ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/1276... · 2011-08-22 · Лекція № 17: Системи класифікації

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИКАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН

Затверджую: Декан біологічного факультетуОмельянчик Л.О. „_01_” _вересня_ 2011 р. Голова НМР біологічного факультетуЛебедева Н.І._________________________

Схвалено на засіданні кафедри садово-паркового господарства та генетики рослинПротокол № від „ ” _серпня_2011 р. Завідувач кафедри Лях В.О. ________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни ДЕНДРОЛОГІЯ

Форма навчання денна Курс ІІ Семестр III , IV

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний

рівень

Організаційно-методична характеристика дисципліниАкадемічна характеристика Структура

0901 "Сільське господарство та лісівництво"6.090103 "Садово-паркове господарство",бакалавр

Рік навчання: 2Семестр: III, IVКількість навчальних тижнів:Кількість годин на тиждень:Статус курсу: фаховийКількість ECTS кредитів:українських: 1європейських: 1,5

Кількість годин:Загальна: 216Лекції: 66Лабораторні заняття: 66Самостійна робота: 42Індивідуальна робота: 42

Вид підсумкового контролю:Залік ІІІ, іспит ІУ

Робоча програма складена на основі: Навчальної програми курсу "Дендрологія", Яковлєва-Носарь С.О., протокол № від 20__ р.

Укладач робочої програми: к.б.н., доц. Яковлєва-Носарь С.О.

Запоріжжя 2011

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета та завдання вивчення навчального курсу:

Мета курсу – вивчення теоретичної бази створення високопродуктивних і декоративно цінних насаджень, формування довговічних і стійких фітоценозів за умов антропогенного пресингу.Завдання курсу – навчити студента визначати і характеризувати головні деревні породи-лісоутворювачі й супутні види за морфолого-анатомічними ознаками, а також ефективно використовувати їх у практиці озеленення.

Міждисциплінарні зв’язки:

Викладання курсу "Дендрологія" забезпечують дисципліни шкільної програми:1.Ботаніка.2.Біологія.3.Екологія.

Курс "Дендрологія" базується на таких навчальних курсах:1.Морфологія рослин 2.Систематика рослин 3.Анатомія рослин

Тісно пов’язаний з курсами:1.Екологія та фізіологія рослин2.Лісова селекція 3.Грунтознавство4.Лісознавство 5.Лісівництво6.Лісові культури, лісова таксація і лісоупорядкування7.Лісова ентомологія і фітопатологія.

Для студентів кваліфікації "Садово-паркове будівництво" дендрологія є базою при вивченні таких дисциплін, як декоративне деревознавство, лісопаркове господарство, озеленення населених місць, садово-паркове будівництво і ландшафтне мистецтво.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

Морфолого-біологічні ознаки та господарське значення аборигенних й інтродукованих видів деревних рослин; Особливості росту та розвитку деревних рослин; Екологічні особливості різних деревних порід; Роль деревних рослин у формуванні фітоценозів; Правила створення об'єктів лісового та паркового типу; Біологічну, екологічну та господарську цінність основних порід-лісоутворювачів і видів, які використовуються в зеленому будівництві.

В результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

Визначати види дерев і чагарників за допомогою визначника за репродуктивними органами (шишками, плодами, насінням), паростками, облистяними пагонами й у безлистяному стані. Знати їх біологічне, екологічне й господарське значення; Проводити морфологічний аналіз деревно-чагарникових рослин;

Визначати систематичну приналежність рослин на різних етапах онтогенезу за морфологічними ознаками; Організовувати фенологічні дослідження і спостереження за деревними рослинами; Прогнозувати врожай плодів, шишок, насіння деревних рослин; Складати асортимент деревних рослин для лісових, декоративних і захисних насаджень; Оцінювати деревні породи з екологічної та естетичної точки зору на основі аналізу їх морфологічних характеристик, здатності зростати в різних географічних умовах.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ модуля, № навч. тижнів

№ теми Теми лекцій, види інших аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і підсумкового контролю та

їх рейтингова оцінка (РО)

І

1

2

3

Лекція № 1: Вступна лекціяТема 1: Основи вчення про видЛекція № 2: Ботанічний вид і його ареалЛекція № 3: Внутрішньовидова мінливість й її класифікація у деревних рослинЛекція № 4: Життєві форми деревних рослинЛекція № 5: Морфологія органів деревних рослинЛабораторне заняття 1. Життєві форми деревних рослин. Морфологія органів деревних рослинЛекція № 6: Життєвий цикл деревних рослинЛекція № 7: Природна дендрофлора УкраїниЛабораторне заняття 2. Вивчення природної дендрофлори байрачних лісівЛекція № 8: Інтродукція й акліматизація деревних рослинЛабораторне заняття 3. Визначення дерев і чагарників за пагонами у безлистяному станіТема 2: Основи екології деревних рослинЛекція № 9: Основи екології деревних рослинЛекція № 10: Кліматичні екологічні факториЛекція № 11: Едафічні факториЛекція № 12: Орографічні екологічні фактори. РельєфЛекція № 13: Біотичні екологічні факториЛекція № 14: Антропогенні екологічні фактори. ФітомеліораціяТема 3: Основи вчення про рослинний покривЛекція № 15: Основні поняття лісової фітоценології й біогеоценології. Лісові формації УкраїниЛабораторне заняття 4. Фітоценологія як наукаЛекція № 16: Характерні особливості рослинності й дендрофлори природних зон України

2

2

2

2

2

2

2

2

3

2

2

1

2

22

22

2

2

2

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 6 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування практичних навичок – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи – 12 балів

1-18 тижні (1-й 1 модульний контроль (разом по 1-му 30 балів

семестр) модулю)

ІІ

4 Тема 4: Філогенетична система. Характеристика дендрофлори УкраїниЛекція № 17: Системи класифікації рослинЛекція № 18 – 20: Відділ голонасінніЛабораторне заняття 5. Відділ Pinophyta – ГолонасінніЛабораторне заняття 6. Визначення хвойних деревних порід за насіннями і сходамиЛекція № 21 – 32: Відділ покритонасінніЛабораторне заняття 7. Відділ Magnoliophyta – Покритонасінні. Підклас Magnoliidae – МагнолієвидніЛабораторне заняття 8. Підклас Ranunculіdae – ЖовтецевовидніЛабораторне заняття 9 – 11. Підклас Hamamelididae – ГамамелієвидніЛабораторне заняття 12. Визначення дерев і чагарників родин Fagaceae, Betulaceae, Corylaceae за облистяними пагонамиЛабораторне заняття 13 – 14, 16 – 17. Підклас Dileniidae – ДіленієвидніЛабораторне заняття 15. Визначення за листками дерев і чагарників родини Salicaceae – ВербовіЛабораторне заняття 18 – 28. Підклас Rosidae – РозовидніЛабораторне заняття 29, 31. Підклас Lamiidae – ГубоцвітовидніЛабораторне заняття 30. Визначення дерев і чагарників родин Aceraceae – Кленові й Oleaceae – Маслинові за пагонами з листкамиЛабораторне заняття 32. Визначення листяних деревних порід за плодами, насіннями і сходамиТема 5: Основи фенології рослинЛекція № 33: Фенологія деревних рослинЛабораторне заняття 33. Проведення дендрологічних спостережень, діагностика фенофаз. Цикли вегетації та спокоюЛабораторне заняття 34. Розв'язання задач

15

2

2

221

1

4

2

6

2

22

4

2

2

2

1

1

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 6 балів

РО підготовки до лабораторних занять та опанування практичних навичок – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи – 12

балів

1-18 тижні (2-й семестр)

2 модульний контроль (разом по 2-му модулю)

30 балів

Разом за 2 модулі 60 балівСамостійна робота 20 балів

Підсумковий річний контроль 20 балівРазом 100 балів

ІІІ. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1.Тема: Вступна лекціяПлан:

1. Поняття про дендрологію як науку. Коло задач, методи дендрології. 2. Історія розвитку дендрології: основні етапи, визначні вчені й напрямки їх діяльності.3. Зв’язок дендрології з іншими науками лісівничого спрямування.4. Значення дендрології для розвитку лісового господарства, садово-паркового будівництва, заповідної справи й інших галузей народного господарства.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 3 – 7.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 3 – 5.3. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С. 3 – 9.4. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 3 – 4.

Заняття 2.Тема: Ботанічний вид і його ареалПлан:

1. Поняття про вид як сукупність популяцій. Критерії виду: генетичні, фізіолого-біохімічні, анатомо-морфологічні, екологічні й географічні.2. Хорологія як наука. Поняття про ареали видів. Типи ареалів – суцільні, розірвані, стрічкові. 3. Рослини-космополіти, рослини з широким і вузьким ареалом. Реліктовий ареал й ареал релікту. Ендемічні рослини. Природний і штучний ареали. Алопатричні, симпатричні та вікарні види деревних рослин.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 46 – 47, 50.2. Хорология флоры Украины. – К.: Наукова думка, 1986. – 272 с.3. Богданов П.Л. Дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 240 с. С. 30, 34 – 37.4. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 8.

5. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 8.6. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 5 – 6.

Заняття 3.Тема: Внутрішньовидова мінливість й її класифікація у деревних рослин План:

1. Поняття про ареальні й безареальні внутрішньовидові форми. 2. Поняття про популяцію, клон, екотипи, біотип, культивар, аберацію, лузус, сорт,

форму, гібрид, екади, породи. 3. Значення внутрішньовидової мінливості деревних рослин для лісового господарства,

агромеліорації, озеленення.Література:

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 48 – 51.2. Богданов П.Л. Дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 240 с. С. 30 – 34.3. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 6.

Заняття 4.Тема: Життєві форми деревних рослинПлан:

1. Поняття про життєву форму рослин. Характерні ознаки деревних рослин. 2. Основні життєві форми деревних рослин: дерева, чагарники, чагарнички, напівчагарники, ліани, стелюхи, деревні рослини-подушки. 3. Групи дерев за типом росту. Класифікація деревних рослин за висотою й інтенсивністю росту.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 8 – 11.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 23 – 26.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 25 – 26.4. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 7 – 8.5. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 117 – 118.6. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 170 – 180.

Заняття 5.Тема: Морфологія органів деревних рослинПлан:

1. Вегетативні й репродуктивні органи. Будова стовбура. 2. Тип, форма й розмір крони. 3. Морфологічна характеристика:

а) листків, пагонів, бруньок;б) генеративних органів (квіток, плодів);в) кореневої системи.

Література:1. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 10 – 18.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 29 – 43.3. Аксенов Е.С., Аксенова Н.А. Декоративное садоводство. Деревья и кустарники. – М.: АСТ-Пресс, 2001. – 560 с. С. 18 – 24.4. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка (анатомія і морфологія рослин). – К.: Вища школа, 1971. – 356 с. С. 196 – 212.

Заняття 6.Тема: Життєвий цикл деревних рослин

План:1. Поняття про онтогенез, його вікова періодизація. 2. Ріст і розвиток як взаємопов'язані процеси. Основні етапи і фази росту органів. Періодичність, циклічність і ритмічність ростових процесів.3. Основні цикли онтогенезу деревних рослин. Практичне значення вивчення онтогенезу деревних рослин.

Література:1. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 6 – 8.2. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 11 – 13.3. Шульц Г.Э. Общая фенология. – Л.: Наука, 1981. – 188 с.

Заняття 7.Тема: Природна дендрофлора УкраїниПлан:

1. Загальна характеристика природної дендрофлори України. Історичний ракурс, реґіональний розподіл.

2. Основні лісотуворюючі породи. Зв'язок з іншими флорами світу. 3. Релікти й ендемічні види. Види, занесені в "Червону книгу України".

Література:1. Розбудова екомережі України / Під ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – 1999. – 127 с. С. 56 –

61, 92 – 95.2. Зеленая книга Украинской ССР / Под ред. чл.-кор. АН УССР Ю.Р. Шеляг-Сосонко. –

К.: Наукова думка, 1987. – 216 с. С. 28 – 34.3. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. – К.: Наукова думка, 1970. – 188 с. С. 3 – 150.4. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укра. енцикл., 1996. – 606 с. С. 580 –

589.5. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.А. География растительного

покрова Украины. – К.: Наук. думка, 1982. – 288 с. С. 80 – 135.6. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001.

– 144 с. С. 93.

