ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/5582... · 6. Вплив зовнішніх факторів на інтенсивність

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИКАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ

РОСЛИН

Затверджую: Декан біологічного факультетуОмельянчик Л.О.

„_01_” _вересня_ 2011 р. Голова НМР біологічного факультетуЛебедева Н.І._________________________

Схвалено на засіданні кафедри садово-паркового господарства та генетики рослинПротокол № від „ ” _серпня_2011 р.

Завідувач кафедри Лях В.О.

________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни ФІЗІОЛОГІЯ ТА БІОХІМІЯ РОСЛИН

Форма навчання денна Курс ІІІ Семестр V , V І

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Академічна характеристика Структура0401 „Природничі науки”,6.040102 „Біологія”, бакалавр

Рік навчання: 3Семестр: 5,6Кількість навчальних тижнів: 33Кількість годин на тиждень:4Статус курсу: фаховийКількість ECTS кредитів:українських: 4європейських: 6

Кількість годин:Загальна: 216Лекції: 32Лабораторні заняття: 66Самостійна робота: 60Індивідуальна робота: 58

Вид підсумкового контролю: залік, іспит

Робоча програма складена на основі: Навчальної програми курсу „Фізіологія та біохімія рослин”, Лях В.О. протокол № _ від ___ _____________ 2008 р.

Укладач робочої програми: Лях Віктор Олексійович

Запоріжжя 2011

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета курсу “Фізіологія та біохімія рослин”: дати студентам сучасні уявлення про природу основних фізіологічних процесів зеленої рослини, механізми їх регуляції і закономірності відношення організму з оточуючим середовищем, сформувати уявлення про взаємозв’язки фізіологічних процесів у рослинному організмі, показати роль і значення фізіології рослин у системі інших наук, її значення у розкритті загальнобіологічних закономірностей, сформувати практичні навички постановки експерименту.

Навчальним планом передбачено проведення лабораторно-практичних занять. Кожне таке заняття складається з двох частин. Перша частина занять — включає різні форми виявлення ступеня засвоєння теоретичного матеріалу. Друга частина відводиться на виконання лабораторної роботи і оформлення звіту з неї.

Мета теоретичної частини заняття — поглиблення, розширення та закріплення знань, одержаних на лекціях. Цей вид практикуму сприяє розвитку у студентів наукового мислення, привчає самостійно працювати з літературою та використовувати отриманні знання при виконанні лабораторної роботи.

Мета лабораторних робіт — оволодіння студентами на практиці методами досліджень фізіологічних процесів у рослинному організмі, сформувати практичні навички постановки експерименту.

Форма підсумкового контролю – залік (У семестр), іспит (VІ семестр).

Завдання навчальної дисципліни:Формування у студентів сучасних уявлень про природу та взаємозв’язок основних

фізіологічних процесів рослини, механізми їх регуляції та адаптаційні можливості організму.

Міждисциплінарні зв’язки:

Викладання курсу „Фізіологія та біохімія рослин” забезпечують дисципліни:Ботаніка

Курс „Фізіологія та біохімія рослин” є основою для вивчення курсів:ЕкологіяБіотехнологія

Вимоги до знань та вмінь:

За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:− природу та сутність основних фізіологічних процесів зеленої рослини (фотосинтез, дихання, водообмін, мінеральне живлення, ріст і розвиток), взаємозв’язок цих процесів, − механізми гормональної та іншої регуляції, − вплив екологічних факторів на протікання означених процесів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:− встановити взаємозв’язки між фізіологічними процесами, − визначити головні фізіологічні параметри, − узагальнювати і аналізувати одержані роботи, робити висновки з одержаних експериментальних результатів.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ моду-ля,

№ навч.тижнів

№ теми

Теми лекцій, види інших аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і підсумкового контролю та їх рейтингова оцінка (РО)

Модуль 1

(контрольний)

1

Тема 1: Фізіологія рослинної клітини.

Лекція № 1. Вступ у фізіологію рослин: предмет, завдання, методи; її зв‘язок з іншими науками.

Лекція № 2. Клітина як елементарна структура багатоклітинного організму. Фізико-хімічні властивості протоплазми. Організація. Властивості та функції клітинних мембран. Транспорт речовин крізь мембрани.

Лабораторне заняття № 1. Фізіологія рослинної клітини.

Семінарське заняття № 1. Фізіологія рослинної клітини.

Самостійна робота: Молекулярні основи фізіологічних процесів. Структура та функції ДНК. Реплікація ДНК. Структура і функції РНК. Транскрипція. Трансляція. Регуляція експресії генів.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Фізіологія рослинної клітини”

2

2

4

4

6

6

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 10 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування практичних навичок – 8 балів

РО підсумкової контрольної роботи – 12 балів

2

Тема 2: Водообмін рослинного організму.

Лабораторне заняття № 2. Осмотичні властивості рослинної клітини.

Лекція № 4. Поглинання води рослиною. Транспірація. Пересування води по рослині.

Лабораторне заняття № 3. Транспорт води по рослині. Лекція № 5. Екологія водообміну рослин.

Семінарське заняття № 2. Фізіологія водообміну рослинного організму.

Самостійна робота: Колоїдно-хімічний механізм набухання. Аквапоріни. Особливості водообміну у рослин різних екологічних груп (гідрофітів, гігрофітів, мезофітів, ксерофітів). Особливості адаптацій у рослин різних екологічних груп. Радіальний транспорт води: апопластний та симпластний шляхи. Їх переключення у процесі радіального транспорту.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Фізіологія водообміну рослин”

4

4

4

2

4

7

6

1-8 тижні(1-й

півсеместр 1 семестру)

1 модульний контроль(разом по 1-му модулю)

1 30 балів

Модуль 2


3

Тема 3: Фізіологія фотосинтезу рослинного організму.

Лекція № 6. Сутність і значення фотосинтезу. Структурна організація фотосинтетичного апарату.

Лабораторне заняття № 4. Пігменти фотосинтезу.

Лекція № 7. Світлова стадія фотосинтезу: фотофізичний та фотохімічний етапи.

Лекція № 8. Темнова стадія фотосинтезу: С3-шлях (цикл Кальвіну), С4-шлях, САМ-метаболізм.

Лабораторне заняття № 5. Фізіологія фотосинтезу.

6

4

4

4

4

2



РО підсумкової

Лекція № 9. Екологія фотосинтезу.

Семінарське заняття № 3. Фізіологія фотосинтезу рослинного організму.

Самостійна робота: Фотодихання, його відмінність від дихання. Компенсаційна точка. Хемосинтез. Бактеріальний фотосинтез. Транспорт асимілятів по рослині. Фотосинтез та врожай.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Фізіологія фотосинтезу рослинного організму”

4

7

6

контрольної роботи – 12 балів

9-17 тижні(2-й



1 30 балів

Разом за 1 та 2 модулі 60 балівІндивідуальні завдання 20 балівПідсумковий семестровий контроль 20 балів

І семестр Разом 100 балів

Модуль 3


4

Тема 4: Фізіологія дихання рослинного організму.

Лекція № 10. Біологічна роль дихання. Загальні уявлення про способи активації кисню та водню. Процеси окиснення та відновлення.

Лабораторне заняття № 6. Ферментні системи дихання.

Лекція № 11. Шляхи дисиміляції вуглеводів: апотомічний та дихотомічний шлях окиснення глюкози.

Лабораторне заняття № 7. Фізіологія дихання рослинного організму.

Лекція № 12. Електронтранспортний ланцюг мітохондрій. Фосфорилювання.

Семінарське заняття № 4. Фізіологія дихання рослинного організму.

Лекція № 13. Екологія дихання рослин.

Самостійна робота: Залежність дихання від зовнішніх та внутрішніх факторів. Взаємозв’язок різних шляхів дисиміляції глюкози. Значення альтернативної оксидази рослин.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Фізіологія дихання рослинного організму”

2

2

6

4

2

4

2

7

6

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу –10 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування

практичних навичок –8 балів

РО підсумкової контрольної роботи –12 балів

5

Тема 5: Мінеральне живлення рослин.

Лекція № 14. Фізіологічна роль елементів мінерального живлення.

Лабораторне заняття № 8. Закладка водяної культури на різних поживних сумішах (повних та з виключенням елементів).

Лекція № 15. Азотне живлення рослин.

Лекція № 16. Основні закономірності поглинання та транспорту речовин.

Лабораторне заняття № 9. Мікрохімічний аналіз золи та встановлення вмісту нітратів у плодово-овочевій продукції рослинництва.

Лекція № 17. Екологія мінерального живлення.

Семінарське заняття № 5. Мінеральне живлення рослин.

Самостійна робота: Мінеральне живлення рослин в онтогенезі.Фізіологічні основи використання добрив. Азотні добрива. Фосфорні добрива. Калійні добрива. Мікродобрива. Бактеріальні добрива. Кореневе живлення як важливий фактор керування продуктивністю і якістю врожаю. Виділення речовин. Колообіг елементів мінерального живлення в рослинах.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Мінеральне живлення рослинного організму”

4

2

2

2

4

2

4

7

6




1 30 балів

Модуль 4


6

Тема 6: Стійкість, ріст та розвиток рослин.

Лекція № 18. Стрес, адаптація та стійкість рослин.

Лабораторне заняття № 10. Стійкість рослин.

Лекція № 19. Стійкість рослин до абіотичних стресових факторів.

Лекція № 20. Стійкість рослин до біотичних стресових факторів.

Лекція № 21. Життєвий цикл вищих рослин.Загальні закономірності росту рослин. Ритм росту рослин.

Лабораторне заняття № 11. Ріст та розвиток рослин.

Лекція № 22. Механізми регуляції ростових процесів. Фітогормони. Культура ізольованих зародків, органів, тканин, клітин, протопластів.

Лекція № 23. Ростові і тургорні рухи рослин. Теорія розвитку рослин. Фізіологія статевого розмноження квіткових рослин.

Лекція № 24. Сучасні біотехнологічні прийоми в рослинництві

Семінарське заняття № 6. Стійкість, ріст і розвиток рослин.

Самостійна робота: Фізіолого-біохімічні основи стійкості вищих рослин до патогенних мікроорганізмів. Фітонциди. Зверхчутливість. Фітоалексини. Газостійкість рослин. Радіостійкість. Поляризація. “Ефект положення”. Диференціювання рослин. Морфогенез пагона. Розвиток листка. Морфогенез кореня.

Виконання індивідуальних завдань:Контрольна робота на тему: „Стійкість та ріст і розвиток рослин”

2

4

2

2

2

4

4

4

2

4

7

8



РО підсумкової контрольної роботи – 12 балів




1 30 балів

Разом за 3 та 4 модулі 60 балівІндивідуальні завдання 20 балівПідсумковий семестровий контроль 20 балів

ІІ семестр Разом 100 балівІ та ІІ

семестриРазом 200 балів

ІІІ ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.Тема: Вступ у фізіологію рослин: предмет, завдання, методи; її зв‘язок з іншими науками.

План:1. Предмет і завдання фізіології рослин. 2. Методи фізіології рослин. Специфічні особливості фізіологічних досліджень. 3. Поєднання різних рівнів дослідження як необхідна умова прогресу фізіології рослин. 4. Зв’язок фізіології рослин з іншими науками.

Література:1. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений. М.:

Высшая школа, 1986. – 440 с.2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.3. Лебедев С.И. Физиология растений. М. :Колос, 1982. – 463 с.4. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.5. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.6. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.7. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.8. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.9. Илькун Г.М. Загрязнение атмосферы и растения. К.: Наукова думка, 1978. – 128 с.10. Манойленко К.В. Развитие эволюционного направления в физиологии растений. Л.:

Наука, 1974. – 255 с.11. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.: Наука, 1974. – 324 с.12. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / Под ред.Н.Н. Третьякова. – М.:

Колос, 2000. – 640 с.13. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений. – М.: Колос, 1980. – 495с.

Заняття 2.Тема: Клітина як елементарна структура багатоклітинного організму. Фізико-хімічні властивості протоплазми.: організація, властивості та функції клітинних мембран. Транспорт речовин крізь мембрани.

План:1. Специфічні особливості рослинної клітини. 2. Головні структурні елементи рослинної клітини. Особливості їх будови у зв’язку з їх

біологічними функціями. 3. Проникність, в’язкість, еластичність, подразливість, рух та інші властивості

протоплазми. Їх фізіологічне значення і роль у взаємодії рослин з оточуючим середовищем.

4. Колоїдні властивості цитоплазми. 5. Хімічний склад цитоплазми. 6. Системи регуляції і інтеграції у рослин. (ферментна, генетична, мембранна, трофічна,

гормональна). Мембранний принцип організації поверхні протоплазми і органоїдів клітини.

7. Головні функції мембран. Компартментація і інтеграція клітинного обміну.8. Транспорт речовин крізь мембрани.

Література:

1. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.2. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.3. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.4. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.: Наукова думка, 1983. – 366 с.5. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.: Мир, 1978. – 368 с.6. Саламатова Т.С. Физиология растительной клетки. Л.: Наука, 1983. – 232 с.

Заняття 3-4.Тема: Поглинання води рослиною. Транспірація. Пересування води по рослині.

План:1. Коренева система як орган поглинання води. Будова кореня. 2. Поглинання води коренем і її радіальний транспорт. 3. Явище “плача”. Кореневий тиск. Гутація.4. Транспірація. Одиниці вимірювання транспірації. Продихова і кутикулярна

транспірація. 5. Механізми продихової регуляції транспірації. 6. Вплив зовнішніх факторів на інтенсивність транспірації (світло, температура,

вологість повітря і ґрунту).7. Пересування води по рослині. Теорія зчеплення. Нижній і верхній кінцеві

двигуни. 8. Водообмін між ксилемою і флоемою.

Література:1. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений.

М.:Высшая школа, 1986. – 440 с.2. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.5. Слейгер Р. Водный режим растений. М.: Мир, 1970. – 265 с.6. Лебедев С.И. Физиология растений. М.:Колос, 1982. – 463 с.7. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.8. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.9. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.10. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.

Заняття 5.Тема: Екологія водообміну рослин.

План:1. Особливості водообміну у рослин різних екологічних груп (гідрофітів, гігрофітів, мезофітів, ксерофітів).2. Особливості адаптацій у рослин різних екологічних груп.3. Фізіологічні основи зрошення.

Література:1. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений.

М.:Высшая школа, 1986. – 440 с.2. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.

3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.5. Слейгер Р. Водный режим растений. М.: Мир, 1970. – 265 с.6. Лебедев С.И. Физиология растений. М.:Колос, 1982. – 463 с.7. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.8. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.9. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.10. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.

Заняття 6-8.Тема: Сутність і значення фотосинтезу. Структурна організація фотосинтетичного апарату.

План:1. Історія розвитку вчення про фотосинтез. Сутність і значення фотосинтезу. Роль

фотосинтезу в енергетичному та пластичному обмінах. 2. Масштаби фотосинтетичної діяльності в біосфері. Значення зелених рослин для

біосфери.3. Листок як орган фотосинтезу. Хлоропласти. Елементи ультраструктури хлоропластів.4. Пігментні системи фотосинтезуючих органів. Хлорофіли. Хімічна структура,

спектральні властивості. Функції хлоропластів. Біосинтез хлорофілу. 5. Каротиноїди. Хімічна будова, властивості. Спектри поглинання. Функції у

фотосинтезі. 6. Біліхромопротеіди. Хімічна будова, спектральні властивості. Роль у фотосинтезі.

Література:1. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.2. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.3. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.4. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.:Высшая школа,

1977. – 328 с.5. Сытник К.М., Мусатенко Л.И. Богданова Т.Л. Физиология листа. К.:Наукова думка,

1978. – 392 с.6. Фотосинтез. В 2 т. // Под ред. М. Говинфли. М.:Мир, 1987. – 728 с., 460 с.7. Мокроносов А.Т., Гавриленко В.Ф. Фотосинтез. Физиолого-экологичские и

биохимические аспекты. – М.: Изд-во МГУ,1992.

Заняття 9-10.Тема: Світлова стадія фотосинтезу: фотофізичний та фотохімічний етапи.

План:1. Загальна характеристика світлової стадії фотосинтезу.2. Фотофізичний етап: поглинання хлорофілом кванта світла. Електроннозбуджений

стан пігментів (синглетний, триплетний). Типи дезактивації збудженого стану. Міграція в системі фотосинтетичних пігментів. Уявлення про фотосинтетичну одиницю. Реакційні центри. Перетворення енергії в реакційних центрах.

3. Циклічний транспорт електронів. Нециклічний транспорт. Електронно-транспортний ланцюг фотосинтезу. Уявлення про сумісне функціонування двох фотосистем. Реакції, пов’язані з виділенням кисню при фотосинтезі.

4. Фотофосфорилювання. Характеристика головних типів фотофосфорилювання. Загальні положення хеміосмотичної теорії Мітчела.

Література:1. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.2. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.3. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.4. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.: Высшая школа,

1977. – 328 с.5. Сытник К.М., Мусатенко Л.И. Богданова Т.Л. Физиология листа. К.: Наукова думка,

1978. – 392 с.6. Фотосинтез. В 2 т. // Под ред. М. Говинфли. М.: Мир, 1987. – 728 с., 460 с.7. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.8. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия

растений» /Под ред. Л.А. Красильниковой. – Ростов на Дону: «Феникс», Харьков: Торсинг,2004. – 224с.

9. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений. – М.: Колос, 1980. – 495с.10. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред.

В.Л. Кретовича – М.: Мир, 1986.11. Лебедев Г.С., Сытник К.М Пигменты растительного мира. – К.: Наукова думка, 1986.12. Мокроносов А.Т., Гавриленко В.Ф. Фотосинтез. Физиолого-экологичские и


Заняття 11-12.Тема: Темнова стадія фотосинтезу: С3-шлях (цикл Кальвіну), С4-шлях, САМ-метаболізм.

План:1. С3-шлях – цикл Кальвіна: хімізм реакцій циклу Кальвіна, ключові ферменти циклу. Первинні продукти фотосинтезу, їх перетворення. 2. Фотодихання. 3. С4-шлях - цикл Хетча-Слека-Карпілова. 4. САМ-метаболізм.








Заняття 13.

Тема: Екологія фотосинтезу.

План:1. Залежність фотосинтезу від зовнішніх умов і стану організму. 2. Вплив температури, умов освітлення.3. Вплив вмісту вуглекислого газу.4. Вплив умов мінерального живлення, водозабезпечення. 5. Компенсаційна точка. Асиміляційне число. Вплив комплексу факторів на фотосинтез.








Заняття 14.Тема: Біологічна роль дихання. Загальні уявлення про способи активації кисню та водню. Процеси окиснення та відновлення.

План:1. Розвиток уявлень про природу дихання. 2. Уявлення про активацію кисню. Активація водню.3. Взаємозв’язок дихання і бродіння. 4. Дихальний субстрат. Дихальний коефіцієнт.5. Головні шляхи окислення дихального субстрату. 6. Ферментні системи дихання.

Література:1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. –

464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Лебедев С.И. Физиология растений. М.: Колос, 1982. – 463 с.7. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.

8. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.: Высшая школа, 194. – 190 с.

9. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.10. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия


11. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.: Мир, 1986.

Заняття 15-17.Тема: Шляхи дисиміляції вуглеводів: апотомічний та дихотомічний шлях окиснення глюкози.

План:1. Загальна характеристика шляхів дисиміляції вуглеводів у рослин.2. Апотомічний шлях: пентозофосфатний шлях окиснення глюкози. 3. Дихотомічний шлях: гліколіз та цикл Кребсу. 4. Енергетичний вихід обох шляхів та їх значення для рослинного організму.5. Гліоксилатний цикл. 6. Взаємозв’язок різних шляхів дисиміляції глюкози.

Література:1. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.2. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия


3. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / Под ред.Н.Н. Третьякова. – М.: Колос, 2000. – 640 с.


В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.6. Запрометов М.Н. Фенольные соединения. – М.: Наука, 1993.7. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-ов ун-ов. 2-е изд.

доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.8. Козюкина Ж.Т. Биохимия вторичных продуктов обмена веществ растительного

организма: Учебное пособие. – Днепропетровск: ДГУ, 1987, 44с. 9. Запрометов М.Н. Основы биохимии фенольных соединений. – М.: Высшая школа,

1974. – 214с.10. Блажей А., Шутый Л. Фенольные соединения растительного происхождения. – М.:

Мир, 1977. – 239с.11. Максютина Н.П. , Комисаренко Н.Ф., Прокопенко А.Г., Погодина Л.Н. Растительные

лекарственные средства. – К.:Здоровье, 1985. – 280с.

Заняття 18.Тема: Електронтранспортний ланцюг мітохондрій. Фосфорилювання.

План:1. Структурна організація, головні компоненти електронтранспортного ланцюгу мітохондрій, їх окислювально-відновні потенціали. Комплекси переносників електронів.2. Окислювальне фосфорилювання. Фосфорилювання на рівні субстрату і в дихальному ланцюгу. 3. Хімічна і механохімічна гіпотези спряження. Хеміосмотична теорія спряження.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.7. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.8. Никола С.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемиосмотическую теорию. М.: Мир, 1985. –

190 с.9. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.: Высшая

школа, 194. – 190 с.10. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.11. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия



13. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-тов ун-тов. 2-е изд. доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.

Заняття 19.Тема: Екологія дихання рослин.

План:1. Залежність дихання від зовнішніх умов і стану організму. 2. Вплив температури, умов освітлення.3. Вплив вмісту вуглекислого газу.4. Вплив умов мінерального живлення, водозабезпечення. 5. Компенсаційна точка. Вплив комплексу факторів на дихання.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.7. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.8. Никола С.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемиосмотическую теорию. М.: Мир, 1985. –

190 с.9. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.: Высшая




13. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-тов ун-тов. 2-е изд. доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.

Заняття 20-21.Тема: Фізіологічна роль елементів мінерального живлення.

План:1. Розвиток вчення про мінеральне живлення. Елементний склад рослин. 2. Класифікація мінеральних елементів, необхідних для рослин (органогени, макро-, мікро-, ультрамікроелементи).3. Водні, піщані, гравійні культури. Поживні суміші. Гідропоніка. 4. Механізми поглинання іонів. Роль процесів дифузії і адсорбції. Вільний простір. 5. Транспорт іонів крізь плазматичну мембрану. Пасивний перенос. Активний транспорт. 6. Вибірковість процесу. Іонні насоси. Транспортні АТФ-ази. Значення мембранного потенціалу.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.7. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.8. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.9. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.10. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия


11. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.

12. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-ов ун-ов. 2-е изд. доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.

13. Брей С. Азотный обмен в растениях. – М.: Наука, 1986. –240 с.14. Степаненко Б.Н. Химия и биохимия углеводов (моносахариды). – М.: Высшая школа,

1977. – 237с.15. Степаненко Б.Н. Химия и биохимия углеводов (полисахариды). – М.: Высшая школа,

1978. – 256с.

Заняття 22.Тема: Азотне живлення рослин.

