в

2

ЗМІСТ С. 1 Опис планованої діяльності.........................................................................................

4

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності.......................................................... 4

1.2 Цілі планованої діяльності…………………………………………………………..….

9

1.3 Опис характеристики діяльності протягом виконання підготовчих та будівельних робіт та провадження планованої діяльності…..……………………………………...

9

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності………………………………. 10

1.4.1 Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси………………………

14

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності………………………………………………………………………………...

16

2 Опис виправданих альтернатив……………………………………..........................

23

2.1 Альтернативи географічного характеру……………………………………………….

23

2.2 Альтернативи технологічного характеру……………………………………………... 23 3 Опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної зміни без здійснення

планованої діяльності……….…...................................................................................

24

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів.................................................................

26

4.1 Повітряне середовище……………………………………………………………..........

27

4.2 Клімат та мікроклімат…………………………………...................................................

29

4.3 Водне середовище……………….....................................................................................

29

4.4 Геологічне середовище………………………………………………………….............

32

4.5 Біорізноманіття…………………............................................................................…......

33

4.6 Флора………………………………..........................................................……………....

36

4.7 Заповідні об’єкти…………...............................................................................................

38

4.8 Вплив планованої діяльності на соціально-економічні умови……………................

38

4.9 Техногенне середовище………………………………………………............................ 39 4.10 Архітектура, археологічна та культурна спадщина…………………………………... 39

3

С.

5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності.................

39

6 Опис методів прогнозування та використовувані дані про стан довкілля.........

41

7 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів.............................................

43

7.1 Розрахунок збитків завданих рибному господарству....................................................

47

8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації……………..........................................

53

9 Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних заходів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля……………………………..............................................................

54

10 Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля………………………………..........................................

55

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також планів післяпроектного моніторингу……………………………………………………………...........................

56

12 Резюме нетехнічного характеру……………………………………………................

57

13 Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля……..............................

61

Додатки А Ситуаційний план…………………….............................................................................. 65 Б Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню 66 В Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.... 72 Г Публікація в газеті «Метро» №86 від 05 листопада 2018 р. «Повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля»……..……………….

79 Д Публікація в газеті «Aviso» №53 від 06.11.2018 р. «Повідомлення про плановану

діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля»……..……………………………

81 Е Лист ТОВ «РІАЛЬТО» від 27.11.2018 р. №314……………………………………...... 83 Є Лист Київської міської державної адміністрації від 04 грудня 2018 р. ……………... 84 Ж Фото «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля» на дошці оголошень Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації……………………………………………………………………………...

85 З Лист Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації) Управління екології та природних ресурсів від 29.12.2018 р. № 077-5948…………………………………………………………...…………………………..

93 І Публікація в газеті «Метро» №14 (615) від 25 лютого 2019 р. «Оголошення про

початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля»…….………

94 К Публікація в газеті «Aviso» №8 від 26 лютого 2018 р. «Оголошення про початок

громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля»…………….

96

4

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Проектом «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку

вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва» передбачається

проведення робіт на лівому березі Русанівської протоки, що знаходиться в

Дніпровському районі м. Києва.

В адміністративному відношенні ділянка будівництва розташована в

Дніпровському районі міста Києва на березі Русанівської протоки.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних

процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна

кліматологія», ця територія відноситься до кліматичного району I.

Клімат району – помірно-континентальний з холодною зимою та теплим

літом. Середня температура січня мінус 4,7 °С, червня + 19,8 °С. Середньорічна

температура повітря + 8,0 °С.

Зима достатньо довга, порівняно тепла, літо тепле і вологе. Період з

температурами нижче 0 °С – 108 діб. Абсолютні мінімальні та максимальні

відмітки температур сягають мінус 32,2 °С та + 39,4 °С .

Безморозний період складає 182 дні і може коливатися від 147 до 215 днів.

При цьому середня дата останнього заморозку припадає на 17 квітня, першого

заморозку – на 16 жовтня.

Середньорічна сума опадів 642 мм, добовий максимум 103 мм. На літо

припадає 35 % опадів, на зиму – 19 %, осінь та весну – по 23 %. Товщина

снігового покриву становить 40 см і лежить він в середньому 102 дні. В окремі

зими ця величина може коливатися від 23 до 160 днів.

Середньорічна температура поверхні ґрунту – мінус 9 °С. Абсолютний

максимум температури поверхні ґрунту – 65 °С (липень), абсолютний мінімум –

мінус 37 °С. Найбільша глибина промерзання ґрунту – 125 см, середня – 37 см.

Нормативна глибина сезонного промерзання глинистих і суглинних ґрунтів

для м. Києва становить 0,9 м, піщаних і супіщаних –1,1 м.

5

Середня місячна відносна вологість повітря найбільш холодного місяця

складає 83 %, найбільш спекотного місяця – 69 %. Середня за рік відносна

вологість повітря – 74 %.

Протягом року, як правило, переважають вітри західного та північно-

західного напрямків. Середньорічні повторення – 23,5 % при середній швидкості

3,0 м/с у січні та 20,4 % при середній швидкості 2,2 м/с у липні для вітрів

західного напрямку та 14,9 % і 18 % при середній швидкості 2,9 і 2,4 м/с для

вітрів північно-західного напрямку. У жовтні та листопаді переважають вітри

північно-східного напрямку.

Середня річна швидкість вітру в місті дорівнює 2,8 м/c. Найбільша

швидкість вітру припадає на лютий – 3,2 м/с, найменша на серпень – 2,2 м/с.

У відповідності до ДБН В.1.1-12:2014, за картами ЗСР-2004-А та В, при

ймовірності перевищення сейсмічної інтенсивності 5% та 10% – сейсмічність для

міста Києва складає 5 балів, а при ймовірності перевищення сейсмічної

інтенсивності 1% - 6 балів.

Ерозійні процеси, що негативно впливатимуть на роботу споруд відсутні.

Рельєф майданчика будівництва техногенно змінений розробкою ґрунтів

методом, що порушують їх структуру. Завдяки цьому дно протоки нерівне і

переглиблене, з крутими і нестійкими підводними укосами.

6

7

Рис. 1 – План.

8

Продовження Рис. 1 – План.

9

1.2 Цілі планованої діяльності

Проектом передбачається комплекс заходів, спрямованих на забезпечення

нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки в розглянутому

районі. Передбачено виконання розчищення дна акваторії, берегоукріплення та

благоустрій території берегової смуги Русанівської протоки для створення зони

відпочинку з умовами щодо організації дозвілля населення та сімейного відпочинку.

Передбачається виконати берегоукріплення вертикального профілю з

забезпеченням влаштування міської набережної та благоустрою в ув’язуванні з

планами забудови. На частині берега, нижче існуючого причалу, передбачено

берегоукріплення укісного профілю. В зонах мілководдя передбачається розчищення

дна акваторії для попередження заростанню.

Після реалізації проекту відбувається стабілізація межі прибережної захисної

смуги. За рахунок підняття відміток поверхні екологічний стан території поліпшується

в порівнянні з існуючим.

Ця зона органічно впишеться у водно-зелений пояс столиці України. Створення

упорядкованої берегової смуги дозволить експлуатувати прибережну смугу без

погіршення її екологічної якості.

Позитивний соціальний ефект полягає у збереженні якості природних водойм для

рекреаційного призначення та створенні зони відпочинку і проведення дозвілля та

спортивного відпочинку для мешканців району та міста.

1.3 Опис характеристики діяльності протягом виконання підготовчих та

будівельних робіт та провадження планованої діяльності В комплексі заходів проектом передбачається виконати:

- Берегоукріплення вертикального профілю на довжині 550,0 м;

- Берегоукріплення укісного профілю на довжині 130,0 м;

- Влаштування понижених майданчиків;

- Організацію дна акваторії в зонах мілководдя;

- Благоустрій прилеглої території;

- Водозабір для поливу зелених насаджень.

10

Перед початком виконання основних робіт виконуються підготовчі роботи, що

включають:

- підготовку території з розчищенням її від дерев, кущів, чагарнику та

очерету;

- облаштування стоянки для будівельної техніки, майданчиків для

складування будівельних матеріалів та розміщення побутово-санітарних приміщень

для будівельників і персоналу;

- винесення споруд в натуру.

Для під’їзду до будівельного майданчика будуть використовуватися існуючі

автодороги і проїзди. Забезпечення потреб буд-майданчика у воді передбачається

шляхом підвозу води в цистернах для побутово-господарських потреб та питної води у

бутлях.

В якості побутово-санітарних приміщень передбачено встановлення інвентарних

вагончиків та біотуалетів.

Електропостачання здійснюється дизельгенератором.

На будівельному майданчику облаштовується ділянка на якій встановлюються

контейнери для збору твердих побутових відходів (ТПВ) та пожежний щит із засобами

пожежогасіння.

Виконання основних робіт здійснюється з дотриманням наступних основних

положень:

- комплексна механізація виконання трудомістких робіт (земляні,

гідромеханічні та бетонні роботи, монтаж конструкцій та ін.);

- виконання робіт поточним методом з дотриманням технологічної

послідовності;

- окремі види робіт, які неможливо виконати механізмами виконуються

вручну.

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності

Проектом передбачається комплекс заходів, спрямованих на забезпечення

нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки в розглянутому

11

районі. Передбачено виконання розчищення дна акваторії, берегоукріплення та

благоустрій території берегової смуги Русанівської протоки для створення зони

відпочинку з умовами щодо організації дозвілля населення та сімейного відпочинку.

Згідно проекту передбачається:

- берегоукріплення вертикального профілю з забезпеченням влаштування

міської набережної;

- берегоукріплення укісного профілю;

- розчищення дна акваторії в зонах мілководдя;

- влаштування водозабірних колодязів;

- благоустрій території;

- освітлення території.

Загальна довжина берегоукріплення складає 750 м, в тому числі існуючий причал 70 м.

Берегоукріплення вертикального профілю передбачається на довжині 550 м і

виконується трьох типів:

- больверк незаанкерований – тонка підпірна стінка з використанням

залізобетонного шпунту, обв’язаного шапковою балкою. Відмітка верху шапкової

балки запроектована на відмітці 93,05 мБС. Ширина променаду 4,8 м, відмітка верху

93,00 мБС з врахуванням ФЕМів. Влаштовується засипка піщаним та місцевим

ґрунтом на відмітці 93,00 мБС, ширина смуги – перемінна. Проектне дно

запроектоване на відмітці 90,00 мБС. Довжина берегоукріплення типу больверк

незаанкерований по лінії регулювання становить 109 м.

- больверк заанкерований – тонка підпірна стінка з використанням

залізобетонного шпунту та залізобетонних анкерних паль, обв’язаних шапковою

балкою. Ширина променаду 4,8 м, відмітка верху 93,00 мБС з врахуванням ФЕМів.

Влаштовується засипка піщаним ґрунтом на відмітці 93,00 мБС, ширина смуги

перемінна. З боку акваторії виконується призма (банкет) шириною 3,00 м з гірської

маси на відмітці 89,50 мБС. Довжина берегоукріплення типу больверк

заанкерований по лінії регулювання становить 236 м.

- пальово-ростверковий тип – високий палевий ростверк з двома рядами з.б.

вертикальних паль, обв’язаних шапковою балкою. Зі сторони акваторії

12

влаштовується облицювальний з.б. шпунт. Влаштовується зворотна засипка

котловану піщаним ґрунтом до відмітки 93,00 мБС, ширина смуги перемінна. З боку

акваторії виконуються призми (банкети) шириною 3,00 та 1,00 м з кам’яно-

щебеневих матеріалів на відмітках 89,50 мБС та 88,00 мБС. Довжина

берегоукріплення пальво-ростверкового типу по лінії регулювання становить 205 м.

Проектом з відмітки 93,00 мБС передбачені понижені майданчики зі сходами на

відмітку 92,50 мБС.

Вздовж берега в зонах мілководдя передбачається розчищення дна до відмітки

90,00 мБС. Складування ґрунту після розчистки відбувається у тимчасові відвали з

подальшим його використанням на прилеглій території. Також передбачається

зведення очерету, чагарнику, рослинності зі складуванням у тимчасові звалища з

подальшим вивезенням автосамоскидами.

Берегоукріплення укісного профілю запроектовано на ділянці довжиною 130 м

нижче існуючого причалу до відвідного каналу колектора дощових вод.