Заняття 8.Тема: Інтродукція й акліматизація деревних рослинПлан:

1. Поняття про інтродукцію, адаптацію, акліматизацію, натуралізацію рослин. Інтродуценти та автохтонні види. 2. Основні етапи історії інтродукції деревних рослин в Україні. 3. Шкала ступенів акліматизації. Методи акліматизації деревних рослин.4. Культурна дендрофлора України. 5. Використання інтродуцентів у лісовому господарстві, практиці агролісомеліорації, степового і захисного лісорозведення, зеленого будівництва.

Література:1. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С.

10 – 26, 185 – 204.2. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 51 – 54.3. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 9.4. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого

строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 18 – 20.5. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 44 –

46.

6. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 30 – 31.

7. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 с. С. 4 – 8, 20 – 30.

Заняття 9.Тема: Основи екології деревних рослинПлан:

1. Поняття про екологічні фактори, екологічні властивості деревних рослин, екологічну нішу. 2. Класифікація екологічних факторів. Екотоп і біотоп. Поняття про умови місцезростання, норму екологічної реакції, екологічну пластичність деревних рослин. Закон обмежуючого фактора.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 20 – 22.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 18 –

20.3. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001.

– 144 с. С. 20 – 25.

Заняття 10.Тема: Кліматичні екологічні факториПлан:

1. Світло як екологічний фактор. 2. Температурні умови. 3. Водний режим. 4. Газовий склад і рухи атмосфери. 5. Вплив кліматичних факторів на ріст і розвиток деревних рослин. Екологічні групи деревних рослин за реакцією на вплив кліматичних факторів.6. Дендрокліматологія, дендрохронологія, теоретичне і практичне значення даних наукових напрямків. Поняття про геліо-геофізичні екологічні фактори.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 22 – 38.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 26 – 29, 31 – 37.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 20 – 23.4. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 282 – 283.5. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 34 – 72.6. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 11 – 12, 20 – 22, 33 – 47, 51 – 56, 64 – 70, 74 – 106.

Заняття 11.Тема: Едафічні факториПлан:

1. Механічний і хімічний склад ґрунту.2. Водний режим ґрунту. 3. Вплив кліматичних факторів і рослинності на формування едафічних умов.4. Групи рослин по відношенню до родючості ґрунту, умов зволоження ґрунту, кислотності, наявності в ґрунті окремих хімічних елементів.

5. Використання деревних рослин для запобігання вітрової і водної ерозії ґрунтів.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 38 – 40.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 40 – 43.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 23 – 24.4. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 73 – 76, 88 – 91.5. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 111 – 115, 119 – 124.6. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 283, 284, 304, 305, 350, 362 – 366.

Заняття 12.Тема: Орографічні екологічні фактори. РельєфПлан:

1. Висота над рівнем моря, крутизна схилів й їх експозиція як фактори, що виявляють непрямий вплив на рослинність.

2. Вертикальна зональність. Гірські країни (ландшафти). 3. Значення рельєфу для лісового і садово-паркового господарства.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 40 – 41, 61, 69 – 74.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 20, 22, 39 – 40.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 24. 4. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 146 – 147.

Заняття 13.Тема: Біотичні екологічні факториПлан:

1. Поняття про фітогенні й зоогенні фактори. Напрямки взаємного впливу біотичних факторів: взаємонеобхідний, взаємокорисний і конкурентний.

2. Форми конкуренції між рослинами. 3. Значення біотичних факторів для лісового господарства і практики озеленення.

Заходи із захисту насаджень від шкідників і хвороб.Література:

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 41 – 42.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 24.3. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 153 – 159.4. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 147 – 170.

Заняття 14.Тема: Антропогенні екологічні фактори. ФітомеліораціяПлан:

1. Основні напрямки впливу людини на рослини і рослинність, позитивні і негативні його аспекти. Рослини в умовах урбанізації довкілля й техногенного пресингу.

2. Оптимізація навколишнього середовища з використанням рослин (фітомеліорація). 3. Роль робітників лісового і садово-паркового господарств у збереженні природного

рослинного покриву, генофонду видів флори України, раціональному використанні природних ресурсів. Виявлення, вивчення, збереження й розведення рідкісних і зникаючих червонокнижних рослин дендрофлори України.

Література:1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 42 – 44.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 24.3. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 66 – 72.4. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 с. С. 48 – 60, 64 – 65.5. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 13 – 14, 272 – 450.6. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 159 – 163.7. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 180 – 183.

Заняття 15.Тема: Основні поняття лісової фітоценології й біогеоценології. Лісові формації УкраїниПлан:

1. Фітоценологія й біогеоценологія як науки. Поняття про фітоценоз, його просторова структура, динаміка й продуктивність.

2. Біогеоценоз, біоценоз, екосистема. Складові частини біогеоценозів. 3. Крупні систематичні одиниці в лісовій геоботаніці. Лісова асоціація, група

асоціацій, формація, група формацій, клас рослинності, тип рослинності.4. Лісові формації України: видовий склад, поширення, господарське значення.

Література:1. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 15 – 70, 73.2. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 120 – 125.3. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 17 – 60, 212.4. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 54 – 60.5. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 8 – 15.

Заняття 16.Тема: Характерні особливості рослинності й дендрофлори природних зон УкраїниПлан:

1. Поняття про природну зону. Широтна і вертикальна зональність. 2. Природні зони України, характеристика їх дендрофлори і рослинності.3. Гірські країни (реґіони) в Україні. Дендрофлора й рослинність висотних поясів.

Література:1. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 15.2. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 61 – 74.

3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 11 – 18.4. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 215 – 235.

Заняття 17.Тема: Системи класифікації рослинПлан:

1. Історія, методи класифікації. 2. Філогенетична система рослин. 3. Ієрархічна система класифікаційних одиниць.

Література:1. Родионова А.С. Лесная ботаника. – М.: Лесная пром-сть, 1980. – 248 с. С. 171 – 177.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 27 – 28.

Заняття 18.Тема: Відділ ГолонасінніПлан:

1. Загальна характеристика відділу: життєві форми, географічне поширення, морфо-біологічні та екологічні особливості представників, роль в утворенні деревної рослинності, господарське значення.

2. Характеристика голонасінних з позиції систематичного порядку: класів, підкласів, родин, підродин, родів, підродів важливих аборигенних й інтродукованих на Україну видів.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 10 – 11.2. Крюссман Г. Хвойные породы. – М.: Лесная пром-сть, 1986. – 256 с. С. 10 – 19.3. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 76 – 77.4. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С.

34 – 35.


1. Класи насінних папоротей, бенетитових, саговникових.2. Відділ Голонасінні. Клас Гінкговидні. Порядок Гінкговаті. Родина Гінкгові. Рід Гінкго.3. Клас Хвойні. Підклас Соснові (хвойні). Порядок Тиси. Родина Тисові. Рід Тис. 4. Родина Таксодієві. Рід Секвойядендрон. Рід Секвойя. Рід Метасеквойя. Рід Криптомерія. Рід Таксодій.

Література:1. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 44, 57 – 58, 62.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 11 – 13, 21, 48 – 51.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 47 –

48, 64 – 67.4. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений), изд. 7-е, перераб. – М.:

Просвещение, 1975. – 608 с. С. 282 – 285, 291 – 293.


1. Порядок Хвойні. Родина Соснові. Рід Ялиця. Рід Псевдотсуга. Рід Тсуга. Рід Ялина. Рід Модрина. Рід Кедр. Рід Сосна. 2. Родина Кипарисові. Рід Туя. Рід Платікладус. Рід Кипарис. Рід Кипарисовик. Рід Яловець. 3. Клас Гнетові. Порядок Хвойники. Родина Ефедрових. Рід Ефедра.

Література:1. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 44 – 61.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 12 – 13, 23 – 48, 53 –

60.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 49 –

64, 67 – 74.

Заняття 21.Тема: Відділ ПокритонасінніПлан:

1. Загальна характеристика відділу.2. Філогенетична система покритонасінних за А.Л. Тахтаджяном (1987). Відомості про деревні покритонасінні рослини.3. Клас Дводольні (Магноліопсіди).

Література:1. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. С. 24 – 25.2. Родионова А.С. Лесная ботаника. – М.: Лесн. пром-сть, 1980. – 248 с.

Заняття 22.Тема: Підклас МагнолієвидніПлан:

1. Порядок Магнолієцвіті. Родина Магнолієві. Рід Магнолія. Рід Ліріодендрон. 2. Порядок Бадьяноцвіті. Родина Схизандрові. Рід Схизандра (лимонник).3. Порядок Лавроцвіті. Родина Лаврові. Рід Лавр.4. Порядок Хвилівникоцвіті. Родина Хвилівникові. Рід Хвилівник.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 65 – 69, 254 – 255.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 62 – 64.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 75 –

78, 141.

Заняття 23.Тема: Підклас ЖовтецевовидніПлан:

1. Порядок Жовтецевоцвіті. Родина Лардізабалеві. Рід Акебія.2. Родина Жовтецеві. Рід Ломиніс. 3. Родина Барбарисові. Рід Магонія. Рід Барбарис.4. Порядок Півонієцвіті. Родина Півонієві. Рід Півонія.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 69 – 73, 174.


3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 78 – 81.

Заняття 24.Тема: Підклас ГамамелієвидніПлан:

1. Порядок Багрянникоцвіті. Родина Багрянникові. Рід Багрянник. 2. Порядок Евкомієцвіті. Родина Евкомієві. Рід Евкомія.

3. Порядок Гамамелієцвіті. Родина Гамамелідові. Рід Паротія. Рід Гамамеліс. 4. Родина Альтингієві. Рід Ліквидамбар.5. Родина Платанові. Рід Платан. 6. Порядок Самшитоцвіті. Родина Самшитові. Рід Самшит.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 75 – 80.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,


82, 114 – 115.

Заняття 25.Тема: Підклас ГамамелієвидніПлан:

1. Порядок Букоцвіті. Родина Букові. Рід Бук. Рід Дуб. 2. Порядок Березоцвіті. Родина Березові. Рід Береза. Рід Вільха. Рід Душекія. 3. Родина Ліщинові. Рід Ліщина. Рід Граб. Рід Хмелеграб.4. Порядок Горіхоцвіті. Родина Горіхові. Рід Лапина. Рід Горіх. Рід Карія.



152.

Заняття 26.Тема: Підклас ДіленієвидніПлан:

1. Порядок Актинідієцвіті. Родина Актинідієві. Рід Актинідія. 2. Порядок Чайноцвіті. Родина Чайні. Рід Чай. Рід Камелія. 3. Родина Звіробійні. Рід Звіробій. 4. Порядок Вересоцвіті. Родина Вересові. Рід Багно. Рід Рододендрон.5. Порядок Фіалкоцвіті. Родина Страстоквіткові. Рід Страстоцвіт.



160, 163 – 164.4. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений), изд. 7-е, перераб. – М.:

Просвещение, 1975. – 608 с. С. 394 – 396.

Заняття 27.Тема: Підклас ДіленієвидніПлан:

1. Порядок Тамариксоцвіті. Родина Тамариксові. Рід Тамарикс. 2. Порядок Вербоцвіті. Родина Вербові. Рід Верба. Рід Тополя. 3. Порядок Мальвоцвіті. Родина Липові. Рід Липа. 4. Родина Мальвові. Рід Гібіск.5. Порядок Кропивоцвіті. Родина В'язові. Рід В'яз. 6. Родина Каркасові. Рід Каркас. 7. Родина Шовковицеві. Рід Шовковиця. Рід Маклюра. Рід Інжир.8. Порядок Тимелеєцвіті. Родина Тимелеєві. Рід Вовчі ягоди.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 168 – 170, 172 – 174, 187 – 203, 232 – 241.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 67 – 69, 82 – 89, 91 – 94.

3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 119 – 122, 160 – 162, 164 – 173.

Заняття 28.Тема: Підклас РозовидніПлан:

1. Порядок Ломикаменецвіті. Родина Аґрусові. Рід Смородина. Рід Аґрус. 2. Порядок Розоцвіті. Родина Розові. Підродина Таволгові. Рід Пухироплідник. Рід

Таволга. Рід Горобинник. Підродина Розових. Рід Шипшина.3. Підродина Яблуневих. Рід Кизильник. Рід Глід. Рід Горобина. Рід Аронія. Рід Ірга.

Рід Яблуня. Рід Айва. Рід Хеномелес. Рід Груша.4. Підродина Сливових. Рід Слива. Рід Мигдаль. Рід Персик. Рід Абрикос. Рід Вишня.