План:1. Значення азоту в житті рослин. Джерела азоту для рослин. Нітратний і амонійний азот. 2. Ферментні системи редукції нітратів.3. Шляхи асиміляції аміаку. Амінокислоти і аміди в рослинах.4. Шляхи фіксації молекулярного азоту. Азотфіксуючі мікроорганізми. Молекулярний механізм азотфіксації. Симбіотична фіксація молекулярного азоту.

5. Кругообіг азоту в природі.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.7. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.8. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.9. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред.

В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.10. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-ов ун-ов. 2-е изд.

доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.

Заняття 23.Тема: Основні закономірності поглинання та транспорту речовин.

План:1. Сірка. Головні сполучення сірки в рослинах і їх значення. Джерела сірки для рослин. Механізми відновлення сульфатів. Асиміляція сірки в рослинах.2. Фосфор. Надходження фосфору в клітину. Значення фосфорних сполучень.3. Калій. Значення в обміні рослинного організму. Вплив на фізичні властивості протоплазми, ферментні системи, синтез білку та ін. 4. Фізіологічна роль кальцію і магнію. Їх участь в метаболізмі.5. Сучасні уявлення про роль мікроелементів в метаболізмі рослин. 6. Фізіологічна роль заліза, міді, марганцю, молібдену, цинку, бору та ін. мікроелементів в формуванні і функціювання електронтранспортного ланцюга фотосинтезу, дихання, в азотному, вуглеводному обмінах, ростових процесах.





Заняття 24.Тема: Екологія мінерального живлення.

План:1. Вплив зовнішніх факторів на мінеральний склад рослин. Взаємодія іонів.

2. Мінеральне живлення рослин в онтогенезі. 3. Фізіологічні основи використання добрив. Азотні добрива. Фосфорні добрива.

Калійні добрива. Мікродобрива. Бактеріальні добрива. 4. Кореневе живлення як важливий фактор керування продуктивністю і якістю

врожаю.





Заняття 25.Тема: Стрес, адаптація та стійкість рослин.

План:1. Фізіологічна адаптація. Тріада Сельє.2. Фізіологія стресу. 3. Механізми стресу на клітиннім рівні. 4. Механізми стресу і адаптації на організменнім рівні. 5. Стрес на популяційнім рівні.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.7. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. М.: Просвещение,

1982. – 280 с.8. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.9. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений.

Новосибирск:Наука, 1979. – 278 с.10. Строганов Б.П. Метаболизм растений в условиях засоления // 33-е Тимирязевское

чтение. М.:Наука, 1973. – 51 с.11. Туманов И.М. Физиология закаливания и морозостойкости растений. М.:Наука, 1979. –

352 с.

Заняття 26-27.

Тема: Стійкість рослин до абіотичних стресових факторів. План:

1. Посухостійкість рослин.2. Солестійкість рослин. Зміни обміну речовин в умовах солестійкості.3. Холодостійкість, морозостійкість та зимостійкість. Їх схожість та відмінність.4. Жаростійкість та її фізіологічна обумовленість.5. Стійкість до нестачі кисню.6. Стійкість до дії важких металів.


464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.7. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. М.: Просвещение,

1982. – 280 с.8. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.9. Строганов Б.П. Метаболизм растений в условиях засоления // 33-е Тимирязевскоечтение. М.:Наука, 1973. – 51 с.10. Туманов И.М. Физиология закаливания и морозостойкости растений. М.:Наука, 1979. –

352 с.

Заняття 28.Тема: Стійкість рослин до біотичних стресових факторів. План:

1. Фізіолого-біохімічні основи стійкості вищих рослин до патогенних мікроорганізмів. 2. Характеристика збудників хвороб. 3. Генетична детермінованість відносин паразит-хазяїн. Механізми захисту. Механічні компоненти захисту. 4. Фітоімунітет. Фактори пасивного та активного імунітету.5. Фітонциди. Зверхчутливість. Фітоалексини. Шляхи підвищення стійкості рослин до інфекційних захворювань.

Література:1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.7. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.

Заняття 29.Тема: Життєвий цикл вищих рослин. Загальні закономірності росту рослин. Ритм росту рослин.

План:1. Основні етапи онтогенезу: ембріональний, ювенільний, зрілість, розмноження, старість. Їх морфологічні і фізіолого-біохімічні особливості. 2. Внутрішні і зовнішні фактори, що регулюють розвиток. Диференцировка рослин. 3. Існування організму як розгортання в часі генетичної програми, вплив на цей процес зовнішніх факторів. 4. Типи росту рослин. Фази росту рослин, їх фізіологічні і біохімічні особливості. 5. Велика крива росту. Циркадна ритміка. Біологічні часи.6. Вплив зовнішніх факторів на ріст (температура, світло, вологість ґрунту та ін.). 7. Явище спокою. Спокій глибокий і вимушений. Фізіологія регулювання спокою рослин. Фізіологія проростання органів, що находяться у спокої.

Література:1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Кефели В.И. Рост растений. М.: Высшая школа, 1984. – 120 с.7. Молотковский Г.Х. Полярность развития растений. Львов:ЛГУ, 1961. – 262 с.

8. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.:Наука, 1967. – 207 с.9. Уоринг Ф., Филипс Н. Рост растений и дифференцировка. М.:Мир, 1984. – 512с.10. Юсуфов А.Г. Механизмы регенерации растений. Ростов:РГУ, 1982. – 173 с.

Заняття 30-31.Тема: Механізми регуляції ростових процесів. Фітогормони. Культура ізольованих зародків, органів, тканин, клітин, протопластів. План:

1. Фітогормони-стимулятори росту: ауксини, гібереліни, цитокініни.2. Фітогормони-інгибітори росту: етилен, абсцизова кислота. 3. Будова, утворення в рослинах, фізіологічна дія фітогормонів. Механізми дії стимуляторів росту і інгібіторів. Синтетичні регулятори росту (гербіциди, ретарданти, морфактіни), їх практичне використання.4. Клітинна біотехнологія. Використання метода культури клітин для вивчення біології клітини, розуміння взаємовідносин частини і цілого. 5. Засоби підвищення продуктивності культур рослинних клітин.

6. Шляхи практичного використання культур рослинних клітин (звільнення від вірусних інфекцій рослин, клонування, збереження генофонду рідких рослин, одержання біомаси клітин-продуцентів практично важливих речовин).

Література:1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464

с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.: Наукова думка, 1983. – 366 с.7. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.: Мир, 1980. – 126 с.8. Гамбург К.З. Биохимия ауксина и его действие на клетки. Новосибирск: Наука, 1976. – 272 с.9. Бутенко Р.Г. Экспериментальный морфогенез и дифференциация в культуре клеток растений // 35-е Тимирязевское чтение. М.: Наука, 1975. – 51 с.10. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.: Наука, 1967. – 207 с.

Заняття 32.Тема: Ростові і тургорні рухи рослин. Теорія розвитку рослин. Фізіологія статевого розмноження квіткових рослин.

План:1. Тропізми (фото-, геотропізми та ін.). Гормональна природа тропізмів. 2. Настії. Сейсмонастії. 3. Кругові нутації. Еволюція засобів руху.4. Регенерація рослин. Індукція і поляризація. “Ефект положення”. Кореляції. 5. Вегетативне розмноження. Використання вегетативного розмноження в рослинництві.6. Фотоперіодизм. Фотоперіодчна індукція. 7. Фітохромна система. . Регуляція за допомогою фітохрому фотоперіодичної реакції, спокою, росту листків. 8. Гормональна теорія цвітіння. Теорія Бонера.9. Ініціація цвітіння. Індукція. Евокація. Природа флорального стимулу. Детермінація полу. 10. Розвиток квітки. Запилення і запліднення. Розвиток насіння і плодів. Значення фітогормонів. Клімактеричний період.


с.11. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.12. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.13. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.14. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.15. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.: Наукова думка, 1983. – 366 с.

16. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.: Мир, 1980. – 126 с.17. Гамбург К.З. Биохимия ауксина и его действие на клетки. Новосибирск: Наука, 1976. – 272 с.18. Бутенко Р.Г. Экспериментальный морфогенез и дифференциация в культуре клеток растений // 35-е Тимирязевское чтение. М.: Наука, 1975. – 51 с.19. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.: Наука, 1967. – 207 с.

Заняття 33.Тема: Сучасні біотехнологічні прийоми в рослинництві.

План:1. Мікроклональне розмноження з використанням культури меристем.2. Одержання безвірусного матеріалу з використанням культури меристем.3. Культура незрілих зародків для одержання міжвидових та міжродових гібридів.4. Культура мікроспор та пиляків.5. Соматична гібридизація.


с.2. Рыбчин В.Н. Основы генетической инженерии. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГТУ, 2002.

– С.520сю 3. Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук Л.П. Культура клеток и тканей в физиологии и

биохимии растений. – Киев, 1989. – 332 с.

4. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В.А. Біотехнологія рослин. – Київ: ПоліграфКонсалтінг, 2003. – 520 с.

IV. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Заняття 1-2.Тема: Фізіологія рослинної клітини.

План:1. Розглянути фізичні властивості та вибіркову проникність протоплазми.2. Визначити вплив зовнішніх факторів на швидкість руху цитоплазми.3. Визначити життєздатність насіння за забарвленням цитоплазми.4. Розглянути проникність живої та мертвої протоплазми.5. Розглянути плазмоліз (різні його види) і деплазмоліз.6. Визначити ізоелектричну точку рослинних тканин (ІЕТ).7. Провести кислотний та ферментативний гідроліз крохмалю.

Література:1. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2001. – 392с.3. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.5. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. –

120 с.6. Практикум по физиологии растений // Под ред. В.Б. Иванова. – М.: Издательский центр

«Академия», 2001. – 144 с.7. Викторов Д.П. Практикум по физиологии растений. – 2-е изд. – Воронеж: Изд-во ВГУ,

1991. – 160 с.8. СаламатоваТ.С. Физиология растительной клетки. Л.: Наука, 1983. – 232 с.9. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.: Наукова думка, 1983. – 366 с.

Заняття 3-4.Тема: Осмотичні властивості рослинної клітини.

План:1. Визначити концентрацію клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).2. Визначити всисну силу рефрактометричним методом.3. Визначити всисну силу методом цівок.4. Визначити водний потенціал рослинних тканин методом Уршпрунга




1991. – 160 с.8. Слейгер Р. Водный режим растений. М.:Мир, 1970. – 265 с.

Заняття 5-6.Тема: Транспорт води по рослині.

План:1. Визначити співвідношення різних форм води в рослині.2. Розглянути процес гутації та вплив на нього різних зовнішніх чинників.3. Визначити інтенсивність транспірації.4. Визначити стан продихів.5. Розглянути пересування води по рослині за допомогою забарвленої рідини.

Література:1. Слейгер Р. Водный режим растений. М.:Мир, 1970. – 265 с.2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.3. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2001. – 392с.4. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.5. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.6. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. –



1991. – 160 с.

Заняття 7-8.Тема: Пігменти фотосинтезу.

План:1. Отримати витяжку пігментів зеленого листка.2. Визначити фізичні та хімічні властивості фотосинтетичних пігментів.3. Провести розділення суміші фотосинтетичних пігментів методом Крауса.4. Провести розділення суміші фотосинтетичних пігментів методом Цвета.5. Провести розділення суміші фотосинтетичних пігментів методом хроматографії на папері.6. Розглянути спектри поглинання пігментів.7. Розглянути флуоресценцію хлорофілу.

Література: 1. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2001. – 392с.3. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.5. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. –



1991. – 160 с.8. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.:Высшая школа,

1977. – 328 с.9. Фотосинтез. В 2 т. // Под ред. М. Говинфли. М.:Мир, 1987. – 728 с., 460 с.

Заняття 9-10.Тема: Фізіологія фотосинтезу.

План:1. Визначити кількість хлорофілів фотоколориметричним методом.2. Визначити кількість каротиноїдів фотоколориметричним методом.3. Визначити кількісний склад фотосинтетичних пігментів спектрофотометричним методом.4. Розглянути фотосенсибилізуючу активність хлорофілу.5. Визначити інтенсивність фотосинтезу і дихання за зміною вмісту вуглецю.




1991. – 160 с.8. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.:Высшая школа,

1977. – 328 с.9. Фотосинтез. В 2 т. // Под ред. М. Говинфли. М.:Мир, 1987. – 728 с., 460 с.

Заняття 11.Тема: Ферментні системи дихання.

План:1. Визначити загальну дегідрогеназну активність рослинних тканин.2. Відкрити пероксидазу у соці коренеплодів та плодів.3. Визначити активність пероксидази (за Бояркіним).4. Визначити активності каталази (за допомогою каталазника).5. Визначення активності каталази (титрометричним методом).




1991. – 160 с.8. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.:Высшая

школа, 194. – 190 с.9. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. –

464 с.10. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.

11. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия растений» /Под ред. Л.А. Красильниковой. – Ростов на Дону: «Феникс», Харьков: Торсинг,2004. – 224с.


Заняття 12-13.Тема: Фізіологія дихання рослинного організму.

План:1. Визначити інтенсивність дихання пророслого насіння та того, що знаходиться у стані спокою.2. Визначити дихальний коефіцієнт проростків, у яких запасною речовиною є білки, жири та вуглеводи.





школа, 194. – 190 с.9. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. –

464 с.10. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.11. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия



Заняття 14.Тема: Закладка водяної культури на різних поживних сумішах (повних та з виключенням елементів).

План:1. Розрахувати склад живильних середовищ Кнопа, Гельригеля та Хогленда з виключенням азоту, фосфору, калію та сірки.2. Закладка водяної культури на повній живильній суміші Кнопа, Гельригеля та Хоглленда з виключенням елементів (азоту, фосфору, калію та сірки).

Література:1. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2001. – 392с.3. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.

5. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. – 120 с.

6. Практикум по физиологии растений // Под ред. В.Б. Иванова. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 144 с.

7. Викторов Д.П. Практикум по физиологии растений. – 2-е изд. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. – 160 с.

8. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.9. Измайлов С.Ф. Азотный обмен в растениях. М.:Наука, 1986. – 320 с.10. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.11. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.

Заняття 15-16.Тема: Мікрохімічний аналіз золи та встановлення вмісту нітратів у плодово-овочевій продукції рослинництва.

План:1. Провести визначення мікрохімічного складу золи рослинного матеріалу.2. Визначити вміст нітратів у різних овочах та фруктах.3. Проаналізувати результати вегетаційного досліду.


1. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2001. – 392с.3. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.5. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. – 120 с.6. Практикум по физиологии растений // Под ред. В.Б. Иванова. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 144 с.7. Викторов Д.П. Практикум по физиологии растений. – 2-е изд. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. – 160 с.8. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.9. Измайлов С.Ф. Азотный обмен в растениях. М.:Наука, 1986. – 320 с.10. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.11. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.

Заняття 17-18.Тема: Стійкість рослин.

План:1. Вплив високої температури на проникність цитоплазми.2. Визначення жаростійкості за Мацковим.3. Визначення морозостійкості.4. Визначення металлостійкості (Cu, Pb, Cd, Ni та інші).5. Визначення солестійкості за ступенем хлорозу на листках.




1991. – 160 с.8. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. М.: Просвещение,

1982. – 280 с.9. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.10. Строганов Б.П. Метаболизм растений в условиях засоления // 33-е Тимирязевское


352 с.

Заняття 19-20.Тема: Ріст та розвиток рослин.

План:1. Зробити облік росту проростків методом міток.2. Вивести зі стану спокою пагони деревних рослин.3. Розглянути геотропізм.4. розглянути гідротропізм.5. розглянути хемотропізм.6. Визначити значення листя для укорінення..7. Провести скарифікацію насіння.




1991. – 160 с.8. Кефели В.И. Рост растений. М.: Высшая школа, 1984. – 120 с.9. Меркис А.И. Геотропическая реакция растений. Вильнюс, 1973. – 264 с.10. Молотковский Г.Х. Полярность развития растений. Львов:ЛГУ, 1961. – 262 с.11. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.:Наука, 1967. – 207 с.12. Уоринг Ф., Филипс Н. Рост растений и дифференцировка. М.:Мир, 1984. – 512с.13. Юсуфов А.Г. Механизмы регенерации растений. Ростов:РГУ, 1982. – 173 с.

V. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1-2.Тема: Фізіологія рослинної клітини.

Задачі:

1. Поясніть, чому рослинна їжа є обов'язковим компонентом раціону людини та тварин?2. При визначенні ІЕК тканин паростків тритікале ( у зоні поділу кореня, розтягування та диференціювання) виявилось, що при рН=3,9 тканини набули відповідно синього, фіолетового та рожевого кольору. Яке положення ІЕК цих тканин?3. ІЕК зон росту кореня (поділу, розтягування, диференціювання) відмічена відповідно при рН=3,2; рН=5,6; рН=6,4. Який заряд та забарвлення будуть мати тканини вказаних зон росту кореня при рН=2,0; рН=6,0; рН=8,0?4. За допомогою якої якісної реакції можна виявити глюкозу у витяжці з рослинного матеріалу? Напишіть рівняння хімічної реакції.5. Після проби Тромера в пробірці з витяжкою з рослинного матеріалу з'явився осад цегляно-червоного кольору. Про що це свідчить? Проілюструйте відповідь рівнянням хімічної реакції. 6. В колбу налили солодову витяжку, яка містить фермент амілазу, і прокип'ятили. Після охолодження в колбу добавили крохмальний клейстер, а за 30 хв декілька крапель слабкого розчину KI. Як забарвиться розчин у колбі? Чому?7. На пластинці, виготовленій з крохмального агару, розмістили розрізані навпіл насінини ячменю (пророслі і ті, які ще не проросли). Через 1 год насіння зняли з пластинки і залили її слабким розчином KI. Поясніть результати досліду. Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.8. В колбу налили розчин крохмалю і прокип'ятили його. Потім розчин розподілили на дві пробірки: в першу (без охолодження) і в другу (після охолодження до 25°С) додали декілька крапель KI. Чи зміниться забарвлення розчину в пробірках? Відповідь обґрунтуйте.9. До подрібненого рослинного матеріалу додали води і прокип'ятили на водяній бані. Отриману витяжку поділили на дві пробірки. В першу пробірку додали фелінгову рідину (рівного об'єму) і довели її до кипіння. В другу пробірку додали кілька крапель 20%-ного розчину НС1, довели на спиртівці її вміст до кипіння, додали фелінгову рідину та знову нагріли до 100 °С. В першій пробірці колір рідини залишився синім, а в другій — з'явився осад цегляно-червоного кольору. Чим зумовлене утворення осаду в другій пробірці? Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.10. У моркви запасним цукром є мальтоза, а в цукрового буряку — сахароза. Яким буде зовнішній ефект після проведення з витяжками моркви та цукрового буряка проби Троммера? Напишіть необхідні рівняння хімічних реакцій.11. Сухе насіння рицини (високий вміст олії) майже не містить крохмалю, а в проростках, що вирощувалися у темряві, він міститься в значній кількості. Поясніть його походження.12. Подрібнений рослинний матеріал залили водою і нагріли на киплячій водяній бані. Однакові кількості отриманої витяжки налили в дві пробірки. До першої додали рівний об'єм фелінгової рідини і довели до кипіння. В другу пробірку внесли 3 краплі 20% НСІ, скип'ятили, після чого додали фелінгову рідину і знову нагріли до 100° С. Які висновки можна зробити, якщо одержали наступні результати: а) в обох пробірках колір рідини не змінився, б) у першій пробірці колір рідини не змінився, у другій з'явився цегляно-червоний осад. в) в обох пробірках утворилася однакова кількість Cu2O, г) в обох пробірках випав осад Cu2O, причому в другій значно більше, ніж у перші й.13. У дві пробірки налили порівну солодової витяжки, яка містить фермент амілазу, а

згодом додали крохмальний клейстер. Протягом 10 хв першу пробірку витримували при температурі 15 °С, другу — при температурі 35 °С, після чого в обидві пробірки додали по декілька крапель слабкого розчину KI . Вміст першої пробірки набув фіолетового кольору, а другої — жовтого. Як пояснити одержані результати? Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.14. З червоного буряка вирізали два однакових брусочки, ретельно промили їх у проточній воді та помістили в пробірки: в першу додали воду кімнатної температури; вміст другої пробірки прокип'ятили протягом 5 хв; в третю — додали декілька крапель спирту; в четверту — декілька крапель хлороформу. Поясніть різну інтенсивність забарвлення рідини в пробірках.15. Які запасні речовини переважають у насінні: а) злаків; б) олійних культур; в) бобових. Напишіть загальні формули відповідних запасних речовин.16. Чому підмерзлі бульби картоплі солодкі на смак? Обґрунтуйте відповідь хімічними реакціями.17. На пластинці, виготовленій з крохмально-желатинової суміші, помістили зрізи сухого та набубнявілого насіння кукурудзи і соняшника. Через 20 хв насіння зняли, а пластинку залили слабким розчином KI. Яким буде очікуваний результат досліду? Обґрунтуйте відповідь хімічними рівняннями.18. Сухе насіння квасолі містить багато крохмалю. В проростку кількість крохмалю зменшується майже вдвічі, але вміст редукуючих цукрів виявився незначним на фоні збільшення вмісту білків. Чому? Обґрунтуйте відповідь хімічними рівняннями.19. У свіжих коренях цукрового буряка містилося біля 1% цукрів, які редукують, а в підв’ялих — у 5 разів більше. Як це пояснити?20. Відомо, що в період весняного сокоруху в пасоці деревних рослин місіться багато розчинних цукрів. Яке їх походження?21. У дві пробірки налили однакову кількість солодової витяжки і крохмаленої о клейстеру. Одну пробірку витримали при температурі і 5° С, другу при 35° С протягом 10 хв., після чого в обидві пробірки додали декілька крапель розчину йоду. Вміст першої пробірки забарвився у фіолетовий колір, другої - у жовтий. Як пояснити отримані результати?22. На пластинку з крохмального агару було поміщено проросле і непроросле насіння пшениці розрізане навпіл і змочене водою, Через годину насіння зняли з пластинки, а її залили розчином йоду. Яким буде результат цього досліду і як його пояснити?23. У дві колби помістили по 1 г розтертого насіння рицини і налили однакову кількість води, після чого вміст однієї з колб прокип'ятили. Через якийсь час було проведене титрування розчином лугу. На титрування якої колби піде більше лугу і як це пояснити?24. В чому проявляється структурна схожість між тваринними і рослинними клітинами? Чим відрізняються ці клітини? Які відмінності в функціях відповідають цим структурним відмінностям?25. Чим відрізняються прокаріоти та еукаріоти? В чому можна бачити адаптивну цінність еукаріотичної організації?26. У хлоропластів і мітохондрій крім зовнішньої мембрани є ще внутрішня мембранна система. В чому полягають функції цих внутрішніх мембран?27. Деякі антибіотики, наприклад, валіноміцин та граміцидин порушують функції мембран. Як можна пов’язати викликані ними зміни з антибіотичною активністю цих речовин? 28. Чи можна вважати присутність якого-небудь ферменту в рослинному екстракті переконливим доказом того, що цей фермент активний також і в самій рослині? Чи є відсутність визначеної ферментативної активності в гомогенаті рослинної тканини переконливим доказом того, що цього ферменту немає також і в самій рослині? Чому?29. Яким чином фермент прискорюють хімічні реакції? Як може фермент розщепити велику кількість молекул субстрату і при цьому не змінитися самому в скільки-небудь

помітній мірі? 30. Деякі ферменти в присутності свого субстрату менше піддаються впливу змін температури і рН. Як можна б було пояснити цю захисну дію субстрату?31. Для того, щоб виділити в чистому вигляді луб’яні волокна льону, які використовують в текстильній промисловості, стебла льону вимочують, тобто витримують їх у воді доти, поки не зникне майже весь не волокнистий матеріал. Чи можуть в цьому процесі відігравати яку-небудь роль ферменти? Як перевірити таке припущення.32. Гриби, що живуть як гетеротрофи на зелених рослинах, служать багатим джерелом позаклітинної целюлази (ферменту, що розщеплює целюлозу). Чи природно цього чекати? Чому?33. Плазмодесми характеризуються як структури, завдяки яким рослина являє собою не просто групу окремих клітин, а деяке угруповання живих протопластів, тісно між собою пов’язаних. На чому ґрунтується це ствердження? 34. Під дією цитохалазину В мікрофіламенти агрегують. Як на ваш погляд, повинна впливати на ріст рослин обробка рослинної тканини цим лікарським препаратом? Поясніть.35. Що характеризується таким покажчиком як рН? Мірою чого він служить в числовому виразі? Чому так важливо що рН цитоплазми строго регулювався? Яким способом досягається ця регуляція? 36. З яких компонентів міг би складатися буферний розчин з рН 4,0? Як повинен діяти кожен з цих компонентів для того, щоб запобігти зміні рН?37. Опишіть структуру і функції клітинної стінки. Як формується клітинна стінка?