Берегоукріплення передбачається з накиду гірської маси. Верх укісного

берегоукріплення запроектований на відмітці 92,50 мБС.

Площа акваторії на якій буде виконуватись планована діяльність і яка зазнає

впливу від її виконання становить 1,25 га (12500 м2).

Організація рельєфу та благоустрій прилеглої території. Схема організації

рельєфу прилеглої до берегоукріплення території розроблена з врахуванням

генерального плану забудови на відмітках 98,60 – 93,00 мБС.

Проектом передбачено суцільний метод вертикального планування та створення

оптимальних ухилів по майданчику.

Перехід з верхньої зони на нижній рівень вздовж всієї ділянки передбачається

сформованим укосом 1:2,5.

З боку Русанівських садів на рівень 93,00 мБС передбачений технологічний з’їзд.

Вздовж забудови проектом передбачається верхній рівень зони відпочинку з

улаштуванням пішохідної доріжки та смуги для проїзду спеціального транспорту

(пожежний автомобіль, тощо).

13

Для переміщення між рівнями з верхньої частини набережної передбачається

влаштування пішохідних доріжок (з урахуванням вимог для маломобільних груп

населення) та сходові марші. По обидва боки від сходів передбачаються місця/трибуни

для відпочинку.

На нижньому рівні зони відпочинку (відм. 93,00 мБС) проектом передбачається

влаштування пішохідних доріжок, оглядових майданчиків.

На верхньому рівні/терасі ділянки вздовж забудови збір/відвід дощових стоків

передбачається в систему дощової каналізації житлової забудови, до якої прилягає

набережна, через дощоприймачі. На нижньому рівні (93,00 мБС) передбачається

формування рельєфу з відводом дощових вод на щебеневу насипку конструкції

берегоукріплення.

Колодязі дощової каналізації та дощоприймальні колодязі виконуються зі збірних

залізобетонних елементів.

Для зрошення зелених насаджень проектом передбачається влаштування системи

автоматичного поливу. Система поливу складається з мережі магістральних і

зональних трубопроводів, що сполучаються між собою фітингами; спеціалізованого

поливного устаткування, яке управляє клапанами і задає час роботи кожної зони;

електромагнітних клапанів, які відповідають за відкриття і закриття приєднаної зони;

встановлених форсунок, які відповідають за безпосереднє зрошування заданих

радіусів і секторів поливу.

Для забезпечення роботи системи передбачається встановлення двох

водозабірних колодязів з забором води з Русанівської протоки.

Зовнішнє освітлення першого та другого ярусів предбачене ліхтарями LED,

потужністю 20 Вт, встановлених на опорах багатокутних металевих висотою 3 м з

оголовниками, під'єднаних кабелем АВВГ в землі в трубах ПВХ, з установкою

технологічних колодязів із залізобетону. Зовнішнє освітлення проїздів передбачене

ліхтарями LED, потужністю 71 Вт, встановлених на опорах багатокутних металевих

висотою 8 м з оголовниками, під'єднаних кабелем АВВГ в землі в трубах ПВХ, з

установкою технологічних колодязів із залізобетону.

14

Насосні установки системи автоматичного поливу та мережа зовнішнього

освітлення забезпечуються живленням від шафи керування, що отримує в свою чергу

живлення кабелем АВВГ від кабельної збірки №ТП-3/1 (0,4 кВ, ІІІ категорія

надійності).

Площа території на якій буде виконуватись планована діяльність і яка зазнає

впливу від її виконання становить 3,25 га (32500 м2).

Будівельні роботи можливо виконувати одночасно на ділянках розчищення дна

акваторії, будівництва берегоукріплення на всіх ділянках та влаштування

благоустрою. Це дає змогу виконувати будівельні роботи безперервно,

використовуючи максимально ефективно будівельну техніку для різних робіт за

графіком ПВР.

1.4.1 Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про сировинні,

земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси) Потреба будівництва забезпечується:

а) електроенергією – за рахунок міських електромереж згідно укладених договорів

на період виконання робіт та пересувних електростанцій (дизельгенераторів);

б) стисненим повітрям – від пересувного компресора;

в) водою (питна та технічна). Вода питної якості – в бутлях, для технічних потреб

– вода в цистернах, згідно укладених договорів зі спеціалізованими організаціями на

період виконання робіт;

г) киснем – з привізних балонів;

д) трудових – за рахунок основних працівників (робочих) будівельної організації

із врахуванням специфіки робіт та кваліфікаційних вимог (8 люд. – для будівництва

гідротехнічних споруд, 9 люд. – для благоустрою території);

е) дизпаливо – 102,14 т з АЗС м. Києва;

ж) пісок – 21780,0 м3 з кар’єра, дальність транспортування до 25 км;

з) щебінь – 11330,5 м3 з кар’єра, дальність транспортування до 25 км;

і) залізобетонні конструкції – 2199,67 м3 за договорами з заводів ЗБК. Дальність

транспортування до 20 км;

15

ї) бетон – 1233,9 м3 за договорами з бетонних заводів. Дальність транспортування

до 15 км;

й) гірська маса – 8299,0 м3 з кар’єра, дальність транспортування до 25 км.

Основні техніко-економічні показники згідно проекту наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Основні техніко-економічні показники проекту.

Розрахунки потреби в тимчасових будівлях санітарно-побутового призначення

наведені в таблицях 2 та 3.

Таблиця 2 – Розрахунок потреби в адміністративних і санітарно-побутових приміщеннях при будівництві гідротехнічних споруд.

Найменування Один. виміру

Норма потреби у площах

обслуговуючих будівель*

Розрахункова кількість тих, що

працюють в зміну, чол.

Потрібна площа, м2

Контора м2 4,0 - 4,0 Гардеробна. м2/10чол 7 10 7 Душова м2/10чол. 5,4 10 5,4 Умивальна м2/10чол. 2 10 2 Сушила для одягу і взуття м2/10чол. 2 10 2 Приміщення для обігріву м2/10чол. 1 10 1 Приміщення для приймання їжі і відпочинку м2/10чол 10 10 10 ВСЬОГО 31,40

Туалет (біотуалет) 1 1,2 32,60

Таблиця 3 – Розрахунок потреби в адміністративних і санітарно-побутових приміщеннях при благоустрою території на відмітках 93,00-98,60 мБС.

Найменування Один. виміру

Норма потреби у площах

обслуговуючих будівель*

Розрахункова кількість тих, що

працюють в зміну, чол.

Потрібна площа, м2

Контора м2 4,0 - 4,0 Гардеробна. м2/10чол 7 12 8,4

Душова м2/10чол. 5,4 12 6,5 Умивальна м2/10чол. 2 12 2,4 Сушила для одягу і взуття м2/10чол. 2 12 2,4 Приміщення для обігріву м2/10чол. 1 12 1,2 Приміщення для приймання їжі і відпочинку м2/10чол 10 12 12 ВСЬОГО 36,90 Туалет (біотуалет) 1 1,2

38,10

Назва показників Од. виміру Кількість

Довжина берегоукріплення м 750

в тому числі: вертикального типу м 550

укісного типу м 130

існуючий причал м 70

Термін будівництва міс. 39

16

Для забезпечення строків виконання робіт необхідна наявність та використання

наступних основних механізмів:

- крани автомобільні, вантажопідйомністю 16 т;

- фронтальні навантажувачі, ємність ковшу 2 м3;

- екскаватори з ковшем «драглайн», ємність ковшу 1 м3;

- одноковшеві екскаваторі, ємність ковшу 0,4 м3;

- автотранспорт для доставки будівельних матеріалів, збірних залізобетонних

конструкцій, відвезення сміття та залишків ґрунту, будівельних відходів і т.

ін.;

- насоси МП1600, ЦНС 180-170;

- компресорна установка;

- бульдозери 80 та 130 к.с.;

- міксери-бетоновози;

- автосамоскиди.

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у

результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Вплив планованої діяльності на атмосферне повітря, ґрунти, водне середовище,

наземну флору і фауну полягає в привнесенні в навколишнє середовище чи вилучення

з нього будь-якої матеріальної субстанції або інші дії, що викликають зміни стану

навколишнього середовища.

Джерелами впливу планованої діяльності з будівництва берегоукріплюючих

споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки на навколишнє середовище є

будівельна техніка, яка буде використовуватися в процесі будівництва – екскаватори,

бульдозери, автокрани, автотранспорт, зварювальний апарат. В період виконання робіт

від будівельної техніки будуть мати місце неорганізовані викиди забруднюючих

речовин в атмосферне повітря. При роботі будівельної техніки і механізмів (робота

двигунів внутрішнього згоряння, земляні роботи, тощо) в атмосферу виділяються:

17

азоту діоксид, сажа, ангідрид сірчаний, оксид вуглецю, вуглеводні, заліза оксид,

марганець та його сполуки. Згідно розрахунків, викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря в період будівництва не перевищують гігієнічні нормативи. По

закінченню робіт дія даних джерел впливу на навколишнє середовище буде відсутня.

Постійні організовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

на проектованому об’єкті відсутні.

Також будуть утворюватись тимчасові будівельні та побутові відходи.

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділені такі його

компоненти:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- геологічне середовище;

- водне середовище;

- ґрунт;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Планована діяльність не спричинить значного впливу на клімат і мікроклімат у

цьому районі через виділення незначної кількості парникових газів, вологи і тепла.

Також, як буде показано далі, планована діяльність не спричинить негативного впливу

на повітряне та геологічне середовища, водне середовище та ґрунти. Навпаки,

планована діяльність приведе до оздоровлення Русанівської протоки та берегової зони

в її межах. В процесі виконання робіт буде втручання в теперішній стан гідробіоценозу

Русанівської протоки на ділянці проведення робіт.

Розчищення акваторії біля берегу в період проведення робіт приведе до

тимчасового руйнування бентосного (донного) ценозу, великого взмучування,

збільшення каламутності, зменшення прозорості води. Все це приведе й до негативного

впливу на зоо- та фітопланктон водойми та на вищу водну рослинність на цій ділянці.

Підкреслимо, що всі ці явища будуть спостерігатись тільки в період проведення робіт і

тільки на ділянці проектування. Іхтіофауна водойми не зазнає будь якого впливу в

зв’язку з можливістю швидкого переміщення з ділянок з несприятливим станом в

більш сприятливі для життєдіяльності ділянки водойми.

18

Геологічне середовище: при провадженні планованої діяльності може мати місце

геомеханічний вплив на ґрунти у вигляді деформації та вплив на елементи

геологічного середовища внаслідок зміни рельєфу у зоні проведення планованої

діяльності, проте результатом проведення планованої діяльності є позитивний вплив на

геологічне середовище внаслідок організації рельєфу, благоустрою території,

улаштування поливу та будівництва дощової каналізації.

Відходи при будівництві

Утворення, накопичення і утилізація відходів при будівництві:

- побутове сміття (0,36 т) (код 7720.3.1.01, клас токсичності – ІV, утворюється

від існуючого персоналу) з території буде збиратися в контейнери і періодично, по

мірі накопичення буде вивозитись на полігон ТПВ.

- будівельне сміття та відходи будівництва (160,85 т): залишки мінерально-

будівельних матеріалів – суміш ґрунту та каміння (код 4510.2.9.02, клас

токсичності – ІV) вивозиться на полігон ТПВ згідно укладених на момент

виконання будівельних робіт договорів.

- відходи металеві: залишки відпрацьованих електродів (0,12 т) (код

7710.3.1.08, клас токсичності – ІV), металолом (обрізки металу, арматури,

дротів, ін.) (код – 4510.1.2; 4510.2.9.07; 4510.2.9.08, клас токсичності – ІV)

по мірі накопичення будуть здаватись на приймальні пункти

«Вторчермету».

- відходи допоміжних матеріалів (0,32 т): матеріали обтиральні зіпсовані,

відпрацьовані чи забруднені (код 7730.3.1.06, клас токсичності – ІV)

накопичуються в контейнерах і по мірі необхідності вивозяться на полігон

ТПВ згідно укладених на момент виконання будівельних робіт договорів.

- рослинні рештки зведення очерету та чагарнику (5609,8 т): матеріали

рослинні дикорослі, інші, некондиційні (код 0201.3.1.10, клас токсичності –

ІV) накопичуються в контейнерах і по мірі необхідності вивозяться на

полігон ТПВ згідно укладених на момент виконання будівельних робіт

договорів.

