ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/5597... · Завдання курсу – формування у студентів

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИКАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН

Затверджую: Декан біологічного факультетуОмельянчик Л.О. „_01_” _вересня_ 2011р. Голова НМР біологічного факультетуЛебедева Н.І._________________________

Схвалено на засіданні кафедри садово-паркового господарства та генетики рослинПротокол № 9від „26” _серпня_2011 р. Завідувач кафедри Лях В.О. ________________

РОБОЧА ПРОГРАМАз дисципліни ФІТОПАТОЛОГІЯ

Форма навчання: денна Курс ІІІ Семестр V

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний

рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Академічна характеристика Структура0901„Сільське господарство та лісівництво”,6.090103 „ Лісове та садово-паркове господарство”, бакалавр

Рік навчання: ІІІСеместр: УКількість навчальних тижнів: 17Кількість годин на тиждень: 3Статус курсу: фаховийКількість ECTS кредитів:українських: європейських:

Кількість годин:Загальна: 135Лекції: 34Лабораторні заняття: 50Самостійна робота: 25Індивідуальна робота: 26

Вид підсумкового контролю: іспит У

Робоча програма складена на основі: Навчальної програми курсу „Фітопатологія”, Яковлєва-Носарь С.О. протокол № _ від ___________ 2008 р.

Укладач робочої програми: Лях Віктор Олексійович,Самарська Олена Вікторівна

Запоріжжя 2011

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета та завдання вивчення навчального курсу:

Мета курсу – дати студентам комплекс теоретичних знань, необхідних для повного розуміння місця та ролі даної дисципліни у системі біологічних наук. Ознайомити студентів з сучасним рівнем знань з фундаментальних питань даної дисципліни, дати розуміння складних біологічних відносин в системі паразит – хазяїн. Навчити студентів діагностиці хвороб сільськогосподарських та декоративних рослин і, в залежності від екологічних умов та фізіологічного стану рослин, рекомендувати методи боротьби.Завдання курсу – формування у студентів уявлень про взаємовідносини хазяїн – паразит, симптоми інфекційних та неінфекційних хвороб, систему профілактики та засобів боротьби з конкретними хворобами рослин.

Міждисциплінарні зв’язки:

Викладання курсу "Фітопатологія" забезпечують дисципліни шкільної програми:1.Ботаніка.2.Біологія.3.Екологія.

Курс "Фітопатологія" базується на таких навчальних курсах:1.Анатомія рослин 2.Морфологія рослин 3.Фізіологія рослин.4.Систематика рослин

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

Головні характеристики збудників хвороб рослин; Категорії імунітету рослин; Методи і загальні засоби захисту рослин; Основні симптоми захворювань лісових, плодово-ягідних, квітково-декоративних, овочевих та інших важливих сільськогосподарських культур; Систему профілактики та засобів боротьби з конкретними хворобами рослин.

В результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

Будувати логічні схеми екологічних біотичних зв’язків паразит – хазяїн; Визначати головні симптоми захворювання; Поставити правильний діагноз захворювання; Застосувати відповідні засоби боротьби із захворюванням; Розробити систему профілактики захворювань.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ моду-ля,

№ навч.тижнів

№ теми

Теми лекцій, види інших аудиторних занятьта самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і підсумкового конт-

ролю та їх рейтингова оцінка (РО)

І мод

уль

1

Лекція 1: Вступна лекціяЛабораторні заняття: Самостійна робота: Історія фітопатології. КарантинІндивідуальна робота:

2-2-

РО поточного контролю – 10 балів

РО модульної контрольної роботи – 20 балів

Лабораторне заняття 1: Вивчення типів хвороб за лабораторних умовСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

1-

Лабораторне заняття 2: Монтування гербарію хвороб деревних рослинСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

-3

Лекція 2: Стійкість рослин до захворюваньЛабораторні заняття: -Самостійна робота: Індивідуальна робота:

2-1-

2

Лабораторне заняття 3: Вивчення бактеріальних хвороб рослинСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

3Лабораторне заняття 4: Вивчення вірусних хвороб рослинСамостійна робота: Індивідуальна робота:

22-

4

Лабораторне заняття 5: Вивчення неінфекційних хвороб рослинСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

5

Лабораторне заняття 6: Вивчення хвороб рослин викликаних грибами відділу ХітридіомікотаСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

Лабораторне заняття 7: Вивчення хвороб рослин викликаних грибами відділу ОомікотаСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

Лабораторне заняття 8-9: Вивчення хвороб рослин викликаних грибами відділу АскомікотаСамостійна робота: Індивідуальна робота:

4

2-

5 Лабораторне заняття 10: Вивчення хвороб рослин викликаних грибами відділу БазидіомікотаСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

Лабораторне заняття 11: Вивчення хвороб рослин викликаних грибами відділу ДейтеромікотаСамостійна робота: Індивідуальна робота:

2

2-

6

Лекція 3-4: Методи і засоби захисту рослинЛабораторні заняття: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

4-2-

7

Лекція 5: Хвороби зернобобових культурЛабораторне заняття 12: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

22--

8

Лекція 6: Хвороби технічних культурЛабораторне заняття 13: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

22--

9 Лекція 7: Хвороби овочевих та бахчевих культурЛабораторне заняття 14-15: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

24--

1-8 тижні(1-й півсеместр) 1 модульний контроль (разом по 1-му модулю) 30 балів

ІІ м

одул

ь 10 Лекція 8: Хвороби плодових культурЛабораторне заняття 16-17: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

24--

РО поточного контролю – 10 балів

РО модульної контрольної роботи – 20 балів

11 Лекція 9: Хвороби ягодниківЛабораторне заняття 18: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

22--

12 Лекція 10-11: Хвороби квітково-декоративних рослинЛабораторне заняття 19: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

42-

1113 Лекція 12-13: Хвороби деревних рослин

Лабораторне заняття 20: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

4234

14 Лекція 14: Хвороби плодів і насіння деревних рослинЛабораторне заняття 21: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

22-4

15 Лекція 15-16: Хвороби сходів та сіянців деревних рослинЛабораторні заняття 22-23: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

44-4

16 Лекція 17: Пошкодження грибами деревини і продуктів її переробкиЛабораторні заняття 24-25: Самостійна робота: Індивідуальна робота:

24--

9-17 тижні(2-й півсеместр) 2 модульний контроль (разом по 2-му модулю) 30 балів

Індивідуальне завдання 20 балівПідсумковий контроль 20 балівРазом за два модулі 100 балів

ІІІ. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.Тема: Вступна лекціяПлан:

1. Історія фітопатології. Наукові школи з фітопатології в Україні. 2. Визначення поняття "хвороба рослин". Інфекційні та неінфекційні хвороби.3. Збудники, фактори та причини, що викликають хвороби. Хвороби рослин, викликані

грибами. Бактеріальні хвороби. Вірусні хвороби. Неінфекційні хвороби. Симптоми хвороб.

4. Патологічний процес, його розвиток та умови виникнення.5. Механізми патогенності та типи паразитизму.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с. С. 3 – 17.2. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. –

280 с.3. Бактериальные болезни растений. – М.: Колос, 1982. – 178 с.