Контрольні питання до семінару:

1. Дайте характеристику структури і функції пентоз, гексоз та поліцукрів — крохмалю, целюлози, пектину в рослинній клітині.2. Які структурні особливості вуглеводів забезпечують таку велику різноманітність поліцукрів?3. Порівняйте крохмаль з целюлозою в чому вони подібні та чим відрізняються за хімічною структурою, функціями, локалізацією в клітині? Поясніть, чому целюлоза існує у вигляді довгих волокон тоді як крохмаль— у вигляді округлих зерен?4. Поясніть які фізико-хімічні властивості ліпідів лежать в основі процесу самозбирання мембран?5. Який механізм дії ферментів в рослинній клітині? Від чого залежить швидкість і напрямок ферментативних реакцій?6. Чому важливо щоб рН цитоплазми був строго регульованим?7. Перелічіть основні структурні компоненти рослинної клітини В чому полягає різниця між рослинною та тваринною клітинами? Які особливості в функціях відповідають цим структурним відмінностям?8. Фізико-хімічні властивості протоплазми та їх зміни у життєвому циклі клітин.9. Фізичні властивості цитоплазми рослинної клітини: еластичність, в’язкість, колоїдні властивості.10. Рух цитоплазми, типи, значення.11. Назвіть немембранні і мембранні структури рослинної клітини.12. Що таке компартментація клітинного метаболізму, його каталітичних систем і метаболічних фондів?13. Перелічіть загальні особливості будови та спільні властивості всіх мембран. Вкажіть різницю між мембранами різних органел Поясніть роль мембран в регуляції та інтеграції метаболізму в клітині.14. Чим пояснити той факт, що в більшості випадків мембрани проникні для більшості речовин в одному напрямку?15. Розкажіть про будову і функцію ядра в регуляції та інтеграції клітинного метаболізму.

16. Ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, , вакуолі. Їх будова та основні функції.17. Яка будова і функція апарата Гольджі, ендоплазматичного ретикулуму, пероксисоми та гліоксисоми? В чому полягає їх принципова відмінність від мітохондрій та хлоропластів?18. Вакуолярна системи рослинної клітини. 19. Пластиди та мітохондрії. Взаємодія ядерного, мітохондріального та хлоропластного геномів.20. У хлоропластів та мітохондрій крім зовнішньої мембрани є ще і внутрішня мембранна система Яка функція цих внутрішніх мембран?21. Опишіть структуру і функції клітинної стінки.22. Цитоскелет, особливості його будови у зв’язку з біологічними функціями. Будова клітинної стінки, її хімічний склад та основні функції.23. Наведіть приклади функціональної взаємодії різних органел клітини.24. Дайте характеристику основних органів тканин та функціональних систем вищих рослин.25. Поясніть чому структурна організація клітини — основа її біохімічної активності та функціонування як цілісної живої системи?26. Назвіть основні риси еволюції клітинної організації на прикладі порівняння прокаріотичної та еукаріотичної клітини.27. Що є рушійною силою пасивного транспорту іонів в клітину?28. Які причини виникнення електричного трансмембранного потенціалу?29. Які основні чинники активного транспорту іонів?30. Охарактеризуйте етапи надходження іонів в клітину.31. Що таке полегшена дифузія?32. Що є джерелом енергії для процесів активного транспорту? Яка роль в ньому транспортних АТФ-аз?


1. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений. М.: Высшая школа, 1986. – 440 с.

2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.3. Лебедев С.И. Физиология растений. М. :Колос, 1982. – 463 с.4. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.5. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.6. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.7. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.8. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.9. Илькун Г.М. Загрязнение атмосферы и растения. К.: Наукова думка, 1978. – 128 с.10. Манойленко К.В. Развитие эволюционного направления в физиологии растений. Л.: Наука,

1974. – 255 с.11. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.: Наука, 1974. – 324 с.12. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / Под ред.Н.Н. Третьякова. – М.:

Колос, 2000. – 640 с.13. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений. – М.: Колос, 1980. – 495с.14. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.: Наукова думка, 1983. – 366 с.15. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.: Мир, 1978. – 368 с.16. Саламатова Т.С. Физиология растительной клетки. Л.: Наука, 1983. – 232 с.17. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.18. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.19. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.20. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия

растений» /Под ред. Л.А. Красильниковой. – Ростов на Дону: «Феникс», Харьков:

Торсинг,2004. – 224с. 21. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л.

Кретовича – М.:Мир, 1986.

Заняття 3-4.Тема: Фізіологія в одообміну рослинного організму.

Задачі:

1. Клітину помістили в 0,3 М розчин сахарози. В якому напрямку рухатиметься вода, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 10 атм, тургорний тиск — 8 атм, а температура розчину — 15 °С?

2. Клітину з осмотичним тиском клітинного соку 5 атм занурили в розчин КС1, осмотичний тиск якого 10 атм. Що станеться з клітиною? Відповідь обґрунтуйте розрахунками.

3. Обчисліть осмотичний тиск клітинного соку, якщо відомо, що в 0,3 М і а 0,4 М розчинах сахарози плазмоліз клітини відсутній, а в 0,5 М та 0,6 М розчинах він спостерігається.

4. Визначте всисну силу клітини, якщо відомо, що в розчинах з осмотичним тиском 3 атм та 5 атм клітина збільшується в об'ємі, а в розчині з осмотичним тиском 7 атм — зменшується.

5. Клітина знаходиться в стані повного насичення водою. Осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 8 атм. Обчисліть всисну силу цієї клітини.

6. Після занурення шматочка рослинної тканини в 10%-ний розчин сахарози концентрація останнього не змінилася. В якому напрямку зміниться концентрація 12%-ного розчину сахарози, якщо в нього помістити вищевказаний шматочок рослинної тканини? Відповідь поясніть.

7. Обчисліть тургорний тиск клітини, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 12 атм, а всисна сила клітини становить 5 атм.

8. Клітина знаходиться в стані в'янення (початок плазмолізу). Визначте осмотичний тиск клітинного соку, якщо відомо, що всисна сила клітини дорівнює 5 атм.

9. Обчисліть осмотичний тиск клітинного соку при температурі 17°С, якщо відомо, що ізотонічний розчин сахарози для даної клітини має концентрацію 0,3 М (для сахарози і = 1)?

10. Осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 10 атм, а тургорний тиск цієї клітини дорівнює 3/4 від максимальної величини. Чому дорівнює всисна сила клітини?

11. Обчисліть всисну силу та концентрацію клітинного соку (за нормальних умов), якщо відомо, що в розчинах вуглеводів з осмотичним тиском 2 та 3 атм клітини збільшилися в об'ємі, а в розчинах з осмотичним тиском 5 та 6 атм зменшилися?

12. Обчисліть осмотичний тиск 0,3 М розчину хлористого натрію (за нормальних умов), ізотонічний коефіцієнт якого дорівнює 1,75.

13. В якого розчину осмотичний тиск буде вищий: в 5%-ного розчину сахарози чи в 5%-ного розчину глюкози? Відповідь обґрунтуйте відповідними розрахунками.

14. Обчисліть осмотичний тиск клітинного соку, якщо відомо, що ізотонічний для даної клітини розчин сахарози має концентрацію 0,3 М (за нормальних умов).

15. Клітину, осмотичний тиск клітинного соку якої становить 5 атм, помістили в розчин хлористого калію з осмотичним тиском 10 атм. Що відбуватиметься з клітиною? Відповідь поясніть.

16. Шматочки рослинної тканини занурили в 1 М розчин хлористого натрію та 1 М розчин сахарози. В якому випадку спостерігатиметься більш виражений плазмоліз і чому?

17. Клітина занурена в 0,8 М розчин сахарози. В якому напрямку рухатиметься вода, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 10 атм, а тургорний тиск — 8 атм? Відповідь обґрунтуйте розрахунками.

18. Клітину з осмотичним тиском 12 атм занурили в ізотонічний розчин. Що відбуватиметься

з клітиною? (Розгляньте два можливих варіанти).19. Обчисліть осмотичний тиск клітинного соку (за рівнянням Вант-Гоффа), якщо відомо, що

кімнатна температура становить 20"С, ізотонічна концентрація розчину NаСІ дорівнює 0,5 М (для NаСІ і = 1,70).

20. Один шматочок епідерми синьої цибулі витримали в гіпертонічному розчині КNО3, а другий — в Са(NОз)2. В клітинах якого зі шматочків швидше настане випуклий плазмоліз? Чому?

21. Чому при вивченні впливу іонів К+ та Са2+ на в’язкість цитоплазми використовують 1,0 М розчин нітрату калію та 0,7 М розчин нітрату кальцію? Чому використовують різні концентрації плазмолітиків?

22. Дослідним шляхом встановлено, що осмотичний тиск клітинного соку в клітинах бульби картоплі при температурі 18°С дорівнює 12 кПа. Розчин сахарози з якою концентрацією (в молях) необхідно взяти, щоб в даних клітинах відбувся плазмоліз?

23. Два шматочки епідерми синьої цибулі (відповідно з живими та вбитими при нагріванні клітинами) занурили в гіпертонічний розчин сахарози. Що спостерігатиметься і чому?

24. В три пробірки помістили по одному шматочку червоного буряка, ретельно промитому під струменем води. В першу пробірку додали воду, в другу — концентровану оцтову кислоту, а в третю — концентрований луг (КОН). В якій з пробірок забарвлення розчину буде інтенсивнішим і чому?

25. Один зі шматочків епідерми синьої цибулі занурили в гіпертонічний розчин сахарози, другий — сечовини. В першому випадку спостерігався стійкий плазмоліз, а в другому — плазмоліз змінився деплазмолізом. Чому?

26. Обчисліть осмотичний тиск 15%-ного розчину глюкози при температурі 20°С?27. Чому дорівнює всисна сила і тургорний тиск клітини: а) при повному насиченні її водою; б) недонасиченні; в) циторизі?28. Шматочки епідермісу цибулі (живі та вбиті при нагріванні) обробили протягом 10 хв

0,02%-ним розчином нейтрального червоного і ретельно промили водою. В якому випадку клітини забарвляться і чому?

29. Дві живі клітини симпластно контактують між собою. В якому напрямку рухатиметься вода, якщо осмотичний тиск клітинного соку першої клітини становить 10 МПа, а другої — 8 МПа? Розгляньте можливі випадки.

30. Обчислити осмотичний тиск 0,2М розчину KCl при 70 С. Ізотонічний коефіцієнт даного розчину дорівнює 1,8.

31. У яких рослин більший осмотичний тиск клітинного соку: у тих, що ростуть на солончаках чи у рослин незасолених ґрунтів? У тих, що ростуть в тінистому вологому місці чи у рослин степу? Як пояснити ці відмінності?

32. При зануренні молодого листочка елодеї в гіпертонічний розчин сахарози у клітин, що закінчили ріст, через 20 хвилин наступив випуклий плазмоліз, тоді як в клітинах, що ростуть, близько однієї години зберігався угнутий плазмоліз. Як пояснити одержані результати?

33. Розчини з осмотичним тиском 1 та 1,2 МПа визвали плазмоліз клітин дослідної тканини, а в розчинах, осмотичний тиск котрих 0,6 та 0,8 МПа, плазмолізу не спостерігалось. Чому дорівнює осмотичний тиск клітинного соку?

34. Температура замерзання клітинного соку -20 С. Знайти осмотичний тиск цього соку при 170 С.

35. Чому дорівнює всисна сила клітини і тургорний тиск: при повному насиченні клітини водою; при плазмолізі?

36. Клітина знаходиться в стані повного насичення водою. Осмотичний тиск клітинного соку 0,8 МПа. Чому дорівнює всисна сила та тургорний тиск цієї клітини?

37. Чи можна відняти воду від клітини після досягнення нею стану повного зав'ядання, тобто

повної втрати тургору? Поясніть.38. Клітина занурена в дистильовану воду. В якому випадку клітина буде всмоктувати воду,

а в якому не буде?39. Клітина занурена в розчин. Осмотичний тиск клітинного соку 7 МПа, зовнішнього

розчину – 0,5 МПа. Куди піде вода? (Розгляньте три можливих варіанти).40. Чому дорівнює всисна сила та тургорний тиск зануреної в розчин клітини після

встановлення рівноваги між клітиною і розчином, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку 1,6 МПа, а зовнішнього розчину – 1,2 МПа.

41. Кусочки однієї і тієї ж рослини занурені в ряд розчинів з осмотичним тиском 0,3; 0,5; 1; 1,5; 2; 2,5 МПа. Клітини цієї тканини перед зануренням мали тургорний тиск клітинного соку 0,5 МПа, а осмотичний – 1,5 МПа. В яких розчинах клітини будуть - всмоктувати воду; віддавати воду; буде спостерігатися плазмоліз.

42. Куски кореня буряка були зміряні і занурені на 30 хв. В розчини сахарози різної концентрації. Виявилось, що в 0,3 М розчині довжина куска не змінилася, в 0,4 М – зменшилась, а в 0,2 М – збільшилась. Як пояснити одержані результати.

43. В яку сторону зміниться довжина кусочка рослинної тканини при зануренні її в розчин з осмотичним тиском 1 МПа, якщо відомо що кусочок цієї ж тканини в розчині з осмотичним тиском 0,8 МПа не змінив своїх розмірів.

44. В 6 посудин налиті розчини NaCl з концентраціями: 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 М. В ці розчини помістили смужки з картоплі, довжина яких до занурення складала 40 мм. Через 30 хв. їх довжина виявилась рівною відповідно: 42, 40, 38, 35, 35, 35 мм. Поясніть одержані результати. Чому довжина смужок виявилась однаковою в трьох останніх розчинах?

45. Дві живі клітини торкаються одна одної. Куди піде вода, якщо осмотичний тиск клітинного соку першої клітини 1 МПа, а другої 0,8 МПа? Розберіть три можливих варіанти.

46. При розгляданні в мікроскоп зрізів однієї і тієї ж рослинної тканини, занурених в гіпертонічні розчини сахарози і мочевини, виявилось, що розчин сахарози визвав стійкий плазмоліз, що зберігався довгий час, тоді як в розчині мочевини недовгий плазмоліз змінився самовільним деплазмолізом. Як пояснити ці результати?

47. Поясніть причини, які спричиняють стійкій плазмоліз клітин у розчині сахарози, тимчасовий плазмоліз у розчині гліцерину та відсутність плазмолізу у розчині нейтрального червоного.

48. Чи буде клітини без клітинної оболонки увесь час поглинати воду?49. Як пояснити набубнявіння в воді маслянистого насіння не дивлячись на те, що жири

мають гідрофобні властивості. 50. Яка фізіологічна природа наступних явищ у житті рослин: а) навесні до розпускання

листя, незважаючи на відсутність транспірації, пасока успішно пересувається на висоту стебла; б) вранці відбувається розкривання продихової щілини; в) опівдні під час максимальної температури, змінюється форма замикаючих клітин та продихи закриваються?

51. В клітинах яких рослин осмотичний тиск клітинного соку вищий: а) що ростуть на солончаку чи на звичайному ґрунті; б) що ростуть на відкритій місцевості чи в затінку? Чим це пояснюється?

52. Рослину пересадили в грунт, осмотичний тиск ґрунтового розчину якого дорівнював 3 кПа. Чи приживеться рослина, якщо в момент пересадки осмотичний тиск клітинного соку становив 8 кПа, а тургорний тиск — 5 кПа, якщо: а) W, % — максимальна; б) W, % — мінімальна?

53. Чому у рослин, що зростають в умовах жаркого та сухого клімату, в'язкість цитоплазми, як правило, вища, ніж у мезофітів?

54. Насіння різних рослин з певною вагою занурили в воду. Через добу маса насіння кукурудзи збільшилася на 30%, гороху — на 110%. Як це пояснити?

55. Корені однакових саджанців занурили в розчини нешкідливих солей. Визначте механізм поглинання води саджанцями, якщо осмотичний тиск клітинного соку їхніх кореневих волосків дорівнює 0,5 МПа, а осмотичний тиск розчинів солей — 0,1 МПа; 0,3 МПа; 0,5 МПа; 0, 7 МПа?

56. У польових умовах амарант та пшениця вирощуються на однаковому ґрунті. За відсутності опадів стійке в'янення в амаранту спостерігається при вологості ґрунту 18%, у пшениці — при вологості ґрунту 15%. З якими особливостями рослин пов'язані ці відмінності?

57. У пасоці рослини виявлено аміак. Як це пояснити?58. Скільки води випарує рослина за 5 хв, якщо площа листкової поверхні становить 200 см2,

а інтенсивність транспірації — 10г Н2О/ дм2 • год?59. За період вегетації рослини накопичили 2,1 кг органічної маси і випарували 525 кг води. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.60. Пагін, площа листків якого становить 1,2 дм2, за 4 хв випарував 0,06г води. За аналогічних умов з вільної поверхні води площею 20 см2 за 30 хв випарувалося 0,05 г води. Обчисліть відносну транспірацію (відношення інтенсивності транспірації до інтенсивності вільного випаровування).61. Для яких рослин: а) пшениця; б) цукровий буряк; в) кукурудза; г) просо характерна інтенсивність транспірації 5-6 г Н2О/дм2 • год та 7-9 г Н20/ дм2 • год при напруженні факторів середовища (опівдні).62. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт дерев, які за період вегетації випарували 2 т води і накопичили 10 кг сухої маси.63. Маса листка в стані повного насичення водою становила 1,02 г, а після в'янення зменшилася до 0,9 г. Обчисліть величину водного дефіциту, якщо відомо, що абсолютно суха маса цього листка становить 0,42 г.64. Рослину вирощували в металевій посудині з ґрунтом. Після того, як рослина добре розвинулася, поверхню ґрунту захистили від випаровування і полив припинили. Коли рослина стала в'янути, з посудини взяли пробу масою 5,15 г і висушили її до постійної маси при температурі 100 °С. Маса ґрунту після висушування становила 4,80 г. Обчисліть коефіцієнт в'янення.65. Транспіраційний коефіцієнт дорівнює 125 мл/год. Обчисліть продуктивність транспірації.66. Продуктивність транспірації становить 4 г/л. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.67. У деяких кімнатних рослин перед дощем на кінчиках листків з'являються краплі води. Як пояснити це явище?68. Маса дослідного пагона відразу після зрізання становила 10,26 г, а через З хв — 10,17 г. Площа листкової поверхні пагона становила 240 см2. Обчисліть інтенсивність транспірації.69. Продуктивність транспірації дорівнює 6 г/л. Обчисліть транспіраційний коефіцієнт.70. Дерево з площею листкової поверхні 12 м2 випарувало за 2 год 3 кг води. Обчисліть інтенсивність транспірації.71. Скільки води випарує рослина за 15 хв, якщо площа її листків становить 200 см2, а інтенсивність транспірації — 5г Н2О/ дм2 • год.72. Обчисліть інтенсивність транспірації рослини з площею листків 4 м2, якщо відомо, що за 45 хв вона випарувала 750 г води.73. З поверхні пагона, площа листків якого становить 1,5 дм2, за 5 хв випарувалося 0,08 г води. За аналогічних умов з вільної водної поверхні площею 20 см2 за 2 год випарувалося 0,6 г води. Обчисліть відносну транспірацію.74. Одну кімнатну рослину в глиняному горщику помістили в кристалізатор з водою кімнатної температури, а другу — в кристалізатор з водою, підігрітою до 30оС. Яка з рослин інтенсивніше поглинатиме воду і чому?75. З листкової поверхні дерева площею 12 м2 за 2 год випарувалося 3 кг води. Обчисліть

інтенсивність транспірації.76. Вранці, в умовах достатньо високої вологості повітря, на кінчиках проростків та на краях листків манжетки в злаків з'являються краплі води. Які причини зумовлюють це явище?77. Дві однакові посудини заповнили ґрунтом: одну — піщаним, а другу — глинистим. Грунт в обох посудинах полили до повного насичення водою (вміст води відповідає повній вологоємності ґрунту). В якій посудині буде вищим:а) загальний вміст води; б) вміст доступної для рослин води; в) мертвий запас води? Відповідь обгрунтуйте.78. Простежте шлях молекули води від краплини дощу, яка потрапила в грунт, до водяної пари, яка надійшла в повітря через продихи листкової поверхні. Опишіть відповідні процеси та назвіть фізичні сили, які керують ними на кожному етапі.79. Транспорт води з ґрунтового розчину до ендодерми обумовлюється осмотичними явищами. По стеблу вода піднімається за рахунок капілярних сил. Для яких рослин: а) портулаку; б) пшениці; в) соняшника; г) яблуні; д) секвої достатньо пасивного водопостачання для забезпечення своїх потреб?80. Відомо, що в умовах, за яких пригнічується або припиняється транспірація, гутація сприяє транспортуванню речовин по ксилемі. Чи спостерігається гутація у водних рослин, повністю занурених у воду?81. Поясніть, чому вода піднімається до вершин високих дерев, тоді як механічним усмоктувальним насосом її можна підняти не більш ніж на 10 м. Які умови необхідні для такого підйому?82. Чому і як змінюється товщина стовбурів у дерев опівдні, коли напруга дії метеофакторів максимальна?83. Інгібітор росту абсцизова кислота, пригнічує біосинтез гідролітичних ферментів та негативно впливає на рівень вмісту АТФ у рослинних тканинах. Як зміниться стан продихів у рослин після обприскування їх розчином і абсцизової кислоти? 84. Рослину посаджено в ґрунт, ґрунтовий розчин якого має осмотичний тиск 0,3 МПа. В момент посадки осмотичний тиск клітинного соку кореневих волосків 1 б а тургорний тиск 0,8 МПа. Чи зможе ця рослина жити в даному ґрунті? Поясніть.85. В польових умовах на однаковому ґрунті ростуть льон і пшениця. При відсутності опадів стійке зав’ядання льону наступає при вологості ґрунту 19%, а у пшениці – при 15%. З якими особливостями рослин це пов’язано?86. Як пояснити, що при загальній невеликій площі продихових щілин (не більше 1% від площі листа) інтенсивність транспірації при сприятливих умовах водопостачання наближається до інтенсивності евапорації (випарювання з вільної водної поверхні)?87. На нижню поверхню листа ліщини в різні години ясного літнього дня наносили краплі ксилолу, бензолу та етилового спирту, при цьому спостерігали таке: о 5 год. ранку названі рідини не залишали на листках ніякого сліду, о 7 год. одержали плями від ксилолу та бензолу, о 9 год. одержали плями від усіх трьох рідин, а о 13 год. – плям на листі не спостерігалось. Поясніть результати досліду.88. Професор Л.О.Іванов зробив такий дослід: на початку зими з пагонів бузини (без відділення їх від дерева) обережно зняли шар пробки. Бруньки, що знаходились на цих пагонах, до кінця зими загинули. Частина оголених від пробки місць була обгорнута фольгою, і бруньки на них залишились живими. Добре перезимували і бруньки на непошкоджених пагонах. Поясніть результат.89. Фільтрувальний папір, просочений розчином хлориду кобальту і просушеним до яскраво-голубого кольору був прикладений до двох сторін листа дуба. З нижньої сторони листа папір порожевів через 15 хв., в той час як папір, прикладений до верхньої сторони, змінив свій колір лише через 3 години. Як пояснити одержані результати?90. Пагін, зважений відразу ж після зрізання, важив 10,26 г, а через 3 хв. – 10,17 г. Площа листя пагона дорівнює 240 см2. Знайти інтенсивність транспірації.91. Сіянець був двічі зважений з інтервалом 5 хв. Результат першого зважування 2,52 г, а

другого – 2,49 г. Після цього рослину висушили до абсолютно сухого стану, причому її маса становила 1,02 г. Знайти економність транспірації (швидкість витрачення запасу води). Відповідь виразити в % за годину.92. Визначити економність транспірації за слідуючими даними: інтенсивність транспірації 25г/м2 , площа листя 50 см2 , сира маса рослини 20г, абсолютно суха маса – 9г.

