальних закладів та позашкільних закладів освіти: матеріали Всеукраїнської

наук.-практ. конф. (21 листопада 2013р.). Київ, 2013. 292 с. С. 135-140.

209. Панасенко Е. А. Експеримент у системі методів наукового

дослідження в історико-педагогічній думці радянської доби. Витоки

педагогічної майстерності. Сер.: Педагогічні науки. 2011. Вип. 8(2). С. 209-

215.

210. Панасенко О. І., Буряк В. П., Каплаушенко А. Г. Проблеми вищої

медичної освіти України в умовах Болонського процесу. Запорожский

медицинский журн.. 2011. Т. 13. № 3. С. 105-107. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_3_33 (дата звернення: 26.01.2016).

211. Панфілова Г. Л. Фармацевтична допомога як історична,

нормативно-правова та соціально-економічна категорія в системі охорони

здоров’я і фармацевтичному забезпеченні населення. Актуальні питання

фармацевтичної і медичної науки та практики. 2014. № 2. С. 89-97. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_2_24 (дата звернення: 19.11.2015).

212. Пашкова В. С. Міжнародний кодекс етики. Бібл. планета. 2012.

№ 3. С. 8-9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bp_2012_3_4 (дата звернення:

26.10.2015).

213. Переймибіда Л. В. Організаційні засади діяльності пед. колективу з

розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: автореф. дис. …

канд. пед. наук: 13.00.01 / КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2008. 21 с.

215

214. Переймибіда Л. В. Організаційні засади діяльності педагогічного

колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: дис. ...

канд. пед. наук: 13.00.01 / КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2008. 256 с.

215. Перцев І. М., Рубан О. А. Стан фармацевтичної термінології та

правомірність статусу терміну „фармацевтичний препарат”. Фармац. журнал.

2011. № 4. С. 18-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_4_4 (дата

звернення: 12.01.2016).

216. Пикуза О. И., Закирова А. М., Шопина Н. К. Актуальные вопросы

медицинской деонтологии в подготовке врача-педиатра. Казанский

медицинский журнал. 2014. Т. 95. № 3. С. 469-471.

217. Пляка Л. В. Психологічні особливості розвитку професійної

комунікативної компетентності у майбутніх провізорів: автореф. дис. … канд.

псих. наук: 19.00.07 / Нац. акад. пед. наук України ін-т психології

ім. Г. С. Костюка. Київ, 2010. 22 с.

218. Погоріла І. О., Романенко О. В. Морально-психологічні аспекти

виховання студентів-медиків. Основи здоров'я та фізична

культура. 2006. № 4. С.10-11.

219. Політун А. М., Кананович Т. М., Головчанська О. Д. Етичні та

деонтологічні проблеми при наданні стоматологічної допомоги людям літнього

та старечого віку. Проблемы старения и долголетия. 2013. Т. 22. № 2. С. 211-

218. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2013_22_2_10 (дата звернення:

16.12.2015).

220. Полякова Г. П. Етос науки як аксіологічна основа деонтологічної

підготовки аспірантів. Вісн. нац. держ. прикордонної служби України. 2010.

Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2010_2_18 (дата звернення:

04.11.2015).

221. Пономаренко М. С., Огороднік В. В., Сабо Янош Морально-етичні

аспекти надання аптечними працівниками фармацевтичних послуг. Фармац.

журнал. 2004. № 1. С. 28-32.

216

222. Пономаренко М. С., Борищук В. О., Бабський А. А. Про деякі

морально-етичні аспекти лікарського забезпечення населення в сучасних

умовах. Фармац. журнал. 2008. № 1. С. 19-24.

223. Поплавська С. Д. Етика професійної взаємодії медпрацівника і

хворого. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво.

2013. № 11. С. 121-127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2013_11_22 (дата

звернення: 07.10.2015).

224. Поплавська С. Д. Специфіка взаємодії медпрацівника і пацієнта.

Магістр медсестринства. 2009. № 1(2). С. 50-54.

225. Посилкіна О. В., Братішко Ю. С., Кубасова Г. В. Формування

системи показників оцінки соціальної відповідальності фармацевтичного

бізнесу. Клінічна фармація. 2015. Т. 19. № 2. С. 4-8. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_2_3 (дата звернення: 11.09.2015).

226. Посохова К. Етичні проблеми і контроль за безпекою лікарських

засобів. Вісн. фармакології та фармації. 2007. № 7. С. 24-35.

227. Постанова „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на

період до 2020 року”. Вісник Національної академії наук України. 2010. № 10.

С. 6-7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2010_10_2 (дата звернення:

19.08.2015).

228. Примачок Л. Л. Виховання у студентів медичного коледжу розради

як духовної цінності: моногр. / Рівненський базовий мед. коледж. Ніжин: НДУ

ім. Миколи Гоголя, 2014. 177 с.

229. Прихода И. В., Рыбальченко А. А. Исторические и национальные

аспекты медицинской этики и деонтологии. URL:

http://www.sportedu.org.ua/html/journal/2009-N1/09pivmed.pdf (дата звернення:

23.10.2015).

230. Прихода И. В., Рыбальченко А. А. Основы медицинской этики и

деонтологии. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту. 2009. № 8. URL:

217

http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2009-08/09pivmed.pdf (дата

звернення: 16.10.2015).

231. Проблеми та перспективи вищої медичної школи у розробці та

реалізації національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в

Україні на період 2015-2025рр.: тези доп. навч.-метод. конф. (Вінниця,

25 берез. 2015р.); Вінницький нац. мед. ун-т ім. М. І. Пірогова. Вінниця, 2015.

255 с.

232. Прокопенко Т. Е., Георгіянц В. А. Особливості та спадкоємність

викладання фармацевтичної хімії при підготовці молодших спеціалістів і

магістрів за спеціальністю „Фармація”. Актуальні питання фармацевтичної і

медичної науки та практики. 2012. № 1. С. 103-105. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2012_1_28 (дата звернення: 26.01.2016).

233. Прокоф`єва М. Ю. Спецкурс „Індивідуалізація та диференціація

навчання молодших школярів” як елемент системи підготовки майбутніх

педагогів до професійної діяльності. Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб.

наук. праць. Серія: Педагогіка і психологія / ред. О. В. Глузман. Ялта: РВВ

КГУ, 2012. 296 с. С. 218-224.

234. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до

2021 року: указ Президента України від 25 червня 2013 р. № 344/2013. Уряд.

кур’єр. 2013. № 117. С. 11-13.

235. Проневич О. С. Прокурорська деонтологія як науково-дидактичний

концепт про імперативи належної поведінки працівників прокуратури: до

постановки проблеми. Форум права. 2014. № 4. С. 277–285. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index (дата звернення: 29.10.2015).

236. Радиш Я. Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні:

генеза і перспективи розвитку: кол. моногр. / кол. авт.; упоряд. проф.

Я. Ф. Радиш, передм. Т. Д. Бахтеєвої; за заг. ред. проф. М. М. Білинської, проф.

Я. Ф. Радиша. Київ: НАДУ, 2013. 424 с.

218

237. Радиш Я. Ф., Кузьмінський П. Й. Медичне право у системі освіти

молодших спеціалістів галузі охорони здоров’я. Управління закладом охорони

здоров’я. 2007. № 9. С. 83-87.

238. Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента. Київ:

2008. 112 с.

239. Решетилов Ю. И. Хельсинская декларация всемирной медицинской

ассоциации. Этические принципы проведения научных медицинских

исследований с участием человека. Запорожский мед. журнал. 2005. № 1.

С. 148-150.

240. Рогова О. Г. Застосування етичних кодексів у медицині. Вісн. Акад.

адвокатури України. 2012. № 2. С. 30-38. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaau_2012_2_4 (дата звернення: 17.02.2016).

241. Романишина Л. М., Теличко Н. В. Проблема деонтології у

формуванні професійно-етичної культури як складової загальної культури

фахівця. Вісн. нац. акад. Держ. прикордонної служби України. 2015. Вип. 2.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2015_2_17 (дата звернення: 16.03.2016).

242. Романишин С. С. Проблема формування комунікативної культури

студентів в аспекті медичної деонтології. Буковинський мед. вісник. 2014. Т.18.

№4. С. 269-272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_4_69 (дата

звернення: 02.10.2015).

243. Романов І. Р. Метод кейсів: перспективи використання у навчанні

майбутніх правознавців англійської мови. Молодий вчений. 2017. Вип. 10(50).

С. 529-534.

244. Рудакевич М. І. Етика державних службовців: моногр.. Київ:

НАДУ, 2003. 360 с.

245. Рыскельдиева Л. Т. Коммуникативный аспект деонтологии

Дж. Бентама. Культура народов Причерноморья. 2004. № 47. С. 109–113.

246. Сабадишин Р., Гашинський І., Гашинська О. Перспективи

впровадження ідей освіти сталого розвитку у післядипломному навчанні

молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів у Рівненському

219

державному базовому медичному коледжі. Нова пед. думка. 2011. № 1. С. 23-

26.

247. Савінова Л. В., Берегова М. І. Деонтологічна компетентність

корекційного педагога в умовах інклюзивного навчання. Молодий вчен.: пед.

науки. 2015. Вип. 2 (17). С. 99-101.

URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/2/195.pdf (дата звернення:

20.04.2016).

248. Самолюк Н., Швець М. Актуальність і проблемність дистанційного

навчання. Нова педагогічна думка. 2013. № 1.1. С. 193. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_1_50.

249. Сапожников С. В. Науково-практичні підходи до організації

навчального процесу в педагогічних університетах і коледжах країн

чорноморського регіону. Вісник Дніпропетровського ун-ту ім.. А. Нобеля. Серія

Педагогіка та психологія. 2014. №2(8). С. 115-122.

250. Саракун Л. П. Експлікація поняття „культура” в сучасному

філософському дискурсі. Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. пр..

Чернівці: ЧНУ, 2011. Вип. 539/540. Філософія. С. 119-123. URL:

http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1705/3/1explication.pdf (дата

звернення: 02.02.2016).

251. Селимова З. И. Формирование деонтологической культуры

студентов педагогических колледжей во внеурочной работе: автореф. дис. …

канд. пед. наук: 13.00.08 / Дагестанский гос. пед. ун-т. Махачкала, 2015. 23 с.

252. Сіменко І. В. Еволюція системного підходу як методологічна

основа дослідження систем управління. Інтелект. Особистість. Цивілізація.

2008. № 6. С. 378-386.

253. Синявський В. В., Скульська В. Є., Міропольська М. А.,

Ортікова Н. В. Методи психодіагностики в системі професійного відбору / за

заг. редакцією В. В. Синявського. Київ: ДЦЗ, 2006. 241 с. С.118.

254. Сисоєва С. О., Батечко Н. Г. Вища освіта України: реалії сучасного

розвитку: моногр., 2-е вид., доп.. Київ: ЦП Компринт, 2014. 367 с.

220

255. Сиченко О. О. Деонтологія державної служби як основа

впровадження соціальної відповідальності в органах державного управління.

Наукові праці Чорноморського держ. ун-ту ім. Петра Могили комплексу

Києво-Могилянська акад.. Серія: Державне управління. 2012. Т. 181. Вип. 169.

С. 37-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdu_2012_181_169_9 (дата

звернення: 10.03.2016).

256. Скакун О. Ф. Кодекс деонтології (етики) учених-правознавців:

потреба часу. Юрид. вісн.. Повітряне і космічне право. 2009. № 3. С. 16-19.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2009_3_6 (дата звернення: 12.11.2015).

257. Слабий М. В. Вивчення соціальної складової професійної діяльності

фармацевтів. Фармац. журнал. 2006. № 3. С. 28-32.

258. Сливка С. С. Деонтологічні проблеми входження людини у правове

поле. Вісн. нац. ун-ту Львівська політехніка. Юрид. науки. 2014. № 807. С. 51-

58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2014_807_11 (дата звернення:

30.10.2015).

259. Сливка С.С. Філософсько-правові проблеми професійної культури

юриста: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.12 / Нац. юрид. акад. України

ім. Я. Мудрого. Харків, 2002. 32 с.

260. Сліпчук В. Л. Підготовка фахівців фармацевтичної галузі в Україні

в умовах євроінтеграці. Неперервна професійна освіта: теорія і практика.

2014. Вип. 3-4. С. 63-68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2014_3-4_14 (дата

звернення: 22.09.2015).

261. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. Київ: УРЕ,

1974. 775 с.

262. Словник української мови в 11 т. / Інститут мовознавства, за

ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 10. С.565.

263. Сметанина К. А., Антонов А. Б. Альтруизм в профессии

фармацевта. Молодой ученый. 2015. № 10. С. 1527-1530.

264. Смойловська Г. П. Проблеми післядипломної фармацевтичної

освіти в перехідний період. Сучасні підходи до вищої медичної освіти в Україні

221

(з дистанційним під’єднанням ВМ(Ф)НЗ України за допомогою

відеоконференц-зв’язку): матеріали XIV всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар.

участю, присвяченої 60-річчю ТДМУ (Тернопіль, 18–19 трав. 2017 р.): у 2 т. /

Терноп. держ. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського. Тернопіль: ТДМУ, 2017.

Т. 2. 392 с. С. 289-290.

265. Соколи І. І., Каташинська М. О. Охорона здоров’я як чинник

формування людського капіталу. Економіка: реалії часу. 2013. №1(6). С. 167-

171. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/No1/167-171.pdf (дата

звернення: 05.10.2015).

266. Соцький К. О. Формування готовносты майбутніх молодших

медичних спецыалыстыв до професійного самовдосконалення: дис. … д-ра пед.

наук: 13.00.04 / Вінницький державний педагогічний ун-т

ім.. М. Коцюбинського. Вінниця, 2016. 314 с.

267. Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи:

матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. за участю міжнар.спеціалістів,

(Харків, 3 квіт. 2013 р.) / ред. кол.: А. А. Котвіцька та ін. Харків: НФаУ, 2013.

350 с.

268. Стандарти якості аптечних послуг. Належна аптечна практика.

Міжнародна фармацевтична федерація. URL: http://www.apteka.ua/article/9012

(дата звернення: 02.02.2016).

269. Старовойт І. Й. Деонтологічні засади професійної підготовки

студентів вищих навчальних закладів. Пед. дискурс. 2012. Вип. 12. С. 309-314.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/0peddysk_2012_12_74 (дата звернення:

17.12.2015).

270. Тамаркіна О. Л. Застосування діалогових технологій в навчальному

процесі. URL:

http://repo.sau.sumy.ua/bitstream/123456789/3511/1/застосування%20діалогових%

20технологій%20в%20навчальному%20процесі.pdf (дата звернення:

17.12.2016).

222

271. Тернова О. М. Науково-методичне обґрунтування впровадження

принципів в професійне навчання та практичну діяльність провізорів і

фармацевтів: автореф. дис. … канд. фарм. наук: 15.00.01 / Нац. медична акад.

післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Київ, 2010. 24 с.

272. Тетерич Н. В., Котвіцька А. А. Обґрунтування соціально-етичної

моделі поведінки працівників аптек у конфліктних ситуаціях. Запорожский

мед. журн.. 2009. № 4. С. 108-111.

273. Тимченко А. А. Роль педагогічної практики у формуванні

деонтологічної компетентності майбутніх педагогів. Молодий вчений. 2017.

№5(45). С. 430-436. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/5/98.pdf

(дата звернення: 09.09.2017).

274. Ткаченко Н. О. Вивчення інформаційного професійного поля

спеціалістів фармації. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та

практики. 2014. № 2(15). С. 106-108. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_2_27 (дата звернення: 08.10.2015).

275. Ткаченко Н. О., Зарічна Т. П., Демченко В. О. Викладання курсу

„Етико-правові норми діяльності у галузі” провізорам-косметологам.

Запорожский мед. журнал. 2010. Т. 12. №6. С. 95-97.

276. Ткаченко Н. О., Книш Є. Г., Червоненко Н. М. Формування

соціальної відповідальності у системі вищої фармацевтичної освіти. Фармац.

журнал. 2013. № 3. С. 23-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2013_3_5

(дата звернення: 02.10.2015).

277. Толочко В. М., Медведєва Ю. П. Етика фармацевтичної діяльності.

Метод. реком. до підготов. та провед. практ. і семінар. занять з курсу

„Управління та економіка фармації” в сист. післядипломн. освіти спец.

фармації. Харків: НФаУ, 2010. 28 с.

278. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики: словник. Житомир: ЖДУ

ім. І. Франка, 2014. 416 с.

279. Трегуб С. Є. Аналіз стану професійної підготовки майбутніх

фармацевтів у масовій практиці. Педагогіка формування творчої особистості у

223

вищій і загальноосвітній школах. 2015. Вип. 40. С. 296-301. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2015_40_42 (дата звернення: 03.02.2016).

280. Трегуб С. Є. Умови формування професійної культури мовлення

майбутніх фармацевтів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

загальноосвітній школах. 2012. Вип. 27(80). С. 388-392.

281. Трегуб С. Є. Характеристика моделі формування культури

фахового мовлення майбутніх фармацевтів. Педагогіка формування творчої

особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 35 (88). 2014. С. 340-344.

282. Уваркіна О. В. Формування комунікативної культури студентів

вищих навчальних закладів освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних

дисциплін: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Ін-т вищої освіти акад.

пед. наук України. Київ, 2003. 24 с.

283. Унгурян Л. М., Чернецька Г. В., Науменко І. А. Дистанційне

навчання студентів-заочників фармацевтичного факультету в медичному ВНЗ.

Медична освіта. 2013. № 3. С. 95-97. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2013_3_27 (дата звернення: 07.10.2015).

284. Фармацевтична енциклопедія. URL:

http://www.pharmencyclopedia.com.ua (дата звернення: 02.02.2016).

285. Филатова И. А. Деонтологическая подготовка педагогов-

дефектологов в условиях современного образования : автореф. дис. … д-рa пед.

наук: 13.00.03 / Уральский гос. пед. ун-т. Москва, 2012. 45 с.

286. Филатова И. А. Принципы деонтологической подготовки

специальных педагогов в системе высшего профессионального образования.

Специальное образование. 2011. № 1. С. 122-129. URL:

http://journals.uspu.ru/i/inst/spec/spec21/spec21_14.pdf (дата звернення:

24.11.2015).

287. Філософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. І. Шинкарук.

Київ: Арбис, 2002. 744 [7] с.

288. Хайрулліна Ю. О. Світоглядна культура особистості: структурно-

функціональний аналіз: моногр. / М-во освіти і науки, молоді та спорту

224

України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ: НПУ

ім. М. П. Драгоманова, 2011. 235 с.

289. Хмельникова Л. І., Слесарчук В. Ю. Формування професійно-

суб’єктної позиції студента. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка

і психологія. 2013. Вип. 39(4). С. 311-316. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_39(4)__51 (дата звернення: 13.01.2016).

290. Хлєстова С. С. Вивчення стану проблеми формування

деонтологічної культури студентів вищих навчальних закладів. Наук. часопис

НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота.

Соціальна педагогіка. Управління: зб. наукових праць. Київ: НПУ

ім. М. П. Драгоманова, 2008. Випуск 8. C. 38-43. URL:

http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3996 (дата звернення: 12.08.2015).

291. Хлєстова С. С. Формування деонтологічної культури студентів

вищих навчальних закладів у процесі соціально-виховної роботи : автореф. дис.

… канд. пед. наук: 13.00.07 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2011.

22 с.

292. Хоменко Т. М. Місійність журналістики: деонтологічний аспект.

Вісн. Львів. ун-ту. Серія журн. 2011. Вип. 35. С. 62-71. URL:

http://journ.lnu.edu.ua/publications/visnyk35/Visnyk35_P1_04_Homenko.pdf (дата

звернення: 09.10.2015).

293. Хоружа Л. Л. Етична компетентність майбутнього вчителя

початкових класів: теорія і практика: моногр.. Київ: Преса України, 2003. 319 с.

294. Хоружа Л. Л. Етичні виміри педагогічної професії. Наук. зап.

НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2009. Т. 97.

С. 13-16. URL: http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3964 (дата

звернення: 07.12.2015).

295. Чебан В. Історичний аспект лікарської етики, біоетики та медичної

деонтології. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2014.

№ 3. С. 93-100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apcnim_2014_3_16 (дата

звернення: 17.11.2015).

225

296. Чеботарьова Г. В. Неналежне виконання професійних обов’язків

медичним або фармацевтичним працівником: проблеми кримінально-правової

характеристики об’єктивної сторони злочину. Ученые зап. Таврического нац.

ун-та им. В. И. Вернадского. Сер. Юридические науки. 2012. Т. 25(64). № 2.

С. 225-230. URL:

http://www.science.crimea.edu/zapiski/2012/law/25_2law/031cheb.pdf (дата

звернення: 29.12.2015).

297. Черних В. П. Розробка стандартів фармацевтичної діяльності.

Фокус на допомогу пацієнтові: посібник Всесвітньої організації охорони

здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації (ред. 2006 р.). Аптека:

Щотижневик. 2009. № 21(692). URL: http://www.apteka.ua/article/8663 (дата

звернення: 11.01.2016).

298. Чумак А. Л. Моральна регуляція у сфері медицини: від клятви

Гіппократа до сучасних етичних документів. Гуманітарний часопис. 2009. № 2.

С. 26-32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2009_2_6 (дата звернення:

02.10.2015).

299. Чумак Л. В. Сутність деонтологічного виховання учнів старших

класів. Пед. альманах: зб. наук. праць / редкол. В. В. Кузьменко та ін.. Херсон:

РІПО, 2012. Вип. 13. С. 46-51.

300. Чупрінова Н. Ю. Військова деонтологія та етикет – складники

професійної і морально-естетичної культури військовослужбовців внутрішніх

військ МВС України. Честь і закон. 2009. № 2. С. 54-60. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2009_2_11 (дата звернення: 25.02.2016).

301. Чусовлянова С. В., Левчук К. А. Проблема формирования

ценностей у стеднтов медицинского вуза в процессе

профессионализации. Бюллетень Волгоградского научного центра РАМН. 2010.

№ 1. С. 15-19.

302. Шаповалова В. О., Галаван З. С., Зброжек С. І. Фармацевтичне

право як базова основа вдосконалення соціальних і морально-етичних

226

правовідносин між лікарем, хворим і провізором у фармацевтичному бізнес-

середовищі. Фармац. журнал. 2006. № 2. С. 33-38.

303. Шапран Ю. Педагогічне моделювання у процесі формування

професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Рідна школа. 2012.

№12. С. 39-43.

304. Шафранская Т. Ю. Методики диагностики уровней формирования

деонтологической культуры будущих фармацевтов. Информация как двигатель

научного прогресса: сборник статей междунар. науч.-практ. конф. (3 сентября

2016г., г. Челябинск). Уфа: МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2016. 162 с. С. 107-109.

305. Шафранская Т. Ю. Портрет фармацевта в контексте формирования

деонтологической культуры. Символ науки: междунар. науч. журн.. Уфа: Омега

Сайнс, 2016. № 5(2). С. 228-230. URL: http://os-russia.com/SBORNIKI/SN-16-5-

2.pdf (дата звернення: 08.11.2016).

306. Шафранська Т. Ю. Актуальні проблеми формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Українська наука: проблеми сьогодення та

перспективи розвитку: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф., (25-26 груд.

2015р., м.Київ) ГО Ін-т освітньої та молодіжної політики ; наук.-навч. центр

прикладної інформатики НАН України. Київ: ІОМП, 2015. С. 25-26.

307. Шафранська Т. Ю. Впровадження педагогічних умов формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Становлення та розвиток

педагогіки: тези І міжнар.наук.-практ.конф. (23-24 грудня 2016р., м. Івано-

Франковськ). Івано-Франковськ, 2016. 165 с. С. 117-120.

308. Шафранська Т. Ю. Етико-деонтологічний аспект професійно-

орієнтованих дисциплін фармацевтичних коледжів. Педагогіка вищої школи:

досвід і тенденції розвитку: тези доповідей ІІ всеукр. наук.-практ. конф. (17-

18 берез. 2016 р., м. Запоріжжя). Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2016.

165 с. С. 69-71.

309. Шафранська Т. Ю. Критерії та рівні сформованості формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Вісник Запорізького

національного університету: збірник наукових праць. Педагогічні науки;

227

гол. ред. Г. В. Локарєва. Запоріжжя: Запорізький національний університет,

2016. № 1 158 с. С. 45-51.

310. Шафранська Т. Ю. Методи формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування:

матер. всеукр. наук.-практ. конф., (23-24 груд. 2016р.). Львів, 2016. С. 162-165.

311. Шафранська Т. Ю. Методологічні підходи формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Витоки педагогічної

майстерності: зб. наук. праць. Сер. Педагогічні науки / Полтав. нац. пед. ун-

т ім.. В. Г. Короленка. Полтава, 2016. Вип. 17. 228 с. C. 195-200.

312. Шафранська Т. Ю. Необхідність гуманістичного виховання

моральних якостей у процесі формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. Педагогіка і психологія: сучасні методики та нновації, досвід

практичного застосування: матер. міжнар. наук.-практ. конф., (18-19 берез.

2016р., м. Миколаїв) ГО „Ін-т освітньої та молодіжної політики” ; наук.-навч.

центр прикладної інформатики НАН України. Миколаїв: ІОМП, 2016. С. 91-93.

313. Шафранська Т. Ю. Основні дефініції деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка.

2016. Вип. 2(84). С. 129-134. URL:

http://visnyk.zu.edu.ua/pdf/visnyk84_pedagog.pdf (дата звернення: 17.11.2016).

314. Шафранська Т. Ю. Особливості структури спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура”. Молодь і ринок. 2016. Вип. 7(138).

С. 116-120. URL: http://mr.dspu.edu.ua/publications/2016/7_138_2016.pdf (дата

звернення: 29.11.2016).

315. Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Народна освіта. 2016. Вип. 2(29). URL:

http://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4014. (дата звернення: 22.11.2016).

316. Шафранська Т. Ю. Роль та місце деонтологічної культури у

вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практичній діяльності

фармацевтичних коледжів України. Актуальні проблеми педагогічної науки:

228

матер. Х міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11–12 листопада 2016 р.) ГО

„Інститут інноваційної освіти” ; Наук.-навч. центр прикладної інформатики

НАН України. Київ: ГО „Інститут інноваційної освіти”, 2016. 88 c. С. 63-67.

317. Шафранська Т. Ю. Технологічна модель формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів в процесі вивчення

професійно-орієнтованих дисциплін. Збірник наук. Праці Харківського

нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди, „Теорія та методика навчання та

виховання” / за заг. ред.. член-кор. НАПН України А. В. Троцко. Харків:

ХНАДУ, 2016. Вип. 40. 136 с. С. 105-113.

318. Шафранська Т. Ю. Фармацевтична деонтологічна культура:

навчально-методичні рекомендації до практичних робіт. Запоріжжя: МК ЗДМУ,

2016. 69 с.

319. Шварп Н. В. Реалізація технології формування професійної

самосвідомості студентів фармацевтичного університету. Зб. наук. праць

Харківського нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. „Засоби навч. та н.-д.

роботи”. 2010. Вип. 34. С. 155-159. URL: http://nbuv.gov.ua/j-

pdf/znpkhnpu_zntndr_2010_34_24.pdf (дата звернення: 07.10.2015).

320. Шварп Н. В. Упровадження інтерактивних методів навчання у

підготовку майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі. Проблеми

сучасної пед. освіти. Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 40(2). С. 266-271. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_40(2)__46 (дата звернення: 16.10.2015).

321. Шварп Н. В. Формування професійної самосвідомості студентів

фармацевтичного університету у процесі фахової підготовки: автореф. дис. …

канд. пед. наук: 13.00.04 / ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2011. – 21 с.

322. Шевченко А. А. Социальная деонтология: проблемы построения.