Рід Черемха.Література:

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 80 – 82, 85 – 89, 92 – 120.


3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 82 – 98, 102 – 104.


1. Порядок Бобовоцвіті. Родина Цезальпінієві. Рід Церцис. Рід Гледичія. Рід Бундук. 2. Родина Бобові. Рід Софора. Рід Дрік. Рід Лабурнум (золотий дощ). Рід Зіновать. Рід

Аморфа. Рід Вістерія. Рід Робінія. Рід Карагана. 3. Порядок Сапіндоцвіті. Родина Клокичкові. Рід Клокичка. Родина Сапіндові. Рід

Кельрейтерія. 4. Родина Гіркокаштанових. Рід Гіркокаштан. Родина Кленові. Рід Клен.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 123 – 125, 127 – 135,

147 – 160.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 114 – 120, 124 – 129.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 104 – 112, 122 – 130.


1. Порядок Рутоцвіті. Родина Рутові. Рід Птелея. Рід Бархат. 2. Родина Симарубові. Рід Айлант. Родина Фісташкові. Рід Скумпія. Рід Сумах. 3. Порядок Бруслиноцвіті. Родина Бруслинові. Рід Бруслина. Рід Деревозгубник.4. Порядок Жостероцвіті. Родина Жостерові. Рід Жостір. Рід Крушина. 5. Порядок Маслинкоцвіті. Родина Маслинкові. Рід Обліпиха. Рід Маслинка.6. Порядок Виноградоцвіті. Родина Виноградові. Рід Виноград. Рід Дикий виноград

(партеноцисус).Література:

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 137 – 147, 161 – 162, 165 – 167, 175 – 178.

2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 121 – 124, 132 – 138.

3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 113 – 119, 131 – 133, 173 – 175.


1. Порядок Гортензієцвіті. Родина Гортензієві. Рід Дейція. Рід Гортензія. Рід Садовий жасмин.2. Порядок Дереноцвіті. Родина Деренові. Рід Дерен (кизил). Рід Свидина.3. Порядок Аралієцвіті. Родина Аралієві. Рід Плющ. Рід Фатсія. Рід Аралія. 4. Порядок Черсакоцвіті. Родина Жимолостеві. Рід Сніжноягідник. Рід Жимолость. Рід Вейгела. 5. Родина Калинові. Рід Калина. Родина Бузинові. Рід Бузина.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 82 – 85, 182 – 186,

265 – 271.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 94 – 95, 129 – 132, 141 – 145.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 98 –

100, 134 – 140.

Заняття 32.Тема: Підклас ГубоцвітовидніПлан:

1. Порядок Маслиноцвіті. Родина Маслинові. Рід Ясен. Рід Форзиція. Рід Бузок. Рід Бирючина. Рід Маслина. Рід Жасмин. 2. Порядок Ранникоцвіті. Родина Будлеєві. Рід Будлея. Родина Бігнонієві. Рід Катальпа. Рід Кампсис.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 248, 252 – 265.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,


158.4. Аксенов Е.С., Аксенова Н.А. Декоративное садоводство. Деревья и кустарники. –

М.: АСТ-Пресс, 2001. – 560 с. С. 233 – 235.

Заняття 33.Тема: Фенологія деревних рослинПлан:

1. Фенологія як наука про сезонні явища в житті рослин. Завдання фенології та методи досліджень.

2. Фенофаза, біологічний годинник, фенологічні цикли. Феноритмотипи, феноспектри. 3. Організація й програма проведення фенологічних спостережень.

Дендрофеноспостереження й фенологічне прогнозування. Література:

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 13 – 18.3. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа,

1990. – 160 с. С. 8, 29 – 30.4. Зайцева І.О. Дослідження феноритміки деревних рослин. – Дн-ськ: Вид-во

Дніпропетров. ун-ту, 2003. – 40 с.

IV. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Заняття 1.Тема: Життєві форми деревних рослин. Морфологія органів деревних рослинПлан:

1. Надати характеристику основних життєвих форм деревних рослин.2. Описати морфологічні ознаки листків вивчаємих деревних порід.3. Описати морфологічні ознаки хвої пагонів вивчаємих хвойних деревних порід.4. Описати морфологічні ознаки бруньок і пагонів вивчаємих листяних дерев і

чагарників.5. Описати морфологічні ознаки плодів і насіння вивчаємих листяних дерев і

чагарників.6. Описати морфологічні ознаки шишек і насіння вивчаємих хвойних дерев і

чагарників.Література:

1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М.: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 4 – 6.2. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 8 – 11.

3. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 23 – 26.4. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 25 – 26, 29 – 43.5. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 10 – 18.

Заняття 2.Тема: Вивчення природної дендрофлори байрачних лісівПлан:

1. Визначити видовий склад природної дендрофлори байрачного лісу.2. Провести інвентаризацію природного насадження балки за запропонованим планом.3. Скласти зведену таблицю.

Література:1. Определитель высших растений Украины /Прокудин Ю.Н., Доброчаева Д.Н.,

Заверуха Б.В. и др. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

2. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.А. География растительного покрова Украины. – К.: Наук. думка, 1982. – 288 с. С. 131 – 134.

3. Розбудова екомережі України / Під ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – 1999. – 127 с. С. 56 – 61, 92 – 95.

Заняття 3.Тема: Визначення дерев і чагарників за пагонами у безлистяному станіПлан:

1. Визначити за визначником видову приналежність пагонів листяних порід за розташуванням і морфологічними ознаками бруньок.

2. Замалювати пагони і бруньки вивчаємих листяних порід.Література:

1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М.: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 69 – 71.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка (анатомія і морфологія рослин). – К.: Вища школа, 1971. – 356 с. С. 209 – 210.

3. Акимова Н.П. Краткий определитель древесно-кустарниковых пород по почкам. – К.: Изд-во КГУ им. Т.Г.Шевченко, 1950. – 69 с.

Заняття 4.Тема: Фітоценологія як наукаПлан:

1. Фітоценоз та його ознаки: а) площа та межі; б) флористичний склад та його визначення; в) роль рослин у фітоценозі; г) роль життєвих форм у фітоценозі.2. Структурна організація:

Література:1. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000.– 240 с. С. 17 – 60.

Заняття 5.Тема: Відділ Pinophyta – ГолонасінніПлан:

1. Охарактеризувати наступних представників голонасінних:а) Клас Ginkgopsida – Гінкговидні. Порядок Ginkgoales – Гінкговаті. Родина

Ginkgoaceae – Гінкгові. Гінкго дволопатеве;б) Порядок Taxales – Тиси. Родина Taxaceae – Тисові. Тис ягідний. в) Родина Taxodiaceae – Таксодієві. Секвойя вічнозелена. Секвойядендрон

величезний. Метасеквойя китайська. Криптомерія японська. г) Родина Araucariaceae – Араукарієві. Араукарія чилійська. д) Порядок Pinales – Сосни. Родина Pinaceae – Соснові. Ялиця нумідійська, біла

(європейська), одноколірна, Нордманова (кавказька). Псевдотсуга Мензисова (дугласія). Тсуга канадська, різнолиста. Ялина європейська (звичайна), сибірська, аянська, східна, колюча, Шренкова.

2. Скласти таблицю самих характерних порівняльних відмінностей між хвойними деревами і чагарниками.Література:

1. Крюссман Г. Хвойные породы. – М.: Лесная пром-сть, 1986. – 256 с. С. 47.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 13 – 14, 22

Заняття 6.

Тема: Визначення хвойних деревних порід за насіннями і сходамиПлан:1. Визначити видову приналежність хвойних порід за запропонованими зразками насіння, використовуючи таблиці-визначники.2. Визначити вид деревної породи за сходами із застосуванням таблиць-визначників. Замалювати.Література:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 57 – 59.

Заняття 7.Тема: Відділ Magnoliophyta – Покритонасінні. Підклас Magnoliidae – МагнолієвидніПлан:1. Загальна характеристика.2. Клас Magnoliopsida – Дводольні. Підклас Magnoliidae – Магнолієвидні. Порядок Magnoliales – Магнолієвидні. Родина Magnoliaceae – Магнолієві. Магнолія великоквіткова, кобус, оберненояйцевидна, Суланжа. Ліріодендрон тюльпановий.3. Порядок Illiciales – Бадьяноцвіті. Родина Schisandraceae – Схизандрові. Лимонник китайський.4. Порядок Laurales – Лавроцвіті. Родина Lauraceae – Лаврові. Лавр благородний.5. Скласти таблицю характерних порівняльних відмінностей між вищезазначеними видами.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 61 – 69.

Заняття 8.Тема: Підклас Ranunculіdae – ЖовтецевовидніПлан:1. Підклас Ranunculіdae – Жовтецевовидні. Порядок Ranunculales – Жовтецевоцвіті. Родина Lardizabalaceae – Лардізабалеві. Акебія п'ятірна. 2. Родина Ranunculaceae – Жовтецеві. Рід Ломиніс. 3. Родина Berberidaceae – Барбарисові. Рід Магонія. Рід Барбарис.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 69 – 73.

Заняття 9.Тема: Підклас Hamamelididae – ГамамелієвидніПлан:1. Основна характеристика підкласу Hamamelididae – Гамамелієвидні. Порядок Cercidiphyllales – Багрянникоцвіті. Родина Cercidiphyllaceae – Багрянникові. Багрянник японський. 2. Порядок Hamamelidales – Гамамелієцвіті. Родина Hamamelidaceae – Гамамелідові. Гамамеліс віргінський. Паротія персидська. 3. Родина Altinginaceae – Альтингієві. Ліквидамбар смолоносний. Родина Platanaceae – Платанові. Платан кленолистий, східний, західний.4. Порядок Buxales – Самшитоцвіті. Родина Buxaceae – Самшитові. Самшит вічнозелений.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 75 – 80.

Заняття 10.Тема: Підклас Hamamelididae – ГамамелієвидніПлан:

1. Порядок Fagales – Букоцвіті. Родина Fagaceae – Букові. Бук лісовий (європейський), східний. Каштан посівний.

2. Дуб черешчатий, червоний, пробковий, каштанолистий, скельний, пухнастий, гірський, кам'яний.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 218 – 231.

Заняття 11.Тема: Підклас Hamamelididae – ГамамелієвидніПлан:1. Порядок Betulales – Березоцвіті. Родина Betulaceae – Березові. Береза даурська, повисла, пухнаста. Вільха чорна, сіра (біла).2. Родина Corylaceae – Ліщинові. Ліщина звичайна. Граб звичайний. Хмелеграб.3. Порядок Juglandales – Горіхоцвіті. Родина Juglandaceae – Горіхові. Лапина крилоплодна. Горіх грецький, маньчжурський, сірий, чорний. Карія пекан, овальна (кошлата).Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 203 – 218.

Заняття 12.Тема: Визначення дерев і чагарників родин Fagaceae, Betulaceae, Corylaceae за облистяними пагонамиПлан:

1. Визначити основні місцеві види вказаних родин, застосовуючи таблиці-визначники.2. Замалювати листки вивчаємих деревних порід.

Література:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и

дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 63 – 66.2. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого

строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 10 – 18.3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 29 –

43.

Заняття 13.Тема: Підклас Dileniidae – ДіленієвидніПлан:1. Порядок Actinidiales – Актинідієцвіті. Родина Actinidaceae – Актинідієві. Актинідія гостра. 2. Порядок Theales – Чайноцвіті. Родина Theaceae – Чайні. Камелія гірська, японська. 3. Порядок Ericales – Вересоцвіті. Родина Ericaceae – Вересові. Багно звичайне. Рододендрон жовтий. Суничник дрібнолистий, великоплідний. Верес звичайний. Ерика древовидна.4. Порядок Violales – Фіалкоцвіті. Родина Passifloraceae – Страстоквіткові. Страстоцвіт (кавалерська зірка).5. Порядок Tamaricales – Тамариксоцвіті. Родина Tamaricaceae – Тамариксові. Тамарикс чотиритичинковий.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 170 – 171, 242 – 243, 245 – 247.

Заняття 14.Тема: Підклас Dileniidae – Діленієвидні

План:1. Порядок Salicales – Вербоцвіті. Родина Salicaceae – Вербові. Верба біла, ламка, вавілонська, козяча. Тополя біла, Болле, осика, чорна, лавролиста, Симона, пірамідальна.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 190 – 196, 198 – 200.