Заняття 2.Тема: Стійкість рослин до захворюваньПлан:

1. Імунітет рослин. Категорії імунітету.2. Фактори пасивного імунітету. Хімічний склад рослин у зв’язку з імунітетом.

Фітонциди.3. Активний імунітет рослин. Фітоалексини.4. Генетична детермінованість взаємодії хазяїна і паразита.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с. С.2. Горленко М.В. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным болезням. – М.:

Высшая школа, 1982. – 252 с.3. Страхов Т.Д. О механизме физиологического иммунитета растений к инфекционным

заболеваниеям.– М.: Высшая школа, 1989. – 284 с.

Заняття 3-4.Тема: Методи і засоби захисту рослинПлан:

1. Фітосанітарні заходи. 2. Агротехнічні методи. 3. Хімічні методи. Вимоги, що пред’являють до хімічних заходів захисту. Фунгициди,

бактерициди.4. Техніка безпеки при роботі з отрутохімікатами. Використання пестицидів і охорона

навколишнього середовища.5. Біологічні методи захисту. Антибіотики як біологічні імунізатори рослин.

Використання фітонцидів.6. Лісозахист в Україні. Методи діагностики хвороб деревних рослин. Санітарні

правила в лісах України. Карантин рослин.Література:

1. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.2. Бейлин И.Г. Паразитизм и эпифитотиология.. – М.: Наука, 1993. – 150 с.

3. Корчагин В.Н. Защита растений от вредителей и болезней на садово-огородном участке. – М.: Агропромиздат, 1987. – 364 с.

4. Кравцов А.А., Голышин Н.М. Химические и биологические средства защиты растений. – М.: Агропромиздат, 1989. – 250 с.

5. Справочник по защите растений. – М.: Агропромиздат, 1985. – 286 с.6. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 116 – 154.

Заняття 5.Тема: Хвороби зернобобових культурПлан:

1. Головневі (сажисті) хвороби злаків. Борошниста роса. Ріжки хлібних та дикоростучих злаків. Стеблова іржа злаків. Вірусні хвороби.

2. Хвороби кукурудзи. Пузирчата головня. Порошня головня. Хвороби насіння та пасинків. Бактеріальне в’янення кукурудзи.

3. Хвороби бобових. Грибні хвороби. Коренева гниль. Аскохітоз, фузаріоз. Пероноспороз. Бактеріальні хвороби. Вірусні хвороби.

4. Система заходів по боротьбі з хворобами зернобобових.Література:

1. Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.2. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.3. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.4. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.

Заняття 6.Тема: Хвороби технічних культурПлан:

1. Хвороби соняшника. Заразиха. Біла гниль. Несправжня борошниста роса.2. Вірусні хвороби соняшника.3. Система заходів по боротьбі з хворобами соняшника.4. Хвороби буряка. Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Борошниста роса.5. Вірусні та непаразитарня хвороби. Повитиця. Кагатна гниль. 6. Система заходів по боротьбі з хворобами буряка.

Література:1. Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.2. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.3. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.4. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.

Заняття 7.Тема: Хвороби овочевих та бахчевих культурПлан:

1. Хвороби хрестоцвітих. Чорна ніжка. Капустяна гниль, кила. Суха гниль (фомоз). Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Фузаріоз. Біла та сіра гнилі. Альтернаріоз. Бактеріоз.

2. Система заходів по боротьбі з хворобами хрестоцвітих.3. Хвороби пасльонових. Хвороби картоплі: рак картоплі, фітофтора, макроспороз,

чорна ніжка, мокра бактеріальна гниль, суха гниль. Вірусні хвороби картоплі.

4. Хвороби томатів: вірусні хвороби томатів, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, септоріоз (біла плямистість), макроспоріоз (суха плямистість), фітофтороз, чорна гнль.

5. Заходи боротьби з хворобами пасльонових.6. Хвороби гарбузових. Антракноз, кореневі гнилі, борошниста роса, несправжня

борошниста роса. Вірусні хвороби гарбузових7. Система заходів по боротьбі з хворобами гарбузових.

Література:1.Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.2. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.3. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.4. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.

Заняття 8.Тема: Хвороби плодових культурПлан:

1. Хвороби зерняткових плодових культур: парша яблуні та груші, чорний рак, цитоспороз, септоріоз (біла плямистість листків груші), борошниста роса, моніліоз, кореневий рак (зобоватість кореня). Вірусі хвороби яблуні та груші.

2. Заходи боротьби з хворобами зерняткових плодових культур.3. Хвороби кісточкових культур: моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків

персику, віспа та "кармашки" слив.4. Система заходів по боротьбі з хворобами кісточкових плодових культур.

Література:1.Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.2. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.3. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.4. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.5. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.

Заняття 9.Тема: Хвороби ягідниківПлан:

1. Хвороби суниці: коренева гниль, борошниста роса, гнилі ягід, бактеріоз.2. Хвороби смородини: антракноз, септоріоз, стеблова іржа, махровість листків.3. Заходи боротьби з хворобами смородини і суниці.4. Хвороби аґрусу: американська борошниста роса, антракноз, іржа. Заходи боротьби з

хворобами.5. Хвороби малини: іржа, антракноз, пурпурова плямистість. Вірусні хвороби. Засоби

боротьби.6. Хвороби виноградної лози: несправжня борошниста роса (мільд’ю), оідіум,

антракноз. Вірусні хвороби. Заходи боротьби.Література:

1. Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.2. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.3. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.

Заняття 10-11.Тема: Хвороби квітково-декоративних рослинПлан:

1. Загальна характеристика хвороб квітково-декоративних рослин та їх збудники.2. Хвороби насіння, цибулин, бульбоцибулин, бульб, кореневищ декоративних

квіткових рослин.3. Найбільш поширені хвороби сходів і стебел, викликані грибами: чорна ніжка,

фузаріоз, вертицильоз.4. Хвороби листків: несправжня борошниста роса квіткових рослин, борошниста роса,

іржа троянди та гвоздики, чорна плямистість троянди і хризантеми, септоріоз півонії, аскохітоз гербери, вірусна мозаїка жоржини.

5. Заходи боротьби з хворобами квітково-декоративних рослин.Література:

1. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. – К.: Наукова думка, 1982. – 176 с.

2. Белосельская З.Г. Защита цветочных растений от вредителей и болезней. – Л.: Колос, 1980. – 65 с.

3. Синадский Ю.В. и др. Вредители и болезни цветочно-декоративных растений. – М.: Наука, 1982. – 156 с.

4. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 156 – 165.

Заняття 12-13.Тема: Хвороби деревних рослинПлан:

1. Основні симптоми хвороб деревних рослин. Відмирання рослин або окремих їх органів на корені, повна або часткова руйнація органів, зміна форми та забарвлення органів, новоутворення на органах деревних рослин, виділення у місцях ураження і пошкодження.

2. Хвороби хвої: звичайний та сніговий шютте сосни, шютте ялини, ялиці, сосни Веймутової, модрини, іржа, бура снігова пліснява хвої. Морфологія збудників.