Вестн. НГУ. Серия: Философия. 2010. Т. 8. № 3. С. 42–47.

323. Шевченко М. М. Етика бізнесу. Київ: ДЕТУТ, 2008. − 74 с.

324. Шеплякова І. О. Деонтологічна культура соціального педагога: до

визначення поняття. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і

229

загальноосвітній школах. 2013. Вип. 33. С. 427-432. URL: http://nbuv.gov.ua/j-

pdf/Pfto_2013_33_72.pdf (дата звернення: 12.11.2015).

325. Шеплякова І. О. Категорія „справедливість” як складник

деонтологічного потенціалу особистості. Пробл. інж.-пед. освіти.

2012. №36. С. 255-258.

326. Шеплякова І. О. Системний підхід до формування деонтологічної

культури майбутніх соціальних педагогів у соціально-виховному середовищі

ВНЗ. Педагогіка та психологія. 2015. Вип. 48. С. 153-162. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2015_48_19 (дата звернення: 06.01.2016).

327. Шеплякова І. О. Формування деонтологічної культури майбутнього

соціального педагога в соціально-виховному середовище вищого навчального

закладу: дис. … канд. пед. наук: 13.00.05 / ДВНЗ Донбаський держ. пед.. ун-т.

Слов`янськ, 2016. 299 с.

328. Шигонська Н. В. Підготовка студентів медичних спеціальностей до

професійної взаємодії засобами моделювання комунікативних ситуацій:

автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Житомирський держ. ун-т

ім. І. Франка. Житомир, 2011. 22 с.

329. Шкільняк Л. І. Дискусія як метод інтегрального навчання у вищій

медичній школі. Вісник Вінницького нац..мед.ун-ту. 2015. Вип. 1. Т. 19. С. 189-

192.

330. Шпильова В. О. Корпоративна культура: актуальні проблеми

сучасності. Зб. наук. праць Черкаського держ. технологічного ун-ту. Серія:

Економічні науки. 2012. Вип. 32(2). С. 11-15. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpchdtu_2012_32(2)__5 (дата звернення: 29.10.2015).

331. Юшкевич Ю. С. До питання про шляхи реалізації морально-

етичних цінностей. Філософські дослідження: зб. наук. праць

Східноукраїнського нац. ун-ту ім. Володимира Даля. Вип. 19. Луганськ: СНУ

ім. В. Даля, 2013. С. 190-199.

332. Яблонская Л. М. Деонтология полиции (милиции) и ее нормативная

основа. Проблемы современного российского права: матер. междунар. науч.-

230

практ. конф. студ. и молод. ученых, посвященная памяти д-ра юрид. наук,

проф., Заслуженного деятеля науки РФ, члена-корреспондента Петровской

акад. наук и искусств Ивана Яковлевича Дюрягина (15–16 мая 2009г.).

Челябинск: Полиграф-Мастер, 2009. С. 202-204.

333. Яковець І. О. Морфологічна модель культури. Вісн. Харківської

держ. акад. дизайну і мистецтв. 2014. № 2. С. 132-136. URL:

http://www.visnik.org/pdf/v2015-02-24-yakovets.pdf (дата звернення: 11.11.2015).

334. Янушевич І. А. Системний підхід і можливості його застосування в

аналізі проблем людини та її культури. Інтелект. Особистість. Цивілізація.

2009. № 7. С. 104-110.

335. Ящук О. В. Модель формування професійної культури у

майбутнього медичного фахівця молодшої кваліфікації. Вісн. Чернігівського

нац. пед. ун-ту. Серія: Пед. науки. 2014. Вип. 122. С. 330-333. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2014_122_76 (дата звернення: 17.12.2015).

336. Agnieszka Zimmermann Materiały dydaktyczne dla kursu Prawo

farmaceutyczne. Kodeks Etyki Aptekarza RP – kształcenie ustawiczne farmaceutów.

Wrocław: 2014. 69 s.

337. Antonio Sancris Primeras jornadas de deontologia, derecho y medicina /

Iglesia viva Revista de pensamiento cristiano. 1976. Número 62. 205-209 p.

338. Bardhyl Çipi Deontology and its role in practice medicine in Albania

JAHR. 2015. Vol. 6/2. № 12. P. 367-374. UDL : http://www.jahr-bioethics-

journal.com/index.php/JAHR/article/viewFile/256/325 (last accessed: 05.01.2016).

339. Basińskiej Krystyny, Jacka Halasza Etyka w medycynie – Wczoraj i

dziś. Kraków: Impuls, 2013. 372 s.

340. Bentham J. Deontology or, The Science of Morality: Vol. I. London:

Longman, Green, Longman, Roberts, and Green, 1834. 320 p.

341. Bocu Traian Ethical and deontological issues in school and university

sports. Palestrica of the third millennium – Civilization and Sport. 2014. Vol. 15.

№ 4. Р.283–285. URL: http://pm3.ro/pdf/58/EN/05%20editorial%20EN+ro%20283-

285.pdf (last accessed: 21.01.2016).

231

342. Botalova O. B., Osipova S. V., Asenova N. S., Nurgaliyeva A. K.

Deontological readiness for research activities – the essential requirement in the

preparation of new generation teachers. Life Science Journal. 2014. №11(4s). 346-

349 p. URL:

http://www.lifesciencesite.com/lsj/life1104s/061_23812life1104s14_346_349.pdf

(last accessed: 06.10.2015).

343. Branston Th. F. The pharmaceutist's and druggist's practical receipt

book. Philadelphia: Lindsay & Blakiston, 1865. 307 p.

344. Cattle F., Caiazza E., Sciorsci E. Il ruolo del farmacista in ospedale. The

role of the pharmacist in hospital. Giornale Italiano di Farmacoeconomia e

Farmacoutilizzazione. 2014. №6 (2). P. 16-24. URL:

http://www.sefap.it/web/upload/GIFF2_2014_02_Cattel_ras_2.pdf (last accessed:

03.11.2015).

345. Clara Costa Oliveira, Maria da Conceição Azevedo Ethics and

deontology of medical education and nurses in Portugal. Revista Reflexão e Ação.

Santa Cruz do Sul. 2012. v.20. n 1. 192-208 p. URL :

http://repositorium.sdum.uminho.pt/bitstream/1822/19992/1/2430-10500-1-

PB%20(1).pdf (last accessed: 16.11.2015).

346. Clifton Louie, Mertz Elizabeth, Penfil Brett, O’Neil Edward A

pharmacy leadership action study. Journal of the American Pharmacists Association.

2009. Vol. 49. P. 98-104. URL: http://www.japha.org/article/S1544-3191(15)30939-

0/pdf (last accessed: 23.09.2015).

347. Code of conduct for pharmacy students in England, Scotland and Wales.

URL:

https://www.pharmacyregulation.org/sites/default/files/Code%20of%20conduct%20f

or%20phamacy%20students%20s.pdf (last accessed: 22.09.2015).

348. Code de déontologie de spharmaciens. URL:

http://www.ciopf.org/var/ciopf/storage/fckeditor/File/ciopf-code-de-deontologie-

france.pdf (last accessed: 25.09.2015).

232

349. Code of Ethics of the American Pharmacies Association APhA.

URL : https://www.ashp.org/DocLibrary/BestPractices/EthicsEndCode.aspx (last

accessed: 29.09.2015).

350. Code of ethics for pharmacists FIP.

URL: http://fip.org/www/uploads/database_file.php?id=351&table_id= (last

accessed: 21.09.2015).

351. Codice deontologico del farmacista.

URL: http://www.fofi.it/doc_fofi/codice_deontologico.pdf (last accessed:

24.09.2015).

352. Código de Ética y Deontología Farmacéutica.

URL: http://www.unav.es/cdb/esotcodigofar1.html (last accessed: 22.09.2015).

353. Codul cadru de etica (deontological) al lucrătorului medical şi

farmaceutic. URL: http://old.ms.md/_files/1471-Cod%2520etica-brosura.pdf (last

accessed: 28.09.2015).

354. Daniela M. Salvioni, Gennari Francesca, Astori Riccardo Corporate

responsibility and ethical culture in pharmaceutical industry. Journal of Business &

Economic Policy. 2015. Vol.2. No.2. 62-84 p. URL :

http://jbepnet.com/journals/Vol_2_No_2_June_2015/7.pdf (last accessed:

28.09.2015).

355. David A. Latif The influence of pharmacy education on students` moral

development at a school of pharmacy in the USA. International Journal of Pharmacy

Practice. 2009. Vol. 17. P. 359-363.

356. David Copped The Oxford Handbook of Ethical Theory. Oxford: Oxford

University Press. 2006. 665 р.

357. Dobra apotekarska praksa. URL:

http://www.farmacija.org/dokumenti/predlog-dap-20120302[1].pdf (last accessed:

02.09.2015).

358. Ethical pharmaceutical promotion and communications worldwide:

codes and regulations. Philosophy, ethics and humanitles in medicine.

233

J. Francer, J. Zamarriego Izquierdo, T. Music et al.. 2014. URL: http://peh-

med.biomedcentral.com/articles/10.1186/1747-5341-9-7 (last accessed: 15.09.2015).

359. Galkina T. E., Sizikova V. V., Nikitina N. I. Deontological Approach to

the Development of Professionally-Communicative Culture Education Managers on

Upgrading Courses. Mediterranean Journal of Social Sciences. 2015. Vol 6. № 4.

S 1. 290-298 p. URL:

http://www.mcser.org/journal/index.php/mjss/article/view/7009 (last accessed:

12.01.2016).

360. Grychtoł A. Dylematy moralne polskich aptekarzy Annales. Etyka w

życiu gospodarczym. Annales. Ethics in Economic Life. 2015. Vol. 18. № 1. S. 103–

113. URL:

http://www.annalesonline.uni.lodz.pl/archiwum/2015/2015_1_grychtol_103_113.pdf

(last accessed: 18.02.2016).

361. Gurzawska A. Ethics assessment in different fields. Pharmaceutics.

2015. URL : http://satoriproject.eu/media/2.c.2-Pharmaceutics.pdf (last accessed:

03.02.2016).

362. Human Dignity and Bioethics / Sovet prezidenta po bioetike.

Washington, 2008. 356 p.

363. Jennifer L. Rodis, Timothy R. Ulbrich, Brandon T. Jennings Students as

catalysts to increase community pharmacy-led direct patient care services. Journal of

the American Pharmacists Association. Vol. 55. 2015. P. 642-648. URL:

http://www.japha.org/article/S1544-3191(16)30009-7/pdf (last accessed:

10.03.2016).

364. Joy Wingfield Pharmacy ethics and decision making / Joy Wingfield,

David Badcott. – London-Chicago: Pharmaceutical press, 2007. – 314 p.

365. Kaczmarek E. Etyczne wyzwania w przemyśle farmaceutycznym.

Annales. Ethics in Economic Life. 2015. Vol. 18. №3. S. 99-108.

366. Knapp Katherine K., D. Ray Max, Feldman Stuart Education and

training of pharmacists: Comments on sustaining continuous improvement. Journal

of the American Pharmacists Association. 2008. Vol. 48. P. 544-549. URL:

234

http://www.japha.org/article/S1544-3191(15)31174-2/pdf (last accessed:

24.09.2015).

367. Kodeks Etyki Aptekarza Rzeczpospolitej Polskiej. URL:

http://www.dia.com.pl/pl/kodeks_etyki_aptekarza_rzeczpospolitej_polskiej/867/ (last

accessed: 28.09.2015).

368. Meagen M. Rosenthal, Rene R. Breault, Zubin Austin, Ross T. Tsuyuki

Pharmacists’ self-perception of their professional role: Insights into community

pharmacy culture. Journal of the American Pharmacists Association. 2011. Vol. 51.

P. 363-367. URL: http://www.japha.org/article/S1544-3191(15)30668-3/pdf (last

accessed: 14.09.2015).

369. Noordin M. I. Ethics in pharmaceutical issues Contemporary issues in

bioethics / edited by Dr. Peter A. Clark. 83-102 p. URL:

http://cdn.intechopen.com/pdfs-wm/31746.pdf (last accessed: 04.11.2015).

370. Peter Singer Practical ethics. 2nd edition. Cambridge: Cambridge

University press. 395 p.

371. Pharmaceutical care: past, present and future. Curr. Pharm. Des.

B. Berenguer, C. LaCasa, M. J. DelaMattaetal. 2004. Vol. 10(31). P. 3931-3946.

372. Platt I., Scura W. Validation of the Mini-Mult with male reformatory

inmates Psychol. 1972. v. 28. P. 528-529.

373. Reguena T. Ética clínica. Problemas éticos en la práctica del

farmacéutico de hospital. Farmacia hospitalaria. P. 255-272. URL:

http://www.sefh.es/bibliotecavirtual/fhtomo1/cap15.pdf (last accessed: 01.03.2016).

374. Robert A. Buerki, Louis D. Vottero Ethical responsibility in pharmacy

practice. 2nd Edition. American Institute of the History of Pharmacy. Madison,

Wisconsin. 2002. 253 p.

375. Robert M., Haddad A. Veatch Case studies in pharmacy ethics. 2nd

edition. Oxford: University press, 2008. 311 p.

376. Ronald F. White Moral inquiry. URL:

http://faculty.msj.edu/whiter/ethicsbook.pdf (last accessed: 26.09.2015).

235

377. Sam Salek, Edgar Andrew Pharmaceutical Ethics. John Wiley & Sons,

LTD. 2002. 198 p.

378. Scott Evans Providing maximal patient care, improving patient safety:

Being good isn’t always good enough. Journal of the American Pharmacists

Association. 2009. Vol. 49. P. 489-491. URL: http://www.japha.org/article/S1544-

3191(15)31022-0/pdf (last accessed: 09.12.2015).

379. Shafranska T. A review of international ethical codes for the formation

of deontological culture of future pharmacists. International academic congress:

European research area: Status, Problems and Prospects (1-2 September 2016).

Riga. 2016. 150 р. P. 77-78. URL: http://novaosvita.com.ua/wp-

content/uploads/2016/09/Congress-Riga2016.pdf. (last accessed: 01.11.2016).

380. Shafranska T. Diagnostic and exploratory stage of the pedagogical

experiment of the formation of deontological culture of future

pharmacists. Teoretyczne i badania stosowane w dziedzinie pedagogiki, psychologii i

nauk społecznych: międzynarodowa konferencja naukowa (28-29 grudnia 2016r.)

Kielce, Rzeczpospolita Polska. 2016. 292 р. P. 132-136.

381. Shafranska Tetiana The formative stage of the pedagogical experiment

of the formation of deontological culture of future pharmacists. International

scientific journal. 2016. №11 (21). 131 р. P. 50-53. URL: http://www.inter-

nauka.com/issues/2016/11/1667 (last accessed: 17.01.2017).

382. Sorensen A. Deontology – born and kept in servitude by utilitarianism.

Danish Yearbook of Philosophy. 2008. Vol. 43. 69-96 p. URL:

http://pure.au.dk/portal/files/508/53340-DYP_3_069-096K.pdf (last accessed:

03.11.2015).

383. Strategia Europejskiej Farmacji Aptecznej. URL:

http://www.dia.com.pl/pl/konferencja_naczelnej_izby_aptekarskiej_relacja_wideo/38

01/ (last accessed: 23.12.2015).

384. The role of the pharmacist in the health care system / World Health

Organization. Report of a WHO Meeting Tokyo Japan (31.08-03.09.93). URL:

http://apps.who.int/medicinedocs/en/d/Jh2995e/2.2.html. (last accessed: 25.11.2015).

236

385. Warzeszak S., Kietlinski K. Fundamentalne problemy i zasady etyki

farmaceutów. Warszawskie Studia Teologiczne. 2013. S. 221-230. URL:

http://www.pwtw.pl/wp-content/uploads/2014/01/Fundamentalne-problemy-i-zasady-

etyki-farmaceutów.pdf (last accessed: 24.12.2015).

386. Zālu reklamēšanas prakses ētikas kodekss. URL:

http://www.siffa.lv/uploads/etika/Kodeksi_2014/LV_Etikas_kodekss_140101_LV.pd

f (last accessed: 12.01.2016).

237

ДОДАТКИ

238

Додаток А

Витяг з навчальної програми Медичного коледжу Ягеллонського університету

(Польща) (включаючи кількість годин на фармацевтичну опіку (45 годин),

заводську етику (30 годин), фармацевтичне право (30 годин), що є частиною

формування деонтологічної культури)

UNIWERSYTET JAGIELLOŃSKI

COLLEGIUM MEDICUM

WYDZIAŁ FARMACEUTYCZNY

PROGRAM WYKŁADÓW I ĆWICZEŃ

KIERUNEK: FARMACJA

studia stacjonarne / studia niestacjonarne

PRZYKŁADY ZASTOSOWAO MATEMATYKI W PRACY FARMACEUTY *

* obowiązkowy dla wszystkich studentów

Seminaria 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Dr hab. Elżbieta Wyska, prof. UJ

II ROLA I FUNKCJE BŁON BIOLOGICZNYCH

Wykłady 10 godz.

Seminaria 5 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Prof. dr hab. Gabriel Nowak

II GENETYCZNY KOD ŻYCIA

Wykłady 10 godz.

Seminaria 5 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Prof. dr hab. Gabriel Nowak

BIOTECHNOLOGIA ROŚLIN – ZNACZENIE FARMACEUTYCZNE

Wykłady 8 godz.

Seminaria 7 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Prof. dr hab. Halina

Ekiert

(1 grupa)

NEUROETYKA. ETYCZNE I PRAWNE ASPEKTY INGERENCJI W LUDZKI

UKŁAD NERWOWY

Seminaria 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Dr Jan Piasecki

III ROŚLINY EGZOTYCZNE W TERAPII,

KOSMETOLOGII I TOKSYKOLOGII

239

продовж. додаток А

Wykłady 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Prof. dr hab. Halina Ekiert (1 grupa)

III WYBRANE METODY MEDYCYNY NATURALNEJ

– OBIEKTYWNE SPOJRZENIE NA

SKUTECZNOŚD I BEZPIECZEOSTWO

STOSOWANIA

Wykłady 9 godz.

Seminaria 6 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Dr hab. Jacek Sapa, prof. UJ

IV BADANIA KLINICZNE FARMACEUTYKÓW.

WARSZTAT ETYCZNO-PRAWNY

Seminaria 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Dr Marcin Waligóra

IV FUNKCJE APTEKI OGÓLNODOSTĘPNEJ I

SZPITALNEJ (POLSKA – KRAJE UNII

EUROPEJSKIEJ)

Seminaria 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

Dr hab. Agnieszka Skowron

IV KONSULTACJA FARMACEUTYCZNA –

PROWADZENIE ROZMOWY Z PACJENTEM

Seminaria 15 godz.

Zaliczenie 1 ECTS

p. Nazwa modułu

kształcenia

Rodzaj

zajęd

dydaktycz

nych

O/F

*

Forma

zaliczenia

Liczba

godzin

Punkty

ECTS

1. Biofarmacja W/S O Zaliczenie

na ocenę

20/25 4

2. Etyka zawodowa W/S O Zaliczenie

na ocenę

15/15 2

3. Farmacja praktyczna w

aptece

W/Dw O Zaliczenie

na ocenę

5/25 2

4. Farmakoterapia W/S/Dw O Egzamin 16/20/24 8

5. Leki pochodzenia

naturalnego

W/S O Zaliczenie

na ocenę

10/20 3

6. Naukowa informacja o

leku

S O Zaliczenie

na ocenę

15 1

7. Opieka farmaceutyczna Dw O Zaliczenie

na ocenę

45 4

8. Prawo farmaceutyczne W/S O Zaliczenie

na ocenę

10/20 3

9. Technologia postaci

leku III

W/Dw O Egzamin 30/40 8

10. Zajęcia fakultatywne W/S F Zaliczenie 75 5

240

продовж. додаток А

Витяг з навчальної програми Медичного коледжу Південної Кароліни (включаючи кількість годин на фармацевтичний закон та етику (3 години) і особисту опіку

та елементарну медицину (4 години), що є частиною формування деонтологічної культури)

Витяг з навчальної програми Медичного коледжу Вісконсина

(включаючи кількість годин на публічні виступи, що є частиною формування деонтологічної

культури)

241

Додаток Б

242

продовж. додаток Б

243

продовж. додаток Б

244

продовж. додаток Б

245

продовж. додаток Б

Передмова

1. РОЗРОБЛЕНО

робочою групою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

ВНЕСЕНО

Житомирським базовим фармацевтичним коледжем ім. Г.С. Протасевича (назва базового вищого навчального закладу)

2. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

від_______________ ________ р. №______________

3. ВВЕДЕНО ЯК ДРУГА РЕДАКЦІЯ ЗІ ЗМІНАМИ ТА ДОПОВНЕННЯМИ

4. РОЗРОБНИКИ СТАНДАРТУ

1. Хомік Євген Володимирович — голова, заслужений працівник народної освіти України,

відмінник охорони здоров’я, викладач-методист, директор Житомирського базового

фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича.

2. Прокопенко Тіна Сулейманівна — кандидат фармацевтичних наук, доцент, спеціаліст

вищої категорії, викладач-методист, директор Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

3. Бойчук Ірина Дмитрівна — кандидат педагогічних наук, спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист, заступник директора з навчальної роботи Житомирського базового

фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича.

4. Гейко Ольга Всеволодівна — спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, заступник

директора з навчальної роботи Коледжу Національного фармацевтичного університету.

5. Коломієць Інна Валеріївна — спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, завідувач

навчально-методичним кабінетом Коледжу Національного фармацевтичного університету.

6. Гаврилова Надія Борисівна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії технології ліків

та організації і економіки фармації Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

7. Гузєва Вікторія В’ячеславівна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії

фармацевтичної хімії та фармакогнозії Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

8. Гаряча Лариса Олександрівна — викладач Коледжу національного фармацевтичного

університету.

9. Кобрин Валентина Василівна — заступник директора з практичного навчання, спеціаліст

вищої категорії, викладач-методист Житомирського базового фармацевтичного коледжу

ім. Г.С. Протасевича.

10. Косяченко Наталія Миколаївна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії

фармацевтичних дисциплін Житомирського базового фармацевтичного коледжу

ім. Г.С. Протасевича.

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований та

розповсюджений без дозволу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

246

продовж. додаток Б

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..7

1. Галузь використання……………………………………………………………8

2. Нормативні посилання………………………………………………………….10

3. Визначення………………………………………………………………………11

4. Позначення і скорочення……………………………………………………….11

5. Розподіл змісту навчання та навчального часу за циклами підготовки,

навчальними дисциплінами й практиками (додаток А)…………………………12

6. Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми………………..12

7. Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах…..13

Додаток Б. Виробничі функції, типові завдання діяльності,

уміння та компетенції, якими повинні володіти випускники

вищого навчального закладу……………………………………………………...14

Додаток В. Перелік навчальних дисциплін і практик та система

блоків змістових модулів………………………………………………………...145

Додаток Г. Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки,

навчальний час за циклами підготовки, навчальними дисциплінами й

практиками та перелік сформованих компетенцій……………………………..173

Додаток Ґ. Нормативні форми державної атестації осіб,

які навчаються у вищих навчальних закладах………………………………….178

247

продовж. додаток Б

Вступ

Освітньо-професійна програма (ОПП) є галузевим нормативним

документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання,

нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту,

обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця освітньо-

кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з галузі знань 1202 “Фармація”.

Цей стандарт є складовою галузевого стандарту вищої освіти і

використовується під час:

• розроблення складової галузевого стандарту вищої освіти (засоби

діагностики якості вищої освіти);

• розроблення складових стандартів вищої освіти вищих навчальних

закладів (варіативні частини освітньо-професійної програми підготовки

фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти);

• розроблення навчального плану, програм навчальних дисциплін і

практик.

248

продовж. додаток Б

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ

молодшого спеціаліста (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 1202 Фармація

(шифр і назва галузі знань)

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ 6.120201 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.12020101 Фармація

(код і назва спеціальності)

ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ неповна вища освіта

(назва освітнього рівня)

КВАЛІФІКАЦІЯ 3228 Фармацевт

(код і назва кваліфікації)

Чинний від ________________ (рік — місяць — число)

1. Галузь використання

Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які

здійснюють управління в галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають

освітні послуги в галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм

власності, де готують фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

молодший спеціаліст (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

галузь знань 1202 Фармація

(шифр і назва галузі знань)

напрям підготовки 6.120201 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 5.12020101 Фармація

(код і назва спеціальності)

освітній рівень неповна вища освіта

(назва освітнього рівня)

кваліфікація 3228 Фармацевт

(код і назва кваліфікації)

забезпечення населення лікарськими засобами і товарами медичного

призначення, контроль та аналіз лікарських засобів.

249

продовж. додаток Б

Фахівець підготовлений до роботи в галузі економіки за ДК 009: 2005:

Код КВЕД

Назва Код ISIC Секція Розділ Група Клас Підклас

ДG 24 24.4 Фармацевтичне виробництво 242 2423

ДG 24 24.4 24.42 24.42.0 Виробництво фармацевтичних препаратів

і матеріалів

Частина

2423

G 51 51.4 51.45 51.45.0 Оптова торгівля парфумерними та

косметичними товарами

Частина

5139

G 51 51.4 51.46 51.46.0 Оптова торгівля фармацевтичними

товарами

Частина

5139

G 52 52.3

Роздрібна торгівля в спеціалізованих

магазинах фармацевтичними, медичними,

косметичними та парфумерними товарами

Частина

523

G 52 52.3 52.31 52.31.0 Роздрібна торгівля фармацевтичними

товарами 5231

G 52 52.3 52.32 52.32.0 Роздрібна торгівля медичними та

ортопедичними товарами

Частина

5231

Фахівець здатний виконувати зазначені професійні роботи за ДК 003:2005:

Код КП Професійна назва роботи

3228 Фармацевт

3228 Лаборант (фармація)

і може займати первинні посади: 3228 фармацевт,

3228 лаборант (фармація).

250

продовж. додаток Б

Цей стандарт установлює:

• професійне призначення й умови використання випускників вищих

навчальних закладів напряму 1202 Фармація, спеціальності 5.12020101

“Фармація” та освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст у вигляді

переліку первинних посад, виробничих функцій та типових завдань діяльності;

• освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних

закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати завдання діяльності,

вимоги до атестації якості освіти та професійної підготовки випускників вищих

навчальних закладів;

• відповідальність за якість освіти та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують

фахівців цього профілю — фармацевтів. Стандарт є обов’язковим для цілей

ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів.

Основними користувачами стандарту є:

• професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів;

• студенти, які відповідальні за ефективну реалізацію своєї навчальної

діяльності;

• керівництво навчальних закладів, яке відповідає за якість

підготовки;

• особи, що проходять атестацію після закінчення навчання у вищих

навчальних закладах;

• фахівці, що проходять сертифікацію.

2. Нормативні посилання

— Закон України №2984-ІІІ “Про вищу освіту” // Відомості Верховної

Ради. — 2002. — № 20. — 134 с.

— Міжнародна Стандартна Класифікація Освіти (ISCED — 97:

International Standard Classification of Education/UNESCO, Paris).

— Структури кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти

(The framework of qualifications for the European Higher Education Area).

— Структури ключових компетенцій, які розглядаються як необхідні для

всіх у суспільстві, заснованому на знаннях (Key Competences for Lifelong

learning: A European Reference Framework — IMPLEMENTATION OF

“EDUCATION AND TRAINING 2010”, Work programme, Working Group B “Key

Competences”, 2004.

— Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 р. за № 839 “Про

затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка

фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем

молодшого спеціаліста”.

— Національний класифікатор України: “Класифікація видів економічної

діяльності” ДК 009: 2010.

251

продовж. додаток Б

— Національний класифікатор України “Класифікатор професій” ДК 003:2005.