19

Рідкі відходи (господарсько-побутові) з біотуалетів по мірі необхідності

вивозяться згідно укладених на період виконання будівельних робіт договорів зі

спеціалізованою організацією на захоронення. Для вивезення використовується

спеціалізований транспорт.

Для мийки коліс автотранспорту використовується система з замкнутим контуром.

Вода використовується багаторазово. Рідкі технологічні відходи від мийки коліс

автотранспорту вивозяться згідно укладених договорів зі спеціалізованою організацією

на захоронення. Твердий осад, що утворюється в процесі мийки коліс, вивозиться на

полігон ТПВ згідно укладених договорів зі спеціалізованою організацією.

Всі відходи будуть сортуватись та вивозитись на утилізацію відповідно до

подальшого призначення (переробка, утилізація, знешкодження та ін.). Всі відходи, що

можуть використовуватись в якості вторинної сировини, будуть відправлятись на

спеціалізовані підприємства для вторинної переробки.

Використання установок та обладнання, яке виділяє у навколишнє середовище

світлове, теплове, радіаційне забруднення, а також випромінювання – не

передбачається.

Шумове забруднення

Рівні шуму і вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, встановлених

ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»,

ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної

вібрації».

З метою зменшення негативного впливу на житлову забудову, відповідно до вимог

ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму», передбачено:

здійснювати роботи тільки в денну пору, не використовувати одночасну роботу двох

будівельних механізмів, попереджувати населення про час виконання будівельних

робіт, що пов’язані з підвищеним рівнем звуку, встановлювати на механізми, що

створюють наднормативні рівні шуму для житлової забудови, шумопоглинаючі

екрани. Використання будівельної техніки з високим рівнем вібрації не

передбачається.

20

У процесі будівництва передбачено застосування типового складу будівельних

машин і механізмів, шумові характеристики яких визначені згідно: паспортних даних

на машини та механізми будівельної техніки; Защита от шума в строительстве.

Справочник проектировщика. М.: Стройиздат, 1993, Новак С.М.; Захист від шуму і

вібрації в будівництві – К., Будівельник, 1990-194 с.

Рівні шуму, які генеруються при експлуатації будівельної техніки:

екскаватор– 80 дБА, бульдозер – 76 дБА , автокран – 62 дБА.

За період роботи технічних засобів, що мають різну шумову характеристику,

еквівалентні рівні шуму сумуються за енергією (ДБН В.1.1 -31:2013):

Енергетичне підсумовування:

76 - 62 = 14; ΔL1= 0,2; L1= 76 + 0,2 = 76,2 дБА

80 – 76,2 = 3,8 ΔL2= 1,6; L2= 80 + 1,6 = 81,6 дБА

Розрахунковий рівень шуму від працюючих двигунів технічних засобів:

LА.экв = 81,6дБА.

Для визначення необхідності розробки заходів з метою зниження шуму

проведений розрахунок рівнів звукового тиску в розрахунковій точці на період

проведення робіт.

Розрахункова точка розташована на відстані 50 м від місця проведення робіт.

Для оцінки звукового впливу об’єкта проектування на акустичний режим

прилеглої житлової забудови виконаний акустичний розрахунок згідно з ДБН В.1.1 –

31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

Рівень звука, у випадку розташування джерела шуму та розрахункової точки на

відкритій місцевості, визначається за формулою (18) ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013:

LА,тер = LА,екв - ∆LА,від - ∆LА,екр - ∆LА,зел ,

де:

LА,екв - шумова характеристика джерела шуму, дБА, LА,екв = 81,6дБА;

∆LА,від - зниження рівня звука в залежності від відстані між джерелом шуму та

розрахунковою точкою, дБА, визначається за формулою (19) ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013,

∆LА,від= 27,01 дБА;

21

∆LА,екр - зниження рівня звука екранами на шляху розповсюдження звука, дБА,

∆LА,екр = 0 ;

∆LА,зел - зниження рівня звука смугами зелених насаджень, дБА, приймається за

формулою (34) ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013, ∆LА,зел = 0 дБА.

LА,тер = 81,6 – 27,01 – 0 = 54,59 (дБА)

Таким чином, в районі будівництва можливе шумове навантаження не

перевищуватиме допустимі рівні звукового тиску для територій, безпосередньо

прилягаючих до житлових будинків (77 дБА), табл. 1, 2 ДБН В.1.1-31:2013.

Рівень шуму, що створюється будівельною технікою близький до рівня, який

впливає на здоров’я людини. Однак локальний та тимчасовий характер впливу

звукового навантаження дає змогу зробити висновок, що додаткові заходи щодо

захисту від шкідливих фізичних впливів і зниженню їх рівнів до відповідних діючих

нормативів не потрібні.

На період експлуатації об’єкту шумового навантаження і впливу на здоров’я

людини спостерігатись не буде.

Вібраційне забруднення

Згідно з діючими санітарними нормами, шкідливими для здоров’я людини є

вібрації більше 30 Гц. Узагальнені характеристики частоти обертання і частоти вібрації

(у межах) використовуваного обладнання: бульдозери, екскаватори, вантажні

автомобілі (Nдв=600, 1200 об/хв; ɣ=10,0, 20,0 Гц) – дозволяють зробити висновок, що

на застосовуваних механізмах рівні вібрації знаходяться в допустимих межах.

Для зменшення негативного впливу та з метою профілактики рекомендується

впроваджувати наступні заходи боротьби з шумом і вібрацією:

- всі використовувані транспортні засоби та обладнання мають бути

серійними, мати відповідні сертифікати шуму і вібрації при виготовленні на заводах –

виробниках, що відповідають діючим виробничо-санітарним нормам і вимогам

промислової безпеки в Україні;

- для профілактики, під частини машин, які обертаються або вібрують, слід

класти пружини або амортизуючий матеріал (гума, повсть, пробка, м’які пластики і

22

т.п.). У тих випадках, де допустимо за технічними умовами, доцільно замінити

підшипники кочення на підшипники ковзання, плоскоременні передачі з вшивним

ременем – на клиновидні, редукторні передачі – на безредукторні, деталі та вузли зі

зворотно-поступальними рухами – на обертальні;

- в якості індивідуальних захисних засобів при проведенні будівельних робіт

рекомендується використовувати різні протишуми (антифони). Вони виготовляються

або у вигляді встановлених в зовнішній слуховий прохід вкладишів з м’яких

звукопоглинальних матеріалів, або у вигляді навушників, що надягаються на вушну

раковину;

- при роботі в умовах впливу загальної вібрації під ноги робітнику

рекомендується ставити спеціальний віброгасильний матеріал або амортизуючий

майданчик. При впливі місцевої вібрації (частіше на руки) рукоятки та інші вібруючі

частини машин та інструменту (наприклад, трамбівка моторна), що торкаються тіла

робітника, покривають гумою або іншим м’яким матеріалом. Віброгасильну роль

відіграють і рукавиці. Заходи по боротьбі з вібрацією передбачаються не лише при

безпосередній роботі з вібруючими інструментами, машинами чи іншим обладнанням,

а й при зіткненні з деталями та інструментами, на які поширюється вібрація від

основного джерела;

- робочі кабіни будівельних механізмів та автомобільного транспорту повинні

бути встановлені на гумових амортизаторах і забезпечені зручними проти-

вібраційними кріслами, що також зменшує шкідливу дію на машиніста; крім того,

необхідно організувати трудовий процес таким чином, щоб операції, що

супроводжуються шумом або вібрацією, чергувались з іншими роботами без цих

чинників.

Якщо організувати таке чергування неможливо, передбачається періодичні

короткочасні перерви в роботі з відключенням шумливого або вібруючого обладнання.

Слід уникати значних фізичних навантажень, особливо статичних напружень, а також

охолодження рук і всього тіла.

23

При дотриманні рекомендованих заходів боротьби із вібрацією, використанні

сертифікованого обладнання та машин, можна зменшити або виключити негативний

вплив цих чинників на стан здоров’я робочого персоналу.

Забруднення світлове, теплове, радіаційне, а також випромінення

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у навколишнє

середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а також випромінювання

проектом не передбачається. Матеріали та вироби, які передбачається

використовувати, екологічно чисті та нейтральні по відношенню до навколишнього

середовища. Тому, впливи на довкілля від перерахованих фізичних факторів – відсутні.

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

2.1 Альтернативи географічного характеру

Альтернативи географічного характеру відсутні з огляду на необхідність

провадження даної планованої діяльності (берегоукріплення та улаштування зони

відпочинку вздовж Русанівської протоки) безпосередньо на даній ділянці берега

Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва.

2.2 Альтернативи технологічного характеру

Альтернативою технологічного характеру розглянуто можливість виконання

гідротехнічних будівельних робіт з будівництва берегоукріплюючих споруд

Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва з води.

При виконанні гідротехнічних робіт за такою технологічною альтернативою

виникають додаткові екологічні обмеження щодо провадження будівельних робіт на

землях водного фонду. Виникає необхідність створення суднового ходу в Русанівській

протоці для забезпечення доступу спеціалізованих плавучих засобів, будівельної

техніки та доставки будівельних матеріалів до ділянки проведення робіт.

У разі створення суднового ходу в Русанівській протоці виникає додатковий

негативний вплив на водне середовище. Відбувається переформування дна протоки,

що негативно впливає на донні організми водойми і, як наслідок, на рибні запаси.

Переформування дна може на декілька років зменшити потенційні показники донних

24

організмів - кормову базу для мешкаючих у даному районі риб, погіршити, або навіть

повністю зруйнувати місця зимівлі, нагулу та нересту риб, що можуть бути

розташовані в зоні впливу влаштування суднового ходу. Мутність, що утворюється при

влаштуванні суднового ходу може значно збільшити показники природного стану

водойми. Виникнення додаткової мутності буде впливати на організми планктону –

спричинить його збіднення та зменшення кількісних його показників. Це також матиме

негативний вплив на представників водної фауни водойми.

Таким чином, можна зробити висновок, що при впроваджені планованої

діяльності за такою технічною альтернативою буде спостерігатись збільшений вплив

на довкілля. Тому виконання гідротехнічних робіт за такою альтернативою недоцільно.

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В адміністративному відношенні ділянка будівництва розташована в

Дніпровському районі міста Києва на березі Русанівської протоки.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних

процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія»,

ця територія відноситься до кліматичного району I.

Клімат району – помірно-континентальний з холодною зимою та теплим літом.

Середня температура січня мінус 4,7 °С, червня + 19,8 °С. Середньорічна температура

повітря + 8,0 °С.

Зима достатньо довга, порівняно тепла, літо тепле і вологе. Період з

температурами нижче 0 °С – 108 діб. Абсолютні мінімальні та максимальні відмітки

температур сягають мінус 32,2 °С та + 39,4 °С .

Безморозний період складає 182 дні і може коливатися від 147 до 215 днів. При

цьому середня дата останнього заморозку припадає на 17 квітня, першого заморозку –

на 16 жовтня.

Середньорічна сума опадів 642 мм, добовий максимум 103 мм. На літо припадає

35 % опадів, на зиму – 19 %, осінь та весну – по 23 %. Товщина снігового покриву

25

становить 40 см і лежить він в середньому 102 дні. В окремі зими ця величина може

коливатися від 23 до 160 днів.

Середньорічна температура поверхні ґрунту – мінус 9 °С. Абсолютний максимум

температури поверхні ґрунту – 65 °С (липень), абсолютний мінімум – мінус 37 °С.

Найбільша глибина промерзання ґрунту – 125 см, середня – 37 см.

Нормативна глибина сезонного промерзання глинистих і суглинних ґрунтів для м.

Києва становить 0,9 м, піщаних і супіщаних –1,1 м.

Середня місячна відносна вологість повітря найбільш холодного місяця складає 83

%, найбільш спекотного місяця – 69 %. Середня за рік відносна вологість повітря –

74 %.

Протягом року, як правило, переважають вітри західного та північно-західного

напрямків. Середньорічні повторення – 23,5 % при середній швидкості 3,0 м/с у січні

та 20,4 % при середній швидкості 2,2 м/с у липні для вітрів західного напрямку та

14,9 % і 18 % при середній швидкості 2,9 і 2,4 м/с для вітрів північно-західного

напрямку. У жовтні та листопаді переважають вітри північно-східного напрямку.