93. Дерево за одну годину випарувало 500 г, а коренева система всмоктала за цей же час 450 г води. Які умови зовнішнього середовища могли викликати таке явище? Як це відіб'ється на рослині?

94. Як пояснити зав'ядання листя в жаркий літній день при достатній кількості вологи в ґрунті і ліквідації водного дефіциту вночі?

95. Рослину витримали декілька годин в темряві, а потім виставили на пряме сонячне світло. Як зміниться при цьому транспірація? Чому?

96. В одному з дослідів професора Л.О.Іванова 20-річна сосна була спиляна 3/ХІ, зріз пня був старанно змазаний салом і закритий плівкою, після чого періодично визначалась вологість деревини пня, яка виявилась рівною: 3/ХІ - 60,2% 5/ХІ - 62,2% 9/Х1 -63,7%. Як пояснити одержані результати?

97. Як пояснити "плач" берези при пораненні стовбура ранньою весною і відсутність цього явища влітку?

98. В двох посудинах з ґрунтом при однакових умовах виростили проростки кукурудзи. Потім одну посудину помістили в камеру з водою кімнатної температури, а другу - в камеру з водою, підігрітою до 30°С, після чого обидві посудини закрили скляними ковпаками. У яких проростків буде спостерігатися більш інтенсивна гутація? Як це пояснити?

99. Гілка плакучої верби була зрізана і поставлена в банку з водою. Банку з гілкою закрили скляним ковпаком. Чи буде спостерігатися гутація у цієї гілки? Чому?

100. Двохрічна гілка сосни зрізана з дерева, нижня частина її очищена від хвої, після чого гілку поставили в банку з розчином червоної фарби (еозину) .Через тиждень зробили поперечний зріз вище рівня рідини в банці. Які частини стебла будуть: а) інтенсивно забарвлені; б) слабо забарвлені; в) зовсім не забарвлені фарбою? Який висновок можна зробити на основі цього досліду?

101. Дві гілочки бузку, що підв'яли, поставлені в посудину з водою, при чому одній із гілок зріз поновили під водою. Яка з гілок швидше і повніше зможе відновити свій тургор? Чому?

102. Поясність, виходячи із аналізу водяного балансу рослин: а) чому рослини, що зав’яли удень, вночі повертаються до тургорного стану; б) з якою метою черенки рослин, занурені у пісок для укорінення, покриваються скляним ковпаком?

103. Як пояснити, що хвоя сосни, яка витримує зимою морози до -40С0, влітку гине при штучному охолодженні до -8°С?

104. Чому біла акація вимерзає в Санкт-Петербурзі і благополучно зимує в Саратові не дивлячись на те, що морози в Саратовській області значно сильніші?

105. Що більш небезпечно для рослин: зимові морози чи весняні заморозки? Поясніть.106. Яке листя швидше в'яне при ґрунтовій засусі: верхнє чи нижнє? З чим це пов'язано?107. Чому сукуленти відрізняються повільним ростом?108. Які фізіологічні показники можна використати для визначення строку поливу рослин?

Чому ці показники більш надійний критерій потреби рослин в черговому поливі, чим візуально спостерігання зав'ядання листків?

109. Чому при вирощуванні рослин на поливних ділянках необхідно використовувати підвищені дози мінеральних добрив?

110. Вкажіть, якими шляхами нестача води може впливати на ріст пагонів. Що поражається в кожному випадку? Який ефект зберігається, навіть якщо рослина одержить пізніше достатню кількість води? Чому?

111. Що призводить до всмоктування води коренями: а/ при інтенсивній транспірації, б/ при слабкій транспірації? Який найбільш вірогідний шлях руху води із ґрунту в ксилему? Чи залежить всмоктування води коренями в двох вказаних вище випадках від якоїсь структурної особливості кореня? Поясніть свою відповідь.

112. Фермери рідко вносять добрива під посіви під час засухи, так як вони на досвіді переконались в тому, що це може принести шкоду, Поясніть, чому це так.

113. Посуха і засоленість ґрунту в якійсь мірі схоже впливають на всмоктування води рослиною. Вкажіть, чим це пояснюється,

114. У рослин, корені яких занурені в чисту воду, при добавці до неї солі може спостерігатися тимчасове зав'ядання, але через деякий час їхня тургоресцентність поновлюється. Поясніть це явище.

115. Чому: а) вітер посилює транспірацію? б) опушеність листя зменшує його нагрівання на сонячному світлі?

116. Деякі бактерії викликають зав'ядання заражених рослин в умовах, коли здорові рослини залишаються тургересцентними. Які можливі механізми такої дії?

117. Як можна змінити швидкість руху води в стовбурі дерева не порушуючи його цілісності?118. Що перешкоджає розриву водяних ниток в ксилемі? Чому вважається, що розрив все ж

можливий?119. Відкривання продихів пояснюється тим, що: а) всмоктується калій, б) в результаті цього

виникає необхідна осмотична сила, в) всередині замикаючих клітин цією осмотичною силою породжується тиск, який приводить до відкривання продихів. Опишіть експериментальні методи, з допомогою яких можна перевірити ці твердження.


1. Яка роль води в життєдіяльності рослинного організму?2. Назвіть особливості структури молекул води, які визначають її фізичні та хімічні властивості.3. Дайте характеристику стану та фракційного складу води в рослині.4. Дайте визначення поняттям дифузія і осмос. Чим визначається напрямок дифузії?5. Що таке водний потенціал? Які його складові частини?6. Від чого залежить надходження води в клітину?7. В якому стані клітини водний потенціал дорівнює осмотичному потенціалу? Нулю? 8. Яке значення мають явище осмосу та процеси гідратації в рослинній клітині? Поясніть, які сили обумовлюють надходження води в клітину.9. Чому градієнт водного потенціалу є рушійною силою надходження та пересування води в рослині?10. Який зв'язок між осмотичним тиском і водним потенціалом в умовах нормального атмосферного тиску?11. Які шляхи ближнього та дальнього транспортування води в рослині?12. Які особливості має коренева система рослини в зв'язку з її функцією поглинання води із ґрунтового розчину?13. Як регулюється процес надходження та процес випаровування води рослинами?14. Дайте характеристику явищу транспірації. В чому різниця між продиховою та кутикулярною транспірацією?15. Що таке гутація і "плач" рослини?16. Які особливості водного режиму у рослин різних екологічних груп?17. Поясніть наступні терміни: польова вологоємність, мертвий запас води в грунті, вологість в'янення.18. Коли виникає водний дефіцит у рослин і до яких початкових та наступних

наслідків він може привести?19. Які фізіологічні показники використовують з метою діагностики в зрошенні?



2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.3. Лебедев С.И. Физиология растений. М. :Колос, 1982. – 463 с.4. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.5. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.6. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.7. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.8. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.9. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.10. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.11. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия


12. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.

13. Слейгер Р. Водный режим растений. М.:Мир, 1970. – 265 с.

Заняття 5-6.Тема: Фізіологія фотосинтезу рослинного організму.

Задачі:

1. Сонячна радіація охоплює широкий діапазон довжин хвиль: від дуже маленьких (космічні промені) до дуже великих (радіохвилі). Рослини використовують, однак, лише дуже невелику частину променистої енергії, приблизно в інтервалі довжин хвиль - від 400 до 750 нм. Як це можна пояснити?

2. В яких листках, добре освітлених чи затінених, товщина мезофілу та вміст хлорофілу вищі і чому?

3. Експериментальне встановлено, що інтенсивність флуоресценції хлорофілу в розчині в 10 разів вища, ніж у нативному стані (жива пластида). Чим це можна пояснити?

4. Один листок опромінювали синім світлом, а другий (у тієї ж рослини) червоним світлом однакової інтенсивності (за кількістю квантів). Як розрізняються листки за інтенсивністю фотосинтезу та за продуктивністю використання світла?

5. За допомогою яких реакцій можна довести, що зелений колір хлорофілу обумовлюється наявністю магнію і що хлорофіл — це складний ефір? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

6. Після реакції омилення хлорофілу до витяжки з листка додали рівну кількість бензину суміш інтенсивно перемішали і дали відстоятися. Поясніть результати спостережень.

7. Два однакових листки протягом доби витримували в повній темряві. Потім один з листків освітлювали монохроматичним світлом, а другий — світлом широкої області червоної частини спектра (інтенсивність світлових потоків аналогічна). В якому з листків виявиться вищий вміст крохмалю і чому?

8. Одну гілочку елодеї освітлювали синім, другу — червоним, а третю — зеленим світлом однакової інтенсивності (за квантами). В якому з варіантів бульбашки кисню виділятимуться інтенсивніше? Відповідь поясніть.

9. Чому в багатьох рослин опівдні спостерігається не поглинання, а виділення вуглекислого газу?

10. Як за допомогою методу крохмальної проби довести необхідність світла для процесу фотосинтезу?

11. Чому екстрагування 80-90%-ними водними розчинами спирту чи ацетону призводить до повного знебарвлення листків, а неполярні розчинники (бензин) не можуть знебарвити листок?

12. До спиртової витяжки пігментів додали вдвічі більший об'єм бензину та декілька крапель води, добре перемішали і дали відстоятися. Яким буде забарвлення спиртового та бензинового шарів? Відповідь поясніть.

13. За допомогою якої реакції можна довести, що в молекулі хлорофілу міститься атом магния? Напишіть рівняння цієї реакції.

14. ДО розчину феофетина додали декілька кристалів уксуснокислой міді і нагріли до кипіння. Як зміниться при цьому забарвлення розчину?

15. Як пояснити різне забарвлення спиртової витяжки з зеленого листа світли, що проходить і світлі, що відбивається?

16. У зеленого листа в атмосфері, позбавленії СО2, на світлі спостерігається флоуресценція, тоді як у присутності СО2 флоуресценция майже припиняється. Як пояснити це явище?

17. Чому дуже концентровані розчини хлорофілу мають темно-червоний колір?18. Рослину освітлювали спочатку зеленим, а потім синім світлом однакової інтенсивності.

Коли спостерігатиметься інтенсивніше поглинання СО2 листками. Чому?19. До спиртової витяжки із зеленого листка додали декілька крапель 20%-ного розчину

КОН, прилили бензин, ретельно перемішали і дали відстоятися. Обґрунтуйте результати спостережень рівняннями відповідних реакцій.

20. Що можна сказати про співвідношеня світлових і темнових реакцій фотосинтезу?21. Як зв'язана тонка структура хлоропласта з його функцією?22. Пігментом, що поглинає світло, при фотосинтезі є хлорофіл, хоча лист містить також ряд

інших пігментів, що поглинають світло? Яка функція цих інших пігментів?23. Приведіть доводи, що змушують нас вважати, що фотосинтез включає не один етап, а

побудован з ряду реакцій?24. Які сполуки утворюються у світлових реакціях фотосинтезу, і використовуються при

фіксації СО2?25. Эмерсон і Арнольд у 1932 р виявили, що квантовий вихід можна збільшити, якщо

замість беззупинного освітлення давати світло короткими сплесками з більш тривалими проміжними темновими етапами. Чим це можна пояснити?

26. Гербіцид диурон пригнічує фотосинтез, не впливаючи помітно на дихання. Як можна використовувати цю обставину в дослідженнях фотосинтезу?

27. Якщо зелений лист освітлювати у відсутністі СО2, то він буде флуоресцировати. Введення СО2 негайно викликає гасіння флуоресценции. Чим можна це пояснити?

28. Скільки органічної речовини накопичує рослина за 15 хв, якщо відомо, що інтенсивність фотосинтезу становить 20 мг СО2/дм2 • год, а площа листків — 2,5 м2?

29. За 20 хв пагін, площа листкової поверхні якого становить 240 см2, поглинув 16 мг вуглекислого газу. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу.

30. Інтенсивність фотосинтезу дорівнює 12 мг СО2/дм2 • год. Скільки органічної речовини (в мг) утвориться в рослині за 20 хв, якщо відомо, що площа листкової поверхні рослини становить 1,5 м2?

31. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу, якщо відомо, що за 40 хв пагін, листкова поверхня якого становить 480 см2, поглинає 32 мг СО2.

32. Щоб визначити інтенсивність фотосинтезу пагона, площа листків якого дорівнює 80 см2, його помістили в колбу. Через 15 хв пагін вийняли, а в колбу налили 20 мл розчину Ва(ОН)2. Після збовтування вміст колби протитрували НС1, витративши 18 мл розчину. На титрування аналогічної кількості бариту в контрольній колбі (без рослини) витратили

14 мл НС1. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу, якщо відомо, що 1 мл НС1 еквівалентний 0,6 мг СО2.

33. Визначення фотосинтезу методом листкових половинок проводилося з 8-ї до 12-ї години ранку. При зважуванні висушених проб листків одержані такі результати: а) маса освітлених о 8-й годині листків становила 0,2350 г, о 12-й годині — 0,2603 г; б) маса затемнених о 8-й годині листків становила 0,2350 г, о 12-й годині — 0,2050 г.Площа листкової поверхні всіх проб однакова і дорівнює 100 см2. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу.

34. Скільки органічної речовини утвориться в рослині за 30 хв, якщо відомо, що інтенсивність фотосинтезу становить 20 мг СО2/дм2 • год, а площа листкової поверхні дорівнює 5 м2?

35. Скільки органічної речовини синтезує рослина з площею листкової поверхні 7,5 м2 за 5 хв, якщо відомо, що інтенсивність фотосинтезу становить 25 мг СО2 /дм2 х год?

36. За 40 хв пагін з площею листкової поверхні 120 см2 поглинув 16 мг СО2. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу.

37. Обчисліть інтенсивність фотосинтезу пагона з площею листкової поверхні 105 см2, якщо відомо, що за 10 хв він поглинув 8 мг вуглекислого газу.

38. У багатьох рослин іноді листки виділяють опівдні СО2. Які причини обумовлюють це явище?

39. Як пояснити припинення фотосинтезу в зрізаного та зануреного у воду листка навіть за найсприятливіших для фотосинтезу умов?

40. Продуктивність фотосинтезу за 10 год становила 200 мг глюкози, що становить 2/3 дійсної продуктивності. Скільки кисню при цьому утворилося (весь кисень виділився в атмосферу)?

41. Простежите шляхи переміщення і метаболитну долі атома водню з молекули води від моменту, коли вода у виді дощу потрапляє в грунт, і до моменту, коли цей атом закінчує свій шлях і виявляється в молекулі крохмаля в хлоропласті листа.

42. Яким способом кооперативна взаємодія електронів і протонів створює умови для утворення АТФ у процесі фотосинтезу?

43. У рослин, що зростають на грунтах, де не вистачає певних мінеральних речовин, фотосинтез часто уповільнений. Зазначте речовини, нестача яких міг би викликати такий ефект.

44. У рослинах присутні два важливих ферменти: РВР-карбоксилаза і ФЕП-карбоксилаза. Опишіть реакції, у яких бере участь кожний із цих ферментів, зазначте локалізацію ферментів у листі й охарактеризуйте їхні функціональні взаємозвязки.

45. Що служить при фотосинтезі “сировиною” для циклу Кальвина-Венсона? На якій стадії відбувається фіксація цього матеріалу, що є кінцевим продуктом циклу, відкіля береться енергія, необхідна для здійснення цього процесу, і на що (у хімічному змісті) ця енергія витрачається?

46. При яких умовах РБФ-карбоксилаза, може діяти також і як РБФ-оксигенаэа? Який ймовірний результат такої реакції?

47. Чому такі рослини, як сорго, цукрова тростина та кукурудза, можуть успішно синтезувати органічні речовини при напруженні метеофакторів? Відповідь поясніть переліком адаптивних пристосувань.

48. Перерахуйте основні особливості механізму фотосинтезу в товстянкових.49. Чому в С4 рослин відсутнє фотодихання?50. Чи впливає світло на інтенсивність дихання? Поясните свою відповідь.51. При фотодиханні утворюються амінокислоти. Чому ж у такому випадку вважають, що

це неефективний процес і що матеріал у ньому витрачається дарма?52. Якого роду досліди Ви б поставили для того, щоб визначити, чи належить

досліджувана рослина до С3 або до С4-типу?

53. Чим фотосинтез у сукулентних рослин відрізняється від фотосинтезу в мезофитов С3 і С4 типу?

54. Відомо, що вдень зелені рослини збагачують атмосферу киснем, а вночі - диоксидом вуглецю. Як це пояснити?

55. Як пояснити хлороз яблуні, що виросла на грунті з високим вмістом вапна? 56. ПРИ обліку фотосинтезу методом просмоктування були отримані наступні дані: площа

листів 3,12 дм2, тривалість експозиції 20 хв., кількість розчину бариту в поглиначі 200 мл, взято в колбу для титрування - 50 мл. Пішло на титрування: контроль без рослини 36 мл соляної кислоти; дослід- 49 мл соляної кислоти. Концентрація кислоти така, що 1 мл еквивалентен 0,3 мг СО2. Обчислить інтенсивність фотосинтезу.

57. Освітлення дорівнює 80% оптимального для даної рослини, Температура – 30% від оптимуму, а решта факторів, які впливають на процес фотосинтезу теж оптимальні. Назвіть факторії, посилення яких: а) спричинює різке посилення фотосинтезу; б) приводить до незначного збільшення інтенсивності фотосинтезу; в) не змінює швидкості поглинання СО2.

58. Який біологічний зміст червоного забарвлення глибоководних морських водорослей?59. У зонах із помірним кліматом концентрація СО2 в атмосфері змінюється протягом

року циклічним способом: вона зимой буває приблизно на 1,5% вище, чим улітку. Поясніть це явище?

60. Компенсаційна крапка в тіньовитривалих рослин складає 0,5,..1% повного денного освітлення, а у світлолюбних - З...5%. Які причини цієї різниці?

61. В умовах слабкого освітлення (1% повного сонячного освітлення) листки клена поглинули 0,54 мг вуглекислого газу; листки дуба виділили 0,12мг вуглекислого газу на 1 г сирої маси, а в листків верби не спостерігалося ані поглинання, ані виділення СО2. Яка з цих рослин найбільш тіньовитривала?

62. Як можна пояснити відмирання нижніх гілок дерев у зімкнутому насадженні? У якої породи стовбур очищається від суків швидше: у модрини або в ялини? Чому?

63. Взимку кімнатно-оранжерейні рослини майже не ростуть, вдень вони не збагачують повітря ані киснем, ані вуглекислим газом. Чи є це показником того, що у них не відбувається фотосинтез та дихання?

64. Що таке листова мозаїка? У яких рослин звичайно спостерігається це явище: у світлолюбних або тіньовитривалих?

65. Як пояснити добре природне поновлення (ріст молодих сіянців) під пологом материнського деревостою ялини, липи, клена і повної загибелі подросту дубу, берези, сосни?

66. Які причини загибелі багатьох лісових трав (кислиці, майнику) після вирубки лісу?67. Незважаючи на те, що інтенсивність фотосинтезу сосни приблизно в 3 рази менше за

березу (при однакових зовнішніх умовах), врожаї органічної маси цих порід при розрахунку на 1 га майже однакові. Як це пояснити?

68. Як виростити рослину без грунту?


1. Поясніть суть і значення фотосинтезу. Напишіть загальне рівняння фотосинтезу.2. Розкажіть історію формування уявлень про природу фотосинтезу, чому його називають унікальною в фізико-хімічному та загальнобіологічному відношеннях функцією зеленої рослини?3. Дайте характеристику морфології і структури фотосинтетичного апарату рослин. Що означають терміни: ламела, строма, грана, тилакоїд?4. Дайте порівняльну характеристику фотосинтетичного апарату еволюційно різних груп рослин.