— К.: Соцінформ, 2010.

— Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Галузеві

випуски. Краматорськ: Вид-во центру продуктивності.

— Комплекс нормативних документів для розробки складових системи

стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.1998

р. за № 285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням

Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. за №28-р. //

Інформаційний вісник “Вища освіта”. — 2003. — № 10. — 82 с.

— Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо

гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки

життєдіяльності людини й охорони праці // Інструктивний лист МОН України

від 19.06.2002 р. за №1/9-307 / Інформаційний вісник “Вища освіта”. — 2003. —

№ 11. — 55 с.

3. Визначення

У цьому стандарті використано терміни та відповідні визначення, що

подані в Комплексі нормативних документів для розроблення складових

системи стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міністерства освіти і

науки України від 31.07.1998 р. за № 285 зі змінами та доповненнями, що

введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р.

за № 28-р. // Інформаційний вісник “Вища освіта”. — 2003. — № 10. — 82 с., а

також формулюють:

— The Bologna Declaration on the European space for Higher education an

explanation.

— Міжнародна Стандартна Класифікація Занять (ISCO — 88:

International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva.

— Міжнародна класифікація занять для країн — членів ЕС (ISCO —

88(COM).

— Класифікатори видів економічної діяльності Статистичної Комісії

Європейського Союзу (NACE).

— Міжнародна стандартна галузева класифікація видів економічної

діяльності Організації Об’єднаних Націй (ISIC).

252

продовж. додаток Б

Конвенція щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському

регіоні. Рада Європи та ЮНЕСКО, Лісабон, 1997 р.

Стислі описувачі рівнів Європейської кваліфікаційної рамки та

Дублінських дескрипторів (TOWARDS A EUROPEAN QUALIFICATIONS

FRAMEWORK FOR LIFELONG LEARNING — ANNEX 3 Complementarity,

Dublin descriptors and EQF descriptors — COMMISSION OF THE EUROPEAN

COMMUNITIES, Brussels, 8.7.2005, SEC(2005) 957, COMMISSION STAFF

WORKING DOCUMENT, 2005).

4. Позначення і скорочення

У цьому стандарті застосовуються такі скорочення назв циклів

підготовки, до яких віднесено блоки змістових модулів.

ГСЕ(01) — гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

МПН(02) — математичної, природничо-наукової підготовки;

ПП(03) — професійної та практичної підготовки.

5. Розподіл змісту навчання та навчального часу за циклами

підготовки, навчальними дисциплінами й практиками

5.1. Освітньо-професійна програма передбачає такі цикли підготовки:

— цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

— цикл математичної та природничо-наукової підготовки, що забезпечує

певний освітній рівень;

— цикл професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки,

що разом із попередніми циклами забезпечує певний освітньо-кваліфікаційний

рівень.

5.2. Розподіл змісту програми підготовки фахівця та навчальний час за

нормативною та варіативною частинами програми підготовки, навчальний час

за циклами підготовки, кількість навчальних годин/кредитів вивчення кожної з

навчальних дисциплін і практик нормативної частини програми підготовки

подано в Додатку Г.

Найменування циклу визначається з урахуванням особливостей освітньої галузі, в яку входить напрям

(спеціальність) підготовки.

253

продовж. додаток Б

254

продовж. додаток Б

255

продовж. додаток Б

256

продовж. додаток Б Передмова

1. РОЗРОБЛЕНО

робочою групою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

ВНЕСЕНО

Житомирським базовим фармацевтичним коледжем ім. Г.С. Протасевича (назва базового вищого навчального закладу)

2. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

від_______________ ________ р. №______________

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. РОЗРОБНИКИ СТАНДАРТУ

1. Хомік Євген Володимирович — голова, заслужений працівник народної освіти

України, відмінник охорони здоров’я, викладач-методист, директор Житомирського

базового фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича.

2. Прокопенко Тіна Сулейманівна — кандидат фармацевтичних наук, доцент,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, директор Коледжу Національного

фармацевтичного університету.

3. Бойчук Ірина Дмитрівна — кандидат педагогічних наук, спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист, заступник директора з навчальної роботи Житомирського базового

фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича.

4. Гейко Ольга Всеволодівна — спеціаліст вищої категорії, викладач-методист,

заступник директора з навчальної роботи Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

5. Коломієць Інна Валеріївна — спеціаліст вищої категорії, викладач-методист,

завідувач навчально-методичним кабінетом Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

6. Гаврилова Надія Борисівна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії

технології ліків та організації і економіки фармації Коледжу Національного

фармацевтичного університету.

7. Гузєва Вікторія В’ячеславівна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії

фармацевтичної хімії та фармакогнозії Коледжу Національного фармацевтичного

університету.

8. Гаряча Лариса Олександрівна — викладач Коледжу національного фармацевтичного

університету

9. Кобрин Валентина Василівна — заступник директора з практичного навчання,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Житомирського базового фармацевтичного

коледжу ім. Г.С. Протасевича.

10. Косяченко Наталія Миколаївна — спеціаліст І категорії, голова циклової комісії

фармацевтичних дисциплін Житомирського базового фармацевтичного коледжу

ім. Г.С. Протасевича.

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований та

розповсюджений без дозволу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України й

Міністерства праці та соціальної політики України.

257

продовж. додаток Б

Зміст

Вступ...........................................……….........................................................6

1. Галузь використання ...........................................………..........................7

2. Нормативні посилання ...................................................………...............9

3. Визначення ……………...........................................................................10

4. Позначення і скорочення ..........................................................…..........11

5. Компетенції щодо вирішення проблем і завдань соціальної

діяльності, інструментальних і загальнонаукових завдань

та вміння, що забезпечують наявність

цих компетенцій.………………………………………………………......11

6. Виробничі функції, типові завдання діяльності та компетенції

щодо вирішення типових завдань професійної діяльності .....................12

7. Попередній освітній або (та) освітньо-кваліфікаційний

рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів ............................12

8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються

у вищих навчальних закладах .........................................……...................13

9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки ........................13

Додаток А. Соціально-особистісні, інструментальні

та загальнонаукові компетенції…………………………..……………....14

Додаток Б. Виробничі функції, типові завдання діяльності, уміння

та компетенції, якими повинні володіти випускники вищого

навчального закладу ...................................................................................17

Додаток В. Компетенції випускників вищого навчального закладу, що

вимагаються, та система умінь, яка їх відображає ..…............................37

258

продовж. додаток Б

Вступ

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого

навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, у якому

узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти

та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей

економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально

важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт є складовою галузевого стандарту вищої освіти, в якій

узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та

споживачів випускників до змісту вищої освіти. ОКХ відображає соціальне

замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної

діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих

замовників фахівців — фармацевтів.

ОКХ визначає галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-

виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу зі

спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня — молодшого спеціаліста та

державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула освітній

рівень — неповна вища освіта відповідного фахового спрямування.

Стандарт використовується під час:

• визначення цілей освіти та професійної підготовки;

• розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти

(освітньо-професійна програма підготовки фахівців, засоби діагностики

якості вищої освіти);

• визначення первинних посад випускників вищих навчальних

закладів та умов їх використання;

• розроблення та коригування складових галузевих стандартів

вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативні частини освітньо-

кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки

фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план,

програми навчальних дисциплін);

• визначення змісту навчання в системі перепідготовки та

підвищення кваліфікації;

• професійної орієнтації здобувачів фаху та визначення критеріїв

професійного відбору;

• прогнозування потреби у фахівцях відповідного(ої) напряму

(спеціальності) та освітньо-кваліфікаційного рівня, планування їхньої

підготовки і під час укладання договорів або контрактів щодо підготовки

фахівців;

• розподілу та аналізу використання випускників вищих

навчальних закладів.

259

продовж. додаток Б

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

молодшого спеціаліста (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 1202 Фармація

(шифр і назва галузі знань)

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ 6.120201 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.12020101 Фармація

(код і назва спеціальності)

КВАЛІФІКАЦІЯ 3228 Фармацевт

(код і назва кваліфікації)

Чинний від ________________ (рік — місяць — число)

1. Галузь використання

Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які

здійснюють управління в галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають

освітні послуги в галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм

власності, де готують фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

молодший спеціаліст , (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

галузь знань 1202 Фармація

(шифр і назва галузі знань)

напрям підготовки 6.120201 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 5.12020101 Фармація

(код і назва спеціальності)

освітній рівень неповна вища освіта

(назва освітнього рівня)

кваліфікація 3228 Фармацевт

(код і назва кваліфікації)

забезпечення населення лікарськими засобами і товарами медичного

призначення, контроль та аналіз лікарських засобів.

260

продовж. додаток Б

Фахівець підготовлений до роботи в галузі економіки за ДК 009: 2005:

Код КВЕД

Назва Код ISIC Секція Розділ Група Клас Підклас

ДG 24 24.4 Фармацевтичне виробництво 242 2423

ДG 24 24.4 24.42 24.42.0 Виробництво фармацевтичних

препаратів і матеріалів

Частина

2423

G 51 51.4 51.45 51.45.0 Оптова торгівля парфумерними та

косметичними товарами

Частина

5139

G 51 51.4 51.46 51.46.0 Оптова торгівля фармацевтичними

товарами

Частина

5139

G 52 52.3

Роздрібна торгівля в

спеціалізованих магазинах

фармацевтичними, медичними,

косметичними та парфумерними

товарами

Частина

523

G 52 52.3 52.31 52.31.0 Роздрібна торгівля

фармацевтичними товарами 5231

G 52 52.3 52.32 52.32.0 Роздрібна торгівля медичними та

ортопедичними товарами

Частина

5231

Фахівець здатний виконувати зазначені професійні роботи за ДК 003:2005:

Код КП Професійна назва роботи

3228 Фармацевт

3228 Лаборант (фармація)

і може займати первинні посади: 3228 фармацевт,

3228 лаборант (фармація)

261

продовж. додаток Б

Цей стандарт установлює:

• професійне призначення й умови використання випускників вищих

навчальних закладів спеціальності 5.12020101 “Фармація” напряму 6.120201

“Фармація” та освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у вигляді

переліку первинних посад, виробничих функцій та типових завдань діяльності;

• освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних

закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати завдання діяльності,

вимоги до атестації якості освіти та професійної підготовки випускників вищих

навчальних закладів;

• відповідальність за якість освіти та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, які готують

фахівців цього профілю. Стандарт є обов’язковим для цілей ліцензування та

акредитації вищих навчальних закладів.

Основні користувачі стандарту:

• педагогічний склад вищих навчальних закладів;

• студенти, які відповідальні за ефективну реалізацію своєї навчальної

діяльності;

• керівництво навчальних закладів, яке відповідає за якість

підготовки;

• особи, що проходять атестацію після закінчення навчання у вищих

навчальних закладах.

2. Нормативні посилання

— Закон України №2984-ІІІ “Про вищу освіту” // Відомості Верховної

Ради. — 2002. — № 20. — 134 с.

— Міжнародна Стандартна Класифікація Освіти (ISCED — 97:

International Standard Classification of Education/UNESCO, Paris).

— Структури кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти

(The framework of qualifications for the European Higher Education Area).

— Структури ключових компетенцій, які розглядаються як необхідні для

всіх у суспільстві, заснованому на знаннях (Key Competences for Lifelong

learning: A European Reference Framework — IMPLEMENTATION OF

“EDUCATION AND TRAINING 2010”, Work programme, Working Group B “Key

Competences”, 2004).

— Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 р. за № 839 “Про

затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка

фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем

молодшого спеціаліста”.

— Національний класифікатор України: “Класифікація видів економічної

діяльності” ДК 009: 2010.

262

продовж. додаток Б

— Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Галузеві випуски. — Краматорськ: Вид-во центру продуктивності.

— Комплекс нормативних документів для розробки складових системи

стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.1998

р. за № 285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням

Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. за № 28-р. //

Інформаційний вісник “Вища освіта”. — 2003. — № 10. — 82 с.;

— Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки

фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра

щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з

безпеки життєдіяльності людини й охорони праці // Інструктивний лист МОН

України від 19.06.2002 р. за № 1/9-307 / Інформаційний вісник “Вища освіта”.

— 2003. — № 11. — 55 с.

3. Визначення

У цьому стандарті використано терміни та відповідні визначення, що

подані в Комплексі нормативних документів для розроблення складових

системи стандартів вищої освіти. Додаток 1 до наказу Міністерства освіти і

науки України від 31.07.1998 р. № 285 зі змінами та доповненнями, що введені

розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р.

// Інформаційний вісник “Вища освіта”. —2003. — № 10. — 82 с., а також

формулюють: — The Bologna Declaration on the European space for Higher education an explanation.

— Міжнародна Стандартна Класифікація Занять (ISCO — 88: International

Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva.

— Міжнародна класифікація занять для країн — членів ЕС (ISCO —

88(COM).

— Класифікатори видів економічної діяльності Статистичної Комісії

Європейського Союзу (NACE).

— Міжнародна стандартна галузева класифікація видів економічної

діяльності Організації Об’єднаних Націй (ISIC).

— Конвенція щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському

регіоні. Рада Європи та ЮНЕСКО, Лісабон, 1997 р.

— Стислі описувачі рівнів Європейської кваліфікаційної рамки та

Дублінських дескрипторів (TOWARDS A EUROPEAN QUALIFICATIONS

FRAMEWORK FOR LIFELONG LEARNING — ANNEX 3 Complementarity,

Dublin descriptors and EQF descriptors — COMMISSION OF THE EUROPEAN

COMMUNITIES, Brussels, 8.7.2005, SEC(2005) 957, COMMISSION STAFF

WORKING DOCUMENT, 2005).

263

продовж. додаток Б

4. Позначення і скорочення

У цьому стандарті застосовуються такі скорочення назв:

а) види типових завдань діяльності:

ПФ — професійна,

СВ — соціально-виробнича,

СП — соціально-побутова;

б) класи завдань діяльності:

С — стереотипна,

Д — діагностична,

Е — евристична;

в) види уміння:

ПП — предметно-практичне,

ПР — предметно-розумове,

ЗП — знаково-практичне,

ЗР — знаково-розумове;

г) рівні сформованості уміння:

О — здатність виконувати дію,

спираючись на матеріальні носії

інформації щодо неї,

Р — здатність виконувати дію,

спираючись на постійний розумовий

контроль без допомоги матеріальних

носіїв інформації,

Н — здатність виконувати дію

автоматично, на рівні навички;

д) компетенції:

КСО — соціально-особистісні,

КЗН — загальнонаукові,

КІ — інструментальні,

КЗП — загальнопрофесійні,

КСП — спеціалізовано-професійні.

5. Компетенції щодо вирішення проблем і завдань соціальної діяльності,

інструментальних і загальнонаукових завдань та вміння, що забезпечують наявність

цих компетенцій

5.1. Загальні вимоги до властивостей і якостей випускників вищого навчального

закладу як соціальних особистостей подаються у вигляді переліків компетенцій щодо

вирішення певних проблем і завдань соціальної діяльності, інструментальних, загально-

наукових і професійних компетенцій та системи умінь, що забезпечують наявність цих

компетенцій, що визначені в Додатку А.

5.2. Вищі навчальні заклади готують випускників як соціальних особистостей,

здатних вирішувати певні проблеми і завдання діяльності за умови оволодіння системою

умінь та компетенцій, що визначені в Додатку В.

Примітка. У Додатках А та В абревіатури компетенцій та шифри умінь

наведені за структурами: а) шифр компетенції номер компетенції

абревіатура компетенції

264

продовж. додаток Б

б) шифр уміння

КХХ-Х Х

Х

Х Х

Х

номер уміння, наскрізний для певної компетенції

рівень сформованості уміння

вид уміння

шифр компетенції

6. Виробничі функції, типові завдання діяльності та компетенції

щодо вирішення типових завдань професійної діяльності

6.1. Відповідно до посад, що можуть займати випускники вищого

навчального закладу, вони придатні до виконання виробничих функцій

(здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції завдань

професійної діяльності. Кожному типовому завданню відповідає

компетенція, яка формується системою умінь щодо вирішення цього

завдання діяльності.

6.2. Вищі навчальні заклади забезпечують опанування (досягнення)

випускниками системи умінь та набуття відповідних компетенцій, які дадуть

змогу вирішувати типові завдання діяльності під час здійснення певних

виробничих функцій, що визначені в Додатку Б.

а) шифр типового завдання діяльності:

Х

Х

Х

Х

Х Х

Х

номер завдання, наскрізний для певної виробничої функції

клас типового завдання діяльності вид типового завдання діяльності номер виробничої функції

б) шифр уміння

ХХ.Х.ХХ Х

Х

Х Х

Х

номер уміння завдання, наскрізний для певної

виробничої функції

рівень сформованості уміння

вид уміння

шифр типового завдання діяльності

7. Попередній освітній або (та) освітньо-кваліфікаційний рівень і

вимоги до професійного відбору абітурієнтів

7.1. Попередній рівень освіти або (та) професійної підготовки:

повна загальна середня освіта

7.2. Абітурієнти повинні мати державний документ про освіту або (та)

професійну підготовку встановленого зразка.

7.3 . Рівень сформованості компетенцій абітурієнта, його психофізіологічні та

фізичні властивості, які обумовлюють здатність виконувати програму

навчання, а в майбутньому — роботу фармацевта, контролює вищий

навчальний заклад

265

продовж. додаток Б

7.4. Профільними дисциплінами для вступу до вищого навчального

закладу є хімія (або біологія) та українська мова і література. Саме ці

дисципліни є базовими для освоєння освітньо-професійної програми.

8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих

навчальних закладах

8.1. Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних

закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінювання

якості вирішення випускниками завдань діяльності, що передбачені даною

ОКХ, та рівня сформованості компетенцій вирішувати задачі діяльності, які

можуть виникнути.

8.2. Нормативна форма державної атестації встановлюється в

ГСВОУ____11 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-

професійна програма підготовки”.

8.3. Атестацію молодших спеціалістів здійснює державна кваліфікаційна

комісія зі спеціальності 5.12020101 “Фармація” після виконання студентами в

повному обсязі навчального плану та навчальних програм згідно з освітньо-

професійною програмою галузевого стандарту вищої освіти України.

Державна кваліфікаційна комісія перевіряє професійну підготовку

випускника навчального закладу для діяльності в певних професійних та

соціально-особистісних предметних областях (компетенціях), який

визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду в певному виді

діяльності фахівця, вирішує питання про присвоєння кваліфікації та вносить

пропозиції щодо підвищення якості навчання. Державна атестація проводиться у формі комплексного кваліфікаційного екзамену.

Знання теоретичного матеріалу з професійно-практичних дисциплін перевіряються методом

комплексного тестування (письмово). Практичною частиною екзамену оцінюється якість

розв’язання типових завдань майбутньої професійної діяльності фармацевта відповідно до

виробничих функцій.

9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки

Вищий навчальний заклад повинен нести відповідальність за

дотримання державних вимог щодо якості освітньої і професійної підготовки

випускників згідно із законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та

чинним законодавством України, забезпечує відповідний кадровий потенціал

та матеріально-технічне оснащення лабораторій і кабінетів.

Викладач вищого навчального закладу повинен мати вищу освіту (без вимог

до стажу педагогічної роботи), проявляти високий професіоналізм, досконало

володіти ефективними формами, методами організації навчально-виховного

процесу, досягати вагомих результатів у педагогічній діяльності, відзначатися

загальною культурою, високими моральними якостями, що є прикладом для

наслідування.

266

Додаток В

Витяг з навчальних програм циклу професійної та практичної

підготовки, затверджених Міністерством охорони здоров’я України для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за

спеціальністю 5.12020101 “Фармація”

ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема

Кількість годин

Загальний

обсяг Лекції

Навчальна

практика під

керівництвом

викладача

Самостійна

робота

Розділ 1. Загальна фармацевтична хімія

1 Предмет і зміст фармацевтичної хімії 4 4 —

2 Фармацевтичний аналіз. Охорона праці та заходи

безпеки при виконанні фармацевтичного аналізу 8 4 4

Розділ 2. Лікарські засоби неорганічної

природи

3

Лікарські речовини — похідні елементів VII групи

періодичної системи Д.І. Менделєєва. Лікарські

засоби галогенів та їх сполук

12 4 8

4

Лікарські речовини — похідні елементів VI групи

періодичної системи Д.І. Менделєєва. Лікарські

засоби сполук Оксигену та Сульфуру

8 2 6

5

Лікарські речовини — похідні елементів ІV групи

періодичної системи Д.І. Менделєєва. Лікарські

засоби Карбону та його сполук

4 2 2

6

Лікарські речовини — похідні елементів ІII групи

періодичної системи Д.І. Менделєєва. Лікарські

засоби сполук Бору

6 2 4

7

Лікарські речовини — похідні елементів II групи

періодичної системи Д.І. Менделєєва. Лікарські

засоби сполук Магнію, Кальцію, Цинку

6 2 4

Розділ 3. Лікарські засоби органічної природи

8 Загальна характеристика лікарських засобів

органічної природи 2 2 —

9 Лікарські засоби — похідні спиртів та альдегідів

аліфатичного ряду 2 2 —

10 Лікарські засоби — похідні карбонових кислот та

амінокислот аліфатичного ряду 6 2 4

11 Лікарські засоби — похідні ароматичних кислот 6 2 4

12 Лікарські засоби — похідні ароматичних амінів 12 4 8

13 Лікарські засоби — похідні ароматичних

амінокислот 6 2 4

14 Лікарські засоби гетероциклічних сполук 10 2 8

15 Лікарські засоби з групи алкалоїдів 18 6 12

16 Лікарські засоби з групи вуглеводів 6 2 4

17 Лікарські засоби з групи вітамінів 6 2 4

18 Лікарські засоби з групи антибіотиків та їх

напівсинтетичних аналогів 6 2 4

Самостійна робота 88 88

Усього 216 48 80 88

267

продовж. додаток В

ФАРМАКОГНОЗІЯ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема

Кількість годин

Усього Лекції

Навчальна

практика під

керівництвом

викладача

Самостійна

робота

Розділ 1. Загальна частина

1 Вступ. Заготівля лікарської рослинної сировини.

Охорона праці при заготівлі отруйної лікарської

рослинної сировини

10 2 8 -

2 Сушіння, стандартизація, пакування, маркірування,

транспортування, зберігання лікарської рослинної

сировини

2 2 — —

3 Аналіз лікарської рослинної сировини. Охорона праці

при проведенні аналізу ЛРС

10 2 8 —

4 Товарознавчий аналіз лікарської рослинної сировини 10 2 8 —

Розділ 2.Спеціальна частина

5 Полісахариди 6 2 4 —

6 Вітаміни 6 2 4 —

7 Жирні олії. Ферменти і фітогормони 6 2 4 —

8 Вивчення лікарськоих рослин у природі 4 - 4 —

9 Ізопреноїди. Ефірні олії 18 6 12 —

10 Іридоїди 3 1 2 —

11 Лігніни. Ксантони 3 1 2 —

12 Глікозиди. Глікозиди кардіотонічної дії 6 2 4 —

13 Сапоніни 6 2 4 —

14 Похідні антрацену 6 2 4 —

15 Прості феноли, їх похідні. Фенологлікозиди 5 1 4 —

16 Кумарини та хромони 5 1 4 —

17 Флавоноїди 18 6 12 —

18 Дубильні речовини 6 2 4 —

19 Алкалоїди 8 4 4 —

20 Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які

містять різні групи біологічно активні рослини

21 1 20 —

21 Лікарська сировина тваринного походження 5 1 4

Самостійна робота 160 — — 160

Усього 324 44 120 160

268

продовж. додаток В

ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКІВ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема

Кількість годин

Загальний

обсяг Лекції

Навчальна

практика під

керівництвом

викладача

Самостійна

робота

Розділ 1. Загальна частина

1 Основні поняття в технології ліків. Біофармація 2 2

2 Державне нормування виробництва лікарських

препаратів 6 2 4

3 Дозування в технології ліків. Охорона праці при

роботі із засобами малої механізації для дозування

за масою та об’ємом

12 4 8

Розділ 2. Технологія ліків аптечного та

промислового виробництва

4 Тверді ліки

4.1 Порошки для зовнішнього та перорального

застосування. Охорона праці під час приготування

порошків з отруйними, наркотичними,

психотропними речовинами та прекурсорами

28 8 20

4.2 Збори. Таблетки. Драже. Гранули. Капсули — — —

5 Ліки з рідким дисперсійним середовищем

5.1 Розчини. Охорона праці при роботі зі спиртом

етиловим, кислотами, отруйними, сильнодійними

речовинами

42 14 28

5.2 Суспензії 10 2 8

5.3 Емульсії 6 2 4

5.4 Настої. Відвари. Слизи. Охорона праці під час

використання апаратури для виготовлення водних

витяжок

18 6 12

6 М’які ліки для місцевого застосування

6.1 Лініменти. Мазі. Пасти 20 4 16

6.2 Лікарські засоби для ректального та вагінального

застосування. Пластирі. Гірчичники 10 2 8

7 Ліки для парентерального застосування

7.1 Ін’єкційні розчини. Охорона праці під час

використання апаратури для одержання води для

ін’єкцій та стерилізації

16 4 12

7.2 Інфузійні ліки 6 2 4

8 Очні ліки 10 2 8

9 Ліки для новонароджених та дітей віком до

одного року 3 1 2

10 Ліки з антибіотиками 3 1 2

11 Фармацевтичні несумісності 6 2 4

12 Основи технології гомеопатичних ліків 6 2 4

Самостійна робота 174 174

Усього 378 60 144 174

269

продовж. додаток В

ФАРМАКОЛОГІЯ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема

Кількість годин

Загальний

обсяг Лекції

Навчальна

практика під

керівництвом

викладача

Самостійна

робота

Розділ 1. Вступ. Загальна фармакологія

з рецептурою

14 6 8

Розділ 2. Спеціальна фармакологія

1 Лікарські засоби, що впливають на нервову

систему

1.1 Лікарські засоби, що впливають на аферентну

іннервацію 6 2 4

1.2 Лікарські засоби, що впливають на еферентну

іннервацію

1.2.1 Лікарські засоби, що діють у ділянці

холінергічних синапсів 10 6 4

1.2.2 Лікарські засоби, що діють у ділянці

адренергічних синапсів 10 4 6

1.3 Лікарські засоби, що впливають на центральну

нервову систему

1.3.1 Лікарські засоби, що пригнічують центральну

нервову систему 22 10 12

1.3.2 Лікарські засоби, що збуджують центральну

нервову систему 8 2 6

2 Лікарські засоби, що впливають на функції

органів дихання 6 2 4

3 Лікарські засоби, що впливають на серцево-

судинну систему 22 10 12

4 Лікарські засоби, що впливають на функцію

нирок 4 2 2

5 Лікарські засоби, що впливають на

міометрій 4 2 2

6 Лікарські засоби, що діють на

кровотворення, систему згортання крові та

фібриноліз

6 2 4

7 Лікарські засоби, що впливають на функції

органів травлення 16 6 10

8 Лікарські засоби, що впливають на

тканинний обмін, імунітет. Засоби для

лікування алергійних захворювань

8.1 Гормональні та антигормональні препарати 20 8 12

8.2 Вітамінні препарати 6 2 4

8.3 Лікарські засоби, що впливають на обмін

речовин, імунітет. Лікарські засоби для

лікування алергічних захворювань 8 2 6

9 Лікарські засоби для лікування інфекційних

захворювань

270

продовж. додаток В

9.1 Антисептичні та дезінфекційні засоби 8 4 4

9.2 Хіміотерапевтичні лікарські засоби 40 12 28

10 Протипухлинні лікарські засоби.

Діагностичні лікарські засоби.