3. Хвороби листків: борошниста роса листків дуба, ясена, клена; плямистості листків горіха грецького, клена, дуба, верби; парша листків верби; іржа листків тополі, берези. Морфологія збудників.

4. Вірусні та непаразитарні хвороби листків деревних рослин.5. Хвороби гілок та стовбурів дорослих дерев: некрозні, судинні та ракові хвороби.

Ведьміні метла. Квіткові паразити.6. Класифікація гнилей. Кореневі та комлеві гнилі. Стовбурні гнилі деревних рослин.

Морфологія збудників.7. Методи лісопатологічних обстежень насаджень. Прогнозування хвороб насаджень8. Система заходів боротьби із захворюваннями деревних рослин.

Література:1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 70 – 78.3. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с.4. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. – 343 с. С. 39– 73, 87 – 125.5. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 17 – 27, 74 – 133.

Заняття 14.Тема: Хвороби плодів і насіння деревних рослинПлан:

1. Симптоми хвороб: іржа шишек ялини, муміфікація жолудів та насіння берези, деформація плодів черемхи, бура плямистість плодів горіха грецького, плямистість крилаток клена, пліснявіння насіння. Морфологія збудників хвороб.

2. Система заходів боротьби із захворюваннями плодів і насіння деревних рослин.Література:

1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Брежнев И.Е.. Ибрагимов Г.Р., Потлайчук В.И. Определитель грибов на плодах и семенах древесных и кустарниковых пород. – М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1992. – 415 с.3. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 66 – 70.4. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 62– 67,

Заняття 15-16.Тема: Хвороби сходів та сіянців деревних рослинПлан:

1. Симтоми хвороб: полягання (фузаріоз), фітофтороз сіянців деревних порід, церкоспороз сіянців клена, антракноз бирючини, парша осики, песталоціоз і задуха сіянців. Морфологія збудників.

2. Система заходів боротьби із захворюваннями сходів і сіянців деревних рослин.Література:

1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 66 – 70.3. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа,

1983. – 176 с. С. 68 – 73,

Заняття 17.Тема: Пошкодження грибами деревини і продуктів її переробкиПлан:

1. Руйнація деревини на складах. Симптоми гнілі та морфологія збудників. 2. Руйнівники деревини у будівлях та спорудах. Симптоми та морфологія

дереворуйнуючих грибів.3. Система заходів боротьби із грибами-руйнівниками деревини і продуктів її

переробки.Література:

1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 78 – 90.2. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа,

1983. – 176 с. С. 134 – 145.

IV. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Заняття 1.Тема: Вивчення типів хвороб за лабораторних умовПлан:

1. Дослідити наступні групи типів хвороб:а) відмирання рослини або окремих її органів на корені;б) повне або часткове руйнування окремих органів рослин;в) скопичення міцелію та спороношення грибів;г) зміна форми органів рослин;д) зміна забарвлення органів рослин;е) новоутворення на уражених органах;ж) виділення в місцях ураження.

2. Записати характерні симптоми всіх типів хвороб і замалювати запропоновані зразки.Література:

1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.3. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. 4. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 17 – 28.

Заняття 2.Тема: Монтування гербарію хвороб деревних рослинПлан:

1. Монтування гербарію хвороб зерняткових деревних рослин.2. Монтування гербарію хвороб кісточкових деревних рослин.3. Монтування гербарію хвороб лісових деревних рослин.4. Монтування гербарію хвороб квітково-декоративних рослин.

Література:1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 156 – 165.

2. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.3. Брежнев И.Е.. Ибрагимов Г.Р., Потлайчук В.И. Определитель грибов на плодах и

семенах древесных и кустарниковых пород. – М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1992. – 415 с.4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.:

Агропромиздат, 1988. – 111 с. 5. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с.6. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.:

ГИСЛ, 1956. – 662 с.

Заняття 3.Тема: Вивчення бактеріальних хвороби рослин.План:

1. Вивчити проникнення бактерій в рослини та передача збудників бактериозів. 2. Вивчити основні судинні, паренхиматозні та судинно-паренхиматозні хвороби.3. Вивчити бактеріальні хвороби, пов’язані з появою новоутворень.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.

2. Попкова К.В. Общая фитопатология. - М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.3. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. - К.: Наукова думка, 1982. – 176 с.4. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. - М.: Просвещение, 1992. – 280 с.5. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 4.Тема: Вивчення вірусних хвороб рослин.План:

1. Вивчити основні мозаїчні та жовтяничні хвороби рослин. 2. Вивчити шляхи передача вірусних хвороб, методи ідентифікації та методи боротьби з

вірусними хворобами.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306с.3. Попкова К.В. Общая фитопатология. - М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.4. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. - К.: Наукова

думка, 1982. – 176 с.5. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за

ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 6. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом

«Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 5.Тема: Вивчення неінфекційних хвороб рослин.План:

1. Вивчити хвороби рослин, які викликані: несприятливими кліматичними умовами, несприятливими умовами ґрунту, іонізуючим опроміненням, присутністю в повітрі шкідливих домішок, механічними пошкодженнями.

2. Ознайомитися з хімічними пошкодженнями рослин при використанні пестицидів, гербіцидів.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306с.3. Попкова К.В. Общая фитопатология. - М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.4. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за

ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 5. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом

«Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 6.Тема: Вивчення хвороб рослин, викликаних грибами відділу Хітридіомікота.План:

1. Вивчити фітопатогенні роди ольпідіум та синхітріум, їх біологічний та інфекційний цикли розвитку..

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 3. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 7.Тема: Вивчення хвороб росли. викликаних грибами відділу Оомікота.План:

1. Вивчити фітопатогенні роди пітіум, фітофтора, плазмопара, пероноспора, альбуго. 2. Вивчити біологічний та інфекційний цикли розвитку збудників “коренеїду”,

фітофторозу картоплі, томатів та інших Пасльонових, несправжньої борошнистої роси (мільд’ю) винограду, пероноспорозу цибулі, білої іржі Хрестоцвітих.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.

2. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.3. Практикум по сельскохозяйственной фитопатологии / Под ред. К.В Попковой. - М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с.4. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306с.5. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. - К.: Наукова думка, 1982. – 176 с.6. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 7. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 8-9.Тема: Вивчення хвороб рослин, викликаних грибами відділу Аскомікота.План:Хвороби рослин, викликані.

1. Вивчити фітопатогенні роди тафрина, ерізіфе, клавицепс, склеротинія, ритисма, вентурія.

2. Вивчити біологічний та інфекційний цикли розвитку “кучерявості листків персику”, американської борошнистої роси аґрусу, ріжків хлібних та дикоростучих злаків, склеротиніозу соняшника, чорної гнилі яблуні та груші.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 3. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева», 2006. - 160 с.

Заняття 10.Тема: Вивчення хвороб рослин, викликаних грибами відділу Базідіомікота.План:

1. Вивчити фітопатогенні роди устилаго, тилеція, пуцинія, кронартіум.2. Вивчити біологічний та інфекційний цикли розвитку збудників порошної головні

ячменю, пузирчастої головні кукурудзи, твердої головні пшениці, стеблової іржі злаків.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Ванин С.И. Лесная фитопатология. - Л. – М. ГЛБИ, 1985. – 280 с.3. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за

ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 4. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева»,

2006. - 160 с.