5. Назвіть фотосинтетичні пігменти рослин. Яка їх роль у фотосинтезі?6. Що являє собою хромофорна група хлорофілу? Чим зумовлена здатність хлорофілу до оборотних окислювально-відновних реакцій?7. Чому в процесі еволюції рослини набули зеленого кольору?8. Поясніть функціональне та екологічне значення спектральне різних форм пігментів у фотосинтезуючих організмів.9. Наведіть докази того, що фотосинтез включає не один етап, а складається із цілого ряду реакцій різноманітної природи (фотофізичних, фотохімічних, ензиматичних)?10. Які основні етапи біосинтезу хлорофілів?11. Назвіть можливі електронно-збуджені стани хлорофілів та існуючі шляхи їх дезактивації.12. Дайте визначення реакційного центру та фотосинтетичної одиниці. Що таке фотосистема?13. Назвіть компоненти електронтранспортного ланцюга фотосинтезу. Які альтернативні шляхи транспорту електронів ви знаєте?14. Яким чином формується кисень в реакціях світлової стадії фотосинтезу?15. Дайте характеристику первинних процесів фотосинтезу.16. Що таке фотосинтетичне фосфорилювання?17. Яким чином кооперативна взаємодія електронів і протонів створює умови для утворення АТФ в процесі фотосинтезу?18. Дайте характеристику структурної організації фотосистеми 1 та II, проміжної ланки зв'язку між ними та АТФ-азного комплексу.19. Назвіть основні продукти світлової стадії фотосинтезу.20. Що таке тем нова стадія фотосинтезу?21. В рослинах присутні два важливих ферменти — рибулозобіфосфаткарбоксилаза та фосфоенолпіруваткарбоксилаза. Опишіть реакції, в яких бере участь кожний із цих ферментів, та дайте характеристику їх функціонального взаємозв'язку.22. Який зв'язок існує між світловою та темновою стадіями фотосинтезу?23. Дайте характеристику основних етапів циклу Кальвіна.24. Що таке С4-тип фотосинтезу?25. За яких умов фермент рибулозобіфосфаткарбоксилаза функціонує як оксигеназа?26. Чому рослини з С4-типом фотосинтезу характеризуються більш високою продуктивністю та посухостійкістю?27. Що таке фотодихання?28. Чим фотосинтез у сукулентів відрізняється від фотосинтезу у Сз- та С4-типу рослин?29. Як впливають зовнішні фактори (температура, світло, концентрація СО2; тощо) на інтенсивність фотосинтезу?30. Від яких параметрів фотосинтетичного процесу залежить продуктивність сільськогосподарських рослин?31. Яка роль теорії фотосинтезу в розвитку рослинництва?32. Назвіть шляхи збільшення коефіцієнта корисної дії використання енергії, сонячних квантів у процесі фотосинтезу.33. Що таке фоторедукція, які основні риси бактеріального фотосинтезу?34. Що таке гетеротрофний та автотрофний типи живлення рослин? Які джерела енергії можуть бути використані для побудови органічної речовини гетеротрофами і автотрофами?35. В рослині існують два основних шляхи перетворення вуглецю в процесах фотосинтезу: Сз- і С4 шляхи. Що обумовило таку назву їх? Перелічіть їх основні відмінності (первинні акцептори СО2, проміжні продукти, первинні продукти, структурні особливості фотосинтетичного апарату тощо).36. Перенесення електрона в електрон-транспортному ланцюгу Z-схеми

фотосинтезу обумовлює появу позитивно зарядженої "дірки" Р700 в фотосистеми І. Яким чином цей дефіцит заповнюється: а) під час циклічного транспортування; б) при нециклічному транспортуванні?37. Назвіть приклади взаємного впливу зовнішніх факторів на інтенсивність фотосинтезу.38. Яким чином, згідно хеміосмотичної теорії П. Мітчела, утворюється електрохімічний потенціал іонів водню на мембранах хлоропласта? Які дві складові він має?39. Яка роль Mn в фотохімічних реакціях? Чому у випадку з бактеріальним фотосинтезом він не потрібен?40. Дайте характеристику еволюції фототрофної функції у рослин.


1. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.2. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.3. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.4. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.: Высшая школа,






биохимические аспекты. – М.: Изд-во МГУ,1992.13. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений. М.:

Высшая школа, 1986. – 440 с.

Заняття 7-8.Тема: Фізіологія дихання рослинного організму

Задачі:

1. Зазначте три форми відновлюючої сили в клітинних процесах. Як використовується їх енергія?2. Зміст застосування терміну «окислення»? Що об'єднує різні види окислення?3. Коротко охарактеризуйте функції ланцюга переносу електронів.4. У чому подібні і чим відрізняються друг від друга процес фотосинтезу і процес дихання?5. Які основні шляхи окислення дихальних субстратів? Як працюють оксидоредуктази ?6. Який зв'язок між диханням і бродінням?7. Зазначте, як зв'язані між собою ультраструктура і функції мітохондрій?8. Чому аеробне дихання ефективніше за анаеробне?9. Чому вищі рослини не можуть протягом тривалого часу підтримувати життя в анаеробних умовах, хоча і не гинуть відразу ж після попадання в безкисневе середовище?10. Опишіть долю атомів: 1) вуглецю, 2) кисню, 3) водню при розпаді молекули

піровіноградної кислоти в процесі дихання.11. Чому дихання є не пряме окислення глюкози, а процес, що складається з багатьох етапів?12. Відомо, що дихання еукаріот складається з двох фаз. Яка з них характерна для вищих рослин і різних типів бродіння?13. Яка роль фосфору в процесі дихання?14. У чому фізико-хімічна сутність окислювального фосфорилірування?15. Які можливі субстрати дихання і які субстрати найбільш вигідні (як доказ використовувати поняття «дихальний коефіцієнт»)?16. Яка роль ПФЦ? Порівняйте з циклом Кребса. Порівняйте енергетику обох циклів.17. Які компоненти входять до дихального електротранспортного ланцюга.18. Чи існують різні шляхи переносу електронів і протонів?19. Як проміжні продукти аеробного дихання піддаються: 1) декарбоксилуванню (відщепленню СО2), 2) окисленню (відбиранню водню).20. Охарактеризуйте дихальний обмін як деякий центральний механізм, що зв'язує між собою різні групи сполучень: вуглеводи, органічні кислоти, жири і білки.21. Розпад макромолекул (полісахаридів, ліпідів, білків і нуклеїнових кислот) часто йде по шляху, відмінному від синтезу. Підкріпите це твердження відповідними прикладами.22. Простежте переміщення і метаболічні шляхи атома вуглецю, що спочатку входив у молекулу атмосферного СО2 і наприкінці увійшов до молекули ліпіду, що відклався в запас в насінні. 23. Порівняйте крохмаль із целюлозою: у чому подібність і в чому різниця їхньої хімічної структури, шляхів синтезу, функцій і локалізації в клітці? Виходячи з хімічної структури, поясніть, чому целюлоза існує у вигляді довгих волокон, а крохмаль - у вигляді округлих зерен. 24. Які реакції необхідні для того, щоб одержати з молекули глюкози наступні сполуки: фруктозу, сахарозу, одну з жирних кислот, аспарагінову кислоту, крохмаль, етиловий спирт.25. Порівняйте функції, що виконують у рослинах полісахариди і ліпіди. Чим ці функції подібні і чим вони відрізняються?26. Рослинні масла у найбільшій кількості присутні в насінні, причому часто вони знаходяться в зародку. У чому перевага такого їхнього місцезнаходження з погляду енергетичних потреб рослини?27. У всіх жирних кислот, що зустрічаються в рослинах, у молекулі міститься число атомів вуглецю, кратне двом. Чим це пояснити?28. Склад жиру в живих організмів коливається в залежності від температури існування організмів. Звичайно, чим більш холодне середовище існування, тим багачі жири ненасиченими жирними кислотами. Чи є в цьому якась вигода для організму? Як Ви уявляєте собі механізм, за допомогою якого температура могла б впливати на тип і на кількість жирних кислот, що утворюються?29. Який зв'язок існує між величиною дихального коефіцієнта та енергетичною ефективністю дихання?30. Яким буде склад запасних речовин насіння, якщо дихальний коефіцієнт дорівнюватиме: 0,3; 0,8; 1,0?31. В набубнявілому насінні ячменю дихальний коефіцієнт становив 0,8. При подальшому проростанні насіння дихальний коефіцієнт підвищився до 1,4. Чому?32. Чи відрізняється за величиною дихального коефіцієнта насіння злаків та олійних культур?33. Як пояснити різну величину дихального коефіцієнта прорастаючих крохмалистого і маслянистого насіння?34. У дві посудини апарату Варбурга помістили однакову наважку насіння. В стаканчик, запаяний у середню частину посудини, налили міцний розчин КОН, після чого обидві

посудини з'єднали з манометрами. Як буде змінюватися рівень манометричної рідини, якщо: 1) дихальний коефіцієнт (ДК) насінь дорівнює 1, 2) ДК=0,7? 35. В яких органах рослин дихання протікає інтенсивніше: в квітках, листках, стеблах, бруньках чи запасаючій паренхімі?36. 15г бруньок за 30 хв виділили 3 мг СО2. Обчисліть інтенсивність дихання на 1 г сухої маси за 1 год, якщо відомо, що вміст сухої речовини в бруньках становить 40%.37. Скільки СО2 виділиться з 1 кг насіння за 10 діб, якщо відомо, що інтенсивність дихання цього насіння дорівнює 0,1 мг СО2 на 1 г сухої речовини за годину (на суху речовину в насінні припадає 63%).38. Чи шкідливо в приміщенні тримати кімнатні рослини, які поглинають кисень, так необхідний людині? 39. Скільки кисню поглинають рослини загальною масою 2 кг в кімнаті об'ємом 45 м 3 за 10 год, якщо відомо, що середня інтенсивність дихання їх становить 12 мл кисню на 1 г за добу? Відповідь обґрунтуйте розрахунками.40. У дві колби налита однакова кількість розчину Ва(ОН)2. Колби щільно закриті пробками з гачками, до яких підвішені марлеві мішечки з однаковими наважками пророслого насіння і насіння, що не проросло. Через деякий час розчин у колбах протитрували соляною кислотою. На титрування якої колби піде більше кислоти? Поясніть.41. Інтенсивність подиху листів визначалася методом просасування. Наважка листя — 22 г, експозиція — 40 хв., кількість розчину Ва(ОН)з у поглиначі — 100 мл, узято на титрування 20 мл розчину, пішло на титрування 10 мл НС1. На титрування 20 мл вихідного розчину бариту витрачено 18 мл НС1. Розрахуйте інтенсивність дихання, якщо відомо, що 1 мл НС1 еквівалентний 2,2 мг О2 на 1 г за добу .42. Були узяті дві наважки насіння по 10 г кожна. Одну наважку висушили при 100° С для визначення абсолютно сухої маси, що дорівнювалась 8,8 г. Другу порцію насіння пророщували в темряві протягом 2 тижнів на чистому піску, змоченому дистильованою водою. Отримані паростки мали сиру масу 21,7 г, а абсолютно суху — 7,0 г. Як пояснити зміну сухої і сирої маси в процесі проростання?43. На світлі при температурі 25°С рослина інтенсивно поглинала вуглекислий газ. При підвищенні температури до 40 °С поглинання СО2 змінилося інтенсивним його виділенням. Поясніть причину зміни газообміну.44. Чому зерно, яке закладають на зберігання, повинно мати вологість не вищу 12-14%? Що станеться, якщо вологість зерна буде вищою?45. Поясніть причини різкого підвищення інтенсивності дихання при збільшенні вмісту кисню в навколишньому середовищі від 1 до 6%, причому в результаті наступного підвищення вмісту кисню інтенсивність дихання майже не змінюється.46. Інтенсивність дихання насіння становить 0,15 мг СО2 на 1 г сухої речовини за 1 год. Скільки вуглекислого газу виділить 1,2 кг насіння за 5 діб, якщо вміст води в насінні становить 14%?47. Відомо, що процес дихання залежить від наявності кисню. При підвищенні його вмісту в навколишньому середовищі бродіння уповільнюється. Які явища при цьому спостерігаються? Що таке ефект Пастера?48. Один з факторів, які впливають на інтенсивність дихання, — це вміст у повітрі вуглекислого газу. Чому при високій концентрації СО2 (більше 40%) інтенсивність дихання рослин гальмується?49. Дихальний коефіцієнт у проростків пшениці при вмісті в повітрі 21% кисню становив 0,98; при вмісті 5% кисню — 0,93; при вмісті 3% кисню — 3,34. Як пояснити різке зростання величини дихального коефіцієнта? За яких умов у рослин зростатиме величина дихального коефіцієнта? 50. Чому у рослин у світлий і темний час доби температурний оптимум дихання різний?51. Як відбувається регуляція процесів дихання?

52. Як залежить дихання від факторів зовнішнього середовища (02, СО2, температури, водяного режиму, світла)?53. Чому кільцювання стовбура призводить до загибелі дерева?54. Чому для кращого збереження овочів у сховищах підтримують низькі позитивні температури та високу концентрацію СО2?55. Чому інтенсивність подиху бульб картоплі різко підвищується при зниженні температури з +3° С до -1° С?


1. Дайте характеристику дихання і бродіння. Яке значення дихання в житті рослин?2. Розкажіть історію розвитку уявлень про природу механізмів та шляхи окислювально-відновних перетворень у клітині. 3. Що таке окислення і відновлення? Докажіть, що дихання це окислювально-відновлювальний процес.4. Яким чином відбувається уніфікація субстратів дихання? Дайте визначення дихального коефіцієнта. 5. Дайте характеристику каталітичних систем дихання.6. Чому аеробне дихання більш ефективне в порівнянні з анаеробним?7. Яка роль фосфору в процесах дихання?8. Назвіть шляхи окислення органічних речовин в клітині.9. Які основні шляхи дисиміляції вуглеводів?10. Дайте характеристику процесу гліколізу. Яка його роль в конструктивному обміні клітини? На яких етапах гліколізу і за рахунок енергії яких реакцій синтезується АТФ? Що е кінцевим продуктом гліколізу?11. Чому дихання являє собою не пряме окислення глюкози, а процес, який складається з багатьох етапів?12. Дайте характеристику основних стадій циклу Кребса.13. Охарактеризуйте електронтранспортний ланцюг мітохондрій, зокрема структурну організацію, основні компоненти, їх окислювально-відновні потенціали.14. Поясніть зв'язок між ультраструктурою та функцією мітохондрій.15. Відмінності у функціонуванні рослинних та тваринних мітохондрій.16. Що е джерелом енергії для функціонування дихального ланцюга? Чому для її функціонування необхідний кисень?17. Що таке окислювальне фосфорилювання? Назвіть спільні та відмінні риси фотосинтетичного та окислювального фотофосфорилювання.18. В якій формі енергія, яка виділяється в процесі дихання, може бути використана рослинним організмом?19. Яка кількість АТФ утворюється при розпаді однієї молекули глюкози в анаеробну та аеробну фази дихання?20. Які основні риси пентозофосфатного шляху дихання?21. Дайте характеристику гліоксилатного циклу.22. В чому полягає фізіологічне значення альтернативних шляхів дихання?23. Які фактори впливають на інтенсивність процесу дихання? 24. Назвіть подібні та відмінні риси процесів фотосинтезу та дихання.25. Поясніть, чому дихання — центральний механізм, який поєднує між собою різні групи важливих органічних сполук — вуглеводи, органічні кислоти, жири та білки.26. Який зв'язок дихання з фотосинтезом та азотним обміном клітини?27. Регуляція процесів дихання.28. Дайте характеристику стратегічної мети процесу дихання в рослинному організмі.


1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. –

464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Лебедев С.И. Физиология растений. М.: Колос, 1982. – 463 с.7. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.8. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.: Высшая




12. Никола С.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемиосмотическую теорию. М.:Мир, 1985. – 190 с.

Заняття 9-10. Тема: Мінеральне живлення рослин

Задачі:

1. Які органи рослин (листки, здерев'янілі стебла, запасаючі тканини) містять більше зольних елементів і чому?2. В яких листках (молодих чи старих) міститься більше зольних елементів і з чим це пов'язано?3. Під час пересування речовин з кори до стели через пропускні клітини ендодерми (відрізняються від решти клітин живим протопластом) потік речовин проходить мембранний контроль. Чи відрізнятимуться механізми транспорту води та іонів через мембрани пропускних клітин і чому?4. Дві однакові рослини вирощувалися за різних умов: одна в посудині, заповненій грунтом масою 10 кг, друга — в посудині з водною витяжкою з грунту рівного об'єму. Яка з рослин ростиме інтенсивніше і чим це пояснюється?5. В рослини, яку виростили на ґрунті з подвійною дозою нітратів, визначали вміст їх у корені, стеблі та листках дифеніламіном. Які висновки про перетворення нітратів можна зробити, якщо: а) в жодному з органів нітрати не виявлені; б) нітрати виявлені в корені, в значній кількості в стеблі, але відсутні в листках; в) нітрати в корені не виявлені, але в невеликій кількості знайдені в стеблі та листках?6. До соку, віджатому зі стебла, черешка й листової пластинки, додали розчин дифеніламіну в сірчаній кислоті. Не один із перерахованих об’єктів не дав синього забарвлення, не дивлячись на те що грунт на якому вирощувалася рослина, був багатий нітратами. Зробити висновок на основі отриманих результатів.7. Яка фотосистема (І чи II) більшою мірою відповідає за інтенсивність відновлення нітратів у рослин? Обґрунтуйте відповідь рівняннями реакцій.8. В яких листків (старих чи молодих) швидше проявиться хлороз, обумовлений нестачею розчинних солей заліза в грунті?9. Для відновлення поживних якостей грунту на одній ділянці внесли калійне

добриво, на другій — фосфорне, на третій — азотне, а четверту ділянку не підживлювали (контроль). Найбільший урожай одержали на третій ділянці, дещо менший — на першій, а на другій ділянці та в контрольному варіанті результат співпадав. Яких елементів на вистачає в даному грунті і чому?10. В яких листків (верхніх чи нижніх) проявляються виражені симптоми дефіциту азоту, калію та фосфору?11. Яким чином можна усунути хлороз у рослин, якщо грунт містить достатню кількість сполук заліза, але воно знаходиться в недоступній для рослин формі?12. Внесення азотних добрив у спекотний та сухий період літа спричинило не підвищення, а навіть деяке зниження врожаю дослідних ділянок порівняно з контрольними ділянками. Чому?13. Кореневу систему витримали протягом кількох хвилин у розчині метиленової сині, а потім ретельно промили дистильованою водою і помістили в розчин хлориду кальцію. Згодом розчин набув добре помітного синього кольору. Поясніть це явище.14. Як можна виростити рослину без грунту? Яких умов для цього слід дотримуватися?15. Чому при нестачі кальцію в рослині спостерігається розм'якшення та ослизнення рослинних тканин?16. Поясніть біологічний зміст утворення кристалів оксалату кальцію в рослинних клітинах.17. Шматочки черешка та листкової пластинки буряка помістили на тарілку, розім'яли скляною паличкою і облили розчином дифеніламіну в сірчаній кислоті (реактив на NОз-). Тканини черешка інтенсивніше забарвилися в синій колір, ніж тканини листкової пластинки. Як пояснити одержаний результат?18. Чому органічні добрива рекомендують вносити великими дозами і задовго до посіву?19. Чому в листках після розміщення рослин на яскравому світлі вміст нітратів різко зменшується? Відповідь поясніть.20. Скільки суперфосфату з 7%-ним вмістом фосфору слід внести на ділянку площею 5 м2, щоб на 1 га ділянки припадало 14 кг фосфору?21. Скільки аміачної селітри (NН4NОз) необхідно внести до вегетаційного посуду, який містить 2,7 кг ґрунту, виходячи з норми 0,08 г азоту на 1 кг ґрунту?22. В чому проявляється негативний вплив надлишку азотних добрив на урожай пшениці та картоплі?23. Коренева система ячменю протягом 3 хв знаходилася в розчині метиленового синього і поглинула 1,4 мг барвника. За цей час відбулося насичення адсорбуючої поверхні кореня. Протягом наступних 1,5 хв корені поглинули 0,8 мг метиленової сині, оскільки частина поверхні кореня звільнилася від барвника в результаті надходження його до внутрішніх тканин кореня. Яке співвідношення між робочою та неробочою поверхнею коренів ячменю? Чи можуть вони бути рівними за даних умов?24. За відсутності в поживному середовищі певних мікроелементів у рослин з'являються ознаки хлорозу. Відсутність якого з елементів спричиняється до найінтенсивнішого пожовтіння молодих листків?25. Пересування мінеральних речовин по ксилемі — це пасивний процес, який незначною мірою пов'язаний з обміном. Як зміниться швидкість руху пасоки по стеблу, якщо його серцевину обмотати ватою, змоченою ефіром чи хлороформом?26. Скільки суперфосфату (з вмістом Р2О5 18%) необхідно внести на ділянку площею 5 м2, щоб на 1 га ділянки припадало 54 кг Р2О5.

27. Чи відноситься натрій до числа необхідних для рослин елементів. Як це довести?28. Чому вираз "корінь усмоктує ґрунтовий розчин" помилковий?29. Однакові паростки висаджені в 3 посудини з піском. У першу посудину внесена повна суміш Гельригеля, у другу та ж суміш, але замість Ca(NO3)2 додано CaSO4,

у третій посудині КСІ замінений па КNO3. Посудини поміщені у вегетаційний будиночок і регулярно поливаються дистильованою водою. Які будуть результати цього досліду? 30. Спори пліснявого гриба внесені в живильне середовище, що містить цукор і різні солі, до складу яких входять азот, сірка, калій, магній, залізо та мікроелементи. Не зважаючи на цілком сприятливі зовнішні умови ріст гриба відбувається тільки протягом перших двох ДНІВ, а потім припинився. Як пояснити отриманий результат?31. Які з нижче перерахованих добрив односторонні, двосторонні і багатобічні: калійна селітра, гній, хлорид калію, зола, бура, аміачна селітра?32. Рослини вирощувалися у вегетаційних посудинах із досліджуваним ґрунтом. До першої посудини ніяких добрив не вносили (контроль), у другу додали калійне добриво, у третю - фосфорне, у четверту - азотне. Інші умови (освітлення, температура, полив) були .для всіх посудин однаковими. Ріст рослин у другій посудині не відрізнявся від контролю, у третій був трохи кращим, а в четвертій набагато кращим, чим у контрольній посудині. Зробіть висновки з приведених результатів.33. У вегетаційному досліді вивчався вплив добрив на врожайність пшениці. Дослід був поставлений у чотирьох варіантах: 1) грунт (контроль), до якого добрива не вносили, 2) аміачна селітра, 3) суперфосфат, 4) аміачна селітра та суперфосфат. Врожай у другому варіанті був у 1,5 рази вищим, ніж у контролі, у третьому не відрізнявся від контролю, а в четвертому був у 2 рази більшим, ніж у контролі. Як пояснити отримані результати?34. Д. І. Прянишников установив, що врожай люпину підвищувався приблизно однаково при внесенні фосфориту і при внесенні фосфату, тоді як овес збільшував свій ріст тільки при добриві фосфатом, а при внесенні фосфориту ріс також погано, як і без фосфорних добрив. Як пояснити результати цього досліду?35. Як пояснити різке поліпшення засвоєння фосфориту вівсом при внесенні в ґрунт сірчанокислого амонію?36. При польовому досліді в грунт вносили азотні, фосфорні і калійні добрива в різних сполученнях і дозуваннях. Врожай висіяної на цьому полі культури виявився найвищим і приблизно однаковим У двох варіантах: І) N – 10, Р - І 5, К - І 0 кг; 2) N – 15, Р – 20, К - 1 5 кг/га. Який із варіантів варто рекомендувати для практичного використання?