Радіопротектори та засоби, що сприяють

виведенню радіонуклідів

4 2 2

11 Ускладнення при лікуванні лікарськими

засобами. Перша допомога при гострих

отруєннях лікарськими засобами

2 — 2

Самостійна робота 162 162

Усього 378 84 132 162

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Тема

Кількість годин

Загальний

обсяг Лекції

Навчальна

практика під

керівництвом

викладача

Самостійна

робота

Розділ 1. Організація діяльності аптечних закладів

1

Організаційна структура та регламентація діяльності

аптечних закладів. Охорона праці та санітарні вимоги

при роботі в аптечних закладах

1.1

Організація діяльності аптек. Вступний інструктаж з

охорони праці

12 8 4

1.2 Організація забезпечення лікарськими засобами та

виробами медичного призначення стаціонарних хворих.

Охорона праці та виробнича санітарія при виготовленні

лікарських засобів

6 2 4

1.3 Організація постачання аптечних закладів. Охорона праці

при роботі з наркотичними, психотропними, отруйними

та сильнодійними засобами

12 4 8

2 Державна система забезпечення якості лікарських засобів

і виробів медичного призначення

8 4 4

Розділ 2. Організація роботи аптеки з товарними

запасами

3 Організація роботи відділу запасів. Охорона праці при

зберіганні окремих груп лікарських засобів

24 8 16

Розділ 3. Організація рецептурного та

безрецептурного відпуску лікарських засобів

4

Організація роботи аптеки з рецептурою 38 14 24

5 Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів

8 4 4

271

продовж. додаток В

Розділ 4. Облік та звітність аптек

6 Організація обліку в аптечних закладах

6.1 Ведення обліку надходження та витрат товарно-

матеріальних цінностей

34 10 24

6.2 Облік обігу грошових коштів

10 2 8

6.3 Основні поняття системи оплати праці фармацевтичних

фахівців

6 2 4

6.4

Внутрішньогосподарська звітність аптек 10 2 8

6.5 Інвентаризація

6 2 4

Розділ 5. Основи економічного аналізу та планування

7

Основи економічного аналізу та планування торговельно-

фінансової діяльності аптек

7.1

Характеристика та аналіз товарообігу, товарних запасів,

торговельних накладень

20 8 12

7.2

Характеристика та аналіз витрат, прибутку на

рентабельності

12 4 8

Самостійна робота 145

Усього 351 74 132 145

272

Додаток Ґ

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика деонтологічних знань (модифіковане автором за

О. І. Шепляковою [327])

В ході анкетування надати відповіді на короткі питання деонтологічного змісту

зокрема у фармацевтичній сфері:

1. Деонтологічна культура, на мою думку, включає

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

2. Фармацевтична деонтологічна культура, має ряд особливостей

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

3. Завданням фармацевтичної деонтологічної культури

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

4. З поданих філософських деонтологічних теорія я ознайомлений(-а) з …

o Джеремі Бентам «Деонтологія або наука про мораль»;

o Л. Кольберг «Теорія моральної здатності»;

o Еммануїл Кант «Категоричний імператив»;

o Чарльз Брод «П’ять типів етичної теорії»;

o Джон Ролз «Теорія справедливості»;

o М. Сендел «Лібералізм та межі справедливості»;

o Еммануїл Кант «Критика практичного розуму»;

o Джон Стюарт Мілль «Свобода»;

o Вільям Девід Росс «Право та добро».

5. Найвагоміший вклад у формування деонтологічної свідомості у

фармацевтичній справі України здійснює (вибрати декілька):

o Всесвітня організація охорони здоров’я,

o Міжнародна фармацевтична федерація,

o Міжнародна медична асоціація,

o Фармацевтична група ЄС,

o Комітет з питань біоетики при Президії НАН України,

o Міжнародна фармацевтична федерація,

o Європейське фармацевтичне об’єднання,

o Фармацевтична асоціація України,

o Аптечна професійна асоціація України,

273

продовж. додаток Ґ

o Всеукраїнська фармацевтична палата,

o Комітет Асоціації з охорони здоров’я.

6. Положення належної фармацевтичної діяльності регламентовані у

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

7. Принципами фармацевтичної деонтології є (обрати три найвагоміших)

o Нормативність

o Обов’язковість

o Раціональність

o Сумлінність

o Милосердя

o Відповідальність

o Порядність

o Об’єктивність

o Неупередженість

o Правдивість

8. Належна фармацевтична допомога включає (обрати три найвагоміші):

o високий аптечний професіоналізм;

o колегіальність підходу до фармацевтичного обслуговування;

o систематизація фармацевтичної інформації, повнота її засвоєння

фармацевтами;

o об’єктивність надання інформації щодо лікарських препаратів та їх

безпечності;

o використання національних стандартів щодо фармацевтичної справи;

o відповідальність та принциповість;

o забезпечення умов належного відпуску лікарських препаратів, умов

зберігання;

o проведення відповідного контролю якості лікарських препаратів;

o збереження конфіденційності надання фармацевтичного консультування.

9. Фармацевтична корпоративна солідарність, на мою думку, включає _______

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

10. Чим відрізняється лікарські помилки від фармацевтичних помилок?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

11. Шляхами запобігання фармацевтичних помилок є

274

продовж. додаток Ґ

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

12. Який нормативний документ є сукупністю норм фармацевтичної етики і

деонтології поведінки фармацевтичних працівників в Україні?

____________________________________________________________________

13. Який моральний аспект ви вбачаєте у фармацевтичній діяльності?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

14. Якими моральними рисами повинен володіти сучасний фармацевтичний

працівник?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

275

Додаток Д

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕТОДІВ

ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ:

СИТУАЦІЙ УСПІХУ, КОНКУРСІВ, ІМІТАЦІЙНОЇ ГРИ

Метод ситуації успіху „Ситуації отримання не фармакопейної

лікарської рослинної сировини від заготівельника в умовах аптеки”

Надати практичне вирішення реальної ситуації в умовах аптеки з

гарантованим компромісом між фармацевтом та заготівельником.

Майбутнім фармацевтам рекомендовано самостійно оцінити свою

відповідь, матеріал надається в повному обсязі, кожному студенту відводиться

бажана потрібна кількість часу, у разі правильності відповіді – негайно

повідомляється про значущість досягнутих результатів.

Студенти отримують моральне задоволення, віру у власні сили після

розв’язання ігрових ситуацій.

Зміст завдання: до аптеки поступили 5 партій лікарської рослинної

сировини від 5 заготівельників.

За морфологічними ознаками фармацевтом була встановлена родинна

приналежність (родини Айстрові, Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові,

Лілійні. Гречкові, Вересові, Зонтичні тощо), стан відповідності нормативним

документам (розмір подрібнення, однорідність, наявність домішок, стан

стандартизації, якість сушки тощо).

Кожна партія лікарської рослинної сировини мала низку особливостей.

Схарактеризувати дії фармацевта від початку прийму сировини до моменту

її відпуску з аптеки.

276

продовж. додаток Д

Партія №1

Заготівельник №1 зібрав квіти та зважив

їх на домашніх терезах, що не пройшли

метрологічної перевірки.

Під час отримання сировини в аптеці

заготівельник наголошує на точності

домашнього зважування.

Партія №2

Заготівельник №2 проводив сушіння

лікарської рослинної сировини вдома у

жаровні, перевищуючи температурні

показники. Деякі частини рослини

виявились занадто пересушені.

Партія №3

В лікарській рослинній сировині

виявлені сторонні домішки інших

рослин. Повторне сортування

заготівельником №3 не проводилось.

Партія №4

Лікарська рослинна сировина від

заготівельника №4 відповідає всім

нормативним документам. Проте

постачальник просить збільшити суму

отриманих коштів у зв’язку з якістю

продукції.

Партія №5

Лікарська рослинна сировина гарно

подрібнена, однорідна, має приємний

аромат ефірних олій, проте не пройшла

радіологічний контроль. Заготівельник

№5 експертну перевірку не проводив.

277

продовж. додаток Д

Завдання конкурсу знавців деонтологічних теорій «Фармацевт-ерудит»

для студентів фармацевтичних відділень

1. Єдиний фундаментальний моральний принцип – категоричного

імперативу: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не

як засоби, був введений відомим філософом:

А Е. Кант;

Б Ч. Брод;

В М. Сендел;

Г Л. Кольберг;

Д Дж. Бентам.

2. Фундаментальне поняття моральної свідомості та етичної думки,

яке відображає безумовно обов’язковий характер моральних цінностей і

принципів

А Мораль;

Б Борг;

В Милосердя;

Г Цінність;

Д Потреба.

3. Сенс якого чинника полягає в добровільному самодіяльному

узгодженні почуттів, прагнень і дій членів суспільства з почуттями,

прагненнями і діями співгромадян, їх інтересом і гідністю, з цікавістю і

гідністю всього суспільства в цілому?

А Принциповість;

Б Відповідальність;

В Моральність;

Г Зацікавленість;

Д Доцільність.

4. Установіть відповідність між твердження та його автором.

Твердження Автор

1. Ми всі звикли думати, що моральне навчання є

сама вульгарна і нудна річ, у якій не може бути нічого

нового і цікавого; а тим часом усе життя людська, з

усіма настільки складними та різноманітними,

удаваними незалежними від моральності

діяльностями, - і державна, і наукова, і художня, і

торгова – не має іншої мети, як більше і більше

з'ясування, твердження, спрощення і

загальнодоступність моральної істини

1. Конфуцій

2. Чого собі не поробиш, того не роби й іншим 2. Л.Н.Толстой

продовж. додаток Д

3. В природі існує щось справедливе і несправедливе,

яке є спільне для всіх, визнане всіма народами світу,

навіть якщо немає ніякого зв’язку та угоди між ними з

цього приводу

3. І. Кант

4. Вчиняй так, щоб ти завжди, і в особі своїй, і в особі

іншого, ставився до людей як до мети, цілі, а ніколи не

відносився до них тільки як до засобу

4. Аристотель

5. Визначте прізвища філософів знавців деонтології, розгадавши

ребуси:

279

продовж. додаток Д

Імітаційна гра „Фальсифіковані ліки”

Метою імітаційної гри є зміцнення системи знань профільної

компетенції майбутніх фармацевтів, розвиток професійних навичок.

Модель гри: робота в групі 10 студентів, метою роботи є виявлення

недоброякісних лікарських препаратів.

Роль учасників: кожен студент отримує ліки із запропонованих 10, з

однаковим активним фармацевтичним інгредієнтом в кожному (доброякісний

або недоброякісний (зіпсований, фальсифікований)).

Тобто майбутній фармацевт повністю імітує та відтворює професійні

дії провізора-аналітика аптеки.

Лікарський препарат підлягає повному хімічному контролю, окремий

студент аналізує якість обраного препарату органолептичним, фізичним,

хімічним методами контролю; робить висновки щодо якості.

Обладнання та спецодяг: Халат, змінне взуття, шапочка, 2 колби мірні,

колбі конічна, мірні піпетки 1,00 мл, 2,00 мл, 5,00 мл, бюретка зі штативом,

предметне скло, мікроскоп, циліндр, ваги ручні ВР-1, ваги електронні,

крапельниця, гумові рукавички стерильні, махрова серветка, паперові серветки

№10.

Шляхом проведення аналізу кожного окремого препарату студенти

аналізують всю серію отриманих ліків.

В ході ділової ігри студенти обмінюються думками щодо раціонального

вибору певних методик проведення фармацевтичного аналізу.

Майбутні фармацевти виділяють ознаки недоброякісних ліків,

обговорюють особливості та ознаки належного фармацевтичного аналізу;

вирішують самостійно під керівництвом викладача професійну задачу.

Обов’язковим етапом гри є деонтологічна оцінка наслідків застосування

неякісних ліків споживачем.

По завершенню роботи студенти аналізують досягнуті результати.

280

Додаток Е

ІНТЕРАКТИВНЕ ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

„НАЛЕЖНІСТЬ ДІЙ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ”

Метою тренінгу є розвиток деонтологічної свідомості студентів групи,

прищеплення етико-деонтологічних рис: відповідальності, милосердя,

доброзичливості.

Завдання:

– організувати сприятливі умови для роботи студентів в групі;

– сформувати цілісні уявлення про належні дії фармацевтичних

працівників;

– презентувати деонтологічний портрет фармацевта, позначити та

візуалізувати найважливіші етико-деонтологічні риси;

– активізувати критичне мислення студентів, здатність до

самовдосконалення та саморозвитку.

Цільова група: студенти третього курсу (юнаки та дівчата віком 17-

18 років); кількість учасників тренінгу: від 15 до 25 осіб; час проведення:

90 хвилин (дві академічні години); обладнання: аркуші паперу А5 та А3,

кнопки, плакати, блокноти, кулькові ручки, 2 капелюхи з кристалами, маркери,

дошка.

Хід проведення тренінгу:

Організаційний момент: привітання учасників тренінгу, розташування в

колі, оформлення дошки.

Завдання перше. Час 20 хвилин. Метою завдання є опрацювання етико-

деонтологічних рис фармацевтичного працівника та їх виявлення серед

студентів. Обладнання: аркуші паперу А5 та А3, кнопки, плакати, кулькові

ручки. По закінченню вступних слів тренера студенти на аркушах паперу

відповідають на запитання: „Якими рисами має володіти майбутній

фармацевт?”. Надавши відповідь, студенти по черзі прикріплюють свої

заповнені аркуші на плакат „Деонтологічний портрет фармацевта”.

281

продовж. додаток Е

Тренер узагальнює та оголошує результати.

Наприкінці вправи, студенти залучаються до обговорення наступних

запитань:

– яка деонтологічна риса майбутнього фармацевта є

найважливішою?

– чи можна створити ідеальний деонтологічний портрет фармацевта

та реалізувати його на практиці?

– які причини відсутності реалізації практичного застосування

ідеального деонтологічного портрета фармацевта?

– як оптимізувати власні етико-деонтологічні риси?

– які фактори стимулюють деонтологічний розвиток особистості?

Завдання друге.

Час 20 хвилин. Метою завдання є опрацювання здатності студентів до

вибору ціннісних орієнтирів. Обладнання: аркуші паперу А5, кулькові ручки,

капелюх з кристалами. Студенти групи на аркушах паперу фіксують бажані

термінальні та інструментальні цінності, кількість обраних цінностей

підтверджується такою ж кількістю кристалів з капелюха, проте студентам слід

зауважити, що кількість камінців обмежена.

Наприкінці вправи, студенти залучаються до обговорення наступних

запитань:

– яку кількість кристалів обрав кожен студент?

– чи піклувався кожен окремий студент отримати свої кристали або і

про отримання камінців товаришами?

– як себе поводити при наявності заздрощів серед колег?

Завдання третє.

Час 20 хвилин. Метою завдання є визначення шляхів професійної

самореалізації майбутніх фармацевтів. Обладнання: аркуші паперу А5, кулькові

ручки, 2 капелюхи з кристалами. Студентам групи надається завдання на

282

продовж. додаток Е

аркушах паперу зафіксувати особисті бажання щодо покращення

фармацевтичного обслуговування в аптеках міста. Позначити яким чином

можна власноруч суттєво зарадити якісному та належному фармацевтичному

сервісу. В один капелюх студент кладе аркуші паперу, в інший кількість

кристалів, що дорівнює кількості позитивних запропонованих змін.

Наприкінці вправи, студенти залучаються до обговорення наступних

запитань:

– чи вистачило студентам камінців?

– чи вірне твердження, що якщо чекати заохочення від доброї

справи, тоді не можна говорити, що „добро зробив”, доречніше „добро

продав”?

– в чому проявляється милосердя фармацевтичного робітника?

Завдання четверте.

Час 20 хвилин. Метою завдання є визначення основних деонтологічних

питань у фармації. Обладнання: аркуші паперу А5, маркери, дошка. На дошці

по черзі прикріплюються тези для обговорення, студенти залучаються до

дискусії, аргументовано відстоюють власні позицію, тренер аналізує та

координує роботу студентів.

Тезами обговорення є:

„Нам вважається недостатнім залишити тіло і душу дітей в такому стані,

в якому вони дані природою, ми піклуємося про їх виховання і навчання, щоб

добре, стало набагато кращим, а погане – змінилося і стало добрим”. Лукіан

(грецький письменник-сатирик).

„Medicamenta heroica in manu imperiti sunt, ut gladius in dextra furiosi (in

dextra manu)”. Сильнодіючі ліки в руці недосвідченого, як меч в руці

божевільного.

„Morbi non eloquentia, sed remediis curantur”. Хвороби лікують не

красномовством, а ліками.

283

продовж. додаток Е

„Аve ne laedas”. Перш за все – не нашкодь.

„Si juvatur, natura laudatur, si non juvatur, medicus accusator”. Якщо

допомагає, хвалять природу, якщо не допомагає, звинувачують лікаря.

Завдання п`яте.

Час 20 хвилин. Метою завдання є мотивувати студентів майбутніх

фармацевтів до професійного зростання та належності в професійних діях.

Обладнання: аркуші паперу А5, кулькові ручки. По закінченню вступних слів

тренера студенти на аркушах паперу пишуть власні роздуми у вигляді твору на

тему: „Яким чином належні професійні дії фармацевта є запорукою здоров`я?”.

Наприкінці вправи, студенти залучаються до обговорення наступних

запитань:

– у чому полягає належність професійних дій?

– як класифікують фармацевтичні помилки?

– яким чином можна попередити фармацевтичні помилки?

Завдання шосте.

Час 20 хвилин. Метою завдання є формування самоповаги, терпимості,

доброзичливості у майбутніх фармацевтах. Обладнання: аркуші паперу А5,

маркери, кулькові ручки, плакати, дошка. Студенти об’єднуються у 3 (або 5)

команди по 5 осіб. Кожна команда презентує себе як найбільш гідна та

найкраща команда фахівців фармацевтичної галузі. Студенти відтворюють

позитивні риси та демонструють їх. На дошці фіксують результати

обговорення.

284

Додаток Ж

285

продовж. додаток Ж

286

продовж. додаток Ж

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни “Фармацевтична деонтологічна

культура” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

молодших спеціалістів напряму підготовки 5.12020101“Фармація ”.

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Фармацевтична

деонтологічна культура” є деонтологічні аспекти фармацевтичної діяльності,

належна професійна поведінка фармацевтів, виконання деонтологічної

фармацевтичної опіки, дотримання положень належної аптечної та виробничої

практики, безумовна реалізація фармацевтом своїх професійних обов’язків.

Сформовані компетенції: соціально-особистісні в розумінні та сприйнятті

етичних норм поведінки відносно інших людей та відносно природи, розвиток

адаптивності, комунікабельності та толерантності, професійні компетенції у

володінні інформативною та комунікативною культурою, оволодіння

професійною лексикою, спеціалізовано-професійні компетенції у застосуванні

на практиці принципів етики та деонтології, розумінні соціальних наслідків

своєї професійної діяльності, застосуванні на практиці основних принципів

фармацевтичної опіки.

Міждисциплінарні зв’язки: професійно-орієнтовані дисципліни:

організація та економіки фармації, фармацевтична хімія, фармакологія,

технологія ліків, фармакогнозія, охорона праці в галузі, дисципліни

гуманітарного та соціально-економічного циклів.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Змістовий модуль 1. Особливості фармацевтичної деонтологічної

культури.

2. Змістовий модуль 2. Фармацевтична деонтологічна культура в курсі

професійно-орієнтованих дисциплін.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Фармацевтичної

деонтологічної культури” є засвоєння майбутніми фармацевтами вмінь та

навичок деонтологічної культури, що визначено запорукою належного надання

фармацевтичної допомоги населення, а отже, збереження здоров’я нації.

Фармацевтична деонтологічна культура є сукупністю обов’язкових належних

професійно-етичних цінностей фармацевтичних працівників, необхідних для

регулювання їх професійної поведінки.

287

продовж. додаток Ж

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Фармацевтичної

деонтологічної культури” є оволодіння знаннями цілісних уявлень про належну

професійну поведінку фармацевтичної діяльності, розкриття основних

деонтологічних положень професійно-орієнтованих дисциплін; продукування

вмінь та знань щодо визначення доброякісності ліків, виховання милосердя,

справедливості, чемності, емпатійності у майбутніх фармацевтах, розвиток в

них вміння правильно вислухати людину, що страждає, надати вірну

повноцінну фармацевтичну допомогу, уникнути конфліктних ситуацій в

професійній справі.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

сутність фармацевтичної деонтологічної культури; особливості

деонтології фармацевтичної діяльності, деонтологічні аспекти у фармації,

вимоги нормативної документації щодо морально-правового регулювання,

методики надання деонтологічної фармацевтичної опіки; належних

взаємовідносин фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – лікар, фармацевт –

провізор тощо.

вміти:

виділяти деонтологічний зміст в професійно-орієнтованих дисциплінах;

аналізувати моральність професійних вчинків, застосовувати вірні

деонтологічні дії під час надання фармацевтичної опіки, контролю якості

фармацевтичних активних інгредієнтів, розуміти категорії морального

обов’язку обраної спеціальності, володіти навичками консультування клієнтів

аптеки з питань фармакодинаміки, фармакокінетики та фармакотерапії в

зрозумілій та привітній формі, удосконалювати власні професійні компетенції

належним шляхом.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться:

для напряму 5.12020101 “Фармацевт” 54 години 1,5 кредитів ЄКТС;

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Особливості фармацевтичної деонтологічної

культури.

Тема 1. Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної культури.

Предмет та завдання фармацевтичної деонтологічної культури.

Термінологія дисципліни. Основні принципи фармацевтичної деонтології.

Філософські деонтологічні теорії. Фармацевтичні асоціації та комітети

регуляції деонтологічної свідомості. Належна фармацевтична допомога

польський досвід (Dobra apotekarska praksa).

288

продовж. додаток Ж

Тема 2. Моральність у фармацевтичній галузі. Особливості фармацевтичної

деонтології.

Моральність та духовність у фармацевтичній галузі. Норми належної

професійної поведінки. Деонтологічні вимоги до професійної діяльності

фармацевтичних працівників. Фармацевтичні помилки та їх наслідки.

Тема 3. Огляд етичних кодексів фармацевта.

Етичні кодекси. Структурні розділи. Основні положення та загальні

принципи. Етичні комісії. Деонтологічна складова етичних кодексів. Етичний

кодекс фармацевтичних працівників України. Міжнародний етичний кодекс

фармацевтів (Code of Ethics for Pharmacists / FIP). Етичний кодекс

фармацевтичних працівників України. Етичний кодекс Американської

фармацевтичної асоціації (Code of Ethics of the American Pharmacies Association

/ APhA). Польський кодекс аптекаря (Kodeks Etyki Aptekarza). Італійський

деонтологічний кодекс фармацевта (Codice deontologico del farmacista). Етичний

кодекс студентів-фармацевтів генерального фармацевтичного консульства

(Code of conduct for pharmacy students in England, Scotland and Wales).

Декларативні та розгорнуті корпоративні етичні кодекси (Етичний кодекс

Sanofi Aventis, кодекс роботи з постачальниками Norvatis).

Змістовий модуль 2. Фармацевтична деонтологічна культура в курсі

професійно-орієнтованих дисциплін.

Тема 1. Деонтологія фармацевтичного аналізу.

Належне виконання фармацевтичного аналізу. Доброякісність

фармацевтичних активних інгредієнтів, порядок визначення. Ідентифікація та

порядок знешкодження фальсифікованих лікарських засобів. Моральні

обов’язки уповноваженої особи аптеки. Професійна поведінка фармацевта у

разі виявлення недоброякісних ліків. Аналіз фальсифікованого / неякісного /

зіпсованого лікарського препарату. Ознаки неякісних ліків, їх вплив на організм

людини, методи утилізації. Життєвий цикл фармацевтичної продукції.

Належний контроль якості фармацевтичних активних інгредієнтів.

Тема 2. Належна аптечна практика. Обов’язковість у виконанні технологічних

регламентів.

Положення належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice,

GMP). Обов’язковість у виконання технологічних регламентів виготовлення

екстемпоральних лікарських засобів. Розробка нових лікарських засобів,

контроль якості, ефективність та безпечність, доцільність впровадження.

належної клінічної практики (Good Clinical Practice, GCP). Належна аптечна

практика (Good Pharmaceutical Practice, GPP). Належна виробнича практика

289

продовж. додаток Ж

(Good Manufacturing Practice, GMP). Належна виробнича практика активних

фармацевтичних інгредієнтів (GMP Guide For Active Pharmaceutical Ingredients,

GMP APhI). Технологічні, хімічні та фізичні несумісні компоненти в лікарських

засобах виготовлених в умовах аптеки.

Тема 3. Морально-правові аспекти фармацевтичної діяльності.

Правове регулювання фармацевтичної діяльності. Правомірність

реклами. Відповідальність за порушення моральних норм у фармацевтичній

діяльності. Належні професійні взаємовідносини фармацевт-клієнт аптеки,

фармацевт – лікар, фармацевт – провізор, фармацевт – фармацевтичний

представник, фармацевт – суспільство тощо. Деонтологічні аспекти дистрибуції

лікарських засобів. Належна практика дистрибуції (Good Distribution Practice,

GDP). Належна практика для національних лабораторій з контролю якості ліків

(Good Practices for National Drug Control Laboratories, GPNL). Належна практика

зберігання фармацевтичної продукції (Guide to good storage practices

for pharmaceuticals, GSP).

Тема 4. Лікувальний ефект фармацевтичної опіки.

Деонтологічна фармацевтична опіка. Дотримання лікарняної таємниці

фармацевтами. Належне цільове естетичне оформлення аптечних вітрин.

Моральний аспект врахування побічної дії лікарських препаратів та оптимізація

їх фармакотерапії. Доцільний підбір алгоритмів надання фармацевтичної

допомоги, конфіденційність, уважність, милосердя. Елементи вербального

супроводження лікування. Самолікування клієнтів аптек: практичні поради.

Тема 5. Деонтологічний аспект фітотерапії.

Відновлення запасів ресурсів лікарської рослинної сировини. Турботливе

ставлення до природних лікувальних джерел. Використання нефармакопейної

лікарської рослинної сировини в фармакотерапії. Радіологічний контроль

лікарської рослинної сировини. Основні положення відновлення рідкісних

лікарських рослин.

Тема 6. Належна нетрадиційна фармацевтична допомога.

Шляхи збереження здоров’я та життя людини. Нетрадиційні методики

терапії. Біологічно-активні добавки, особливості відпуску та дозування.

Нетрадиційні лікарські засоби. Моральність використання в лікуванні

альтернативних методик.

Тема 7. Деонтологічний портрет фармацевта.

Деонтологічний портрет фармацевта. Моральна відповідальність. Повага

до фармацевтичної професії.

290

продовж. додаток Ж

3. Рекомендована література

Основна

1. Шафранська Т. Ю. Фармацевтична деонтологічна культура: навчально-

методичний посібник / Т. Ю. Шафранська. – Запоріжжя: МК ЗДМУ, 2016. –

69 с.

2. Бралатан В. П. Професійна етика : навч. посібник / В П. Бралатан,

Л. В. Гуцаленко, Н. Г. Здирко ; МОН України, Вінницький державний аграрний

університет. – К. : Центр навчальної літератури, 2011. – 252 с.

3. Іванова К. А. Етико-правові аспекти медицини та фармації: теорія та

практика : монографія / К. А. Іванова ; Нац. фармацевт. ун-т. – Харків : Золоті

сторінки, 2011. – 188 с.

4. Колісник-Гуменюк Ю. І. Формування професійно-етичної культури

майбутніх фахівців у процесі гуманітарної підготовки в медичних коледжах :

монографія / Ю. І. Колісник-Гуменюк ; Львівський науково-практичний центр

професійно-технічної освіти. – Львів : Край, 2013. – 295 с.

2. Литвиненко Н. Український медичний дискурс : монографія /

Н. Литвиненко. – Харків : Харківське історико-філологічне товариство, 2009. –

304 с.