Середня річна швидкість вітру в місті дорівнює 2,8 м/c. Найбільша швидкість

вітру припадає на лютий – 3,2 м/с, найменша на серпень – 2,2 м/с.

У відповідності до ДБН В.1.1-12:2014, за картами ЗСР-2004-А та В, при

ймовірності перевищення сейсмічної інтенсивності 5% та 10% – сейсмічність для міста

Києва складає 5 балів, а при ймовірності перевищення сейсмічної інтенсивності 1% - 6

балів.

Ерозійні процеси, що негативно впливатимуть на роботу споруд відсутні.

Рельєф майданчика будівництва техногенно змінений розробкою ґрунтів методом,

що порушують їх структуру. Завдяки цьому дно протоки нерівне і переглиблене, з

крутими і нестійкими підводними укосами.

При поточному стані основні зміни на довкілля будуть спостерігатись на водне

середовище (водний об’єкт) Русанівської протоки.

Водойма, в районі ділянки будівництва, зазнає негативного впливу внаслідок

невпорядкованості берегової лінії. Відсутність берегоукріплення впливає на стан та

стабільність берегової лінії. Поступово відбувається руйнація берегу внаслідок впливу

26

течії. Разом з підмиванням берегу спостерігається потрапляння сміття та інших

відходів з території ділянки, що розглядається, забруднюється прибережна смуга,

берегова лінія та дно протоки біля берега, що в свою чергу негативно впливає на

гідробіонтів водойми, а також на флору і фауну річки.

Крім цього, відсутність берегоукріплення сприяє потраплянню у водойму

забруднених дощових вод з території ділянки. Дощові та талі води з накопиченими в

них сміттям, брудом та іншими шкідливими сполуками стікають у протоку

неконтрольовано, тим самим забруднюючи і погіршуючи якість води у водоймі в місці

проектуємого берегоукріплення.

Поступово прибережна ділянка водойми, внаслідок мілководдя може зарости

очеретом. Розростаючись, зарості очерету починають перехоплювати у риб сонячні

промені, в результаті чого риби перестають отримувати необхідну їм кількість світла

та ультрафіолету. Також знижується температура води та насиченість киснем.

Збільшується насиченість води вуглекислим газом. Разом з погіршенням існування

іхтіофауни погіршуються умови існування кормових організмів. Зарості очерету

збіднюють водойму за змістом фосфору, кальцію, калію та мікроелементів. Зарості

очерету порушують обмін між ґрунтом та водою, погіршують якість ґрунту,

перетворюючи його на болотисті ділянки. Зменшується площа водойми для існування

іхтіофауни та мікроорганізмів, що мешкають у водоймі.

Крім того очерет залишає велику кількість відмерлої органічної маси, яка

поступово починає гнити. Погіршується якість води.

В заростях очерету стрімко розвиваються шкідливі комахи – мухи, комарі та інші

шкідники. Це погіршує не тільки екологічний стан водойми, а й стан довкілля в

цілому.

4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

Ступінь впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на фактори

довкілля визначається для періодів будівництва та експлуатації.

Джерелами впливу планованої діяльності на фактори довкілля є:

27

- на період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів (земляні

роботи, рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та механізмів, шум та ін.);

- на період експлуатації – вплив на довкілля відсутній.

4.1 Повітряне середовище Організовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

відсутні, весь комплекс будівельно-монтажних робіт виконується парком землерийних

та будівельних машин та механізмів: бульдозери, екскаватори, автокрани, автомобілі

бортові, що працюють на дизпаливі. Їх робота супроводжується викидами з двигунів

внутрішнього згорання вихлопних газів та пилу при відсипці та переміщенні піску,

щебеню, ґрунту, які забруднюють приземний шар атмосферного повітря.

Шкідливі речовини у двигунах внутрішнього згорання утворюються внаслідок

багатостадійного процесу: оксид вуглецю, вуглеводні, сажа – як результат неповного

окислення палива і його піролізу; оксиди азоту – у результаті реакції окислення азоту

повітря і палива; оксиди сірки – внаслідок окислення сірки палива. Розрахунок викидів

забруднюючих речовин проводиться за «Збірником методик по розрахунку вмісту

забруднюючих речовин у викидах від неорганізованих джерел забруднення

атмосфери», Донецьк, ВАТ «УкрНТЕК».

Весь залучений до виконання будівельних робіт транспорт, машини та механізми

відносяться до однієї групи авто (вантажні та спеціальні не легкові) і, відповідно,

характеризуються однаковими показниками (питомі викиди забруднюючої речовини та

коефіцієнт впливу технічного стану). Джерела викидів відносяться до пересувних і

задати чіткі умови роботи, кількості одночасно залученої техніки неможливо.

Коефіцієнт одночасного залучення техніки становить 40%. Розрахунок валових

величин викидів забруднюючих речовин проводимо усереднено по витратам

дизельного палива, виходячи з умови, що вся залучена техніка буде працювати

одночасно.

Показники викидів забруднюючих речовин від роботи будівельної техніки при

виконанні будівельних робіт з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони

відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва за весь

період будівництва, що триватиме 39 місяців, наведені в таблиці 4.

28

Таблиця 4 – Показники викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від роботи будівельної техніки.

Код Найменування речовини ГДК (ОБВР), мг/м3 Клас небезпеки Потужність викиду забруднюючої

речовини г/с т

301 Азоту діоксид (NO2) 0,2 3 5,0435 1,28734 328 Сажа (C) 0,15 3 0,6176 0,15715 330 Ангідрид сірчаний (SO2) 0,5 3 0,8112 0,20429 337 Вуглецю оксид (СО) 5,0 4 5,764 1,4704

2754 Вуглеводні (СН) 1,0 - 1,013 0,25205 2908 Пил неорганічний 0,3 - 1,153 1,3753 123 Заліза оксид (FeO) 0,4 3 0,003 0,007 143 Марганець Mn 0,01 2 0,0003 0,0007

Всього 14,4056 4,75423

Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря

Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря виконана шляхом розрахунків

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ за програмою,

що реалізує алгоритм розрахунку концентрацій, викладений в ОНД-86. Визначення

доцільності проведення розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин

виконано згідно з п. 5.21 ОНД-86. Розрахунок приземних концентрацій на

підприємстві проводиться для забруднюючих речовин, що викидаються, для яких

виконується умова:

М / ГДК більше Ф, де:

Ф = 0,01*Н при Н більше 10 м,

Ф = 0,1*Н при Н менше 10 м,

ГДК – максимально разова гранична допустима концентрація, мг/м3;

М – сумарне значення викиду від усіх джерел об’єкту (г/с);

Н – середньозважена висота джерела викиду, біля 2,5 м. Ф= 0,1*2,5=0,25.

Таблиця 5 - Граничні допустимі концентрації забруднюючих речовин Код

речовини Найменування забруднюючої речовини ГДК.мр

123 Заліза оксид FeO 0,4 (разова) 143 Марганець Mn 0,01 301 Азоту діоксид NO2 0,2 328 Сажа С 0,15 330 Сірки діоксид SO2 0,5 337 Вуглецю оксид 5,0 2754 Вуглеводні СН 1,0 2908 Пил неорганічний 0,3

29

Таблиця 6 - Доцільність розрахунків Найменування забруднюючої

речовини Визначення розрахунку

доцільності на ЕОМ Результат

Заліза оксид FeO 0,003 : 0,4 = 0,0075 ‹ 0,25 Недоцільно Марганець Mn 0,0003 : 0,01 = 0,03 ‹ 0,25 Недоцільно Азоту діоксид NO2 0,049 : 0,2 = 0,245 ‹ 0,25 Недоцільно Сажа С 0,006 : 0,15= 0,04 ‹ 0,25 Недоцільно Сірки діоксид SO2 0,008 : 0,5= 0,016 ‹ 0,25 Недоцільно Вуглецю оксид СО 0,056 : 5 = 0,0112 ‹ 0,25 Недоцільно

Вуглеводні СН 0,01 : 1 = 0,01 ‹ 0,25 Недоцільно

Пил неорганічний 0,019 : 0,3= 0,063 ‹ 0,25 Недоцільно

Для неорганізованих джерел (будівельний майданчик), нормативи ГДВ не

встановлюються (Наказ Мінприроди України №309 від 27.06.2006 р. «Нормативи

гранично допустимих викидів ЗР із стаціонарних джерел»), регулювання викидів від

цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог щодо технологічного процесу та

управління діяльністю, виконання яких забезпечить регулювання викидів

забруднюючих речовин від неорганізованого джерела забруднення атмосферного

повітря.

Вплив на повітряне середовище з боку планованої діяльності в період проведення

робіт з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж

Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва, може бути оцінений як

прийнятний. В період експлуатації – вплив на повітряне середовище відсутній.

4.2 Клімат та мікроклімат Передбачена проектом «Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони

відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва» планована

діяльність спрямована на захист берегової смуги Русанівської протоки від шкідливої

дії вод і благоустрій прилеглої території та не призводить до активних і масштабних

виділень теплоти та вологи. Тому впливи від планованої діяльності на кліматичні та

мікрокліматичні фактори довкілля відсутні.

4.3 Водне середовище В технологічному процесі проведення робіт по берегоукріпленню вода не

використовується.

30

Негативний вплив на водне середовище здійснюється за рахунок підвищення

каламутності води при:

- розробленні ґрунту нижче рівня води;

- засипці ґрунту в воду.

Вплив на водне середовище при проведенні робіт по берегоукріпленню

короткочасний, локальний, нетривалий і не викличе істотного впливу на забруднення

води. Разом з тим, берегоукріплення припинить процес розмиву та руйнування берегу,

утворення мілководь і, як наслідок, заростання прибережних ділянок очеретом.

Згідно з «Правила охорони поверхневих вод», затверджених Держкомприродою

від 22.02.1991 р., вміст зважених речовин в контрольному створі, розташованому не

далі 500 м від місця проведення робіт, не повинен підвищуватися більш, ніж на 0,25-

0,75 мг/л порівняно з природним вмістом.

Забруднення водного середовища завислими речовинами, яке виникає внаслідок

гідротехнічних робіт, зводиться до прогнозованого мінімуму при незначній течії та

виконанні робіт у відокремленій частині. Значного погіршення водного середовища на

період будівництва спостерігатись не буде.

Після реалізації проекту відбувається стабілізація берегової лінії. За рахунок

берегоукріплення екологічний стан території поліпшується в порівнянні з існуючим.

Поліпшиться якість води та умови існування іхтіофауни та мікроорганізмів водойми.

Згідно будівельним роботам, що виконуються, максимальний вплив можна чекати

від втрати кормової бази риб – організмів планктону та бентосу. Вплив такого роду

носить тимчасовий характер – тільки в період виконання будівельних робіт.

Згідно ст.87 «Водного Кодексу України» для створення сприятливого режиму

водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення й вичерпання, знищення

навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок,

морів та навколо озер, водоймищ й інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Згідно ст.88 «Водного Кодексу України» з метою охорони поверхневих водних

об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і

навколо озер, водоймищ й інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються

земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

31

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо

водойм уздовж урізу води (у меженний період). На ділянці проведення робіт по

берегоукріпленню розмір прибережної захисної смуги, встановлений місцевими

виконавчими органами влади.

Згідно ст.91 «Водного Кодексу України» в прибережній захисній смузі можуть

проводитись роботи, пов'язані з будівництвом берегоукріплюючих та протиерозійних

гідротехнічних споруд. Таким чином, проведення робіт по берегоукріпленню не

порушує вимог «Водного Кодексу України».

Вплив на водне середовище оцінюється, як екологічно допустимий.

Водопостачання та водовідведення під час будівництва

Для забезпечення господарсько-побутових та питних потреб працівників

водопостачання у кількості 15 л/люд. на добу здійснюватиметься за рахунок привозної

води питної якості у бутлях відповідно до укладеного договору.

Питна вода повинна відповідати нормам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги

до води питної, призначеної до споживання людей».

Для технічного водопостачання на майданчику будівництва буде встановлена

пересувна ємність для води.

Для забезпечення технологічних потреб виконання підготовчих та будівельних

робіт на об’єкті, а саме: миття коліс автотранспорту, дозаправку систем охолодження

транспорту водою буде використана привозна технічна вода з розрахунку 2,2 м3/добу.

Водовідведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в біотуалет

та по мірі накопичення, будуть передаватись на очисні споруди відповідно до договору

зі спеціалізованим підприємством.