1. Охарактеризуйте кореневу систему як орган поглинання та обміну речовин в рослині.2. Які основні функції виконують поживні елементи? Яка їх класифікація? 3. По яких тканинах пересуваються мінеральні поживні речовини? Що визначає швидкість і напрямок їх пересування?4. Поясок Каспарі в ендодермі може відігравати важливу роль в поглинанні солей ксилемою кореня, а також води в умовах позитивноґо кореневого тиску. Поясніть функцію пояска Каспарі у відмічених явищах.5. Чому процес поглинання мінеральних елементів носить вибірковий характер?6. В якій зоні кореня, що активно росте, найбільша швидкість поглинання іонів?7. Який характер взаємодії між іонами в процесі їх поглинання із навколишнього середовища?8. Розкажіть про транспортування іонів в клітину. Яке значення мембранного потенціалу для процесів поглинання іонів клітиною? Поясніть вибірковість процесу, залежність від метаболізму та енергетичного обміну.9. Назвіть рушійні сили пасивного та активного транспортування іонів.10.Поясніть залежність надходження солей через кореневу систему від присутності кисню, інтенсивності дихання, фотосинтезу тощо.11.Метаболізм кореня у зв’язку з первинною асиміляцією мінеральних речовин.12.Що таке апопласт, місце його локалізації? Що таке симпласт? Які шляхи ближнього

руху іонів від ґрунтового розчину до центрального циліндра кореня?13.Розкажіть про механізм та шляхи висхідного пересування мінеральних солей по рослині.14.Механізм флоемного транспорту. Які з елементів мінерального живлення впливають на пересування органічних речовин по флоемі? 15.Назвіть основні етапи кругообігу азоту в природі. Чому аміак називають альфою та омегою азотного обміну в рослинах?16.Які основні джерела азотного живлення вищих рослин?17.Перелічіть організми, які здатні засвоювати азот із повітря. Які ви знаєте симбіотичні азотфіксуючі організми?18.Назвіть ферменти, які беруть участь у відновленні нітратів.19.Що ви знаєте про механізм відновлення молекулярного азоту?20.Яка роль бобових рослин в підвищенні врожайності наступних культур в сівозміні?21.Дайте характеристику нітрогеназного комплексу.22.Яку роль відіграють мікроорганізми в азотному живленні рослин?23.Які шляхи асиміляції азоту в рослинах ви знаєте?24.Дайте характеристику значення фосфору та сірки в рослині.25.Яка особливість фосфору перш за все визначає його фізіологічну роль для рослин?26.Дайте характеристику структурної ролі металів в рослинному організмі.27.Яким чином залізо та мідь беруть участь у процесах фотосинтезу та дихання?28.Простежте шлях іону калію по мірі його просування із грунту до листка. Які сили залучені до даного процесу?29.Яким чином можна визначити потребу рослин в елементах мінерального живлення?30.Розкажіть про фізіологічну роль калію, кальцію та магнію в рослинному організмі.31.Яка фізіологічна роль мікроелементів в рослині?32.Розшифруйте поняття "фізіологічно кислі" та "фізіологічно лужні солі".33.Які властивості ґрунту та рослин необхідно врахувати при внесенні добрив?34.Поясніть, чому мінеральні добрива можуть бути джерелом забруднення оточуючого середовища. Яким чином цього можна уникнути?35.Дайте характеристику металорганічних комплексів в рослинному організмі.36.Поясніть, що таке гідропоніка та аеропоніка.37.Які автоматизовані системи вирощування рослин в закритому грунті Ви знаєте?

Література:1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.7. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.8. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.9. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.10. Гребинский С.О. Биохимия растений: Учеб. Пособие для биол. фак-ов ун-ов. 2-е изд. доп. Львов: «Вища школа»,1975, 279с.

Заняття 11-12. Тема: Стійкість та ріст і розвиток рослин.

Задачі:

1. Чи можна віднести до ростових явищ: а) набрякання насіння у воді; б) набрякання бруньок перед їх розпусканням?2. Які можуть бути причини відсутності проростання життєздатного насіння при наявності всіх необхідних для цього процесу зовнішніх умов?3. Як визначити, чи знаходяться бруньки деревної рослини в стані глибокого спокою або спокій їхній є змушеним? 4. Який фактор зовнішнього середовища служить сигналом до осіннього листопаду деревних рослин помірної зони?5. Як пояснити появу поростили на пнях таких деревних рослин, як дуб, липа, береза?6. З двох рослин соняшнику зрізали верхівки стебла, після чого на поверхню зрізу однієї з цих рослин нанесли пасту з індолілоцтової кислоти. Які результати досліду можна очікувати? 7. Корні та стебла рослини оброблені розчином гетероауксину однокової концентрації. Як відіб’ється такий вплив на процесах росту вказаних органів?8. Одну партію розсаду томатів обробили етиленом, іншу – ауксином. У яких рослин стебло буде більше у діаметрі?9. Одну партію достигаючих плодів томату обробили етиленом, іншу – ні. У якому випадку плоди будуть найбільш солодкими?10. Що буде спостерігатися з рослинами, якщо листя у рослин короткого дня затемнити, а верхівку залишити на світлі? Чи зацвітуть вони?11. Як пояснити розвиток двох верхівок у сосни? 12. До кришки судини, стінки якої обкладені вологим фільтрувальним папером, підвісили три черешки тополі: два черешки в нормальному положенні, причому в одного з них у середній частині зняли кільце кори, третій — у переверненому положенні. У яких частинах цих черешків буде спостерігатися утворення калюсу і придаткових коренів?13. Іноді на яблунях поряд із плодами правильної форми розвиваються несиметричні. Як пояснити це явище?14. Чому при будь-якому положенні насінини в ґрунті корені ростуть вниз? В якому напрямку ростимуть корінці проростків у стані невагомості?15. Чому видалення коренів проростків за звичай призводить до зупинки росту стебла і руйнуванню ядер клітин зони росту? 16. Частину пагонів (невідокремлених від рослини) ізолювали від світла, решту залишили в умовах нормального освітлення. Що відбуватиметься з пагонами, ізольованими від світла? Чи впливають на їхню життєдіяльність пагони, що залишилися на світлі?17. Чому в справжніх ксерофітів повільний ріст та незначні розміри?18. Як пояснити накопичення значної кількості аспарагіну в проростках бобових рослин, які вирощували без доступу світла?19. Рослини томатів вирощували в різних умовах: а) температура ґрунту була нижчою, ніж температура повітря; б) вдень і вночі температура ґрунту і повітря була однаковою; в) вночі температура ґрунту і повітря була нижчою, ніж вдень. В якому з варіантів досліду рослини ростимуть швидше? (Кількість тепла, яке отримували рослини протягом доби, однакова).20. Один проросток гороху вирощували на світлі, другий — у темряві. Через тиждень довжина проростка, вирощеного на світлі, досягла 7,3 см, а довжина проростка, вирощеного в темряві, — 13,8 см. У якого з досліджуваних проростків буде більше сухої маси?21. З пагона яблуні повністю зірвали листя. Чи зможуть нормально розвиватися плоди, які залишилися на пагоні?

22. Інтенсивність росту рослин залежить від вмісту в них води. Які причини зумовлюють різке гальмування темпів росту при нестачі води?23. Відомо, що ауксини пересуваються з верхівки стебла до його основи, з кінчика кореня — вгору. Які фактори гальмуватимуть пересування цих фітогормонів по рослині?24. Хімічний аналіз насінини віки, які пророщували без доступу світла, показав, що за 30 діб вміст крохмалю в них зменшився з 36% до 2%, а вміст розчинних вуглеводів зріс за цей період лише від 5% до 6%. Як пояснити цю невідповідність?25. Як визначити, перебувають бруньки дерева в стані глибокого спокою чи їхній спокій вимушений?26. Перелічіть засоби, які дозволяють: а) прискорити перехід рослин до стану спокою; б) затримувати розпускання бруньок; в) вивести бруньки з стану спокою.27. З 20-річної тополі зрізали два живці: з середньої частини крони і з пагона, який виріс біля основи стовбура. Обидва живці посадили в грунт і регулярно поливали. Який з живців краще укоріниться? Яка з отриманих рослин швидше ростиме? Яка з рослин швидше зацвіте? Відповідь поясніть.28. Коли спостерігається інтенсивніший ріст рослин — вдень чи вночі? Дія яких факторів зумовлює різницю в інтенсивності росту?29. На корінець проростка кукурудзи нанесли позначки тушшю на однаковій відстані одна від одної і помістили проросток у вологу камеру. Як зміниться розташування позначок через 24 год?30. Верхівки стебла рослин довгого та короткого дня, які вирощувалися при несприятливих фотоперіодах (рослини довгого дня — на короткому дні, рослини короткого дня — на довгому), обробили розчином гібереліну. Чи зацвітуть ці рослини?31. Чому озимі сорти злаків не цвітуть, якщо їх посіяти навесні? 32. Довгоденна дводольна рослина вирощувалась на короткому (10-годинному) дні, а короткоденна рослина - на довгому (18-годинному) дні. Як будуть зростати ці рослини? Чи зацвітуть вони?33. Чому хризантеми зацвітають тільки восени? Чи можна домогтися цвітіння цих рослин влітку?34. Сіянці сосни вирощували в трьох вегетаційних посудинах з ґрунтом, вологість якого дорівнювала: а) 30% повної вологоємності; б) 60% повної вологоємності; в) 90% повної вологоємності. Через 3 міс виміряли довжину головного пагона сіянців, яка дорівнювала відповідно: а) 3,9 см; б) 11,5 см; в) 6,4 см. Як пояснити результати цього досліду?35. У роботі Ч. Дарвіна «Про здатність рослин до руху» описаний дослід із проростками канаркової трави (рослини з родини злаків): проростки, у яких верхівки колеоптилів були закриті непрозорими ковпачками, а інша частина висвітлювалась з одного боку, продовжували зростати вертикально, у той час як, у проростків, верхівки яких одержували бічне світло, а нижня частина була засипана вологим піском, спостерігався вигін цієї затемненої частини у напрямку світла. Як пояснити результати цього досліду?36. Визначите, до яких видів рухів відносяться наступні явища (якщо має місце тропізм, то зазначте, який саме — позитивний, негативний або поперечний): а) обертання суцвіть соняшника до сонця; б) підняття соломини злаку після полягання; в) ріст кореневища поперек схилу; г) ріст пилкової трубки у напрямку до насіннєвого зачатка; д) ріст спорангієносців цвілевого гриба мукора у бік від вологого субстрату; е) закривання суцвіть кульбаби в похмуру погоду.37. Різні рослини витримували в холодильній камері, у котрій поступово знижувалася температура. Було встановлено, що відмирання шоколадного дерева відбувалося при +8° С, хінного дерева - при +2°, бавовнику - при +1°, картоплі - при -1°, кукурудзи - при -2°, лимона - при -8°, озимого жита - при -30°, сосни - при -43 0. На підставі цих даних дайте оцінку холодостійкості і морозовитривалості перелічених рослин.

38. Як пояснити в'янення теплолюбних рослин при низьких позитивних температурах?39. Які рослини (холодостійкі або теплолюбні) відрізняються високим вмістом ненасичених жирних кислот у ліпідах мембран?40. Як пояснити, що хвоя сосни, що витримує зимою морози до -43°, влітку гине при охолодженні до -8° С?41. Що більш небезпечно для рослин: зимові морози або пізні весняні заморозки?42. Яке значення має перетворення крохмалю в цукор у запасаючих тканинах деревних рослин взимку?43. Яке листя швидше зав’ядає під час ґрунтової посухи - верхнє або нижнє?44. У свіжих коренях цукрового буряка вміст редукуючих цукрів дорівнював 11% , а в підв’янених — у 5 разів більше. З чим це пов'язано?45. Чому при вирощуванні рослин на поливних ділянках варто застосовувати підвищені дози добрив?46. Чому передпосівне загартовування до посухи за методом П. А. Генкеля (замочування і підсушування насіння) більш ефективно, чим загартовування в’яненням вже розвинутих рослин?47. Поясніть виростання в пустелі тюльпанів, які не відрізняються високою посухостійкістю?48. Чому в північних рослин, що живуть на заболочених ґрунтах, є багато ознак ксерофітів? Перерахуєте ці ознаки.


1. Дайте характеристику специфічних нетипових шляхів одержання поживних речовин рослиною.2. Поясніть суть сапрофітного способу живлення рослинних організмів.3. Як можна пояснити широке різноманіття екологічних ніш водоростей?4. Що таке мікотрофний тип живлення?5. Розкажіть, в чому полягає характерна особливість способів живлення рослин-паразитів та комахоїдних рослин.6. Наведіть приклади гетеротрофного живлення в процесі онтогенезу автотрофних рослин.7. Яким чином проходить мобілізація запасних речовин ендосперму під час проростання насіння?8. Поясніть роль гібереліну в стимулюванні функціональної активності алейронового шару при мобілізації запасних речовин в умовах позаклітинного кислого травлення?9. Дайте визначення понять "секреція" та "екскреція".10. На які групи класифікують виділювані рослинним організмом або клітиною продукти?11. Назвіть відомі вам механізми виділення речовин.12. Дайте характеристику мерокринової, апокринової та голокринової секреції.13. Яким чином відбувається транспортування гранул по системі мікрофіламентів та мікротрубочок цитоскелету?14. Які ви знаєте зовнішні секреторні структури у рослин?15. Поясніть, як відбувається виділення нектару.16. Яку функцію виконують внутрішні секреторні структури?17. Охарактеризуйте видільну функцію кореневої системи.18. Дайте характеристику явища алелопатії.19. Яка хімічна природа летких виділень у рослин?20. Дайте визначення, що таке ріст, розвиток. Які взаємовідношення цих двох процесів? Наведіть приклади.

21. Поясніть біогенез клітинних структур та охарактеризуйте етапи онтогенезу рослинної клітини.22. Дайте характеристику клітинного циклу.23. Які структурні та фізіологічні особливості клітини в фазі розтягування? Що найбільш характерне для даної фази?24. Які особливості росту клітинної оболонки в фазу розтягування? Який гормон регулює цей процес?25. Що зумовлює диференціацію клітини? Що таке тотипотентність клітин? Які існують експериментальні докази тотипотентності клітин у рослин?26. Поясніть причини старіння та відмирання, як кінцевого етапу онтогенезу диференційованих клітин27. Назвіть етапи життєвого циклу вищих рослин та особливості проходження їх рослинним організмом. Поясніть теорію циклічного старіння та омолодження рослин М.П. Кренке.28. Поясніть, як відбувається проростання, первинний та вторинний ріст рослин. Які особливості первинного росту пагона, кореня?29. Що таке адвентивний ріст? Які структури називають адвентивними?30. Які типи росту Ви знаєте? Що зумовлює різноманітність типів росту?31. Як змінюється швидкість росту з часом? Дайте характеристику великої кривої росту.32. Що таке корелятивний ріст? Назвіть приклади використання особливостей корелятивного росту у виробництві.33. Поясніть, що таке періодичність росту, циркадна ритміка, біологічний годинник?34. Яка фізіологічна функція явища спокою? Назвіть типи спокою, чим вони зумовлені.35. Дайте визначення регенерації у рослин.36. Яке практичне значення має здатність соматичних клітин рослин до регенерації цілого організму?37. Поясніть явище полярності у рослин.38. Назвіть системи регуляції морфогенезу рослин на рівні клітини і цілого організму.39. Дайте характеристику метаболітичної, мембранної та генетичної систем регуляції.40. Що таке морфогенетична РНК?41. Поясніть, як здійснюється координована активація генів. Що лежить в основі позиційної інформації?42. Які особливості трофічної регуляції?43. Яке значення гормональної системи регуляції для багатоклітинних рослинних організмів?44. Що таке фітогормони? Які фітогормони Ви знаєте? Чи є чітка межа між гормонами, які стимулюють чи гальмують ріст?45. Який вклад в розвиток фітогормонології вніс М.Г. Холодний?46. Яка хімічна природа фітогормонів? Які типи гормонів мають подібні етапи в процесі їх біосинтезу? Яке це має фізіологічне значення?47. Назвіть основні прояви фізіологічної дії ауксинів, гіберелінів, цитокінінів, а також абсцизової кислоти та етилену.48. Як відбувається пересування ауксинів?49. Чому в процесі еволюції сформувалась закономірність, згідно з якою процеси морфогенезу регулюються не одним гормоном, а їх співвідношенням?50. Поясніть основні принципи електрофізіологічної регуляції51. Як здійснюється інтеграція регуляторних механізмів на рівні цілісної рослини?52. Що таке фотоперіодизм? Яку роль відіграє фотоперіод в регуляції росту і розвитку рослин? Яка роль фітохрому?53. Назвіть приклади рослин довгого дня, короткого та нейтральної групи.54. Які існують ймовірні механізми дії фітохрому?55. Поясніть залежність переходу рослин до цвітіння від співвідношення довжини дня і

ночі впродовж доби.56. Яким чином перехід рослин до цвітіння залежить від температурного фактора? Що таке яровизація?57. Назвіть основні форми розмноження рослин.58. Дайте характеристику життєвого циклу різних рослин, його зв'язку з процесами цвітіння.59. Назвіть основні положення гормональної теорії цвітіння.60. Поясніть участь фітохрому та біологічного годинника в індукції цвітіння.61. Як відбувається утворення квітки, запилення та запліднення?62. Які особливості вегетативного розмноження рослин?63. Поясніть взаємозв'язок між подразливістю і реакцією рослин на зовнішні хімічні або фізичні впливи.64. Яка фізіологічна роль рухів рослин?65. Які основні положення гормональної теорії тропізмів?66. Що таке настичні рухи рослин?67. Які ймовірні механізми настій?68. Дайте характеристику ендогенних рухів рослин.69. Які особливості вільного пересування у рослин та його механізми?70. Що таке таксиси?71. Назвіть приклади внутрішньоклітинних рухів, які їх механізми?72. Що таке культура клітин, тканин, органів? В яких умовах вони вирощуються? Чому в поживне середовище для культивування необхідно додавати вітаміни, гормони, амінокислоти?73. Які основні напрямки біотехнології існують з використанням культури клітин, органів рослин?74. Поясніть, яким чином кріобанк клітин та меристем може забезпечити збереження біологічного різноманіття видів? Назвіть етапи біотехнологічного процесу кріоконсервації генетичних ресурсів рослин.75. Які кріопротектори Ви знаєте?76. Яким чином здійснюється культивування генетично-трансформованих коренів рослин?77. Поясніть роль генетичної інженерії в розв'язанні проблеми азотного живлення рослин.78. Що таке трансгенні культурні рослини?79. Поясніть значення культури водоростей в фізіолого-біохімічних дослідженнях.80. Що таке космічна фітобіологія?81. Дайте характеристику фізіологічне активних речовин, вторинних метаболітів рослин та перспективи їх використання в різних галузях народного господарства.82. Що таке стійкість рослин, фітострес, адаптація?83. Поясніть ймовірні механізми адаптації рослин на рівні клітини, цілого організму.84. Який характер адаптивних перебудов в синтезі та розпаді біополімерів в стресорих умовах?85. Дайте характеристику реакції рослин на посуху та високу температуру.86. Поясніть механізми формування холодо- та морозостійкості рослин.87. Яка реакція рослин різних екологічних груп на засолення?88. Що таке газостійкість?89. Дайте характеристику радіаційного стресу.90. Поясніть поняття радіочутливість та радіостійкість.91. Яка послідовність етапів променевого ураження?92. Назвіть речовини з радіопротекторними властивостями.93. Дайте характеристику стійкості рослин до хвороб.94. Розкажіть про походження та можливі функції стресових білків, які виникають при одноразових впливах різних несприятливих факторів.


1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.

2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.7. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. М.: Просвещение,

1982. – 280 с.8. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.9. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений.

Новосибирск:Наука, 1979. – 278 с.10. Строганов Б.П. Метаболизм растений в условиях засоления // 33-е Тимирязевское


352 с.12. Кефели В.И. Рост растений. М.: Высшая школа, 1984. – 120 с.13. Молотковский Г.Х. Полярность развития растений. Львов:ЛГУ, 1961. – 262 с.14. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.:Наука, 1967. – 207 с.15. Уоринг Ф., Филипс Н. Рост растений и дифференцировка. М.:Мир, 1984. – 512с.16. Юсуфов А.Г. Механизмы регенерации растений. Ростов:РГУ, 1982. – 173 с.17. Гамбург К.З. Биохимия ауксина и его действие на клетки. Новосибирск: Наука, 1976. –

272 с.18. Бутенко Р.Г. Экспериментальный морфогенез и дифференциация в культуре клеток

растений // 35-е Тимирязевское чтение. М.: Наука, 1975. – 51 с.19. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.: Наука, 1967. – 207 с.

V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

№ теми

Завдання ЛітератураФорми контролю

1 Молекулярні основи фізіологічних процесів. Структура та функції ДНК. Реплікація ДНК. Структура і функції РНК. Транскрипція. Трансляція. Регуляція експресії генів.


2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.

3. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.

4. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.

5. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.: Мир, 1978. – 368 с.

6. Саламатова Т.С. Физиология растительной клетки. Л.: Наука, 1983. – 232 с.


8. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.

Реферат, доповідь на семінарі

2 Колоїдно-хімічний механізм набухання. Аквапоріни. Особливості водообміну у рослин різних екологічних груп (гідрофітів, гігрофітів, мезофітів, ксерофітів). Особливості адаптацій у рослин різних екологічних груп. Радіальний транспорт води: апопластний та симпластний шляхи. Їх переключення у процесі радіального транспорту.

1. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений. М.: Высшая школа, 1986. – 440 с.2. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.3. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.: Наукова думка, 1995. – 383 с.4. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.5. Слейгер Р. Водный режим растений. М.: Мир, 1970. – 265 с.6. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.7. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.


3 Фотодихання, його відмінність від дихання. Компенсаційна точка. Хемосинтез. Бактеріальний фотосинтез. Транспорт

1. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. – М.: Мир, 1986. – 422с.

2. Лебедев Г.С., Сытник К.М Пигменты растительного мира. – К.: Наукова думка, 1986.

3. Мокроносов А.Т., Гавриленко В.Ф.


асимілятів по рослині. Фотосинтез та врожай.

Фотосинтез. Физиолого-экологичские и биохимические аспекты. – М.: Изд-во МГУ,1992.

4. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия растений» /Под ред. Л.А. Красильниковой. – Ростов на Дону: «Феникс», Харьков: Торсинг,2004. – 224с.



4 Залежність дихання від зовнішніх та внутрішніх факторів. Взаємозв’язок різних шляхів дисиміляції глюкози. Значення альтернативної оксидази рослин.



3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550с.

4. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.

5. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. М.: Высшая школа, 194. – 190 с.


7. Никола С.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемиосмотическую теорию. М.:Мир, 1985. – 190 с.


5 Мінеральне живлення рослин в онтогенезі.Фізіологічні основи використання добрив. Азотні добрива. Фосфорні добрива. Калійні добрива. Мікродобрива. Бактеріальні добрива. Кореневе живлення як важливий фактор керування продуктивністю і якістю врожаю. Виділення речовин. Колообіг елементів мінерального живлення в рослинах.

1. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.2. Физиология растений / Под ред.Ермакова. – М., 2005. – 648 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.5. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.6. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.7. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.


6 Фізіолого-біохімічні основи стійкості вищих рослин до патогенних мікроорганізмів.