Заняття 15.Тема: Визначення за листками дерев і чагарників родини Salicaceae – ВербовіПлан:1. Визначити види тополі, використовуючи таблиці-визначники. Замалювати листки вивчаємих порід.2. Визначити види верби, використовуючи таблиці-визначники. Замалювати листки досліджених порід.Література:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 60 – 63.

Заняття 16.Тема: Підклас Dileniidae – ДіленієвидніПлан:1. Порядок Malvales – Мальвоцвіті. Родина Tiliaceae – Липові. Липа широколиста, кавказька, серцелиста.2. Родина Malvaceae – Мальвові. Гібіск сирійський.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 168 – 170.

Заняття 17.Тема: Підклас Dileniidae – ДіленієвидніПлан:1. Порядок Urticales – Кропивоцвіті. Родина Ulmaceae – В'язові. В'яз гладенький, граболистий, низький, корковий. 2. Родина Celtidaceae – Каркасові. Каркас західний. 3. Родина Moraceae – Шовковицеві. Шовковиця біла, чорна. Маклюра яблуконосна. Інжир.4. Порядок Thymelaeales – Тимелеєцвіті. Родина Thymelaceae – Тимелеєві. Вовчі ягоди.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 173 – 174, 233 – 235, 238 – 241.

Заняття 18.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан: 1. Порядок Saxifragales – Ломикаменецвіті. Родина Grossulariaceae – Аґрусові. Смородина чорна, золотиста, кров'яно-червона. Аґрус відхилений. 2. Порядок Rosales – Розоцвіті. Родина Rosaceae – Розові. Підродина Таволгові. Пухироплідник калинолистий. Таволга середня, японська, Бумальдова, верболиста. Горобинник горобинолистий.3. Підродина Розові. Роза собача, зморшкувата. Ожина духм'яна, малина звичайна. Керія японська.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 81, 86 – 89, 90 – 91, 93 – 95.

Заняття 19.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:

1. Підродина Яблуневі. Горобина звичайна, берека, гібридна. Аронія чорноплода. 2. Груша звичайна (лісова). Яблуня лісова, домашня, райська яблуня.3. Айва звичайна. Хеномелес Маулеїв (айва японська). Ірга круглолиста (овальна).4. Кизильник Даммерів, чорноплодий, горизонтальний. Глід одноматочковий.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 96 – 107.

Заняття 20.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:

1. Підродина Сливові. Слива розлога (алича), домашня, колюча (терен колючий).2. Мигдаль звичайний. Персик звичайний. Абрикос звичайний, маньчжурський.3. Вишня пташина (черешня), звичайна, повстиста. Черемха пізня, звичайна.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 109 – 114, 116 – 120.

Заняття 21.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Myrtales – Миртоцвіті. Родина Myrtaceae – Миртові. Фейхоа Селлова. Мирт звичайний. Евкаліпт Ганнів. Калістемон жорстколистий.2. Родина Lythraceae – Деребенникові. Лагерстремія індійська. 3. Родина Punicaceae – Гранатові. Гранат звичайний.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 178 – 182.

Заняття 22.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Fabales – Бобовоцвіті. Родина Caesalpiniaceae – Цезальпінієві. Гледичія колюча.2. Родина Mimosaceae – Мімозові. Альбіція ленкоранська.3. Родина Fabaceae – Бобові. Софора японська. Віничник прутовидний. Дрік красильний. Лабурнум звичайний. Аморфа кущова. Вістерія китайська. Робінія псевдоакація. Карагана деревовидна.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 121, 124, 128 – 132, 135.

Заняття 23.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Sapindales – Сапіндоцвіті. Родина Staphyleaceae – Клокичкові. Клокичка периста.2. Родина Sapindaceae – Сапіндові. Кельрейтерія волотиста.3. Родина Hippocastanaceae – Гіркокаштанові. Гіркокаштан звичайний, павія.4. Родина Aceraceae – Кленові. Клен гостролистий (звичайний), польовий, несправжньоплатановий (явір), гіннала, татарський, сріблястий, ясенолистий.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 147, 149 – 160.

Заняття 24.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Rutales – Рутові. Родина Rutaceae – Рутові. Птелея трьохлиста. Бархат амурський. 2. Родина Simarubaceae – Симарубові. Айлант найвищий. 3. Родина Anacardiaceae – Фісташкові. Фісташка туполиста (кевове дерево). Скумпія звичайна. Сумах дубильний.4. Родина Meliaceae – Мелієві. Мелія ацедрахова.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 137 – 143.

Заняття 25.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Celastrales – Бруслинові. Родина Aquifoliaceae – Падубові. Падуб звичайний. 2. Родина Celastraceae – Бруслинові. Бруслина європейська, бородавчаста. Деревозгубник виткий. 3. Порядок Rhamnales – Жостероцвіті. Родина Rhamnaceae – Жостерові. Держи-дерево звичайне. Унабі ююба. Жостір проносний. Крушина ламка.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 143 – 145, 147, 162 – 164.

Заняття 26.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Elaeagnales – Маслинкоцвіті. Родина Elaeagnaceae – Маслинкові. Обліпиха крушинова. Маслинка вузьколиста, срібляста.2. Порядок Vitales – Виноградоцвіті. Родина Vitaceae – Виноградові Виноград справжній. Дикий виноград п'ятилисточковий, тригострокінцевий.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 165 – 167, 176 – 177.

Заняття 27.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Hydrangeales – Гортензіцвіті. Родина Hydrangeaceae – Гортензієві. Дейція шершава. Гортензія деревовидна, великолиста. Садовий жасмин корончастий.2. Порядок Cornales – Дереноцвіті. Родина Cornaceae – Кизилові. Дерен справжній (кизил). Свидина біла, кров'яно-червона. 3. Родина Aucubaceae – Аукубові. Аукуба японська. 4. Порядок Apiales – Зонтикоцвіті. Родина Araliaceae – Аралієві. Плющ звичайний, кримський. Фатсія японська. Акантопанакс Зибольдів. Аралія маньчжурська.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 82 – 85, 182 – 185, 187

Заняття 28.Тема: Підклас Rosidae – РозовидніПлан:1. Порядок Pittosporales – Піттоспороцвіті. Родина Pittosporaceae – Піттоспорові. Піттоспорум тонколистий, Тобира.

2. Порядок Dipsacales – Черсакоцвіті. Родина Caprifoliaceae – Жимолостеві. Сніжноягідник звичайний, білий. Жимолость звичайна, татарська, козолиста (каприфоль), витка. Кольквіція чарівна. Вейгела раня, квітуча.3. Родина Viburnaceae – Калинові. Калина гордовина, звичайна, зморшкуватолиста.4. Родина Sambucaceae – Бузинові. Бузина чорна, червона.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 265 – 272.

Заняття 29.Тема: Підклас Lamiidae – ГубоцвітовидніПлан:

1. Порядок Oleales – Маслиноцвіті. Родина Oleaceae – Маслинові. Ясен зелений (ланцетний), пенсильванський, звичайний, білий.

2. Форзиція європейська, середня. Бузок перський, звичайний. Бирючина звичайна.3. Маслина європейська. Жасмин кущовий, голоквітковий.

Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 255 – 265.Заняття 30.Тема: Визначення дерев і чагарників родин Aceraceae – Кленові й Oleaceae – Маслинові за пагонами з листкамиПлан:

1. Визначити види родин Кленові та Маслинні, використовуючи таблицю-визначник.2. Замалювати листки вивчаємих порід.

Література:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 66 – 69.

Заняття 31.Тема: Підклас Lamiidae – ГубоцвітовидніПлан:1. Порядок Scrophulariaceae – Ранникоцвіті. Родина Buddlejaceae – Будлєєві. Будлея Давида.2. Родина Bignoniaceae – Бігнонієві. Кампсис укорінливий. Катальпа бігнонієвидна.3. Порядок Gentianales – Тирличецвіті. Родина – Apocynaceae – Кутрові (Барвінкові). Олеандр звичайний.4. Порядок Lamiales – Губоцвіті. Родина lamiaceae – Губоцвіті. Рід Розмарин. Рід Лаванда. Рід Шавлія. Рід Чебрець.Література:1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 248, 252 – 254.

Заняття 32.Тема: Визначення листяних деревних порід за плодами, насіннями і сходамиПлан:

1. Визначити листяні породи за насінням, плодами і сходами, використовуючи спеціальні таблиці.

2. Замалювати насіння, плоди і сходи вивчаємих видів.3. Навчитися визначати їх без визначника.


Заняття 33.

Тема: Проведення дендрологічних спостережень, діагностика фенофаз. Цикли вегетації та спокоюПлан:

1. Ознайомлення з методикою фенологічних спостережень.2. Встановлення ознак визначення певних фаз розвитку.3. Заносити фактичний матеріал у зведену таблицю.4. Вказати послідовність облистяності дерев і чагарників у Запорізькому регіоні.5. Вказати послідовність початку зацвітання дерев і чагарників. Вкізіти дати й

інтервали.6. Встановити дати і послідовність дозрівання плодів і насіння дерев і чагарників у

нашій місцевості. Вказати, коли розростаються або обпадають плоди і насіння і як довго вони тримаються на рослині.


Заняття 34.Тема: Розв'язання задачПлан:

1. Розв’язати запропоновані завдання.2. Занотувати рішення у вигляді таблиці або у текстовій формі.

Література:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и

дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 4 – 14.

V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

№ теми

Завдання Література Форми контролю

1. Вступна лекція. Історія розвитку дендрології як науки. Значення дендрології для розвитку лісового, садово-паркового господарства, заповідної справи.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 3 – 7.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 3 – 5.3. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С. 3 – 9.

Сб

2. Ботанічний вид і його ареал. Природний і штучний ареали. Алопатричні, симпатричні види деревних рослин.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 46 – 47, 50.2. Хорология флоры Украины. – К.: Наукова думка, 1986. – 272 с.3. Богданов П.Л. Дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 240 с. С. 30, 34 – 37.4. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 8.

Сб

3. Внутрішньовидова мінливість. Поняття про ареальні й безареальні внутрішньовидові форми. Значення внутрішньо-видової мінливості деревних рослин для лісового господарства, озеленення тощо.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 48 – 51.2. Богданов П.Л. Дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 240 с. С. 30 – 34.3. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 6.

Кр

4. Життєві форми деревних рослин. Групи деревних

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 8 – 11. См

рослин за типом росту. Класифікація дерев на групи за розміром.

2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 23 – 26.3.Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 25 – 26.

5. Морфологія органів деревних рослин. Будова стовбура. Зміна форми деревних рослин.

1. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с. С. 10 – 18.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 29 – 43.

3.Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка (анатомія і морфологія рослин). – К.: Вища школа, 1971. – 356 с. С. 196 – 212.

Сб

6. Особливості онтогенезу деревних рослин. Основні етапи і фази росту органів.

1. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 6 – 8.2. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 11 – 13.

Шульц Г.Э. Общая фенология. – Л.: Наука, 1981. – 188 с.

Кр

7. Природна дендрофлора України. Історія вивчення дендрофлори України. Червонокнижні види.

1. Зеленая книга Украинской ССР / Под ред. чл.-кор. АН УССР Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: Наукова думка, 1987. – 216 с. С. 28 – 34 2. Розбудова екомережі України / Під ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – 1999. – 127 с. С. 56 – 61, 92 – 95.3. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. – К.: Наукова думка, 1970. – 188 с. С. 3 – 150.4. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укра. енцикл., 1996. – 606 с. С. 580 – 589.5. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.А. География растительного покрова Украины. – К.: Наук. думка, 1982. – 288 с. С. 80 – 135.

См

8. Досягнення в області інтродукції деревних рослин на Україні.

1. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С. 10 – 26, 185 – 204.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 44 – 46.

3. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. –

Сб

128 с. С. 4 – 8, 31 – 36.9. Газовий склад атмосфери.

Дендрокліматологія й дендро-хронологія. Геліо-геофізичні еко-логічні фактори.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 37 – 38.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 22 – 23.3. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 63 – 72.

Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 88 – 100.

Сб

10. Едафічні екологічні фактори. Зв’язок едафічних умов з факторами клімату та рослинністю.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 22 – 38.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 40 – 43.3. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с. С. 92 – 94.

Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 111 – 146.

Сб

11. Орографічні екологічні фактори. Вертикальна зональність.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 40 – 41, 61.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 22 – 23.

3. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С.146 – 147.

Кр

12. Біотичні екологічні фактори. Форми конкуренції між рослинами. Значення біотичних факторів для лісового господарства і практики озеленення. Заходи із захисту насаджень від шкідників і хвороб.

1. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 41 – 42.2. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 153 – 157.3. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с. С. 156 – 170.

4. Декоративное садоводство. Деревья и кустарники / Аксенов Е.С.. Аксенова Н.А. . – М.: АСТ-Пресс, 2001. – 560 с. С. 106 –

См

13. Фітомеліорація. 1. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Сб

Лісогосподарська, інженерно-захисна, санітарно-гігі-єнічна, рекреаційна фітомеліорація.

Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 272 – 450.

14. Основні поняття лісової фітоценології й біогеоценології. Система змін (сукцесії) фітоценозів за В.М. Сукачовим. Про-дуктивність фітоценозів. Лісові формації України.

1. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с. С. 216 – 235.2. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с. С. 47 – 55.

Сб

15. Відділ голонасінних. Загальна схема філогенетичних зв'язків у рангах класів, підкласів, порядків і родин. Класи насінних папоротей, бенетитових, саговникових.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 10 – 11.2. Крюссман Г. Хвойные породы. – М.: Лесная пром-сть, 1986. – 256 с. С. 10 – 19.3. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с. С. 76 – 77.4. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с. С. 34 – 35.

Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений), изд. 7-е, перераб. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. С. 282 – 285, 291 – 293.

См

16. Підклас Магонлієвидні. Родина Хвилівникові. Рід Хвилівник

1. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 141.2. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 254 – 255.

Сб

17. Підклас Гамамелієвидні. Родина Гамамелідові. Рід Гамамеліс. Порядок Березоцвіті. Рід Граб. Рід Хмелеграб.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 76, 77, 215.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 78.

3. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 141 – 142.

Сб

18 Підклас Діленієвидні. Порядок Чайноцвіті. Родина Чайні. Рід Чай. Порядок Тимелеєцвіті. Родина Тимелеєві. Рід Вовчі ягоди.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 173.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 94.3. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений),

Кр

изд. 7-е, перераб. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. С. 394 – 396.

19 Підклас Розовидні.Підродина Яблуневих. Рід Аронія. Рід Ірга. Підродина Сливових. Рід Персик.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 101, 105, 119 – 120.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 107.

См

20. Порядок Бобоцвіті. Родина Бобові. Рід Вістерія. Рід Зіновать.Порядок Сапіндоцвіті. Родина Клокичкові. Рід Клокичка.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 128, 135, 147 – 148.2. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с. С. 120

Сб

21. Клас Однодольні. Підклас Пальмовидні. Порядок Пальмоцвіті. Родина Пальмові. Рід Трахикарп. Рід Хамеропс.

1. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с. С. 274 – 275.2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 74.

См

22. Проведення самостійних фенологічних досліджень за деревними рослинами.Збір, оформлення гербарію рослин певної родини.

1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с. С. 88 – 90, 136 – 140.2. Зайцева І.О. Дослідження феноритміки деревних рослин. – Дн-ськ: Вид-во Дніпропетров. ун-ту, 2003. – 40 с.

Сб, Рз

Всього 67 годинПримітка. Сб – співбесіда, Кр – контрольна робота, См – семінар, Рз – рішення задач

VII. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ "ДЕНДРОЛОГІЯ"Тестові контрольні запитання і завдання до теми: "Основи вчення про вид"

1. Як називається сучасний залишково вузький ареал, що звузився в результаті сильних змін довкілля? Яким видам він притаманний.2. Вказати два варіанти ареалів реліктових видів. Навести приклади.3. Види з вузьким ареалом, що прив’язані до певного флористичного району, це: а) релікти; б) ендеми; в) космополіти; г) вікарні.4. Типи ареалів рослин.5. Модифікаційні (неспадкові) форми рослин, що пристосовані до певних місць існування, це: а) екотипи; б) екади; в) лузуси; г) культивари.6. Які форми (у контексті внутрішньовидової мінливості) деревних рослин ви знаєте.

7. Біологічний вид існує в природі як складна система: а) популяцій: б) клонів; в) екад; г) сортів.8. Цінні для господарства сорти рослин, створені в результаті селекційної роботи: а) кліматипи; б) підвиди; в) культивари; г) ценотипи.9. Яка група деревних рослин має чітко виражений стовбур і крону. Назвати типи даної життєвої форми.10. Головний стовбур виражений тільки у перші роки життя рослини, це: а) ліани; б) дерева; в) рослини-подушки; г) чагарники.11. Назвати відділи життєвих форм деревних рослин за І.Г. Серебряковим.12. Клюква, брусниця, верес – це: а) напівчагарники; б) рослини-подушки; в) ліани; г) чагарнички.13. Не відмирають і є здерев’янілими лише базальні частини надземних осей у: а) деревних рослин-подушок; б) напівчагарників; в) ліан; г) чагарників.14. Ротангова пальма – це: а) дерево; б) чагарник; в) напівчагарник; г) ліана.15. У дуже жорстких умовах існування виникає така життєва форма, як: а) ліани; б) чагарнички; в) рослини-подушки; г) напівчагарники.16. Закінчити фразу: "Тип гілкування, коли центральний пагін розвивається з верхівкової бруньки і росте сильніше за бічні – це …" Навести приклади видів із даним типом гілкування.17. Закінчити фразу: "Несправжньодихотомічне гілкування – це … Навести приклади видів.18. Навести приклади видів деревних рослин, що мають таку форму крони: а) розлогу; б) пірамідальну; в) колоноподібну; г) овальну; д) яйцеподібну; е) зонтичну; ж) кулясту; з) плакучу; і) витку; к) сланку.19. Назвати типи листкорозташування.20. Назвати і схематично зобразити форми простих листків.21. Назвати і схематично зобразити тип листків.22. Назвати і схематично зобразити вигляд країв листкової пластинки.23. Назвати і схематично зобразити форми верхівки листкової пластинки.24. Назвати і схематично зобразити основи листкової пластинки.25. Які тони забарвлення листків деревних рослин є типовими. Навести приклади видів.26. Які якості листків надають найбільшої декоративності рослинам.27. Використання декоративних якостей а) крони і б) листків спеціалістами садово-паркового господарства при створенні композицій.28. Схематично зобразити будову квітки. Назвати її основні складові.29. На які групи за розмірами поділяють: а) квітки і б) суцвіття деревних рослин.30. Назвати і замалювати основні типи суцвіть деревних рослин.31. Які складові зумовлюють декоративний ефект квіток і квітучих рослин.32. Навести приклади видів деревних рослин, які мають: а) приємний; б) задовільний; в) неприємний запах.33. Охарактеризувати основні типи плодів деревних рослин.34. Яке забарвлення мають плоди деревних рослин. Навести приклади видів.35. Декоративні якості плодів.36. Декоративні якості стовбурів.37. Назвати вікові періоди онтогенезу рослин.38. Закінчити фразу: "Індивідуальний розвиток рослини від її виникнення із заплідненої яйцеклітини або вегетативної бруньки до природної смерті – це … ".39. Перехід рослини до утворення фотосинтезуючих органів, типових для дорослої рослини – це етап: а) ювенільний; б) генеративний; в) віргінільний; г) сенільний.40. Листки, зазвичай, відрізняються від листків дорослих особин на етапі: а) віргінільному; б) ембріональному; в) генеративному; г) ювенільному.41. Основні лісоутворюючі породи України.

42. Розподіл деревних насаджень за віком.43. Види деревних рослин, занесені до Червоної книги України.44. Дати визначення поняттям "інтродукція", "адаптація", "акліматизація", "натуралізація" рослин.45. Місцеві види рослин називають: а) екзоти; б) інтродуценти; в) аборигенні; г) вікарні.46. Автохтонні види – це: а) місцеві; б) заміщуючі; в) екзотичні; г) штучно створені.47. Які види інтродуцентів мають велике значення для практики агролісомеліорації, степового і полезахисного лісорозведення.48. Дати загальну характеристику культурної дендрофлори України.

Тестові контрольні запитання і завдання до теми: "Основи екології деревних рослин"1. Дати визначення термінам "екологічна ніша", "норма екологічної реакції виду", "зона оптимуму".2. Яке явище одержало назву "закон обмежуючого фактора".3. Первинний комплекс факторів абіотичного середовища – це: а) екотоп; б) екада; в) біотоп; г) ценотип.4. Три групи екологічних факторів.5. Закінчити фразу: "Частина природи, яка оточує живі організми та виявляє на них прямий або опосередкований вплив – це …".6. Рослини, що мають широку екологічну рекцію, називаються: а) евріекологічними; б) стеноекологічними; в) вікарними; г) видами-космополітами.7. Сонячна радіація, що складає область ФАР – це діапазон хвиль: а) 290 – 380 нм; б) 3 – 4 тис. нм; в) 380 – 710 нм; г) 750 – 1000 нм.8. Рослини відкритих місць існування – це: а) геліофіти; б) сціофіти; в) тіньовитривалі; г) пристосовані до будь-яких умов освітлення.9. Навести приклади видів деревних рослин різних груп за відношенням до освітлення.10. Оптимальною для життєдіяльності рослин є температура у межах: а) 1 – 45°С; б) 5 – 25°С; в) 15 – 30°С; г) 0 – 30°С.11. Екологічні групи деревних порід за П.С. Погребняком. Навести приклади видів.12. Дати визначення поняттю "жаростійкість". Навести приклади видів відносно жаростійких рослин.13. Розкрити голові причини загибелі рослин від льоду.14. Закінчити фразу "Морозостійкість рослин – це …".15. Фактори, що впливають на морозостійкість деревних рослин.16. Заморозкостійкість. Фактори, що впливають на заморозостійкість деревних рослин.17. Шкала оцінки морозостійкості рослин.18. Вміст води у різних органах рослин.19. Охарактеризувати області земної кулі з різним співвідношенням опадів та випаровування.20. Рослини вологих місць існування – це: а) гігрофіти; б) ксерофіти; в) мезофіти; г) сукуленти.21. Рослини місць існування із постійним або сезонним дефіцитом вологи – це: а) гігрофіти; б) ксерофіти; в) мезофіти; г) гідатофіти.22. Рослини середньозволожених місць існування – це: а) гігрофіти; б) ксерофіти; в) мезофіти; г) склерофіти.23. Береза пухнаста, тополя чорна, ясен звичайний та пухнастий, черемха звичайна – це (група за відношенням до води).24. Береза повисла, в'яз граболистий, дуб черешчатий – це (група за відношенням до води).25. Явище парникового ефекту.26. Навести приклади видів димо- і газостійких рослин.27. Навести приклади видів негазостійких рослин.

28. Екологічна роль вітру.29. Дати визначення поняття "дендрокліматологія", "дендрохронологія".30. Дати визначення поняття "ґрунт". Його механічний склад.31. Хімічний склад ґрунту. Кислотність ґрунту.32. Рослини бідних на мінеральні речовини ґрунтів – це: а) мегатрофи; б) галофіти; в) оліготрофи; г) нітрофіли.33. Рослини багатих на мінеральні речовини ґрунтів – це: а) мегатрофи; б) галофіти; в) оліготрофи; г) нітрофіли.34. Навести приклади видів рослин різних по відношенню до багатства ґрунтів груп.35. Рослини вапнякових ґрунтів – це: а) нітрофіли; б) кальцефіли; в) кальцефоби; г) псамофіти. Навести приклади видів.36. Рослини засолених ґрунтів: а) псамофіти; б) галофіти; в) нітрофіли; г) мезотрофи. Навести приклади видів.37. Поняття про вертикальну зональність, гірські країни, інтразональну рослинність.38. Значення рельєфу для садово-паркового господарства.39. Напрямки взаємного впливу біотичних факторів.40. Розкрити форми конкуренції між рослинами.41. Вплив тварин на рослинний світ.42. Зелені насадження як біофільтри.43. Зелені насадження у боротьбі з шумом.44. Роль рослин у регуляції вітру.45. Система зелених насаджень сучасного міста.46. Охарактеризувати основні компоненти системи зелених насаджень: а) парки; б) лісопарки; в) луко- та гідропарки; г) сквери; д) бульвари; е) сади.47. Зелені насадження санітарно-захисних зон промислових підприємств: а) алеї; б) боскети; в) живоплоти та бордюри; г) перголи та вертикальне озеленення; д) групові насадження і солітери; е) гаї; ж) газони і квітники.48. Фітомеліорація хіміко-дигресивних ґрунтів.49. Фітомеліорація радіаційно-дигресивних ґрунтів.