3. Мнушко З. Н. Этика и деонтология в фармации : метод. рек. к семинар.

занятиям. отеч. и иностр. студ. спец. „Фармация” / З. Н. Мнушко,

Н. Н. Слободянюк, З. Р. Сафиулина и др. – Харьков : НФаУ, 2009. – 112 с.

4. Мнушко З. Н. Фармацевтическая и деонтология : тексты лекций /

З. Н. Мнушко. – Харьков : НФаУ Золотые страницы, 2002. – 188 с.

5. Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг (Спільна

настанова МФФ/ВООЗ з НАП) ВООЗ ; Міжнар. док. від 01.01.11р.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/897_009.

6. Стандарти якості аптечних послуг. Належна аптечна практика.

Міжнародна фармацевтична федерація [Електронний ресурс]. Назва з екрану. –

Режим доступу : http://www.apteka.ua/article/9012.

7. Толочко В. М. Етика фармацевтичної діяльності. Метод. реком. до

підготов. та провед. практ. і семінар. занять з курсу „Управління та економіка

фармації” в сист. післядипломн. освіти спец. Фармації / В. М. Толочко,

Ю. П. Медведєва. – Харків: НФаУ, 2010. – 28 с.

8. Хміль І. Ю. Законодавче забезпечення лікарської діяльності : навч. посіб.

для мед. ВНЗ III-IV рівнів акредитації / І. Ю. Хміль, Б. В. Михайличенко,

О. І. Артеменко. – К. : Медицина, 2010. – 208 с.

9. Фармацевтична енциклопедія [Електронний ресурс]. Назва з екрану. –

Режим доступу :

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/313/farmacevtichna-opika.

10. Sam Salek Pharmaceutical Ethics / Sam Salek, Andrew Edgar. – John Wiley &

Sons, LTD, 2002.

291

продовж. додаток Ж

Додаткова

1. Аболіна Т. Г. Теоретичні проблеми сучасної етики : навч. посібник для

студ. вищ. навч. закл. / Т. Г. Аболіна [та ін.] ; МО і Н України, МОЗ України,

НМУ ім. О. О. Богомольця, Полтавський нац. педагогічний ун-т ім.

В. Г. Короленка, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – 2-е вид.,

перераб. і доп. – К. : ВД Авіцена, 2013. – 344 с.

2. Касевич Н. М. Медсестринська етика і деонтологія : підручник /

Н. М. Касевич. – 3-тє вид., виправлене. – К. : Медицина, 2013. – 199 с.

3. Котвіцька, А. А. Дослідження впровадження етичного кодексу

фармацевтичних працівників України у практичну діяльність / А. А. Котвіцька,

І. О. Сурікова, Н. Б. Гавриш // Соціальна фармація в охороні здоров'я. – 2015. –

№ 1. – С. 45-52.

4. Лозовий В. О. Філософія. Логіка. Етика. Естетика : підручник для студ.

вищ. навч. закл. / В. О. Лозовий, С. М. Пазиніч, О. С. Пономарьов ; МОН

України. – Харків : Право, 2009. – 578 с.

5. Максименко С. Д. Медична психологія : підручник / С. Д. Максименко,

Я. В. Цехмістер, І. А. Коваль, К. С. Максименко ; за загальною ред.

С. Д. Максименка. – 2-ге вид. – К. : Слово, 2014. – 516 с.

6. Немченко, А. С. Обґрунтування соціально-психологічних та етичних

принципів фармацевтичної опіки в процесах реалізації лікарських засобів /

А. С. Немченко, Н. В. Тетерич // Управління, економіка та забезпечення якості

в фармації. – 2008. – № 2. – С. 60-64.

7. Самура Б. А. Первая доврачебная помощь : учеб. для вузов / Б. А. Самура

[и др.] ; НФаУ. – Харьков : НФаУ, Золотые страницы, 2004. – 340 с.

8. Світлична Є. І. Фахова мова фармацевта : підручник для студ. вищ.фарм.

навч. закл. / Є. І. Світлична, А. А. Берестова, О. О. Тєлєжкіна. – Харків : Тім

Пабліш Груп, 2012. – 260 с.

9. Толочко, В. М. Агресія як складова поведінки. Її корисні функції, негативні

насліди і засоби знешкодження : метод, рек. / В. М. Толочко, І. В. Міщенко,

Л. В. Галій. – Xарків : НФаУ, 2008. – 36 с.

10. Agnieszka Zimmermann Materiały dydaktyczne dla kursu Prawo

farmaceutyczne. Kodeks Etyki Aptekarza RP – kształcenie ustawiczne farmaceutów /

Agnieszka Zimmermann. – Wrocław: 2014. – 69 s.

11. Joy Wingfield Pharmacy ethics and decision making / Joy Wingfield, David

Badcott. – London-Chicago: Pharmaceutical press, 2007. – 314 p.

292

продовж. додаток Ж

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. Кодекс роботи з постачальниками компанії «Novartis» [Електронний

ресурс]. – Режим доступу :

http://www.sandoz.ua/cs/groups/public/@sge_ua/documents/document/n_prod_5642

96.pdf

2. Basińskiej Krystyny Etyka w medycynie – Wczoraj i dziś / Krystyny Basińskiej,

Jacka Halasza. – Kraków: Impuls, 2013. – 372 s.

3. Dobra apotekarska praksa [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.farmacija.org/dokumenti/predlog-dap-20120302[1].pdf.

4. Codice deontologico del farmacista [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.fofi.it/doc_fofi/codice_deontologico.pdf. – Заголовок з екрану.

5. Code of Ethics for Pharmacists [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://pharmacy.ufl.edu/files/2012/05/Codeofethics.pdf. – Заголовок з екрану.

6. Código de Ética y Deontología Farmacéutica [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.unav.es/cdb/esotcodigofar1.html.

7. Kodeks Etyki Aptekarza Rzeczpospolitej Polskiej [Електронний ресурс]. –

Режим доступу :

http://www.dia.com.pl/pl/kodeks_etyki_aptekarza_rzeczpospolitej_polskiej/867/.

8. Strategia Europejskiej Farmacji Aptecznej [Електронний ресурс]. – Режим

доступу :

http://www.dia.com.pl/pl/konferencja_naczelnej_izby_aptekarskiej_relacja_wideo/38

01/.

9. The role of the pharmacist in the health care system / World Health

Organization. Report of a WHO Meeting Tokyo Japan (31.08-03.09.93)

[Electronic resource]. – Access mode :

http://apps.who.int/medicinedocs/en/d/Jh2995e/2.2.html.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Поточний контроль: усне опитування, усні доповіді, перевірка правильності

виконання практичних та семінарських робіт, перевірка індивідуальних

завдань.

Модульний контроль: усне опитування, підсумковий контроль, перевірка

індивідуальних завдань, залік.

293

Додаток З

294

продовж. додаток З

295

продовж. додаток З

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: ознайомлення студентів фармацевтичного факультету з основами

деонтологічної культури та фармацевтичної етики; оволодіння студентами

теоретичними знаннями та практичними навичками проведення деонтологічної

фармацевтичної опіки, належних професійних аналізів доброякісності ліків,

дотримання норм належної професійної поведінки та положень етичних

кодексів, формування у студентів етико-моральних переконань, необхідних для

надання фармацевтичної допомоги широким верствам населення в умовах

аптеки.

Завдання: оволодіння знаннями основних деонтологічних теорій,

надбання морально-етичних чеснот та рис, а також прищеплення милосердя,

чемності, справедливості, відповідальності, емпатійності. Формування у

студентів наукових уявлень про сутність фармацевтичної деонтологічної

культури.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сутність фармацевтичної деонтологічної культури; особливості

деонтології фармацевтичної діяльності, деонтологічні аспекти у фармації,

вимоги нормативної документації щодо морально-правового регулювання,

методики надання деонтологічної фармацевтичної опіки; належних

взаємовідносин фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – лікар, фармацевт –

провізор тощо.

вміти: виділяти деонтологічний зміст в професійно-орієнтованих

дисциплінах; аналізувати моральність професійних вчинків, застосовувати вірні

деонтологічні дії під час надання фармацевтичної опіки, контролю якості

фармацевтичних активних інгредієнтів, розуміти категорії морального

обов’язку обраної спеціальності, володіти навичками консультування клієнтів

аптеки з питань фармакодинаміки, фармакокінетики та фармакотерапії в

зрозумілій та привітній формі, удосконалювати власні професійні компетенції

належним шляхом.

1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Особливості фармацевтичної деонтологічної

культури. Загальний огляд.

Тема 1. Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної культури.

Тема 2. Моральність у фармацевтичній галузі. Особливості

фармацевтичної деонтології.

Тема 3. Огляд етичних кодексів фармацевта.

296

продовж. додаток З

Змістовий модуль 2. Фармацевтична деонтологічна культура в курсі

професійно-орієнтованих дисциплін.

Тема 1. Деонтологія фармацевтичного аналізу.

Тема 2. Належна аптечна практика. Обов’язковість у виконанні

технологічних регламентів.

Тема 3. Морально-правові аспекти фармацевтичної діяльності.

Тема 4. Лікувальний ефект фармацевтичної опіки.

Тема 5. Деонтологічний аспект фітотерапії.

Тема 6. Належна нетрадиційна фармацевтична допомога.

Тема 7. Деонтологічний портрет фармацевта.

2. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем Кількість годин

усь

ого

у тому числі

Л

екц

ійн

і

зан

ятт

я

Прак

тич

ні

зан

ятт

я

Сем

інар

ські

зан

ятт

я

Інд

ивід

уал

ьна

роб

ота

Сам

ост

ійн

а

роб

ота

1 2 3 4 5 6 7

Змістовий модуль 1. Особливості фармацевтичної деонтологічної

культури.

Тема 1. Предмет та

зміст фармацевтичної

деонтологічної

культури.

4 2 – – – 2

Тема 2. Моральність у

фармацевтичній

галузі. Особливості

фармацевтичної

деонтології.

6 2 – – – 4

Тема 3. Огляд етичних

кодексів фармацевта. 8 2 – 2 – 4

Разом за змістовим

модулем 1 18 6 – 2 – 10

Змістовий модуль 2. Фармацевтична деонтологічна культура в курсі

професійно-орієнтованих дисциплін.

Тема 1. Деонтологія

фармацевтичного

аналізу.

5 1 2 – – 2

297

продовж. додаток З

Назви змістових

модулів і тем Кількість годин

усь

ого

у тому числі

Лек

цій

ні

зан

ятт

я

Прак

тич

ні

зан

ятт

я

Сем

інар

ські

зан

ятт

я

Інд

ивід

уал

ьна

роб

ота

Сам

ост

ійн

а

роб

ота

1 2 3 4 5 6 7

Тема 2. Належна

аптечна практика.

Обов’язковість у

виконанні

технологічних

регламентів.

5 1 2 – – 2

Тема 3. Морально-

правові аспекти

фармацевтичної

діяльності.

5 1 2 – – 2

Тема 4. Лікувальний

ефект фармацевтичної

опіки.

5 1 2 – – 2

Тема 5.

Деонтологічний

аспект фітотерапії.

5 1 2 – – 2

Тема 6. Належна

нетрадиційна

фармацевтична

допомога.

3 1 2 – – –

Тема 7.

Деонтологічний

портрет фармацевта.

4 – – 2 – 2

ІНДЗ 4 – – – 4 –

Разом за змістовим

модулем 2 36 6 12 2 4 12

Разом за семестр 54 12 12 4 4 22

298

продовж. додаток З

5. Теми лекційних занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної

культури.

2

2 Моральність у фармацевтичній галузі.

Особливості фармацевтичної деонтології.

2

3 Огляд етичних кодексів фармацевта. 2

4 Деонтологія фармацевтичного аналізу. 1

5 Належна аптечна практика. Обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів.

1

6 Морально-правові аспекти фармацевтичної

діяльності.

1

7 Лікувальний ефект фармацевтичної опіки. 1

8 Деонтологічний аспект фітотерапії. 1

9 Належна нетрадиційна фармацевтична допомога. 1

10 Деонтологічний портрет фармацевта. –

Разом 12

6. Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної

культури.

–

2 Моральність у фармацевтичній галузі.

Особливості фармацевтичної деонтології.

–

3 Огляд етичних кодексів фармацевта. –

4 Деонтологія фармацевтичного аналізу. 2

5 Належна аптечна практика. Обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів.

2

6 Морально-правові аспекти фармацевтичної

діяльності.

2

7 Лікувальний ефект фармацевтичної опіки. 2

8 Деонтологічний аспект фітотерапії. 2

9 Належна нетрадиційна фармацевтична допомога. 2

10 Деонтологічний портрет фармацевта. –

Разом 12

299

продовж. додаток З

7. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної

культури.

–

2 Моральність у фармацевтичній галузі.

Особливості фармацевтичної деонтології.

–

3 Огляд етичних кодексів фармацевта. 2

4 Деонтологія фармацевтичного аналізу. –

5 Належна аптечна практика. Обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів.

–

6 Морально-правові аспекти фармацевтичної

діяльності.

–

7 Лікувальний ефект фармацевтичної опіки. –

8 Деонтологічний аспект фітотерапії. –

9 Належна нетрадиційна фармацевтична допомога. –

10 Деонтологічний портрет фармацевта. 2

Разом 4

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Предмет та зміст фармацевтичної деонтологічної

культури.

2

2 Моральність у фармацевтичній галузі.

Особливості фармацевтичної деонтології.

4

3 Огляд етичних кодексів фармацевта. 4

4 Деонтологія фармацевтичного аналізу. 2

5 Належна аптечна практика. Обов’язковість у

виконанні технологічних регламентів.

2

6 Морально-правові аспекти фармацевтичної

діяльності.

2

7 Лікувальний ефект фармацевтичної опіки. 2

8 Деонтологічний аспект фітотерапії. 2

9 Належна нетрадиційна фармацевтична допомога. –

10 Деонтологічний портрет фармацевта. 2

Разом 22

300

продовж. додаток З

9. Індивідуальні завдання

Для студентів передбачається виконання науково-дослідного завдання (трьох

на вибір з переліку):

1. Підготовка есе, щодо важливості моральної свідомості майбутнього

фармацевта.

2. Створення власного етичного кодексу фармацевтичного фахівця, на

основі розглянутих міжнародних.

3. Розробка макета правомірної реклами лікарського препарату.

4. Підготовка положень тренінгу для подолання стресових ситуацій в

професійній діяльності фармацевта.

5. Підготовка доповіді про належну професійну поведінку фармацевта в

нестандартних умов.

6. Розробка розгорнутого професійного портрета фармацевта.

7. Підготовка схем надання фармацевтичної допомоги за алгоритмом для

кожної фармакологічної групи лікарських засобів.

8. Створення програми „лікувальних установок” для належної

фармацевтичної опіки.

9. Підготовка доповіді, про невербальні засоби комунікації, що можна

застосувати при наданні фармацевтичної допомоги.

10. Розробка власної техніки ділового спілкування, що викликає довіру

клієнтів аптеки.

11. Створення програми утилізації недоброякісних лікарських засобів.

12. Підготовка доповіді, про шляхи відтворення рідкісної лікарської

рослинної сировини.

10. Методи навчання

Аналітико-синтетичний метод – метод обробки навчального матеріалу,

що міститься в первинному джерелі, з метою створення вторинних джерел;

Індуктивний метод – для вивчення явищ від одиничного до загального;

Дедуктивний метод – для вивчення навчального матеріалу від загального

до окремого, одиничного;

Традуктивний метод – для вивчення навчального матеріалу від

одиничного до одиничного, від загального до загального.

Проблемне викладання для розгортання пізнавальних дій студентів;

– Інформаційно-рецептивний метод – студентам надається матеріал

(пояснення, алгоритми, схеми, відеопрезентації, способи правильного

розв’язування професійних ситуацій) для усвідомлення та фіксації в пам’яті в

„готовому” вигляді;

– Репродуктивний метод: студенти виконують завдання за певним зразком

згідно з інструкціями викладача;

– Словесно-евристичний метод: організація самостійної пошукової роботи

студентами з використанням накресленого оговореного плану пошуку;

– Дослідницький метод: самостійний творчий пошук студентами глибоких

знань для розв’язування проблемних завдань.

301

продовж. додаток З

11. Методи контролю

Поточний контроль: усне опитування, перевірка практичних та семінарських

робіт, перевірка індивідуальних завдань.

Модульний контроль: усне опитування, підсумковий контроль, перевірка

індивідуальних завдань, залік.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточний контроль знань Залік Сума

Контрольний модуль

1

Контрольний

модуль 2

Індивідуальне

завдання 20 100

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 20

15,5 44,5

Розподіл балів змістового модуля за видами робіт:

Відвідування лекційних занять – 0,5 бал / 1 заняття (до 6 балів);

Відвідування практичних занять – 1,5 бала / 1 заняття (до 9 балів);

Відвідування семінарських занять – 2,5 бала / 1 заняття (до 5 балів);

Активна участь на практичному занятті – до 2 балів / 1 виступ (до 12 балів);

Активна участь на семінарському занятті – до 4 балів / 1 виступ (до 8 балів);

Виконання завдань самостійної роботи – 2 бали / 1 тема (до 20 балів);

Підготовка індивідуального завдання – до 20 балів / в залежності від якості;

Індивідуальне завдання передбачає виконання письмової роботи з

запропонованих тем. Залежно від якості виконання (складність і якість

виконання завдання – 1-10 балів, кількість і науковість використаних джерел –

1-5 балів, ступінь самостійності під час виконання – 1-5) студент отримує від 1

до 20 балів.

Виконання підсумкового модульного контролю (залік) – до 20 балів / в

залежності від якості.

Залік передбачає підсумковий тестовий контроль знань, який відбувається за

результатами виконання практичних та семінарських робіт та у вигляді усного

опитування за основними положеннями лекційного курсу.

Критерії оцінювання знань: 20-18 балів – послідовне, логічне, обґрунтоване викладення матеріалу;

18-16 балів – вміле й вивірене формулювання висновків та узагальнень;

16-14 балів – знання і розуміння всього програмного матеріалу в цілому;

14-12 балів – наявність окремих несуттєвих помилок під час відповіді;

12-10 балів – спрощене викладення матеріалу;

10-8 балів – наявність окремих суттєвих помилок під час відповіді;

8-6 балів – поверхневе знання і розуміння основного матеріалу;

6-4 балів – непослідовне викладення матеріалу, наявність істотних помилок;

4-2 бали – невміння робити висновки та узагальнення з програмного матеріалу;

2-0 балів – нерозуміння програмного матеріалу.

302

продовж. додаток З

Шкала оцінювання: національна та ECTS

ЗА

ШКАЛОЮ

ECTS

За шкалою

університету

За національною

шкалою

Залік

A 90 – 100

(відмінно) 5 (відмінно)

Зарах

овано

B 85 – 89

(дуже добре) 4 (добре)

C 75 – 84

(добре)

D 70 – 74

(задовільно) 3 (задовільно)

E 60 – 69

(достатньо)

FX

35 – 59

(незадовільно – з можливістю

повторного складання) 2 (незадовільно)

Не

зарахо

вано F

1 – 34

(незадовільно – з обов’язковим

повторним курсом)

13. Методичне забезпечення

1. Навчальна програма

2. Робоча програма

3. Методичні матеріали для забезпечення практичних занять

4. Методичні матеріали для забезпечення для забезпечення самостійної роботи

студентів

5. Методичні матеріали та тематика завдань для студентів заочного відділення

6. Контрольні завдання та тести

7. Перелік питань до екзамену (заліку)

14. Рекомендована література

Основна

1. Шафранська Т. Ю. Фармацевтична деонтологічна культура: навчально-

методичний посібник / Т. Ю. Шафранська. – Запоріжжя: МК ЗДМУ, 2016. –

69 с.

2. Бралатан В. П. Професійна етика : навч. посібник / В П. Бралатан,

Л. В. Гуцаленко, Н. Г. Здирко ; МОН України, Вінницький державний аграрний

університет. – К. : „Центр навчальної літератури”, 2011. – 252 с.

3. Іванова К. А. Етико-правові аспекти медицини та фармації: теорія та

практика : монографія / К. А. Іванова ; Нац. фармацевт. ун-т. – Харків : Золоті

сторінки, 2011. – 188 с.

303

продовж. додаток З

4. Колісник-Гуменюк Ю. І. Формування професійно-етичної культури

майбутніх фахівців у процесі гуманітарної підготовки в медичних коледжах :

монографія / Ю. І. Колісник-Гуменюк ; Львівський науково-практичний центр

професійно-технічної освіти. – Львів : Край, 2013. – 295 с.

11. Литвиненко Н. Український медичний дискурс : монографія /

Н. Литвиненко. – Харків : Харківське історико-філологічне товариство, 2009. –

304 с.

12. Мнушко З. Н. Этика и деонтология в фармации : метод. рек. к семинар.

занятиям. отеч. и иностр. студ. спец. „Фармация” / З. Н. Мнушко,

Н. Н. Слободянюк, З. Р. Сафиулина и др. – Харьков : НФаУ, 2009. – 112 с.

13. Мнушко З. Н. Фармацевтическая и деонтология : тексты лекций /

З. Н. Мнушко. – Харьков : НФаУ Золотые страницы, 2002. – 188 с.

14. Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг (Спільна

настанова МФФ/ВООЗ з НАП) ВООЗ ; Міжнар. док. від 01.01.11р.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/897_009.

15. Стандарти якості аптечних послуг. Належна аптечна практика.

Міжнародна фармацевтична федерація [Електронний ресурс]. Назва з екрану. –

Режим доступу : http://www.apteka.ua/article/9012.

16. Толочко В. М. Етика фармацевтичної діяльності. Метод. реком. до

підготов. та провед. практ. і семінар. занять з курсу „Управління та економіка

фармації” в сист. післядипломн. освіти спец. Фармації / Толочко В. М.,

Медведєва Ю. П. – Харків: НФаУ, 2010. – 28 с.

17. Хміль І. Ю. Законодавче забезпечення лікарської діяльності : навч. посіб.

для мед. ВНЗ III-IV рівнів акредитації / І. Ю. Хміль, Б. В. Михайличенко,

О. І. Артеменко. – К. : Медицина, 2010. – 208 с.

18. Фармацевтична енциклопедія [Електронний ресурс]. Назва з екрану. –

Режим доступу :

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/313/farmacevtichna-opika.

19. Sam Salek Pharmaceutical Ethics / Sam Salek, Andrew Edgar. – John Wiley &

Sons, LTD, 2002.

Додаткова

1. Аболіна Т. Г. Теоретичні проблеми сучасної етики : навч. посібник для

студ. вищ. навч. закл. / Т. Г. Аболіна [та ін.] ; МО і Н України, МОЗ України,

НМУ ім. О. О. Богомольця, Полтавський нац. педагогічний ун-т

ім. В. Г. Короленка, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – 2-е вид.,

перераб. і доп. – К. : ВД Авіцена, 2013. – 344 с.

2. Касевич Н. М. Медсестринська етика і деонтологія : підручник /

Н. М. Касевич. – 3-тє вид., виправлене. – К. : Медицина, 2013. – 199 с.

304

продовж. додаток З

3. Котвіцька, А. А. Дослідження впровадження етичного кодексу

фармацевтичних працівників України у практичну діяльність / А. А. Котвіцька,

І. О. Сурікова, Н. Б. Гавриш // Соціальна фармація в охороні здоров'я. – 2015. –

№ 1. – С. 45-52.

4. Лозовий В. О. Філософія. Логіка. Етика. Естетика : підручник для студ.

вищ. навч. закл. / В. О. Лозовий, С. М. Пазиніч, О. С. Пономарьов ; МОН

України. – Харків : Право, 2009. – 578 с.

5. Максименко С. Д. Медична психологія : підручник / С. Д. Максименко,

Я. В. Цехмістер, І. А. Коваль, К. С. Максименко ; за загальною ред.

С. Д. Максименка. – 2-ге вид. – К. : Слово, 2014. – 516 с.

6. Немченко, А. С. Обгрунтування соціально-психологічних та етичних

принципів фармацевтичної опіки в процесах реалізації лікарських засобів /

А. С. Немченко, Н. В. Тетерич // Управління, економіка та забезпечення якості

в фармації. – 2008. – № 2. – С. 60-64.

7. Самура Б. А. Первая доврачебная помощь : учеб. для вузов / Б. А. Самура

[и др.] ; НФаУ. – Харьков : НФаУ, Золотые страницы, 2004. – 340 с.

8. Світлична Є. І. Фахова мова фармацевта : підручник для студ. вищ.фарм.

навч. закл. / Є. І. Світлична, А. А. Берестова, О. О. Тєлєжкіна. – Харків : Тім

Пабліш Груп, 2012. – 260 с.

9. Толочко, В. М. Агресія як складова поведінки. Її корисні функції,

негативні насліди і засоби знешкодження : метод, рек. / В. М. Толочко,

І. В. Міщенко, Л. В. Галій. – Xарків : НФаУ, 2008. – 36 с.

10. Agnieszka Zimmermann Materiały dydaktyczne dla kursu Prawo

farmaceutyczne. Kodeks Etyki Aptekarza RP – kształcenie ustawiczne farmaceutów /

Agnieszka Zimmermann. – Wrocław: 2014. – 69 s.

11. Joy Wingfield Pharmacy ethics and decision making / Joy Wingfield, David

Badcott. – London-Chicago: Pharmaceutical press, 2007. – 314 p.

15. Інформаційні ресурси

1. Кодекс роботи з постачальниками компанії «Novartis» [Електронний

ресурс]. – Режим доступу :

http://www.sandoz.ua/cs/groups/public/@sge_ua/documents/document/n_prod_5642

96.pdf.

2. Basińskiej Krystyny Etyka w medycynie – Wczoraj i dziś / Krystyny

Basińskiej, Jacka Halasza. – Kraków: Impuls, 2013. – 372 s.

3. Dobra apotekarska praksa [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.farmacija.org/dokumenti/predlog-dap-20120302[1].pdf.

4. Codice deontologico del farmacista [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.fofi.it/doc_fofi/codice_deontologico.pdf. – Заголовок з

екрану.

5. Code of Ethics for Pharmacists [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://pharmacy.ufl.edu/files/2012/05/Codeofethics.pdf. – Заголовок з екрану.

305

продовж. додаток З

6. Código de Ética y Deontología Farmacéutica [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.unav.es/cdb/esotcodigofar1.html.

7. Kodeks Etyki Aptekarza Rzeczpospolitej Polskiej [Електронний ресурс]. –

Режим доступу :

http://www.dia.com.pl/pl/kodeks_etyki_aptekarza_rzeczpospolitej_polskiej/867/.

8. Strategia Europejskiej Farmacji Aptecznej [Електронний ресурс]. – Режим

доступу :

http://www.dia.com.pl/pl/konferencja_naczelnej_izby_aptekarskiej_relacja_wideo/38

01/.

9. The role of the pharmacist in the health care system / World Health

Organization. Report of a WHO Meeting Tokyo Japan (31.08-03.09.93)

[Electronic resource]. – Access mode :

http://apps.who.int/medicinedocs/en/d/Jh2995e/2.2.html

306

Додаток И

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З КУРСУ

ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Практична робота №1

Тема. ДЕОНТОЛОГІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. набір лабораторного посуду (2 конічні колби, піпетки градуйовані

на 1,00 мл та 2,00 мл, фарфорова чаша, скляна паличка, набір предметного скла,

дозатор для піпеток, набір конічних пробірок, склянки лабораторні), реактиви,

зразки лікарських препаратів

1. Навчальна мета:

(загальна)

Засвоїти методику належного фармацевтичного аналізу з врахуванням його

деонтологічного змісту.

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Підбір оптимальних методів фармацевтичного аналізу.

Правила професійної поведінки фармацевта під час виконання

фармацевтичного аналізу.