Заняття 11.Тема: Вивчення хвороб рослин, викликаних грибами класу Дейтеромікота.План:1. Вивчити фітопатогенні роди монілія, ботрітіс, оідіум, вертициліум, зерноспора,

альтернарія, фузаріум, фома, ризоктонія. 2. Вивчити біологічний та інфекційний цикли розвитку збудників фузаріозу,

альтернаріозу, антракнозу, фомозу, септоріозу, чорної парші картоплі.

Література:1. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с.2. Практикум по сельскохозяйственной фитопатологии / Под ред. К.В Попковой. - М.:

Агропромиздат, 1988. – 198 с.3. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306с.4. Попкова К.В. Общая фитопатология. - М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.5. Супутник агронома: (довідник) / Є.М. Білецький, М.А. Бобро, С.Ю. Булигін (та ін); за

ред. С.Ю. Булигіна. – Х.: ХНАУ, 2010. – 256 с. 6. Удалова Е.Г. Болезни и вредители садовых растений. – СПб: Издательский дом «Нева»,

2006. - 160 с.

Заняття 12.Тема: Хвороби зернобобових культурПлан:

1. Описати і замалювати прояви твердої головні злаків на рослинах пшениці.2. Приготувати тимчасовий препарат хламідоспор збудника хвороби.3. Розглянути зовнішній вигляд стебел злаків, уражених лінійною іржею.4. Замалювати уредопустули з уредоспорами та телейтопустули з телейтоспорами.

Література:1. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для

студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 27 – 28.

2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.

3. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с.

4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с.


Заняття 13.Тема: Хвороби технічних культурПлан:

1. Описати симптоми фомозу, церкоспорозу, бурої гнилі коренів буряка.2. Замалювати спороношення збудників.3. Дослідити бактеріальні хвороби буряка. Замалювати.

Література:1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа,

1983. – 176 с. С. 57 – 58.2. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для

студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 27 – 28.

3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ, 1956. – 662 с. С. 327 – 340.

4. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.5. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.:

Агропромиздат, 1988. – 198 с.

Заняття 14.Тема: Хвороби овочевих культурПлан:

1. Описати і замалювати симптоми фітофторозу на листках і бульбах картоплі.2. Приготувати тимчасовий препарат спороношення збудника. Замалювати

зооспорангієносці та зооспорангії.3. Описати і замалювати симптоми макроспоріозу на листках картоплі.4. Приготувати препарат з конідіальним спороношенням гриба. Описати і замалювати

будову конідій патогена.5. Описати і замалювати симптоми раку на рослині картоплі6. Приготувати препарати зрізу наросту. Роздивитися спочиваючі спори.7. Описати і замалювати симптоми пораження бульб і коренів порошистою паршею

картоплі.8. Вивчити основні прояви чорної ніжки. Замалювати уражені рослину та бульбу

картоплі.9. Описати і замалювати симптоми макроспоріозу на листках і плодах томату, будову

конідій.10. Описати і замалювати прояви чорної ніжки розсади капусти, кили капусти. 11. Вивчити основні симптоми судинного бактеріозу капусти.12. Описати і замалювати прояви шийкової гнилі цибулі.13. Приготувати тимчасовий препарат конідіального спороношення гриба.14. Описати і замалювати симптоми чорної гнилі моркви.15. Приготувати тимчасовий препарат, роздивитися і замалювати будову конідій.

Література:

1. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с. С. 57 – 69.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ, 1956. – 662 с. С. 340 – 367.

4. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 29 – 42.

Заняття 15.Тема: Хвороби бахчевих культурПлан:

1. Описати і замалювати симптоми борошнистої роси на листках огірка, дині або інших гарбузових культур.

2. Приготувати препарат і замалювати конідіальну стадію збудника.3. Приготувати препарат сумчастої стадії, описати і замалювати будову клейстотеціїв.4. Описати і замалювати симптоми антракнозу на листках, стеблах і плодах бахчевих

культур. 5. Роздивитися зріз через подушечку спороношення на плодах кавуна, дині або огірка.

Література:1. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с. С. 69 – 81.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ, 1956. – 662 с. С. 412 – 430.4. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 42 – 45.

Заняття 16.Тема: Хвороби кісточкових плодових культурПлан:

1. Описати і замалювати симптоми моніліозу кісточкових порід.2. Приготувати тимчасовий препарат конідіального спороношення збудника.

Роздивитися і замалювати.3. Описати і замалювати основні симптоми клястероспоріозу кісточкових культур.4. Приготувати тимчасовий препарат конідіального спороношення збудника.

Роздивитися і замалювати.5. Описати і замалювати основні характерні прояви кучерявості листків персика на

листках і молодих пагонах даного виду.6. Вивчити під мікроскопом препарат сумчастого спороношення гриба.7. Описати і замалювати симптоми "кармашків (дутих) слив.8. Роздивитися під мікроскопом і замалювати тимчасовий препарат сумчастого

спороношення патогена.9. Описати і замалювати основні прояви борошнистої роси персика.10. Дослідити під мікроскопом препарат спороношення збудника.11. Описати і замалювати симптоми віспи слив, абрикоса, персика.

Література:1. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.:

Агропромиздат, 1988. – 198 с. С. 82 – 101.

2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ,

1956. – 662 с. С. 474 – 510.4. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.

5. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 4 – 10.

Заняття 17.Тема: Хвороби зерняткових плодових культурПлан:

1. Описати і замалювати основні симптоми парші яблуні та груші.2. Роздивитися під мікроскопом і замалювати будову перитеціїв та сумкоспор з листків,

що перезимували.3. Приготувати і роздивитися тимчасовий препарат конідіального спороношення

збудника з поверхні уражених органів.4. Описати і замалювати основні симптоми плодової гнилі (моніліозу) яблуні та груші.5. Зробити тимчасовий препарат конідіального спороношення збудника.6. Описати і замалювати прояви борошнистої роси яблуні.7. Роздивитися під мікроскопом і замалювати препарат, що містить конідії гриба.8. Записати життєвий цикл збудника іржі на різних рослинах-хазяях.9. Вивчити і замалювати основні симптоми іржі на яблуні та груші.10. Дослідити і замалювати будову ецидій гриба.11. Описати і замалювати симптоми чорного раку яблуні та груші.12. На тимчасовому препараті дослідити будову пікнід і спор гриба-збудника чорного

раку.13. Описати і замалювати прояви звичайного раку яблуні та груші.14. На тимчасовому препараті дослідити і замалювати пікніди гриба, а також будову

аскоспор гриба-збудника раку зерняткових культур.15. Описати і замалювати основні прояви зобоватості коренів яблуні та груші.


Агропромиздат, 1988. – 198 с. С. 102 – 131.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ,

1956. – 662 с. С. 440 – 473.4. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай,

1991. – 268 с.5. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів

біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 10 – 21.

Заняття 18.Тема: Хвороби ягідниківПлан:

1. Описати і замалювати основні симптоми борошнистої роси на пагонах, листках і плодах аґрусу.