Водопостачання та водовідведення під час експлуатації

Під час експлуатації необхідність у воді виникає лише для забезпечення системи

автоматичного поливу зелених насаджень збудованої зони відпочинку вздовж

Русанівської протоки.

32

Для цього передбачено будівництво двох водозабірних колодязів із забором води з

Русанівської протоки. Водозабірні колодязі запроектовані як інфільтраційні

водозабори з горизонтальним водоприймальним пристроєм галерейного типу.

Конструкція даних водозаборів являє собою з.б. колодязь (галерею) висотою 5 м та

діаметром 2 м. Колодязі встановлюють на ФБС блоки для забезпечення потрібного

притоку води у водоприймальну галерею. Водозабори обсипані гірською масою та

щебенем, що слугують фільтром і забезпечують притік очищеної річкової води та

виконують функцію рибозахисту.

Розрахункова витрата водозабору становить 5м3/год. Перед введенням об’єкту в

експлуатацію отримується дозвіл на спецводокористування.

Водовідведення дощових вод із зони відпочинку виконується у мережу дощової

каналізації що проектується. Мережа дощової каналізації є продовженням

внутрішньоквартальних мереж житлового комплексу, які підключаються до існуючої

дощової каналізації.

Таким чином, вплив на водне середовище оцінюється як екологічно допустимий.

4.4 Геологічне середовище В геоморфологічному відношенні ділянка проектування знаходиться в межах

заплавної тераси р. Дніпро, на березі Русанівської протоки.

В геологічній будові території до розвіданої глибини 10,0 м приймають участь

четветинні відклади.

Четвертинна система представлена озерно-болотними (lb H) та алювіальними (а

Н) відкладами. У літологічному відношенні це торф, супіски, суглинки, піски.

Оцінка впливу проектованої діяльності на ґрунт проводиться у зв'язку з можливим

порушенням ґрунтового шару при роботі техніки, а також можливим забрудненням

ґрунту відходами. В ході планованої діяльності вплив на геологічне середовище, окрім

видалення донних відкладень під час виконання розчищення дна, не виявляється.

Розробка ґрунту передбачається виконувати природними укосами.

33

Місць з родючим шаром ґрунту на майданчику будівництва берегоукріплюючих

споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки немає. Ділянка знаходиться в

техногенному стані, зруйнована та частково підводою.

При експлуатації будівельних машин і механізмів забороняється:

- злив відпрацьованих масел та пального на землю. Відпрацьоване масло повинно

збиратися в спеціальний посуд і відправлятися на регенерацію;

- миття машин і механізмів забороняється у місцях, з яких стічні води можуть

потрапити в магістральну, розподільчу, скидну мережу, річки та водойми. Для миття

машин і механізмів повинні бути обладнані спеціалізовані майданчики.

Після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні роботи в

місцях стоянки та ремонту машин і механізмів, а також на всіх інших ділянках, де були

допущені порушення поверхні в процесі будівництва.

В цілому проведення земляних робіт необхідно виконувати відповідно до

законодавчих природоохоронних актів. В такому разі негативний вплив на ґрунти буде

відсутній.

При організації рельєфу та благоустрою прилеглої території передбачається

виконати посів трав по шару рослинного ґрунту.

4.5 Біорізноманіття Територія проведення робіт по берегоукріпленню не входить до переліку

природно-заповідного фонду України. Викиди шкідливих речовин в атмосферне

повітря здійснюються тільки в період проведення робіт від будівельної техніки і

автотранспорту.

Комплекс робіт з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку

вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва передбачає

використання не тільки території руслової частини а і берегову зону. Вплив

будівельної техніки вздовж ділянки виконання робіт, на прибережну та річкову фауну

території Русанівської протоки даної ділянки здійснюється в допустимих межах.

На прибережній території даної ділянки можуть мешкати комахи, плазуни, птахи.

34

Перед початком будівництва, в процесі підготовчих робіт, виконується

обстеження берегової смуги, з метою виявлення та очищення території від великих

сторонніх (затонулих) предметів.

Для того, щоб уникнути негативного впливу на фауну, роботи необхідно

організувати так, щоб забезпечити поступове витіснення мілких тварин за межі

території об’єкту.

Будівельні роботи планується здійснювати , комплексно, у визначені терміни для

уникнення порушення структури та життєдіяльності представників гідробіонтів та

організмів планктону і бентосу на ділянці проектування. Біорізноманіття Русанівської

протоки представлено наступними видами риб:

- Верховодка;

- Плітка;

- Лящ;

- Гірчак;

- Карась сріблястий;

- Плоскирка;

- Бичок-пісочник.

Видовий склад планктону характеризується наявністю: водоростей, найпростіших,

ракоподібних, яєць та личинок риб, личинок різних безхребетних тварин

(зоопланктон). Серед біомаси бентосу є молюски.

Проведення робіт на акваторіях водойм порушує природні умови існування і

відтворення риб та інших гідробіонтів, що наносить шкоду водним біоресурсам.

Такі роботи негативно впливають на розвиток ряду організмів фіто-,

зоопланктону, бентосу; деякі види риб зникають зі складу біоценозу під дією

підвищеної мутності та забруднення токсикантами, другі зменшують свою чисельність

та біомасу, порушуються цикли їх розвитку та ріст.

Значна частина кормових організмів, особливо донних, знищується, що погіршує

умови нагулу молоді та дорослих особин.

35

В результаті роботи гідромеханізмів відбувається збільшення концентрації

зважених мінеральних речовин у товщі води, утворення підвищеної мутності, що

насамперед діє на якість води, змінює її колір та прозорість.

Гранична концентрація зважених речовин для фітопланктону складає 25 мг/л,

зоопланктону – 20 мг/л, бентосу 25 мг/л. Безпосередньо на іхтіофауну впливають

зважені речовини, концентрація яких більше 30 мг/л.

Частки зважених речовин розбивають крупні клітки і колонії фітопланктону, що

призводить до його загибелі, засипають природні види водоростей, збільшують

швидкість осадження планктонних форм. В зоопланктоні проходить руйнування

літоральних комплексів з порушенням циклічності розмноження та погіршення умов

харчування, що призводить до їх загибелі.

Зважені речовини пошкоджують організми зі слабким апаратом колообертання,

шипуваті форми роторного та рачкового планктону. У рачків-фільтраторів

засмічується також фільтраційний апарат. Все це призводить до якісних змін та

кількісному зменшенню кормової бази риб. Деякі види переходять до розряду

рідкісних та навіть випадають зі складу зоопланктону. Зоопланктон на ділянках річок з

підвищеним складом зважених речовин значно бідніші в якісному та кількісному

відношенні.

Зниження чисельності, біомаси та видового складу бентосу пов’язане з прямою

дією зважених речовин: на трофність субстрату, умови дихання та пошукові функції

організмів. У воді з підвищеним складом зважених речовин зникають гамариди,

зменшується видова різноманітність та чисельність хірономід, в той час, як кількість

олігохет збільшується.

Внаслідок дії негативних факторів будівництва частина риб може загинути, а

решта, тимчасово, буде вимушена покинути акваторію в місці проведення робіт.

У першу чергу збільшення зважених речових діє на мальків та личинок, що мають

більш слабкий розвиток організму у порівнянні з дорослими особинами. У плідників

риб в зоні проведення гідромеханізованих робіт відбуваються морфометричні зміни

організму.

36

В районі проведення робіт водна рослинність слаборозвинена, зимувальні ями та

нерестовища відсутні, рибоводних підприємств немає, рибогосподарська меліорація та

акліматизація риб не проводиться.

Іхтіофауна річки не отримає значного впливу в зв’язку з можливістю швидкого

переміщення з ділянок з несприятливим станом в більш сприятливі для

життєдіяльності ділянки водойми.

Таким чином здійснення робіт негативно впливатиме тільки на стан кормової бази

риб. Але цей вплив буде короткостроковим (на період будівництва берегоукріплення).

Зменшення планктонних організмів відбувається в зоні мутності під час

проведення робіт. І хоча частина кормової бази буде втрачено на деякий час,

екосистема з часом відновиться так як цей впив буде короткостроковим (на період

будівництва берегоукріплення).

Погіршення стану тваринного світу, пов'язаного зі зміною якості середовища

проживання фауни під впливом планованої діяльності не відбудеться.

Під час проведення будівельних робіт вплив на фауну оцінюється як мінімально

допустимий. В період експлуатації не очікується погіршення умов життєдіяльності та

існування представників фауни та відновлення її біопродуктивності в короткі терміни.

Відновлення фауни починає відбуватись одразу після завершення будівельних

робіт. Організми планктону відновлюються внаслідок надходження з

вищерозташованих по течії ділянок протоки та з проходженням весняної повені. Донні

організми (бентос) освоює порушені будівельними роботами території дна водойми

переміщуючись з інших, ділянок, що не зазнали впливу від будівельних робіт.

Іхтіофауна відновлюється по мірі відновлення організмів планктону та бентосу

(кормової бази).

Фауна берегової території відновлюється після благоустрою території та

виконання її озеленення (посадки квітників та газонів).

4.6 Флора Згідно попереднього обстеження ділянки, для впровадження планованої діяльності

в підготовчий період виконується викорчування кущів, пнів і т. ін. на майданчику

будівництва, що заважатимуть реалізації проектних рішень.

37

Викорчувана рослинність підлягає перетрушуванню за 2 рази. Можливо роботу по

знищенню кущів виконувати з попереднім зрізанням кущів та послідуючим

викорчуванням та перетрушуванням залишків.

Проектом передбачається видалення дикорослих дерев, що заважатимуть

будівництву. Згідно акту обстеження від 26 вересня 2018 року (Додаток Б) видаленню

підлягають 1116 дикорослих дерев та 68 кущів. Відновна вартість зелених насаджень,

що запроектовані до видалення становить 10536959,00 грн. (в тому числі – дерев

10483783,00 грн.; кущів 53176,00 грн.).

Відповідно до п. 6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених

пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006

року №1045, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі

будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту)

житлових будинків, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури,

благоустрою та інших об’єктів будівництва, що спороджуються за рахунок коштів

державного чи місцевого бюджету.

Дане будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж

Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва виконується за кошти

місцевого бюджету.

Передбачені будівельні роботи будуть виконуватися на землях водного фонду з

дотриманням норм і вимог чинного законодавства. Прийнятий тип берегоукріплення

не сприяє розвитку водоростей. Техногенний вплив на флору і фауну ділянки

проведення будівельних робіт від запланованої діяльності передбачено мінімальний.

На порушених будівельними роботами ділянках території передбачається виконати

посів трав по шару рослинного ґрунту.

Заходи з озеленення території, виконуються для покращення екологічного стану

довкілля та виконуються в якості компенсації за видалення зелених насаджень при

виконанні будівельних робіт. В якості таких заходів проектом передбачена посадка

квітників на площі 200 м2, улаштування газонів з суміші багаторічних трав на площі

20225 м2.

38

Вплив на флору при проведенні робіт оцінюється як незначний, а наслідок

берегоукріплення та благоустрою прилеглої території – як позитивний.

4.7 Заповідні об’єкти Об’єкт виконання робіт розташований в міській зоні, на території земель водного

фонду м. Києва. Передбачена проектом діяльність – будівництво берегоукріплюючих

споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі

м. Києва належить до природоохоронних заходів (відповідно до Переліку видів

діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. №1147 зі змінами).

Впровадження планованої діяльності не суперечить вимогам:

Водного кодексу України;

Земельного кодексу України;

Закону України «Про природно-заповідний фонд»;

Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.

Представники рослинного і тваринного світу, занесені до Червоної книги України

та об’єкти природно-заповідного фонду на території проектування відсутні.

4.8 Вплив планованої діяльності на соціально-економічні умови Захист від шкідливої дії вод правого берега Русанівської протоки та будівництво

зони відпочинку стабілізує берегову лінію, забезпечує захист від втрат земель,

поліпшує стан прилеглої території, покращує умови відпочинку населення району.

Створення упорядкованої берегової лінії дозволить експлуатувати прибережну смугу

без погіршення її екологічної якості.

Мета проекту - закріпити лівий берег Русанівської протоки, створити сприятливі

умови для відпочинку мешканців району та розчистити прибережну зону русла

протоки, щоб не допустити руйнування берега, його замулення, засмічення та

заростання очеретом і, тим самим, покращити якість води у протоці.