Тестові контрольні запитання і завдання до теми: "Основи вчення про рослинний покрив"

1. Дати визначення термінів "біоценоз", "біогеоценоз", "екосистема".2. Живі та неживі компоненти біогеоценозу.3. Дати визначення термінів "фітоценоз", "фітоценологія", "геоботаніка".4. Назвати основні ознаки фітоценозу.5. Видовий склад, екологічна та популяційна структура фітоценозу.6. Рясність виду і проективне покриття.7. Просторова структура фітоценозу.8. Динаміка фітоценозу: а) добова; б) сезонна; в) різнорічна; г) стадійна.9. Поняття про систему змін (сукцесій).10. Систематика фітоценозів.11. Продуктинвсть фітоценозів.12. Правильно розташувати ієрархічну послідовність систематичних одиниць лісової геоботаніки: група формацій – лісова асоціація – лісова формація – клас рослинності – група асоціацій – тип рослинності.13. Вставити потрібний термін у фразу: "Ялицеві, ялинові і кедрові … складають групу темнохвойних … ".14. Вставити потрібний термін у фразу: "Соснові та модринові … складають групу світлохвойних … ".15. Групу мілколистяних формацій складають такі формації …16. Групу широколистяних формацій складають такі формації …

17. Дати коротку характеристику зони Полісся (дендрофлора, рослинність).18. Дати коротку характеристику Лісостепової зони.19. Дати коротку характеристику Степової зони.20. Для якої зони характерні байрачні ліси. Охарактеризувати їх.21. Вертикальна поясність Карпат.22. Дати коротку характеристику дендрофлори і рослинності Гірського Криму.

Тестові контрольні запитання і завдання до теми: "Філогенетична система та характеристика дендрофлори України"

1. Розкрити відмінності системи А.Л. Тахтаджяна від інших класифікаційних систем рослин.2. Ієрархія систематичних одиниць3. Загальна характеристика відділу Голонасінні.4. Класи відділу Голонасінних. Дати коротку характеристику.5. Назвати вид деревної рослини, в якої листки прості, опахальної форми з дихотомічним жилкуванням листків: а) гінкго дволопатеве; б) секвойя вічнозелена; кріптомерія японська; г) тис ягідний.6. Вказати роди деревних рослин, які є листопадними: а) секвойядендрон; б) секвойя; в) метасеквойя; г) таксодій; д) кріптомерія.7. Назвати роди деревних рослин, які мають ягодоподібні плоди: а) гінкго; б) секвойя; в) таксодій; г) кріптомерія; д) тис.8. Назвати роди деревних рослин, в яких хвоя обпадає разом із гілочками: а) секвойядендрон; б) метасеквойя; в) таксодій; г) кріптомерія.9. У представника якого роду деревних рослин шишки дозрівають два роки: а) секвойядендрон; б) секвойя; в) таксодій; г) тис.10. Який рід деревних хвойних порід характеризує наступна фраза: "У деревині смоляні ходи відсутні. Тривалість життя хвої 9 – 10 років. Шишки прямостоячі, при дозріванні розсипаються"?11. Найбільш світлолюбною і морозостійкою поміж хвойних порід є: а) сосна; б) модрина; в) біота; г) тсуга.12. Невеликі за розмірами (до 1 см у діаметрі) шишки характерні для: а) псевдотсуги; б) тсуги; в) модрини; г) кипариса.13. Насінні луски з "пупком" у: а) ялини; б) сосни; в) кедра; г) модрини.14. При дозріванні шишки розсипаються в: а) псевдотсуги; б) сосни; в) модрини; г) ялиці.15. Шишки/(шишкоягоди) дозрівають у перший рік у таких видів: а) ялиця, псевдотсуга; б) ялина, модрина; в) кедр, кипарис; г) сосна, яловець.16. Шишки/(шишкоягоди) дозрівають через два або три роки у таких видів: а) ялиця, псевдотсуга; б) ялина, модрина; в) кедр, кипарис; г) сосна, яловець.17. Ягодоподібні плоди характерні для: а) ялиця, тсуга; б) ялина, модрина; в) яловець, ефедра; г) кипарис, біота.18. До п'ятихвойних сосен належать: а) сосна кедрова сибірська, с. Веймутова; б) с. звичайна, с. Коха; в) с. ельдарська, с. кримська; г) с. чорна, с. Банкса.19. До двохвойних сосен належать: а) сосна кедрова сибірська, с. Веймутова; б) с. кедрова корейська, с. румелійська; в) кедровий сланець, кедр європейський; г) с. звичайна, с. кримська.20. Дати загальну характеристику відділу Покритонасінних.21. Представники якого роду вважаються найстарішими поміж квіткових рослин: а) лавр; б) ліріодендрон; в) магнолія; г) хвилівник.22. Представники якого роду є ліанами: а) ліріодендрон; б) хвилівник; в) лимонник; г) лавр; д) вірна відповідь б) і в).

23. У представників якого роду плоди – соковиті ягоди: а) магнолія; б) схизандра; в) лавр; г) хвилівник; д) ліріодендрон; е) вірна відповідь б) і в).24. Плоди представників якого роду містять жирні та ефірні олії: а) хвилівник; б) лимонник; в) лавр; г) ліріодендрон; д) вірна відповідь б) і в).25. Для представників якого роду характерні такі риси: "На нижньому боці листки з рудуватим опушенням, квітки двостатеві, дуже великі, поодинокі, білі, рожеві або жовто-зелені, духм’яні"? а) лавр; б) ліріодендрон; в) магнолія; г) хвилівник.26. Для представників якого роду характерні такі риси: "Дерево, листки цілокраї, ліроподібної форми, квітки дзвоникоподібні, світло-зелені, плоди – крилаті горішки, зібрані у шишкоподібні супліддя"? а) лавр; б) ліріодендрон; в) магнолія; г) хвилівник.27. Представники якого роду використовуються у харчовій промисловості: а) лимонник; б) магнолія; в) хвилівник; г) лавр; д) вірні відповіді а) і г).28. Представники яких родів мають ягодоподібний плід: а) акебія; б) ломиніс; в) магонія; г) барбарис; д) півонія; е) вірні відповіді а), в) і г).29. Представники яких родів можуть використовуватися для вертикального озеленення: а) акебія; б) ломиніс; в) магонія; г) барбарис; д) вірні відповіді а) і б).30. Представники якого роду мають пухнасті плоди-горішки: а) акебія; б) ломиніс; в) магонія; г) півонія.31. Представники якого роду мають такі риси: "Квітки 6-членні, жовті, медоносні, у китицях": а) акебія; б) ломиніс; в) магонія; г) барбарис; д) вірні відповіді в) і г).32. Представники яких родів використовуються у медицині: а) ломиніс; б) магонія; в) барбарис; г) півонія; д) вірні відповіді а), в) і г).33. Представники якого роду є вічнозеленими: а) ломиніс; б) акебія; в) магонія; г) півонія.34. Представники якого роду добре розмножуються відсадками і живцями: а) акебія; б) барбарис; в) півонія; г) вірні відповіді а), б) і в).35. Представники якого роду є гутаперчоносіями: а) платан; б) самшит; в) гамамеліс; г) багрянник; д) евкомія.36. З кори представників якого роду готують кровозупінні екстракти: а) багрянник; б) евкомія; в) гамамеліс; г) ліквідамбар.37. Який вид листяних деревних порід є найбільш тіньовитривалим; а) платан західний; б) ліквідамбір смолоносний; в) самшит вічнозелений; г) багрянник японський.38. Для представників якого роду характерні такі риси: "Листки голі, зверху блакитно-зелені, знизу світліші, з червонуватими жилками, стручок до 2 см довжиною": а) багрянник; б) паротія; в) ліквідамбар; г) гамамеліс.39. Для представників якого роду характерні такі риси: "Кора червонувата, відокремлюється пластинками, листки прості несиметричні, квітки без віночка, тичинки довгі з червоними пиляками": а) багрянник; б) паротія; в) ліквідамбар; г) гамамеліс.40. Для представників якого роду характерні такі риси: "Пагони червонуваті з вузькими крилоподібними утвореннями, листки 3-, 7-пальчатолопатеві, восени від малинових до темно-багрових, плоди – коробочки": а) багрянник; б) паротія; в) ліквідамбар; г) гамамеліс.41. Для представників якого роду характерні такі риси: "Корка відокремлюється пластинками, кора зелена, гладка, плід – горішок з волосками в основі, зібраний у шароподібні головки": а) багрянник; б) паротія; в) ліквідамбар; г) платан.42. Придатними до створення солітерів є: а) паротія; б) ліквідамбар; в) платан; г) самшит; д) евкомія; е) вірні відповіді – всі.43. Придатними до створення алей є: а) паротія; б) платан; в) самшит; г) евкомія;44. Для представників якого роду характерні дрібні плоди (до 2 см), шкірясті, двокрилі кістянки: а) горіх; б) лапина; в) карія; г) ліщина.45. Для представників якого роду характерні плоди-тригранні горішки по 2 – 3 у дерев'янистій з щітинками плюсці: а) горіх; б) вільха; в) дуб; г) бук.

46. Для представників якого роду характерна легка, без товстих гілок, прозора, овальної форми крона. Насадження з цієї породи ніби насичені повітрям і світлом, здатні відтінювати темнолистяні породи.47. На стовбурах дерев якого роду, починаючи з 10 – 12-річного віку утворюється особлива покривна тканина береста?48. Представники якого роду після запліднення утворюють дерев'янисті шишки, подібні до шишок хвойних: а) вільха; б) хмелеграб; в) береза; г) лапина.49. Представники якого роду утворюють плоди-горішки у жорстковолосистій плюсці, зібрані у супліддя, що нагадує шишку хмелю? а) вільха; б) хмелеграб; в) береза; г) лапина; д) вірні відповіді а) і б).50. Деревина яких деревних порід є напрочуд міцною, у воді з часом набуває ще більше позитивних якостей (наз. моренна): а) береза; б) горіх; в) дуб; г) бук.51. У зеленому будівництві види цього роду використовуються для створення насаджень на заболочених ґрунтах: а) горіх; б) карія; в) бук; г) вільха.52. Представники якого роду є ліанами: а) актинідія; б) рододендрон; в) багно; г) пасіфлора; д) вірні відповіді а) і г).53. Представники якого роду є вічнозеленими: а) чайний кущ; б) багно; в) верес; г) суничник; д) вірні відповіді – всі.54. До цього роду належать вічнозелені чагарники, які зростають в арктичних і помірних широтах: а) чай; б) камелія; в) звіробій; г) багно.55. У представників якого роду плоди ягодоподібні: а) страстоцвіт; б) звіробій; в) рододендрон; г) багно.56. Для представників якого роду характерні квітки різноманітного забарвлення, віночок дзвониковий, рослини отруйні: а) рододендрон: б) страстоцвіт; в) чайний кущ; г) звіробій.57. У вертикальному озелененні використовуються: а) актинідія; б) рододендрон; в) багно; г) чай; д) камелія.58. Представники якого роду є медоносами: а) липа; б) гібіск; в) маклюра; г) каркас.59. У представників якого роду плід горішок: а) липа; б) гібіск; в) тополя; г) верба.60. Плетені вироби виготовляють з: а) липи; б) верби; в) каркаса; г) в'яза; д) вірні відповіді а) і б).61. Для представників якого роду характерні такі риси: "Дерева або кущі з дуже дрібними лускатими листками, рожевими двостатевими квітками у стоячих китицях": а) тамарикс; б) каркас; в) шовковиця; г) маклюра.62. Для представників якого роду характерні такі риси: "Цвіте до розпускання листків рожевими духм’яними квітками, кістянки соковиті, червоні, отруйні": а) тамарикс; б) вовчі ягоди; в) маклюра; г) гібіск.63. Явище гетерофілії (різнолистості) спостерігається у: а) шовковиці; б) маклюри; в) інжира; г) в’яза; д) вірні відповіді а) і б).64. Які представники родини Розоцвітих використаються в лісівництві, агролісомеліорації?65. Які представники родини Розоцвітих використаються у медицині?66. Які представники родини Розоцвітих є медоносами?67. Які представники родини Розоцвітих є декоративними?68. Для представників якого роду характерні такі риси: "Плоди сухі багатогранні горішки, що містяться у гіпантії": а) таволга; б) роза (троянда); в) кизильник г) вірні відповіді а) і б); д) вірні відповіді б) і в).69. Представники якого роду мають плоди яблуки: а) таволга; б) роза (троянда); в) кизильник; г) глід; д) вірні відповіді в) і г).70. Яка підродина має плоди листівки.71. Яка підродина має плоди кістянки.