Моральні обов’язки уповноваженої особи аптеки.

Порядок ідентифікації та знешкодження фальсифікованих лікарських засобів.

Ознаки неякісних ліків, їх вплив на організм людини, методи утилізації.

Життєвий цикл фармацевтичної продукції.

Належний контроль якості фармацевтичних активних інгредієнтів.

План проведення заняття:

1. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

2. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Провести належний аналіз фальсифікованого / неякісного / зіпсованого

лікарського препарату під керівництвом викладача з дотриманням

деонтологічних настанов.

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Самостійно виконувати належний фармацевтичний аналіз з врахуванням

деонтологічних домінант.

Завдання для самопідготовки до наступного заняття:

Належна аптечна практика. Обов’язковість у виконанні технологічних

регламентів.

307

продовж. Додаток И

Питання для фронтального експрес-опитування

1. Які характеристики притаманні доброякісним лікам?

2. Що включає органолептичний контроль якості лікарських препаратів?

3. Які особливості фармацевтичного аналізу з точки зору належності його

виконання?

4. Які негативні наслідки вживання зіпсованих ліків?

5. Чим небезпечні фальсифіковані лікарські препарати (в аспекті фізичного

та морального здоров’я людини)?

6. Якими методами аналізу можна визначити неякісні лікарські форми?

7. В чому полягає зовнішнє маркування, що засвідчує оригінальність

лікарського препарату?

8. Як аналізують активні фармацевтичні інгредієнти за сертифікатами

якості?

9. Якими моральними якостями повинен володіти фармацевт, що здійснює

фармацевтичний аналіз?

10. В чому етична сторона незадовільного контролю якості ліків?

Ситуаційні міні-ігри. Гра «Фальсифіковані ліки»

Модель гри «Фальсифіковані ліки»: робота в групі 10 студентів, метою

роботи є виявлення недоброякісних лікарських препаратів. Роль учасників:

кожен студент отримує екстемпоральні ліки із запропонованих 10, з однаковим

активним фармацевтичним інгредієнтом в кожному (доброякісний або

недоброякісний (зіпсований, фальсифікований)). Лікарський препарат підлягає

повному хімічному контролю, студент аналізує якість обраного препарату

органолептичним, фізичним, хімічним методами контролю; робить висновки

щодо якості. Шляхом проведення аналізу кожного окремого препарату

студенти аналізують всю серію отриманих ліків. В ході ділової ігри студенти

обмінюються думками щодо раціонального вибору певних методик проведення

фармацевтичного аналізу; виділяють ознаки недоброякісних ліків,

обговорюють особливості та ознаки належного фармацевтичного аналізу;

вирішують самостійно під керівництвом викладача професійну задачу;

аналізують досягнуті результати.

Міні-ігри:

1. Гра «Третій зайвий»: серед трьох лікарських препаратів визначають один

фальсифікований за алгоритмом;

2. Гра «Без права на помилку»: студенти обирають ознаки доброякісності та

фіксують їх на сертифікатах або етикетках або упаковках;

3. Гра «Лікарняна помилка»: діалогове обговорення наслідків лікарняної

помилки та вживання недоброякісних ліків хворим;

4. Гра «Аптечні дебати»: студенти працюють в парах, аналітик – фармацевт,

проводять опитувальний контроль якості ліків один в одного.

308

продовж. додаток И

Логічний диктант

1. Зазначити в правому стовпчику: якими методами належного

фармацевтичного аналізу та за допомогою яких моральних рис можна

визначити найбільш розповсюджені незадовільні оцінки якості ліків:

Наприклад: неоднорідність;

недостатня чистота;

відхилення по масі \ об’єму;

відхилення окремих доз;

помилкова заміна інгредієнту;

відсутність прописаного інгредієнту;

наявність не прописаного інгредієнту;

невідповідність кількісному вмісту;

Візуальний контроль, Контроль

при відпуску, уважність

2. Яких деонтологічних якостей та переконань фармацевта потребують

специфічні особливості фармацевтичного аналізу:

Наприклад: Точність

Вибірковість

Правильність

Швидкість

Межа визначення

Відтворення

Чуттєвість

Селективність

Економічність

Локальність

Автоматизація

Дистанційність

Нормативність,

неупередженість, терпіння,

відповідальність

Показники якості (окрім опису, упаковки, маркування) для аналізу

фальсифікованого / неякісного / зіпсованого лікарського препарату з

дотриманням деонтологічних настанов

Аерозолі перевірка упаковки на герметичність, визначення середньої маси

препарату в одній дозі, визначення відсотка виходу вмісту упаковки.

Гранули розмір, розпад, вміст вологи, маса вмісту упаковки.

Капсули визначення середньої маси, середньої маси вмісту капсул,

відхилення від середньої маси, розпад.

Мазі однорідність, номінальна маса, рН (за вказівки останнього показника в

АНД), маса вмісту упаковки.

Настойки вміст спирту, об'єм вмісту флакона (чи іншої упаковки згідно з

АНД), сухий залишок, важкі метали.

309

продовж. додаток И

Супозиторії визначення середньої маси, відхилення від середньої маси,

температура плавлення (час розчинення).

Суспензії маса (об'єм) вмісту упаковки, рН.

Таблетки час розпаду, середня маса, відхилення від середньої маси.

Екстракти вміст спирту, маса вмісту упаковки, важкі метали, сухий залишок,

вміст вологи.

Сироп маса (об'єм) вмісту упаковки, рН, питома вага, кількісний вміст цукру

(при вказівці останнього показника в АНД).

Ін'єкційні лікарські форми, очні краплі підлягають перевірці згідно з

вимогами АНД на тотожність, забарвленість, прозорість, рН розчину,

номінальний об'єм, відсутність у них механічних включень (останній показник

виконується тільки за наявності необхідної кількості зразка лікарського засобу

згідно нормативної документації).

Відео-чат

Відео-конференція 10 хвилин з провізором-аналітиком Державної науково-

дослідної лабораторії з контролю якості лікарських засобів. Експрес-виконання

належного фармацевтичного контролю якості, обговорення моральної сторони

професійного обов’язку дотримання доброякісності.

Практична робота №2

Тема. НАЛЕЖНА АПТЕЧНА ПРАКТИКА. ОБОВ`ЯКОВІСТЬ У

ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. набір аптечного та лабораторного посуду та обладнання

(1 конічна колба, фарфорова ступка №3, товкачик, ваги ручні ВР-1 та ВР-5, ваги

Мора, важки, циліндр 50,0 мл, підставка аптечна, склянки лабораторні,

капсули), допоміжні матеріали, лікарські субстанції

1. Навчальна мета:

(загальна)

Засвоїти методику належного виготовлення лікарських форм в умовах аптеки

для конкретного фармацевтичного активного інгредієнта та їх сумішей з

можливістю несумісних компонентів

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Підбір оптимальних методів аптечної технології виготовлення ліків.

Правила професійної поведінки фармацевта під час виконання технологічних

операцій.

Моральні обов’язки фармацевта-асистента.

Порядок та послідовність виконання положень аптечної та виробничої

практики.

310

продовж. додаток И

Ознаки наявності несумісних компонентів лікарського пропису та шляхи їх

подолання.

Чіткість, відповідність та точність аптечної технології ліків.

Належність професійної діяльності у виконанні технологічних операцій

виготовлення ліків.

План проведення заняття:

3. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

4. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Розгляд технологічних, хімічних та фізичних несумісних компонентів в

лікарських засобам виготовлених в умовах аптеки. Деонтологічний підхід при

виготовленні запропонованої лікарської форми.

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Самостійно виконувати належне виготовлення багатокомпонентного

ускладненого лікарського пропису.

Завдання для самопідготовки до наступного заняття:

Морально-правові аспекти фармацевтичної діяльності.

Експрес-опитування

1. Якими деонтологічними рисами повинен володіти фармацевт з

виготовлення ліків?

2. В чому полягає значущість належного виконання положень аптечної та

виробничої практики?

3. Які належні вимоги висуваються до технологічних регламентів

виготовлення та аналізу лікарських препаратів?

4. Яка небезпека для пацієнта в ході непослідовного та невпорядкованого

додавання інгредієнтів?

5. Які моральні якості належної поведінки фармацевта з виготовлення ліків,

притаманні особисто вам?

6. Які види фармацевтичних несумісностей?

7. В чому полягають правила належного поєднання хімічних, фізичних,

фармакологічних несумісних інгредієнтів?

8. Які етичні поради слід надати фармацевту рецептурно-виробничого

відділу?

9. Якими нормативним документами підтверджується обов’язковість

дотримання технологічних регламентів у фармації?

10. В чому полягають обов’язки фармацевта по виготовленню лікарських

засобів в умовах аптеки?

311

продовж. додаток И

Інтерактивна вправа ситуації успіху «Належність в технологічному

регламенті»

Робота над практичною задачею з успішним належним вирішенням.

Вступне слово викладача, стислий опис ситуаційної вправи, з варіативністю

вирішення. Письмові нотатки малих груп студентів, по вирішенню питань:

Складання технологічних регламентів. Етапи та положення. Послідовність

додавання фармацевтичних активних інгредієнтів. Фізико-хімічні властивості

лікарських речовин.

Обговорення ситуаційної вправи. Професійна належна поведінка

фармацевта в ході виготовлення лікарського засобу за технологічним

регламентом. Дискусія. Обмін думками. Обговорення індивідуальної відповіді.

Колективне обговорення. Корекція відповідей, висновки.

Логічний диктант

1. Обов’язкові деонтологічні риси фармацевта по виготовленню лікарських

засобів в умовах аптеки…

(уважність, турботливість, фактичність, гуманність, чесність, терпіння,

принциповість, чуйність, совісність, дисциплінованість, безкорисливість,

принциповість)

2. Виділити у кросворді деонтологічні риси належної професійної поведінки

фармацевта рецептурно-виробничого відділу:

К М І Т Л И В І С Т Ь Н А З П

Т У О Ч І С К О Ч У Б Е Г І Р

Ь У Т Д У М З Б Л Л Е У Н Р И

Ц В А Л Ж Й Т Р У Я Й П У К Н

Ф А К Т И Ч Н І С Т Ь Е Ч А Ц

Г Ж Т О Ф І Х І У Т Ж Р К С И

У Н О М К У Л А С О У Е І А П

М І С В І К Н І А Т Л Д С Т О

А С О В І С Н І С Т Ь Ж Т О В

Н Т Д Р Ш Н Х И С Т З Е Ь Р І

Н Ь Щ Ц С М Р І Я Д О Н Ж Б С

І Т А Е Ю Ь С Б О Б Р І Е О Т

С С Ч З Т Я У Д Х Є У С П Д Ь

Т У Р Б О Т Л И В І С Т Ь М А

Ь М И Л О С Е Р Д Я К Ь К У Р

312

продовж. додаток И

Розгляд технологічних, хімічних та фізичних несумісних компонентів в

лікарських засобам виготовлених в умовах аптеки.

Підібрати раціональну належну технологію виготовлення лікарського пропису

із запропонованих рецептів, описати дії фармацевта, можливі етичні помилки

при виписуванні лікарем та корекція помилок професійними діями:

Rp.:

Codeini 0,2

Infusi radicis Valerianae ex 10,0-200 ml

Calcii chloridi 10,0

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день

Rp.: Emulsi Olei Ricini 100,0

Sirupi Cerasi 10,0

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці

Rp.: Solutionis Ichtyoli 5 % 200 ml

Zinci sulfatis 4,0

Glycerini 10,0

Misce. Da. Signa. Для спринцювання

Rp.: Thymoli 0,1

Mentholi 1,5

Misce, fiat pulvis. Da. Signa. Присипати уражені ділянки

Rp.: Sulfuris 1,0

Olei Ricini 10,0

Spiritus aethylici 70 % 20 ml

Misce. Da. Signa. Наносити на шкіру

Rp.: Mentholi 0,1

Glycerini 10,0

Misce. Da. Signa. Вушні краплі

Rp.: Mentholi 0,2

Natrii hydrocarbonatis 0,4

Spiritus aethylici 96 % 50 ml

Misce. Da. Signa. Розтирання

Rp.: Iodi 0,1

Kalii iodidi 1,0

Chloroformii 5,0

Olei Vaselini 5,0

Misce. Da. Signa. Розтирання.

Rp.: Acidi salicylici 2,0

Ichthyoli 10,0

Spiritus aethylici 40 ml

Misce. Da. Signa. Розтирання.

Rp.: Natrii benzoatis 4,0

Cаlcii chloridi 5,0

Aquae purificatae 150 ml

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день

313

продовж. додаток И

Практична робота №3

Тема. МОРАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. Інтерактивна дошка, анкети, алгоритми професійних дій, блок-

схеми вирішення конфліктних ситуацій, стенди

1. Навчальна мета: (загальна)

Засвоїти належні професійні фармацевтичні взаємовідносини

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Положення морально-правового законодавства у фармацевтичній справі.

Правила професійної поведінки фармацевта на робочому місці.

Деонтологічні аспекти дистрибуції лікарських препаратів та виробів медичного

призначення.

Порядок та правомірність реклами ліків та супутніх товарів.

Права та обов’язки фармацевта.

Відповідальність за порушення моральних норм у фармацевтичній діяльності.

Положення належної практика дистрибуції (Good Distribution Practice, GDP);

положення належної практики для національних лабораторій з контролю якості

ліків (Good Practices for National Drug Control Laboratories, GPNL); положення

належної практики зберігання фармацевтичної продукції (Guide to good storage

practices for pharmaceuticals, GSP).

План проведення заняття:

1. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

2. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Професійні дискусії фармацевта. Фармацевтичні взаємовідносини.

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Володіти обов’язковими моральними переконаннями та застосовувати їх в

професійній фармацевтичній діяльності.

Завдання для самопідготовки до наступного заняття:

Лікувальний ефект фармацевтичної опіки

Експрес-опитування

Яку відповідальність за порушення моральних норм у фармацевтичній

діяльності несуть фармацевти?

1. В чому особливості реклами лікарських препаратів та фармацевтичних

товарів?

2. Які основні положення належної практики дистрибуції?

3. Які правила професійної поведінки фармацевта на робочому місці?

4. В чому полягають права фармацевта?

314

продовж. додаток И

5. Які деонтологічні принципи слід застосовувати в професійних

взаємовідносинах фармацевту?

6. Які морально-етичні якості покращують професійне фармацевтичне

спілкування?

7. В чому полягають способи вирішення конфліктів в аптеці?

8. Якими етико-моральними переконаннями повинен володіти сучасний

фармацевт?

9. Які рекомендації щодо професійного спілкування можна надати

фармацевту?

Ситуаційні вправи. Діалогові технології «Професійні фармацевтичні

взаємовідносини»

1. Постановка проблеми професійних фармацевтичних взаємовідносин.

Виявлення актуальності, важливості, створення атмосфери дискусії.

2. Стадія співставлення та оперативний обмін думками щодо визначеної теми.

3. Стадія консолідації, формування єдиних належних форм професійної

фармацевтичної поведінки в рамках спілкування фармацевт – пацієнт,

фармацевт – лікар, фармацевт – провізор, фармацевт – медичний представник

тощо.

4. Обробка висновків, значущість результатів.

Дебати вирішення конфліктних ситуацій в умовах аптеки

Обговорення теми вирішення фармацевтичних конфліктів стратегіями:

1. Стратегічна тактика поступитись з перебудовою власного судження;

2. Тактика відкладення вирішення конфліктної ситуації для пом’якшення

емоційної складової;

3. Компромісна тактика;

4. Тактика співробітництва з елементами конструктивної критики;

Кейс-вправи етичної поведінки фармацевтів

Стаціонарним пацієнтам відділення лікарні штучної нирки терміново

необхідний розчин перекису водню 6% для обробки апаратури. В аптеку

надійшла вимога-замовлення з оплатою по факту отримання. Для виготовлення

лікарської форми фармацевту необхідний концентрований розчин – пергідролю

32,6-33,4%. В яку фірму слід звернутись.

Пацієнт: лікування планове невідкладне, потрібні ліки.

Фармацевт: для виготовлення ліків необхідний розчин концентрат.

Постачальник №1 ООО «Істок-Плюс» м. Запоріжжя. Доставка по місту, але

потрібні ліки відсутні в даний момент.

Постачальник №2 ООО «Вітекс-Фарм» м. Одеса. Ліки є в наявності.

Доставка здійснюється через поштове відділення, необхідне спеціальне

обладнання для доставки, відсутня самостійна доставка кур’єром.

Постачальник №3 ООО «НПП-Хімреактив» м. Київ. Ліки є в наявності.

Постачальник працює лише за передоплатою.

315

продовж. додаток И

Вправа методу емпатії

творчий шлях розв’язання професійних складнощів комунікації через

ототожнення майбутнього фармацевта з клієнтом аптеки, провізором, лікарем,

фармацевтичним працівником

Подумки студентам пропонується поставити себе на місце кожного в парі

фармацевт – клієнт аптеки, фармацевт – провізор, фармацевт – лікар, фармацевт

– фармацевтичний працівник. Виявити особисті етико-моральні риси кожного,

які в стимулювали належне надання фармацевтичної допомоги.

Практична робота №4

Тема. ЛІКУВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. Стенди фармакологічних груп лікарських препаратів, рецептурні

бланки, зразки лікарських препаратів

1. Навчальна мета:

(загальна)

Засвоїти порядок надання належної фармацевтичної опіки

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Підбір оптимальних методів фармацевтичної опіки.

Правила професійної поведінки фармацевта під час надання фармацевтичної

допомоги.

Моральні обов’язки фармацевта по відпуску лікарських препаратів.

Елементи вербального супроводження лікування.

Практичні поради корекції самолікування клієнтів аптек.

Правила дотримання конфіденційної медичної інформації.

Належне цільове естетичне оформлення аптечних вітрин

План проведення заняття:

3. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

4. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Провести деонтологічну фармацевтичну опіку пацієнту (скарги пацієнтів

додаються)

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Самостійно підбирати алгоритм надання фармацевтичної допомоги, з

деонтологічним підходом до фармакотерапії

Завдання для самопідготовки до наступного заняття:

Деонтологічний аспект фітотерапії.

316

продовж. додаток И

Експрес-опитування

1. Якими особистими рисами повинен володіти фармацевт, що надає

фармацевтичну опіку пацієнту?

2. В чому полягають основні принципи фармацевтичної опіки?

3. Які моральні зобов’язання фармацевта рецептурного відділу аптеки?

4. В чому небезпека самолікування клієнтів аптеки?

5. Яким чином фармацевт здатний керувати самолікуванням пацієнтів?

6. Як пов’язана професійна діяльність фармацевта з лікарняною таємницею?

7. Яких рекомендацій слід дотримуватись для збереження конфіденційності

медичної інформації фармацевту?

8. Як впливає естетичний аспект оформлення вітрин аптеки на грамотність

та належність фармацевтичної допомоги?

9. Чи впливає рівень милосердя на якість надання фармацевтичної опіки?

10. Якими елементами вербального спілкування слід скористатись для

надання належної фармацевтичної опіки?

Метод евристичних запитань «Власна концепція належної

фармацевтичної допомоги»

Проблемність в наданні фармацевтичної допомоги. Доцільність.

Оптимальність. Умови надання. Вимоги до суб’єкта надання. Час. Якість.

В чому поняття належної фармацевтичної опіки?

Навіщо знати положення доцільної фармацевтичної допомоги фармацевту?

Яким чином побудувати алгоритм надання належної фармацевтичної

опіки?

В яких випадках фармацевту необхідно зберігати лікарняну таємницю?

Чим відрізняється належне безпечне самолікування клієнтів аптек від

безконтрольного помилкового?

Скільки часу слід відвести кожному окремому пацієнту для надання

фармацевтичного консультування?

Логічний диктант

1. Моральні риси якими повинен володіти фармацевт …

2. Властивості та якості доцільних без рецептурних лікарських препаратів…

3. Основні джерела інформації щодо лікарських препаратів, які

застосовуються в самолікуванні….

4. Основні категорії пацієнтів, які фармацевт повинен врахувати в ході

надання фармацевтичної опіки…

5. Відповідальне самолікування це…

6. Категоріями санітарно-просвітницької діяльності є …

7. … керується фармацевт при відпуску без рецептурних лікарських засобів.

8. Основними питаннями консультацій клієнтів аптеки при наданні

фармацевтичної опіки є…

9. Ризиками самолікування пацієнтів є…

10. Перевагами належної фармацевтичної опіки є…

317

продовж. додаток И

Доцільний підбір алгоритмів надання фармацевтичної допомоги з

врахуванням милосердя, уважності, конфіденційності

1. Ознайомлення з приватною інформацією клієнта аптеки: вік, вага, стать,

фізіологічний стан, скарги хворого (збереження лікарняної таємниці);

2. Підбір доцільної фармацевтичної опіки (фармацевтична опіка хворих на

застуду, з порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту, з порушеннями

діяльності нервової системи, дерматологічними скаргами, патрологіями

опорно-рухового апарату, алергічними проявами, ознаками анемії,

застосування пероральних контрацептивів тощо);

3. Належне консультування клієнта аптеки з вадами мовлення, зору

(доброзичлива фармацевтична допомога);

4. Вибір потрібних лікарських засобів та виробів медичного призначення (з

врахуванням грамотної цінової політики).

Практична робота №5

Тема. ДЕОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФІТОТЕРАПІЇ

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. Зразки рідкісної лікарської рослинної сировини

1. Навчальна мета:

(загальна)

Засвоїти турботливе ставлення до лікарської рослинної сировини

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Підбір оптимальних методів ресурсозбереження лікарської рослинної

сировини.

Правила професійної поведінки фармацевта під час виконання

фармакогностичного контролю якості лікарської рослинної сировини.

Моральні обов’язки фармацевта при відпуску лікарської рослинної сировини.

Порядок радіологічного контролю лікарської рослинної сировини.

Ресурсозбереження лікарської рослинної сировини.

Нефармакопейні лікарські рослини.

Відновлення рідкісних лікарських рослин.

План проведення заняття:

3. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

4. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Провести аналіз можливостей ресурсозбереження рідкісної лікарської

рослинної сировини з дотриманням деонтологічних настанов.

318

продовж. додаток И

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Самостійно вміти відновлювати запаси рідкісної лікарської сировини

Завдання для самопідготовки до наступного заняття:

Належна нетрадиційна фармацевтична допомога

Експрес-опитування

1. Які моральні обов’язки фармацевта при відпуску лікарської рослинної

сировини?

2. В чому полягають принципи ресурсозбереження лікарських рослин?

3. Які шляхи відновлення цінних рідкісних лікарських рослин?

4. В чому полягає порядок радіологічного контролю лікарської рослинної

сировини?

5. Які ознаки доброякісної лікарської рослинної сировини?

6. В чому полягають правила професійної поведінки фармацевта під час

виконання фармакогностичного контролю якості лікарської рослинної

сировини?

7. Чи можна застосовувати не фармакопейну лікарську рослинну сировину

для фармакотерапії?

8. Які особливості належного пакування та маркування лікарської рослинної

сировини?

9. Які деонтологічні підходи до заготівлі рідкісної лікарської рослинної

сировини?

10. В чому полягають правила постачання лікарської рослинної сировини від

заготівельника?

Кейс-вправа «Ресурсозбереження рідкісної ЛРС»

Заготівельник лікарських рослин пропонує прийняти 20 кг квітів ромашки

лікарської в аптеці. Мешкає заготівельник в радіологічній зоні. Які дії слід

провести фармацевтові?

Фармацевт. Треба перевірити лікарську рослинну сировину на

радіологічний фон, відправити в контрольно-аналітичну лабораторію коштом

заготівельника. Прийняти її за сертифікатом якості та безпеки.

Заготівельник. Швидко здати партію лікарських рослин за вигідною

ціною.

Логічний диктант

1. Морально-етичні риси необхідні для раціонального природокористування

лікарськими рослинами…

2. Радіологічний контроль лікарської рослинної сировини проводиться …

етапах.

319

продовж. додаток И

3. Фармакогностичний контроль якості лікарської рослинної сировини

полягає в …

4. Моральний обов’язок збереження рідкісних лікарських рослин – це …

5. До зникаючих лікарських рослин відносяться …

6. До рідкісних лікарських рослин відносяться …

7. Основні правила належного відношення до природних ресурсів…

Метод ситуації успіху «Ситуації застосування не фармакопейної лікарської

рослинної сировини в лікуванні хронічних хвороб» (за алгоритмом)

Розробити практичне вирішення реальної ситуації.

До аптеки поступила партія лікарської рослинної сировини від

заготівельника. За морфологічними ознаками фармацевтом була встановлена

родинна приналежність (родини Айстрові, Капустяні, Розові, Бобові,

Пасльонові, Лілійні. Гречкові, Вересові, Зонтичні тощо), стан відповідності

нормативним документам (розмір подрібнення, однорідність, наявність

домішок, стан стандартизації, якість сушки тощо). Охарактеризувати дії

фармацевта від початку прийму сировини до моменту її відпуску з аптеки.

Практична робота №6

Тема. НАЛЕЖНА НЕТРАДИЦІЙНА ФАРМАЦЕВТИЧНА ДОПОМОГА

Спеціальність. Фармація.

Оснащення. Інтерактивна дошка, алгоритми професійних дій, стенди, муляж

лікарських препаратів, рецептурні бланки

1. Навчальна мета:

(загальна)

Підбирати заміну нетрадиційним прописам лікарських форм з традиційних

належних зазначених нормативною документацією

2. Конкретна мета:

Знати (включаючи вихідний рівень знань):

Підбір належної фармацевтичної допомоги, заміна нетрадиційних лікарських

форм традиційними.

Правила професійної поведінки фармацевта під час фармацевтичного

консультування.

Моральні обов’язки фармацевта.

Порядок та особливості відпуску біологічно-активних добавок.

Ознаки супутніх фармацевтичних товарів, перевірка якості, сертифікація.

План проведення заняття:

3. Контроль вхідного рівня знань. (див. додатки)

4. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

Провести заміну нетрадиційній лікарській формі з дотриманням

деонтологічних настанов.

320

продовж. додаток И

Самостійна робота студентів:

Використовуючи матеріали підручників, методичних вказівок, матеріалів

лекцій, наочних посібників, студент повинен вміти:

Самостійно надавати належну фармацевтичну допомогу з врахуванням

деонтологічних домінант.

Експрес-опитування

1. В чому моральна сторона традиційної та нетрадиційної фармацевтичної

допомоги?

2. Які особливості належного відпуску біологічно-активних добавок?

3. В чому полягає сертифікація лікарських препаратів та виробів медичного

призначення?

4. Що значить моральна відповідальність фармацевта?

5. Які основні рекомендації до професійного консультування пацієнтів

фармацевтом?

6. В чому особливості належного відпуску дитячого харчування в аптеці?

7. Які рекомендації слід надати фармацевту під час відпуску гомеопатичних

ліків?

8. В чому полягає етичність відпуску оральних контрацептивів та виробів

медичного призначення для контрацепції?

9. Які заміни виписаних інгредієнтів лікарських прописів є доцільними?

10. Які моральні риси фармацевта регулюють відпуск належних лікарських

форм?

Імітаційна гра «Заміна нетрадиційних прописів лікарських форм

нормативними»

До рецептурного відділу аптеки надійшли рецептурні бланки наступного

складу. Студенту – майбутньому фармацевту слід провести належні заміни

інгредієнтів за необхідністю.

Rp.:

Analgini 0,25

Sacchari 0,3

M. f. pulv.

D.t.d. №12

S. По 1 порошку 3 рази на день при болях

Rp.: Euphyllini 3,0

Adipis ursi 150,0

M.D.S. По 1 столовій ложці під час їжі 1 раз на день

Rp.: Fellis ursi 200,0

D.S. Для компресів на ніч

Rp.: Florіs solani 10,0

Keroseni 150,0

M.D.S. По 15 крапель на 1 стакан молока

321

продовж. додаток И

Rp.: Infusi radicis rosae ex 15,0-200 ml

D.S. По 2 столових ложки 3 рази на день

Rp.: Propolisi 1,0

Olei cacao 1,5

M.f.supp.