2. Приготувати тимчасовий препарат, що містить клейстокарпії гриба.3. Роздивитися під мікроскопом зовнішній вигляд конідій збудника.4. Описати і замалювати основні прояви антракнозу на рослинах смородини.

5. Приготувати і роздивитися під мікроскопом тимчасовий препарат спороношення патогена.

6. Описати і замалювати симптоми ураження рослин суниці сірою гниллю.7. Приготувати тимчасовий препарат конідіального спороношення гриба.8. Описати і замалювати симптоми білої плямистості на листках суниці.9. Дослідити будову конідієносців і конідій збудника на тимчасовому препараті.10. Описати і замалювати основні симптоми антракнозу виноградної лози.11. Дослідити зовнішню будову конідій на тимчасовому препараті.


Агропромиздат, 1988. – 198 с. С. 132 – 148.2. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.3. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ,

1956. – 662 с. С. 516 – 550.4. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай,

1991. – 268 с.5. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів

біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с. С. 21 – 27.

Заняття 19.Тема: Хвороби квітково-декоративних рослинПлан:

1. Роздивитися під мікроскопом нальоти плісняви і спороношення 2 – 3 зразків насіння квітково-декоративних рослин.

2. Описати і замалювати зовнішній вигляд уражених хворобами цибулин, бульб, бульбоцибулин, кореневищ.

3. Змалювати зовнішній вигляд уражених поляганням і "чорною ніжкою" сіянців.4. Провести забарвлення ураженого стебла 3%-вим розчином перманганата калію,

роздивитися під мікроскопом і замалювати знайдені гифи гриба.5. Описати і замалювати зовнішні ознаки ураження несправжньою борошнистою росою

листків і пагонів квіткових рослин (гербарні або живі зразки).6. Приготувати тимчасовий препарат конідіального спороношення збудника.7. Описати і замалювати зовнішні ознаки ураження борошнистою росою листків,

пагонів і бутонів квіткових рослин (гербарні або живі зразки літнього збору).8. Замалювати сумчасту стадію збудника борошнистої роси (будову сумок і

сумкоспор).9. Описати і замалювати зовнішний вигляд уражених іржею листків і пагонів квіткових

рослин.10. Приготувати препарати ецидіального та уредоспороношення збудника. Замалювати

ецидію з ецидіоспорами, уредопустулу.11. На поперечному перерізі листка роздивитися і замалювати телейтоспороношення

патогена. Замалювати телейтопустулу і телейтоспори.Література:

1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 156 – 165.2. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. – К.: Наукова думка, 1982. – 176 с.3. Белосельская З.Г. Защита цветочных растений от вредителей и болезней. – Л.: Колос, 1980. – 65 с.

Заняття 20.Тема: Хвороби деревних рослинПлан:

1. Роздивитися, визначити та замалювати зовнішній вигляд хвоїнок деревних порід, уражених звичайним та сніговим шютте (сосна звичайна), шютте ялини, шютте ялиці, шютте сосни Вймутової.

2. Роздивитися під мікроскопом і замалювати апотеції, сумки та сумкоспори збудників захворювання.

3. Роздивитися за допомогою лупи і замалювати хвоїнки модрини, уражені шютте модрини, що забарвлені 3%-вим перманганату калію. Під мікроскопом – конідієносці і конідії гриба, замалювати їх.

4. Роздивитися і замалювати зовнішній вигляд хвої ялини з телейтопустулами золотистої іржі.

5. За гербарними або живим зразками описати і замалювати зовнішній вигляд листків дуба, клена, ясена, уражених борошнистою росою.

6. Використовуючи листки літнього збору, приготувати тимчасвоий препарат спороношення гриба. Замалювати міцелій з конідіальним спороношенням.

7. Описати і замалювати зовнішні ознаки уражених бурою плямистістю листків.8. Приготувати препарат із конідіального спороношення (ложа, пікніди) збудників

плямистості листків.9. Приготувати препарати плодових тіл збудників, що мають сумчасту стадію.

Замалювати сумки і сумкоспори.Література:


4. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.5. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с.

С. 135 – 187.6. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.:

Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 64 – 68.

Заняття 21.Тема: Хвороби плодів і насіння деревних рослинПлан:

1. Роздивитися і замалювати зовнішній вигляд шишки ялини, ураженої іржею, окремої лусочки з ецидіями.

2. Роздивитися і замалювати зовнішній вигляд муміфікованих жолудів та насіння берези.

3. Під мікроскопом роздивитися сумки і сумкоспори.4. Роздивитися деформацію плодів черемхи. Замалювати.5. Роздивитися і замалювати зовнішній вигляд крилаток клена, уражених плямистістю.6. Зробити поперечний розріз через пікніду, роздивитися конідії.7. Дослідити пліснявіння насіння. Роздивитися загальний вигляд колонії, визначити вид

гриба за формою спороношення.8. Провести посів крилаток клена, насіння липи або інших крупних насінин у вологі

камери. Підрахувати процент ураження паразитарними грибами.Література:

1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 63 – 68.2. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.

3. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 135 – 187.4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 66 – 72.

Заняття 22.Тема: Хвороби сходів і сіянців деревних рослинПлан:

3. Роздивитися і замалювати сіянці хвойних і листяних порід, уражених поляганням. Під мікроскопом роздивитися міцелій в уражених тканинах і конідіальне спороношення паразитраних грибів.

4. Роздивитися і замалювати прояви фітофторозу. Роздивитися конідіальне спороношення.

5. За допомогою лупи оздивитися уражені церкоспорозом листки клена.6. Описати і замалювати симптоми антракнозу бирючини.7. За допомогою таблиць визначити хвороби сходів, сіянців деревних порід.

Література:1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 68 – 74.2. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.3. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 187 – 254.4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 68 – 70.

Заняття 23.Тема: Стовбурні гнилі деревних рослинПлан:

1. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження сосновою губкою, плодові тіла гриба.

2. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження губкою ялини, плодові тіла гриба. 3. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження облямованим трутовиком, плодові

тіла гриба. 4. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження березовою чагою, плодові тіла

гриба.5. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження кленовим трутовиком, плодові тіла

гриба.Література:

1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 107 – 134.2. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.3. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 187 – 254.4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. С. 68 – 70.

Заняття 24.Тема: Руйнування деревини на складахПлан:

1. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини шпальним грибом, його плодові тіла.

2. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини стовповим грибом, його плодові тіла.

3. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини пеніофорою гігантською, плодові тіла гриба.

4. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини синевою, плодові тіла гриба.


Заняття 25.Тема: Руйнування деревини у будівляхПлан:

1. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини справжнім домовим грибом, його плодові тіла.

2. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини білим домовим грибом, його плодові тіла.

3. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини плівчасти домовим грибом, плодові тіла гриба.

4. Описати і замалювати зовнішні прояви ураження деревини пластинчастим домовим грибом, плодові тіла гриба.


V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

№ теми

Завдання Література Форми контролю

1. Історія фітопатології. 1. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. – 280 с. С. 3 – 12.2. Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с. С. 5 – 17.