72. Які роди підродини Яблуневих мають яблука з кісточкоподібним насінням: а) кизильник; б) глід; в) ірга; г) горобина; д) вірні відповіді а) і б).73. Які роди підродини Яблуневих мають яблука із зерняткоподібним насінням: а) кизильник; б) глід; в) груша; г) айва; д) яблуня; е) вірні відповіді в), г) і д).74. Який вид родини Цезальпінієвих описано: "Дерево, дуже озброєне колючками. Насіння жовтувате, тверде, блискуче, міститься у солодкуватій м’якоті"?75. Явище кауліфлорії (квітки розташовані не тільки на пагонах, а й на гілках і стовбурах): а) гледичія; б) бундук; в) церцис; г) цезальпінія.76. Медоносні рослини родини Бобові.77. Виткі рослини родини Бобові: а) карагана; б) аморфа; в) лабурнум; г) вістерія.78. Представники якого роду родини Бобові мають наступні риси: "Боби до 8 см довжиною, чоткоподібні, не розкриваються": а) софора; б) аморфа; в) робінія; г) карагана.79. Отруйними є: а) софора; б) лабурнум; в) гліцинія; г) вірні відповіді а) і б).80. Який представник роду Клен характеризується наступною фразою: "Дерево, листки 3-5-лопатеві, лопаті цільнокраї, заокруглені, крилатки з пласким насінням, утворюють пряму лінію – 180°": а) клен гостролистий; б) клен польовий; в) клен татарський; г) явор.81. Який представник роду Клен характеризується наступною фразою: "Дерево, листки 5-лопатеві, лопаті довгозагострені, з поодинокими гострими зубцями, крилатки з пласким насінням у творюють кут або 180°, або 130 – 140°": а) клен гостролистий; б) клен польовий; в) клен татарський; г) явор.82. Який представник роду Клен характеризується наступною фразою: "Листки з цільними або слабколопатевими листками яйцеподібної форми, крупнозубчасті по краях, крилатки майже паралельні, або утворюють невеликий кут": а) клен гостролистий; б) клен польовий; в) клен татарський; г) явор.83. Представники якого роду мають плід ягоду: а) бархат; б) птелея; в) айлант; г) виноград; д) вірні відповіді а) і г).84. Представники якого роду придатні для озеленення у бідних лісорослинних умовах: а) маслинка; б) бруслина; в) скумпія; г) обліпиха; д) вірні відповіді85. Мають харчове значення: а) обліпиха; б) виноград; в) партеноцисус; г) бруслина; д) сумах; е) вірні відповіді а) і б).86. Мають лікарське значення: а) обліпиха; б) крушина; в) бруслина; г) сумах; д) вірні відповіді а) і б).87. Представники якого роду мають плід-коробочку: а) садовий жасмин; б) дейція; в) плющ; г) аралія; д) жимолость; е) вірні відповіді а) і б).88. Придатні для вертикального озеленення: а) кизил; б) фатсія; в) плющ; г) вейгела; д) вірні відповіді б) і в).89. Значення у народному господарстві родів Калина і Бузина.90. Представники якого роду мають плід крилатку: а) ясен; б) форзиція; в) бузок; г) буддлея; д) вірні відповіді а) і г).91. Представники якого роду є ліанами: а) буддлея; б) катальпа; в) кампсис; г) бирючина; д) вірні відповіді а) і в). 92. Народногосподарське значення представників родини Маслинових93. Основні фази сезонного розвитку деревних рослин.94. Роль фенології в інтродукції рослин.95. Методика фенологічних спостережень.96. Визначення періоду глибокого спокою.97. Побудова феноспектрів.98. Обробка результатів фенологічних спостережень.

3. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ "ДЕНДРОЛОГІЯ" В ЦІЛОМУ

1. Дати визначення дендрології як науки. Її завдання та методи.2.Міждисциплінрні зв’язки дендрології з іншими науками лісівничого напрямку.3.Основні етапи розвитку дендрології як науки. Етап I: з найдавніших часів до 18 ст.4.Етап ІІ: з 18 ст. до 1917 р.5.Етап ІІІ: з 1917 р. по 40-і рр. 20 ст.6.Етап IV: сьогодення дендрології як науки (з 50-х рр. 20 ст. по наш час).7.Значення дендрології для розвитку лісової та заповідної справи, зеленого будівництва та ін. галузей народного господарства.8.Поняття про вид та його критерії.9.Хорологія як наука. Поняття про ареали видів. Типи ареалів – суцільні, розірвані, стрічкові.10. Рослини з широким і вузьким ареалом. Космополіти, реліктові види. Реліктовий ареал і ареал релікту. Ендеми.11. Природний і штучний ареали. Алопатричні, симпатричні та вікарні види деревних рослин.12. Супідрядні таксони рангом нижче виду. Поняття про ареальні й безареальні внутрішньовидові форми.13. Підвид (екотип) та різновид (кліматип).14. Едафічний та ценотичний типи. Екади.15. Форми. Морфологічні, біологічні, фенологічні форми.16. Фізіологічні, біохімічні, імунологічні форми.17. Поняття про підформу (біотип), клон, культивар, сорт, породу.18. Лузус, аберація, гібридні форми.19. Значення внутрішньовидової мінливості деревних рослин для лісового господарства, агролісомеліорації, озеленення.20. Поняття про життєву форму. Життєві форми деревних рослин за І.Г. Серебряковим.21. Характерні ознаки деревних рослин. Дерева.22. Групи дерев за типом росту.23. Чагарники.24. Чагарнички.25. Напівчагарники.26. Ліани та деревні рослини-подушки.27. Класифікація деревних рослин за висотою й інтенсивністю росту.28. Морфологія рослин як наука. Вегетативні й репродуктивні органи деревних рослин.29. Поняття про габітус рослин. Типи гілкування.30. Типи крон за формою. Приклади видів.31. Види крон за щільністю. Приклади видів.32. Фактура крон. Приклади видів.33. Будова листка. Його форми та типи.34. Зрізаність країв листка, форма основи та верхівки.35. Категорії розмірів листків деревних рослин. Приклади видів.36. Основні відомості про морфологію бруньок.37. Типи брунько- та листкоскладання деревних рослин.38. Які характеристики надають декоративності листкам деревних рослин.39. Типові забарвлення листків деревних рослин. Приклади видів.40. Групи деревних рослин за терміном розпускання і обпадання листків.41. Морфологія квітки. Основні відомості щодо її будови.42. Декоративні якості квітки. Групи деревних рослин за розмірами квіток і суцвіть. Типи суцвіть деревних рослин

43. Групи деревних рослин за запахом квіток. Приклади видів.44. Групи деревних рослин за часом і тривалістю цвітіння. Приклади видів.45. Декоративні якості плодів.46. Декоративні якості стовбурів. Групи деревних рослин за фактурою, малюнком і кольором кори. Приклади видів.47. Морфологія кореневої системи деревних рослин.48. Поняття про онтогенез. Характеристика ембріонального та ювенільного етапів.49. Характеристика віргінільного, генеративного та сенільного етапів онтогенезу рослин.50. Ріст і розвиток як взаємопов’язані процеси.51. Фенологічний розвиток рослин. Поняття про біологічний годинник.52. Фенологія як наука. Поняття про фенофази і фенодати. Фітофенологія та дендрофенологія.53. Феноритмотипи.54. Феноспектри. Іх побудування.55. Практичне значення вивчення онтогенезу деревних рослин.56. Загальна характеристика природної дендрофлори України. Основні лісоутворюючі породи.57. Зв’язок дендрофлори України з іншими флорами світу.58. Релікти та ендеміки України.59. Червонокнижні види деревних рослин.60. Поняття про інтродукцію, адаптацію, акліматизацію, натуралізацію рослин.61. Інтродуценти та автохтонні види. Приклади. 62. Основні етапи історії інтродукції деревних рослин на Україні. І. З найдавніших часів до початку 18 ст.63. ІІ етап. З початку 18 ст. до початку 19 ст.64. ІІІ етап. З початку 19 ст. до 1917 р.65. IV етап. Сьогодення інтродукції.66. Шкала ступенів акліматизації.67. Коротка характеристика методів акліматизації деревних рослин.68. Культурна дендрофлора України.69. Використання інтродуцентів у лісовому господарстві, практиці озеленення.70. Екологія рослин. Поняття про екологічні фактори, екологічні властивості деревних рослин, екологічну нішу.71. Класифікація екологічних факторів. Екотоп і біотоп.72. Поняття про умови місцезростання, норму екологічної реакції виду. Закон обмежуючого фактора.73. Світло як екологічний фактор. Групи деревних рослин по відношенню до світла.74. Температурні умови. Поняття жаростійкості та морозостійкості. Групи рослин.75. Зимостійкість і заморзкостійкість.76. Водний режим. Групи деревних рослин по відношенню до вмісту води.77. Газовий склад атмосфери. Парниковий ефект.78. Вплив атмосферних забруднень на рослини.79. Поняття про газостійкість та газочутливість рослин.80. Групи деревних рослин, що відрізняються стійкістю до атмосферного забруднення димом і газами.81. Групи деревних рослин, що відрізняються стійкістю до атмосферного забруднення важкими металами.82. Екологічна роль вітру.83. Дендрокліматологія та дендрохронологія. Їхнє теоретичне і практичне значення. Поняття про геліо-геофізичні фактори.84. Грунт. Його механічний і хімічний склад.

85. Водний режим ґрунту.86. Групи деревних рослин по відношенню до родючості ґрунту і наявності в ньому окремих хімічних елементів.87. Групи деревних рослин по відношенню до умов зволоження ґрунту. Їх особливості.88. Групи деревних рослин по відношенню до кислотності ґрунту.89. Використання деревних рослин для запобігання вітровій та водній ерозії ґрунтів.90. Поняття про орографічні фактори та рельєф. Висота над рівнем моря, крутизна схилів та їх експозиція як фактори, що виявляють непрямий вплив на рослини.91. Вертикальна зональність. Гірські країни.92. Значення рельєфу для лісового і садово-паркового господарства.93. Фітогенні й зоогенні фактори.94. Взаємодія тварин і рослин у біоценозах.95. Фітогенні фактори та їхня дія.96. Форми конкуренції між рослинами. 97. Значення біотичних факторів для лісового господарства і практики озеленення.98. Заходи із захисту насаджень від шкідників і хвороб.99. Основні напрямки впливу людини на рослинність.100. Рослини за умов техногенезу.101. Фітомеліоративна діяльність рослинного покриву.102. Роль робітників лісового і садово-паркового господарства у збереженні рослинного світу.103. Біогеоценологія як наука. Біоценоз, біогеоценоз, екосистема.104. Фітоценологія як наука. Поняття про фітоценоз. Ознаки фітоценозу. 105. Видова, екологічна, популяційна структура фітоценозу.106. Проективне покриття, рясність виду, зовнішність фітоценозу.107. Динаміка фітоценозу.108. Продуктивність фітоценозу.109. Складові частини біогеоценозу.110. Крупні систематичні одиниці в лісовій геоботаниці.111. Характеристика лісових формацій України.112. Історія, методи класифікації.113. Філогенетична система рослин.114. Ієрархічна система класифікаційних одиниць.115. Відділ Голонасінні. Загальна характеристика.116. Характеристика голонасінних з позиції систематичного порядку. Аборигенні та інтродуковані на Україну види.117. Дати характеристику класу Насінних папоротей.118. Дати характеристику класу Бенетитових.119. Дати характеристику класу Саговникових.

Питання 120 – 180: Дати коротку характеристику певної родини. Більш детально охарактеризувати конкретний рід.

120. Відділ Голонасінні. Клас Гінкговидні. Порядок Гінкговаті. Родина Гінкгові. Рід Гінкго.121. Клас Хвойні. Підклас Соснові. Порядок Тиси. Родина Тисові. Рід Тис.122. Родина Таксодієві. Рід Секвойядендрон.123. Родина Таксодієві. Рід Секвойя.124. Родина Таксодієві. Рід Метасеквойя.125. Родина Таксодієві. Рід Криптомерія.126. Родина Таксодієві. Рід Таксодій.127. Порядок Хвойні. Родина Соснові. Рід Ялиця.128. Родина Соснові. Рід Псевдотсуга.129. Родина Соснові. Рід Тсуга.