Об’єкт проектування негативного впливу на навколишнє соціальне середовище

мати не буде, так як його функції не погіршують:

39

- стану навколишнього середовища;

- умов життя населення;

- стану здоров'я населення.

При дотриманні технічних рішень, діючих норм і правил техніки безпеки і

природоохоронних заходів планованої діяльності об'єкта – негативний вплив на стан

здоров'я, захворюваність, умови життєдіяльності та в цілому на навколишнє соціальне

середовище відсутній.

Запроектовані заходи сприяють покращенню умов життєдіяльності місцевого

населення та його здоров’я, призводять до санітарної очистки та благоустрою

території.

4.9 Техногенне середовище Будівельні і днопоглиблювальні роботи є необхідним заходом з підтримки

сформованої техногенно-урбаністичного середовища в нормативних параметрах і не

зробить негативного впливу на житлово-цивільні об'єкти, наземні і інші споруди, інші

елементи техногенного середовища, розташовані в районі проектування. Реалізація

проекту з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж

Русанівської протоки матиме позитивний вплив на елементи техногенного

середовища, шляхом запобігання підтопленню території, зони для проведення дозвілля

населення району і затоплення існуючих інженерних мереж і комунікацій.

4.10 Архітектурна, археологічна та культурна спадщина Територія об’єкта розташована на освоєній території. Пам’ятки архітектурно-

історичного і культурного значення відсутні в районі будівництва. Вплив на

техногенне середовище не передбачається.

5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Межі зони впливу планованої діяльності на довкілля визначаються межами

території об'єкту будівництва берегоукріплювальних споруд і зони відпочинку вздовж

Русанівської протоки – прибережна зона Русанівської протоки в Дніпровському районі

40

м. Києва. Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності не буде мати негативного впливу на територію та населення.

Види (рівні) впливу планованої діяльності підготовчих та будівельних робіт –

прямий, короткостроковий, тимчасовий, негативний вплив очікується на наступні

фактори довкілля:

- повітряне середовище – незначні викиди забруднюючих речовин та шумове

навантаження;

- водне середовище – збільшення каламутності води та концентрацій завислих

речовин в товщі води;

- ґрунти – можливе забруднення ґрунтів при недотриманні природоохоронних

заходів;

- навколишнє соціальне середовище – шумове навантаження.

Побічний, короткостроковий, тимчасовий, негативний вплив очікується на:

- флору та фауну, біорізноманіття – погіршення умов життєдіяльності та зменшення

видового складу, чисельності представників гідробіонтів та організмів планктону і

бентосу.

Впливи на інші фактори довкілля в процесі підготовчих та будівельних робіт будуть

мати опосередкований характер.

Під час експлуатації планованої діяльності проявляються наступні види (рівні)

впливу: прямий, довгостроковий, постійний, позитивний вплив очікується на наступні

фактори довкілля:

- ґрунти – стабілізація берегової лінії Русанівської протоки та як результат

відсутність втрат ґрунтів;

- геологічне середовище – запобігання процесів розмиву та руйнування, збереження

берегової смуги протоки;

- навколишнє соціальне середовище – створення безпечних умов для проживання

населення, створення зони відпочинку і покращення умов проведення дозвілля

населення району та міста, забезпечення безаварійного функціонування об'єктів

господарювання, покращення якості води у водоймі, благоустрій прибережної

території.

41

Будь-які впливи на інші фактори довкілля в процесі експлуатації планованої

діяльності відсутні. Посилення або збільшення кумулятивного впливу від інших

наявних берегоукпріплюючих споруд та даної планованої діяльності на довкілля не

очікується.

6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ВИКОРИСТОВУВАНІ ДАНІ ПРО СТАН ДОВКІЛЛЯ.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і формальні. До логічних

методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо об'єкт не

підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оцінок, суть якого

полягає у визначені майбутнього на основі думок кваліфікованих спеціалістів-

експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з

певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити

прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають можливість

зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку

певної території чи процесу в майбутнє.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного

середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач

раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного

середовища.

З метою оцінки впливу на довкілля були використані методи, які описані в

методиках, що зазначені нижче.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин – згідно методик:

- Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от

неорганизованных источников загрязнения атмосферы. – Донецк: УНЦТЭ, 1994.

42

- Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від транспортних засобів, затверджена наказом держкомстату № 452 від

13.11.2008 року.

- Збірник методик розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними

виробництвами. Гідрометеовидав, 1986.

Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих

речовин:

- ОНД-86 Держкомгідромет Методика розрахунку концентрацій в атмосферному

повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства.

Розрахунок збитків рибному господарству – згідно методик:

- Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в результате

строительства, реконструкции и расширения предприятий, сооружений и других

объектов, и проведения различных видов работ на рыбохозяйственных водоёмах. М,

1990.;

- Методики розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок

порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Київ,

1995.

Можливий прогноз, на основі вищевикладеного:

- будівництво берегозакріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської

протоки у Дніпровському районі м. Києва призведе до оздоровлення гідрологічного та

гідробіологічного стану водойми та прибережної ділянки водойми на ділянці

проведення робіт;

- берегоукріплення не буде негативно впливати на будь-які компоненти

навколишнього середовища;

- очікується позитивний вплив на соціальне середовище, так як поліпшяться умови

життєдіяльності, відпочинку та проведення дозвілля населення району та міста в

цілому;

- очікується позитивний вплив на водойму, її санітарний стан та якість води у

протоці;

43

- очікується позитивний вплив на прибережну ділянку – її санітарний стан та

естетичний вигляд.

7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації тимчасового

негативного впливу на нього, у складі запланованої діяльності передбачається

комплекс ресурсозберігаючих, охоронних, захисних, відновлювальних та

компенсаційних заходів. Пріоритетно-основними з них є наступні:

У період експлуатації об’єкту заходи щодо забезпечення нормативного стану

навколишнього середовища здійснювати не передбачається. Берегоукріплювальні

споруди не здійснюватимуть негативного впливу на природне середовище оскільки

матеріали, що використовуються для будівництва (щебінь, гірська маса, плити бетонні,

залізобетонні шпунти) не призведуть до наднормативного забруднення води протоки.

Як свідчать аналітичні дослідження проб води з водних об’єктів, відібраних нижче

берегоукріплювальних споруд на інших об’єктах, вміст заліза та цинку у воді

відповідають величинам встановлених для води водних об’єктів рибогосподарського

чи культурно-побутового водокористування, згідно вимог Додатку 11, ДСП 173-96.

Берегоукріплювальні споруди забезпечать:

- припинення водної ерозії ґрунтів на ділянці що прилягає до берегів протоки;

- стабілізацію берегової зони (пов’язаної із зміною русла - режиму руслового

процесу);

- зв'язок підземних вод з водотоком.

Будівництво зони відпочинку та поливо-зрошувальної мережі не здійснюватиме

негативного впливу на природне середовище. Ці заходи направлені на покращення

довкілля і спричинятимуть лише позитивний ефект.

У період будівництва об’єкту передбачається здійснити наступні заходи щодо

забезпечення нормативного стану навколишнього середовища.

44

Ресурсозберігаючі заходи:

- використання природних матеріалів (щебінь кар’єрний, гірська маса, пісок

річковий) виключно в об’ємах визначених РП;

- використання водних, енергетичних, паливних ресурсів передбачено відповідно

до встановлених державних норм.

Захисні заходи:

- використання засобів що попереджають забруднення транспортом та

будівельними механізмами проїзної частини під’їзних шляхів і прилеглої території

мінеральним ґрунтом та будівельними відходами;

- недопущення тривалої роботи двигунів транспортних засобів та механізмів на

холостому ходу, з метою зменшення негативного впливу на атмосферне повітря;

- складування будівельних матеріалів виключно на визначених майданчиках з

дотриманням вимог ПВР та охорони навколишнього середовища;

- заправку механізмів проводити за межами об’єкту будівництва, на

спеціалізованих заправних пунктах;

- відпрацьовані ПММ утилізувати разом з відходами Підрядника;

- контейнери для побутових відходів встановлювати на підготовленій ділянці з

твердим покриттям з наступним вивезенням їх на полігон ТПВ;

- захист атмосферного повітря від фізичного забруднення передбачити у ПВР, за

графіком роботи будівельних машин і механізмів, що виключає одночасну роботу всіх

механізмів, роботу у нічну зміну механізмів, що створюють наднормативне акустичне

забруднення;

- попередження громадян про час та терміни виконання робіт механізмами із

значними шумовими характеристиками;

- рідкі господарсько-побутові відходи з біотуалетів, по мірі необхідності,

вивозяться, згідно укладених на період виконання будівельних робіт договорів зі

спеціалізованою організацією, на захоронення. Для вивезення використовується

спеціалізований транспорт;

- розроблення траншей, котлованів і виїмок передбачено здійснювати не ближче

ніж 2 м від стовбура дорослого дерева, причому укіс виробки у зоні кореневої системи

45

слід закріпити від обвалення. Коріння обрізати на відстані 0,20,3 м від краю укосу і

утворений простір заповнити родючим ґрунтом з ущільненням;

- забивати у стовбури дерев цвяхи, штирі та ін.; прив'язувати до стовбурів або

гілок дріт; закопувати або забивати стовпи, кілки, палі у зоні активного розвитку

дерев; складати під кроною дерева матеріали, конструкції, ставити будівельні машини

і вантажні автомобілі – забороняється;

- за необхідності засипати поверхню землі біля дерев для захисту кореневої

системи, або підвищення позначки земляного полотна, необхідно використовувати

крупнозернистий пісок, гравелисті або щебенисті ґрунти без шкідливих домішок. Не

допускається укладання у межах кореневої системи не дренуючих ґрунтів, або шарів

не дренуючих матеріалів будь-якої товщини;

- складування і зберігання забруднюючих матеріалів у межах водоохоронної зони,

що включає прибережну-захисну смугу, не передбачено;

- роботи передбачено виконувати способами і засобами, що не спричинюють

погіршення протипожежного і санітарного стану об’єктів природного середовища і

умов їхнього відтворення.

Компенсаційні заходи:

- за умови незворотного збитку, пов’язаного із загибеллю іхтіофауни під час

виконання будівельних робіт, виконавцю будівельних робіт разом із компетентними

органами в галузі охорони водних живих організмів необхідно визначати грошове

відшкодування нанесених збитків та справити їх до фонду ОНПС району

розташування об’єкту, з метою здійснення зариблення.

Відновлювальні заходи:

- здійснити рекультивацію земель порушених на місці розташування будівельного

майданчика та озеленення території порушених будівництвом ділянок посівом трав по

шару рослинного ґрунту;

Охоронні заходи:

- забезпечити ведення системного моніторингу за берегоукріплюваними

спорудами, належний догляд, експлуатацію з метою виконання ними передбачених

функцій протягом визначеного періоду;

46

- забезпечити системний нагляд за станом та роботою системи водозабору та

поливо-зрошувальною мережею з ціллю контролю їх належного стану, поточного

ремонту, недопущення аварійних ситуацій і т. ін.

При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати транспортні

засоби, в яких процентний вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

перевищує нормативне значення.

Транспорт і будівельна техніка мають бути обладнані іскрогасниками для

попередження вибухо-, пожежонебезпечної ситуації.

Крім того, пропонуються наступні пом’якшувальні заходи:

- забезпечення чіткого дотримання передбаченої проектом технології ведення

робіт будівництва;

- здійснення заходів з пилоподавлення;

- обмеження або призупинення будівельних робіт при несприятливих погодних

умовах.

Для зменшення негативного впливу на водне середовище в процесі планованої

діяльності передбачено дотримуватися вимог Закону України «Про охорону

навколишнього природного середовища» і інших природоохоронних документів та

рибогосподарських вимог, а саме:

- обов'язково погоджувати ділянки і терміни виконання проведення робіт з

рибоохоронними органами;

- під час роботи грунторозроблювальних механізмів у воду не повинні потрапляти

паливно-мастильні матеріали, виробничі і побутові відходи;

- не проводити роботи, що можуть завадити умовам нересту риб в період

нерестової заборони.