Сб

2. Морфологія грибів як основних збудників хвороб. Класифікація та біологія грибів. Бактерії, віруси та інші збудники хвороб рослин

1. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. – 343 с. С. 39 – 65.

2. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. – 280 с. С. 3 – 12.3. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 28 – 45.

Сем

3. Фактори активного та пасивного імунітету

1. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.2. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.3. Рубин Б.А., Арциховская Е.В. Биохимия и физиология иммунитета растений. – М.: Высшая школа, 1988. – 260 с.4. Горленко М.В. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным болезням. – М.: Высшая школа, 1982. – 252 с.5. Страхов Т.Д. О механизме физиологического иммунитета растений к инфекционным заболеваниеям.– М.: Высшая школа, 1989. – 284 с.

Сб

4. Біологічні методи захисту рослин.

1. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. – М.: Экология, 1992. – 352 с. 135 – 136.2. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. – 343 с. С. 95 – 98.

Сб

5. Загальна характеристика фунгицидів, бактерицидів

1. Кравцов А.А., Голышин Н.М. Химические и биологические средства защиты растений. – М.: Агропромиздат, 1989. – 250 с.

Сем

Справочник по защите растений. – М.: Агропромиздат, 1985. – 286 с.

6. Вірусні хвороби сільськогосподарських рослин

1. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. – 280 с.2. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с.3. Пересыпкин В.Н. Сельско-хозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.

Сб

7. Вірусні хвороби плодових деревних культур

1. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. – 280 с.2. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с.3. Пересыпкин В.Н. Сельско-хозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.

Сб

8. Методи діагностики хвороб деревних рослин

1. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С.119 – 124.

Сем

9. Карантин рослин 1. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 129 – 131.

2. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. – 343 с. С. 113 – 115.

3.

Сб

10. Хвороби деревних рослин, викликані абіотичними факторами

1. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. С. 154 – 170.

Сб

11. Некрозні, судинні та ракові хвороби. Квіткові паразити


Сем

12. Класифікація гнилей. Кореневі гнилі

1. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С.

Сб

Разом 25 годинПримітка. Сб – співбесіда, Кр – контрольна робота, См – семінар, Рз – рішення задач

VІ. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ "ФІТОПАТОЛОГІЯ" В ЦІЛОМУ

1. Історія фітопатології. Наукові школи з фітопатології в Україні. 2.Визначення поняття "хвороба рослин". Загальне поняття про інфекційні та неінфекційні хвороби. Збудники, фактори та причини, що викликають хвороби.3.Хвороби рослин, викликані грибами. Загальна характеристика грибів. Міцелій та його видозміни. Спосіб розмноження.4.Бактеріальні хвороби рослин. Проникнення бактерій в рослини та передача збудників бактеріозів. Судинні, паренхіматозні та судинно-паренхіматозні хвороби. Некрозо-ракові та гнилеві бактеріальні хвороби рослин. В’нення, плямистості та опіки.5.Вірусні хвороби рослин, їх передача. Мозаїчні та жовтяничні хвороби рослин. Розеткова хвороба та в’янення, викликане вірусами. Методи ідентифікації. Заходи боротьби.6.Неінфекційні хвороби. Хвороби, викликані несприятливими ґрунтовими, кліматичними умовами, іонізуючим опроміненням, присутністю в повітрі шкідливих домішок. Симптоми хвороб. Механічні пошкодження. Хімічні пошкодження при використанні пестицидів, гербіцидів.7.Патологічний процес, його розвиток та умови виникнення.8.Механізми патогенності та типи паразитизму.9. Імунітет рослин. Категорії імунітету.10. Фактори пасивного імунітету. Фізіолого-біохімічні фактори імунітету. Хімічний склад рослин у зв’язку з імунітетом. Фітонциди.11. Активний імунітет рослин. Фітоалексини.12. Штучний, або набутий імунітет.13. Генетична детермінованість взаємодії хазяїна і паразита. Проблема стійкості рослин.14. Фітосанітарні заходи. 15. Агротехнічні методи. Система обробки ґрунту.16. Хімічні методи. Вимоги, що пред’являють до хімічних заходів захисту. Фунгициди, бактерициди.17. Техніка безпеки при роботі з отрутохімікатами. Сумісність пестицидів при обробці рослин. Використання пестицидів і охорона навколишнього середовища.18. Біологічні методи захисту. Антибіотики як біологічні імунізатори рослин. Використання фітонцидів.19. Лісозахист в Україні. Методи діагностики хвороб деревних рослин. Санітарні правила в лісах України. Карантин рослин.20. Головневі (сажисті) хвороби злаків. Борошниста роса. Ріжки хлібних та дикоростучих злаків. Стеблова іржа злаків. Вірусні хвороби. Система заходів по боротьбі з хворобами зернобобових.21. Хвороби кукурудзи. Пузирчата головня. Порошня головня. Хвороби насіння та пасинків. Бактеріальне в’янення кукурудзи. Система заходів по боротьбі з хворобами зернобобових.22. Хвороби бобових. Грибні хвороби. Коренева гниль. Аскохітоз, фузаріоз. Пероноспороз. Бактеріальні хвороби. Вірусні хвороби. Система заходів по боротьбі з хворобами зернобобових.

23. Хвороби соняшника. Заразиха. Біла гниль. Несправжня борошниста роса. Система заходів по боротьбі з хворобами соняшника.24. Вірусні хвороби соняшника. Система заходів по боротьбі з хворобами соняшника.25. Хвороби буряка. Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Борошниста роса. Система заходів по боротьбі з хворобами буряка.26. Вірусні та непаразитарня хвороби буряка. Повитиця. Кагатна гниль. Система заходів по боротьбі з хворобами буряка.27. Хвороби хрестоцвітих. Чорна ніжка. Капустяна гниль, кила. Суха гниль (фомоз). Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Фузаріоз. Біла та сіра гнилі. Альтернаріоз. Бактеріоз. Система заходів по боротьбі з хворобами хрестоцвітих.28. Хвороби пасльонових. Хвороби картоплі: рак картоплі, фітофтора, макроспороз, чорна ніжка, мокра бактеріальна гниль, суха гниль. Вірусні хвороби картоплі. Заходи боротьби.29. Хвороби томатів: вірусні хвороби томатів, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, септоріоз (біла плямистість), макроспоріоз (суха плямистість), фітофтороз, чорна гнль. Заходи боротьби з хворобами пасльонових.30. Хвороби гарбузових. Антракноз, кореневі гнилі, борошниста роса, несправжня борошниста роса. Вірусні хвороби гарбузових. Система заходів по боротьбі з хворобами гарбузових.31. Хвороби зерняткових плодових культур: парша яблуні та груші, чорний рак, цитоспороз, септоріоз (біла плямистість листків груші), борошниста роса, моніліоз, кореневий рак (зобоватість кореня). Вірусі хвороби яблуні та груші. Заходи боротьби з хворобами зерняткових плодових культур.32. Хвороби кісточкових культур: моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персику, віспа слив (шарка). Система заходів по боротьбі з хворобами кісточкових плодових культур.33. Хвороби суниці: коренева гниль, борошниста роса, гнилі ягід, бактеріоз. Заходи боротьби з хворобами суниці.34. Хвороби смородини: антракноз, септоріоз, стеблова іржа, махровість листків. Заходи боротьби з хворобами смородини.35. Хвороби аґрусу: американська борошниста роса, антракноз, іржа. Заходи боротьби з хворобами.36. Хвороби малини: іржа, антракноз, пурпурова плямистість. Вірусні хвороби. Засоби боротьби.37. Хвороби виноградної лози: несправжня борошниста роса (мільд’ю), оідіум, антракноз. Вірусні хвороби. Заходи боротьби.38. Загальна характеристика хвороб квітково-декоративних рослин та їх збудники.39. Хвороби насіння, цибулин, бульбоцибулин, бульб, кореневищ декоративних квіткових рослин. Заходи боротьби з хворобами квітково-декоративних рослин.40. Найбільш поширені хвороби сходів і стебел, викликані грибами: чорна ніжка, фузаріоз, вертицильоз. Заходи боротьби з хворобами квітково-декоративних рослин.41. Хвороби листків: несправжня борошниста роса квіткових рослин, борошниста роса, іржа троянди та гвоздики, чорна плямистість троянди і