1. Кретович В.Л. Биохимия растений. М.: «Вища школа », 1986, - 503с.2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: “Фітосоціоцентр”. – 2005. – 392с.


Фітонциди. Зверхчутливість. Фітоалексини. Газостійкість рослин. Радіостійкість. Поляризація. “Ефект положення”. Диференціювання рослин. Морфогенез пагона. Розвиток листка. Морфогенез кореня.

3. Физиология растений: Учебник для студ. вузов / Н.Д.Алёхина, Ю.В. Балконин, В.Ф. Гавриленко.; Под ред. И.П. Ермакова. – М.: Издательсткий центр „Академія”, 2005. – 640 с.4. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 2005. – 450 с 5. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.: Мир, 1983. – 550 с.6. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.

VII. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ „Фізіологія та біохімія рослин”

1. Перелік запитань для контролю з 1-го модулю:

1. Дайте характеристику структури і функції пентоз, гексоз та поліцукрів — крохмалю, целюлози, пектину в рослинній клітині.2. Які структурні особливості вуглеводів забезпечують таку велику різноманітність поліцукрів?3. Порівняйте крохмаль з целюлозою в чому вони подібні та чим відрізняються за хімічною структурою, функціями, локалізацією в клітині? Поясніть, чому целюлоза існує у вигляді довгих волокон тоді як крохмаль— у вигляді округлих зерен?4. Поясніть які фізико-хімічні властивості ліпідів лежать в основі процесу самозбирання мембран?5. Який механізм дії ферментів в рослинній клітині? Від чого залежить швидкість і напрямок ферментативних реакцій?6. Чому важливо щоб рН цитоплазми був строго регульованим?7. Перелічіть основні структурні компоненти рослинної клітини В чому полягає різниця між рослинною та тваринною клітинами? Які особливості в функціях відповідають цим структурним відмінностям?8. Фізико-хімічні властивості протоплазми та їх зміни у життєвому циклі клітин.9. Фізичні властивості цитоплазми рослинної клітини: еластичність, в’язкість, колоїдні властивості.10. Рух цитоплазми, типи, значення.11. Назвіть немембранні і мембранні структури рослинної клітини.12. Що таке компартментація клітинного метаболізму, його каталітичних систем і метаболітичних фондів?13. Перелічіть загальні особливості будови та спільні властивості всіх мембран. Вкажіть різницю між мембранами різних органел Поясніть роль мембран в регуляції та інтеграції метаболізму в клітині.14. Чим пояснити той факт, що в більшості випадків мембрани проникні для більшості речовин в одному напрямку?15. Розкажіть про будову і функцію ядра в регуляції та інтеграції клітинного метаболізму. 16. Ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, , вакуолі. Їх будова та основні функції.17. Яка будова і функція апарата Гольджі, ендоплазматичного ретикулуму, пероксисоми та гліоксисоми? В чому полягає їх принципова відмінність від мітохондрій та хлоропластів?18. Вакуолярна системи рослинної клітини. 19. Пластиди та мітохондрії. Взаємодія ядерного, мітохондріального та хлоропластного геномів.20. У хлоропластів та мітохондрій крім зовнішньої мембрани є ще і внутрішня мембранна система Яка функція цих внутрішніх мембран?21. Опишіть структуру і функції клітинної стінки.22. Цитоскелет, особливості його будови у зв’язку з біологічними функціями. Будова клітинної стінки, її хімічний склад та основні функції.23. Наведіть приклади функціональної взаємодії різних органел клітини.24. Дайте характеристику основних органів тканин та функціональних систем вищих рослин.25. Поясніть чому структурна організація клітини — основа її біохімічної активності та функціонування як цілісної живої системи?26. Назвіть основні риси еволюції клітинної організації на прикладі порівняння прокаріотичної та евкаріотичної клітини.

27. Що є рушійною силою пасивного транспорту іонів в клітину?28. Які причини виникнення електричного трансмембранного потенціалу?29. Які основні чинники активного транспорту іонів?30. Охарактеризуйте етапи надходження іонів в клітину.31. Що таке полегшена дифузія?32. Що є джерелом енергії для процесів активного транспорту? Яка роль в ньому транспортних АТФ-аз?33. Яка роль води в життєдіяльності рослинного організму?34. Назвіть особливості структури молекул води, які визначають її фізичні та хімічні властивості.35. Дайте характеристику стану та фракційного складу води в рослині.36. Дайте визначення поняттям дифузія і осмос. Чим визначається напрямок дифузії?37. Що таке водний потенціал? Які його складові частини?38. Від чого залежить надходження води в клітину?39. В якому стані клітини водний потенціал дорівнює осмотичному потенціалу? Нулю? 40. Яке значення мають явище осмосу та процеси гідратації в рослинній клітині? Поясніть, які сили обумовлюють надходження води в клітину.41. Чому градієнт водного потенціалу є рушійною силою надходження та пересування води в рослині?42. Який зв'язок між осмотичним тиском і водним потенціалом в умовах нормального атмосферного тиску?43. Які шляхи ближнього та дальнього транспортування води в рослині?44. Які особливості має коренева система рослини в зв'язку з її функцією поглинання води із ґрунтового розчину?45. Як регулюється процес надходження та процес випаровування води рослинами?46. Дайте характеристику явищу транспірації. В чому різниця між продиховою та кутикулярною транспірацією?47. Що таке гутація і "плач" рослини?48. Які особливості водного режиму у рослин різних екологічних груп?49. Поясніть наступні терміни: польова вологоємність, мертвий запас води в грунті, вологість в'янення.50. Коли виникає водний дефіцит у рослин і до яких початкових та наступних наслідків він може привести?51. Які фізіологічні показники використовують з метою діагностики в зрошенні?


1. Поясніть суть і значення фотосинтезу. Напишіть загальне рівняння фотосинтезу.2. Розкажіть історію формування уявлень про природу фотосинтезу, чому його називають унікальною в фізико-хімічному та загальнобіологічному відношеннях функцією зеленої рослини?3. Дайте характеристику морфології і структури фотосинтетичного апарату рослин. Що означають терміни: ламела, строма, грана, тилакоїд?4. Дайте порівняльну характеристику фотосинтетичного апарату еволюційно різних груп рослин.5. Назвіть фотосинтетичні пігменти рослин. Яка їх роль у фотосинтезі?6. Що являє собою хромофорна група хлорофілу? Чим зумовлена здатність хлорофілу до оборотних окислювально-відновних реакцій?7. Чому в процесі еволюції рослини набули зеленого кольору?8. Поясніть функціональне та екологічне значення спектральне різних форм пігментів у фотосинтезуючих організмів.9. Наведіть докази того, що фотосинтез включає не один етап, а складається із цілого ряду реакцій різноманітної природи (фотофізичних, фотохімічних, ензиматичних)?

10. Які основні етапи біосинтезу хлорофілів?11. Назвіть можливі електронно-збуджені стани хлорофілів та існуючі шляхи їх дезактивації.12. Дайте визначення реакційного центру та фотосинтетичної одиниці. Що таке фотосистема?13. Назвіть компоненти електронтранспортного ланцюга фотосинтезу. Які альтернативні шляхи транспорту електронів ви знаєте?14. Яким чином формується кисень в реакціях світлової стадії фотосинтезу?15. Дайте характеристику первинних процесів фотосинтезу.16. Що таке фотосинтетичне фосфорилювання?17. Яким чином кооперативна взаємодія електронів і протонів створює умови для утворення АТФ в процесі фотосинтезу?18. Дайте характеристику структурної організації фотосистеми 1 та II, проміжної ланки зв'язку між ними та АТФ-азного комплексу.19. Назвіть основні продукти світлової стадії фотосинтезу.20. Що таке тем нова стадія фотосинтезу?21. В рослинах присутні два важливих ферменти — рибулозобіфосфаткарбоксилаза та фосфоенолпіруваткарбоксилаза. Опишіть реакції, в яких бере участь кожний із цих ферментів, та дайте характеристику їх функціонального взаємозв'язку.22. Який зв'язок існує між світловою та темновою стадіями фотосинтезу?23. Дайте характеристику основних етапів циклу Кальвіна.24. Що таке С4-тип фотосинтезу?25. За яких умов фермент рибулозобіфосфаткарбоксилаза функціонує як оксигеназа?26. Чому рослини з С4-типом фотосинтезу характеризуються більш високою продуктивністю та посухостійкістю?27. Що таке фотодихання?28. Чим фотосинтез у сукулентів відрізняється від фотосинтезу у Сз- та С4-типу рослин?29. Як впливають зовнішні фактори (температура, світло, концентрація СО2; тощо) на інтенсивність фотосинтезу?30. Від яких параметрів фотосинтетичного процесу залежить продуктивність сільськогосподарських рослин?31. Яка роль теорії фотосинтезу в розвитку рослинництва?32. Назвіть шляхи збільшення коефіцієнта корисної дії використання енергії, сонячних квантів у процесі фотосинтезу.33. Що таке фоторедукція, які основні риси бактеріального фотосинтезу?34. Що таке гетеротрофний та автотрофний типи живлення рослин? Які джерела енергії можуть бути використані для побудови органічної речовини гетеротрофами і автотрофами?35. В рослині існують два основних шляхи перетворення вуглецю в процесах фотосинтезу: Сз- і С4 шляхи. Що обумовило таку назву їх? Перелічіть їх основні відмінності (первинні акцептори СО2, проміжні продукти, первинні продукти, структурні особливості фотосинтетичного апарату тощо).36. Перенесення електрона в електрон-транспортному ланцюгу Z-схеми фотосинтезу обумовлює появу позитивно зарядженої "дірки" Р700 в фотосистеми І. Яким чином цей дефіцит заповнюється: а) під час циклічного транспортування; б) при нециклічному транспортуванні?37. Назвіть приклади взаємного впливу зовнішніх факторів на інтенсивність фотосинтезу.38. Яким чином, згідно хеміосмотичної теорії П. Мітчела, утворюється електрохімічний потенціал іонів водню на мембранах хлоропласта? Які дві складові він має?39. Яка роль Mn в фотохімічних реакціях? Чому у випадку з бактеріальним фотосинтезом він не потрібен?

40. Дайте характеристику еволюції фототрофної функції у рослин.


1. Дайте характеристику дихання і бродіння. Яке значення дихання в житті рослин?2. Розкажіть історію розвитку уявлень про природу механізмів та шляхи окислювально-відновних перетворень у клітині. 3. Що таке окислення і відновлення? Докажіть, що дихання це окислювально-відновлювальний процес.4. Яким чином відбувається уніфікація субстратів дихання? Дайте визначення дихального коефіцієнта. 5. Дайте характеристику каталітичних систем дихання.6. Чому аеробне дихання більш ефективне в порівнянні з анаеробним?7. Яка роль фосфору в процесах дихання?8. Назвіть шляхи окислення органічних речовин в клітині.9. Які основні шляхи дисиміляції вуглеводів?10. Дайте характеристику процесу гліколізу. Яка його роль в конструктивному обміні клітини? На яких етапах гліколізу і за рахунок енергії яких реакцій синтезується АТФ? Що е кінцевим продуктом гліколізу?11. Чому дихання являє собою не пряме окислення глюкози, а процес, який складається з багатьох етапів?12. Дайте характеристику основних стадій циклу Кребса.13. Охарактеризуйте електронтранспортний ланцюг мітохондрій, зокрема структурну організацію, основні компоненти, їх окислювально-відновні потенціали.14. Поясніть зв'язок між ультраструктурою та функцією мітохондрій.15. Відмінності у функціонуванні рослинних та тваринних мітохондрій.16. Що е джерелом енергії для функціонування дихального ланцюга? Чому для її функціонування необхідний кисень?17. Що таке окислювальне фосфорилювання? Назвіть спільні та відмінні риси фотосинтетичного та окислювального фотофосфорилювання.18. В якій формі енергія, яка виділяється в процесі дихання, може бути використана рослинним організмом?19. Яка кількість АТФ утворюється при розпаді однієї молекули глюкози в анаеробну та аеробну фази дихання?20. Які основні риси пентозофосфатного шляху дихання?21. Дайте характеристику гліоксилатного циклу.22. В чому полягає фізіологічне значення альтернативних шляхів дихання?23. Які фактори впливають на інтенсивність процесу дихання? 24. Назвіть подібні та відмінні риси процесів фотосинтезу та дихання.25. Поясніть, чому дихання — центральний механізм, який поєднує між собою різні групи важливих органічних сполук — вуглеводи, органічні кислоти, жири та білки.26. Який зв'язок дихання з фотосинтезом та азотним обміном клітини?27. Регуляція процесів дихання.28. Дайте характеристику стратегічної мети процесу дихання в рослинному організмі.29. Охарактеризуйте кореневу систему як орган поглинання та обміну речовин в рослині.30. Які основні функції виконують поживні елементи? Яка їх класифікація? 31. По яких тканинах пересуваються мінеральні поживні речовини? Що визначає швидкість і напрямок їх пересування?32. Поясок Каспарі в ендодермі може відігравати важливу роль в поглинанні солей ксилемою кореня, а також води в умовах позитивноґо кореневого тиску. Поясніть функцію пояска Каспарі у відмічених явищах.33. Чому процес поглинання мінеральних елементів носить вибірковий характер?34. В якій зоні кореня, що активно росте, найбільша швидкість поглинання іонів?

35. Який характер взаємодії між іонами в процесі їх поглинання із навколишнього середовища?36. Розкажіть про транспортування іонів в клітину. Яке значення мембранного потенціалу для процесів поглинання іонів клітиною? Поясніть вибірковість процесу, залежність від метаболізму та енергетичного обміну.37. Назвіть рушійні сили пасивного та активного транспортування іонів.38. Поясніть залежність надходження солей через кореневу систему від присутності кисню, інтенсивності дихання, фотосинтезу тощо.39. Метаболізм кореня у зв’язку з первинною асиміляцією мінеральних речовин.40. Що таке апопласт, місце його локалізації? Що таке симпласт? Які шляхи ближнього руху іонів від ґрунтового розчину до центрального циліндра кореня?41. Розкажіть про механізм та шляхи висхідного пересування мінеральних солей по рослині.42. Механізм флоемного транспорту. Які з елементів мінерального живлення впливають на пересування органічних речовин по флоемі? 43. Назвіть основні етапи кругообігу азоту в природі. Чому аміак називають альфою та омегою азотного обміну в рослинах?44. Які основні джерела азотного живлення вищих рослин?45. Перелічіть організми, які здатні засвоювати азот із повітря. Які ви знаєте симбіотичні азотфіксуючі організми?46. Назвіть ферменти, які беруть участь у відновленні нітратів.47. Що ви знаєте про механізм відновлення молекулярного азоту?48. Яка роль бобових рослин в підвищенні врожайності наступних культур в сівозміні?49. Дайте характеристику нітрогеназного комплексу.50. Яку роль відіграють мікроорганізми в азотному живленні рослин?51. Які шляхи асиміляції азоту в рослинах ви знаєте?52. Дайте характеристику значення фосфору та сірки в рослині.53. Яка особливість фосфору перш за все визначає його фізіологічну роль для рослин?54. Дайте характеристику структурної ролі металів в рослинному організмі.55. Яким чином залізо та мідь беруть участь у процесах фотосинтезу та дихання?56. Простежте шлях іону калію по мірі його просування із грунту до листка. Які сили залучені до даного процесу?57. Яким чином можна визначити потребу рослин в елементах мінерального живлення?58. Розкажіть про фізіологічну роль калію, кальцію та магнію в рослинному організмі.59. Яка фізіологічна роль мікроелементів в рослині?60. Розшифруйте поняття "фізіологічно кислі" та "фізіологічно лужні солі".61. Які властивості ґрунту та рослин необхідно врахувати при внесенні добрив?62. Поясніть, чому мінеральні добрива можуть бути джерелом забруднення оточуючого середовища. Яким чином цього можна уникнути?63. Дайте характеристику металорганічних комплексів в рослинному організмі.64. Поясніть, що таке гідропоніка та аеропоніка.65. Які автоматизовані системи вирощування рослин в закритому грунті Ви знаєте?


1. Дайте характеристику специфічних нетипових шляхів одержання поживних речовин рослиною.2. Поясніть суть сапрофітного способу живлення рослинних організмів.3. Як можна пояснити широке різноманіття екологічних ніш водоростей?4. Що таке мікотрофний тип живлення?5. Розкажіть, в чому полягає характерна особливість способів живлення рослин-паразитів та комахоїдних рослин.

6. Наведіть приклади гетеротрофного живлення в процесі онтогенезу автотрофних рослин.7. Яким чином проходить мобілізація запасних речовин ендосперму під час проростання насіння?8. Поясніть роль гібереліну в стимулюванні функціональної активності алейронового шару при мобілізації запасних речовин в умовах позаклітинного кислого травлення?9. Дайте визначення понять "секреція" та "екскреція".10. На які групи класифікують виділювані рослинним організмом або клітиною продукти?11. Назвіть відомі вам механізми виділення речовин.12. Дайте характеристику мерокринової, апокринової та голокринової секреції.13. Яким чином відбувається транспортування гранул по системі мікрофіламентів та мікротрубочок цитоскелету?14. Які ви знаєте зовнішні секреторні структури у рослин?15. Поясніть, як відбувається виділення нектару.16. Яку функцію виконують внутрішні секреторні структури?17. Охарактеризуйте видільну функцію кореневої системи.18. Дайте характеристику явища алелопатії.19. Яка хімічна природа летких виділень у рослин?20. Дайте визначення, що таке ріст, розвиток. Які взаємовідношення цих двох процесів? Наведіть приклади.21. Поясніть біогенез клітинних структур та охарактеризуйте етапи онтогенезу рослинної клітини.22. Дайте характеристику клітинного циклу.23. Які структурні та фізіологічні особливості клітини в фазі розтягування? Що найбільш характерне для даної фази?24. Які особливості росту клітинної оболонки в фазу розтягування? Який гормон регулює цей процес?25. Що зумовлює диференціацію клітини? Що таке тотипотентність клітин? Які існують експериментальні докази тотипотентності клітин у рослин?26. Поясніть причини старіння та відмирання, як кінцевого етапу онтогенезу диференційованих клітин27. Назвіть етапи життєвого циклу вищих рослин та особливості проходження їх рослинним організмом. Поясніть теорію циклічного старіння та омолодження рослин М.П. Кренке.28. Поясніть, як відбувається проростання, первинний та вторинний ріст рослин. Які особливості первинного росту пагона, кореня?29. Що таке адвентивний ріст? Які структури називають адвентивними?30. Які типи росту Ви знаєте? Що зумовлює різноманітність типів росту?31. Як змінюється швидкість росту з часом? Дайте характеристику великої кривої росту.32. Що таке корелятивний ріст? Назвіть приклади використання особливостей корелятивного росту у виробництві.33. Поясніть, що таке періодичність росту, циркадна ритміка, біологічний годинник?34. Яка фізіологічна функція явища спокою? Назвіть типи спокою, чим вони зумовлені.35. Дайте визначення регенерації у рослин.36. Яке практичне значення має здатність соматичних клітин рослин до регенерації цілого організму?37. Поясніть явище полярності у рослин.38. Назвіть системи регуляції морфогенезу рослин на рівні клітини і цілого організму.39. Дайте характеристику метаболітичної, мембранної та генетичної систем регуляції.40. Що таке морфогенетична РНК?41. Поясніть, як здійснюється координована активація генів. Що лежить в основі

позиційної інформації?42. Які особливості трофічної регуляції?43. Яке значення гормональної системи регуляції для багатоклітинних рослинних організмів?44. Що таке фітогормони? Які фітогормони Ви знаєте? Чи є чітка межа між гормонами, які стимулюють чи гальмують ріст?45. Який вклад в розвиток фітогормонології вніс М.Г. Холодний?46. Яка хімічна природа фітогормонів? Які типи гормонів мають подібні етапи в процесі їх біосинтезу? Яке це має фізіологічне значення?47. Назвіть основні прояви фізіологічної дії ауксинів, гіберелінів, цитокінінів, а також абсцизової кислоти та етилену.48. Як відбувається пересування ауксинів?49. Чому в процесі еволюції сформувалась закономірність, згідно з якою процеси морфогенезу регулюються не одним гормоном, а їх співвідношенням?50. Поясніть основні принципи електрофізіологічної регуляції51. Як здійснюється інтеграція регуляторних механізмів на рівні цілісної рослини?52. Що таке фотоперіодизм? Яку роль відіграє фотоперіод в регуляції росту і розвитку рослин? Яка роль фітохрому?53. Назвіть приклади рослин довгого дня, короткого та нейтральної групи.54. Які існують ймовірні механізми дії фітохрому?55. Поясніть залежність переходу рослин до цвітіння від співвідношення довжини дня і ночі впродовж доби.56. Яким чином перехід рослин до цвітіння залежить від температурного фактора? Що таке яровизація?57. Назвіть основні форми розмноження рослин.58. Дайте характеристику життєвого циклу різних рослин, його зв'язку з процесами цвітіння.59. Назвіть основні положення гормональної теорії цвітіння.60. Поясніть участь фітохрому та біологічного годинника в індукції цвітіння.61. Як відбувається утворення квітки, запилення та запліднення?62. Які особливості вегетативного розмноження рослин?63. Поясніть взаємозв'язок між подразливістю і реакцією рослин на зовнішні хімічні або фізичні впливи.64. Яка фізіологічна роль рухів рослин?65. Які основні положення гормональної теорії тропізмів?66. Що таке настичні рухи рослин?67. Які ймовірні механізми настій?68. Дайте характеристику ендогенних рухів рослин.69. Які особливості вільного пересування у рослин та його механізми?70. Що таке таксиси?71. Назвіть приклади внутрішньоклітинних рухів, які їх механізми?72. Що таке культура клітин, тканин, органів? В яких умовах вони вирощуються? Чому в поживне середовище для культивування необхідно додавати вітаміни, гормони, амінокислоти?73. Які основні напрямки біотехнології існують з використанням культури клітин, органів рослин?74. Поясніть, яким чином кріобанк клітин та меристем може забезпечити збереження біологічного різноманіття видів? Назвіть етапи біотехнологічного процесу кріоконсервації генетичних ресурсів рослин.75. Які кріопротектори Ви знаєте?76. Яким чином здійснюється культивування генетично-трансформованих коренів рослин?

77. Поясніть роль генетичної інженерії в розв'язанні проблеми азотного живлення рослин.78. Що таке трансгенні культурні рослини?79. Поясніть значення культури водоростей в фізіолого-біохімічних дослідженнях.80. Що таке космічна фітобіологія?81. Дайте характеристику фізіологічне активних речовин, вторинних метаболітів рослин та перспективи їх використання в різних галузях народного господарства.82. Що таке стійкість рослин, фітострес, адаптація?83. Поясніть ймовірні механізми адаптації рослин на рівні клітини, цілого організму.84. Який характер адаптивних перебудов в синтезі та розпаді біополімерів в стресорих умовах?85. Дайте характеристику реакції рослин на посуху та високу температуру.86. Поясніть механізми формування холодо- та морозостійкості рослин.87. Яка реакція рослин різних екологічних груп на засолення?88. Що таке газостійкість?89. Дайте характеристику радіаційного стресу.90. Поясніть поняття радіочутливість та радіостійкість.91. Яка послідовність етапів променевого ураження?92. Назвіть речовини з радіопротекторними властивостями.93. Дайте характеристику стійкості рослин до хвороб.94. Розкажіть про походження та можливі функції стресових білків, які виникають при одноразових впливах різних несприятливих факторів.