Для виключення забруднення ґрунту та водного середовища нафтопродуктами

працюючих механізмів і бетонною сумішшю заплановані заходи, що унеможливлюють

потрапляння ПММ (паливно-мастильні матеріали), бетону в ґрунт та водне

середовище – обстежуються всі з'єднання, щоб не було витоку ПММ, незгорілих

фракцій, бетону. Забороняється мити машини в водоймі або поблизу неї. З метою

найменшого забруднення навколишнього середовища передбачається централізована

47

поставка розчинів і бетонів спеціалізованим транспортом, не допускаючи протоку і

потрапляння ПММ чи бетонної суміші на ґрунт, а при виникненні такої ситуації

пролите масло, паливо чи бетонна суміш повинні бути негайно витерті і видалені. При

технічному обслуговуванні і пуску в роботу машин забороняється застосовувати

відкритий вогонь для підігріву двигуна і гідросистеми, знищувати матеріали

спалюванням їх на землі.

Відпрацьовані і забруднені паливно-мастильні матеріали збираються в

спеціальний посуд і відправляються на регенерацію або утилізацію спеціалізованим

підприємствам.

Комплекс рішень щодо впровадження заходів забезпечення нормативного стану

довкілля та його безпеки відповідає вимогам екологічного та санітарного

законодавства і забезпечує недопущення погіршення стану навколишнього

середовища.

7.1 Розрахунок збитків завданих рибному господарству. Для розрахунку збитку рибним запасам необхідно володіти даними про характер і

інтенсивність впливу планованих заходів на умови проживання і розмноження риб,

прогнозованого гідрологічного стану, а також інформацією про рибопродуктивності

водойм і умовах її формування. На основі технічних характеристик об'єкта, що

проектується, даних про обсяг і характер намічених робіт виявляється специфіка

очікуваних негативних впливів на водойму. Ці дії поділяються: за часом (тимчасові і

постійні), за місцем (локальні і загальні), за інтенсивністю (часткові і повні) і за

характером (прямі і непрямі).

Основні параметри для визначення розмірів втрат:

- Площа акваторії на яку впливає будівництво (1,25 га – 0,61 га тимчасовий вплив і

0,64 га постійний вплив);

- Об’єм води, на який впливає будівництво (45465,89 м3 – 26196,89 м3 тимчасовий

вплив і 19269,0 м3 постійний вплив);

- Площа ушкоджених нерестовищ (0,134 га);

- Питома біомаса фітопланктону = 7,386 г/м3;

48

- Питома біомаса зоопланктону =0,746 г/м3;

- Питома маса зообентосу = 4,686 г/м2;

- Площа нерестовищ на яку впливає будівництво (0,134 га);

- Кількість статевозрілих самок на площі впливу (верховодка – 1 шт. для

тимчасових втрат, 3 шт. для постійних; плітка – 1 шт. для тимчасових втрат, 2 шт. для

постійних; лящ – 1 шт. для тимчасових втрат, 2 шт. для постійних; плоскирка – 1 шт.

для тимчасових втрат, 2 шт. для постійних; карась – 1 шт. для тимчасових втрат, 3 шт.

для постійних; інші – 1 шт. для тимчасових втрат, 3 шт. для постійних);

- Кількість ікри в залежності від кількості статевозрілих самок (тимчасові/постійні

– верховодка 1,5/4,5 тис. шт.; плітка 30/60 тис. шт.; лящ 190/380 тис. шт.; плоскирка

60/120 тис. шт.; карась 50/150 тис. шт.; інші 30/60 тис. шт.);

- Промповернення (тимчасові/постійні – верховодка 3/9 шт.; плітка 2/4 шт.; лящ

6/11 шт.; плоскирка 2/5 шт; карась 3/9 шт.; інші 2/4 шт.).

- Тривалість будівництва - 39 місяців.

Втрати від ушкодження нерестовищ:

Втрати визначаються відповідно до формули:

Nн = S х n х Q х К х Р х 10-3

де:

Nн - втрати, кг;

- S - площа пошкодження нерестовищ, га;

- n - кількість статевозрілих самок, шт.;

- Q - середня плодючість, штук ікринок;

- К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

- Р - середня маса промислової особини, кг;

- 10-3 - множник для переведення кілограмів в тони.

Тимчасові:

Nн = 0,024 кг – верховодка;

Nн = 0,5 кг – плітка;

Nн = 7,38 кг – лящ;

49

Nн = 0,64 кг – плоскирка;

Nн = 1,41 кг – карась;

Nн = 0,5 кг – інші.

Постійні:

Nн = 0,072 кг – верховодка;

Nн = 1,0 кг – плітка;

Nн = 13,53 кг – лящ;

Nн = 1,6 кг – плоскирка;

Nн = 4,23 кг – карась;

Nн = 1,0 кг – інші.

Загальний розмір втрат нерестовищам – 31,886 кг.

Втрати від загибелі планктону

Втрати визначаються відповідно до формули:

1 К3 Nп = n0 х Р/В х ---- х ------- x h x S x 10-6 К2 100

де:

- Nп. – втрати ,кг;

- n0 – біомаса кормових організмів планктону (7,386 – фітопланктон; 0,746 –

зоопланктон), г/м3;

- Р/В – коефіцієнт для переведення біомаси кормових організмів в продукцію

кормових організмів (фітопланктон - 100; зоопланктон – 20);

- К2 – кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в

рибну продукцію (50 – фітопланктон; 8 – зоопланктон);

- К3 – показник гранично можливого використання кормової бази, % (10 -

фітопланктон; 15 – зоопланктон);

- S – площа пошкодження водойми, м2;

- h – середня глибина водойми у місці виконання робіт, м.

Тимчасові:

50

Nфп = 29,024 кг;

Nзп = 5,496 кг

Постійні:

Nфп = 28,464 кг;

Nзп = 5,391 кг.

Загальний розмір втрат планктону – 68,375 кг.

Втрати від загибелі бентосу

Втрати визначаються відповідно до формули:

1 К3 Nб = n0 х Р/В х ---- х ------- x S x 10-6 К2 100

де:

- Nб. – втрати ,кг;

- n0 – біомаса кормових організмів бентосу (4,686), г/м3;

- Р/В – коефіцієнт для переведення біомаси кормових організмів в продукцію

кормових організмів (6);

- К2 – кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в

рибну продукцію (7);

- К3 – показник гранично можливого використання кормової бази, % (30);

- S – площа пошкодження водойми, м2.

Тимчасові:

Nб = 7,341 кг;

Постійні:

Nфп = 7,74 кг.

Загальний розмір втрат бентосу – 15,081 кг.

Зимувальні ями на ділянці прогнозованого будівництва – відсутні (згідно з

рибогосподарською характеристикою ділянки Русанівської протоки в місці виконання

будівельних робіт, що надана «Інститутом Рибного Господарства» Національної

академії аграрних наук України.).

51

Збитки розділяються на тимчасові та постійні. Постійні збитки – не

відновлюються, а для тимчасових – відновлення бентосу враховуючи час для

створення сприятливих умов існування донним організмам буде відбуватися протягом

5 років (з урахуванням часу на проведення робіт); відновлення планктону під дією

течії внаслідок надходження організмів з вище розташованих ділянок та швидкої

циклічності розвитку безхребетних, в повній мірі відбудеться через 4 роки, з

урахуванням часу на виконання будівельних робіт. Відновлення нерестовищ

відбудеться через 6 років, що пов’язане з необхідністю формування сприятливих умов

(формування нерестового субстрату) для відновлення нерестових площ.

Також необхідно зазначити, що на ділянці збільшення акваторії, що має площу

0,0279 га також можливе створення нерестових площ. Після створення

берегоукріплення укісного типу на цій ділянці, акваторія в її межах буде мати малі

глибини і через певний проміжок часу та при створенні сприятливих умов

(формування нерестового субстрату) ця ділянка може використовуватись мешкаючими

на даній ділянці акваторії рибами як нерестова площа.

Розрахунок збитків у вартісному виразі у цінах станом на початок 2019 р.

Сума компенсаційних коштів для тимчасових збитків визначається за формулою:

Кт = М х Кпит х Кек. еф. х Т

Сума компенсаційних коштів для постійних збитків визначається за формулою:

Кп=М х Кпит

де:

- К – сума компенсаційних коштів;

- М – об’єм збитків;

- Кпит – питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у промповерненні;

- Кек. еф. – коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень в рибну галузь;

- Т – час негативного впливу.

Питомі капіталовкладення та коефіцієнт економічної ефективності

капіталовкладень прийняті по об’єкту – аналогу, коефіцієнт економічної ефективності

52

капіталовкладень – 0,12 , питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у

промповерненні складають – 310,88 тис. грн. у цінах на початок 2019 року без ПДВ.

Розрахунок збитків у натуральному виразі:

Тимчасові збитки:

Планктон – Кп=34,52*310,88*0,12*4=5151,16 грн.;

Бентос – Кб=7,341*310,88*0,12*5=1369,3 грн.;

Нерестовища – Кн=10,454*310,88*0,12*6=2339,96 грн.

Постійні збитки:

Планктон – Кп=33,855*310,88=10524,84 грн.;

Бентос – Кб=7,74*310,88=2406,21 грн.;

Нерестовища - Кн=21,432*310,88=6662,78 грн.

Загальний та по окремим видам розмір збитків рибному господарству у вартісному

виразі наведений в таблиці 7.

Таблиця 7 – Розмір збитків у вартісному виразі

Види збитків Розмір збитків у вартісному виразі, грн.

Тимчасові Планктон 5151,16 Бентос 1369,3 Нерестовища 2339,96

Постійні Планктон 10524,84 Бентос 2406,21 Нерестовища 6662,78 Всього сума компенсаційних коштів в цінах на початок 2019 р.

28454,25

Таким чином, сума компенсаційних коштів згідно представленого розрахунку

становить 28454,25 грн. без врахування ПДВ, які у встановленому порядку повинні

бути використані на здійснення заходів по штучному відтворенню тих видів риб, які

зазнали втрат при проведенні будівельних робіт з будівництва берегоукріплюючих

споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі

м. Києва.

53

8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО

РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА

ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ. Заходи з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку належать до

природоохоронних і направлені на відвернення (призупинення) небезпечних

геологічних процесів, з метою запобігання руйнування берега та покращення

екологічного стану і створення зони відпочинку та проведення дозвілля для мешканців

району і міста в цілому.

До факторів, які можуть призвести до аварійних ситуацій, під час провадження

планованої діяльності належать:

- екстремальні погодні умови, коли можливі підняття рівні води у ріці, розмиви

берегу та руйнування берегоукріплюючих споруд;

- виникнення локальної пожежі в разі порушення протипожежних заходів

(паління, розпалювання вогнищ та використання відкритого вогню, тощо);

- порушення режимів експлуатації будівельних машин та обладнання;

- порушення цілісності технологічного обладнання;

- стихійні лиха;

- помилкові дії персоналу;

- сукупність перерахованих вище факторів.

У зв'язку з вищевикладеним, у проекті «Будівництво берегоукріплючих споруд та

зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва»

передбачено систему заходів безпеки, спрямовану на запобігання виникнення

аварійних ситуацій, попередження їх розвитку, обмеження масштабів і наслідків

аварій, мінімізацію шкідливого техногенного впливу на довкілля при аваріях, що

включає технічні та організаційні заходи, в тому числі:

- будівельно-конструктивні, передбачені нормами і правилами при організації

будівництва;

- забезпечення вимог пожежної безпеки на даному об'єкті;

- підвищену вимогу до надійності будівельних машин та обладнання;

54

- постійне спостереження і періодичний контроль за станом обладнання в процесі

виконання робіт;

- періодичний контроль за технічним станом механізмів та обладнання;

- захист від прямих ударів блискавок та захисне занулення і заземлення

технічного обладнання;

- суворе дотримання технологічної дисципліни і вимог техніки безпеки;

- розташування машин та обладнання так, щоб забезпечити безпеку і зручність

його обслуговування і ремонт;

- під час експлуатації берегоукріплюючих споруд проводити регулярне

обстеження та своєчасний ремонт та/або проведення реконструкції.

Аналіз прийнятих технічних рішень дозволяє зробити висновок про те, що

створення аварійних ситуації, розвиток аварійної ситуації і перехід стану зі стадії

аварійної ситуації в стадію аварії, яка тягне за собою негайну загрозу життю людей та

довкіллю, практично зведено до мінімуму за рахунок передбачених

вищеперерахованих заходів.

Комплексна оцінка проектних рішень показала, що при дотриманні сучасних

вимог до технології, обладнання, охорони довкілля, а також вимог технологічного

регламенту, правил експлуатації будівельних машин та обладнання – є безпечною.