хризантеми, септоріоз півонії, аскохітоз гербери, вірусна мозаїка жоржини. Заходи боротьби з хворобами квітково-декоративних рослин.42. Основні симптоми хвороб деревних рослин. Відмирання рослин або окремих їх органів на корені, повна або часткова руйнація органів, зміна форми та забарвлення органів, новоутворення на органах деревних рослин, виділення у місцях ураження і пошкодження. 43. Хвороби хвої: звичайний та сніговий шютте сосни, шютте ялини, ялиці, сосни Веймутової, модрини, іржа, бура снігова пліснява хвої. Морфологія збудників.44. Хвороби листків деревних рослин: борошниста роса листків дуба, ясена, клена; плямистості листків горіха грецького, клена, дуба, верби; парша листків верби; іржа листків тополі, берези. Морфологія збудників.45. Вірусні та непаразитарні хвороби листків деревних рослин.46. Хвороби гілок та стовбурів дорослих дерев: некрозні, судинні та ракові хвороби. Ведьміні метла. Квіткові паразити.47. Класифікація гнилей. Кореневі та комлеві гнилі. Стовбурні гнилі деревних рослин. Морфологія збудників.48. Методи лісопатологічних обстежень насаджень. Прогнозування хвороб насаджень49. Система заходів боротьби із захворюваннями деревних рослин.50. Симптоми хвороб: іржа шишек ялини, муміфікація жолудів та насіння берези, деформація плодів черемхи, бура плямистість плодів горіха грецького, плямистість крилаток клена, пліснявіння насіння. Морфологія збудників хвороб.51. Система заходів боротьби із захворюваннями плодів і насіння деревних рослин.52. Симтоми хвороб: полягання (фузаріоз), фітофтороз сіянців деревних порід, церкоспороз сіянців клена, антракноз бирючини, парша осики, песталоціоз і задуха сіянців. Морфологія збудників.53. Система заходів боротьби із захворюваннями сходів і сіянців деревних рослин.54. Руйнація деревини на складах. Симптоми гнілі та морфологія збудників. Пошкодження грибами целюлози і паперу. Система заходів боротьби .55. Руйнівники деревини у будівлях та спорудах. Симптоми та морфологія дереворуйнуючих грибів. Заходи боротьби із грибами-руйнівниками деревини і продуктів її переробки.

VIІ. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Підготувати реферат з обов’язковим наочним матеріалом (5 гербарних листків) на одну з тем:

1. Хвороби плодів та насіння та методи боротьби з ними.2. Хвороби сходів, сіянців, молодняку та міри боротьби з ними.3. Судинні та некрозно-ракові хвороби деревних порід та методи боротьби з ними.4. Гнилеві хвороби деревних рослин та міри боротьби з ними.5. Хвороби квіткових культур захищеного грунту.6. Хвороби цибулинних та бульбо цибулинних культур відкритого грунту.7. Хвороби багаторічників відкритого грунту..8. Хвороби одно- та дворічників відкритого грунту.9. Хвороби декоративних рослин з родини Злакові.10. Хвороби декоративних рослин з родини Хрестоцвіті.11. Хвороби декоративних рослин з родини Пасльонові.12. Хвороби декоративних рослин з родини Складноцвіті.13. Хвороби декоративних рослин з родини Розові.14. Хвороби декоративних рослин з родини Бобові.15. Хвороби голонасінних рослин.16. Хвороби роз.17. Хвороби Хризантем.18. Хвороби астр.

Студент також може зібрати гербарій інших хвороб рослин, не за темою реферату, але після погодження з викладачем.

VIIІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Семестровий курс „Фітопатологія” складає 2 модулі.За кожний вид поточного і модульного контролю студент отримує бальні оцінки, які

сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки.Протягом семестру проводиться поточний модульний контроль. Поточний

модульний контроль орієнтований на розуміння і запам‘ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час лабораторних занять, модульних контрольних зрізів.

Рейтингова оцінка (РО) модульного контролю складається з:- РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу –

максимум 5 балів з кожного модулю;- РО підготовки до лабораторних занять і опанування практичними навичками –

максимум 5 балів з кожного модулю;- РО підсумкової кожної модульної контрольної роботи – 20 балів;- РО індивідуального завдання – 20 балів.Підсумкова оцінка визначається шляхом переводу викладачем сумарного

модульного балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали.

За шкалою ECTS

За шкалою університетуЗа національною шкалою

Екзамен Залік

A 90 – 100 (відмінно) 5 (відмінно)

ЗарахованоB 80 – 89 (дуже добре) 4 (добре)C 75 – 79 (добре)D 65 – 74 (задовільно) 3 (задовільно)E 60 – 64 (достатньо)

FX 35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання) 2 (незадовільно) Не

зарахованоF 1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Студентові, який не з‘явився в продовж навчального семестру на поточний, модульний та підсумковий контроль, вважається таким, що не отримав іспит.

ІX. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБІТ ТА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Об’єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю. Критерії комплексного оцінювання повинні доводитися до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Максимально можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за 2 модулі дисципліни, дорівнює 100 балам.

Система бальних оцінок лабораторних знань та опанування практичних навичок:Лабораторні роботи містять в собі теоретичну та лабораторну частини.

На початку лабораторної роботи студенти пишуть тестову роботу (поточний тестовий контроль), яка оцінюється максимально в 5 балів.

Критерії оцінювання теоретичних питань (6-ти бальна шкала):5 балів передбачає високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь повна, логічна, з

елементами самостійності, доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів. Студент показує знання додаткової літератури.

4 балів передбачає досить високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь логічна, містить деякі неточності при формулюванні узагальнень, наведенні прикладів. Можливі труднощі при формулюванні узагальнюючих висновків, слабке знання додаткової літератури. Додаткова література недостатньо пророблена.

3 бали передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна і містить неточності, порушується послідовність викладення матеріалу, виникають труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.