130. Родина Соснові. Рід Ялина.131. Родина Соснові. Рід Модрина.132. Родина Соснові. Рід Кедр.133. Родина Соснові. Рід Сосна.134. Родина Кипарисові. Рід Туя.135. Родина Кипарисові. Рід Платікладус.136. Родина Кипарисові. Рід Кипарис.137. Родина Кипарисові. РідКипарисовик.138. Родина Кипарисові. Рід Яловець.139. Клас Гнетові. Порядок Хвойники. Родина Ефедрові. Рід Ефедра.140. Відділ Покритонасінні. Загальна характеристика відділу.141. Філогенетична система покритонасінних за А.Л. Тахтаджяном (1987).142. Відомості про деревні покритонасінні рослини.143. Характеристика Класу Дводольних.144. Підклас Магнолієвидні. Порядок Магнолієцвіті. Родина Магнолієві. Рід Магнолія.145. Родина Магнолієві. Рід Ліріодендрон.146. Порядок Бадьяноцвіті. Родина Схизандрові. Рід Схизандра (лимонник).147. Порядок Лавроцвіті. Родина Лаврові. Рід Лавр.148. Порядок Хвилівникоцвіті. Родина Хвилівникові. Рід Хвилівник.149. Підклас Жовтецевовидні. Порядок Жовтецевоцвіті. Родина Лардізабалеві. Рід Акебія.150. Родина Жовтецеві. Рід Ломиніс.151. Родина Барбарисові. Рід Магонія.152. Родина Барбарисові. Рід Барбарис.153. Порядок Півонієцвіті. Родина Півонієві. Рід Півонія.154. Підклас Гамамелієвидні. Порядок Багрянникоцвіті. Родина Багрянникові. Рід Багрянник.155. Порядок Евкомієцвіті. Родина Евкомієві. Рід Евкомія.156. Порядок Гамамелієцвіті. Родина Гамамелідові. Рід Паротія.157. Порядок Гамамелієцвіті. Родина Гамамелідові. Рід Гамамеліс.158. Родина Альтингієві. Рід Ліквидамбар.159. Родина Платанові. Рід Платан.160. Порядок Самшитоцвіті. Родина Самшитові. Рід Самшит.161. Порядок Букоцвіті. Родина Букові. Рід Бук.162. Порядок Букоцвіті. Родина Букові. Рід Дуб.163. Порядок Березоцвіті. Родина Березові. Рід Береза.164. Порядок Березоцвіті. Родина Березові. Рід Вільха.165. Порядок Березоцвіті. Родина Березові. Рід Душекія.166. Родина Ліщинові. Рід Ліщина.167. Родина Ліщинові. Рід Граб.168. Родина Ліщинові. Рід Хмелеграб.169. Порядок Горіхоцвіті. Родина Горіхові. Рід Лапина.170. Родина Горіхові. Рід Горіх.171. Родина Горіхові. Рід Карія.172. Підклас Діленієвидні. Порядок Актинідієцвіті. Родина Актинідієві. Рід Актинідія.173. Порядок Чайноцвіті. Родина Чайні. Рід Чай.174. Родина Чайні. Рід Камелія.175. Родина Звіробійні. Рід Звіробій.176. Порядок Вересоцвіті. Родина Вересові. Рід Багно.177. Родина Вересові. Рід Рододендрон.

178. Порядок Фіалкоцвіті. Родина Страстоквіткові. Рід Страстоцвіт.179. Порядок Тамариксоцвіті. Родина Тамариксові. Рід Тамарикс.180. Порядок Вербоцвіті. Родина Вербові. Рід Верба. 181. Родина Вербові. Рід Тополя.182. Порядок Мальвоцвіті. Родина Липові. Рід Липа.183. Родина Мальвові. Рід Гібіск.184. Порядок Кропивоцвіті. Родина В'язові. Рід В'яз.185. Родина Каркасові. Рід Каркас.186. Родина Шовковицеві. Рід Шовковиця.187. Родина Шовковицеві. Рід Маклюра.188. Родина Шовковицеві. Рід Інжир.189. Порядок Тимелеєцвіті. Родина Тимелеєві. Рід Вовчі ягоди.190. Підклас Розовидні. Порядок Ломикаменецвіті. Родина Аґрусові. Рід Смородина.191. Родина Аґрусові. Рід Аґрус.192. Порядок Розоцвіті. Родина Розові. Підродина Таволгові. Рід Пухироплідник.193. Родина Розові. Підродина Таволгові. Рід Таволга.194. Родина Розові. Підродина Таволгові. Рід Горобинник.195. Підродина Розових. Рід Шипшина.196. Підродина Яблуневих. Рід Кизильник.197. Підродина Яблуневих. Рід Глід.198. Підродина Яблуневих. Рід Горобина.199. Підродина Яблуневих. Рід Аронія.200. Підродина Яблуневих. Рід Ірга.201. Підродина Яблуневих. Рід Яблуня.202. Підродина Яблуневих. Рід Айва.203. Підродина Яблуневих. Рід Хеномелес.204. Підродина Яблуневих. Рід Груша.205. Підродина Сливових. Рід Слива.206. Підродина Сливових. Рід Мигдаль.207. Підродина Сливових. Рід Персик.208. Підродина Сливових. Рід Абрикос.209. Підродина Сливових. Рід Вишня.210. Підродина Сливових. Рід Черемха.211. Порядок Бобовоцвіті. Родина Цезальпінієві. Рід Церцис.212. Родина Цезальпінієві. Рід Гледичія.213. Родина Цезальпінієві. Рід Бундук.214. Родина Бобові. Рід Софора.215. Родина Бобові. Рід Дрік.216. Родина Бобові. Рід Лабурнум (золотий дощ).217. Родина Бобові. Рід Зіновать.218. Родина Бобові. Рід Аморфа.219. Родина Бобові. Рід Вістерія.220. Родина Бобові. Рід Робінія.221. Родина Бобові. Рід Карагана.222. Порядок Сапіндоцвіті. Родина Клокичкові. Рід Клокичка.223. Родина Сапіндові. Рід Кельрейтерія.224. Родина Гіркокаштанових. Рід Гіркокаштан.225. Родина Кленові. Рід Клен.226. Порядок Рутоцвіті. Родина Рутові. Рід Птелея.227. Родина Рутові. Рід Бархат.228. Родина Симарубові. Рід Айлант.

229. Родина Фісташкові. Рід Скумпія.230. Родина Фісташкові. Рід Сумах.231. Порядок Бруслиноцвіті. Родина Бруслинові. Рід Бруслина.232. Родина Бруслинові. Рід Деревозгубник.233. Порядок Жостероцвіті. Родина Жостерові. Рід Жостір.234. Родина Жостерові. Рід Крушина.235. Порядок Маслинкоцвіті. Родина Маслинкові. Рід Обліпиха.236. Родина Маслинкові. Рід Маслинка.237. Порядок Виноградоцвіті. Родина Виноградові. Рід Виноград.238. Родина Виноградові. Рід Дикий виноград (партеноцисус).239. Порядок Гортензієцвіті. Родина Гортензієві. Рід Дейція.240. Родина Гортензієві. Рід Гортензія.241. Родина Гортензієві. Рід Садовий жасмин.242. Порядок Дереноцвіті. Родина Деренові. Рід Дерен (кизил).243. Родина Деренові. Рід Свидина.244. Порядок Аралієцвіті. Родина Аралієві. Рід Плющ.245. Родина Аралієві. Рід Фатсія.246. Родина Аралієві. Рід Аралія.247. Порядок Черсакоцвіті. Родина Жимолостеві. Рід Сніжноягідник.248. Родина Жимолостеві. Рід Жимолость.249. Родина Жимолостеві. Рід Вейгела.250. Родина Калинові. Рід Калина.251. Родина Бузинові. Рід Бузина.252. Підклас Губоцвітовидні. Порядок Маслиноцвіті. Родина Маслинові. Рід Ясен.253. Родина Маслинові. Рід Форзиція.254. Родина Маслинові. Рід Бузок.255. Родина Маслинові. Рід Бирючина.256. Родина Маслинові. Рід Маслина.257. Родина Маслинові. Рід Жасмин.258. Порядок Ранникоцвіті. Родина Будлеєві. Рід Будлея.259. Родина Бігнонієві. Рід Катальпа.260. Родина Бігнонієві. Рід Кампсис.261. Фенологія як наука. Її завдання та методи досліджень.262. Організація й програма проведення фенологічних спостережень.263. Дендрофеноспостереження й фенологічне прогнозування.

Х. ЛІТЕРАТУРАОсновна:1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. Практикум по лесоводству и дендрологии. – М: Агропромиздат, 1986. – 152 с.2. Атрохин В.Г. Лесоводство и дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1982. – 368 с.3. Богданов П.Л. Дендрология. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 240 с.4. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1985. – 280 с.5. Булыгин Н.Е. Дендрология. – М.: Агропромиздат, 1991. – 352 с.6. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.7. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесная пром-ть, 1986. – 349 с.8. Двораковский М.С. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 190 с.9. Декоративное садоводство. Деревья и кустарники / Аксенов Е.С.. Аксенова Н.А. . – М.: АСТ-Пресс, 2001. – 560 с.10. Деревья и кустарники СССР. – М.: Мысль, 1986. – 637 с.11. Зайцева І.О. Дослідження феноритміки деревних рослин. – Дн-ськ: Вид-во Дніпропетров. ун-ту, 2003. – 40 с.12. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с. С. 29 – 43.13. Колесников А.И. Декоративная дендрология. – М.: Лесн. пром., 1974. – 704 с.14. Колпиков М.В. Лесоводство с дендрологией. – М. – Л.: Гослесбумиздат, 1954. – 495 с.15. Кохно М.А. Каталог дендрофлори України. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 72 с.16. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біогеоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с.17. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 с.18. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с.19. Смоляк Л.П., Антипов В.Г., Гуняженко И.В. Дендрология. – Минск: Выш. школа, 1990. – 160 с.20. Холявко В.С., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зеленого строительства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 287 с.21. Щепотьев Л.Ф. Дендрологія. – К.: Вища школа, 1990. – 287 с.

Додаткова:22. Акимова Н.П. Краткий определитель древесно-кустарниковых пород по почкам. – К.: Изд-во КГУ им. Т.Г.Шевченко, 1950. – 69 с.23. Бродович Т.М., Бродович М.М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас. – Львов: Вища школа, 1979. – 250 с.24. Горышина Т.К. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1979. – 368 с.25. Деревья и кустарники в Украинской ССР: Справочное пособие АН СССР. ЦРБС / Под ред. Н.А. Кохно. – К.: Наукова думка, 1986.26. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие культивируемые и перспективные для интродукции. – М.: Изд-во АН СССР, 1962.27. Деревья и кустарники СССР в 7 т. 1949-1965. – М.: Изд-во АН СССР.28. Жизнь растений. т.т. 4-6. – М.: Просвещение, 1978-1982.29. Зеленая книга Украинской ССР / Под ред. чл.-кор. АН УССР Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: Наукова думка, 1987. – 216 с.30. Комарницкий Н.А. и др. Ботаника (систематика растений), изд. 7-е перераб. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с.31. Крюссман Г. Хвойные породы. – М.: Лесная пром-сть, 1986. – 256 с.32. Кучерявий В.П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с.

33. Лесные экосистемы и атмосферное загрязнение / Под ред. В.А. Алексеева. – Л.: Наука, 1990. – 200 с.34. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка (анатомія і морфологія рослин). – К.: Вища школа, 1971. – 356 с.35. Промислова ботаніка / Під ред. Е.Н. Кондратюка. – Київ: Наукова думка, 1980. – 260 с.36. Родионова А.С. Лесная ботаника. – М.: Лесная пром-сть, 1980. – 248 с.37. Розбудова екомережі України / Під ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – 1999. – 127 с.38. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – Л.: Наука, 1987. – 439 с.39. Хорология флоры Украины. – К.: Наукова думка, 1986. – 272 с.40. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укр. енциклоп., 1996. – 606 с.41. Черепанов С.К. Сосудистые СССР. – Л.: Наука, 1981. – 510 с.42. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. – К.: Наукова думка, 1970. – 188 с.43. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.А. География растительного покрова Украины. – К.: Наук. думка, 1982. – 288 с.44. Шульц Г.Э. Общая фенология. – Л.: Наука, 1981. – 188 с.

Documents

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2012/11/1276... · 2011-08-22 · Лекція № 17: Системи класифікації