9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

Маючи достатню наукову, інформаційну, технічну та матеріальну базу, а також

враховуючи досвід та кваліфікаційний рівень учасників проектування, суттєвих

труднощів при підготовці даного тому з оцінки впливу на довкілля не виникало.

Проектні рішення прийнятті з урахуванням сучасних наукових, методичних та

технологічних досягнень. Науково-методологічне та методичне підґрунтя дозволило

чітко визначити завдання та мету природоохоронних заходів, а також передбачити

ділянки впливу планованої діяльності та заходи для зменшення негативного впливу на

довкілля.

55

Прийняті рішення та заходи, що спрямовані на захист лівого берега Русанівської

протоки в Дніпровському районі м. Києва та благоустрій і створення зони відпочинку

на прилеглій ділянці берега є необхідними, а проектні рішення – актуальні та

оптимальні з екологічних позицій.

10 ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ

ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

Участь громадськості на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля,

забезпечувалась протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення Повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (далі Повідомлення,

наведено в Додатку В) на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру.

Дата офіційного оприлюднення Повідомлення Управлінням екології та природних

ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в Єдиному реєстрі (далі

Реєстр) – 28.11.2018 р.; реєстраційний номер справи № 201811232235.

Крім того, Повідомлення було опубліковано в друкованих засобах масової

інформації (територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні

одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності):

- в газеті «Метро» №92 (593) від 26 листопада 2018 р. (Додаток Г);

- в газеті «AVISO.UA» №53 від 06.11.2018 р. (Додаток Д);

а також було розміщено у місцях доступних для громадськості:

- на дошці оголошень Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

(Додаток Ж).

Після оприлюднення в Реєстрі, в засобах масової інформації та в місцях

доступних для громадськості Повідомлення стосовно проведення даної планованої

діяльності зауваження і пропозиції від громадськості до планованої діяльності, обсягу

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля на адресу Управління екології та природних ресурсів виконавчого

органу Київської міської ради (КМДА) не надходили (Додаток Ж).

56

11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ. Відповідно до проекту, з початку будівництва об'єкта берегоукріплення та зони

відпочинку із системою поливу зелених насаджень і до стадії стабілізації процесів

взаємодії гідротехнічних споруд і зони відпочинку з системою поливу зелених

насаджень із природним комплексом передбачено моніторинг прибережної території,

що забезпечує оцінку екологічних процесів, дієвості прийнятих проектом заходів,

перевірку, уточнення, коригування оцінок і прогнозів.

Моніторинг об’єкту повинен виконуватися із залученням спеціалізованих

організацій.

Моніторинг прибережної території являє собою комплекс заходів, спрямованих на

збирання, оброблення, збереження та аналіз інформації про стан берегоукріплюючих

споруд, берега та прибережної території на якій розташовується зона відпочинку та

система поливу зелених насаджень, розвиток руслових процесів, якість води в протоці,

та прогнозування їх змін.

Моніторинг за станом берегоукріплюючих споруд необхідно виконувати:

- перед введенням об’єкта в експлуатацію;

-не менше одного разу після кожних наступних п’яти років експлуатації;

- після весняної повені та після значних паводків;

- після реконструкції, капітального ремонту, відновлення, зміни умов

експлуатації;

- при виведенні з експлуатації і консервації;

- при зміні нормативних правових актів, правил і норм стосовно безпеки

гідротехнічних споруд;

- після виникнення і усунення аварійних ситуацій.

В звіті з моніторингу повинні бути визначені: періоди проведення спостережень

за станом довкілля і природних ресурсів; методи та засоби вимірювання; порядок

обробки, представлення та аналіз екологічної інформації.

Планована діяльність в процесі експлуатації передбачає лише спостереження за

технічним станом і не несе в собі аварійних та негативних наслідків на довкілля.

57

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ.

Даним проектом передбачається будівництво бурегоукріплюючих споруд та зони

відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва, що

направлені на стабілізацію берегової лінії, поліпшення екологічного стану території та

водойми за рахунок будівництва берегоукріплення, а також створення зони відпочинку

і проведення дозвілля та спортивного відпочинку для мешканців району та міста.

Реалізація прийнятих проектних рішень сприятиме попередженню негативних

економічних та екологічних наслідків, які можуть виникнути при подальшому

розвитку руслових процесів. Цілю реалізації планованої діяльності є захист

прибережної зони Русанівської протоки від шкідливої дії вод та попередження загрози

руйнування ділянки берегової смуги, а також поліпшення екологічного стану водойми

та прибережної зони. Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 3 Закону України

«Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність належить до другої категорії

видів діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають

оцінці впливу на довкілля.

Транскордонний вплив відсутній.

При обґрунтуванні вибору методу (будівельних машин та механізмів) виконання

будівництва берегоукріплення, виходячи з умови будівництва, були розглянуті

наступні основні варіанти виконання робіт:

1 варіант – виконання будівельних робіт з будівництва берегоукріплюючих

споруд планується виконувати з берега: – всі будівельні роботи виконуються із

застосуванням автокранів, бульдозерів, екскаваторів; доставка будівельних матеріалів

виконується автомобільним транспортом.

2 варіант – виконання будівельних робіт з будівництва берегоукріплюючих

споруд планується виконувати з води із застосуванням спеціалізованих плавучих

засобів та будівельної техніки (плавкран, баржі і т. ін.); доставка будівельних

матеріалів виконується плавучим транспортом (баржі, буксири і т. ін.).

При розгляді варіантів виконання будівельних робіт (технічних альтернатив)

перевага віддана 1-му варіанту – виконанню всіх будівельних робіт з берега на землях

58

водного фонду із застосуванням будівельної техніки, спеціалізованого обладнання та

механізмів. Доставку будівельних матеріалів виконувати автотранспортом по суші.

Запроектоване берегоукріплення та зона відпочинку вздовж Русанівської протоки

в Дніпровському районі м. Києва відносяться до природоохоронних заходів та є

пасивним засобом захисту берега та прилеглої території.

Технічні рішення щодо здійснення захисту та збереження території берегової

смуги берегоукріпленням прийняті з урахуванням еколого-економічних,

санітарноепідеміологічних та соціальних аспектів.

Місце розміщення планованої діяльності знаходиться на території земель водного

фонду.

Заходи з будівництва берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку будуть

здійснюватися будівельними організаціями згідно з даним проектом та у відповідності

до вимог законодавчо-правових актів і нормативних документів України.

Джерелами впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на

фактори довкілля є:

- в період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів (земляні роботи,

рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та механізмів, шум та ін.);

- в період експлуатації – вплив відсутній.

В даному звіті розглядалися наступні фактори довкілля:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- водне середовище;

- геологічне середовище;

- ґрунти;

- флора та фауна;

- заповідні об'єкти;

- біорізноманіття ;

- навколишнє соціальне середовище;

- навколишнє техногенне середовище.

59

Ступінь впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на фактори

довкілля визначався для періодів будівництва та експлуатації.

При проведенні підготовчих та будівельних робіт, за обраним варіантом

виконання будівельних робіт, впливи на більшість факторів довкілля (повітряне

середовище, водне середовище, ґрунти, флора, фауна, біорізноманіття, соціальне

середовище), з урахуванням спрямованих на збереження навколишнього середовища

проектних рішень, оцінюються як мінімально-допустимі. Впливи на інші фактори

довкілля в процесі підготовчих та будівельних робіт будуть мати опосередкований

характер.

Після проведення будівництва берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку

(період експлуатації) впливи на геологічне середовище, ґрунти, біорізноманіття та

навколишнє соціальне середовище оцінюються як позитивні; на інші компоненти

навколишнього середовища будь-які негативні впливи не передбачаються. Залишкові

впливи відсутні.

При здійснені планованої діяльності за альтернативними варіантами впливи на

фактори довкілля, а саме: водне середовище, флора та фауна, заповідні об'єкти,

біорізноманіття, навколишнє техногенне середовище – суттєво не відрізняються.

Суттєвих змін зазнають впливи на повітряне середовище (викиди забруднюючих

речовин значно збільшуються в порівнянні з обраним варіантом), а впливи на водне

середовище, гідробіонтів та на навколишнє соціальне середовище – оцінюються як

негативні.

Даний проект включає комплексні (ресурсозберігаючі, охоронні, захисні,

відновлювальні та компенсаційні) заходи щодо забезпечення нормативного стану

довкілля та його безпеки.

Комплекс рішень щодо впровадження даних природоохоронних заходів

відповідає вимогам екологічного та санітарного законодавства і забезпечує

недопущення погіршення стану навколишнього середовища.

Відмова від робіт, по будівництву берегозакріплюючих споруд та зони

відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва тягне за

собою погіршення стану навколишнього середовища – поступово відбуватиметься

60

руйнація берегу внаслідок впливу течії; продовжуватиметься потрапляння сміття та

інших відходів з території прилеглої ділянки; забруднюватиметься прибережна смуга

разом із береговою лінією та дном протоки біля берега; з території ділянки у водойму

будуть потрапляти забруднені дощові та талі води з накопиченими в них сміттям,

брудом та іншими шкідливими сполуками; обміління прибережної смуги сприятиме її

заростанню очеретом; погіршуватиметься як якість води у протоці, так і загалом

екологічний стан ділянки району.

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації

про стан довкілля і природних ресурсів, прогнозування їх змін під впливом

провадження планованої діяльності даним проектом передбачається система

моніторингу берегової території та якісного стану води в Русанівській протоці.

Проведення моніторингу дозволить своєчасно відреагувати на зміну навколишнього

середовища, для запобігання розвитку небезпечних геологічних та екологічних

процесів.

Участь громадськості на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля,

забезпечувалась протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення Повідомлення про

плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (далі Повідомлення) на

офіційному веб-сайті Єдиного реєстру.

Дане Повідомлення було опубліковано в місцевих засобах масової інформації, а

також було розміщено у місцях доступних для громадськості. На підставі прийнятих

технічних і конструктивних рішень, статистики аварійних ситуацій, можна

передбачити, що при будівництві і подальшій плановій діяльності об'єкта, екологічний

ризик мінімальний. Але при дотриманні замовником проектних рішень при

експлуатації об'єкту і передбачених природоохоронних рішень, екологічний ризик і

негативна дія на довкілля знижені до нуля.

Рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно чинного законодавства України рішенням про провадження даної

планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля, що видається

61

Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської

ради (КМДА).

13 СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ЗВІТІ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

1. Водний кодекс України.

2. Земельний кодекс України.

3. Закон України «Про природно-заповідний фонд».

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

5. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

6. Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону

водних біоресурсів».

7. Закон України «Про тваринний світ».

8. Закон України «Про відходи».

9. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 989 «Про

затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на

довкілля».

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 «Про

затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на

довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного

реєстру з оцінки впливу на довкілля».

12. ДБН А.2.2-1-2003* «Склад i зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні i будiвництвi підприємств, будинків i споруд».

13. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад і зміст проектної документації на будівництво».

14. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення».

15. ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та

конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

16. ДБН В.1.1-24-2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів».

62

17. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»

18. «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Київ, 1996 р.

19. ОНД-86 «Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных

веществ, содержащихся в выбросах предприятий».

20. Збірка «Гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно безпечні

рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених

місць». ВАТ «УкрНТЕК». Донецьк.

21. «Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у

повітря від транспортних засобів». Державний комітет статистики України. Київ,

2008р.

22. «Збірка методик розрахунків змісту забруднюючих речовин у викидах від

неорганізованих джерел забруднення атмосфери». ВАТ «УкрНТЕК». Донецьк.

23. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря», затверджені наказом МОЗ України

№ 184 від 13.04.2007 р.

24. Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в результате

строительства, реконструкции и расширения предприятий, сооружений и других

объектов, и проведения различных видов работ на рыбохозяйственных водоёмах. М,

1990.

25. Методики розрахунків збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок

порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Київ,

1995.

63

64

ДОДАТКИ

65

Додаток А Ситуаційний план

66

Додаток Б

67

68

69

70

71

72

Додаток В

73

74

75

76

77

78

79

Додаток Г

80

81

Додаток Д

82

83

Додаток Е

84

Додаток Є

85

Додаток Ж

86

87

88

89

90

91

92

93

Додаток З

94

Додаток І

95

96

Додаток К

97

98