2 бали передбачає неповні знання студента основної літератури, студент лише в загальній формі розбирається у матеріалі, відповідь неповна і неглибока. Студент дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі при наведенні прикладів. Відповідь оформлена неохайно, зі значної кількістю помилок.

1 бал ставиться, коли студентом не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні та висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок у відповіді.

0 балів ставиться, коли студент не розкрив поставлені питання, не засвоїв матеріал в обсязі, достатньому для подальшого навчання.

За результатами виконання і захисту всіх лабораторних робіт студент також одержує бальну оцінку з даного модулю, яка заноситься до системи рейтингу (максимально 5 балів). Лабораторна робота за кожною темою модуля повинна бути оформлена у лабораторному зошиті та здана викладачеві до встановленого планом терміну.

Виконана лабораторна робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії: повнота розкриття питання; правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять); ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань; новизна навчальної інформації, рівень використання наукових (теоретичних знань); вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями; акуратність виконання роботи; цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки; правильне оформлення рисунків; акуратність оформлення роботи.

Результат виконання і захисту студентом кожної лабораторної роботи оцінюється окремо за наступною шкалою.

Критерії оцінювання лабораторної частини (6-ти бальна шкала):5 балів передбачає високий рівень знань і навичок. Робота виконана акуратно, рисунки

оформлені правильно в повному обсязі. При захисті роботи відповідь повна, логічна, з елементами самостійності. Студент доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів, показує знання додаткової літератури.

4 балів передбачає досить високий рівень знань і навичок. Робота виконана акуратно, рисунки оформлені з деякими помилками, але в повному обсязі. При захисті роботи відповідь логічна, але містить деякі неточності при формулюванні узагальнень, наведенні прикладів. Можливі труднощі при формулюванні узагальнюючих висновків, слабке знання додаткової літератури.

3 бали - робота виконана акуратно, але рисунки оформлені з помилками, не в повному обсязі, або робота виконана не акуратно, але рисунки оформлені в повному обсязі з незначними помилками. При захисті роботи студент відповідає по суті питання, в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна і містить неточності, порушується послідовність викладення матеріалу, виникають труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів.

2 бали - робота оформлена неохайно, зі значної кількістю помилок. Відповіді неповні і неглибокі. Студент дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі при наведенні прикладів.

1 бал - робота оформлена неохайно, зі значної кількістю помилок. Студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні та висвітленні понять, на додаткові питання не відповідає.

0 балів ставиться, коли студент не розкрив поставлені питання, не засвоїв матеріал в обсязі, достатньому для подальшого навчання, не оформив практичну частину роботи у журналі.

Наприкінці вивчення модулю кожен студент виконує завдання підсумкового модульного контролю, за результати виконання одержує бальну оцінку (максимум 20 балів), яка заноситься до системи рейтингу.

В підсумкову модульну контрольну роботу входять теоретичні питання різного рівня складності, які оцінюються за 6-ти бальною шкалою, та тестові завдання (оцінюються в 1 бал).

Для виконання індивідуального завдання студент повинен узгодити номер власного варіанту з викладачем. Результати виконання індивідуального завдання також заносяться до системи рейтингу (максимально 20 балів) та оцінюються згідно наступних критеріїв:

1. повнота розкриття питання;2. цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;3. акуратність оформлення письмової роботи;4. підготовка матеріалу за допомогою комп‘ютерної техніки, різних технічних засобів

(плівок, слайдів, приладів, схем тощо);5. захист виконаного індивідуального завдання.Результат виконання і захисту студентом кожної індивідуального завдання оцінюється за

такою шкалою:- 16-20 балів: робота виконана згідно всіх вимог;- 11-15 балів: наявні незначні помилки в оформленні;- 6-10 балів: не дуже вірно сформульовані висновки, питання розкрито неповністю;- 0-5 балів: неповне розкриття питання, відсутність висновків тощо.

Підсумковий модульний (семестровий) контроль проводиться у формі іспиту. Студент набирає максимально 20 балів.

Білети складається з трьох теоретичних питань та одного практичного завдання. Кожне питання оцінюється за 6-ти бальною шкалою.

Х. ЛІТЕРАТУРАОсновна:

1. Ванин С.И. Лесная фитопатология. – Л.-М.: ГЛБИ, 1985. – 280 с.2. Исаева Е.В., Шестопал З.А. Атлас болезней плодовых и ягодных культур. – К.: Урожай, 1991. – 268 с.3. Лях В.А., Галица В.В. Фитопатология. – Запорожье: ЗГУ, 2003. – 70 с. 4. Мозолевская Е.Г., Соколова Э.С., Воронцова Н.А. Практикум по лесозащите. – М.: Агропромиздат, 1988. – 111 с. 5. Методичні вказівки до лабораторних занять зі спецкурсу "Фітопатологія" (для студентів біологічного факультету) / Яковлєва С.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 48 с.6. Пересыпкин В.Н. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1989. – 306 с.7. Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 400 с.8. Практикум по сельскохозяйствнной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. – М.: Агропромиздат, 1988. – 198 с.9. Прутенский М.Д. Атлас болезней цветочно-декоративных растений. – К.: Наукова думка, 1982. – 176 с.10. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с.11. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лесная фитопатология. Практикум. – К: Вища школа, 1983. – 176 с. С. 156 – 165.12. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. – 343 с13. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программное обучение. – М.: Просвещение, 1992. – 280 с.

Додаткова:14. Бактериальные болезни растений. – М.: Колос, 1982. – 178 с.15. Бейлин И.Г. Паразитизм и эпифитотиология.. – М.: Наука, 1993. – 150 с.16. Белосельская З.Г. Защита цветочных растений от вредителей и болезней. – Л.: Колос, 1980. – 65 с.17. Брежнев И.Е.. Ибрагимов Г.Р., Потлайчук В.И. Определитель грибов на плодах и семенах древесных и кустарниковых пород. – М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1992. – 415 с.18. Головин П.Н., Арсеньева М.В. и др. Фитопатология. – Л.: Колос. 1971. – 252 с.19. Горленко М.В. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным болезням. – М.: Высшая школа, 1982. – 252 с.20. Дементьева М.И. Фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 290 с.21. Доброзракова Т.Л., Летова М.Ф. и др. Определитель болезней растений. – М.-Л.: ГИСЛ, 1956. – 662 с.22. Корчагин В.Н. Защита растений от вредителей и болезней на садово-огородном участке. – М.: Агропромиздат, 1987. – 364 с.23. Кравцов А.А., Голышин Н.М. Химические и биологические средства защиты растений. – М.: Агропромиздат, 1989. – 250 с.24. Рубин Б.А., Арциховская Е.В. Биохимия и физиология иммунитета растений. – М.: Высшая школа, 1988. – 260 с.25. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология. М.: Экология, 1992. – 352 с. 26. Справочник по защите растений. – М.: Агропромиздат, 1985. – 286 с.

27. Страхов Т.Д. О механизме физиологического иммунитета растений к инфекционным заболеваниям.– М.: Высшая школа, 1989. – 284 с.

Documents

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/5597... · Завдання курсу – формування у студентів