5. Перелік запитань для контролю з дисципліни „Фізіологія та біохімія рослин” в цілому:

5.1 Питання для заліку1. Клітина як організм і як елементарна одиниця багатоклітинного організму – порівняння

функцій. Специфічні особливості рослинної та тваринної клітини. Автотрофність та гетеротрофність.

2. Мембранні системи рослинної клітини та мембранний принцип її організації. Структура та властивості біологічних мембран, їх роль у клітині (проникненість, системи активного транспорту, біосинтезу).

3. Ядро, його організація та функціонування. Генетичний апарат рослинної клітини. Пластиди та мітохондрії. Взаємодія ядерного, мітохондріального та хлоропластного геномів.

4. Плазмалема. Ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, пероксисоми та гліоксисоми, вакуолі. Їх будова та основні функції.

5. Цитоскелет, особливості його будови у зв’язку з біологічними функціями. Будова клітинної стінки, її хімічний склад та основні функції.

6. Фізико-хімічні властивості протоплазми та їх зміни у життєвому циклі клітин.7. Яка роль води в життєдіяльності рослинного організму?

8. Назвіть особливості структури молекул води, які визначають її фізичні та хімічні властивості.9. Дайте характеристику стану та фракційного складу води в рослині.10. Дайте визначення поняттям дифузія і осмос. Чим визначається напрямок дифузії?11. Що таке водний потенціал? Які його складові частини?12. Від чого залежить надходження води в клітину?13. В якому стані клітини водний потенціал дорівнює осмотичному потенціалу? Нулю? 14. Яке значення мають явище осмосу та процеси гідратації в рослинній клітині? Поясніть, які сили обумовлюють надходження води в клітину.15. Чому градієнт водного потенціалу є рушійною силою надходження та пересування

води в рослині?16. Який зв'язок між осмотичним тиском і водним потенціалом в умовах нормального атмосферного тиску?17. Які шляхи ближнього та дальнього транспортування води в рослині?18. Які особливості має коренева система рослини в зв'язку з її функцією поглинання води із ґрунтового розчину?19. Як регулюється процес надходження та процес випаровування води рослинами?20. Дайте характеристику явищу транспірації. В чому різниця між продиховою та кутикулярною транспірацією?21. Що таке гутація і "плач" рослини?22. Які особливості водного режиму у рослин різних екологічних груп?23. Поясніть наступні терміни: польова вологоємність, мертвий запас води в грунті, вологість в'янення.24. Коли виникає водний дефіцит у рослин і до яких початкових та наступних наслідків він може привести?25. Які фізіологічні показники використовують з метою діагностики в зрошенні?26. Суть та значення фотосинтезу. Загальне рівняння фотосинтезу, його складові. Фотосинтез як процес трансформації енергії світла в енергію хімічних зв’язків. Масштаби фотосинтетичної діяльності у біосфері.27. Структурна організація фотосинтетичного апарату. Будова листа як органа фотосинтезу. Хлоропласти. Основні елементи структури хлоропластів (подвійна мембрана, матрикс, тилакоїди, грани).28. Хлорофіли. Хімічна структура, спектральні властивості. Функції. Розповсюдження серед різних груп організмів.29. Фікобіліни. Розповсюдження, хімічна будова, спектральні властивості. Роль у фотосинтезі.30. Каротиноіди. Хімічна будова, властивості. Спектри поглинання. Функції у фотосинтезі.31. Функціональне та екологічне значення спектрально-різних форм пігментів у фотосинтезуючих організмів. Механізми міграції енергії у системі фотосинтетичних пігментів. Флуоресценція.32. Уявлення про фотосинтетичну одиницю. Антенні комплекси. Реакційні центри, їх структурна організація. Перетворення енергії у реакційному центрі.33. Електрон-транспорний ланцюг фотосинтезу. Уявлення про одночасне функціонування двох фотосистем. Ефект Емерсона. Основні функціональні комплекси електронтранспортного ланцюга. Системи фотоокислення води та виділення кисню. Циклічний та нециклічний потік електронів.34. Фотофосфорилювання. Механізм сполучення електронного транспорту т та утворення АТФ.35. Темнова стадія фотосинтезу. Хімізм реакцій циклу Кальвіна, його ключові ферменти. Первинний акцептор вуглекислоти. Первинні продукти фотосинтезу. Регенерація акцепторів СО2. Первинний синтез вуглеводів.36. Цикл Хєтча-Слека. Особливості С3 та С4- рослин та САМ-тип метаболізму.

5.2 Питання для іспиту

1. Предмет і задачі фізіології рослин.2. Методи фізіології рослин.3. Ультраструктура рослинної клітини.4. Клітинні мембрани і принципи їх молекулярної будови.5. Немембранні органели рослинної клітини.6. Хімічний склад цитоплазми рослинної клітини.

7. Фізичні властивості цитоплазми рослинної клітини: еластичність, в’язкість, колоїдні властивості.

8. Рух цитоплазми, типи, значення.9. Клітина як осмотична система.10. Плазмоліз, типи. Циторіз.11. Всисна сила клітини. Водний потенціал. Тургорний тиск.12. Коротка історія вчення про фотосинтез. Суть і значення процесу фотосинтезу.13. Електронно-мікроскопічна будова хлоропластів.14. Хімічний склад хлоропластів.15. Хлорофіл, його хімічні і фізичні властивості.16. Каротиноїди, їх роль у процесі фотосинтезу.17. Фікобіліни. Їх фізіологічна роль.18. Уявлення про фотосинтетичну одиницю і реакційний центр.19. Фотофізичний етап фотосинтезу.20. Реакція Хілла. Виділення кисню при фотосинтезі.21. Хімізм фотосинтезу.22. С3-фотосинтез.23. С4-фотосинтез.24. САМ-метаболізм.25. Циклічне і нециклічне фотофосфорилювання.26. Z-схема фотосинтезу. Фотосинтез як результат сумісної дії двох фотосистем.27. Утворення АТФ при фотосинтезі за схемою Мітчела.28. Фотодихання.29. Вплив зовнішніх умов на інтенсивність фотосинтезу.30. Культура рослин в умовах штучного освітлення.31. Фотосинтез і врожай.32. Історія розвитку вчення про дихання рослин.33. Дихання – центральний ланцюг обміну рослин.34. Ферментні системи дихання.35. Аеробні та анаеробні окислювальні процеси.36. Гліколіз.37. Аеробне та анаеробне перетворення піровіноградної кислоти.38. Пентозофосфатний цикл.39. Гліоксилатний цикл.40. Енергетика дихальних процесів.41. Екологія дихання рослин.42. Коротка історія вчення про мінеральне живлення.43. Вміст мінеральних речовин у рослині.44. Водні, пісчані, гравійні культури. Гідропоніка.45. Фізіологічна роль S і P.46. Фізіологічна роль Ca, Mg, Fe.47. Фізіологічна роль K, Na, Cl.48. Фізіологічна роль Cu, Zn.49. Фізіологічна роль B, Mn.50. Фізіологічна роль Co, Mo.51. Форми сполучень азоту в ґрунті.52. Джерела азоту для рослин.53. Відновлення нітратів в рослинах.54. Відновлення аміаку рослинами.55. Особливості азотного живлення бобових рослин.56. Антагонізм іонів і урівноваження розчини. Синергізм.57. Поглинання елементів коренем.

58. Пасивне і активне поглинання елементів коренем.59. Пересування речовин по рослині.60. Реакція рослин на вміст у ґрунті солей кальцію і концентрацію водневих іонів.61. Солестійкість рослин. Галофіти.62. Мікоризи.63. Хімізація як один з важливих засобів підвищення продуктивності сільського

господарства.64. Флоемний і ксилемний транспорт речовин.65. Гетеротрофний засіб живлення рослин.66. Виділення речовин ролиною.67. Коротка історія вчення про водообмін рослин.68. Стан води в рослині.69. Значення води в життєдіяльності рослин.70. Уявлення про водний режим рослин.71. Поглинання коренем і вплив зовнішніх умов на цей процес.72. Всисна сила і нагнітаюча діяльність кореневої системи. Кореневий тиск. Гутація.73. Транспірація, її біологічна роль. Вплив зовнішніх умов на транспірацію.74. Одиниці вимірювання транспірації.75. Продихова і кутикулярна транспірація.76. Продихова і позапродихова регуляція транспірації.77. Механізм підняття води по рослині.78. Особливості водообміну у різних груп рослин.79. Посухостійкість і жаростійкість рослин.80. Загальні уявлення про ріст. Фази росту клітин.81. Типи росту органів. Періодичність росту.82. Вплив зовнішніх факторів на ріст.83. Спокій рослин.84. Заходи, спрямовані на виведення рослин із спокою.85. Ауксини. Механізм дії.86. Гибереліни. Механізм дії.87. Цитокініни. Механізм дії.88. Ендогенні інгібітори росту.89. Гербициди. Механізм дії.90. Тропізми і настії рослин.91. Взаємодія органів рослини. Кореляції і полярність.92. Регенерація. Вегетативне розмноження рослин.93. Культура клітин і генна інженерія.94. Культура клітин, тканин і органів як джерело клонування рослин.95. Культура тканин як джерело одержання фармакологічно цінних речовин і одержання

безвірусних рослин.96. Подразливість і регуляторна система рослин.97. Поняття про онтогенез рослин. Ініціація цвітіння рослин.98. Детермінація полу рослин.99. Розвиток квітки.100. Фізіологія запилення і запліднення.101. Фізіологія розвитку плодів і насіння.102. Фотоперіодизм рослин. Фітохром і його роль в процесах розвитку рослин.103. Морфогенетична теорія розвитку рослин.104. Гормональні теорії розвитку рослин.105. Холодостійкість і морозостійкість рослин. Стійкість до інфекційних захворювань.106. Газостійкість рослин.

VIII. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Семестровий курс дисципліни „ Фізіологія та біохімія рослин” складає 4 модулі.За кожний вид поточного і модульного контролю студент отримує бальні оцінки, які

сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки.Поточний контроль здійснюється у кожній академічній групі, полягає у тому, що

студенти виконують лабораторні роботи з кожного модулю у відповідні аудиторні часи та за рахунок часу, відведеного на індивідуальну роботу, а також у години самостійної роботи відпрацьовують індивідуальне завдання.

Протягом першого семестру проводиться поточний модульний контроль. Поточний модульний контроль орієнтований на розуміння і запам‘ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час лабораторних занять, модульних контрольних зрізів.

Рейтингова оцінка (РО) модульного контролю складається з:- РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 10 балів;- РО підготовки до лабораторних занять і опанування практичними навичками – 8

балів;- РО підсумкової контрольної роботи – 12 балів;- РО індивідуальних завдань – 20 балів.Підсумкова оцінка визначається шляхом переводу викладачем сумарного модульного

балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали.

A Відмінно – відмінне виконання з незначною кількістю помилок

91-100

B Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

81-90

C Добре – в загалі правильна робота з певною кількістю помилок

65-80

D Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

55-64

E Достатньо – виконання задовольняє мінімальним критеріям

50-54

FXНезадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію ( з можливістю повторного складання)

40-49

F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з обов‘язковим повторним курсом

менше 40

Студентові, який не з‘явився в продовж навчального семестру на поточний і модульний контроль, вважається таким, що не склав іспит.

IX. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБОТИ ТА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Дисципліна „Фізіологія та біохімія рослин” викладається студентам ІІІ курсу спеціальності „біологія” на протязі року – 2 семестрів та складається з 4 модулів: 2-х у першому семестрі та 2 – у другому. На протязі кожного модулю студенти максимально можуть отримати по 30 балів за виконання поточних контрольних робіт, оформлення та захист протоколів лабораторних занять та здачу семінарів. Тобто у першому та другому семестрах за ці види робіт студенти можуть максимально отримати по 60 балів. Ще по 20 балів за семестр студент може отримати за виконання індивідуального завдання. За складання іспиту та заліку студент також може отримати максимально по 20 балів.

Максимально ж можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за кожний семестр, дорівнює 100 балам. Тобто максимально за 2 семестри і 4 модулі студент може отримати 200 балів.

1. Модульні заходи (30 балів)

Поточні контрольні роботи – 5 балів. Перед кожним лабораторним заняттям проводиться поточна контрольна робота, що містить по 5 тестових питань, кожне з яких оцінюється в 1 бал. У кожному модулі студент максимально може отримати за цей вид роботи 5 балів, як середню по всім поточним контрольним роботам.

Оформлення протоколів лабораторних занять – 3 бали. Після виконання кожної лабораторної роботи студенти повинні занести у протокол роботи результати та зробити висновки, а також довести їх правильність і доцільність виконання цієї роботи викладачеві. У кожному модулі студент максимально може отримати за цей вид роботи 3 бали, як середню по всім протоколам лабораторних робіт. Вони оцінюються наступним чином:

3 бали – повне, охайне оформлення протоколу на лабораторному занятті;2 бали - повне, охайне оформлення протоколу після проведення лабораторного

заняття;1 бал – протокол лабораторного заняття неповний або неохайно оформлений;0 балів – протокол лабораторного заняття відсутній.

Семінарські заняття – 10 балів. По проходженні кожної теми студенти разом з викладачем обговорюють теоретичні та практичні питання. За цей вид роботи у кожному модулі студенти максимально можуть отримати 10 балів. Відповіді студентів на семінарських заняттях оцінюються наступним чином:

5 балів – відповідь студента бездоганна за змістом, формою обсягом. Студент в повній мірі засвоїв програмний матеріал. При відповіді дає глибокі відповіді на поставлені запитання, а також показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, наводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, доцільно використовує вивчений матеріал для аналізу практичних завдань.

4 бали – передбачає високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь студента досить повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності, недостатню чіткість в визначенні понять. Додаткова література недостатньо пророблена.

3 бали - передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу,

студент відчуває труднощі, застосовуючи знання при рішенні практичних завдань.

2 бали – ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітлені понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.

1 бал – ставиться, коли студент не виявив здатності засвоїти матеріал в обсязі, достатньому для подальшого засвоєння курсу.

0 балів – студент був відсутній на занятті без поважних причин.

Модульна контрольна робота – 12 балів. Складається з тестових завдань та розрахункових задач.

2. Індивідуальні завдання

За написання індивідуального завдання студент максимально може отримати 20 балів. На протязі кожного модулю студент повинен виконати індивідуальне завдання, яке складається з теоретичних питань матеріалу модулю.

Для виконання індивідуального завдання студент повинен узгодити номер власного варіанту з викладачем. Результати виконання індивідуального завдання також заносяться до системи рейтингу (максимально 20 балів) та оцінюються згідно наступних критеріїв:

- повнота розкриття питання;

- цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;

- акуратність оформлення письмової роботи;

- підготовка матеріалу за допомогою комп‘ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо);

- захист виконаного індивідуального завдання.Результат виконання і захисту студентом кожної індивідуального завдання оцінюється

за такою шкалою:- 20 балів: робота виконана згідно всіх вимог;- 15 балів: наявні незначні помилки в оформленні;- 10 балів: не дуже вірно сформульовані висновки, питання розкрито неповністю;- 5 балів: неповне розкриття питання, відсутність висновків тощо.

3. Підсумковий контроль

На протязі курсу „Фізіології та біохімії рослин” програмою перед умовлено 2 види підсумкового контролю: залік – після перших двох модулів ( після У семестру) та іспит після вивчення усієї дисципліни – після чотирьох модулів (після VІ семестру). Кожне з видів підсумкового контролю максимально складає 20 балів.

Залік ставиться студентові тоді, коли він на протязі 1 семестру (2 модулів) набрав не менше 60 балів. У іншому випадку або якщо студент хоче підвищити свій бал, проводиться залікова робота. Залік складається зі 100 тестових питань за матеріалом перших двох модулів – теми: „Фізіологія рослинної клітини”, „Фізіологія водообміну рослин”, „Фізіологія фотосинтезу рослинного організму”, кожне з яких оцінюється у 0,2 бали.

Екзаменаційний білет складається з трьох завдань: теоретичного, практичного та тестового.

Результат виконання теоретичного та практичного екзаменаційних завдань оцінюється кожне за такою шкалою:

- 8 балів виставляється студентові тоді, коли його відповідь бездоганна за змістом, формою, обсягом. Це означає, що студент в повній мірі за програмою засвоїв увесь навчальний матеріал, викладений в підручниках та інших джерелах, а також показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, першоджерел, наводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін; вміє пов‘язати вивчений матеріал з реальною дійсністю і доцільно використовує його для аналізу практичних завдань.

- 6 балів передбачає також високого рівня знань, навичок і вмінь. При цьому відповідь досить повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності, або пропуски в неосновних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня чіткість в визначені понять.

- 4 бали передбачає наявність знань лише основної літератури, студент відповідає по суті питання, і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу; відчуває труднощі, застосовуючи знання при рішенні практичних завдань.

- 2 бали ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.

Екзаменаційне тестове завдання складається з 8 тестів, які оцінюються в 0,5 балів кожний.

Взагалі за екзамен студент максимально може отримати 20 балів.Студентові, який не з’явився в продовж навчального семестру на поточний модульний

контроль згідно із встановленим кафедрою графіком, виставляється незалік з відповідного модуля. Студент, який не отримав заліки з двох модулів, не допускається до складання заліку . а якщо не склав 4 модулі - іспиту з дисципліни.

X. ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Кузнезов В.В., Дмитриева В.А. Физиология растений. М.: Высшая школа, 2006. – 742 с.2. Гавриленко В.Ф, Гусем М.В., Никитина К.А. Избранные главы физиологии растений. М.:Высшая школа, 1986. – 440 с.3. Гэлстон А., Девис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М.:Мир, 1983. – 550с.4. Лебедев С.И. Физиология растений. М.:Колос, 1982. – 463 с.5. Либберт Э. Физиология растений. М.: Мир, 1976. – 450 с.6. Мусієнко М.М. Фотосинтез. К.:Наукова думка, 1995. – 383 с.7. Полевой В.В. Физиология растений. М.: Высшая школа, 1984. – 464 с.8. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. К.: Вища школа, 1978. – 320 с.9. Сытник К.М., Книга Н.М., Мусатенко Л.М. Физиология корня. К.:Наукова думка, 1972. – 356 с.10. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 1988. – 450 с.11. Якушкина Н.И. Физиология растений. М.: Просвещение, 2005. – 465 с.12. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Суми: „Університетська книга”, 2004. – 464 с.13. Физиология растений / Н.Д. Алёхина, Ю.В. Балнокин, В.Ф. Гавриленко и др.; под ред. И.П. Ермакова. – М.: «Академия», 2005. – 640 с.14. Л.А. Красильникова, О.А. Авксентьева, В.В. Жмурко, Ю.А. Садовниченко «Биохимия растений» /Под ред. Л.А. Красильниковой. – Ростов на Дону: «Феникс», Харьков: Торсинг,2004. – 224с. 15. Мокроносов А.Т., Гавриленко В.Ф. Фотосинтез. Физиолого-экологичские и биохимические аспекты. – М.: Изд-во МГУ,1992.16. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений. В 2-х т.-Пер. с англ. Под ред. В.Л. Кретовича – М.:Мир, 1986.

Додаткова 1. Рыбчин В.Н. Основы генетической инженерии. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГТУ, 2002.

– С.520сю 2. Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук Л.П. Культура клеток и тканей в физиологии и

биохимии растений. – Киев, 1989. – 332 с.

3. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В.А. Біотехнологія рослин. – Київ: ПоліграфКонсалтінг, 2003. – 520 с.

4. Бернье Ж., Кине Ж.М., Сакс Р. Физиология цветения. М.: Мир, 1985. Т. 1, 2. – 192 с., 318 с.

5. Гамбург К.З. Биохимия ауксина и его действие на клетки. Новосибирск:Наука, 1976. – 272 с.

6. Бутенко Р.Г. Экспериментальный морфогенез и дифференциация в культуре клеток растений // 35-е Тимирязевское чтение. М.:Наука, 1975. – 51 с.

7. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. М.: Просвещение, 1982. – 280 с.

8. Гродзинский Д.М. Надежность растительных клеток. К.:Наукова думка, 1983. – 366 с.9. Деверолл Б.Дж. Защитные механизмы растений. М.:Мир, 1980. – 126 с.10. Измайлов С.Ф. Азотный обмен в растениях. М.:Наука, 1986. – 320 с.11. Илькун Г.М. Загрязнение атмосферы и растения. К.: Наукова думка, 1978. – 128 с.12. Кефели В.И. Рост растений. М.: Высшая школа, 1984. – 120 с.

13. Кларксон Т. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.:Мир, 1978. – 368 с.14. Лютинге У., Хагинботам Н. Передвижение веществ в растениях. М.: Мир, 1984. – 408 с.15. Манойленко К.В. Развитие эволюционного направления в физиологии растений.

Л.:Наука, 1974. – 255 с.16. Меркис А.И. Геотропическая реакция растений. Вильнюс, 1973. – 264 с.17. Механизмы радиоустойчивости растений. К.: Наукова думка, 1976. – 167 с.18. Молотковский Г.Х. Полярность развития растений. Львов:ЛГУ, 1961. – 262 с.19. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений.

Новосибирск:Наука, 1979. – 278 с.20. Николаева М.Г. Физиология глубокого покоя семян. Л.:Наука, 1967. – 207 с.21. Никола С.Дж. Биоэнергетика. Введение в хемиосмотическую теорию. М.:Мир, 1985. –

190 с.22. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. М.:Высшая школа,


школа, 194. – 190 с.24. Саламатова Т.С. Физиология растительной клетки. Л.:Наука, 1983. – 232 с.25. Слейгер Р. Водный режим растений. М.:Мир, 1970. – 265 с.26. Строганов Б.П. Метаболизм растений в условиях засоления // 33-е Тимирязевское чтение.

М.:Наука, 1973. – 51 с.27. Сытник К.М., Мусатенко Л.И. Богданова Т.Л. Физиология листа. К.:Наукова думка, 1978.

– 392 с.28. Туманов И.М. Физиология закаливания и морозостойкости растений. М.:Наука, 1979. –

352 с.29. Уоринг Ф., Филипс Н. Рост растений и дифференцировка. М.:Мир, 1984. – 512с.30. Фотосинтез. В 2 т. // Под ред. М. Говинфли. М.:Мир, 1987. – 728 с., 460 с.31. Чайлахян М.Х. Регуляция цветения высших растений. М.:Наука, 1988. – 560 с.32. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.:Наука, 1974. – 324 с.33. Юсуфов А.Г. Механизмы регенерации растений. Ростов:РГУ, 1982. – 173 с.34. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Высшая школа, 1969. –



1991. – 160 с.

Documents

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/5582... · 6. Вплив зовнішніх факторів на інтенсивність