D.t.d. №15

S. По 1 свічці на ніч

Rp.: Tincturae amanitae muscariae 100 ml

D.S. По 1 краплі на стакан води (за схемою від однієї краплі до

десяти збільшуючи, а потім від десяти до однієї щоденно)

Rp.: Florіs cannabis 3,0

D.S. Суміш для паління

Rp.: Vitelli 20,0

Butyri 10.0

Cerae 15,0

Paraffini 15,0

M.D.S. Мазь від опіків. Наносити тонким шаром на уражені

ділянки.

Rp.: Apis cadaveris 10,0

D.S. Розтирати, приймати на кінчику ножа

Rp.: Fructi juglandis viridis10,0

Keroseni 150,0

M.D.S. По 15 крапель на 1 стакан молока

Логічний диктант

1. Альтернативними прописами лікарських форм є …

2. Шляхами збереження здоров’я людини є…

3. Моральність самолікування пацієнтів полягає у …

4. Етичність використання в лікуванні супутніх фармацевтичних товарів

зосереджується …

5. Деонтологічний аспект використання гомеопатичних ліків…

6. Заміна жирових основ в м’яких лікарських формах проводиться у випадку

виписування … рекомендовано використовувати …

7. Заміна розчинників в рідких лікарських формах проводиться у випадках

виписування … рекомендовано використовувати …

8. За яким принципом проводиться фармакологічна заміна нетрадиційного

інгредієнта лікарської форми?

9. Заміна цукру в твердих лікарських формах проводиться на …

10. Нетрадиційними компонентами комбінованих лікарських форм є …

322

продовж. додаток И

Кейс-вправа «Етичність використання нетрадиційних лікарських

препаратів»

Проаналізувати ситуаційні вправи:

1. Пацієнт: Для лікування онкологічної хвороби підшлункової залози за

рекомендаціями сусіда звертаюсь до аптеки за настоянкою мухомору.

Фармацевт: Червоний мухомор та лікарські форми з нього не є

сертифікованими лікарськими препаратами. Пацієнта слід направити до лікаря

для призначення традиційних ліків для знеболення.

Лікар: Проаналізувавши стадію розвитку пухлини виписую рецепт форми Ф-3

на отримання таблеток трамадолу.

2. Пацієнт: За рекомендаціями офтальмолога в реабілітаційний період

прокапати очі ізотонічними краплями прополісу.

Фармацевт: Запропоную пацієнту вітамінні очні краплі для живлення ока з

аденозинтрифосфорною кислотою, як заміну.

3. Пацієнт: Читаючи медичні портали електронних ЗМІ знайшов рекомендації

щодо вживання крейди для поліпшення зростання перелому променевої кісти

руки.

Фармацевт: Пропоную заповнити втрату кальцію таблетками кальцію

глюконату 500 мг №12.

4. Лікар: Назначити пацієнту муміє в таблетках

Пацієнт: Отримав перелом кісток стопи після втрати свідомості, місяць назад

провели резекцію шлунка на фоні онкології.

Фармацевт: Замінити таблетки муміє на супозиторії, виготовити та відпустити.

323

Додаток К

Зміст і структура дистанційної версії спеціалізованого курсу

324

продовж. додаток К

325

продовж. додаток К

326

Додаток Л

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика мотиваційної структури особистості (за В. Е. Мільманом [68])

Перед Вами 14 тверджень, що стосуються ваших життєвих прагнень і

деяких сторін вашого способу життя. Просимо Вас висловити ставлення до них

по кожному з 8 варіантів відповідей (а, б, в, г, д, е, ж, з), проставивши у

відповідних клітинах бланка відповідей одну з наступних оцінок кожного

твердження: «++» – згоден з цим, «+» – мабуть згоден, «+ – » – коли як, «–» –

ні, не згоден, «?» – важко відповісти. Намагайтеся відповідати швидко, не

замислюйтесь над відповідями довго, відповідайте на питання послідовно, від

1а до 14з. Слідкуйте за тим, щоб не плутати клітини. На всю роботу у вас має

піти не більше 20 хвилин.

1. У своїй поведінці в житті потрібно дотримуватися наступних принципів:

а) «Час – гроші». Потрібно прагнути їх більше заробляти;

б) «Головне – здоров'я». Потрібно берегти себе і свої нерви;

в) вільний час треба проводити з друзями;

г) вільний час треба віддавати сім'ї;

д) потрібно робити добро, навіть якщо це дорого обходиться;

е) потрібно робити все можливе, щоб завоювати місце під сонцем;

ж) потрібно купувати більше знань, щоб зрозуміти причини і сутність того, про

що йде навколо;

з) потрібно прагнути відкрити щось нове, створити, винайти.

2. У своїй поведінці на роботі потрібно слідувати таким принципам:

а) робота – це вимушена життєва необхідність;

б) головне – не допускати конфліктів;

в) потрібно прагнути забезпечити себе спокійними, зручними умовами;

г) потрібно активно прагне до службового просування;

д) головне – завоювати авторитет і визнання;

е) потрібно постійно вдосконалюватися у своїй справі;

ж) у своїй роботі завжди треба знайти цікаве, що може захопити;

з) потрібно не тільки захопитися самому, але і захопити роботою інших.

3. Серед моїх справ у вільний час велике місце займають наступні справи:

а) поточні, домашні;

б) відпочинок, розваги;

в) зустрічі з друзями;

г) суспільні справи;

д) заняття з дітьми;

е) навчання, читання необхідної для роботи літератури;

ж) хобі;

з) заощадження грошей.

327

продовж. додаток Л

4. Серед моїх робочих справ багато місця займають:

а) ділове спілкування (переговори, виступи, обговорення тощо);

б) особисте спілкування (на теми, не пов'язані з роботою);

в) громадська робота;

г) навчання, отримання нової інформації, підвищення кваліфікації;

д) робота творчого характеру;

е) робота, що безпосередньо впливає на заробіток (відрядна, додаткова);

ж) робота, пов'язана з відповідальністю перед іншими;

з) вільний час, перекури, відпочинок.

5. Якщо б мені додали вихідний день, я б швидше за все витратив його на

те, щоб:

а) займатися своїми домашніми справами;

б) відпочивати;

в) розважатися;

г) займатися громадською роботою;

д) займатися навчанням, отриманням нових знань;

е) займатися творчою роботою;

ж) робити справу, в якому відчуваєш відповідальність перед іншими;

з) робити справу, яка дає можливість заробити.

6. Якщо б у мене була можливість по-своєму планувати робочий день, я б

став швидше за все займатися:

а) тим, що становить мої основні обов'язки;

б) спілкуванням з людьми у справах (переговори, обговорення);

в) особистим спілкуванням (розмовами, не пов'язаними з роботою);

г) громадською роботою;

д) навчанням, отриманням нових знань, підвищенням кваліфікації;

е) творчою роботою;

ж) працею, в якій відчуваєш користь і відповідальність;

з) роботою, за яку можна більше отримати.

7. Я часто розмовляю з друзями і знайомими на такі теми:

а) де що можна купити, як добре провести час;

б) про спільних знайомих;

в) про те, що бачу і чую навколо;

г) як домогтися успіху в житті;

д) про роботу;

е) про свої захоплення;

ж) про свої успіхи та плани;

з) про життя, книги, кінофільми, політику.

8. Моя робота дає мені насамперед:

а) достатні матеріальні засоби для життя;

б) спілкування з людьми, дружні відносини;

в) авторитет і повагу оточуючих;

г) цікаві зустрічі та бесіди;

328

продовж. додаток Л

д) задоволення від роботи;

е) відчуття своєї корисності;

ж) можливість підвищувати свій професійний рівень;

з) можливість службового просування.

9. Найбільше мені хочеться бувати в такому суспільстві, де:

а) затишно, хороші розваги;

б) можна обговорити хвилюючі тебе робочі теми;

в) тебе поважають, вважають авторитетом;

г) можна зустрітися з потрібними людьми, зав'язати корисні зв'язки;

д) можна придбати нових друзів;

е) бувають відомі заслужені люди;

ж) всі пов'язані спільною справою;

з) можна проявити і розвинути свої здібності.

10.Я хотів би на роботі бути поруч з такими людьми:

а) з якими можна поговорити на різні теми;

б) яким міг би передавати свій досвід і знання;

в) з якими можна більше заробити;

г) які мають авторитет та повагу на роботі;

д) які можуть навчити чомусь корисному;

е) які змушують тебе активніше ставати на роботі;

ж) які мають багато знань і цікавих ідей;

з) які готові підтримати тебе в різних ситуаціях.

11. До теперішнього часу я маю достатньою мірою:

а) матеріальне благополуччя;

б) можливість цікаво розважатися;

в) хороші умови життя;

г) хорошу родину;

д) достатньо можливостей цікаво проводити час в суспільстві;

е) повага, визнання і подяку інших;

ж) почуття корисності для інших;

з) створення чогось цінного, корисного.

12. Я думаю, що маю у своїй роботі в достатній мірі:

а) хорошу зарплату, інші матеріальні блага;

б) хороші умови для роботи;

в) хороший колектив, дружні взаємини;

г) певні творчі досягнення;

д) хорошу посаду;

е) самостійність і незалежність;

ж) авторитет і повагу колег;

з) достатньо високий професійний рівень.

13. Найбільше мені подобається, коли:

а) не потрібно думати про насущні турботи;

б) є комфортне, приємне оточення;

329

продовж. додаток Л

в) довкола пожвавлення, весела метушня;

г) доведеться провести час у веселому товаристві;

д) відчуваю почуття змагання, пошуку;

е) відчуваю почуття активного напруги і відповідальності;

ж) занурений у свою роботу;

з) включений в спільну роботу з іншими.

14. Коли мене спіткає невдача, не виходить те, що я хочу:

а) гублюся, злюся на себе;

б) намагаюся переключитися на щось приємне;

в) злюся на те, що мені завадило;

г) намагаюся залишатися спокійним;

д) пережидаю, коли пройде перша реакція, і спокійно аналізую, що сталося;

е) намагаюся зрозуміти, у чому я сам був винен;

ж) намагаюся зрозуміти причини невдачі і поправити положення.

Обробка і інтерпретація результатів

Відповіді випробуваного переводяться в бали: «++» – 3 бали, «+» – 2

бали, «+ – » – 1 бал, решта символів – 0 балів. Бали підсумовуються за такими

шкалами: життєзабезпечення (Ж), комфорт (К), соціальний статус (СС),

спілкування (С), загальна активність (ЗА), творча активність (ТА), соціальна

корисність (СК). Потім будується графік (мотиваційний профіль), при цьому по

горизонталі позначаються шкали, по вертикалі – бали. Якщо опитуваний

набирає найбільш високі бали за шкалами ЗА, ТА і СК, то у нього виражений

«робочий» мотиваційний профіль особистості, якщо найбільш високі бали за

шкапам Ж, К, СС, С (або в рівній мірі з іншими шкалами), то у нього

виражений «загальножиттєвий» мотиваційний профіль особистості.

Ключ

Життєзабезпечення (Ж) – відповіді: 1а,б; 2а, За, 4е, 5а, 6з, 8а, 10д, 11а, 12а.

Комфорт (К) – відповіді: 1е; 2г; 7 в,г; 8в,з; 9в,г,е; 10г; 11д; 12д,е.

Спілкування (С) – відповіді: 1в; 2д; 3в; 4б,в; 7б,з; 8б,г; 9д,з; 10а; 11г; 12в.

Сума всіх балів за шкалою символізує загальножиттєві позиції спрямованості

особистості.

Загальна активність (ЗА) – відповіді: 1г,з; 4а,г; 5з; 6а,б,г; 7д; 96; 10в; 12з.

Творча активність (ТА) – відповіді: 1ж,з; 2е,ж; 3ж; 4д; 5д,е; 6е; 7е,ж; 8д,ж; 10ж;

11з; 12г. Соціальна необхідність (СН) – відповіді: 1д; 2з; 3г, д; 4в,ж; 5г,ж; 6ж;

8е; 9ж; 10б,е; 11е,ж; 12ж.

Сума балів за цією шкалою символізує професійну направленість особистості.

Переважна кількість балів за ознаками:

Прогресивний рівень 5

Імпульсивний рівень 4

Експресивний рівень 3

Сплощений рівень 2

330

Додаток М

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика ціннісних орієнтації за М. Рокичем [72]

Шановний майбутній фармацевте, для Вас пред'явлені два списки цінностей (по

18 у кожному), або на аркушах паперу в довільному порядку. У списках

випробуваний присвоює кожній цінності ранговий номер.

Термінальні цінності Вхідний

показник

Вихідний

показник

o активна діяльна життя (повнота та емоційна

насиченість життя);

o життєва мудрість (зрілість суджень і

здоровий глузд, що досягаються життєвим

досвідом);

o здоров'я (фізичне і психічне);

o цікава робота;

o краса природи і мистецтва (переживання

прекрасного в природі і в мистецтві);

o любов (духовна і фізична близькість з

коханою людиною);

o матеріально забезпечене життя (відсутність

матеріальних труднощів);

o наявність хороших і вірних друзів;

o суспільне покликання (повага оточуючих,

колективу, товаришів по роботі);

o пізнання (можливість розширення своєї

освіти, кругозору, загальної культури,

інтелектуальне розвиток);

o продуктивне життя (максимально повне

використання своїх можливостей, сил і

здібностей);

o розвиток (робота над собою, постійне

фізичне і духовне вдосконалення);

o розваги (приємне, необтяжливе проведення

часу, відсутність обов'язків)

o свобода (самостійність, незалежність у

судженнях і вчинках)

331

продовж. додаток М

o щасливе сімейне життя

o щастя інших (добробут, розвиток і

вдосконалення інших людей, всього народу,

людства в цілому)

o творчість (можливість творчої діяльності)

o впевненість у собі (внутрішня гармонія,

свобода від внутрішніх протиріч; сумнівів)

Інструментальні цінності Вхідний

показник

Вихідний

показник

o акуратність (охайність), вміння тримати в

порядку речі, порядок у справах;

o вихованість (гарні манери);

o високі запити (високі вимоги до життя і

високі домагання);

o життєрадісність (почуття гумору);

o старанність (дисциплінованість);

o незалежність (здатність діяти самостійно,

рішуче);

o непримиренність до недоліків у собі та

інших;

o освіченість (широта знань, висока загальна

культура);

o відповідальність (почуття боргу, уміння

тримати своє слово);

o раціоналізм (вміння тверезо і логічно

мислити, приймати обдумані, раціональні

рішення);

o самоконтроль (стриманість,

самодисципліна);

o сміливість у відстоюванні своєї думки,

поглядів;

o тверда воля (вміння настояти на своєму, не

відступати перед труднощами);

o терпимість (до поглядів і думок інших,

вміння прощати іншим їхні помилки та омани);

332

продовж. додаток М

o широта поглядів (уміння зрозуміти чужу

точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички);

o чесність (правдивість, щирість);

o ефективність у справах (працьовитість,

продуктивність у роботі);

o чуйність (дбайливість).

Інтерпретація результатів тесту

Аналізуючи ієрархію цінностей, слід звернути увагу на групи цінностей у

змістових блоках. Так, наприклад, виділяються «конкретні» і «абстрактні»

цінності, цінності професійної самореалізації й особистого життя і т.д.

Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності

спілкування, цінності справи; індивідуалістичні і конформістські цінності,

альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших і

т.д. Це далеко не всі можливості суб'єктивного структурування системи

ціннісних орієнтацій. Психолог повинен спробувати вловити індивідуальну

закономірність. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна

припустити несформованість у респондента системи цінностей або навіть

нещирості відповідей.

Достоїнства і недоліки методики

Достоїнством методики є універсальність, зручність і економічність у

проведенні обстеження й обробці результатів, гнучкість – можливість

варіювати як матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Істотним її

недоліком є вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу

роль у даному випадку відіграє мотивація діагностики, добровільний характер

тестування і наявність контакту між психологом і випробуваним. Методику не

рекомендується застосовувати з метою відбору і експертизи. Для подолання

зазначених недоліків і більш глибокого проникнення в систему ціннісних

орієнтації можливі зміни інструкції, які дають додаткову діагностичну

інформацію і дозволяють зробити більш обґрунтовані висновки. Так, після

основної серії можна попросити випробуваного поставити за рангом картки,

відповідаючи на наступні питання: «В якому порядку і в якій мірі (у відсотках)

реалізовані дані цінності у Вашому житті?», «Як би Ви розташували ці

цінності, якщо б стали таким, яким мріяли?», «Як, на Ваш погляд, це зробив би

людина, досконалий у всіх відносинах?», «Як зробила б це, на Вашу думку,

більшість людей?», «Як це зробили б Ви 5 або 10 років тому», «............через 5

або 10 років?», «Як поставили б за рангом картки близькі Вам люди?»

333

Додаток Н

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика власних моральних чеснот (модифіковане автором за

О. І. Шепляковою [327])

З поданих моральних рис за п’ятибальною шкалою оцініть власну виразність

кожної окремої деонтологічної риси.

Повний прояв – 5 балів, переважний прояв – 4 бали, прояв час від часу –

3 бали, частковий прояв – 2 бали, низький прояв – 1 бал.

Риси етико-

деонтологічної

домінанти

Відмітки балів

5 4 3 2 1

Милосердя

Обов’язковість

Принциповість

Порядність

Раціональність

Сумлінність

Справедливість

Відповідальність

Правдивість

Неупередженість

Об’єктивність

Самовідданість

Дисциплінованість

Тактовність

Результати:

57-70 – високий рівень виразності деонтологічних рис;

42-56 – достатній рівень виразності деонтологічних рис;

28-41 – середній рівень виразності деонтологічних рис;

14-27 – низький рівень виразності деонтологічних рис.

334

Додаток П

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика рівня розумових здібностей фармацевта

(за В. В. Синявським, модифіковане автором [253])

Індивідуальний опитувальник. Шановний майбутній фармацевте, Вам

пропонується відповісти на прості завдання. Тестування проводиться впродовж

15 хвилин.

1. Порошки лікарська форма : 1 – м’яка? 2 – рідка? 3 – тверда? 4 –

газоподібна?

2. Насичений є протилежне за значенням слову: 1 – розтертий? 2 –

розведений? 3 – пересичений? 4 – концентрований? 5 – зіпсований?

3. Яка з рис людини відрізняється найбільшим деонтологічним змістом: 1 –

доброта? 2 – милосердя? 3 – зразковість? 4 – обов’язковість? 5 –

наполегливість?

4. Відповідь згоден чи ні Скорочення н. у. означає нормальні умови?

5. Яка субстанція найбільш відрізняється від інших за природою: 1 – сульфат

магнію? 2 – кальцію хлорид? 3 – кислота хлорна? 4 – гідрофосфат амонію?

5 – барію перхлорат?

6. Слово багаторічний протилежне за значенням слову: 1 –

однорічний? 2 – дворічний? 3 – трьохрічний? 4 – багатолітній? 5 –

зникаючий?

7. Які з поданих слів пов'язані зі словом товкачик: 1 – пробірка? 2 –

ступка? 3 – циліндр? 4 – паличка? 5 – молоток?

8. Скільки слів записані з помилками?

Acidum ascorbinicum

Vaselinum

Anesthesinum

Acidum nicotinici

Mentholum

9. Слово деонтологія за змістом ближче до: 1 – необхідний ? 2 – мрійливий ?

3 – обов’язковий ? 4 – належний? 5 – надійний?

10. Аптекар придбав лікарської рослинної сировини у заготівельника на

суму 3500 гривен, продав їх на суму 5500 гривен, заробивши при цьому 50

гривен за кожен вид лікарської рослинної сировини. Скільки найменувань ЛРС

він продав?

11. Слова настій та настоянка мають: 1 – подібне значення? 2 – протилежне? 3

– ні подібне, ні протилежне значення?

12. Три пластинки активованого вугілля коштують 18 гривень. Скільки

коштує їх 1,5 дюжини?

13.Скільки з цих 6 пар цін однакових?

52-96 52-96

335

продовж. додаток П

66-98 69-68

83-44 83-44

73-54 73-54

61-19 61-19

83-23 83-23

14. Дрібнокристалічний є протилежним слову: 1 – голчастий? 2 – зірчастий? 3

– розсипчастий? 4 – рідкий? 5 – крупнокристалічний?

15. Яка кількість наважки найменша 3; 0,3; 9; 36; 0,31; 0,33?

16. Побудуйте правильне речення зі слів. У відповідь позначте три останні

букви останнього слова.

є нормативний фармакопея акт правовий

17. Форму якої фігури мають важки на 0,1г?

трикутник квадрат шестикутник коло трапеція

18. Каса двох фармацевтів склала 36 тис. гривен. Перший фармацевт відпустив

лікарських препаратів на суму у 8 разів більше, ніж другий. Яку виручку зробив

другий?

19. Який з дієслів правильно відображає дію фармацевта з ліками: 1 – продає?

2 – відпускає? 3 – запозичує? 4 – пропонує? 5 – надає?

20. Побудуйте зі слів вірне речення. Чи правильне твердження за смислом?

айстрові арніка до належить гірська.

21. Скільки з поданих далі фраз мають в своєму змісті наголос на здоров’я

збереженні, відшукайте їх:

1. Без здоров'я немає щастя.

2. Доки здоров'я служить, то людина не тужить.

3. Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.

4. Сміх краще лікує, ніж усі ліки.

5. У кого що болить, той про те й гомонить.

22. Яка ціна має стояти замість знаку "?":

73-00 66-00 59-00 52-00 45-00 38-00 ?

23. Якої геометричної форми є наважка на 2 санті: 1 – трикутник? 2 –

чотирикутник? 3 – п’ятикутник? 4 – шестикутник ? 5 – коло?

24. Припустимо, що перші два твердження правильні. Тоді заключне

буде: 1 – правильне? 2 – неправильне? 3 – невизначене?

Усі фармацевти володіють деонтологічною культурою. Усі передові люди

посідають належні посади. Деякі фармацевти посідають належні посади.

25. Фармацевт надає фармацевтичну консультацію 10 хвилин кожному клієнту

аптеки. Зміна фармацевта складає півдоби. За зміну аптеку відвідали 57

клієнтів. Скільки вільних годин за зміну мав фармацевт ?

26. Якщо припустити, що перші два твердження правильні, то останнє: 1 –

правильне? 2 – неправильне? 3 – невизначене?

336

продовж. додаток П

Фармацевт працює стільки ж років, скільки і завідуюча аптекою. Завідуюча

аптеки працює менше ніж завідуючий відділом. Фармацевт працює менше ніж

завідуючий відділом.

27. Шість півкілограмових склянок з вазелінової олії коштують 108-00 грн.

Скільки кілограмів вазелінової олії можна придбати за 54-00 грн? (без

врахування тарифів за фасування)

28. Розчинятись в і змішуватись з. Ці слова: 1 – подібні за змістом? 2 –

протилежні? 3 – не подібні і не протилежні?

29. Поділіть дану геометричну фігуру прямою лінією на дві частини так, щоб,

коли скласти їх разом, вийшов квадрат:

30. Припустимо, що перші два твердження правильні. Тоді заключне

буде: 1 – правильне? 2 – неправильне? 3 –невизначене?

Фармацевт надав ліки діабетичному хворому. Діабетичний хворий отримав

рецепт у лікаря. Фармацевт спілкувався з лікарем.

31. Воронка відрізняється від лійки прямим зрізом носика: 1 – так? 2

– ні? 3 – невизначено?

32. Три з п'яти фігур потрібно з'єднати таким чином, щоб вийшла

рівнобедрена трапеція.

33. Серед запропонованих небажаних фармакотерапевтичних ефектів виберіть

найменш негативний:

1 – нудота? 2 – закріп? 3 – погіршення апетиту? 4 – головний біль?

5 – втрата свідомості? 6 – кровотеча?

34. Зміст поданих речень: 1 – подібний? 2 –протилежний? 3 – ні подібний,

ні протилежний?

Троє лікарів не краще, ніж один. Чим більше лікарів, тим більше

хвороб.

35. Збільшувати і розширювати. Ці слова: 1 – подібні? 2 –

протилежні? 3 – ні подібні, ні протилежні?

36. Скільки грамів піколаксу за тиждень в таблетках по 0,005 отримує пацієнт,

якщо він приймає їх по 1 таблетці 2 рази на день окрім неділі?

37. Підберіть ложку для дозування рідкої лікарської форми для внутрішнього

вживання – одноразовий прийом складає 10мл?

1 – чайна? 2 – десертна? 3 – столова?

337

продовж. додаток П

38. Аморфний та безформний. Ці слова за значенням: 1 – подібні? 2

– протилежні? 3 – ні подібні, ні протилежні?

39. Якщо півкілограма глюкози коштувало б 5-40 грн., то скільки кілограмів

можна придбати за 216 грн?

40. Один із членів ряду не підходить до інших. Яким числом Ви б його

замінили?:

2/4 2/8 2/8 2/4 2/8 2/8 2/4 2/8 2/6

41. Збільшення ефектів ліків при одночасному застосуванні декількох

лікарських речовин?

1 – синергізм? 2 – антагонізм? 3 – інше ?

42. Ексципієнт – це?

1 – допоміжна речовина? 2 – активний фармацевтичний інгредієнт? 3 –

субстанція ?

43. Наступні дві фрази за значенням: 1 – подібні? 2 – протилежні? 3 – ні

подібні, ні протилежні?

Гарні ліки дешеві, погані – дорогі. Висока якість забезпечується простотою,

низька – складністю.

44. Скільки необхідно взяти розчину формаліну (37,5%) для виготовлення

розчину формальдегіду 5%-100мл?

45. Яка з фігур найбільше відрізняється від інших?

Обробка результатів

Мета обробки результатів – визначення інтегрального показника

загальних розумових здібностей (In). Його підраховують за кількістю

правильно вирішених завдань. Правильні відповіді подано в ключі.

Опрацювання отриманих результатів обстеження доцільно розпочати з

визначення рівня загальних розумових здібностей. Для цього кількість

правильно розв'язаних завдань (Іп) зіставляють зі шкалою рівнів, наведеною у

таблиці нижче.

Величина

показника (Іп)

Рівень загальних

розумових здібностей

13 і менше Низький

14—21 Cередній

22—29 Вищий за середній

30 і більше Високий

338

продовж. додаток П

Ключ

№

завдання

Правильна

відповідь

№

завдання

Правильна

відповідь

№

завдання

Правильна

відповідь

1 3 16 акт 31 1600

2 2 17 ∆ 32 1,2,4

3 4 18 4 33 3

4 так 19 2 34 3

5 3 20 так 35 1

6 1 21 5 36 0,06

7 2 22 31-00 37 2

8 2 23 2 38 1

9 4 24 1 39 20

10 40 25 2,5 40 2/8

11 3 26 1 41 1

12 324 27 1,5 42 1

13 4 28 1 43 1

14 5 29 2–13 44 13,3

15 0,3 30 3 45 3

Аналіз результатів

Рівень загальних розумових здібностей є багато параметричним

показником. Дана методика дозволяє виділити ці параметри та проаналізувати

їх.

Здібності узагальнення та аналізу матеріалу визначають на основі

виконання завдань на прислів'я. Ці завдання вимагають абстрагування від

конкретної фрази, встановлення суті фраз.

Гнучкість мислення як компонент загальних здібностей також

визначають за виконанням завдань на прислів'я. Якщо асоціації досліджуваного

мають хаотичний характер, то можна говорити про ригідність мислення

(наприклад, це може виявитися під час виконання завдання № 21).

Інертність мислення та переключення – це важливі характеристики

загальних здібностей до навчання. Для визначення їх передбачено спеціальне

розміщення завдань у тесті. Чергування різноманітних типів завдань може

ускладнювати розв'язання їх у людей з інертними зв'язками минулого досвіду.

Такі люди важко змінюють обраний спосіб роботи, не здатні змінювати хід

своїх міркувань, переключатися з одного виду діяльності на інший, їхні

інтелектуальні процеси малорухливі, темп роботи уповільнений.

Емоційні компоненти мислення та відхилення визначаються за

завданнями, які можуть знижувати показник у досліджуваних (№24, 27, 31 та

інші).

339

продовж. додаток П

Обстежувані, котрі емоційно реагують, починають усміхатися і

звертатися до психолога замість того, щоб зосереджуватися на об'єкті, тобто на

завданні.

Швидкість і точність сприйняття, розподіл і концентрація уваги

визначаються завданнями № 8 і 13. Вони визначають здатність у стислі строки

працювати з різноманітним матеріалом, виділяти основне в змісті, зіставляти

цифри, знаки тощо.

Використання мови, грамотність. Аналіз може бути проведено за

виконанням завдань на вміння користуватися мовою. Завдання № 8 передбачає

елементарні знання іноземної мови (в межах алфавіту).

Орієнтування визначається завдяки аналізу стратегії вибору

обстежуваним завдань для вирішення. Деякі обстежувані виконують усі

завдання підряд. Інші – тільки ті, які для них виявляються легкими та швидко

розв'язуються. Визначення легкості розв'язання дуже індивідуальне. До того ж

у цьому виявляються нахили обстежуваних. Деякі з них продивляються

надруковані на аркуші тесту завдання й обирають спочатку завдання

математичні та ті, що мають числовий зміст, а інші надають перевагу

вербальним завданням.

Просторова уява характеризується розв'язанням чотирьох завдань, які

передбачають операції у двомірному просторі. Це завдання № 17, 29, 32 і 45.

Таким чином, методику можна використати для дослідження порівняно

великої кількості компонентів загальних здібностей. За її допомогою досить

надійно прогнозуються успіхи в навчанні та ділові якості людини. Тест

дозволяє обміркувати рекомендації для розвитку тих аспектів інтелекту, через

які повільно чи неправильно виконано відповідні завдання.

Наприклад, якщо обстежуваний не виконав завдань № 8, 13, у такому разі

йому треба рекомендувати видави на розвиток концентрації та розподілу уваги.

Якщо обстежуваний погано розв'язує завдання типу № 2, 5, 6, йому допоможе

читання тлумачних словників, словників крилатих висловів, прислів'їв та

приказок, словників іншомовних слів, двомовних словників, а також виконання

лінгвістичних завдань. Якщо обстежуваний погано виконав числові завдання,

то для розвитку відповідних властивостей корисні збірки головоломок. Коли ж

у обстежуваного виникали труднощі з розв'язанням завдань, які вимагають

просторового уявлення, важливо тренувати увагу на різноманітних об'єктах з

послідовним перетворенням їхніх образів в уявлення.

340

Додаток Р

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика доброзичливості (за шкалою Кемпбелла [66])

Оберіть відповідний Вам варіант А або Б в кожному питанні.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Вхідний

Вихідний

1. А. Людина найчастіше може бути впевнена в інших людях.

Б. Довіряти іншій людині небезпечно, бо вона може скористатись цих для

власної користі.

2. А. Люди скоріше будуть допомагати один одному, ніж ображають один

одного.

Б. В наш час малоймовірно знайдеться людина, котрій можна всебічно

довіряти.

3. А. Ситуація, коли людина працює на інших більш небезпечна.

Б. Друзі та співробітники виступають кращим гарантом безпеки.

4. А. Віра в інших являється основою виживання в наш час.

Б. Довіряти іншим рівнозначно пошуку неприємностей.

5. А. Якщо знайомий просить в борг, краще відмовити йому.

Б. Здатність допомогти іншим складає кращу сторону нашого життя.

6. А. Договір дорожче грошей – найкраще правило життя.

Б. В наш час треба намагатись погрожувати іншим в незалежності від

власних принципів.

7. А. Неможливо перестрибнути через себе.

Б. Там де є воля, є й результат.

8. А. У ділових відносинах не має місця дружбі.

Б. Основна функція ділових відносин у здатності допомагати один

одному.

Ключ

1. А. – 1, Б. – 0;

2. А. – 1, Б. – 0;

3. А. – 0, Б. – 1;

4. А. – 1, Б. – 0;

5. А. – 0, Б. – 1;

6. А. – 1, Б. – 0;

7. А. – 0, Б. – 1;

8. А. – 0, Б. – 1.

0-2 – низький рівень доброзичливості;

3-4 – середній рівень доброзичливості;

5-6 – вище середнього рівень доброзичливості;

7-8 – високий рівень доброзичливості.

341

Додаток С

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика сприйняття оточуючих (за шкалою Фейя [71])

Просимо Вас відповісти на запропоновані питання

Будь-ласка окресліть потрібну відповідь

1. Людей достатньо легко ввести в оману (практично завжди, часто, інколи,

рідко, дуже рідко).

2. Мені подобаються знайомі люди (практично завжди, часто, інколи, рідко,

дуже рідко).

3. В наш час люди мають дуже низькі моральні судження (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

4. Більшість людей міркують про себе позитивно, рідше негативно

(практично завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

5. Я відчуваю себе комфортно практично з будь-якою людиною (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

6. Всі розмови сьогодення між людьми зводяться до дрібничок (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

7. Зроблена послуга може бути причиною втрати поваги (практично завжди,

часто, інколи, рідко, дуже рідко).

8. Люди міркують лиш про себе (практично завжди, часто, інколи, рідко,

дуже рідко).

9. Люди завжди чимось незадоволені та шукають щось нове (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

10. Забубони більшості людей дуже важко витерпіти (практично завжди,

часто, інколи, рідко, дуже рідко).

11. Людям безумовно потрібен сильний та кмітливий лідер (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

12. Мені подобається побути наодинці, подалі від людей (практично завжди,

часто, інколи, рідко, дуже рідко).

13. Люди не завжди чесно ведуть себе по відношенню до інших (практично

завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

14. Мені подобається бути серед людей (практично завжди, часто, інколи,

рідко, дуже рідко).

15. Більшість людей глупі та непослідовні (практично завжди, часто, інколи,

рідко, дуже рідко).

16. Мені подобається побути з людьми погляди яких відрізняються від моїх

(практично завжди, часто, інколи, рідко, дуже рідко).

17. Кожен хоче бути приємним для іншого (практично завжди, часто, інколи,

рідко, дуже рідко).

18. Найчастіше люди не задоволені собою (практично завжди, часто, інколи,

рідко, дуже рідко).

342

продовж. додаток С

Питання 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 18

Практично завжди – 4

Часто – 3

Інколи – 2

Рідко – 1

Дужі рідко – 0

Питання 5, 14, 16, 17

Практично завжди – 0

Часто – 1

Інколи – 2

Рідко – 3

Дужі рідко – 4

60 та вище – високий рівень сприйняття інших;

45-60 – середній рівень з тенденцією до підвищення;

30-45 – середній рівень;

менше 30 – низький рівень сприйняття інших.

343

Додаток Т

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика рівня розвитку моральної свідомості

(за Л. Кольбергом [69])

Шановний студенте! Уважно прочитайте (прослухайте) дев'ять таких

гіпотетичних дилем і дайте відповідь на запропоновані питання. Ні одна дилема

не містить абсолютно правильного, бездоганного рішення – будь-який варіант

має свої плюси і мінуси. Зверніть пильну увагу на обґрунтування вашої

відповіді.

Дилема I. В Європі жінка помирала від особливої форми раку. Були тільки одні

ліки, які, на думку лікарів, могли б її врятувати. Це була форма радію,

нещодавно відкрита фармацевтом в цьому ж місті. Виготовлення ліків

коштувало дорого. Проте фармацевт збільшив ціну в 10 разів більше. Він

заплатив 400 доларів за радій, а призначив ціну 4000 доларів за невелику дозу

радію. Чоловік хворої жінки, Хайнц, пішов до всіх своїх знайомих, щоб

позичити грошей і використовував всі легальні засоби, але зміг зібрати лише

близько 2000 доларів. Він сказав фармацевту, що дружина вмирає і просив його

продати дешевше або прийняти плату пізніше. Але фармацевт сказав: "Ні, я

відкрив ліки і збираюсь добре на них заробити, використавши всі реальні

кошти". І Хайнц вирішив вкрасти ліки з аптеки.

1. Повинен Хайнц викрадати ліки? Чому так чи ні?

2. (Питання поставлене, щоб виявити у суб'єкта моральний тип і повинно

розглядатися необов'язковим). Добре чи погано для нього вкрасти ліки?

3. (Питання поставлене, щоб виявити у суб'єкта моральний тип і повинно

розглядатися необов'язковим). Чому це правильно чи погано?

4. Є у Хайнца обов'язок або зобов'язання вкрасти ліки? Чому так чи ні?

5. Якби Хайнц не любив свою дружину, чи повинен він викрадати ліки для

неї? (Якщо суб'єкт не схвалює злодійство, запитати: чи є різниця в його вчинку,

якщо він любить або не любить свою дружину?) Чому так чи ні?

6. Припустимо, що помирає не його дружина, а чужа людина. Повинен Хайнц

поцупити ліки для чужого? Чому так чи ні?

7. (Якщо суб'єкт схвалює крадіжку ліків для чужої людини). Припустимо, що це

домашня тварина, яку він любить. Повинен Хайнц вкрасти, щоб врятувати

улюблену тварину? Чому так чи ні?

344

продовж. додаток Т

8. Чи важливо для людей робити все, що вони можуть, щоб врятувати життя

іншого? Чому так чи ні?

9. Красти – протизаконно. Погано це у моральному відношенні? Чому так чи

ні?

10. Взагалі, чи мають люди намагатися робити все, що вони можуть, щоб

коритися законові? Чому так чи ні?

(Питання 1 і 2 Дилеми I не є обов'язковими. Якщо ви не хочете

використовувати їх, читайте Дилему II і її продовження і починайте з питання

3).

Дилема II. Хайнц заліз в аптеку. Він вкрав ліки і дав їх дружині. На наступний

день в газетах з'явилося повідомлення про грабіж. Офіцер поліції м-р Браун,

який знав Хайнца, прочитав повідомлення. Він згадав, що бачив, як Хайнц

втікав від аптеки, і зрозумів, що це зробив Хайнц. Поліцейський вагався, чи

повинен він повідомити про це.

1. Повинен офіцер Браун повідомити про те, що крадіжку скоїв Хайнц? Чому

так чи ні?

2. Припустимо, що офіцер Браун близький друг Хайнца. Чи повинен він тоді

подати рапорт про нього? Чому так чи ні?

Продовження: Офіцер Браун повідомив про Хайнце. Хайнц був заарештований

і постав перед судом. Були обрані присяжні. Робота присяжних – визначити

винен чи ні людина у скоєнні злочину. Присяжні визнають Хайнца винним.

Справа судді – винести вирок.

3. Чи повинен суддя дати Хайнцу певне покарання або звільнити його? Чому це

є найкращим?

4. З позиції суспільства, повинні люди, які порушують закон, бути покарані?

Чому так чи ні? Як це застосувати до того, що суддя повинен вирішити?

5. Хайнц зробив те, що підказувала йому совість, коли він вкрав ліки. Повинен

порушник закону бути покараний, якщо він діяв не по совісті? Чому так чи ні?

6. (Це питання поставлено з тим, щоб виявити орієнтацію суб'єкта і його можна

вважати необов'язковим). Продумайте дилему: що, на вашу думку, є

найвідповідальнішою річчю, яку повинен зробити суддя? Чому?

345

продовж. додаток Т

Дилема IІІ. В однієї жінці була дуже важка форма раку, від якої не було ліків.

Доктор Джефферсон знав, що їй залишилося жити 6 місяців. Вона відчувала

жахливі болі, але була така слабка, що достатня доза морфію дозволила б їй

померти швидше. Вона навіть не марила, але в спокійні періоди вона попросила

доктора дати їй досить морфію, щоб убити її. Хоча доктор Джефферсон знає,

що вбивство з милосердя протизаконно, він думає виконати її прохання.

1. Повинен доктор Джефферсон дати їй ліки, від яких вона помре? Чому?

2. (Це питання спрямований на виявлення морального типу суб'єкта і не є

обов'язковим). Правильно чи погано для нього дати жінці ліки, які дали змогу б

їй померти? Чому це правильно чи погано?

3. Чи повинна жінка мати право прийняти остаточне рішення? Чому так чи ні?

4. Жінка заміжня. Повинен її чоловік втручатися в рішення? Чому?

5. (Наступне питання необов'язковий). Що мав би зробити хороший чоловік у

цій ситуації? Чому?

6. Чи має людина обов'язок або зобов'язання жити, коли вона не хоче, чи має

право покінчити життя самогубством?

7. (Наступне питання необов'язковий). Має д-р Джефферсон обов'язок або

зобов'язання зробити ліки доступними для жінки? Чому?

8. Коли домашня тварина важко поранена і вмирає, її вбивають, щоб позбавити

від болю. Застосовується та ж сама річ тут? Чому?

9. Для доктора протизаконно дати жінці ліки. Чи є це і морально поганим?

Чому?

10. Взагалі, чи мають люди робити все, що вони можуть, щоб коритися

законові? Чому? Як це застосувати до того, що мав би зробити д-р

Джефферсон?

11. (Наступне питання стосується моральної орієнтації, не

обов'язковим). Обдумуючи дилему, щоб ви сказали про найвідповідальнішу

дію, яку зробив би д-р Джефферсон? Чому?

Дилема ІV. Д-р Джефферсон зробив милосердне вбивство. В цей час проходив

повз д-р Роджерс. Він знав ситуацію і намагався зупинити доктора

Джефферсона, але ліки вже були вжиті. Доктор Роджерс вагався, чи повинен

він повідомити про дії доктора Джефферсоні.

346

продовж. додаток Т

1. (Це питання є обов'язковим). Повинен був д-р Роджерс повідомити про

злочин? Чому?

Продовження: д-р Роджерс повідомив про дії д-ра Джефферсоні. Д-р

Джефферсон був відданий суду, де були обрані присяжні, які визначили

провинність людини у скоєнні злочину. Присяжні визначили, що д-р

Джефферсон винен. Суддя повинен винести вирок.

2. Чи повинен суддя покарати д-ра Джефферсона або звільнити? Чому ви

вважаєте таку відповідь найкращою?

3. Подумайте в поняттях товариства, повинні люди, які порушують закон, бути

покарані? Чому так чи ні? Як це застосувати до рішення судді?

4. Присяжні впевнені, що доктор Джефферсон за законом винен у вбивстві.

Справедливо чи ні для судді винести йому смертний вирок (за законом

можливе покарання)? Чому?

5. Чи правильно виносити смертний вирок? Чому так чи ні? При яких умовах

смертний вирок повинен бути, на вашу думку, винесений? Чому ці умови

важливі?

6. Д-р Джефферсон зробив те, що підказувала йому совість, коли він дав жінці

ліки. Повинен бути покараний порушник закону, якщо він діє не по совісті?

Чому так чи ні?

7. (Наступне питання може бути необов'язковим). Знову обдумуючи дилему, що

би ви визначили як найбільш відповідальну дію судді? Чому?

(Питання 8-13 виявляють систему етичних поглядів суб'єкта і не є

обов'язковими).

8. Що означає слово совість для вас? Якщо б ви були д-ром Джефферсоном, що

б ви зробили з позиції совісті?

9. Д-р Джефферсон повинен прийняти моральне рішення. Повинно бути воно

засноване на почутті або тільки на міркуванні про те, що справедливо і що

погано? Взагалі, що робить проблему моральною та що означає для вас слово

«моральність»?

10. Якщо д-р Джефферсон розмірковує над тим, що чи є правильна відповідь.

Чому?

11. Як ви можете дізнатися, що прийшли до справедливого морального

вирішення? Чи є спосіб мислення або метод, шляхом якого можна досягти

адекватного рішення?

347

продовж. додаток Т

12. Більшість людей вважають, що мислення і міркування в науці може

призвести до правильної відповіді. Вірно те ж саме для моральних рішень чи є

різниця?

Дилема V. Дві молоді людини, брати, потрапили в скрутне становище. Вони

таємно покинули місто і потребували грошей. Карл, старший, зламав магазин й

викрав тисячу доларів. Боб, молодший, пішов до старого солдата у відставці –

було відомо, що він допомагає людям у місті. Цій людині він сказав, що він

дуже хворий і йому необхідна тисяча доларів, щоб заплатити за операцію. Боб

попросив цю людину дати йому гроші і обіцяв, що поверне їх назад, коли

одужає. Насправді, Боб взагалі не був хворий і не мав наміру повертати гроші.

Хоча старий і не знав добре Боба, він дав йому гроші. Так Боб і Карл втекли з

міста, кожен з тисячею доларів.

1. Що гірше: вкрасти як Карл або обдурити як Боб? Чому це гірше?

2. Що, на Вашу думку, поганого в обмані старої людини? Чому це

неправильно?

3. Взагалі, чому обіцянки слід дотримуватись?

4. Чи важливо стримати обіцянку, дану людині, яку ви добре не знаєте або яку

ви ніколи не побачите знову? Чому так чи ні?

5. Чому не можна красти з магазину?

6. Яка цінність та важливість прав власності?

7. Чи повинні люди робити все, що вони можуть, щоб слідувати законові? Чому

так чи ні?

8. (Наступне питання призначене, щоб виявити моральну орієнтацію

випробуваного і не повинне вважатися обов'язковим). Був старий чоловік

безвідповідальним, коли позичив Бобу гроші? Чому так чи ні?

348

Додаток У

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Діагностика здатності до збереження особистої інформації

(модифіковане автором за І. Платтом [372])

Оберіть відповідний Вам варіант А або Б в кожному питанні.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Вхідний

Вихідний

1. А. Мене вважають щирою людиною.

Б. Іноді мені важко скрити лукавство.

2. А. Я спілкуюсь з людьми однаково в незалежності від їх соціального

положення та посади, що вони займають.

Б. Я можу зробити гостре зауваження обслуговуючому персоналу безсоромно.

3. А. Під час розмови можна помітити, що інколи я виправдовуюсь.

Б. Мене вважають відвертим співрозмовником.

4. А. Під час спілкування мені притаманне відведення очей.

Б. Я завжди дивлюсь в очі співрозмовнику.

5. А. Я не відволікаюсь на мову тіла під час монологу.

Б. Інколи під час розмови я торкаюсь носа або щоки.

6. А. Розповсюдження пліток мене не цікавить.

Б. Інколи я можу підтримати обговорення особистих подій в житті людини, що

не є присутньою.

7. А. Моя обіцянка дорогого коштує.

Б. Я господар свого слова. Захотів – дав слово, захотів – забрав.

8. А. Немає різниці у вазі розкриття дрібної таємниці друга або розкритті

службової таємниці.

Б. Деяку незначну особисту інформацію можна говорити без відома особи.

9. А. Мені подобається прикрашати розповідь вигадками.

Б. Переказуючи інформацію чітко передаю її зміст від першоджерела.

10. А. Моя щирість приваблює оточуючих співрозмовників.

Б. Інколи я виправдовуюсь, а інколи вигадую дещо.

11. А. Коли розмова неприємна я змінюю тему.

Б. Я можу щиро говорити на будь-які теми.

12. А. Послухати плітки інколи досить цікаво.

Б. Мені не подобається говорити про особисте інших.

13. А. В колі друзів ми переважно говоримо про життя один одного.

Б. В розмові з друзями ми оминаємо особисті теми.

14. А. Якої б статі не була людина – головне її щирість.

Б. Чоловіки менш балакучі за жінок.

15. А. Якщо мене заохотити матеріально, я можу надати певну інформацію.

Б. Обіцянка зберігати таємницю ні за яких умов не буде порушена.

349

продовж. додаток У

Ключ

1. А. – 1; Б. – 0.

2. А. – 1; Б. – 0.

3. А. – 0; Б. – 1.

4. А. – 0; Б. – 1.

5. А. – 1; Б. – 0.

6. А. – 1; Б. – 0.

7. А. – 1; Б. – 0.

8. А. – 1; Б. – 0.

9. А. – 0; Б. – 1.

10. А. – 1; Б. – 0.

11. А. – 0; Б. – 1.

12. А. – 0; Б. – 1.

13. А. – 0; Б. – 1.

14. А. – 1; Б. – 0.

15. А. – 0; Б. – 1.

Результати

12-15 – висока надійність людини, щодо збереження особистої інформації;

8-11 – помірна надійність людини, щодо збереження особистої інформації;

4-7 – сумнівна надійність людини, щодо збереження особистої інформації;

0-3 – відсутність надійності людини, щодо збереження особистої інформації.

350

Додаток Ф

Розрахунки відхилень за t-критерієм Ст`юдента

№ n (ЕГ) n (КГ) Відхилення

(n (ЕГ) – n (КГ))

Квадрати

відхилень

(n (ЕГ) – n

(КГ))2

1 20 13 7 49

2 11 6 5 25

3 12 10 2 4

4 16 15 1 1

5 6 4 2 4

6 2 1 1 1

7 12 6 6 36

8 6 2 4 16

Всього 85 57 28 136

351

Додаток Х

352

продовж. додаток Х

353

продовж. додаток Х

354

продовж. додаток Х

355

продовж. додаток Х

356

Додаток Ц

Список публікацій здобувача

Публікації, що відображають основні наукові результати дисертації

Публікації у фахових виданнях, що включені до наукометричних баз даних

1. Шафранська Т. Ю. Основні дефініції деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. 2016. Вип.

2(84). С. 129-134. URL: http://visnyk.zu.edu.ua/pdf/visnyk84_pedagog.pdf.

(Index Copernicus, Ulrich`s Periodicals Directory, CiteFactor, ISSN 2076-6173).

2. Шафранська Т. Ю. Особливості структури спеціалізованого курсу

„Фармацевтична деонтологічна культура”. Молодь і ринок. 2016. Вип. 7(138).

С. 116-120. URL: http://mr.dspu.edu.ua/publications/2016/7_138_2016.pdf.

(International Centre, ISSN 2308-4634).

3. Шафранська Т. Ю. Технологічна модель формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно-орієнтованих

дисциплін. Теорія та методика навчання та виховання: збірник наук. праць

Харківського нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди; за заг. ред. член-кор. НАПН

України А. В. Троцко. Харків: ХНАДУ, 2016. Вип. 40. 136 с. С. 105-113

(Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, OCLC WorldCat, OAJI,

Polsca Bibliografia Naukowa, ISSN 2312-0657, 2312-8046).

Публікації у наукових фахових виданнях України

4. Шафранська Т. Ю. Методологічні підходи формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Витоки педагогічної майстерності:

зб. наук. праць. Сер. Педагогічні науки. Полтав. нац. пед. ун-т

ім. В. Г. Короленка. Полтава, 2016. Випуск 17. 228 с. C. 195-200.

5. Шафранська Т. Ю. Критерії та рівні сформованості формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Вісник Запорізького

національного університету: збірник наукових праць. Педагогічні науки;

гол. ред. Г. В. Локарєва. Запоріжжя, 2016. № 1. 158 с. С. 45-51.

357

продовж. додаток Ц

6. Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Народна освіта. 2016. Вип. 2(29). URL:

http://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4014.

7. Конох А. П., Шафранська Т. Ю. Педагогічні умови вивчення професійно-

орієнтованих дисциплін для формування деонтологічної культури майбутніх

фармацевтів. Народна освіта. 2017. Вип. 1(30). URL:

https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4383.

Cтатті в зарубіжних виданнях

8. Шафранская Т. Ю. Портрет фармацевта в контексте формирования

деонтологической культуры. Символ науки: междунар. науч. журн. Уфа: Омега

Сайнс, 2016. №5(2). С. 228-230. URL: http://os-russia.com/SBORNIKI/SN-16-5-

2.pdf.

9. Shafranska T. The formative stage of the pedagogical experiment of the

formation of deontological culture of future pharmacists. International scientific

journal. №11 (21). 2016. 131 р. P. 50-53. URL: http://www.inter-

nauka.com/issues/2016/11/1667.

Публікації, що засвідчують апробоцію матеріалів дисертації

10. Шафранська Т. Ю. Актуальні проблеми формування деонтологічної

культури майбутніх фармацевтів. Українська наука: проблеми сьогодення та

перспективи розвитку: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25-26

груд. 2015р.). ГО „Ін-т освітньої та молодіжної політики”. Наук.-навч. центр

прикладної інформатики НАН України. К.: ІОМП, 2015. С. 25-26.

11. Шафранська Т. Ю. Необхідність гуманістичного виховання моральних

якостей у процесі формування деонтологічної культури майбутніх фармацевтів.

Педагогіка і психологія: сучасні методики та інновації, досвід практичного

застосування: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Миколаїв, 18-19 берез.

2016р.). ГО „Ін-т освітньої та молодіжної політики”. Наук.-навч. центр

прикладної інформатики НАН України. Миколаїв: ІОМП, 2016. С. 91-93.

358

продовж. додаток Ц

12. Shafranska T. A review of international ethical codes for the formation of

deontological culture of future pharmacists. International academic congress :

European research area: Status, Problems and Prospects (1-2 September

2016). Riga. 2016. 150 р. P. 77-78. URL: http://novaosvita.com.ua/wp-

content/uploads/2016/09/Congress-Riga2016.pdf.

13. Шафранская Т. Ю. Методики диагностики уровней формирования

деонтологической культуры будущих фармацевтов. Информация как двигатель

научного прогресса: сборник статей междунар. науч.-практ. конф.

(г. Челябинск, 3 сент. 2016г.). Уфа: МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2016. 162 с.

С. 107-109.

14. Шафранська Т. Ю. Роль та місце деонтологічної культури у вітчизняній

та зарубіжній педагогічній теорії та практичній діяльності фармацевтичних

коледжів України. Актуальні проблеми педагогічної науки: матеріали Х міжнар.

наук.-практ. конф. (м. Київ, 11–12 листопада 2016 р.). Київ: ГО „Інститут

інноваційної освіти”, 2016. 88 c. С. 63-67.

15. Шафранська Т. Ю. Впровадження педагогічних умов формування

деонтологічної культури майбутніх фармацевтів. Становлення та розвиток

педагогіки: тези І міжнар.наук.-практ.конф. (м. Івано-Франковськ, 23-24 грудня

2016р.). Івано-Франковськ: 2016. С. 117-120.

16. Shafranska T. Diagnostic and exploratory stage of the pedagogical experiment

of the formation of deontological culture of future pharmacists. Teoretyczne i

badania stosowane w dziedzinie pedagogiki, psychologii i nauk społecznych:

мiędzynarodowa konferencja naukowa (28-29 grudnia 2016 r.) Kielce,

Rzeczpospolita Polska. 2016. 292 р. P. 132-136.

17. Шафранська Т. Ю. Етико-деонтологічний аспект професійно-

орієнтованих дисциплін фармацевтичних коледжів. Педагогіка вищої школи:

досвід і тенденції розвитку: тези доповідей ІІ всеукр. наук.-практ. конф.

(м. Запоріжжя, 17-18 берез. 2016 р.). Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т,

2016. 165 с. С. 69-71.

359

продовж. додаток Ц

18. Шафранська Т. Ю. Методи формування деонтологічної культури

майбутніх фармацевтів в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.

Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування:

матер. всеукр. наук.-практ. конф., (м. Львів, 23-24 груд. 2016р.). Львів, 2016.

С. 162-165.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертаційної

роботи

19. Шафранська Т. Ю. Фармацевтична деонтологічна культура: навчально-

методичні рекомендації до практичних робіт. Запоріжжя: Медичний коледж

ЗДМУ, 2016. 69 с.